Тетяна Щербаченко

ЛЬВІВ – 2014

Н

амал

юва

в Д

митро Кузьменко

Алфавітний покажчик ...... . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .102

Знайти батькам нову роботу...... . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .74

Веб-заробіток ..... . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 88

Тримай зв’язок

Твоє місце в Мережі

Е-гніздо власноруч

Зважай!

Тримай зв’язок ..... . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .54

Правила e-пошти ...... . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .57Веб-чати ..... . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .59

Форуми ...... . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .60Е-розмови ...... . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .62

Віч-на-віч ..... . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .63

Інтернет-щоденники.........................................................................................68Соціальні мережі...... . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .70Приватна файлозбірня...... . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .72

Бути в курсі новин ...... . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .73

Свій сайт...... . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .76Легко починати...... . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .77Мережеве обличчя ..... . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .78

Домівка ..... . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 79Раз теґ, два теґ ..... . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .81Жменька «НЕ» ...... . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .86Веб-дружба ...... . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .87

Секрети та шпигуни ...... . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .92Стережись ботів ..... . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .94

Ігноруй тролів...... . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .95Бережи час...... . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .96

Частіше усміхайся!...... . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 98

Що ще? ..... . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .100

ЗМІСТЯк «вплутатися» в Павутину

Хакери ...... . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .25

Е-гроші...... . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 49

Що і де є в ІнтернетіЗнайди те, що шукаєш....... . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .28Як працює пошуковець ..... . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .30

Як шукати, щоб знайти...... . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .32

Шукане подано! ..... . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .34Довіряй, та перевіряй ...... . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .35

Мережеві бібліотеки й книжки ...... . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 37

Зображення, музика, відео ...... . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 39Говорить і показує Павутина...... . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . .41

Торенти та обмінники...... . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ... . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 44

Портали...... . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 47Е-крамниці...... . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 48

Історія винайдення .... . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .6Є зв’язок! ..... . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .8Завжди під рукою ...... . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .12

Мережевий апетит ..... . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .13Без гальм ...... . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .14

Переглядачі..... . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 16Рецепт веб-адреси ...... . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .18

Стережися вірусів! ..... . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .20Сумнівні сайти ..... . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21

Реклама ...... . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .23Спам ...... . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .24

4 5

Привіт!

Усілякі вигадки вчених полегшують нам життя. Щоправда, іноді лихі люди перетворюють наукові винаходи на інструменти руйна-ції світу, але сьогодні наша з Тобою розмова не про них.

Ми поговоримо про вже відому Тобі велетенську інформаційну мережу, яку заведено називати Інтернетом (скорочено від англ.

«interconnected networks» – об’єднані мережі). Із неї кількома клацами мишки можна «витягти» найрізноманітнішу інформацію чи «викли-кати» необхідні послуги.

Твої батьки у твоєму віці мусили перегортати сотні сторінок книжок та журналів, аби знайти необхідні відомості для непере-січної, взірцевої відповіді на уроці. Але цих видань могло і не виявитись у бібліотеці або вони могли бути застарілими. А ще Твої

батьки й гадки не мали про те, що можна замовити кільце ковбаси чи нову книжку в мережевій крамниці або пере-глядати живу трансляцію концерту улюбленого гурту!

6 7

До того всі комп’ю-тери були самі по собі, і коли треба було перенести дані, люди мусили бігати з на-копичувачами від одного до іншого. Вміщували вони, як на сьогодні, мізерні обсяги інформації. У ті часи й мріяти не могли про звичні нам сотні гігабайтів пам’яті. Тож бігати доводилося часто.

Науковці посилено працю-вали над поставленим завдан-ням, і 1969 року відбувся перший сеанс передавання даних від комп’ютера до комп’ютера.

Пізнього вечора два то-вариства на відстані понад шість сотень кілометрів одне від одного оточили екрани своїх верстаків й узялися за телефонні слухавки. Успіш-ність передавання інформації підтверджували усно. Перший зв’язок налагодили ненадовго: вдалося передати тільки перші три літери загаданого слова. Однак було зрозуміло, що задум удався. ARPANET – така була перша назва ме-режі – розросталась швидко, й через чотири роки вже об’єднувала США, Велику Бри-танію, Норвегію…

Отже, невдовзі світ обплу-тала така собі «павутина» –

дорога з тисяч кілометрів мідних дротів, оптоволокон-них кабелів та супутників, які об’єднували верстаки всього освіту. Цю дорогу й іменують Інтернетом, або – Мережею.

Через 12 років було роз-роблено програму, яка збен-тежила поштамти всього світу. Люди почали користуватися електронною поштою. Листи тепер надходили до адресатів не тижнями, а за лічені хви-лини, тож прихильників цієї послуги ставало дедалі більше. Ще через 17 років було ви-найдено можливість спілкува-тися в реальному часі: в чатах! Чи уявляли тодішні першо-відкривачі, що мине ще трохи часу, і можна буде запросто дивитися в очі свого Інтернет-співрозмовника?..

На початку 1990-х років, коли «павутина» обплела весь світ, з’явилася спеціальна мова програмування (HTML) для створення Інтернет-сторінок, а також перший брау-зер – спеціальна програма для їхнього перегляду. Саме завдяки цьому винаходу кожен користувач може брати й відда-вати найрізноманітнішу інфор-мацію в зрозумілому вигляді й у будь-яких обсягах – чи корот-ку фразу, чи цілий фільм.

В сучасній українській

мові вже побутує назва

«верстак» на означен-

ня комп’ютера

браузер – переглядач, від

англ. «to browse» –

проглядати

Супутник належав Радян-ському Союзу – так називалося об’єднання країн, до складу

Історія винайдення

якого входила й Україна. Інша країна, США, постійно змага-лася з Радянським Союзом у тому, хто «крутіший»: чий суспільний лад більш спра-ведливий, чиї науковці розум-ніші, спортсмени сильніші, і навіть де більше читають. У ті часи всі люди у світі дуже боялися, що між цими вели-чезними державами почнеть-ся війна.

Отож, керівники США по-дивились на запуск супутника й вирішили, що не слід відста-вати. Американські військові запросили вчених, і ті разом із вигадливими студентами роз-робили особливу комп’ютерну мережу – «віддалений доступ» одного комп’ютера до іншого. Він дозволяв миттєво поши-рити будь-яку інформацію на будь-яку відстань.

У 1957 році, коли Твої ба-буся й дідусь були дітьми, уче-ні запустили штучний супутник Землі. З нього, щоправда, ще не можна було спостерігати за цілим світом. На відміну від сучасних високотехнологічних

Приготуйся до того, що майже всі терміни, пов’язані з Павутиною, похо-дять з англійської мови. Однак мож-на почути, як «Файл» Українською називають «жмутком» або «зшитком», «принтер» – «друкарем», «Інтернет» – «всемережжям» тощо.

8 9

на віддаленому узбережжі Криму, стає в пригоді саме супутниковий зв’язок. Утім, хай ним переймаються шпигу-ни та новинарі. Якщо Ти потрапиш у мальовничий куточок гір, краще насоло-джуйся красою природи, а не клопочись пошуком мереж.

Отже, вибір типу під’єднання залежить від умов Твоєї міс-цевості. Чи є змога прокласти спеціальні кабелі? Чи, може, Твій будинок перебуває в зоні дії провайдера бездротового Інтернету?

Перш ніж обрати поста-чальника Інтернет-послуг, з’ясуй, хто які має технічні можливості.

У місцевостях із невеликою густотою населення переважає доступ до Мережі через до-машній телефон. Такий зв’язок називається діал-ап. Він недорогий, але й не досить якісний, адже не здатен передавати значні обсяги інформації – відео, музику. Швидкість при під’єднанні

новинарі – репортери,

журналісти, які

готують новини

Кол-Бек:від англ. «to call-

back» – передзвонити

діал-ап: від англ. «dial-up» –

виклик за номером

зверни увагу: бездротовий зв’язок, як і дротовий, потребує модему. Його вибір залежить від технології, яку підтримує постачальник послуг. Модем – пристрій для під’єднання до Інтернету. Буває зовнішній, внутрішній та вбудований. Модем може надавати провайдер – в оренду чи за «акційною» ціною.

через хатній телефон неви-сока, та й лінія постійно буде зайнятою. Однак для користування електронною поштою та не надто актив - ного пошуку цей тип зв’язку придатний.

До речі, важливо, щоб про-вайдер надавав послугу пере-дзвонювання Кол-Бек. Тоді Ти платитимеш тільки за Інтернет, а не за Інтернет і за телефон.

Розрахунок за підключення подібний на оплату стільнико-вого зв’язку: слід час від часу купувати картки вибраного провайдера чи класти гроші на рахунок у касах або в деда-лі більш популярних платіжних терміналах.

Ми вже згадували про іс-нування бездротового зв’язку, зокрема – супутникового. Є ще кілька його технологій, більше чи менше відомих Тобі за абревіатурами з технічного опису стільникового зв’язку: CDMA, GPRS, EDGE. Засади та відмінності їхньої роботи навряд чи стануть Тобі

Сукупність усіх мільярдів Інтернет-сторінок, система серверів, програмне забезпечення для перегляду ресурсів Інтернету називається www – Всесвітньою Па-вутиною. Слова зі складовою «веб»: веб-майстер, веб-сторінка досить часто зустрі-чаються, тож тепер Тобі відомо,

Існують різні способи під’єднання до Мережі. Су-путники зв’язку, телефонні та електродроти, кабельне теле-бачення, стільниковий зв’язок…

Найбільш надійним і до-сить швидким є супутниковий зв’язок. Він дає ширші, ніж за-звичай, можливості доступу до інформації. Наприклад, можна дивитися супутникове телеба-чення. Крім того, користувач

що вони стосуються Інтернет-простору.

А тепер згадаймо, що по-чиналося все… з супутника. Мабуть, невипадково, адже су-путники сьогодні – невід’ємна частина Інтернету!

не залежить від про - вайдера – «продавця» під’єднання до Мережі, який забезпечує передавання да-них. Однак такий спосіб зв’язку вимагає більшої кількості обладнання, спеціальних на-лаштувань та коштує дорожче за всі інші.

У місцях, де широкодоступ-ні під’єднання неможливі – на-приклад, десь у Карпатах чи

Є зв’язок!

В розмові кажуть

«дабі-дабі-дабі» –

скорочено від англ.

«World Wide Web»

сервер – мережевий «зв’яз-

ковий» верстак,

від англ. «server» –

служка

провайдер - постачальник

Інтернет-послуг

10

Мож

ли

во, н

еза

ба

ром

якесь із чергових «поколінь» підключень зможе

перед

ав

ати

в м

озок

осо

бливий електромагнітний сигнал, що нестиме

в с

об

і за

па

х ч

и с

ма

к?!

Тод

і, наприклад, Ти зможеш дуже переконливо под

іли

ти

ся

вра

жен

ня

м в

ід

неб

ач

ен

о в

иш

ук

ан

ої ст

рави з друзями, які перебувають за тисячі к

ілом

етрів

від

Теб

е.

в пригоді, та й коли Ти вирос-теш, вони вже, мабуть, будуть історією.

До речі, відомий Тобі Bluetooth – це також технологія бездротового зв’язку, однак вона обмежена у відстані, тож із постачальни-ком Інтернету з її допомогою Ти не зв’яжешся, але інформа-цію з телефона на комп’ютер запросто передаси. Тим паче Bluetooth стане в пригоді, якщо Ти використаєш свою стільничку як модем.

Один із найбільш пошире-них сьогодні способів бездро-тового доступу до Мережі – це Wi-Fi. Таке підключення зручне для власників ноутбу-ків (переносних комп’ютерів) і нетбуків (невеличких ноут-буків).

У великих містах роблять спеціальні пункти доступу до Wi-Fi – у кав’ярнях, бібліотеках,

аеропортах чи торговельних центрах. Кожен може прийти туди і, скажімо, за горнятком чаю поспілкуватися з друзями, переглянути новини чи по-читати нові листи електронної пошти.

Шанувальники безпечного технологічного прогресу за-значають, що випромінювання саме бездротової технології Wi-Fi найменше впливає на довкілля. І це сьогодні вкрай важливо!

Бездротове підключення рятує тих користувачів, які не мають змоги прокладати спеціальні дроти чи корис-туватися існуючими. Саме за ним – майбутнє.

Способи передавання да-них на відстані розвиваються неймовірно швидко. Колись неможливо було уявити Інтер-нет без дротів.

модем - скорочено від «моду-

лятор-демодулятор»,

тобто «шифруваль-

ник-розшифрувальник»

Wi-Fi (звучить

«вай-фай»): від англ.

«wireless fidelity» –

точність без дротів

G: від англ.

«generation» –

покоління

стільничка - мобільний телефон

Кілька років тому було 2G та 3G з’єднання – друге та третє покоління бездротового зв’язку, які «навчилися» пере-давати тексти, голос. Сьогодні вже закликають підключатися до 4G, завдяки якому можли-во в реальному часі приймати щонайякісніші зображення та музику!

13

7089

Мережевий апетит

платити за «понаднормові» байти помітно більшу суму.

«Необмежений» Інтернет дійсно не обмежує. Можна не сушити собі голову підра-хунком трафіку. Але зазвичай такий пакет коштує значно дорожче за «обмежений». Якщо Тобі потрібен Інтернет передусім для того, щоб погор-тати сайти, поскачу - вати книж ки й потереве - нити з друзями в чаті, краще вибрати «обмежений» пакет, щоб не ви кидати грошей на вітер. У будь-якому разі, щодо вибору пакета слід радитися всією родиною!

От Твій верстак і під’єд-наний до Всесвітньої Мере жі. Умілі руки зробили всі потріб-ні налаштування в комп’ютері, і тепер Ти – онлайн (рані-ше Ти був офлайн).

трафік:з англ. можна пере-

класти як «кількість

обігу інформації»

сайт –Інтернет-ресурс, набір

пов’язаних між собою

веб-сторінок; з англ.

«site» – майданчик,

місце розташування

онлайн: від англ. «on line» –

на лінії, «off line» –

не на лінії

Завжди під рукою

У своєму мобільному телефоні Ти теж можеш активу-вати бездротовий Інтернет і переглядати потрібні сторінки чи, наприклад, пошту. Мобіль-ні оператори та виробники стільничок вигадують найрізно-манітніші способи, щоб якнай-більше їхніх клієнтів користу-валося Мережею саме таким чином. Пропонують привабливі тарифи, додають у пристрої дедалі більше залежних від під’єднання до Інтернету мож-ливостей (географічні карти, соціальні мережі тощо).

А чи зустрічалися Тобі дивні, поцятковані чорним, квадра-тики в газетах чи на реклам-них оголошеннях? Це так звані QR-коди – своєрідні штрих-коди, на зразок тих, що Ти бачиш на товарах у супермаркетах. У них захова-на найрізноманітніша інфор-мація: адреси сайтів, номери телефонів, тексти…

У супермаркеті штрих-коди зчитує спеціальний сканер на касі, а QR-коди розпізнають камери стільничок, на яких встановлено спеціальну про-грамку.

QR-код:від англ. «quick

response» –

швидка відповідь

або

4296цифр

літерЦе дуже зручно: щойно

телефон «прочитає» «на-цятковану» адресу сайту, як він відкриється на потрібній сторінці, «прочитає» електрон-ну візитку – і одразу внесе до адресної книги, помітить код з текстом – і його вже весь можна читати з екрану (а в одному квадратику – більш ніж дві сторінки книжки!).

Якщо Ти маєш стільничку з камерою, можеш створити й власний QR-код. Для цього в Мережі є безкоштовні сер-віси.

Усього QR-код може вміщувати

Повернімося до Твого вибору провайдера. Уважно переглянь запропонований ним «пакет» послуг. Він може бути «обмежений» і «необ-межений». В «обмеженому» на місяць виділяється певний обсяг інформації, який можна скачати. Це називається трафік.

Отже, Ти можеш обрати трафік, наприклад, 1 чи 8 ГБ на день чи на місяць. Щоб визна-читися, слід подумати, що саме Ти будеш робити в Мережі. Май на увазі, що враховуються не лише скачані фільми-про-грами-музика, а й розміри завантажених веб-сторінок, і навіть те, місцеві чи закор-донні сторінки Ти відкриваєш. Коли вичерпується замовлений у провайдера обсяг, Інтернет можуть вимкнути до наступ-ного місяця, або треба буде

14 15

Слід мати на увазі, що з’єднання з комп’ютерами в іншому кінці світу відбувається на якісь миті повільні-ше. Чому ж тоді відгуку сервера на роботі Твого тата доводиться чекати набагато довше, ніж від веб-ресурсів у Ґренландії? Якщо йдеться про зв’язок за допомогою телефонної лінії, тут гальмом може бути пошкоджен-ня чи зношеність кабелів.

Щоб пересвідчитися, що обіцяна швидкість відповідає дійсності, від-відують спеціальні сайти, які тесту-ють швидкість.

Без гальм

годинапік:від англ. «peak

hour» – час найбіль-

шого навантаження

на Мережу

Говорячи про якість Інтер-нет-під’єднання, ми маємо на увазі його стійкість, тобто неперервність, пропускну спроможність та швидкість. Різні типи модемів і під’єднань мають різні максимальні швид-кості.

Швидкість вимірюється в кілобітах за секунду. Що більше бітів – то краще.

