Природознавство Урок №19 Тема. Як різняться рослини за тривалістю життя?

Мета: розширити й уточнити поняття «дерево», «кущ», «трав’яниста рослина», «листяні дерева і кущі», «хвойні дерева і кущі»; сформувати уявлення про однорічні, дворічні багаторічні рослини; продовжувати навчати учнів групувати рослини, наводити приклади однорічних, дворічних і багаторічних рослин; формувати уміння вести спостереження за сезонними змінами рослин у природі розвивати в учнів зацікавленість до збереження приро- ди та набуття практичних природоохоронних навичок.

Обладнання: роздавальний ілюстративний матеріал «Дерева, кущі , трави».

Хід урокуІ.Організація класу.

II. Мотивація навчальної діяльності.

1. Перевірка спостережень за змінами погоди.— Дайте характеристику погоди сьогоднішнього дня (температура,стан неба, вітер, опади).— Яка погода переважала протягом тижня?— Яких днів було більше — ясних чи похмурих?— Чи були опади?— Чи був вітер і коли?— Які явища природи спостерігали?

2. Творче практичне завдання в парах.Допоможи Їжачку Хитрячку розкласти осінні листки за їх відбитка-ми й назвати рослини, з яких вони опали.

Б Е Р Е З А Д У Б Л И П АК Л Е Н К А Ш Т А Н Г О Р О Б И Н А

III. Повідомлення теми та мети уроку.

Давайте-но завітаємо в гості до наших сусідів по планеті — рослин,аби познайомитись із ними ближче. Розглянемо їх розмаїття, згадаємо, якрізняться вони одна від одної забарвленням і формою, тривалістю життяі будовою, місцем та умовами існування.

IV. А ктуалізація опорних знань1. Групування рослин, що є відгадками загадок.

На партах лежать малюнки із зображенням різних рослин. Якщо ма-люнок співпадає з відгадкою, то учень розміщує його на дошці. Відгадки загадок розміщуємо в три ряди — по чотири рослинкив кожному.1) З жолудя він проростає,В кроні сил чимало має.Кабани плоди смакують,Люди міць його цінують. ( Дуб. )

2) Чорненькі намистинкин а кущах висять,Дівчатка і хлоп’ятка зриваютьї х підряд. ( Смородина.)3) Восени не в’яне,А взимку не вмирає. ( Ялина.)4) На городі я, а в Києві дядько.Хто я? ( Бузина.)5) Навесні цвітуть, мов свічі,Заглядають сонцю в вічі,А під осінь ті свічкиВдягнуть з голок кожушки. ( Каштан.)6) Не гаряча, а пече — утечеш,При дорозі не скубнеш — обминеш,Дуже злючою бува ця трава,Називається вона… (кропива).7) Ніхто її не лякає,А вона вся тремтить. ( Осика.)8) Стала на поляніВ жовтім сарафані,Підросте — всміхнеться,Для вітрів вберетьсяВ платтячко біленьке,Світле та легеньке. ( Кульбаба.)9) У зеленім кожушку,Кістяній сорочечці,Я росту собі в ліску,Всім зірвати хочеться. ( Ліщина.)10) У зеленому лісочку,Під мережаним листочкомЧервоніє невеличкаСтигла ягідка… (суничка).

11) У вінку зеленолистім,У червоному намистіВидивляється у водуНа свою хорошу вроду. ( Калина.)12) Червоний ніс у землю вріс,А зелений хвіст зверху.

Нам зелений хвіст не треба,Нам давай червоний ніс. ( Морква.)— Які рослини зайві в кожному ряді малюнків?— За якими ознаками рослин ви це зрозуміли?

2. Фронтальна бесіда з елементами практичної роботи і моделювання.

— На які групи поділяють рослини за кількістю та міцністю стебел?— Які рослини належать до дерев, кущів, трав’янистих рослин?— Як схематично зобразити поділ рослин на три групи?

Рослини

Кущі Дерева Трав’янисті рослини — На які групи поділяються дерева залежно від розміру та формилистків?

Дерева

Листяні Хвойні— На які групи поділяються кущі?

Кущі

Листяні Хвойні— На які групи поділяються трав’янисті рослини?

Трав’янисті рослини Однорічні Дворічні Багаторічні

Поясни свою точку зору на прикладі чорнобривців, моркви, кропиви.

Рослини

Дерева Кущі Трав’янисті рослини Листяні Хвойні Листяні Хвойні Однорічні Дворічні Багаторічні

V. Первинне сприйняття й усвідомлення нового матеріалу.

1. Творча робота в парах «Наші зелені сусіди».

-Пригадайте значення рослин для життя на землі.

2. Вступне слово вчителя.

Дуже важливу роль у житті природи й людини відіграють рослини. Рослини нас оточують усюди: вдома, в школі, на вулиці, в парку,в лісі. Без рослин земля була б мертвою пустелею. Стародавні народи наділяли рослини людськими рисами. І це не ви-падково. Рослини, як і всі інші живі організми, дихають, живляться,ростуть, розмножуються.

