синюта, шевченко

_

Ми чуємо тебе, Тарасе,

крізь століття! Тебе своїм

сучасником звемо!

Спочатку було СЛОВО

тихе, сяйливе, пророче,

живе, чесне,

заповітне

Шевченкове слово

«Доля переслідувала його

ціле життя, та не покрила іржею

золота його душі, не обернула

його любові у ненависть, ані його віри - в розлуку»

Свіча запалена від серця

(Вшанування пам’яті ТАРАСА ГРИГОРОВИЧА ШЕВЧЕНКА на Україні

та за її межами)

« Селянська родина»

«У нашім раї на землі нічого кращого немає, як тая мати молодая з своїм дитяточком малим»

Художник з душею

поета

Людям дав я «Кобзаря»

«В своїй хаті своя й правда, І сила, і воля»

-

…Встане Україна.

І розвіє тьму неволі,

Світ правди засвітить,

І помоляться на волі

Невольничі діти!..

І на оновленій землі Врага не буде, супостата,А буде син, і буде мати,І будуть люде на землі!

Я свічку засвітив. Колись…До дна відтоді келих горя випито.

Ще трохи і … молись чи не молись, Із рук тремтячих недогарок випаде.

Я ніс вогонь крізь чорноту обмов,Крізь морок тюрем, через грати відчаю,

він погасав, але я знов і зновОд свого серця цю свічу засвічував.

Петро І про українців:«Народ умен…, но у него есть и

жало. Доколе россияне будут любить и уважать его, … дотоле

он будет волом подъяремным…, но коль посягнут на его свободу

и язык, то из него вырастут драконовы зубы, и российское царство останется в авантаже»

Тихо плаче УкраїнаСльозами і кров´ю…

Кат будує своє «завтра»На горі людському .

Усім нам вкупі на землі Єдиномисліє подай І братолюбіє пошли!