Зміст

Лекція №1....................................................................................................................................................4Тема: Вступ. Роль і місце персональних ЕОМ у проектуванні об'єктів будівництва. Шляхи автоматизації будівельного. проектування з використанням ПК. Загальні відомості про проектування. Основні об'єкти та поняття процесу автоматизованого проектування. Види проектування: ручне та автоматизоване, переваги та недоліки.Етапи розвитку САПР...................4

Лекція №2....................................................................................................................................................8Тема: Склад типової САПР. Принципи створення САПР. Забезпечення САПР: методичне, програмне, технічне.................................................................................................................................8Мета:.........................................................................................................................................................8

Лекція №3..................................................................................................................................................10Тема: Загальні відомості про САПР архітектурно-будівельного профілю, їх розподіл за загальними характеристиками та за функціональними можливостями. Призначення, особливості та основні прийоми роботи в програмах архітектурного профілю: AutoCAD та ArCon...............10

Лекція №4..................................................................................................................................................13Тема: Використання ПК у практиці проектування: робота з програмою AutoCAD: інтерфейс, режими роботи, меню програми, побудова простих об’єктів...........................................................13Об'єктна прив'язка координат...............................................................................................................28

Лекція №5..................................................................................................................................................33Тема: Використання ПК у практиці проектування: робота з програмою AutoCAD. Зміна простих об’єктів....................................................................................................................................................33

Лекція № 6.................................................................................................................................................40Тема: Знайомство з програмою архітектурно-будівельного профілю AutoCAD. Постановка розмірів, Налаштування розмірних стилів виведення проекту на друк...........................................40

Лекція № 7.................................................................................................................................................54Тема: Знайомство з програмою архітектурно-будівельного профілю ArCon. Особливості роботи з панелями інструментів в різних режимах: типи панелей інструментів (горизонтальна та вертикальна панелі)...............................................................................................................................54

Лекція № 8.................................................................................................................................................65Тема: Знайомство з програмою архітектурно-будівельного профілю ArCon. Особливості роботи з інструментами. меню програми та робота з ним в різних режимах..............................................65

Лекція №9..................................................................................................................................................73Тема: Використання ПК у практиці проектування: робота з програмою COMPLETE LANDSCAPE DESIGNER.....................................................................................................................73

1

Вступ. Роль і місце персональних ЕОМ у проектуванні об'єктів будівництва. Шляхи автоматизації будівельного. проектування з використанням ПК. Загальні відомості про проектування. Основні об'єкти та поняття процесу автоматизованого проектування. Види проектування: ручне та автоматизоване, переваги та недоліки.Етапи розвитку САПР.

1 1

1 1

Склад типової САПР. Принципи створення САПР. Забезпечення САПР: методичне, програмне, технічне.

2 2

Загальні відомості про САПР архітектурно-будівельного профілю, їх розподіл за загальними характеристиками та за функціональними можливостями. Призначення, особливості та основні прийоми роботи в програмах архітектурного профілю: AutoCAD та ArCon.

3 2

2

2

2

2

3

Лекція №1Тема: Вступ. Роль і місце персональних ЕОМ у проектуванні об'єктів

будівництва. Шляхи автоматизації будівельного. проектування з використанням ПК. Загальні відомості про проектування. Основні об'єкти та поняття процесу автоматизованого проектування. Види проектування: ручне та автоматизоване, переваги та недоліки.Етапи розвитку САПР.

Мета:

План.

1. Вступ. 2. Роль і місце персональних ЕОМ у проектуванні об'єктів будівництва.3. Шляхи автоматизації будівельного. проектування з використанням ПК.4. Загальні відомості про проектування. (св)5. Основні об'єкти та поняття процесу автоматизованого проектування.6. Види проектування: ручне та автоматизоване, переваги та недоліки. 7. Етапи розвитку САПР. 8. Класифікація САПР: (св) за об'єктами проектування, проектною документацією, рівнем автоматизованих процесів, за типами об'єктів. 9. Етапи та стадії процесу проектування: попереднє, ескізне, технічне.

ВСТУП.На цей час у галузі інформатики найбільш динамічно розвиваються

комп'ютерні графічно-інформаційні технології. Вони невпинно розширюють свою методологічну основу, інструментальну базу й сферу застосування, охоплюючи все більш широке коло найрізноманітніших галузей життєдіяльності людини. Широкий клас програм, що призначені для створення та обробки графічних зображень.

Враховуючи той факт, що означення будь-якої галузі зумовлює її інструментальну базу, область застосування й напрямки подальшого розвитку, та визнаючи обмеженість наведеного вище означення комп'ютерної графіки, необхідно сформулювати найпридатніше з методологічних позицій означення й запровадити його у шкільну інформатику. На цей час відомі кілька таких означень. Серед них таким, що найбільше відповідає задачам шкільної інформатики, є, на наш погляд, таке: "Комп'ютерна (машинна) графіка - це створення й маніпуляція на екрані дисплея графічними зображеннями об'єктів, процесів або явищ, що представлені у вигляді певних комп'ютерних геометричних моделей".

РОЛЬ І МІСЦЕ ПЕРСОНАЛЬНИХ ЕОМ У ПРОЕКТУВАННІ ОБ'ЄКТІВ БУДІВНИЦТВА.Основными процессами в машиностроении являются механическая обработка

и сборка. На их долю приходится более половины общей трудоемкости изготовления машины. В ходе технологической подготовки производства на каждую деталь разрабатывается технологический процесс ее обработки, на каждую

4

сборочную единицу разрабатывается технологический процесс ее сборки. Кроме этого в ходе технологической подготовки производства разрабатываются технологические процессы изготовления заготовок, термической обработки деталей, покраски изделий и т.д.

Современные изделия включают в себя значительное количество деталей. В этом отношении интересны данные, приведенные в таблице 1.

Таблица 1.1 Число деталей в изделияхВрем

яПримерное

количество классов изделий

Среднее число различных деталей в наиболее сложных изделиях

100000 лет назад

5 110000

лет назад50 10

1000 лет назад

1000 100Насто

ящее50000 10000

Фирмы Западной Европы, США, Японии и др. стран уже давно работают в условиях рынка. Наша страна только вступает на этот путь. В условиях рынка диктует потребитель. Рынок - это конкуренция. На рынке спросом пользуется только конкурентоспособная продукция. Производители продукции должны постоянно ее обновлять. Т.е. количество модификаций изделий, изготовляемых производителем, постоянно увеличивается.

Указанные выше причины указывают на то, что на современных предприятиях, в том числе и машиностроительных, значительное количество времени и средств тратится на проектирование в целом и на разработку (проектирование) технологических процессов в частности.

Первыми двумя целями и задачами автоматизации технологической подготовки производства являются следующие:

Сокращение трудоемкости технологической подготовки производства и, как следствие, сокращение числа технологов. Сокращение сроков технологической подготовки производства.

Необходимы еще следующие замечания относительно двух первых целей и задач. Сокращение числа технологов приводит к уменьшению себестоимости изделия. А необходимость сокращения сроков технологической подготовки производства обуславливается тем, что в конкурентной борьбе выстоит та фирма, которая не только выпускает конкурентоспособную продукцию, но и укладывается в минимальные сроки по подготовке этой продукции к выпуску. Если представить, что две конкурирующие фирмы одновременно решили выпускать одинаковое изделие, но первая из них затратила полгода на проектирование и производство первого образца, а у второй фирмы на это ушел год, то конечно же первая фирма будет находиться в более выгодном положении на рынке. Современная станкостроительная фирма считается конкурентоспособной, если время от идеи создания нового современного станка до выхода первого образца этого станка за ее ворота составляет не более 1,5 лет.

Третьей целью и задачей автоматизации технологической подготовки производства является повышение качества разрабатываемых технологических процессов. Эта необходимость объясняется следующими причинами.

5

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ПРОЕКТУВАННЯ.Автоматизоване проектування - це проектування, при якому окремі

перетворення описів об’єкта та алгоритму його функціонування, або алгоритму процесу, а також уявлення опису на різноманітних мовах здійснюється взаємодією людини і ЕОМ.

Система автоматизованого проектування - це комплеск засобів автоматизації проектування, взаємозв’язаних з необхідними підрозділами проектної організації або колективом спеціалістів (користувачем системи), які виконують автоматизоване проектування.

САПР призначені для виконання проектних операцій (процедур) в автоматизованому режимі.

САПР складаються в проектних, конструкторських технологічних та інших організаціях з метою:

- підвищення якості і техніко- економічного рівня продукції, що про-ектується і випускається;

- підвищення ефективності об’єктів проектування, зменшення витрат на їх створення і експлуатацію;

- скорочення термінів, зменшення трудоємкості проектування і підви-щення якості проектної документації.

САПР об’єднує технічні засоби, параметри і характеристики, які виби-рають з максимальним врахуванням особливостей задач інженерного проектування.

ОСНОВНІ ОБ'ЄКТИ ТА ПОНЯТТЯ ПРОЦЕСУАВТОМАТИЗОВАНОГО ПРОЕКТУВАННЯ.

Основна функція САПР - виконання автоматизованого проектування на всіх або окремих стадіях проектування об’єктів і їх складових частин.

При створенні САПР слід керуватись наступними принципами: - системної єдності; - сумістності;

; - розвитку.Принцип системної єдності забезпечує цілістність системи і системну

“свіжість” проектування окремих елементів і всього об’єкту проектування в цілому (ієрархічність проектування).

Принцип сумістності забезпечує спільне функціонування складових частин САПР і зберігає відкриту систему в цілому.

Принцип типізації орієнтує на переважаюче створення і використання типових і уніфікованих елементів САПР.

Принцип розвитку забезпечує поповнення, удосконалення і обновлення складових частин САПР, а також взаємодію і розширення взаємозв’язку з автоматизованими системами різного рівня і функціонального призначення.

СТАДІЇ ТА ЕТАПИ ФУНКЦІОНУВАННЯ САПР.Стадії функціонування САПР

І стадія: використання ЕОМ для розв’язку інженерних задач в перші роки їх появи.

Тоді використання ЕОМ для вирішення інженерних задач здійснювалось по схемі, яка включає слідуючи етапи:

а) математичне формулювання задачі;б) вибір чисельних методів рішення;

6

в) розробка алгоритму;г) запис програми на алгоритмічній мові;д) кодування вихідних даних;є) занесення програми і всіх даних на проміжний носій - перфорація; ж) відладка програми - виявлення помилок і внесення виправлення;З) розв’язок задачі;к) обробка результатів - побудова графіків, чистограм, таблиць, крес- лень та

інших документів.Етапи А - Д і К - здійснюються інженером (вручну).Етап Є - оператором обчислювального центру. Таке використання ЕОМ можна розглядати, як нижчу ступінь розвитку

автоматизованого проектування. ІІ стадія: Розробка математичних моделей, методів і алгоритмів, вже

достатньо враховуючих можливості ЕОМ.Універсалізація полягає в тому, що програма автоматичного одер-жання

рівнянь однакова для всього класу об’єктів і тому складається один раз, а використовується багаторазово багатьма інженерами в різних ситуаціях. Але технічні засоби і програмне забезпечення ще не були об’єднані в єдину проектуючу систему і розроблені програми не були з’єднані одна з другою. (Не було “підтримки” програм).

ІІІ стадія: системний підхід до вирішення проблеми проектування з допомогою ЕОМ, тобто створення і впровадження САПР.

7

Лекція №2

Тема: Склад типової САПР. Принципи створення САПР. Забезпечення САПР: методичне, програмне, технічне.

Мета:

План.

1. Склад типової САПР. 2. Принципи створення САПР. 3. Забезпечення САПР: (св)

методичне, програмне, технічне.

4. Загальні відомості про САПР архітектурно-будівельного профілю, їх розподіл за загальними характеристиками та за функціональними можливостями.

5. Призначення, особливості та основні прийоми роботи в програмах архітектурного профілю: AutoCAD та ArCon.

СКЛАД ТИПОВОЇ САПР.Структурними компонентами САПР, які жорстко зв’язані з організа-ційною

структурою проектної організації, є підсистеми, в яких при допомозі спеціалізованих комплексів засобів вирішується функціонально завершена пос-лідовність задач САПР.

САПР, за призначенням (ГОСТ 23501.0 - 79), розподіляються на: Проектуючі підсистеми, які мають об’єктну орієнтацію і реалізують

окремий етап (стадію) проектування або групу безпосередньо пов’язаних проектних задач. Приклад: ескізне проектування виробів, проектування корпусних деталей і т. д.

Обслуговуючі підсистеми мають загальне системне використання і запеспечують підтримку функціонування проектуючих підсистем, а також оформлення, передачу і вивід одержаних в них результатів. Приклад: автоматизований банк даних, підсистеми документування та графічного вводу- виводу.

Підсистема складається із компонентів САПР, об’єднаних загальною для даної підсистеми цільовою функцією і які забезпечують функціонування цієї системи.

Компонент являє собою елемент забезпечення, який виконує окрему функцію в підсистемі:

Методичне забезпечення - документи, в яких відображені склад, правила вибору та експлуатації засобів автоматизації проектування.

Лінгвістичне забезпечення - мови проектування, термінологія;Математичне забезпечення - методи, математичні моделі, алгоритми;Програмне забезпечення - документи з текстами програм, програми на

машинних носіях і експлуатаційні документи;Технічне забезпечення - засоби обчислювальної та організаційної техні-ки,

передачі даних, вимірювальні та інші пристрої;

8

Інформаційне забезпечення - документи з описом стандартних проект- них процедур, типових рішень, типових елементів, тощо;

Організаційне забезпечення - положення, інструкція, накази, штатні розклади і інші документи, які регламентують організаційну структуру підрозділів АПР.

ПРИНЦИПИ СТВОРЕННЯ САПР.При створенні і функціонуванні САПР використовують наступні

Принципи:1. Принцип системної єдності полягає в тому, що при створенні,

функціонуванні і розвитку САПР, зв’язки між підсистемами повинні забезпечувати цілістність системи.

2. Принцип включення забезпечує розробку САПР на основі вимог, що дозволяють включати цю САПР у САПР більш високого рівня.

3. Принцип розвитку означає те, що САПР повинна створюватись і функціонувати з врахуванням доповнень, модернізацій та поновлення

підсистем та компонентів.4. Принцип комплексності забезпечує взаємозв’язок між проектуванням

елементів та всього об’єкту на всіх етапах та стадіях проектування.5. Принцип інформаційної єдності полягає у використанні в підси-стемах,

засобах та компонентах забезпечення САПР єдиних умовних позна-чень, термінів, символів, проблемно- орієнтованих мов, способів придстав-лення інформації, які відповідають прийнятим нормативним документам.

6. Принцип сумістності полягає в тому, що повинно забезпечуватись одночасне функціонування всіх підсистем САПР при збереженні відкритості системи в цілому.

7. Принцип стандартизації та інвентаризації полягає в уніфікації, типізації ї стандартизації підсистем і компонентів, інваріантних до галузей та об’єктів, що проектуються.

8. Принцип діалогу полягає в тому, що відбувається одночасне використання проектувальником ручних, автоматизованих та автоматичних проектних операцій, його активний вплив в процес формування проектних рішень.

9. Принцип накопичення досвіду проектування полягає в наявності і поповненні архіву проектних процедур та проектних рішень, математичних моделей (ММ), алгоритмів, теоретичних і експериментальних даних і т. д.

9

Розрізняють зовнішнє і внутрішнє проектування. До зовнішнього проектування відносять передпроектні дослідження, розробку, затвердження технічного завдання. До внутрішнього проектування відносять наступні стадії: розробка технічної пропозиції, ескізного проекту, технічного проекту, робочого проекту, виготовлення, відладка, випробування, введення в дію.

Процесс создания САПР

Внешнее проектирование Внутреннее проектирование

Предпроектные исследования

Тех. задание

Эскизный проект

Тех. пред-е

Технич. проект

Раб. проект

ИзготавлениеОтладкаВвод в действ.

1. Предпроектные исследования - проводится обследование проектной организации, оформление технического отчета и утверждение.

2.Обстеження включає наступні заходи: Оцінка можливості створення САПР Сбор данных, описание и анализ СУЩЕСТВУЮЩИХ САПР Збір пропозицій по створенню САПР Склад підсистем і компонентів САПР Формування технічних вимог до функцій і структуре САПР Види забезпечення і принципи створення САПР

3. Техническое задание - является необходимым документом для создания системы и содержит все необходимые требования и данные для создания САПР.

Етап 2.1. НДР - проводять для визначення можливості автоматизації проектних процедур і операцій, дослідження принципів і шляхів вирішення завдань проектування, виявлених на стадії передпроектних досліджень.

Етап 2.2. Безпосередньо розробка ТЗ

Склад ТЗ.

1. Найменування і сфера застосування САПР.2. Підстава для створення (накази, розпорядження, директивні документи) 3. Характеристика об'єктів проектування (призначення, склад, умови

застосування об'єктів проектування).4. Мета і призначення (вказати мету створення САПР, призначення і

критерії ефективності її Функціонування)5. Характеристика процесса проектирования (содержит общее описание

процесса проектирования, требования к входящим и выходящим данным, требования к разделению проектных процедур (операций) на автоматизир. и неавтоматизир.)

6. Вимоги до САПР ( вимоги до САПР в цілому, до складу тих, що входять 10

в неї і підсистему, до включення до складу САПР відомих (раніше створених) підсистем і компонентів САПР), вимоги (при необхідності) до взаємозв'язку САПР зіншими автоматизованими системами (АСУП, АСУТП і іншими); можливості розвитку САПР. У розділ можуть бути включені вимоги до видів забезпечення і окремих компонентів САПР.

7. Техніко-економічні показники (вказати витрати на створення САПР, джерела економії і очікувана ефективність від застосування САПР. Приводять вимоги до техніко-економічних показників об'єкту проектування в САПР, які будуть досягнуті в результаті функціонування системи).

8. Стадії і етапи. (стадії створення, черговість введення в дію підсистем, етапи робіт по стадіях, терміни, виконавці і так далі).

9. Порядок випробування і введення в дію САПР і підсистем.10. Джерела розробки (перелік научно-исследовательских,

експериментальних робіт, нормативно-технічних документов, методичних матеріалів, використовуваних при створенні САПР).

3.Технічна пропозиція (ТП)Мета розробки ТП - Вибір раціональних варіантів САПР відповідно до вимог

ТЗ і попереднього опрацьовування створюваної САПР.Роботи на стадії ТП: Аналіз процесів автоматизації проектування Виявлення варіантів структури для САПР Вибір раціональних варіантів техніко-економічне обгрунтування

варіантів Складання додаткових вимог до САПР по сравнению з ТЗ.

Розділи ТП: Мета розробки ТП Призначення і сфера застосування САПР 0писання об'єкту проектування в САПР (тобто складові елементи

об'єкту, їх взаємозв'язок, схема ділення). Опис процесу автоматизації проектування ( наводить результати

аналізу процесу автоматизованого проектирования) Характеристика і аналіз варіантів структури САПР Опис і обгрунтування вибраного варіанту Техніко-економічне обгрунтування Пропозиції по організації робіт на подальших стадіях.

4. Технічне завдання на розробку спеціалізованих технічних засобів (якщо необхідно).

5. Ескізний проект.Мета виконання ескізного проекту - ухвалення попередніх рішень по складу,

структурі і функціонуванню САПР відповідно до вимог, встановленими ТЗ на створення системи.

Розробка попередніх рішень по САПР:11

попереднє опрацьовування процесу автоматизованого проекту ухвалення основних рішень по структурі САПР і її взаємозв'язки з

іншими системами; по технічному, інформаційному, програмному, організаційному забезпеченню САПР в цілому і їх підсистем

розробка вимог і ухвалення рішень для компонентів математичного, лінгвістичного, технічного і інформаційного забезпечення САПР по підсистемах

розрахунок техніко-економічних показників САПР

Результатом робіт на стадії ескізного проектування є наступні документи: 1. Ведомость эскизного проекта (перечень всех документов, разр. на стадии

эскизного проекта)2. закона (ее разделы: общие положения; назначение и область применения;

описание процесса проектирования; общее описание системы; описание видов обеспечения; подсистем; компонентов; технико-экономические показатели)

З складу записки пояснення допускається виділяти в окремі документи:1) Функціональну схему САПР (підсистем САПР).2) Структурні схеми різних видів забезпечення САПР технічного програмного інформаційного організаційного.6.Технічний проект.Мета - ухвалення остаточних рішень що дають повне уявлення про створювані

САПР.5.1. Разработка окончательных решений по общесистемным вопросам

(определяют окончательный состав подсистем, взаимодействия между ними; взаимодействие САПР с другими системами; уточняют функциональные схемы САПР (подсистем)).

5.2. Розробка рішень по організаційному забезпеченню САПР (визначення остаточної структури організаційного забезпечення САПР, початкових даних і вимог на розробку документів організаційного забезпечення, складання плану заходів щодо підготовки організації користувача до введення в дію САПР.

5.3. Розробка рішень по технічному обслуговуванню (визначення остаточної структури комплексу технічних засобів САПР, опис їх взаємодії і розрахунок їх продуктивності).

5.4.Розробка рішень по математичному забезпеченню (розробка або вибір алгоритмів проектних процедур і операцій для програмування).

5.5. Розробка рішень по інформаційному забезпеченню (опис остаточної структури інформаційного забезпечення САПР (підсистем), розробка (запозичення, адаптація) банку даних, визначення складу інформації, розробка каталогів даних що представляються в машинних носіях).

5.6. Розробка рішень по лінгвістичному забезпеченню (включити розробку і запозичення мов проектування і програмування).

12

5.7. Розробка рішень по програмному забезпеченню (визначення остаточної структури програмного забезпечення САПР (підсистем), розробка (запозичення, адаптація) загальносистемного програмного забезпечення, формування початкових даних і вимог на розробку прикладних програм).

5.8. Розробка рішень по методичному забезпеченню (визначення початкових даних і вимог на розробку документів методичного забезпечення САПР)

5.9. Розробка проектно-кошторисно-будівельної документації.5.10. Узгодження рішень по зв'язках видів забезпечення між собою. 5.11. Складання замовленої документації на тих, що поставляються кому.