Рослини виділяють газ — кисень, яким ми дихаємо. Рослини живуть у воді, на суші, в пустелях, горах, морях, річках,болотах. Залежно від умов життя вони мають різний зовнішній вигляд. У найхолодніших місцях на Землі листя дерев має вигляд голочок.Такі рослини називаються хвойними. У хвойних борах ростуть сосни,ялини, смереки, модрини. Більшість листяних дерев, що ростуть у нашійкраїні, взимку скидають листя. В листяних лісах ростуть дуби, берези,клени, горобини тощо. Рослини — їжа для рослиноїдних тварин і людини. Рослини лікуютьтварин і людину. Люди використовують рослини як будівельний матері-ал, як паливо. Рослини надають притулок багатьом тваринам, захищаютьїх від спеки, вітру, шуму. Вони збагачують і зміцнюють ґрунт, очищуютьводойми, беруть участь у колообігу води в природі. І, звісно ж, рослиниприкрашають наше життя, дарують нам радість і гарний настрій. Росли-ни надихають людей на творчість.

3. Розповідь з елементами бесіди на основі демонстрації гербарних зразків де-рев, кущів, трав’янистих рослин.

Рослини — це одне з чудес природи. Існує величезна різноманітністьрослин. Вони відрізняються одна від одної формою і забарвленням, будо-вою, тривалістю життя.

— Які рослини живуть найдовше? Наведіть приклади.

Найдовше (кілька десятків, або й сотні років) живуть дерева та деякікущі. Поміж трав’янистих рослин теж є довгожителі. Вони живуть де-кілька років. Називають такі рослини багаторічними (кропива, конюши-на, цикорій, осот польовий, пирій повзучий, берізка польова, деревій зви-чайний). У цих рослин відмирає восени наземна частина, а корені можутьдавати пагони з місця ушкодження кореня або з будь-якої його частини. Багато трав’янистих рослин цвітуть і плодоносять щороку (волошка,лобода, соняшник тощо). Вони розвиваються навесні з насіння, вліткуцвітуть, а восени, після дозрівання нового насіння, відмирають. Дворіч-ним для розвитку потрібно два сезони. Це добре вам відомі: морква, бу-ряк, капуста, селера тощо.

4. Робота з динамічним посібником.

— Чому морква є дворічною рослиною? Доведіть свою думку.— Які рослини називають дворічними?— Чому їх так називають?— Використовуючи динамічний посібник, покажіть послідовністьрозвитку моркви.— Доведіть, що морква — дворічна рослина.— Що таке коренеплід? Як він утворюється?

5. Аналіз схеми «Будова рослин».

Будь-яка рослина має органи. У різних рослин вони різні. Розгляньтеосновні органи рослини на прикладі фіалки.

6. Фізкультхвилинка.

VI. Узагальнення й систематизація знань.

1. Робота з підручником, с. 48.

Розгляньте фото — дерево, кущ, трав’яниста рослина. Чим відрізня-ється будова дерев, кущів і трав’янистих рослин?2. Робота в парах.

Складіть описи наведених рослин за опорним словником.

3. Робота в зошитах із друкованою основою, с. 22.

1) Визначте на малюнку дерева, кущі, трави. Зафарбуйте кружечкибіля малюнків дерев зеленим кольором, кущів — жовтим, трав — синім.2) Дайте визначення й допишіть пропущені слова.

4. Робота з підручником, с. 48.Сонечко Семикрапочка просить уважно прочитати текст, роздивитисьфото нижнього ряду і дати відповідь на запитання.

— Як швидко після садіння рослини починають давати плоди?

5. Самостійна робота.

Наведи приклади рослин, що відрізняються за тривалістю життя —однорічних, дворічних, багаторічних (зошит, с. 22).

6. Виконай «Завдання для друга природи» (підручник, с. 49).

7. Придумай невелику розповідь на тему «Одного разу на Землі зникли всі рос-лини».

VII. Підбиття підсумків уроку.

VIII. Домашнє завдання.

Підготуйтеся до змагання по групах — підручник, с. 49.

Природознавство Урок №20

Тема. Як розмножують рослини?

Мета: продовжувати формувати в учнів уявлення про дико-рослі та культурні рослини, їх розмноження, значенняплодів та насіння для тварин і людей; виховувати само-стійність мислення, само- і взаємоповагу під час спіль-ної діяльності, прагнення охороняти рослинний світ.

Обладнання: гербарні зразки різних органів рослин, живці кімнат-них рослин, плоди, бульби, цибулини; таблиця «Роз-множення рослин».

Хід уроку

I. Організація класу.

II. Мотивація навчальної діяльності.

Хвилинка синоптика.— Назвіть ознаки осені в неживій і живій природі.— Дайте характеристику погоди сьогоднішнього дня (температура,стан неба, вітер, опади).— Чи можете ви передбачити погоду на завтра?— Що вам допоможе зробити прогноз погоди?— Які ще ви знаєте передбачення погоди?Багато павутиння на бабине літо — на ясну осінь і холодну зиму.Восени довго не зникають мухи — осінь буде довгою, сніг ляже пізно.Птахи рано збираються у вирій — осінь буде холодною.Якщо сороки рано замовкають — чекай холодної осені.Довго шпаки не відлітають — осінь буде сухою.