Якщо, наприклад, це 36 Кбіт/с, то звичайна пісенька на три хвилини скачуватиметь-ся зо півгодини. Про заванта-ження ж фільму можна навіть не мріяти.

Якщо умови дозволяють, наприклад, 200 Кбіт/с, то та ж пісенька зазвучить у Твоєму комп’ютері за дві хвилини, а фільм зможеш переглянути за годину-півтори. Якщо ж швид-кість становитиме 1 Мбіт/с, то пісенька завантажиться за 15 секунд, а фільм – за 10 хвилин!

Якщо потрібен дуже пруд-кий Інтернет (понад 1 Мбіт/с), постачальник послуг може

протягнути спеціальний дріт до будинку (кабельне підклю-чення). Тоді Ти матимеш «виді-лену лінію» Інтернету.

Зазвичай постачальник послуг офіційно обумовлює, на яку швидкість передавання даних він здатен. Однак іноді його відомості не збігаються з реальною швидкістю. Це буває тому, що провайдер має багато користувачів на своєму каналі передавання, і часто більшість із них перебуває в Мережі одночасно. Це назива-ється годиною пік.

Уяви, що простіше: щоб десять осіб пройшли одним коридором, чи сто? У першому випадку всі швидко й органі-зовано подолають відстань за мінімальну кількість часу, ще й торби та валізи на коліщатках із собою візьмуть. А от натовп буде рухатися довго, утво-риться тиснява – ні туди, ні сюди.

Так буває і з підключен-нями: значок на панелі задач показує, що під’єднання є, а сторінка чи лист ніяк не завантажуються (зрідка так бу-ває ще й тому, що закінчилися кошти на рахунку).

(Кбіт/с)

(Ґуґл

Хро

м) з

’явив

ся в

Мер

ежі

порі

внян

о не

давн

о, а

ле с

тав

попу

-ля

рним

зав

дяки

том

у, щ

о на

йкра

ще

прац

ює

з ін

шим

и пр

одук

там

и ко

мпа

нії

Goog

le –

пош

уков

ою с

исте

мою

, по-

што

ю, ч

атом

, бло

ґам

и. В

пізн

аван

і ри

си C

hrom

e –

мож

ливі

сть

авто

-м

атич

но п

ерек

лада

ти с

торі

нки

з ба

гать

ох м

ов, б

локу

вати

ре

клам

у то

що.

(Епл

Саф

арі)

найб

ільш

пош

ирен

ий

сере

д ко

рист

увач

ів M

acO

S та

Мак

ів,

але

тако

ж м

оже

прац

юва

ти з

Win

dow

s. Як

усе

в M

acO

S, б

рауз

ер в

игля

дає

трох

и не

звич

но, о

днак

він

сим

па-

тичн

ий, б

езпе

чний

та

зруч

ний

у ко

рист

уван

ні.

(Опе

ра) –

це

водн

очас

пер

егля

дач

і пош

тови

й кл

ієнт

. Сам

е це

й бр

аузе

р вв

ажаю

ть н

айст

абіл

ьні -

шим

та

найб

ільш

зах

ищен

им в

ід ч

исле

нних

не-

безп

ек М

ереж

і. Щ

е O

pera

цік

ава

тим

, що

дозв

оляє

до

сить

шви

дко

прац

юва

ти н

авіт

ь із

мля

вим

під

-кл

юче

нням

, а т

акож

си

нх

рон

ізу

ва

ти

на

лаш

тува

ння,

збер

ежен

і пар

олі т

а пе

релі

к ул

юбл

ених

сто

ріно

к у

разі

, якщ

о Ти

пра

цюєш

за

різ

ним

и ко

мп’

юте

рам

и. O

pera

має

вер

сію

бр

аузе

ра д

ля с

тіль

нико

вих

теле

фон

ів,

щоб

мож

на б

уло

гуля

ти Ін

терн

е-то

м, н

авіт

ь ід

учи

вули

цею

.

Знач

ок з

апус

ку б

рауз

ера

на в

ерст

аку

розт

а -ш

ован

ий т

ам с

амо,

де

й зн

ачки

інш

их п

рогр

ам,

напр

икла

д, н

а ро

бочо

му

стол

і чи

в м

еню

«П

уск»

.

Ma

К: с

коро-

чено від англ

.

«M

acintosh

» –

назва комп’ю

терів

компанії «A

pple»

си

нх

рон

ізу

ва

ти

–

авт

омат

ично заст

осовуват

и будь-

які зміни т

а оновл

ення

однієї

Опери до інш

их

(Інте

рнет

Екс

плор

ер, I

E) в

ико-

рист

овує

дуж

е ба

гато

лю

дей,

бо

він

вход

ить

до с

клад

у W

indo

ws,

тобт

о вж

е є

сере

д пр

огра

м Т

вого

ком

п’ю

тера

. О

днак

дос

відч

ені к

орис

тува

чі

вваж

ають

йог

о не

дост

атнь

о зр

учни

м т

а бе

зпеч

ним

.

(Ф

аєрф

окс;

йог

о щ

е др

ажня

ть «

Вогн

ели-

сом

») –

оди

н із

най

пош

ирен

іших

пер

егля

дачі

в,

який

ств

орил

а гл

обал

ьна

спіл

ьнот

а M

ozill

a. Ц

е лю

ди з

баг

атьо

х кр

аїн

світ

у, як

і за

влас

ним

баж

ан-

ням

под

ілил

ися

часо

м т

а зу

силл

ями,

щоб

зро

бити

пе

ребу

ванн

я в

Мер

ежі з

ручн

ішим

та

безп

ечні

шим

. Са

ме

том

у Fi

refo

x м

ає д

уже

бага

то д

одат

ків

на

будь

-яки

й см

ак: в

ід з

асоб

ів п

ерев

ірки

тек

сту,

який

Ти

друк

уєш

, до

інст

рум

енті

в, я

кі з

ахис

-тя

ть в

ерст

ак в

ід п

ідст

упни

х ск

ри

п-

тів

, а Т

ебе

– ві

д на

дмір

у ре

клам

и (я

к-от

AdB

lock

та

NoS

crip

t).П

ерегл

яд

ач

і

ск

ри

пт –

мал

енька програма, щ

о за-

пускаєт

ься

з сайт

у і мож

е

бут

и ш

кідл

ивою

, від англ

.

«script» – сценарій

Для

пер

егля

ду с

торі

нок

в Ін

терн

еті

Тобі

зна

доби

ться

про

грам

а-пе

регл

ядач

. Бр

аузе

рів

існу

є ба

гато

–

Inte

rnet

Exp

lore

r, M

ozill

a Fi

refo

x, G

oogl

e Ch

rom

e, A

pple

Saf

ari,

Ope

ra. В

они

відр

ізня

ють

ся з

ручн

істю

, шви

дкіс

тю

зава

нтаж

уван

ня с

торі

нки,

зах

ищен

істю

від

вір

усів

, мож

ливо

стям

и на

лаш

тову

вати

виг

ляд

стор

інки

та

вигл

яд

інте

рфей

су с

амог

о пе

регл

ядач

а.

18 19

«Старші» домени можуть вказувати на країну чи місто, де перебуває сервер зі сторінками сайту.

Те саме щодо інших країн:

Крім того, домени можуть вказувати на тематику сайту і його призначення.

.ua

.pl

.com

.de

.net

.us

.info

.org

.gov

.fr .ru

доме

н Ук

раїни

Поль

ща

сайт

пов’язаний із торгівлею

Німеччин

а

сайт надає мережев

і пос

луги

Сполучені Штати

інформаційний сайт

са

йт некомерційної організації

сайт

державної установи

Франція

Росія

а д

о нього належить окремий

домен Києва

.kiev

(комерційний)

Рецепт веб-адреси

Коли заходиш на сайт, у рядку адреси браузера бачиш «напис». Наприклад:

Це – веб-адреса. «Розшифрувати» її дуже легко.

Далі можуть бути відомі Тобі літери www, які означа-ють, що сайт належить до Всесвітньої Паву-тини. Нині більшість ресурсів працюють навіть без цієї части ни адреси, та якщо сайт не відкривається, спро буй додати www. після рисок. Якщо адреса розпо-чинається з ftp, браузер вивів Тебе до сховища файлів на при-ватному комп’ютері, яке можеш переглянути зі свого верстака й заван-тажити потрібні файли.

Далі в адресі – доменне ім’я сторінки: комбінація всіх доменів, позначок про тематичне чи географічне роз-ташування цього сайту. Домени вкладаються один в одного, як матрьошки, і відокремлюються крапкою. «Найстарший» із них, тобто той, що містить у собі всі інші, завжди стоїть напри-кінці адреси праворуч, перед ним ліворуч – «менший», далі зліва – «ще менший» і так далі. Браузер знаходить сайт за його унікальним доменом – неповторним ім’ям – наприклад, starlev, kotyhoroshko тощо.

Перші літери перед двокрапкою й двома скісними лініями (сле-шами) пояснюють тип ресурсу. Сучасні браузе-ри зазвичай не потребу-ють такого уточнення й самі з’ясовують, до якого типу належить уведена адреса.

Початок адреси http означає, що перед Тобою – зви-чайний сайт, вміст якого розрахований на онлайн-перегляд.

20 21

6

7

8

Сумнівні сайти

Час від часу скануй жорсткі диски свого верстака. Звер-ни особливу увагу на перевірку флешок, якщо користуєшся ними не тільки на своєму комп’ютері.

Не відкривай вкладень у електронних листах, якщо від-правник про них не попередив, або вони мають незрозумі-ле Тобі розширення чи назву.

Крім того, перебірливо стався до сайтів, які відвідуєш. Не ведися на різні привабливі пропозиції «Скачай без-коштовно» або «Поглянь, що це!».

Небезпечні сайти можна впізнати навіть за їхнім уміс-том. Наприклад, на сторінці розміщені «протизаконні» матеріали. Це можуть бути піратські ключі – програмки чи файли для «зламування» ліцензійних програм – кре-ки, або вже «зламані»

програми. Це можуть бути сайти з дуже популярними фільмами, картинками, рефе-ратами чи іграми, на які точно «клюнуть» ласі на «халяву» недосвідчені користувачі.

Неприємностей уміють завдати сайти з величезною кількістю реклами. Окремі

Наразі ми з Тобою говоримо про опе-раційну систему Windows. Вона най-більш поширена, адже проста в ко-ристуванні. Однак є й інші операційні системи – багато різновидів Linux, Unix, а також MacOS. У них проблема про-никнення вірусів постає дуже рідко.

креки: від англ. «crack» –

тріщина, шпарка

Стережися вірусів!

1

2

3

4

5

Віруси – це небезпечні для Твого верстака програми. Вони можуть повидаляти потрібні файли, вкрасти інформацію (напри-клад, паролі до електронної пошти чи банківських послуг, опла-чений трафік). Можуть змінити налаштування вже встановлених програм і взагалі вщент зруйнувати операційну систему – усі розумні інструменти, що допомагають Тобі працювати на вер-стаку. А потім вірус може самостійно розмножитись і непомітно занапастити інший комп’ютер через Мережу або через диски чи флешки.

Вірус може замаскуватися під корисну програму – це «тро-янський кінь», «троян». Деякі навіть удають із себе антивіруси. Зловмисні програми можуть ховатися у звичайних, приміром, ув іграх, можуть перебувати в текстовому файлі чи картинці.

Щоб не бігати перелякано в пошуках комп’ютерного «лікаря», слід заздалегідь подбати про безпеку.

Насамперед встанови антивірус – спеціальну програму, яка ловить програми-злодії. Для приватних осіб виробники пропо-нують безкоштовні антивіруси. Але скачувати їх варто з офіцій-них сайтів. Час від часу доведеться поновлювати ключі доступу до програми – за запитом їх надсилатимуть Тобі на е-скриньку.

У налаштуваннях свого антивірусу встанови постійну пере-вірку того, що завантажуєш. І самостійно теж перевіряй кожен файл, завантажений з Мережі чи скопійований із носіїв. Адже вірус можна підхопити не лише через Мережу, а й із верстака друзів.

Антивірус повинен постійно оновлюватися, адже в Ме-режі раз-по-раз вигулькують дедалі вигадливіші різновиди комп’ютерних болячок.

22 23

Якщо верстак уже «спій-мав» вірус, і антивірусна програма не може його ви-лікувати, слід обов’язково по-радитися з дорослими. Є можливість позбутися за-ражених файлів, але разом із вірусом можна видалити якусь важливу інформацію.

Звісно, батьки не будуть раді такому стану справ. Але вони підкажуть, наскільки за-гроза серйозна. Окрім батьків, такими дорослими можуть

бути помічники на «гарячій лінії» офіційного представни-цтва Твоєї антивірусної про-грами.

Якщо зараження тотальне, під загрозою опиняються всі дані на жорсткому диску. Тож не забувай час від часу копі-ювати на змінні носії важливу інформацію: родинні фото-альбоми, відео з кумедним татовим виступом на шкільно-му святі чи рукопис маминої книжки.

Власники Інтернет-ресурсів і виробники різноманітних товарів хочуть, аби про них дізналося якомога більше людей. Крім того, сайти теж заробляють на комерційних посиланнях.

Часом такої інформації буває забагато навіть для витривалої людини. Дратують око надто яскраві блимання банерів – рекламних ві-конець на веб-сторінці, які від-силають на іншу сторінку. Як Пилип із конопель, вискакують і множаться непрохані вікна з черговою супер-пупер про-позицією, заважаючи читати.

Навіть на потрібний сайт не пускають, допоки не прогля-неш рекламу…

Цьому можна зарадити. Для переглядачів розро-блені спеціальні «протире-кламні» додатки – скажімо, AdBlock є в сервісах Google Chrome та Mozilla Firefox. Вони вимикають закликалки на сторінках. Коли Ти вста-новиш собі такий додаток, рекламні віконця зникнуть чи перетворяться на порожні прямокутники. Зрештою, це навіть заоща дить трафік і прискорить роботу.

Реклама

банер: від англ. «banner» –

прапор, а також

«шапка» – газетний

заголовок

Сумнівний сайт – це підступний двійник, адреса і вигляд якого нага-дують інший відомий сайт.

Не лякайся сигналу антивірусної програми про те, що Твій комп’ютер заражений. Таке буває не лише з діть ми, а й із досвідченими дорос-лими. Врешті-решт, можна просто перевстановити програмне забезпе-чення Твого верстака.

віконця чи навіть цілі сторінки з закликалками вискакують без дозволу, і подекуди по-трібен певний час і увага, щоб прогнати непроханих інформаторів. Адже позначка-хрестик, натиснувши на яку, можна закрити віконце, буває

ретельно замаскована. Саме цих секунд вистачає власнику несумлінної реклами, щоб за-робити на ній.

Зверни увагу на поперед-ження свого переглядача: «Цей сайт може бути небез-печним».

24 25

ХакериПочатково хакерами

називали людей, які дуже доб-ре знали комп’ютер, мережі та програми. Вони сповідували ідею, що необмежене викорис-тання інформації є стимулом чинити добрі справи – створювати, удосконалювати й поширювати безкоштовні програми, забезпечувати віль-ний доступ до різноманітних ресурсів.

Однак тепер це слово переважно використовують у значенні «комп’ютерний зло-дій». Він нишком проникає до чужих, навіть найзахищеніших,

комп’ютерів. Може вкрасти сек ретну інформацію, втру-титись у роботу програм чи запустити вірус.

Великі компанії витрачають багато зусиль, щоб убезпечи-тися від таких розумників, і на-віть намагаються запрошувати їх до себе на роботу. Адже хакери високого рівня – це обдаровані й розумні люди зі значним досвідом «приручен-ня» кібер-простору.

Хакери часто говорять, що ними керує звичайнісінь-ка допитливість, що вони не мають злочинних намірів.

Перебори свою цікавість! Ніколи не відповідай на спам! Якщо тема листа чи відправник видаються підозрілими, безжально видаляй таке повідом лення. Якщо, попри все, у лист-спам захотілося зазирнути, ніколи не переходь за поси-ланнями в ньому.

Поштові сервери намага-ються боротися з такою на-пастю. Спеціальні програми сортують вхідну пошту й від-кладають «сумнівні» листи до спеціальної теки «Спам».

А користувач має змогу са-мостійно їх проглянути й упевнитись, що лист від хре-щеного програма помилково не сприйняла за діяльність нахабного спамера. тека - папка

хакер: від англ. «hack» –

сікти, шматувати;

первісно «hacker» –

невдаха, роззява,

дилетант

СпамКолись, іще в докомп’ютерну

еру, одна американська компа-нія випускала м’ясні консерви під назвою «Спам». Потрібно було терміново продати велику партію цього їдла, але ніхто не хотів його купувати: ходили чут-ки, що сировина була несвіжа. Тому компанія зробила несус-вітню рекламу свого товару – слова «Спам» не було хіба що на туалетному папері.

Достеменно невідомо, чи стали цей товар більше ку-пувати, але відтоді «Спам» почав асоціюватися з чимсь украй надокучливим і при-крим. Саме з Інтернетом його стали пов’язувати в 1993 році.

Через помилку адміністрато-ра до якоїсь із конференцій (попередниці сучасних фо-румів) надійшло зо дві сотні однаковісіньких повідомлень. Сердиті користувачі нарекли таке явище «спамом» – і назва прижилася.

