Upload
julia2778
View
264
Download
5
Embed Size (px)
Citation preview
Б
І
О
Г
Р
А
Ф
І
Я
Перебуваня у
Оренбурзькому
краї
1840-е р.
Дитинство та
юність
Петербурзький
період
Друга подорож
на Україну
Перша подорож
на Україну
Третя подорож
на Україну
Дитинство і юність
Народився в селі Моринці Звенигородського повіту Київської губернії в
багатодітній родині Григорія Івановича Шевченка, кріпака поміщика П.
В. Енгельгардта. Через два роки батьки Тараса переселилися в село
Кирилівка, де він провів своє дитинство. Мати його померла в 1823
році; в тому ж році батько одружився вдруге з удовою, яка мала трьох
дітей. Вона ставилася до Тараса суворо.
Вже в шкільні роки малим Тарасом оволоділа пристрасть до
малювання. Він мріяв “сделаться когда-нибудь хоть
посредственным маляром” і вперто шукав у навколишніх селах
учителя малювання. Та після кількох невдалих спроб повернувся до
Кирилівки, де пас громадську череду і майже рік наймитував у
священика Григорія Кошиця. Наприкінці 1828 або на початку 1829р.
Тараса взято до поміщицького двору у Вільшані, яка дісталася в
спадщину позашлюбному синові В. Енгельгардта, ад'ютантові
віленського військового губернатора П. Енгельгардту.
Дитинство і юність
1840 рік
Роки 1840-1846 - найкращі у
житті Шевченка. У цей
період розквітло його
поетичне обдарування. У
1840 році вийшла під назвою
«Кобзар» невелика збірка його
віршів.
Перебування
в Оренбурзькому
краї
Орська фортеця, куди спочатку
потрапив рекрут Шевченко,
представляла пустелю. «Рідко, -
писав Шевченко, - можна
зустріти подібну безхарактерну
місцевість. Плоско і плоско.
Розташування сумне,
одноманітне, худі річки Урал і
Ор, голі сірі гори і нескінченний
Киргизький степ...». «Всі
колишні мої страждання, -
говорить Шевченко в іншому
листі 1847 року, в порівнянні з
справжніми були дитячі сльози.
Перша подорож Україною
Шевченко тричі приїздив в
Україну. 1843 побував у Києві,
де познайомився з М.
Максимовичем та П. Кулішем, і
на Полтавщині відвідав Є.
Гребінку та родину Рєпніних.
Тоді ж побачився з
закріпаченою ріднею. Під
впливом баченого і пережитого
на Україні Шевченко написав
вірш «Розрита могила», у якому
висловив гнівний осуд
поневолення українського
народу царською Росією. Під
час цієї першої подорожі
Шевченко задумав видати серію
малюнків «Живописна Україна»..
Друга подорож Україною
навесні 1845 вдруге повернувся в
Україну, де його зустріли як
великого національного поета.
Ставши співробітником Київської
Археографічної Комісії, Шевченко
багато подорожував Україною,
збирав фольклорні й етнографічні
матеріали та змальовував історичні
й архітектурні пам'ятки. Восени
1845 року Шевченко написав такі
твори: «Іван Гус» («Єретик»),
«Сліпий», «Великий льох»,
«Наймичка», «Кавказ», «І мертвим, і
живим…», «Холодний Яр», «Давидові
псалми»; важко захворівши,
написав наприкінці 1845 вірш
«Заповіт»
Третя подорож Україною
Орська фортеця, куди
спочатку потрапив рекрут
Шевченко, представляла
пустелю. «Рідко, - писав
Шевченко, - можна зустріти
подібну безхарактерну
місцевість. Плоско і плоско.
Розташування сумне,
одноманітне, худі річки Урал
і Ор, голі сірі гори і
нескінченний Киргизький
степ...». «Всі колишні мої
страждання, - говорить
Шевченко в іншому листі
1847 року, в порівнянні з
справжніми були дитячі
сльози.
Петербурзький періодЗвільнення Шевченка відбулося в
1857 році завдяки наполегливим
клопотанням за нього віце-
президента Академії мистецтв
графа Ф. П. Толстого та його
дружини графині А. В. Толстой. З
тривалими зупинками в
Астрахані і Нижньому Новгороді
Шевченко повернувся по Волзі в
Петербург і тут, на волі, цілком
захопився поезією і мистецтвом.
Шевченко Т. як поет
Шевченко має двояке значення: як письменник і як художник.
Його вірші, повісті й оповідання російською мовою унікально
сильні в художньому відношенні. Вся літературна сила Шевченка
- в його «Кобзарі». За змістом це пам'ятник складний і багатий: це
українська мова в його історичному розвитку, кріпацтво і
солдатчина у всій її тяжкості, і поряд з цим незгаслі спогади про
козацьку вольність. У «Кобзарі» відбилися київські святині,
запорізьке степове життя, ідилія українського селянського побуту
- взагалі історично виробився народний душевний склад, зі
своєрідними відтінками краси, задумливості і смутку.
Національні мотиви
Народність Шевченка, як і інших видатних поетів, складається з
двох споріднених елементів - народності зовнішньої, запозичень,
наслідувань, і народності внутрішньої, психологічно спадкової.
Визначитизовнішні, запозичені елементи неважко; для цього досить
ознайомитися з етнографією і підшукати прямі джерела в народних
казках, повір'ях, піснях, обрядах.
Політичні мотивиШевченко ненавидів самодержавний устрій Російської імперії, але з
великою симпатією ставився до простого російського народу, був
другом російських революційних демократів, гаряче любив Україну і
закликав українців усіх станів до об'єднання і до боротьби за
визволення України, за звільнення від кріпацтва
Образи сім'їВсі перелічені вище мотиви поезії Шевченка, за винятком
двох-трьох (Дніпро, Україна, козаки), відступають перед
основними мотивами сімейно-родинними. Сім'я - справжня
суть всього «Кобзаря»; а так як основу сім'ї складають жінка
і діти, то вони і наповнюють собою всі кращі твори поета.
Литература
Література про Шевченка дуже
велика і дуже розкидана. Все
вийшло до 1884 року зазначено в
«Показчику нової української
літератури» Комарова (1883) і в
«Нарисах історії української
літератури XIX століття» професора
Петрова, 1884 рік.
ВиданняПовні видання «Кобзаря» - закордонні (найкраще - львівське, в 2
томах, під редакцією Огоновського[джерело не вказано 874 дні]).
У Росії всі видання «Кобзаря» скорочені, з пропуском різких
політичних віршів. Історія видань «Кобзаря» вказує на
надзвичайно швидке його поширення в новітній час, в
залежності від розвитку освіти.
Названі на його честь
Меморіальні дошки
Зображення на грошах
Зображення в філателії
Пам'ятники Шевченка
Кіновтілення
Пам’ять про Шевченка Тараса
Названі на його честьНаціональний університет у Києві (навпроти центрального
корпусу університету - в парку, також носить ім'я Тараса
Шевченка, знаходиться пам'ятник поету-кобзарю).
Бульвар у Києві, який є одним з центральних проспектів
столиці України.
Меморіальні дошки
Меморіальна дошка в м. Сіль-Ілецьк
Меморіальна дошка
в Пирятині
Меморіальна таблиця на будинку по
вулиці Замковій
Зображення на грошах
Пам'ятник перед
університетом у Тирасполі
На ста гривнях,
2005 рікНа 50 придністровських
рублях, 2007 рік