Погляд №40 2012

www.vidido.ua

У Неполоківцях Кіцманського району один із трьох бронетранспортерів, які йшли в колоні, врізався у рейсовий автобус Снятин – Чернівці

28 вересня, повертаючись маршем із навчань, на місце дислокації до Львова, один з БТРів 80-го аеромо-більного полку потрапив у ДТП, протаранивши задню частину мікроавтобуса «Мерседес-709». Аварія ста-лася неподалік смт Неполо-ківці Кіцманського району, близько дев’ятої години ранку. Потерпілих пасажи-рів маршрутки терміново доправили до Кіцманської та Снятинської районних лікарень.

ЩО ПОБАЧИМО НА ДЕНЬ МІСТА У ЧЕРНІВЦЯХ ▶ 13

МІСТО:Соціальні проїзні отримали 6 тис. чернівчан

ЧЕТВЕР• 4 жовтня 2012 року • №40 (643)•індекс 98703•ціна 2,50 грн.

▶ 22

БТР протаранив автобус

Ані Лорак: «На концертах у Чернівцях хвилююся, як ніде»Цього тижня народна артистка України Ані Лорак дала кон-церт на своїй малій батьківщині. Вдома шанувальники спі-вачки не бачили її три роки поспіль. Це вона вперше постала перед буковинською публікою після народження первістка – донечки Софії

● БТР протаранив задню частину автобуса. Саме там були пасажири, що постраждали. Фото УДАІ УМВС в Чернівецькій області

2 НОВИНИ 4 жовтня 2012 р., №40 (643) «Погляд»

Соціальні проїзні отримали майже 6 тисяч чернівчанЗавдяки цій програмі пенсіонери економлять понад 100 гривень щомісяця з мізерної пенсії. Віталій Михайлішин зазначає, що коло громадян, які отримують допомогу, буде розширюватись

Василь ПЕТРАК ✉ poglyad@cv.ukrtel.net

У Чернівцях розпочався другий етап видачі со-ціальних проїзних лю-дям, які перебувають у складних життєвих об-ставинах, інвалідам,

пенсіонерам, дохід яких не пе-ревищує півтора прожиткового мінімуму (приблизно 1300 гри-вень, – авт.).

Наразі ця програма діє в місті майже два місяці і за цей час по-над 5,5 тисячі краян отримали со-ціальні квитки, які дають пра-во людям їздити безкоштовно на маршрутах у місті з 10:00 до 15:00. Окрім того, надалі планують ви-давати такі квитки всім черні-вецьким пенсіонерам. А на тре-тьому етапі, що наразі готується, буде забезпечено проїзд для дітей, аби ті могли діставатись зі школи і у школу безкоштовно.

– Насамперед, коли почали цю програму наприкінці 2011 року, ми спілкувались з пере-візниками, знаходили компро-міс, щоб було взаємовигідно для

усіх сторін. Адже усі маршрути у нас приватні, і щоб не обме-жувати потреби наших пенсіоне-рів, яким потрібна така допомо-га, ми домовились з перевізни-ками. Також ми вивчили досвід інших міст України, де такі про-грами вже діяли, – наголосив Ві-талій Михайлішин. – Під час пер-шого етапу було видано 5551 кви-ток, а другий етап розпочався з 1 жовтня, як ми обіцяли, надає-мо квитки пенсіонерам та лю-дям, чий дохід не перевищує пів-тора прожиткового мінімуму. За-галом буде видано в межах 10-15 тисяч соціальних проїзних.

За словами Віталія Михайло-вича, усі перевізники погодились взяти участь у програмі.

– Звичайно, необхідні такі со-ціальні квитки, – каже власник

соціальної картки Анатолій Пе-трович. – Раніше користував-ся маршрутками дуже рідко, бо було дорого і їздив тролейбу-сом. Але ним скрізь дістатись не-має змоги. Тому доводилось їзди-ти маршрутками, коли було край потрібно. Тепер буду менше ви-трачати грошей з пенсії.

Наразі Віталій Михайлішин розглядає можливість розшири-ти часові межі дії соціального проїзного.

– Я би хотів, щоб пенсіонери мали можливість користуватись безоплатним проїздом цілодобо-во. Програма діє кілька місяців, ми вивчаємо пропозиції людей і разом з перевізниками поступо-во будемо розширювати часові межі дії соціальних квитків, – на-голосив Віталій Михайлішин.

Ще на початку запроваджен-ня цієї програми очільник Чер-нівців доручив відповідним служ-бам розпочати контроль якос-ті перевезень пасажирів на місь-ких маршрутах і щодня доповіда-ти про це. Адже до Віталія Михай-лішина надходили звернення від чернівчан, яким водії відмовляли у пільговому проїзді. Відтак нара-зі кількість скарг значно зменши-лась і водії сумлінніше ставляться до своїх обов’язків.

– До мене часто сідають люди з соціальними проїзними і я жод-ного разу не відмовляв їм у без-коштовному проїзді. Адже вони і справді не мають змоги опла-чувати проїзд, а з їхньою невели-кою пенсією це значний удар по кишені, – розповів водій марш-рутки №9 Віктор Романенко.

Зінаїда Сусак, 56 років

У нас пенсії не-великі, тому я думаю, що ви-

гідно проїхати безкоштовно, куди нам потрібно у справах. А раніше перевізники не хотіли нас брати, а за свою пенсію нам занадто дорого їздити. Витрача-ли по 5 гривень щодня на про-їзд, а в місяць це виходило май-же 150 гривень. Це дуже багато з нашою мізерною пенсією.У Пенсійний фонд необхід-но доїхати, а з Калічанки це дуже накладно. Також за про-дуктами. Тому ми, чесно кажу-чи, раді, що маємо такі проїз-ні квитки.

Сільва Сокол, інвалід ІІ групи

Я дуже задо-волена почи-

наннями Віталія Михайліши-на і мої знайомі також, просять, щоб він навіть був не лише де-путатом, але й президентом. Бо не лише посвідчення, але і водії стали інакшими. Раніше інколи нас просто виганяли з марш-рутки, а зараз показуєш по-свідчення і вони нас везуть без усіляких розмов. Дякуємо, що про нас, пенсіонерів та інвалі-дів, почали дбати. Доводилось платити по 2,5 гривні за про-їзд в одну сторону, а зараз це без оплатно. Це справді значна економія для нас.Ліки дуже дорогі, тому надіюсь, що Віталій Михайлішин нам і з цим допоможе.

ЛЮДИ КАЖУТЬ

Фермери кажуть, що це не дотягує до собівартості

Ольга МАКСИМЮК ✉ o_maksymiuk@mail.ru

▪ Намагаючись регулювати за-купівельні ціни на молоко у на-селення, Кабмін встановив міні-мально допустиму ціну на про-дукцію, вироблену селянами. Йдеться про ціну, за якою саму сировину купуватимуть заводи або перекупники у селян.

У різних регіонах до цього молоко у населення закупову-вали за ціною приблизно 1,6-1,8 гривні за літр. Своєю постано-вою уряд хоче захистити сіль-госпвиробників від недобросо-вісних заготівельників, які за-куповують молоко за штучно заниженими цінами, – йдеться в урядовому повідомленні прес-служби.

За словами начальника облас-ного управління агропромисло-вого розвитку Миколи Олексю-

ка, мета постанови – зберегти в Україні тваринництво та вироб-ництво молока.

– 2,2 гривні – це мінімальна ціна, за якою купуватимуть мо-локо у селян, – каже М. Олек-сюк. – Взимку її можуть підви-щити до 2,8-3,6 гривні за літр. А контролюватиме заготівельні

пункти цінова інспекція.Самі ж селяни не вірять, що

постанова Кабміну вирішить їхні проблеми.

– Собівартість молока нині становить три гривні й вище, – каже директор ТОВ «Валявське» Василь Івасюк. – Тому реалізу-вати молоко за ціною 1,6 грив-

ні чи 2,20, не велика різниця. Бо все одно працюємо собі у зби-ток. Ми не можемо впливати на закупівельні ціни. Мало того, нема можливості вигідно про-дати худобу, бо відсутній попит на м’ясо.

За словами економіста Ві-ктора Лащака, влада регулює лише надбавку під час реаліза-ції молочних продуктів у закла-дах торгівлі. На цій стадії торго-ва надбавка допустима на рівні 12%.

ГОСПОДАРЯМ НА СЕЛІ

Закупівельну ціну на молоко збільшили з 1,6 до 2,2 гривні

● На чернівецьких ринках селяни продають молоко по 10 гривень за 1,5 літра. Фото Станіслава Пуздряка

▶Перелік маршруток, на котрих діють соціальні картки

1 А, 5, 7, 8, 9, 9 А, 10, 11, 12, 13, 13 А, 15, 16, 17, 18, 20, 24, 25, 29, 34, 36, 37, 38, 39, 42, 43, 44

● Віталій Михайлішин особисто вручав соціальні квитки пенсіонерам, які дякували за турботу. Фото прес-служби Чернівецької міської ради

▶Держава має бути зацікавлена у збереженні тваринництва

Василь Івасюк,директор ТОВ «Валявське»Селяни масово здають худобу, бо її невигідно тримати. Аби вплинути на ситуацію, уряд має передбачити сут-тєву дотацію на розвиток тваринництва. Бути зацікав-леним у власному товаровиробникові та перейматись продовольчою безпекою держави. Добре, що ми спо-

живаємо, скажімо, білоруську молочну продукцію, бо покупець може зробити вибір. Та якщо не буде власного товаровиробника молочної продукції, на привізну зможуть завищувати ціну в кілька разів. А ми не матимемо, що протиставити. Це стосується і виробництва м’яса.Якщо не буде в державі тваринництва, відновити його дуже важко. Адже, щоб завезти племінних нетелей, наприклад з Голландії, треба за-тратити величезні кошти. Крім того, їхні тварини не адаптовані до на-ших кліматичних умов та утримання.

Броньовані двері ТМ "Aplot" не піддалися навіть богатирям

Вікторія ВЕРБА ▪ 29 вересня у Чернівцях прохо-

дили богатирські ігри за участю найсильніших стронгменів Укра-їни. Головним суддею змагань був володар титулу «Найсильні-ша людина планети» Василь Ві-растюк. В рамках змагань про-ходили конкурси й для глядачів, в яких вони могли спробувати власні сили та на хвилинку від-чути себе стронгменом. Приєм-ним сюрпризом для учасників конкурсів стали подарунки від компанії «Вікна стиль Трейдінг», які вони отримали незалежно від результатів.

Одним із найочікуваніших конкурсів було розбивання бро-ньованих дверей торгової марки "Aplot".

Для порівняння міцності, по-ряд із броньованими дверима ТМ "Aplot" стронгменам і гляда-чам запропонували ще троє ки-тайських дешевих дверей. Пер-шими пішли в бій богатирі. Вони за лічені хвилини без особливих зусиль за допомогою кувалд пе-ретворили дешеві двері в купу металобрухту. А ось коли дійшли до дверей ТМ "Aplot", почали-ся труднощі. Чого б не робили стронгмени, двері не піддавали-ся. Навіть, коли до справи взявся Василь Вірастюк, котрий є най-сильнішою людиною планети, двері залишилися неушкодже-ними. Попри всі зусилля дев’яти богатирів з кувалдами на бро-ньованих дверях ТМ "Aplot" зали-шилося лише декілька подряпин, та вони так і залишилися стояти непорушно.

Глядачі лише здивовано спо-стерігали за тим, як богатирі без-результатно гамселять двері. Дех-то навіть вирішив придбати такі і для своєї оселі. Адже якісні двері – це, перш за все, безпека. А різ-номанітність покриття, 300 ви-

дів малюнків МДФ, 300 кольорів, нестандартні конструкції дверей ТМ "Aplot", забезпечує їх відповід-ність до дизайну житла та робить їх справжньою окрасою оселі.

Придбати такі двері можна в фірмових салонах компанії «Ві-кна стиль Трейдінг» за адресою: вул. Стасюка, 20 та вул. Гагарі-на, 40.

3НОВИНИ4 жовтня 2012 р., №40 (643) www.poglyad.cv.ua

КРЕДИТ—як не «попасти»?

● Двері ТМ "Aplot" - якість, яку не здолати! Фото ТМ «Аplot»

4 4 жовтня 2012 р., №40 (643) «Погляд»ПОЛІТИКА

Експерти про вибориМаксим

Михайленко, представ-

ник в Україні «Global strategic communications

group»

Вибори – це конку-ренція, а от саме кон-куренції на виборах у Чернівцях жодного разу не було. Микола Федо-рук перемагав п’ять ра-зів, не маючи сильних опонентів. Він звик, що чернівчани самі прихо-дять на дільниці і відда-ють за нього свій голос, тому що більше немає за кого віддавати. Оце, схоже, його стратегія і на ці вибори, і тиждень від тижня ситуація не змінюється. Але тільки Федорук та його коман-да не усвідомлюють, що реальність тепер карди-нально інша. Сьогодні в місті існує альтерна-тива у вигляді Михайлі-шина, який веде потуж-ну, змістовну та відкри-ту кампанію.

Необхідно підкресли-ти – головною техноло-

гією штабу Федо-рука проти Ми-хайлішина є заки-ди у використан-ні ним адміністра-тивного ресурсу. Але вони не спра-

цьовують. Адже рейтинг Михайлішина все одно зростає. А пояснення, на-справді, дуже просте – жо-ден чернівецький вибо-рець, жодна чернівецька родина не відчуває на собі тиску адміністративного ресурсу, про який так ба-гато каже сам Федорук та його політичні партнери. Я буваю в різних куточках України, і можу сказати, що саме у місті Чернівцях – найбільш вільна та най-більш демократична полі-тична ситуація з усіх укра-їнських міст та областей. Адже майже скрізь кан-дидати від «Батьківщи-ни» хочуть йти до людей, хочуть вести свої кампа-нії, але не можуть. А у нас в Чернівцях все чомусь навпаки – кандидат від «Батьківщини» може спо-кійно та безперешкодно вести кампанію, але з пев-них причин не бажає.

Максим Кияк, заступник

директора Інституту Цен-тральної Європи, канди-дат філософських наук,

кандидат політичних наук, політичний експерт

Минулий тиждень виборчої кампанії пройшов досить-таки цікаво. Мабуть, це був перший тиждень справжніх виборів. Вже намітився основний кон-флікт. Є два головних кандида-ти на депутатство від Чернівців – Федорук і Михайлішин, і на-ступні тижні ми будемо слідку-вати за тим, хто з них все-таки здобуде підтримку чернівчан.

Що кидається у вічі, так це різність підходів та засобів, за допомогою яких головні канди-дати ведуть свої передвиборчі кампанії. Федорук, схоже, обрав суто політичний спосіб веден-ня виборів. Його фрагментарні появи перед людьми протягом останнього тижня дали змогу зрозуміти, що він буде переваж-но відпрацьовувати в цій кампа-нії політичні питання – питан-ня мови, питання політв’язнів, питання прийняття або непри-йняття закону про наклеп і так далі. На 90% його кампанія по-будована на тих же тезах, з якими сьогодні на вибори йде «Батьківщина». Це цілком очіку-вано, тому що Федоруку остан-нім часом багато закидали, що його опозиційність є штучною. Сьогодні ми бачимо, як він на-

магається довести, що він є справжнім опози-ціонером.

Михайлішин обрав інший стиль веден-ня кампанії. Він вирі-шив сконцентрувати-

ся саме на місцевих проблемах, і практично не чіпає політику. Переважно його риторика тор-кається чернівецької пробле-матики. Він почав публікувати блоки власної програми, має дуже щільний графік інфор-маційних приводів. У той час як Федорук каже про пробле-ми місцевого самоврядування, Михайлішин дає відповіді на запитання лікарям, вчителям, молоді, пенсіонерам та іншим верствам населення.

Тобто ми бачимо два різних підходи. Порядок денний у кож-ного кандидата свій, тому пи-тання перемоги залежить від того, який підхід для чернівчан виявиться ближчим – підхід Федорука, або підхід Михайлі-шина. І насправді однозначної відповіді на це питання немає. Кандидатів розсудять лише ви-бори, адже є люди, для яких по-літичний аспект виборів може бути важливішим за проблеми міської інфраструктури. Але є виборці, які не підуть голосу-вати за політику, а підуть голо-сувати за програму кандидата. Яких людей виявиться більше – це одна з головних інтриг ви-борів, на мій погляд.

Олексій Кандюк,

політолог, голова Черні-

вецького цен-тру соціальних

та правових досліджень

З останнього тижня виборів, насамперед, запам’яталася новина про стрімке зростання рейтингу партії Віталія Кличка «УДАР». У Чер-нівцях «УДАР» має всі шанси посперечатися за лідерство з «Батьків-щиною». Тенденція рос-ту рейтингу «УДАРу» на-разі спостерігається по всій Україні, але в Чер-нівцях політична сила Віталія Кличка лише за останній місяць збіль-шила свій рейтинг вдві-чі. Жодна інша партія не демонструє подібних темпів росту популяр-ності.

На рівні кандидатів-мажоритарників також відбуваються дуже ці-каві події. Звернули на себе увагу насамперед дві речі. Перша – це по-

ява в засобах ма-сової інформа-ції Миколи Фе-дорука, друга – стрімке зрос-тання рейтин-гу Віталія Ми-

хайлішина. Очевидно, що однією з головних причин того, що Федо-рук нарешті вийшов з тіні і почав спілкувати-ся з журналістами, є в першу чергу зростання рейтингу його головно-го опонента – Михай-лішина. Ми всі знаємо, що Микола Трохимо-вич – дуже обережний політик, який з вели-кою долею ймовірності взагалі не проводив би жодної виборчої кам-панії, якщо б не актив-ність його конкурента.

Зараз одне з голо-вних питань полягає в тому, чи не запізно Федорук вийшов на виборчу сцену? Адже до виборів залишило-ся трохи більше трьох тижнів, а ініціатива ведення кампанії на-лежить саме Михайлі-шину.

Проте через любов буковинців до грошей реалізація проекту опинилася під загрозою

Надія КАРБУНАР ✉ karbunar@i.ua

Більше одного мільйо-на євро планує виділи-ти Буковині Європей-ський cоюз на укріплен-ня берегів річки Прут та створення в одинадця-

тьох селах Новоселицького ра-йону інформаційних пунктів із тренованими волонтерськи-ми бригадами, котрі сповіщати-муть місцеве населення про не-безпеку повені. Над тристорон-нім транскордонним проектом під назвою «Підвищення безпе-ки життєдіяльності населення в долині річки Прут на прикор-донній території з Республікою Молдова та Румунією» працю-вали довгих п’ять років і лише у серпні 2012 підписали угоду.

Як розповіла керівник проек-ту Світлана Скрикуляк, основна його мета – підготувати населен-ня до екстрених випадків, а та-кож зберегти русла річки Прут та її береги в Чернівецькій області на прикордонній території з Ру-мунією та Молдовою.

Новоселицькому району украй необхідний такий проект, адже

саме тут під час повені 2008 року загинуло найбільше людей – по-над 20.

– У селі Магала річка забра-ла 12 гектарів берега, а до най-ближчої хати залишилося 30 ме-трів, – бідкається Магалянський сільський голова Олена Нандриш. – Тому укріплювати береги Пру-ту потрібно, та й інформувати людей про наближення паводка також.

За вимогами ЄС, котрий виді-ляє на реалізацію проекту 90% коштів, Україна повинна виділи-ти 10%, а це один мільйон гри-вень. Гроші мають надійти із Дер-жавного агентства водних ресур-сів України, запевняє начальник Державного управління охорони навколишньо-го природного середовища в Чернівецькій області Борис Баглей. Проте навіть якщо водники не профінансують про-ект, керівництво області обіцяє виділити кошти із місцевих ре-зервів.

Головний інженер Дністров-сько-Прутського басейнового управління водних ресурсів, яке є одним із партнерів проекту, Ва-лерій Боровець розповідає, що у рамках проекту буде укріпле-но ділянку довжиною 247 метрів у селі Тарасівці, що дозволить за-хистити берег і сільськогосподар-ські угіддя.

