No20 (75) 30 сентября 2010 г. В С Е У К РА И Н С К А Я ГА З Е ТА 1 грн.

�����������������

ВІД ПЕРШОЇ ОСОБИ

«Солідарність держав, взаємна підтримка та відпові-дальність – ключ до забезпечення добробуту як кожної країни, так і світу в цілому.

Сьогодні можемо твердити: Цілі розвитку Тисячоліт-тя стали реальним порядком денним глобального людсь-кого розвитку, загальним імперативом для всіх урядів.

З цієї високої трибуни я хотів би підтвердити волю нового політичного керівництва України у досягненні Ці-лей розвитку Тисячоліття й нашу готовність до найшир-шого міжнародного співробітництва під егідою ООН.

Програма реформ, ініційованих мною як Президен-том, та програма діяльності нового Уряду України завдя-ки своїй соціальній спрямованості тісно пов’язані з реа-лізацією Цілей розвитку Тисячоліття.

Україна ставить перед собою завдання комплексної модернізації економіки та активної соціальної політики.

Ми розпочали системні структурні реформи, що ма-ють за мету створити потужну й сучасну технологічну економіку і забезпечити високі стандарти життя насе-лення та захисту найбільш вразливих його груп.

Цілі розвитку Тисячоліття є одночасно і орієнтиром, і системою пріоритетів для реалізації стратегії реформ в Україні, оскільки вони відображають найгостріші про-блеми, що сьогодні стоять перед нашим суспільством.

Взявши на себе зобов’язання згідно з Цілями розвит-ку Тисячоліття, Україна зробила їх досягнення голов-ним орієнтиром національної економіки.

Пріоритетами цієї політики стали: забезпечення до-бробуту населення; подолання бідності; досягнення ви-соких стандартів охорони здоров’я; боротьба з ВІЛ/СНІДом та туберкульозом; гарантування доступності та якості освіти; екологічна безпека; гендерна рівність.

За низкою цілей Україною було встановлено націо-нальні завдання, що були вищими за загальносвітові.

За десять років в Україні було прийнято низку про-грам галузевого та міжгалузевого характеру, спрямова-них на реалізацію Цілей розвитку Тисячоліття.

А самі Цілі стали однією з основ стратегії соціально-го розвитку країни та концептуальними рамками спів-праці України з міжнародними донорами.

Ми передали до Секретаріату ООН національний звіт про виконання індикаторів Цілей розвитку Тися-чоліття, встановлених для України. Як можна бачити з цього документа, Україна досягла істотного прогресу.

Україна в цілому успішно вирішує завдання у рамках досягнення Цілей. Головне, що завдяки підвищенню рів-ня мінімальних соціальних стандартів нам вдалося по-мітно скоротити частку населення, яке живе за межею бідності. Україна має достатньо високі показники в осві-ті, в даний час триває реформування в цій сфері.

Значною мірою покращилася ситуація у сфері охо-рони здоров’я. Особливо помітні досягнення у зменшен-ні дитячої смертності та поліпшенні здоров’я матерів.

До актуальних завдань належить продовження ро-боти з гендерної рівності та оздоровлення екології. Найбільше занепокоєння викликає ситуація з епідемі-єю ВІЛ/СНІДу. На цій проблемі маємо зосередити осо-бливі зусилля.

Як і в більшості країн, нашій роботі з досягнення Цілей розвитку Тисячоліття суттєво завадила світова

економічна криза, яка зачепила майже всі галузі еконо-міки, тисячі компаній і болісно вдарила по добробуту мільйонів громадян.

В умовах, коли джерела швидкого зростання докри-зових часів вичерпано, єдиний шлях виходу України на траєкторію стабільного розвитку – це рішучі й все-осяжні реформи, спрямовані на підвищення конкурен-тоспроможності економіки і поєднані з виваженою со-ціальною політикою.

Ми висловлюємо вдячність міжнародному спів-товариству, організаціям та урядам, які надають під-тримку процесам розвитку у країні і відкриті для по-дальшої співпраці.

Водночас ми готові й надалі бути надійним партне-ром міжнародної спільноти у розв’язані глобальних про-блем та реалізації Цілей розвитку Тисячоліття.

Ми відповідально ставимося до загроз світової про-довольчої кризи. Минулого року Україна вперше стала донором Всесвітньої продовольчої програми ООН.

Переконаний, що в найближчій перспективі, завдяки потужному потенціалу свого сільського господарства, наша країна може стати важливим елементом глобаль-них зусиль у подоланні голоду в низці регіонів світу.

Попри труднощі фінансової кризи, цього року наша держава змогла акумулювати ресурси і через Централь-ний фонд ООН з реагування на надзвичайні ситуації на-дати допомогу народові Гаїті. Допомога країнам, що по-трапили у скруту, є нашою традиційною й постійною практикою на двосторонньому рівні.

Вірю, що Цілі розвитку Тисячоліття – реальні й досяжні.Для цього потрібна наполеглива внутрішня робота

кожної країни і тісна співпраця всіх держав світу. Укра-їна готова до такої роботи і до такої співпраці», – сказав Глава Української держави.

