Зародження описового мовознавства

ЗАРОДЖЕННЯ ЗАРОДЖЕННЯ ОПИСОВОГО ОПИСОВОГО

МОВОЗНАВСТВАМОВОЗНАВСТВА

Лекція Лекція 33для магістрів факультетів германської філології, для магістрів факультетів германської філології,

романської філології та сходознавства романської філології та сходознавства

ПланПлан:

1. 1. Мовознавство Мовознавство ДДавньої Індії, Сходу. авньої Індії, Сходу.

2. Лінгвістичні знання в стародавній Греції і Римі. 2. Лінгвістичні знання в стародавній Греції і Римі.

3. Мовознавство епохи Середньовіччя та Відродження.3. Мовознавство епохи Середньовіччя та Відродження.

ВИНИКНЕННЯ ВИНИКНЕННЯ МОВИМОВИ

ПЕРШІ МОВОЗНАВЧІ КОНЦЕПЦІЇПЕРШІ МОВОЗНАВЧІ КОНЦЕПЦІЇ

5 ст. до н. е. 5 ст. до н. е.

ІндіяІндія

КитайКитай

ГреціяГреція

РимРим

Мова розглядалася Мова розглядалася у у 3-х аспектах3-х аспектах::

1) 1) загальнокультурномузагальнокультурному;;

2) 2) ззагальнофілологічному агальнофілологічному

((Стародавня ІндіяСтародавня Індія););

3) загальнофілософському3) загальнофілософському

((Давньогрецька Давньогрецька

філологічна школафілологічна школа).).

МОВОЗНАВСТВО У ДАВНІЙ ІНДІЇМОВОЗНАВСТВО У ДАВНІЙ ІНДІЇ

Аналіз і опис Аналіз і опис ддаавніх гімнів вніх гімнів

(«Веди»)(«Веди»)

Класифікація звуківКласифікація звуків за фізіологічним принципомза фізіологічним принципом

Відкриття морфологічного закону Відкриття морфологічного закону словоформи як структурисловоформи як структури

Розробка теоретичних проблем Розробка теоретичних проблем лексико-морфологічного принципу лексико-морфологічного принципу класифікації слів на частини мовикласифікації слів на частини мови

Виділення імені і дієслова Виділення імені і дієслова

ДАДАВНЬОІНДІЙСЬКЕ МОВОЗНАВСТВО ВНЬОІНДІЙСЬКЕ МОВОЗНАВСТВО І ПОЛ. IV — ІІ ПОЛ. III СТ. ДО Н. І ПОЛ. IV — ІІ ПОЛ. III СТ. ДО Н.

Е.Е. Вплинуло на розвиток Вплинуло на розвиток

порівняльно-історичного порівняльно-історичного мовознавства мовознавства

в XIX ст. в XIX ст.   

ПанініПаніні – – найвідоміший представник найвідоміший представник індійської філологічної школи, індійської філологічної школи, родоначальник діалектологіїродоначальник діалектології((IV IV ст. до н. є.).ст. до н. є.).

Автор першої граматики санскритуАвтор першої граматики санскриту

3996 віршованих правил (сутр)3996 віршованих правил (сутр)

трактує мову як систему, трактує мову як систему, що складається з фонетичного, що складається з фонетичного, морфологічного, словотвірного морфологічного, словотвірного і синтаксичного рівнів і синтаксичного рівнів

ПанініПаніні Вихідна (початкова) одиниця мови Вихідна (початкова) одиниця мови

Корінь + афікси = словаКорінь + афікси = слова

Слово + слово = речення / текстиСлово + слово = речення / тексти

Орієнтація на синтез Орієнтація на синтез

розгляд мовних одиниць від розгляд мовних одиниць від нижчих до вищих нижчих до вищих

Давньоіндійські граматисти Давньоіндійські граматисти

Яска (V ст. до н. е.)Яска (V ст. до н. е.)

Вараручі (III або II ст. до н. е.)Вараручі (III або II ст. до н. е.)

Катьяяна (III ст. до н. е.)Катьяяна (III ст. до н. е.)

Патанджалі (II ст. дон. е.)Патанджалі (II ст. дон. е.)

Бхартріхарі (V—VI ст. н. е.) Бхартріхарі (V—VI ст. н. е.)

розвивають учення Панінірозвивають учення Паніні

виділяють чотири частини мови — виділяють чотири частини мови — ім'я, дієслово, прийменник і часткуім'я, дієслово, прийменник і частку

поділ слова на основу і закінченняподіл слова на основу і закінчення

в іменниках визначають сім відмінківв іменниках визначають сім відмінківописали звуки, класифікуючи їх за описали звуки, класифікуючи їх за

фізіологічним принципомфізіологічним принципом

поділ слова на складиподіл слова на склади

голосний звук – складотворчий голосний звук – складотворчий

Найвідоміший словник є словник Амари — Найвідоміший словник є словник Амари — «Амаракоша» (V ст. н. е.)«Амаракоша» (V ст. н. е.)

