Ukraina 20 stй

Preview:

Citation preview

1. Розбудова освіти і науки у 20-х рр.

2. Здобутки духовної культури першої половини XX ст.: -література; –театр; -образотворче мистецтво; -музика; -архітектура і скульптура;-кіномистецтво;

3. Українська культура підчас сталінських репресій.

4. Характерні риси духовної культури воєнних часів.

5. Культура повоєнного часу. «Шістдесятники».

6. Початок українського відродження у 80-90-х рр.

Пестишева Г.Р. "Українська та зарубіжна

культура" 2002 р. с.173-181

Закович М.М. "Українська та зарубіжна

культура" К. 2000р.с. 558-593

1. Що ви знаєте про соціально-політичну

ситуацію в Україні ХХ ст.?

2. Яких митців кіно ХХ ст. ви знаєте?

3. Назвіть видатних письменників України ХХ

ст.

У січні-квітні 1919 року було проголошено

основні принципи радянської системи

освіти й виховання:

загальність

доступність для всіх

безплатність

обов'язковість шкільної освіти.

Одним із величезних досягнень освітянської

справи у перше пореволюційне десятиліття

було запровадження навчання рідною

мовою.

Рідною мовою могли навчатися і поляки, і

євреї, і росіяни, і болгари, і угорці й інші

національні меншини на території України,

що сприяло розвиткові різних культур.

Незважаючи на те, що багато українських

письменників у перші пореволюційні роки

пройшли складний шлях ідейного

становлення, уже на кінець 1920 р.

формується ціла когорта майстрів слова,

які оволоділи революційним світоглядом.

Це була яскрава революційно-романтична

течія.

ПавлоТичина

«Сонячні кларнети»

«Партія веде»

Микола

Хвильовий

«Камо грядеши?»

«Думки проти течії»

Остап Вишня

“Діли небесні”

“Кому веселе, а кому й сумне”

“Вишневі усмішки(сільські)”

“Вишневі усмішкикримські”

Микола Куліш

«Мина Мазайло»,

«Народний Малахій»

Піднесення народної ініціативи і творчості знайшло своє втілення у бурхливому видавничо-публіцистичному житті республіки:

у 20-ті роки в ній видавалось понад 20 літературно-художніх альманахів і збірників, 10 республіканських газет і 55 журналів.

У 1925 році виникла Вільна академія пролетарської літератури.

Ідейним керівником її був М.Хвильовий, а першим президентом - відомий прозаїк, поет і драматург М.Яловий.

Розвивалось українське сценічне мистецтво.

У Києві, Полтаві, Одесі, Харкові утворилися

робітничі та селянські театри.

У драматичному театрі ім. Т.Шевченка працювали корифеї української сцени

Панас Саксаганський

Микола Садовський

На зміну їм прийшла ціла плеяда нових майстрів сцени

Наталія Ужвій

Ганна Борисоглібська

Амвросій Бучма

Становлення і розвиток

українського театру

нерозривно пов'язаний

з акторською та

режисерською

діяльністю Гната

Юри, який у 20-рр.

керував драматичним

театром ім. І.Франка.

Видатним діячем

"Молодого театру" був

Лесь Курбас (1887-1942)

У 1922 році створив

"Березіль"

З відкриттям у 1917 р. Української

Академії мистецтв у Києві

активізувалась велика група молодих

художників, яких приваблювали ідеали

соціалізму

Михайло Бойчук

"Портрет Седляра«

«Дівчина"

Микола Бурачок“Натюрморт”

“Хатка”

Василь Кричевський«Труханів Острів»

«Початок осені на

Полтавщині»

Олександр Мурашко

«Селянськародина»

Невдовзі академію було перейменовано в

Художній інститут і підпорядковано

завданням комуністичної пропаганди.

Митці створювали плакати, лаконічні,

виразні, сповнені полум'яного заклику;

у містах споруджувалися пам'ятники на

честь революційних подій, видатних діячів

революції і культури, створювалися

монументальні розписи.

Одним з найвидатніших

художників був

Анатоль

Петрицький(1895-1964).

Створив серію портретів

діячів культури.

У галузі музичного мистецтва в 20-30-х рр.

розвивались такі жанри, як обробка

народних пісень, естрадна пісня.

Григорій Верьовка

Пилип Козицький

Станіслав Людкевич

У розвитку симфонічної

музики

друга симфонія

Лева Ревуцького

перша симфонія

Бориса

Лятошинського

симфонічні поеми

Г.Майбороди "Лілея" та "Каменярі".

Канівський

музей-

заповідник

"Могила

Т.Г.Шевченка" 1936-1938,

архітектори

В.Кричевський,

П.Костирко

Верховна Рада

Української РСР 1936-1939

архітектор

В.Заболотний

Раднарком УРСР

1936-1938

архітектори І.Фомін,

П.Абросимов

Матвій Манізерпам'ятники Т.Шевченка

в Харкові

Києві

Каневі

Г.Пивоваровскульптурні портрети

І.Франка

Т.Шевченка

О.Довженка

Відомі українські актори

Марія

Заньковецька("Остап Бандура"

режисер В.Гардін),

Амвросій Бучма("Укразія“

режисер П.Чардинін)

Режисер

Іван Кавалерідзе

вперше у вітчизняному кіно створив кіноопери

"Запорожець за Дунаєм" (1938)

"Наталка Полтавка" (1936)

О.Довженко

"Звенигора"

"Арсенал"

"Земля"

"Іван“

"Аероград“

"Щорс"

У 1958 році на Всесвітній виставці в Брюсселікінофільм "Земля"

включено до почесного списку двадцяти найкращих фільмів усіх часів і народів.