патенти і комплекси засобів.

7. Робочий проект.Мета - розробка документації, достатньої для компонентів і комплексів

засобів САПР, введення в дію і функціонування системи.Склад робочого проекту: детальна структура САПР, її підсистем, взаємозв'язків; алгоритми; формування математичного, програмного, інформаційного, організаційного

забезпечення; документація для монтажу, налаштування і експлуатації КСАП.

Комплектність документів повинна відповідати РД 50-617-86. Специфікацію на САПР виконують відповідно до вимог ГОСТ 19.202-78. Вона

складається з розділів: документація, комплекси, компоненти.

Приклади деяких документів1) Опис інформаційного забезпечення2) Опис ІО3) Каталог БД4) Інструкція по формуванню БД5) Інструкція по веденню БД6) Керівництво адміністратора інформаційного забезпечення (інструкції

по роботі з БД)7) Дані (дані про об'єкти наочної області САПР)8) Спільний опис САПР9) Опис підсистем10) Методика (технологія) автоматизованого проектування11) Інструкція по застосуванню12) Програма і методика випробувань

8. Виготовлення несерійних компонентів КСАМета - створення працездатного КСАП, що забезпечує виконання

проектування об'єктів (проектних процедур), передбачених технічним завданням на систему, і підготовка до проведення стадії «Введення в дію».

8.1. Виготовлення компонентів САПР (ТО, ПО, ІО)8.2. Автономна відладка і випробування компонентів КСА

13

9. Введення в діюМета - забезпечення можливостей промислового функціонування САПР,

визначення фактичних техніко-економічних показників системи, відповідність САПР технічному завданню і вимогам нормативно- технічної документації.

Етапи9.1. Підготовка організації до введення САПР в дію9.2. Будівельно-монтажні роботи9.3. Комплектація САПР комплексами засобів автоматизації, що

поставляються технічними і програмними засобами.9.4. Пуско-налагоджувальні роботи.9.5. Проведення дослідної експлуатації САПР9.6. Проведення приймальних випробувань.

14

Лекція №3

Тема: Загальні відомості про САПР архітектурно-будівельного профілю, їх розподіл за загальними характеристиками та за функціональними можливостями. Призначення, особливості та основні прийоми роботи в програмах архітектурного профілю: AutoCAD та ArCon.

Мета:

План.

1. Загальні відомості про САПР архітектурно-будівельного профілю, їх розподіл за загальними характеристиками та за функціональними можливостями.

2. Призначення, особливості та основні прийоми роботи в програмах архітектурного профілю: AutoCAD та ArCon.

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО САПР АРХІТЕКТУРНО-БУДІВЕЛЬНОГО ПРОФІЛЮ, ЇХ РОЗПОДІЛ ЗА ЗАГАЛЬНИМИ ХАРАКТЕРИСТИКАМИ ТА ЗА ФУНКЦІОНАЛЬНИМИ

МОЖЛИВОСТЯМИ.Системи автоматизованого проектування (САПР) дозволяють здійснити

креслення та конструювання різних предметів і механізмів з допомогою комп'ютера. Серед систем малого і середнього класу в світі найбільш популярна система Auto Cad фірми Auto Desk. Ця система є розширюваної, для неї існує безліч доповнень, зроблених іншимифірмами і що забезпечують різні операційні функції в рамках Auto Cad. Іноді має сенс використовувати більш потужні і більш дорогі CAПP_EUCLID, UNIGRAPHICS? CIMATRON та ін Однак часто більш практично застосовувативітчизняні САПР (наприклад «Компас» фірми Аскон і Т-FlexCad фірми Тонсістеми), що дозволяють створювати креслення за вимогами ЕСКД (єдиноїсистеми конструкторської документації) пред'являють набагато меншівимоги до ставлення і враховують особливості вітчизняних стандартів.

Сімейство САПР «Компас» (є версії для DOS і Windows) включають коштистворення креслень (Компас-Графік), проектування процесів механічної обробки (Компас-Т/М), твердотільного тривимірного моделювання (Компас-КЗ),програмування обладнання з числовим програмним управлінням (Компас- ЧПУ) і т.д. У деяких спеціальних областях (конструювання друкованихплат, штампів та ін) застосовуються особливі САПР.

1. САПР Unigraphics

Пакет Unigraphics являє собою універсальну середу автоматизованого проектування та виробництва для промислових підприємств різних галузей економіки. Підхід до розробки вироби в системі Unigraphics відображає ітераційний процес, що дозволяє конструювати та аналізувати повністю електронну модель до тих пір, поки вона не буде відповідати необхідним технічним вимогам. Цьому сприяє потужне ядро гібридного моделювання, завдяки чому конструктор має вибір між технологіями параметричного моделювання з використанням твердих тіл,

15

параметрезованих типових елементів, поверхонь і дротяної геометрії. Можна поєднувати параметричні або варіаційні моделі з не параметризованими даними при будь-якому поданні вироби.

Пакет Unigraphics займає ринок CAD / CAM / CAE систем. Він дозволяє проводити:

– автоматизоване проектування (CAD);– механообробка (CAM);– інженерний аналіз (CAE);– конструювання і обробка виробів з листового металу (Sheet Metal).

2. САПР AutoCAD

AutoCAD – це і 2х-3х-мірна система автоматизованого проектування і креслення компанії Autodesk. Сімейство продуктів AutoCAD є одним з найбільш поширених САПР в світі.

Компанія Autodesk займається розробкою системи автоматизованого проектування AutoCAD c 1982 року, тобто більше 26 років.

AutoCAD надає всі необхідні кошти для оформлення креслень: широкий набір графічних примітивів, засоби для автоматичного нанесення розмірів, штрихування, заливки, інструменти для копіювання, повороту, масштабування об'єктів, що створюються, функції для перегляду креслень і подальшого їх виведення на друк, можливість створення власних бібліотек креслень і часто вживаних елементів.

AutoCad використовує ядро Acis – об'єктно-орієнтований пакет геометричного моделювання, розроблений фірмою Spatial Technology для використання в якості геометричної основи в додатках для тривимірного моделювання. Acis надає засіб з відкритою архітектурою для каркасного, поверхневого і твердотільного моделювання з загальної, уніфікованої структурою даних. [5]

3. Методи інтеграції САПР типу CAD

Основу сучасних CAD систем становлять спеціалізовані ядра геометричного моделювання. Ядро – це набір математичних функцій, що призначений для точного математичного подання тривимірної форми виробу і управління цією моделлю. Отримані з його допомогою геометричні дані використовуються системами автоматизованого проектування (CAD), технологічної підготовки виробництва (CAM) та інженерного аналізу (САЄ) для розробки конструктивних елементів, зборок і виробів. Проектувальник отримує доступ до функцій ядра з відповідної САПР через графічний користувальницький інтерфейс. Таким чином, ядро має дуже велике значення. Тому його іноді називають «двигуном» системи проектування. Саме воно визначає її функціональні можливості і продуктивність.

Взаємодія ядра системи проектування і інтегрувальне програми відбувається за допомогою спеціального API. Як правило, API надає всі необхідні інструменти для отримання поточних даних з CAD системи, а також для їх зміни.

Можливі дві варіанти передачі управління від CAD системи до інтегрованим додатком:

16

– прямий виклик функції програми за допомогою графічного інтерфейсу системи;

– автоматичний виклик функції додатка при настанні певної події.4. Універсальна система СAD (США)

Ця система включає елементи штучного інтелекту типу CAD/CAM (CAD – Computer Aided Design, CAM – Computer Aided Management), вона дозволяє здійснювати конструкторські та проектувальні роботи, а також аналіз та управління проектами.

Цю систему умовно можна поділити на дві частини. Перша призначена для проектування, вона складається з наступних підсистем6

o підсистеми проектування, які містять двох та трьохмірні графіки;o підсистеми проектування та аналізу будівельної та технологічної частин

об’єкту з підготовкою креслень;o підсистеми розрахунку та оцінки потреби в матеріальних та трудових

ресурсах.o Друга частина забезпечує управління проектною діяльністю і містить:o систему управління (планування);o систему оцінки та контролю якості;o систему документообігу по проекту та базу даних, яка необхідна для

підготовки інформації для керівництва та менеджерів проекту.Інтерфейсом СADAD пов’язана з системою ARTEMIS, яка використовується

для календарного планування. Система забезпечує швидку відповідь на запит, а також ефективні методи захисту від несанкціонованого доступу.

17

Лекція №4Тема: Використання ПК у практиці проектування: робота з програмою

AutoCAD: інтерфейс, режими роботи, меню програми, побудова простих об’єктів. Мета:

План.1. Знайомство з програмою архітектурного-будівельного профілю -AutoCAD. 2. Основні прийоми роботи з програмою: робота з меню; робота з панелями інструментів малювати робота з панелями інструментів редагувати3. Об'єктна прив'язка координат

ЗНАЙОМСТВО З ПРОГРАМОЮ АРХІТЕКТУРНОГО-БУДІВЕЛЬНОГО ПРОФІЛЮ -AUTOCAD.Введення

В даний час існує безліч графічних редакторів і програм геометричного моделювання. Компанія Autodesk — один з ведучих виробників систем автоматизованого проектування і програмного забезпечення для конструкторів, дизайнерів, архітекторів. Система AutoCAD, розроблена цією компанією є лідируючої в світі платформою програмного забезпечення систем автоматизованого проектування (САПР), призначеною для професіоналів, яким вимагається утілювати свої творчі задуми в реальні динамічні проекти. AutoCAD характеризується, з одного боку, потужністю і гнучкістю, з іншою — гранично чітким фокусуванням на максимальній продуктивності. Крім того, цю повністю розширювану і адаптується систему можна використовувати в самих різних галузях.

AutoCAD — програма з багатою і багато в чому унікальною історією. Вперше вона побачила світло в 1982 році під ім'ям MicroCAD. Перша версія AutoCAD ознаменувала початок справжньої революції в автоматизованому проектуванні. Сьогодні AutoCAD перекладається на 18 мов миру, її використовують в своїй роботі мільйони проектувальників у всьому світі на процесорах в тисячі раз могутніше за ті, які були встановлені на перших персональних комп'ютерах.

Нова версія AutoCAD вдосконалена у напрямі документообігу.

Запуск системи AutoCAD Запуск AutoCAD здійснюється наступними способами:   на панелі задач виберіть з меню Пуск пункт Все програмы, а в ньому

— підпункти Autodesk > AutoCAD;   на Робочому столі Windows двічі клацніть по піктограмі AutoCAD.

Інтерфейс AutoCAD

При першому запуску Робочий стіл AutoCAD набудований за умовчанням (мал. ).

Команды являются важнейшими элементами графического пользовательского интерфейса AutoCAD, поскольку все изменения в системе происходят в результате

18

выполнения той или иной команды. В AutoCAD 2000 существует около 800 команд. Для большинства приложений Windows стандартным способом ввода команды является манипуляция с системным или контекстным меню. В AutoCAD существует несколько возможностей ввода различных команд через использование:

системного меню;контекстных меню;панели инструментов;командной строки.

ОСНОВНІ ПРИЙОМИ РОБОТИ З ПРОГРАМОЮ: РОБОТА З МЕНЮ;

Использование системного менюВ самом верху экрана находится строка заголовка, аналогичная строке

заголовка любого Windows-приложения (в ней находится имя программы, в нашем случае — AutoCAD, и имя текущего чертежа), а сразу под ней — строка системного меню (рис. 1.2), состоящая из следующих выпадающих меню:

• — стандартное Windows-меню, содержащее команды управления внешним видом и расположением области чертежа.

• File — меню, предназначенное для открытия и сохранения новыхи существующих чертежей, печати, экспорта файлов в другие форматы,

выполнения некоторых других общих файловых операций, а также выхода из системы;

• Edit — меню редактирования частей рабочей зоны;• View — меню, которое содержит команды управления экраном,

19

панорамирования, переключения режимов пространства листа и пространства модели, установки точки зрения, удаления невидимых линий, закраски, тонирования, управления параметрами дисплея;

• Insert — меню, содержащее команды вставки блоков, внешнихссылок и объектов других приложений;• Format — это меню обеспечивает работу со слоями, цветом, типоми толщиной линий, управлением стилем текста, размерами, стилем

мультилиний, установкой границ чертежа и единиц измерения;• Tools — меню содержит средства управления системой, включаетустановку параметров черчения и привязок с помощью диалоговых окон,

обеспечивает работу с пользовательской системой координат;• Draw — меню содержит команды вычерчивания на экране графических

примитивов;• Dimension — содержит команды простановки и управления параметрами

размеров на текущем чертеже;• Modify — включает команды внесения изменений в объекты текущего

чертежа;• Window — стандартное Windows-меню, содержащее функции

управления и сортировки открытыми чертежами;• Help — содержит мотнуто систему гипертекстовой помощи.Windows-стандарт на все приложения, предусматривающий три варианта

реакции системы на выбор того или иного пункта меню. Каждому из этих вариантов соответствуют обозначения и надписи пункта меню (табл. 1.1).

На рис. 1.3 приведено меню File, которое включает пункты всех трех типов. Обратите внимание, что для выполнения команд и открытия диалоговых окон существуют определенные комбинации «быстрых клавиш». В табл. 1.2 приведены существующие комбинации «быстрых клавиш» для выполнения команд или открытия ассоциированных диалоговых окон.

Рис. 1.3. Пример меню, включающего пункты трех типов

Использование контекстных менюВ AutoCAD 2000 было значительно расширено использование контекстных

меню, открывающихся после нажатия правой кнопки мыши. Контекстные меню обеспечивают быстрый доступ к опциям, доступным для текущей задачи или команды. Например, если вы выполняете задачу простановки размеров, контекстное меню отображает группу опций простановки размеров или подкоманд, типа опций для изменения расположения размерного текста или степени точности.

20

В AutoCAD 2000 существует пять основных видов контекстных меню:• Контекстное меню режима редактирования. Открывается после выбора

какого-либо объекта (никакая команда не активна) и нажатия правой кнопки мыши. Для некоторых функций высокого уровня, например размерности, контекстное меню покажет объектно-определенные инструментальные средства редактирования

(рис. 1.4).

Рис. 1.4. Пример контекстного меню режима редактирования

• Контекстное меню по умолчанию. Открывается после правой кнопки мыши в области чертежа (Рис. 1.5.)

рис. 1.5 Пример контекстного меню по умолчанию команда не активна, объекты не выделены

• Контекстное меню диалогового режима. Открывается по нажатии правой кнопки мыши на панели диалогового окна или

режима диалога (рис. 1.6).

Рис. 1.6. Пример контекстного меню диалогового режимаКонтекстное меню командного режима. Открывается по нажатии

правой кнопки мыши при активной команде. В меню отображаются опции для этой команды (рис. 1.7).

Рис. 1.7. Пример контекстного меню командного режима• Служебные контекстные меню. Открывается по нажатии правой

кнопки мыши в командной строке (показывает список из последних семи команд (рис. 1.8)).

Рис. 1.8. Пример служебного контекстного меню

РОБОТА З ПАНЕЛЯМИ ІНСТРУМЕНТІВ МАЛЮВАТИ

Геометричний примітив

Малюнки в AutoCAD будуються з набору геометричних примітивів, під яким розуміється елемент креслення, оброблюваний системою як ціле, а не як сукупність

21

крапок або об'єктів. Графічні примітиви створюються командами викреслювання або малювання, які викликаються з падаючого меню Draw або однойменної панелі інструментів. Необхідно відзначити, що одні і ті ж елементи креслення можуть бути отриманий по-різному, за допомогою різних команд викреслювання.

Побудова ліній

Лінія в AutoCAD є базовим примітивом. Лінії бувають різного роду.— одиночні відрізки, ламані (із сполученнями дугами або без них), пучки паралельних ліній (мультилинии), а також ескізні. Лінії малюють, задаючи координати крапок, властивості (тип, колір і ін.), значення кутів.

Відрізок

Команда LINE формує відрізок і викликається з падаючого меню Draw > Line або клацанням миші по піктограмі Line на панелі інструментів Draw. Відрізки можуть бути одиночними або з'єднаними в ламану лінію. Не дивлячись на те що сегменти стикаються в кінцевих крапках, кожний з них є окремим об'єктом. Відрізки використовуються, якщо потрібна робота з кожним сегментом окремо; якщо ж необхідно, щоб набір лінійних сегментів представляв єдиний об'єкт, краще застосовувати полилинии. Запити команди LINE: Specify first роint: — вказати першу точку Specify next роint or [Undo]: — вказати наступну точку Specify next роint or [Undo]: Specify next роint or [Close/Undo]: Specify next роint or [Close/Undo]: Запити команди LINE організовані циклічно. Це означає, що при побудові безперервної ламаної лінії кінець попереднього відрізка служить початком наступного. При переміщенні до кожної наступної крапки за перехрестям пнулася «гумова нитка». Це дозволяє відстежувати положення відрізка ламаної лінії, що будується. При цьому кожний відрізок ламаної лінії є окремим примітивом. Цикл закінчується після натиснення клавіші Enter у відповідь на

черговий запит Specify next роint or [Close/Undo] :. До аналогічного результату приведе клацання правою кнопкою миші з подальшим вибором пункту Enter з контекстного меню, що з'явилося (мал. ).

Рис . Контекстне меню Ключі команди LINE:   Close— замкнути ламану;   Undo — відмінити останній намальований відрізок.

Пряма і промінь

В AutoCAD 2005 допускається побудова ліній, що не мають кінця в одному або в обох напрямах. Такі лінії називаються відповідно промінням і прямими. Їх можна використовувати як допоміжні при побудові інших об'єктів. Наявність нескінченних ліній не змінює меж малюнка. Отже, нескінченні лінії не впливають на процес зумирования і на видові екрани. Прямі і проміння дозволяється переміщати, повертати і копіювати таким же чином, як і будь-які інші об'єкти. Нескінченні лінії звичайно будуються на окремому шарі, який перед висновком на плоттер можна заморозити або відключити.

22

Команда XLINE, що формує пряму, викликається з падаючого меню Draw > Construction Line або клацанням миші по піктограмі Construction Line на панелі інструментів Draw. Прямі можуть розташовуватися в будь-якому місці тривимірного простору. Існують різні способи установки орієнтації прямої. Перша крапка називається кореневою — це умовна середина прямої. Запити команди XLINE: Specify а роint or [Hor/Ver/Ang/Bisect/Offset]: Specify through роint: Specify through роint: Ключі команди XLINE:

  Ноr — побудова горизонтальної прямої, що проходить через задану крапку;

  Ver — побудова вертикальної прямої, що проходить через задану крапку;

  Ang — побудова прямої по крапці і куту. Є два способи задати кут для побудови прямих. Можна або вибрати опорну лінію і вказати кут між нею і прямою, або (для побудови прямої, що лежить під певним кутом до горизонтальної осі) вказати кут і крапку, через яку повинна проходити пряма. Побудовані прямі завжди паралелі поточній ПСЬК;

  Bisect — по крапці і половині кута, заданого трьома крапками. При цьому створюється пряма, що ділить який-небудь кут пополам. Потрібно вказати вершину кута і визначаючі його лінії;

  Offset — по зсуву від базової лінії. При цьому створюється пряма, паралельна якій-небудь базовій лінії. Слід задати величину зсуву, вибрати базову лінію, а потім вказати, з якої сторони від базової лінії повинна проходити пряма.

Команда RAY, що формує промінь, викликається з падаючого меню Draw > Ray або клацанням миші по піктограмі Ray на панелі інструментів. Промінь є лінією в тривимірному просторі, що починається в заданій крапці і що йде в нескінченність. На відміну від прямих, нескінченних з обох боків, промінь не має кінця тільки в одному напрямі. Використовування проміння замість прямих допомагає уникнути той, що захаращується малюнка. Запити команди RAY: Specify start роint:—указать першу точку Specify through роint:—указать крапку, через яку проходить промінь

Полілінія

Команда PLINE, формуюча полилинию, викликається з падаючого меню Draw > Polyline або клацанням миші по піктограмі Polyline на панелі інструментів Draw. Полілінія є зв'язаною послідовністю лінійних і дугових сегментів і обробляється системою як графічний примітив. Полілінії використовують, якщо потрібна робота з набором сегментів як цілим, хоча допускається їх редагування по окремості. Можна задавати ширину або напівширину окремих сегментів, звужувати полилинию або

23

замикати її. Запити команди PLINE: Specify start роint:—указать першу точку Current line-width is 0.0000 — поточна ширина полилинии рівна 0,0000 Specify next роint or [Arc/Halfwidth/Length/Undo/Width]: —указать наступну точку Specify next роint or [Arc/Close/Halfwidth/Length/Undo/Width]: Запити команди PLINE організовані циклічно. Цикл закінчується після натиснення клавіші Enter у відповідь на черговий запит команди. До аналогічного результату приводить клацання правою кнопкою миші з подальшим вибором пункту Enter в контекстному меню, що з'явилося. Ключі команди PLINE:

  Arc — забезпечує перехід в режим дуг;   Close — замикає полилинию відрізком. Замикаючий відрізок істотно

відрізняється від звичайного, проведеного від кінцевої крапки до початкової. Вони по-різному обробляються при редагуванні і згладжуванні полилиний, а також при підрізуванні кутів стиків широких сегментів. Практично завжди переважно використовувати замикаючі відрізки;

  Half width — дозволяє задати напівширину, тобто відстань від осьової лінії широкого сегменту до краю;

  Length — задає довжину сегменту, створеного як продовження попереднього в тому ж напрямі;

  Undo — відміняє останній створений сегмент;   Width — дозволяє задати ширину подальшого сегменту. AutoCAD

запрошує початкову і кінцеву ширину. Введене значення початкової ширини автоматично пропонується встановити значенням кінцевої ширини за умовчанням. Початкова і кінцева точки широких лінійних сегментів лежать на осі полилинии. Звичайно кутові стики суміжних широких сегментів полилинии підрізають; виняток становлять випадки, коли лінійні сегменти не є дотичними до суміжних дугових сегментів, а також якщо кути сходиться дуже гострі або при використовуванні штрихпунктирных ліній.