укладений за кореневим принципомукладений за кореневим принципом

МОВОЗНАВСТВО МОВОЗНАВСТВО СТАРОДАВНЬОГО КИТАЮСТАРОДАВНЬОГО КИТАЮ

Причина виникнення – Причина виникнення –

потреба тлумачення дпотреба тлумачення даавніх текстіввніх текстів

Перші мовознавчі праці – І тис. до н. е. Перші мовознавчі праці – І тис. до н. е.

V V ст. до н. е. – ст. до н. е. – тлумачення незрозумілих слів тлумачення незрозумілих слів у давніх текстах; у давніх текстах;

праці про зв'язок між словом і праці про зв'язок між словом і властивостями позначуваного ним властивостями позначуваного ним

предмета чи явища. предмета чи явища.

III III ст. до н. е. – ст. до н. е. – висновок про те, що назва нерозривно висновок про те, що назва нерозривно

пов'язана з позначуванимпов'язана з позначуваним

Виникнення теорії «виправлення імен»Виникнення теорії «виправлення імен»

Мова – продукт природи. Мова – продукт природи.

Спроби дослідити конкретні Спроби дослідити конкретні теоретичні питання у галузях: теоретичні питання у галузях: текстологія, ієрогліфіка, текстологія, ієрогліфіка, фонетика і діалектологія фонетика і діалектологія (ХІІІ ст.)(ХІІІ ст.)

Укладено словники рим, Укладено словники рим, діалектичних синонімів, діалектичних синонімів, енциклопедичні словники, енциклопедичні словники, етимологічні тощо.етимологічні тощо.

До До II—III II—III ст. н. е. – ст. н. е. – досліджували тільки значення досліджували тільки значення й написання ієрогліфів, й написання ієрогліфів, а не вимову слів а не вимову слів

II II ст. до н. е. – ст. до н. е. – укладено перший укладено перший ієрогліфічний словник ієрогліфічний словник

Звуки (фонеми) не виділяли Звуки (фонеми) не виділяли аж до ознайомлення аж до ознайомлення з європейською з європейською традицієютрадицією

Перший класик китайського Перший класик китайського мовознавства – мовознавства –

Сю Шень (І ст. н. е.).Сю Шень (І ст. н. е.).

здійснив класифікаціюздійснив класифікацію ієрогліфів ієрогліфів

виділив виділив їх складові частини їх складові частини

Незначна увага до граматикиНезначна увага до граматики

не було необхідності виділяти граматику не було необхідності виділяти граматику в окрему дисциплінув окрему дисципліну

Відсутність класифікації за частинами мови Відсутність класифікації за частинами мови (окрім виділення «повних» і «пустих» слів)(окрім виділення «повних» і «пустих» слів)

Синтаксис не став об'єктом вивченняСинтаксис не став об'єктом вивчення

МОВОЗНАВСТВОМОВОЗНАВСТВО СТАРОДАВНЬОГО КИТАЮСТАРОДАВНЬОГО КИТАЮ

II ст. – Лю Си уклав словник «Шимін»II ст. – Лю Си уклав словник «Шимін»Поч. XVIII ст. – укладено великий словник, Поч. XVIII ст. – укладено великий словник,

який містить 47 035 ієрогліфів і 1995 їх варіантівякий містить 47 035 ієрогліфів і 1995 їх варіантів

МОВОЗНАВСТВО ДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇМОВОЗНАВСТВО ДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇІ період (І період (VV-ІІІ ст. до н. е.) -ІІІ ст. до н. е.) – загальнофілософське– загальнофілософське

ІІ період (ІІІ ст. до н. е. - ІІ період (ІІІ ст. до н. е. - IVIV ст. н. е.) – ст. н. е.) –

послідовно мовознавчепослідовно мовознавче

розвиток розвиток Олександрійської школиОлександрійської школи

найвидатніший найвидатніший представником - Арістархпредставником - Арістарх

Розвиток таких розділів: Розвиток таких розділів: фонетика, морфологія, фонетика, морфологія, синтаксис і стилістикасинтаксис і стилістика

Початок античному мовознавству Початок античному мовознавству поклали філософи:поклали філософи:

2 періоди:2 періоди:1)1)філософський (філософський (VV--III III ст. до н. е.) ст. до н. е.) 2)2)александрійський александрійський ((III III ст. до н. є. - ст. до н. є. - IV IV ст. н. е.).ст. н. е.).

