Embed Size (px)
Citation preview
1
«Богу слава – життя тобі»повнометражний документальний фільмрежисерська концепція
11 лис
топа
да 2
014
Народився у 1963 році. Закінчив кіно режисерський факультетКиївського Державного інституту ім. І.К. Карпенка-Карого у 1985 році.Працював на кіностудії ім. О.П. Довженка, на різних державних та недержавних кіно та відео студіях.Зняв низку художніх короткометражних стрічок, документальних, екологічних та презентаційних фільмів, музичних відео кліпів. Член Національної Спілки кінематографістів України.Зняті ним короткометражні художні та документальні стрічки неодноразово брали участь у різноманітних фестивалях в Україні та за її межами.
ОЛЕГ ЧОРНИЙ режисер проекту, член правління Національної Спілки кінематографістів України
2
Про що наш майбутній фільм?
Я недаремно за епіграф до тексту моєї режисерської концепції взяв вислів відомого куратора й мистецтвознавця.
Цей фільм про минуле. Про історію. Історію представників відомої родини Бобринських, через яку ми маємо нагоду розповісти про історію одного із районів Черкащини. Саме того району нашої держави, який справедливо називають «серцем України».
Десятиліттями нас намагались позбавити пам’яті. На уроках історії та у книжках розповідали, що все те, що було «до жовтня 17», було поганим, а все те, що постало із «приходом істинно народної влади робітників та селян», - то чудово й прогресивно. І виросли покоління, позбавлені великої частини цієї історичної пам’яті. Позбавлених своїх героїв. Позбавлених свого коріння. І навіть зараз, коли згадують про українських промисловців цукрової галузі й меценатів позаминулого століття, то згадують здебільшого Терещенка, а про Бобринського забули.
Наше завдання повернути частину цієї пам’яті, повернути забуті імена. Розповісти про здобутки, про їхній внесок у розвиток цього краю. Адже без розуміння свого коріння, без знання історії неможливо йти у майбутнє. Неможливо рухатись до Європи.
Представники родини Бобринських зробили значний внесок у розвиток цього краю. Саме завдяки їхнім зусиллям, їх інвестиціям у ХІХ столітті стався надзвичайно бурхливий розвиток промисловості Черкащини, постали цукрові заводи, було збудовано залізницю.
Бобринські не були за визначенням більшовиків «кровопивцями-капіталістами» , вони були прогресивними господарями і чудово розуміли, що мають створити належні умови праці для робітників заради того, щоб підприємства розвивались. Окрім розвитку заводів, вони розвивали інфраструктуру, будували житло для робітників своїх підприємств, відкривали школи та ясла, будували санаторії й театри.
Діяльність Бобринських є яскравим прикладом справжнього і непоказового меценатства та благодійництва, а відтак має слугувати прекрасним зразком для новітніх поколінь бізнесменів і підприємців. Наш фільм може підтвердити, що на нашій землі існують добрі традиції меценатської діяльності, які варто наслідувати та продовжувати. Адже саме завдяки такій діяльності є можливість реально вливати й творити історію рідного краю, а не просто витрачати зароблені гроші.
Маємо надію, що наш фільм стане не просто документальним фільмом, свідченням славетної історії черкаського краю, а належним чином виконувати просвітницьку місію. Тож його можна буде демонструвати не тільки по центральним і регіональним телевізійним каналам. Ми сподіваємось, що наш фільм стане у пригоді педагогам навчальних закладів різних рівнів і виконуватиме особливу просвітницьку місію.
«Найбідніші суспільства – це суспільства, які забули своє минуле та свої рани»Куратор і мистецтвознавець Ойген Блуме
«Богу слава – життя тобі»Олег Чорний, режисер проекту. Член правління Національної Спілки кінематографістів України.
режис
ерсь
ка кон
цепц
ія
3
«Богу слава – життя тобі»повнометражний документальний фільмконцепція автора сценарію
Кінодраматург , письменник , історик . Член Національної Спілки кінематографістів України та Асоціації Європейських Журналістів. Народився 1962 року в Києві. В 1996 році закінчив ВДІК (Москва), де навчався у сценарній майстерні нар. арт. Росії проф. Валентина Черних.1997-го С. Цалик номінований як сценарист на Малу Шевченківську премію за найкращий творчий дебют. Того ж року прийнятий до Національної Спілки кінематографістів України.Тривалий час С. Цалик працює як документаліст. Вів на телебаченні авторські програми, загалом написав понад 30 сценаріїв для телебачення, в тому числі для каналів «Інтер» та СТБ.Автор семи історико-документальних книг С. Цалик є автором понад 1 0 0 0 і с торико -документальних есеїв з історії Києва та історії України, опублікованих у провідних мас-медіях.