Уже в 1926 році И.Сталін та його підручний на Україні Л.Каганович поклали край курсу на відродження української національної культури.

В 30-х роках українська культура крок за кроком втрачала залишки національної незалежності, а ті суспільно-політичні процеси, що відбувались на Україні, певним чином змусили частину інтелігенції прилаштуватись до нових умов тоталітарного буття.

Організований Й.Сталіним голодомор на Україні супроводжувався новою хвилею розправ з письменниками республіки.

Після арешту М.Ялового почалися репресії серед письменників Харкова.

М.Хвильовий покінчив життя самогубством.

Було ув'язнено О.Вишню, якого чекали довгі роки поневірянь у таборах.

У 1934 році було заарештовано і розстріляно Г.Косинку, О.Близька, Д.Фальківського та інших.

М.Зеров був заарештований у 1935 році, загинув на засланні.

Усього тільки в 1934-1938 роках репресовано більше половини членів і кандидатів у члени Спілки письменників України.

Буремний воєнний час сколихнув патріотичні почуття українського народу, що знайшли відображення в поезії та прозових творах

Максима Рильського

Володимира Сосюри

Миколи Бажана

Юрія Яновського

Набутками української культури стали твори воєнних років художників

Олексія Шовкуненка

Карпа Трохименка

Михайла Дерегуса

Миколи Глущенка

Розвивається мистецтво плаката.

Василь Касіян"На бій ідуть слов'яни" (1942)

серія "Гнів Шевченка - зброя перемоги" (1942).

О.Довгальстворив серію плакатів на тексти

Шевченка "Вражою злою кров'ю волю окропіте!" (1942)

Значного розвитку в роки війни набуває

документальне кіно.

О.Довженко

документальні фільми

"Битва за нашу Радянську Україну"

"Перемога на Правобережній Україні"

Після смерті Сталіна настає період так званої

політичної відлиги (1956-1959), який був

використаний на Україні для висунення

національно-культурних вимог.

Атмосфера 50-х років сприяла формуванню

молодої генерації, так званих

"шестидесятників", які продовжили

працю на культурному і національному

полі.

Ліна Костенко

«Над берегами вічної ріки»

«Маруся Чурай»

«Сад нетанучих скульптур»

Василь Симоненко

Вино з троянд

Дума про щастя

Де зараз ви, кати мого народу?

Кривда

Лебеді материнства

Моя Мова

Іван Драч«Соняшник»

«Протуберанці серця»

«До джерел»

«Київське небо»

«Дума про вчителя»

«Сонце і слово»

«Шабля і хустина»

М.Вінграновський

«Сто поезій»

«На срібнім березі»

«Київ»

«Поезії»

Євген Гуцало

«Письмо землі»

«Час і простір»

«Живемо на Зорі»

Однією з найважливіших проблем розвитку

культури незалежної України є

спрямування її на утвердження

національної самосвідомості,

національного відродження українців

і представників інших

національностей у нашій країні.

Складними і суперечливими є нині шляхи

розвитку української літератури.

Набуває все більшої сили публіцистика,

яка дає можливість майстру слова чітко

висловити свою громадянську позицію.

Після Чорнобильської катастрофи з'явилися

публіцистичні поеми:

С.Йовенко

"Вибух"

Б. Олійник

"Сім"

Ю.Щербак

"Чорнобиль“

В.Яворівський

"Марія з полином у кінці століття"

Не обминали публіцисти і трагічну тему

Афганістану, який забрав життя тисяч

синів України, а також тему

голодомору 1932-33 рр.

Певні здобутки мало й українське кіно.

Режисер Ю.Іллєнко"Лебедине озеро. Зона"

Режисера О.Янчук "Голод-33"

Є свої проблеми в українського

театру, який дедалі більше втрачає

національну специфіку.

За останні роки в Україні створено понад

70 театрів-студій,

з яких лише 13 - українські.

Всі театри музкомедії - російськомовні,

оперні, крім Київського та Львівського,

теж.

Музика

Республіканський фестиваль української сучасної пісні та музики "Червона рута" (Чернівці, 1989 р.).

В Україні діють шість театрів опери і балету, 25 філармоній, 25 музично-драматичних театрів, близько 70-ти концертних ансамблів, симфонічних, хорових колективів.

Далеко за межами України відомі заслужений академічний український хор їм. Г.Верьовки, заслужена академічна капела "Думка".

Процеси демократизації торкнулися й

образотворчого мистецтва.

Особливо вражає книжкова гравюра

художників

Г.Якутовича

О.Базилевича

Г.Гавриленка

О.Донченка

Проте в культурі і науці України поряд

із безперечними здобутками і нині

залишаються нерозв'язаними чимало

проблем, які чекають свого часу.

1. Якою була радянська система освіти й

виховання?

2. Назвіть відомих кінорежисерів XX ст.

3. Назвіть письменників XX ст.

Пестишева Г.Р. "Українська та зарубіжна

культура" 2002 р. с.165-173

Закович М.М. "Українська та зарубіжна

культура" К. 2000р.с.502-557