Прес-служба Президента України

Виступ Президента України Віктора Януковича на Пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН

Президент України Віктор Янукович у Нью-Йор-ку взяв участь у Пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН високого рівня, присвяченому прогре-су в досягненні Цілей розвитку, визначених у Декла-рації Тисячоліття. У своєму виступі Глава держави наголосив, що прийняття Декларації Тисячоліття ООН стало ключовим моментом у визнанні державами світу спільності та глобальності завдань розвитку і подолання проблем, що стоять перед людством

Фото Михаила Маркива

2 30 сентября 2010ВРЕМЯ РЕГИОНОВ No20 (75) 3ВРЕМЯ РЕГИОНОВ No20 (75)30 сентября 2010ГЛАВНОЕ

СТРАТЕГИЯ

«Той потенціал, який є в Україні, під-креслюється практично при кожній між-народній зустрічі – з бізнес-колами, інве-сторами. І цей потенціал не реалізується повною мірою, тому що регуляторна полі-тика не відповідає міжнародним стандар-там. І на це дуже погано реагує суспіль-ство. Боротьба з бюрократією – це процес вічний, але в будь-якій боротьбі завжди переможцем має бути Держава і Українсь-кий народ», – наголосив Президент.

«Обтяжливість регуляторної сфери призвела до деформованої структури біз-несу, і насамперед – малого та середнього. Понад третина малих підприємств працю-ють у сфері торгівлі. Така політика лікві-дувала економічні стимули для розвит-ку виробництва та фактично заблокувала технологічний розвиток країни», – сказав Віктор Янукович. Він висловив переко-нання, що складні процедури отримання дозволів і постійна увага контролюючих органів, більше зацікавлених у виявленні порушень та накладанні штрафів, не спри-яють започаткуванню та розвитку вироб-ничих підприємств. Як приклад Глава держави назвав ситуацію у сфері будів-ництва, яка регулюється понад 40 норма-тивно-правовими актами.

На переконання Президента, «абсо-лютним нонсенсом» залишається свідоме обмеження доступу підприємців до кон-трольних актів, за ознайомлення з якими вимагають плату. Передусім, йдеться про такі обов’язкові документи, як стандарти для різних сфер діяльності, санітарні ви-моги, вимоги у сфері будівництва та про-ектування. «Тобто бізнес потерпає двічі – спочатку вимагають гроші за доступ до вимог, а після того – під час їх контролю», – зауважив Президент.

«Бездіяльність у сфері дерегуляції обхо-диться дуже дорого, перш за все – країні. То-му першочерговим завданням є вироблення чітких правил гри, прозорих і зрозумілих для бізнесу. Основний принцип реформу-вання регуляторної політики – зменшен-ня втручання держави в економічну діяль-ність», – переконаний Президент.

Регулювання та контроль з боку держа-ви мають зосередитися на тих видах діяль-ності, здійснення яких несе суттєву загро-зу для суспільства (національна безпека, життя та здоров’я громадян), або провад-ження яких пов’язано з доступом до обме-жених ресурсів, наголосив Глава держави.

«Втручання в діяльність інших суб’єктів господарювання має бути міні-мальним», – додав Віктор Янукович.

Говорячи про перші позитивні результа-ти у реформуванні дозвільної системи, Пре-зидент, зокрема, звернув увагу на той факт, що вдалося досягти певних змін у процедурі отримання відповідних документів.

Створена система дозвільних центрів дозволяє нівелювати корупційну складо-ву при отриманні дозвільних документів, зауважив Віктор Янукович. «На законо-давчому рівні створено передумови для скорочення кількості контролюючих ор-ганів, забезпечено практичну реалізацію декларативного принципу започаткуван-ня господарської діяльності», – зазначив Глава держави.

Найближчим часом, нагадав Прези-дент, буде прийнято низку законопроек-тів, які сприятимуть суттєвому покращен-ню бізнес-клімату. Йдеться про скорочен-ня кількості ліцензій, запровадження си-стеми електронної державної реєстрації суб’єктів господарювання, реформування системи технічного регулювання тощо.

Водночас Глава держави констатував, що попри перші позитивні зміни темпи ре-форми надто повільні, а система держав-ного регулювання і сьогодні перешкоджає веденню бізнесу та залученню інвестицій. Віктор Янукович, зокрема, відзначив над-звичайно гостру необхідність у спрощенні дозвільних процедур у сфері будівництва.

«Незважаючи на численні деклара-ції керівництва Мінрегіонбуду, конкрет-них і помітних результатів дерегуляції у цій сфері на сьогодні не досягнуто. Пере-важну більшість проголошених ініціатив не реалізовано, проекти урядових рішень, необхідних для їх впровадження, не роз-роблені», – підкреслив Віктор Янукович.

У цьому контексті Президент також відзначив і досі не реалізовані на практи-ці положення Закону «Про державний на-гляд (контроль) у сфері господарської ді-яльності», з моменту ухвалення якого ми-нуло вже майже три роки.

«До цього часу 13 органів державно-

го нагляду (контролю) не затвердили у встановленому порядку відповідні кри-терії розподілу суб’єктів господарюван-ня за ступенями ризику. Жодним із кон-тролюючих органів не затверджено пе-реліки питань для здійснення планових заходів державного нагляду. У результа-ті бізнес стикається з надмірними, неви-правдано частими перевірками і витра-чає час не на нарощування робочих місць, а на спілкування з контролерами», –сказав Віктор Янукович.

На переконання Президента, причи-ни незадовільних темпів реформ є цілком

очевидними. Йдеться насамперед про опір чиновників будь-яким реформам та вкрай незадовільну виконавську дисципліну.