III. А ктуалізація опорних знань.

Робота біля дошки. 1. Обери ознаки, які притаманні рослинам: живлення, дихання, ріст, розмноження, відмирання. 2. До органів рослин належать: корінь, стебло, крона, листок, квітка, плід із насінням, гілка.

IV. Повідомлення теми та мети уроку.

Тема: «Як розмножують рослини?». Ви дізнаєтеся, які органи росли-ни можуть стати в пригоді для її розмноження.

V. Первинне сприйняття й усвідомлення нового матеріалу.

1. Бесіда з елементами розповіді за схемою на с. 50 підручника.

1) Розглянемо і з’ясуємо значення кожного органу рослини.

— Яке значення має корінь?

Корінь закріплює рослину в ґрунті. Через нього надходять із ґрунтуволога й потрібні для життя речовини.

— Яке значення має стебло?

Стебло утримує рослину на поверхні ґрунту. За формою воно буваєпрямостоячим, повзучим, чіпким, витким тощо. Вода з мінеральнимиречовинами стеблом піднімається вгору від коріння до листя, а від лист-ків до кореня рухається рослинний сік із поживними речовинами. Стеблаподіляють на дерев’янисті й трав’янисті. Дерева мають одне головне, ви-соке стебло, яке називається стовбуром. У чагарників — декілька тонкихдерев’янистих стебел, у трав стебло гнучке, зелене, соковите.

— Яке значення має листя?

Листки у рослин різноманітні за формою, розміром і кольором. Вониприкріплюються черешком до стебла. Бувають листки й без черешків.Вони виділяють кисень, яким дихають усі живі організми, в тому числій самі рослини. Через листя випаровується зайва вода. Крім того, в листіутворюються поживні речовини.

— Яке значення має квітка?

Більшість рослин має квітки. Вони різні за формою, розміром і кольо-ром. Коли квітка відцвітає, утворюється плід, у якому міститься насіння.

— Яке значення має плід із насінням?

Насіння необхідне рослині для розмноження. З нього виростаютьнові, молоді рослини.

2) Вправа на увагу (с. 50 підручника).

— Які органи волошки забув намалювати художник?— Що відбудеться з рослиною без даного органу? Поясни свою думку.

2. Розв’язання проблемного завдання на основі власного досвіду. Формуванняуявлень про способи розмноження рослин різними органами.

— Як виростити нову рослину без насіння?

1) Бесіда на основі демонстрації листкових живців.

— Що утворилося на листку?

— Що відбудеться, якщо листок із коренями посадити в ґрунт?

Зробіть висновок, із якої частини рослини можна виростити нову.

— Які ще рослини можна розмножувати листками?

2) Розповідь на основі демонстрації стеблових живців.

Роздивіться пагони пеларгонії (герані) з корінцями.

— Який висновок можна зробити з цього?

— Які ще рослини, що розмножуються пагонами, ви знаєте?Рослина може вирости із частини стебла. Частина стебла з коренем —це живець. За допомогою живців розмножуються смородина, виноградтощо. У лютому нарізають шматочки стебла завдовжки 18–20 см, до вес-ни зберігають їх у прохолодному місці. Навесні живці висаджують у добрерозпушений вологий ґрунт. (Можна показати ці живці і процес їх по-садки у ґрунт.)

3) Позаурочна робота.

Усі живці кімнатних рослин необхідно з допомогою учнів висадитив горщики і протягом певного часу спостерігати за їх розвитком.4) Вивчення за таблицею або гербарними зразками будови суниці.

— Як називається ця рослина?— За якими ознаками її можна розпізнати?— Як можна виростити нові рослини суниці?Уважно розгляньте довгі тонкі стебла з невеличкими листочками. У су-ниць ці стебла називаються вусами. Якщо вуса торкаються вологої землі,то біля листочків виростають корінці. Починає розвиватися нова рослина.Коли вона добре вкоріниться, її можна відрізати і пересадити в інше місце.— За допомогою якої частини рослини можна розмножувати суницю?— Який орган у суниці називають вусами?— Як за допомогою вусів розмножуються суниці?

5) Розповідь-бесіда про розмноження картоплі, часнику, цибулі,тюльпанів на основі демонстрацій натуральних наочних посібників.Відгадай загадки й поясни, які органи цих рослин людина викорис-товує як їжу і де вони розташовані?

• Стрілки випустив у небо, сам захований в землі. Знає: всім на зимутреба його зубчики малі. (Часник.)• І печуть мне, і варять, і їдять мене, і хвалять, бо я добра і смачна.(Картопля.)• Потрібна кожній господині, а хто мене роздягати візьметься, тойслізьми заллється. (Цибуля.)— Пригадайте, якими органами розмножують ці рослини. (Підземнимиорганами.)

— Що в них накопичується? (Поживні речовини.)

Із накопиченими поживними речовинами цибулини, бульби, корене-вища перезимовують, а навесні з них або їх частин виростають нові рос-лини.

(Демонстрація пророщених зубчиків часнику.)

6) Аналіз власних спостережень на пришкільній навчально-дослід-ній ділянці.