Нині спамом називають ре-кламні повідомлення, на отри-мання яких адресат не давав згоди. Нечесні люди цуп лять електронні адреси (або доби-рають їх за допомогою спеці-альних програм) і надсилають навали рекламних пропозицій. І то було б нічого, якби вони пропонували купити ящик м’ясних консервів…

Та можна отримати листи від шахраїв, які вигадують

різноманітні фінансові махінації чи пропонують

щось непристойне.

У «Конституції хакера» навіть є пункт про «етику» та «честь» хакера.

Типовим прикладом де-лікатності хакера вважаєть-ся такий: після зламування системи написати сисад-міну електронного листа, точно описати процес зламу-вання ресурсу й безкорисливо порадити способи захисту від подібних атак.

Щоб розмежувати «роман-тиків» та «злодіїв», для другої групи навіть було вигадано

новий термін – крекери.Утім, діяльність хакера – це не лише романтика. За «комп’ю-терні» крадіжки карають. Кримінальний кодекс України містить декілька статей, які передбачають карну відпо-відальність за зломи.

Втім, якщо Ти самотужки зламав власну(!) поштову скриньку, бо пароль «вилетів із голови», можеш спокій-нісінько називати себе по-рядним хакером або чемною хакеркою.

крекер: від

англ. «cracker» –

зламувач

сисадмін: скорочено від «сис-

темний адміністра-

тор» – працівник, що

налагоджує та під-

тримує роботу сервера

Зокрема, стаття 361 «гарантує» порушникам

величезні штрафи та

позбавлення волі

28 29

Таке «перелітання»

називають «серфінгу-

вання»

Запам’ятай важливе правило: аби з користю послуговуватися мережею, слід бути дисциплінованою люди-ною. Навчися контролювати й шанува-ти власний час. Визначся з пріорите-тами: яка інформація важлива, а без якої можна обійтися.

Існують різні спеціалізовані сайти, які полегшують орієн-тування в безкрайому інфор-маційному морі-океані. Свою допомогу пропонують великі й малі каталоги та пошукові системи.

У каталогах списки сайтів упорядковані за темами. На-приклад, є велика категорія «Навчання», у ній менша – «Нав-чальні матеріали», у ній ще менша – «Уроки і тести онлайн», а вже в ній – список відповідних сторінок. Перелік, щоправда, не обов’язково відображає пов-ну картину ресурсів за даною темою, адже власники сайтів зазвичай за власним бажанням реєструються в каталозі чи до-дають посилання на свій ресурс.

Неабияк стануть у пригоді й пошукові системи. Їх досить багато – є власне українські, є світові, якими користуються

в різних країнах, кожен своєю мовою. Майже в усіх браузерах уже вбудовано пошукове вікон-це (вгорі праворуч), а в деяких можна вводити пошуковий за-пит просто в адресний рядок.

Можна відкрити пошуков-ця в окремому віконці пере-глядача. Це дасть можливість детальніше, а значить – точніше налаштувати свій запит. Мо-жеш скористатися, наприклад, такими пошуковими системами: meta.ua, google.com.ua . Почни з уведення якоїсь із адрес в адресний рядок. Коли відкри-ється сторінка пошуку і ти поба-чиш спеціальне віконце, введи в ньому формулювання пошуку. Друкуй слова без помилок, інакше можеш нічого не знайти. Втім, деякі пошуковці такі ро-зумні, що запросто розпізнають помилку в словах і запропону-ють правильні варіанти.

І от минає багато-бага-то-багато хвилин: без усякої користі спожито трафік, згай-новано час. А головне – через неперервне перелітан-

ня з сайту на сайт зовсім забуло ся: потрібно ж було знайти ін-формацію для шкільного ре фе рату!

Знайди те, що шукаєш

Інформації в Мережі над-над-надзвичайно багато, і нав-мання потрапити на необхідний сайт майже неможливо. Ти мо-жеш шукати в Мережі не лише потрібні для навчання тексти, як-от маловідомий твір улюбле-ного письменника, а навіть його зображення та детальну біогра-фію. Також можеш скачати відео-уроки чи перекласти знайдену інформацію на багато мов світу.

Та передусім Ти маєш чітко розуміти, що хочеш знайти. Інакше блукання Мережею пе-ретвориться на немилосердне марнування часу.

Один сайт посилає на інший, водночас вигулькує необов’язкова, але страшенно цікава інформація, яку хочеть-

ся відкрити в новому вікні, щоб потім передивитися всі посилання. Потім Ти натрапля-єш на ще одну статтю, яка ко-ли-небудь може знадобитися, а далі закликалка веде Тебе до напрочуд жвавого обміну пліт-ками про твого улюбленого ак-тора… А ще ж треба докинути свої п’ять копійок до балачки в со ціальній мережі… І погляну-ти на фотографії новенької з паралельного класу… І…

Одна панночка так захопи-лася пошуком всякої всячини – рецептів, інструкцій, розкладу кіносеансів, порад косметолога, адрес крамниць, – що навіть увела в пошук важливе для неї на ту мить питання «чи він мене кохає?»

30 31

релевант-ність - відпо-

відність, адекват-

ність

Кожна пошукова система має власну базу даних. Індек-сує, тобто укладає її, не людина, бо це довга й марудна робота, а «робот-павук». Це програма, що невпинно порпається в сайтах, ходить за всіма поси-ланнями, реєструє появу нових і зносить їх докупи, фіксуючи відомості про ключові слова, статті, документи й зображен-ня. Водночас вона цю «купу» сортує за релевант-ністю: як учитель оцінює учнівську відповідь, так і кожен сайт отримує «бали» від павука. Якщо ключові слова на сайті застосовано доцільно й без зловживань, ресурс вважа-ється якісним і має всі шанси потрапити на першу сторінку результатів пошуку.

Бувають власники сайтів, які хочуть одурити «павука»: щоб потрапити на перші рядки пошуковця й отримати якомога більшу кількість відвідувань, вони вигадують різні хитрощі. Можуть складати текст із самих лише ключових слів (змісту тут немає – лише набір словоспо-лучень). Або вставляють клю-чові слова в текст дуже щільно. Це – кепські «джерела інфор-мації». Прикро, але вони часто потрапляють на перші рядки пошукових результатів.

До речі, усього сторінок результатів може бути кіль-

кадесят, і Ти втомишся всі їх переглядати. Користувачі пе-реважно обмежуються перши-ми. Однак іноді на останніх із запропонованих пошуковцем посиланнях на незначні, мало відвідувані сайти можна знай-ти «ексклюзивні» дані.

Наприклад, якщо Твоє прізвище Шевченко, і Ти хочеш упевнитися, що в Мережі легко знайти репортаж про районні змагання, опублікований на шкільному сайті… Зрозуміло, що на запит «Шевченко перемога» пошуковець запропонує кілька десятків сторінок з більш ніж чотирма сотнями посилань, але Твоя перемога буде засвідчена у хвостику – після всіх пере-мог у національно-визвольних змаганнях та футболі. І то лише у разі, якщо сайт твоєї школи проіндексований пошуковцями.

Як же себе знайти? Ти вже знаєш: уточнюємо запит. «Школа №1 змагання з шахів Шевченко». Аж три результа-ти? Наші вітання! Чи слід іще більше уточнити запит? Читай про це далі.

Як працює пошуковець

Що точніше Ти сформулюєш пошуковий запит, то менше ви-падкових посилань запропо-нує пошуковець.

Коли добирають слова (фра-зу), питання, яким цікавляться, переважно використовують основний лексичний запас.

Наприклад, якщо хочеш купити в мережевій крамниці електроніки найновішу модель клавіатури для верстака, кра-ще не вживай сленгове слівце «клава». Проте якщо хочеш натрапити на обговорення моделей супер-чутливих суперсучасних кла-віатур на якомусь форумі, для пошукового запиту згодиться саме «клава».

У деяких випадках мало-вживані чи діалектні слова для формулювання пошукового за-питу неабияк стануть у при-

годі. Досліджуєш історію ви-найдення засобів пересування снігом? Синонім до «санчат» – слово «ґринждоли» – допомо-же Тобі знайти більше ціка-винок.

Те саме стосується слово-форм. Деякі пошуковці вмі-ють самостійно (так званий «морфологічний пошук») залучати в пошук сло-ва в непрямих відмінках, в од-нині та множині, різного роду тощо. Та краще не поклада - тися на це й ставити слова в початкову форму.

Автори сайтів також намага-ються передбачити, якими сло-вами будуть формулювати тема-тичні запити, тому обов’язково вводять їх у тексти й заголовки. Ці слова називаються «ключо-вими». Є ціла система правил з оптимізації сайту.

Усі пошукові запити в усіх пошуков-цях не лише фіксуються – їх ще й ре-тельно аналізують для комерційного використання й удосконалення ре-сурсів. Глибоко в нетрях мережі є ста-тистика не лише ключових слів, а й дані про введені питання кожного користувача.

сленг: від англ. «slang» –

жаргон, неформальна

мова

оптиміза-ціЯ або ж SEO:

від англ. «search

engine optimization» –

пошукове вдоскона-

лення

32 33

5

2

6

3

7

4

800 тисяч результатів – там будуть і крамниці, де можна придбати такий товар, і фотографії, викрійки, схеми для вишивання чоловічих, жіночих, дитячих сорочок. Якщо ж додати «вишиванка візерунки», кількість результатів суттєво зменшиться, а на перших двох сторінках Тобі запропонують зображення чи описи вишивки й детальні візерунки.

Якщо потрібно знайти точну цитату, візьми її в лапки, наприклад: «Любіть Україну, як сонце любіть».

Коли треба вибрати лише одне зі значень слів, то ви-користовуй «+». Наприклад, на запит «стільники + бджо-ли» Google видасть лише результати, де мається на увазі бджолярство. А на запит «стільники + телефони» – те, що стосується мобільного зв’язку.

Щоб виключити одне зі значень, постав перед ним «-». «Стільники - телефони» дасть посилання не тільки на бджіл, а й на ігри, тротуарну плитку й загалом усе, що називається стільниками, але не стосується телефонів.

Використовуй розширений пошук, де можна вказати бажану мову сторінки, країну, вибрати формат файлу. Наприклад – аби знайти книжку лише в форматі PDF або пісню лише в форматі МР3.

Шукай різними пошуковцями. Деякі з них обмежують «павуків» доменними зонами свого регіону. Наприклад, якщо сайт «Сучасна українська музика» зареєстрований на далеких островах, то український пошуковець може його не побачити. Певну роль відіграють і рейтинги сай-тів, вони різні в пошукових ресурсів, а відтак в одному випадку можуть стояти у перших рядках результатів, а в іншому – далеко у хвості.

Шукай кількома мовами!

Пошукові системи дедалі більше розвиваються. Якщо на час винайдення пошуковців можна було знаходити лише слова в документах, то тепер шу-кати можна в різних розділах: веб, новини, зобра-ження, фото, карти, блоґи тощо. Це дуже зручно.

Уточнюй запит, якщо шукаєш щось визначене. Наприклад, якщо Ти введеш у Google просто «вишиванка», отримаєш більше

1

Як шукати, щоб знайти

Аби не марнувати часу, дослухайся до таких порад:

34 35

Довіряй, та перевіряй

агрегатори: від лат. «аggregatio» –

нако пичення

Рідер –той, хто збирає

й гру пує, від англ.

«reader» – читач

інформації

Вікіпедія – це велика мережева енциклопедія «про все-все-все» багатьма мова-ми. Побудована вона так, що кожен може написати до неї статті або змінити ті, що вже є. Але саме через це не варто цілковито довіряти Вікі (так її скорочено називають).

Якщо Ти вважаєш себе до-свідченою в певних питаннях людиною й гадаєш, що Твої знання можуть бути корисни-ми, можеш теж долучитися до товариства енциклопедії. Од-нак спершу уважно прочитай правила додавання чи реда-гування текстів. Втім, читання

правил та інструкцій не зава-дить ніколи й ніде.

Уважно постався й до онлайн-словників та перекла-дачів. Вони швидкі й досить зручні, якщо треба негайно довідатися про значення яко-гось слова або фрази загалом, збагатити власні знання.

Спеціальні програми- агрегатори (вони ж рідери) автоматично фіксуватимуть появу нової інформації, заголовків, зобра-жень, коротко описуватимуть їх і долучатимуть посилання на повну версію цікавих Тобі веб-джерел.

Є багато мережевих ресур-сів, які можна використати для оновлень. Є агрегатори, вбудовані в браузер, а є – окремі веб-додатки. В них можна внести адреси сайтів або обрати з пропо-нованих, визначити періодич-ність онов лення.

Та довіряти машині робити

шкільне завдання з англійської,

мабуть, не варто.

Шукане подано!Якщо Ти маєш якесь за-

хоплення, і хочеш дізнавати-ся про нього всі новини, що вигулькують у Мережі, можна налаштувати спеціальні спо-віщення. На Твою електрон-ну поштову скриньку будуть надходити посилання на нові джерела, де згадуються клю-чові слова твого запиту. Тож більше не доведеться порпа-тися в пошукових результатах, з’ясовуючи, які сайти Тобі вже знайомі, а які – ні, які новини ще нові, а які – ні (хоча в де-

яких пошуковцях змінюється колір адресного рядка – линви, яку з цього комп’ютера відвід-ували, і навіть проставляється дата останніх відвідин).

Сповіщення можна нала-штувати так, щоб вони при-ходили щоденно чи раз на місяць.

Також є можливість отри-мувати повідомлення про нові матеріали на улюблених сай-тах. Для цього слід налашту-вати RSS-стрічку (ще її називають фідом).

фід: від англ. «feed» –

харчування, годівля,

в нашому випадку – по-

стачання інформації

RSS: є різні варі-

анти розшифрувань

з англ. Одне з них –

«rich site summary» –

розширений опис

сайту

Іноді буває й таке, що знайти по-трібну інформацію ніяк не вдається. Цьому можна зарадити. постав за-питання мережевій спільноті на те-матичних форумах або, приміром, у сервісі «Запитання й відповіді» по-пулярних пошуковців.

Отже, пошук опановано! Ти навіть точно знаєш, що на якісь сайти обов’язково захо-чеш повернутися. У браузері є можливість внести посилання у «Вибране». Упорядкуй свої теки у «Вибраному»: дай їм наз ви відповідно до тем: «уро-

ки історії», «все про левів», «рецепти», «сучасна проза», «мережеві книгарні» тощо.

Тепер Тобі частенько тра-плятимуться відомості, які хотілося б поглибити. Можеш сміливо давати завдання по-шуковцям!

36 37

Якщо в бібліотеці немає по-трібної Тобі книжки, а купувати її в книгарні дорого, цій біді зарадять віртуальні бібліотеки. В них Ти можеш знайти багато художньої, навчальної та на-уково-популярної літератури. Читати можна з монітора (але не доводь свої очі до того, що перед ними почнуть бігати чорні мурашки!), можна щось роздрукувати або скориста-тися дедалі більш поширеною електронною книжкою.

Коли навчатимешся в уні-верситеті, онлайнові каталоги головних бібліотек міста допо-можуть Тобі заощадити час. Ти зможеш, навіть не виходячи з дому, побачити, чи є потрібна книга в бібліотеці. Але зважай, що іноді старі видання не заносять до такої бази даних, тож не варто повністю покла-датися на цю інформацію.

Коли зануришся у світ мережевих бібліотек, з’явиться

спокуса полегшити собі на-вчання. Десятки сайтів пропо-нуватимуть завантажити готові реферати, твори для уроків чи домашні завдання. Втім, Ти, мабуть, розумієш, що можна вскочити в неабияку халепу. По-перше, ніхто не гарантує, що все в запропонованому Тобі матеріалі – правильне. По-друге, Ти можеш прийти на урок і виявити, що весь клас «позичив» у Мережі один і той самий реферат, а вчителька знає його напам’ять, бо попе-редні класи його теж ска - чу вали.

Тож якщо вже користу-ватися загальнодоступною інформацією, краще обирати першоджерела: книжки, на основі яких можна й реферат написати, і знайти правильні відповіді на тестові завдан - ня. Їх викладають у Мережу в різних форматах. Ось най-популярніші:

Мережеві бібліо-теки й книжки

TXT – так званий «тільки-текст». Книжка в такому форматі не має жодних «прикрас» – ані виділень кольором, курсивом чи жирним шрифтом, ані абзацних відступів, ані різних розмірів шрифтів. Зате файли невеличкі, і їх читає будь-який текстовий редактор.

Дуже повчальна казка ви-йшла, еге ж?

От і вистав оцінку за вико-нане завдання...

У Мережі загалом є багато довідників та словників, які,

безсумнівно, стануть корисни-ми інструментами під час на-вчання. Це видання визнаних авторів та видавництв, заска-новані й відповідним чином розміщені у Мережі.

Червоний КапелюшокЖила собі на світі маленька славна дівчинка. І така вже була

вона мила, що всі її любили, хто на неї тільки гляне. А найдужче любила її бабуся – вже, бувало, й не знала, що дитині дати. От якось подарувала їй бабуся червоний оксамитовий капелюшок. Той капелюшок був так дівчинці до лиця, що іншого вона й но-сити не хотіла. Через те й прозвали дівчинку Червоний Капелю-шок.

Red capThere was a little on the world famous girl. And so now it was

nice that all her love, who only look at it. And most of all she loved her grandmother – already used to not know what your child date. That somehow gave her grandmother a red velvet hat. That hat was so girl-to-face that the other she did not want to wear. Because the girl and called red bonnet.

