Храм Святої Трійці

«Храм

Святої Трійці»

Краєзнавчий гурток

ЗОШ І-ІІІ ст. с. Тростянець

Клірові відомості

Тростянецького храму за 1911 р.

повідомляють, що «церковь построена в 1650 году тщанием неизвестно чьим».

Ще одне джерело – «Справочная книга о

приходах и монастырях

Волынской епархии» – відносить її

будівництво до 1648 р.

Про будівництво церкви Святої Трійці у селі Тростянець Ківерецького деканату збереглося

обмаль інформації:

Перша церква, яка була дерев’яна, постала в другій половині XVІст.. 1584 роком вперше згаданий сільський священик. Документ повідомляє, що парох Тростянця Михайло 14 квітня 1593 просився про переведення його в село Пашову коло Кременця.

Священик тростянецької церкви о. Гавриїл був одним із засновників Луцького братства, який 1617 року власноруч підписався на першому листку каталогу-

реєстру. Поруч з ним підписалися Теодор Святополк Четвертинський та Михацло Гулевич Воютинськтий, підсудок Луцький.

Найдавніша згадка про село

походить з документів Жидичинського монастиря і

датується 1564 роком.

Марко Гулевич Воютинський, син дідича Тростянця Семена, пізніше

черемиського православного епископа (1633-1645), у 1648-1650 роках звів в Тростянці нову церкву

1919-1921р.

Церква

постала оборонною спорудою. Храм Св. Трійці

належить до оригінальних взірців оборонного архітектурного стилю і не має тотожних собі на історичній Волині, відповідає складним умовам того часу в Україні, зокрема в нашому краї, у період Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького.

Церква Святої Трійці 2009р

Габаритні розміри:

23,0*10,5м: S=250кв.м. Церква – орієнтовно, традиційна, з однією банею над навою. Зведена з цегли-пальцівки (випалювали тут же на місці) на пісково-вапняковому розчині. Товщина стін до 1,7 м..

Нава

Церква має ще одну дуже цікаву архітектурну особливість Ізольоване квадратне

приміщення, перекрите хрещатим склепінням. Дістатися до нього можна лише крізь вузький вхід. Це місце називають «Божою горою», або ж «Божою гіркою», і воно являє собою капличку для розміщення Тростянецької ікони Божої Матері.

2011рік ікона Присвятої Богородиці

Тростянецький священик у другій половині XVІІ ст.. був деконом. 1702 року церква, разом із всією Луцько-Озтрозькою єпархією прийняла унію. В кінці XVІІІ ст.. після входження Волині до Російської імперії у 1795 році, церква була

підпорядкована Волинській єпархії Російської православної церкви з центром в Житомирі.

У другій половині XІX ст.. коло церкви звели дерев’яну дзвіницю за синодальним зразком. Від початку XXст. священиком в Тростянці був о. Павло

Прокопович, який один з перших на Волині запровадив в православних церквах богослужіння українською мовою.

Під час Другої світової війни церква була спалена. 12 липня 1943 під час нанападу на школу УПА церковну

дзвіницюспалили польські загони Знищену вогнем церкву відбудували мешканці в кінці 1940-х

років

Тростянецька церква впродовж кількох віків була єдиною

мурованою святинею в околиці

В 2010 році під час реставраційних робіт з зовнішнього опорядження церкви відкрили вхід

до крипт під бабинцем

Своїми силами вичистили

підвальне приміщення (ми

теж брали активну участь).

Щоб повністю відкрити

трикімнатне приміщення

підвалу, довелося вивезти

чотири «КамАЗи» землі.

Коли роботи перенеслися в середину храму, зірвавши підлогу, знайшли ще три ходи до

підземелля

Розкриті бійниці на наві

Бійниці були затиньковані під час ремонту 1940-х років. Завдяки бійницям горище було пристосоване для кругової оборони.

Бійниці на наві

Найцінніші знахідки чотири церковні книги: 1638, 1791,

1817 та 1864 років

Цікаві знахідки

Семисвічник, дверний замок з

завісами, панікадило

Хоругва, водосвятна чаша, лампадки

Цікаві знахідки

Вінчальна корона, книги, підсвічники

Дискоси, водосвятна

чаша, хрестики під

хоругви

У підвалі була знайдена велика кількість людських кісток Після того ,як ці

кістки було взято на експертизу, виявили, що вони належать десятьом жінкам та п'ятнадцятьом дітям, в які померли мученицькою смертю.Перезахоронені

останки людей, Евангелія 1854 року, запрестольний хрест, накупольні хрести

Спільними зусиллями людей підвальне

приміщення перетворилось на музей

Хто ці люди, яких

знайшли, досі невідомо,

хоча існують різні

версії. Пошукова робота

триває, знайдено одного

очевидця тих часів, але

ще не всі факти

перевірені.

Дякуємо за увагу!