Також в 11 селах Новоселиць-кого району передбачено ство-рення інформаційних пунктів з тренованими волонтерськи-ми бригадами. Пункти повинні обладнати радіостанцією, міні-електростанцією, катамаранами, човнами, спецодягом, рятуваль-ними жилетами і кругами, ап-течками, комп’ютером із підклю-ченням до Інтернету та спеціаль-ною програмою, котра зможе ви-значити, яка територія буде зато-плена.

Однак реалізація такого по-трібного і дорогого проекту опи-нилася під загрозою – один із партнерів – Буковинський центр реконструкції і розвитку – зая-вив про свій намір вийти з проек-

ту. Причина банальна – партнери не поділили між собою європей-ські гроші. Однак таке рішення Центру може привести до того, що ЄС узагалі припинить фінан-сування.

– Згідно з угодою, маємо взя-ти участь в управлінні проектом, однак нас не допустили, тому ми його покидаємо, – заявив дирек-тор Центру Ярослав Кирпушко.

За словами пана Кирпушка, зарплатний фонд проекту, ко-трий його центр готував ще з

шістьма партнерами, становить 300 тисяч євро. Проте серед пріз-вищ 16 виконавців проекту, ко-трі, власне, й отримають ці гро-ші, свого він чомусь не знайшов.

Натомість, голова Новоселиць-кої районної державної адміні-страції, котрий є аплікантом про-екту, Георгій Нікітович наполя-гає – Буковинський центр рекон-струкції і розвитку, згідно з уго-дою, повинен надавати лише консультаційну підтримку.

Ярослав Кирпушко каже, ви-хід із проекту його не лякає. Пе-реживає лишень, аби така гарна ініціатива не була зведена нані-вець. Адже техніка й комп’ютер в інформаційному пункті – це до-бре, але сам комп’ютер нікого не врятує.

– Виконавці проекту повинні

потурбуватися про систему міс-цевого сповіщення, аби до кож-ної хати передати повідомлення, що йде вода. Це найважливіша і найважча частина проекту. Як саме краще повідомляти про не-безпеку людям – світловими чи звуковими сигналами – я сказати не можу, – пояснює пан Кирпуш-ко. – Потрібно також навчити лю-дей поводитися в екстремальних ситуаціях, щоб вони знали, куди і як треба тікати під час повені. Волонтерські бригади реально зможуть допомогти лише якщо їх вдасться мобілізувати за ко-роткий час, а для цього волонте-ри повинні бути треновані, осна-щені відповідною технікою, мати чіткі схеми дій у тій чи іншій си-туації. Без усього цього проект буде пустим.

Мільйон євро від Європи, аби зупинити повінь

▶Один із партнерів – Буковин-ський центр реконструкції і роз-витку – заявив про свій намір ви-йти з проекту

● Сільський голова Магали Олена Нандриш каже, що у її селі Прут уже забрав 12 гектарів берега. Фото автора

6 ПРАВО 4 жовтня 2012 р., №40 (643) «Погляд»

Влаштував «бізнес» на розпусті

Шановні читачі!

У газеті «Погляд» (№39 від 27.09.2012) до статі «Мати забула немовля на вулиці» (стор. 6) помилково розміще-но фотоілюстрацію, яка не має жодного стосунку до змісту матеріалу. Просимо вибачен-ня за створені незручності.

Чоловік зводив клієнтів з «нічними метеликами», які надавали послуги у готелях та автомобіляхОлексій МИКОСЯНЧИК

✉ alexbv2006@rambler.ru

Немає напевно мешкан-ця міста, який би не чув про те, що у Чернівцях діють підпільні борде-лі, сутенери знаходять клієнтів повіям, а гро-

ші, отримані від чоловіків, ді-лять пропорційно між усіма учасниками. Зокрема, по-вії працювали не лише у при-ватних апар-таментах, го-тельних комплексах, але й на-давали послуги у автомобілях.

Однією з останніх справ, яка отримала логічне завершен-ня у суді, стало затримання чо-ловіка, який впродовж квіт-ня–травня цього року утриму-вав місце розпусти та займав-ся звідництвом. Він налагоджу-вав зв’язки між людьми, які по-требували платних сексуальних послуг, та повіями, які прагнули заробити грошей.

– Зокрема чоловік підшуку-вав клієнтів, які потребували платних сексуальних послуг, залучав повій та організовував

їхні зустрічі, – повідомив про-курор Шевченківського району Ігор Мустеца. – Вони відбува-лись у закладах, що надають на-селенню послуги для відпочин-ку та тимчасового проживан-ня, а саме у номерах одного го-тельного комплексу Чернівців. Окрім того, використовував для цих цілей власний автомобіль «DAEWOO».

Частину грошей він залишав собі, а частину – віддавав пові-ям за надані послуги. Так, суте-нер звів кількох клієнтів з пові-єю, а із зароблених 500 гривень 300 отримала жінка.

Допомагала знаходити повій та обслуговувала особисто клі-єнтів знайома чоловіка. В од-

ному з готельних комплексів за надані сексуальні послуги вони заробили 1600 гривень, з яких частину грошей віддали повії.

Такі рандеву чоловік зі спів-учасницею влаштовував нео-дноразово, використовуючи приватні апартаменти, готелі та автомобіль.

Врешті вироком Шевченків-ського районного суду Чернів-ців сутенера та його співучасни-цю засуджено на 2 роки позбав-лення волі, але на підставі ст. 75 КК України звільнено від пока-рання з іспитовим терміном 2 роки.

– З початку року в області ви-крито 13 злочинів щодо суте-нерства, усі випадки розкрито, окрім того, задокументовано 3 випадки торгівлі людьми, – роз-

повів начальник карного розшу-ку УМВС України в Чернівецькій області Руслан Домніцак. – При-пинено діяльність десяти місць розпусти.

● Повії надавали послуги не лише в готелях та апартаментах, але й у автомобілі сутенера. Фото з архіву «Погляду»

▶Жінка не лише допомагала сво-єму співучаснику знаходити повій, але й сама обслуговувала клієнтів

Для мене цілком зрозумілими є мотиви комуністів і тих, хто підтримує повернення СРСР, тому що це була країна для об-раних, в якій тіньова економіка, що порушувала всі закони логі-ки і справедливості, забезпечу-вала радянській еліті доступ до легкої наживи, великих приві-леїв і безтурботного життя. Ви-являється, комунізм настав ще на початку 60-х років, але не для всіх, а лише для обраних.

Чорний ринок у СРСР сфор-мувався до середини 70-х років. Структура тіньової економіки була складною, неоднорідною. Офіційний обмінний курс іно-земних валют у Союзі абсолют-но не виконував ролі грошово-го еквівалента. Продаж валюти з рук, через фарцовщиків і спе-кулянтів, проходив за особли-вим курсом: для втаємничених – 2 карбованці за долар, для зви-чайних людей – від 4 карбован-ців. Валютою хотіли володіти всі, оскільки вона давала мож-ливість почуватися людиною у джинсах, з безтурботним облич-чям, для якої життя набувало ка-піталістичного забарвлення.

Ще в СРСР були свої грошові умовні одиниці. Спочатку вони називалися сертифікатами, зго-

дом стали іменуватися чеками. Радянська людина, яка непога-но заробила за кордоном, щойно ступала на рідну землю, як усю її валюту обов’язково обмінюва-ли на чеки. Реалізувати їх можна було лише у спеціальних магази-нах із зворушливою назвою «Бе-різка». «Берізка»– привілей сто-лиць союзних республік, вели-ких обласних центрів. Під кро-ною грошового дерева зростало все: джинси, італійські чоботи, угорські батники, сонцезахис-ні окуляри, хутра, магнітофони «Sony» і «Grundig», чорна і чер-вона ікра, сьомга та омари, і все за нереально низькою ціною.

Простий радянський грома-дянин не міг мати чеки «Зовніш-посилторгу» або «Зовнішторг-банку». Завсідниками «Бері-зок» були іноземці, дипломати, номенклатура, працівники по-сольств – такий собі закритий клуб. Втомлена ж радянська лю-дина йшла до комісійки, де могла купити цілком пристойну річ, але у разі якщо там була «своя рука». Був ще один варіант для радянського громадянина – по-шити одяг в ательє, але для цьо-го потрібно було мати пристой-ний заробіток – хороші кравчині коштували недешево та й ткани-

ни теж були дефіцитом – їх купу-вали про запас і роками зберіга-ли на придане внучці.

Ціни на валюту і товари в СРСР, привезені з-за кордону, складалися стихійно. Поступо-во вони створили чималу нішу радянської економіки, яка зго-дом зросла до розмірів окремої країни зі своїми законами. Еко-номіка немов подвоювалася, її тінь мстилася за порушення за-конів логіки і ставала чимраз більш потужною, поглинаючи ослабленого господаря.

Екскурсія до дефіцитного раю

Добре жили радянські люди, які належали до номенклату-ри, вони харчувалися у спец-їдальнях, одягалися у спецроз-подільниках і спецмагазинах. На жаль, відвідувати подібні ма-газини могли лише обрані.

Наприклад, відома 200-та секція ДУМу, організована за Хрущова, яка проіснувала до кінця перебудови. Це була таєм-на годівниця для втаємничених! Вона була захована від спраглих радянських очей за сатиновою ганчіркою, біля прилавка з виві-скою «Стіл упаковок». Пірнаєш під неї, а там вже вахтери, пере-

віряють у тебе посвідчення або пропуск. Вхід для членів сімей ЦЕКа, уряду, працівників торго-вельних представництв дружніх країн. Опиняєшся немов у пе-чері Алі-Баби, у казковому про-сторі достатку, де є все, що може уявити не дуже розвинена ра-дянська споживча уява. Відео-магнітофони та інша апаратура за доступними цінами. Шапки ондатрові найвищої якості – 40 карбованців. На чорному ринку вони, якщо дістанеш, коштува-ли 250 карбованців, попит вели-чезний, тільки давай. Дублянки 150-200 карбованців. «Простому народу» можна перепродати за 600-800 карбованців. Джинси хороших фірм – 70 карбованців (це ціни середини 1980-х), ціна не низька, але товар же культо-вий. У той час джинси «дістава-ли» і за 300.

А тим часом прості радянські громадяни змушені були корис-туватися талонами, які не за-міняли гроші, а лише надава-ли право придбати той чи ін-ший товар у суворо лімітова-ній кількості. Окрім талонів на продукти і промтовари першої необхідності, існували заохо-чувальні талони на дефіцитну продукцію: телевізори, меблі,

імпортне взуття. Їх видавали у профспілкових організаціях за місцем роботи, навчання, у житлово-експлуатаційних кон-торах, але і тут потрібно було мати свою людину.

М’яса немає, ковбаси немає, молока немає. Навколо подивишся – і чого у нас тільки немає!

Ось так і жила наша велика держава, в якій одні все життя, горблячись, перебивалися тим, що держава, не вважаючи пред-метом розкоші, викинула на прилавки, а інші, користуючись усіма привілеями «комунізму», насолоджувалися матеріальни-ми благами «загниваючого ка-піталізму».

Сьогодні відставні партор-ги і партноменклатурники, які втратили ту годівницю, нас пе-реконують, «як добре було в СРСР!». Їх підтримують ті, хто не знає, й ті, хто не пам’ятає, як це було насправді. А, між тим, СРСР – це великий механізм ілюзій, який породив лицемірну і несправедливу управлінську машину, яка горбом простих ра-дянських громадян створила ім-перію розкоші для обраних.

Марія ВИСОКА

Комунізм не для всіх: тіньова економіка СРСР

БАТЬКИ І ДІТИ

Син після весілля побив батька

Олексій МИКОСЯНЧИК ✉ alexbv2006@rambler.ru

▪ У неділю до Кіцмансько-го райвідділу міліції надій-шло повідомлення, що до ра-йонної лікарні з численни-ми ушкодженнями доправи-ли 47-річного чоловіка, жите-ля села Кліводин Кіцмансько-го району.

Як з’ясувалося, побив чоло-віка його 19-річний син. Хло-пець розповів міліціонерам, що напередодні він разом з батьком пішов на весілля. Піс-ля застілля завітав ще до това-риша в гості. Коли повертав-ся додому, зустрівся з батьком на одній з вулиць села. Між рідними виникла суперечка, під час якої юнак почав бити батька.

Після скоєного син пішов додому та ліг спати, залишив-ши батька на узбіччі, повідо-мляє сектор зв’язків із гро-мадськістю УМВС України в Чернівецькій області.

За фактом порушили кри-мінальну справу за ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу Укра-їни – навмисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень.

ДУМКИ

Чому знизили вартість квитків на потяги

У період літніх відпусток та зимових свят ціну повернуть до попередньої

Ольга МАКСИМЮК ✉ o_maksymiuk@mail.ru

З першого жовтня про-їзд залізницею в ме-жах України знизили на кілька відсотків. Як по-відомили в прес-центрі Львівської залізниці,

вартість проїзду в пасажирських поїздах зменшилась за рахунок зміни коефіцієнта індексації вартості проїзду. Ще на кілька гривень зменшиться вартість квитків у листопаді та грудні.

Наприклад, вартість у купе на найпопулярніший серед бу-ковинців напрямок Чернівці–Київ, знизилась приблизно на 13 гривень. А на потяг Чернів-ці–Львів – 8-10 гривень, – по-відомила помічник начальника залізничного вокзалу станції «Чернівці».

Під індексацію підпадають квитки на усі категорії вагонів (СВ, купейні, плацкартні, за-гальні, у перший, другий і тре-тій клас швидкісних поїздів), крім приміських поїздів.

Чернівчанка Наталія каже, що для неї різниця у вартості квит-ка досить відчутна. Адже ді-вчина, яка навчається у Львові, мало не кожні вихідні їздить до Чернівців.

– Квиток може здешевшати навіть до 10%. Усе залежатиме від календарного періоду в році – зазначила керівник прес-служби Львівської залізниці Лілія Кри-ницька. – Згідно із наказом Мі-ністерства інфраструктури Укра-їни, Укрзалізниця визначила 13 різних календарних періодів, які впливатимуть на вартість проїз-ду. Так, найдорожчі з них шість днів у грудні – з 25 по 30 число. Найдешевше можна придбати квитки два дні у році, зокрема 31 грудня та 9 травня.

Нагадаємо, що в Укрзаліз-ниці вартість квитків також залежить від дня тижня. Від-повідно, найдорожчі (коли найбільший пасажиропотік) квитки у п’ятницю-неділю, а найдешевші (менший пасажи-ропотік) – у вівторок-середу.

● Пасажири кажуть, що незважаючи на підвищення/зниження вар-тості квитків, змінювати час поїздки не будуть. Фото з архіву «Погляду»

Період відправ-лення поїзда

Коефіцієнт індексації

01.01 - 20.01 1,02

21.01 - 31.01 0,86

01.02 - 29.02 0,95

01.03 - 31.03 1,01

01.04 - 27.04 1,02

28.04 - 08.05 1,03

09.05 0,8

10.05 - 31.05 1,01

01.06 - 31.08 1,07

01.09 - 30.09 1,02

01.10 - 24.12 0,93

25.12 - 30.12 1,1

31.12 0,7

*Аби визначити вартість квитка, потрібно його базову ціну помножити на коефіцієнт індексації.

Коефіцієнти регулювання* по календарних періодах

8 4 жовтня 2012 р., №40 (643) «Погляд»НОВИНИ

на правах реклами

БТР протаранив автобусОлександр ЮХИМЕЦЬ

✉ yukhimets_a@ukr.net

Одна із постраждалих у ДТП Світлана Штим під час аварії сильно вда-рила руку та отримала струс мозку. Крім того, в неї розкришився зубний

протез, порізавши ротову порож-нину.

- Ми встигли від’їхати від за-лізничного переїзду буквально кілька метрів, як я почула крик водія: «Куди цей пре?!», – зга-дує Світлана. – Далі був сильний удар, краєм ока побачила корпус броньовика в салоні. Після цього знепритомніла.

Найбільше постраждав па-сажир Сергій Москаленко. Він також після больового шоку знепритомнів та зазнав великої кількості тілесних ушкоджень.

- Раптом, коли проїхали за-лізницю, на повороті помітив БТР. Він їхав прямо на нас. Далі пам’ятаю лише крик водія та сильний удар, – ділиться пережи-тим С. Москаленко.

Сергій сидів у задній частині мікроавтобуса зі сторони водія – саме туди й урізався військовий броньовик. Осколки від розбито-го скла вп’ялися в його тіло.

Наразі, за словами головного лікаря Кіцманської центральної районної лікарні Василя Заляв-ського, стан хворих близький до задовільного, пошкоджень, на

щастя, які могли б призвести до інвалідності, у жодного з них не-має.

Перевізник, приватний під-приємець Дмитро Глуханюк, до якого за коментарем звернувся журналіст «Погляду», наразі від-мовився будь-що пояснювати. Чоловік насправді спантеличе-ний неприємним інцидентом, зважаючи на те, що за кермом розбитої маршрутки був його 30-річний син.

Військові винними себе не вважають

Військові запропонували свою допомогу постраждалим, хоч і не вбачають своєї вини в тому, що трапилося. За словами заступ-ника командира 13-го корпусу з виховної роботи, полковника Во-лодимира Яцентюка, вони готові допомагати тим, хто постраждав у ДТП, лише зважаючи на своє сумління.

- Наразі допомагаємо медика-ментами, – каже полковник Яцен-тюк. – Приємно, що громадяни адекватно сприйняли ситуацію – ніхто якихось надзвичайних вимог не висуває. Усі розуміють, що техніка може підводити.

Проте заступник командира 13-го корпусу стверджує, що уся техніка була справною. Адже цей бронетранспортер, як і інші машини 80-го аеромобільного полку, доїхав зі Львова до Сто-рожинця власним ходом. Після цього кілька тижнів успішно від-працьовував бойові завдання у доволі непростих умовах сторо-жинецького полігона.

– Згідно з технічною перевір-кою, яку провели о п’ятій ранку перед маршем до місця своєї дис-локації, командир та технік роти у присутності незалежної особи (представника військової інспек-ції безпеки дорожнього руху), усі автомобілі, котрі виходили на марш, були справними, – ствер-джує полковник.

Щоправда, фотографії з місця події демонструють протилеж-не. Чомусь передні колеса бойо-вої машини «дивляться» в різні боки. Також дивною виглядає за-ява Міноборони про те, що водій БТРу допустив лише незначний перетин роздільної смуги (це також порушення ПДР, – ред.). А після зіткнення з автобусом зу-пинився на протилежному боці дороги.

Мало того, за попередніми висновками Міноборони, звину-ватили водія маршрутки. Буцім-то він, «ігноруючи проблискові сигнали синього кольору авто-

мобіля військової безпеки», не пропустив колону.

Колона військових розтягнулася на кілька кілометрів

- Їхня колона була сильно роз-тягнутою – дорогою до роботи я бачила кілька броньованих вій-ськових машин, які зупинились, хто де, – згадує постраждала Світлана Штим. – Солдати кури-ли при дорозі, а діти захоплено розглядали й навіть залазили на бронетехніку. Ніяких автомобі-лів з блимавкою на чолі колони ми не бачили, як і колони за-галом. Назустріч нам рухалися

лише три БТРи, останній з яких і врізався в нас.

Полковник Яцентюк такий перебіг передислокації вважає нормальною бойовою практи-кою. За його словами, на марші автомобілі ніколи не їдуть впри-тул один до одного. Учасники конвою розтягуються – хтось від-стає, а хтось виривається вперед.

- До речі, командування ви-магає від нас створювати бійцям побільше нештатних ситуацій, – продовжує полковник. – На жаль, це ДТП також можна за-числити до позаштатних. Проте наші бійці гідно впоралися з його наслідками.