Станіслав Цалик автор сценарію,кінодраматург, письменник, історик
4
конц
епція ав
тора
сце
нарiю Дуже часто трапляється так, що невдячні нащадки забувають
тих, завдяки кому нині з легкістю насолоджуються життям. Взяти хоча б цукор. Сьогодні він дешевий і продається у будь-якій крамниці. Натомість два століття тому його везли з Куби – вітрильниками до Петербурга, відтак розвозили по всій імперії. Фунт (409 г) заморських солодощів коштував аж 2 рублі. А корову можна було придбати за 3–5 рублів. Тобто кіло тросникового цукру дорівнювало вартості корови. Дозволити собі таке задоволення могли виключно грошовиті люди...
Першим почав виробляти власний цукор і зробив його доступним багатьом співвітчизникам граф Олексій Олексійович Бобринський. Елітний мешканець Петербурга, аристократ, двоюрідний брат самого імператора (лише у вищих колах знали, що граф доводиться онуком Катерині ІІ – є сином її позашлюбного сина), він у 1830-ті роки вперше приїхав до містечка Сміла Черкаського повіту Київської губернії. Тутешній величезний маєток дістав завдяки дружині, яка щойно успадкувала його по смерті свого батька. Бобринський був у захваті від Сміли, адже знайшов тут найвигідніші природні і кліматичні умови для вирощування цукрового буряку! Раніше він протягом п’яти років експериментував з буряком у своєму маєткові в Тульській губернії – нічого не вийшло. Буряк не встигав дозріти й набути потрібного вмісту цукру.
У Смілі граф збудував перший пісково-рафінадний завод, започаткувавши у такий спосіб українську цукрову промисловість. Більше того: на базі підприємства відкрив початкове училище – перший в Україні спеціалізований навчальний заклад, який став справжньою кузнею кадрів для всієї цукрової галузі (згодом училище Бобринського перетворилося на Національний університет харчових технологій у Києві). Протягом десяти наступних років Олексій Олексійович відкрив ще п’ять найсучасніших цукрових і один рафінадний заводи – у Капітанівці, Грушевці, Яблунівці, Балаклеї. Солодкий продукт суттєво подешевшав – ціна фунта цукру впала з 2 рублів до 13 копійок.
Завдяки Олексієві Бобринському містечко Сміла перетворилося на цукрову столицю не лише України, але й тогочасної Російської імперії. Всі технологічні новинки і винаходи (автором багатьох з яких, до речі, був сам Олексій Олексійович) спочатку застосовувалися на Смілянському заводі, а вже тоді переносилися на інші підприємства.
Граф Бобринський енергійно дбав і про благоустрій міста, куди періодично приїжджав з Петербурга. Наприклад, власним коштом звів лікарню на 100 ліжок і запровадив безкоштовну медицину. А 1856 року він остаточно оселився з родиною у Смілі – аж до своєї смерті 1868 року.
«Богу слава – життя тобі»Станіслав Цалик, автор сценарiю.Член Національної Спілки кінематографістів України, кінодраматург.
5
...Минуло півтора століття. Що ми сьогодні знаємо про піонера української цукрової промисловості, нашого славетного земляка і мецената? Майже нічого. Колись у Києві стояв красивий пам’ятник фундатору цукрової галузі – більшовики знесли його 1919 року серед «памятников контрреволюции, которые так поганят наш город».
Відтоді – ніби й не було в Україні видатної родини Бобринських. Саме так, цілої родини. Адже вагомий внесок у розвиток краю зробив не лише Олексій Олексійович, але і його син Володимир Олексійович, м і н і с т р шля х і в с п о л у ч е н н я Російської імперії. Це він проклав залізницю до рідної Сміли, що дозволило вигiдно транспортувати цукор до річкових портів. Це він заснував неподалік залізничну станцію, названу на його честь Бобринською – там розташувалося управління нової Фастівської залізниці і головне депо на десять
пристанк ів паротяг ів . А його молодший брат Лев Олексійович, який керував Смілянським маєтком, здійснив докорінну технічну перебудову всіх заводів, запровадив 8-годинний робочий день, скасував систему штрафів, збудував для робітників житло, яке надавав їм безкоштовно, побудував театр на 350 глядачів, заснував заводський оркестр. То була золота доба Сміли – місцеві підприємства виробляли продукції більше, ніж у Києві...
Прислужився Смілі й Олександр Олексійович Бобринський – старший брат двох останніх. Археолог, він у 1879-1883 роках дослідив два значних древніх городища біля Сміли і 44 кургани. Виявив предмети кам’яної і бронзової доби, довівши древність містечка (хоча офіційною датою народження Сміли вважають 1542 рік). Написав книгу «О курганах близ м. Смелы Киевской губернии»... У родині Бобринських були й інші відомі люди – мандрівники, письменники, науковці тощо.