Чому біля дорослого куща малини виростають навесні молоді росли-ни? Звідки вони беруться? На коренях малини утворюються бруньки, з яких виростають новірослини. Їх можна відокремити від старого куща. Кореневі паросткиє у сливи, вишні, тополі, акації тощо. Отже рослини можна розмножу-вати за допомогою кореня — кореневими паростками. Зробимо загальний висновок. Рослини розмножуються не тільки на-сінням, а й іншими органами: листками, стеблами, коренями.

3. Фізкультхвилинка.

VI. Узагальнення й систематизація знань.

1. Робота з підручником, с. 50.

Дати визначення, що називають живцями.

2. Розгляньте фото на с. 51 підручника.

— Яка рослина зображена квітучою?— Чим відрізняються рослини одна від одної?— Що ви знаєте про кімнатні рослини?— Чому їх так називають?— За якими кімнатними рослинами ви доглядаєте вдома?

3. У явна мандрівка з кімнатними рослинами.

Сансев’єра. Батьківщина — Тропічна Азія та Африка. У народі називають «щучим хвостом» за те, що на її листках чергу-ються темні і світлі смуги, що нагадують тіло щуки. Цікава особливістьцієї рослини: якщо розрізати листя на шматки, кожен такий шматочокдасть коріння. Сансев’єру слід упродовж року тримати в теплій кімнаті з достатнім со-нячним освітленням. Потребує помірного поливу як узимку, так і влітку. Пеларгонія. Екзотичні пеларгонії (герані) завезли на Європейськийконтинент із Південної Африки у XVII–XVIII століттях. Вони міцно уві-йшли до асортименту зимових садів багатих підприємців, дворян, купців,а згодом — і в побут простих людей. За особливу форму листя їх лагідноназивають калачиками. Рослина має цілющі властивості, знезаражуєй освіжає повітря у приміщенні. Поливу потребує рясного, але не час-того. Щоб забезпечити гарне цвітіння, горщик має бути трохи затісним.

VII. Підбиття підсумків уроку.

VIII. Домашнє завдання.

Підручник, с. 51. Виконайте «Завдання для друга природи».

Природознавство Урок № 21

Тема. Як розселяються рослини?

Мета: формувати уявлення про ознаки пристосування рослин до розповсюдження в природі, про ознаки захисту рослин від винищування в природі тваринами і людиною; формувати вміння узагальнювати, цілеспрямовано сприймати об’єкти природи; виховувати переконанняв необхідності берегти рослинний світ, охороняти його.

Обладнання: малюнки рослин із різними способами розповсюдження в природі.

Хід урокуI. Організація класу.

Треба всім нам привітатись:«Добрий день!»Дружно й голосно сказати:«Добрий день!»Вправо, вліво поверніться,Туди-сюди посміхніться,«Добрий день!»

II. М отивація навчальної діяльності.

1. Хвилинка синоптика.

Дати характеристику погоди.— Яке сьогодні число?— Подивіться за вікно. Яка сьогодні погода?— А чи є опади? Як змінився рослинний світ?— Як змінилося життя тваринного світу з приходом осені?

2. Розгадування кросворду.

По вертикалі: 1. З квітки виростає, восени дозріває. (Плід.) 2. По меніне тільки вода від кореня рухається, я ще й гілки та листя тримаю. (Стовбур.)3. Я допомагаю рослині не тільки в ґрунті триматися, а ще й живи-тися. (Корінь.) 4. Бджілка на мене сідає, солодкий медок збирає. (Квітка.) По горизонталі: 5. Навесні виростаю, влітку зелений, а восени жов-тію й опадаю. (Листок.) 6. Я в плоді ховаюсь, а щоб прорости, від ньогозвільняюсь. (Насінина.) п

л и с т о кі т од о р к в і в б н а с і н и н а у ь т р к— Прочитайте заповнений кросворд. Для чого рослині квітка? Якезначення має плід для насінини? З чого можна виростити нову рос-лину? А чи можна виростити рослину без насіння? Як це зробити?

3. Тестовий контроль знань.

1) Рослини належать до живої природи, тому що: а) ростуть, рухаються, дихають; б) розмножуються, дихають, відмирають, живляться, ростуть; в) не дихають, не живляться, не відмирають.2) Поєднай стрілочкою визначення певного рослинного угрупуванняз відповідним поняттям.Кущ рослина, яка має одне міцне, дерев’янисте, товсте стебло (стовбур)Трав’янистарослина рослина, яка має кілька тонких дерев’янистих стебелДерево рослина, яка має м’яке соковите стебло

3) Розглянь зображення зеленої рослини. Напиши назви органів рос-лини і простав їх номери в кружечках.1. Квітка.2. Плід.3. Листок.4. Стебло.5. Корінь.

4) Значення стебла рослини полягає у тому, що: а) у ньому утворюються поживні речовини; б) на ньому утворюється плід; в) воно проводить воду до всіх органів.5) Значення кореня рослини полягає у тому, що: а) він закріплює рослину у ґрунті; б) він проводить воду до всіх органів; в) у ньому утворюються поживні речовини.6) Рослини цвітуть, щоб: а) були плоди та насіння; б) було красиво; в) ними живилися тварини.7) До кущів належать: а) ромашка, фіалка, барвінок; б) бузок, смородина, калина; в) липа, береза, клен.