ФІЛОСОФСЬКИЙ ПЕРІОДФІЛОСОФСЬКИЙ ПЕРІОД

Платон перша спроба

виділення частин мови:

розрізняє ім'я і дієслово

Предмет наукових дискусій – Предмет наукових дискусій – питання питання

про природу слова про природу слова і відношення слова до речіі відношення слова до речі

Геракліт (VI-V ст. до н. е.)Геракліт (VI-V ст. до н. е.)кожне ім'я нерозривно пов'язане з річчю, кожне ім'я нерозривно пов'язане з річчю,

назвою якої воно служитьназвою якої воно служить

Демокріт (V-IV ст. до н. е.)Демокріт (V-IV ст. до н. е.)імена речам дають люди насвій розсудімена речам дають люди насвій розсуд

АРІСТОТЕЛЬАРІСТОТЕЛЬ

УвівУвів

поняття початкової форми поняття початкової форми

(для імен – форма називного відмінка, (для імен – форма називного відмінка,

для дієслів – форма 1-ої особи); для дієслів – форма 1-ої особи);

граматичного роду граматичного роду

(чоловічий, жіночий і середній)(чоловічий, жіночий і середній)

Першим наблизився Першим наблизився

до розуміння знакової природи мовидо розуміння знакової природи мови

СТОЇКИСТОЇКИ

уточнили й розширили класифікацію частин мови уточнили й розширили класифікацію частин мови ((встановили п'ять частин мовивстановили п'ять частин мови: :

дієслово, сполучник, член, власні імена й загальні назви)дієслово, сполучник, член, власні імена й загальні назви)

упершеуперше ввели поняття відмінка в систему відмінків і ввели поняття відмінка в систему відмінків і виділили прямий і непрямий відмінкивиділили прямий і непрямий відмінки

стимулювали розвиток етимологіїстимулювали розвиток етимології

АЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ ПЕРІОДАЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ ПЕРІОД

класична традиція класична традиція

у мовознавстві у мовознавстві

((III III ст. до н. е. – ст. до н. е. –

VV ст. н. е.)ст. н. е.)

Видання класичних літературних творів Видання класичних літературних творів (Гомера, Есхіла, Софокла )(Гомера, Есхіла, Софокла )

Необхідність філологічної інтерпретації Необхідність філологічної інтерпретації цих творівцих творів

нормування єдиної літературної мови Греції – нормування єдиної літературної мови Греції – койнекойне

Відокремлення граматики від філософіїВідокремлення граматики від філософії

Арістарх СамофракійськийАрістарх Самофракійський

Створив Створив повну класифікацію повну класифікацію

частин мовичастин мови

8 частин мови: 8 частин мови: ім'я, ім'я,

дієслово, дієслово, дієприкметник, дієприкметник,

займенник, займенник, прислівник, прислівник, сполучник, сполучник,

прийменник, прийменник, артикль  артикль  

Учень Учень

Арістарха Самофракійського Арістарха Самофракійського

Діонісій Фракійський Діонісій Фракійський

створив підручник граматикистворив підручник граматики

уперше трактує частини мови уперше трактує частини мови в морфологічному в морфологічному

(не синтаксичному) аспекті (не синтаксичному) аспекті

уводить поняття акциденційуводить поняття акциденцій

виділив категорії виділив категорії ::часучасу ( (теперішній, минулий і майбутнійтеперішній, минулий і майбутній), ),

станустану ( (активний, пасивний і середнійактивний, пасивний і середній))особиособи ( (перша, друга і третяперша, друга і третя))

Доповнення класичних розділів Доповнення класичних розділів грецького мовознавства - грецького мовознавства -

фонетики, морфології, фонетики, морфології, синтаксисусинтаксису

Праці:Праці:

ДонатДонат «Граматика» ( «Граматика» (IVIV ст ст..) ) ПрісціанаПрісціана «Граматичне вчення» «Граматичне вчення»

((VIVI ст.) ст.)

Марк-Теренцій Варрон Марк-Теренцій Варрон

«Про латинську мову» «Про латинську мову»

(116- 27 (116- 27 pp. pp. до н. е.)до н. е.)

описано граматичну систему описано граматичну систему латинської мовилатинської мови

Квінтп-Реммій Палемон (І ст. до н. е.)Квінтп-Реммій Палемон (І ст. до н. е.)