Під час переходу команди PLINE в режим дуг запит міняється таким чином: Specify next роint or [Arc/Halfwidth/Length/Undo/Width]: ARC— перехід в режим побудови дуг Specify endpoint arc or   [Angle/Center/Close/Direction/Halfwidth/Line/Radius/Second pt/Undo/Width]: Ключі команди PLINE в режимі побудови дуг:

  Angle — ввести центральний кут. За умовчанням дуга отрисовывается проти годинникової стрілки. Якщо потрібен отрисовка дуги за годинниковою стрілкою, необхідно задати негативне значення кута;

  CEnter — вказати центр дуги;   CLose — замкнути дугою;   Direction — задати напрям дотичної;   Half width — визначити напівширину полилинии;   Line — перейти в режим побудови відрізків;   Radius — ввести радіус дуги;

24

  Second pt — вказати другу точку дуги по трьох крапках. Якщо дуга не є першим сегментом полилинии, то вона починається в кінцевій точці попереднього сегменту і за умовчанням проводиться по дотичній до нього;

  Undo — відмінити останню крапку;   Width — визначити ширину полилинии.

Помітимо, що дугові сегменти полилинии задаються будь-яким із способів, характерних для команди формування дуги ARC — див. відповідний розділ даного розділу. Крім того, такі сегменти можна побудувати, задавши радіус, центральний кут і напрям хорди. Це єдиний випадок, коли дуга, пропонована за умовчанням, не будується по дотичній.

Мультилиния

Команда MLINE, що формує мультилинию, викликається з падаючого меню Draw > Multiline або клацанням миші по піктограмі Multiline на панелі інструментів. Мультилиния складається з пучка паралельних ліній, званих її елементами (мал. ). Щоб розставити елементи, необхідно вказати зсув кожного з них щодо початкової крапки. Можна створювати і зберігати стилі мультилиний або ж користуватися стилем за

умовчанням (мультилиния з двох елементів). Для кожного елемента задаються колір і тип лінії; відповідні вершини елементів з'єднуються відрізками. Мультилинии можуть мати торцеві обмежувачі різного вигляду, наприклад відрізки або дуги.

Рис . Приклади мультилиний Запити команди MLINE: Current settings: Justification = Top, Scale = 20.00, Style = STANDARD —

поточні настройки: розташування, масштаб, стиль Specify start роint or [Justification/Scale/STyle] : —указать початкову точку Specify next роint:—указать наступну точку Specify next роint or [Undo]: Specify next роint or [Close/Undo]:

Specify next роint or [Close/Undo]: Ключі команди MLINE:

  Justification — визначення положення точки початку креслення: Тор — верх, Zero — центр, Bottom — низ. Лінія проходить відповідно з максимальним позитивним, з нульовим або максимальним негативним зсувом від заданої крапки;

  Scale — коефіцієнт масштабування. Зсув між лініями дорівнює заданому коефіцієнту, помноженому на величину Offset, визначену в стилі;

  Style — вибір стилю.

25

При побудові мультилиний використовується стиль мулътшшнии. Він створюється в діалоговому вікні Multiline Styles, яке викликається з падаючого меню Format > Multiline Style... (мал. ). Клацанням миші по кнопці Load... можна завантажити існуючий стиль; зберегти знов створений на диску — натисненням кнопки Save..., додати свій — натисненням кнопки Add. Ім'я стилю, що додається, повинне бути задано в текстовому полі Name:. За умовчанням використовується стиль STANDARD.

Рис . Діалогове вікно створення стилів мультилинии Властивості елементів мультилинии визначаються в діалоговому вікні

Element Properties (мал. ):   в області Offset визначається зсув

ліній мультилинии один щодо одного;   натиснення кнопки Linetype...

виводить на екран діалогове вікно визначення типу лінії;

  натиснення кнопки Color... завантажує діалогове вікно визначення кольору кожної лінії.

Рис . Діалогове вікно визначення властивостей

елемента мультилинии Властивості мультилинии визначаються

в діалоговому вікні Multiline Properties (мал. ):

  в області Fill установкою прапорця On забезпечується заповнення мультилинии кольором;

  в області формування торців Caps визначається вид кінцевих елементів;

  в полі Angle визначається величина кута нахилу кінцевого елемента до мультилинии.

За умовчанням використовується файл стилю з ім'ям acad.mln.

Рис . Діалогове вікно визначення властивостей мультилинии Системна змінна CMLSTYLE містить ім'я поточного стилю мультилинии. Багатокутник

Команда POLYGON, що забезпечує формування правильного багатокутника, викликається з падаючого меню Draw > Polygon або клацанням миші по піктограмі Polygon на панелі інструментів Draw. Багатокутниками є замкнуті полилинии; вони можуть мати від 3 до 1024 сторін рівної довжини. Багатокутник можна побудувати, або вписавши його в уявне коло, або описавши навкруги неї, або задавши початок і кінець однієї з його сторін.

26

Оскільки довжини сторін багатокутників завжди рівні, з їх допомогою легко будувати квадрати і рівносторонні трикутники. POLYGON: Enter number sides < default >:— вказати число сторін Specify сеnter роlygon or [Edge] : —указать центр багатокутника Ключі команди POLYGON:

  Edge — вказівка однієї сторони. При використовуванні цього ключа команда POLYGON видає наступні запити:

  Specify first endpoint edge: — вказати першу кінцеву точку сторони   Specify second endpoint edge:— вказати другу кінцеву точку сторони

При вказівці центру багатокутника команда POLYGON видає наступні запити: Enter an option [Inscribed in circle /Circumscribed about circle] < I >: — задати опцію розміщення Specify radius circle:—задать радіус кола де:

  Inscribed in circle — формування багатокутника, вписаного в коло;   Circumscribed about circle — формування багатокутника, описаного

навкруги кола.

Вписані багатокутники будуються, коли відома відстань між центром багатокутника і його вершинами. Описані багатокутники — коли відома відстань між центром багатокутника і серединами його сторін. В обох випадках ця відстань співпадає з радіусом кола.

Ескіз

Команда SKETCH, що забезпечує малювання ескіза, викликається з командного рядка. Ескізи складаються з безлічі прямолінійних сегментів. Кожний сегмент є або окремим об'єктом, або відрізком полилинии. Є можливість задавати мінімальну довжину, або приріст сегментів. Ескізне малювання використовується при формуванні ліній неправильної форми і при знятті копій за допомогою дигитайзера. Що складаються з безлічі маленьких лінійних сегментів ескізи дозволяють малювати з достатньо високою точністю, але при цьому різко зростає об'єм файлу малюнка. Тому даний засіб слід застосовувати тільки в крайньому випадку. Запити команди SKETCH: Record increment <default>: — приріст сегментів Sketch. Pen eXit Quit Record Erase Connect. Перед початком ескізного малювання слід переконатися, що системна змінна CELTYPE задає тип лінії Continuous. Якщо малюється лінія, що включає крапки або штрихи, а величина приросту менше довжини крапки або штриха, ці елементи не будуть видні на малюнку. Крім того, при ескізному малюванні рекомендується відключати режими ORTHO і SNAP, інакше результати можуть бути непередбачуваний.Побудова криволінійних об'єктів

Сплайн

27

Команда SPLINE — формуюча сплайн, викликається з падаючого меню Draw > Spline або клацанням миші по піктограмі Spline на панелі інструментів Draw. Сплайн є гладкою кривою, що проходить через заданий набір крапок. AutoCAD працює з одним з різновидів сплайнов — неоднорідними раціональними В-сплайновимі кривими NURBS. Використовування NURBS забезпечує достатню гладкість кривих, що проходять через задані контрольні крапки. Сплайни застосовуються для малювання кривих довільної форми, наприклад горизонталей в географічних інформаційних системах або при проектуванні автомобілів. Запити команди SPLINE: Specify first роint or [Object] : —указать першу точку Specify next роint: — вказати наступну точку Specify next роint or [Close/Fit tolerance] <start tangent>: Specify next роint or [Close/Fit tolerance] <start tangent>: Сплайн будується шляхом вказівки координат визначальних крапок. Сплайни можуть бути замкнутими; при цьому співпадають як самі кінцева і початкова крапки, так і напрями дотичних в них. Крім того, в ході побудови можна змінювати допуск сплайновой апроксимації — величину, що визначає, наскільки близько проходить сплайн до вказаних визначальних крапок. Чим менше значення допуску, тим ближче сплайн до визначальних крапок; при нульовому допуску він проходить прямо через них.

Коло

Команда CIRCLE, формуюче коло, викликається з падаючого меню Draw > Circle або клацанням миші по піктограмі Circle на панелі інструментів Draw. Колу можна будувати різними способами. За умовчанням побудова проводиться шляхом вказівки центру і радіусу. Крім того, є можливість визначати коло, що стосується або трьох об'єктів малюнка, або двох (в останньому випадку задається ще і радіус). Запити команди CIRCLE: Specify сеnter роint for circle or [3P/2P/Ttr (tan tan radius) ] : — вказати центр кола Specify radius circle or [Diameter] : — вказати радіус кола Ключі команди CIRCLE:

  3 Р — будує коло по трьох крапках, що лежать на колі. При використовуванні цього ключа команда CIRCLE видає наступні запити:

Specify сеnter роint for circle or [3P/2P/Ttr (tan tan radius) ] : 3P — перехід в режим побудови кола по трьох точках Specify first роint on circle:—указать першу точку кола Specify second роint on circle:—указать другу точку кола Specify third роint on circle:— вказати третю точку кола

  2 Р — будує коло по двох крапках, що лежать на діаметрі. При використовуванні цього ключа команда CIRCLE видає наступні запити:

Specify сеnter роint for circle or [3P/2P/Ttr (tan tan radius) ] : 2P — перехід в 28

режим побудови кола по двох точках Specify first end роint circle's diameter:—указать першу кінцеву точку діаметра кола Specify second end роint circle's diameter: —указать другу кінцеву точку діаметра кола

  Ttr — будує коло по двох дотичних і радіусу. При використовуванні цього ключа команда CIRCLE видає наступні запити:

Specify сеnter роint for circle or [3P/2P/Ttr (tan tan radius) ] : TTR — перехід в режим побудови кола по двох дотичних і радіусу Specify роint on object for first tangent circle: —указать крапку на об'єкті, задаючу першу дотичну Specify роint on object for second tangent circle: —указать крапку на об'єкті, задаючу другу дотичну Specify radius circle <default>: — вказати радіус кола

Дуга

Команда ARC, що формує дугу» викликається з падаючого меню Draw > Arc або клацанням миші по піктограмі Arc на панелі інструментів Draw. Дуги можна будувати різними способами. За умовчанням побудова проводиться шляхом вказівки трьох крапок: початкової, проміжної і кінцевої. Дугу можна також визначити, задавши центральний кут, радіус, напрям або довжину хорди. Хордою називається відрізок, що сполучає почало і кінець дуги. За умовчанням дуга малюється проти годинникової стрілки. ARC:

  Center — точка центру дуги;   End — кінцева точка дуги;   Angle — величина кута;   chord Length — довжина хорди;   Direction — напрям дотичної;   Radius — радіус дуги.

Існує декілька способів побудови дуги за допомогою команди ARC.   SPoint — побудова дуги по трьох крапках, що лежать на дузі. Запити

команди ARC: Specify start роint arc or [CEnter] :— вказати початкову точку Дуги

Specify second роint arc or [CEnter/ENd] : — вказати другу точку дуги Specify end роint arc: — вказати кінцеву точку дуги

  Start, Center, End — побудова дуги по стартовій крапці, центру і кінцевій точці дуги. Позитивним напрямом вважається побудова дуги проти годинникової стрілки. Запити:

Specify start роint arc or [CEnter] :— вказати початкову точку дуги Specify second роint arc or [CEnter/ENd]: З — перехід в режим побудови дуги по центру Specify сеnter роint arc:—указать центр дуги Specify end роint arc or [Angle/chord Length] : — вказати кінцеву точку дуги

29

  Start, Center, Angle—побудова дуги по стартовій крапці, центру і куту. Позитивним напрямом вважається побудова дуги проти годинникової стрілки; змінити напрям на протилежний можна, задавши негативне значення кута. Запити:

Specify start роint arc or [CEnter] :— вказати початкову точку Дуги Specify second роint arc or [CEnter/ENd]: З — перехід в режим побудови дуги по центру Specify сеnter роint arc: — вказати центр дуги Specify end роint arc or [Angle/chord Length]: А — перехід в режим побудови дуги по куту Specify included angle: — вказати центральний кут

  Start, Center, Length — побудова дуги по стартовій крапці, центру і довжині хорди. Дуга будується проти годинникової стрілки від початкової крапки, причому за умовчанням — менша з двох можливих (тобто дуга, яка менше 180°). Якщо ж вводиться негативне значення довжини хорди, буде намальована велика дуга. Запити:

Specify start роint arc or [CEnter] :— вказати початкову точку дуги Specify second роint arc or [CEnter/ENd]: З — перехід в режим побудови дуги по центру Specify сеnter роint arc: — вказати центр дуги Specify end роint arc or [Angle/chord Length] : L — перехід в режим побудови дуги по довжині хорди Specify length chord: — вказати довжину хорди

  Start, End, Angle — побудова дуги по стартовій крапці, кінцевій крапці і куту. Позитивним напрямом вважається побудова дуги проти годинникової стрілки, змінити напрям на протилежний можна, задавши негативне значення кута. Запити:

Specify start роint arc or [CEnter] :— вказати початкову точку дуги Specify second роint arc or [CEnter/ENd]: E — перехід в режим побудови дуги по кінцевій точці Specify end роint arc: — вказати кінцеву точку дуги Specify сеnter роint arc or [Angle/Direction/Radius]: А — перехід в режим побудови дуги по куту Specify included: — вказати центральний кут

  Start, End, Direction — побудова дуги по стартовій крапці, кінцевій крапці і напряму — куту нахилу дотичної з початкової крапки. Запити:

Specify start роint arc or [CEnter] :— вказати початкову точку дуги Specify second роint arc or [CEnter/ENd]: E — перехід в режим побудови дуги по кінцевій точці Specify end роint arc: — вказати кінцеву точку дуги > Specify сеnter роint arc or [Angle /Direction /Radius]: D — перехід в режим побудови дуги по напряму дотичної Specify tangent direction for start роint arc: —указать напрям дотичної від початкової крапки дуги

30

  Start, End, Radius — побудова дуги по стартовій крапці, кінцевій крапці і радіусу. Будується менша дуга проти годинникової стрілки. Запити:

Specify start роint arc or [CEnter] :— вказати початкову точку дуги Specify secojid роint arc or [CEnter/ENd]: E — перехід в режим побудови дуги по кінцевій точці Specify end роint arc: — вказати кінцеву точку дуги Specify сеnter роint arc or [Angle/Direction/Radius]: R — перехід в режим побудови дуги по радіусу Specify radius arc: — вказати радіус дуги

  Center, Start, End— побудова дуги по центру, стартовій і кінцевій крапці. Запити:

Specify start роint arc or [CEnter] : З — перехід в режим побудови дуги по центру Specify сеnter роint arc: — вказати центр дуги Specify start роint arc:— вказати початкову точку дуги Specify end роint arc or [Angle/chord Length]: — вказати кінцеву точку дуги

  Center, Start, Angle — побудова дуги по центру, стартовій крапці і куту. Запити:

Specify start роint arc or [CEnter] : З — перехід в режим побудови дуги по центру Specify сеnter роint arc:—указать центр дуги Specify start роint arc: —указать початкову точку дуги Specify end роint arc or [Angle/chord Length]: А —переход в режим побудови дуги по куту Specify included angle:—указать центральний кут

  Center, Start, Length — побудова дуги по центру, стартовій крапці і довжині хорди. Запити:

Specify start роint arc or [CEnter]: З — перехід в режим побудови дуги по центру Specify сеnter роint arc:—указать центр дуги Specify start роint arc:— вказати початкову точку дуги Specify end роint arc or [Angle/chord Length]: L —переход в режим побудови дуги по довжині хорди Specify length chord: — вказати довжину хорди

  ArcCont: — побудова дуги як продовження попередньої лінії або дуги. При цьому початковою точкою дуги і її початковим напрямом стануть відповідно кінцева крапка і кінцевий напрям останньої створеної дуги або останнього створеного відрізка. Такий спосіб особливо зручний для побудови дуги, дотичної до заданого відрізка. Запити:

Specify start роint arc or [CEnter]: — вказати початкову точку дуги Specify end роint arc: — вказати кінцеву точку дуги

Еліпс

31

Команда ELLIPSE, що забезпечує формування еліпса, викликається з падаючого меню Draw > Ellipse або клацанням миші по піктограмі Ellipse на панелі інструментів Draw. Є можливість будувати еліпси і еліптичні дуги, причому з математичної точки зору ці об'єкти — дійсно еліпси, а не які-небудь апроксимуючі їх криві. За умовчанням побудова еліпсів проводиться шляхом вказівки початкової і кінцевої точок першої осі, а також половини довжини другої осі. Найдовша вісь еліпса називається його великою віссю, найкоротша — малої. Осі можуть визначатися у будь-якому порядку. Запити команди ELLIPSE: Specify ахis endpoint ellipse or [Arc/Center] : —указать кінцеву точку осі еліпса Specify other endpoint ахis :— вказати другу кінцеву точку осі Specify distance to other ахis or [Rotation]: — вказати довжину іншої осі Ключі команди ELLIPSE:

  Center — вказівка центру еліпса. Запити:

Specify ахis endpoint ellipse or [Arc/Center]: З —переход в режим вказівки центру еліпса Specify сеnter ellipse :—указать центр еліпса Specify endpoint ахis :—указать кінцеву точку осі Specify distance to other ахis or [Rotation]:—указать довжину іншої осі

  Arc — режим побудови еліптичних дуг. За умовчанням еліптичні дуги, як і еліпси, будуються шляхом вказівки кінцевих точок першої осі і половини довжини другою. Після цього задаються початковий і кінцевий кути. Нульовим кутом вважається напрям від центру еліпса уздовж його великої осі. Напрям зростання кута визначається значенням системної змінної ANGDIR. Якщо вона рівна 0, то зростання кута відбувається при русі проти годинникової стрілки; якщо 1 — за годинниковою стрілкою. Якщо початковий і кінцевий кути співпадають, будується повний еліпс. Замість кінцевого кута можна вказати центральний кут дуги, зміряний від початкової крапки. Запити:

Specify ахis endpoint ellipse or [Arc/Center]: А —переход в режим побудови еліптичних дуг Specify ахis endpoint elliptical arc or [Center] : —указать кінцеву точку осі еліптичної дуги Specify other endpoint ахis: — вказати другу кінцеву точку осі Specify distance to other ахis or [Rotation] :— вказати довжину іншої осі Specify start angle or [Parameter] :— вказати початковий кут Specify end angle or [Parameter/Included angle] :— вказати кінцевий кут

Кільце

Команда DONUT формує кільця і викликається з падаючого меню Draw > Donut або клацанням миші по піктограмі Donut. За допомогою функції побудови кілець легко будувати закрашені кольцеобразные

32

об'єкти і круги. Насправді вони є замкнутими полилинии ненульової ширини. Для побудови кільця необхідно задати його внутрішній і зовнішній діаметри, а також центр. За один виклик команди можна побудувати будь-яку кількість кілець однакового діаметра, але з різними центрами. Робота команди завершується натисненням клавіші Enter. Якщо вимагається побудувати заповнений круг, слід задати нульовий внутрішній діаметр кільця. Поточне значення внутрішнього діаметра кільця зберігається в системній змінній DONUT ID, а значення зовнішнього діаметра — в змінній DONUTOD. Зафарбовуванням кілець і широких полилиний управляє системна змінна FILLMODE. Запити команди DONUT: Specify inside diameter donut <default>: — вказати внутрішній діаметр кільця Specify outside diameter donut <default>: — вказати зовнішній діаметр кільця Specify сеnter donut or <exit>: — вказати центр кільця Specify сеnter donut or <exit>: — вказати центр кільця Specify сеnter donut or <exit>: — для завершення команди натискувати клавішу Enter

Об'єктна прив'язка координат

Об'єктна прив'язка — найшвидший спосіб точно вказати крапку на об'єкті, не обов'язково знаючи її координати, а також побудувати допоміжні лінії. Наприклад, об'єктна прив'язка дозволяє побудувати відрізок від центру кола, від середини сегменту полилинии, від реального або видимого перетину об'єктів. Об'єктну прив'язку можна задати у будь-який момент, коли AutoCAD чекає введення координат крапки. В цьому випадку вказаний режим застосовується тільки до наступного вибраного об'єкту. Крім того, є можливість установки одного або декількох режимів об'єктної прив'язки як поточні. Таким чином, активізація об'єктної прив'язки може здійснюватися двома способами:

  разові режими об'єктної прив'язки, діючі при вказівці тільки поточної (однієї)крапки;

  поточні режими об'єктної прив'язки, діючі постійно до їх відключення.

Режими об'єктної прив'язки вибираються на плаваючій панелі інструментів Object Snap (мал. ).

Мал. . Панель інструментів об'єктної прив'язки

Можна для вибору ключів об'єктної прив'язки використовувати контекстне меню, яке викликається клацанням правої кнопки миші в будь-якому місці області малювання при натискуючій клавіші Shift. В режимі об'єктної прив'язки крапка позначається маркером; його форма залежить від режиму, ім'я якого з'являється біля крапки у вигляді підказки, що використовується.