◀ 1 Продовження

ДУМКА ЕКСПЕРТАЧи варто купувати квитки для поїздки міжміськими маршрутами?Максим Станкевич, адвокатНаявність квитка обов’язково передбачає страховку пасажира під час поїздки. Нині страхування є обов’язковим аспектом отримання ліцензії на пасажирські перевезення, без якої приватний підприємець не має права перевозити пасажирів.Сума відшкодування визначається у договорі між перевізником та страховою компанією. Також договір визначає того, хто відшкодову-ватиме збитки постраждалим пасажирам у разі аварії: безпосередньо страхова компанія чи перевізник, отримавши страхові виплати. Проте звертатися щодо відшкодування збитків постраждалим потрібно спо-чатку до перевізника. Варто зазначити, що у разі відсутності квитка ані перевізник, ані страховики нічого не відшкодують.

ДАІ повідомила19-річний військовослужбовець строкової служби – водій бронетранспорте-ра БТР-80 під час виконання маневру (повороту) виїхав на смугу зустріч-ного руху, де скоїв зіткнення з пасажирським автобусом «Мерседес-Бенц», який рухався за маршрутом Снятин – Чернівці.Військова колона 80-го аеромобільного полку здійснювала марш до місця своєї дислокації під супроводом військової інспекції дорожнього руху.В автобусі перебували 12 пасажирів, четверо з яких зазнали тілесних ушкоджень. Двох потерпілих було доставлено до Снятинської центральної районної лікарні. Ще двоє постраждалих шпиталізували до районної лікарні міста Кіцмань.

Схема зіткненя БТРу та автобуса

● Колеса БТР "дивляться" в різні боки, що ймовірно могло стати причиною ДТП. Фото УДАІ УМВС в Чернівецькій області

● Залізниця

Колона БТРів

Автобус Снятин-Чернівці

Точка зіткнення

4 жовтня 2012 р., №40 (643) www.poglyad.cv.ua РЕГІОН 9

На полювання за горіхами

Щоосені чимало буковинців заробляють на тому, що збирають та здають волоські горіхи

Ірина ВОРНІЧЕСА ✉ ira_vornichesa@mail.ru

Восени, як і годиться, на Буковині збирають урожай. Втім, люди не обмежуються лише власними городами та садами, а шукають ви-

году на нейтральній території. Чи не по всьому району вздовж доріг є насадження волоських горіхів, до яких люди цілими сім’ями виходять на своєрідне полювання за горіхами. Збива-ють їх, збирають у сумки або мішки, а потім здають. Така справа вже давно стала промис-лом та реальним способом заро-бити для мешканців провінції. Тож кожен намагається мати хоча б якусь вигоду від осінньої щедрості.

«Соромлюся, що мушу так заробляти»

Зустріти мисливців за горіха-ми можна чи не у всіх селах об-ласті: на Хотинщині, Кіцманщи-ні, Сокирянщині тощо. З одним з них «Погляду» вдалося позна-йомитися біля с. Ванчиківці, що

на Новоселиччині.Дізнавшись про те, що його

намагається розговорити пред-ставник преси, Петро (ім’я чоло-віка, на його прохання, змінено) починає ховати обличчя і про-сить не фотографувати. Питаю, тому що збирає чужий урожай.

- Ні! – пояснює чоловік. – Ми збираємо лише з тих дерев, що біля дороги. Ні в якому разі не ліземо до людей у сади або горо-ди. То приватна власність, а це – те, що належить нам, мешкан-цям цього краю. Просто сором-но, що так змушені підробля-ти. Хоча у селах багато хто так ходить, адже навіть продаючи перекупникам, можна отрима-ти непоганий виторг. Якщо зда-вати горіхи ще зеленими, то за кіло дають до 7-10 гривень. А ось якщо висушити їх та почисти-ти, то взимку можна отримати втроє, а то й учетверо більше.

Насправді, заробітки можуть бути досить пристойні. Петро розповідає, що за два дні таких пошуків разом з дружиною та восьмирічним сином назбира-ли 5 мішків горіхів (а це близько 200 кілограмів).

Виходити на полювання за горіхами буковинці починають з початку вересня. Намагають-ся встигнути, адже конкуренція

тут досить велика. Оскільки у будні роботи у селі багато, то на збір виходять у неділю або інші свята. Робота це не важка, має-мо можливість і між собою по-спілкуватися, і заробити трохи.

- Здебільшого наші горіхи йдуть за кордон, до Росії, Туреч-чини, Румунії. Іноді купують і буковинці для власного харчу-вання. Та нам, якщо чесно, спра-ви до того немає, адже головне, що за це добре платять.

Горіхи на Буковині – не рідкість

Окрім того, що багато хто на Буковині заробляє на тому, що збирає горіхи, є чимало госпо-дарів, які вирощують їх у садах або на власних подвір’ях. Ка-жуть, що дерева не вибагливі і за сприятливої погоди добре плодоносять. А у нашому краї майже завжди так і є.

- У мене у саду понад 30 пло-дових дерев. Серед яблук та слив є й чимало горіхів, – каже господар, який живе на Роші, Костянтин Дмитрієв. – На горіхи попит є, тому й продаю частину урожаю на ринку. Особливо ці-кавляться плодами сорту Веле-тень. Вони досить великі за роз-міром – один такий горіх, як два звичайні. Втім, і кілограм вар-

тує 30-35 гривень. Натомість, звичайні продають за 10-15. Що-правда, цьогоріч урожай горіхів посередній, адже влітку було надто сухо.

Пан Костянтин каже, що ви-ростити горіхи не дуже складно. Можна купити на ринку такі, як вам сподобалися, зберігати деякий час, а у грудні зробити з одного боку дірочку та залиши-ти. До весни горішок проросте і його вже можна буде саджати.

Горіхове дерево може жити до 400 років. Вирощують його не лише заради смачних і корисних плодів, але і якісної деревини, а також захисту саду – фітонциди, що виділяє рослина, відлякують мошок.

● Урожай горіхів, які ростуть біля дороги, залюбки збирають перехожі. Фото автора

РЕЦЕПТИ

1. Три ядра волоського горіха та чайну ложку меду варто

з’їдати щоранку, якщо є проблеми за щитовидної залозою.

2. Після важких операцій і стресів необхідно вживати

горіховий бальзам. Для нього по-трібні волоські горіхи, листя алое, зрізане за тиждень, і мед. 100 гра-мів листя алое промити, порізати і залити півтори склянками води. Настоювати півтори години. Потім процідити і додати 500 грамів по-дрібнених ядер волоських горіхів та 300 грамів меду. Зберігати в скляній, щільно закритій посудині в темному прохолодному місці. Вживати по одній столовій ложці тричі на день за півгодини до їди.

3. Проти анемії рекомендують з’їдати щодня за 3-4 рази 100

грамів товчених волоських горіхів, змішаних із 60 грамами меду.

4. При мастопатії для від-новлення гормонального

фону використовують настоянку з перетинок волоського горіха. Перетинки 25 горіхів заливають 100 грамами медичного спирту, настоюють у темному місці не менше 10 днів та приймають впро-довж місяця по 18 – 20 крапель тричі на день.

5. Для профілактики атероскле-розу подрібнити та змішати

10 ядер горіха, декілька зубчиків часнику та заправити столовою ложкою соняшникової олії.

Чим корисні волоські горіхиБудь-які горіхи є джерелом вітамі-нів та мінералів. Волоські вважа-ють найбільш поживними серед інших. Вони містять вітаміни групи А, Е, В, Р, мінеральні речовини (ка-лій, натрій, фосфор, залізо, магній, кальцій, йод).У складі горіха 65% ненасичених жирів (які не містять холестерину) та чимало білка, який може стати повноцінним замінником м’яса.За формою ядра горіхів недарма схожі на мозок, адже речовини, які входять до них, позитивно впли-вають на судини головного мозку. Два горішки на день сприяють

поліпшенню пам’яті, активізують розумову діяльність та запобігають розвитку атеросклерозу.Також горіхи корисні для нервової, серцево-судинної систем, для кро-вотворення та травлення. А через вміст йоду ще й корисні проти про-блем зі щитовидною залозою.Волоські горіхи незамінні при схильності до закрепів і ослабленої роботи шлунка. Суміш горіхів з ро-дзинками зміцнює серцевий м’яз.А препарати з горіхової шкірки здатні також впливати на бактерії – знищують стрептококи, стафілококи, вбивають грибки та трихомонади.

Як їсти, аби була користь, а не шкода

Досить з’їдати 4 волоських горіхи у день, щоб наситити свій організм поживними речовинами і необхідними жирами. Горіхи не є легкою їжею, засвоюються лише якщо їх повільно та ретельно пережовувати. Окрім того, на день можна з’їдати не більше, ніж 10-15 ядер.

10 ВІЗАВІ 4 жовтня 2012 р., №40 (643) «Погляд»

Фізик-винахідник Олександр Шайко-Шайковський з науковцями БДМУ розробив фіксуючі конструкції для лікування складних переломів

Юлія ХОРОШУН ✉ july-kh@mail.ru

Вітчизняні вчені не гірше за інозем-них з їхніми надно-вітніми технологія-ми здатні на видат-ні відкриття та ви-

находи, які до того ж можуть бути комерційно привабли-вими. Головне, аби держава цікавилас я їхніми ідея-ми, адже це високопри-бутковий ре-сурс еконо-міки. Однак поки що хоча і мляву, але зацікавленість у розробках наших науковців проявляють лише приватні ін-вестори.

Так, нещодавно 80 тисяч гри-вень отримав на втілення у життя спільних із медиками-травматологами винаходів док-тор технічних наук, професор ЧНУ ім. Ю. Федьковича Олек-сандр Шайко-Шайковський. Він – автор особливих фіксую-чих конструкцій для лікування складних переломів.

Їх виготовлено з легкого сплаву. Головна перевага кон-струкцій, на переконання авто-ра, їхня ціна. Закордонні ана-логи, які зараз використовують в Україні для лікування перело-мів, коштують від 1 до 5 тисяч євро. Тоді як конструкції черні-вецьких винахідників обійдуть-ся максимум у 500-800 гривень.

– У нас близько 97 відсотків обладнання для лікування пере-ломів – імпортовано. Лише то-рік, застосовуючи такі фіксуючі конструкції, провели 200 тисяч операцій. У Чернівцях здійсни-ли 2 тисячі операцій, – розповів у інтерв’ю «Погляду» О. Шайко-Шайковський.

Розроблені конструкції вже використовували, за їхньою до-помогою вдалося провести де-

кілька тисяч успішних операцій у клінічних закладах м. Чернів-ці (лікарнях «Швидкої медич-ної допомоги» та обласній клі-нічній).

Над удосконаленням конструкції працював 30 років

Фіксуюча конструкція пре-зентована професором Шайко-Шайковським не унікальна, як пояснює сам автор, а лише ним удосконалена. Вперше її розро-били десятки років тому. У світі є безліч її ана-логів та різ-новидів. Рані-ше, розпові-дає професор, кожен лікар-предс тавник тієї чи іншої медичної шко-ли лікував пе-реломи за своєю схемою. І лише згодом, коли відбулося збли-ження інженерно-технічної думки й медицини, підхід до лі-кування став єдиним.

– Особисто я займаюся цією справою близько тридцяти ро-ків. Хочу акцентувати, що над розробкою увесь час працюю в коаліції з медиками, зокрема зі спеціалістами-травматологами

БДМУ та практичними ліка-рями, адже вони краще зна-ють, що саме потрібно зроби-ти. Без їхніх консультацій моя конструкція була б, можливо, досить досконалою з інженер-ного погляду, проте абсолютно непридатною для використан-ня з медичної точки зору, – роз-

повідає науковець. – Розпочи-нав справу з доктором медич-них наук Іваном Рублеником. Він здійснив справжній прорив у травматології. Власне, в осно-ву наших конструкцій покладе-но саме його ідеї.

Зараз ринок заполонили ім-портні фіксуючі конструкції. Ве-зуть їх, головним чином, з Че-хії, Німеччини, Швеції. Частка вітчизняних конструкцій ста-новить лише кілька відсотків. А все тому, переконаний нау-ковець, що їх не виробляють в Україні централізовано. А те,

що є, створено здебільшого у напівкустарних умовах. А ще дорогі імпортні конструкції лі-карям ставити вигідніше мате-ріально, адже отримують за це певні бонуси від виробника.

З фіксатором можна ходити вже за кілька днів після операції

Фіксуючу конструкцію виго-товлено із хромонікелевотита-нового сплаву. Цей сплав є бі-

оінертним і тому організм його не відторгає. Зре-

штою, із такого само-го матеріалу зро-

блено й імпорт-ні конструкції. Проте при цьому українські є зна-чно дешевшими.– За кордоном

медицина є стра-ховою, тому питан-ня ціни там відхо-

дить на другий план. З нашими зарплатами

люди не можуть дозво-лити собі придбати кон-

струкцію, скажімо, швед-ського виробництва за 8 тисяч євро. Наші ж фікса-тори, завдяки технології їх-нього виробництва, є до-ступними широкому зага-лу й вартують лише кіль-

ка сотень гривень, – каже О. Шайко-Шайковський.Фіксуюча конструкція легка і

вже на четвертий-шостий день після операції пацієнт може не лише ходити, але й обходитись без сторонньої допомоги, не завдаючи клопоту близьким. Окрім того, пояснює О. Шайко-Шайковський, з такою кон-струкцією людина швидше оду-жує, оскільки не має пролежнів, не атрофуються м’язи, не відбу-вається контрактура суглобів, нормально працює імунна сис-тема тощо.

Після одужання конструкцію знімають. Якщо ж її встанови-ли людині похилого віку, то аби уникнути зайвих травмувань, її залишають.

Має намір налагодити промислове виробництво своїх розробок

Народився й виріс у родині медиків та військових. У сім’ї було п’ять докторів медичних наук, а я єдиний, хто став тех-ніком. Чому у житті обрав саме цей напрямок, нині сказати складно. Зрештою, з медици-ною таки мене життя пов’язало, не останню роль у цьому, оче-видно, зіграла зустріч із профе-сором Рублеником. Працюва-ти над пристроями, які допома-

гають лікувати, почав мабуть ще й тому, що в родинному колі часто обговорювали ті чи інші проблеми, пов’язані з цим.

Професор планує налагоди-ти виробництво цього винаходу, адже, переконаний він, Україна має і може забезпечити себе сво-їми препаратами та інструмен-тарієм. Це логічно і природно. Відповідно до положення ВООЗ (Всесвітньої організації охоро-ни здоров’я), країна для забезпе-чення своєї незалежності має ви-пускати бодай 70-75 відсотків сво-їх ліків та обладнання. У нас же частка вітчизняної продукції ста-новить менше за 6 відсотків, а за деякими позиціями – ще менше.

Амбітні й далекосяжні пла-ни щодо власного виробництва фіксуючих конструкцій мають, радше, альтруїстичне підгрун-тя. Професор переконаний, що це також створить робочі місця для наших фахівців, а отже вони залишаться в Україні, а не шука-тимуть заробітків деінде. На при-бутки від виробництва науковець не надто й розраховує. Каже, для нього набагато важливіше, аби справа всього його життя була корисною й служила людям.

Їхні винаходи служать людям ДОВІДКА

Шайко-Шайковський Олек-сандр Геннадійович – профе-сор, доктор технічних наук. На-родився у Чернівцях в роди-ні медиків та військовослуж-бовця. Навчався у ЗОШ №1. Після закінчення школи поїхав навчатися до Ленінградсько-го суднобудівельного інститу-ту на факультеті приладобуду-вання. За розподілом повер-нувся працювати до Чернівців. Протягом трьох років працю-вав інженером з обслуговуван-ня електронно-обчислювальних машин (ЕОМ). Згодом почав ви-кладати «опір матеріалів» в уні-верситеті. З цього ж предме-та захистив кандидатську. Ав-тор докторської дисертації з бі-ологічних та медичних при-ладів та систем. З 2003 року – член спеціалізованої доктор-ської ради із захисту кандидат-ських та докторських дисерта-цій у НУ «Львівська політехні-ка», член редакційних рад де-кількох наукових журналів, під-готував 5 кандидатів наук для Буковинського державного ме-дичного університету та ЧНУ ім. Ю. Федьковича, автор більш, ніж 330 наукових праць, в тому числі 2 наукових монографій, 2 навчальних посібників, декіль-кох десятків патентів.

● Професор Шайко-Шайковський зі своїм товаришем, автором ідеї фіксатора, доктором медичних наук Іваном Рублеником. Фото з архіву О. Шайко-Шайковського

● Олександр Шайко-Шайковський показує принцип роботи удо-сконаленої ним фіксуючої конструкції. Фото автора

Василь Василов,завідувач ортопедо-травматологічного відділення Чернівецької обласної клінічної лікарні, заслужений лікар України

Такі конструкції випускають імениті медичні компанії, проте вони дуже дорогі для українських споживачів. Наші ж конструкції у рази дешевші, що робить їх до-ступними, і не менш якісні.На практиці ця конструкція дає можливість оперувати напівзакритим методом. Тобто, аби встановити фікса-тор, не треба розтинати місце перелому, а достатньо

лише маленького розрізу. Завдяки цьому рани загою-ються швидше, менше втрачається крові, немає шра-мів.Піонером у створенні такої конструкції є доктор ме-дичних наук Іван Рубленик. А конструкціями, які при-думав професор Шайко-Шайковський, ми користує-мося вже 8 років.З Олександром Геннадійовичем знайомий вже багато років. Він десятки років займається розробками для медичної галузі. Допомагав багатьом нашим асистен-там, які зараз працюють на кафедрі травматології та ортопедії БДМУ, у написанні кандидатських, доктор-ських робіт. Буковині пощастило, що є така світла го-лова, як професор Шайко-Шайковський.

«Якби не співпраця з медика-ми, конструкція фіксатора була б, можливо, досконалою з інженер-ного погляду, але непридатною для використання на практиці»

О. Шайко-Шайковський

ДО ТЕМИ

винахідник ндр Шайко-вський з цями БДМУ ив фіксуючі укції

кування их мів

Нail.ru

изняні вчені не ше за інозем-х з їхніми надно-німи технологія-здатні на видат-

відкриття та ви-до того ж можуть ційно привабли-

вне, аби держава я -е и-е-но-к поки що хоча ле зацікавленість х наших науковців

кілька тисяч успішних операцій у клінічних закладах м. Чернів-ці (лікарнях «Швидкої медич-ної допомоги» та обласній клі-нічній).

що є, створенонапівкустарнихдорогі імпортнкарям ставити ріально, адже опевні бонуси від

З фіксаторомходити вже зднів після оп

Фіксуючу котовлено із хронового сплаву.

оінертним його не

штоюго

блнПуч–

медховоня ц

дить З наш

люди нлити соб

струкцію, ського виртисяч євротори, завдянього виро

11ГРОШІ4 жовтня 2012 р., №40 (643) www.poglyad.cv.ua

Останній день прийому заяв на участь в аукціоні – 08.10.2012 р. Продаж об’єктів здійснюється за грошові кошти.Питання землекористування покупці вирішують самостійно згідно з чинним законодавством.Плата за реєстрацію заяви в розмірі 17 грн. вноситься на рахунок №37186002001630 в ГУДКСУ у Чернівецькій

області, одержувач – департамент економіки міської ради (код 25082698, МФО 856135).Застава в розмірі 10% від початкової вартості продажу об’єкту вноситься на рахунок №37322008000712 в

ГУДКСУ у Чернівецькій області, одержувач – департамент економіки міської ради (код 25082698, МФО 856135).Переможець аукціону, який відмовився від підписання протоколу аукціону або укладання договору купівлі-

продажу позбавляється права на подальшу участь в аукціонах з продажу об’єкта. В цьому випадку застава в розмірі 10 відсотків початкової ціни об’єкта аукціону покупцю не повертається.Ознайомитись з об’єктами приватизації можна в робочі дні за місцем їх розташування при сприянні

департаменту економіки Чернівецької міської ради.Іншу інформацію про аукціонний продаж можна отримати в департаменті економіки Чернівецької міської

ради за адресою: м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 3, кім.21, тел.55-26-10, 52-19-87.