4. Підсумок перевірки знань.

ІII. А ктуалізація опорних знань, умінь, навичок.

— Про кого так кажуть: дихають, ростуть, а ходити не можуть?

— Чому насінину називають «схованкою рослини»? Доведіть своюдумку.— Як розповсюджуються плоди і насіння?

IV. Повідомлення теми та мети уроку.

V. Первинне сприйняття й усвідомлення нового матеріалу.

1. Розповідь на основі демонстрації серії малюнків і заповнення узагальнюючоїтаблиці. Ви вже знаєте, що насіння дає початок новим рослинам. Майже за-вжди плоди та насіння дають життя новій рослині не там, де вони достигли.Вітер, вода, тварини переносять їх на нові місця. Якщо умови вияв-ляються сприятливими, вони проростають. Рослини мають дуже цікавіпристосування для таких «мандрівок». Багато рослин лісів, степів, лугів, боліт мають різноманітні пристосу-вання для поширення плодів вітром. Так плоди в’яза, клена, липи маютькрилатки. У липи крильце утворюється з приквіткового листя. Липа маєплід — горішок із довгим приквітковим листком, за допомогою якого роз-носиться вітром саме взимку, коли на гілках дерев немає листя. Дрібне (з макове зернятко) насіння верби й осики має пучечки волос-ків, які відносять його за вітром. У кульбаби, козельців волосиста чашеч-ка залишається біля плодів і утворює чубок — своєрідний парашутик.Вітром поширюється насіння степових рослин — ковили, будяку, катра-ну (перекотиполя). Деякі рослини «стріляють» своїм насінням, розкидуючи його на до-сить велику відстань. Одна з таких рослин — огірок-пирскач, що вважа-ється бур’яном. Так само стріляють багато бобових рослин — наприклад, розрив-тра-ва (рослина-недоторка). У її стиглих плодів стулки скручуються, вики-даючи насіння. Серед насіння зустрічаються навіть «мореплавці» — наприклад, водя-ний горіх (чилим), кокосові пальми. Насіння цих рослин течія відноситьдалеко від рідного берега. У багатьох рослин плоди і насіння поширюються тваринами. Їх на-сіння має зубчики, гачечки тощо. Таким пристосуванням зручно чіпля-тись за одяг людей, хутро тварин, пір’я пташок і тишком-нишком мандруватисвіт за очі.

— Які рослини ви знаєте, які добре чіпляються до інших тварин, щоббути рознесеними? (Реп’яшок, череда, лопух, будяк.)

Роблячи запаси, птахи та звірі несуть плоди і насіння до себе у гніздочи нору. Частина їх дорогою губиться. Горіхами ліщини живляться і запасають їх на зиму білки. Роблячизапаси, вони частину горіхів гублять по дорозі або ховають у щілинкахпеньків та під опалим листям і забувають. За сприятливих умов ці горі-хи проростають. Мурахи відносять до себе у мурашник насіння багатьох рослин:пролісків, фіалок, медунки, чистотілу, волошки — і теж розсіюютьйого по своїй мурашиній стежині. Плоди та ягоди, неприємні людині на смак або навіть отруйні, ін-коли є дуже привабливими для птахів. Але насіння з твердою оболон-кою в їхньому шлунку не перетравлюється. Разом із пташиним по-слідом таке насіння переноситься на велику відстань від місця свогодозрівання.

2. Заповнення узагальнюючої таблиці в ході пояснення матеріалу і розглядумалюнків підручника.

Розповсюдження рослинВітром Самі розкидають своє насіння Водою Тваринами, людиноюЛипа огірок-пирскач водяний горіх горіхи, ягодиВ’яз розрив-трава осика череда, лопухКульбаба горох кокосові горіхи будякКовила бобові рослини верба фіалка, медункаКатран (перекоти-поле) омела

3. Фізкультхвилинка.

4. Співставлення змісту наведеної вище таблиці й малюнків у підручнику, с. 53.— Які рослини намальовані і як вони розселяються в природі?— Про які рослини ти почув уперше? Чим вони тебе зацікавили?

VI. З акріплення, узагальнення й систематизація знань.

1. Робота з підручником, с. 52–53.Розкажи, користуючись текстом підручника, як плоди і насіння поширюються: а) тваринами; б) за допомогою вітру; в) розкиданням свого насіння.Доведи свою думку.

2. Робота в зошитах на друкованій основі, с. 23.

Поясни, як розселяються рослини. Запиши відповідні групи цифру три рядки — залежно від способу розселення.

3. Робота в парах.Вигадай невелику розповідь чи казку «Подорож насінинки». Можнавиготовити невеличку книжечку з ілюстраціями.

4. Відгадай загадки і поясни, як ці рослини розповсюджуються.

1) Була дитиною —не знала пелюшок,А старою стала —сто пелюшок придбала. ( Капуста.) 2) Маю жовтий вусок,з олотий колосок,Буде з мене мукай паляниця м’яка. ( Пшениця.) 3) Довгий, зелений —добрий солоний,Добрий і сирий — хто він такий? ( Огірок.) 4) Сини в шапках, а татко — ні. ( Дуб, жолуді.) 5) На сонце схожий,д о Сонця хилиться,А насінням пташки

і люди живляться. ( Соняшник.) 6) Стоїть кущ над водоюз червоною бородою. ( Калина.)