Відстежування

Temporary Tracking Point — точка відстежування. Відстежування застосовується для наочної вказівки крапок, пов'язаних з іншими точками малюнка. Воно може використовуватися у будь-який момент, коли AutoCAD запрошує координати крапки. Після, включення режиму Temporary Tracking Point і вказівки першої крапки AutoCAD включає ортогональний режим ORTHO і ставить вибір наступної крапки в залежність від положення вершини вертикальної або горизонтальної траєкторії, проведеної з першої крапки. Для зміни напряму траєкторії необхідно повернути покажчик миші в першу крапку, а потім переміщати його в потрібному напрямі (вертикальному або

33

горизонтальному). Напрям траєкторії визначає, яка з координат першої крапки (х або у) зберігається незмінній, а яку одержує нове значення. Якщо гумова лінія траєкторії направлена по горизонталі, змінюється координата ос, якщо ж по вертикалі, — змінюється координата у. Enter для завершення відстежування AutoCAD фіксує крапку, що знаходиться на перетині уявних ортогональних ліній, що проходять через дві вибрані крапки. Використовування режиму Temporary Tracking Point — найлегший спосіб виявлення центральної, точки прямокутника. Щоб включити режим відстежування, необхідно клацнути мишею по піктограмі Temporary Tracking Point на стандартній панелі інструментів, а потім вказати центри вертикальної і горизонтальної сторін прямокутника. Режим Temporary Tracking Point в комбінації з прямим введенням відстані може використовуватися для розміщення об'єктів або тексту на заданій відстані від іншого об'єкту. Після включення режиму відстежування AutoCAD не відображає вибирані крапки до тих пір, поки цей режим не буде відключений натисненням клавіші Enter. Тому для відстежування можна використовувати будь-яку кількість крапок.

Зсув

Snap From — зсув. Режим об'єктної прив'язки From відрізняється від інших тим, що дозволяє встановити тимчасову базову крапку для побудови наступних крапок. Звичайно режим зсуву використовується в поєднанні з іншими режимами об'єктної прив'язки і відносними координатами, оскільки досить часто вимагається визначити крапку, у якої відомі координати щодо деякої точки вже намальованого об'єкту.

Кінцева крапка

Snap to Endpoint — прив'язка до найближчої з кінцевих точок об'єктів (відрізків, дуг і т. п.). У разі просторового моделювання, якщо об'єкт має ненульову висоту, допускається прив'язка до його нижньої і верхньої меж. В режимі Endpoint прив'язка може проводитися до меж тривимірних тіл і областей, наприклад до кінцевої точки (вершині) паралелепіпеда.

Середня крапка

Snap to Midpoint — прив'язка до середніх точок об'єктів (відрізків, дуг і т.п.). Прив'язка для нескінченних прямих і проміння проводиться до першої з визначаючих їх крапок. Для сплайнов і еліпсів в режимі Midpoint здійснюється прив'язка до точки об'єкту, розташованої на рівних відстанях від початкової і кінцевої крапок. У разі просторового моделювання, якщо відрізок або дуга має ненульову висоту, можна здійснювати прив'язку до середин верхньої і нижньої меж об'єкту. Режим Midpoint дозволяє також проводити прив'язку до меж тривимірних тіл і областей.

Перетин

Snap to Intersection — прив'язка до точок пересечениий об'єктів (відрізків, кіл, дуг, сплайнов і т. п.). У разі просторового моделювання в режимі Intersection допускається прив'язка до кутових точок об'єктів, що мають ненульову висоту видавлювання. Якщо два такі об'єкти з пересічними підставами мають однаковий напрям видавлювання, можна провести прив'язку до перетинів їх верхньої і нижньої меж. Якщо висоти об'єктів різні, точка перетину визначається об'єктом з меншою висотою. Прив'язка до перетинів дуг і кіл, що входять в блоки (в них групи об'єктів розглядаються як єдиний об'єкт), проводиться тільки в тому випадку, якщо масштаби вставки блоку по осях рівні. До перетинів відрізків усередині блоку сказане не відноситься. Режим Intersection дозволяє виконати прив'язку до точки уявного перетину двох будь-яких об'єктів. Якщо в приціл потрапляє тільки один з об'єктів, AutoCAD пропонує вказати другою і проводить прив'язку до крапки, в якій ці об'єкти перетиналися б при їх природному подовженні.

34

Режим розширеного перетину Extended Intersection включається автоматично при виборі режиму об'єктної прив'язки Intersection.

Передбачуваний перетин

Snap to Apparent Intersection — прив'язка до точки видимого на екрані передбачуваного перетину. Режим Apparent Intersection шукає точку перетину двох об'єктів, які не мають явної точки перетину в просторі. Режим передбачуваного перетину забезпечує ефективну роботу з межами областей і кривими, але не працює з межами і кутами тривимірних тел. Якщо об'єкти знаходяться в одній площині, то описуваний режим повторює можливості режиму Intersection. Режим Apparent Intersection включає два окремі режими: власне Apparent Intersection і розширений уявний перетин Extended Apparent Intersection. Прив'язка в цих режимах може застосовуватися до перетинів меж областей і кривих, окрім криволінійних меж тривимірних тел. В режимі Apparent Intersection виконується прив'язка до точки перетину двох об'єктів, які реально не перетинаються в тривимірному просторі, але на поточному вигляді виглядають пересічними. Якщо існує декілька точок уявних перетинів, AutoCAD проводить прив'язку до перетину, розташованого ближче до другої точки вибору. Режим Extended Apparent Intersection дозволяє здійснити прив'язку до точки уявного перетину двох будь-яких об'єктів. Якщо в приціл потрапляє тільки один об'єкт, AutoCAD пропонує вказати другою і проводить прив'язку до крапки, в якій ці об'єкти перетиналися б при їх природному подовженні. Режим Extended Apparent Intersection включається автоматично при виборі режиму об'єктної прив'язки Apparent Intersection; при цьому він активний тоді, коли в приціл потрапляє тільки один об'єкт і інші режими об'єктної прив'язки відключені. Обидва вказані режими можуть використовуватися як для разової прив'язки крапки, так і як поточні режими прив'язки.

Продовження об'єкту

Snap to Extension — прив'язка до продовжень об'єктів. Вона необхідна у тому випадку, коли при побудові об'єктів вимагається використовувати лінії, що є тимчасовим продовженням існуючих ліній і дуг. Даний режим можна суміщати з режимом Apparent Intersection з метою здійснити прив'язку до точки уявного перетину об'єктів, для чого потрібно поволі переміщати покажчик м'язів поряд з кінцевою точкою відрізка або дуги. Символ, що з'являється, «плюс» (+) свідчить про захоплення кінцевої точки відрізка або дуги. Після цього слід провести покажчик уздовж тимчасової лінії продовження. Якщо включений режим прив'язки Apparent Intersection, можна знайти точку перетину уявного продовження відрізка Або дуги з іншим об'єктом.

Точка центру

Snap to Center — прив'язка до центру дуги, кола або еліпса. При використовуванні режиму Center необхідно указувати мишею на лінію дуги, кола або еліпса, а не на їх центр. В цьому режимі можна здійснювати прив'язку і до центрів кіл, що є частиною тіл і областей. При прив'язці до центру потрібно вибирати видиму частину дуги, кола або еліпса.

Квадрант

Snap to Quadrant — прив'язка до найближчого квадранта (крапці, розташованій під кутом 0°, 90°, 180° або 270° від центру) дуги, кола або еліпса. Розташування точок квадрантів кіл і дуг визначається поточною орієнтацією ПСЬК. Якщо дуга, коло або еліпс входять в блок, вставлений з ненульовим кутом повороту, точки квадрантів орієнтуються відповідно до цього кута.

Дотична

35

Snap to Tangent — прив'язка до крапки на дузі, колі, еліпсі або плоскому сплайне, належному дотичному до іншого об'єкту. За допомогою режиму об'єктної прив'язки Tangent можна, наприклад, побудувати по трьох крапках коло, що стосується трьох інших кіл. При виборі крапки на дузі, полилинии або колу як перша точка прив'язки в режимі Tangent автоматично активізується режим затриманої дотичної Deferred Tangent, який може бути використаний для побудови кіл по двох і трьом крапках, при формуванні кола, дотичного до трьох інших об'єктів. Режим Deferred Tangent незастосовний до еліпсів і сплайнам. Якщо необхідно побудувати відрізок, дотичний до еліпса або сплайну, функція прив'язки видаватиме ряд крапок на еліпсі або сплайне, через які може бути проведений дотичний відрізок, але положення цих крапок непередбачувані. Режим прив'язки Tangent працює з дугами і колами, що входять в блоки, тільки якщо масштабні коефіцієнти вставки блоку по осях равны1, а напрями видавлювання об'єктів паралелі поточній ПСЬК. Для сплайнов і еліпсів друга вказана крапка повинна лежати в тій же площині, що і точка прив'язки. При сумісному використовуванні режимів прив'язки From і Tangent для побудови об'єктів, відмінних від дотичних відрізків до дуг і кіл, перша точка об'єкту лежить на дотичній до дуги або кола, проведеного через останню вказану в просторі малюнка крапку.

Нормаль

Snap to Perpendicular — прив'язка до точки об'єкту, що лежить на нормалі до іншого об'єкту або до його уявного продовження. Режим Perpendicular може використовуватися для таких об'єктів, як відрізки, кола, еліпси, сплайны і дуги. Якщо режим прив'язки Perpendicular застосовується для вказівки першої точки відрізка або кола, відбувається побудова відрізка або кола, перпендикулярного вибраному об'єкту. Якщо повинна бути вказаний друга точка відрізка або кола, AutoCAD проводить прив'язку до точки об'єкту, яка належить нормалі, проведеній до першої вказаної крапки. Коли описуваний режим використовується для сплайнов, функція виконує прив'язку до крапки на сплайне, через яку проходить вектор нормалі, проведений з вказаної крапки. Вектором нормалі в будь-якій точці сплайна є вектор, перпендикулярний дотичній в даній крапці. Perpendicular вона вважатиметься однією з можливих точок прив'язки. В деяких випадках при роботі із сплайнами положення точок прив'язки виявляється неочевидним. Крім того, для деяких сплайнов в даному режимі об'єктної прив'язки таких крапок може взагалі не існувати.

Паралель

Snap to Parallel — прив'язка об'єктів до паралелей. Ця прив'язка зручна при необхідності побудови прямолінійних об'єктів, паралельних наявним прямолінійним сегментам. В області прицілу повинен знаходитися тільки один відрізок. Поява символу паралельної прив'язки свідчить про вибір відрізка. Тепер слід поволі переміщати покажчик миші з початкової крапки в напрямі, приблизно паралельному вибраному об'єкту. При цьому з'являється лінія відстежування, що відображається пунктиром. Її положення і орієнтація визначаються заданою початковою крапкою і вибраним об'єктом. Щоб як кінцева точка створюваного паралельного відрізка використовувати точку перетину лінії відстежування з наявними об'єктами, можна включити режими прив'язки перетину Intersection і уявного перетину Apparent Intersection.

Точка вставки

Snap to Insert — прив'язка до точки вставки блоку, форми, тексту, атрибута (що містить інформацію про блок) або визначення атрибута (задаючого характеристики атрибута). При виборі атрибута, що входить в блок, AutoCAD проводить прив'язку до точки вставки атрибута, а не блоку. Таким чином, якщо блок не містить нічого, окрім атрибутів, прив'язка до

36

точки вставки самого блоку можлива тільки у випадку, якщо ця крапка співпадає з точкою вставки одного з атрибутів.

Точковий елемент

Snap to Node — прив'язка до об'єкту «крапка», сформованому командою POINT. Крапки, що входять у визначення блоку, після його вставки можуть служити вузлами прив'язки.

Найближча крапка

Snap to Nearest — прив'язка до крапки на об'єкті, яка є найближчою до позиції перехрестя. Відміна об'єктної прив'язки

Snap to None — режим відміни всіх поточних і разових режимів об'єктної прив'язки. Вибір режимів прив'язки

Object Snap Setti ngs — установка режиму поточної об'єктної прив'язки на вкладці Object Snap діалогового вікна Drafting Settings (мал. 5.9). Це вікно також завантажується з падаючого меню Tools > Drafting Settings... або з контекстного меню, яке викликається при клацанні правої кнопки

миші по кнопці OSNAP в рядку стану і подальшому виборі пункту Settings.... Якщо вимагається кілька разів підряд провести прив'язку певного типу (наприклад, до кінцевих крапок або центрів), можна задати один або декілька поточних режимів об'єктної прив'язки. Слід мати на увазі, що режим об'єктної прив'язки From не може бути встановлений поточним.

Мал. Діалогове вікно установки режиму поточної об'єктної прив'язки

Спеціальні засоби підвищення наочності, звані автопривязкой Auto-Snap, полегшують вибір точок прив'язки і підвищують ефективність використовування

об'єктної прив'язки. Засоби автопривязки включають наступні елементи:   маркери позначають тип об'єктної прив'язки в точці прив'язки за допомогою

відповідного символу;   спливаючі підказки автопривязки пояснюють тип об'єктної прив'язки в точці

прив'язки нижче позиції покажчика миші;   магніт автоматично переміщає в точку прив'язки покажчик миші, якщо він

знаходиться біля можливої точки прив'язки;   приціл оточує перехрестя покажчика миші і обмежує область малюнка, в межах

якої при переміщенні покажчика визначаються можливі точки прив'язки. Показ прицілу можна включати і відключати, а його розмір — змінювати.

37

Лекція №5Тема: Використання ПК у практиці проектування: робота з програмою

AutoCAD. Зміна простих об’єктів.Мета:

План. робота з панелями інструментів редагувати

РОБОТА З ПАНЕЛЯМИ ІНСТРУМЕНТІВ РЕДАГУВАТИ

Видалення і відновлення об'єктів

Команда ERASE здійснює видалення (стирання) об'єктів. Вона викликається з падаючого меню Modify > Erase або клацанням миші по піктограмі Erase на панелі інструментів Modify. Запити команди ERASE: Select objects :—выбрать об'єкти Select objects :—выбрать об'єкти Select objects: — натискувати клавішу Enter для завершення роботи команди Вибір об'єктів, які слід стерти, може проводитися будь-яким з доступних способів. Для відновлення видалених останньою командою ERASE об'єктів використовується команда OOPS; її назва — «ОЙ» — вельми вдало відображає емоції користувача, випробовувані у момент застосування цієї команди. Переміщення об'єктів

Команда MOVE здійснює переміщення об'єктів. Вона викликається з падаючого меню Modify > Move або клацанням миші по піктограмі Move на панелі інструментів Modify. Запити команди MOVE: Select objects: — вибрати об'єкти Select objects: — натискувати клавішу Enter після закінчення вибору об'єктів Specify base роint or displacement: — вказати базову крапку або переміщення Specify second роint displacement or <use first роint as displacement: — вказати нове положення базової крапки Поворот об'єктів

Команда ROTATE здійснює поворот об'єктів. Вона викликається з. падаючого меню Modify > Rotate або клацанням миші по піктограмі Rotate на панелі інструментів Modify. Запити команди ROTATE: Current роsitive angle in UCS: ANGDIR=counterclockwise ANGBASE=0 — поточні установки відліку кутів в ПСЬК Select objects : — вибрати об'єкти Select objects : — натискувати клавішу Enter після закінчення вибору об'єктів Specify base роint:— вказати базову точку повороту Specify rotation angle or [Reference]: — вказати кут повороту Ключ Reference використовується для повороту відносно існуючого кута. При цьому

38

видаються наступні запити: Current роsitive angle in UCS: ANGDIR=counterclockwise ANGBASE=0— поточні установки відліку кутів в ПСЬК. Select objects: — вибрати об'єкти Select objects: — натискувати клавішу Enter після закінчення вибору об'єктів Specify base роint: — вказати базову точку повороту Specify rotation angle or [Reference]: R — перехід в режим завдання кута з посиланням Specify reference angle <0>: — вказати опорний кут Specify new angle:—указать новий кут Копіювання об'єктів

Команда СМІТТЮ здійснює копіювання об'єктів. Вона викликається з падаючого меню Modify > Сміттю або клацанням миші по піктограмі Сміттю на панелі інструментів Modify. Запити команди СМІТТЮ: Select objects :—выбрать об'єкти Select objects: — натискувати клавішу Enter після закінчення вибору об'єктів Specify base роint or displacement, or [Multiple] : — вказати базову точку Specify second роint displacement or <use first роint as displacement: — вказати положення копії об'єкту Ключ Multiple використовується для створення безлічі копій об'єктів. При його застосуванні останній запит, що вимагає вказівки точки зсуву, робиться багато разів. Кожний зсув визначається щодо початкової базової крапки. Після отримання потрібного числа копій у відповідь на запит необхідно натискувати клавішу Enter. Розмноження об'єктів масивом

Команда ARRAY здійснює розмноження об'єктів масивом. Вона викликається з падаючого меню Modify > Array... або клацанням миші по піктограмі Array на панелі інструментів Modify. При цьому відкривається діалогове вікно Array, де можна набудувати наступні параметри:

  режим установки значень прямокутного масиву Rectangular Array (мал. ):

  в полях Rows: і Columns: указується кількість рядів і стовпців масиву;

  в області Offset distance and.direction, в полях Row offset:, Columns offset: і Angle array:, задаються відстані між рядами і стовпцями масиву, а також кут повороту елемента. Відстані можна ввести з клавіатури у відповідних полях або мишею, для чого необхідно скористатися кнопками Pick Both Offset — вказати обидві відстані, Pick Row offset — вказати відстань між рядами і Pick Column

offset— вказати відстань між стовпцями;

Рис . Діалогове вікно формування прямокутного масиву 39

  режим установки значень кругового масиву Polar Array (мал.):   в рядку Center Point:, в полях X: і У:, указуються відповідні

координати центру масиву. Для того, щоб ввести центр за допомогою миші, слід скористатися кнопкою Pick Center Point;

  в списку способів побудови Method, що розкривається: вибирається один з параметрів: Total number items & Angle to fill — число елементів і кут заповнення, Total number items & Angle between items — число елементів і кут між елементами або Angle to fill & Angle between items — кут заповнення і кут між елементами;

  залежно від вибраного способу побудови активуються два поля з наступних трьох: Total number items: — число елементів, Angle to fill: — кут заповнення, Angle between items: — кут між елементами;

  установкою прапорця Rotate items as сорied призначається поворот елемента масиву навкруги своєї осі. Базову крапку при бажанні можна вказати у відповідних полях, для чого знадобиться розвернути вікно клацанням по кнопці More;

  кнопка Select objects служить для вибору елементів масиву;

  результат роботи команди можна оцінити, натискуючи кнопку Preview або проглянувши його на схемі справа в діалоговому вікні.

Рис . Діалогове вікно формування кругового масивуДзеркальне відображення об'єктів

Команда MIRROR здійснює дзеркальне відображення об'єктів. Вона викликається з падаючого меню Modify > Mirror або клацанням миші по піктограмі Mirror на панелі інструментів Modify. Запити команди MIRROR: Select objects: — вибрати об'єкти Select objects: - натискувати клавішу Enter після закінчення вибору об'єктів Specify first роint mirror line: - вказати першу точку осі віддзеркалення Specify second роint mirror line: - вказати другу точку осі віддзеркалення Delete source objects? -указать: видалити або залишити При дзеркальному відображенні тексти, атрибути і їх визначення також набувають дзеркальний вигляд. Це відбувається через те, що операція дзеркального відображення виконується в строгій відповідності з математичними законами віддзеркалення. Щоб отриманий в результаті дзеркального відображення текст мав звичний вигляд, слід привласнити системній змінній MIRRTEXT значення 0 За умовчанням ця змінна включена. Якщо ж її відключити, відображений текст буде орієнтований і вирівняний точно так, як і початковий. При цьому команда MIRROR особливим чином обробляє елементи тексту і примітиви атрибутів, відображаючи їх в колишній орієнтації. Змінна MIRRTEXT впливає тільки на прості об'єкти тексту, створені командами TEXT, DTEXT, МТЕХТ, а також на визначення атрибутів і їх

40

змінні, що не входять всередину вставленого блоку. Тексти і постійні атрибути усередині блоку відображаються, як і всі складові блоку, дзеркально, незалежно від установки системної змінної MIRRTEXT. Створення подібних об'єктів

Команда OFFSET здійснює створення подібних об'єктів (эквидистант) із заданим зсувом. Вона викликається з падаючого меню Modify > Offset або клацанням миші по піктограмі Offset на панелі інструментів Modify. Можна будувати подібні відрізки, дуги, кола, двовимірні полилинии, еліпси, еліптичні дуги, прямі, проміння і плоске сплайны. Запити команди OFFSET: Specify offset distance or [Through] <Through>: — вказати величину зсуву Select object to offset or <exit>: — вибрати об'єкт для створення подібних Specify роint on side to offset: — вказати крапку, визначальну сторону зсуву Select object to offset or <exit>: — натискувати клавішу Enter для завершення роботи команди Ключ Through дозволяє задати зсув через крапку. При цьому видаються наступні запити: Specify offset distance or [Through] <default>: Т —переход в режим вказівки зсуву через точку Select object to offset or <exit>: — вибрати об'єкт для створення подібних Specify through роint:—указать точку Select object to offset or <exit>: — натискувати клавішу Enter для завершення роботи команди Значення поточної величини зсуву береже системна змінна OFFSETDIST. Змінна OFFSETGAPTYPE управляє способом створення подібних полилиний, якщо при зсуві утворюється зазор між окремими сегментами полилинии. Масштабування об'єктів

Команда SCALE здійснює масштабування об'єктів. Вона викликається з падаючого меню Modify > Scale або клацанням миші по піктограмі Scale на панелі інструментів Modify. Запити команди Scale: Select objects: — вибрати об'єкти Select objects : — натискувати клавішу Enter після закінчення вибору об'єктів Specify base роint: — вказати базову точку Specify scale factor or [Reference] :—указать коефіцієнт масштабування   При масштабуванні об'єктів масштабні коефіцієнти по осях X і У однакові. Таким чином, можна робити об'єкт більше або менше, але не можна змінювати співвідношення його розмірів по цих осях. Масштабування виконується шляхом вказівки базової крапки і нової довжини об'єкту, з якої виводиться масштабний коефіцієнт для поточних одиниць, або шляхом явного введення коефіцієнта. Крім того, коефіцієнт може визначатися шляхом вказівки поточної довжини і нової довжини об'єкту. При масштабуванні з вказівкою масштабного коефіцієнта проводиться зміна розмірів вибраного об'єкту у всіх вимірюваннях. Якщо масштабний коефіцієнт більше одиниці, то об'єкт збільшується, а якщо менше одиниці — зменшується.