А тепер з його ж допомогою перекладемо у зворотній бік:

Червона шапкаБув трохи на всесвітньо відомій дівчиною. І ось тепер це

було приємно, що всю свою любов, яка тільки дивитися на це. І найбільше вона любила її бабуся – вже звикли до не знаю, що ваша дитина дати. Це якось дав їй бабуся червону шапочку оксамиту. Це капелюх була так дівчинка-на-віч, що інші не хоті-ла носити. Так звані дівчата і червоний капот.

Ось, наприклад, як Google переклав уривок казки «Червоний Капелюшок»…

38 39

зверни увагу: найбільш ефективно архівуються текстові файли. Користь же від стиснення, приміром, світлин, невелика. Тож якщо хочеш пересила-ти зображення, краще попрацюй із їх-нім розміром у спеціальній програмі, наприклад, у Photoshop.

Як Ти вже розумієш, основ-не завдання для веб-фор ма-тів – їхня компактність, не-великий розмір. Це потрібно,

щоб користувач навіть із наймлявішим Інтернет-зв’язком міг скористатися ресурсом.

Зображення, музика, відео

течку, в яку слід «розпаку - вати» інформацію. А також, за потреби, інакше назвати

файли, аби в разі збігу імен з іншими вони не були заміщені.

Користуючись е-бібліотеками, можна не хвилюватися за потріпану книж-ку, тут немає обмеження з реєстраці-єю, як у наукових книгозбірнях, лег-ко користуватися каталогами під час пошуку потрібної теми. Проте приєм-ніше й безпечніше для очей читати паперову книжку.

Книжки (та й будь-які інші файли) можуть бути заархіво-вані – «стиснені» спеціальною програмою для зменшення розміру файлу. Це виглядає як… Приміром, Ти хочеш занотувати цікаву розповідь учителя про те, як можна в домашніх умо-вах виготовити вічний двигун. (Плануєш спробувати зробити його вдома.) Але не встигаєш записувати все докладно. До-водиться скорочувати, а деякі слова опускати й поготів.

Десь так працює й програ-ма-архіватор. Вона вилучає всі повторювані фрагменти, залишаючи тільки один, і за-писує, що де було, а потім сама відновлює початковий файл.

Найпоширеніші формати архіву – це RAR і ZIP. За-звичай вони вже встановлені на верстаку і вмикаються для розпакування закачаних фай-лів автоматично. Тобі лише слід вказати шафку, себто –

RTF, DOC – це вже відомі Тобі текстові документи. Їх читає MS Word або ж OpenOffice Writer (безкоштовний відповідник Word’у).FB2 – це формат, призначений для читання книжки на різ-них електронних пристроях; аби відтворити його на комп’ютері, треба мати спеціальну програму.DJVU (вимовляється як «дежа-вю») – формат, у якому книжка виглядає, ніби сфотографована, але файли при цьому відносно невеликі. Такі документи читаються програмами STDU Viewer та WinDjVu.PDF – теж такий формат, у якому книжка виглядає, як сфото-графована, але є можливість скопіювати текст і зберегти як RTF або TXT (якщо ця функція не заблокована власником джерела). Файли більші розміром від DJVU. PDF читають Adobe Reader та Foxit Reader.

40 41

Коли можливості переда-вання даних у Мережі вдоско-налилися до вільного пере-давання звуку та зображення, почали розвиватися нові види

веб-ресурсів. З’явилися прямі трансляції якихось подій, Ін-тернет-радіо, а також подкасти, почасти схожі на радіо- чи телевізійні передачі в записі.

Говорить і пока-зує павутина

Для нашого вуха дещо незвично звучить склад «под», тож в україн-ськомовному Інтернеті паралельно вживається й варіант «підкастинг», «підкаст». Таке пристосування тер-мінів до орфоепічних традицій краю відбувається досить часто, в різних мовах.

Підкастинг цікавий тим, що, на відміну від «прямих ефі-рів», він залишається в Мережі як завгодно довго. Слухати його можна як через вбудова-ний у сторінку програвач, так і за традиційним посиланням, із якого ролик можна заванта-жити на верстак.

От, приміром, хтось здій-снив унікальний запис живо-го голосу поета чи лопотіння Твоєї сестрички в два роки (колись, можливо, вона ста-не відомою співачкою, і цей запис стане раритетом). Або записали чиюсь балачку на

цікаву тему. Потім файли поширили в Мережі, і через багато років хто захоче, може відтворити ці записи.

Також це може бути таке собі «періодичне видання» зі звуком чи зображеннями, що висвітлює певну тему: правильна французька вимо-ва, найкращі голи чемпіонату світу, як відбувається закар-патське весілля, які вишиванки з джинсами демонструють на модному показі в Луган-ську… Або навіть уроки гео-метрії від Твого улюбленого вчителя!

Найпопулярніші формати зображень у Мережі – JPEG та GIF.

JPEG зручний тим, що можна, зберігаючи, самому вибрати якість малюнка й роз-мір файлу. Цей формат здатен відтворити велику кількість кольорів. GIF дозволяє робити анімацію, мультик довільної тривалості, однак має об-межений кольоровий спектр. Різниця між форматами в тім, що кожен із них інакше змі-нює якість зображення під час зменшення розміру.

Якщо зображення містить багато дрібних чи контраст-них елементів, при зменшенні файлу формату JPEG буде помітне спотворення деталей чи пропорцій. А GIF’у склад-но точно відтворити багату кольорову палітру. Мальовниче зображення може виявитися завеликого розміру, краще зберегти його в JPEG.

Для музики найчастіше використовується формат MP3 – він досить «лег-кий» і його може відтворити будь-який аудіо чи DVD-програвач у будь-якій операційній системі. Стиснен-ня звукового файлу в форматі МР3 відбувається за рахунок зниження точності, або ж чи-

стоти звучання. Слух більшості людей не може цього вловити, адже програма стиснення усуває ті звукові коливання, які не чує «пересічне» вухо. Та музúк чи меломанів із до-свідом якість звуку МР3 може засмутити.

Фільми найчастіше бува-ють у форматі AVI, а корот кі відео ролики на сай-тах – у MP4 чи FLV. Розмір таких файлів маленький, тож і якість відповідна.

Windows має власний фор-мат WMF, що об’єднує у собі формат WMA для звуку й WMV для відео.

Операційна система MacOS використовує свій плеєр – QuickTime, тому для перегляду певних сайтів чи фільмів Тобі можуть запропонувати без-коштовно завантажити його, навіть якщо на верстаку вста-новлено Windows.

Якщо виявиться, що Твій програвач на комп’ютері не підтримує якийсь із форматів (насправді їх значно більше, ніж тут згадано) – не біда. У Мережі завжди можна зна-йти відповідний кодек або й навіть цілий програвач, призначений саме для таких «загадкових» файлів.

кодек - декодувальник

для програми

«Легкість», тобто

розмір, залежить від

якості запису: що

більший файл, то

багатше звучання

програвач - плеєр

відеоролик або виднограй

42 43

На прем’єрному відео Ютубу – один із розробників сервісу. Ніякого пафо-су й офіційних промов! Це аматорські кадри, де юнак підсміхується над слонами в зоопарку. Ці 18 революцій-них для мережі секунд переглянуло більше чотирьох з половиною мільйо-нів користувачів.

Іноді Ютуб – єдина мож-ливість для творчої людини оприлюднити свій доробок. Завдяки цьому сервісу деяким співакам-аматорам вдалося так гучно заявити про себе, що їх негайно запросили до співпраці. А сучасні українські мультики? Гадаєш, їх ніхто не малює, раз їх не показують по телевізору? Малюють, озвучу-

ють, монтують і… показують на Ютубі самі автори. Те ж – і з якісною сучасною музикою, яку так рідко можна почути по радіо чи ТБ. Митці прагнуть, щоб їх почули, й запрошують до знайомства.

Переглянуті ролики тим- часово зберігаються браузе-ром на жорсткому диску вер с така.

Веб-журнал стає в пригоді, коли не надто зручно читати з монітора, але голову можна чимось зайняти: наприклад, під час руханки, біля рукоділля чи в поїздці, коли є під рукою ноутбук та Мережа.

Запис для підкасту потрібен якісний, тут навряд стане в при-годі диктофон у стільничці. Але без професійного студійно-го обладнання обійтися можна. У Мережі є спеціальні ресурси, які допоможуть записати звук, почистити його, додати, напри-клад, музичне тло, відкорегують гучність і завантажать підкаст на свій сервер чи відформату-ють його для Тебе в МР3. Інша спеціальна програма може постійно завантажу - вати Тобі на верстак нові підкасти.

Дуже шанований у Мережі розважально-пізнавальний сервіс YouTube. Будь-хто може додавати своє, перегля-дати, оцінювати й коментувати розміщене тут відео: профе-сійні кліпи, домашні записи, гарячі новини, відео-уроки, старенькі й найновіші мульти

й навіть документальні архівні кадри.

Найперший ролик було розміщено на Ютубі (ще кажуть Ют’юб) в 2005 році, а вже сьогодні туди щохвилини завантажують більше тридцяти годин відео з усього світу.

Завантажувати власне «кіно» в будь-якому форматі й навіть редагувати його можуть усі зареєстровані користувачі. Сервіс автоматично робить картинку доступною для онлайн-перегляду та для залу-чення до різноманітних сайтів, блоґів та форумів.

Щоправда, існує обмеження щодо тривалості ролика. Воно насамперед пов’язане з пору-шенням авторських прав.

Авторське право – це пра во автора розпоряджатися своїм твором (світлиною, оповіда-нням, малюнком): публікувати, продавати тощо. Якщо Ти на-пишеш казку, а хтось без Твого дозволу її опублікує, ще й підпишеться власним іменем, він порушить Твоє авторське право. Цей вчинок карається законом.

Авторське право позначають знаком копірайту – ©, від англ. «copyright». Натомість програмісти вигадали термін «копілефт» («left» – лівий). він означає, що користувач може вільно цитувати чи змінювати матеріал зі значком ©.

YouTube: від англ. «you» – ти

та «tube» – теле-

бачення

44 45

Інформація – чи то текст книжки, чи фільм, чи музичний твір – це завжди чиясь власність (розрізняй автор-ське право та майнове право). Майно-ві права має той, хто отримує певні прибутки від свого надбання, він на законних підставах може вимагати винагороду за користування його інформацією.

залишити інформацію супер-пупер-«засекреченою».

До речі, на файлообмінни-ках можна переглянути-послу-хати не лише приватні файли (домашнє відео, світлини з дня народження бабусі тощо), а й сучасні фільми, музику. Їх «викладають» у відкритому доступі як власники майнових прав, так і ті, хто формально не має стосунку до цих прав. Наприклад, хтось відсканував придбану в книгарні книжку і хоче, щоб її мали змогу про-читати інші.

Суперечки про законність таких дій точаться вже давно. Є два протилежних табори. Ті, хто вважає їх незаконними, називають поширювачів такого

контенту «піратами». «Піра - ти» ж – і вони мають чимало прихильників навіть у пер-шому таборі – вважають, що чинять справедливо, адже не кожна людина має можливість не лише придбати цей «товар», а й узагалі отримати до нього будь-який фізичний (невірту-альний) доступ.

Сьогодні наше законо-давство ще не цілком здатне вирішити суперечливі деталі процесу обміну файлами. Це проілюструвала «мережева революція» початку 2012 ро ку, яку влаштувало багато-мільйон не співтовариство ко-ристувачів найбільшого на той час українського файлообмін-ника ex.ua.

Також є системи обміну.Торент – це система переда-

вання файлів «напряму» від од-ного користувача до іншого. Так швидше, адже кожен користувач, який уже скачав собі частину, ав-томатично передає її далі, іншим користувачам, а ті – ще далі…

Тут можна знайти дуже багато всякої всячини. Не лише найсвіжіші фільми, програми, книжки чи музи - ку, а й вельми своєрідні, які слухає-читає-дивиться обмежене коло шануваль - ників. Наприклад,

Торенти та обмінники

Якщо Ти захочеш поділити-ся якимось файлом, завеликим для пересилання поштою, у пригоді стануть файлообмін-ники. Це сайти, які дозволяють

завантажити до Мережі власні файли – фільми, книжки, музику. А потім відкрити до них доступ усім охочим чи лише друзям, а можна взагалі

Торент: від англ. «torrent» –

потік

46 47

Портали

лінки: від

англ. «link» – ланка

ланцюга

Щоб Тобі не доводилось довго блукати Інтернетом у пошуках потрібної інфор-мації, були створені портали. Вони нагадують величезні крамниці, де зібрано все-все-все з усіх царин життя, у на-шому випадку – веб-життя.

На одній-єдиній сторінці Ти маєш доступ і до пошти, і до пошукової системи, і до найсвіжіших новин… Можеш переглянути прогноз погоди й курси валют, відправити електронну листівку, зазирну-ти до електронної крамниці, почитати книжки, відшукати потрібне місце на карті міста або країни, а також знайти нових друзів.

«Дверцятами» до тієї чи іншої інформації є вже згаду-вані линви: посилання, лін-ки. Зазвичай це виділені

блакитним кольором слова чи словосполучення, а подеколи й речення. Якщо на них на-вести курсор, він зі пере-твориться на , а текст стане підкресленим. Коли Ти натис-каєш на посилання, у цьому ж або в новому вікні браузера відкривається нова сторінка.

Існують також портали за інтересами.

Якщо якийсь із таких універсальних ресурсів Тобі сподобається, можеш зроби-ти його своєю «домашньою сторінкою». Для цього треба натиснути спеціальну линву на самій сторінці чи в нала-штуваннях Твого переглядача. Тоді щоразу після запуску браузера відкриватиметься обрана сторінка. Так само просто вимкнути це налашту-вання.

арт-хаусне кіно чи чудові мультики українських аніматорів, які ніде не прода-ють і не показують.

Перш ніж почати користу-ватися торентом, треба обрати сайт, де зберігається інформа-ція про потрібні Тобі файли. Такий ресурс називається трекером. Він допомагає організувати процес скачуван-

ня: зберігає інформацію про доступні файли, поєднує між собою охочих обмінюва-тися.

На деяких трекерах потріб-но реєструватися. Також слід знайти й установити спеці-альну програму, яка допо - може завантажувати й зв’язувати між собою знай - дені торенти.

Недолік торентів полягає в тому, що качати потрібне можна тільки коли «власник» чергового «шматка» файлу є в Мережі. Також бувають об-меження в кількості скачувань. Найбільша незручність – за-лежність від «рейтингу» ко-

ристувача. Наскільки активно Ти щось «віддаєш», настільки й можеш завантажувати. Тож якщо Твоїми файлами не над-то цікавляться, мало скачують, доведеться добре помізкувати, яким чином підвищити власні можливості.

На деяких трекерах та файлообмін-никах із поваги до власників автор-ських та майнових прав встановлено суворе правило: не виставляти «до роздавання» найновіші кінострічки, якщо вони ще йдуть у прокаті кіноте-атрів. Також є обмеження щодо зміс-ту коментарів.

трекер: від англ. «tracker» –

той, хто вистежує

арт-хаус – немасове, некомерцій-

не, авторське, аван-

гардне кіно, від англ.

«art-house» – «мис-

тецький дім»

зверни увагу: повноцінно користува-тися торентом Ти зможеш лише за ви-сокої швидкості Інтернет-з’єднання.

48 49

Е-гроші

Ще є онлайн-аукціони. Тут є шанс знайти щось особливе, наприклад, перше видання творів улюбленого письмен-ника, черевички часів моло-дості Твоєї бабусі чи колекцію іграшкових левів початку минулого століття.

Та якщо натрапиш тут на то-вар із надто «смішною» ціною, добре подумай. Ось яка хале-

па трапилася з одним англій-цем. Він знайшов на е-аукціоні прикрашений коштовностями годинник всесвітньо відо-мої марки за ціною в десятки разів меншою за звичайну. Придбав. Коли товар було доставлено, виявилося, що чималенькі гроші він заплатив за… фотографію знаменитого годинника!

Розраховуватися за е-покупки можна кількома способами.

Найпростіший – оплата товару готівкою кур’єрові чи службі доставки. Не забудь узяти чек, що засвідчив факт купівлі товару, адже він може знадобитися, якщо раптом до-ведеться повертати крам.

Деякі мережеві крамниці вимагають попередній розра-хунок за товар, особливо якщо

йдеться про коштовні речі. Потрібно переказати гроші в банк на спеціальний раху-нок продавця, і аж потім Твоє замовлення буде прий нято. Це не надто зручно, адже рух коштів відбувається повільно й товар доведеться чекати до-сить довго.

Якщо е-крамниця велика, вона може дозволити собі приймати кошти від покупців з їхніх кредитних карток.

У мережевих крамницях, на жаль, теж можуть ошукати. Щоб убезпе-читися від непорядних продавців, зверни увагу, чи вказані на сайті ре-альна адреса та телефони, імена від-повідальних осіб. Якщо ні, краще по-шукай іншого продавця, подивись на відгуки про подібні крамниці.

Е-крамниціВ Інтернеті можна купувати

різні речі: книжки й диски, по-бутову техніку й іграшки, одяг і прикраси. І не лише тради-ційних і відомих виробників. Тут можна знайти на подару-нок мамі незвичайні авторські вироби ручної роботи та усіля-кі мистецькі штучки, придбав-ши їх у самого автора.