«Богу слава – життя тобі»повнометражний документальний фільм
конц
епція ав
тора
сце
нарiю
6
У радянські часи про Бобринських не згадували. Ще б пак! Адже Ленін затаврував родину Бобринських «позорящей наше великорусское национальное достоинство шайкой». Але ті часи давно минули, а з поверненням Бобринських у свідомість українців справа не зрушила з місця. Саме тому ми хочемо зробити документальний фільм про цю видатну родину і показати масштаб зробленого для України кількома поколіннями графів Бобринських.
Головним оповідачем буде 45-річний Петро Львович Бобринський – прямий нащадок славетного піонера української цукрової п р оми с л о в о с т і Оле к с і я Оле к с і й о в и ч а Бобринського, його прапрапраонук. Народився і живе у Франції, куди його родина змушена була перенестися від кривавого терору більшовиків. Отже, з Парижа він вирушить до Сміли, щоб повернутися до витоків – помандрувати по гілках свого родоводу, нарешті побувати там, де жили і робили корисні справи його предки, вклонитися їхнім могилам. Як і належить графові, він добре знає власний родовід і може годинами розповідати сімейні історії, що є маловідомими або взагалі невідомими широкому загалові.
Колись його батько уклав повний родовід графів Бобринських – від другої половини XVIII століття до середини ХХ століття. Ми хочемо не лише використати цей документ у фільмі, але й «оживити» його засобами анімації.Крім того, Петро Львович – власник і хранитель колосального сімейного архіву, в якому зберігаються дуже несподіван і документи. Ну-от наприклад: свідоцтво 1918 року про надання Бобринським українського громадянства, підписане особисто гетьманом Павлом Скоропадським. Це було в часи, коли
родина уже тікала з Петрограда від більшовицького свавілля і оселилася в Києві. На жаль, радянська влада наздогнала їх і тут, тож Бобринським довелося тікати аж до Парижу... Унікальне свідоцтво про набуття громадянства Української держави, а також інші документи та фотографії, глядачі фільму побачать уперше.
конц
епція ав
тора
сце
нарiю
«Богу слава – життя тобі»повнометражний документальний фільм
7
Разом із Петром Львовичем поїдемо до Сміли. Він дивитиметься на колишні володіння предків, збудовані ними заводи, будинки, лікарні (або те, що від них залишилося), відвідає колишню залізничну станцію Бобринську, перейменовану на честь Тараса Шевченка – постоїть біля меморіальної дошки на честь засновника станції Володимира Бобринського... А ми спостерігатимемо за нашим героєм. Як він почуватиметься на своїх-чужих землях? Як коментуватиме побачене? Як реагуватиме, коли дізнається, що сімейна усипальниця, де були поховані його предки, не зберіглася? Що нема й того цвинтаря, де вона стояла – тепер там парк, у якому 2004 року встановили умовний надгробок-камінь з написом «Здесь похоронены члены семьи графа Бобринского»?
Хочемо проїхатися з ним і по інших колишніх маєтках Бобринських, адже колись Олексієві Олексієвичу належали у Київській губернії чи не весь Звенигородський повіт, а також значні частини Чигиринського і Черкаського повітів (нині територія Смілянського району Черкащини).
Звісно, Петро Бобринський – не єдиний оповідач у нашому фільмі. Ті чи інші епізоди цієї незвичайної подорожі – адже у часі і просторі! – коментуватимуть місцеві краєзнавці, музейники, представники районної та обласної влади, представники підприємств тощо. Також хочемо задіяти кінофотохроніку про Черкащину – дореволюційну та радянську (особливо розвиток Сміли і цукрових заводів у різні часи).
конц
епція ав
тора
сце
нарiю
«Богу слава – життя тобі»повнометражний документальний фільм
8
Історія родини Бобринських буде неповною без розповіді про їхні емігрантські поневіряння. Адже одна з найбагатших родин колишньої імперії опинилася у Франції без маєтків, без цукрових заводів, без грошей і без засобів для існування. Лише мінімум речей і – сімейний архів. На першій порі графи працювали таксистами, заробляли як уміли. Але зберегли честь і гідність. Підняли дітей, дали їм освіту і зберегли пам’ять про далеку батьківщину та своїх видатних предків. Для фільмування цієї сторінки сюжету доведеться їхати до Парижу, щоб зняти Петра Львовича в його оселі, оцифрувати необхідні документи і ф о т о з й о г о а р х і в у . А т а к о ж поспілкуватися на камеру з його мамою – представниця старшого покоління Бобринських, вона має свої спогади. Крім того, для фільма знадобиться архівна хроніка Парижа, яку добиратимемо в архіві INA.