41

Reference застосовується для визначення коефіцієнта масштабування з використанням розмірів існуючих об'єктів як посилання. При цьому видаються наступні запити: Select objects: — вибрати об'єкти Select objects: — натискувати клавішу Enter після закінчення вибору об'єктів Specify base роint:—указать базову точку Specify scale factor or [Reference]: R — перехід в режим вказівки масштабного коефіцієнта з посиланням Specify reference length <1>: —указать довжину опорного відрізка Specify new length: — вказати нову довжину Один з найефективніших варіантів використовування ключа Reference — зміна масштабу всього малюнка. Якщо виявилося, що вибрані одиниці малюнка не відповідають заданим вимогам, то для вибору всіх об'єктів на кресленні (наприклад, за допомогою рамки) можна скористатися командою SCALE, а потім, застосовуючи ключ Reference, вказати два кінці об'єкту, необхідна довжина яких відома, і ввести дану довжину. При цьому масштаб всіх об'єктів на малюнку зміниться відповідним чином. Розтягання об'єктів

Команда STRETCH здійснює розтягання об'єктів, зберігаючи при цьому зв'язок з рештою частин малюнка. Викликається вона з падаючого меню Modify > Stretch або клацанням миші по піктограмі Stretch на панелі інструментів Modify. Запити команди STRETCH: Select objects to stretch crossing-window or crossing-роlygon. . . — виберіть розтягувані об'єкти січною рамкою або січним багатокутником Select objects : — вибрати об'єкти Select objects: — натискувати клавішу Enter після закінчення вибору об'єктів Specify base роint or displacement:—указать базову точку Specify second роint displacement or <use first роint as displacement: — вказати нове положення базової крапки Формування набору об'єктів для цієї команди повинне проводитися з ключем січної рамки Crossing або Cpolygon. Будь-які об'єкти, повністю укладені в рамку або багатокутник, переміщаються командою STRETCH точно так, як і командою MOVE. Відрізки, дуги і сегменти полилиний, що перетинають рамку, розтягуються тільки шляхом переміщення кінцевих крапок, що знаходяться усередині неї: кінцеві крапки за рамкою залишаються незмінними. В дугах центральна крапка і її початковий і кінцевий кути регулюються таким чином, що стрілка дуги (відстань від центральної точки хорди до дуги) підтримується постійній. Команда STRETCH не впливає на ширину полилиний, на інформацію про сполучення і кути торкання. Вершини смуг і фігур, що знаходяться всередині рамки, також переміщаються, тоді як вершини за межами рамки залишаються на місці. Інші примітиви переміщаються або залишаються на місці залежно від того, чи знаходиться визначаюча їх крапка усередині рамки. STRETCH, то переміщаються і всі його атрибути), крайня ліва точка базової лінії для тексту і для визначення атрибута — незалежно від типу вирівнювання, використаного при викреслюванні елемента. Якщо команда STRETCH викликається при діючому попередньому наборі, то для

42

розгляду визначальних крапок, що підпадають під дію команди, використовуються тільки примітиви, вибрані за допомогою звичайної або січної рамки. Подовження об'єктів

Команда EXTEND, яка здійснює подовження об'єктів до граничної кромки, викликається з падаючого меню Modify > Extend або клацанням миші по піктограмі Extend на панелі інструментів Modify. Запити команди EXTEND: Current settings: Projection=UCS Edge=None —текущие установки проекци і кромки Select boundary edges ... — виберіть граничні кромки Select objects :—выбрать об'єкти Select objects: — натискувати клавішу Enter після закінчення вибору граничної кромки Select object to extend or shift-select to trim or [Project/ Edge/Undo] : — вибрати подовжуваний об'єкт Select object to extend or shift-select to trim or [Project/ Edge /Undo ] : — натискувати клавішу Enter для завершення роботи команди Для подовження полилиний можна використовувати тільки розімкнені. Значення цієї операції полягає в тому, що перший або останній сегмент полилинии подовжується так, як якби він був одиночним відрізком або дугою. При подовженні широкої полилинии гранична кромка стикається з її осьовою лінією. Оскільки торцевий зріз широкої полилинии проводиться під кутом 90°, то, якщо гранична кромка не перпендикулярна подовжуваному сегменту, кінець полилинии частково заходить за кромку. При подовженні конусного сегменту кінцева ширина сегменту коректується так, щоб поточна конусность залишалася незмінною. Якщо в результаті виходить негативна кінцева ширина, вона встановлюється рівній 0. Є можливість змінювати центральні кути дуг і довжин деяких об'єктів. Зокрема, допускається зміна довжини розімкнених послідовностей відрізків, дуг, розімкнених полилиний, еліптичних дуг і розімкнених сплайнов. Залежно від ситуації цей процес подібний або подовженню, або обрізанню. Зміна довжини може проводитися різними способами:

  динамічно — буксируванням кінцевої точки об'єкту;   вказівкою нової довжини в процентному відношенні до поточної

довжини або кута;   вказівкою приросту довжини або кута, що відкладається від кінцевої

крапки;   установкою повної абсолютної довжини об'єкту або його центрального

кута.

Граничними кромками можуть служити відрізки, дуги, двовимірні полилинии. Коли як кромка використовується двовимірна полилиния, її ширина ігнорується і об'єкти подовжуються до її осьової лінії. Подовжувані об'єкти вибираються шляхом вказівки тієї частини, яка повинна подовжуватися. Об'єкти не можна виділяти рамкою, січною рамкою або оголошувати останнім набором; допустимі тільки пряма вказівка, введення координат і вибір лінією. EXTEND:

43

  Project — визначає режим подовження об'єктів до перетину їх проекції з межею в тривимірному просторі:

  None — подовження тільки тих об'єктів, які перетинаються із заданою межею;

  Ucs — визначення проекції об'єкту в площини XY поточної ПСЬК і подовження об'єкту, не пересічного з межею;

  View — визначення проекції об'єкту у напрямі заданого вигляду і подовження об'єкту, не пересічного з межею;

  Edge — визначає режим пошуку перетину:   Extend — подовження об'єкту до уявної продовженої межі;   No extend— подовження об'єктів до межі без її подовження.

Якщо задано декілька граничних кромок, об'єкт подовжується до тих пір, поки не досягне першою з них. Цей же об'єкт можна вибрати знов, щоб подовжити його до наступної граничної кромки.

44

Лекція № 6Тема: Знайомство з програмою архітектурно-будівельного профілю AutoCAD.

Постановка розмірів, Налаштування розмірних стилів виведення проекту на друк Мета:

План.1. Простановка розмірів2. Управління розмірними стилями3. Виведення креслення на папір.

ПРОСТАНОВКА РОЗМІРІВ

Розміри показують геометричні величини об'єктів, відстані і кути між ними, координати окремих крапок. В AutoCAD використовується 11 видів розмірів, які можна розділити на три основні типи: лінійні (мал. 6.8-6.10), радіальні (мал. 6.11) і

кутові (мал. 6.12). Лінійні розміри діляться на горизонтальні, вертикальні і паралельні, повернені, ординатні, базові і розмірні ланцюги. Нижче наведені прості приклади їх нанесення.

Рис . Горизонтальний, вертикальний і паралельний розміри Рис . Базові розміри ланцюги

Рис .. Розмірні Мал. Радіальні розміри Мал. Кутові розміри

Команди простановки розмірів знаходяться в падаючому меню Dimension. Для зручності можна скористатися піктограмами на однойменній панелі інструментів (мал. ).

45

Рис . Падаюче меню і панель інструментів Dimension

В зображення розмірів входять наступні складові елементи:

  розмірна лінія — лінія із стрілками на кінцях, виконана паралельно відповідному вимірюванню. Як правило, розмірні лінії поміщаються між виносними. Якщо на короткій розмірній лінії не вистачає місця, розмірні стрілки або текст розміщуються зовні залежно від настройок розмірного стилю. Для кутових розмірів розмірною лінією є дуга;

  розмірні стрілки — стрілки, зарубки або довільний маркер, визначуваний як блок, для

позначення кінців розмірної лінії;   виносні лінії проводяться від об'єкту до розмірної лінії. Можуть бути

побудований перпендикулярно їй або бути похилими. Формуються тільки для лінійних і кутових розмірів (використовуються, якщо розмірна лінія знаходиться зовні образмериваемого об'єкту);

  розмірний текст — текстовий рядок, що містить величину розміру і іншу інформацію (наприклад, позначення діаметра, радіусу, допуску). Це необов'язковий елемент, тобто його висновок на малюнок можна подавити. Є можливість прийняти розмір, автоматично обчислений AutoCAD, або замінити його іншим текстом. Якщо приймається текст за умовчанням, до нього можна автоматично додати допуски і ввести префікс і суфікс;

  винесення використовуються, якщо розмірний текст неможливо розташувати поряд з об'єктом;

  маркер центру — невеликий хрестик, відзначаючий центр кола або дуги;

  осьові лінії — лінії з розривом (штрихпунктирные), пересічні в центрі кола або дуги і ділячі її на квадранти.

Всі лінії, стрілки, дуги і елементи тексту, складові розмір, розглядатимуться як один розмірний примітив, якщо встановлений режим асоціативного образмеривания. Асоціативні розміри змінюються відповідно до зміни елементів, які образмериваются.

Лінійні розміри

AutoCAD забезпечує декілька видів простановки лінійних розмірів, відмінних кутом, під яким проводиться розмірна лінія.

Команда DIMLINEAR дозволяє створювати горизонтальний, вертикальний або повернений розміри. Команда викликається з падаючого меню Dimension > Linear або клацанням миші по піктограмі Linear Dimension на панелі інструментів Dimension. Запити команди DIMLINEAR:

46

Specify first extension line origin or <select object>: —указать початок першої виносної лінії Specify second extension line origin: — вказати початок другої виносної лінії Specify dimension line location or [Mtext/Text/Angle/Horizontal/Vertical/Rotated]: — вказати положення розмірної лінії Dimension text = зміряне значення Якщо на перший запит натискувати клавішу Enter, команда DIMLINEAR видає наступні запити: Specify first extension line origin or <select object>: —нажать клавішу Enter для вказівки об'єкту Select object to dimension: — вибрати об'єкт для нанесення розміру Specify dimension line location or [Mtext/Text/Angle/Horizontal/Vertical/Rotated]:— вказати положення розмірної лінії Dimension text = зміряне значення Ключі команди DIMLINEAR:

  Mtext — дозволяє редагувати розмірний текст в редакторі багаторядкового тексту. Можна повністю змінити текст або зберегти зміряне значення за допомогою кутових дужок про і при необхідності додати будь-який текст до і після дужок

  Text — дозволяє редагувати розмірний текст. При цьому видається запит:

Enter dimension text <измеренное значение>: — ввести необхідний текстовий рядок

  Angle — дозволяє задати кут повороту розмірного тексту. При цьому видається запит:

Specify angle dimension text: — вказати кут повороту розмірного тексту   Horizontal — визначає горизонтальну орієнтацію розміру, відмірює

відстань між двома крапками по осі X;   Vertical — визначає вертикальну орієнтацію розміру, відмірює відстань

між двома крапками по осі У;   Rotated — здійснює поворот розмірної і виносних ліній, відмірює

відстань між двома точками уподовж заданого напряму в поточній ПСЬК. При цьому видається запит:

  Specify angle dimension line <0>: — вказати кут повороту розмірної лінії Паралельний розмір

За допомогою команди DIMALIGNED створюється розмір, паралельний лінії об'єкту, що виміряється; це дозволяє вирівняти розмірну лінію по об'єкту. Розмір створюється подібно горизонтальному, вертикальному і поверненому. Команда викликається з падаючого меню Dimension > Aligned або клацанням миші по піктограмі Aligned Dimension на панелі інструментів Dimension. Запити команди DIMALIGNED: Specify first extension line origin or <select object>: —указать початок першої виносної лінії Specify second extension line origin: —указать початок другої виносної лінії Specify dimension line location or [Mtext/Text/Angle] : —указать положення розмірної

47

лінії Dimension text = зміряне значення

Базові розміри

Базові розміри і розмірні ланцюги є послідовністю лінійних розмірів. Базові розміри — це послідовність розмірів, відлічуваних від однієї базової лінії. У розмірних ланцюгів початок кожного розміру співпадає з кінцем попереднього. Перед побудовою базового розміру або ланцюга на об'єкті повинен бути проставлений хоча б один лінійний, ординатный або кутовий розмір.

Команда DIMBASELINE дозволяє створювати базові розміри. Викликається вона з падаючого меню Dimension > Baseline або клацанням миші по піктограмі Baseline Dimension на панелі інструментів Dimension. Запити команди DIMBASELINE: Specify а second extension line origin or [Undo/Select] <Select>:— вказати початок другої виносної лінії Dimension text = зміряне значення Specify а second extension line origin or [Undo/Select] <Select>: — вказати початок наступної виносної лінії Dimension text = зміряне значення Specify а second extension line origin or [Undo/Select] <Select>: — вказати початок наступної виносної лінії Dimension text = зміряне значення Specify а second extension line origin or [Undo/Select] <Select>: — вказати початок наступної виносної лінії або натискувати клавішу Enter Select base dimension: — вибрати початковий розмір або натискувати клавішу Enter для завершення команди Якщо попередній розмір не був лінійним або якщо у відповідь на перший запит натискувала клавіша Enter, то пропонується вибрати лінійний розмір, який використовуватиметься як базове. При цьому видається наступний запит: Select base dimension: — вибрати початковий розмір Далі слідують стандартні запити команди DIMBASELINE. Відстань між розмірними лініями в базових розмірах задається системній змінній DIMDLI.

Розмірний ланцюг

Команда DIMCONTINUE дозволяє створювати послідовний розмірний ланцюг. Команда викликається з падаючого меню Dimension > Continue або клацанням миші по піктограмі Continue Dimension на панелі інструментів Dimension. Запити команди DIMCONTINUE: Specify а second extension line origin or [Undo/Select] <Select>: — вказати початок другої виносної лінії Dimension text = зміряне значення Specify а second extension line origin or [Undo/Select] <Select>: — вказати початок наступної виносної лінії Dimension text = зміряне значення Specify а second extension line origin or [Undo/Select] <Select>: — вказати початок

48

наступної виносної лінії Dimension text = зміряне значення Specify а second extension line origin or [Undo/Select] <Select>: — вказати початок наступної виносної лінії або натискувати клавішу Enter Select continued dimension: — вибрати початковий розмір або натискувати клавішу Enter для завершення команди Якщо попередній розмір не був лінійним або якщо у відповідь на перший запит натискувала клавіша Enter, то пропонується вибрати лінійний розмір, який буде використаний для продовження. При цьому видається наступний запит: Select continued dimension: —выбрать початковий розмір Далі слідують стандартні запити команди DIMCONTINUE.

Радіальні розміри

Команда DIMDIAMETER будує діаметр кола або дуги. Команда викликається з падаючого меню Dimension > Diameter або клацанням миші по піктограмі Diameter Dimension на панелі інструментів Dimension. Запити команди DIMDIAMETER: Select arc or circle: — вибрати дугу мул і круг Dimension text = зміряне значення Specify dimension line location or [Mtext/Text/Angle] : —указать положення розмірної лінії При простановке розміру діаметра текст за умовчанням починається із знака 0. Ключі команди дозволяють змінювати розмірний текст і кут нахилу розмірного тексту. Маркери центру і осьові лінії автоматично з'являються в центрі дуги або круга, якщо розмір проставляється зовні, і не наносяться, якщо розмір проставляється усередині круга або дуги, а також у разі, коли маркери центру відключені. Є можливість провести примусове розміщення розмірного тексту і лінії-винесення усередині круга або дуги.

Команда DIMRADIUS, що дозволяє побудувати радіус кола або дуги, викликається з падаючого меню Dimension > Radius або клацанням миші по піктограмі Radius Dimension на панелі інструментів Dimension. Запити DIMRADIUS аналогічні запитам команди DIMDIAMETER. За умовчанням при простановке радіусу текст починається з символу R.

Кутові розміри

Команда DIMANGULAR дозволяє проставити кутовий розмір. Вона викликається з падаючого меню Dimension > Angular або клацанням миші по піктограмі Angular Dimension на панелі інструментів Dimension. Запити команди DIMANGULAR: Select arc, circle, line, or <specifу vertex>: —выбрать дугу, круг, відрізок Select second line: — якщо перша вказівка була відрізком, слід вказати другий відрізок, не паралельний першому Specify dimension arc line location or [Mtext/Text/Angle] : — вказати місцеположення розмірної лінії Dimension text = зміряне значення Якщо у відповідь на перший запит натискує клавіша Enter, то кутовий розмір

49

будується по трьох крапках і команда DIMANGULAR видає наступні запити: Specify angle vertex:—выбрать вершину кута Specify first angle endpoint:—указать першу кінцеву точку кута Specify second angle endpoint:—указать другу кінцеву точку кута Specify dimension arc line location or [Mtext/Text/Angle]: — вказати місцеположення розмірної лінії Dimension text = зміряне значення При простановке кутового розміру текст за умовчанням завершується знаком градуса °. Ключі команди дозволяють змінювати розмірний текст і кут його нахилу. Коли кут утворений двома непаралельними прямими, розмірна дуга стягує кут між ними. Якщо в цьому випадку дуга не перетинається з обома або з одним з образмериваемых відрізків, AutoCAD проводить одну або дві виносні лінії до перетину з розмірною дугою. Стягуваний кут завжди менше 180°.

Ордінатниє розміри

Ордінатниє розміри визначають відстань по осі координат від базової крапки до образмериваемого об'єкту (наприклад, до отвору в деталі). Застосування таких розмірів оберігає від помилок, що нагромаджуються, оскільки положення об'єктів відмірюється від єдиної базової крапки. Ордінатний розмір складається із значення координати х або у і винесення. Ордінатний розмір по X виражає відстань від початку координат до об'єкту уздовж осі X, а ординатный розмір по У — відповідно уздовж осі У. Якщо вказана крапка, AutoCAD автоматично визначає, по якій осі проставляти ординатный розмір. Такий спосіб називається автоматичним нанесенням ординатных розмірів. Винесення-відрізок або кожний сегмент выноски-ломаной отрисовывается перпендикулярно однієї з осей координат, тому доцільно включати режим ORTHO.

Команда DIMORDINATE дозволяє проставляти ординатные розміри. Вона викликається з падаючого меню Dimension > Ordinate або клацанням миші по піктограмі Ordinate Dimension на панелі інструментів Dimension. Запити команди DIMORDINATE: Specify feature location: — вказати положення елемента Specify leader endpoint or [Xdatum/Ydatum/Mtext/Text/Angle]: — вказати кінцеву точку винесення або координату, яку необхідно змінити; як наслідок, зміниться орієнтація винесень і розмірного тексту Dimension text = зміряне значення Винесення і написи пояснень

Команда QLEADER, призначена для побудови винесення, викликається з падаючого меню Dimension > Leader або клацанням миші по піктограмі Quick Leader на панелі інструментів Dimension. Запити команди QLEADER: Specify first leader роint, or [Settings] <Settings>: —указать першу точку винесення . Specify next роint:—указать наступну точку винесення Specify next роint:—указать наступну точку винесення Specify text width <0>: —указать ширину тексту

50

Enter first line annotation text <Mtext>: —ввести перший рядок тексту пояснення Enter next line annotation text:— ввести наступний рядок тексту пояснення Enter next line annotation text: —нажать клавішу Enter для завершення роботи команди Винесенням називається лінія, що сполучає на малюнку напис пояснення з об'єктом, до якого вона відноситься. Винесення і написи пояснень асоціативні, тобто при редагуванні одного з цих об'єктів відповідно змінюється і інший. Винесення, що складається з прямолінійних або сплайновых сегментів, можна почати від будь-якої крапки і від будь-якого об'єкту малюнка. Всі властивості винесення, її колір, вага лінії, масштаб, тип стрілки, розмір і інше визначаються установкою поточного розмірного стилю для першої розмірної стрілки. Написи пояснень можуть бути багаторядковими текстами, рамки допусків форми і розташування поверхонь або входження блоків. Вони або будуються «з нуля», або копіюються з вже існуючих пояснень. Тексти написів пояснень вводяться відрядковий в командному рядку або в діалоговому вікні Text Formatting, якщо був введений Enter на запит Enter first line annotation text <Mtext>: — ввести перший рядок тексту пояснення Параметри пояснення, лінії-винесення і стрілки, а також спосіб розташування тексту щодо винесення можна задати в діалоговому вікні Leader Settings:

  на вкладці Annotation, показаній на мал., задається тип пояснення, для якого будується винесення. Як пояснення можуть використовуватися багаторядковий текст, копії об'єктів, рамки допусків форми і розташування, блоки. Параметр Сміттю an Object дозволяє використовувати як пояснення вже наявний об'єкт, не створюючи новий. Тут можна також вказати режими багаторядкового тексту і набудувати повторне використовування пояснення для подальших винесень;

  на вкладці Leader Line & Arrow, представленої на мал. 6.24, указується тип лінії-винесення: ламана Straight або сплайновая Spline. В області Arrowhead із списку, що розкривається, можна вибрати тип стрілки, а в області Angle Constraints задати обмеження кутів для сегментів винесення. Щоб забезпечити швидке нанесення винесень, можна в області Number Points вказати

кількість крапок на винесенні; на вкладці Attachment, представленій

на мал. вибирається спосіб розташування багаторядкового тексту щодо винесення.

