Матеріали конференції 2015

МАТЕРІАЛИ

19 листопада 2015 р.

НА

ЦІО

НА

ЛЬ

НИ

Й У

НІВ

ЕР

СИ

ТЕ

Т К

ОР

АБ

ЛЕ

БУ

ДУ

ВА

НН

Я

КОНФЕРЕНЦІЇНАУКОВО-ТЕХНІЧНІ

ВСЕУКРАЇНСЬКОЇНАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ

КОНФЕРЕНЦІЇ

Миколаїв 2015 n

«БІБЛІОТЕКА - ФУНДАМЕНТ ОСВІТИ,БЕРЕГИНЯ ЗНАНЬ,

ОСЕРЕДОК КУЛЬТУРИ»до 95-ї річниці

створення Наукової бібліотеки Національного університету

кораблебудування імені адмірала Макарова

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КОРАБЛЕБУДУВАННЯ

імені адмірала Макарова

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ, НАУКИ ТА МОЛОДІ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОДА

НАУКОВА БІБЛІОТЕКА

МИКОЛАЇВСЬКА ОБЛАСНА БІБЛІОТЕЧНА АСОЦІАЦІЯ

БІБЛІОТЕКА – ФУНДАМЕНТ ОСВІТИ,

БЕРЕГИНЯ ЗНАНЬ, ОСЕРЕДОК КУЛЬТУРИ

ДО 95-Ї РІЧНИЦІ ЗАСНУВАННЯ

НАУКОВОЇ БІБЛІОТЕКИ

НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

КОРАБЛЕБУДУВАННЯ

ІМЕНІ АДМІРАЛА МАКАРОВА

Всеукраїнська науково-практична конференція


Національний університет кораблебудування

імені адмірала Макарова,

Наукова бібліотека,

пр-т. Героїв Сталінграда, 9

МАТЕРІАЛИ КОНФЕРЕНЦІЇ

Миколаїв–НУК–2015

УДК 02:001

ОРГАНІЗАТОРИ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова

Департамент освіти, науки та молоді Миколаївської ОДА

Наукова бібліотека НУК

Миколаївська обласна бібліотечна асоціація

Матеріали публікуються за оригіналами, які представлені авторами

Редколегія не завжди поділяє погляд авторів статей

За достовірність викладених фактів відповідальність несе автор

Відповідальний за випуск:

Т. М. Костирко

Бібліотека – фундамент освіти, берегиня знань, осередок культури

До 95-ї річниці заснування Наукової бібліотеки Національного

університету кораблебудування імені адмірала Макарова : Матеріали

Всеукраїнської науково-практичної конференції. 19 листопада 2015

року. – Миколаїв : НУК, 2015. – 58 с.

В матеріалах Всеукраїнської науково-практичної конференції розглядають

питання, що стосуються трансформації діяльності бібліотеки вишу у

відповідності до змін, що відбуваються у суспільстві та вищій освіті. Акцент

зроблено на пріоритетні тенденції роботи бібліотек вишів, а саме: визначення

комунікаційної стратегії сучасної бібліотеки вишу, впровадження інноваційної

моделі наукової комунікації, використання системи управління якістю в

бібліотеках ВНЗ, веб-представництва бібліотек у світовому інформаційно-

комунікаційному просторі, використання хмарних технологій в діяльності

бібліотек ВНЗ, інформаційно-аналітичної діяльності бібліотеки ВНЗ в умовах

інноваційних змін тощо.

УДК 02:001

©Національний університет кораблебудування

імені адмірала Макарова, 2015


До 95-ї річниці створення Наукової бібліотеки Національного

університету кораблебудування імені адмірала Макарова


4

УДК 027.7:004.7

Бєлодєд О. В.,

завідуюча відділом бібліотечного маркетингу,

інноваційної та методичної роботи

НБ НУК

МОНІТОРІНГ "БІБЛІОТЕКИ ВНЗ М. МИКОЛАЄВА У ВІРТУАЛЬНОМУ

ПРОСТОРІ"

В останнє десятиліття в усі сфери

діяльності людства, у тому числі і в

культурологічну, стрімко увірвався термін

"віртуальність". Віртуальний бібліотечний

простір, що формується з метою

бібліотечно-інформаційного

обслуговування користувачів, складається

з кількох компонентних складових:

внутрішніх бібліотечних електронних

ресурсів, до яких здійснюється онлайн

доступ, та зовнішніх ресурсів і послуг, що

надаються бібліотеками безпосередньо в

Інтернеті з використанням сервісів Веб 2.0.

Формування віртуального

бібліотечного простору для всебічного

задоволення інформаційних потреб

користувачів перебуває в категорії

пріоритетних завдань книгозбірень вишів.

Тому, відповідаючи на вимогу часу,

відділом бібліотечного маркетингу,

інноваційної та методичної роботи

Наукової бібліотеки НУК було проведено

моніторинг "Бібліотеки ВНЗ м. Миколаєва

у віртуальному просторі".

У дослідженні прийняли участь

провідні книгозбірні вишів м. Миколаєва,

що входять до складу Методичного

об'єднання, а саме:

Наукова бібліотека Національного

університету кораблебудування імені

адмірала Макарова (НБ НУК);

Наукова бібліотека Миколаївського

національного університету імені В.

О. Сухомлинського (НБ МНУ);

Бібліотеки Чорноморського

державного університету ім. П. Могили

(Бібліотека ЧДУ);

Бібліотеки Миколаївського

національного аграрного університету

(Бібліотека МНАУ);

Бібліотеки Відокремленого

підрозділу "Миколаївська філія Київського

національного університету культури і

мистецтв" (Бібліотека ВП "МФ КНУКіМ");

Бібліотеки Миколаївського

інституту права НУ "ОЮА" (Бібліотека

МІП НУ "ОЮА").

Дослідження віртуальних

представництв бібліотек вишів м.

Миколаєва свідчить, що забезпечення їх

онлайн присутності в Інтернеті

здійснюється шляхом організації та

підтримки сайтів або сторінок на сайтах

вишів, блоґів, сторінок або груп у

популярних серед молодіжного

середовища соціальних мережах тощо.

Станом на 01.11.2015 р. всі бібліотеки

вишів м. Миколаєва, що входять до складу

Методичного об'єднання, представлені у

глобальній світовій мережі. Свої власні

сайти мають – НБ НУК імені адмірала

Макарова та Бібліотека МНАУ, також

нещодавно власний сайт створила

Бібліотека Миколаївського інституту права

НУ "ОЮА" і одночасно ця бібліотека має

свою сторінку на сайті вишу. Крім того,

сторінки на сайтах вишів мають – НБ

МНУ імені В. О. Сухомлинського,

Бібліотека ЧДУ ім. П. Могили; блог на

сайті університету має Бібліотека ВП "МФ

КНУКіМ", окремий блог має Бібліотека

ЧДУ ім. П. Могили.

Для користувача першочерговим є

інформаційний контент сайту, тож

передусім було здійснено моніторинг саме

змістовного наповнення цих веб-ресурсів,

який дав змогу виявити: на сайтах або на

сторінках всіх книгозбірень вишів –

учасників дослідження, у більш повній або

скорченій формі міститься інформація про





5

бібліотеки (історична довідка, структура,

правила користування, спектр послуг).

Дослідження віртуальних

представництв свідчить, що веб-сайти двох

бібліотек вишів – НБ НУК імені адмірала

Макарова та Бібліотеки МНАУ надають

віддаленим користувачам доступ до

Електронного каталогу. Доступ до

віртуальних виставок пропонується на

сайтах – НБ НУК імені адмірала Макарова,

Бібліотеки МНАУ та Бібліотеки

Миколаївського інституту права НУ

"ОЮА" та у блозі Бібліотеки ВП "МФ

КНУКіМ".

Доступ до аналітичних та

повнотекстових БД власної генерації

більшість бібліотек МО надають у

локальних мережах вишів.

Доступ до передплачених БД

віддаленим користувачам надає НБ НУК

(повнотекстові електронні колекції книг

видавництва "Центр навчальної

літератури", БД EBSCO host Research

Databases).

Систематично тестові доступи до

різноманітних електронних ресурсів надає

НБ НУК (у розділах "Новини", "Діючі

тестові доступи"), крім того, на сайті

книгозбірні розміщується інформація про

вільний доступ (Open Access) до наукових

електронних ресурсів під час

Міжнародного Тижня Відкритого Доступу.

Також тестові доступи до різноманітних

електронних ресурсів пропонують

Бібліотека МНАУ (у розділі "Актуально"),

та Бібліотека ЧДУ.

НБ НУК та Бібліотека МНАУ

працюють над наповненням Інституційних

репозитаріїв вишів – відкритих наукових

архівів, та надають віддаленим

користувачам на сайтах книгозбірень

постійний та надійний доступ до наукових

досліджень професорсько-викладацького

складу, співробітників, магістрантів,

аспірантів та студентів цих ВНЗ.

Об’єктом аналізу стали і

бібліографічні ресурси бібліотек МО.

Доступними на момент вивчення (вересень

– жовтень 2015 р.) були електронні

бібліографічні ресурси, що представлені на

сайтах трьох бібліотек, а саме: НБ НУК,

Бібліотеки МНАУ, Бібліотеки

Миколаївського інституту права НУ

"ОЮА", а також у блозі "Культурна

бібліотека" Бібліотеки ВП "МФ КНУКіМ".

Отже, аналіз змісту сайтів бібліотек

МО засвідчив, що усі наявні сайти,

сторінки на сайтах вишів мають своє

обличчя, відрізняються повнотою

відображення ресурсів. Сайти трьох

книгозбірень (НБ НУК, Бібліотеки МНАУ,

Бібліотеки Миколаївського інституту

права НУ "ОЮА") мають цікавий дизайн,

розгорнуту структуру, найбільш

інформативні та постійно підтримуються в

актуальному стані. Саме їх і варто

виділити у групу лідерів.

Варто сформулювати ряд

рекомендацій, які необхідно враховувати

при розробці або реорганізації веб-сайту

бібліотеки ВНЗ: він повинен відповідати

завданням організації, бути

інформативним, функціональним,

привабливим та легкодоступним. Сайт слід

формувати з урахуванням вимог і критеріїв

якості. До критеріїв належать: глибина

змісту, легкість навігації, стабільність

інформаційних ресурсів, оперативність

поновлення інформації, доступність для

користувачів, єдність дизайну всіх

розділів, наявність інформаційних

ресурсів, необхідних для реалізації

освітньої функції та наукової діяльності

ВНЗ, посилань на освітні портали та

офіційні сайти; наявність інтерактивної

взаємодії з користувачем, посилання на

сторінки у соціальних мережах, наявність

лічильників для ведення статистики

відвідувань веб-сайту та його окремих

розділів.

Останнім часом в Україні

спостерігається тенденція до перенесення

користувацької активності до соціальних

мереж та блогів. Таку складову

віртуального бібліотечного

представництва як блоги підтримують дві

книгозбірні, охоплені дослідженням. Це –

Бібліотека ЧДУ ім. П. Могили та

Бібліотека ВП "МФ КНУКіМ (блог

"Культурна бібліотека"). Проаналізувавши





6

зміст інформаційних повідомлень (постів)

цих ресурсів, можна сказати, що вони

переважно мають читацьке призначення.

Під час моніторингу інтернет-

журналів аналізувалися відповідність

ресурсу меті його створення,

зацікавленість читацької аудиторії, якість

комунікації між бібліотекарями і

читачами, зв'язок з іншими бібліотечними

ресурсами. Отримані результати

засвідчили, що усі досліджені блоги

містять повідомлення про бібліотечні

заходи, послуги та проекти, фотозвіти,

бібліотечне відео. Є можливість залишати

коментарі, містять посилання до сторінки

бібліотеки на сайті вишу (Бібліотека ЧДУ),

на соціальні мережі, є лічильник для

ведення статистики переглядів (Бібліотека

ВП "МФ КНУКіМ").

Прогнозуючи подальший розвиток

бібліотечних блогів, охоплених

дослідженням, можна побажати їм

постійно підтримувати їх в активному

стані, удосконалювати структуру, знайти

власного читача, популяризувати

бібліотечний сервіс, що у кінцевому

рахунку позитивно впливатиме на імідж

бібліотек.

Окрім сайтів і блогів, складовою

частиною віртуального бібліотечного

простору є представництва у популярних

соціальних мережах (СМ).

Всі бібліотеки МО зареєстровано у

соціальних мережах. Більшість

книгозбірень підтримують одночасно

кілька сторінок (груп) у різних соціальних

спільнотах. Під час дослідження

проаналізовано всі представництва

бібліотек МО у соціальних мережах.

Критеріями оцінювання було обрано

повноту відображення профілю установи у

соціальній мережі, види поширення

інформації про діяльність закладу та

наявність контактної інформації.

Результати дослідження дозволили

з'ясувати, що усі проаналізовані профілі

бібліотек ВНЗ у соціальних мережах

заповнено лише частково.

Отримані результати моніторингу

дозволяють зробити висновок, що процес

формування віртуального простору

бібліотек ВНЗ м. Миколаєва відбувається

нерівномірно: мережеві представництва

бібліотек вишів перебувають на різних

стадіях розвитку: Отже, досвід

книгозбірень, де віртуальні ресурси

динамічно розвиваються на користь усіх

учасників комунікаційного процесу,

потребує запровадження в тих бібліотеках,

де є прогалини у використанні

інформаційно-комунікаційних технологій

для обслуговування читачів.

Список використаної літератури

1. Зверевич, В. В. Пространство

современной библиотеки: "реальное" и

"виртуальное" / В. В. Зверевич // Науч. и

техн. б-ки. – 2012. – № 11. – С. 7–17. –

(Библиотечное пространство).

2. Киричок, И. Вузовское виртуальное

сообщество: миссия библиотеки в

социальных сетях / И. Киричок, О.

Русанова, К. Тесленко // Бібліотечний

форум України. – 2014. – № 3. – С. 18–20.

3. Кулик, Є. Формування віртуального

бібліотечного простору для бібліотечно-

інформаційного обслуговування юнацтва /

Є..Кулик // Вісник Книжкової палати. –

2014. – № 12. – С. 28–31.

1. 4. Назаровець, М. А. Використання

комунікаційних можливостей соціальної

мережі Facebook бібліотеками ВНЗ / М. А.

Назаровець // Сучасні проблеми діяльності

бібліотеки в умовах інформаційного

суспільства : матеріали п’ятої міжнар.

наук.-практ. конф., 11–12 вересня 2013

року. – Львів : Видавництво "Львівська

політехніка", 2013. – С.183–190





5

УДК 023.4

Борко Т. М.

кандидат педагогічних наук

Відокремлений підрозділ

"Миколаївська філія Київського національного

університету культури і мистецтв"

БЕЗПЕРЕРВНА ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА: ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ

КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ БІБЛІОТЕКАРІВ

З розвитком креативності як

найважливішої якості майбутніх фахівців

пов’язане широке впровадження у

вітчизняну вищу школу популярного за

кордоном компетентнісного підходу до

організації навчання. Компетентність – це

уміння співробітника мобілізувати свої

знання та прийняти оптимальне рішення в

нестандартній виробничій ситуації.

Перехід від знаннєво-орієнтованого до

компетентнісного підходу передбачає

якісно новий рівень сприйняття

особистістю дійсності, її готовність до

самореалізації на основі системи цінностей

полікультурного, толерантного,

гуманістичного інформаційного

суспільства.

Професійна підготовка студента ВНЗ

має слугувати як особистості, так і

суспільству. Система освіти повинна

готувати фахівців, які мають активну

громадянську позицію, здатні розвивати

інтелектуальне суспільство та суспільство

знань. Нові підходи до організації

професійної підготовки майбутнього

фахівця бібліотечної галузі необхідно

спрямовувати на створення умов

саморозвитку, самореалізації,

креативності, формування суб’єктності

студента, інтелектуалізації його

особистості.

Оптимальними умовами формування

професійної компетентності майбутніх

фахівців є побудова навчального процесу у

ВНЗ на основі реалізації принципу

суб’єктності, який на відміну від підходу

до особистості студента як до пасивного

об’єкта навчання, зорієнтований на

забезпечення постійного зворотного

зв’язку між викладачем і студентом. При

використанні цього принципу професійна

підготовка стає суб’єктно-значущою,

наповненою для студента особистісним

смислом, почуттями, зафіксованими в його

суб’єктному досвіді. На думку

А. А. Соляник, саме суб’єктний досвід

засвідчує унікальність, неповторність

кожної особистості, він є простором, в

якому можливі співробітництво, співпраця

викладача і студента. Сьогодні необхідно

забезпечити рівноправну взаємодію всіх

учасників освітнього процесу, щоб кожен

мав можливість висловитись і бути

почутим [1].

Прагнення нації бути

конкурентоспроможною у галузі освіти,

науки, інформаційних технологій

стимулює до навчання протягом життя.

Неперервність освіти є надзвичайно

важливим чинником, який відіграє

провідну роль у формуванні та розвитку

майбутніх спеціалістів готовності до

здійснення різного роду діяльностей,

зокрема до інформаційно-аналітичної.

Для того, щоб зрозуміти суть

діяльності майбутніх бібліотекарів,

визначимо спочатку суть діяльності

бібліотеки як установи. Для цього

звернемось до чинного законодавства. У

Законі України (1995 р.) "Про бібліотеки і

бібліотечну справу" зазначається, що

бібліотекою є "інформаційний,

культурний, освітній заклад, що має

упорядкований фонд документів і надає їх

у тимчасове користування фізичним та

юридичним особам" [3]. На думку

сучасного бібліотекознавця Р. Рубіна

(США), бібліотеки мають за основну мету

відбір та упорядкування величезних

масивів інформації аби якомога краще





5

забезпечити своїх користувачів [4]. На

думку Р. Рубіна "бібліотеки є частиною

інформаційної інфраструктури" [4, 2].

Саме тому завдання сучасного

бібліотекаря, який працює в умовах

інформаційного суспільства, полягає в

організації інформаційно-комунікаційного

середовища таким чином, щоб користувачі

бібліотеки отримували якнайповнішу

інформацію з найменшими витратами

часу. Якщо це завдання буде виконано,

тоді з упевненістю можна стверджувати,

що сучасні бібліотеки та бібліотекарі

сприяють прогресивному розвитку науки,

освіти, культури, всього суспільства в

цілому і кожного громадянина окремо [2].

Однією із провідних засад є

неперервність освіти, а освіта до того ж

повинна бути якісною та повноцінною, що

неможливо без використання бібліотечно-

інформаційних ресурсів [5]. Із розвитком

ІКТ інформація на сьогоднішній день

розповсюджується дуже швидко і так само

швидко застаріває. Із часом кількість

інформації та швидкість її

розповсюдження лише зростатиме, адже

новітні технології не стоятимуть на місці.

Виходячи з цього, варто звернути увагу на

готовність до здійснення інформаційно-

аналітичної діяльності як на провідний

чинник формування професійної

компетентності майбутніх бібліотекарів,

що забезпечує ефективність освіти взагалі

та науковим дослідженням зокрема.

При підготовці майбутніх фахівців

варто звернути увагу на необхідність

теоретичного аналізу, практичної розробки

та запровадження інноваційних технологій

навчання, направлених на формування,

становлення та розвиток готовності

майбутніх бібліотекарів до здійснення

інформаційно-аналітичної діяльності.

Виявлені тенденції вимагають

серйозної уваги співпраці вишів та

бібліотечних установ як партнерів.

Розпочинати потрібно з розроблення більш

розширеної та поглибленої програми

проходження практики у бібліотечних

закладах студентами ВНЗ, під час якої

вони мають відчути важливість та

необхідність обраного фаху.

Список використаних джерел

1. Соляник, А. А. Підготовка фахівців

для книжкової галузі України: традиції та

новації [Електронний ресурс] /

А. А. Соляник // Вісник Харківської

державної академії культури. – 2011. –

Вип. 32. – С. 116-125. – Режим доступу :

http://nbuv.gov.ua/j-pdf/hak_2011_32_13.pdf

2. Вилегжаніна, Т. Бібліотечна

професія в сучасній Україні [Електронний

ресурс] : / Тамара Вилегжаніна //

Бібліотечна планета. – № 3 (57). – 2012. –

С. 5-6. – Режим доступу до журн.:

https://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q

=&esrc=s&source=web&cd=1&cad=rja&uact

=8&ved=

3. Закон України Про бібліотеки і

бібліотечну справу (1995) / [Електронний

ресурс]. – Режим доступу:

http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/32/95-

%D0%B2%D1%80. – Назва з екрану.

4. Rubin Richard E. Foundations of

Library and Information Science. – New York

: Neal-Schuman Publishers , Inc. , 2004. –

495 p.

5. Закон України Про освіту (1996 р.) /

[Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1060-12.

– Назва з екрану.

http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/32/95-%D0%B2%D1%80

http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/32/95-%D0%B2%D1%80





5

УДК 37.091.2:021.1

Гук М. В.,

пров. бібліотекар відділу обслуговування

бібліотеки МНАУ

КУЛЬТУРНО-ПРОСВЕТИТЕЛЬНЫЕ МЕРОПРИЯТИЯ: МЕТОДИКА ПРОВЕДЕНИЯ

И ОПЫТ БИБЛИОТЕКИ ННАУ

Изменения, происходящие в

социально-политической и экономической

сферах нашего общества, вызвали

необходимость осуществления

образовательных реформ. В рамках таких

реформ необходим поиск новых подходов

к организации культурно-воспитательной

работы со студенческой молодёжью в

библиотеках ВУЗов, которые являются

неотъемлемой частью образовательной

среды и, соответственно, элементом

системы образования.

Традиционно считается, что

важнейшая задача библиотеки вуза –

содействие учебно-воспитательному и

научно-исследовательскому процессам, а

так же оказание помощи научно-

педагогическим работникам в подготовке

высококвалифицированных специалистов.

Однако, библиотека, как одно из

структурных подразделений вуза, всегда

выполняла и продолжает выполнять не

только образовательную, но и

воспитательную функцию, оказывая все

большее влияние на развитие

гуманистических, нравственных,

эстетических качеств будущего

профессионала.

Наиболее полно реализовать

воспитательную функцию позволяет

массовая работа, поскольку именно такая

деятельность вузовских библиотек всегда в

полной мере соотносилась с

общечеловеческими ценностями, в первую

очередь культурно-историческими,

эстетическими, духовными.

Массовая работа – один из самых

сложных и неоднозначных видов

деятельности любой библиотеки. Она

имеет свои цели, задачи, теорию и

методику. Как никакая другая, эта

деятельность может либо создать имидж

библиотеки, либо уронить ее престиж. В

современных условиях одно из

основополагающих требований к

деятельности библиотек – демократизация,

то есть проявление большего внимания к

интересам пользователей; создание

условий, когда их мнения, представления о

библиотеке определяют характер и

содержание работы самой библиотеки.

Таким образом, система культурно-

просветительской деятельности в

вузовских библиотеках представляет собой

совокупность двух факторов влияния, а

именно:

влияние деятельности библиотеки

на общекультурное, интеллектуальное и

нравственное развитие личности

студентов;

влияние интересов, мнения,

представления о библиотеке пользователей

на характер и содержание работы самой

библиотеки.

Массовая работа библиотеки

Николаевского национального аграрного

университета нацелена на формирование

приоритетов в системе нравственных и

духовных ценностей у молодёжи, а так же

формирование потребности в книге как

уникальном носителе материальной и

духовной культуры. Библиотека ННАУ

обладает достаточно богатым арсеналом

форм и методов культурно-

образовательной деятельности.

