Yevr kult kh_i_kh-khkh_stі

Європейська культура ХІХ-

ХХ ст.

1. XIX ст. - епоха пошуку гармонії особистості.2. Романтизм XIX ст. Стиль ампір. 3. Основоположники західноєвропейського реалізму.4. Імпресіонізм XIX ст. Постімпресіонізм.5. Основні естетичні принципи модернізму.6. Образотворче мистецтво XX ст.- абстракціонізм; - сюрреалізм; - поп-арт; - дадаїзм; -

кубізм;7. Функціоналізм в архітектурі.8. Художні напрями в музиці XX ст.

План заняття

Пестишева Г.Р. "Українська та зарубіжна культура" 2002 р. с.107-122

Закович М.М. "Українська та зарубіжна культура" К. 2000р.с.250-332

Література

1. Яких митців ХІХ ст. ви знаєте?

2. З чим пов’язана назва імпресіонізм?

3. Як ви розумієте термін «символізм»?

Дайте відповіді на запитання

Культура XIX ст. утверджувала цінності дійсності, оспівувала красу природи і людини праці.

Культура цього часу загострено відображує головні протиріччя епохи:

соціальні умови життя народу,

суперечність між приватним і суспільним інтересом,

трагічний вплив праці на цілісність особистості.

XIX ст. - епоха пошуку гармонії особистості

Критичні позиції визначили основу реалістичного мистецтва XIX ст.

Його втіленням було мистецтво критичного реалізму - найбільш

вагомого внеску в художню культуру епохи.


Нерівномірно розвивались різні сфери культури.

Найвищих вершин досягає література і музика.

Архітектура і декоративно-ужиткове мистецтво переживають кризу.

Найбільш повний розвиток отримують станкові

форми живопису, графіка і скульптура.


XIX століття дало світовій культурі розквіт революційного романтизму і реалістичного мистецтва.


Ранні прояви романтизму позначені культом містичного, зверненням до середньовіччя.

Але провідну роль відігравав все ж таки прогресивний романтизм, що закликав до боротьби за свободу особистості, за подолання соціальних суперечностей.

Героїзація особистості, що веде боротьбу з ворожим середовищем, страждання і

смерть героя - центральна тема прогресивного романтизму.

Романтизм XIX ст. Стиль ампір.

У романтизмі поєднуються

винятковість героїв, індивідуалізм, інтерес до минулого, потяг до незвичайного — і ліризм, проникнення у глибини людської душі.


Персі-Біші Шеллі (1792-1822)

"Повстання ісламу“"Визволений Прометей"


Вальтер Скотт зачинатель історичного роману.

«Айвенго»«Квентин Дорвард»


Основними жанрами романтичної літератури стали:

драма новела романтична поема баладароман у віршахказка лірико-філософського або фантастичного змісту.


У німецьких романтиків казка була одним з найпопулярніших жанрів.

Брати Грімм —Якоб та Вільгельм


Генріх Гейне (1797-1856)(Німеччина) – тонка лірика ("Книга пісень") політична сатира ("Дорожні картини"поема "Німеччина.

Зимова казка")


Джеймс Фенімор Купер (1789-1851)(США)“Піонери”“ Останній з могікан”“ Звіробій”


Віктор Гюго (1802-1885) (Франція)

"Собор Паризької Богоматері“"Знедолені“"Людина, що сміється"


Театр Альфред де Мюссе (1810-1857)(Франція)"Венеціанська ніч“"Примхи Маріанни“

Насміхатися зі слави, релігії, кохання, з усього на світі - це велика втіха для тих,

хто не знає, що робити.


Проспер Меріме

“Театр Клари Газуль”гостро критичне, сатиричне

зображення персонажів свого часу


Живопис

Теодор Жеріко (1791-1824)майстер героїчних сюжетів.


"Офіцер кінних єгерів імператорської армії, який іде в атаку"

"Пліт "Медузи" (7x5 м)

Фердинанд Віктор Ежен Делакруа

(1798-1863)

"Човен Данте"


Франсіско Гойя (1746-1828)

розквіт творчості пов'язаний з портретом.


"Маха вдягнена"

"Маха оголена"

"Страхіття війни" це справжній документ

героїчної боротьби іспанського народу з Наполеоном.

Стиль ампір - монументальний в екстер'єрі, вишукано розкішний в інтер'єрі, з використанням давньоримських архітектурних форм.


Реалізм як художній метод передбачає правдиве відображення реальної дійсності, типових характерів у типових обставинах.

Реалістична література, прагнучи бути правдивою, пізнати суть, схильна до викривання.

Основоположники західноєвропейського реалізму

Чарлз Діккенс (1812-1870)(Англія)

"Пригоди Олівера Твіста“"Крамниця старожитностей“"Домбі і син“"Холодний дім“


Уільям-Мейкпіс Теккерей (1811-1863) “Ярмарок суєти“ - роман про вищий світ,

де герої метушаться, домагаються своїх дрібних, егоїстичних цілей, зіштовхуючи з дороги всіх, хто їм заважає.