Для цього слід заходити до електронних крамниць – спеціальних сайтів, де можна переглянути крам, замовити й розрахуватися за нього.

У Мережі навіть є цілі спис-ки посилань на е-крамниці відповідно до розділу това-рів – такі собі «торгівельні центри». А деякі сайти надають послуги з пошуку потрібного Тобі товару в різних мереже-вих крамницях. Замість того, щоб перегортати десятки сторінок у пошуках кращого й дешевшого, вони одразу пропону ють список посилань і вказують ціну. Покупцеві залиша ється лише зробити замов лення.

Деякі крамниці, якщо їхня управа розташована десь у Твоїх краях, а вартість покупки висока, навіть не

беруть грошей за доправлен-ня товарів. Отримати замов-лення можна самостійно в е-крамниці, також його може привезти кур’єр чи поштова служба.

Зазвичай купувати в Мере-жі дешевше. Адже продавцеві не потрібно утримувати багато працівників, він заощаджує на торгівельній площі, тому не ставить пов’язаних із цим на-цінок на товар.

Однак не всякий крам варто купувати, не побачив - ши його на власні очі (не по-мацавши). Добре, якщо Ти вже чітко знаєш, що Тобі потрібно: наприклад, довідник із історії України як в однокласника. Ти вводиш у вікон це пошуку на-зву, автора й слово «купити». Далі вибираєш, у якій книгарні найвигідніше придбати товар. Це особли во зручно, адже їха-ти до книгарні може бути дуже далеко, і немає гарантій, що потрібна книжка там буде.

Значно важче придбати одяг, взуття. Якщо вони Тобі не підійдуть, доведеться витрача-ти багато часу на повернення товару.

управа - офіс

50 51

Стережися шахраїв! Довіряти можна тільки надійним і визнаним систе-мам оплати та крамницям. Якщо Ти бачиш у нижньому куточку або в адресному рядку свого браузера

інформацію.

можеш не хвилюватися: цей веб-ресурс

захищає Твою особисту

зображення замка з дужкою,

Однак цей вид розрахунку продавці не дуже полюбляють, адже ним, буває, користаються злодії.

Річ у тім, що продавець не має можливості переві-рити, чи справжній власник скористався кредиткою, чи її дані, приміром, викрадені. Злодії вигадують дедалі різно-манітніші схеми для крадіжок у таких операціях.

Ще є системи електронних платежів. Вони мають справу як із банківськими рахунками, так і з електронними гаман-цями. Таких сервісів багато й ними зручно користуватися, адже «віртуальні гроші» руха-ються в Мережі миттєво, та не потрібно ходити до банку.

Є два способи здійснювати оплату в такій системі. Із будь-якого верстака можна зайти на «платіжний» сайт, отримати доступ до свого е-гаманця й здійснити платіж. Або мож-на завантажити на власний

як переві-рити?На картці є зразок

підпису власника

і в звичайних крамни-

цях його звіряють із

підписом на чекові

комп’ютер спеціальну програ-му. Вона дасть змогу продив-лятися витрати, поповнювати рахунок, знімати з нього кошти чи переказувати їх на інший рахунок. Найпростіший спосіб поповнення гаман-ця – платіжними (як рахунок мобільного) або ж кредитними картками, поштовим перека-зом чи в банкоматі.

54 55

(м

аринований рулетик оселедця)

у Ні

меччині та Польщі –

дивитися на нього згори вниз, він і справді нагадує глечик з вузьким горлечком).

Кожен народ бачить в щось своє.

у Нідерландах це

в Уг

орщ

ині –

«черв’як»

у Д

анії,

Нор

вегії та Швеції –

«мавпячий хвостик»

в Ту

речч

ині – «трояндочка»

«купка макаронів»

у Китаї – «мишеня»

у Греції –

«слонячий хобот»

у Чехії та Словаччині – «рольмопс»

Зверни увагу: коли зазначають у Ме-режі електронну адресу (на сайтах, форумах), то зазвичай символ не вживають. Його пишуть словом у дужках. Роби так само – і Тоді спе-ціальні програми, які вишукують у вебі адреси, щоб надсилати спам, не «побачать» її.

в А

мери

ці та Фінляндії – «кішка»

«скріпка»

Тримай зв’язокЕлектронна

пошта, або e-mail, дуже схожа на звичайну, себто папе-рову пошту, але значно швид-ша й зручніша.

Від часу винайдення елек-тронної пошти (60-ті роки минулого століття) ця послуга дуже вдосконалилася. Перші листи можна було переси-лати лише в межах одного комп’ютера – тоді за ним могло працювати кілька осіб, такий він був величезний. Перші лис-ти були навіть не листами, а короткими повідомленнями.

Згодом винайшли можли-вість спілкуватися на різних машинах, і тоді повідомлення попрямували від одного вер-стака до іншого.

Сьогодні всі е-листи спо-чатку рушають на поштовий сервер – віртуальний «склад» інформації – а вже звідти до адресатів. Ці сервери можуть бути розміщені в найвіддале-ніших одне від одного куточ-ках світу. На тривалість шляху від автора листа до адресата це майже не впливає.

Створюють е-пошту пе-реважно на безкоштовних серверах – їх в Інтернеті багато. Між собою вони мало

чим різняться, хіба що одні не обмежують розмір скриньки, а інші виділяють, скажімо, 10 МБ. Якщо обмеження є, доведеть-ся своєчасно видаляти старі листи, звільняючи місце для нових.

Отже, поштову службу об-рано. Ти заходиш на її сайт і натискаєш спеціальну кнопку «Зареєструватися». Треба ви-гадати цікаву назву скриньки: логін. Уживати можна ви-нятково латинські літери, а також цифри, зрідка – крапку чи символ підкреслення _.Потім необхідно вигадати й двічі ввести пароль, ви-брати питання, з допомогою якого зможеш його поновити, якщо забудеш. З цією ж метою, можливо, варто буде вказати номер свого стільникового телефону або «альтернативну» е-адресу (наприк лад, уже існу-ючу мамину) – за потреби туди надішлють Твій пароль.

@ – частина адреси, в Україні її називають «рав-ликом», «собачкою» чи «цу-циком», «жабкою», «вухом», «мавпочкою»… Походить цей символ із давнього-давнього позначення кількості переве-зених амфор із вином (якщо

Електронна пошта: поде-

куди її ще називають

«милом», а прохання

надіслати щось нею

звучить так: «намиль

мені те й те»

логін: від англ. «log in» –

увійти

пароль - таємний «ключ» від

Твоєї скриньки

56 57

доступні на панелі форма - тування листа разом із шриф-тами, розмірами, списками тощо.

Правила e-пошти

Не встановлюй простих паролів! Таку пошту деякі не-порядні люди можуть легко зламати й використовувати від Твого імені. Наприклад, розси-латимуть спам.

Добре, якщо пароль скла-датиметься з великих і малих літер (лише латинських), цифр, символів ! @ # $ % ^ & * ( ) _ - + і буде доволі довгим (не менше шести знаків).

Після реєстрації Ти отри-маєш електронну адресу на кшталт shapochka@server.ua. Тепер можна починати писати листи друзям. А до них – до-давати барвисті фотографії з екскурсії до ботанічного саду, архів із дуже цікавим дослідженням… і взагалі все, що захочеш.

Зайшовши до власного акаунту на сторінці е-пошти, Ти бачиш колонку з течками – Вхідні, Надіслані, Чернетки, Спам тощо. Там бу-дуть зберігатися Твої листи.

Можна створити власні теч-ки, наприклад, для листів від подружок чи для кулінарної розсилки. У Налаштуваннях треба упорядкувати переси-лання листів із певною темою чи з певних адрес саме до цих течок, або можна потім пере-носити їх туди власноруч.

Щоб створити новий лист, слід натиснути на посилання Написати листа. Заповнюємо «конверт» – віконця «Кому», «Копія», «Прихована копія».

Як бачиш, листа можна од-ночасно відправити не одній людині. Однак не зловживай цим, адже антиспамні про-грами у поштарках адресата можуть відсортувати Твій лист як небажану розсилку й кинути його до течки зі спамом.

Не забувай також указувати тему листа. Ця порада особли-во важлива, якщо Ти пишеш комусь незнайомому. «Заголо-вок», що відображається у списку з листами, може при-вернути увагу для першочер-гового прочитання. Або навпа-ки – «відлякати» отримувача. Крім того, поштові сервери не дуже шанують порожні теми і знову можуть відсортувати лист як спам.

Деякі поштарки пропо-нують додавати різноманітні позначки до листів, наприклад, «Важливі» чи «Відмічені».

Нижче – так зване «тіло» листа. Тут Ти пишеш своє по-відомлення. Заведено вітатися, відокремлювати кожен абзац порожнім рядочком, щоб лист легше читався, і, звісно, підпи-суватися. Підпис можна до-давати автоматично. Для цього слід заповнити спеціальну форму в налаштуваннях. Введи там не тільки своє ім’я, а й якесь добре побажання «співрозмовнику», адже за-вжди приємно дарувати й отримувати дрібку гарного настрою.

Оживленню віддаленого спілкування сприятимуть та-кож запропоновані поштаркою анімовані смайлики-хихочки на будь-який смак. Кумедні помічники тексту

Той, чию адресу

Ти введеш у рядок

Прихована копія, теж

отримає копію, однак

інші адресати про це

не знатимуть

смайлики: від англ. «smile» –

усмішка

акаунт – обліковий запис,

що містить дані

про користувача

58 59

Правила безпеки в Мережі: Давай як-найменше особистої інформації, не називай прізвища, адреси. Перш ніж оприлюднити номер стільнички, спи-тай думку дорослих! Призначаючи побачення з віртуальними знайоми-ми, обов’язково поговори про це з бать-ками!

завдання не отримувати листів.

У рядку, який пропонує дії щодо листів («Відповісти»,

«Переслати», «Видалити» тощо), є можливість пові-домити поштарку про спам.

Веб-чатиЧат – це вбудована, наприк-

лад, у соціальну мережу, пошту, портал чи веб-сервіс функція «живої розмови» або – спе-ціальний сайт, де збираються охочі потеревенити в режимі онлайн (тобто «в прямому ефі-рі»). Говорити можна віч-на-віч (тобто лише вдвох), а можна теревенити колективно.

Щоб було цікавіше, роблять кілька «кімнат», тобто окремих чатів, і в кожному обговорю-ють певну тему.

Якщо співрозмовники дуже відхиляться від загаданої теми, модератор може чемно попросити припинити з’ясовувати відповідність європейських розмірів панчі-шок у чаті, який присвячено ґаджетам і девайсам.

І коли хтось почне гру-біянити, модератор «ви - кине» його геть, щоб не псував настрій нормальним людям.

Аби долучитися до чату, необхідно придумати собі нік. Назватися просто Ільком чи Даринкою нецікаво, адже

так до Тебе звертаються цілий день. Отже, можна навигадува-ти щось скромненьке:

модератор: від англ.

«moderator» – посе-

редник, головуючий

ґаджет: від англ. «gadget» –

приладдя

девайс: від англ. «device» –

пристрій. Ідеться про

найновіші технологіч-

ні додатки –програми

чи прилади

нік: від англ. «nick» – пріз-

висько

Так Твій співрозмовник не ламатиме собі голову над при-чинами мовчання – чи лист не дійшов, чи Ти просто не хочеш більше спілкуватися…

До слова, якщо попорпаєш-ся в налаштуваннях скриньки, знайдеш там автовідповідач. Знаючи, що довго не дивити-

мешся пошту, активуй його. Можна налаштувати певний період дії автовідповідача.

Ще є різноманітні фільтри для пошти. Наприклад, якщо Тебе надто доймає якийсь адресат і Ти не хочеш із ним спілкуватися, внеси його адресу до фільтра й признач

Відповідай на отримані листи якомога швидше. Якщо вже просто ніяк-ніяк не встигаєш, краще написати:

«Привіт, листа читаю, але відповісти

зможу трохи згодом…»

Як і на звичайній пошті, електронні листи зрідка теж губляться десь у нетрях Мережі й не доходять до адресата. Аби уникнути плутанини, у важливих листах заведено вказу-вати назву вкладення, якщо воно є, і чемно нагадувати «підтвердити отримання».

Звичайно, нікому його не кажи та час від часу змі нюй.

Можна використати як па-роль якесь українське слово, але надрукуй його з увімкне-ною англійською розкладкою клавіатури. Наприклад, «Пан_ночкА» буде «Gfy_yjxrF» – такий пароль легко запам’ятати, але при цьому він доволі складний.

Не надсилай великих файлів (понад 2 Мб – музика,

якісні світлини) без попере-дньої домовленості з адреса-том. Деякі поштові скриньки мають обмежений об’єм, і Твій лист може просто не поміститися. Або отримувач такого «вантажу» має обме-ження трафіку чи проблеми зі швидкістю Інтернету, і тоді Ти завдаси йому неа-бияких клопотів. Це ніби Ти йдеш до крамниці з малень-ким кошичком, а Тобі дару-ють тону цукерок.

60 61

До профілю на форумі можна додати щось про себе (але пам’ятай про без-пеку!) – електронну адресу, номери комунікаторів. Можеш описати себе і свої захоплення, завантажити ава-тар (ще кажуть «авка») – невеликий малюнок, який буде видно поруч із ніком.

Аби долучитися до форуму, слід зареєструватися. Бажано обирати собі такий нік, щоб його було легко прочитати й відтворити, а пароль, навпаки, якнайскладніший. Можливо,

Твій поштовий нік буде таким цікавим, що Ти захочеш зро-бити його своїм прізвиськом усюди в Мережі – на форумах, у чатах, у соціальних мере-жах…

Треба бути терплячим, тобто ніколи не казати, що хтось із учасників дурень (навіть якщо це свята правда) або всі-всі люди певної національності – погані. Також не варто пліткувати, лаятись і «красти» чужі тексти.

Писати (бажано) грамотно, не відхиляючись від теми дискусії. Мовою Інтернету таке відхилення називається «офтоп».

Не слід писати зайвого чи надміру цитувати інших, розсилати непрохані листи й повідомлення (спамити).

Слід слухатись модераторів та адмінів.

Перш ніж відкрити нову тему або спитати поради, варто звернутися за відповіддю до пошуковця форуму.

Якщо хтось зі співрозмовників Тебе образить або Ти отримаєш спамне повідомлення, одразу повідом модера-тора чи адміністратора. Керівники сайту зацікавлені, аби користувачам було на ньому затишно, тому порушників карають баном.

4

1

5

2

3

Форуми зазвичай мають правила:

офтоп: від англ. «off

topic» – поза темою

Писати ЗАЙВЕ - флудити, від англ.

«flood» – повінь

Kozak_Mamaj<3 panno4ka

XAPAKTERNUK ~ о)О!краса_світу

Деякі чати потребують реєстрації, щоб ніхто не зміг використати Твій нік і наго-ворити під ним різних бридот.

Прикро, але не всі милі не-знайомці й «знайомці» в чаті – так само милі насправді.

Хто дасть гарантію, що гарнюній \БогДан/, який уже майже освідчився в коханні, насправді не старий лисий дядько, а Лисичка-Сестричка зі своїм запрошенням на мо-розиво – не сусідська бабуня, яка хоче згадати молодість?

Це також сторінки для спілкування, але вже офлайн. Люди заходять, коли їм зама-неться, читають написане по-передниками й докидають свої п’ять копійок. І це, бува, триває роками, причому будь-коли можна переглянути повідо-млення за будь-який час.

Написати повідомлення на форумі – «запóстити».

Тут зазвичай суворіше слід-кують за дотриманням тема-тики дискусії, тому створюють кілька розділів. Наприклад,

у загальному форумі «Обго-ворення книжок» можуть бути такі підфоруми: «Фантастика», «Детективи», «Поезія», а вже там користувачі самі створю-ють різні теми, на кшталт «Улю-блені книжки дитинства», «Хто обожнює жахалочки?», «Ма-кромолекулярні нанооб’єкти та полімерні нанокомпозити»…

Щоб не заганяти учасників у жорсткі рамки, мудрі керів-ники створюють ще й окремий форум «Різне», де можна писа-ти про все, що на думку спаде.

Форуми

62 63

Веб-камеру для спрощення на-

зивають «вебка»

Віч-на-віч

Окрім пересилання тексто-вих повідомлень, зокрема, sms-ок за окрему плату, Скайп уміє влаштовувати сеанси аудіо- та відеозв’язку. Під час встанов-лення програма введе свої додатки у Твій браузер, відтак будь-який номер телефону на сайтах Ти бачитимеш у рамці Скайпа, там навіть буде висвіт-

лено прапорець країни, в якій перебуває зазначений телефон.

Дзвонити зі свого комп’ю-тера на номери телефонів досить дорого, особливо за кордон, а от спілкування з дру - зями, які теж користуються Скайпом – безкоштовне, точ-ніше, платити треба тільки за використаний трафік.

Якщо маєш досить прудке й не надто обмежене за трафі-ком підключення, навушники з мікрофоном та веб-камеру, можеш дуже славно поспіл-куватися зі своїми рідними чи знайомими, влаштувавши

сеанс відеозв’язку. Ти зможеш бачити й чути їх так, наче вони зовсім поруч!