При подготовке и проведении

массовых мероприятий для нашего

коллектива важное значение приобретает

актуальность такой деятельности. Она

представляет собой возможность донести

до широкого круга пользователей

информацию, которая не только

соответствует их ожиданиям, но и несет в

себе смысловую нагрузку и помогает





6

реализовать весь комплекс функций

библиотеки.

При планировании, подготовке и

проведении массовых мероприятий в

библиотеке для нас важно соблюдать

баланс между комплексным и

дифференцированным подходами.

Комплексный подход реализуется

через ряд аспектов: широкое, многомерное

раскрытие темы; сочетание устной и

наглядной деятельности (пригласительные

билеты, афиши, рекомендательные списки,

презентации, видео и т.д.); сочетание

устной познавательной формы с

театрализованным представлением и т.д.

Дифференцированный подход в

массовой работе предполагает точное

знание аудитории, запросов и интересов

пользователей, помощь

общеобразовательному процессу,

организация досуга – выявление общности

интересов у различных категорий

пользователей.

С целью достижения баланса между

вышеуказанными подходами, в нашей

библиотеке регулярно проводятся встречи

студенческого и библиотечного актива со

специалистами отдела обслуживания. Так,

на заседании студенческого актива

выбраны приоритетные направления

культурно-воспитательной работы. А

именно, было принято решение о

возрождении студенческих балов

("Осенний бал"), проведении серии

мероприятий по этическому и

эстетическому воспитанию, проведение

литературных конкурсов и т.п.

Выбирая формы и методы массовой

работы, сотрудники библиотеки ННАУ

отдают предпочтение тем, которые

позволяют наиболее полно реализовать

информационную, образовательную,

воспитательную, досуговую и другие

функции.

1. Информационная функция. Как

известно, информационная функция

выражается в виде удовлетворения

информационных потребностей читателей

библиотеки за счет массива информации,

накопленной в ней, а также других

источников информации. Однако

реализовать данную функцию можно по-

разному: традиционно, через книжные

выставки, открытые просмотры,

тематические полки и т.п., либо же с

использованием потенциала массовой

работы в сочетании с новейшими

технологиями. Примером такого сочетания

могут послужить так называемые

"буктрейлеры". Так, в библиотеке ННАУ

разрабатываются новые формы

библиографических обзоров

"библиотрейлеры" и "букфреши",

представляющие собой тематические

обзоры и обзоры новых поступлений,

реализованные в форме электронной

презентации либо же видеопрезентации.

2. Образовательная функция, которая

предполагает посредством использования

фондов библиотеки, наглядных и

массовых форм библиотечной работы

обеспечение учебного и научного

процессов, развитие интеллектуального

уровня пользователей, стимулирование

познавательной деятельности.

Традиционно каждый сентябрь в

библиотеке ННАУ проводится

комплексное мероприятие "Месячник

первокурсника". Была создана

видеопрезентация библиотеки ННАУ,

которая знакомит первокурсников с

правилами пользования библиотекой,

структурными подразделениями и

направлениями работы. Регулярно в нашей

библиотеке проводятся такие

информационные мероприятия как: "Дни

науки", "Дни магистра", "Дни

специалиста", "Дни кафедры", "Дни

аспиранта" и др. Основной целью

мероприятий является презентация и

реклама информационных ресурсов и

возможностей библиотеки.

Кроме традиционных форм

реализации образовательной функции,

специалистами нашей библиотеки ведется

постоянный поиск новых форм работы.

Примером такой новой формы подачи

научной информации может послужить

театрализованное представление

"Биотехнология: вчера, сегодня, завтра".





7

Цель данного мероприятия - в доступной и

юмористической форме рассказать

краткую историю возникновения такой

науки, как биотехнология и о том, что

представляет собой новая специальность

биотехнолога.

3. Воспитательная функция, то есть

создание в библиотеке воспитательной

среды с элементами нравственных и

эстетических критериев у пользователей.

С целью реализации данной функции, в

нашей библиотеке постоянно проводятся

открытые кураторские часы, тематика

которых направлена на формирование

этической, эстетической и духовной

культуры студентов. Например,

кураторский час ко Дню пожилых людей

"И все таки приходит осень....". Атмосфера

кураторского часа была настолько светлой

и душевной, что непроизвольно на глаза

студентов наворачивались слезы.

Показателем достижения цели

мероприятия стало то, что многие

студенты позвонили своим родным.

Так же проблемам отношений между

родителями и детьми был посвящен

круглый стол "Семья в обществе:

проблемы взаимоотношения поколений",

на заседании которого, студенты

технолого-экономического колледжа

ННАУ обсуждали проблемы

взаимоотношений в семье, рассматривали

причины насилия, пьянства,

антисоциального поведения. Воспитанию

культуры человеческих взаимоотношений,

терпимости, взаимопониманию

содействовал психологический тренинг

"Толерантность и доброта". С помощью

тренинговых заданий студенты сделали

вывод: для того, чтобы добиться успеха в

жизни, не стоит тратить силы на

конфликты, каждому необходимо

сформировать в себе толерантность как

черту характера.

При участии психолога были

проведены практические занятия

"Конфликт: "за" или "против". Студенты

узнали о причинах возникновения

конфликтов. На конкретных примерах

изучили основные поведенческие

стратегии в конфликте, научились избегать

конфликтов в жизни. Был проведен

тренинг общения.

Это всего лишь несколько примеров

из богатого опыта культурно-

образовательной деятельности

воспитательной направленности в нашей

библиотеке. Исходя из опыта, такого рода

мероприятия следует проводить с учетом

эмоционального фактора. Не следует

прибегать к нотациям и поучениям, более

эффективно искать эмоциональный отклик

у молодежи.

4. Досуговая функция предполагает

проведение и методическую помощь в

организации мероприятий,

ориентированных на развитие творческих

способностей и общей культуры

молодёжи. Например, проведенные в

нашей библиотеке праздник, посвященный

Дню студента "Татьянин день:

студенческий праздник с интригой" и

"Мисс Студенческая весна". Благодаря

сценарию и техническому, музыкальному

оформлению раскрылись новые

возможности культурно-просветительской

деятельности вузовской библиотеки.

Авторское оформление зала, яркие и

веселые диалоги ведущих еще раз

доказали, что современная

университетская библиотека благодаря

тесному взаимодействию со студентами и

преподавателями является одним из

центров развития творческого потенциала

не только молодежи, но и работников

университета.

Таким образом, реализация

вышеперечисленных функций

университетской библиотеки предполагает

взаимопроникновение и единство

информационного, образовательного и

воспитательного процессов. Формы

работы и тематика массовых мероприятий

могут быть очень разнообразны, главное,

чтобы они достигли цели, привлекли

внимание молодежи к проблеме, к книге, к

библиотеке, помогли в процессе

формирования, становления личности,

специалиста. Главный принцип

проведения массовых мероприятий, по-





8

нашему мнению, форма подачи культурно-

образовательного контента должна быть

понятной, доступной для пользователя.

Для реализации вышеуказанного

принципа важное значение имеет синтез

традиционного (книжного) и новейшего

(электронного) способов представления

информации путём электронно-

информационного сопровождения

традиционных форм работы.

Преимущества использования

компьютерных технологий в массовой

работе:

1. Технические (скорость,

маневренность, оперативность,

возможность просмотра и прослушивания

фрагментов и другие мультимедийные

функции).

2. Дидактические (создание эффекта

присутствия, ощущение аутентичности,

реальности событий, интерес, желание

узнать и увидеть больше).

3. Визуально совместив текст,

иллюстрацию, звук, видео можно создать

творческую, эмоциональную атмосферу и

эстетическую среду в библиотеке.

Однако не следует слишком

полагаться на мультимедийные

технологии, поскольку никакие самые

интересные видеоматериалы не заменят

живого человеческого общения. По

мнению наших студентов, гораздо

интереснее вживую встретиться с поэтом,

писателем и просто интересным

человеком, чем посмотреть о нем фильм.

Так, с целью развития творческих

способностей, создания социально-

культурной среды для расширения

кругозора, содействию любви к литературе

и всестороннему интеллектуальному

развитию на базе абонемента библиотеки

ННАУ была создана литературно-

музыкальная гостиная. Например, встреча

с николаевской поэтессой, скрипачкой и

актрисой Евгенией Мишанкиной со

студентами ННАУ, в рамках очередного

заседания литературно-музыкальной

гостиной, стала настоящим праздником

для молодых любителей современной

поэзии. Евгения Мишанкина искренне

делилась секретами своего творчества,

рассказывала о себе и о своей работе в

театре, о своих книгах "Мысли из ребра",

"Свет наружу...", "Цвет счастья" и др. и,

конечно, читала свои стихи. Завершением

встречи стала авторская песня в

исполнении актрисы.

Одной из задач нашей библиотеки

является помощь в адаптации студентов

первокурсников к новым условиям, их

социализации в университетской среде.

Учитывая контингент студентов ННАУ

(много студентов из сел проживают в

общежитиях), специалисты нашей

библиотеки, работающие в библиотеках-

филиалах при общежитиях, оказывают

посильную помощь в этой нелегкой

задаче. Например, уже стало традицией в

библиотеке-филиале № 1 проводить

праздники украинской кухни. Так, был

проведен конкурс украинского борща.

Студентки, проживающие в данном

общежитии, с удовольствием приготовили

борщ и дружно угощали всех желающих.

Готовится праздник украинских

вареников. Быть может данные

мероприятия и не являются

традиционными и общепринятыми,

однако, с их помощью стало возможным

сделать библиотеку-филиал более

привлекательной для студентов, убрать

лишнюю формальность общения

студентов и библиотекарей, создать новый,

более "домашний" имидж. Кроме того, в

ходе проведения такого рода мероприятий

происходит знакомство студентов с

национальными традициями и нашей

историей.

Наша библиотека не осталась в

стороне и от общественного движения

буккроссинг. Зона буккроссинга была

создана в библиотеке-филиале №1 и 2.

Важное значение для нас имеет не

только сам факт проведения различных

массовых мероприятий, но и отражение

результатов такой деятельности в

социальных сетях: "Вконтакте",

"Фэйсбук", "Ютуб". Это необходимо для

ознакомления с впечатлениями

участников, критикой и предложениями, с





9

учетом которых корректируется

последующая культурно-просветительская

деятельность нашей библиотеки.

Таким образом, массовая работа

университетских библиотек не только не

исчерпала себя, а, благодаря

инновационным подходам и

использованию мультимедийных

технологий, поднялась на новый уровень.

Задавая высокую планку культуры, к

которой должны стремиться пользователи,

вузовская библиотека сможет отстоять

свое право быть институтом, играющим

одну из ключевых ролей в процессе

повышения общеобразовательного и

культурного уровня студентов.

Опыт проведения массовых

мероприятий позволяет библиотекарю

развивать коммуникативные и

конструктивные умения и навыки,

оттачивает мастерство, повышает

творческий потенциал и профессиональное

самосознание. А студентам дает ценный

опыт выступлений на публике и

творческой самореализации.

Список использованных источников

1. Вилегжаніна, Т. Інновації –

визначний фактор розвитку бібліотек

України / Т. Вилегжаніна // Бібліотечна

планета. – 2009. – № 3. – С. 6-9.

2. Дебич, М. Гуманізація навчально-

виховного процесу у вищій школі ХХІ

століття / М. Дебич // Вища школа. – 2011.

– № 5/6. – С. 47–56.

3. Ісаєнко, О. О. Розвиток

інноваційних складових технологій

інформаційного обслуговування в

провідних бібліотеках України / О. О.

Ісаєнко // Бібліотекознавство.

Документознавство. Інформологія. – 2009.

– № 2. – C. 42–48

4. Ковальчук, С. Сучасні форми

роботи в бібліотеках (інформація до

словника успішного бібліотекаря) / С.

Ковальчук // Бібліотечна планета. – 2014. –

№ 2. – С. 24–26. – (Сторінка методиста).

5. Массовая деятельность в

библиотеке: формы и методы проведения

мероприятий : метод. пособие / МУК "ЦБ

Ровеньского района"; сост. О. П.

Коваленко. – Ровеньки, 2011. – 36 с. –

Режим доступа :

http://rovbiblioteka.narod.ru/pdf/deyatelnost.p

df

6. Что такое "массовая работа" и

каковы ее основные формы : метод. реком.

/ Централиз. библиотеч. система для

взрослых; ЦБ им. В. Г. Короленко ; отдел

управления и организационно-

методического руководства ; сост. Н. А.

Кудинова. – Мариуполь, 2009. – 14 с. -

Режим доступа:

http://www.marlibrary.com.ua/download.php

?file=downloads/spec /massova ya_rabota.pdf

УДК 025.7/. 9:378.4

Домашева І. Л.,

завідуюча відділом наукової,

іноземної літератури та періодичних видань

НБ НУК

ФОНД ВІДДІЛУ – СКАРБНИЦЯ ЗНАНЬ

Відділ наукової та іноземної

літератури – один з найстаріших відділів

НБ НУК ім. адм. Макарова. Формування

його фонду почалось одночасно з

заснуванням бібліотеки навчального

закладу.

Фонд відділу сьогодні – це навчальна,

іноземна, наукова та довідкова література

російською, українською та іноземними

мовами як сучасна так і минулих століть,

книги та періодичні видання. У відділі

зберігаються кандидатські й докторські

дисертації, захист яких відбувся в

університеті, автореферати дисертацій,

праці наукових інститутів, звіти кафедр

про науково-дослідницьку діяльність,


До 95-річчя заснування Наукової бібліотеки

Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова


5

монографії та матеріали науково-

практичних конференцій УДМТУ-НУК,

дипломні проекти.

Книжкові скарби НБ НУК

(раритетні видання)

Гордість нашої бібліотеки – це

рідкісні та унікальні за змістом видання з

суднобудування та історії флоту 18 – 19 ст.

(більше 200 прим.), багато з них є

раритетними.

Особливої уваги заслуговують:

"История морского искусства" (1793 г.);

"Устав морской, о всем, что касается

доброму управлению в бытности флота на

море"; "Регламент благочестивейшего

государя Петра Великого, отца Отечества,

императора и самодержавца

Всероссийского, о управлении

Адмиралтейства и Верфи и о должностях

Коллегии Адмиралтейской". Вони були

видані Імператорською Академією Наук в

1780 р.

Слід звернути увагу на книги:

"История Петра Великого" (в 6 т.) 1840 р.;

"Записки морского офицера в

продолжении компании на Средиземном

море под начальством вице-адмирала Д. Н.

Сенявина от 1805 по 1810 гг.", видання

1818 року.

Частина видань представлена в

експозиції музею імені адмірала Макарова

НУК.

Серед унікальних видань слід

відмітити випуски журналу "Морской

сборник", починаючи з 1848 року (504

прим.).

Навчальна та довідкова частина

фонду

Ми пропонуємо нашим користувачам

матеріали, які допоможуть навчанню

іноземним мовам. Це підручники з

граматики, лексики, лінгвістики,

стилістики видавництв Oxford, Cambridge,

Longman, Гете-Інститут, України та Росії.

Для отримання будь-якої необхідної

інформації англійською мовою науково-

педагогічні працівники та студенти мають

можливість звернутись до енциклопедій:

Вritannica (32 т.), Popular Science (6 т.),

World Book (22 т).

Зробити професійний переклад за

фахом та за різними напрямами навчання в

університеті допоможуть словники (14-ма

мовами). Науковий опис слова і поняття

для систематизації знань можна отримати

за допомогою тлумачних,

енциклопедичних та фразеологічних

словників видавництв Oxford, Cambridge,

Longman, України.

Наукова частина фонду

Особливу цінність фонду становлять

наукові праці. У відділі за всі роки

існування зберігаються кандидатські й

докторські дисертації, автореферати

дисертацій.

Наукову частину фонду також

складають праці наукових інститутів, звіти

кафедр про науково-дослідницьку

діяльність МКІ – УДМТУ – НУК,

монографії (англійською, німецькою,

французькою, російською мовами),

матеріали науково-практичних

конференції УДМТУ – НУК та дипломні

проекти.

Співробітники, викладачі, студенти

мають можливість у читальному залі

відділу працювати з періодичними

виданнями іноземними мовами за фахом,

надходженнями з Корпусу миру з

гуманітарних дисциплін (210 прим.

монографій).

На допомогу навчальному та

науковому процесам пропонуємо

різноманітний фонд періодичних видань

російською, українською мовами за

різними напрямами та фахом (економіка,

екологія, право, суднобудування,

матеріалознавство та ін.).

Інновацією в роботі з 2010 року

стала підготовка віртуальних виставок.

Вони використовуються при проведенні

заходів для ознайомлення читачів з

фондом відділу.

Впроваджуємо нові форми роботи та

інтелектуальні послуги: віртуальні

екскурсії, слайд-подорожі, відеоролики,

фільми-портрети, фільми, слайд-

презентації, слайд-лекції.

Пріоритет у роботі відділу – сприяння

науковому та навчальному процесам,





6

оперативне, якісне виконання потреб

користувачів на основі широкого доступу

до бібліотечних та інформаційних

ресурсів, професійна допомога у

задоволенні будь-якого попиту.

Важливу роль у інформаційній та

науково-просвітницькій діяльності відділу

відіграють комплексні науково-

просвітницькі заходи.

У повсякденній роботі намагаємось

використовувати такий алгоритм: Традиції

– Творчість – Інновації.

Список використаних джерел:

1. Коллекция раритетных, ценных и

редких изданий по судостроению и

мореплаванию из фонда библиотеки НУК :

библиогр. указ. / сост.: Т. С. Панченко, Т.

Д. Королева, С. Ю. Кучерова. – 2-е изд.,

перераб и доп. – Николаев : НУК им.

адмирала Макарова. – 2010.– 76 с.

2. Морской сборникъ. – Т. 2 / Отъ

Морскаго ученаго комитета. – С.

Петербургъ.: Въ Морской Типографіи.,

1849.– 870 с.

3. Арсеньев, В. Выручил "Морской

сборник" / В. Арсеньев // Морской

сборник. – 1998.– № 3 (1816). – С. 43–44

УДК 001:021

Жигалкіна М.С.,

завідуюча інформаційно-бібліографічним

відділом НБ НУК

АЛЬТМЕТРІКИ: АЛЬТЕРНАТИВНІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНКИ НАУКОВИХ

РЕЗУЛЬТАТІВ

Останнє десятиліття відзначено

зміною форм проведення наукових

досліджень, неодмінним зростанням

інформації, що безпосередньо впливає на

зміну парадигми її отримання та

використання. Надзвичайно

затребуваними стають нові інструменти,

що дозволяють орієнтуватися у великих

потоках наукових даних, які також

зазнають стрімких змін.

Інформація на основі цитувань

перестає відповідати мінливим вимогам

насамперед через тимчасові затримки,

тому термін в два-три роки, що минув

після опублікування роботи, в

швидкозростаючих галузях науки часто

стає неприйнятним.

У 2010 р була зроблена спроба

створити додатковий інструмент оцінки

наукових результатів, який отримав назву

"Альтернативні метрики", або

"альтметріки", (див. Офіційний сайт

програми http: // altmet- rics.org/manifesto).

Альтметріки пропонуються для усунення

недоліків, пов'язаних із затримкою у часі

при оцінці на основі рецензування і

аналізу цитувань, а також у відповідь на

невірне використання імпакт-фактору

журналів при оцінці праць окремих

вчених.

За заявою творців програмного

документу альтметрік, велика частина

новітньої наукової інформації

перемістилася зі сфери безпосереднього

спілкування в інтернет-середовище:

соціальні мережі, блоги, Twitter та інші

аналогічні інструменти комунікації.

Головним об'єктом вимірювань

альтметрік залишаються наукові публікації

в періодичних виданнях. Тим часом у

сферу досліджень поступово залучаються

книги, праці конференцій, презентації,

відеоматеріали, сукупність масивів даних,

програмні коди та інші види наукової

інформації.

Найважливішою відмінною

характеристикою нового показника є,

насамперед, вихід за суворі рамки

спеціалізованих продуктів за оцінкою

науки і залучення в цю оцінку всіх

інтернет-ресурсів, користувачами яких

можуть бути, в тому числі, і неспеціалісти.





5

Ці категорії читачів наукової

літератури, кількість яких оцінюється в

одну третину, самі наукових статей не

пишуть і не цитують публікації, тому їх

думку не можна оцінити традиційними

методами.

Що дають альтметріки цільовій аудиторії?

Наукові працівники отримують

інформацію щодо щойно опублікованих

праць за своєю тематикою.

Наукові організації отримують

можливість, по-перше, відстежувати

інтерес наукових груп до тієї чи іншої

тематики і враховувати це при прийнятті

управлінських рішень.

Наукові бібліотеки стають

володарями відомостей про інформаційні

потреби вчених, на основі яких

оптимізують репертуар передплати.

Редактори журналів можуть

переглядати аналітичні матеріали з

опублікованих статей, а також залучати до

них увагу читачів, відзначаючи значення їх

альтметрік.

Керівники грантових фондів

можуть встановлювати перспективні

напрямки досліджень, в які потрібно

інвестувати, і отримувати статистику за

поточними фінансованими проектами.

В даний час декілька компаній

розробили професійні програмні продукти

з обчислення альтметрік для різних

категорій користувачів: керівників

грантових фондів, видавців, наукових

організацій та окремих дослідників. До

найбільш великих систем як платного, так

і відкритого або змішаного доступу

відносяться наступі:

Altmetric (http://www.altmetric.com).

Сервіс пропонує платні послуги

корпоративним передплатникам і

безкоштовні – окремим користувачам.

Безкоштовні метрики можуть

впроваджуватися видавцями в бази даних

журнальних публікацій.

Impactstory (www.impactstory.org).

Платний сервіс для окремих вчених, що

збирає інформацію в Google Scholar,

ORCID, Slide Share, figshare і github. Для

отримання статистики на основі

альтметрік достатньо вказати свої

ідентифікатори.

PLOS Article-Level Metrics (ALMs -

http: // article-level-metrics.plos.org).

Сервіси для видавців, організацій,

керівників грантових агентств та окремих

вчених. Інформація про цитування

витягується з баз даних Scopus, CrossRef,

PubMed Central, Web of Science, Google

Scholar і Europe PubMed Central.

Інформація про закладки доступна для

систем Mendeley і CiteULike. Дані про

обговорення публікації беруться з Twitter,

Facebook, Google blogs і Comments.

Plum ™ Analytics

(http://www.plumanalytics.com - опис та

http://try.plu.mx програма). Сервіс з

найбільш широким набором як об'єктів

оцінки, так і альтметрік.

Існує проблема, пов'язана з

можливістю штучного завищення

показників, при чому, якщо для показників

на основі цитування способи його

виявлення і обходження в цілому

визначені, то у випадку з соціальними

мережами зробити це значно важче.

Прикладом може служити запущена

журналом автоматична розсилка через

соціальні мережі і Twitter всіх назв нового

випуску, завдяки чому ці публікації будуть

індексуватись в альтметріках поряд з

реальними повідомленнями. Що

стосується користувачів, то в однієї

людини може бути декілька облікових

записів в різних мережах, і вона, напевно,

створить дублі записів у всіх

використовуваних інструментах, і тоді

кожна з них неправомірно буде врахована

в підсумковому показнику як окрема.

Вирішити це питання з технічної точки

зору досить важко.

В українських наукових, видавничих і

Бібліотечних спільнотах поки не помічено

збільшеного інтересу до альтметрік, так

само як і активності в їх використанні.