«Кожен із прийнятих законів у сфері підприємництва стикається з трьома ста-діями протидії: опором при підготовці, спробами нівелювати суть на етапі при-йняття і саботажем окремих чиновників на етапі виконання... Уся чиновницька ма-шина протистоїть лібералізації та ринко-вим реформам», – заявив Віктор Януко-вич, додавши, що така ситуація склалася з законами про державну регуляторну полі-тику, про дозвільну систему, про держав-ний нагляд (контроль), положення яких досі не реалізовані повною мірою.

«Подібна ситуація склалася на сьогод-ні з виконанням Закону про скорочення кількості контролюючих органів. Відбува-ється лобіювання проти прийняття нових прогресивних законів», – зауважив Прези-дент, нагадавши, що 21 вересня парламент відхилив законопроект щодо посилення відповідальності за порушення порядку видачі документів дозвільного характеру.

Ще однією причиною повільних тем-пів реформування Президент назвав ко-рупцію, коли органи виконавчої влади для надання послуг, покладених на них дер-жавою, створюють госпрозрахункові дер-жавні підприємства. «Ці схеми ми добре знаємо і весь час з ними боремося. Надан-ня платних послуг стало одним із джерел фінансування державних органів і збага-чення корумпованих чиновників. Така

практика, безумовно, не повинна продо-вжуватися. Вона має бути припинена», –наголосив Віктор Янукович.

Глава держави звернув окрему ува-гу на активну протидію реформам з боку органів місцевого самоврядування. Цим органам надані значні повноваження, які вони здебільшого використовують не на поліпшення умов для ведення бізнесу в регіонах, а для створення переваг для на-ближених комерційних структур, конста-тував Глава держави.

Звертаючись до представників органів місцевого самоврядування та міністерств,

Президент наголосив, що найближчим ча-сом чекає від них пропозицій щодо скоро-чення заступників. «Не може бути по 7–9 заступників голів ОДА і заступників міні-стрів. Чекаю найближчим часом. Як кажуть, по-хорошому прошу. Зовсім мало часу зали-шилося. Ми скоро це питання, якщо ви до-бровільно цього не зробите, будемо «по жи-вому» різати», – попередив Президент.

«Я очікую за результатом сьогодніш-ньої зустрічі конкретні рішення, спрямо-вані на подолання названих негативних явищ і прискорення реформ», – наголо-сив Віктор Янукович.

Президент окреслив подальші кроки за основними напрямами реформ.

КРАЇНІ – РЕФОРМИ!Під головуванням Президента

України Віктора Януковича відбулося розширене засідання Комітету з еко-номічних реформ.

Відкриваючи нараду, Глава дер-жави наголосив: сьогодні потенціал підприємництва не може реалізува-тися повною мірою через незадо-вільний стан регуляторного середо-вища в Україні

Щодо дозвільної системи, зазначив Віктор Янукович, йдеться про необхід-ність на законодавчому рівні створити пе-редумови для переходу від принципу «ор-ганізаційної єдності» при видачі дозвіль-ної документації на принцип «єдиного вікна». Тобто виключно через державного адміністратора, без звернення суб’єкта го-сподарювання до представника місцевого дозвільного органу.

«Безпосереднього контакту підприєм-ця з особою, що приймає рішення про на-дання дозволу, не повинно бути», – зазна-чив Президент, додавши, що необхідно також забезпечити повноцінне функціо-нування дозвільних центрів і дієвий кон-троль за участю в них представників міс-цевих дозвільних органів.

Глава держави підкреслив, що потріб-но ґрунтовно переглянути всі дозвіль-ні процедури у сфері будівництва з тим, щоб максимально скоротити кількість до-кументів і узгоджень, необхідних для по-чатку будівництва та введення об’єктів у експлуатацію. «Для більшості об’єктів термін отримання всієї дозвільної доку-ментації не може перевищувати 60 днів», – переконаний Віктор Янукович.

Президент окремо відзначив, що вніс до парламенту законопроект, яким пропону-ється скасувати ліцензування 23 видів го-сподарської діяльності з 66, що ліцензують-ся на сьогодні. «Цей проект вже прийнято у першому читанні, і я сподіваюся на його швидке прийняття як Закону», – сказав Гла-ва держави. На переконання Президента, та-кож мають бути скорочені на 90% види ро-біт, які нині підпадають під ліцензування.

Говорячи про держнагляд і контроль над діяльністю суб’єктів господарювання, Президент сказав: «Вимагаю негайного завершення впровадження системи пла-нування перевірок залежно від ступеня ризику господарської діяльності для гро-мадян та суспільства, а також забезпечен-ня затвердження контролюючими органа-ми переліків питань для перевірок і уніфі-кованих форм актів».

На переконання Віктора Януковича, контролюючі органи повинні перегляну-ти власні нормативні акти з метою скоро-чення їх кількості та скасування тих ви-мог і правил, що є застарілими.

Президент окремо наголосив, що ви-магає провести докорінне реформування сфери нагляду за відповідністю продук-ції встановленим вимогам, нагадавши, що вніс як першочергові на розгляд Верхов-ної Ради проекти законів України «Про ринковий нагляд і контроль продукції» та «Про недопущення обігу в Україні небез-печної продукції».

«Прийняття цих законопроектів до-зволить запровадити європейський прин-цип, за яким ринковому нагляду підлягає продукція, яка введена в обіг та розпов-сюджується на ринку. Виробників будуть перевіряти лише в разі факту виявлен-ня небезпечної продукції», – підкреслив Президент.