Стендаль (1783-1842)

"Червоне та чорне“"Пармський монастир“


Оноре де Бальзак (1799-1850)

"Людська комедія"


Гюстав Флобер (1821-1880)

"Мадам Боварі""Виховання почуттів""Саламбо"


ХІХ століттю належать і інші видатні літератори і письменники:

Альфонс Доде Еміль Золя Ганс Крістіан АндерсенАдам Міцкевич Едгар Аллан По Марк Твен О'Генрі


Театр

Джордж Бернард Шоу (1856 -1950) (Англія)"Професія місіс Уоррен“"Пігмаліон“ "Дім, де розбиваються серця“


Живопис

Каміль Коро (1796-1875 )


"Скалы в Амальфи"

"Вид на Колизей от садов Фарнезе"

Гюстав Курбе (1819-1877)

«Автопортрет с черной собакой»


Ще у 60-70 роки XIX ст. французькі художники поклали початок художньої течії - "імпресіонізму".

Твір мистецтва є куток природи, сприйнятий через темперамент. (Золя)

Митець не зображує історичні події, не втілює думки. Імпресіоністи зображали світ ідеалізований, святковий, романтичний.

"Я малюю те, що зараз відчуваю“. (Піссарро)

Імпресіонізм XIX ст.

Едуар Мане


“Олимпия”

«Завтрак на траве»

«Мадам Мане

на голубом диване»

Клод Оскар Моне«Впечатление. Восходящее солнце»


Каміль Жакоб Піссарро


Альфред Сіслей


П 'єр Огюст Ренуар


Ілер Жермен Едгар Дега


Скульптура

Рене Франсуа Огюст Роден

(1840-1917)


"Мислитель"

"Єва"

“Поцілунок"

Музика

Моріс Жозеф Равель

Джакомо Пучіні


Поль Верлен (1844-1896)

Марсель Пруст (1871 - 1922 ) "У пошуках втраченого часу"


Література

Розпадаючись, імпресіонізм породив у самому собі протилежні напрями, які перейшли від пейзажів до живопису духу.

Художники, яких в історії мистецтва

називають постімпресіоністами, не були об'єднані загальною програмою, кожен із них - яскрава творча індивідуальність, кожний залишив свій слід у мистецтві.

Імпресіонізм XIX ст. Постімпресіонізм.

Ван Гог

“Соняшники”

Постімпресіонізм

Гоген


Сезанн

“Натюрморт з яблуками”


Стиль модерн за короткий період захопив мистецтво усіх цивілізованих країн.

Епоха модерну проіснувала 20-30 років, але його вплив на всі види мистецтва вражаючий.

Своєрідність стилю модерн зумовила зацікавленість Сходом. Європейські філософи починають вживати такі поняття, як нірвана, карма, йога тощо.

У стилі модерн поєдналися європейські та східні традиції культури.

Основні естетичні принципи модернізму

Основою модерну став символізм.

Символізм притаманний мистецтву.

Наприклад, єгипетська піраміда - символ вічності і нетлінності.

Христос, що його було розіп'ято на хресті, - символ страждань та спокутної жертви.

В образотворчому мистецтві символізм виявив себе примхливістю ліній та кольорів.


Для мистецтва модерну притаманна зацікавленість міфологічними персонажами та алегоричними мотивами.

В модерні не зустріти традиційного жанру пейзажу або натюрморту, де зображені квіти, дерева, тварини.

Модерніста цікавить не природа в цілому, а окремі її частини: квітка, листя чи пташка.

Предмети, явища розумілись в модерні завжди в символічному плані.


Архітектура

Архітектори модерну, з одного боку, тяжіли до раціональних конструкцій - "конструктивізм", застосовуючи залізобетон, скло, кераміку, а з іншого боку, звертались до вигадливого декору.


Час модерну тривав недовго.

Його стильові форми набували прикрашального характеру, поверховості.

Вони перейшли на афіші, реклами, журнальні ілюстрації.


Серед рис художньої культури ХХ століття можна виділити такі:

відсутність домінуючого стилю і наявність багатьох течій;

зв'язок художньої творчості з глобальними проблемами світової політики;

розвиток нового виду художньої творчості - кіно;

величезна інтенсивність суспільного життя, тому кожне десятиріччя XX ст. має своє

"обличчя" в художній культурі.

Образотворче мистецтво XX ст.

Провідна роль у модернізмі в післявоєнні роки утвердилася за мистецтвом, яке відоме під назвою абстракціонізму.

Відмова від зображення реальних предметів і явищ.

Не містить жодного нагадування про дійсність.

Суть абстракціонізму - це душевний стан художника, його духовний світ, а не реальні предмети.

У процесі роботи художник хаотично накладає на полотно фарби, не тільки пензлем, а і палицею,

ложкою.

Образотворче мистецтво XX ст.: - абстракціонізм

У живопису, скульптурі сюрреалізм на глядача в основному діє лякливою протиприродністю.

Сюрреалісти розкривали таємниці підсвідомості, інстинктів.

Метод вираження - розрив логічних зв'язків.