підручник латинської мови підручник латинської мови

впершевперше подано подано

впорядковану впорядковану

латинську латинську

граматичну термінологію граматичну термінологію

МОВОЗНАВСТВО ДАВНЬОГО РИМУМОВОЗНАВСТВО ДАВНЬОГО РИМУ

ВНЕСОК РИМСЬКИХ МОВОЗНАВЦІВ ВНЕСОК РИМСЬКИХ МОВОЗНАВЦІВ

вивели з частин мови артикльвивели з частин мови артикль ввели вигукввели вигук відкрили новий відмінок - аблятив відкрили новий відмінок - аблятив числівники поділили накількісні та порядковічислівники поділили накількісні та порядкові глибоко досліджували стилістику глибоко досліджували стилістику

на всіх мовних рівняхна всіх мовних рівнях

Марк-Фабій Квінтіліан (прибл. 35-96 pp. н.е.)Марк-Фабій Квінтіліан (прибл. 35-96 pp. н.е.)

підручник із красномовства «Institutio oratoria» підручник із красномовства «Institutio oratoria» («Ораторські настанови»)(«Ораторські настанови»)

Епоха халіфату (Епоха халіфату (VII--XII VII--XII ст.) ст.)

55шкіл: шкіл:

басрійську (м. Басра, Месопотамія) басрійську (м. Басра, Месопотамія)

куфійська (м. Куф, Месопотамія)куфійська (м. Куф, Месопотамія)

багдадська (м. Багдад)багдадська (м. Багдад)

андалузька (Іспанія) андалузька (Іспанія)

єгипетсько-сирійськаєгипетсько-сирійська

Стимул розвитку мовознавства Стимул розвитку мовознавства

тлумачення Корану тлумачення Корану

боротьба проти засмічення боротьба проти засмічення літературної мовилітературної мови

трактат «Аль-Кітаб» трактат «Аль-Кітаб» басрійського граматиста Сібавейхі басрійського граматиста Сібавейхі

(прибл. 753 -- 796 pp.)(прибл. 753 -- 796 pp.)повна граматика повна граматика

класичної арабської мовикласичної арабської мови

описано описано словозміну імені та дієслова, словозміну імені та дієслова,

словотвір, фонетичні процесисловотвір, фонетичні процесипроаналізовано проаналізовано

артикуляцію звуків артикуляцію звуків

виділяли три частини мови: виділяли три частини мови: ім'я, дієслово, службові словаім'я, дієслово, службові слова

виявили специфічне явище -- виявили специфічне явище -- внутрішню флексію внутрішню флексію

АРАБСЬКЕ МОВОЗНАВСТВОАРАБСЬКЕ МОВОЗНАВСТВО

2 основні лінгвістичні 2 основні лінгвістичні школи: школи: 

латинська та арабсько-латинська та арабсько-єврейськаєврейська

Латинська мова – Латинська мова –

мова освіти, релігії і науки в мова освіти, релігії і науки в ЄвропіЄвропі

Мова – Мова –

проблема обговорення у проблема обговорення у філософських та філософських та

філологічних працяхфілологічних працях

У У XVI XVI ст. укладаються ст. укладаються

різні граматики та словники різні граматики та словники ((Іспанія, Франція, Англія, МосковщинаІспанія, Франція, Англія, Московщина).).

1660 р. - укладено граматику Пор-Рояля1660 р. - укладено граматику Пор-Роялябазувалася на декартівській філософіїбазувалася на декартівській філософії

Основні принципи Основні принципи

побудови граматики:побудови граматики:

1) логічність;1) логічність;

2) універсальність2) універсальність

МОВОЗНАВСТВО МОВОЗНАВСТВО ЕПОХИ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ЕПОХИ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

2 погляди, 2 погляди,

коли виникло мовознавство:коли виникло мовознавство:

1) наука про мову виникла 1) наука про мову виникла разом з появою письма;разом з появою письма;

2) сучасна лінгвістика виникає 2) сучасна лінгвістика виникає в кін. в кін. XVIII – XVIII – поч. ХІХ ст.поч. ХІХ ст.

Фр. Бопп, Р. Раск, Фр. Бопп, Р. Раск,

Я. Грімм, О. Востоков Я. Грімм, О. Востоков

засади засади

порівняльно-історичного порівняльно-історичного методуметоду

Європейське мовознавство Європейське мовознавство

досягнення граматистів досягнення граматистів

Давньої Греції та ІндіїДавньої Греції та Індії

Потреба перекладу священних Потреба перекладу священних християнських книг християнських книг

практичне європейське мовознавствопрактичне європейське мовознавство

ВИНИКНЕННЯ МОВОЗНАВСТВА ВИНИКНЕННЯ МОВОЗНАВСТВА ЯК НАУКИЯК НАУКИ

КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ:КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ: Становлення описового методу Передумови виникнення порівняльно-історичного

мовознавства Мовознавство Давньої Індії Мовознавство Стародавнього Китаю Мовознавство Давньої Греції Мовознавство Давнього Риму Арабська філологічна школа Мовознавство епохи Середньовіччя та Відродження