Наступним кроком, на переконання Глави держави, має бути реформування системи Держспоживстандарту шляхом розмежування функцій технічного регу-лювання та функцій ринкового нагляду і захисту прав споживачів.

«Одна і та ж структура не може вста-новлювати вимоги і контролювати їх вико-нання. Надто велика спокуса встановлюва-ти обтяжливі для виконання вимоги. Наго-лошую, що питання реформування сфери технічного регулювання принципове, а то-му перебуватиме під моїм особистим кон-тролем», – наголосив Віктор Янукович.

Президент також відзначив важливість реформування сфери адміністративних послуг, а в цьому контексті – необхідність невідкладного прийняття Закону «Про ад-міністративні послуги» одночасно з Адмі-ністративно-процедурним кодексом.

«Цими законодавчими актами мають бути встановлені жорсткі вимоги до поряд-ку делегування органами влади права на-дання адміністративних послуг, визначення виключного переліку адміністративних по-слуг, встановлення справедливої ціни за їх надання, безоплатність окремих категорій адміністративних послуг, створення належ-них умов для їх отримання на всій території України», – зазначив Глава держави.

Наступний крок, наголосив Прези-дент – проведення ревізії всіх послуг, що надаються державними органами та ство-реними ними підприємствами відповідно до закріплених законодавчих вимог.

Прес-служба Президента України

Фото Назара Копатько

Фото Назара Копатько

2 30 сентября 2010ВРЕМЯ РЕГИОНОВ No20 (75) 3ВРЕМЯ РЕГИОНОВ No20 (75)30 сентября 2010 МИР

ПЕРСПЕКТИВА

Во время посещения ФРГ, Прези-дент Виктор Янукович сконцен-

трировался на вопросах евроинтеграции нашей страны, упрощении визового ре-жима, отношениях НАТО с внеблоковы-ми странами. Что же касается экономиче-ских вопросов визита, то основной вопрос, поднятый Президентом в Германии – при-глашение участвовать в модернизации га-зотранспортной системы. Эта проблема-тика в двухсторонних отношениях не но-ва – Германия давно проявляла интерес к участию в работе украинской ГТС. При-чем, в первую очередь, не для того, что-бы получить какие-либо дивиденды, а для обеспечения безопасности поставок газа через нашу территорию.

Итоги визита Президента позитивно оценили как в Германии, так и в Украи-не. Немецкая пресса отреагировала на воз-можное развитие экономических отноше-ний с Украиной несколько осторожно, но в целом позитивно: «Украина является не-простым рынком. Но мы уверены, что со временем шансы будут доминировать над рисками, – процитировала «Handelsblatt» эксперта Немецкой торгово-промышлен-ной палаты Тобиаса Бауманна. – В этом убеждает успех многих немецких пред-приятий, работающих в Украине, а также быстрый рост торговли с этим регионом. Кроме того, позитивными сигналами для немецких инвесторов являются успешные переговоры Украины с МВФ и программа реформ нового руководства страны».

Германия – не единственный эконо-мический партнер Украины в ЕС. Самые большие объемы экспорта на сегодняш-ний день у нас идут в Италию. Рост объ-емов экспорта в эту страну составил более 100% за последний год. Стратегически-ми партнерами остаются Польша, Чехия, Франция. Именно благодаря уже нала-женным активным экономическим отно-шениям, украинские власти настаивают на том, что основной внешнеэкономиче-ской целью страны остается евроинтегра-ция. А одна из главных составляющих это-го процесса – создание зоны свободной торговли (ЗСТ) между Украиной и ЕС.

Переговоры о создании ЗСТ – не из легких. Еще несколько месяцев назад, ка-залось бы, сложилась ситуация, позволяв-шая говорить о возможности подписания Соглашения об ассоциации и зоне свобод-ной торговли с ЕС уже к концу этого года. Но на недавней встрече президента Евро-комиссии Жозе Мануэля Баррозу и Пре-зидента Украины Виктора Януковича бы-ло озвучено, что ранее, чем в следующем году таких договоренностей не будет.

Вице-премьер-министр Украины Бо-рис Колесников в интервью польскому из-данию «Gazeta Wyborcza» объяснил, поче-му зоны свободной торговли все еще нет. По его словам, Евросоюз требует от Украи-ны отменить пошлину почти на все товары, при этом оставляя свои ставки. Это значит, что европейские товары хлынут в Украину, а наши, из-за пошлин, будут неконкурен-тоспособными на европейских рынках.

«Мы готовы к нулевому варианту хоть сейчас. Исключение – сельское хозяй-ство, там можно ввести импортные кво-ты», – подчеркнул Колесников. Между тем, Вице-премьер оптимистичен в виде-нии перспектив: «Думаю, что переговоры завершатся к середине следующего года».

Пока идут переговоры о главном эко-номическом документе, Украина продол-жает свою постепенную экономическую интеграцию в структуры ЕС. Так, 24 сен-

тября, Украина стала членом Европейско-го энергетического сообщества. Соответ-ствующий протокол подписали министр топлива и энергетики Украины Юрий Бойко и министр экономики Македонии, президент Энергетического сообщества Фатмир Бесими на проходившем в Ско-пье восьмом заседании организации. Зада-ча энергетического сообщества, объединя-ющего 22 страны, – создание единого рын-ка электроэнергии и газа. Для Украины, с ее энергогенерирующим и транзитным по-тенциалом, такой шаг очень выгоден в пер-спективе. При условии синхронизации ря-да законов с европейскими, Украина смо-жет увеличить экспорт электроэнергии на Запад как минимум на 300 миллионов долларов в год.