Веб-камера – це відео камера, яка «в реально-му часі» передає зображення на комп’ютер. На звичайну

Зі Скайпом усе просто: завантажуєш із офіційного сайту та встановлюєш безкоштовну програму, вибираєш собі логін і пароль та реєструєшся (дотримуйся тих самих правил, що й при обранні ключа до електронної адреси).

Айчат належить до основного набору програм MacOS, тому передусім це комунікатор для тих, хто має комп’ютер Мак. Утім, Айчат можна встановити у Windows. Та спершу доведеться купити його на сайті компанії Apple. Він теж підтримує обмін текстовими повідомленнями. Та оскільки всі Маки мають вбудо-вані камери, мікрофони й динаміки, ця програмка також перед-бачає аудіозв’язок та відеорозмови.

Бан – це заборона входити на сайт. Він може бути тимчасо-вим і довічним. Користувачу можуть заборонити входити під своїм іменем, але той зможе зареєструватися під іншим. Ще бан може заборонити порушникові читати сторінку навіть як гість – адміністратори заблокують його верстаку доступ на сайт, адже кожен комп’ютер у Мережі має свою цифрову адресу, за якою його можна вирахувати.

Бан: від англ. «ban» –

заборона

комуніка-тор: від англ.

«to communicate» –

повідомляти

цифровА адресА, IP-адреса: від англ. «Internet Protocol» та «adress» – унікальний ідентифікацій-

ний номер комп’ютера, підключеного до Мережі.

Е-розмови

Аська дозволяє спілкуватися, обмінюючись зі співроз-мовником короткими текстовими повідомленнями. Перш ніж спілкуватися Аською, треба встановити собі програму й зареє-струватися на офіційному сайті ICQ. Після того отримаєш номер, за яким Тебе в Мережі ICQ зможуть знайти друзі (це як номер телефону). Недолік ICQ в тому, що вона безкоштовна і постійно показує рекламу.

Ґуґл Ток (дослівно «розмова від Ґуґл») – це частина елек-тронної пошти Gmail, тобто користуватися цим комунікатором можна просто на сторінці електронної скриньки. Також компанія створила окрему програмку, що зберігає зв’язок із обліковим записом Gmail. Тож якщо Ти вже маєш електронну скриньку на Gmail, Тобі відкрито доступ до всіх безкоштовних сервісів Google – онлайн-документів, «кіл», календаря, новин – і до Ґуґл Ток.

Аби завжди бути на зв’язку з друзями і не збанкрутіти через телефонні рахунки, ви-гадали комунікатори.

Найпопулярніші з них: Skype (Скайп), Google Talk (Ґуґл Ток), ICQ (Аська), Apple iChat (Епл Айчат).

64 65

Особливо корисна можли-вість одночасно бачити й чути співрозмовника при вивченні іноземних мов: маєш нагоду поспілкуватися з носіями мови. Як приємно здивувати вчи-тельку справжньою оксфорд-ською чи паризькою ви - мовою!

Та й звичайнісінькі уроки іноді варто повчити разом

із кимось, хто добре знає пред-мет і вміє гарно його пояснити. Це може бути дідусь, репети-тор чи й просто однокласник. (А може, у Твоєї вчительки також є вебка й час на поза-шкільне спілкування з учня-ми?!) Не потрібно їхати на іншу вулицю чи місто, аби в бесіді чи продуктивній суперечці ви-рішити математичну задачу…

Але стережися: таке спілкування їсть не лише

як мить, і вже пора спати.…Уроки недороб-

трафік, а й час! За розмовами він мине,

лені, батьки сердяться і вкотре погрожують забрати комп’ютер...

відеокамеру Ти знімаєш, а потім можеш переглядати зняте, а вебка без спеціальної вказівки нічого не записує, та на моніторі одразу видно, що відбувається перед нею.

Відеорозмови й навіть гуртове відеоспілкування з кількома друзями нараз, не-наче ви всі перебуваєте в од-ній кімнаті, підтримують Скайп, Ґуґл Ток та Айчат.

Не забувай, що під час аудіоспілку-вання, а тим паче під час відеороз-мови, Ти витрачаєш в десятки разів більше трафіку, ніж під час обміну текстовими повідомленнями! Тому не варто починати відеорозмову, якщо хо-чеш перекинутися кількома словами з друзями, яких побачиш за півгодини. Відеочат має багато цікавіших засто-сувань.

Пам’ятаєш, що за ніком може ховатися хто завгодно? Запроси нового друга по-спілкуватися з допомогою вебки! І не доведеться боятися йти на побачення або червоніти від того, що Тобі непри-ємно спілкуватися з колишнім «вірту-альним», а тепер реальним знайомцем.

68 69

теґи - позначки, від англ.

«tag» – етикетка

Щоб у щоденнику був лад, до кожного запису можна до-давати теґи – посилання, які описують тему запису. Напри-клад, ділишся своїми вражен-нями від записки, яку Мишко на третьому уроці написав Дарці, і ставиш теґ «кохання». Усі теґи автоматично збира-ються у список, і перейшовши

за одним із них, можна буде прочитати всі записи з такими позначками.

Живий Журнал має ще таку цікаву річ як спільноти. Це схоже на колективний блоґ, присвячений певній темі. Пи-сати туди можуть усі користу-вачі (іноді треба почекати, щоб Твій запис схвалив модератор

спільноти). Так можна знайти друзів із такими самими захо-пленнями, як у Тебе. Подібно, але під назвою «кола», вла-штовано обмін думками й у сервісі від «Google+» (при нагоді Ти можеш познайомити-ся з великою кількістю інших послуг, які пропонує Google).

Блоґи можуть допомогти у вивченні мов, якщо пи-сатимеш у них, наприклад, англійською, німецькою чи польською. Однак у цьому разі краще вести їх не на Живо-му Журналі, а по шукати «на-ціональний» сервіс – підви-щиться ймовірність, що Тебе

кат: від англ. «to

cut» – обрізати

блоґ: від англ. «web

log» – мережевий

журнал

чи щоденник

Інтернет-щоденники

Майже кожен портал пропонує свій сервіс для блоґу. Найпопуляр-ніший наразі LiveJournal, тобто Живий Журнал (ско-рочено LJ або ЖЖ).

Після реєстрації Твій що-денник отримає «пропис-ку» за адресою на зразок shapochka.livejournal.com.

Інтернет-щоденник – це Твоя персональна газета або особистий щоденник. Усе залежить від того, про що збираєшся там писати. Комусь цікаво вибрати одну тему й писати тільки про неї, наприклад, про комп’ютери, книжкові новинки, вишивання чи вивчення мов. Хтось опри-люднює власні оповідання, інший описує враження від навколишнього світу. В остан-ньому випадку висловлюйся обачно, бо напишеш, що Миш-ко й Дарка закохані по вуха, а вони візьмуть і прочитають. Ще й прокоментують Твій запис: на свої вуха, мовляв, поглянь… І що тоді?

Записи можна «хова-ти» – дозволяти, щоб їх читали, наприклад, тільки ті користувачі, яких дода-но до друзів. Їхні нотатки можна читати у френд-стрічці: на спеціальну сторінку Твого щоденника автоматично додавати-муться найновіші пóсти (записи) «друзів» у Живому Журналі, і Ти завж ди будеш у курсі подій.

Згідно з «френд-етикетом» довгі записи ЖЖ слід ховати під кат: після написання треба виділити основний текст спеціальними позначками, залишивши тільки вступ-ну частину й одненьке привабливе зображення. Після публікації основ-на частина «сховається» під посиланням «Читати далі…» (чи іншим текстом, який вигадаєш). Тоді один Твій допис не займатиме всю сторінку на френд-стрічці друзів.

70 71

Звісно, ніхто не зможе заборонити Тобі оприлюднити, наприклад, у своєму блозі, твір іншої людини, але попередньо краще спитай у неї дозволу або ж, якщо немож-ливо з нею зв’язатися, вкажи ім’я автора і сайт, звідки взято твір.

профіль: від англ. «profile» –

короткий нарис або

обліковий запис

батьками. Дотримуйся та- ких самих правил безпеки, як у чаті.

Тут Ти матимеш власну невеличку сторіночку – профіль. За інформа - цією, яку Ти тут розмістиш, люди зможуть скласти вражен-ня про Тебе і Твої інте реси. Тому пиши вдумливо, не забу-ваючи про безпеку.

Усі соціальні мережі мають приблизно однакові можли-вості: можна додавати корис-тувачів у список друзів (щоб

потім швидко знайти людину), писати листи чи короткі по-відомлення. Можеш додавати фотографії та відеокліпи й позначати на них друзів (але пам’ятай про авторське право), публікувати нотатки й корот-кі повідомлення на головній сторінці свого профілю, «сті-ні» – щоб друзі знали, як Ти почуваєшся і що робиш. Мож-на обмежити доступ до своєї сторінки – зробити, наприклад, щоб її могли переглядати тіль-ки ті, кого Ти маєш у друзях.

читатимуть, коментуватимуть і підтримуватимуть носії мови, яку вивчаєш.

Можна створюватити такі «життєписи» в соціаль - них мережах. Наприклад – «мікроблоґ» на Твітері. Записи тут не мають

перевищувати 140 символів. Як і в ЖЖ, можна додавати собі «друзів» (тут вони назива ються «послідовни-ками», «фоловерами», від англ. «to follow» – йти за). Можна відпо відати на чужі записи.

Утім, перш ніж ділитися власними думками та мріями з усім світом, по-думай: може, краще виповісти свої секрети матусі чи подружці лицем до лиця?

Соціальні мережі

Твітер: від англ. «tweet» –

щебетати, базікати

Їх теж вигадали, аби підтри-мувати контакт із друзями й знайомитися з новими людь-ми. До того ж, більшість таких мереж поєднують у собі всі описані вище можливості спілкування: і чат, і форуми-обговорення-дискусії, і блоґи-нотатки, і пошту, а ще – фото- та відеоальбоми та колекції линв…

Найбільш популярні у світі соціальні мережі – Фейсбук, MySpace, ВКонтакте. Також існує безліч мереж за інтере-

сами – для молодих батьків, меломанів, студентів певного закладу тощо.

Для реєстрації варто вказати своє справжнє ім’я та прізвище, щоб Тебе могли «впізнати» чи знайти друзі та приятелі. Але документів ніхто не вимагає, тож можеш писати, що схочеш, аби тільки звучало «по-людськи». Віднос-но спокійно можеш указати номер аськи чи логін Скайпу, але якщо захочеш додати номер стільнички – узгодь це з

72 73

флеш-листівка: від англ. «flash» – спалах, мить,

тут – анімована картинка

Бути в курсі новин

і доступ до Мережі. Там від-криваєш потрібний документ і пускаєш його до друку. Про-блему вирішено! До речі, і для редагування файлів безпо-середньо в Мережі є низка сервісів. Причому є можливість залучати до цієї роботи й дру-зів чи колег.

Також є веб-альбоми. У них можна цікаво та безпечно впо-рядкувати родинні фотоархіви, малюнки мами-художниці чи власну колекцію флеш-листівок із білими котами.

На деяких Інтернет-сто-рінках можна підписатися на різноманітні новини. Це приблизно так само, як передпла тити газети й журна-ли, але – безкоштовно. У спеціальному віконці сайту Ти просто залишаєш свою

електронну адресу. Відтак час від часу до Твоєї скриньки будуть надходити листи про те, що нового трапилося у світі або що нового з’явилося на сайті, яким Ти цікавишся. Лист може містити посилання на сторінку з докладним повідомленням.

Якщо Тобі ні до чого цілий архів, але трапилося так, що треба зберегти в Мережі якийсь файл, можеш ство-рити у своїй електронній скриньці лист-чернетку й приєднати потріб-ні документи. Згодом відкриєш їх на будь-якому під’єднаному до мережі верстаку.

Приватна файлозбірня

віртуаль-ний: від англ. «virtual» –

уявний

Часом буває так, що дуже потрібно зберегти файл, щоб працювати з ним на іншому верстаку, але такої можливості немає. Флешка десь заблукала в стосах книжок на столі, влас-ний жорсткий диск заповне-ний під зав’язку, чи, може, Ти сумніваєшся щодо «вірусної» чистоти носіїв… У такому разі Тобі стануть у пригоді мереже-ві віртуальні диски.

Послуги зі збереження файлів надають різні сервери. Біля входу до пошти чи навіть уже в самій скриньці Ти мо-жеш натрапити на посилання «е-диск», «віртуальна флешка», «файли» тощо. Сміливо заходь

туди, викладай інформацію та не бійся, що така «флешка», або «диск», дорогою до друзів зламається, розмагнітиться чи ще якимось несподіваним чином буде пошкоджена.

Дізнайся, яку кількість міс - ця Тобі запропоновано, і чи немає обмежень у три-валості зберігання файлів. Можна відкрити доступ до них іншим людям, якщо є потреба. І, що важливо, така «флешка» розміром в декілька гігабай-тів – безкоштовна, на відміну від невір туальної, фізичної. Ти оплачуєш лише трафік: за завантаження та скачування файлів.

Наприклад, Ти не маєш можливості роздрукувати вдома написаний для уроку

реферат. Зберегти на диск чи флешку також нема як. Ідеш до дідуся, у нього є принтер

Підписку використовують і для того, аби знати, хто що пише на обраному Тобою форумі чи як коментує Твої записи в блозі. Але якщо підписок буде дуже багато, Твоя електронна

скринька може вщерть запо-внитися, і в тій плутанині позагублюються справді важ-ливі листи. Тож не переборщи з ни ми й у разі чого натискай на посилання в кінці листа: «Відписатися».

У Мережі є безліч можли-востей не тільки завести нових друзів, а й знайти нових пра-цівників або роботодавців.

Існують спеціальні сайти з пошуку роботи як в Україні, так і за кордоном. Іноді на них потрібно зареєструватися, а часом досить лишити свої

правильні координати та коротку інформацію про себе в тому розділі, де шука-єш роботу. Варто вказати вік, досвід роботи й основні місця праці. Також можна підпи-сатися на розсилку про нові вакансії у певній галузі у Твоєму місті.

Знайти батькам нову роботу

76 77

Для першого приватного сайту не обов’язково розробляти розгалужену структуру. Кількох розділів, наповне-них змістовною й оригінальною інфор-мацією, достатньо для залучення при-хильників. А інтерес відвідувачів не згасатиме, якщо матеріали оновлюва-ти постійно.

Легко починати

мапи: географічні карти

інтегрова-ний: від англ.

«to integrate» –

об’єднувати

Більше прихильників здо-буде краєзнавчий ресурс: не лише мешканцям твого міста чи села, а й гостям бу дуть цікаві розповіді з історії Твого краю, опис його туристичних принад… Дуже ціну ються в Мережі різноманітні довідни-ки: мапи, телефони міських служб, крам ниць, спортзалів, дитса дочків.

Не забудь про рядочок міс-цевих новин – і зовсім скоро Тебе будуть запрошувати як цінного журналіста-новинаря, і, можливо, навіть пропонува-тимуть розмістити рекламу.

Якщо Ти й залучені Тобою друзі добре попрацюють, зби-раючи документи й світлини, сайт може здобути прихиль-ність цілої країни а то й світу!

У Твоїй голові вже чітко ви-малювалася структура сайту? Не забудь усе ретельно зано-тувати.

На ньому буде, наприклад, біжучий рядок новин, каталоги, фотоальбом, дошка оголошень, архів публікацій, форум та гос-тьова книга… А ще – віконця

Ютубу та пошуку. Крім того, на сайт будуть інтегро-вані кнопки соціальних мереж, відтак про цікаві мате-ріали дізнається більше людей, адже задоволені користувачі рекомендуватимуть їх своїм друзям.

Один із різновидів мережевих ресурсів – сайт-візитівка. Він «присвячений» одній людині, подіям її життя. Це переважно непересічна особистість – письменник, музИка, спортсмен. Чи навіть і звичай-нісінький школяр, який уславився сво-їми винаходами.

Свій сайтнуб: від англ. «newbie» –

новачок, недосвід-

чений користувач,

сленгове слово

генеалогіЯ: грецькою мовою –

родовід: історія роду,

родовідний запис, а

також – дисциплі-

на, що досліджує

походження родів,

окремих осіб тощо

ламер: від англ. «lamer» –

простакуватий,

відсталий, сленгове

слово

Отже, Мережу вже опанова-но, ніхто ніколи не назве Тебе нубом чи ламером. Тобі вже мало спілкування на чужих майданчиках, Ти відчу-ваєш гостру потребу докинути в Павутину не п’ять копійок, а цілу торбу. Сміливе бажання!

Раз воно вже виникло й ста ло настільки палким, що Ти прагнеш його реалізувати, значить, перша передумова створення сайту вже виконана:

Ти точно уявляєш тему своєї «розмови» зі світом.

Друге: Ти достеменно зна-єш, що хтось інший такої само «розмови» не веде. А якщо й веде, то Тобі вже спало на дум-ку, чим Твій сайт відрізняти-меться від сайту конкурентів.

Саме лише існування сторінок із інформацією чи зо-браженнями в Мережі не має сенсу. Це повинно бути потріб-но ще комусь крім автора.

Наприклад, рідні будуть приємно здивовані, якщо Ти присвятиш свій майбутній ресурс генеалогії роду. Згодом, коли Ти наберешся досвіду, він може розширитися до масштабного ресурсу про походження й історію най - біль ших родів краю, чом би й ні?