Рис . Діалогове вікно параметрів винесення

Рис . Вкладка винесень і стрілок Мал. Діалогове вікно параметрів винесення,

51

вкладка Attachment

_Для завантаження діалогового вікна Leader Settings необхідно вибрати з

падаючого меню пункти Dimension > Leader, а потім натискувати клавішу Enter. Швидке нанесення розмірів

Команда QDIM забезпечує швидке нанесення розмірів. Вона викликається з падаючого меню Dimension > QDIM або клацанням миші по піктограмі Quick Dimension на панелі інструментів Dimension Запити команди QDIM: Select geometry to dimension:—выбрать об'єкти для нанесення розмірів Select geometry to dimension:—выбрать об'єкти для нанесення розмірів Select geometry to dimension: — натискувати клавішу Enter після закінчення вибору об'єктів Specify dimension line роsition, or [Continuous/Staggered/Baseline/Ordinate/Radius/Diameter/datum-Point /Edit/ SeTt ings] <Continuous>: — вказати місцеположення розмірної лінії Команда QDIM запрошує лише вказівку контурів, на які необхідно проставити розміри, і вимагає вибрати тип розмірів, що проставляються, шляхом установки відповідного ключа.

Управління розмірними стилями

Розмірний стиль — це пойменована сукупність значень всіх розмірних змінних, що визначає вид розміру на малюнку.

Команда DIMSTYLE забезпечує роботу з розмірними стилями в діалоговому вікні Dimension Style Manager (мал. ), Команда викликається з падаючого меню Dimension > Style... або клацанням миші по піктограмі Dimension Style на панелі інструментів Dimension.

Рис . Діалогове вікно управління розмірними стилями

52

Диспетчер розмірних стилів дозволяє виконати безліч різних задач:   створити новий розмірний стиль;   змінити наявний розмірний стиль;   встановити поточний стиль;   проглянути розмірні стилі малюнка і їх властивості;   скористатися попереднім переглядом розмірних стилів;   порівняти два розмірні стилі або створити перелік всіх властивостей

стилю;   перейменувати розмірні стилі;   видалити розмірні стилі.

Розмірні стилі задають зовнішній вигляд і формат розмірів. Вони дозволяють забезпечити дотримання стандартів і спрощують редагування розмірів. Розмірний стиль визначає наступні характеристики:

  формат і положення розмірних ліній, ліній-винесень, стрілок і маркерів центру;

  зовнішній вигляд, положення і поведінка розмірного тексту;   правила взаємного розташування тексту і розмірних ліній;   глобальний масштаб розміру;   формат і точність основних, альтернативних і кутових одиниць;   формат і точність значень допусків.

Для нанесення розміру AutoCAD застосовує поточний розмірний стиль. За умовчанням як таке використовується ISO-25 (International Standards Organization), якщо користувачем не заданий іншій. Стиль STANDARD створений на основі стандарту ANSI (American National Standards Institute, США), хоча і не повністю з ним співпадає. Якщо в малюнку використовуються британські одиниці, то стиль STANDARD застосовується за умовчанням. Стилі DIN (Німеччина) і JIS (Japanese Industrial Standards, Японія) є в шаблонах малюнків AutoCAD DIN і JIS. Визначення базового розмірного стилю слідує почати з привласнення йому імені і збереження. Новий стиль базується на поточному і включає всі подальші зміни розташування розмірних елементів, розміщення тексту і виду написів пояснень. Для створення нового розмірного стилю необхідно в діалоговому вікні Dimension Style Manager клацнути мишею по кнопці New.... Відкриється діалогове вікно Create New Dimension Style (мал. ).

Рис . Діалогове вікно створення розмірного стилю

Після введення в полі New Style Name: імені створюваного розмірного стилю на екрані з'явиться діалогове вікно New Dimension Style, показане на мал. .

Рис . Діалогове вікно визначення параметрів розмірного стилю: вкладка

ліній і стрілок 53

Діалогове вікно New Dimension Style містить наступні вкладки:

  вкладка Lines and Arrows (див. мал. 6.29) дозволяє здійснювати:

  управління зовнішнім виглядом розмірних ліній в області Dimension Lines, а також їх придушення при установці прапорців Dim Line 1 і Dim Line 2 в полі Suppress:;

  управління зовнішнім виглядом виносних ліній в області Extension Lines, їх придушення при установці прапорців Ext Line 1 і Ext Line 2 в полі Suppress:, а також подовження виносних ліній за розмірні в полі Extend beyond dim lines: і настройка відступу виносних ліній від об'єкту в полі Offset from origin:;

  управління формою розмірних стрілок в області Arrowheads, їх геометрією у першої/другої крапок в полях 1st: і 2nd:, а також розмірами стрілок в полі Arrow size:;

  управління формою маркерів центру в області Center Marks for Circles, їх геометрією в списку, що розкривається, Турі: і розміром в полі Size:;

  вкладка Text — забезпечує управління розмірним текстом: його стилем, висотою, місцеположенням щодо розмірної лінії, зазором між текстом і розмірною лінією і ін. (мал. 6.30):

  список Text style: в області Text Appearance містить текстові стилі, що використовуються в поточному малюнку. Щоб створити або відредагувати текстовий стиль, слід натискувати кнопку, розташовану поряд з цим списком, і тим самим завантажити діалогове вікно Text Style;

  для установки кольору тексту і обведення напису рамкою призначені відповідно список Text color: і опція Draw frame around text;

  якщо в текстовому стилі задана фіксована висота, вона має пріоритет перед величиною, вказаною в списку Text height:. Тому, щоб користувач мав нагоду змінювати даний параметр на вкладці Text, висота в описі текстового стилю, що

використовується, повинна бути рівний 0;   в області Text Placement

визначається розміщення тексту щодо розмірних і виносних ліній, а також образмериваемого об'єкту. Результат дії кожної опції відразу можна проглянути на зразку. Для того, щоб текст розташовувався по вертикалі, слід використовувати список Vertical:. Варіант Centered дозволяє розмістити текст в центрі, з розривом розмірної лінії; Above — над розмірною лінією і паралельно їй. Обидві опції враховують напрям осей X і

У. Outside означає, що текст завжди розміщується за межами образмериваемого 54

об'єкту незалежно від напряму осей X і У; JIS — над розмірною лінією, навіть якщо не паралельно їй. Опції вертикального вирівнювання засновані на горизонтальних розмірах. Для настройки розташування тексту по горизонталі використовується список Horizontal:. При цьому параметр Centered дозволяє розмістити текст по центру між двома виносними лініями; At Ext Line 1 вирівнює текст вліво і розташовує його у першої виносної лінії уздовж розмірної лінії; At Ext Line 2 — управо; Over Ext Line 1 — уздовж першої виносної лінії; Over Ext Line 2 — уздовж другої виносної лінії;

Рис . Діалогове вікно визначення параметрів розмірного стилю, вкладка управління розмірним текстом

  вкладка Fit дозволяє встановити правила взаємного розташування розмірних виносних ліній і тексту (мал. 6.31). Тут же задається глобальний масштаб для розмірів:

  в області Fit Options можна визначити, як розташовуються текст і стрілки при недоліку місця для того і інших між виносними лініями;

  область Text Placement призначена для установки правил переміщення розмірного тексту. Вони застосовуються, якщо текст був поміщений програмою або уручну за межі виносних ліній. При цьому текст може переміщатися разом з розмірною лінією. Також він може відсунути від розмірної лінії. Розмірний текст, що відсунув, нанесений з винесенням або без винесення;

  в області Scale for Dimension Features опція Use overall scale: дозволяє вказати коефіцієнт масштабу для всіх параметрів розмірного стилю задаючих розміри, відстані і відступи, включаючи висоту тексту і величину стрілок. Глобальний масштаб не впливає на відміряні відстані координати, кути і допуски. За умовчанням він приймається рівним 1.0 Для збільшення розмірних елементів слід задати більший масштаб для зменшення - менший. Якщо поставлений прапорець Scale dimensions to layout (paperspace), використовується масштаб видового екрану

щодо простору листа;   дві опції в області Fine Tuning

управляють підгонкою розмірних елементів: Place text manually when dimensioning дає користувачу можливість розміщувати текст уручну; Always draw dim tine between ext lines призводить до того, що розмірна лінія розміщується між виносними, навіть якщо стрілки і розмірний текст винесені за їх межі;

Рис . Діалогове вікно визначення параметрів розмірного стилю, вкладка

розміщення   вкладка Primary Units — дозволяє визначити формат і точність

основних лінійних і кутових одиниць, вид зміряних значень розмірів (мал. ):   в області Linear Dimensions задається формат для ланцюгів, лінійних,

паралельних, ординатных і некутових базових розмірів, а також для радіусів і діаметрів:

55

Unit format: — визначається формат одиниць: наукові, десяткові, технічні, архітектурні, дробові або встановлені в Windows. В останньому випадку одиниці беруться з настройок мови і стандартів на панелі управління; Precision — задається число десяткових знаків для одиниць, і залежно від вибраних одиниць показується формат представлення величин; Fraction format: — визначається формат дробових одиниць: з горизонтальною межею, з косою межею або в один рядок; Decimal separator: — призначається десятковий роздільник: крапка, кома або пропуск. Якщо вибрані одиниці, встановлені в Windows, AutoCAD використовує десятковий роздільник, заданий в настройках мови і стандартів на панелі управління; Round off: — встановлюється точність округлення величин всіх лінійних розмірів. Тут можна вводити будь-яке число, що містить до п'яти десяткових знаків. Значення для округлення не повинне перевищувати величину точності, задану на цій закладці;

Prefix: — вказівка префікса, що додається перед величиною розміру. Заданий тут префікс замінює позначення радіусу і діаметра, які AutoCAD автоматично проставляє для відповідних розмірів. Для запису префікса можна використовувати спеціальні символи і управляючі коди; Suffix: — вказівка суфікса, що проставляється після величини розміру. Для запису

суфікса можна використовувати спеціальні символи і управляючі коди;

Рис . Діалогове вікно визначення параметрів розмірного стилю, вкладка визначення основних одиниць

  в області Measurement Scale проводяться наступні настройки:

Scale factor: — зміряні величини розмірів (лінійних, паралельних, радіусів, діаметрів,

ординатных, базових, ланцюгів) умножаються на заданий тут масштабний коефіцієнт; Apply to layout dimensions only: — масштабний коефіцієнт застосовується тільки до розмірів, нанесених на листах;

  в решті областей вкладки Primary Units встановлюються параметри кутових розмірів і придушення нулів;

  вкладка Alternate Units — дозволяє визначити формат і точність альтернативних одиниць, які використовуються для позначення величин розмірів в додатковій системі одиниць

(мал. ).

56

Рис . Діалогове вікно визначення параметрів розмірного стилю, вкладка визначення альтернативних одиниць

Звичайно з їх допомогою проставляються значення розмірів в метричних одиницях, якщо малюнок виконаний в британській системі, і навпаки. Величина розміру в альтернативних одиницях наноситься в квадратних дужках [ ] безпосередньо після розмірного тексту в основних одиницях. Display alternate units. Формат альтернативних одиниць, їх точність, округлення, префікси і суфікси, придушення нулів задаються так само, як і для основних одиниць. Проте для альтернативних одиниць можна задати ще два додаткові параметри:

  Multiplier for alt units: — альтернативні одиниці виходять шляхом множення основних одиниць на заданий тут коефіцієнт. За умовчанням пропонується коефіцієнт 0,03937, що використовується для перерахунку міліметрів в дюйми;

  Placement — настроюється розміщення альтернативних одиниць після або під альтернативними одиницями. При виборі параметра Below primary value основні одиниці розміщуються над розмірною лінією, а альтернативні — під нею.

  вкладка Tolerances — управляє параметрами формату і точності простановки допусків, що показують межі, в яких може варіюватися розмір (мал. 6.34):

  в області Tolerance Format настроюються наступні параметри нанесення допусків:

Method: — спосіб нанесення допусків. Вибір None відключає нанесення допусків. Якщо верхнє і нижнє відхилення рівні, використовується параметр Simmetrical, якщо ж розрізняються — параметр Deviation. За допомогою опції Limits можна вказати максимальну і мінімальну величини розміру. Параметр Basic, що дозволяє побудувати рамку навкруги розмірного тексту, звичайно використовується для позначення теоретично точних розмірів; Precision — число десяткових розрядів в значеннях допусків;

Upper value: — максимальне значення при нанесенні відхилень і граничних розмірів. AutoCAD використовує цю ж величину для симетричних допусків; Lower value: — мінімальне значення при нанесенні відхилень і граничних розмірів; Scaling for height: — відношення висоти тексту допусків до висоти основного розмірного тексту;

Vertical роsition: — вертикальне вирівнювання текстів симетричних допусків і відхилень. Для вирівнювання тексту допуску по верхній межі

розмірного тексту використовується опція Тори, по середині тексту — Middle, а по нижній межі — Bottom.

Рис . Діалогове вікно визначення параметрів розмірного стилю, вкладка простановки

Виведення креслення на папір.57

Роздрук креслення — останній етап при роботі з малюнком. Процес оформлення і висновку малюнків на друк в AutoCAD 2005 став більш керованим і гнучким в порівнянні з попередніми версіями. Перед висновком малюнка на друк необхідно його скомпоновать, тобто визначити, які види повинні бути викреслений. Як в просторі моделі, так і в просторі листа може бути один або декілька видових екранів, на яких представлені різні види моделі. Компоновка креслення, по суті справи, є процесом створення і розміщення таких екранів. Після закінчення компоновки креслення виводиться на принтер або плоттер.

Перед висновком малюнка на плоттер можна заздалегідь переглянути, як він розміщуватиметься на листі паперу. Для цього використовується команда попереднього перегляду PREVIEW, що викликається з падаючого меню File > Plot Preview або клацанням по піктограмі Plot Preview на стандартній панелі інструментів. При цьому автоматично включається зміна масштабу зображення в режимі реального часу для проглядання дрібних деталей креслення. Для зміни режиму масштабу зображення, висновку на плоттер, використовування панорамування або виходу з попереднього перегляду використовується контекстне меню (мал. 1.49), яке викликається у відповідь на натиснення правої клавіші миші.

Мал. Контекстне меню

Всі установки висновку малюнка на плоттер здійснюються в діалогових вікнах Plot-Model і Plot-Layout (мал. ). Ці вікна завантажуються командою PLOT, що викликається з падаючого меню File > Plot... або клацанням миші по піктограмі Plot (Ctrl+P) на стандартній панелі інструментів.

Мал. Діалогове вікно висновку на друк простору моделі

58

Лекція № 7Тема: Знайомство з програмою архітектурно-будівельного профілю ArCon.

Особливості роботи з панелями інструментів в різних режимах: типи панелей інструментів (горизонтальна та вертикальна панелі) Мета:

План.

1. Знайомство з програмою архітектурно-будівельного профілю ArCon.2. Особливості роботи з панелями інструментів в різних режимах3. Типи панелей інструментів (горизонтальна та вертикальна панелі)

Знайомство з програмою архітектурно-будівельного профілю ArCon.Введение

На сегодня актуальным является вопрос не о том, автоматизировать или нет процесс проектирования, а о том, как выполнить эту автоматизацию наиболее эффективно и с наименьшими затратами. Учитывая это, становится понятно, что выбор системы проектирования для любого предприятия очень важен. За последние несколько лет на рынке информационных технологий появилось множество различных - как отечественных, так и зарубежных - программных продуктов, автоматизирующих выполнение всех мыслимых и немыслимых задач, которые ранее приходилось решать вручную.

Программа ArCon является разработкой немецкой компании ELECO Software GmbH.

Для того, чтобы создать достаточно сложный проект, не требуется наличие специальных знаний в области CAD-систем. Достаточно просто разместить объекты, т.е. стены, двери, окна, лестницы и крышу на общем плане. ArCon предоставляет возможность планирования и конструирования произвольного количества этажей, включая подвальный и чердачный этажи. Этажи можно включать и выключать. Стены создаются как 3D-модель, пересечение стен строится автоматически. При этом с помощью специальной кнопки можно сразу же переключиться в режим просмотра проектируемого объекта в трехмерном пространстве. В режиме 3D просмотра можно проверить еще раз дизайн и оптимальную освещенность помещений с учетом реального времени суток. При этом не имеет никакого значения, идет ли речь о плане жилого дома на одну семью или большого административного комплекса.

Проект ArConВ общем случае проектом в программе называется полностью завершенная,

проработанная до мелочей модель дома (коттеджа или общественного здания) или группы домов, включающая внутреннюю обстановку, элементы окружения (рельеф, объекты экстерьера), полностью настроенное освещение и пр. Завершенный проект может быть представлен в нескольких видах, в зависимости от конкретных требований и желания заказчика.

• Как трехмерная модель в формате ArCon.• Как архитектурный чертеж (в собственном формате ArCon или DWG).

59

• Как трехмерная модель другого формата, например конвертированная в формат MAX (файл 3ds Max).

• В виде HTML-страницы.• В качестве отдельного исполняемого EXE-файла, не требующего

наличия на компьютере заказчика установленной CAD-системы (скажем, того же AutoCAD) или самой программы ArCon.

• В виде набора рисунков, изображающих как отдельные строительные элементы (части чертежа), так и дизайн интерьеров.

Проекту ArCon отвечает тип файлов с расширением ACP (ArCon Project). Это единственный тип файлов, поддерживаемый системой. В этих файлах хранится полная информация о конструктивных особенностях разработанного проекта, а также все данные об объектах интерьера и экстерьера, о его графическом и трехмерном представлениях.

Интерфейс и возможности ArCon 2005Перед началом работы с модулем ArCon, как и с любой другой программой,

необходимо основательно ознакомиться с интерфейсом, системными настройками и возможностью изменения и того, и другого для этой программы.

Главное окно программы ArCon 2005, открываемое сразу после запуска, показано на рис. 1.3. Оно содержит только две панели инструментов (одну вертикальную и одну горизонтальную) и три пункта меню, управляющих системными настройками и настройками нового проекта. Пока на панелях инструментов активны всего лишь три кнопки,

позволяющие создать новый проект, запустить мастер проектов, называемый в программе Ассистент проектов, или открыть (загрузить)ранее сохраненный проект.

Рис. 1.3. ArCon 2005 версии 8.02

Особливості роботи з панелями інструментів в різних режимахНезависимо от того, является ли пользователь архитектором, дизайнером,

инженером-строителем, маклером по недвижимости или производителем строительных материалов, он может использовать ArCon не только как мощный программный продукт виртуального проектирования и дизайна, но и как эффективный инструмент для реалистичного представления проектов. Просмотр проектируемого объекта в 3D-изображении и обход его как вокруг, так и внутри помогают избегать ошибок в проектировании.

В режиме конструирования работа осуществляется с общим планом здания. При этом в качестве инструментов конструирования могут быть использованы "электронная линейка" и вспомогательные линии. При помощи специальных

60

диалогов устанавливаются окна, двери, лестницы и крыши, корректность их установки сразу же может быть проверена в режиме 3D-просмотра. Так, например, для каждой лестницы можно определить нижний и верхний уровень; при помощи ввода угла можно создавать трапециевидные нижнюю или верхнюю ступень. Появилась возможность устанавливать пандусы.

В режиме дизайна можно просмотреть здание в фотореалистичном 3D-изображении и создать интерьер здания, а также ландшафт вокруг него. На местности можно вырыть котлованы (например, для бассейнов). Существует возможность разделить территорию на несколько областей и присвоить им различные текстуры.

Специальная встроенная функция ArCon позволяет рассчитать фотореалистическое изображение (можно использовать метод трассировки лучей) освещенности, картины игры света и теней с учетом эффектов отображения.

В ArCon можно изображать и подвижные объекты. Определив, например, дверцу шкафа как подвижный объект, можно продемонстрировать процесс его открывания/закрывания. Можно также совершить прогулку во внутренних помещениях и снаружи в режиме реального времени днем и ночью, используя функции масштабирования и произвольного вращения.

Типи панелей інструментів (горизонтальна та вертикальна панелі)Как уже отмечалось, в программе ArCon есть всего две панели инструментов:

вертикальная и горизонтальная. Независимо от режима, в котором вы на данный момент работаете, на горизонтальной панели инструментов собраны кнопки и элементы управления, управляющие общими настройками системы: откат и повторение выполненных действий, масштаб представления графического или трехмерного отображения, режим отображения построенного здания и пр. На вертикальной панели инструментов собраны команды для создания всевозможных объектов при построении плана (стен, окон, дверей, лестниц и т. д.), а также для построения вспомогательной геометрии, проставления размеров, размещения текста на чертеже, построения продольных сечений и пр.

Еще больше команд собрано в разделах системного меню, причем обратите внимание, что многие из них не повторяются, то есть не дублируются кнопками на панелях инструментов, как в большинстве других систем проектирования. Это означает, что команды меню также придется изучить основательно.

Начнем подробное рассмотрение интерфейса с команд панелей инструментов, как наиболее важных. Как для вертикальной, так и для горизонтальной панели состав этих команд существенно различается в режимах дизайна и конструирования.

Горизонтальная панель инструментовВ программе ArCon практически весь пользовательский интерфейс построен

на вариантных кнопках.Вариантная кнопка - это элемент управления, дающий доступ к нескольким

встроенным командам (встроенным кнопкам), собранным воедино. Вариантная кнопка выглядит как обычная кнопка панели инструментов, только в ее нижнем правом углу отображается маленький черный треугольник. В качестве пиктограммы такой кнопки отображается пиктограмма той из входящих в нее кнопок, которая вызывалась последней.

61

По умолчанию при запуске нового проекта окно открывается в режиме конструирования (графическом режиме для создания плана здания). Однако для ранее созданных и полностью проработанных проектов (то есть проектов с завершенной дизайнерской частью) окно может открываться в режиме дизайна. Для переключения в режим проектирования вы можете воспользоваться кнопкой Режим конструирования

на горизонтальной панелиВ режиме конструирования эта панель содержит команды управления

документом, масштабирования, а также кнопки-флажки отдельных режимов отображения данных проекта.

• Новый проект- запуск создания нового проекта. Если в системе на момент вызова команды существует активный проект, он будет закрыт (перед этим, конечно, будет выдан запрос на сохранение внесенных изменений, если таковые были).