Вчені та оцінюючі науку державні

структури проявляють інтерес лише до

окремих елементів альтметрік, наприклад,

до використання в якості додаткових

критеріїв для оцінки результативності





6

відгуків у ЗМІ та кількості відвідувань

сайту організації.

Тим часом у наших умовах

альтметрікам варто було б приділити

більше уваги з причини більшої кількості

безкоштовних інструментів, у відмінність

від дорогих наукометричних баз даних, до

яких у багатьох наукових організацій досі

немає доступу. Єдине, що необхідно

враховувати при роботі з альтметріками –

недостатня представленість української

науки в соціальних мережах. При

використанні традиційних

наукометричних показників також виникає

проблема, викликана розосередженістю

робіт дослідників і організацій за різними

профілями, що істотно ускладнює

отримання достовірної інформації.

Виникнення альтметрік, за

справедливим зауваженням не тільки їх

творців, а й експертів, стало чітким

індикатором проблем, які виникають у

сфері оцінки наукових результатів,

заснованих як на експертній оцінці, так і

на традиційних бібліометричних

показниках. Незважаючи на ряд

досліджень альтметрік за їхньою оцінкою і

досвід кількох видавництв щодо їх

використання, вони все ще перебувають у

стадії розвитку, і говорити про їх

використання в якості самодостатнього

інструменту поки не доводиться.

У той же час вже зараз можна з

упевненістю сказати, що певну роль

альтметріки грати будуть якщо не

самостійно, то як інформативний додаток

до традиційних методів, і якщо не в оцінці

наукових результатів, то в ряді інших

інформаційних областей.

УДК 025.171

Заковоротня А. В.,

Завідуюча . відділом комплектування

та наукової обробки літератури

бібліотеки ЧДУ ім. Петра Могили.

Болдуреску Л. П.,

провідний бібліотекар відділу комплектування


бібліотеки ЧДУ ім. Петра Могили.

СТАРОДРУКИ З ФОНДУ БІБЛІОТЕКИ ЧДУ ІМ. ПЕТРА МОГИЛИ

Книжки слід не прочитувати, але читати і

перечитувати…

Пліній Молодший

В бібліотеці ЧДУ ім. Петра Могили

значна увага приділяється вивченню та

аналізу видань, що складають історичний

фонд бібліотеки і викликають науковий та

культурний інтерес.

Керуючись "Інструкцією про порядок

відбору цінних, рідкісних документів та

колекцій (зібрань) з бібліотечних фондів

до державного реєстру Національного

культурного надбання України", вивчаючи

досвід інших бібліотек України, були

відібрані 139 документів, які можна

назвати "стародруками", "цінними та

рідкісними книгами".

Хронологічні рамки виявленої

літератури склали ХVІ – першу половину

ХХ століть. Це документи як минулих

років видання, так і рідкісні прижиттєві

авторські видання. Кожна книга вивчалась

devisu. Було виявлено декілька

примірників з філігранями з чітким

знаковим малюнком виробника паперу.

Основними критеріями відбору стали:

хронологічний, історичний, мовний

аспекти та особливості матеріального

втілення.





7

Книги були систематизовані за

мовами: англійська, німецька, французька,

польська, італійська, російська та

українська. Для більш достеменної та

докладнішої інформації щодо цього

критерію відбору зверталися до

перекладачів та носіїв мови. Всі книги

були систематизовані за галузями знань.

В процесі роботи було з’ясовано, що

кожна книга мала свої специфічні

особливості. Пагінація сторінок

приводилась як римськими, арабськими

цифрами, так і літерними позначками, що

було характерно для книг, виданих до

початку ХХ століття. За цією ознакою

було встановлено книгу – конвалют.

Цікаво було вивчати маргіналії на

сторінках книг, які свідчили про осіб, які

користувалися цією книгою як для

навчальних, так і для самоосвітніх цілей.

Для нас як для бібліотекарів, були

цікаві провінієнції – штампи власників

книг, бібліотек, книгозбірень, організацій,

яким вони належали, екслібриси, а також

наклейки книжкових магазинів. За ними

можна вивчати географію шляхів, за якими

ці книги потрапили до нашої бібліотеки.

Велику увагу було надано вивченню

художнього оформлення книг. Деякі із них

були оправлені в шкіряні оправи із

золотим тисненням та оздоблені емаллю і

сусальним золотом, що дало змогу до

наших днів зберегти чудові обкладинки.

Деякі книги мають авторські гравюри з

підписами як художника, так і гравера. Для

встановлення справжності гравюр ми

звертались до мистецтвознавців.

Декілька книг були оригінально

реставровані. Найбільш цікавою знахідкою

і відкриттям стало виявлення

реставрування палеотипу, де було

використано безклейовий спосіб та

чорнила органічного походження.

Для з’ясування та доповнення

бібліографічних даних, відсутніх у

виданнях, було використано загальні та

галузеві енциклопедії, довідники,

Інтернет-ресурси.

У результаті виконаної роботи було

підготовлено бібліографічний покажчик

"Стародруки з фонду ЧДУ ім. Петра

Могили", – Миколаїв, 2014. – 24 с.

Бібліографічні описи документів

складено мовою оригіналу, згідно зі

стандартами бібліографічного опису ДСТУ

7. 1 : 2006 та "Правилами составления

библиографического описания

старопечатных изданий".

На сьогодні першочергове завдання

– зберегти колекцію цінних і рідкісних

видань, створити належні умови для їх

зберігання, а також популяризувати серед

користувачів (майбутніх істориків,

філологів та всіх шанувальників книг)

інформацію про унікальні видання, які є у

фонді нашої бібліотеки.

УДК 316.7

Захаренко А М.,

завідуюча відділом обслуговування

НБ НУК

СОЦІОКУЛЬТУРНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ЖИТТЄВИХ

ЦІННОСТЕЙ МОЛОДІ У ВІЛЬНИЙ ВІД НАВЧАННЯ ЧАС

Соціокультурна діяльність – це

цілеспрямований соціально-організований

процес залучення людини до культурних

цінностей суспільства і активного

включення самої особистості в цей процес.

Докорінні зміни, що відбуваються в нашій

країні, ставлять перед вищими

навчальними закладами непросте

завдання: готувати не лише

високоосвічених, кваліфікованих

спеціалістів, а й всебічно обізнаних,

соціально зрілих, духовно і естетично

розвинутих громадян, які в майбутньому

становитимуть еліту суспільства. Далеко

не остання роль у цій важливій справі

належить бібліотекам ВНЗ.





8

До соціокультурних функцій

бібліотеки належать: просвітницька,

інформаційна, комунікативна, дозвілева.

Бібліотека – це центр спілкування з

користувачами. Спілкуватися можна не

тільки в діалозі, а й за допомогою

виставки. Виставка – це завжди творчість,

це засіб об’єднати бібліотекаря з

користувачами. Протягом навчального

року відділом обслуговування було

проведено багато тематичних виставок та

на допомогу навчальному процесу.

Будь-яка держава потребує відданих

їй громадян, для яких чеснота не

успадковується генетично, вона

формується внаслідок виховання.

Патріотизм – це той чинник, який об’єднує

населення в одну націю, він є запорукою

стабільності і розвитку самої держави.

Питання охорони довкілля,

формування екологічної культури набули

останнім часом особливої потреби і

гостроти. Масові заходи, що проводяться,

демонструють щиру небайдужість

спільноти до екологічних проблем.

Відчутно активізувалася краєзнавча

робота. Мета бібліотечного краєзнавства –

зібрати, зберегти і надати користувачам

документальні джерела та інформацію про

минуле і сучасне рідного краю.

В бібліотечній практиці є такий метод

як презентація книги. Однією з умов

проведення цього заходу є завдання не

лише прочитати і змістовно розповісти про

книгу, але й знайти літературознавчі

матеріали, рецензії на цю книгу та

відомості про автора.

Хочеться згадати про те, що

соціокультурна діяльність бібліотеки

базується на партнерських відносинах з

багатьма державними та громадськими

організаціями. Партнерство з цими

організаціями дозволило реалізувати

довготривалу співпрацю з різних напрямів

бібліотечної роботи: екологічного,

краєзнавчого, сімейного, патріотичного.

Соціокультурна діяльність також має

функцію розрядки напруги. Вона формує

та забезпечує умови для проведення

дозвілля, відпочинку та розваги студентів.

Важливо не тільки культивувати

власні національні цінності, але й

водночас, засвоювати духовні багатства

інших народів.

Відділ обслуговування НБ НУК не

зупиниться на досягнутому. В наступному

році ми плануємо розробити і ввести в

практику нові форми роботи: книжковий

дрес-код, буктрейлер, п’ять хвилин з

мистецтвом.

Отже, сучасна бібліотека повинна

створювати для своїх користувачів

максимально комфортне середовище, бути

відкритою для усіх тих, кому потрібна

книга та психологічне розвантаження.

Тому так важливо сьогодні не

обмежуватися традиційними формами

роботи, а шукати нові шляхи

популяризації бібліотечних ресурсів,

розповсюдження знань, формування

культури і духовності студентів.

Список використаної літератури та

джерел:

1. Жоль, К. К. Соціологія : навч.

посібник / К. К. Жоль. – К. : Либідь, 2005.

– 440 с.

2. Зайцев, В. Н. Социокультурная

деятельность библиотек – один из путей

развития информационного общества / В.

Н. Зайцев // Библиотековедение. – 2006. –

№ 2. – С. 23–25.

3. Матвійчук, О. Є. Соціокультурна

діяльність бібліотек: термінологічний

аспект / О. Є. Матвійчук [Електронний

ресурс]. – Режим доступу :

http://www.nbuv.gov.ua/Api/2009_23/4.pdf.


4. Михайлова, Л. И. Социология

культуры : Учеб. пособие / Л. И.

Михайлова. – М. : ФАИР-ПРЕСС, 1999. –

232 с.

5. Скокова, Л. Соціологія культури як

комплексний аналіз соціокультурної сфери

/ Л. Скокова // Социология: теория,

методы, маркетинг. – 2004. – № 1. – С.

183–185.

6. Слободяник, М. С. Базова модель

бібліотеки як соціально-комунікаційної

інституції / М. С. Слободяник





9

[Електронний ресурс]. – Режим доступу :

http://www.nbuv.gov.ua/portal/bdil/2009_4/2.

pdf. – Назва з екрану.

7. Соціологія культури : навч.

посібник / за ред. О. М. Семашка., В. М.

Пічі. – К. : Каравела ; Л. : Новий світ-2000.

– 2002. – 334 с.

8. Юрій, М. Ф. Соціологія культури :

навч. посібник / М. Ф. Юрій. – К. : Кондор

– 2006. – 30 с.

УДК 0.21 : 027.7:004.738.5

Корольова Т.Д.,

завідуюча Електронним

читальним залом НБ НУК

БАЗИ ДАНИХ КОМПАНІЇ EBSCO PUBLISHING В НБ НУК: ДОСВІД ТА

ПЕРСПЕКТИВИ

В сучасному інформаційному

середовищі формування та надання

різноманітних електронних ресурсів є

одним з найважливіших компонентів

бібліотечного обслуговування.

Використання електронної бібліотеки, баз

даних (БД), які ще декілька років тому

відносилися до розряду інноваційних видів

послуг, що надають бібліотеки своїм

користувачам, сьогодні – об'єктивна

реальність.

Дотримуючись загальносвітової

тенденції активного використання

електронних ресурсів, у тому числі і БД

різних видань, бібліотеки ВНЗ повинні

забезпечити кожному студенту, вченому

доступ до сучасних інформаційних

продуктів, а також можливість

оперативного отримання та обміну

інформацією з вітчизняними та

зарубіжними вищими навчальними

закладами, підприємствами та

організаціями. Сучасні бібліотеки

проводять активну роботу з впровадження

зарубіжних повнотекстових БД в навчальні

та наукові процеси своїх вишів. На

сьогоднішній день бібліотеки ВНЗ України

надають своїм користувачам топові

онлайн-продукти від кращих світових

видавців наукової літератури, таких як

Wiley, Springer, EBSCO, HINARI,

HeinOnline, JSTOR, ProQuest, SAGE,

Euromonitor International, що охоплюють

різні наукові напрямки: бізнес, економіку,

фінанси та бухгалтерський облік, технику,

інформатику та інформаційні технології,

гуманітарні науки, право та політологію,

математику і статистику, медицину,

соціальні науки та багато інших.

Сьогодні одними з найбільш

затребуваними електронних ресурсів серед

наукового співтовариства НУК імені

адмірала Макарова є БД компанії EBSCO

Publishing. Завдяки унікальним пошуковим

можливостям і фаховому відбору

документів, ці інформаційні продукти

становлять значний інтерес для студентів,

аспірантів та науковців.

Компанія EBSCO Publishing – це

агрегатор повнотекстових видань. Завдяки

своєму продукту EBSCOhost стала

найбільшим у світі посередником між

бібліотеками та видавцями і здійснює цю

співпрацю вже понад 50 років.

EBSCOhost – це потужна

інтерактивна довідково-бібліографічна

система, що нараховує 476 баз даних на

різну тематику, за допомогою якої

бібліотеки світу отримують понад 400 000

повнотекстових журналів, книг, брошур і

газет.

Клієнтська база компанії перевищує

100 мільйонів щоденних переглядів

сторінок. EBSCOhost є одним із найбільш

використовуваних сайтів в Інтернеті. Нині

в EBSCOhost представлено 27 498

журналів та 6 146 видавців. За даними

Library Journal, понад 85 % університетів

США мають доступ до баз даних EBSCO.

83,3 % академічних бібліотек США





10

вважають EBSCO основним засобом

пошуку наукової інформації. Понад 75 %

університетів і бібліотек Європи мають

доступ до баз даних EBSCO.

У країнах СНД компанія EBSCO має

близько 170 передплатників, в їх числі

провідні університети, для яких доступ до

наукової літератури є елементарною

умовою навчального та науково-

дослідного процесу. У нашому регіоні

доступ до БД EBSCO надають тільки

Миколаївська ОУНБ ім. О. Гмирьова та НБ

НУК імені адмірала Макарова.

Видавництво EBSCO Publishing

працює з бібліотеками українських вишів

вже понад 15 років. З 2000 р. бібліотеки

України мають можливість доступу до БД

EBSCO за проектом "Електронна

інформація для бібліотек" – (Electronic

Information For Libraries, EIFL), який є

спільною ініціативою Інституту відкритого

суспільства (Будапешт) і найбільшого у

світі видавництва періодики, компанії

EBSCO Publishing. Координатором цього

проекту в Україні є Асоціація "Інформатіо-

консорціум" – перший офіційно

зареєстрований в Україні як громадська

організація незалежний консорціум

бібліотек (www.informatio.org.ua), що є

членом Міжнародного консорціуму

eiFL.net та Міжнародної Коаліції

Бібліотечних Консорціумів – International

Coalition of Library Consortia (ICOLC).

У 2002 році наша бібліотека увійшла

до Асоціації бібліотек України

"Інформатіо-Консорціум", і з того часу ми

маємо можливість надавати безкоштовний

доступ до БД EBSCO Publishing студентам

та науковцям університету. Матеріали про

нові можливості пошуку інформації за

допомогою БД EBSCOhost представлено

на web-сайті нашої бібліотеки починаючи з

2002 року.

У перші роки доступ до БД EBSCO

надавався або в режимі онлайн через

Інтернет, або у форматі CD / DVD.

Бібліотеки могли самі вибрати будь-який з

цих форматів або їх комбінацію. Наша

бібліотека вибрала комбінацію з онлайн

доступу і DVD дисків. Починаючи з 2006

року EBSCO відмовилася від формату CD /

DVD і залишився тільки онлайн доступ.

У 2002 році НБ НУК мала он-лайн

доступ до чотирьох БД: База даних

наукових журналів Academic Search Elite,

База даних з бізнесу та економіки Business

Source Premier, База даних популярної

періодики MasterFILE Premier, База даних

щоденних газет Newspaper Source Plus.

У 2015 році до основного пакету вже

входять 14 БД: Academic Search Premier,

AHFS Consumer Medication Information,

Business Source Premier, ERIC, European

Views of the Americas: 1 493 to 1 750,

GreenFILE, Health Source – Consumer

Edition, Health Source: Nursing / Academic

Edition, Library, Information Science &

Technology Abstracts, MasterFILE Premier,

MEDLINE, Newspaper Source, Regional

Business News, Teacher Reference Center.

Співробітники ЕЧЗ НБ НУК

регулярно досліджують статистику

використання електронних ресурсів, у

тому числі БД EBSCO. За результатами

моніторингу керівництву вишу надаються

звіти, на підставі яких можна судити про

затребуваність електронних ресурсів та їх

відповідність інформаційним потребам

студентів, науковим інтересам викладачів і

співробітників університету.

Аналіз статистики та опитування, які

регулярно проводяться бібліотекою,

показали, що серед БД EBSCO

найбільшою популярністю користуються

повнотекстові БД: з бізнесу та

менеджменту – Business Source Premier, з

екології – GreenFILE та

мультидисциплінарна БД Academic Source

Premier.

Студенти звертаються до БД EBSCO

здебільшого у випадку необхідності

підбору тексту за своєю спеціальністю на

іноземній мові. Їх звернення можна

назвати одноразовими. Крім того, для

студентів дуже важливий час і сили,

витрачені на пошук інформації, тому вони

нерідко покладають обов'язки з підбору

матеріалу в БД на співробітників ЕЧЗ,

мотивуючи це незнанням перекладу

певних термінів за темою пошуку





11

іноземною мовою або труднощами з

навігації.

Значно частіше використовують БД

аспіранти, яким необхідна інформація для

здачі кандидатського іспиту з іноземної

мови, матеріал за темою дисертації,

публікації для поповнення

бібліографічного списку наукової роботи.

Таким чином, аспіранти звертаються до БД

EBSCO протягом усього періоду роботи

над дисертацією.

Однак найбільш активними

користувачами БД EBSCO є науковці та

викладачі університету, їх частка в

загальному використанні БД становить

45%.

Сьогодні наукові електронні журнали

стають важливим джерелом інформації та

здобуттям знань щодо інновацій в науці.

Левову частину інформації, яку

використовують науковці в своїх

дослідженнях, вони отримують з

повнотекстових БД. Вчених привертає

оперативність надходження електронних

версій рецензованих статей і можливість

аналітичної роботи з текстом.

Інший аспект аналізу отриманих

результатів показав, що полнотекстові БД

використовуються не тільки в

самостійному пошуку інформації вченими.

Вони також є невід'ємною частиною

роботи бібліотекарів і не тільки

безпосередньо при документному

обслуговуванні, але і при СБО наукових

досліджень. Розвиток нової сфери

інформаційної взаємодії змінює роль

бібліотекаря у науковій комунікації ВНЗ.

Вчені-бібліотекознавці зазначають, що

зазвичай бібліотекарі більш обізнані у

сфері е-науки та Науки 2,0, ніж

професорсько-викладацький склад та

адміністрація ВНЗ. Саме тому працівники

бібліотек намагаються зайняти провідну

позицію в упровадженні ідеалів сучасної

наукової комунікації в практику.

Усвідомлюючи все це, Науковою

бібліотекою НУК вже багато років

проводяться семінари-практикуми для

студентів-магістрантів, молодих науковців

та аспірантів. Під час проведення таких

заходів значна увага приділяється,

насамперед, особливостям пошуку

наукової інформації як в електронному

каталозі бібліотеки, так і в мережі

Інтернет. Серед тем, які особливо

цікавлять молодих науковців та аспірантів

на семінарах, звісно ж, доступ до

міжнародних електронних ресурсів та

наукометричних баз даних. Особлива увага

приділяється пошуку наукової інформації

через спеціалізовані пошукові системи, у

відкритих е-архівах, електронних

бібліотеках, освітніх платформах, БД

первинних результатів досліджень, е-

лабораторіях, платформах відкритих

конференцій.

Сучасна університетська бібліотека

організовує процес інформаційної

комунікації з користувачем як у

реальному, так і у віртуальному просторі,

насамперед, у мережевому

інформаційному середовищі. При цьому,

вона сприяє освоєнню цього простору,

оцінці і включенню його об’єктів у

культурну практику, забезпечує їхнє

збереження. Сучасна бібліотека ВНЗ не

лише формує інформаційний стержень

майбутнього фахівця, а й бере участь у

поширенні соціально значущої інформації,

знань через організацію доступу до них,

долаючи за допомогою інформаційно-

комунікаційних технологій власні фізичні

кордони, сприяє закріпленню у свідомості

своїх користувачів кращих зразків

культурної спадщини, закладає норми,

стандарти, правила, котрі забезпечують

сталий розвиток суспільства, подолання

наслідків глобалізації та технократизації

суспільного життя.


1. Колесникова, Т. Бібліотека ВНЗ:

відповідальність за поширення результатів

наукових досліджень / Т. Колесникова //

Вища школа – 2014. – № 5–6. – С. 7–23.

2. Пашкова, В. Використання

сучасних технологій у публічних

бібліотеках України: (за матеріалами

дослідж.) / В. Пашкова // Бібліотечний

форум України. – 2009. – № 1. – С. 7–13.





12

3. Чуканова, С. Наукова комунікація в

цифрову епоху: бачення сучасних

бібліотек / С. Чуканова // Бібліотечний

форум України. – 2013. – № 1. – С. 38–41.

4. Ярошенко, Т. Еволюція журналу як

засобу наукової комунікації: від

друкованих видань до оригінальних

електронних журналів / Т. Ярошенко //

Вісник книжкової палати. – 2005. – № 10

(111) – С.29–34; № 11 (112) – С.28–33.

5. Ярошенко, Т. О. "Електронна

бібліотека: центри знань в університетах

України" – інновації через співробітництво

/ Т. Ярошенко // Бібліотечний вісник. –

2009. – № 3. – С. 3–5.

021.4.001.73:378.4(477.74-21)

Костирко Т.М.,

Директор НБ НУК


КОМУНІКАЦІЙНІ СТРАТЕГІЇ СУЧАСНОЇ БІБЛІОТЕКИ ВИШУ

Інформаційно-комунікаційна

революція в середині 20 століття та

подальша медіатизація соціально-

комунікаційних відносин вплинули на стан

сучасного суспільства, що визначається

суспільство знань.

У соціокультурній динаміці

суспільства наука та освіта посіли

провідну роль у засвоєнні нової суспільної

реальності.

Особливістю сучасного етапу

розвитку бібліотек є стрімке

розповсюдження інформаційно-

комунікаційних технологій, становлення

інтернету як соціального явища, що

забезпечує зв`язок з усією соціальною і

культурною системою суспільства та

поступове переміщення взаємодії

користувачів і бібліотекарів в простір

віртуальних комунікацій.

Сьогодні бібліотека вишу

перетворюється в інформаційний центр.

Це означає, що будь-яке питання ,що

стосується документованого знання і

визначене університетом, як потребуюче

участі і підтримки з боку бібліотеки,

повинно увійти в сферу її послуг. Саме це

буде сприяти виконанню місії сучасної

бібліотеки вишу – максимальне комфортне

та якісне задоволення інформаційних

потреб освітнього процесу та наукових

досліджень в університеті.

Впровадження технологічних

інновацій в роботу НБ НУК призвело до

кардинальних змін в процесах створення,

доступу та розповсюдження інформації .

НБ НУК сьогодні – це підключені до

мережі Internet робочі місця бібліотекарів

та користувачів бібліотеки, повне покриття

зони Wi-Fi всієї території бібліотеки во

всіх корпусах університету.