БРИК – перспектива

Китайский визит Президента Украи-ны отличался от германского вояжа кар-динально. В Китае Виктору Януковичу практически не пришлось говорить о по-литике. Все разговоры сводились к эко-

номическому сотрудничеству стран. Да и состав делегации в Поднебесную замет-но отличался от германского. В делега-ции были представители Кабмина, Госта-можслужбы, украинских деловых кругов. В целом, Украина и Китай договорились об инвестпроектах объемом около четы-рех миллиардов долларов.

Кроме прочих, Кабинет министров

Украины и правительство КНР подписа-ли программу украинско-китайского со-трудничества в области исследования и использования космического простран-ства в мирных целях на 2011—2015 го-ды. Государственная таможенная служба Украины и Государственная таможенная администрация Китая подписали прото-кол о взаимной помощи в проверке досто-

верности задекларированной стоимости товаров. Кроме этого, были подписаны еще несколько инвестиционных соглаше-ний относительно развития украинской энергетической сферы.

Всего было подписано 13 двухсторон-них документов. «Те соглашения, которые сегодня подписаны, по предварительным подсчетам, составляют не менее четырех миллиардов долларов», — заявил Виктор Янукович в Пекине. И пообещал, что уже к 2012 году товарооборот между странами достигнет не менее $10 млрд.

Уже после визита Януковича в Ки-тай, в Киев прибыла делегация КНР во главе с Ваном Яном – членом политбюро ЦК КПК. По итогам работы этой предста-вительной делегации заключено еще не-сколько договоров об экономическом со-трудничестве. В частности, Китай предло-жил украинским авиастроителям сотруд-ничество в разработке новых самолетов, проектировании регионального реак-тивного самолета ARJ21, модернизации транспортного Y8 и сопровождении экс-плуатации в КНР украинских самолетов Ан-12, Ан-24, Ан-26 и Ан-30. Украина так-же намерена участвовать в строительстве учебно-тренировочного самолета L-15 (китайская версия российского Як-130)

и разработке первого китайского грузо-вого самолета.

Кроме названных отраслей, где уже активизировалось сотрудничество меж-ду странами, китайцы говорят о перспек-тивах сотрудничества в кораблестроении и машиностроении. Отдельно также го-ворится о сотрудничестве в области сель-ского хозяйства — Пекин заинтересован в

украинских черноземах.По мнению Вице-премьера Бориса

Колесникова, важным для Украины также является выход на китайский рынок укра-инского пищепрома: «К примеру, многие мировые пивные бренды получают в Ки-тае колоссальные прибыли — ведь доста-точно, чтобы каждый китаец сделал по глотку — и продукции целого завода нет.

А в Украине есть мощные не только пиво-варенные компании, но и предприятия в пищепроме, которые способны прийти в Китай и развивать там производство».

26-27 августа в столице Бразилии проходило четвертое совместное заседа-ние Межправительственной украинско-бразильской комиссии по вопросам торго-во-экономического сотрудничества. Воз-главлял нашу делегацию министр промыш-ленной политики Дмитрий Колесников. И, судя по результатам заседания, оно было са-мым успешным за всю историю сотрудни-чества с Бразилией. Министр отметил: «В рамках заседания комиссии мы с бразиль-скими партнерами организовали бизнес-форум в Рио-де-Жанейро, где представи-тели наших крупнейших предприятий, ко-торые вошли в состав делегации, провели расширенные презентации своих возмож-ностей в энергомашиностроении, судостро-ении, бронетанковой и авиационной отрас-лях. Могу сказать точно, что бразильские коллеги остались под впечатлением».

Впечатление бразильских коллег пере-росло во вполне материальные заказы. Так, по словам министра, бразильская сторона заказала Украине ремонт четырех кораблей компании «Транспетро». Есть договорен-ности о развитии сотрудничества в судо-строительной отрасли. На начальном эта-пе предполагается изготовление отдельных секций (частей корпуса судна) и их после-дующая сборка на территории Бразилии. К тому же украинские судостроители, при поддержке компании «Транспетро», будут участвовать в тендере на производство для Минобороны Бразилии пяти фрегатов и пяти патрульных кораблей.

С министром обороны Бразилии уже есть договоренность о поставках и со-вместном производстве для нужд полицей-ских управлений БТРов «Дозор Б». Также на рассмотрении бразильской стороны на-ходится пакет технических и коммерче-ских предложений от Турбоатома и Элек-тротяжмаша по поставкам турбин и друго-го оборудования для ГЭС Belo Monte.

Продолжается активное сотрудниче-ство Украины и Бразилии в аэрокосмиче-ской сфере, авиации, машиностроении.

В целом, деловые связи Украины и Бразилии можно назвать наиболее пока-зательными экономическими отношения-ми нашей страны. Главный источник при-былей в этих отношениях – не продажа минералов, металла или сельхозпродук-ции, а сотрудничество на высокотехноло-гическом уровне.

Говоря о главных внешнеэкономиче-ских партнерах Украины, нельзя не уде-лить внимание нашему северо-восточно-му соседу – Российской Федерации. За январь-июль этого года Украина экспор-тировала товаров и услуг в Россию на сумму $7 млрд, импортировала — на $11 млрд. Товарооборот с Россией равен това-рообороту со всеми странами Европы. По-следние договоренности между странами значительно упростили движение това-ров, убрали двойное налогообложение.