• Запуск ассистента проектов - команда вызывает окно мастера проектов, в котором шаг за шагом, выбирая определенные параметры из предложенных вариантов настроек, пользователь создает здание на плане. Это наиболее быстрый и удобный способ создания нового проекта, который, впрочем, не отличается большой гибкостью. О самом мастере проектов будет рассказано в последующих главах.

• Вставить новый план - нажатие этой кнопки также запускает мастер проектов, не закрывая активного плана. Таким образом пользователь получает возможность добавлять новые здания в свой проект с помощью все того же мастера проектов.

• Стандартные кнопки Открыть проект и Сохранить проект

• Сохранить проект как Интернет-страницу -позволяет выполнить сохранение текущего проекта ArCon в формате HTML

• Печать Для настройки параметров печати служит команда системного меню Файл — Настройка печати.

• Новый вид - нажатие этой кнопки приводит к появлению нового окна с представлением текущего проекта (рис. 1.5). Данная функция позволяет вести редактирование проекта сразу в нескольких окнах, Окна —

Данная команда поддерживается и для трехмерного представления проекта в режиме дизайна (рис. 1.6).

Режим дизайна- кнопка перевода текущего объекта в режим дизайна (трехмерного представления). Не забывайте, что для перехода из режима конструирования в режим дизайна

и обратно вы можете воспользоваться функциональной клавишей F12.•Команды Отменить

и Восстановить62

предназначаются для отмены предыдущего действия или повторения только что отмененного.

• После нажатия кнопки Масштаб с помощью прямоугольной рамки, растягиваемой мышью, вы можете указать

участок плана, который будет подогнан к размерам окна представления документа.• Команда Показать всеустанавливает такой масштаб, а также размещение плана, при котором все его

части отображаются в пределах габаритов окна представления.• Следующей кнопкой после команды Показать все является группа

команд для размещения курсора и начала координатной сетки на плане. Данная группа состоит из четырех команд.

- Установить начало координат задание нового положения системы начала координат.

- Установить начало координатной сетки - начало координатной сетки. Указывается точка, в которую

устанавливается начальный узел сетки, остальные узлы отстраиваются во всех направлениях с одинаковым шагом.

- Установить начало координат и сетки- команда устанавливает новое положение начала координат, при этом

совмещая с ним начало координатной сетки.- Установить начало отсчета

установка точки отсчета (локальной системы координат). • Точки вкл./выкл.

- команда управляет отображением сетки из точек на изображении плана. К узлам данной сетки (точкам) вы можете привязываться при построении стен или фиксации различных объектов на плане.

• Вспомогательные линии вкл./выкл.• Слои вкл./выкл.- управление отображением слоев на плане.

• Ландшафт показать/скрыть

• - включить или отключить отображение элементов рельефа на плане или в окне трехмерного представления.

• Штриховку стен вкл./выкл. - команда предоставляет возможность показать или скрыть штриховку стен на плане в режиме

конструирования.

63

- Показать внутреннюю обстановку- эта кнопка управляет отображением контуров крыши на плане здания. Если она нажата, то контуры скатов и коньков крыши обрисовываются светло-

серым цветом на плане, в противном случае созданная крыша просто не отображается (рис. 1.13). Отключение отображения поверхности крыши улучшает представление чертежа здания, зачастую облегчая редактирование или добавление в план различных объектов, поскольку во включенном состоянии контурное изображение крыши просто засоряет чертеж.

• Подобно крыше и элементам внутренней и внешней обстановки, можно показывать или прятать деревянные конструкции в здании (если такие, конечно, используются в проекте). Для этого предназначена кнопка Деревянные конструкции вкл./выкл.

• Надписи вкл./выкл.- кнопка отвечает за отображение текстовых подписей на чертеже здания.

• Размеры вкл./выкл.

- отображение размеров..

• Предотвращение конфликтов во включенном состоянии данная кнопка обеспечивает контроль взаимных соударений объектов или соударений между объектом и стеной при добавлении новых объектов, перемещении или редактировании существующих.

• Разрезы показать/скрыть

Последний элемент управления горизонтальной панели инструментов - это не кнопка, а раскрывающийся список этажей активного здания на плане (рис. 1.17). Выбранный элемент в этом списке отвечает активному этажу в здании.

Если быть точным, то названный выше раскрывающийся список - не самый последний элемент управления горизонтальной панели. В крайней правой ее части находятся еще две кнопки: окно просмотра и Помощь

Первая команда запускает небольшое немодальное окно, в котором отображается трехмерная модель здания на текущем этапе выполнения. Это окно свободно перемещается в пределах главного окна программы и никоим образом не мешает дальнейшей работе с планом, при этом всегда оставаясь в положении поверх других окон. Изображение в этом окне можно вращать, приближать или отдалять, но нельзя масштабировать. Из этого следует, что данное вспомогательное окно служит лишь для лучшего визуального представления изменений в плане при его разработке или редактирования. Вторая кнопка служит для вызова справочной системы программы ArCon. Вы можете ею воспользоваться, если достаточно хорошо знаете немецкий язык.

При переходе в режим дизайна набор элементов управления горизонтальной панели инструментов не изменяется, однако отдельные кнопки становятся недоступными (Вспомогательные линии вкл./выкл., Штриховку стен вкл./выкл., Надписи вкл./выкл., Размеры вкл./выкл., Разрезы показать/скрыть и пр.). Кроме

64

того, в режиме дизайна появляется еще одна горизонтальная панель - панель управления представлением трехмерного изображения (рис. 1.18). Подробно о содержащихся на ней кнопках и прочих элементах управления будет рассказано, когда пойдет речь о работе в режиме дизайна.

В завершение необходимо отметить, что большинство команд, управляющих отображением плана и его элементов, дублируются командами меню Показ (рис. 1.19).

Кроме того, в этом меню есть и другие специфические команды, которые будут рассмотрены позже. Сейчас же перейдем к изучению команд, представленных на вертикальной панели инструментов главного окна программы ArCon.

Вертикальной панелиСостав вертикальной панели, в отличие от состава горизонтальной,

существенно отличается для режимов проектирования и дизайна. Начнем рассмотрение команд этой панели, которые доступны пользователю в режиме конструирования. Обращаю ваше внимание, что это именно рассмотрение, а не изучение команд. Более подробно узнать о том, как работать с наиболее часто используемыми функциями ArCon, вы сможете из последующих глав.

Особенностью вертикальной панели инструментов является ее насыщенность всевозможными командами - большинство из них представлено в виде логически объединенных групп кнопок (в программе они называются вариантными кнопками). Напомню, что признаком группы кнопок является маленький черный треугольник в правом нижнем углу пиктограммы любой из кнопок (точнее, той, которая вызывалась последней и на данный момент считается активной).

• Самой верхней является группа из двух команд для выделения объектов чертежа.

- Выбрать элемент

- активизирует режим выбора (выделения) любого элемента на чертеже или окне трехмерного представления (стены, окна, какого-либо элемента интерьера и пр.).

По умолчанию на данной вкладке установлены далеко не все флажки. Рекомендую нажать кнопку Все, чтобы сразу установить все флажки (как на рис. 1.20), тем самым разрешив выбор и выделение любых объектов плана.

Выделить область

позволяет выделить произвольную многоугольную область. Все объекты, которые частично или полностью попали внутрь данной области

65

Рис. 1.20. Окно настройки фильтра выделения

Рис. 1.18. Панель управления представлением трехмерного изображения

• Следующая группа - Установка стен - без сомнения, считается наиболее часто используемой и состоит из следующих команд:

- Наружная стена (толщина 30 см) - Наружная стена (толщина 24 см) Несущая стена (толщина 30 см) Несущая стена (толщина 24 см) Не несущая стена (толщина 13,5 см) - Не несущая стена (толщина 11,5 см) I- Легкая перегородка (толщина 5 см) Виртуальная стена

Рис. 1.21. Дополнительная панель с инструментальными кнопкамиДля каждой из команд построения наружных или внутренних стен можно

использовать следующие варианты построения.- Непрерывный ввод стен

- в этом режиме вы можете последовательно создавать неограниченное количество соединенных между собой стен, указывая с помощью мыши их начальные и конечные точки (рис. 1.22). При этом окончание каждой предыдущей стены считается началом следующей. Для прекращения ввода необходимо воспользоваться клавишей Ecs.

Обратите внимание на то, что после соединения или пересечения стен программа автоматически выделяет на плане новое помещение - комнату

Установить отдельную стену

- устанавливает отдельную стену. Положение стены определяется двумя последовательно указанными точками на плане. После фиксации стены (указание ее конечной точки с помощью щелчка кнопкой мыши) построение стены не продолжается, но вы остаетесь в текущем режиме построения.

- Установить стену перпендикулярно

- новая стена строится строго перпендикулярно (рис. 1.24) к указанному объекту на чертеже (а именно к другой стене или к вспомогательной линии). После фиксации стены (второго щелчка кнопкой мыши), как и в предыдущей команде, построение стены прерывается.

- Установить стену под углом - команда подобна предыдущей с той разницей, что новая стена

прокладывается под произвольным углом к базовой стене или указанной вспомогательной линии.

- Параллельная стена

66

- данная функция позволяет строить стены параллельно указанным прямолинейным объектам плана.

- Средняя стена - стена создается посередине между двумя указанными точками.

- Параллельная стена на расстоянии команда аналогична команде Параллельная стена, только позволяет

устанавливать точное расстояние между базовым объектом и создаваемой стеной.• Следующая команда - Круглые стены - предназначена для построения

круглых стен различной конфигурации. Для этого существует несколько способов, как и для обычных стен, представленных на дополнительной вертикальной панели инструментов.

- Скругление двух стен - команда служит для построения скругления между двумя стенами (не обязательно пересекающимися). Начальные и конечные точки дуги можно фиксировать только на уже существующих стенах, в противном случае

построение круглой стены в этом режиме будет невозможно (рис. 1.25).- Простая арка (продление стены) - криволинейный отрезок стены

дома строится на продолжении одной из стен, в результате стена не замыкается. Сама арка строится по двум точкам, одна из которых является окончанием указанной стены, другая задается пользователем с помощью щелчка кнопкой мыши (рис. 1.26, а).

- Дуга на стену - действие команды похоже на действие предыдущей, только дуга создается по трем точкам и крайняя точка дуги не зафиксирована на краю стены (то есть стена не продлевается, а скругляется дугой (рис. 1.26, б)).

- Свободный сегмент круга (3P)- стена строится в виде дуги, причем сначала указываются ее крайние

точки, а потом вы «растягиваете» дугу до нужных размеров и фиксируете третью точку (определяя таким образом радиус сегмента).

- Свободный сегмент круга (MP)- стена, как и в предыдущем случае, строится в произвольном месте плана

в виде дуги, для которой задаются начальная и конечная точки, однако радиус определяется не размещением третьей точки дуги, а фиксацией центра дуги (сегмента).

- Окружность через центральную точку- строится замкнутая круговая стена путем указания центра окружности и

точки на самой окружности (определяющей величину радиуса).- Окружность по 3 точкам

67

Елемент простановки Дверей на відстані в ArCon - действие команды аналогично предыдущему режиму, только

окружность строится через три произвольные точки на листе плана. Разумеется, точки не должны лежать на одной прямой.- Стены Spline

- команда появилась лишь в последней версии программы и позволяет строить стены в виде сплайновых кривых. Установить подбалку и Установить надбалку

Группа команд Двери представлена вариантной кнопкой

и содержит огромное количество процедур для размещения на плане дверей различных типов (рис. 1.30).

• Следующая вариантная кнопка Окна реализует построение всевозможных типов окон (рис. 1.32). Способы размещения окон на стенах ничем не отличаются от описанных выше способов для дверей. Подробнее о работе с данной командой, а также о предлагаемых в системе типах окон и возможностях их редактирования вы узнаете из следующих глав.

68

Все лестницы в программе делятся на деревянные и бетонные. На панели (см.

рис. 1.33) в первом столбце размещены всевозможные типы лестниц из дерева (пиктограммы подсвечены желтым цветом), во втором столбце - такие же типы, но из бетона (пиктограммы подсвечены бледно-серым).

• С помощью команды Вставить текст вы можете размещать на листе плана произвольный текст.

• Вапиантная кнопка Размеры позволяет проставлять на плане размеры различных типов (рис. 1.46).

Рис. 1.46. Вариантная кнопка для проставления размеров

•Определение разреза после вызова этой команды в плане необходимо указать начальную и конечную точку линии

разреза. Если при этом на горизонтальной панели инструментов нажата кнопка Разрезы показать/скрыть, то на чертеже сразу появится прямоугольная область с разрезом, выполненным по указанной линии (см. рис. 1.16).

69

Команды для построения различных типов лестниц

Лекція № 8Тема: Знайомство з програмою архітектурно-будівельного профілю ArCon.

Особливості роботи з інструментами. меню програми та робота з ним в різних режимах.Мета:

План.

1. В режиме дизайна состав вертикальной панели инструментов совсем другой.2. Основні прийоми роботи з інструментами. 3. Меню програми та робота з ним в різних режимах.

В режиме дизайна состав вертикальной панели инструментов совсем другой.

• Выбор объекта назначение команды такое же, как и в режиме конструирования, а именно перевод системы в режим выбора объектов.

• Выбрать все команда выделяет все объекты, присутствующие в трехмерной сцене (здесь подразумеваются именно объекты интерьера и экстерьера, но не архитектурные элементы). При выделении 3Э-объекта вокруг него отрисовывается зеленый габаритный параллелепипед (рис. 1.47).

• Группировать команда объединяет выделенные объекты плана в группу. При этом объединенный элемент (группа) перемещается, редактируется и масштабируется как единый объект. Габаритный параллелепипед для группы охватывает все входящие в нее объекты. Кнопка активна только в случае, когда в окне трехмерного представления выделено не менее двух отдельных объектов.

• Отменить группировку разбивает выделенную группу на составляющие (отдельные объекты).

• Копировать эта группа команд содержит две кнопки, первая из которых запускает команду копирования выделенного объекта, а вторая позволяет создавать массив из копий объекта.

• Удалить удаление выделенного объекта со сцены.• Группа кнопок для вращения относительно ортогональных осей

представлена тремя вариантными кнопками, каждая из которых отвечает за вращение выделенного объекта или группы вокруг соответствующей координатной оси (Z, X или Y). Все вариантные кнопки имеют одинаковый состав и внешний вид (рис. 1.48).

Рис. 1.48. Вариантная кнопка для вращения выделенного объектаКак видите, команды данной группы кнопок позволяют поворачивать

трехмерный объект на угол 90°, 45° или 30°, а также свободно вращать вокруг координатной оси.

Одна из команд (а именно для наиболее часто применяемого вращения вокруг оси, нормальной к фундаменту) вынесена отдельно. Эта команда называется Произвольное вращение вокруг оси Z. В одной группе с ней находится команда

70

Произвольное вращение (рис. 1.49), которая предоставляет возможность свободного вращения выделенного объекта в пространстве.

Рис. 1.49. Группа команд для вращения вокруг оси Z и для произвольного пространственного вращения

• Выбранные объекты/группы в позицию загрузки нажатие этой кнопки переводит все выбранные объекты трехмерной сцены в начальную позицию (то есть в такую позицию, в которую эти объекты были первоначально установлены сразу после вставки из каталога объектов).

• Зеркально - с помощью данной функции вы можете выполнить зеркальное отображение объекта или группы объектов.

• Группа команд Выровнять (рис. 1.50) - позволяет выровнять габаритные параллелепипеды выделенных объектов одним из следующих способов:

- выровнять по переднему, заднему, левому или правому краю;- расположить все объекты посередине между крайними верхними и

нижними, правыми и левыми или задними и передними габаритными точками объектов;

- равномерно разместить объекты по длине, ширине или высоте.

Рис. 1.50. Группа команд выравнивания

• Вкл./выкл. Лампы - включение или отключение всех ламп трехмерной сцены. Кнопка активна, только если в проект были добавлены светильники.

• Выбрать текстуру/материал нажатие кнопки переводит систему в режим выбора (заимствования) текстуры. После вызова команды необходимо щелкнуть кнопкой мыши на объекте (или его части, если на объект наложены разные текстуры), чтобы занести текстуру в буфер памяти.

• Перенести выбранную текстуру/материал - переносит текстуру из буфера памяти на указанный объект или его часть, заменяя тем самым текущую текстуру. Эту команду необходимо вызывать только после вызова команды Выбрать текстуру/материал и заимствования текстуры у другого объекта.

• Расчет освещения отдельного помещения проводится расчет освещения и визуализация отдельного помещения.

• Сохранить объект(o2c) сохранение выделенного объекта в формате O2C.

• Создать плиту (PIC) - команда предназначается для создания многоугольной платформы у основания текущего этажа.

• ArCon modellier funktionen (Инструмент для моделирования ArCon)данная команда открывает доступ к подпрограмме (рис. 1.51) для

71

моделирования отдельных объектов, которые потом могут использоваться в программе. Данное приложение обладает достаточно мощным функционалом и называется AcMod. С помощью модуля AcMod вы сможете самостоятельно разрабатывать различные трехмерные модели объектов интерьера и экстерьера, которые потом будут сохранены в общей базе данных и использоваться на равных со стандартными объектами ArCon.

Основні прийоми роботи з інструментамиНастройка элементов оформления плана

В системе ArCon, кроме объектов конструирования, есть еще некоторое количество элементов, которые к данным объектам отнести нельзя, но которые имеют большое значение при создании и оформлении чертежа. Это, в частности, разрезы, размеры и надписи на чертеже, измерительная линейка и пр. У каждого из этих элементов также есть собственные настройки.

Параметры разрезовКоманда программного меню Опции — Разрезы открывает окно настройки

разрезов и сечений (рис. 2.56), создаваемых в программе ArCon (см. рис. 1.15 и 1.16). Напомню, что для построения разреза предназначена команда Определение разреза, кнопка вызова которой находится на вертикальной панели инструментов в режиме конструирования.

В области Заголовок и обозначение вы можете настроить способ отображения заголовка и обозначения линии сечения на чертеже.

Настройка разрезаемых объектов осуществляется в области Разрезы этажей/зданий.

• Переключатель с положениями Отдельный этаж, Отдельное здание, Все здания, Видимые этажи предназначен для указания объектов, которые следует разрезать и отображать при выполнении сечения.

• Флажок С объектами указывает, нужно ли разрезать также и объекты при пересечении их линией разреза.

• Флажок Показывать только разрезы позволяет ограничить глубину отображения разреза определенной величиной, чтобы не засорять изображение дальними объектами. По умолчанию это

значение равно 1000 см.В области Окно разреза собраны элементы управления, задающие способ

отображения разреза на чертеже.• Невидимо - разрез нигде не отображается.• Как прямоугольник на плане - изображение разреза отображается в

отдельном прямоугольнике, который можно свободно перемещать в пределах чертежа (см. рис. 1.16). Флажок Перекрывать план указывает, должен ли габаритный прямоугольник разреза закрывать собой изображение плана.

• все окно - созданный разрез закрывает собой весь чертеж.• В новом окне - каждый разрез, созданный на плане, отображается в

новом окне.

72

Рис. 2.56. Окно настройки параметров разрезов

Наиболее удобны два варианта отображения разрезов: Как прямоугольник на плане с перекрытием плана (в ArCon 2005 установлен по умолчанию) или В новом окне, если разрезов будет слишком много.

Область Масштаб предназначается для задания масштаба изображения, полученного в результате выполнения разреза. Предусмотрены следующие варианты задания масштаба.

• Установить масштаб разреза равным масштабу проекта - положение переключателя Как проект.

• Изменять масштаб изображения разреза здания пропорционально окну или панели, в которой он выводится, -Подогнать к окну (именно этот вариант предлагается в программе по умолчанию).

• Выбор одного из предустановленных масштабов - 1:20, 1:50 или 1:100 - выбор осуществляется с помощью соответствующего положения переключателя в области Масштаб.

• И, наконец, вы можете задать произвольный масштаб - положение Любой масштаб.

Область Актуализация при изменении содержит всего два положения переключателя: Всегда сразу и На запрос, которые указывают способ перестройки сечения при каком-либо изменении в плане. Если переключатель установлен в положение Всегда сразу, то сечение перестраивается (перерисовывается) при любом изменении в структуре проекта, тогда как переключатель, установленный в положение На запрос, организует предварительный вывод запроса подтверждения на перерисовку у пользователя.

Вспомогательные линииКоманда для вызова окна настроек

вспомогательных линий не вынесена отдельно в меню Опции, однако данные настройки весьма важны, поэтому и будут рассмотрены.

Чтобы получить доступ к настройкам типа вспомогательной линии (рис. 2.57), щелкните правой кнопкой мыши на любой из кнопок группы команд для построения вспомогательной геометрии. В открывшемся окне вы можете выбрать тип линии, которым будут отрисовываться

все объекты вспомогательной геометрии, а также с помощью уже хорошо знакомых вам элементов управления (цветового поля и кнопки с черным треугольником) задать цвет вспомогательных линий.

Как и для большинства объектов, создаваемых в режиме конструирования, изменение вида вспомогательных линий отразится только на тех объектах, которые будут создаваться после изменения параметров.

73

Рис. 2.58. Окно настройки параметров текста в программе

Надписи и размерыДля настройки параметров текстовых надписей, добавляемых в проект,

выполните команду Опции — Надпись илищелкните правой кнопкой мыши на кнопке Ввод текста вертикальной панели инструментов. В результате должно открытьсяокно для настройки параметров созданного текста (рис, 2,58),

Данное окно практически ничем не отличается от стандартного окна выбора шрифта в Windows, однако в правом нижнем углу есть дополнительная область Угол, позволяющая настроить угол наклона относительно горизонтали вводимого текста. Вы можете установить текст строго горизонтально или вертикально или же под любым углом (положение В углу).