За останні п'ять років поряд з

класичною моделлю книгосховища з

традиційними бібліотечними процесами,

електронною бібліотекою, яка функціонує

з 2007 року, розширився спектр

електронних ресурсів та БД, завдяки участі

у Інформатіо консорціумі та проекті

ElibUkr маємо доступ до електронних

журналів, книг, баз даних, світових

інформаційних ресурсів, що покривають

усі галузі знань, створено репозитарій

відкритого доступу, перероблено та

удосконалено web-сайт бібліотеки.

Представлено бібліотеку у соцмережах –

Фейсбук, ВКонтакте, ютуб.

Одним із напрямків стратегії

діяльності НБ стала активізація зближення

бібліотечної діяльності з науково-

дослідницькою шляхом розвитку

інтелектуальних інформаційних

технологій

Вчені та практики університетських

бібліотек світу відзначають, що

інформатизація висунула бібліотеки на





13

провідну роль в реалізації альтернативної

моделі наукової комунікації (е-наука і е-

дослідження). Практично це

демонструється в створенні нового

сегменту бібліотечно-інформаційної

роботи – відповідальність за

розповсюдження результатів науково-

дослідної діяльності вчених університету,

що є провідною філософією відкритого

доступу до інформації та знань.

З 2012 року починається розвиток

нового виду діяльності – інформаційної

аналітики, як інструментарію моніторингу

світового наукового інформаційного

потоку, аналіз рівня цитування вчених та

індексу впливу періодичних видань НУК в

міжнародному інформаційному просторі.

Одним із напрямків роботи Наукової

бібліотеки стало виявлення наукової

активності НУК в цілому та публікаційної

активності вченого за допомогою

наукометричних та бібліометричних

досліджень.

Сьогодні спілкування читачів і

бібліотечних працівників в соціальних

мережах і блогах є гарним продовженням

нових освітніх і навчальних технологій.

Веб 2.0 відкрив небачені горизонти

розвитку і вдосконалення інтернет-

технологій та інтернет-сервісів, в тому

числі і для бібліотек.

Бібліотечні веб-сайти – це ворота в

бібліотеку, її "візитна картка" в інтернет-

просторі. Акаунти в соціальних мережах та

бібліотечні блоги різко підвищують

інтерактивність обміну інформацією і

відвідуваність бібліотечних сайтів, в

цілому підвищують інтерес до бібліотеки з

боку існуючих і потенційних користувачів.

Багато бібліотек вже розміщують

свою інформацію в соціальних мережах,

побудованих на "хмарних" платформах.

Потенційна вигода для бібліотек при

використанні "хмар" включає в себе:

підвищення ефективності роботи, відмінні

можливості для співробітництва, своєчасне

оновлення програмного забезпечення,

удосконалення бібліотечної роботи за

рахунок об`еднання технологій.

Бібліотечна спільнота продовжує

активну боротьбу за гідне місце в

майбутній інформаційній та

соціокультурній інфраструктурі

суспільства.


1. 2012 top ten trends in academic

libraries: A review of the trends and issues

affecting academic libraries in higher

education. June 2012 // College & Research

Libraries News. – 73. no. 6. – Р. 311–320.

2. Robinson-Garcia, N. Librarians

"embedded" in research / N. Robinson-Garcia

& D. Torres-Salinas // CiLiP Update Gazette,

CiLiP. – 2011. – PР. 44–46.

3. Захаров, А. В. Социальные веб-

коммуникации в системе "читатель–

библиотека": сайты библиотек и

программирование кнопок социальных

сетей // Информ. ресурсы России. – 2013. –

№ 4. – С. 37–41.

4. Земсков, А. И. Что нового в мире

научных публикаций / А. И. Земсков //

Научные и технические библиотеки. –

2014. – № 5. – С. 54–74.

5. Кобєлєв, О. Інформаційно-

аналітична діяльність бібліотек як

соціокомунікаційний феномен / О. Кобєлєв

// Вісн. Кн. палати. – 2009. – № 10. –

С. 22-25.

6. Колесникова, Т. О. Библиотека

высшей школы и новая сфера

информационного взаимодействия / Т. О.

Колесникова // Материалі Міжнар. наук.-

практ. конф. "Бібліотека вищої школи на

новому етапі розвитку соціальних

комунікацій". – Д. : Дніпропетр. нац. ун-т

залізнич. трансп., 2013. – С. 64–70.

7. Колесникова, Т. О. Стратегія

розвитку бібліотек вищої школи України

на 2013–2015 рр.: бачення професіонала /

Т. О. Колесникова // Вісн. Львів. ун-ту.

Сер. Книгознавство, бібліотекознавство та





14

інформаційні технології. – Л., 2013. –

Вип. 9.

8. Подрезова, М. О. Стратегія

розвитку наукової бібліотеки в умовах

інформатизації суспільства / М. О.

Подрезова // Вісн. ОНУ. Сер.

Бібліотекознавство. Бібліографознавство.

Книгознавство. – О., 2014. – Т. 19, вип. 1

(11). – С. 11–31.

9. Соловяненко, Д. Політика

індексації видань у наукометричних базах

даних Web of Science та Sci Verse Scopus /

Д. Соловяненко // Бібліотечний вісник. –

2012. – № 1. – С. 6–20.

10. Шрайберг, Я. Л. Библиотеки и

Интернет: Единство и борьба

противоположностей и загадочные

перспективы в изменяющейся

социокультурной и информационной среде

/ Я. Л. Шрайберг // Научные и

технические библиотеки. – 2014. – № 10. –

С. 5–51.

УДК 005.336.3

Ларенкова С.В.,

Вчений секретар НБ НУК


СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ: ВІД ТЕОРІЇ ДО ПРАКТИКИ

Система менеджменту якості (СМЯ)

– це інструмент, що дозволяє організувати

і спрямувати дії на ефективне управління,

вдосконалення та безперервне поліпшення

діяльності будь-якої організації. Сьогодні

цей сучасний інструмент управління

застосовують в різних сферах діяльності, в

тому числі і в сфері освіти, до якої

належать і бібліотеки вищих навчальних

закладів.

Перед бібліотеками зараз стоять вже

завдання не тільки автоматизації

традиційної технологічної діяльності та

технічного оснащення, які практично

вирішені на сьогоднішній день у багатьох

бібліотеках, але й управлінські,

організаційні, завдання роботи з

персоналом, підготовки та перепідготовки

кадрів.

Якість для бібліотеки це добре

налагоджена внутрішня технологія і

механізм управління, націлені насамперед

на інтереси користувача і задоволення

його інформаційних запитів. Це означає,

що одним із головних завдань

книгозбірень на сьогоднішній день є

створення ефективно діючої системи

якості інформаційно-бібліотечних послуг,

яка при цьому постійно поліпшується, що

впливає на підготовку високопрофесійних

фахівців, на якість освітнього та науково-

дослідного процесів у виші.

Міжнародний стандарт ISO 9001:2000

– це стандарт управління якістю. У його

основі лежить 8 принципів управління

якістю, на яких будується вся філософія

тотального управління якістю.

Вісім принципів системи

Принцип 1. Орієнтація на

споживача. Бібліотека залежить від своїх

користувачів і повинна передбачати їх

потреби, постійно вивчати запити читачів і

своєчасно реагувати на них, пропонуючи

нові види послуг. Головною метою стає

надання послуг і сервісу такого рівня, який

би набагато перевищив очікування

користувачів і, можливо, навіть здивував

їх! Розуміння ролі якості і націленість на

споживача сьогодні настільки актуальні,

що нікого вже не треба в цьому

переконувати.

Принцип 2. Лідерство керівників.

Лідерство є найважливішим чинником для

досягнення організаційної ефективності.

На відміну від власне управління,

лідерство припускає наявність у бібліотеці





15

послідовників, а не підлеглих. Відповідно

відносини "начальник – підлеглий",

властиві традиційному погляду на

управління, заміняються відносинами

"лідер – послідовник". Лідер повинен весь

час вчитися сам, передавати свої знання і

створювати умови для навчання собі та

іншим.

Принцип 3. Залучення працівників.

Досягнення мети неможливо без повного

залучення персоналу. Займатися

впровадженням СМЯ повинні ті

співробітники, які хочуть розвиватися в

потрібному руслі, поділяють корпоративні

цінності і неодмінно стануть

однодумцями. Для цих співробітників

обов'язковою є наявність ключових

компетенцій, необхідних для успішної

діяльності, таких як лідерський потенціал,

емоційний потенціал і стресостійкість.

Керівництву бібліотеки необхідно

спрямувати роботу з персоналом на якісно

інший рівень – такий, який дозволить

працювати на випередження і приймати

своєчасні управлінські рішення.

Принцип 4. Процесний підхід.

Процесний підхід передбачає: виявлення

та ідентифікацію існуючих процесів;

аналіз, проектування і реінжиніринг

існуючих процесів; встановлення

відповідальних за процес; організацію

ресурсного забезпечення процесів;

визначення критеріїв ефективності

виконання процесів.

Базою для опису процесів служить

вся нормативна документація бібліотеки:

положення, технологічні інструкції,

алгоритми і т. п. Стандарт визначає процес

як "сукупність взаємопов'язаних або

взаємодіючих видів діяльності, які

перетворять входи на виходи".

Принцип 5. Системний підхід до

менеджменту. Системний підхід

передбачає командний підхід, що руйнує

бар'єри між підрозділами, координацію

всіх напрямків діяльності бібліотеки, а

також тісний зв'язок завдань, що

виникають в рамках концепції якості, з

місією бібліотеки, її баченням і

стратегічними цілями.

Принцип 6. Постійне поліпшення.

На цьому етапі можна ввести поняття

"особиста якість". Важливим фактором

особистої якості є пізнавальне мислення,

прагнення до інновацій, гарна інтуїція і

творчі здібності – вони особливо важливі

на перших кроках, в період перетворень.

Потім потрібно перейти до вдосконалення

роботи команди. Це, насамперед,

організація постійного навчання,

мотивація, створення доброзичливої

атмосфери. У команді повинні бути люди з

різними стилями пізнавального мислення

для того, щоб приходити до оптимального

рішення через діалог. Тут підключається

третій принцип "залучення персоналу".

Далі необхідно приступити до поліпшення

"середовища існування" (комфортність

перебування в бібліотеці, зручне

розташування читальних залів та

абонементів, доступ до Інтернету, зручний

режим роботи і т. ін.).

Принцип 7. Прийняття рішень,

заснованих на фактах. Прийняття

рішення – це не наука, а мистецтво

керівника використовувати свій досвід,

інтуїцію, логіку поведінки.

Ефективні рішення є ключовими для

діяльності бібліотеки. Тому одним з

перших етапів у цьому процесі повинен

бути поглиблений аналіз всіх сильних і

слабких сторін в організації прийняття

рішень і ваш посильний внесок у

підвищення ефективності. П'ять кроків, що

допомагають перетворити бібліотеку на

добре налагоджений виконавчий механізм

прийняття рішень:

1. Оцініть роботу бібліотеки.

2. Зосередьте увагу на ключових

проблемах.

3. Знайдіть шляхи їх усунення.

4. Створіть команду для виконання

прийнятих рішень.

5. Впровадити рішення і оцініть їх

ефективність.

Ефективні рішення - це ключ до

продуктивності, а сильна організація -

ключ до ефективних рішень. Оцінка і

постановка діагнозу можуть показати, де





16

ваша бібліотека сильна, а в чому процес

прийняття рішень може бути поліпшений.

Приймати рішення на основі фактів –

значить відрізняти достовірні або надійні

факти від помилкових, сумнівних фактів.

Прийняття рішень на основі фактів знижує

втрати від неефективних управлінських

рішень і накопичує інформацію, яка

поступово перетворюється на знання.

Принцип 8. Взаємовигідні

відносини з постачальниками. Бібліотека

і постачальники – це ланки одного

ланцюга, міцність якого визначається

взаємною вигодою. Аналізуючи практику

організації закупівель літератури у

видавництвах і книготорговельних

компаніях, можна виявити деякі

неефективно організовані процедури.

Взаємовигідні відносини забезпечують

обом сторонам найкращі можливості.

Вісім принципів управління якістю –

це свого роду програма вдосконалення

роботи бібліотеки. Ці принципи

утворюють основу системи, яка допомагає

усунути "організаційний хаос", згуртувати

команду, щоб кожен співробітник

трудився в ім'я єдиної мети – виконання

місії бібліотеки.

Таким чином, щоб представляти

цінність для своїх читачів і бути в

авангарді сучасних управлінських

технологій, бібліотеці необхідно мати таку

організаційну культуру, яка визнає

принципи СМЯ основною умовою свого

функціонування.

Система менеджменту якості в

бібліотеці

Основні завдання

1. Створювати і пропонувати сучасні

бібліотечно-інформаційні ресурси.

2. Формувати сервісні інновації.

3. Забезпечувати доступність

бібліотечно-інформаційних ресурсів за

допомогою вільного доступу.

4. Зберігати наявний бібліотечний

фонд.

5. Проводити науково-дослідну,

методичну роботу (аналітичну,

організаційну, консультаційну) щодо

вдосконалення всіх напрямків діяльності.

6. Забезпечувати розвиток бібліотеки.

7. Підвищувати інформаційну

культуру.

8. Створювати комфортні умови для

роботи персоналу і читачів.

9. Забезпечувати націленість процесів

СМЯ на загальний результат.

Якість в роботі бібліотеки варто

застосовувати з таких причин:

оптимізація робочих процесів:

через систему менеджменту якості

складають враження про ефективність

роботи бібліотеки.

Досягнення високої якості роботи –

один ії пріоритетних напрямів роботи НБ.

Система менеджменту якості

бібліотеки є частиною системи

менеджменту якості університету.

Схема впровадження системи

менеджменту якості:

організація робочої групи;

визначення місії та стратегії

бібліотеки;

призначення вповноваженого з

якості;

складання плану роботи;

складання документів системи

менеджменту якості;

впровадження в роботу системи

менеджменту якості;

аналіз роботи з якості та її

результатів.

Перш за все, в результаті проведеного

аналізу бібліотечної технології виявили

основні технологічні процеси:

комплектування фонду,

обробка документів і створення

довідково-пошукового апарату,

організація та зберігання фонду,

надання інформаційно-бібліотечних

послуг.

Важливим кроком, який треба

зробити робочій групі бібліотеки при

розробці системи якості бібліотеки – це

описати технологічні процеси. Основне

завдання керівників процесів - створити

команду для описання і реалізації процесу.

Вагомим фактором у забезпеченні якісного

обслуговування користувачів є





17

впровадження в роботу бібліотеки нових

інформаційних технологій.

Безперечно, для покращення

обслуговування користувачів необхідний

зворотній зв’язок з ними.

Запровадження в діяльність бібліотек

системи менеджменту якості – один із

аспектів сьогодення її розвитку аби вона

відповідала вимогам "сучасної бібліотеки".

Список використаної літератури 1. ISO 11620:2001. Информация и

документация. Показатели эффективности

работы библиотек [Текст]. – К., 2009. –

75 с.

2. Великосельська О.М. Інноваційні

процеси та система якості у науковій

бібліотеці Хмельницького національного

університету, матеріали науково-

практичної конференції, присвяченої 50-

річчю наукової бібліотеки Хмельницького

національного університету, 15-16 бер.

2012 р., Хмельницький, 2012, с. 50-55.

3. Версан В. Г. Системы управления

качеством продукции [Текст]: учеб.-практ.

пособие / В. Г. Версан, И, И. Чайка. –

М. : Изд-во стандартов,1988.- 150 с.

4. Грищенко Т. Б. Задачі

впровадження системи менеджменту

якості в бібліотеках / Т. Б. Грищенко, О.

М. Нікітенко, Л. О. Бояріна // Библиотека

как часть информационно-

образовательного пространства

университета [Текст] : сб. докл. науч.-

практ. конф. (к 80-летию НТБ НАУ

"ХАИ", Харков, 20 апреля 2010 г. - X.: [б.

и.], 2010. – С. 70-72.

5. Грищенко Т.Б., Влащенко Л.Г.,

Нікітенко О.М, Методи оцінювання

Методи оцінювання показників якості

роботи університетської бібліотеки,

матеріали науково-практичної

конференції, присвяченої 50-річчю

наукової бібліотеки Хмельницького

національного університету, 15-16 бер.

2012 р., Хмельницький, 2012, с. 56-66.

6. ДСТУ ISO 10015:2008. Настанови

щодо навчання персоналу: Управління

якістю [Текст]. – К. : Держспоживстандарт

України, 2011. – 12 с.

7. ДСТУ ISO 9000:2007. Системи

управління якістю. Основні положення та

словник термінів [Текст]. – К. :

Держспоживстандарт України, 2008. –

29 с.

8. ДСТУ ISO 9001-2009. Системи

управління якістю. Вимоги [Текст]. – К. :

Держспоживстандарт України, 2009. –

26 с.

9. Ильенкова С. Д. Управление

качеством [Текст]: учеб. пособ. / С. Д.

Ильенкова. – М., 1998. – 195 с.

10. Коптяева, М. Принципы

менеджмента качества современной

библиотеки: процессный подход [Текст] /

М. Коптяева // Научные и технические

библиотеки. – 2009. – № 12. – C. 27–35.

11. Система

менеджменту якості в бібліотеці

технічного університету / Л. О. Бояріна, Л.

Г. Влащенко, Т. Б. Грищенко, О.

М. Нікітенко // БібліотекаВНЗ на

новому етапі розвитку соціальних

комунікацій : монографія [Текст] /

за ред. В. О. Ільганаєвої, Т. О.

Колесникової. – Д. : вид. Маковецький. –

С. 166-175.

12. Юдина, Н. Создание системы

менеджмента качества как фактор

совершенствования библиотечного

обслуживания в библиотеке университета

[Текст] / Н. Юдина, Т. Коморовская //

Молодые в библиотечном деле. – 2007. –

№ 3. – C. 61–68.





18

УДК 004.77:027.7

Лукашина А. А.,

бібліограф І категорії

Інформаційно-бібліографічного відділу

НБ НУК

ВИКОРИСТАННЯ ХМАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ДІЯЛЬНОСТІ БІБЛІОТЕК ВНЗ:

ДОСВІД НАУКОВОЇ БІБЛІОТЕКИ НУК ІМ. АДМІРАЛА МАКАРОВА

У сучасному світі йде перехід до

послуг, доступних за допомогою

інтернету. Інформаційні технології (ІТ)

інтенсивно розвиваються в цьому

напрямку і застосовуються в різних сферах

діяльності, в тому числі і в бібліотечній

справі. Збільшення обсягу даних в

електронному вигляді вимагає їх

зберігання і швидкого доступу до них, що

не завжди можливо реалізувати на наявних

технічних та інших ресурсах в бібліотеці.

Часте оновлення програмного

забезпечення, застарівання дорогого

серверного обладнання, необхідність

розширення ІТ-інфраструктури призводять

до того, що некомерційні організації

"залишаються в минулому столітті".

Рятівним виходом із скрутного

становища є хмарні технології.

Хмарні технології (обчислення)

(англ. Cloud Computing) – це електронне

сховище ваших даних у мережі інтернет,

яке дозволяє зберігати, редагувати, а також

ділитися цікавими файлами і документами

з вашими друзями та колегами.

Ці, достатньо нові, технології

можливо використовувати у різних

напрямках:

cховище для приватного доступу

(можливість використовувати одним

співробітником бібліотеки);

cховище для обмеженого доступу

(можливість використовувати

співробітниками бібліотеки або певною

групою користувачів);

cховище відкритого доступу

(можливість використовувати всією

спільнотою).

Все вище назване існує тільки для

того, щоб залучити користувачів до

бібліотеки та задовольнити їх

інформаційні потреби.

Бібліотеки активно користуються

розподіленими хмарними технологіями,

такими як Google, DSpace, Twitter,

Facebook, Youtube та ін. Вони дозволяють

знижувати вартість обслуговування

сховищ інформації і значно збільшувати

обсяги збережених даних.

Наукова бібліотека НУК ім. адмірала

Макарова використовує такі хмарні

сховища:

Google диск

ISSUU

Microsoft one drive

DSpace

Facebook

Vkontakte.

Пропоную зупинитися на кожному з

них та розглянути, яким чином вони

пов’язані з діяльністю бібліотеки.

Диск Google (англ. Google Drive) –

сховище даних, яке належить

компанії Google Inc., що дозволяє

користувачам зберігати свої дані

на серверах у хмарі і ділитися ними з

іншими користувачами в Інтернеті. Google

Drive включає Google Docs, Sheets, and

Slides, його офісний пакет дозволяє

спільно редагувати документи, електронні

таблиці, презентації, малюнки, форми, і

багато іншого.

Цей вид "хмари" співробітники

бібліотеки використовують тільки як

варіант для приватного та обмеженого

доступу до документів, а саме для

інформування про таке:

Дні кафедри

Віртуальні виставки

Дистанційне довідково-

інформаційне розповсюдження інформації.

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0





19

Для заповнення контенту Веб-сайту

НБ НУК використовуються такі сховища:

ISSUU та OneDrive.

ISSUU – вільна електронна видавнича

платформа для журналів, каталогів, газет.

За допомогою цієї платформи на сайт

бібліотеки виставляються бібліографічні

покажчики, тематичні списки літератури,

віртуальні виставки та ін. Переглянувши

документ, дається посилання на сайт

ISSUU, де можна подивитися інформацію

про створення цього документу,

поділитися посиланням з друзями у

соціальних мережах та подивитися інші

документи бібліотеки.

OneDrive – це безкоштовне інтернет-

сховище, що надається разом з обліковим

записом Майкрософт. Прикладом

використання OneDrive є фоторепортажі з

різних масових заходів (конференцій,

лекцій, презентацій, нарад, днів

інформацій тощо), які виставляються на

сайт за допомогою саме цього сховища.

Говорячи про хмарні технології та

електронні сховища даних, неможливо не

розповісти про DSpace.

DSpace – пакет вільного програмного

забезпечення, що забезпечує інструменти

для керування цифровими активами, і,

зазвичай, використовується як основа

для колективних архівів.

Це ПЗ також пропагується як

платформа для цілей цифрового

зберігання. За допомогою програмного

забезпечення відкритого доступу DSpace

створюється інституційний репозитарій.

Electronic Institutional Repository of

Admiral Makarov National University of

Shipbuilding (eir.nuos.edu.ua) –

електронний інституційний репозитарій

Національного університету

кораблебудування імені адмірала

Макарова, що накопичує, зберігає,

розповсюджує та забезпечує

довготривалий, постійний та надійний

доступ до наукових досліджень

професорсько-викладацького складу,

співробітників, магістрантів, аспірантів та

студентів університету.

Хмарні технології і соціальні

мережі. Обидва ці поняття пов'язані.

Соціальні мережі не можуть існувати без

хмарних технологій, а хмарні технології

стають все більш соціальними. Соціальні

мережі пропонують інтерактивні діалоги і

"вносять істотні і широко поширені зміни

в зв'язки між організаціями, спільнотами

та окремими особами".

Сьогодні бібліотеки активно стали

використовувати можливості інтернет-

спільнот, соціальних мереж, блогів для

свого позиціонування. Спільнота – це,

насамперед, засіб для підтримки відносин і

формування думки в найактивнішої,

найвпливовішої частини цільової аудиторії

бібліотек.