№№ п/п Назва об'єкта Місцезнаходження об'єкта

приватизації (адреса) Відомості про об’єкт приватизаціїЗагальна

площа, кв.м

Початкова вартість продажу з ураху-ванням ПДВ, грн.

Сума застави,

грн.Умови продажу

1 Нежилі приміщення вул. Головна, 10-12 Підвал 240,0 250 167,60 25 016,76 -2 Нежилі приміщення вул. Мукачівська, 9 Підвал, І поверх 120,2 103 015,20 10 301,52 -3 Нежилі приміщення вул. Руська, 13-15 Підвал 138,6 121 844,40 12 184,44 -4 Нежиле приміщення вул. П.Сагайдачного, 79 І поверх 8,0 23 116,80 2 311,685 Нежилі приміщення вул. Університетська, 4 І поверх 44,0 222 336,00 22 233,606 Нежилі приміщення вул. Переяславська, 34 Підвал 163,20 642 624,00 64 262,40 -7 Нежилі приміщення вул. Університетська, 24 Підвал 119,00 384 020,40 38 402,04 -

8 Нежила будівля завул. Б.Хмельницького, 11 Окремо стояча будівля, розташована на земельній ділянці орієнтовною площею 0,0769 га 356,00 364 088,40 36 408,84 -

9 Нежилі приміщення вул. Червоноармійська, 77-А Підвал 67,1 71 986,80 7 198,68 -10 Нежилі приміщення вул. Комарова, 9А/Б Підвал 35,2 40 455,60 4 045,56 -

11 Нежилі будівлі та споруди вул. Л.Кобилиці, 13 Окремо стоячі будівля та споруди, розташовані на земельній ділянці загальною площею 0,0656 га 365,1 601 830,00 60 183,0 -

12 Нежилі приміщення вул. Митрополита А. Шептицького , 29 Підвал, І поверх 208,60 884 515,20 88 451,52 -

Вкладників заманюють відсотками

Банкіри пропонують рекордно прибуткові депозити, експерти радять нести гроші туди, де відсотки адекватні

Юлія ХОРОШУН ✉ July-kh@mail.ru

Відсотки за депозитами в національній валюті в Україні зараз є най-вищими в світі, що робить гривню най-дорожчою валютою. В

середньому відсоткова ставка за депозитами у національній валюті нині становить 18%, проте декотрі фінустанови пропонують навіть рекордні 26 відсотків річних. Це стиму-лювало людей нести свої за-ощадження, які після ситуації 2008-2009 рр. тримали вдома, до банків. Про те, що депози-ти нині у тренді, свідчать дані різних офіційних джерел, згід-но із якими сума вкладів зага-лом у державі від початку року зросла на 34 мільярди гривень.

Прикметно, що найбільш економічно розвинені країни

за вклади у нацвалюті дають, за українськими мірками, про-сто мізерні відсотки. Приміром, німецькі банки за вклади у євро пропонують лише 1,4 відсотка, у США вкладники можуть одер-жати тільки відсоток, а у країні банкірів Швейцарії цей показ-ник взагалі становить 0,125 від-сотка.

Українські депозитні став-ки можуть зрівнятися хіба що з іранськими (18 відсотків) чи такими, як у Бангладеш, М’янмі та Шрі-Ланці.

Експерти кажуть, такою си-туацією з депозитами тішитися не варто, адже це є свідченням того, що у банківській системі держави справи кепські. Проте саме зараз тримати гроші у бан-ку вигідно і досить прибутково.

Що вищі відсотки, то гірше йдуть справи у банку

Зазвичай банківська уста-нова працює із залученими коштами. Оскільки такі дже-рела фінансування, як Міжна-родний валютний фонд та Сві-товий банк для вітчизняних банкірів недоступні, єдиним способом для них отримати гроші є залучити якомога біль-ше депозитних коштів. Оскіль-ки після ситуації, яка склала-ся у кризові 2008-2009 роки, коли через паніку серед на-селення НБУ ввів тимчасовий мораторій на видачу депозит-них вкладів, люди неохоче до-віряють банкірам свої заоща-дження, їх вирішили заманити високими відсотками.

– Якби ставки за депозитни-ми вкладами були нижчими, населення навряд чи понесло гроші до банків, – вважає кре-дитно-інвестиційний радник компанії «Фінанс плюс» Євген Житарюк. – Що вища відсо-ткова ставка, то меншою може бути маржа, то більше банк

може мати якихось складних кредитних продуктів.

Доцент кафедри «фінанси і кредит» економфаку ЧНУ Єв-ген Прокопець вважає, високі відсотки за депозитами банки встановлюють, аби здешевити кредити, на яких вони заробля-ють. Тобто аби населення брало у борг, відсотки мають бути ло-яльними.

– Загалом, така ситуація не є нормальною. Це свідчить про те, що до розвинених країн нам ще дуже далеко, – зазначив Є. Прокопець.

Депозит допоможе вберегти гроші від девальвації

Так склалося, що депозит тепер – єдиний ефективний

інструмент вберегти свої гроші від очікуваної деваль-вації. Тобто коли покласти певну суму на депозит під, скажімо, 20 відсотків річних, то, якщо припустити, що гривня девальвує, отримані прибутки цілком покриють втрати, вважають аналітики.

Водночас не радять ганя-тися за найвищими відсотка-ми.

– Що більш прибутковий депозит пропонує банк, то гірше у нього йдуть справи, – каже Є. Житарюк. – Обира-ти треба ту фінустанову, яка встановлює відсотки, більш наближені до середньорин-кового показника. Зараз він становить в середньому 13 від-сотків.

● 18-20 відсотків річних в середньому пропонують банки за депозитними вкладами. Фото Станіслава Пуздряка

Країна Валюта

Макс. річна відсоткова прибутко-вість (%)

Україна Гривня 18,50

Іран Іранський ріал 18,03

Бангладеш Така 12,50

Шрі-Ланка Рупія 12,50

М'янма К'ят 11,0

Німеччнина Євро 1,40

КанадаКанадський долар

СШААмерикан-ський долар

Японія Єна 0,35

ШвейцаріяШвейцар-ський франк

Джерело: deposits.org

Cтавки на депозити за кордоном

ДО РЕЧІНагадаємо, середній розмір депозитів в Україні, за даними Незалежної асоціації банків, становить близько 7,6 тис. грн. Всього обсяг депозитів в Україні перевищує 345 млрд. грн. Найбільше грошей українці тримають у гривні. Вклади у доларах становлять близько 37,6% від загального обсягу, в євро – 8,6%, в рублях – 0,2%.

12 ПОДІЇ 4 жовтня 2012 р., №40 (643) «Погляд»

Відзнаки «За заслуги перед містом» вони отримали особисто з рук В. МихайлішинаЮліана ПОЛОНСЬКА

✉ poglyad@cv.ukrtel.net

Найбільша радість для вчителя, коли похва-лять його учня, каза-ла англійська письмен-ниця Шарлотта Бронте. Цього дня на сцені Літ-

нього театру було все – лунали похвали на адресу педагогів, а їхні учні щиро раділи за них.

Засновану Віталієм Михайлі-шиним почесну нагороду – ор-ден «За заслуги перед містом», вже отримали чернівецькі ліка-рі, а цього разу нагороду вруча-ли освітянам.

– Дорогі вчителі, – звернувся до присутніх у залі В. Михайлі-шин. – Ви ті, хто взяв на себе ви-соку місію, – навчати та вихову-вати майбутні покоління. Ваша робота дуже важка і не завжди вдячна. Я хотів би від себе осо-бисто та від імені всіх ваших учнів привітати вас зі святом. Ми вас пам’ятаємо і любимо.

Кандидатів на отримання по-чесного ордена обирали чле-

ни опікунської ради, керуючись рекомендаціями, власне, педа-гогів м. Чернівці. До складу опі-кунської ради увійшли ректор Чернівецького національного університету ім. Ю. Федькови-ча Степан Мельничук, голова міської ради Організації ветера-нів, почесний громадянин Чер-нівців Павло Бажерін, генераль-ний директор підприємства «Трембіта» Стелла Станкевич, генеральний директор «Машза-вод» Віктор Сідляр, головний лі-кар міської дитячої лікарні Іван Хорошенюк.

Валерія Сідор, вчитель мате-матики єдиної у місті румуно-мовної гімназії №6, однією із перших отримала почесний ор-ден. Каже, пам’ятає всіх своїх учнів, а особливо свій перший клас, серед яких семеро учнів закінчили школу із золотими медалями.

Учителюванням, здебільшо-го, займаються жінки, відтак і серед номінантів їх було біль-ше. Єдиний чоловік, який отри-мав орден, – вчитель математи-ки Чернівецької ЗОШ №3 Ярос-лав Антоняк, почувався у жіно-чій компанії невимушено. Адже за 27 років роботи звик до того, що його оточують переважно представниці прекрасної статі.

- Це чудово, що завдяки та-кій почесній ініціативі вдало-ся зібрати в одній залі всіх осві-

тян міста Чернівці, – зазначив Я. Антоняк.

Одразу два ордени опинилися в одній родині. Їх отримали пред-ставниці вчительської династії – вчителі математики Чернівець-кого ліцею №1, матір та донька Олександра та Ірина Жук.

– Отримати таку нагороду за свою працю для мене було дуже несподівано і надзвичайно при-ємно. Наша робота не передба-чає публічності, зазвичай про-ходить за зачиненими двери-ма класу, наодинці з дітьми, – поділилася враженнями Ірина Жук. – Сподобався нестандарт-ний та креативний підхід ор-ганізаторів до, власне, вручен-ня орденів. Адже нагороджен-ня супроводжувалось цікави-ми біографічними розповідя-ми про кожного із номінантів, цінними подарунками, підібра-ними, враховуючи наші вподо-бання, і головне – приємними зустрічами-сюрпризами.

Після того як всі нагороди було вручено, на вчителів чекав сюрприз від В. Михайлішина – концерт Олександра Буйнова.

– Для чернівецької публі-ки виконав свої найкращі піс-ні, які виконуватиму на майбут-ньому концерті у Кремлі, тож

вам пощастило почути їх пер-шими, – зазначив співак. – Пу-бліка, до речі, створила таку ат-мосферу, знаєте, фестивальну. Я зазвичай багато працюю з пу-блікою на своїх концертах. Ми маємо, як правило, упередже-не розуміння такої професії, як вчитель. Тобто ми впевнені, що навіть поза школою вони мають бути в образі – такими правиль-ними, взірцевими. Але насправ-

ді, вчителі – звичайні люди. Сьо-годні у залі я побачив їх саме та-кими. Тим паче, серед них було багато молоді.

Не можу не відзначити Віталія Михайлішина, який організував цю церемонію. Він молодець.

Захід закінчився і вчителі, отримавши безліч приємних вражень, пішли, аби вже завтра продовжувати свою поважну місію.

Педагогів міста нагородили орденами

● Ордени «За заслуги перед містом» вручили представницям пе-дагогічної династії Олександрі та Ірині Жук. Фото прес-служби міської ради

● О. Буйнов виконав для чернівецьких педагогів свої найкращі пісні й привітав їх з прийдешнім святом. Фото прес-служби міської ради

● Для вчителя математики Чернівецької ЗОШ №3 Ярослава Антоняка нагорода стала несподі-ванкою. Фото прес-служби міської ради

● Кожен номінант отримав від Віталія Михайлішина цінні пода-рунки. Фото прес-служби міської ради

● Кому вручити орден, визначала опікунська рада, керуючись рекомендаціями самих освітян. Фото прес-служби міської ради

13ДЕНЬ МІСТА4 жовтня 2012 р., №40 (643) www.poglyad.cv.ua

Чернівці святкують 604 річницю

Над темою працювали Олексій Микосянчик, Надія Карбунар, Віталія Козменко

У Чернівцях співатимуть

Скрипка та «Boney M»

У суботу та неділю під час святкування дня міста в Чернівцях виступати-муть світові легенди 1980-х та місцеві гурти.З власних джерел нам стало відомо, що у суботу на Соборній площі о 19.00 розпочнеться святковий концерт, на якому чернівчан та гостей міста роз-важатимуть фронтмен гурту «ВВ» Олег Скрипка та легенда світової музики Кріс Норман.А в неділю на цьому ж майданчику виступатимуть гурти, легенди 1980-х «Boney M», «Ottawan» та «Erouption».

На вулиці Панській

танцюватимуть наречені

6 жовтня місто Чернівці вкотре доведе, що є столицею весільної моди. Цього дня від-будеться флешмоб на вулиці Ольги Коби-лянської, всі учасники якого танцюватимуть

там у весільному вбранні. Якщо все вдасться, танцюристи потраплять не лише до книги рекордів Чернівців, а й до книги рекордів Гінесса.- Мета цього флешмобу – підтримка благодійного проекту «Закохана Буко-вина», – пояснює куратор проекту Іван Величко. – Танцюватимемо на вул. Кобилянської 10 хвилин.Також до танцювального рекорду долучаться «майдансери». Вони обіця-ють станцювати номер, який готували для фіналу танцювального шоу «Майданс», «Лебедине озеро».

Початок танцювального флешмобу о 12 годині.

На святі завиванця – хліб

із яблучним ароматом

У суботу, 6 жовтня, на Центральній площі Чернівців відбу-деться свято хліба «Буковинський завиванець». Виробники хліба

готують для чернівчан чимало сюрпризів. – На таких масових святах ми зазвичай пропонуємо чернів-чанам продегустувати наші новинки, – розповідає інженер-технолог приватної пекарні ПП Ключука Альона Дуган. – Цьогоріч їх буде дві – надзвичайно корисний хліб «Злаковий», випечений із злакової суміші, до котрої входить льон, кунжут, кукурудзяні пластівці, висівки та інші зернові, а також житній заварний хліб «Сувенірний знатний». Під час його приготування до тіста додають яблучне пови-дло, що надає хлібу тонкого яблучного аромату.Пані Дуган каже, якщо нові види хліба смакуватимуть чернівчанам, їх запус-тять у виробництво.

Розпочнеться свято о 10.00

На книжковій виставці

презентуватимуть путівник російською

У суботу, 6 жовтня, о 10.00, на вулиці Ольги Кобилянської відбудеться книжкова виставка «Книжковий світ Буковини», на якій книгарні та видавництва краю пре-зентуватимуть нову продукцію та цікаві надходження.Зокрема книгарні Чернівців представлять сучасну українську літературу, листів-ки, дитячу літературу та подарункові видання.– Ми звичайно вийдемо з книгами на свято, є непогана нова українська літерату-ра сучасних авторів. Окрім того, презентуватимемо путівник Чернівцями росій-ською мовою, бо саме таких видань не вистачає численним туристам у місті. Ми його підготували власними силами і врахували побажання гостей нашого міс-та, – розповіла директор книгарні «Букініст» Марина Лібанова. – У

нас також є непоганий добір дитячої літератури, подарункових видань, листівок з видами Чернівців.

На конкурсі краси змагатимуться учасниці

із Західної України та Буковини

Фінал конкурсу краси «Княгиня Західної України-2012» відбудеться в рамках святкування 604 річниці Чернівців 6 жовтня 2012 року в драмтеатрі, о 19.00. Вхід на захід безкоштовний, окрім того, в рамках конкурсу відбудеться благодій-на акція, під час якої збиратимуться кошти на соціальні потреби.– Попередньо відбувались кастинги, на яких обрали по 2 учасниці із 7 регіонів За-хідної України. Окрім того, участь у конкурсі візьмуть 26 буковинок, загалом 40 дівчат, – розповіла організатор конкурсу, директор агентства «Шоу-Тайм» Ліна Ільніцька. – У конкурсі будуть три номінації: «Княгиня Чер-нівців», «Княгиня Буковини» та «Княгиня Західної України».

На площі Турецької криниці – вироби ручної роботи

На площі Турецької криниці очікують на справжній десант народних майстрів. Тут відбудеться ярмарок-фестиваль народних ремесел «Буковинські джерела».

– Продаватимуть вишивані вироби, кераміку, біжутерію, а також продукцію з воску, соломи, ляльки-мотанки та багато іншого, – розповідає начальник відділу споживчого ринку департаменту економіки міської ради Олексій Хоміцький. – Представлятимуть свій товар майстри не лише з Буковини, а й із

Івано-Франківщини, Тернопільщини, Волині, Львівщини, Закарпаття, Хмельниччини, Києва.За словами пана Хоміцького, на ярмарку продаватимуть лише вироби ручної робо-

ти, торговцям із китайським непотребом департамент економіки у реєстра-ції відмовив. Єдине, що дозволили продавати – це повітря-

ні кульки.

Куди запрошують на день міста Назва заходу Час та місце проведення

Книжкова виставка «Книжковий світ Буковини» Початок: 11.00. Вул. О.Кобилянської, 28

Фінал Кубка міста з футболу Початок: 13.00. Стадіон «Буковина»

Міське свято творчих родин, музичних колективів, сімейних ансамблів

Початок: 13.00. ЦПКіВ ім. Т.Г.Шевченка

Концерт естрадних зірок Початок: 18.00. Площа Соборна

Фінал конкурсу «Княгиня Західної України 2012» Початок: 19.00. Облмуздрамтеатр ім. О. Кобилянської

7 жовтня

«Весільний парад», шоу молодят Початок: 10.00. Розважальний комплекс «Сорбонна» – площа Театральна – площа Центральна – вул. О.Кобилянської

Регіональний конкурс рок-музики «Відродження – 2012» Початок: 15.00. ЦПКіВ ім. Т. Шевченка, Літній театр

Концерт з участю зірок естради Початок: 19.00. Площа Соборна

Назва заходу Час та місце проведення

6 жовтня

Офіційне відкриття дня міста Початок: 10.00. Площа Центральна

Свято хліба «Буковинський завиванець» Початок: 10.00. Площа Центральна

Свято ковалів Початок: 10.00. Площа Турецької криниці

Осінній сільськогосподарський ярмарок Початок: 09.00 – 16.00. Ринок «Головний», вул. Ентузіастів

Ярмарок – фестиваль народних ремесел «Буковинські джерела» Початок: 10.00 – 18.00. Пл. Турецької криниці

І Благодійний Всеукраїнський весільний фестиваль «Одружен-ня на Панській». Шоу наймасовішого танцю наречених в рамках проекту «Закохана Буковина»

Початок: 10.00. Вул. О. Кобилянської, 29

Привітання почесних пар, що відсвяткували діамантове та золоте весілля, концерт з участю зірок української естради, вогняне шоу

Початок: 12.00 – 20.00. Вул. О.Кобилянської, 29

Виставка квітів «Осінні Чернівці» Початок: 10.30. Площа Театральна

ДО УВАГИ ГОСТЕЙ МІСТА

7 жовтня тролейбуси будуть безкоштовними

На день міста у Чернівцях тролейбусне управління забезпечить безкоштовний проїзд у міському електротранспорті. Про це повідо-мили у секторі інформації та зв’язків з громадськістю міської ради.

Докладніше про місця святкування та знаменитих гостей міста дізнайтеся на сайті vidido.ua

ДУМКИ

14 ДУМКИ 4 жовтня 2012 р., №40 (643) «Погляд»

Відродження українського селаНинішнє сільське господар-

ство України, нарешті, стає на ноги. Постійно зростають обся-ги експорту та доходи від сіль-госппродукції, яку споживають у 141 країні світу. Створюють вигідні умови для аграріїв, перш за все – для дрібних виробників, яких у нас – більшість. Напри-клад, 70% українських овочів постачають саме дрібні госпо-дарства. Аналогічна ситуація і в м'ясо-молочній та інших сфе-рах. Так само державою будуть надані кошти аграріям на осін-ньо-польові роботи за низькими кредитними ставками. Таким чином в Україні спостерігається підйом аграрного господарства вперше за 20 років!