Окно настоек параметров размеров (рис. 2.59) вызывается командой Опции —> Установка размера или щелчком правой кнопки мыши на любой из кнопок для

построения размеров.В этом окне по умолчанию установлен

флажок Отображение архит. деталей, означающий, что все проставленные размеры будут отображаться согласно общепринятым нормам в строительстве. Если снять этот флажок, сразу станут активными все остальные элементы управления данного окна. С помощью соответствующих флажков вы можете заставить программу устанавливать размеры для окон и стен, автоматически позиционировать (размещать) эти размеры, а также убрать из размерной надписи единицу измерения. Кроме того, в области После запятой устанавливается требуемая в проекте

точность (количество знаков после запятой при простановке размеров).Кнопка Определить тип шрифта в правом нижнем углу окна Установка

размера вызывает уже знакомое вам окно настройки параметров шрифта (см. рис. 2.58). Кнопка Тип шрифта перенести устанавливает все настройки шрифта размерной надписи такими же, какие приняты для всех остальных надписей в текущем сеансе работы с программой.

ЛинейкаВ программе ArCon, помимо проставления размеров, есть еще одна очень

интересная возможность проводить измерения на чертеже. Эта возможность реализована через объект Линейка.

Активировать линейку на чертеже можно с помощью команды меню Показ — Линейка или сочетания клавиш Ctrl+L. Вместе с линейкой в нижней левой части

74

Рис. 2.59. Окно Установка размера

Линейка ArCon - это графическое изображение обычной метрической чертежной линейки, которое можно свободно

перемещать и поворачивать в пределах текущего листа чертежа (рис, 2,60),___________________________________________________________________________________________________Рис. 2.60.

Линейка

рабочей области главного окна программы активируется небольшая панель управления размещением и углом поворота линейки (рис. 2.61).

Рис. 2.61. Панель управления положением линейки

Линейка может использоваться как для измерений, так и для вычерчивания тех или иных элементов плана. На линейке вы можете ставить произвольное количество отметок, перемещать линейку или устанавливать ее под углом. При желании можно использовать линейку по ее прямому назначению, то есть, установив ее определенным образом, провести по ее краю «карандашом» (мышью), пользуясь при этом привязкой к краю линейки. Таким образом, создаваемый объект (стена, балка, дверь и пр.) разместится точно вдоль линейки и будет иметь определенную вами длину (рис. 2.62).

Перемещать линейку в вертикальном направлении можно, нажав и удерживая кнопку мыши в области, где

находятся метки шкалы (именно метки, но не деления!). Чтобы переместить линейку в горизонтальном направлении, необходимо проделать все то же, только удерживая нажатой клавишу Shift. Для вращения линейки вокруг нулевой отметки следует, удерживая нажатой клавишу Ctrl, щелкнуть кнопкой мыши в области делений шкалы и повернуть линейку. Для задания размещения линейки также можно воспользоваться панелью управления (см. рис. 2.61).

• Приподнять линейку

- убирает с изображения линейки верхнюю черту, вдоль которой можно отрисовывать объекты. Для возвращения этой линии обратно необходимо еще раз нажать эту же кнопку.

• Шкалой вниз

Шкалой вверх-с помощью этой команды вы управляете положением шкалы на линейке. Для переключения шкалы вы также можете

воспользоваться клавишей F6.• Линейку параллельно смещают- линейка смещается

параллельно самой себе на величину, заданную в поле Расстояние при перемещении (первое из четырех полей на панели управления линейкой).

Тот же эффект достигается в результате нажатия функциональной клавиши F7.• Линейку вращают линейка поворачивается относительно нулевой

отметки на угол, указанный в поле Относительный угол поворота при вращении (следующее поле после поля Расстояние при перемещении). Для

поворота на заданный угол можно также применять клавишу F8.

• Повернуть линейку на 90°- осуществляется поворот линейки на 90°. Альтернативный способ такого

поворота - клавиша F9.

75

Рис. 2.63. Настройки линейки

• Линейка горизонтально- данная команда устанавливает линейку в горизонтальное положение (для этого вы также можете воспользоваться клавишей F10).

• Поле Стандартный табулятор (второе с конца панели) задает размещение табулятора (маленькой синей черточки на линейке). Значение расстояния задается в сантиметрах.

• Абсолютный угол поворота - последнее поле на панели управления линейкой. Служит для задания абсолютного угла поворота линейки (отсчитывается от горизонтали против часовой стрелки).

Чтобы убрать линейку с чертежа, необходимо вновь выполнить команду Показ — Линейка или нажать сочетание клавиш Ctrl + L.

Линейка, как и прочие объекты режима конструирования, имеет собственные настройки. Получить к ним доступ можно, выполнив команду Опции —> Линейка, В результате появится окно Установки линейки (рис. 2.63).

В области Табуляторы вы можете запретить создание периодичных табуляторов на линейке, а также установку стандартного табулятора, сняв соответствующие флажки. Флажок Линейка видима управляет видимостью линейки на чертеже.

Назначение же флажка Начало координат в последней точке далеко не очевидно. Установка этого флажка делает доступной одну очень удобную функцию программы. Речь идет о перемещении линейки вслед за указателем мыши после построения какого-либо объекта, скажем стены. После фиксации конечной точки каждой стены линейка перемещается параллельно сама себе, совмещая конец последней стены с началом отсчета на шкале. Таким образом вы можете

76

продолжить по строение следующей стены «под линейку» без каких-либо дополнительных действий или же просто не обращать на это перемещение внимания.

На этом рассмотрение настроек программы, объектов и различных элементов оформления можно считать завершенным. Прочтение этой главы, несмотря на отсутствие каких-либо практических примеров, может оказать значительную помощь при более глубоком освоении программы, чем мы и займемся в следующей главе.

Меню програми та робота з ним в різних режимах.

На рис. представлено главное окно программы.ФАЙЛ – работа с файлами проектов, печать, запись общих данных о проекте;ОБРАБОТАТЬ – копирование, поворот, отображение, группировка объектов и

т.п.;ОБСТАНОВКА – работа с файлами объектов и их групп;ПОКАЗ – управление видом на экране, масштабирование;ЭТАЖ – обработка этажей, добавление, удаление;ЗДАНИЕ – то же со зданиями;КВАРТИРА – то же по квартирам (квартира – группа помещений);ИНФО ПО ПОМЕЩЕНИЯМ – вывод информации (площади, периметры и пр.

в файл MS Word);МАКРОС – вспомогательные расчеты и построения;ОПЦИИ – настройка программы;ОКНО – размещение окон на экране;ПОМОЩЬ – справка.

77

Лекція №9Тема: Використання ПК у практиці проектування: робота з програмою

COMPLETE LANDSCAPE DESIGNERМета:

План.

1. Знайомство з програмою архітектурно-будівельного профілю COMPLETE LANDSCAPE DESIGNER.

2. Призначення програми3. Особливості програми

Моделювання ландшафту на комп'ютері

В даному огляді постараємося допомогти ландшафтному дизайнеру вибрати програмний продукт для ландшафтного моделювання. Проведемо оцінку деяких існуючих програм, розглянемо сильні і слабі сторони програмних продуктів.

Розглянемо програми комп'ютерного моделювання ландшафту:   Sierra Land Designer 3D 7.0   Complete Landscape Designer 3   Expert Landscape Design 3D   Punch! 3.5.1   3D Max 3.0 + 3D VIZ 3.1   "Наш сад 3D prо"   Archi Cad 7.0   ArCon

Сьогодні, під час комп'ютерних технологій, роз'яснювати необхідність багатовимірного зображення проекту ландшафту не потрібно. Замовнику "на пальцях" не поясниш, як виглядатиме його ділянка після виконання робіт. Записка пояснення до проекту повинна містити 2-х мірний план (вигляд зверху) і, бажано 3-х мірний план ділянки.

Існує цілком універсальні графічні пакети для 2-х мірного планування (CorelDraw, PhotoShop і ін.) і спеціалізовані, для створення 3-х мірної графіки. Спеціалізовані програми, як правило, громіздкі, вимагають додаткових навиків в роботі.Професійні пакети достатньо трудомісткі у вивченні, складні у використовуванні і вимагають великих обчислювальних ресурсів комп'ютера, плюс до всього відрізняються високою вартістю. Ціна ліцензійного пакету 3D Studio VIZ, на жаль, не доступна ландшафтним архітекторам і невеликим фірмам надаючим послуги з впорядкування і проектування. На освоєння програми йдуть багато місяців роботи, для отримання якісного і остаточного проекту необхідний багатий практичний досвід і власні напрацювання.

78

Професійні студії відеографіки, приватні майстри, в основному, роблять проекти будівель, тобто архітектурне моделювання. Якісний і кількісний склад рослин в таких проектах залишає бажати кращого - 2, 3 види дерев, пару видів чагарників і кольорів, ось все що ми побачимо. А для повноцінного представлення саду необхідно як мінімум, 10 видів дерев, різні по висоті і забарвленню чагарники і квіти, додаткові будови. Архітектор не сосредотачивается на окремих деталях, але для ландшафтного дизайнера, саме поєднання дрібних деталей є найістотнішим.

Sierra Land Designer 3D 7.0

Загальний вид програми:

Професійна програма для ландшафтного проектування. Відмінний 2-х мірний вигляд, багато можливостей по проектуванню, відстані, площа і т.п. Величезна база по рослинах, з можливістю додавання власних варіантів і фільтром по зоні, типу рослини. Достатньо проста в навчанні. Підходить для стандартних композицій ландшафту.Ось що виходить:

 

79

 

Цілком пристойний 3-х мірний вигляд, правда всі об'єкти 2-х мірні, але на якості не страждає. Плюс величезна кількість самих об'єктів: перголы, шпалери, ворота і т.п., велосипед винаходити не треба. Можна самому "будувати" будинок, для більш реалістичного уявлення; вікна, двері, сходи - є в наявності. Так само є можливість окремо проектувати освітлення. Стадії ландшафту можна подивитися по порах року, а так само подивитися зміну сонця протягом дня.

Достоїнства:Прийнятний 3-х мірний вигляд, простота у використовуванні, швидкість в навчанні.

Недоліки:Є можливість робити індивідуальні речі, але ця можливість швидше тягар:)

Висновки:На мій погляд, краща, по співвідношенню простота обучения/качество кінцевого результату, програма для 3-х мірного дизайну ландшафту.

Вартість продукту:Офіційно не поставляється, у продажу тільки піратські версії.

Complete Landscape Designer 3

Загальний вид програми:

Досить приємна програма в роботі, навіть на російській мові. Є база даних по рослинах, різних спорудах і т.п. Хоча опис на англійському, але хто розбирається зрозуміє без проблем. Непоганий пошук по рослинах і об'єктах, з можливістю завдання різних параметрів. Наприклад: пошук чагарників, світлолюбних, середньої вогкості грунту, нейтральної кислотності, і з вічнозеленим типом листя виконується простим виділенням потрібних полів.

80

Створення плану починається із завантаження фону (фото) тобто те, на чому будується дизайн. Спочатку фотографується потрібний об'єкт, потім накладаєте на нього об'єкти (дерева, квіти і т.п.) і виходить остаточний варіант. Достатньо оригінальний і простий вид представлення майбутнього проекту.

 

Але, використовування такого підходу виправдано лише тоді, коли необхідно показати не загальний вид плану, а деяку її частину, наприклад вхід в будинок з майбутнім оформленням. Загальної картини ділянки програма не дає.

Достоїнства:Прийнятний 2-х мірний вигляд (фото).

Недоліки:Даний продукт спеціалізований на створенні фото, і в цьому його достоїнства і недоліки, а саме неможливо подивитися проект з різних крапок.

Висновки:Має сенс використовувати для конкретного показу певного об'єкту.

Вартість продукту:Офіційно не поставляється, у продажу тільки піратські версії. 

Expert Landscape Design 3D

  Вражаюча програма, яка займає на диску всього 4.5Мб. Доповнена бібліотекою рослин і різних споруд. Цілком вдалий і зрозумілий 2-х мірний вигляд. А головне, зручна і проста в роботі. Добра альтернатива "Наш сад pro". Дозволяє копіювати всі об'єкти, це може бути корисно, якщо Ви працюєте в інших графічних редакторах, наприклад в PhotoShop.

Ет від план зроблений в течію 10-м хвилин, без підготовки.

81

Тепер про мірному вигляді. Звичайно ж, при такому малому об'ємі нічого і розраховувати на добрий 3D вигляд. Ось що ми маємо:

  Дуже схоже на ArchiCad - мальована графіка.

А цілому, програма залишила приємне враження. Здавалося, розробники добре все продумали. І, якщо немає бажання вивчати що або серйозне, то ця програма задовольнить будь-які запити.

Достоїнства: Добрий, кольоровий 2-х мірний

вигляд, швидкий навчаний

Висновки:Оптимальна для людей, які займаються впорядкуванням свого заміського будинку, хоча може використовуватися як альтернативний варіант ландшафтними дизайнерами.

Вартість продукту:Офіційно не поставляється, у продажу тільки піратські версії.   

Punch! 3.5.1

Загальний вид програми:

82

  Унікальна програма, великі можливості, цілком реалістичний 3-х мірний вигляд. Але, що найцікавіше, навчання практично не потрібне, всі достатньо зручно і зрозуміло. Простий інтерфейс, доступність, величезна кількість (більше 50 видів) дерев, чагарників, кольорів, багато додаткових об'єктів: басейни, ставки, стільці, столи, ворота, доріжки і т.п. Відмінний результат остаточної сцени, при чому не вимагається певних навиків. Процес створення сцени полягає в побудові 2-х мірного плану, з використанням різних об'єктів (фото вгорі). Сам же 3-х мірний план не вимагає доробки в інших редакторах. Шкода, що збереження всього в двох форматах: bmp і jpg, але це не так вже жахливо.

 

 

  А ось, 2-х мірний план залишає бажати кращого, просте схематичне уявлення, немає відмінностей за розмірами і формою дерев. Проте стандартом уявлення вважається саме схемне уявлення. Визначити квіти це або дерево достатньо складно, необхідно все пояснювати. Всі об'єкти, як і належить, мають розмір, зміряти і показати на карті будь-які відстані просто. Без проблем можна зрозуміти, що довжина забору саме 11.22 метри, площа удома 77 кв.м. і т.п.

І, маленьке уточнення, об'єкти в проекті не 3-х мірні, а 2-х мірні картинки, але на якості остаточної сцени від цієї не страждає.

Достоїнства:Відмінний 3-х мірний вигляд, простота у використовуванні, швидкість в навчанні.

Недоліки:Неможливість импортировать/экспортировать об'єкти і проекти. Немає підтримки

83

поширені 3D стандартів. Немає можливості робити унікальні речі, підходить тільки для шаблонного заповнення місцевості.

Висновки:На мій погляд, краща, по співвідношенню простота обучения/качество кінцевого результату, програма для 3-х мірного дизайну ландшафту.

Вартість продукту:Офіційно не поставляється.

3D Max 3.0 + 3D VIZ 3.1

Загальний вид програми:

Дуже поширені програмні продукти, починаючи від школярів, кінчаючи професійними студіями і дизайнерами. Використовують їх там, де необхідно добитися реалістичного 3-х мірного уявлення. Види використовування 3D MAX також різні, від створення зовнішнього вигляду тієї або іншої будівлі, до моделювання відео ефектів в кінофільмах. І, при всіх його достоїнствах,

програма не призначена саме для ландшафтного моделювання. Можливості 3D Studio VIZ в цьому плані багач. Вже є готові об'єкти: сходів, каркаси будинків, вікна, дерева і т.п.

Далі, про обидва продукти, ми говоритимемо "Програма", оскільки вибір програми - справа смаку. Отже. Програма є високопрофесійним продуктом для створення реалістичних 3-х мірних сцен, об'єктів, спец. ефектів і т.п. Можливості програми нічим не обмежені, це універсальний продукт 3-х мірного моделювання, і в цьому його слабкість.

Якщо Ви вже працювали в 3D MAX, тоді створення ландшафту відбувається достатньо просто. Накопичені об'єкти: дерева, удома, створені раніше за сцену, ви об'єднуєте в одному модулі, допрацьовуєте і проект готовий.

Але, за відсутності досвіду і напрацювань, все доводиться створювати з нуля. І, перш ніж ви отримаєте остаточну сцену, буде потрібно дуже і дуже багато сил і часу. Час на пошуки об'єктів (дерева, чагарники, будинки), час на їх доведення до

84

розуму, час на розробку власних об'єктів і, нарешті, час на складання композиції. Це велика праця і не під силу кожному.

 

 

 

  І до речі, серйозний мінус програми - високі вимоги до комп'ютера. У мене, наприклад, 2-х процесорний P3-1000 і відеокарта GT4, і то комп'ютер пригальмовує при промальовуванні і переміщенні об'єктів на показаних вище малюнках.

Для отримання реалістичного 3-х мірного виду саду і удома, застосуються безліч текстур (заливка об'єктів), велика кількість дерев і чагарників, різні модифікатори і т.п., а це вимагає величезних обчислювальних потужностей комп'ютера. До речі, є відмінні plugins для роботи з деревами і чагарниками - TreeStorm, в процесі

85

створення дерев і чагарників можна відрекомендувати їх як кулі - це помітно прискорює процес роботи.

Двома словами, можна сказати наступне: краще на даний момент продукту для 3-х мірного моделювання, відмінного реалістичним видом остаточної сцени і багатими дизайнерськими можливостями я не зустрічав. Дозволяє реалізувати будь-які дизайнерські ідеї використовуючи на повну потужність можливості людини і комп'ютера.

Достоїнства:Відмінний 3-х мірний вигляд, можливість створювати будь-які сцени, сумісність з поширеними 3D форматами файлів.

Недоліки:Треба пам'ятати, що MAX - цей універсальний засіб моделювання, а не спеціально заточений по ландшафтні роботи інструмент - це і є основний мінус. Немає вбудованих об'єктів, доводиться все створювати з нуля або знаходити і допрацьовувати. Програма важка в навчанні і пред'являє надзвичайно високі вимоги до комп'ютера.

Висновки:Перспективний і могутній засіб 3-х мірного моделювання, але дуже ресурсоємне. Не кожному по плечу, але якщо оволодіти ним те планування ландшафту перетворюється на задоволення.

Вартість продукту:3D Studio VIZ - 2300$, 3D MAX - 4300$. (у продажу є і піратські CD) 

"Наш сад 3D prо"

Загальний вид програми:

  Дуже вдалий програмний продукт російських розробників. Краще 2-х мірне планування, відмінна графіка, швидке створіння проектів з прив'язкою по рослинах, легка в навчання. Багато різних об'єктів, від альтанок, до тенісних кортів.

Помітив все-таки деяку кривизну продукту. Наприклад, що б

86

створити неправильної форми ставок, доводиться накладати один на одного декілька овалів і квадратів. Хоча якщо звикнути, ніяких утруднень не викликає. Є можливість проглядання ділянки вночі, при різному освітленні. Особливе спасибі за величезною базою рослин, більше 5000 видів, з можливістю вибірки і фільтрації по критеріях, а так само додавання і редагування.

І, при всіх його добрих якостях, є мінуси. 3-х мірний вид проекту залишає бажати кращого, а краще його і взагалі не друкувати, обмежиться тільки плоским планом. ДостоїнстваВідмінний 2-х мірний вигляд, величезна база даних рослин, з можливість додавання і редагування.

НедолікиПогана 3-х мірна графіка, немає імпорту/експорту об'єктів.

ВисновкиПризначений для якісного планування і відображення в 2-х мірному вигляді. Для розуміння самим дизайнером, де що у нього росте. Немає необхідності перегортати тонни книг, згадуючи, що ж потрібно садити у вологий грунт в тіні і т.п. Достатньо зробити вибірку з бази даних, з певними критеріями і все.

Вартість продукту100$. Поставляється з електронним ключем. Піратських версій немає.

  Archi Cad 7.0

Загальний вид програми:

Могутній і професійний продукт для архітектурного моделювання. Досить детально дозволяє представити модель майбутнього проекту (будівлі, будови, ділянки), враховуючи всілякі розміри, навантаження на конструкції і т.п. Дуже широко поширений серед архітекторів.

Вивчається у всіх Вузах як основний засіб проектування.

87

Як програма для візуалізації і 2-х мірного представлення майбутнього ландшафту пристосований мало. Немає ні бази рослин, не дуже наочний 2-х мірний план, а вже про мірному взагалі нічого говорити - більше схоже на малюнки. Для вивчення - складений. Безліч непотрібних і заважають роботі настройок, вікон (розглядається як ландшафтний засіб). Хоча і доступно безліч різних об'єктів: будівлі, дерева, предмети і т.п., якість візуалізації огидна, говорити про реалістичність проекту не доводиться.

Ось що виходить:

Достоїнства:Професійне планування у в схематике.

Недоліки:Програма не призначена для специфічного ландшафтного проектування і не враховує його специфіки, поганий 3D вигляд.

Висновки:Сімейство CAD використовується архітекторами як професійний інструмент проектування, але враховуючи всю доблесть продукту, його спец. функції планування 3-х мірний вид майбутнього проекту залишає бажати кращого.

Вартість продукту:Близько 2000$, поставляється з електронним ключем, є русифікована версія.    ВИСНОВКИ:

Об птимальное співвідношення простота использования/конечный результат дають програми:"Sierra Land 3D", "Наш Сад pro" і "Punch! 3D".

"Наш Сад pro" з його добрим (красивим) 2-х мірним планом, найобширнішою базою даних по рослинах, можливістю вибірки і "Punch! 3D" & "Sierra Land 3D"с прийнятної 3-х мірною графікою, простотою навчання і швидкістю створення сцен є на сьогоднішній день якнайкращим рішенням.

Не погана альтернатива "Expert Landscape Design 3D".88

Як варіант, можна використовувати як схемне проектування CAD-програми, а графіку робити в інших.

Важ але зрозуміти, продукти, створені спеціально для ландшафтного проектування пропонують шаблонні і скупі рішення, зробити що то своє практично неможливе. В той же час, програми для загального моделювання пропонують набагато більше можливостей, але вимагаю більше ресурсів, як людських так і програмних.

89