Контент (наповнюваність сторінки):

– анонси майбутніх заходів

(конференцій, лекцій, презентацій, нарад,

акцій, квестів, днів інформацій) та

підведення їх підсумків з

фоторепортажами;

– віртуальні виставки;

– тріал-доступи;

– книжкові експозиції;

– вітання та ін.

При веденні такої сторінки помилкою

буде чекати негайного результату і

істотного припливу нових читачів від цієї

роботи. Спираючись на світову статистику

можна сказати, що перетворення

користувачів інтернет-спільнот в

споживачів послуги складає 1%.

Навіщо ж тоді йти в соцмедіа?

Виявимо мотиви використання

соціальних мереж у бібліотечній справі:

1. Як маркетинговий інструмент для

реклами самої бібліотеки.

2. Для вивчення цільової аудиторії

(насамперед студентів).

3. Для поширення інформації, що

міститься в бібліотеці.

4. Для створення позитивного,

сучасного іміджу.

Бібліотека НУК зареєстрована в таких

соціальних мережах: Facebook та VK.com.

Facebook – найпопулярніша соціальна

мережа у світі, що почала працювати 4

лютого 2004 року як мережа для студентів

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B0






20

деяких американських університетів.

Засновником та головою сервісу є Марк

Цукерберг. Станом на липень 2015 року

кількість користувачів становила 1,5 млрд,

з яких 968 млн. відвідує свої аккаунти

щодня. За даними сайту Alexa Facebook є

2-им за відвідуваністю сайтом у світі та 6-

м за відвідуваністю сайтом в Україні.

Кількість українських користувачів

Facebook станом на травень 2014

становила близько 6 млн. користувачів.

VK.com, ВКонтакті – друга

найбільша соціальна мережа у Європі

після Facebook. Популярна здебільшого

серед російськомовних користувачів,

особливо

в Росії, Білорусії, Казахстані, Україні та Уз

бекистані. Станом на січень 2014 року

ВКонтакті нараховано 239 млн. аккаунтів,

з яких 55 млн. відвідуються щодня. Згідно

рейтингу Alexa сайт є 21-м за

відвідуваністю у світі і 2-м у Росії

(після Яндекс). В Україні соцмережа

станом на червень 2015 нараховувала

більше 12 мільйонів активних

користувачів.

Сьогодні впровадження хмарних

технологій в бібліотечні послуги стає

невід'ємною частиною ефективної

комунікації не тільки між співробітниками,

але і між читачами. Крім того, ми

отримуємо безкоштовний і якісний засіб,

що дозволяє використовувати

інформаційні ресурси максимально

продуктивно.

Наукова бібліотека НУК

використовує декілька хмарних сховищ

для більш зручного користування. Кожне з

них відповідає своєму завданню: чи то

відправляти свої дані в хмару і

отримувати до них доступ з будь-якого

місця, де є Інтернет; чи використовувати

як сховище повнотекстового доступу

в режимі реального часу до наукових та

навчальних матеріалів, що реалізовується

для будь-якого користувача у глобальній

інформаційній мережі.

Співробітники бібліотеки і надалі

будуть продовжувати працювати у

заданому напрямку для задоволення

інформаційних потреб користувачів та

популяризації НБ НУК ім. адмірала

Макарова не тільки в українське

суспільство, але й на міжнародний рівень.


1. About DSpace [Електронний


http://www.dspace.org/introducing. –

Заголовок з екрану.

2. Google Drive [Електронний ресурс].

– Режим доступу :

https://uk.wikipedia.org/wiki/Google_Drive.

– Заголовок з екрану.

3. ISSUU [Електронний ресурс]. –

Режим доступу :

https://en.wikipedia.org/wiki/Issuu. –


4. Облачное хранилище данных

[Электронный ресурс]. — Режим доступа :

http://pk-prosto.ru/oblachnoe-xranilishhe-

dannyx. – Заголовок с экрана.

5. Синковская, Е. В. Вузовская

библиотека в "виртуальной" жизни

студента [Электронный ресурс] / Е. В.

Синковская. — Режим доступа :

http://www.gpntb.ru/win/inter-

events/crimea2014/disk/058.pdf.– Название с

экрана.

6. Соціальні мережі [Електронний


http://onenetblogweb.blogspot.com. –


7. Федоров, А. Облачные решения для

библиотек [Электронный ресурс] / А.

Федоров. – Режим доступа :

http://ideafor.info/?p=4506.– Название с

экрана.

8. Хмарні обчислення [Електронний


https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0

%BC%D0%B0%D1%80%D0%BD%D1%96

_%D0%BE%D0%B1%D1%87%D0%B8%D

1%81%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B

D%D1%8F. – Заголовок з екрану.

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA_%D0%A6%D1%83%D0%BA%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B3

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA_%D0%A6%D1%83%D0%BA%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B3

https://uk.wikipedia.org/wiki/Alexa_Internet

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0


https://uk.wikipedia.org/wiki/Facebook

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D1%8F

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%81%D1%8C

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D1%85%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D0%BA%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D0%BA%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD

https://uk.wikipedia.org/wiki/Alexa_Internet

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81





21

УДК 001.8+021.6

Мігунова Т. С.,

заступник директора з наукової роботи

НБ НУК

СУЧАСНА ДІАГНОСТИКА НАУКОВОГО ДОКУМЕНТОПОТОКУ Е- ТА WEB-

РЕСУРСІВ

Прагнучи недосяжного, ми здійснюємо неможливе.

Роберт Ардрі

Класичне визначення сучасного

розвитку суспільства – суспільство знань.

Його вимоги (визначені в документі

ЮНЕСКО) до розвитку всіх інституцій –

орієнтація своєї діяльності на наукоємні

технології.

Слід відзначити, що вищезазначені

технології в бібліотеках існували завжди.

Їх класичним прикладом є:

І етап:

– створення бібліографічної інформації

(бібліографічні покажчики, тематичні

списки літератури, дайджести тощо);

ІІ етап:

– система реферування наукової

літератури (РЖ Національної бібліотеки

України ім. Вернадського та Інституту

проблем реєстрації НАН України);

ІІІ етап:

– підготовка оглядово-аналітичних і

прогностичних матеріалів.

З розвитком інформаційно-

комп’ютерних технологій стало можливим

проведення різних видів наукометричних

досліджень. Це вважається ІV етапом

запровадження наукоємних технологій, а

V етапом стане екстракція (вилучення) з

е-сховищ даних нових знань (щось подібне

нанотехнологіям).

Акцент сьогодення в діяльності

бібліотек ВНЗ – робота, яка має на меті

розповсюдження результатів науково-

дослідницької діяльності вишу. Це та ніша

в її інформаційно-аналітичній діяльності,

яка сприяє становленню книгозбірні як

наукового центру вишу. Здійснюється вона

в 4-х напрямках:

створення та супроводження

інноваційних каналів у Відкритому

Доступі;

реалізація моделі бібліотеки як

видавця електронних наукових журналів;

інформ-аналітика (як інструмент

для підготовки компетентних відповідей

на нетипові запити користувачів);

проведення метричних досліджень

документопотоків, е- та – веб ресурсів.

Зупинюсь на останньому напрямку.

Процес зацікавленості бібліотечних

працівників до методів досліджень

ресурсів обумовлений декількома

факторами, а саме:

прогресом в області інформаційно-

комунікативних технологій;

активним використанням

досліджень в науковій політиці, розвитком

науки та її фінансуванням;

використанням результатів при

акредитації ВНЗ, складанні рейтингів;

змінами в системі наукової

комунікації;

можливостями визначення стратегії

та нового модуля розвитку;

появою та розвитком руху OPEN

AССЕSS.

Здійснюються дослідження у двох

напрямках: традиційному та

альтернативному (або формальне та

неформальне оцінювання).

Традиційні методи останнім часом

об'єднуються терміном інформетрика

(хоча слід відзначити розбіжність погляду

фахівців на трактування даного терміну).

Вважається, що інформетрія поєднує

в собі бібліометрію, наукометрію,

кіберметрію, вебометрію, альтметрію. У





22

той же час слід зазначити, що єдиної точки

зору так це чи ні не існує.

ІНФОРМЕТРІЯ – науковий напрям,

що активно розвивається та пов'язаний із

дослідженнями всіх кількісних аспектів

інформації, інформаційних процесів і

явищ. У широкому розумінні – це

використання широкого математичного

апарату для аналізу та виявлення

закономірностей, формулювання законів

інформаційної діяльності й наукової

інформації, а також прийняття рішення в

інформаційній практиці.

БІБЛІОМЕТРІЯ – це наукова

дисципліна, яка вивчає документообіг на

підставі кількісного аналізу первинних і

вторинних джерел за допомогою різних

формалізованих методів, з метою

отримання даних про ефективність

наукових областей та прогнозування їх

розвитку.

НАУКОМЕТРІЯ – статистичні

дослідження динаміки і структури

наукових інформаційних потоків і масивів.

При проведенні наукометричних

досліджень, поряд з бібліометричними

методами використовують такі як:

– індекс Хірша;

– імпакт-фактор журналу.

Ці два показники вважаються

об'єктивними в світі.

ВЕБОМЕТРІЯ – багатоаспектний

аналіз веб-ресурсів. Першими термін

використали у 1997 році Томас Алмінд і

Петер Інгверсен. В останні часи

вебометричні дослідження активно

використовуються для оцінки наукових та

освітніх організацій. Початок цієї роботи

було покладено в 2004 році, коли іспанська

лабораторія кібернетики Вищої Ради з

наукових досліджень Міністерства науки

та інновацій представила БД

WEBOMETRICS.

КІБЕРМЕТРІЯ відображає нові

можливості з обробки інформації, яка

зберігається в електронному вигляді.

Вважається, що кіберметрія поєднує в собі

вебометрію та альтиметрію. До

неформальної мережевої комунікації

відносяться: альтметрія (альтметрікс),

коефіцієнт відповідності посаді, яку займає

науковець, коефіцієнт позанаукового

впливу.

АЛЬТМЕТРІЯ – науковий напрям,

суть якого полягає у підрахунку згадувань

наукової роботи в Інтернеті: соціальних

мережах, онлайнових менеджерах даних,

на сайтах університетів або окремих

дослідників, блогах тощо.

КОЄФІЦІЄНТ ВІДПОВІДНОСТІ

ПОСАДІ, яку займає науковець (Кс). Його

визначають таким чином:

hn

hK c

індекс Хірша фактичний

індекс Хірша нормативний,

тобто "нормальний" для

посади, яку він займає

(висвітлює "Табель про ранг

наукових співробітників)

КОЕФІЦІЄНТ ПОЗАНАУКОВОГО

ВПЛИВУ (Кп):

%100%100

h

hnKn

де hn – нормативний, а h – фактичний

Реалізація досліджень в практичній

діяльності бібліотеки вишу:

1. Управління інформаційними

ресурсами бібліотеки;

2. Інформаційне забезпечення

наукових досліджень;

3. Інформетричне моделювання

процесів звернення і попиту до е-

інформаційних ресурсів;

4. Укріплення позицій ВНЗ у рейтинзі

Вебометрикс;

5. Навчання основам інформетрики.

Запровадження в роботу бібліотек

ВНЗ метричних досліджень – це

можливість трансформувати її діяльність

від управління науковими продуктами, до

управління науковими процесами.


1. Асєєв, Г. Інформетрія або

інфометрія / Г. Асєєв // Вісник Книжкової

палати. – 2015. – № 5. – С. 26–28.

2. Гаджиева, А. Библиометрия в

системе смежных научных дисциплин / А.





23

Гаджиева. – Режим доступа :

http://bibliotekar.ru/media2/bibliometria.htm.

– Загл. с экрана.

3. Галявиева, М. С. Информетрия и

библиотеки: точки пересечения / М. С.

Галявиева // Электронные библиотеки :

рос. науч. электрон. журн. – 2014. – Вып.

6. – Режим доступа :

http://www.elbib.ru/index.phtml?page=elbib/r

us/journal/2014/part6/G. – Загл. с экрана.

4. Иванов, К. С. Коэффициенты

соответствия занимаемой должности и

"блата" – новые (альтернативные)

наукометрические показатели для

объективной оценки научного труда в

России / К. С. Иванов. – Режим доступа :

http://trv-

science.ru/2014/04/09/koehfficienty-

sootvetstviya/. – Загл. с экрана.

5. Колесникова, Т. А. Новая

философия и инновационные направления

деятельности библиотеки вуза / Т. А.

Колесникова. – Режим доступа :

http://library.zntu.edu.ua/for_librarian/crim_2

012/kolesnikova.pdf. – Загл. с экрана.

6. Колесникова, Т. О. Університетська

наука у світовому інформаційному

просторі / Т. О. Колесникова. – Режим

доступу : http://www.docshyr.info/?p=1025 –

Назва з екрану.

7. Копанєва, В. Бібліотеки в системі

наукової електронної комунікації / В.

Копанєва. – Режим доступу :

http://www.nbuv.gov.ua/sites/default/files/ms

d/0710kop.pdf. – Назва з екрану.

8. Костирко, Т. М. Наукометричний

аналіз дисертаційного фонду Наукової

бібліотеки НУК на допомогу поліпшенню

публікаційної активності / Т. М. Костирко,

І. В. Бондар // Вісн. ОНУ. Сер.

Бібліотекознавство, бібліографознавство,

книгознавство. – О., 2014. – Т. 19. – Вип 1

(11). – С. 104–118.

9. Люцко, Н. М. Традиционные и

альтернативные наукометрические

показатели : презентация / Н. М. Люцко. –

Режим доступа :

http://www.slideshare.net/nativiaa/ss-

35638775. – Загл. с экрана.

10. Мамоненкова, М. В. Організація

інноваційної діяльності НБ ВНЗ / М. В.

Мамоненкова // Матеріали наук.-практ.

конф. "Сучасні тенденції розвитку

бібліотеки в структурі інформаційного

забезпечення навчального процесу і

наукової діяльності ВНЗ", 29 жовт. 2014 р.

– Чернігів : НБ ЧНТУ, 2014. – С. 12–27. –

Режим доступу :

http://library1.stu.cn.ua/wpcontent/documents

/conferensiy.pdf. – Назва з екрану.

11. Подрезова, М. О. Стратегія

розвитку Наукової бібліотеки в умовах

інформатизації суспільства / М. О.

Подрезова // Вісн. ОНУ. Сер.

Бібліотекознавство, бібліографознавство,

книгознавство. – О., 2014. – Т. 19. – Вип 1

(11). – С. 11–31.

УДК 021:004

Некипелова О. М.,

гол. бібліотекар відділу електронної інформації

Центральної міської бібліотеки ім. М. Л. Кропивницького

ЦБС для дорослих м. Миколаєва,

Цуканова А. Є.,

зав. сектору аналітичного інформування органів влади

Центральної міської бібліотеки ім. М. Л. Кропивницького

ЦБС для дорослих м. Миколаєва

ДОСВІД ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЦЕНТРАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ

ІМ. М. Л. КРОПИВНИЦЬКОГО М. МИКОЛАЄВА З НАДАННЯ ДОСТУПУ ДО

ПОСЛУГ ЕЛЕКТРОННОГО УРЯДУВАННЯ

Темп життя сучасної людини

пришвидшується, і люди високо цінують

зручність та комфорт, з якими можна

виконати роботу, отримати послугу та





24

обмінятися інформацією. Саме на

досягнення цих цілей у відносинах "влада

– громада" спрямоване електронне

урядування, невід’ємною складовою яких є

доступ до послуг в електронному форматі.

Публічні бібліотеки як загальнодоступні

заклади є тим соціальним інститутом, який

може долучитися до впровадження в країні

е-урядування. Сучасні бібліотеки сьогодні

пропонують громадянам безкоштовний

інтернет, доступ до офіційної та соціально

значимої інформації онлайн, навчання

комп’ютерній грамотності та навикам

роботи з електронними сервісами.

Однією з таких бібліотек є

Центральна бібліотека ім. М. Л.

Кропивницького Централізованої

бібліотечної системи (ЦБС) для дорослих

м. Миколаєва. Бібліотека добре відома в

професійному середовищі своєю

інноваційною діяльністю, має

багаторічний досвід по забезпеченню

прозорості та відкритості діяльності

місцевої влади. З 1994 р. бібліотека є

активним інформаційним провайдером

органів місцевого самоврядування та

сприяє відкритості їх діяльності. З 1997 р.

згідно зі Статутом територіальної громади

міста Миколаєва надає мешканцям доступ

до оригіналів місцевих нормативно-

правових документів. У 2010 р. увійшла до

числа співвиконавців міської програми

"Електронне врядування та електронна

демократія в місті Миколаєві на 2010 –

2015 роки". В тому ж році бібліотека

відкрила на своєму сайті розділ "Влада –

Бібліотека – Громада", в якому

розміщується актуальна інформація про

діяльність органів місцевого

самоврядування.

В 2012 р. бібліотеки ЦБС активно

включилися в процес розвитку

електронного урядування на місцевому

рівні, чому сприяло впровадження в

Україні міжнародної Ініціативи

"Партнерство "Відкритий Уряд" та

ініціативи "Публічні бібліотеки – мости до

електронного урядування". На виконання

міської програми "Електронне врядування

та електронна демократія в місті

Миколаєві на 2010 – 2015 роки" у 18-ти

бібліотеках поетапно протягом року було

створено інтерактивні точки доступу до

місцевого електронного документообігу,

які отримали назву Центрів

обслуговування громадян (ЦОГ). В

процесі організації ЦОГів було

використано досвід бібліотек зарубіжних

країн, опрацьований під час реалізації

проекту "Бібліотеки як складова

електронного діалогу громади і влади" за

підтримки програми "Бібліоміст".

Центр обслуговування громадян

являє собою інформаційно-консультаційну

службу, яка оснащена комп’ютерами та

інтернетом і забезпечує доступ до сервісів

електронного урядування. Користуватися

послугами ЦОГів можуть безкоштовно всі

мешканці міста незалежно від статі, віку,

соціального статусу та рівня комп'ютерної

грамотності. ЦОГи організовують

городянам доступ до електронних

інформаційних ресурсів органів державної

влади та місцевого самоврядування,

забезпечують взаємодію з органами влади за

допомогою інформаційно-комунікаційних

технологій, а також надають населенню

можливість оволодіння комп’ютерною

грамотністю та сервісами е-урядування.

Саме мережа ЦОГів є найдоступнішим

інструментом забезпечення населення як

інформаційним зв’язком, так і можливістю

отримання інформації стосовно процедури

надання певної адміністративної послуги,

переліку документів для її отримання із

зразками заповнення, розміру та порядку

оплати адміністративної послуги,

посадових осіб, відповідальних за надання

певних видів адміністративних послуг.

На початку 2015 р. Центральна міська

бібліотека ім. М. Л. Кропивницького ЦБС

для дорослих м. Миколаєва за підтримки

Ради міжнародних наукових досліджень та

обмінів (IREX), програми "Бібліоміст" та

Міністерства культури України

виконувала проект "Електронні послуги

всім і кожному миколаївцю!",

спрямований на підвищення

поінформованості жителів Миколаєва і

Миколаївської області про наявні





25

електронні послуги та рівня володіння

сервісами електронного урядування.

Партнерами проекту виступили Центр

надання адміністративних послуг

Миколаївської міськради, Асоціація

органів місцевого самоврядування "Міста

електронного врядування України",

Миколаївський міський благодійний фонд

МЕТА "Від спільного бачення – до

спільних дій". З Миколаївською міською

радою та низкою місцевих громадських

організацій на виконання проекту було

укладено Меморандум про співпрацю.

За проектом було проведено 4

навчальні семінари з оволодіння

навичками користування електронними

послугами. Учасниками семінарів стали 80

осіб, серед яких студенти факультету

соціології спеціальності "соціальна

робота" Чорноморського державного

університету імені П.Могили,

представники соціально активних

громадських організацій м. Миколаєва,

фахівці Міського територіального центру

соціального обслуговування (надання

соціальних послуг) департаменту праці та

соціального захисту населення

Миколаївської міської ради, спеціалісти

виконавчого комітету, робочих груп,

громадських рад та депутатського корпусу

Миколаївської міської ради.

На базі 18-ти Центрів обслуговування

громадян було проведено 48 міні-тренінгів

для більш ніж 300 людей похилого віку, на

яких учасники дізнались про засади е-

урядування, діяльність Центру надання

адміністративних послуг Миколаївської

міської ради, наявні електронні сервіси,

опанували навичками користування

електронними послугами.

Особливу зацікавленість у городян

викликало онлайн-консультування щодо

запису городян на особистий прийом до

заступників Миколаївського міського

голови та скайп-консультування населення

з отримання адміністративних послуг. За 2

місяці було надано близько 80 скайп-

консультацій.

Центральна бібліотека ім. М. Л.

Кропивницького накопичила досвід

проведення інформаційно-просвітницьких

кампаній. Дієвими формами популяризації

електронних послуг стали: статті в ЗМІ, в

т.ч. інтернет-ЗМІ, соціальних мережах,

блогах, виступи на місцевому телебаченні і

радіо, флешмоби, загальносистемні

конкурси на кращу інформаційну

кампанію з популяризації електронних

послуг, інформаційна відео- та друкована

продукція, вуличні акції. За 3 роки

Центрами обслуговування громадян ЦБС в

різних мікрорайонах міста було проведено

близько 40 вуличних акцій до Дня міста,

Всеукраїнського дня бібліотек,

Всесвітнього дня інформаційного

суспільства тощо.

Співпраця ЦБС для дорослих м.

Миколаєва з органами місцевого

самоврядування продовжується і сьогодні.

У вересні 2015 р. бібліотека у партнерстві

з Центром надання адміністративних

послуг Миколаївської міськради і

Миколаївським міським благодійним

фондом МЕТА стала переможцем

конкурсу, оголошеного Миколаївською

міською радою для інститутів

громадянського суспільства в рамках

реалізації Програми сприяння розвитку

громадянського суспільства на 2014 – 2015

роки. Проектом "Миколаївцям популярно

про адміністративні послуги" передбачено

проведення для городян безоплатних міні-

тренінгів з отримання навичок

користування адміністративними

послугами, в т.ч. в електронному форматі,

вивчення громадської думки стосовно

стану поінформованості населення

Миколаєва про послуги місцевої влади та

готовності їх отримання через інтернет.

Спільно з Центром надання

адміністративних послуг Миколаївської

міської ради буде ознайомлено депутатів

Миколаївської міської ради нового

скликання зі станом впровадження

адміністративних послуг на національному

та місцевому рівнях та перспективами

розвитку електронних адміністративних

послуг через проведення навчального

семінару із залученням експертів у галузі

державного управління та електронного





26

урядування. Також поновлено скайп-

консультування населення щодо

отримання адміністративних послуг.

Діяльність Центральної бібліотеки ім.

М. Л. Кропивницького з впровадження

інноваційних послуг е-урядування

отримала високу професійну оцінку на

всеукраїнському та міжнародному рівнях.

На Всеукраїнському ярмарку бібліотечних

інновацій "Сучасна бібліотека: розвиваємо

місцеві громади" (2012 р., м. Київ)

бібліотека стала переможцем у конкурсі на

кращу інноваційну бібліотечну послугу в

номінації "Захист прав та представлення

інтересів громади".

У 2013 р. бібліотека стала

переможцем конкурсу "Внесок у відкритий

уряд", організованого Програмою

інновацій у публічних бібліотеках

Міжнародного консорціуму EIFL.

Нагороду було отримано на міжнародній

бібліотечній конференції Next Library (м.

Орхус, Данія).