Таким образом, из так называемой группы БРИК (Бразилия, Россия, Ин-дия, Китай), Украина не активизирова-ла экономическое сотрудничество лишь с Индией. Однако, судя по направлению развития внешнеэкономических связей страны, такая активизация произойдет в ближайшее время. На сегодняшний день страны БРИК являются самыми перспек-тивными инвесторами в мире.

По словам управляющего партнера компании Ernst & Young Алексея Креди-сова, Украина по входящим инвестициям до настоящего момента продолжала ори-ентироваться на традиционные развитые страны: Швеция и США инвестировали по 11%, Швейцария и Германия по 9%, Франция – 7%. В то время как новые эко-номики, страны БРИК, вот уже на протя-жении пяти лет ежегодно удваивают свои инвестиции в международном плане. Это происходит во всем мире.

Сегодняшняя активизация отношений Украины со странами БРИК – тот шаг, ко-торый нужно было сделать еще несколько лет назад, когда даже самые развитые эко-номики признали, что по темпам развития они, при всем своем желании, не смогут угнаться за Китаем или Бразилией. Тем более, что работа с этими партнерами ни-коим образом не мешает развитию отно-шений с регионами, традиционно считаю-щимися приоритетными для нас – Росси-ей и Евросоюзом.

Василий ВАСЫЛЬКО

ЕС – ПРИОРИТЕТВ Германии Президент хоть и

акцентировал необходимость акти-визации экономического сотрудни-чества, однако, больше внимания уделял все же вопросам политики. Впрочем, текущие вопросы экономи-ческого сотрудничества с ведущей страной Евросоюза успешно решают-ся и на не столь высоком уровне. С самого начала независимого суще-ствования Украины Германия – наш главный экономический партнер на Западе. По объемам импорта-экс-порта, деловых соглашений, со-вместных предприятий это направ-ление уступает только российскому

Фото Михаила Маркива

Фото Михаила Маркива

4 30 сентября 2010ВРЕМЯ РЕГИОНОВ No20 (75) 5ВРЕМЯ РЕГИОНОВ No20 (75)30 сентября 2010РЕФОРМЫ

АВТОРИТЕТНО

– О необходимости реформирования Налогового кодекса шла речь на протя-жение 20 лет независимости Украины. Почему так решительно взялись за это именно сейчас?

– Мы стоим на пороге реформ. И не просто на пороге — мы уже проводим эти реформы. Без них дальнейшее наше раз-витие невозможно, без них невозможно поднять уровень пенсий, зарплат, уровень жизни в стране.

И первое, что необходимо сделать, – создать стимулы для развития пред-принимательской деятельности в стра-не, создать стимулы для развития эконо-мики, потому что только развивающаяся экономика даст достаточно ресурсов для того, чтоб улучшить ситуацию в стране, улучшить социальную защиту, повысить уровень пенсий.

А как запустить экономику, чтобы она работала, эффективно развивалась на тех направлениях, которые нужны нашей стране? Как сделать так, чтобы предпри-имчивый человек не пытался обмануть государство, а, наоборот, все свои усилия прилагал к тому, чтоб сделать зажиточным себя и одновременно свое государство?

Первая идея, которую мы реализовали в Налоговом кодексе, – значительное упро-щение налогового законодательства. Это значительное уменьшение числа действую-щих налогов. И в самом деле, мы сократили государственные налоги более, чем вдвое, в три раза сократили местные налоги, то есть оставили только те, которые легко соби-рать, которые просты и понятны для нало-гоплательщика. В вашем сюжете прозвуча-ло, что большие начисления на заработную плату или большие налоги, вернее, прозву-чало, на заработную плату. На самом деле ошибка в тексте. У нас налоги на заработ-ную плату не очень большие, 15%.

– По новому кодексу?– Нет, по ныне действующей нало-

говой системе. У нас, когда говорят, что большие налоги на зарплату, то путают их с отчислениями в Пенсионный фонд, от-числениями в фонд по безработице и от-числениями в Фонд социального страхо-вания на случай временной потери трудо-способности.

Это все привело к тому, что у нас низ-кая пенсия, что у нас постоянный дефи-цит Пенсионного фонда, причем, дефи-цит Пенсионного фонда сейчас стал очень большим. Он стал трудноподъемным для бюджета. Вообще говоря, ни в одной стра-не мира, кроме Украины, бюджет не фи-нансирует расходы Пенсионного фонда. Это не функция бюджета. Но у нас так случилось, что мы эти расходы финанси-руем. Когда-то они составляли дефицит Пенсионного фонда — 4 млрд грн, сей-час это уже больше 30 млрд грн, т.е. сейчас это уже становится достаточно серьезной проблемой и, вместе с тем, не обеспечива-ет наших пенсионеров разумной пенсией, которая способна обеспечить старость.