Чому варто жити у селіПідтримка фермерів-одно-

осібників. Уряд підвищив з 1 вересня мінімальні ціни на за-купівлю молока у населення до 2,2 грн. за літр (без урахування ПДВ). Також підвищено дотації на утримання великої рогатої худоби (сьогодні максимум ста-новить 1000 грн.). Такі нововве-дення вже цього року показали перші результати – вперше за 20 років почався приріст поголів'я худоби. За 8 місяців він переви-

щив 450 000 голів.Доступні кредити для дріб-

них виробників. У рамках про-екту Президента В. Януковича «Рідне село», який успішно реа-лізується Партією регіонів, сіль-госпвиробник зможе отримати необхідні кошти на проведення осінньо-польових робіт, завдяки бюджетній позичці під заставу зерна за ставкою 6,8% річних. Це передбачено постановою Уряду «Про встановлення на 2012/13 маркетинговий період розміру плати за використання бюджетної позики виробника-ми зерна у межах режиму дер-жавних заставних закупівель». Таким чином, українські аграрії зможуть уникнути втрат. По-гасивши основну суму бюджет-ної позики та плату за її вико-ристання до 1 квітня 2013 року, сільгоспвиробник забирає своє зерно і отримує відповідне сві-доцтво.

Розвиток кооперативного руху. В Україні налічується по-над 1000 сільськогосподарських виробничих кооперативів і близько 800 обслуговуючих ко-оперативів. 2012 року на спри-яння розвитку кооперативного руху вже виділено 5 млн. грн., а на майбутній рік Міністерство

агрополітики планує виділити ще 100 млн. грн. За рахунок цих коштів будуть сформовані пів-тори тисячі нових кооперативів.

Подвоєння оціночної вартос-ті землі. Якщо раніше вартість гектара становила 11,9 тисяч гривень, зараз вона становить 20,9 тис. грн. Це дає можли-вість отримувати в середньому по 443 грн. за оренду гектара. В майбутньому за програмою Партії регіонів передбачається встановлення оренди на рівні не менше 5% вартості земельного паю, тобто прибуток селянина з одного гектара має становити не менше 1000 гривень.

Вигідний збут продукції. Створення системи гуртової торгівлі дозволило сформува-ти справедливу ринкову ціну на продукцію. Сільські жителі отримали можливість повної реалізації своєї продукції за ви-гідною ціною. Крім того, гуртові ринки відіграють роль центру ринкової інформації та обміну досвідом, навчальної й вистав-кової діяльності аграрного і тор-гового напрямів. Сьогодні такі ринки вже успішно працюють у Львові, Києві, Донецьку, За-поріжжі. 2013 року аналогічні ринки будуть відкриті у Дніпро-

петровську, Харкові, Рівному, Сумах, Одесі та Херсоні. Надалі вони з'являться у кожному регі-оні країни.

Сільській молоді – впевне-ний старт. Молоді фахівці, які починають свій трудовий шлях у селі, отримають премію роз-міром 10 мінімальних зарплат і ключі від власного житла. Також для молодих сімей передбачено державні кредити розміром 200 тис. грн. на будівництво жит-ла. Таким чином молоді фахівці отримають стабільну роботу і доступне житло.

Розвиток соціальної сфери. Кожна область України вже отримала ключі від десятків шкільних автобусів. Сумарно ціла тисяча нових машин буде щоранку возити в школу дітей, які проживають у віддалених селах і селищах. Проводять капі-тальний ремонт шкіл і дитячих садочків. Створюють пересувні амбулаторії, в яких жителі від-далених сіл зможуть отримати якісні медичні послуги. Крім цього, що також важливо, від-роджують Будинки культури, спортивну структуру.

Курс на відродженняРозвиток аграрного бізнесу

поступово збільшить попит на сільськогосподарську техніку, що своєю чергою забезпечить роботою наших машинобудів-ників, створить нові робочі міс-ця й оздоровить виробничу сфе-ру загалом.

Наш уряд має намір і надалі стимулювати сільське госпо-дарство. Вже зараз активно за-лучають міжнародні інвестиції в українське село. А з 2013 року на Херсонщині, Миколаївщині та в Криму стартує програма розви-тку Організації Об'єднаних На-цій, яка передбачає виділення додаткових 6 млн. доларів на розвиток нашого сільського гос-подарства.

Ми стали свідками, як бук-вально за кілька років мудра і економічно ефективна страте-гія уряду відроджує село з по-пелу. Враховуючи перспективи подальшого розвитку, ми змо-жемо спостерігати парадокс – не сільські жителі будуть при-їжджати до міста у пошуках кращого життя, а скоріше, на-впаки – міські мігрують до села, оскільки життя у гармонії з при-родою є набагато яскравішим і екологічно сприятливішим.

Марія Висока

Чи кожному телевізору потрібен тюнер

Реклама робить свою справу. Люди пішли за цифровими приставкамиОльга СКЛЯРЧУК

✉ olya_skl@ukr.net

Цифрові ефірні приймачі з’явилися у місті давно, утім довгий час чернів-чани їх ігнорували. Ще навесні продавці розпо-відали, що ними навіть

не цікавились, можливо, чека-ючи здешевшання техніки. Во-чевидь, загальнодержавна про-паганда нової ери телебачення таки робить свою справу, адже незважаючи на те, що ціна тю-нерів майже не похитнулася, їх почали купувати.

Як розповів продавець циф-рових декодерів Олексій Шве-дюк, лише в одній крамниці щодня можуть придбати до 3-5 ТВ-тюнерів. Ціни коливаються від 540 до 650 гривень. Принцип дії у них однаковий, проте най-дешевший варіант має пластма-совий корпус, у дорожчого – ме-талічний, а також вбудований блок живлення, – такий при-стрій надійніший.

Нічого надскладного у під-ключенні цифрового ефірного приймача немає, кажуть про-давці, та на практиці у людей

нерідко виникають проблеми.До прикладу, чернівчанка

Оксана Довга, яка звернулася до редакції, впевнена, що цифро-ве телебачення працює погано, адже під’єднавши новий тюнер, жодного обіцяного каналу вона

так і не побачила. Така ж ситуа-ція, за її словами, і у сусідів.

Утім, фахівці пояснюють, що проблема не у приймачі й не у цифровому форматі сигналу, який передають телевізійники, а лише у налаштуваннях.

- Перевірити роботу тю-нера потрібно на місці продажу, – пояснює майстер з обслугову-вання супутникового мовлення Ярослав Смерека. – Продавець повинен підключити пристрій до антени, налаштувати його, показати клієнту, як його вми-кати. Якщо пересвідчились, що все працює, тоді купуйте. Поки що випадків заводського браку у цифрових приймачах не було, тож усі проблеми пов’язані лише з недобросовісними про-давцями, які не налаштовують тюнери.

Вже сьогодні за допомогою звичайної антени і цифрового тюнера можна переглядати29 безкоштовних каналів телеба-чення, а ще три зарезервовано під місцеві. Та наголосимо, що користувачам послуг кабельних

провайдерів тюнер не потрібен.Як пояснив Я. Смерека, на су-

путнику також можна зловити усі цифрові канали, окрім місце-вих, і для них потрібен декодер.

До речі, якщо телевізор ста-рий, який не має цифрового входу, є два варіанти вирішення проблеми. Існують спеціальні конвертери, які конвертують низьку частоту у високу. Або якщо вдома є старий відеомагні-тофон, можна під’єднати тюнер через нього.

Чи варто поспішати із при-бданням тюнера для цифрового мовлення, кожен має вирішу-вати особисто. Адже остаточно на цифрове телебачення країна перейде лише у другому півріччі 2015 року. До цього часу нині не-дешеві приставки можуть впас-ти у ціні втричі.

Кому тюнери обіцяють безкоштовно:Кабмін своєю постановою визначив категорії громадян, які безко-

штовно можуть отримати зазначені пристрої: ▪ усі інваліди першої та другої групи (у тому числі інваліди війни цих

груп); ▪ інваліди війни третьої групи; ▪ особи, які виховують дитину-інваліда (за умови, що дитина прожи-

ває разом із ними і не перебуває на повному державному утриманні); ▪ особи з малозабезпечених сімей, які отримують державну допомогу,

згідно з Законом України «Про державну соціальну допомогу малоза-безпеченим сім’ям»;

▪ особи, на яких поширюється право на отримання субсидії для від-шкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг протягом опалювального періоду 2011—2012 років.

● Ярослав Смерека розповідає, що перевіряти налаштування тюнерів потрібно на місці продажу. Фото: Станіслава Пуздряка

● Напади печії найчастіше трапляються після вживання кави, міцного чаю, м’яти, жирних страв, цитрусових, гарячих чи спиртних напоїв. Фото з архіву "Погляду"

Турбує печія? Перевірте серце

Згага часто дошкуляє вагітним, любителям гострої їжі і хворим на стенокардію

Печія – це своєрідне бо-люче, пекуче відчуття за грудиною чи під грудь-ми, яке найчастіше виникає через потра-пляння вмісту шлунка у

стравохід, що викликає подраз-нення його слизової оболонки.

Може турбувати навіть тих, хто не має проблем зі шлунком

– У шлунку знаходиться со-ляна кислота, яка допомагає перетравлювати їжу. Він при-стосований до її агресивної дії, а стравохід – ні, його слизова оболонка більш тонка й чутли-ва, – пояснює гастроентеролог міської поліклініки №2 Олена Коваленко. – Звідси й відчуття дискомфорту та печіння. Іно-

ді причиною печії може бути ослаблення м’яза – сфінктера, що розташований на межі стра-воходу і шлунка. Він повинен попереджати потрапляння кис-лоти у стравохід, але за певних умов не справляється із своєю роботою. Наприклад, коли ви з’їли забагато.

Час від часу печія може спіт-кати й людей, які зазвичай не мають проблем із шлунково-кишковим трактом. Спрово-кувати її можуть газовані на-пої, кава, шоколад, алкоголь, цитрусові, перець, цибуля, часник, а також різноманітні гострі приправи на зразок кет-чупу чи аджики.

Що таке згага, ризикують відчути також ті, хто переїдає, має надмірну вагу, любить по-дрімати одразу після їжі, часто підіймає важке або ж тривалий час приймає певні препарати (наприклад, ліки, що містять кофеїн, заспокійливі, снодійні).

Коли ліків немає під рукою, можна скористатися содою

Часто печія турбує вагітних. Цьому сприяють гормональні зміни в організмі (збільшується рівень гормону прогестерону,

який розслабляє гладкі м’язи в усьому організмі, в тому чис-лі й сфінктер між шлунком і стравоходом), а також те, що в міру розвитку вагітності матка стає все більшою, тіснить со-бою кишківник, підпирає діа-фрагму і шлунок, створюючи тим самим додаткові умови для закидання вмісту шлунку в стравохід. Проте, як правило, із народженням малюка, печія перестає турбувати молоду ма-тусю.

Поодинокі напади згаги здоров’ю не загрожують. Їх лег-ко можна усунути з допомогою відповідних медикаментів, по-яснює пані Коваленко. А один із найпопулярніших народних методів – гасити печію содою. Звісно, це шкідливо, проте коли опинилися далеко від цивілі-зації, на дачі чи на природі, то можна використати і її. Це кра-ще, ніж терпіти печіння.

Якщо від печії допомагає валідол – вам до кардіолога

Коли ж печія турбує кілька разів на місяць – це вже при-від відвідати гастроентеролога, адже вона часто є симптомом серйозних хвороб, наприклад, гастроезофагального рефлюксу (так звана «хронічна печія»), виразки шлунка, ерозії шлунка чи патологій з боку жовчовивід-них шляхів. Просто ігнорувати постійні напади печії не вар-то, адже це може призвести до запалення слизової оболонки стравоходу, а в подальшому – до ерозії, виразки чи навіть раку, наголошує Олена Коваленко.

Варто також зазначити, що печія може бути проявом за-хворювань серцево-судинної системи, а не органів травлен-ня. Вона характерна для стено-кардії, а іноді виникає і при під-вищенні артеріального тиску. Визначити її причину в таких випадках нескладно. Якщо піс-ля прийому валідолу або нітро-гліцерину згага минає, необхід-но звернутися до кардіолога.

ЗДОРОВ’Я 154 жовтня 2012 р., №40 (643) www.poglyad.cv.ua

бетическая стопадиа-

подолог

Рекрут

16 СПОЖИВАЧ 28 січня, №4 (503) «Погляд»16 СПОЖИВАЧ 4 жовтня 2012 р., №40 (643) «Погляд»

Класичні – зручні, але важкі, трансформери – функціональні, проте жорсткі

Візочок – перший тран-спортний засіб у жит-ті малюка. Обрати якіс-ний та зручний досить непросто, адже серед дитячих візочків, як і се-

ред автівок, є свої «мерседеси» і «запорожці». Плануючи покуп-ку транспорту для маляти, необ-хідно врахувати цілу низку фак-торів – від пори року, якої наро-дилася дитина, до ширини двер-цят ліфта у під’їзді.

Класика – для новонароджених

Продавець-консультант одно-го із магазинів дитячих товарів Василь Слухінський каже, різ-номанітних моделей візочків є безліч, однак за типом кон-струкції їх можна поділити на кілька видів, і у кожного є свої переваги та недоліки.

Класичні візочки або люль-ки – моделі з чотирма великими колесами і просторою люлькою, котра надійно захистить малю-ка від негоди. Зручні для батьків, тому що досить високі, й не по-трібно низько нахилятися, щоб дати малюку попити чи змінити підгузок. У таких візочків дуже хороша амортизація, що надзви-чайно важливо для наших всія-них ямами тротуарів.

– Це найбільш зручний візо-чок для малюків у перші півро-ку життя – тут багато місця, так що можна розлягтися, і навіть у зимньому комбінезоні дитині не буде тісно, – пояснює пан Слу-хінський. – Великі надувні ко-леса перетворюють візочок на всюдихід, йому під силу і снігові замети, і високі бордюри. Однак колеса водночас і слабке місце класичних моделей – їх постій-

но треба підкачувати насосом і можна легко пробити. Серед мі-нусів також великі габарити – ві-зочок важкий і громіздкий, і на-вряд чи мама, котра мешкає у багатоповерхівці, зможе само-стійно винести його на вулицю.

Спортивні візочки – схожі на класичні, однак передні колеса у них поворотні. Вони більш ма-неврені, ніж попередня модель, тож керувати ними легше, про-те амортизація тут гірша.

Візочки-трансформери – бага-тофункціональна модель, можна використову-вати як люль-ку для немов-лят і як прогу-лянковий візо-чок, коли дити-на почне сидіти.

– У таких моделях люлька має жорстке дно, щоб хребет малю-ка формувався правильно. У ба-гатьох трансформерів ручка пе-рекидається з одного боку на ін-ший, так що мама може обра-ти, як малюк буде сидіти – голів-кою до неї чи ніжками, – розпо-відає Василь Слухінський. – Май-

же всі деталі та аксесуари візочка відстібаються, їх можна знімати та одягати. Плюсом є також те, що такі моделі надзвичайно ви-тривалі, мої знайомі навіть вози-ли свого малюка у трансформері в гори, а сусіди виростили у візку цієї моделі чотирьох дітей. Із мі-нусів візочка-трансформера вар-то назвати те, що він також до-сить важкий (хоча не такий габа-ритний, як класичний). Зазвичай трансформери менш теплі й ма-ють не такі потужні, як в люльки, колеса та систему амортизації.

Універсальні візочки або візо-чки два (три) в одному – на одні і ті ж колеса можна закріпити і люльку, і прогулянковий варіант, і автолюльку (у ній можна пере-возити малюка в машині). Зручно для тих, кому до місця прогулян-ки треба добиратися на автомо-білі. Підійде також батькам, у ко-трих малюки народилися взимку, довго з ними не погуляєш, а на 10-15 хвилин на вулицю можна вине-сти і в автолюльці. Щоправда, та-кий аксесуар можна підібрати і до класичного чи спортивного візо-чка, не обов’язково купувати уні-версальну модель, яка дорожча за класику.

Прогулянкові візочки – лег-кі й компактні, однак підходять лише для малюків, котрі вміють сидіти. Складаються за прин-ципом книжки і тростинки. У візочків-тростинок немає лежа-чого положення, лише напівле-жаче, так що вони годяться тіль-ки для недовгих прогулянок.

– В основному ці візочки ку-пляють на літо, каже пан Слу-хінський. – Їх можна викорис-товувати і для новонародже-них, достатньо лише постели-ти у візочок матрац із кокосової стружки, і малюку буде зручно. Однак такий варіант прийнят-ний лише для «літніх» дітей, одягнений у комбінезон малюк навряд чи вміститься у прогу-лянкову модель. Найбільший мінус такого виду транспорту

– жорсткий хід, через маленькі пінні колеса дитина відчуває ко-жен камінчик на дорозі.

До кожного візочка повинен бути сертифікат

За словами Василя Слухін-ського, чимало візочків у їх-ньому магазині – виробництва Польщі. Вони виготовлені із до-сить якісної пластмаси і металу, а тканина всередині бавовняна. Китайські візочки не такі міцні, і тканину для оббивки викорис-товують синтетичну.

Про необхідність звертати ува-гу на країну-виробника та сиро-вину, з якої виготовлено візочок, попереджає і в. о. заступника на-чальника Державної інспекції з питань захисту споживачів в Чер-нівецькій області Надія Кутиніна, адже дитячі візочки підлягають обов’язковій сертифікації.

– Візочки належать до класу товарів, котрі становлять певну небезпеку, бо від їхньої справ-ності залежить здоров’я дитини, – пояснює пані Кутиніна. – Саме тому є певні вимоги до сирови-ни, з якої виготовлено візочок, його конструкції, коліс. Тож аби переконатися, що всіх цих ви-мог виробник дотримався, необ-хідно просити у продавця серти-фікат відповідності на певну мо-дель. У кожного візочка також повинна бути інструкція з екс-плуатації українською мовою, де зазначено споживчі характерис-тики товару, названо виробника та його адресу. Варто також за-значити, що дитячі візочки – га-рантійний товар, тож якщо він зламався протягом 12 місяців із дня покупки, споживач може звернутися до продавця чи ви-робника із вимогою відремон-тувати виріб. Коли ж ремонт не-можливий, виробник повинен обміняти товар на якісний або повернути гроші. Якщо він від-мовляється це робити, то по-купець за наявності товарного чека, котрий підтверджує покуп-ку, може звернутися в інспекцію з питань захисту споживачів.

Візочок за ціною автоЩо ж до цін, то за візочок

доведеться викласти від одні-

єї до 12 тисяч гривень. За тися-чу можна придбати модель ки-тайського виробника із пере-носною сумкою-люлькою і по-ганою амортизацією. Дитя-чий візочок за 12 тисяч – це мо-делі найдорожчих у світі фірм «Concord» або «Inglesina». Такі візочки надзвичайно якісні та вишукані, однак ціну формує в основному бренд, можна купи-ти малюку не гірший транспорт за значно менші гроші.

За 1500-1700 гривень можна придбати досить якісний візок польського виробництва.

Популярні серед чернівець-ких матусь також дитячі вело-сипеди з ручкою, у котрих мож-на возити малюка. Коли дити-на підросте і зможе сама кру-тити педалі, ручку можна зня-ти. На такий транспорт малюк може пересісти з року. Проте він підходить лише для прогу-лянок біля дому, оскільки ле-жачого положення у велосипе-ді немає, а довго сидіти маля ще не може. Велосипед можна придбати за ціною від 300 до 850 гривень.

Візочок для малюка – як обрати оптимальний варіант

ПОРАДИ

▶Як обрати «правиль-ний» візочок

Ольга Спинул, мама Іванка

Найважливіше – це міцні колеса і хороша аморти-

зація. Краще також, аби візочок був темного кольору, так він менше бруднитиметься. Я при-дбала світлий і пошкодувала про це. У моделі, якою користу-валася, підставку під ніжки не обтягнули клейонкою, тож було дуже важко її чистити.