Інформація про видання

практичного посібника увійшла в щорічну

"Доповідь про стан інформатизації та

розвиток інформаційного суспільства в

Україні за 2013 рік" Кабінету Міністрів

України. Випуск бібліотекою практичного

посібника і перемога в міжнародному

конкурсі EIFL-PLIP увійшли в ТОП-події

2013 року у сфері електронного управління

в Україні, перелік подій складено

Національним центром електронного

управління.

УДК 025.2:027.7:004.7

Новикова І. В.,

завідуюча відділом комплектування


НБ НУК

СУЧАСНА ЗМІНА ТЕХНОЛОГІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА ВІДДІЛУ

КОМПЛЕКТУВАННЯ ТА НАУКОВОЇ ОБРОБКИ ЛІТЕРАТУРИ В УМОВАХ

АВТОМАТИЗАЦІЇ БІБЛІОТЕЧНИХ ПРОЦЕСІВ

Фонди бібліотеки – найцінніші

джерела та інформаційні ресурси

університету. Слід сказати, що фонд нашої

бібліотеки складає понад 768 800

примірників.

Автоматизація вузівських бібліотек

зовсім не є даниною часу. Перш за все

вона підпорядкована головним цілям

діяльності бібліотеки ВНЗ:

– формуванню інформаційних

ресурсів, що відповідають широкому

спектру запитів користувачів;

– наданню цих ресурсів оперативно, в

повному обсязі і найбільш зручним для

користувачів способом.

Впровадження засобів

комп’ютеризації внесло суттєві корективи

в організацію основних технологічних

процесів, в саме розуміння технології

комплектування. Інноваційна технологія

комплектування зумовлює новий підхід до

накопичення документно-інформаційних

ресурсів бібліотеки вишу. Застосування

новітніх інформаційних технологій

допомагає відділу комплектування

оперативно знайомитись з асортиментом

книжкового ринку, використовуючи нові

форми та джерела комплектування. Перед

відділом було поставлене завдання відійти

від традиційних форм комплектування і

вміло впровадити інновації у своїй роботі,

забезпечивши тим самим мобільність,

чіткість, результативність та якість.

З 2000 року почали створювати свою

першу електронну БД – Електронний

каталог. Розпочато впровадження

автоматизованої технології обліку і

обробки літератури, всі нові надходження

до бібліотеки заносяться до єдиного

Електронного каталогу. Набагато

полегшує роботу з комплектування

автоматизоване формування облікових та





27

фінансових документів (інвентарна книга,

книга сумарного обліку, акти, каталожні

картки тощо). Технологія роботи з

періодичними виданнями дає можливість

проводити процес реєстрації періодичних

видань з автоматичним формуванням

записів електронного каталогу, з

наступним аналітичним розписом статей.

Наш ЕК містить понад 27 тис. описів

періодичних видань.

Спрощено процес перевірки на

дублетність: каталог дає відповідь про

наявність документу у фонді бібліотеки.

Електронний каталог дозволяє

організувати роботу бібліотеки на якісно

новому рівні, забезпечує читачам

максимально оперативний і точний пошук

інформації. Використання програми

"УФД/Бібліотека" дало можливість

об’єднати електронні ресурси вузівських

бібліотек нашого міста.

Великі можливості в організації

ефективного комплектування бібліотечних

фондів надають ресурси Інтернет.

Сьогодні відділ має у своєму

розпорядженні комп'ютерне устаткування і

копіювальну техніку. Всі комп'ютери

бібліотеки об'єднані в локальну мережу,

відповідно, є доступ до Інтернету.

Бібліотека, маючи вихід до цієї глобальної

мережі, користується не тільки

повнотекстовими базами даних, а й

інформаційними ресурсами, спеціально

призначеними для відбору, замовлення та

придбання документів для бібліотечних

фондів.

Видавничі сервери пропонують

передплату на поточні та архівні версії

періодичних видань, які можуть регулярно

надходити на сервер бібліотеки

електронною поштою. Така форма

документопостачання, значно дешевша та

ефективніша в часі. Відділом вивчається та

аналізується економічна ефективність

використання друкованих видань та їх

електронних аналогів, інтенсивність

використання окремих видів документів на

різноманітних носіях.

Електронна версія каталогу

періодичних видань, містить інформацію

про всі газети та журнали, що є у фонді

бібліотеки з 2000 року, та про нові

надходження, дані про місце збереження

видань в підрозділах бібліотеки, постійно

вдосконалюється. Використовуючи

електронний каталог фірми "Періодика",

передплачуються періодичні видання

України та країн СНГ.

Бібліотека має можливість доступу до

повнотекстових електронних журналів

найбільшого у світі видавництва періодики

EBSCO, де представлені наукові журнали з

усього світу.

Реалізація процесів комплектування,

обробки, систематизації, обслуговування

читачів в автоматизованому режимі

дозволяє говорити про комплексну

автоматизацію Наукової бібліотеки, що

поєднує в єдину систему всі бібліотечні

процеси. Технологія формування

бібліотечного фонду в нашій бібліотеці

побудована у такий спосіб, щоб своєчасно

й повноцінно задовольнити інформаційні

запити за найменшою витратою часу як

бібліотекаря, так і користувача, при

раціональних фінансових витратах.

У відділі в повному обсязі

використовують операції систематизації та

предметизації зі створення БД

“Електронний каталог” (ЕК), який є

найголовнішою базою даних бібліотеки.

Усі види документів, які надходять до

бібліотеки, заносяться до ЕК. На сьогодні

його обсяг становить понад 120 тис. назв і

біля 285 тис. примірників документів.

Кожна сучасна наукова бібліотека

приділяє багато уваги створенню

електронної бібліотеки як невід’ємної

частини інформаційного ресурсу

бібліотеки.

Останнім часом у практику

комплектування бібліотеки інтенсивно

впроваджується новий напрямок:

використання видань на електронних

носіях. Наш фонд налічує майже 1200

одиниць електронних видань.

У рамках забезпечення доступу

користувача до інформаційних ресурсів

бібліотеки, у системі реалізовані такі

функції:





28

– багатоаспектний пошук документів

у ЕК, проблемно-орієнтованих базах

даних, у результаті якого формується

список відібраних документів із

можливістю зберігання списку;

– перегляд та копіювання електронної

копії документу, якщо вона існує;

– надання повної інформації про

місцезнаходження документу.

На сьогодні відділом комплектування

освоєно такі елементи модуля

"Комплектування" як каталог

"Дисципліни". При реєстрації кожної

дисципліни задається її назва,

характеристики, дата занесення та

редагування, відповідні коди

класифікаторів УДК. Назва дисципліни

використовується надалі в тематико-

типологічному плані, а коди

класифікаторів дозволяють

автоматизовано співвідносити дисципліни

з документами. За кожною дисципліною

відповідно її назви та систематизації

закріплено список документів, які

знаходяться у фондах бібліотеки, постійно

вводяться нові спеціальності і

спеціалізації, а отже – нові дисципліни і

спецкурси, що ставить завдання

укомплектовувати фонд такими

посібниками, яких не вистачає, на які є

попит у користувача. Важлива

спеціалізована частина фонду бібліотеки

сьогодні – фонд електронних копій із

друкованих видань. Доступ до

електронних версій знижує гостроту

фінансових проблем, вирішує проблему

примірників: одним підручником може

одночасно користуватись багато

студентів.

Запорукою надійного збереження

бібліотечного фонду є своєчасний облік

надходжень та контроль за їх місцем

розподілу. З 2004 року бібліотека

розпочала ретроконверсію бібліотечного

фонду, яка передбачає його зберігання.

Виходячи з матеріальних можливостей,

обрано методику введення літератури за

каталожними картками Генерального

каталогу.

На сучасному етапі вирішальну роль

відіграє оперативність, з якою

розповсюджується інформація. Одним із

джерел надання оперативної інформації є

періодичні видання. Разом з кафедрами

бібліотека має змогу передплатити весь

спектр необхідних видань.

Якість інформації, внесеної до ЕК, та

тієї, що вноситься щоденно, є для

бібліотеки одним з актуальних завдань,

тому постійне редагування електронного

каталогу розглядається як основний

критерій контролю якості створюваної

бази даних.

Електронний каталог вимагає

постійного редагування, внесення змін, які

відбуваються в книжковому фонді.

Редагування ЕК – це ще одна нова форма

роботи нашої бібліотеки, що

впроваджується в роботу

автоматизованими технологіями. Щорічно

редагується більше 5 тис. описів.

Редагування здійснюється з метою

виявлення та виправлення помилок

бібліографічних, граматичних, змістовних,

технологічних. Поточне редагування ЕК є

універсальним і відбувається щоденно при

введенні бібліографічних описів у каталог

методом безпосереднього перегляду описів

документів. Редактор ЕК контролює

відповідність бібліографічного опису

документів ДСТУ, який діє на

сьогоднішній день. Після редакції описів

нових надходжень редактор ЕК формує

списки нових надходжень для сайту.

Використання можливостей подати

інформацію читачеві через мережу

Інтернет полегшило доступ до

електронного каталогу.

Автоматизація процесів

комплектування забезпечує якісне

формування фонду. Завдяки новим

технологічним процесам відділ

комплектування має можливість

оперативно збирати інформацію про

документи, здобувати їх, рахувати,

здійснювати контроль витрат і фінансової

звітності. Технологічні зміни підвищили

вимоги до професійного рівня

співробітників. Підводячи підсумки,





29

необхідно відзначити, що комплексна

автоматизація дозволила не тільки

полегшити працю бібліотекарів нашої

бібліотеки, виявити помилки традиційної

технології, раціонально розподілити

трудові ресурси, але й надала читачам

зовсім нові можливості.


1. Бровкін, А. Г. Комплектування

наукових бібліотек в умовах

інформатизації суспільства / А. Г. Бровкін

// Стратегія комплектування фондів

наукової бібліотеки : тези доп. Міжнар.

наук. конф., 8–10 жовт. 1996 р. –

Київ,1996. – С. 57–59.

2. Магницкая, А. Ф. Пути создания

электронных ресурсов в научной

библиотеке Тюменской архитектурно-

строительной академии / А. Ф. Магницкая,

Ю. Н. Малай // Б-ки учеб. заведений. –

2007. – № 24. – С. 3–11.

3. Поліщук О. А. Редагування

електронних каталогів – новий напрямок

підвищення якості інформаційного

обслуговування користувачів бібліотек / О.

А. Поліщук // Бібл. форум України. – 2006.

– № 4. – С. 27–30.

4. Пясецька, М. П. Новітні технології

у роботі відділу комплектування

документів НБ ОНУ ім. І. І. Мечнікова / М.

П. Пясецька // Бібліотекознавство,

бібліографознавство, книгознавство. –

2007. – Т. 12, вип. 4. – С. 235–238.

5. Фісенко, Л. Автоматизована

бібліотечно-інформаційна система

Національної бібліотеки Білорусі / Л.

Фісенко // Бібл. вісн. – 2008. – № 2. – С.

24–26.

6. Цедік Т. Світовий досвід

використання карткових каталогів у період

інформатизації суспільства / Т. Цедік, А.

Приходько // Вісн. Кн. палати. – 2010. – №

10. – С. 14–16.

7. ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 (ГОСТ 7.1–

2003, IDT). Бібліографічний запис.

Бібліографічний опис. Загальні вимоги та

правила складання. – Чинний з 01.07.2007.

– Київ : Держспоживстандарт України,

2007. – 47 с. – (Система стандартів з

інформації, бібліотечної та видавничої

справи).

8. Універсальна десяткова

класифікація (УДК). У 2 кн. Кн. 1. Таблиці

/ голов. ред.

1. М. І. Сенченко. – Київ : Кн. палата

України ім. І. Федорова, 2002. – 932 с.

9. Універсальна десяткова

класифікація (УДК). Зміни та доповнення

(2001 р.) / відп. за вид. Н. О. Петренко. –

Київ : Кн. палата України ім. І. Федорова,

2004. – 108 с.

УДК 027.7 : 004.7

Петроченко Г. М.,

директор бібліотеки

ЧДУ ім. Петра Могили

БІБЛІОТЕКА ЧДУ ІМ. П. МОГИЛИ: ДІАЛОГ У СВІТОВІЙ МЕРЕЖІ

Бібліотека в епоху Веб 2.0 руйнує

бар’єри (фізичні, часові, просторові), стає

"всюдисущою" для користувачів.

Спілкування з користувачами

здійснюється, насамперед, в соціальних

мережах. Саме вони – віртуальний

майданчик для синергії користувачів.

Теоретично соціальною мережею можна

вважати будь-яку онлайнову спільноту,

учасники якої обмінюються інформацією і

беруть активну участь в обговоренні

певної теми.

Інформація повинна бути

різноманітною і торкатися різних аспектів

висвітлюваної тематики:

– 1/3 – новинний контент;

– 1/3 – корисний контент;

– 1/3 – fun-контент.

Ознаки блогу:

1. Доступність для читання;

http://korolenko.kharkov.com/cgi-bin/wcatalog/irbis?LNG=&Z21ID=&I21DBN=IFOND&P21DBN=IFOND&S21STN=1&S21REF=5&S21FMT=fullwebr&C21COM=S&S21CNR=10&S21P01=0&S21P02=1&S21P03=A=&S21STR=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%89%D1%83%D0%BA,%20%D0%9E%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%90%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0





30

2. Можливість коментування постів;

3. Персоніфікованість (авторство);

4. Соціальна спрямованість

(спілкування + зворотній зв’язок);

5. Інформативна та фактична функції

комунікації;

6. Відмінність від звичайного

вебсайту – зміни в часі, зворотна

хронологія, в той час як вміст сайту більш

"сталий".

Бібліотечні блоги класифікуються:

– За типом бібліотек: шкільні,

вишівські, публічні, наукові;

– За належністю: авторські, офіційні,

при бібліотеках;

– За стилем оформлення: текстові,

фотоблоги, відеоблоги.

Наш блог: текстовий, освітній,

вишівський, при бібліотеці:

– тема + ціль = освітній;

– за ознаками та стилем = текстовий;

– за типом бібліотек = вишівський;

– за належністю = при бібліотеці.

Представництво в соціальних

мережах: Vkontakte наша бібліотека з’явилась

у 2010 році завдяки ініціативі працівників

бібліотеки. З часом сторінка перетворилась

на більш офіційну групу в соціальній

мережі, "підтягнуту" до офіційних

сторінок університету. Має девіз: "..Чи

любите ви університетську бібліотеку так,

як любимо ії ми..?"

(Дивись тут: vk.com/club23821097)

Адмініструється провідним

бібліотекарем відділу наукової та

навчальної літератури О. Грищенко.

На 01.11.2015 р. у відкритої

бібліотечної групи кілька друзів (3), майже

сотня учасників (93). У середньому за

місяць маємо до 5 продивлянь та до 90

відвідувань. Періодичність оновлення

інформації – щомісяця. Зміст та

направлення-інформування через анонси

та прес-релізи про події та мережеві статті

з популяризації книг, читання та бібліотек.

Критерії відбору інформації – коло

інтересів нашої фокус-групи – студентства,

користувачів Vkontakte. Через цю

соціальну мережу реалізувався в 2012 році

літературний конкурс "Заради цього варто

жити!" (від об’яви про конкурс до

поздоровлення переможців та прохання

підійти до бібліотеки отримати свої твори

надрукованими …) Зараз (2015 – 2016

навчальний рік) через Vk реалізується

фотоконкурс "Читач в інтер’єрі

бібліотеки".

Facebook – профіль створено у квітні

2014 року. На 01.11.2015 року – 103 особи

натиснули кнопку "уподобати" (like).

Середнє охоплення: посилання – 43;

світлини – 19; дописи – 13; залучення – 3 –

5. (Дивись тут:

http//www.facebook.com/Бібліотека-ЧДУ-

імені-Петра-Могили-

636129226456215/timeline/).

Адмініструється провідним

бібліотекарем відділу наукової та

навчальної літератури (сектор літератури

іноземними мовами) Ю. Чепурко.

Періодичність викладання матеріалу: 2 – 3

пости на тиждень. Критерії підбору

інформації це: інформування про заходи

бібліотеки (анонси та прес-релізи); власні

(працівників бібліотеки) та мережеві статті

з популяризації читання; мережеві статті

про дослідження читання та книжкові

новинки; зображення-мотиватори читання.

Проект, що охоплює FB та блог

водночас, – це "Бібліотекарі

рекомендують", який починався з дописів

та роботи нашої бібліотеки, а за деякий час

набрав популярність та за підтримки

молодіжної секції УБА став

всеукраїнським (а нині навіть

міжнародним) та став частиною більшого

проекту з популяризації книг та читання.

Найцікавіші відгуки на прочитані книги

широкої читацької аудиторії є

«родзинками» цього проекту та цілком

відображують девіз загального проекту

УБА: "Читай! Формат не має значення…".

Наймолодшим з соціальних

сервісів, які використовує бібліотека є

створений в травні 2014 року за

допомогою платформи Blogger блог нашої

бібліотеки. (Дивись тут:

http:chdulibrary.blogspot.com).





31

На 01. 11. 2015 року статистика така:

дописів – 33, всього переглядів – 1810,

переглядів за передостанній місяць – 131,

за останній – 57. Адміністратором також є

Ю. Чепурко. Періодичність оновлення

інформації – 3 – 5 дописів на місяць.

Критерії підбору інформації майже такі

самі, як і в інших соціальних сервісах: те,

що може і повинно зацікавити нашу

читацьку аудиторію. Основні напрями

роботи – популяризація бібліотеки та

читання.

Удосконалення роботи бібліотеки

ЧДУ ім. Петра Могили з соціальними

сервісами – пропонування нових послуг та

пропозицій користувачам. Можна як

завгодно красиво та правильно називати

виставки, масові заходи або пости у

соцмережах, але коли до самої бібліотеки

та ії представництв в Інтернеті – сторінок у

соцмережах ніхто не заходить – це нонсенс

.

УДК 021 : 004.738.1

Письменна І. В.,

пров. бібліотекар відділу електронної інформації

Центральної бібліотеки ім. М.Л. Кропивницького

ЦБС для дорослих м. Миколаєва

АУДІОБЛОГ "ЗВУКОВИЙ СИЛУЕТ МИКОЛАЄВА": СОЦІАЛЬНИЙ,

КУЛЬТУРНИЙ, КРАЄЗНАВЧИЙ АСПЕКТИ

На початку 2015 року в Центральній

міській бібліотеці ім. М.Л.

Кропивницького Централізованої

бібліотечної системи для дорослих м.

Миколаєва був створений новий інтернет-

ресурс – аудіоблог "Звуковий силует

Миколаєва" (http://zvuk-

mykolayiv.blogspot.com).

Завдання нового блогу – висвітлення

в аудіоформаті подій культурного та

літературного життя рідного міста,

зокрема тих заходів, які проходять в

Центральній бібліотеці ім. М.Л.

Кропивницького. Створення блогу

відповідає головній місії публічних

бібліотек – забезпеченню необмеженого

доступу до інформації та її джерел для

розвитку місцевої громади, кожної окремої

особи, збереженню історичного і

культурного надбання. І в першу чергу,

блог призначений для жителів Миколаєва з

проблемами зору, маломобільних людей, у

яких виникають труднощі з пересуванням

містом.

На сторінках аудіоблогу

розміщується інформація у звуковому

форматі в блоках про славетних

миколаївців, визначні історичні події,

екологічні аудіоекскурсії, анонси

бібліотечних заходів, презентації книг, в

т.ч. краєзнавчого характеру, відгуки про

творчі зустрічі, інтерв’ю з відомими

письменниками тощо.

Потрібно відмітити три аспекти

функціонування даного ресурсу :

– соціальний – забезпечення

безбар’єрного доступу до інформації для

людей з обмеженими фізичними

можливостями (а саме: слабкозорі,

незрячі) і їхньої адаптації в сучасному

інформаційному суспільстві.

– культурний – розвиток духовності,

культурного діалогу, знайомство з

культурною спадщиною рідного міста,

залучення читачів, особливо молоді, до

культурних цінностей.

– краєзнавчий – популяризація,

розповсюдження краєзнавчих знань,

інформації про історію та сьогодення

Миколаєва, творчість видатних

миколаївців-літераторів.

Посилання на нові матеріали

аудіоблогу розміщуються на сторінці

Центральної бібліотеки ім. М.Л.

Кропивницького в соціальній мережі

Facebook, що сприяє його популярності.

Статистика відвідування блогу

свідчить про його затребуваність:





32

користувачі особливо активно

переглядають розділи блогу "Розмови про

поезію", "Місто. Події. Люди",

"Аудіоілюстрації". За період існування

аудіоблог було переглянуто близько 1800

раз користувачами з України, США,

Естонії, Малайзії, Молдови, Німеччини,

Словаччини, Кенії, Венесуели, Японії.

Можемо припустити, що серед зарубіжних

відвідувачів є наші земляки.

Ідею створення блогу саме в такому

форматі підтримали наші партнери:

Миколаївська обласна телерадіокомпанія

(цикл радіопередач "Видатні миколаївці"),

історико-інформаційний сайт

"Николаевский базар" (аудіоверсії

відеофільмів "978: чтобы помнили"),

Міський центр екологічної інформації та

культури (Екологічні аудіоекскурсії),

миколаївський історик Євген Горбуров

(цикл інтерв’ю "Миколаїв в моєму житті" з

героями книги "Истории для истории:

Очерки об исторических событиях, о

Николаевской земле и ее людях"). Є

домовленість з відомим журналістом

Валерієм Бабичем про представлення на

сторінках блогу аудіоверсій зустрічей

клубу "Авіаносець".

Отже, на сьогоднішній день,

аудіоблог "Звуковий силует Миколаєва"

функціонує як сучасний краєзнавчий

інтернет-ресурс з актуальним для городян

змістом і поступово стає помітним явищем

у соціокультурному просторі Миколаєва.

УДК 021

Подрезова М.О.

директор Наукової бібліотеки

ОНУ імені І.І. Мечникова,

голова зонального методичного центру

бібліотек ВНЗ півдня України

ІННОВАЦІЙНІ МОДЕЛІ НАУКОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ

Бібліотечно-інформаційна

інфраструктура в умовах розвитку

Інтернету, формування електронних

фондів істотно змінилася. Початковою

точкою при проектуванні бібліотеки

повинно бути зручність надання та

отримання бібліотечної послуги, в це

поняття входить і доброзичлива по

відношенню до читача організація

бібліотечного простору. Все це обумовлює

перехід від розуміння традиційної

бібліотеки як фізичного простору для книг

до її розуміння як простору для читача і

бібліотекаря.

Так що ж слід оновлювати в

бібліотеках і приводити у відповідність до

потреб суспільства? Насамперед - склад і

зміст послуг. Бібліотека - одне з

небагатьох закладів культури, яка не

створює єдиний для всіх алгоритм

поведінки, що властиво, наприклад,

театру, філармонії. Бібліотека може

зберегти привабливість для читачів і

зайняти гідне місце в інформаційній

інфраструктурі культури та освіти тільки в

тому випадку, якщо склад і зміст послуг, їх

розвиток будуть відповідати побажанням

читачів. Що потрібно для цього робити?

Перш за все, необхідно вивчити нові

можливості обслуговування читачів, які

відкриваються у зв'язку з розвитком

комп'ютерних технологій, скоротити до

мінімуму спілкування читача і

бібліотекаря, позбавлене інтелектуального

змісту. Бібліотекарям слід як найскоріше

позбавлятися від іміджу суворого

наглядача. У розділ кута необхідно

поставити тезу: Читач – чесна людина,

піклуватися про нього – головний

обов'язок бібліотеки.

