топографія 2

ТопографіяТопографія

Топографія — наука, що вивчає засоби вимірювання місцевості і відображення її на папері у вигляді планів і карт.Військова топографія — розділ топографії, що включає розробку засобів вивчення і розвідки місцевості з метою використання її в бойових умовах.

Місцевість — це частина земної поверхні з усіма її елементами: рельєфом, ґрунтами, водами, рослинністю, шляхами сполучення, сільськогосподарськими і соціаль но-культурними об'єктами.

Місцевість поділяється:за особливостями рельєфу — на рівнинну, пагорбкувату, горбисту;за ступенем пересічення — на слабкопересічену, середньопересічену, дуже пересічену;за прохідністю — на легкопрохідну, прохідну, важкопрохідну, непрохідну;за умовами спостереження і маскування — на відкри ту, напіввідкриту, закриту;за природними умовами — на пустельну, степову, лісисту, лісисто-болотисту.

Номенклатура карт - схема позначення і нумерації окремих аркушів карт у відповідності з прийнятим справіням міжнародної карти масштабу 1:1 000 000.

При складанні карт земна поверхня розбивається на шестіградусние зони по довготі і четирехградусние зони по широті.

6°

4°

N-36

За масштабом карти поділяються на:1. Великомасштабні - до 1:200 000.2. Середньомасштабні 1:200 000 -

1:1 000 000.3. дрібномасштабні -

дрібніше 1:1 000 000.

А Б

В Г

Розбиття аркуша масштабу 1: 1 000 000 на аркуші масштабу 1: 500 000

N-36-Г

I II III IV V VI

VII

XIII

XIX

XXX

XXXVI

Розбиття листа 1:1 000 000 на аркуші масштабу 1:200 000

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 25 37 49 61 73 85 97 109 121 133 144

Розбиття листа 1:1000000 на листи масштабу 1:100 000

Листи карт масштабів 1:1 000 000 -1:10 000 обмежені меридіанами і паралелями, протяг дуг яких залежить від масштабу карти.

Масштаб

Число листів на

аркуш масштабу

Протяг листаПриклад

номенклатури аркуша

1:1 000 000 По широте По долготе

1:1 000 000 1 4° 6° N-37

1:500 000 4 2° 3° N-37-A

1:300 000 9 1° 20` 2° IX-N-37

1:200 000 36 40` 1° N-37-XXVI

1:100 000 144 20` 30` N-37-144

  1:100 000      

1:50 000 4 10` 15` N-37-144-Г

1:25 000 16 5` 7`30`` N-37-144-Г-г

1:10 000 64 2`30`` 3`45`` N-37-144-Г-г-4

1:5 000 256 план 1`15`` 1`52.5`` N-37-144-(256)

1:2 000 2304 план 25`` 37.5`` N-37-144-(256-в)

Топографічні карти складають у рівнокутної поперечної циліндричної проекції К. Ф. Гаусса, обчисленої за елементами еліпсоїда Красовського в прийнятій системі координат, і в Балтійській системі висот.

Номенклатура аркуша карти масштабу 1:25 000 може мати позначенняN-36-41-B-a.

Географічні Географічні координатикоординати

Координатами називаються кутові або лінійні величини, що визначають положення точки на якій-небудь поверхні чи в просторі. При визначенні положення точок місцевості по карті застосовуються географічні і плоскі прямокутні координати.

географічні координати являють собою кутові величини - широту і довготу, які визначають положення точок на земній поверхні щодо екватора і меридіана, прийнятого за початковий.

Географічні координати кутів рамок підписуються на кожному аркуші карти. Для визначення по карті географічних координат точок місцевості на кожному її листку наноситься додаткова рамка з поділками через одну хвилину.

Плоскі прямокутні Плоскі прямокутні координатикоординати

Плоскі прямокутні координати являють собою лінійні величини, що визначають положення точок на площині щодо встановленого початку координат.

У загальному випадку за початок координат приймається точка перетину двох взаємно перпендикулярних ліній, званих осями координат.

Застосування системи плоских прямокутних координат в топографії має деякі особливості, викликані кулястою формою Землі, яка не може бути зображена на площині без розривів і спотворень

У кожній зоні за вертикальну вісь координат (вісь х) прийнятий осьової меридіан. Горизонтальною віссю Y у всіх зонах є лінія екватора. Перетин осьового меридіана кожної зони з екватором прийнято за початок координат.

Для того щоб вказати зону, в якій розташований об'єкт, при визначенні його координат умовилися номер зони писати при координаті у першими цифрами, за якими слід шестизначне число, що показує значення координати у в метрах.

АзимутАзимутАзимут — це кут між площиною точки спостережен ня і вертикальною площиною, що проходить через цю точ ку і спостережуваний об'єкт.

Для руху по заданому азимуту треба: - Вивчити на карті місцевість між вихідним і кінцевим пунктами руху і намітити маршрут, легко розпізнається по місцевих предметах;

- Накреслити вибраний маршрут на карті і визначити азимути всіх ланок маршруту;- Визначити на карті довжину кожної ланки маршруту в кроках;- Всі дані для руху записати в польову книжку у вигляді таблиці або схематичного креслення.

Магнітне схиленняМагнітне схиленняМагнітне схилення - кут між північним напрямком істинного і магнітного меридіанів.

Виконується на відміну від вищевикладеного на орієнтованої карті з урахуванням магнітного схилення. Магнітне схилення буває або східне зі знаком "+" або західне зі знаком "-".

М

Пн(г) Пн(м)

+

М

Пн(г)Пн(м)

-

Знаючи величину і знакотклоненія неважко поєднати напрям однієї зі сторін рамки листа карти (західне або східне) з напрямом істинного меридіана. При суміщеному положенні сторін рамки карти з напрямом істинного меридіана карта буде орієнтована точно.