Людмила Корчева, мама Адамчика

Користуємося візочком-трансформером із по-воротними передніми колеса-ми. Обрали таку універсальну модель, бо вона має великі ко-леса і чудово долає снігові за-мети та високі бордюри. Окрім того, візочок добре захищає сина від негоди, а влітку все за-йве можна зняти. Однак він до-сить важкий. Рятує лише те, що можу залишати його у підсобці на першому поверсі.

Ольга Андріцька мама Катерини

Обираючи візо-чок, перш за все звертала увагу на амортизацію. Важливим для мене також було, аби ручка пере-кидалася. Коли дитині в обличчя дме вітер чи світить сонце, мож-на перекинути ручку на інший бік і проблему вирішено. Зрештою, обрала модель із твердою спин-кою, великими колесами та вели-ким зручним кошиком для речей.

● Василь Слухінський каже, що досить непоганий візок можна придбати за 1500-1700 гривень. Фото автора

▶Враховуючи стан чернівецьких доріг, найважливіше для дитячого візка – міцні колеса

▶Скільки коштує транспорт для малюка

Візочок – 1000 – 12000 гривень

Автолюлька – 480 – 1500 гривень

Парасолька – 110 гривень

Дощовик – 40-50 гривень

Власник каже – кімнати його, а мешканці переконують, що державні

П’ять сімей із гуртожит-ку, що на Полєтаєва, 12, проти зими ризикують опинитися на вули-ці. Товариство Чер-нівцірембуд, що є

власником частини будів-лі, подало на них до суду, вимагаючи виселити без права надання ін-шого житла. Меш-канці ж стверджу-ють – їхні кімнати товариству не на-лежать та й гур-тожитком Чер-нівцірембуд во-лодіє, вважають, незаконно, а від-так позов – без-підставний. Та про все по порядку.

Продали, а що – не вказали

Мешканець гуртожит-ку Орест Остафійчук де-монструє чималу течку з паперами. Документів безліч, проте у них, як то кажуть, сам чорт ногу зламає.

– Спершу це був гуртожи-ток обласної державної адмі-ністрації (ОДА), – розповідає Орест Іванович. – 1994 року вона продала приміщення това-риству Чернівцірембуд, однак угоду купівлі-продажу укладе-но хитро. Зокрема там записа-но: «Майно підприємства вклю-чає у себе усі його активи і паси-ви, інвентар, обладнання устат-кування та інше майно, згідно з актами інвентаризації та пере-давальним балансом, що дода-ється до цього договору». Однак ці додатки, у яких, власне, і має бути детальний опис того, що продали, знайти не вдалося – їх немає ні в архіві, ні у нотаріуса.

Єдине, що виявили, це «Пере-лік нерухомого майна, що прива-тизований у складі цілісного май-

нового комплексу», у котрому й перераховано, які саме об’єкти ОДА продала Чернівцірембуду 1994 року. І, що найдивніше, гур-тожитку на Полєтаєва, 12 у цьому переліку немає. Відтак постає пи-тання, чи законно взагалі товари-ство володіє гуртожитком.

Відмовився купувати – виселяйся

Орест Остафійчук каже, ката-васія почалася 1999 року, коли вирішив приватизувати свою кімнату. Написав заяву, про-те виявилося, що його житло та й кімнати сусідів уже привати-зувало без їхнього відома това-риство Чернівцірембуд і тепер пропонує викупити площу усім охочим. Орест Іванович спер-шу, було, погодився. Однак пе-редумав, коли протягом півро-

ку отримав три витяги з реєстру у бюро технічної інвентариза-ції. У першому його житло оці-нили у 36 тисяч гривень, у дру-гому вже 54 тисячі, а в третьо-му аж у 136 тисяч. Квадратні ме-три, звісно ж, дорожчають, про-те не на стільки за такий корот-

кий період. Пан Остафійчук припускає, що це директор

Чернівцірембуду Василь Гаврилюк порадив

БТІ призначити таку високу

ціну.

– Коли відмовився плати-ти, пан Гаврилюк запропону-вав укласти угоду на проживан-ня, котру щороку доведеться поновлювати, проте я не пого-дився. А на якій підставі, якщо у мене тут постійна прописка, – обурюється Орест Остафійчук.

«Живу в кімнаті №98, стукати – у 69»

На руках в мешканців є також рішення Чернівецького господар-ського суду, у якому він зобов’язує БТІ зареєструвати право власнос-ті Чернівцірембуду на окремі кім-нати. Згідно із зазначеним пере-ліком, товариству належать не усі кімнати (наприклад, з 3-1 по 3-14, а потім з 3-56 по 3-69). Од-нак, стверджують мешканці, Ва-силь Гаврилюк продає як кімнати, котрі є майном Чернівцірембуду, так і державні. За їхніми словами, це стало можливим через те, що товариство змінило нумерацію кімнат на свій лад без відома меш-канців. Яким саме принципом ке-рувалося – також невідомо. Так, Орест Остафійчук каже, коли по-селився тут, його кімната мала но-мер 98, у нинішніх же документах – 3-27 (66), 3-28 (67), 3-29 (68), 3-30 (69) (Орест Іванович викупив не-житлові приміщення поруч із кім-натою і зробив із них однокімнат-ну квартиру, тому й вважають, що він володіє чотирма приміщен-нями і кожному надано номер, – авт.). У відомості, за якою чоловік сплачує комунальні послуги, уза-галі зазначено – поштовий номер кімнати – 103. Однак хай би який номер кімната мала, якщо віри-ти Господарському суду, вона все

одно належить державі.Схожа ситуація й у інших

мешканців. На Олександру За-вадську також подали до суду, бо вона не погодилася укласти договір на проживання. Ствер-джує, що живе у державній кім-наті, має постійну прописку і на її квадратні метри ніхто не має права зазіхати.

– Я пенсіонерка і грошей на те, щоб викупити кімнату, не маю, дочка, інвалід ІІ групи, мешкає разом зі мною, – розпо-відає Олексан-дра Микола-ївна. – Василь Гаврилюк за-п р о п о н у в а в мені щороку укладати з ним договір на проживання. Проте я не погодилася, це ж лише на рік. А що коли через рік він вирішить договір не продовжувати і висе-лить мене? Крім того, договір Чернівцірембуд згоден укладати лише зі мною, а коли я помру, з дочкою його не укладатимуть – відправлять в інтернат. Ордер на поселення у цю кімнату в мене є, мешкаю в ній із 1996 року.

Кімнати продають разом із людьми

Розповідають, що кілька ро-ків тому держава виділила кім-нату хлопцю-сироті, котрий ви-ховувався в інтернаті. Пан Гав-рилюк, за словами мешканців, продав його кімнату, а його пе-реселив у чужу. Власники зараз працюють на Півночі. Хлопця ж настільки залякали, що він бо-їться навіть рота розкрити.

У Світлани Коротєєвої ситу-ація ще абсурдніша – вона при-дбала у Чернівцірембуду кімнату із… людиною і вже три роки не

може туди переїхати. Мешканка кімнати площу звільняти відмов-ляється, мало того, каже, що має намір своє житло приватизувати.

– Вирішили із чоловіком ку-пити сусідню кімнату, бо пові-рили обіцянкам, що жінку, яка там мешкає, переселять. Запла-тили 60 тисяч гривень, маємо документ про право власності на кімнату, однак зайняти її не можемо. Так і живемо в одній кімнатці з двома дітьми, – каже пані Світлана. – А тепер із неї

нас погрожують виселити.Загалом у мешканців до то-

вариства Чернівцірембуд бага-то претензій. Олена Меленко, котру теж виселяють, розпові-дає – усі ремонтні роботи люди роблять своїм коштом, однак то-вариство на папері стверджує – не просто ремонтує гуртожи-ток, а провело там реконструк-цію (тобто замінило вікна, две-рі, перекрило дах, замінило ко-мунікації).

– Ми неодноразово зверталися до прокуратури, депутатів, навіть до самого Азарова, але так нічого й не вирішили, – скаржиться жін-ка. – І невідомо, коли настане кі-нець усім цим митарствам.

Розбиратися у всьому цьому паперово-цифровому божевіллі буде суд. Напевне, лише він зда-тен остаточно визначити, де ж яка кімната і хто має на неї пра-во. Газета «Погляд» обов’язково поінформує читачів, як склалася подальша доля мешканців гурто-житку, що на Полєтаєва, 12.

17ЗДОРОВ’Я28 січня, №4 (503) www.poglyad.cv.ua 17АКЦЕНТИ4 жовтня 2012 р., №40 (643) www.poglyad.cv.ua

● Орест Остафійчук каже, що кімната, у якій він мешкає, належить державі, тому й виселяти його ніхто не має права. Фото автора

● Олександра Завадська (справа) та Світлана Коротєєва (злі-ва) розповідають, що вже не перший рік добиваються справедли-вості, та у власника гуртожитку у всіх відомствах є зв’язки, тому вони нічого не можуть вирішити. Фото автора

Людей виселяють із гуртожитку

▶Наразі справи мешканців із гур-тожитку на Полєтаєва, 12 перебу-вають у суді, він і повинен поста-вити остаточну крапку в конфлікті

аже його,

ці ють, вні

й із гуртожит-Полєтаєва, 12,

ми ризикують ся на вули-риство Чер-буд, що є ни будів-до суду,селити ня ін-

Меш-жу-и ---- -

з-ро

алитожит-чук де-

ку отримав три витяги з реєструу бюро технічної інвентариза-ції. У першому його житло оці-нили у 36 тисяч гривень, у дру-гому вже 54 тисячі, а в третьо-му аж у 136 тисяч. Квадратні ме-три, звісно ж, дорожчають, про-те не на стільки за такий корот-

кий період. Пан Остафійчукприпускає, що це директор

Чернівцірембуду ВасильГаврилюк порадив

БТІ призначититаку високу

ціну.

Василь Гаврилюк, директор товариства «Чернівцірембуду»

– Те, що я, нібито є власником не всіх кімнат – абсолютна нісенітни-ця. Просто мешканці неправильно трактують рішення Господарсько-го суду. Їх заплутує невпорядко-вана нумерація, але такі номери кімнатам надало БТІ.Що ж до позовів, каже дирек-тор Чернівцірембуду, то подав їх, бо мешканці не хотіли укладати з ним як із власником договір на проживання. А без нього він на-віть не має права брати у них пла-ту за комунальні послуги.За словами Василя Гаврилю-ка, пропонував Олександрі Завад-ській – якщо суд визнає її доньку ді-єздатною, то укладатимуть договір на проживання і з нею після смерті матері. Якщо ж ні, то як вона може жити одна? Та пані Завадська під-писувати договір відмовилася. А ось Орест Остафійчук виявив ба-жання викупити кімнату та примі-щення, що поруч, та коли їх оціни-ли у 136 тисяч – відмовився плати-ти. (Причому пан Остафійчук ствер-джує – з подачі Василя Гаврилю-

ка папери у БТІ було підроблено, а пан Гаврилюк навпаки – запевняє, що акт купівлі-продажу із вартіс-тю кімнати у 36 тисяч гривень під-робив Орест Остафійчук. Хто з них правий, а хто винний – вирішувати-ме суд, – авт.). Тож Чернівцірембуд подав до суду і на нього, вимагаю-чи розірвати договір-купівлі прода-жу та виселити. Щодо проблеми Світлани Коро-тєєвої, то Василь Гаврилюк за-певняє – 60 тисяч гривень від неї за кімнату із мешканкою не брав. Насправді сусідню кімнату вона не купила, а лише домовилася із її власницею, котра перебуває на квартирній черзі, що коли та отри-має житло, свою кімнату продасть пані Коротєєвій. А оскільки жінка квартиру поки що не отримувала, переїжджати їй нікуди, то й кімна-тою не поступається.А що ж сталося з нумерацією? Змі-нювати номери кімнат почало БТІ після реконструкції (до речі, її таки було проведено, наполягає пан Гав-рилюк – у гуртожитку відремонту-вали дах, поміняли вікна, двері, по-ставили нові газові плити, змінили електролічильники та встановили лічильники води на поверхах).

▶Протилежна точка зору

ФАКТИ18 4 жовтня 2012 р., №40 (643) «Погляд»

У сусідній Чехії від алкоголю загинуло кілька десятків людей, окрім того, постраждали жителі сусідніх Словаччини та ПольщіОлексій МИКОСЯНЧИК

✉ alexbv2006@rambler.ru

У сусідній Чехії сталось масове отруєння алко-голем. За попередніми даними, горілка, виго-товлена у Чехії, містила метиловий спирт, який

отруйний для людини. Схожі випадки отруєнь зафіксовано у сусідніх Словаччині та Польщі, куди завозять алкоголь із Чехії.

У самій Чехії продаж будь-якого алкоголю міцністю по-над 20 відсотків спирту заборо-нили. Там заявляють, що забо-рона на міцний алкоголь може тривати кілька місяців, а мож-ливо, і довше. Поліція наразі висунула звинувачення в спра-ві цих отруєнь кільком десят-кам людей, виявила значну кількість нелегальних вироб-ництв алкоголю.

Правоохоронці Чехії по-відомляють, що розкрили дистриб’юторську підпільну ме-режу з розповсюдження підро-бленого алкоголю, а головним дійовим особам метанолової афери пред’явлено звинувачен-ня. Втім, представник поліції також визнав, що на чеському ринку може знаходитися ще 15 тис. літрів небезпечного суро-гатного алкоголю.

В Україні та Буковині зокре-ма чеські алкогольні напої пред-ставлені переважно пивом. Що-правда, у сусідні з Чехією регі-они завозять міцний алкоголь, проте це не зовсім рентабель-но через високу його ціну, мит-ні правила та акцизи.

– В область чеський міцний алкоголь потрапляє дуже в об-меженій кількості. У спеціалі-зованих магазинах можна зна-йти одну-дві пляшки. Немає по-питу, відтак відсутня пропози-ція, – розповів експедитор од-нієї з алкогольних компаній Ві-талій. – А після цих випадків отруєння і поготів ніхто не за-хоче як купувати, так і завози-ти звідти горілку. Пиво, звісно, не бояться, але хто його знає.

Для України тема алкоголю особливо актуальна, оскіль-ки за півроку ми витратили на нього у рази більше, аніж на хліб, безалкогольні напої, чай, каву чи солодощі разом взяті.

– За перше півріччя цьо-го року населення України ви-тратило на алкоголь 12 мільяр-дів гривень, на цигарки – 12,4 мільярда, – заявив президент українського аналітичного цен-тру Олександр Охрименко. – За-галом за шість місяців українці у роздрібній мережі витратили на продукти харчування 76 мі-

льярдів гривень. Це становить близько 6,7% всіх грошей, які українці залишили в офіційній торговельній мережі.

Себто хай би як зростали

ціни та акцизи на алкоголь та тютюн, на них українці завжди знаходять гроші.

Чеської горілки в Україні немає

ДУМКА ЕКСПЕРТА

В’ячеслав Борець,експерт-економіст

Щодо чеського алкоголю, то це абсолютно не вплине на Україну, оскільки наші ринки в цьому сенсі практично не переплетені. Навпаки, це, мож-ливо, посприяє продажу нашого алкоголю, який експортують за кордон.

А ось від заборони реклами тютюну постраждає значний сегмент рекламного ринку, відтак бюджет також недоотримає значні над-ходження. Хоча з точки зору піклування про людей та охорони здоров’я – це надзвичайно важливо.Грошей же на алкоголь витрачається сезонно більше – на свята, влітку на слабоалкогольні напої. Але в середньому цифра і справ-ді загрозлива.

ДОВІДКА

▶Стережіться метилового спирту та виробленої з нього горілкиМетиловий спирт (метанол, деревний спирт) – безбарвна прозора рі-дина. Має запах подібний до етилового спирту. Небезпечною вважають дозу від 30 мл.У початковий період інтоксикації клінічна картина нагадує алкогольну інтоксикацію. Але через 1-4 години (залежно від прийнятої дози) роз-виваються симптоми отруєння метанолом: нудота, блювання, пронос, біль у животі; пригнічення свідомості аж до коматозного стану, судоми і центральні розлади дихання, в очах «миготять мушки», «сітка» перед очима, проявляється тахікардія, коливання рівня артеріального тиску, погіршення гемодинаміки при тяжкій інтоксикації. Шкірні покриви і ви-димі слизові оболонки сухі, спостерігається тотальний ціаноз.

Джерело: http://med-dovidka.com.ua

Фонди університетської наукової бібліотеки нараховують понад 2,6 мільйона видань

Олексій МИКОСЯНЧИК ✉ alexbv2006@rambler.ru

▪ Наукова бібліотека Черні-вецького національного уні-верситету ім. Ю. Федькови-ча у вересні відзначила своє 160-річчя. Щороку вона обслу-говує десятки тисяч студентів, викладачів та людей, які по-требують послуг бібліотеки. За своїми фондами та книгами вона не поступається бібліоте-кам Львівсько-го, Харківсько-го університе-ту чи бібліоте-ці імені Вер-надського.

– Вересень цього року для нашої бібліотеки є ювілейним. Виповнюється 160 років з дня заснування нашої наукової бі-бліотеки. Але не завжди вона була науковою. На світанку свого народження, 1852 року, вона мала статус крайової пу-блічної бібліотеки, – розповів директор наукової бібліотеки ЧНУ Михайло Зушман. – Спо-чатку вона перебувала на вули-ці Панській, нині Ольги Коби-лянської. Згодом, коли у Чер-нівцях відкрився університет, з доброї волі місцевої громади, інтелігенції нашого краю, мо-

наршої волі Франца Йосифа, Австро-Угорського імперато-ра, ця бібліотека стала універ-ситетською.

Наразі у фондах зберіга-ється понад 2,6 мільйона оди-ниць. Окрім того, у бібліотеці працює відділ рідкісної та цін-ної книги, який налічує при-близно 72 тисячі примірників. Одна з найдревніших книг, яка зберігається там, це рукопис-не видання 1540 року – історія міста Любек. До речі, це місто не має такої книги, а зберіга-ється тільки у нас.

– Наш відділ працює понад 25 років, його сформували 1986

року, до цього література була розпорошена по усій бібліо-теці, але і тоді цінні та рідкіс-ні книги зберігали у окремих шафах, – зауважила працівник відділу рідкісної та цінної кни-ги наукової бібліотеки Оксана Січкар-Цимбалюк. – Він як пер-лина бібліотеки. У нас зберіга-ється найбільш цінне та найці-кавіше у бібліотеці. Особливо він цікавий для істориків, адже тут є книги та періодика ми-нулих століть. Є книги родини Габсбургів. Є навіть книжка, яка належала другій дружині Наполеона Марії-Луїзі.

У сільській місцевості народжують більше, ніж у містах

▪ Торік чи не вперше за два останні десятиліття в облас-ті народжуваність перевищи-ла смертність. Як розповів за-ступник начальника обласно-го управління охорони здоров’я Ростислав Калошин, померли 12,4 особи на тисячу жителів, натомість, народилося – 12,5 особи.

Така позитивна тенденція триває і цього року, принай-

мні у Чернівцях. – З початку 2012 року до першого серпня у місті народилися 1474 малюки, померло 1430 осіб, природний приріст населення становив 44 особи, – каже начальник Голов-ного управління статистики у Чернівецькій області Анатолій Ротар. – Загалом же у Чернів-цях станом на 1 серпня прожи-вали 255,9 тисячі осіб.

Що ж до області, то тут за аналогічний період на 141 лю-дину більше померло, ніж на-родилося. Народжуваність у сільській місцевості є тради-ційно вищою, ніж у містах (14,1 проти 10,9 народжених на 1000 жителів).