Звісно, що реальне майбутнє є у тих

бібліотек, які поєднують як традиційні, так

й інноваційні моделі комунікації,

культуру спілкування з книгою та нові





33

інформаційні технології. Саме такий

стратегічний напрямок обрала Наукова

бібліотека Одеського національного

університету імені І. І. Мечникова як

соціальна інституція на шляху

модернізації української бібліотечної

системи.

Інноваційні моделі у бібліографічному

обслуговуванні

Створення информаційно-

аналитичного сектора.

У структурі інформаційно-

бібліографічного відділу створено сектор

інформаційно-аналітичного забезпечення,

який сьогодні моніторить світові ресурси,

проводить аналіз рівня цитування та

індекса Хірша вченого, відстежує імпакт-

фактор періодичних видань Одеського

національного університету, здійснює

пошук матеріалів у глобальній мережі на

допомогу навчальному процесу та

науковій діяльності університету, інтегрує

гетерогенні інформаційні потоки вчених у

наукометричні бази.

До нової моделі бібліографічного

обслуговування відноситься також і імідж-

каталог який дає можливість тепер

працювати віддаленим користувачам з

генеральним каталогом бібліотеки в онлан-

режимі. Імідж-каталог являє собою

електронну модель традиційного

карткового каталогу. У ньому представлені

унікальні видання - це іменні фонди (9

кол.), Стародруки XVI-XVIII ст.,

Алфавітний каталог книг з XVIII ст. (рос.,

укр., лат. мовами), періодичні та

продовжувані видання (до 1970 р).

До ще одного представницькому

ресурсу ми відносимо "Електронну

бібліотеку", яка дає можливість нашим

читачам також в онлайн-режимі читання

книг раніше не доступних для всіх.

"Електронна бібліотека" складається з

16 тис.042 док.

Електронна бібліотека стародруків та

рідкісних видань (441 док.);

Репозитарій ОНУ (6711 док.);

Електронна бібліотека стародруків і

рукописів – це інформаційний ресурс, який

включає повнотекстові копії рідкісних і

цінних видань. Інкунабули, рідкісні та

рукописні видання складають золотий

фонд бібліотеки. Предметом особливої

гордості є іменні колекції видних учених і

державних діячів. Оцифровка названих

видань вирішує проблеми схоронності

таких документів, а також забезпечує

доступ читачів до них, що сприяє

введенню в науковий обіг стародруків та

рідкісних книг, а також інформаційного

розкриттю іменних колекцій.

В даний час на сайті НБ ОНУ

виставлені тексти близько 450

оцифрованих видань у рубриках:

"Стародруки", "Україніка", "Одессика". Ця

база постійно поповнюється.

"Повнотекстові підручники та

методичні матеріали" – база даних, назва

яких говорить сама за себе – тут містяться

електронні варіанти підручників з різних

дисциплін, а також інші сучасні видання,

що мають друковані аналоги. У базі

налічується 2 644 джерела, у тому числі

573 підручників.

З впровадженням інтернет-технологій

в бібліотечну практику формування

бібліографічних баз даних стало

першочерговим завданням бібліографів.

Так, у перші роки на сайті Наукової

бібліотеки ОНУ з'явилися Інтернет-

ресурси найбільших пошукових систем,

потім були створені бібліотечні ресурси-

інтернет, а незадовго інтернет-навігатор по

електронним бібліотекам. Бібліографи

складали різні тематичні списки

літератури. Невдовзі було створено БД:

"Науковці ОНУ", "Наші герої", "До 150-

річчя ОНУ".

Співробітники інформаційно-

бібліографічного відділу проводять велику

аналітичну роботу, зокрема, аналізують

інтернет-ресурси відповідно з

необхідністю нових тем для факультетів.

Після ретельного аналізу сайтів вони

відбирають найбільш важливі, з яких

формується вебліографія на зовнішні

інтернет-ресурси. У результаті такої

аналітичної роботи за останні роки за

новими спеціальностями, що відкрилися

на факультетах, бібліографи створили ряд





34

БД, що частково вирішили проблему

книгозабезпеченості:

• "Біотехнологія: інтернет-ресурси

науково-практичних видань";

• "Журналістика та видавнича справа –

інтернет-ресурси науково-практичних

матеріалів";

• "Компендіум психодіагностичних

методик та програм тренінгів";

• "Нанотехнології: інтернет-ресурси

науково-практичних видань".

Формування інформаційної

культури студентів

Розроблено новий алгоритм

проведення бібліотечно-бібліографічних

занять, в результаті чого були введені

різноманітні форми їх проведення

(можливості сайту бібліотеки,

користування ел. каталогом і базами

данних).

Для бакалаврів, магістрів, аспірантів

проводяться заняття:

1. Презентація електронних ресурсів

НБ ОНУ імені І.І. Мечникова

2. Наукометричні показники та

наукометричні БД.

3. Оформлення публікацій.

4. Оформлення списків літератури.

5. Основні довідкові видання.

6. Скороченя слів та словосполучень в

бібліографічному описі.

7. Шифр зберігання видання (УДК,

ББК, авторський знак), як

необхідний елемент вихідних

відомостей.

8. Конкурентоспроможність наукового

журналу: пріоритети розвитку.

Інноваційні моделі комунікації:

НБ ОНУ вже давно стала ініціатором

запровадження багатьох нових напрямків.

Найважливішими з них є перенесення

науково-видавничої діяльності

університету до сфери власної

відповідальності бібліотеки, поширення

бібліотечних процесів на масиви

первинних наукових даних та результатів

науково-дослідної діяльності вчених

університету, організація сайтів

періодичних видань університету та

інтеграція їх в наукометричні бази даних,

організація науково-практичних семінарів

з представниками редколегії періодичних

видань ОНУ тощо.

За ініціативи Наукової бібліотеки в

рамках проекту ELibUkr "Електронна

бібліотека України: створення Центрів

Знань в університетах України" в 2010 р.

було створено Інституційний репозитарій

відкритого доступу, як окремої платформи,

що дає можливість продемонструвати весь

науковий потенціал університету.

Інституційний репозитарій розміщено на

сервері НБ ОНУ. Наповнення та реклама

про його функціонування покладено саме

на працівників бібліотеки. За наказом

ректора, вчені ОНУ, в обов’язковому

порядку постачають наукові публікації до

репозитарію. При передачі своїх праць,

автори підписують з університетом

"Авторський договір" та дають згоду на

публікацію праць в мережі Internet.

На сьогодні репозитарій включає вже

близко 6100 документів (кількість

переглядів за рік становить понад 215000).

Великий відсоток користувачів з країн:

Франція, США, Китай, Нідерланди, Росія,

Канада, Данія, Німеччина та ін. країн.

Архів уже зареєстрований у міжнародних

гарвестерах:

- у світовому реєстрі ROAR

(Соутгемптонський університет,

Великобританія);

- у "Покажчику Репозитаріїв

відкритого доступу" (Ноттінгемський

університете, Великобританія);

- а також в українському гарвестері

Simple Metadata in Open Ukraine Archives

(система пошуку у відкритих архівах

України).

В 2013 році в ЮНЕСКО стартував

Проект Directory of Open Access Scholarly

Resources (ROAD), в якому проводився

аналіз баз даних (репозитаріїв). В

результаті, міжнародним центром ISSN, за

підтримки комунікаційного та

інформаційного сектору ЮНЕСКО,

електронний архів-репозитарій ОНУ

зареєстровано в міжнародному реєстрі

ISSN та надано власний ISSN 3210-7731 й

отримано статус повноцінного відкритого





35

електронного видання, у якому можна

публікувати результати досліджень як у

першоджерелі нарівні з друкованими

періодичними виданнями.

На головній сторінці офіційного

сайту Наукової бібліотеки ОНУ можна

знайти електронний каталог стародруків,

електронну повнотекстову бібліотеку

рідкісних стародрукованих видань,

основою якої є колекції бібліотеки

(оцифровано понад 400 книжок). Ми стали

першою вузівською Науковою

бібліотекою, якій керівництво ОНУ надало

фінансову можливість для створення

імідж-каталогу, виставленому на

бібліотечному сайті. Імідж-каталог має

розділи: "Стародруки" (XV-XVIII ст.);

"Іменні колекції", "Алфавітний каталог

українською мовою (АК)", АК російською

мовою, АК латиницею (XVIII-1970 р.);

періодичні видання, журнали, газети

(XVIII-1970 р.), які інформують про

книжкові пам’ятки, що зберігаються в

наших фондах.

Наукова бібліотека стала засновником

друкованого періодичного видання

"Вісник ОНУ. Серія Бібліотекознавство,

бібліографознавство, книгознавство". В

2012 р. бібліотека створила електронний

аналог цього журналу, розробивши

особистий сайт "Вісника ОНУ" та

завантажила весь архів випусків цього

журналу. На сьогодні – сайт є важливим

джерелом інформації про видання. Обидві

версії журналів, друкована та електронна,

мають особистий Міжнародний

стандартний номер серіального видання

(ISSN).

В 2014 р. бібліотекою було створено

ще один електронний періодичний журнал

"Biblio-Колегіум", в якому розміщуються

матеріали секції "Бібліотечно-

бібліографічна справа", що є невід’ємною

частиною щорічної Звітної наукової

конференції професорсько-викладацького

складу і наукових працівників Одеського

національного університету імені

І. І. Мечникова.

Бібліотеки повинні збільшувати не

тільки книжкову частину фонду, але і його

не книжкову складову, приймати

замовлення на виконання пошуку в

Інтернеті, розвивати дистанційне

обслуговування, активно пропонувати

послуги потенційним читачам, наприклад

студентам, вченим. Читачів потрібно

"вербувати". Бібліотеку і її послуги слід

предметно рекламувати.

УДК 023.4:37

Сидоренко А. І.,

канд. пед. наук, доцент каф. документознавства

та інформаційних систем Відокремленого

підрозділу "Миколаївська філія Київського

національного університету культури і мистецтв"

ПИТАННЯ ТРАНСФОРМАЦІЇ БІБЛІОТЕЧНО-ІНФОРМАЦІЙНОЇ ОСВІТИ У XXI

СТОЛІТТІ

Концепціям вищої фахової освіти

бібліотекарів присвячені в різні часи праці

О. Башун, В. Ільганаєвої, О. Кашкарьової,

Н. Кушнаренко, В. Пашкової, Г.

Саприкіна, В. Скнар, М. Слободяника.

Питанням безперервної освіти присвячені

праці А. Бровкіна, В. Дригайло, А.

Корнієнко, О. Матвієнко, Т. Павлуши, М.

Сенченка, А. Соляник, Л. Філіпової, І.

Шевченко та ін. Дослідники намагаються





36

вирішити ряд протиріч, успішне

визначення яких впливає на якість

підготовки кадрів бібліотечно-

інформаційного профілю. Серед них

можна окреслити наступні: потреба

бібліотечної освіти у

висококваліфікованих кадрах, здатних

працювати в умовах використання

потужних комп’ютерних технологій, і

сучасний стан підготовки бібліотечних

фахівців; необхідність послідовності у

здобутті студентами знань, вмінь і навичок

та дублювання окремих дисциплін

документально-комунікативного циклу на

різних освітньо-кваліфікаційних рівнях;

потребою щодо входження у світовий

освітній простір і необхідністю зберігати

вітчизняний досвід підготовки

бібліотечно-інформаційних спеціалістів та

ін.

Новий етап суспільного розвитку,

котрий отримав назву інформаційного

суспільства, створив певні умови

перетворень у всіх сферах суспільного

життя, в т.ч. і в бібліотечній, в якій нині

виникають нові форми організації

діяльності, відбуваються зміни в

технологічній, кадровій, управлінській

складових функціонування [2].

Усвідомлюється диверсифікація

бібліотечно-інформаційної професії,

втрата чіткості у визначенні кваліфікацій

випускників, посилення ролі системно-

організаційних якостей спеціалістів, серед

яких інтелектуальні, моральні,

комунікативні, якості самоорганізації.

Дослідники також відзначають і

підвищення ролі загальнокультурної

компетенції бібліотечних фахівців, що

орієнтована на усвідомлення тих

культурних, технічних, економічних змін,

що відбуваються у суспільстві.

Розробка стратегії розвитку

бібліотечної освіти передбачає з'ясування і

вирішення цілої низки принципових

завдань: теоретико-методологічних та

організаційних.

В. О. Ільганаєвою було закладено

теоретико-методологічне підґрунтя нової

парадигми бібліотечної освіти, яка полягає

у переході до підготовки фахівців згідно з

основними рівнями соціально-

комунікаційної діяльності, що відбувається

в бібліотеці – документальним,

інформаційним та когнітивним [1].

Треба відзначити, що бібліотекарі

виявилися придатними до опанування

нових інформаційних технологій, нової

реальності щодо діяльності по

обслуговуванню користувачів, нової

парадигми бібліотечної освіти, яка

отримала назву інноваційної. Дана

парадигма місить декілька моделей: освіта

як формування наукової картини світу;

освіта як професіоналізація; освіта як

формування культури розумової

діяльності; освіта як підготовка до життя;

концепція безперервної освіти.

Виходячи з сучасної парадигми,

бібліотечна освіта має формуватися як

безперервний у соціокультурному та

суб’єктно-особистісному розумінні процес

[2]. Сьогодні суспільство вимагає від

бібліотекарів мислити по-новому,

навчатися новому, впроваджувати нове в

роботу бібліотек. Метою професійної

освіти стає формування нового

професійного мислення. Це передбачає

осмислення бібліотечної діяльності в

протиріччях принципів бібліотечно-

інформаційних та загалом соціально-

комунікативних процесів, передбаченні та

прогнозуванні професійної діяльності в

бібліотечній сфері. Основними напрямами

в організації безперервної бібліотечної

освіти виступають: охоплення всіх

категорій бібліотекарів, формування

компетенцій молодих бібліотекарів,

навчання бібліотекарів навичкам

інноваційного підходу в бібліотечній

діяльності, формування здатності до

самостійного спостереження, опрацювання

професійного досвіду фахівців, правильне

прийняття управлінських рішень. Значна

увага буде приділятися інноваційним

бібліотечним технологіям, формуванню

нового професійного мислення,

орієнтованого на мережеві режими роботи,

інформаційний взаємообмін.





37

Відповідно до зарубіжних стандартів

та компетентісних профілей працівників

інформаційної сфери, в т. ч. бібліотекарів,

важливим є питання розвитку

управлінської компетентності, підготовки

бібліотекарів до роботи в умовах змін,

створення навчальних програм і проектів

підвищення кваліфікації, використання

формальних і неформальних каналів

освіти.

Актуальність питань безперервної

професійної освіти підтверджується їх

обговоренням на різноманітних заходах

програми "Бібліоміст", Форумах

бібліотечних працівників у Львові (2014,

2015), VI ювілейній Всеукраїнській

конференції УБА "Сучасна бібліотечно-

інформаційна безперервна освіта: нові

вимоги" (м. Славськ, 2015), регіональних

конференціях, семінарах, круглих столах

(Форум бібліотекарів Півдня України

"Бібліотека XXI ст.: освітній та

практичний вектори" - Миколаїв, 2015р.;

міжрегіональний ярмарок бібліотечних

інновацій "Бібліокре@тив – 2015, м.

Миколаїв та ін.). Так, представниками

Харківської та Київської наукових шкіл

запропонована концептуальна модель

реалізації ступеневої бібліотечно-

інформаційної освіти в Україні в умовах

євроінтеграції, обговорені питання

еволюції, стандартизації вищої

бібліотечно-інформаційної освіти, ролі

УБА в формуванні сучасної концепції

безперервної бібліотечно-інформаційної

освіти, розвитку компетенцій фахівців

бібліотечної сфери, наповнення

навчальних планів різного рівня

підготовки (бакалаврів, магістрів, докторів

філософії), форми безперервної фахової

освіти: курсове проблемно-модульне

навчання, дистанційне навчання,

стажування, обмін досвідом, кураторство,

самоосвіта, професійні форми:

конференції, семінари, круглі столи,

бібліотечні школи тощо.

Забезпечити якість і сучасність

бібліотечно-інформаційної освіти можливо

за умов слідування нової освітньої

парадигми, що передбачає перехід від

репродуктивної до продуктивної,

гуманістичної, культурно орієнтованої

моделі освіти на основі використання

інноваційних педагогічних технологій.

Треба розвиватися у професії, а цього

можна дійти тільки на основі безперервної

професійної освіти.

Бібліотечна освіта в Україні, з

урахуванням факторів її функціонування,

потребує не просто вдосконалення, а

трансформаціїї, під якою розуміється

комплекс нововведень, зумовлений

оновленням організаційної структури,

мети, зв’язків, змісту та інших складових.


1. Ільганаєва, В.О. Бібліотечна освіта в

контексті еволюції системи соціальних

комунікацій : автореф. дис. на здобуття

ступеня д-ра іст. наук / В.О.Ільганаєва;

НАН України, Нац. б-ка ім..

В.І.Вернадського. – К., 1996. – 409 с.

2. Литвинова, Л.А. Основні напрями

дисертаційних досліджень з

бібліотекознавства за спеціальністю

27.00.03 – Книгознавство,

бібліотекознавство, бібліографознавство

[Електронний ресурс] /Л.А.Литвинова. –

Режим доступу:

http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/13105/

1/40_%D0%9E%D1%81%D0%BD%D0%B

E%D0%B2%D0%BD%D1%96%20%D0%B

D%D0%B0%D0%BF%D1%80%D1%8F%D

0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%B8%D

1%81%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B0

%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0

%B8%D1%85.pdf. – Заголовок з екрану.

УДК 021.2

Сидоренко Т. В.,

магістр книгознавства та видавничої діяльності,

старший викладач кафедри документознавства та інформаційних систем





38

Відокремленого підрозділу "Миколаївська філія

Київського національного університету культури і мистецтв", здобувач КНУКіМ

КУЛЬТУРНО-ПРОСВІТНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ БІБЛІОТЕК ВУЗІВ: РЕАЛІЇ XXI

СТОЛІТТЯ

Вузівські бібліотеки, як і бібліотеки

різних типів і видів, у швидкому темпі

життя та змін виступають такими

соціальними інституціями, які впливають

на свідомість користувачів через власні

ресурси, культурно-просвітницьку

діяльність, компетентність бібліотекарів.

Бібліотеки мають давні традиції

культурно-просвітницької діяльності. В

сучасний період до питань культурно-

просвітницької діяльності бібліотек

зверталися такі дослідники, як Л. В.

Белякова, М. Я. Дворкіна, А. В. Жарков, Н.

Б. Захарова, М. П. Зніщенко, Т. Х. Кім Г.

К. Олзоєва, Н. Г. Солонська, в т. ч. до

культурно-просвітницької роботи

вузівських бібліотек - Н.Божко [3], Н.

Грабар [4], Л. Лупіка [5], Л. Петровська

[6], П. Рогова [7] та ін.

Культурно-просвітницька діяльність

бібліотек вишів України здійснюється у

відповідності до "Концепції національного

виховання студентської молоді",

концептуальних засад виховної роботи в

вузі [1,2], а також концепцій культурно-

просвітницької роботи бібліотек вузів

України. Одним з базових документів є

"Концепції національного виховання

студентської молоді" [2], яка визначила

систему завдань, спрямовану на виховання

гармонійно розвиненої, високоосвіченої,

національно свідомої та соціально

активної людини, що наділена свідомою

громадянською відповідальністю,

високими духовними якостями,

родинними і патріотичними почуттями.

Виступаючи центром культурно-

просвітницької роботи в університеті,

бібліотеки беруть активну участь у

виховному процесі, проводять

просвітницькі заходи, що сприяють

формуванню у молоді позитивного

ставлення до національних та

загальнолюдських цінностей.

Нова концепція системи освіти і

національного виховання вимагає від

бібліотеки вищого навчального закладу

трансформації культурно-просвітницької

діяльності, введення нових форм і методів

роботи, визначення культурної діяльності

як пріоритетної. Це дає можливість

виховати студента як особистість, яка буде

здатна до постійного саморозвитку,

сформувати світогляд студента, його

естетичний смак, культуру, різнобічні

інтереси.

Слід зазначити, що питання

культурно-просвітницької діяльності

вузівських бібліотек стають у XXI столітті

вельми актуальними. Дослідження

діяльності вузівських бібліотек України (за

звітами роботи окремих бібліотек,

інформаційними матеріалами,

розміщеними на сайтах бібліотек,

безпосереднім аналізом діяльності

окремих вузівських бібліотек, за окремими

публікаціями в фахових виданнях та

електронних ресурсах), можна

констатувати, що кожна вузівська

бібліотека має чітко визначені завдання,

основні напрями культурно-

просвітницької діяльності. У більшості

наукових бібліотек вузів відкриті центри

культурно-просвітницької роботи. Серед

основних напрямів культурно-

просвітницької діяльності вузівських

бібліотек виділені наступні: виховання

морально-етичної, художньо-естетичної,

екологічної і правової культури; виховання

патріотизму, національної свідомості,

самосвідомості, історичної пам’яті;

виховання активної громадянської позиції,

критичного мислення, вміння відстоювати

свою точку зору, формування творчого і

осмисленого читання; виховання

відповідальності за свою професійну

підготовку; виховання відповідального

ставлення до власного здоров’я і здоров’я

оточуючих.





39

Аналіз діяльності бібліотек з

означеного питання свідчить, що серед

заходів, які бібліотеки вишів

використовують в роботі щодо

популяризації своїх документних ресурсів,

є традиційні: усні журнали, літературні

ранки, вікторини, літературно-музичні

вечори, літературно-тематичні подорожі,

дискусії, творчі зустрічі з видатними

поетами та письменниками, літературні

подіуми, інтелектуальні турніри,

інтелектуальні ігри, літературні квести, так

і ті, що прийшли в бібліотечну практику

недавно – бібліотечний театр книги,

інсценівки поезій українських та

зарубіжних поетів, відеопрезентації,

інтернет-вікторини, інтернет-конференції,

віртуальні круглі столи, заочні подорожі

по залах музеїв, презентації видань,

театралізовані заходи тощо. Незмінними

формами культурно-просвітницької

роботи бібліотек різних типів і видів, в

тому числі і бібліотек вишів, залишаються

різні види книжкових виставок: традиційні

та віртуальні. А інформацію про проведені

культурно-просвітницькі заходи бібліотеки

подають на сайтах, блогах, на сторінках

вузівських газет (традиційній та

електронній версій).

Культурно-просвітницька робота

бібліотек вишу спрямована на патріотичне,

духовне виховання молоді, популяризацію

видань про сьогодення України,

формування у молодого покоління почуття

любові до України, турботи про благо

народу, готовності до виконання

громадянського і конституційного

обов’язку із захисту національних

інтересів, незалежності та цілісності

держави. Для виконання таких завдань

бібліотеки використовують Дні пам’яті,

інформаційні години, уроки-реквієми,

уроки державності, експрес-інформації,

презентації книги, години цікавих

повідомлень, поетичні колажі, екологічні

ігри, дебати та ін. форми, спрямовані на

зміцнення національної єдності,

популяризації української мови, набуттю і

розповсюдженню культурних, духовних,

моральних цінностей. Значний обсяг

заходів вузівські бібліотеки присвячують

пропаганді унікальності свого регіону,

його історії та культурної спадщини.

Отже, виступаючи структурним

підрозділом вузу, бібліотеки здійснюють

інформаційні та культурно-освітні заходи

на допомогу навчальному та виховному

процесам, координуючи свою діяльність з

культурно-просвітницькими центрами,

кафедрами, кураторами академічних груп.

