Історія Чернігова

Історія Чернігова

Одним з важливих історичних пам’яток України став Чернігів – центральне місто Чернігівської області. Впродовж своєї історії він був одним з головних осередків політико-економічного та соціально-культурного життя українців.

Багатий історико-культурний потенціал України відіграє велику роль у відновленні духовності та історичної пам`яті українського народу, відродженні його культури та вікових традицій, патріотичному вихованні громадян, утвердженні незалежності та державності України.

Особлива цінність – це

Болдині гори з найбільшим у Східній Європі язичницьким курганним некрополем, стародавньою Іллінською церквою та Антонієвими печерами, які сьогодні є окрасою Національного історико-архітектурного заповідника «Чернігів стародавній»

Ошатність та історичні пам'ятки міста над Десною вражають усіх гостей Чернігова. Варто лишень згадати, що це єдине місто в Україні, де збереглося стільки пам'яток домонгольської доби.

Антонієві печери

За переказами, Чернігів отримав назву на честь першого місцевого князя – Чорного. На сьогодні відомо багато різних легенд і переказів пов'язаних з назвою міста. За одними з них, назва міста пов'язується і з ім'ям дочки цього ж князя «Чорного», яка викинулася з вікна княжого терему, щоб уникнути наруги з боку ворогів, які стояли облогою навколо міста.

Чернігівські монументальні будови ХІ-ХІІ століть, особливо церкви і собори, були видатними пам'ятками тієї доби. У першій половині ХІ століття в центрі дитинця постав Спасо-Преображенський собор. Протягом ХІІ століття – початку ХІІІ століття було побудовано собор Бориса й Гліба, Іллінську, Благовіщенську, Михайлівську церкви, Успенський собор Єлецького монастиря, П'ятницьку церкву.

П'ятницька церква

На межі XIX і XX ст. жили у Чернігові письменники: М.Коцюбинський. Б.Грінченко, В.Самійленко, М.Вороний, М.Чернявський, маляр І.Рашевський, історик В. Модзалевський та ін.

Чернігів зберігає

своє значення культурного центру в 1920-их і на початку 1930-их років. Тут діяли: Історичний музей (колишній музей Тарновського, значно збагачений), архів Наукового Товариства Інститут Народної Освіти (з 1920).

Після другої світової

війни Чернігів відбудовано за генеральним

планом (1945, 1958 і 1968) і

реконструйовано. Центр міста зовсім

перебудовано у 1950-55 роках (архітектори П. Буклавський, І. Ягодовський).

Піднесення життя Чернігова почалося, коли він увійшов до складу Козацько-Гетьманської Держави і став центром Чернігівського полку.

На цей час припадає розквіт культурного життя Чернігова, місто стає одним з найважливіших культурних центрів України.

Дякую за увагу!