РАРИТЕТИ

Книгу дружини Наполеона зберігають в Чернівцях

▶З-поміж мільйонів книг у біблі-отеці є такі, які зберігаються у єдиному примірнику

ДЕМОГРАФІЯ

У Чернівцях народжуваність перевищує смертність

Чисельність наявного населення областіу 1939 – 2001 роках

1939 1945 1950 1959 1970 1979 1989 2001 2012

Джерело: Обласне управління статистики

166,4 100,7 162,2 203,0 292,3 337,4 395,0 373,5 383,0

720,6774,1

844,9889,9

938,0 922,8 905,2

571,1552,6 552,5

543,0 549,3

Міське населенняСільське населенняВсього

Знову палену горілку

підсунули

4 жовтня 2012 р., №40 (643) www.poglyad.cv.ua 19СТИЛЬ ЖИТТЯ

Учитель Сторожинецької музичної школи Микола Івоняк переконаний, що навчатися ніколи не пізноІрина БЄЛОВА

✉ belova.irina88@mail.ru

Невідомо з якої причи-ни, та чомусь із профе-сією вчителя завжди ототожнюють наших шкільних наставників. І вітаючи з Днем учи-

теля, найперше згадують про них, а вже потім, можливо, про фахівців, які працюють в му-зичних, художніх та інших по-дібних закладах. Аби виправи-ти цю несправедливість, ми ви-рішили до свята написати про вчителя музичної школи, який здивує будь-кого різнобічністю своїх талантів.

На навчання у 36Сам край, у якому народив-

ся 44-річний Микола Івоняк, не може не сприяти розквіту твор-чих талантів. Теперішній вчи-тель музичної школи по класу гітари родом з села Банилів, що на мальовничій Вижниччині. Потяг до мистецтва у всіх його проявах Микола мав ще з ди-тинства.

– Гітара зачарувала рапто-во і на все життя. Дитиною по-чув популярне тоді «Тріо Маре-ничів», вони співали українські пісні, а акомпанемент класич-ної гітари був таким казковим, що не міг залишити мене бай-дужим, – захоплено згадує му-зикант. – Тоді й народилася мрія опанувати цей інструмент.

Хлопчина пробував грати на гітарі ще в школі, та це ще не були серйозні спроби. Згодом десь років у двадцять під час проходження військової служ-би в Рівному частіше розважав вояків своєю грою. Доля зроби-ла свою справу – саме тоді вій-ськовий ансамбль-агітбригада шукав гітариста. Ось і натрапи-ли на юного Миколу.

У колективі був хороший гі-тарист, який і став першим вчи-телем хлопця. Саме він навчив його музичної грамоти, пора-див придбати хороший інстру-мент. Після армії пан Микола

працював у різних сферах, да-леких від музики, був навіть художником-оформлювачем. Не полишала його мрія вивчи-тися мистецтва гри на гітарі професійно, удосконалити свою майстерність. Саме тому аж у 36 років музикант вирішив здобу-ти музичну освіту, вступити до училища.

- Багато знайомих казали, що вступати мені не варто, мовляв, пізно вже та й взагалі навіщо, та вирішив вчинити по-своєму, – розповідає Микола Васильо-вич. – Було приємно, що мене підтримали викладачі учили-ща, без попередньої освіти, тобто музичної школи, мене прийняли на другий курс закладу та ще й на держав-не місце. Це ще раз дово-дить, що навчатись ніко-ли не пізно, якщо є ба-жання і талант.

Музичні інструменти власноруч

Не кожен піде навчатися в такому віці, бо треба за щось жити. З такою проблемою зі-ткнувся гітарист. Вечорами під-робляв, граючи на замовлення. Та, звичайно, цього було зама-ло.

Микола Васильович розпо-відає, що студентом грав в ор-кестрі училища, там помітив, що чимало інструментів за-старілі, потребують ремон-ту.

- Тоді мене страшенно зацікавила будова інстру-ментів, чому той чи ін-ший звучить так чи інак-ше, – каже гітарист. – Ді-знавшись все це, вирішив спробувати зремонтувати деякі. Вийшло. Викладачі по-мітили це. Згодом мені запро-понували за півставки ремон-тувати інструменти училища. На жаль, багато з них дуже ста-рі – 1960-1970-х років, постійно потребують оновлення, а нові – зараз надто дорогі, училище їх собі не може дозволити.

Пан Микола досі працює май-стром з ремонту в рідному на-вчальному закладі. Після його закінчення запропонували піти на роботу в Мамаївці, а згодом місце вчителя звільнилось у Сторожинецькій музичній шко-лі, де і вирішив працювати.

Майстра не полишало захо-плення будовою та особливос-тями інструментів. Неоднора-

зово самотужки виготовляв деки для гітар. На замовлення повністю зробив бас-гітару, на ній зараз грають на Вижниччи-ні. Аби удосконалити ці вміння, познайомився з іменитим чер-нівецьким майстром з виготов-лення скрипок. Окрім гітари, пробував робити й інші інстру-менти.

- Одного разу під час прогулянки ву-лицею Кобилянської почув ори-гінальне звучання дерев’яного духового інструмента. Поціка-вившись, дізнався, що це ста-ровинний румуно-молдовський інструмент панфлейта, або най, – пояснює Микола Васильович. – Виготовлений він з бамбуко-вих трубок різної довжини. Най так сподобався мені, що вирі-шив змайструвати його власно-руч. Зараз навіть навчився на ньому грати деякі мелодії.

Гітарист неодноразово за-думувався над тим, щоб часті-ше виготовляти музичні інстру-менти, назбирав вже багато за-готівок, та на всі захоплення часу не вистачає.

Пейзажі та різьба по дереву

Майструючи інструменти з дерева, Микола серйозно захо-пився різьбярством. Зараз він чудово працює ножем, за неве-личкий проміжок часу легко ви-різьблює підсвічник.

- Був період, що хотілось зви-

чайні речі зробити особливи-ми, – каже вчитель. – Тож про-бував самотужки виготовляти дерев’яні столи та інші речі.

Художній талант Микола мав здавна. Вже в дитинстві полю-бляв малювати. Зізнається, що це від тата, який гарно відтво-рював картинки олівцем, він і

навчив сина. Був навіть період, коли гітарист серйозно подуму-вав поєднати з художнім мисте-цтвом життя, не міг визначити-ся, що йому більше подобаєть-ся: грати чи малювати. Ходив на виставки, знайомився з міс-цевими художниками, радився з ними.

Людина, яка хоч трошки ро-зуміється в художньому мисте-цтві, серйозно здивується, поба-чивши роботи Миколи. Важко повірити, що чудові акварельні етюди, намальовані аматором, який ніколи не навчався цього. Адже така техніка – одна з най-складніших. Деякі картини ку-пували в салонах.

Полонили іспанські мотиви

За своє життя пан Микола

грав у багатьох музичних ко-лективах. Захоплювався різно-манітною музикою: від народ-ної до класичної, рокової, а ча-сом навіть естрадної.

– Не можу виділити, якийсь один найулюбленіший

мною стиль, подо-бається все. З року, наприклад, грав

«Scorpions», з класи-ки люблю Баха, Ф. Тор-

рега. Обожнюю іспанську музику. Це не дивно, адже

саме Іспанія – батьківщина гітари, так як грають іспан-

ці – не вміє ніхто, – зізнаєть-ся гітарист. – Мрію побувати в

цій країні, щоб вживу почути іс-панську гітару, відчути її дух.

Пробував писати власні піс-ні, це було своєрідним навію-ванням, з однією авторською піснею навіть посів друге місце на гуцульському фестивалі. За-раз Микола хотів би робити об-робки народних українських пі-сень для гітари. Адже дуже мало творів адаптовано для цього ін-струмента.

Дивним чином та зовсім ви-падково до рук музиканта по-трапила стародавня циганська гітара. Їй близько ста років, ін-струмент дуже цікавий, адже відрізняється формою, розмі-ром (вона менша за звичайну) та звучанням. За свій довгий вік дерево, з якого виконано інструмент, не почало обси-патися, що свідчить про його якість.

– Побачив цю гітару випадко-во, дитина граючись, волочила інструмент по землі. Вирішив купити собі. Зараз навіть важ-ко сказати, скільки вона кошту-ватиме, адже це вже раритет, – каже Микола.

Про талант бути і вчителем, і учнем

Найбільша особливість Ми-коли Івоняка, мабуть у тому, що він ніколи не перестає вчити-ся. Будучи учителем, він і далі удосконалює свої вміння та досі мріє вступити на навчання до консерваторії.

– Для вчителя головне – дати приклад учню, зацікавити його музикою та водночас знайти ін-дивідуальний підхід до нього, – запевняє Микола Васильович. – Гітара – інструмент, який треба розкрити. А для цього треба хо-тіти та бути працелюбним. Та-лант має працювати, лише тоді буде результат. В мене є учени-ця з села, яка аж в 14 років за-хотіла навчитися грати. Маю-чи велике бажання, вона в пер-шому класі на конкурсі зіграла програму за 4-й. Здобула ІІ міс-це в області. Ніхто не повірив, що вона так мало займається. Що ще раз доводить, наскільки важливо бути наполегливим.

За словами Миколи Івоняка, важливо, щоб між вчителем і учнем не було перешкод. Саме тому в музшколі вчителі часом грають дуетом з учнями. Ма-буть саме завдяки таким друж-нім стосункам у гітариста бе-руть і приватні уроки.

Коли в серці іспанська гітара

● Чи не найбільше на гітарі вчитель полюбляє грати іспанську музику. Фото автора

▶Музичну освіту Микола Васи-льович здобув аж в 36 років

рах, да-навіть

ювачем. я вивчи-а гітаріти свою

у аж у 36 в здобу-пити до

али, що мовляв, навіщо, -своєму,

Васильо-о мене чили-віти,

мене урсав-

во-о-а-

атися в за щось мою зі-ами під-влення.

ло зама-

розпо-в в ор-мітив, в за-мон-

но у-н-ак-Ді-

шив

грав у баглективах. манітною ної до классом навіть

– Не можоди

мбн

«Sки

рега.музик

саме Ісгітари,

ці – не вся гітарис

цій країні, панську гіт

Пробувавні, це булованням, з піснею навна гуцульсьраз Миколаробки наросень для гіттворів адапструмента.

Дивним падково дотрапила стгітара. Їй бструмент двідрізняєтьром (вона та звучаннвік деревоінструментпатися, щоякість.

– Побачиво, дитинаінструменткупити собко сказати

● Пан Микола грає на панфлейті, яку виготовив сам. Фото автора

«Погляд» вітає усіх педагогів з Днем учителя

БОКС

Із міжнародного турніру привезли п’ять нагород ▪ Наприкінці вересня у Чернів-

цях відбувся міжнародний турнір з боксу «Chernivtsi Open». Пере-могу у цих змаганнях виборювали представники Чернівецької, Доне-цької, Івано-Франківської облас-тей, а також спортсмени з Росії, Молдови та Ізраїлю.

Як повідомив «Погляду» голо-вний суддя змагань Едуард По-годін, непоганий врожай нагород зібрали буковинські боксери. Зо-крема, у ваговій категорії 56 кг відзначився вихованець тренерів Андрія Грудея та Івана Собка – боксер із Шипинців Кіцманського району Іван Страшний. У першо-му двобої Іван здолав опір доне-цького боксера Вадима Деркача, а згодом переміг росіянина Дмитра

Бадмаєва. У підсумку Іван Страш-ний став переможцем турніру.

Перше місце також посів Олек-сандр Тесленко (91 кг, ДЮСШ №1, тренери – Геннадій Соловйов, Ва-силь Ротарь). У першому своєму поєдинкові буковинець здолав російського спортсмена Іллю Фі-ліпова. А ось у фіналі Олександр став кращим за Романа Чубея (До-нецьк).

Одразу троє наших земляків стали срібними призерами зма-гань. У ваговій категорії 69 кг дру-ге місце посів представник боксер-ського клубу «Колізей-Машзавод» Сергій Ксендзов (тренери – Едуард та Олександр Погодіни). Спочатку Сергій переміг сильного боксера з Івано-Франківська Івана Грушку, а

у фіналі поступився досвідче-ному спортсменові з Росії Тато Харазішвілі.

На другій сходинці також опинилися вихованці ДЮСШ №1 (тренери – Геннадій Со-ловйов та Василь Ротарь) Олександр Стрілецький (75 кг) та Елчін Алієв (81 кг). Олександр здолав опір Анато-лія Маслія (Ізраїль), а у фіналі програв російському боксе-рові Анатолію Богомолову. Щодо Алчіна Алієва, то він ви-грав у представника Молдови Вадима Затушевського, а у вирішальному поєдинкові по-ступився спортсмену з Калу-ша Івано-Франківської області Андрію Зеленяку.

4 жовтня 2012 р., №40 (643) «Погляд»20 СПОРТ

Відкритий чемпіонат Буковини з боулінгу зібрав фанатів

▪ 30 вересня у Чернівцях відбувся 1-й етап відкритого чемпіонату об-ласті з боулінгу (на фото). Змаган-ня були індивідуальними, рейтин-говими та відкритими. Проводили їх окремо для чоловіків та жінок.

Організаторами цьогорічних ма-сових змагань з боулінгу серед буко-винців були міська рада та мережа розважальних центрів "Турбіна".

Особливо потішили учасників змагань шість призів, які встано-вили організатори. За право три-мати головний приз (куля для боулінгу "Red House" вартістю 2500 грн. – ред.) точилася досить запекла боротьба.Переможцям турніру стали1 місце – Михайло Василович (куля ReD ROUSE)

2 місце – Ілля Хомедов (сертифікат на 400 грн.)3 місце - Назарій Костинян (сертіфікат на 300,00 грн.)4 місце - Марат Буркат (сертифікат на 100,0 грн.5 місце - Андрій Боднараш (сертіфікат на 100,0 грн.)6 місце - Іван Маковей (сертифікат на 100,0 грн.).

ПЕРША ЛІГА

«Буковина» знову програла на виїзді У 12 турі чернівчани грали на виїзді з «Олімпіком» у Донецьку

Нагадаємо, що мину-лого сезону підопічні Вадима Зайця двічі пе-ремогли «Олімпік» із рахунком 1:0. На жаль, буковинці пропусти-

ли гол вже на 3 хвилині матчу. Після передачі граючого пре-зидента «Олімпіка» Владислава Гельзіна нігерійський легіонер донецької команди Ісса Шеріф зумів перекинути шкіряну кулю через голкіпера «Буковини» Бог-дана Когута. Після цього небез-печні моменти створювала «Бу-ковина». Зокрема, небезпечно пробивав зі штрафного Тарас Яворський. Донецьку команду від взяття воріт врятував ії гол-кіпер Дмитро Жданков. Згодом метрів з 23 небезпечно проби-вав досвідчений Степан Мако-війчук. Після «пострілу» нашо-го футболіста Жданков відбив м’яча перед собою, однак Тарас Яворський, який першим встиг на добивання, запустив шкіряну кулю над поперечиною.

У дебюті другого тайму під-опічні Романа Пилипчука мали шанс подвоїти свою перевагу у рахунку. Двічі міг забити напад-ник «Буковини» Олександр Яки-менко, який вийшов на заміну.

На жаль, на 71 хвилині наша команда залишилася у меншос-ті. Захисник «Буковини» Різван

Аблітаров вирішив обігрувати Іссу Шеріфа та втратив м’яч. Для того, щоби запобігти виходу ні-герійця на «побачення» з Когу-том, Різван порушив правила. Арбітр гри пан Бохняк показав нашому гравцеві червону карт-ку за фол останньої надії.

Господарі поля вдруге відзна-чилися на 83 хвилині зустрічі. Дубль оформив Ісса Шеріф, який влучно пробив з лінії штрафного майданчика нашої команди.

На жаль, матч «Олімпік» - «Бу-

ковина» також запам'ятався не-спортивною поведінкою граю-чого тренера господарів Романа Санжара, який після зупинки гри вдарив кулаком нашого футболіста. Незважаючи на це, Санжар перед собою «червоне» світло так і не побачив.

У 13 турі першості України чернівецька «Буковина» при-йматиме команду «Авангард» (Краматорськ). Матч відбудеть-ся 6 жовтня. Початок матчу о 15 годині.

М КОМАНДА І В Н П Р/М О

1 "Зірка" Кіровоград 12 7 3 2 18 - 7 24

2 "Сталь" Алчевськ 12 7 2 3 17 - 7 23

3 "Севастополь" Севастополь 12 6 4 2 21 - 9 22

4 "Олександрія" Олександрія 12 6 4 2 13 - 9 22

5 "Авангард" Краматорськ 12 6 3 3 13 - 8 21

6 "Геліос" Харків 12 5 5 2 11 - 3 20

7 "Полтава" Полтава 12 5 4 3 18 - 11 19

8 "Олімпік" Донецьк 12 5 3 4 10 - 10 18

9 "Оболонь" Київ 11 4 4 3 11 - 9 16

10 "Буковина" Чернівці 12 4 4 4 10 - 12 16

11 "Суми" Суми 12 4 3 5 8 - 14 15

12 "Нафтовик-Укрнафта" Охтирка 12 3 5 4 9 - 13 14

13 "Миколаїв" Миколаїв 12 4 4 4 8 - 13 13

14 "Титан" Армянськ 12 3 2 7 10 - 16 11

15 "Кримтеплиця" Молодіжне 12 3 2 7 9 - 16 11

16 "Арсенал" Біла Церква 12 3 1 8 9 - 18 10

17 "Одеса" Одеса 12 2 2 8 6 - 17 8

18 "Динамо-2" Київ 11 2 1 8 11 - 20 7

▶Турнiрна таблиця

● Нападник «Буковини» Олександр Якименко міг двічі вразити ворота «Олімпіка». Фото Романа Ковальчука

ПІСЛЯ МАТЧУВадим Заяць, головний тренер «Буковини»

Коли забивається такий гол, коли оборона навіть не огля-дається назад - це образливо. Так само як прикро і коли не забиваєш, здавалося б, стовідсотковий момент. І ще

мене вразив вчинок капітана «Олімпіка». Після зупинки гри він вдарив кулаком нашого гравця. Рефері був поруч і все чітко бачив. Звичайно, ми не дізнаємося, яку оцінку отримають його дії. Це - футбол, спорт, а не роз-махування на поле руками чи ногами. Я і своїх гравців, як тренер, караю за це. А позицію судді та інспектора матчу, за цим епізодом, повторюся, хотілося б почути те, що вони там вирішать. Але, не сперечаюся, «Олім-пік» - молодці. Донецька команда грала непогано.

● Цього дня Тесленко виборов перемогу. Фото Уляни ДЕЛИКАТНОЇ

21СПОРТ4 жовтня 2012 р., №40 (643) www.poglyad.cv.ua

Над темою працював Олег ШВИДКИЙ

«Chernivtsy Open-2012» підкорилися господарям

Чернівчани Роберт Поклітар і Анастасія Саїнюк стали чемпіонами

Уляна ДЕЛІКАТНА ✉ uliana_d7@list.ru

В останній день вересня у Чернівцях завершив-ся чемпіонат України зі спортивно-бальних тан-ців. В чемпіонаті взяли участь танцюристи з

України та ще шести європей-ських країн.

- Всього позмагатися в май-стерності приїхало близько 800 учасників віком від 4 років до 35 і вище. Найбільшу частину скла-дають представники молодших вікових груп. Та спортивний відбір досить жорсткий, тому й залишаються лише найвитрива-ліші, – каже організатор турніру Володимир Хоміцький. –

На цьогорічних змаганнях чернівецькі пари виступили до-сить успішно. У рейтингових змаганнях «WDSF Yourth Open» перемогла пара Роберта Поклі-тара та Анастасії Саїнюк, в Куб-ку України Юн-2 – 10 т. – пара Олександра Новоселицького та Інни Назарчук, у змаганнях се-ред дорослих переможцями ста-ли пари: Ігор Головач та Каріна Зубжицька, Олександр Голуба-шенко та Марина Панченко.