VII. Підбиття підсумків уроку.

VIII. Домашнє завданняПідручник, с. 53. Виконайте «Завдання для друга природи». Складітьрозповідь про розселення рослин.

Природознавство Урок № 22

Тема. Чому восени добре ростуть гриби?

Мета: формувати уявлення про різноманітність і значення грибів у природі, про цінність їх для людей, про необхідність охорони грибів; формувати вміння розрізняти поширені у своїй місцевості їстівні та отруйні гриби; формувати вміння узагальнювати, висловлювати су-дження, перевіряти їх правильність; розвивати пам’ять, увагу, логічне мислення, допитливість, вміння порівнювати й робити висновки; виховувати обережну, без загрози для здоров’я, поведінку у природі, виховувати естетичні почуття під час сприймання об’єктів приро-ди, бажання і вміння охороняти природу.

Обладнання: ілюстрації до теми, роздавальний матеріал для домашнього завдання, ілюстрація із зображенням корзини та лісової галявини, сигнальні картки, диск «Голоси пта-хів», муляжі грибів, костюм цариці грибів, презентація до уроку.

Хід уроку

I. Організація класу.

II. Перевірка знань учнів.

1. Хвилинка спостережень.Зараз ми попрацюємо під девізом «За одну хвилинку про нашу днин-ку».— Який місяць осені панує у природі? Чому він так називається?— Яке сьогодні число?— Яка температура повітря?— Який стан неба?— Чи були сьогодні опади? Які?— На яких рослинах залишилися плоди?— За якими тваринами ти спостерігав?— Які осінні роботи велися у місті? селі?

2. Народний календар.

Сьогодні я розкрию вам одну давню таємницю. Виявляється, нашіпредки також спостерігали за природою. Вони записували свої спостере-ження, потім виводили певні закономірності — прикмети, завдяки якимможна зазирнути краєчком ока на майбутню погоду. Ось послухайте і ви деякі прикмети про листопад.

У листопаді зима з осінню бореться.Як листопад дерев не обтрусить, довга зима бути мусить.Листопад вересню онук, жовтню син, зимі рідний брат.29 листопада за народним календарем — Матвія. Цього дня остаточно замерзає земля. Якщо цього дня дмуть буйнівітри— розпочнуться заметілі, що триватимуть аж до Миколи зимового(19 грудня). Траплялося так, що цього дня люди чули грім: тоді сподіва-лися на те, що Матвій «принесе на городи та сади багато снігу». На Мат-вія горобці збираються в табунці.

III. Повідомлення теми і мети уроку.

Діти, сьогодні ми з вами вирушимо у дивовижну подорож до справж-нього царства. А що це за царство, ви скажете після того, як відгадаєтезагадку.Серед буків і дубківЗаховались між листків.І великі, і маліПовдягалися в брилі,І дощу ці одноніжкиНе бояться анітрішки.Ліс — улюблений їх край,А як звуться — відгадай.(Гриби.)— Гриби — це окреме особливе царство природи. Вони дивуютьсвоєю незвичайністю. Про гриби і піде мова на нашому уроці. На уроці ви познайомитесяз різноманітними грибами, дізнаєтесь про їх значення в природі та цін-ність для людей, їх охорону, навчитеся розрізняти їстівні та отруйні гри-би, чому восени добре ростуть гриби.

IV. Первинне сприйняття й усвідомлення нового матеріалу.

1. Уявна подорож до країни Мікології.

До царства Гриби ми вирушимо на незвичайному міжпланетному ко-раблі. (З’являється картинка із зображенням казкового корабля.)Управляти цим кораблем буду я. Пристебніть ремені, злітаємо. Підчас подорожі будьте уважні, слухайте і запам’ятовуйте. Приземляємося.Відстебніть ремені. Йдем до гаю, де гриби Виростають щодоби.Уявіть себе на цій галявині. (Відеозапис, звучать голоси птахів.) Махне Дідусь-роковик рукою, настане весна, і ми підемо збирати гри-би. (Фото зморшків.) Заколоситься жито, і з’являться перші білі гриби.(Фото грибів-колосовиків.) Але найбільше грибів восени. Гриби — діти лісів, а боровик — цар грибів. Коли ви чуєте слово «гри-би», ви, напевно, уявляєте кошик, наповнений грибами, або, можливо,пеньки з опеньками. Гриби ростуть упродовж усього життя і досить швид-ко збільшуються у розмірах. Гриби схожі і на рослини, і на тварин (дихають,живляться, розмножуються, ростуть, відмирають), але це особливецарство розташоване між рослинами і тваринами.

2. Розповідь учителя на основі демонстрації колекції грибів.

Давайте розглянемо будову одного з представників цього царства.Будова гриба. Тіло шапинкового гриба складається із шапинки, ніж-ки і грибниці (міцелію). Під шапинкою одних грибів міститься пластин-ка, а в інших — трубочки. Грибниця схожа на тоненькі ниточки. Одингриб протягом доби утворює грибницю завдовжки більше одного метра.