Вот почему так остро встал вопрос ре-формы налоговой системы, и вторым эта-пом или второй очередью будет реформа пенсионной системы. Мы должны соз-дать стимул не только для экономики, мы должны создать стимул для людей. Что-бы каждый человек думал о своей пенсии, начиная с того момента, когда он впер-вые стал зарабатывать себе на жизнь. Вот только пошел на свое первое рабочее ме-сто — он должен сразу же задуматься: а какие я сделал отчисления с тем, чтобы у меня была достойная пенсия. И как моти-вировать работодателя и работника в том, чтобы они оба были заинтересованы соз-

давать такие персонифицированные сче-та, а на этих счетах накапливать ресурсы, а эти ресурсы использовать для развития экономики, т.е. вкладывать в производ-ство – деньги не могут лежать сорок лет мертвым грузом. Они должны работать, а работая, они принесут доход и будуще-му пенсионеру, и государству, и непосред-ственно тем предпринимателям, которые возьмут в кредит, например, эти деньги, используют их для развития.

Вот такая форма, которая позволила бы заинтересовать людей, и лежит в осно-ве будущей пенсионной реформы. Сейчас ее дискредитируют, говорят, что это толь-ко повышение пенсионного возраста, а я как раз хочу сказать, что сейчас для нас не этот вопрос главный — когда человек бу-дет выходить на пенсию. Этот вопрос яв-ляется производным от того, как мы суме-ем разработать систему, мотивирующую человека работать качественнее, больше

зарабатывать, больше себе откладывать.При такой системе сам человек будет

решать, когда ему выходить на пенсию, после, конечно, определенного возраста.

– Мы прекрасно понимаем, что этот Налоговый кодекс – продукт всего Пра-вительства, это понятно, но все-таки хо-телось бы узнать, кто, с вашей точки зре-ния, приложил к его разработке больше усилий?

– Я не могу назвать конкретного ав-тора, прежде всего потому, что идеология Налогового кодекса вытекает из програм-мы реформ Президента. Три основных принципа: первое – создать либеральную систему; второе – снизить налоговое дав-ление и администрирование; третье – не потерять доходы бюджета.

Как мы видим, это цели не исключаю-щие друг друга. Снизить налоги – означа-ет потерять доходы бюджета. Значит, на-до так снизить, чтобы их не потерять. На-до создать либеральную систему налого-обложения, вместе с тем ее сделать такой, чтобы платили все. И на этом трудном пу-ти, безусловно, внесли свой вклад и вели острые дискуссии, и не один раз, практи-чески все члены Правительства. И выде-лить кого-то... Конечно, последнее слово оставалось за Премьер-министром, соот-ветственно, и ответственность на Пре-мьер-министре. Но, вместе с тем, очень большой коллектив Вице-премьеров: и

Колесников, и Клюев, и Тигипко, и Яро-шенко – Министр финансов, и председа-тель Налоговой администрации Папаи-ка и т.д., то есть громадный коллектив, и Ефименко – заместитель Министра фи-нансов. Это те люди, которые встречались каждый день с бизнесом, с предпринима-телями, выслушивали их мнение. Я не знаю ни одного крупного эксперта в обла-сти налоговой политики, ни одного круп-ного экономиста страны, ни одной круп-ной бизнес-ассоциации, которые бы в той или иной мере не участвовали в работе над Налоговым кодексом.

Я хочу сказать откровенно: не всегда интересы бизнеса совпадают с интереса-ми государства и пенсионеров. Не всегда интересы работодателя, хозяина совпада-ют с интересами наемного работника. Мы здесь должны найти баланс интересов. Ес-ли мы такой баланс найдем, значит, будут стимулы и у работников трудиться про-

изводительнее, и у работодателя платить большую зарплату. Мне кажется, что та-кой баланс, после многих месяцев и труд-ных дискуссий, сейчас найден.

Но теперь предстоит другой этап – те-перь наш труд попал в Верховную Раду. Скажем прямо, в Верховной Раде пред-ставлены не только политики, но и биз-несмены. И каждый будет смотреть, ка-ким образом это повлияет на его либо предприятие, либо комплекс предприя-тий. И здесь очень важно не допустить, чтобы этот баланс, который был найден большим трудом в Правительстве, был нарушен. Конечно, мы допускаем, что мо-гут быть какие-то огрехи, какие-то неточ-ности, что-то не учтено, потому что эконо-мика многообразна, и настолько большое количество сторон этого процесса, что, может, что-то мы и не учли. Но в процес-се обсуждения уже в Верховной Раде мы будем очень внимательно следить за тем, чтобы не была искажена идеология.

Более того, мы эту рабочую группу со-хранили, и эта рабочая группа будет рабо-тать с Комитетом Верховной Рады, и, ви-димо, с рабочей группой Верховной Рады они будут вместе доводить этот кодекс до ума. Причем, мы ограничены еще и вре-менными рамками, т.е. мы должны мак-симум до конца октября принять Налого-вый кодекс. С тем, чтобы в ноябре на ба-зе нового Налогового кодекса мы могли

представить в Верховную Раду Закон «О государственном бюджете».

Это мы ставим перед собой в качестве первоочередного задания, чтобы в ноябре Верховная Рада приняла бюджет страны окончательно, и чтобы в течение декабря все бюджеты были приняты. Я имею вви-ду районные, областные, городские бюд-жеты. Чтобы 1 января вся страна жила уже по новым бюджетам, а это будет озна-чать, что уже с 1 января начнутся правиль-ные процедуры финансирования всех рас-ходов бюджета, чего не было в этом году.

Поскольку бюджет, благодаря преды-дущему Правительству был утвержден очень поздно, мы в конце апреля его только утвердили. Затем идет процедура утверж-дения бюджетных программ, бюджетных порядков, затем идет процедура тендеров, и таким образом полгода выпадает. С тем, чтобы такого не произошло на этот раз, мы должны своевременно принять бюджет.