Або захопи своїми ідеями однокласників: зроби разом із ними такий собі «вісник

класу» чи навіть цілої школи – веселу й змістовну мережеву газету. У ній можна обговорю-вати домашні завдання, викли-кати «на розмову» вчителів, вивішувати розклад уроків чи гуртків, розповідати кумед-ні історії, що траплялися в школі, знайомитися з її кращими випускниками… А ще колишні учні можуть зна-ходити тут своїх друзів-одно-класників.

78 79

Дуже легко запам’ятати український домен – .ua. Однак його дозволяють брати тільки тим сайтам, які є «обличчям» за-реєстрованої торгової марки. До того ж і коштує він найдорожче. Знач но простіше залучити його з доменом другого рівня: .com.ua.

Якщо виявилося, що назва ptaha.info вже закріплена за кимось, можна або дещо змінити написання, або зна-йти інший домен. ptaxa.net засвідчить, що на сайті з такою назвою йдеться про птахів у Мережі. ptahy.com чи ptahy.biz

натякне, що йдеться про біз-нес, пов’язаний із пернатими. А ptashka.lg чи ptashka.kiev.ua окреслить пташине коло Лу-ганщини чи Київщини.

Ці питання Ти з’ясуєш остаточно, коли обиратимеш хостинг.

Аби до Твого інформацій-ного дітиська мали доступ усі охочі, його треба розмістити на Інтернет-сервері. Жорсткі диски сервера стануть «домів-кою» Твого сайту. На них «ви-наймають» потрібну кількість місця й «заповнюють» його своєю, добре впорядкованою, інформацією – веб-сторінками. Процедура не є надто склад-ною, та й адміністратори сервера зацікавлені в злаго-дженій роботі, тому можуть проконсультувати навіть по телефону, не кажучи вже про

докладні й зрозумілі письмові інструкції.

Для доступу на сервер, щоб мати можливість завантажити сайт, постійно оновлювати інформацію, спілкуватися з ко-ристувачами чи видаляти чиїсь невдалі коментарі, Тобі буде надано логін та пароль.

Стосунки між власником сайту та власником сервера, між сайтом і сервером назива-ються хостингом. Вони підтверджуються докумен-тально. Зазвичай угоду «під-писують» у Мережі, не треба

Домівка

Уже написані перші мате-ріали, зібрано зображення, і всього достатньо, аби за-цікавити відвідувачів і споді-ватися, що вони зазирнуть на сторінку знову. Фахівці не ра-дять оприлюднювати в Мережі «напівсирі» сайти. Це ніби завітати у великому місті до кав’ярні, а там довго-довго не обслуговуватимуть та ще й ви-бачення не попросять. Либонь, Ти не даси їм другого шансу й наступного разу відвідаєш інший заклад, адже їх у місті безліч.

Так і з користувачами Інтер-нету. Якщо вже випала нагода здобути прихильника серед тих, кому пошуковець у результатах пошуку запропонував відвіда-ти Твою сторінку, і вони на неї навіть зайшли, запропонуй їм «смачне» повноцінне «меню»!

Оскільки зміст майбут-нього ресурсу продумано до дрібниць, має бути й список ключових слів. А ще Ти добре уявляєш приблизний розмір сайту. Все це дуже важливо для наступного кроку: вибір імені, домену та хосту.

хост: від англ. «host» –

господар

Мережеве обличчяорнітологія – наука, що вивчає

птахів

Як і дитині, сайту слід ви-гадати привабливе ім’я. Різ-ниця лише в тім, що ім’я сайту має відповідати його змісту, а також легко запам’ятовуватися. Наприклад, якщо хочеш при-святити сайт дослідженню пта-хів, які мешкають у Твоєму краї, можна назвати його ptaha.info. Непогано звучатиме й ko-ko.info чи, приміром, kryla.info. Однак ці назви надто багато-значні й не конче пов’язані

з орнітологічними дослідженнями.

Не завжди є можливість використати обране ім’я. При-гадуєш, на початку цієї книжки ми говорили про домени? Може статися, що на якомусь домені ім’я вже зареєстроване (сайту такого ще може й не бути). Це легко перевірити на сторінці ресурсу, який надає послуги з реєстрації домен - них імен.

81

ня, дотичні до теми ресурсу. А за гроші провайдер звіль-нить Тебе від своєї реклами,

та це вже не називатиметься бекоштовним хостингом.

Отже, майданчик, на якому будеш розміщувати сайт, обра-но. Тепер, якщо провайдер не пропонує шаблонів сайту, або

вони Тебе не влаштовують, від «підписання» угоди про надан-ня послуг Тебе відділяє лише одне: верстання веб-сторінок.

Верстання сайту можна по-рівняти… наприклад, зі скла-данням одягу до шафи.

Ти відчиняєш дверцята – заголовок основної сторінки, попутно зазираєш у дзерка-ло – це основна інформація про ресурс.

Заглянь досередини, дослі-ди навігацію та струк-туру сайту: справа маленькі полиці та шухлядки, а зліва –

місце для вішаків із довгими речами. На цьому легкодос-тупному місці будуть новини, адже міняти текст доведеться частенько. Отам у глибині – ка-талоги посилань, там просторо. Отут на видноті – найцікавіші матеріали, вони завжди мають приваблювати відвідувачів.

Кожен вішак – це цілий розділ для якоїсь теми. В шух-лядах – згори донизу – форма

Компанії, що надають безкоштовний хостинг, пропонують веб-дизайнерам-початківцям низку шаблонів для оформлення сайту. Є можливість на-віть редагувати їх на власний смак. Також пропонують скористатися вір-туальним редактором HTML. Це дуже полегшує створення сайту.

Раз теґ, два теґ

навігація – пошук шляху, пере-

міщення по меню

(запозичено з термінів

судноплавства, від

лат. «navigo» – пливу

на кораблі)

нікуди їздити й надавати якісь письмові довідки.

Що потужніший сервер, що стабільніший його господар (хостинг-провайдер), то на-дійніше буде працювати Твій сайт.

Хостинг буває платним і безкоштовним. Різниця між ними полягає в кількості нада-них послуг, у обмеженнях тем та наявності реклами.

Безкоштовний хостинг – доволі зручний для домашніх, некомерційних сторінок чи навіть для підприємців-почат-ківців, адже його недоліки несуттєві для невеличких ресурсів. Наприклад, коли йдеться про обмеження дис-кового простору чи розміру та типу окремих файлів.

Недоліком і головною ме-тою існування цієї послуги є, звісно, реклама. Усі, хто корис-туються безплатним сервісом, змушені відводити місце для реклами, яку власник вважати-ме за необхідне поставити на Твоїй сторінці. Еге ж, не надто дотепно, коли біля опису чарівного куточка Твого міста блиматиме реклама спідньої білизни, однак для багатьох це єдина можливість почати роботу над власним проектом.

До того ж, деякі провайде-ри готові йти назустріч своїм клієнтам і ставити оголошен-

82 83

starlev.com.ua/www/»></base><title>Видавництво Старого Лева - Книжкова полиця</title><meta http-equiv=»Content-Type» content=»text/html; charset=UTF-8» /><meta name=»description» content=»» /><meta name=»keywords» content=»» /><style type=»text/css» media=»screen»><!--/*--><![CDATA[/*><!--*/#header { height:px; }#left { width:px; }#right { width:px; }#main { margin-left:px; margin-right:px; }#footer { height:px; }/*]]>*/--></style>

підписки на новини чи фід, місцинка для банерів партне-рів, лічильник відвідувань та координати розробників…

Зручно, коли речі в шафі лежать охайно й упорядкова-но: шкарпетки не запхано до кишень джинсів, а стрічки до кіс не переплутані з панчо-хами та ремінцями. Те саме й зі сторінками сайту: заголо-вки, підписи, основний текст, ілюстрації на кожній сторінці мають розташовуватися в

одних і тих самих місцях. Це називається стилем, він не тільки спрощує користування ресурсом, а й полегшує його програмування.

Для всіх дій із одягом і ша-фою Тобі потрібні інструмен-ти – руки, та виконання певної дії – скласти, розправити, пові-сити… Інструменти при верстці сайту – це спеціальна мова HTML. Її складова – теґи, вони позначать дії з текстом, зобра-женнями, звуком чи відео.

Про HTML ми вже згадува-ли раніше. Це, радше, навіть і не мова, а система верстки, набір теґів, міток для розташу-вання елементів веб-сторін - ки на екрані, та атрибутів – інструкцій для браузера: яким чином слід відображати той чи інший елемент сторінки.

Ось, наприклад, теґ, що позначає курсивний шрифт: <i>курсив</i>

А отак виглядає фрагмент сторінки Твого улюбленого Видавництва Старого Лева (в HTML-коді звичайно!):

Через стрімкий розвиток технологій у веб-формату HTML вже з’явилося ба-гато «колег». Зараз веб-сторінкою мо-жуть бути документи в форматі XML, Flash, PDF тощо. Широкі можливості для оформлення сторінок дало також винайдення «каскадних таблиць сти-лів» (CSS).

<head><base href=»http://www.

84 85

Контекстне меню

з’являється при

натисканні правої

кнопки миші, коли кур-

сор наведено на значок

файлу

Під рядочком «Ім’я

файлу» є пропозиція

обрати «Тип файлу»

у форматі «веб-сторінка». Тепер «пограйся» з текстом: барвисто оформи заголовок, встав картинку, по-експериментуй зі шрифтами. Збережи й закрий документ. Тепер знайди його в теці й у контекстному меню обери опцію «Від-крити з допомогою». У за-пропонованому списку Тобі потрібен браузер, адже саме він відкриває сторінки відвідуваних сайтів.

То як, переглядач правиль-но відтворив гру введених Тобою форматів? Перша сто-рінка твого майбутнього сайту готова!

Поки що всю технічну ро-боту з програмування зроблять за Тебе спеціально навчені програми. А коли Ти вирішиш, що веб-дизайн – Твоє покли-кання в житті, сміливо починай досконале опанування цього захопливого виду творчості! Перші уроки вже пройдено.

Подобається?Як бачиш, теґів та атрибу-

тів дуже багато. Їх, звичайно, вивчити легше, ніж опанувати іноземну мову, однак докласти зусиль доведеться, особливо, якщо Ти погано знаєш англій-ську.

HTML-верстка потребує досвіду й копіткої праці. Навіть найдрібніша помилка у прописуванні сайту може вивести його з ладу. Не за-смучуйся: початківцю

можна обійтися без знання HTML!

І догідливі провайдери, і безкоштовні програми в Мережі, і звичайні текстові редактори пропонують свої послуги зі створення веб-сторінок.

Описати веб-сторінку мовою HTML можна і в стан-дартній програмі «Microsoft Word».

Відкрий новий Word-доку-мент і збережи його

Тепер помилуйся, як виглядає цей HTML-код у браузері.

86 87

маніпулю-вати: від англ.

«to manipulate» –

уміло поводитися,

керувати

Веб-дружбаРобота над змістом сайту,

його оформленням та роз-міщенням закінчилася. Час зробити його інтерактивним – таким, що матиме зворотній відгук від прихильників.

Перший крок – поміркуємо, якими засобами можна:

гучно сповістити світ про існування нового ресурсу,

привабити до нього від-відувачів,

зробити їх своїми відда-ними шанувальниками, постій-ною аудиторією.

Подбаємо про «просуван-ня», або ж – саморекламу. Починати можна з реєстрації в головних пошуковцях та каталогах. Від часу заповне-ння всіх потрібних анкет до успішної індексації сайту може минути кілька днів.

Другий крок – веб-дружба. Ти вже знаєш, які сайти суго-лосні Твоїм ідеям та темі, на яких можна зустріти потенцій-них відвідувачів, так? Ти навіть маєш список цих джерел. Пев-ним чином вони – Твої конку-ренти. Але з конкурентами не конче воювати. Поглянь на них як на колег. Проаналізуй їхні досягнення й вади, зроби ви-сновки для свого сайту.

Читачі в Мережі самі оби-рають краще, вказівок їм ніхто

не дає і оцінками переважно ніхто не маніпулює. Навіть якщо хтось (спеціально навчений) волатиме на всіх усюдах, що той чи інший сайт супер-пупер-клас, та ще й придбає йому місце в перших рядках пошуковців, розча-рованого користувача ніщо не змусить повернутися до сумнівного веб-«дива».

Дуже важливо подружитися з колегами. Запроси їх обміня-тися банерами й посиланнями.

Важливу роль в успішній індексації сайту відіграють: заголовок (title) – 3-4 слова, які бачать користувачі в першому рядку пошукового поси-лання; ключові слова (keywords) та опис (description) змісту. Переважно саме їх аналізує пошукова машина

Веб-сторінки можуть бути звичайним набором файлів або їх можна створити за допомогою спеціальної програми на сервері – двигунця – системи управлін-ня вмістом (CMS). Вона дозволяє влас-нику ресурсу структурувати сайт та завантажувати інформацію.

аплет: від англ. «аpplet» –

невеличка комп’ю-

терна програма,

наприклад, чат чи

годинник

Жменька «не»Твій сайт має бути зручним, доступним і НЕнав’язливим. Тому візьми до уваги кілька важливих застережень.

НЕ переобтяжуй головну сторінку банерами, лічильни-ками, посиланнями… У ми-готінні дрібного читач НЕ помітить важливого й більше НЕ повернеться.

Так само НЕ перевантажуй сайт анімацією, флешами та аплетами.

НЕ пиши довгі тексти. Пе-ресічний мережевий читач зазвичай «пробігає очима» статтю, а надлишок інформації чи зайві слова йому швидко набриднуть.

Абзаци НЕ мають перевищу-вати 4-5 рядків. Давай влучні заголовки й виділяй одну-дві ключові фрази, але – помірно. Пам’ятай про правопис, якщо хочеш виглядати авторитетно!

НЕ роби тло сторінок надто барвистим, тим паче – НЕ змінюй його на кожній сторінці.

Також НЕ зловживай шриф-тами.

НЕ забувай про оптимізацію розміру картинок. Якщо вони будуть завеликими, користу-вачі зі слабким під’єднанням можуть і НЕ дочекатися завантаження сторінки, навіть якщо картинка дуже-дуже-ду-же гарна.

88 89

Також можна рекламувати щось із «невіртуального» світу. Наприклад, Твоя сусідка хоче запросити молодь на веселе зимове свято Колодія, що на Масницю. Дівчат буде багато, а ще млинці, пироги й веселі

забави. Проте як запросити хлопців? Сусідка приходить до Тебе, власника популярного сайту вашого села, і просить за миску вареників розмістити банерне оголошення про за-хід. Чому б не погодитися?!

Який би вид реклами не припав Тобі до душі, май на увазі: комерційні стосунки вимагають копіткої документалізації, співпраці з державними органами, спла-ти податків і багато чого ще. Тож наразі краще отримати миску вареників, аніж гроші. А виростеш, здобудеш необхідну освіту (бо досвід у Тебе вже є!) – і Твоя крамничка стане провідним мережевим супермаркетом вареників і прославить Твій край!

індекс цитування: кількість сайтів, що

посилається на Твій

сайт – цей параметр

неодмінно враховує

пошукова система

Веб-заробіток

Це – взаємовигідна пропо-зиція, адже їхні відвідувачі можуть завітати до Тебе, і Твої – до них.

Не забувай розповідати про свій сайт та давати посилання на нові матеріали в соціальних мережах та на форумах. Але знай міру, долучай інформацію винятково відповідно до тем обговорення. Флуду ніхто не терпітиме, і Ти можеш зали-шитися без друзів і без шану-вальників.

Можна скористатися також мережами обміну банерами. Вони є комерційні й безко-штовні.

Отак постійно й наполег-ливо, крок за кроком про Твій ресурс дізнаватиметься дедалі більше людей. Лічиль-ник відвідувань показуватиме дедалі приємніші цифри, зростатиме індекс ци-тування. Незчуєшся – і Ти вже можеш заробляти на своєму хобі!

І втретє ми заговоримо про рекламу. Адже одержувати у вебі гроші (монетизу-вати його) можна перш за все завдяки закликалкам. Якщо поважати читача й розглядати такий заробіток як приємну дрібницю, Твій сайт матиме добру репутацію змістовного ресурсу, а не мало кому потріб-ної рекламної сторінки.

Ідеться про так звану кон-текстну рекламу. За спеціаль-ними партнерськими (комер-ційними) програмами, яких багато в Мережі, на відведену «ділянку» веб-сторінки можна

отримувати певну кількість ре-кламних посилань чи банерів. Зазвичай вони прямо чи опо-середковано стосуються теми сайту, або ж навпаки – інте-ресів користувача. І те й інше аналізують програми-павуки – за ключовими словами сайту чи пошуковими запитами. Таким чином зазивалку бачать саме потенційні клієнти.

Угода з рекламодавцем передбачає оплату кожного переходу за таким посилан-ням. Ціна переходу залежить від популярності ресурсу й кількості реклами.