Але специфіка вузу певним чином впливає

і змінює технологію культурно-

просвітницької діяльності. Так, серед форм

роботи, які використовувала бібліотека ВП

"Миколаївська філія КНУКіМ" у співпраці

з кафедрами творчого вузу – театралізовані

заходи за творами українських

письменників та заходи посвяти у

професію (за участю бібліотекарів і

студентів спеціальності "Книгознавство,

бібліотекознавство і бібліографія"),

комплексні заходи до Всеукраїнського дня

бібліотек, проведення кафедрою

документознавства та інформаційних

системи разом з бібліотекою дослідження

"Бібліотека очима студентів", що вплинуло

на формування іміджу бібліотеки як

складової культурно-просвітницької

діяльності. А також співпраця з кафедрами

творчих спеціальностей, що сприяла

формуванню творчих смаків, естетичному

вихованню студентської молоді.

Можна констатувати, що бібліотека

вузу XXI ст. виступає потужним

елементом його культурної, інформаційної

та освітньої інфраструктури, центром

духовного спілкування, творчої діяльності

студентів та викладачів. Культурно-

просвітницька діяльність бібліотек

університетів наповнена новим змістом,

представлена як традиційним, так і новим

мультимедійним форматом. Веб-сайти,

соцмережі сьогодні виступають засобом

інтернет-представництва вузівських

бібліотек. Це сприяє інноваційним змінам

в роботі щодо задоволення потреб

користувачів та, в цілому, популяризації

бібліотеки серед студентської молоді. У

XXI ст. актуальною стала проектна

діяльність бібліотек, яка зможе змінити





40

сучасний рівень культурно-

просвітницької, соціокультурної

діяльності, залучивши до реалізації

проектів студентську молодь та кафедри

університету. Розроблення нової

комунікативної моделі впливу на

користувачів в умовах доступності

інформації і знань підкреслить значимість

вузівської бібліотеки як культурно-

просвітницького та інформаційного центру

сучасного університету, потужного

комунікаційного каналу суспільства.


1. Основні засади розвитку

інформаційного суспільства в Україні на

2007-2015 роки [Електронний ресурс]:

Закон України. – Режим доступу:

http://zakon.rada/gov.ua/cgi-

bin/laws/main.cgi?nreg=537-16. – Назва з

екрану.

2. Про затвердження Концепції

національного виховання студентської

молоді [Електронний ресурс] : рішення

колегії МОН України від 25.06.2009 р.,

протокол № 7/2-4. – Режим доступу :

http://zakon.nau.ua/doc/?code=vr2_4290-09.


3. Божко Н. Сучасна бібліотека як

складова іміджу навчального закладу :

[досвід роботи б-ки Харк. нац. екон. ун-ту]

/ Н. Божко // Бібл. форум України. – 2008.

– № 4. – С. 29–32.

4. Грабар, Н.Г. Виховна діяльність

бібліотек вищих навчальних закладів у

сучасних соціально-комунікативних

умовах : автореф. дис. на здобуття наук.

ступ канд.. наук з соц.. комунікацій /

Н.Г.Грабар. – Х., 2008. – 20с.

5. Лупіка, Л. Сучасні аспекти

культурно-просвітницької та виховної

роботи бібліотек вищих навчальних

закладів / Л.Лупіка. – 5с. - Режим доступу:

http://www.idea.com.ua/bibforum/y2012n2/S

uchasni-aspekty-kulturno-prosvitnyckoi-ta-

vyhovnoi-roboty-bibliotek/. – Заголовок з

екрану.

6. Петровская, Л. Библиотека – центр

культурно-просветительской работы в

университете / Л. Петровская //

Бібліотечний форум України. – 2012. – №

4. – С. 17–22.

7. Рогова, П. І. Інформаційний простір

держави та його розбудова освітянськими

бібліотеками : стан та перспективи / П. І.

Рогова // Роль освітянських бібліотек у

формуванні інформаційного простору

України. – 2013. – С. 16. – Режим доступу :

http://dnpb.gov.ua/datas/

upload/files/807830330.pdf. – Заголовок з

екрану

УДК 025.5:027.7(477.73)

Ястремська А А,

зав. інформаційно-бібліографічним відділом

бібліотеки МНАУ

СУЧАСНІ АСПЕКТИ ІНФОРМАЦІЙНО-БІБЛІОГРАФІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

БІБЛІОТЕКИ МНАУ

В епоху сучасного реформування

процесів вищої освіти на бібліотеку

вищого навчального закладу потужно

впливає глобалізація освіти, зміни

традиційних форм і методів подання

інформації, розвиток нових форм і засобів

комунікативної взаємодії.

Ці процеси потребують від бібліотек

неперервної модернізації і трансформації

бібліотечних функцій, впровадження

інноваційних форм обслуговування і

сучасних інформаційних послуг.

Використання новітніх технологій

інформаційного забезпечення нерозривно

пов’язано з навчальним процесом та

високою інформаційною культурою

споживачів бібліотечних послуг і

продуктів в університеті.

Підготовка спеціалістів у галузі

сільського господарства пов’язана з





41

розвитком агропромислового виробництва,

забезпеченістю своєчасного виконання

всіх процесів в аграрній сфері та

передбаченням майбутніх подій внаслідок

реалізації положень Угоди між Україною

та Європейським Союзом. Бібліографічна

служба одна із перших відчуває зміни, які

відбуваються в житті суспільства. Тому,

головною функцією інформаційно-

бібліографічної роботи бібліотеки МНАУ є

інформаційне забезпечення навчального та

наукового процесів. Воно включає

широкий спектр діяльності: довідково-

бібліографічне обслуговування

користувачів, проведення занять з основ

інформаційної культури, інформування

професорсько-викладацького складу,

створення бібліографічних покажчиків,

власних БД тощо. Повнота та

оперативність задоволення інформаційних

потреб користувачів є основою цієї

діяльності. Впровадження новітніх

технологій змінює форми та методи

інформаційно-бібліографічної роботи, які в

свою чергу передбачають використання

нових джерел інформації та новітніх

бібліотечних технологій.

Сьогодні інформаційно-

бібліографічне обслуговування в значній

мірі визначає характер бібліотеки як

науково-освітнього, інформаційного та

культурного центру. Особливістю роботи

бібліотеки МНАУ є оперативне

інформаційне забезпечення наукової

діяльності науково-педагогічних

працівників університету.

Стрімкий розвиток інформаційних

технологій впливає на зміст та форми

довідково-бібліографічної роботи.

Довідково-бібліографічний фонд в його

звичайному вигляді доповнюється і

замінюється електронними джерелами, які

створюють основу для виконання

різноманітних запитів користувачів.

Враховуючи вимоги сьогодення,

бібліотеки змушені пристосовуватися до

нових реалій, переорієнтувати свою

діяльність у бік віддаленого користувача,

змінюючи форми своїх продуктів і послуг.

Втіленням сучасного каналу доступу

до різноманітних бібліотечних послуг та

інформаційних ресурсів стали бібліотечні

веб-сайти. Бібліотечний сайт -

необхідність нашого часу. Саме за

допомогою сайту можна створити образ

своєї бібліотеки як багатого ресурсного

центру.

Сайт нашої бібліотеки містить безліч

цікавої та корисної інформації, яка

постійно оновлюється. Склад БД

розширюється, покращуються технічні

можливості їх використання, що

відповідно, збільшує кількість звернень

користувачів до електронних ресурсів. У

зв’язку з цим, бібліотека активізує роботу

щодо надання зручного доступу до

зовнішніх інформаційних ресурсів. В

інформаційно-бібліографічному

обслуговуванні користувачів фахівцями

бібліотеки нашого університету вже майже

протягом 8 років створюються бази даних

(БД) з актуальних питань

сільськогосподарського виробництва,

економіки АПК, механізації галузей

тваринництва й рослинництва, оскільки

вони відіграють велику роль в

інформаційному забезпеченні аграрної

галузі й виконують функцію

автоматизованих інформаційно-

бібліотечних систем з накопичення

інформації.

Електронний каталог бібліотеки

МНАУ містить 27 БД, з них 18

повнотекстові. Найбільш актуальні з них:

"Альтернативні джерела енергії",

"Виноградарство Південного регіону",

"Біоекономіка", "Інформаційні системи та

технології. Моделювання процесів",

"Органічне сільськогосподарське

виробництво". Доступ до БД дає змогу

віддаленим користувачам здійснювати

цілодобовий пошук інформації та

отримувати її незалежно від часу і місця

знаходження. З метою популяризації,

реклами наукових напрацювань вчених

університету створена і щомісячно

поповнюється БД "Наукові праці МНАУ".

Сучасні комп'ютерні технології

значно розширили можливості





42


користувачів та надання якісних

інформаційних послуг. В рамках проекту

ELibUkr надається тестовий доступ до

різноманітних БД. На сьогодні сайт

бібліотеки МНАУ містить посилання на

повнотекстову БД BIOONE, що включає

журнали різних наукових товариств та

дослідницьких інститутів у галузі біології,

екології та наук про навколишнє

середовище. База нараховує 176 назв

журналів від 132 видавців. Також надано

безкоштовний доступ до БД "Ліга-Закон",

яка призначена для оперативного доступу

до всього спектру актуальної правової,

довідкової та ділової інформації. Для

пошуку інформації законодавчого

характеру використовується локальна

мережа університету.

Найчастіше саме за станом

інформаційно-бібліографічного

обслуговування користувачі оцінюють

роботу бібліотеки в цілому. На сьогодні

актуальним є створення

індивідуалізованих систем

обслуговування, які задовольняли б

кожного користувача, враховували

загальне та індивідуальне в його інтересах.

Це стало можливим завдяки електронним

технологіям, коли користувач отримує

інформацію, не відвідуючи бібліотеку.

Важливе місце у процесі

інформування в режимі вибіркове

розповсюдження інформації (ВРІ) та

диференційне обслуговування керівництва

(ДОК) відіграють власні бібліографічні та

інформаційні БД бібліотеки.

Диференційоване обслуговування

керівництва здійснюється за темами:

"Проблеми в освіті", "Інновації в освітній

діяльності", "Виховна робота у вищій

школі", "Наукова робота у вузі",

"Дистанційне навчання: передовий

досвід", "Вища освіта за кордоном".

Обов’язковим елементом бібліографічного

інформування є насамперед регулярне і

повне відображення нових надходжень.

Так, раз на три місяці викладачі

отримують списки нових надходжень за

дисциплінами (облік і аудит, механізація

сільськогосподарського виробництва,

землеробство, гігієна і ветеринарія тощо).

До того ж, раз на півріччя на сайті

оновлюється перелік періодичних видань,

передплачених бібліотекою, з

посиланнями на повнотекстові сайти

видань.

Форми передачі інформації:

електронна пошта, традиційні списки

літератури, сайт бібліотеки. Окрім того,

професорсько-викладацький склад

університету має можливість звертатись на

сайт бібліотеки, де представлені БД, що

містять інформацію з актуальних проблем

сільського господарства,

книгозабезпеченості дисциплін,

актуальних питань вищої школи та ін.

Ще один напрямок діяльності

бібліографів у сучасних умовах – це

електронна доставка документів, яка є

гібридом міжбібліотечного абонементу та

бібліографічної служби. Цей сервіс

пропонує доставку електронних копій

джерел, що знаходяться в фондах

бібліотеки, електронних копій частин

документів для використання в навчальних

чи наукових цілях (статті із газет,

журналів, окремі сторінки з книги).

Удосконалити та прискорити передачу

документів дозволяє новий інтернет-

сервіс. Так, ми вже не перший рік в своїй

роботі використовуємо "хмарні

технології". Однією з ключових

особливостей хмарних систем є

можливість віддаленого доступу до

наданих сервісів.

Під хмарними технологіями

розуміють технології розподіленої обробки

даних, в якій комп’ютерні ресурси і

потужності надаються користувачеві як

інтернет-сервіс, а також задовольняють

вимогу багатокористувацького доступу.

Хмару бібліотеки МНАУ створено на

великому комунікаційному порталі mail.ru.

Створення хмари є безкоштовним та

дозволяє використовувати інтерактивний

простір обсягом 100 Гбайт необмежений

період часу. Інтрефейс хмари є інтуїтивно

зрозумілим, що дозволяє впровадити

хмарні технології в найкоротші строки, не





43

витрачаючи час на навчання працівників

бібліотек Територіального Об’єднання

сільськогосподарських бібліотек

Миколаївської області. В простір хмари

вживлене програмне забезпечення, що

дозволяє переглядати, редагувати та

створювати необхідні файли та документи.

За допомогою створеної хмари ми надали

великий обсяг підручників та методичних

рекомендацій для бібліотек коледжів

МНАУ, надіславши електронною поштою

посилання на ресурс.

Традиційний напрямок наукової

роботи бібліотек ВНЗ – створення

бібліографічних покажчиків. Так кожного

року бібліографи МНАУ випускають 10

покажчиків за актуальними темами на

допомогу навчальному процесу.

Наприклад: "Земельна реформа: проблеми

та перспективи", "Безпека праці на

підприємстві", "Реформа вищої освіти",

"Інтеграція України до ЄС", "Генетика –

наука про спадковість і мінливість" та

інші. Та близько 30 тематичних списків за

різними галузями знань.

Також нами був створений

біобібліографічний покажчик наукових

праць вчених МНАУ до 30-річчя

університету у 2-х томах.

Бібліотека аграрного університету

вже давно є учасницею методичного

об'єднання бібліотек вищих навчальних

закладів м. Миколаєва. На сайті бібліотеки

створено БД "Корпорація ВНЗ", що є

результатом цієї діяльності. В рамках своєї

участі в цьому об’єднанні, наші

бібліографи поповнюють БД описами

статей журналів "Маркетинг в Україні" та

"Актуальні проблеми економіки", який

внесений до наукометричної БД "Scopus".

Сьогодні сайти бібліотек і сторінки в

соціальних мережах поєднують в собі

інформаційні, пошукові, освітні, рекламні,

навігаторські функції і є інтегрованим

ресурсом. Все це робить їх потужним

засобом для просування інформаційно-

бібліотечних продуктів і сервісів, а також

формування іміджу сучасної бібліотеки.

Присутність бібліотеки у соціальних

мережах вже не мода, а необхідність.

Соціальні мережі дозволяють спілкуватися

з реальними і потенційними читачами у

звичному для них середовищі. Це гарний

засіб просунення книги, читання й самої

бібліотеки у віртуальному середовищі.

Соціальні мережі користуються великим

попитом не тільки серед студентів, але й

спеціалістів. Тому бібліотека МНАУ

використовує їх і в якості майданчика для

освітньої та інформаційно-бібліографічної

діяльності. Наша бібліотека зареєстрована

в таких мережах як ВКонтакте, Facebook, а

також у великому комунікативному

порталі YouTube. Наповнення новинної

стрічки, в основному, складається з новин,

що відображають бібліотечні заходи і

свята. На сторінках ВКонтакте та Facebook

також можна ознайомитися з тематичними

списками літератури.

Робота бібліотек в соціальних

мережах дозволяє бути ближче до своєї

аудиторії, робить розміщення та

поширення інформації швидшим і

простішим, а спілкування –

комфортнішим. Адже недаремно говорять,

що навчання повинно бути там, де

студенти проводять більше всього часу. В

сьогоднішніх умовах – це онлайн.

Ще один напрямок інформаційно-

бібліографічної роботи бібліотеки МНАУ

– це Дні кафедр. День кафедри –

комплексна форма обслуговування, що

включає демонстрацію інформаційних

ресурсів, що надійшли до бібліотеки,

знайомство з новими технологіями в

роботі бібліотеки, висвітлення питань

взаємодії між бібліотекою та кафедрою.

Основна мета заходу –ознайомлення

викладачів кафедр про нові надходження

літератури та інші інформаційні ресурси за

дисциплінами кафедри, а також про

сучасні бібліотечно-бібліографічні та

електронні ресурси, що використовуються

у бібліотеці.

Студентам старших курсів,

магістрантам і молодим спеціалістам

надаються індивідуальні та групові

консультації з методики бібліографічного

опису, на яких роз’яснюються правила

опису творів друку та електронних





44

ресурсів, правила користування ДБА.

Також бібліографи бібліотеки аграрного

університету надають допомогу в

оформленні текстових документів до

видання, редагування списків використаної

літератури, присвоєння шифрів УДК, ББК

та визначення авторського знаку.

Фахівцями бібліотеки МНАУ

розроблені методичні рекомендації щодо

бібліографічного опису електронних

ресурсів усіх видів, а саме: сторінки із

соціальних мереж, блоги, відео та інші.

Наразі закінчується робота над

рекомендаціями щодо підготовки

публікацій та складання списку

використаних джерел у міжнародних

виданнях, що зареєстровані у

наукометричних БД, таких як Scopus,

Index Copernicus (IC), Web of Science

(WoS) тощо.

Основні принципи довідково-

інформаційного обслуговування полягають

у загальнодоступності і оперативності

інформації. Інформаційно-бібліографічна

робота бібліотеки аграрного університету

спрямована на довідково-інформаційне

обслуговування професорсько-

викладацького складу й студентів,

розширення інформаційного сервісу.

На завершення, хочу сказати, що

бібліотека МНАУ і надалі буде працювати

над удосконаленням й пошуком нових

підходів та запровадженням нових форм

інформаційно-бібліографічної роботи, а

також забезпеченням інформаційних

потреб реальних і віртуальних

користувачів у сфері аграрної освіти і

виробництва.


1. Татарчук, Л. М. Електронні ресурси

і сервісні форми інформаційно-

бібліографічної діяльності в Національній

науковій сільськогосподарській бібліотеці

НААН / Л. М. Татарчук // Бюлетень

Національної наукової

сільськогосподарської бібліотеки НААН. –

2015. – Вип. 1. – С. 131-136.

2. Гриценко, Н. Ф. Забезпечення

комплексу бібліотечних послуг для


науковців і фахівців АПВ України у

ННСГБ НААН / Н. Ф. Гриценко //

Бюлетень Національної наукової

сільськогосподарської бібліотеки НААН. –

2015. – Вип. 1. – С. 126-130.

3. Сучасні тенденції розвитку

бібліотеки в структурі інформаційного

забезпечення навчального процесу і

наукової діяльності ВНЗ [Електронний

ресурс] : матеріали науково-практичної

конференції / [уклад. : Н. В. Мороз, Г. В.

Макаренко]. – Чернігів : Наукова

бібліотека ЧНТУ, 2014. – 80 с. – Режим

доступу : http://library1.stu.cn.ua/wp-

content/documents/conferensiy.pdf. - Дата

останнього доступу : 27.10.2015.

4. Козак, Н. О. Сучасні підходи до

бібліографічної підтримки студентів

[Електронний ресурс] / Н. О. Козак //

Наукові праці Кам’янець-Подільського

національного університету імені Івана

Огієнка. Сер. : Бібліотекознавство.

Книгознавство. - 2013. - Вип. 3. - С. 242-

249. - Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/j-

pdf/npkpnuiobk_2013_3_42.pdf. - Дата

останнього доступу : 27.10.2015.

5. Киричок, И. Вузовское виртуальное

сообщество: миссия библиотеки в соцсетях

/ И. Киричок, О. Русанова, К. Тесленко //

Бібліотечний форум України. – 2014. - №

3. – С. 18-20.

6. Степаненко, Т. В. Довідково-

бібліографічний апарат бібліотеки ВНЗ у

системі інформаційно-бібліографічного

обслуговування [Електронний ресурс] / Т.

В. Степаненко // Традиції і новації в

інформаційному забезпеченні науки та

освіти. - Сімферополь, 2012. – Режим

доступу :

http://library.zntu.edu.ua/for_librarian/crim_2

012/stepanenko.pdf. - Дата останнього

доступу : 27.10.2015.

7. Копитко, Т. Сучасні напрями

оптимізації використання електронно-

інформаційних ресурсів / Т. Копитко //

Вісник Книжкової палати. – 2015. - № 4. –

С. 21-24.

8. Медведєва, В. Інноваційні

технології – майбутнє бібліотеки / В.





45

Медведєва // Вісник Книжкової палати. – 2015. – № 8. – С. 28-32.

З М І С Т

Бєлодєд О. В. Моніторінг "Бібліотеки ВНЗ м. Миколаєва у віртуальному просторі" ........... 4 Борко Т. М. Безперервна професійна освіта: формування професійної компетентності

майбутніх бібліотекарів ................................................................................................................. 5

Гук М. В. Культурно-просветительные мероприятия: методика проведения и опыт

библиотеки ННАУ ......................................................................................................................... 5 Домашева І. Л. Фонд відділу – скарбниця знань....................................................................... 9 Жигалкіна М.С. Альтметріки: альтернативні підходи до оцінки наукових результатів ...... 6 Заковоротня А. В. Стародруки з фонду бібліотеки ЧДУ ім. Петра Могили .......................... 6

Захаренко А М. Соціокультурна діяльність як засіб формування життєвих цінностей

молоді у вільний від навчання час ............................................................................................... 7 Корольова Т.Д. Бази даних компанії EBSCO PUBLISHING в НБ НУК: досвід та

перспективи .................................................................................................................................... 9 Костирко Т.М. Комунікаційні стратегії сучасної бібліотеки вишу ....................................... 12 Ларенкова С.В. Система управління якістю: від теорії до практики .................................... 14 Лукашина А. А. Використання хмарних технологій у діяльності бібліотек ВНЗ: досвід

Наукової бібліотеки НУК ім. адмірала Макарова .................................................................... 18 Мігунова Т. С. Сучасна діагностика наукового документопотоку е- та web-ресурсів ....... 21 Некипелова О. М. Досвід інноваційної діяльності Центральної бібліотеки

ім. М. Л. Кропивницького м. Миколаєва з надання доступу до послуг електронного

урядування .................................................................................................................................... 23 Новикова І. В. Сучасна зміна технологічного середовища відділу комплектування та

наукової обробки літератури в умовах автоматизації бібліотечних процесів ....................... 26 Петроченко Г. М. Бібліотека ЧДУ ім. П. Могили: діалог у світовій мережі ....................... 29

Письменна І. В. Аудіоблог "Звуковий силует Миколаєва": соціальний, культурний,

краєзнавчий аспекти .................................................................................................................... 31

Подрезова М.О. Інноваційні моделі наукової комунікації ..................................................... 32 Сидоренко А. І. Питання трансформації бібліотечно-інформаційної освіти у

XXI столітті .................................................................................................................................. 35

Сидоренко Т. В. Культурно-просвітницька діяльність бібліотек вузів: реалії

XXI століття .................................................................................................................................. 38 Ястремська А А. Сучасні аспекти інформаційно-бібліографічної діяльності бібліотеки

МНАУ ........................................................................................................................................... 40

З М І С Т ................................................................................................................... 46

Н а у к о в е в и д а н н я

БІБЛІОТЕКА – ФУНДАМЕНТ ОСВІТИ,

БЕРЕГИНЯ ЗНАНЬ, ОСЕРЕДОК КУЛЬТУРИ

ДО 95-РІЧЧЯ ЗАСНУВАННЯ

НАУКОВОЇ БІБЛІОТЕКИ

НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

КОРАБЛЕБУДУВАННЯ ІМЕНІ АДМІРАЛА

МАКАРОВА



МАТЕРІАЛИ КОНФЕРЕНЦІЇ

(українською та російською мовами)

Відповідальний за випуск Т. М. Костирко

Documents

Матеріали конференції 2015