Урок української літератури Урок української літератури 06.01.201506.01.2015

Урок на тему:Урок на тему:Ірина Ірина

Володимирівна Володимирівна Жиленко Жиленко

Українська поетеса, лауреат премії імені Тараса Шевченка

Письмово опрацювати біографію поетеси в зошиті

Дебютувала 1965 року збіркою "Соло на сольфі".

Автор близько двадцяти книг.

За книжку "Вечірка у старій винарні" вшанована Державною премією ім. Т.Г.Шевченка.

Народилася 28 квітня 1941 року в м.Києві.

Справжні батьки її невідомі. В 1943 році її знайшов на

зруйнованому Хрещатику чоловік на ім’я Володимир Жиленко, взяв у свою родину, яка стала для дівчинки рідною.

““Життя видатних дітей”Життя видатних дітей”

Дитинство найвідоміших людей Українивідображено у книгах Марини Павленко.(Розповіла авторка і про Ірину Жиленко)

Ірина Жиленко – автор Ірина Жиленко – автор близько близько двадцяти книг:двадцяти книг: "Соло на сольфі" "Автопортрет у червоному" "Вікно у сад" "Концерт для скрипки, дощу і цвіркуна" "Дім під каштаном" "Ярмарок чудес" "Останній вуличний шарманщик" "Вечірка у старій винарні" та ін.

Багато написала і для дітей:Багато написала і для дітей:

"Достигають колосочки" "Вуличка мого дитинства" "Двічі по два дорівнює кульбабці" "Казки буфетного гнома" "Новорічна історія про двері, яких нема, і

про те, як корисно іноді помилятися номером"

““Гном у буфеті”Гном у буфеті”1. Виразне читання поезії.Ти знаєш, у нашому домі,в старому буфеті, давноживе мій добрий знайомий –старенький буфетний гном.Він знав ще дідуся хлоп’ям,а маму — малим дівчатком,гукав пустунам: «Ай-яй!»,Слухняним давав шоколадки.Замкнувши буфет на гачок,золотить на свята сервізи.Багріє його ковпачокза склом серед вазочок різних...1.Дайте відповіді на питання (усно)•Хто такі гноми?Що вам відомо про цих істот?•Як поетеса ставиться до гнома?•Чому гнома можна вважати за сімейну реліквію?•Як гном виховує малят?•Хто і для чого навчив гнома чемним манерам?2. Які риси характеру притаманні гному?(письмово)3. Відшукайте художні особливості твору (епітети, метафори, риторичні оклики) (письмово)

““Жар-птиця”Жар-птиця”Сусідка моя — чарівниця —годувала надвечір родзинкамиу клітці золоту Жар-птицюз очима-намистинками.І як воно трапилось — хто його зна —та тільки дверцят не замкнула вона.Рвонулась на волю чудесна Жар-птиця,і враз освітилась казково столиця.Летіла все вище, так гарно, так вільно,як в найзолотішім, найкращім мультфільмі...Дорослим і дітям яснішали лиця:«Як хороше жити під сонцем Жар-птиці!»…

…І тільки ота трьохсотлітня ґава,яка себе називала Павою(старезна, без ока, та ще й кульгава),знайшла Жар-птицю непристойно яскравою.І вся вороняча оравазчинила люту стрекотняву:«Вона яскра-яскра-яскррава!Таку чужу нескромну птицютримать годиться тільки в клітці!»…

2. Дайте відповідь на питання:•Де і в яких умовах жила жар-птиця?•Чому птаха покинула чарівницю?•Як сприйняли люди появи жар-птиці?•Чим можна пояснити поведінку гави?Як вона себе називає?•Через що у людей “посмутніли лиця”?3. Відгадайте загадку( відгадку запиши): Без сокири і без рук, а дім будує.4. У письмовій формі дайте характеристику героям твору .Випишіть художні особливості поезії (епітети, порівняння, метафори, риторичні оклики, повтори)

““Підкова”Підкова”

Була зима. Ішов зелений сніг.За ним — рожевий. Потім — фіалковий.І раптом протрюхикав на коніДідусь Мороз. І загубив підкову.Та не просту. А золоту. Таким,на місяць схожим, серпиком лежала, —аж розгубились в небі літаки,кричали: «Мама!» —Й крильцями дрижали.А я знайшла. Сказала їй: — Світитут, на вікні. Щоб все мені збулося! —Зійшлися і роззявили ротисімсот роззяв. Стоять вони і досі...Круг них світився то зелений сніг,то голубий, то ніжно-фіалковий.Вони стояли вперто, день при дні, —зачарувала їх моя підкова… 1.Дайте відповіді на питання:•Опишіть красу зимової природи, яка відображена у творі.• Якою у творі ми побачили підкову?• Яке враження справила підкова на оточуючих?•З яким проханням звернулася героїня твру до підкови?•Чому всі вірили в чарівність підкови?2. . У письмовій формі дайте характеристику герїні твору .Випишіть художні особливості поезії (епітети, метафори, риторичні оклики)