А сам росте 10 діб. Збираючи гриби, ми зрізаємо тільки наземну частину,а грибниця залишається під землею і живе понад 100 років.

— Пригадайте, чим розмножуються рослини? А гриби розмножуються грибницею і спорами. З нижнього боку ша-пинки містяться трубочки, в яких утворюються маленькі «насінини» —спори. Діаметр шапинки гігантського дощовика сягає приблизно одногометра. Більшість грибів живе недовго, а наприклад трутовик живе аж50 років. Ростуть гриби по всій планеті: в лісах, степах і горах, на землі і підземлею, навіть у печерах. Усього налічується приблизно 100 тис. видівгрибів. Гриби виділяють речовини, які розчиняють залишки рослин,тварин, деревини, папір. Поглинаючи ці залишки, гриби ростуть і під-вищують родючість ґрунту. Пройшов теплий дощик, і час збиратися в ліс за грибами, адже дощикгрибний. І ми відкриваємо двері у складний і дивовижний світ грибів.Чимало грибів отримали назви від дерев, поряд із якими вони ростуть(підберезник, підосичник, дубовик). Білий гриб і мухомор ростуть під різ-ними деревами. Рядовки ростуть рядами. Гриб печіночниця схожий нам’ясо зовні та на смак, він росте на пеньках, дубі й каштані. Глива зви-чайна росте на гнилій деревині. Шампіньйони, або печериці можна ви-рощувати в теплих підвалах на перегної і знімати врожаї цілий рік. Трю-фелі ростуть у землі, їх відшукують дресировані собаки або свині. Дужесмачними є польські гриби. Цікаво, що завзяті грибники трапляютьсяі серед тварин. Грибами ласують миші, лосі, білки, кабани. А личинкигрибних комариків точать гриби.

3. Створення блок-схеми «Класифікація грибів».

Гриби бувають їстівні, умовно-їстівні та отруйні. До їстівних нале-жать: білий гриб (боровик), підосичник, підберезник, маслюк, печериці,опеньки, лисички, глива, рижик, сироїжка. Збирати гриби треба дуже обережно. Особливо небезпечні отруйнігриби: бліда поганка, сатанинський гриб, несправжній опеньок, червоніта сірі мухомори. Отруєння такими грибами може спричинити смерть. У білої поганки отрута діє через 8 годин, потім з’являється нудота,болить живіт, печінка. Людина може померти. Отрута мухомора починаєдіяти через 2 години, але людина виживає. Навіть їстівні гриби можутьбути отруйними (ті, що виросли поблизу доріг, або ті, правила зберіганняяких були порушені). Пам’ятайте! Перш ніж збити шапинку мухомора, згадайте, що цимви зашкодите не лише мухомору, але й деревам і тваринам, які його їдятьі навіть лікуються.

4. Розгадування загадок із метою визначення їстівної групи грибів.(З’являється дівчинка в костюмі цариці грибів.)Ц а р и ц я. Добрий день, любі діти! Я дуже рада вас бачити! Хочете,я покажу вам своє царство? Хочете дізнатися, хто в ньому живе і де саме?Тоді дивіться!Під березою грибочок,Поряд жінка і синочок…З деревом вони куми,Добре знаємо їх ми!( Підберезник.)Із найперших своїх днівНайбіліший із грибів.За властивостями цінний,Лікар від хвороб відмінний.( Білий гриб.)

Обліпили всі пеньочкиМами-тата сини й дочки:Мов гвіздочки, всі тоненькі,Вишукані й чепурненькі.( Опеньки.)Ці грибочки невеличкі,Із близнючок в них сестрички.По лісах мандрують пішки,Руді носять босоніжки.( Лисички.)Взяв у назву за основуПольську, іноземну мову,Ще пісочником він зветься —Добре у пісках живеться!( Польський гриб.)Гарну шапку одягнувІ під деревом заснув…Козар, козляк обзивають,Всі його у лісі знають!( Маслюк.)Сирі шапки, сирі ніжки,Можна і сирими трішки…Видів безліч, всі смачні:Ласі, добрі, їстівні!( Сироїжки.)Маленький, чепурненький,Крізь землю пройшов,Червону шапочку знайшов.(Червоноголовець, або підосичник.)— Спасибі, ваше величносте! Діти, так який можна зробити висно-вок із того, що ми почули від цариці грибів? (Кожен гриб росте в певніймісцевості.) До якої групи належать гриби, з якими ми щойно познайо-милися?

5. Фізкультхвилинка.

Мандруючи, ми втомилися, тому зараз час відпочити.— Діти, підведіться. Підемо збирати гриби, які можна їсти. Колия буду називати отруйний гриб, ви підніматимете руки вгору; а коли їс-тівний — присідатимете.

Дружно в ліс ми всі пішли,Скільки тут грибів знайшли!Тут опеньок, боровик,Польський гриб, бліда поганка,Мухомор і печериця,Сироїжка й білий гриб!В кошики гриби збирали,Доки повними не стали,Ще й побігали ми трішки,Натомили свої ніжки.Поверталися бадьорі,А про це вже знали в школі.