Головне - впливати на глядача асоціаціями, тому в ньому важке зависає, тверде розтікається, м'яке костеніє, мертве оживає, міцне руйнується.

Найвищого успіху сюрреалісти досягли у 40-50 рр.

Образотворче мистецтво XX ст.: - сюрреалізм

Сальвадор Далі (1904-1990)

Методи в його творчості: або він вводив у нереальний, фантастичний пейзаж предмети підкреслено буденні, або спотворював реальні до страхітливого образу.

Образотворче мистецтво XX ст.: - сюрреалізм

У 60-х розвивається нова хвиля

абстракціонізму - поп-арт.

Цей термін (мистецтво для широкого вжитку, популярне, масове) виник для позначення різного роду колажів, комбінацій з побутових речей на полотні.

Образотворче мистецтво XX ст.: - поп-арт

У середині 60-х років виник оп-арт.

Оп-арт (англ. Optical Art – оптичне мистецтво) ґрунтується на ефектах обману зору. Художник ніби бавиться з глядачем, змушуючи свої образи мерехтіти й пульсувати.

Хоч сам твір залишається статичним, форми й кольори підібрані так, що створюють оптичну ілюзію руху.

Дадаїзм народився у Швейцарії в 1916 році.

Трістан Тза, духовник дадаїзму, випадково виявив у словнику слово "дада". Мовою негритянського племені Кру воно означає хвіст священної корови. Тобто - щось цілком безглузде, що й стало назвою для всієї течії.

Дадаїсти не висували ніяких ідеалів. Своїм ворогом вони вважали будь-яку традицію і

навіть саме мистецтво.

Образотворче мистецтво XX ст.: - дадаїзм

Образотворче мистецтво XX ст.: - дадаїзм

Становлення кубізму пов'язано з творчістю французького художника

Пабло Пікассо (1881-1973)

Образотворче мистецтво XX ст.: - кубізм

Всю творчість Пікассо ділять на два періоди - "голубий" і "рожевий".

Картини першого періоду – головні герої - жебраки, бродяги. Вони змальовані у синьо-зеленій гамі.

У другому періоді - персонажі ті ж самі, але простір картини заповнився рожево-голубуватим, рожево-сірим серпанком, контури рисунка м'якші, настрій більш ліричний ("Дівчина на кулі").



В архітектурі ХХ ст. дістали нове значення принципи функціоналізму.

Він зародився ще у 20-х роках і керувався тим, що архітектурну форму повинна визначати функція, практичне призначення будови.

Планування функціоналісти здійснюють з урахуванням забезпечення побутових умов та організації виробництва.

Функціоналізм в архітектурі

Особливості архітектурного будівництва визначились,

з одного боку, інтенсивною урбанізацією і зростанням чисельності міст, масштабним промисловим будівництвом, нестачею землі під забудову,

а з іншого - появою залізобетонних і металевих конструкцій, які надавали змогу значно видозмінити будівництво, створювати нові естетичні образи.

Функціоналізм в архітектурі

У музичній культурі ХХ ст. поряд з розвитком традицій класичної музики завоювало популярність багато нових напрямів і стилів.

Великий вплив на розвиток музики мали ідеї австрійського композитора А.Шенберга. Його музика засновувалась не на восьми, а на дванадцятитоновій системі.

Музичні композиції створювали новий напрям. Згодом він набув назву музичний

експресіонізм.

Художні напрями в музиці XX ст.

З 50-х років широкої популярності набула рок-музика, що зародилася у США.

Рок - з англ. "хитатися", "труситися" - з кінця 50-х років швидко поширюється.

У цьому ж році вийшла перша платівка Елвіса Преслі.

Рок-музика стала вираженням протесту нового покоління молоді проти престижності, кар'єризму.



Слідом за рок-н-ролом утвердився стиль поп-музики.

У 60-х роках великий успіх завоювали поп-групи "Бітлз", "Роллінг стоунз".

Зовнішнім виглядом, манерою поведінки, вільним спілкуванням із слухачами в залі виконавці підкреслювали свій демократизм,

їхня музика була простою і доступною, використовувала мотиви міського фольклору, а

також елементи джазу і блюзу.


У 70-х роках рок-музика знаходить прояв у крайніх формах "панка" або "металу". Концерти перетворюються на строкате шоу.

У 80-90-х роках виділяються групи, які зберігають традиції класичного року.

Інші поєднують джаз і рок (джаз-рок) або використовують фольклор (фольк-рок) та ін.

Частина рок-груп намагаються пристосуватися до класичного мистецтва (арт-рок).



Що таке символізм?

Які особливості романтизму XIX ст. ?

Назвіть представників західноєвропейського реалізму.

Назвіть представників імпресіонізмуXIX ст. .

Узагальнення набутих знань:

Пестишева Г.Р. "Українська та зарубіжна культура" 2002 р. с.107-122

Закович М.М. "Українська та зарубіжна культура" К. 2000р.с. 250-332

Домашнє завдання

Business

Yevr kult kh_i_kh-khkh_stі