...Періодично Петро Л ь в о в и ч в і д в і д у є Укра ї н у т а Рос ію . Зізнається, що Україна йому більше до серця – тут люди в ідкрит і , у с м і х н е н і , ц і л к ом подібні до європейців. Натомість росіяни , каже, принципово інші.Події останнього часу
сприймає близько до серця. Звісно, він на боці України і засуджує агресію Росії проти нашої країни.
– Я на ¾ росіянин, – міркує Бобринський, – але те, що нині відбувається в Росії, викликає в мене лише сором.
конц
епція ав
тора
сце
нарiю
«Богу слава – життя тобі»повнометражний документальний фільм
9
Він гортає фотографії з зображенням уже згаданого пам’ятника Олексієві Бобринському, який колись стояв у Києві на сучасному бульварі Т. Шевченка. Зібрав уже кількадесят тих знімків – кольорових і чорно-білих, різних років зйомки і різних ракурсів. Ні, граф не збирається клопотатися про відновлення монумента: каже, не варто намагатися двічі увійти в ту саму ріку. Але хоче зберегти пам’ять про той пам’ятник. І то в дуже своєрідний спосіб. Петро Львович домовивися зі своїм приятелем-
скульптором, що живе у Варшаві, про виготовлення точної мініатюрної копії пам’ятника прапрапрадідові. Хоче встановити його у своїй паризькій оселі. Розповідь про виготовлення копі ї втраченого пам’ятника – важлива сюжетна лінія нашого фільму. Адже міні-пам’ятник, що створюватиметься просто на н аши х о ч а х , н і б и в і з у а л ь н о воскрешатиме образ забутого п і онера в і т чизняно ї цукрово ї промисловості.Цим фільмом ми хочемо розповісти не тільки про родину Бобринських та її
заслуги перед Україною. Ми хочемо також нагадати про славетне минуле Черкащини, яка завдяки Бобринським стала цукровою житницею, а її численні цукрові підприємства вважалися найкращими у Східній Європі. Вважаємо таке нагадування надзвичайно актуальним саме у контексті нинішнього прагнення нашої країни на зближення з Європою, відновлення європейських традицій в Україні.
Діяльність Бобринських – блискучий зразок професійності та відданості своїй справі. Своїм життям вони продемонстрували, чого може досягти людина, якщо має мету і тверді моральні принципи. Невипадково на родовому гербі графів Бобринських було написано: «Богу слава – життя тобі». Саме цей девіз і винесений у назву фільму.
Станіслав Цалик
конц
епція ав
тора
сце
нарiю
«Богу слава – життя тобі»повнометражний документальний фільм
10
ВИРО
БНИЧІ
ПЕР
ІОДИ
Виробництво фільму складається з трьох основних періодів:
1) Підготовчий
2) Знімальний
3) Монтажно-тонувальний (включає монтаж зображення, звуку, написання та запис музики)
Загальна тривалість виробництва фільму один рік від моменту отримання першого траншу.
Примітка. За сприятливих обставин (погодні умови натурних зйомок тощо) загальний строк виробництва може бути скорочено, але не менше ніж на три місяці загалом.
Перший етап виробництва – підготовчий період. Обсяг фінансування – 20% від загального виробництва.
Тривалість: 3-3,5 місяці (враховуючи календарні свята та вихідні, особливо період новорічних та різдвяних свят)
За результати періоду надається докладний фінансовий звіт та звіт про виробничі результати.
«Богу слава – життя тобі»повнометражний документальний фільмвиробничі періоди
11
За цей період витрати складають наступні статті :1) Оплата витрат із дослідження архівів та придбання необхідних
матеріалів, сканування документів2) Придбання жорстких дисків для зберігання архівного матеріалу та
жорсткого диску для зйомки3) Перша експедиція-освоєння до Сміли та околиць4) Написання розширеного синопсису (сценарного плану) майбутнього
фільму за результатами роботи в архіві та першої експедиції, зйомок перших інтерв’ю
5) Зйомка перших інтерв’ю (Петро Бобринський, місцеві краєзнавці та мешканці м.Сміла)
6) Початок першого етапу періоду монтажу (розбір відзнятого матеріалу)7) Розробка фінального кошторису8) Організація майбутніх експедицій, включно із закордонними
експедиціями (Париж, Варшава)9) Робота над ескізами анімації10)Аванс знімальної групи проекту у складі (скороченої частини групи на
першому етапі виробництва):1. Автор сценарію-журналіст2. Режисер3. Оператор4. Звукорежисер5. Майстер по світлу (гаффер)6. Асистент режисера з архіву7. Адміністратор (під час експедиції)
ВИРО
БНИЧІ
ПЕР
ІОДИ
«Богу слава – життя тобі»повнометражний документальний фільм