V. З акріплення і осмислення знань учнями

1. Робота з підручником (с. 54).— Де і коли краще шукати гриби?— Запам’ятай приказку та поясни.

— Які поради Їжачка Хитрячка ти запам’ятав?

2. Робота в зошиті (с. 24).Завдання 1. Бесіда-міркування з використанням кольорової вставки.— Хто в природі з’являється і починає швидко рости після рясногодощу?— За якої пори року найчастіше буває така погода?— Коли вперше гриби з’являються в лісі?— Які їстівні гриби вам відомі?— Яких отруйних грибів вам потрібно остерігатися? Розгляньте ко-льорову вставку. Визначте їстівні та отруйні гриби. Виріжте їх і на-клейте відповідно до назв.Завдання 2. Бесіда-узагальнення.— Де і з ким вам доводилося збирати гриби?— Які їстівні гриби ви можете визначити?— Які практичні навички збирання грибів у лісі ви отримали від до-рослих?— Які гриби найчастіше ростуть під деревами? Під якими саме?— У яких лісах найчастіше зустрічаються маслюки, рижики, лисички?— Які дерева полюбляють білі гриби?— Який гриб дружить з осикою, а який — із березою?— Назва якого гриба пішла від місця його проживання? Випиши на-зви грибів до дерев, з якими вони дружать.

3. «Збирання» їстівних грибів у корзину та демонстрація отруйних грибів на га-лявині.У кожного учня картинка із зображенням їстівного або отруйногогриба. Діти «збирають» у корзину їстівні гриби та «розміщують на галя-вині» отруйні.

4. Ознайомлення з правилами збору грибів.

Ц а р и ц я. Моє царство простягається на поля, луки, ліси, водойми.Там росте понад 120 тис. видів грибів. А чи вмієте ви збирати гриби так,щоб вони не зникали? (Діти називають правила збирання грибів.)

Пам’ятка про грибиЗбирай тільки відомі тобі гриби.

Не бери старих, незрілих грибів.

Не виривай гриб із грибницею.

Не воруши мох, землю із хвоєю навколо.

Не збивай шапинки грибів, які здаються тобі непотрібними (особливомухомори — ними лікуються деякі звірі).

— Ваше величносте, велике спасибі за теплий прийом. А нам час по-вертатися. Діти, пристебніть ремені.

5. Гра на уважність.

Діти, зараз я перевірю, чи уважно ви мене слухали. Пограємо у гру«Їстівні–отруйні». Я буду називати гриб, а ви за допомогою сигнальнихкарток будете показувати, який він.

6. Аналіз казки «Під грибом».

Одного разу застав Мурашку сильний дощ: — Куди заховатись? По-бачила вона на галявині маленький грибок і сховалася під його шапин-кою. А дощ іде все сильніше і сильніше.Повзе до гриба мокрий Метелик:— Мурашко, пусти мене під грибок, я не можу летіти!— Куди ж я тебе пущу? Тут місця нема.— Нічого, помістимось!Пустила Мурашка Метелика під грибок. А дощ ще сильніший.Біжить Мишка:— Пустіть мене під грибок, змокла вся!Пустили і Мишку. А дощ ллє, не перестає.Біля гриба Горобець скаче і плаче:— Намокло пір’ячко, втомились крильця. Пустіть дощик перечекати…Знайшлось і Горобцю місце.А тут Заєць на галявину вискочив, кричить:— Сховайте, врятуйте, за мною Лисиця женеться.Шкода Зайця — пустили і його. Тільки заховали — Лисиця прибігла:— Зайця не бачили?Усі: — Ні, не бачили.Понюхала Лисиця, крутнула хвостом і пішла.А ось і дощик пройшов, сонечко визирнуло. Всі радіють!Мурашка задумалася:— Як це ми всі змогли сховатись під грибком?А Жабка засміялась:— Ква-ха-ха! Грибок же… Не доказала і пострибала.Усі подивились і зрозуміли, що грибок… (виріс). Отже, у природі всевзаємопов’язане. Все має кудись діватись.А на ту пору прийшла з кошиком у ліс бабуся Варвара і всі гриби зі-брала. Повний кошик, ледь додому донесла. Дома розібрала, засмажи-ла, замаринувала, насушила, стала всіх частувати і про користь грибіврозповідати. З того часу гриби в лісі дружать.— Чого вчить ця казка?

7. Узагальнююча бесіда.

— Що ви запам’ятали на уроці?— Які гриби ростуть у нашій місцевості?— Назвіть їстівні гриби.— Назвіть отруйні гриби.

VI. Підсумок уроку.

VII. Домашнє завдання.

Розфарбуйте за кольоровим зразком малюнок і скажіть, назви якихгрибів походять від кольору, форми, місця, де вони ростуть, а які — відназви хитруватого лісового звіра.

Урок № 23Тема. Як змінюється життя комах і риб восени?Мета: розширити й уточнити знання учнів про зміни в життікомах і риб із настанням осені; встановити залежністьжиття комах і риб від сонячного тепла, рослин, іншихтварин; розвивати вміння спостерігати за тваринами,___