92 93

проти його придбати, значить, їхні прибутки дозволяють таку покупку…

Тож не дивуйся, якщо хтось із постійно непомітних одно-класників якось підійде до Тебе з квитками на фільм, який Тебе зацікавив, і запропонує скласти компанію до кіноте-атру. А потім, ніби між іншим, підкаже, яку саме модель варто обирати серед ноутбуків. Мабуть, не годиться нехтувати дружбою такої уважної до Тебе людини…

Якщо хочеш зберегти не-доторканними таємниці свого життя, доведеться навчитися «не залишати слідів»: ігно-рувати пропозицію браузера залишати паролі, не авторизу-ватися, постійно чистити кеш-пам’ять верстака…

Секрети та шпигуни

Ти вже знаєш, що кожен комп’ютер ідентифікований у Мережі, оскільки має власну ІР-адресу. Він зберігає й пе-редає без Твого дозволу деякі дані, які Ти вводиш, користую-чись сервісами різних сайтів. Це можуть бути ім’я, прізвище та по-батькові, ніки, стать, вік, дата народження, е-адреси, номери телефонів, а також відомості про захоплення та вподобання.

Різноманітні статистичні відомості про Тебе також можуть ставати надбанням баз даних. Система відстежує тривалість перебування в Ме-режі й час, коли Ти зазвичай туди заходиш, що шукаєш, як розраховуєшся за покупки, із ким спілкуєшся в соціальних мережах тощо.

Якщо якийсь розвідник поставить за мету зібрати про Тебе якомога більше

інформації, це буде неважко. Провайдер укаже на місце-вість, у якій Твій комп’ютер під’єднаний до Мережі. Розвід-ник проаналізує Твої пошукові запити. Ти дивишся афіші кіно-театрів, розклад занять гуртка, відвідуєш сайт шанувальників білих котів – і вже окреслено коло Твоїх інтересів. У мере-жевих крамницях Ти придив-ляєшся до нового верстака – це свідчить, що Твої батьки не

94 95

Існують цілі бот-мережі – дрібні паразити у великому «організмі». Вони крадуть інформацію й е-товари, органі-зовують вірусні атаки. Бот-мережі роз-ташовані на заражених бот-віру сами верстаках звичайних користувачів, і ті про це навіть не здогадуються.

Ігноруй тролів

Одній панночці дуже за-хотілося з кимось поспілкува-тися. Щоправда, зайшла вона в чат тоді, коли насправді там крім адміна нікого не було. Це погано для організаторів чату, адже панночка «піде» шукати інші балачки. Тож вона бачить у чаті ще кількох учасників, і ті навіть підтримують із нею

та між собою легку розмову. Це і є боти. Вони запрограмо-вані аналізувати фрази-звер-нення й давати на них типові відповіді. Наприклад: «Маєш симпатичну авку!», «Ти клас-на!» чи різноманітні смай - лики.

Головна їхня мета – утрима-ти Тебе на певному ресурсі.

Є боти й у соціальних мере-жах. Це можуть бути не лише програми, а й люди-боти. Вони навмисне створюють багато профілів, під різними іменами організовують дискусії і са мі ж їх підтримують. Для чого? Для прихованої реклами, для мані-

пуляції – щоб нав’язати комусь певну точку зору на якесь проблемне питання. Можуть бути й просто емоційно не-врівноважені люди, яких називають тролями, а їхні висловлю вання та поведінку – тролінгом.

Ці Інтернет-хулігани по-рушують правила поведінки й етикет стосунків у Мережі: втручаються в чужі дискусії,

заважають обговоренню, об-ражають і сварять між собою спільноти. Або перетворю-ють розмову на беззмістовну

тролінг: від англ. «trolling» –

ловити рибу на блеш-

ню; тут – розміщення

в Інтернеті провока-

ційних повідомлень

з метою викликати

конфлікт

Кеш – це автоматично збе-режена інформація, яка може знадобитися комп’ютеру для

повторного відкривання від-віданих веб-сторінок.

Можна навіть входити до Мережі «анонімно», якщо скористатися спеці-альними програмами чи сайтами. Але зважай: нерідко самі зловмисники створюють такі ресурси, а оскільки Ти ними користуєшся, значить, маєш що приховувати. Саме це і цікавить креке-рів!

Кеш: від англ. «cache» –

схованка; тут –

над оперативна

пам’ять

Стережись ботів

«Життя» в Мережі – дещо сумнівна штука. Його не можна плутати з життям на-вколо. Спілкуючись із людьми в соціальних мережах чи на форумах, Ти можеш забути, як і про що розмовляти з одно-класниками чи батьками. Тим паче (принаймні, Тобі так здається) тут Тебе не контр-олюють батьки, тож можна поводитися зовсім розкуто.

Теревені в Інтернеті за-тягують, вимагають відповіді на кожну репліку, скорочують обов’язкові в живих розмовах ознаки чемності. А як легко тут

вдавати з себе розумнішу, кра-сивішу, позбавлену комплексів людину! Та взагалі таке спілку-вання простіше, веселіше й ні до чого не зобов’язує...

Ти – зірка мережевої спіль-ноти?

Годі! Не звикай до ігор у мережеву дружбу! От хоча б і тому, що там Ти на-віть не завжди спілкуєшся з… людиною.

Візьмімо, приміром, ботів. Не знаєш, хто такі?

Боти – це майже інтелек-туальні програми, які можуть «прикидатися» людиною.

96 97

замість «гаразд»

P. S.: від лат. «post scriptum» –

після написаного

заощаджувати час, і тоді той час хочеться заощаджувати ще більше на якихось зрозумілих

речах. Тож цілком прийнятно, якщо під час спілкування з друзями Ти писатимеш:

нмд

грзд

дяки бл

ги

ггГгг

ге? гектар метр

заміст

ь «на мою думку»

замість «дякую»

зам

ість

«бу

дь ласка»

як с

посіб

виразити підсмішковування

нестримний сміх, регіт

замі

сть перепитувати «еге ж

?»

замість «гігабайт»

замість «мегабайт»

Можна вигадувати щось самостійно, головне – аби Тебе прлно (ПРАВИЛьНО) зрозуміли!

ЗІ – замість «P. S.», але не витрачаючи час на крапки та перемикання розкладки клавіатури.

балачку, і тоді замість вирі-шувати, книжку якої сучасної письменниці варто придбати насамперед, усі починають об-говорювати, приміром, розмір її носа…

Діють тролі тихцем, послі-довно критикуючи, висміюючи й «підколюючи» когось, або лаючись відкрито і нахабно.

Найдієвіший засіб проти тролів – не звертати на них увагу. Адже вони, як ті базар-ні баби, не можуть змовчати, якщо їм зробили зауваження.

І тоді сварка може тривати вічно. Саме цього й треба тролям. Один із перекладів слова тролінг – ловлення риби на блешню. І якщо хтось по-вівся на провокацію, значить він «заковтнув» її, піймався, як наївна риба.

Що хочуть тролі? Одні так збочено розважаються, інші – самостверджуються за раху-нок приниження інших, ще хтось хоче таким чином стати відомим, набути скандальної слави.

Користувачі Інтернету – люди квапливі, скорочують усе, що можуть. «Комп», «інет», «вінда» (Windows), «вінт»

(вінчестер), «клава» – це лише мізерна частина новотворів.

Воно й зрозуміло: мож-ливості Мережі допомагають

Іноді хворобою тролів непорядні люди заражають засоби масової інформа-ції – сайти, газети, журнали та телеба-чення. Якщо потрібно відвести увагу від справжніх проблем довкілля чи суспільного життя, вони своїми пуб-лічними виступами відводять ува-гу від обговорення справді важливої теми, розпалюють сварку, компроме-тують співрозмовників, додають до фактів найнеймовірніші чутки.

Бережи час

98 99

^_^ o_0посмішка здивування

Бувають ще й так звані японські смішки:

Чистіше усміхайся!

Є важлива проблема спілкування в Мережі – неможливість бачити міміку, настрій співрозмовника (якщо, звичайно, Ти спілкуєшся без веб-камери). Відтак зовсім не-значуща фраза з нейтральної

може перетворитися на свар-ливу й попсувати взаємини. Цей недолік можна усунути!

Для вираження емоцій ви-користовують різні смайлики, пички, рильця, смішки, хихоч-ки. Не шкодуй їх!

:-)

:-P :-o чи 8-0

@-->

]:->

:-))або:-d :-*

о:-)

;-)

;-( чи :’(

<3 :-( або :-/ %)

посміхаюся; попе-редньо сказане – жарт

качаюся від сміху, це дуже дотепно

підморгую, іронізую

троянда, квітка

зізнання в коханні (сердечко)

нічого не второпаюсумую

показую язика, дражнюсь

плачу

поцілунок

вражений

янголятко чортик

а

Алфавітний покажчикААватарка («авка», «ава») 61Авторське право (копірайт) 42, 45, 71Агрегатор 35 Адміністратор (адмін) 24, 26, 61, 62, 79, 95Айчат (Apple iChat) 62-64Акаунт 56Аплет 86Архів, архіватор 38, 39, 42, 56, 72Аська (ICQ) 62Антивірус 20, 22, 23

ББанер 23, 82, 86-89Банити, бан 61, 62Бездротовий зв’язок 9Безпека 20, 59, 61, 71Блоґ 17, 32, 42 68-70Бот (бот-мережа, бот-вірус) 94, 95 Браузер (переглядач) 7, 16-18, 22, 23, 29, 34, 35, 43, 47, 51, 63, 82, 84, 85, 93

ВВай-фай (Wi-Fi) 10Веб-адреса 18Веб-альбом 73Веб-ресурс 15, 41, 51Веб-камера (вебка) 63-65Віддалений доступ 6Відеочат (відеорозмова) 64Вікіпедія 35Віртуальний диск 72Вірус 16, 20, 21, 23, 25, 72, 95

ДДіал-ап (Dial-up) 9

Домен, доменне ім’я 18, 19, 33, 78, 79 Доступ 8-10, 20, 25, 44, 45, 47, 50, 62, 71-73, 79

ЕЕлектронна бібліотека 37, 38 Електронна пошта (е-пошта, е-скринька, мило, e-mail) 54, 56-58, 62, 68Електронні платежі (е-гаманець) 50 Е-крамниця (мережева крамниця) 4, 28, 30, 33, 47-49, 51, 93

ЖЖивий журнал (ЖЖ, LiveJournal) 68, 69ІІндекс цитування 88Інтегрований 77 Інтернет (Мережа, Павутина) 4, 6-10, 12-14, 16, 17, 23, 24, 39, 41, 42, 47, 48, 54, 58, 61, 68, 73, 78, 79, 94-96, 100IP-адреса (цифрова адреса) 62, 92

ККат, під кат 68Каталог 29, 37, 38, 77, 81, 87Кеш-пам’ять 93, 94Кібер-простір 25Кодек 40Коментувати 42, 46, 68, 69, 74, 79Комунікатор 61-63Контекстна реклама 88Копілефт 42Копірайт (авторське право) 42, 45, 71 Користувач 7, 8, 10, 14, 16, 17, 21, 24, 25, 30, 31, 39, 42, 43, 45, 46, 56, 60-62, 68, 70, 71, 76-79, 86-88, 95, 96

Що ще?Та купа всякої всячини!

Можна грати в різні онлайн-ігри – воювати зброєю чи чарами, будувати міста або порядкувати на власній вір-туальній фермі чи в зоопарку, дивитися онлайн-телебачення різних країн і слухати радіо, і навіть створити власну радіо-станцію, замовляти столики в ресторанах світу й одружу-ватися…

Коли Ти будеш знайомити з Інтернетом своїх дітей, ма-буть, цей перелік триватиме

до безкінечності, адже Мережа невпинно росте й розвивається!

Головне знати, що Час – це дорогоцінність, і витрачати його на абищо не варто.

Скоро Ти навчишся визна-чати, куди потикатися в Ме-ре жі, а без чого можна обі-йтися; де Тобі щось нахабно нав’язують, а що справді варте уваги.

Тоді Ти не розмінювати - меш барвисті миті свого життя на пустопорожнє зависання в Мережі.

Під час роботи над книжкою я та мої колеги, звичайно ж, не обійшлися без послуг Всесвітньої Павутини ;)

До речі, перевір себе про всяк випадок. Вимкни на тиждень Інтернет. Життя триває? Воно захопливе? Тоді ми за Тебе спокійні!

ЗІP.P.S.

Скачувати (завантажувати) 13, 14, 16, 18, 20, 37, 40-42, 44, 46, 50, 61, 63, 72, 79, 86Смайлик (смішки, хихочки) 56, 95, 98 Соціальна мережа 12, 28, 59, 61, 70, 71, 77, 88, 92, 94, 95Спам 24, 25, 55-57, 59, 61Спільноти 16, 34, 69, 94, 95 Стільниковий (мобільний) 8-10, 12, 17, 33, 50, 54

ТТвітер (Twitter) 70Теґ 69, 81, 82, 84Ток (Google Talk) 62, 64Торент (файлообмінник) 44-46Трафік 13, 20, 23, 29, 58, 63-65, 72Трекер 46Троль, тролінг 95, 96

ФФайлообмінник (торент) 44-46Фейсбук (Facebook, ФБ) 70Фільтр 58Фід 34, 82Флеш-листівка 73Флудити 61, 88Формат 33, 37,-40, 42, 82, 85 Форум 24, 30, 34, 42, 55, 60, 61, 70, 74, 77, 88, 94Френдстрічка 68, 69

ХХакер 25, 26Хостинг (хост) 78-81Хром (Google Chrome) 16, 17

ЧЧат 7, 13, 17, 59-61, 70 71, 86, 95

ЮЮтуб (Ют’юб, YouTube) 42, 43, 77

AVI 40Call-back 9CDMA 9DJVU 38DOC 38EDGE 9FB2 38FTP-сховище 18GIF 40GPRS 9QR-код 12HTML 7, 81, 82, 84IP-адреса 62, 92JPEG 40MP3 40PDF 33, 38, 82QuickTime 40RSS (RSS-стрічка) 34RTF 38SEO 30TXT 37, 38WMA, WMV 40

Крек 21Крекер 26, 94

ЛЛамер 76 Лінк (линва, посилання) 23, 25, 28, 29, 31, 33-35, 41, 47, 56, 68, 69, 72-74, 87, 88Ліцензійна програма 21Логін 54, 63, 70, 79

ММак 17, 63Мікроблоґ 70Модем 9, 10, 14Модератор 59, 61, 69Морфологічний пошук 30

ННавігація 81Накопичувач 7 Налаштувати, налаштування 8, 13, 17, 20, 29, 34, 47, 56, 58Нік 59-61, 64, 92Новини 10, 32, 34, 42, 73, 81, 82Нуб 76

О Онлайн 13, 18, 29, 35, 37, 42, 49, 59, 62, 100Опера (Opera) 16, 17Операційна система 21, 21, 40Оптимізація 30, 86Офлайн 13, 60Офтоп 61

ППакет послуг 13

Пароль 17, 20, 26, 54, 57, 58, 61, 63, 79, 93Павук 31, 33, 88 Переглядач (браузер) 7, 16-18, 22, 23, 29, 34, 35, 43, 47, 51, 63, 82, 84, 85, 93Підкаст (подкаст) 41, 42Під кат 68 Під’єднання (підключення) 8-14, 17, 62, 63, 72, 86, 93Підписка 73, 74, 82 Повідомлення 24, 25, 34, 54, 56, 59-64, 71, 73Портал 47, 59, 68 Пошук, пошуковий запит 9, 20, 28-31, 33, 34, 38, 47, 48, 69, 77, 78, 81, 88, 93 Пошукова система, пошуковець 17, 29-34, 47, 61, 78, 87, 88 Провайдер (постачальник послуг) 8-10, 13, 14, 80, 81, 84, 93Профіль 61, 71, 95

РРеєстрація 38, 56, 60, 68, 70, 78, 87Рейтинг 33, 46Релевантність 31 Ресурс 8, 13, 18, 25, 26, 29-31, 33, 35, 39, 42, 46, 47, 76-78, 80-82, 86-88, 94, 95

С Сайт 4, 8, 12, 13, 15, 16, 18-23, 28-31, 33-35, 37, 40, 42, 44, 46, 48-50, 54, 55, 59, 61-63, 71, 73, 74, 76-82, 85-89, 92-94, 96 Сафарі (Apple Safari) 16, 17 Сервер 8, 15, 19, 25, 26, 42, 54, 56, 72, 79, 80, 86Сисадмін (системн. адміністратор) 26Скайп (Skype) 62-64

Літературно-художнє видання

Тетяна Щербаченко

Для середнього шкільного віку

Ілюстрації Дмитра Кузьменка Дизайн Дениса Кузьменка

Літературне редагуванняМарії Мар’єнко, Катерини Міхаліциної

Технічний редактор Роман Коник

Підписано до друку 25.12.2013. Формат 70x90/16.Папір офсетний. Гарнітура «PT Sans».

Друк офсетний. Умовн. друк. арк. 7,61.Наклад 2000 прим. Зам. № .

Віддруковано згідно з наданим оригінал-макетом ПП «Юнісофт» 61045, м. Харків, вул. Отакара Яроша, 18тел./факс: (057) 730-17-13, 730-17-10

© Видавництво Старого Лева, 2013© Тетяна Щербаченко, текст, 2013© Дмитро Кузьменко, ілюстрації, 2013ISBN 978-966-2909-33-3

Свідоцтво про внесення до Державного реєстру видавців ДК № 4502 від 15.03.2013 р.

Адреса для листування:

а/с 879, м. Львів, 79008 lev@starlev.com.ua

www.starylev.com.ua

Відділ продажів:

тел./факс: (032) 240-47-98моб. тел.: (067) 502-75-12

zbut@starlev.com.ua

Партнер видавництва

Як не заблукати в Павутинi

УДК 004.77ББК 32.970.312 Щ 63