- Танцями займаємося з ди-тинства. Для того, щоб виступ був по справжньому емоційним, потрібні перш за все почуття, а це все залежить від внутріш-нього стану людини. Це напра-цьовується з роками, з кожним

тренуванням, конкурсом., – роз-повідає пара переможців Роберт Поклітар і Анастасія Саїнюк. – Танці – це просто ніби окреме життя. Тому хотілося б якомога довше залишатися на танцю-вальній арені.

АРМЛІФТИНГ

Буковинці привезли нагороди з чемпіонату світу

▪ В Ялті відбувся ІІ чемпіонат світу з армліфтингу за версією «World Armlifting Association». Участь у змаганнях взяли й спортсмени з Буковини на чолі з президентом Чернівецької обласної федерації армспорту Маріусом Байкою, які змогли гідно представити наш край на цьому престижному чемпі-онаті. Загалом, із восьми бу-ковинських спортсменів без здобутків не залишився ніхто. Представники Чернівецької області вибороли чотири при-зових місця серед юніорів: Іван Маковій – ІІ місце в категорії 90+ кг, Назар Білінський – ІІ місце в категорії до 90 кг, Ілля Боднарюк – ІІ місце в катего-

рії до 70 кг, Юрій Шкурган – ІІІ місце в категорії до 70 кг. У зма-ганнях серед дорослих срібло дісталося Наталії Тарновській (ІІ місце до 60 кг).

Також усі призери здобули нові спортивні звання, вико-навши нормативи майстрів спорту та майстрів спорту між-народного класу.

ДОВІДКА

Армліфтинг – це підняття максимальної ваги однією ру-кою, тримаючи її за обертову ручку «Rolling Thunder» діаме-тром 60 міліметрів, яка скон-струйована таким чином, що основне навантаження лягає на пальці спортсмена.

● Роберт Поклітар і Анастасія Саїнюк змагалися за бали в рей-тингу WDSF. Фото автора

ВОЛЕЙБОЛ

«Будівельник-Буковина» відійшов в історію ▪ Чернівецький волейбольний

клуб «Будівельник-Буковина» не виступатиме на професійно-му рівні. За словами начальника команди Петро Раци, у клубу немає фінансування для висту-пів у вищій лізі. Буковинській команді так і не вдалося знайти спонсора, який би погодився фі-нансувати «будівельників».

Зазначимо, що у сезо-ні-2011/2012 чернівецька во-лейбольна команда мала сер-йозні фінансові проблеми, які з’явилися після смерті президен-та клубу Василя Ватаманюка. Впродовж минулого сезону нео-дноразово піднімалося питання щодо зняття команди з чемпіо-нату. Траплялося навіть таке, що у окремих матчах тренерський корпус «будівельників» задію-

вав лише шість гравців. Врешті-решт, команда сезон дограла, однак втриматися у Суперлізі не змогла.

Екс-гравці «Будівельника-Бу-ковини» та наставник команди Віталій Осипов вже працевла-штувалися в інших колективах. Зокрема, Осипов працюватиме тренером чоловічої команди ви-щої ліги ВК «Дніпро» (Дніпропе-тровськ).

Найбільших успіхів у своїй короткій історії чернівецька ко-манда досягла тоді, коли голо-вним тренером «будівельників» був Юрій Мельничук. Під його орудою чернівчани посіли пер-ше місце у вищій лізі (сезон – 2007/2008), а у дебютний сезон у Суперлізі здобули срібні наго-роди.

Турнірне становище команд № Команда Ігор Пер. Ніч. Пор. Р/М Очки

1 "Глибока" 12 10 1 1 27-10 31

2 "Маяк" 12 8 2 2 32-11 26

3 "Банилів" 13 8 2 3 32-16 26

4 "Ротор" 12 7 2 3 32-18 23

5 "Підгіря" 12 6 1 5 21-14 19

6 "Черемош" 12 5 0 7 17-26 15

7 "Буковина - 2" 12 1 5 6 16-30 8

8 "Колос" 12 1 2 8 15-26 5

9 "Путила" 12 0 3 9 11-39 3

Команда «Буковина-2» зіграла черговий матч у першості Чернівецької області. Чернівчани протидіяли команді «Че-ремош-Колос» (Вижниця). У першій половині зустрічі гравці «Буковини-2» пропустили голи через власні помилки. Перший гол вижничани забили на 4 хвилині матчу. А ось на 30 хвилині матчу шкіряну кулю у власні ворота відправив Ілля Валігурський.У другому «буковинці» мали перевагу та створювали небезпечні моменти біля воріт суперника. Шанси вразити ворота гостей втратили Андрій Королянчук, Володимир Монастирський, Артем Єлов. Підсумок гри – 2:0 на користь команди «Черемош-Колос».

ФУТЗАЛ

«Меркурій» виступатиме у першій лізі

▪ Чернівецький футзальний клуб «Меркурій» виступати-ме у першій лізі. Нагадаємо, що у сезоні 2011-2012 років “Меркурій” став переможцем міні-футбольної першої ліги та здобув право виступати в Екстра-лізі. На жаль, через фінансові проблеми підопіч-ні Віктора Мглинця не змогли виступати в екстра-лізі. Та бу-ковинський колектив міг вза-галі припинити існування.

І все ж, наш колектив гра-тиме у першій лізі. Кістяк

команди складатимуть бу-ковинські футзалісти. Деякі виконавці, які захищали ко-льори «Меркурія» минулого сезону, перейшли у колекти-ви Екстра – ліги. Зокрема, Єв-ген Кіндяков, Юрій Карбов-ський та Андрій Ткачук стали гравцями команди «Спорт-лідер +» (Хмельницький). А ось Андрій Чернієнко перей-шов у колектив «Кардинал – Рівне». Щодо Павла Химяка, то він опинився у Азербай-джані. ● Найуспішніший тренер у ко-

роткій історії «будівельників» Юрій Мельничук. Фото автора

ОБЛАСНИЙ ФУТБОЛ

«Буковина-2» не змогла здолати «Черемош»

● Команда чернівчан на світовому чемпіонаті. Фото автора

22 4 жовтня 2012 р., №40 (643) «Погляд»АРТ-ПОГЛЯД

Вільний час Ані Лорак провела із родичами

У Чернівцях співачка розповіла, що відмовилася від політичної агітації на користь власних гастролей

Ольга ШУПЕНЯ ✉ shupenia@ukr.net

Першого жовтня народна артистка України Ані Лорак дала концерт на своїй малій батьківщи-ні. Вдома шанувальни-ки співачки не бачили її

три роки поспіль. Це вона впер-ше постала перед буковинською публікою після народження пер-вістка – донечки Софії.

Напередодні зустрічі із ша-нувальниками у Літньому театрі Ані Лорак дала прес-конференцію для місцевих жур-налістів. А вільний від роботи час артистка провела із родича-ми.

«На концертах у Чернівцях хвилююся так, як ніде»

– Кароліно, з яким настроєм приїхали до буковинських ша-нувальників після тривалої пере-рви?

– Завжди, коли презентую щось нове, дуже хвилююся. Не-терпляче чекаю зустрічі з гля-дачами, мені цікаво, як вони сприймуть прем’єри пісень. А на концертах у Чернівцях хвилюю-ся так, як ніде. Здавалося, вдома мало бути легше, але ні. Особли-во це стосується того, коли тре-ба виступити на сцені Літнього театру. Саме з цієї сцени розпо-чався мій творчий шлях.

– Охоче відвідуєте свою малу батьківщину?

– Авжеж! Я народилася на Бу-ковині у місті Кіцмань, зростала в Чернівцях, ходила цими вулич-ками… Ось коли учора вночі (30 вересня, – авт.) після успішного концерту у Хмельницькому ми під’їжджали до Чернівців, то на мене одразу охопили спогади: тут – ходила, тут – з друзями зу-стрічалася, тут – пила каву…

– Зараз багато артистів заро-бляють на політичній агітації, а Ви?

– А я вирушила у свій Всеукра-

їнський тур «Обними меня», який охопить два десятка міст.

Донька Лорак може стати поліглотом

– Як виховуєте Софійку?– Читаю дитині книжки ро-

сійською, українською, англій-ською. Мені навіть друзі фран-цузьке видання подарували. Це щоб Софійка вивчала і слухала різні мови, бо кажуть, що до шести років дитина може дуже легко вивчати мови. І зараз уже наші діти – це діти майбутнього покоління. Вони повинні жити краще, ніж ми, і у них вже буде більше можливостей.

– Які пісні подобаються донеч-ці?

– Мої пісні. До речі, «Обними меня» її найулюбленіша пісня. Тож коли треба з’їсти кашу – «Обними меня» і все гаразд.

– Чи оберігаєте Софійку від пу-блічного життя?

– Я хочу її берегти максималь-но, скільки можу. Безумовно, коли піде до школи і так далі, вона буде у соціумі, але це її жит-тя, а моє – це моє. Вона сама по-винна вибирати і не нести цей тягар. Але донька уже потрапи-ла в таку ситуацію, коли народи-лася саме в таких батьків. У май-бутньому мені доведеться ще бути гарним психологом, щоб добре їй все роз’яснити: чому мама співачка, чому така увага і таке інше. Це для дитини, для її психіки, стрес.

У Росії зіркові друзі Лорак – Лазарєв, Басков, Кіркоров, Крутой

– Зараз активно підкорюєте російський шоу-бізнес, є успіхи?

– У Росії немає великих кон-цертів й турів, як в Україні. У нас трохи проблеми саме з органі-заторами на російській терито-рії. Але крига скресла і ось 24 листопада у мене буде в Санкт-Петербурзі великий сольний концерт. Я до нього готуюся так само, як і в Москві. Це два таких міста, де треба гарно виступити і заявити про себе. Тому життя триває і насправді все дуже до-бре, я задоволена, як усе про-ходить. Єдине, завжди хочеться ще більше: більше концертів, більше любові глядачів. Гадаю, такий шлях – безкінечний.

– Які відмінності між вітчиз-няним та російським ринком?

– Відмінності? Не знаю. Існує така думка, що всі там жаби, що всі заздрять й таке інше. Але, наприклад, у день мого на-родження (27 вересня, – авт.) мені було дуже приємно, коли зателефонували більше росій-ських колег, ніж українських. З чим це пов’язано – не знаю. Але мені приємно було почути вітання від Лазарєва, Баско-ва, Кіркорова, Крутого… Вони знайшли п’ять хвилин, щоб за-телефонувати мені. Українські артисти так само вітали, але їх було менше.

Святкувала день народження з Муратом у Парижі

– Кароліно, як відсвяткували свій день народження? І які по-дарунки сподобалися найбіль-ше?

– Їздила за кордон. Мій чо-ловік зробив сюрприз, і ми провели два дні у Парижі: вечеряли, гу-ляли нічним містом. По-дарунки були різні. Книги подарували… Чоловік – ма-леньку при-красу, брасле-тик. Це у нас вже така тра-диція, постій-но він мені готує щось цікаве. Багато квітів. До речі, ще не розбирала подарунки. Я лишень приїхала після дня на-родження і 29 уже мала перший сольний концерт у Вінниці.

«Я на своєму місці й, мабуть, Бог дає сили»

– У Вас щільний гастрольний графік. Як встигаєте відновлю-ватися між щоденними концер-тами у різних містах?

– Сон – найперший лікар. Ви-сипаєшся – голос стає на місце, зв’язки відпочивають. Окрім того, сили надає любов, любов глядачів. Після виступів завжди забираю з собою подаровані глядачами квіти. Буває, водій бурчить: «Куди? Уже нема де складати!», а я відповідаю: «Ні, не залишу, це мої квіти». Я до-рожу увагою глядачів до мене. І працюючи, черпаю сили в цьо-

му взаємообміні енергією. Я на своєму місці й, мабуть, Бог дає сили. Інакше як? Бо справді дуже важко: переїзди, концерт день у день по 2,5 години на сцені…

Парфуми змінила на підгузки, а замість Лондона обрала Київ

– Кілька років тому презенту-вали іменний жіночий аромат. Він Вам досі імпонує? Не заду-мувалися випустити нові пар-фуми?

– Досі подобається аромат. Але контракт закінчився й ні-чого такого не планую най-ближчим часом. Ось, бачите, вже підгузки у нас… (сміється, – авт.). Тому що є інші акценти у житті й, безумовно, материн-ство забирає багато часу у жит-ті. І весь мій час, коли я вдома,

проводжу з малечею.– Маєте польське коріння. Чи

не плануєте розвивати свою ді-яльність у Польщі?

– Так, моя бабця з Польщі. Можливо, було б цікаво там працювати, але я творча лю-дина. Займаюся музикою і за-вжди відкрита до співпраці, якщо, звісно, знайдуться люди, які допоможуть, бо це вели-чезний пласт роботи! Ось мені після «Євробачення» пропо-нували працювати в Лондоні. Але там треба було впродовж трьох років брати участь в усіх передачах, ходити на ефіри, за-писувати програми… Для мене це означало – втратити своє. Тобто треба було визначатися, і я зробила вибір на користь країни, звідки родом. Але все в руках людини. Думаю, що тре-ба такий великий тортик їсти шматочками. Тож зараз з’їм цей шматочок і попереду будуть інші країни.

● Ані Лорак охоче дала авто-граф читачам «Погляду». Фото С. Пуздряка

234 жовтня 2012 р., №40 (643) www.poglyad.cv.ua

Зареєстровано управлінням з питань інформаційної політики та преси ОДА Свідоцтво ЧЦ № 268 від 17.03.2004 р.Газета виходить раз на тиждень: четвер.

Засновник: Рада засновників.Головний редактор Сергій Ключук.Редактор Володимир Бобер. Адреса редакції: 58029, м. Чернівці, проспект Незалежності, 96, 6-й поверхE-mail: poglyad@cv.ukrtel.netТелефони:

з питань передплати: 57-03-17, реклама: 520-111. Редактор: 522-311,Журналісти: 522-080Редакція не завжди поділяє позицію авто-рів публікацій.Відповідають за достовірність

фактів автори.Спілкування з читачами тільки на сторін-ках газети.Матеріали з позначкою «Позиція» опубліко-вані на правах реклами. Газету надруковано у друкарні ПП Ключук С. М.м. Чернівці, вул. Заводська, 37в

Підписано до друку 3.10.2012 р. Замовлення № 68 Наклад* 16450

Відповідальна за випуск Юлія ХОРОШУН*Тираж складено за попереднім замовленням реалізаторів газети та

за інформацією Агенції передплати і кур’єрської доставки

▶Четвер 4.10Вночі +11°С, вдень +19°Схмарно

▶П’ятниця 5.10Вночі +11°С, вдень +17°Схмарно

▶Субота 6.10Вночі +8°С, вдень +19°Схмарно

▶Неділя 7.10Вночі +9°С, вдень +13°Сдощ

▶Понеділок 8.10Вночі +5°С, вдень +11°Сдощ

▶Вівторок 9.10Вночі +5°С, вдень +12°Сдощ

▶Середа 10.10Вночі +5°С, вдень +12°Схмарно

5.10 – з 17.00 до 16.009.10 – з 20.00 до 22.00

▶Магнітні бурі

ПОГОДАУ вихідні буде тепло і сухо

УВАГА!

Триває передплата на газету

«Погляд»Вас чекають в усіх поштових відділеннях області

та редакції газети за адресою: проспект Незалежності 96

(6 поверх)Поштовий індекс 98703

4 жовтня мінлива хмарність, без істотних опадів. Вночі та вранці слабкий туман. Вітер південно-східний 5-10 м/с. Тем-пература повітря вночі +9+14°, в горах +5+10°. Денна темпера-тура становитиме +18+23°.5-6 жовтня хмарно з прояснен-ням, без істотних опадів. Вно-чі та вранці місцями туман. Ві-тер західний 5-10 м/с. Темпе-ратура повітря вночі +9+14°, в горах +4+9°. Денна температу-ра +18+23°. Температура води на ранок 3 жовтня становила: р.Прут м.Чернівці – +16,9°, на Дні-стровському водосховищі – +19,2°.

Чернівецький обласний центр з гідрометеорології

У селі Підзахаричі дванадцятий рік поспіль провели народний фестиваль

Віталія КОЗМЕНКО ✉ vi_kozmenko@i.ua

На Путильщині, а саме в селі Підзахаричі, відбувся фестиваль «Захарецький гар-чик». Традиційно на «гарчик» приїжджа-

ють народні колективи, які розважають гостей свята. На-родні майстри діляться своїми навичками з усіма охочими, газди – варять куліш, печуть картоплю й м’ясо на вогні та пригощають охочих. Розліта-лися з прилавків й пляшки з місцевою настоянкою: калга-нівкою та гогодзівкою. Шко-дували ті, кому наливок не ви-стачило, хоча продавці проси-ли від 30 до 50 гривень за пів-літрову пляшку.

- Для того щоб виготовити наливку, збираю корені рос-лин у горах, – розповідає жи-тель села Підзахаричі Юрій Леон. – Потім настоюємо їх на самогонці або ж магазинній горілці. Калганівка дуже ко-рисна для чоловіків, оскільки настояна на «женьшені». Гого-

дзівку можна вживати всім по 20-30 грамів на день. Вона до-дає енергії та знімає втому.

Популярністю серед гос-тей фестивалю користувалася безкоштовна послуга «Зміни свій образ». Оскільки примі-ряти гуцульський одяг, якому понад сто років, можливість випадає не щодня.

- Чільце – головний жіночий убір, павунку – хустку, сар-дак – верхній одяг гуцулів, все приміряли гості фестивалю й фотографувалися біля кошур-ки та під образом Георгія По-бідоносця, – розповідає жи-телька села Підзахаричі Марія Шпентюк. – Найстарішим еле-ментом одягу є сардак, йому більше ста років, але він до-бре зберігся.

На фестивалі можна було придбати вишиті сорочки, ви-роби з глини та дерева, при-краси з бісеру, але вартували вони не дешево.

Можливо через те, що у небі висіли дощові хмари, або ж через те, що розваг для ціка-вих було небагато, люди, які приїхали на «гарчик», швидко його покидали.

- Я приїхав із синами на фестиваль, – ділиться вражен-нями чернівчанин Олег Яків-чук. – Прикупили калганівки, подивилися концерт та їдемо назад, бо нічого нового цього року для себе не знайшли.

Гості набувалися на «Захарецькому гарчику»

● Дванадцять хлопчиків нагадали присутнім про кожен фести-вальний рік. Фото автора

● На фестивалі-ярмарку можна було придбати ляльки-мотанки. Фото автора

Колектив кафедри опто-електроніки Чернівецько-го національного універси-тету імені Юрія Федькови-ча висловлює глибоке спів-чуття завідувачу кафедри Махнію Віктору Петрови-чу в зв’язку з тяжкою втра-тою – передчасною смертю його сина Олега.

▶Іноземці про «гарчик»

Альбіна Гончарова, м. Брянськ (Росія)

Наші друзі, які живуть у місті Рівному, запропонували пої-хати на фестиваль. Я на такому фестивалі ще не була: все щиро, невимушено та по-справжньому. Тут я приміряла

гуцульське вбрання. Як сувенір на «гарчику» придбали глиняний посуд.

Дариджан, м. Тбілісі (Грузія)

Я дуже люблю гуцулів, вони нагадують наших грузинських горців. Особливо, якщо йдеться про характер людей. Гірські краєвиди Карпат нагадують рідні гори. Подобаються також

українські запальні пісні, навіть виступи колективів знімала на відео.

24 РЕКЛАМА 4 жовтня 2012 р., №40 (643) «Погляд»

Погляд №40 2012

Documents

Погляд № 3 2012

Погляд №42 2012

Погляд № 11

Погляд №47 2012

Погляд№29 2012

Погляд № 4 2012

Християнський погляд

Погляд №37 2012

Погляд №44 2012

Погляд№30 2012

новий погляд

Погляд № 43 2011

Погляд № 13 2012

Погляд № 2

погляд 2011

Погляд №48 2012

чдту – погляд в майбутнє

Погляд № 52

Пекар Валерій. Форсайт 2012 року “Людський капітал України”, погляд три роки по тому

Погляд №14 2012