– Если в октябре Налоговый кодекс будет принят, когда вы планируете его вступление в силу?

– С 1 января 2011 года.– На базе нового Налогового кодек-

са будет формироваться бюджет на сле-дующий год. Одним из принципов этого кодекса вы называли упрощение налого-вой системы. Что конкретно это означа-ет на практике?

– 19 лет экономика Украины не зна-ла серьезных реформ, и в ней накопилось очень много проблем, которые ни за пол-года, ни за год не решишь. Поэтому мы говорим своим людям абсолютно откро-венно, что время популизма, время бес-прерывных предвыборных обещаний за-кончилось, если мы не хотим краха на-шей экономики.

Сравним нашу экономику с Казахста-ном, например. Еще в 1990-е годы Украи-на была на голову выше Казахстана с точ-ки зрения развития и научно-техниче-ского потенциала и уровня жизни людей. Украина была самой богатой республи-кой бывшего Советского Союза. А сей-час доход на каждого гражданина Украи-ны в три раза ниже, чем в Казахстане. За эти годы нас обогнала Турция. Турция за это время увеличила свою легкую про-мышленность в четыре раза, а наша лег-кая промышленность упала до нуля.

Вот почему в Налоговом кодексе мы предусмотрели, что все предприятия лег-кой промышленности, как вновь создан-ные, так и действующие, будут в течение 10 лет освобождены от налога на прибыль. Мы идем на это сознательно. Кто-то ска-жет, что мы теряем налоги от легкой про-мышленности. Если ее нет, значит, мы ни-чего не теряем.

Мы даем возможность инвесторам — западным, зарубежным, нашим инвесто-рам. Говорим, что существует целая от-расль – легкая промышленность: вкла-дывайте деньги, и на 10 лет будете осво-бождены от уплаты налогов. Для чего мы это делаем? Прежде всего для того, чтобы поднять внутренний рынок.

Второе – мы говорим своим предпри-нимателям, что если вы создаете новое де-ло в области малого бизнеса, мы вас так-же освобождаем от налогов. Это и есть как раз значительное упрощение действу-ющей налоговой системы. Сами по се-бе все нормы закона, которые содержать-ся в новом кодексе, написаны достаточно простым языком, исключающим возмож-ность двухзначных толкований. Когда на-логовый инспектор мог и так трактовать, и по-другому трактовать, а за всем этим стояла его личная воля или его личные субъективные представления.

Еще один очень важный момент – мы вообще значительно ограничиваем права налоговой службы в части принятия ре-шений. Мы говорим, что любое решение налоговой службы может быть обжало-вано в суде. То есть мы даем право только на судебное рассмотрение всех коллизий, возникающих в процессе применения на-логового законодательства.

Более того, мы вводим штрафные санкции для государства. Мы говорим: за-держали возврат НДС — значит, на каж-дый день невозврата на эту сумму будут начисляться проценты в размере 120% учетной ставки Национального банка.

Николай АЗАРОВ: Первое, что необходимо сделать, –создать стимулы для развития экономики

Завершение подготовки Налогово-го кодекса без преувеличения можно назвать одним из главных событий минувшей недели. Принятие Верхов-ной Радой этого документа даст воз-можность реализовать Программу экономических реформ Президента и Правительства. О ходе подготовки Ко-декса и отдельных его моментах Пре-мьер-министр Украины Николай Аза-ров рассказал в эфире программы «Экзамен для власти» на Первом на-циональном канале

Фото Назара Копатько

4 30 сентября 2010ВРЕМЯ РЕГИОНОВ No20 (75) 5ВРЕМЯ РЕГИОНОВ No20 (75)30 сентября 2010 РЕФОРМЫ

То есть очень много сделано с точки зрения защиты прав наших предпринима-телей. И мы не рассчитываем, что это все сработает завтра или послезавтра. Думать, что как только 1 января Налоговый кодекс вступит в силу, и сразу все будет прекрас-но, может только наивный человек.

Да, мы потерям доходы бюджета, и об этом министр финансов прекрасно зна-ет, и прекрасно знаю я. В начале, на пер-вом этапе, мы потерям доходы бюджета. Именно поэтому сейчас Правительство создает ресурс, который позволит нам профинансировать расходы бюджета, по крайней мере, на тот период, в течении ко-торого мы абсолютно очевидно потеряем доходы бюджета.

– На какой период рассчитываете?– У нас уже есть опыт довольно ра-

дикального сокращения ставки налогов на примере налога на доход физических лиц, когда мы с 36% одномоментно опу-стили налог до 13%. Тогда мы в течении полугода примерно потеряли около Четы-рех миллиардов гривен доходов, но мы за-ранее тогда к этому подготовились, и уже начиная с 3-го квартала, с 4-го мы воспол-нили выпадающие доходы за счет того, что зарплата стала выходить из тени, бо-лее активно стали платить налоги наши предприниматели, да и наши граждане.

Еще одна проблема – это проблема так называемой теневой экономики. А тене-вую экономику обслуживает теневой обо-рот денег. Для нас с вами не секрет, что значительная часть зарплаты уплачива-ется в конвертах, в долларах. Значитель-ная часть денежных средств обналичива-ется через фиктивные фирмы.

И мы сейчас развернули очень се-рьезную борьбу (это действительно мож-но назвать словом «борьба») с такими структурами, которые за эти годы были созданы, в основе которых лежит, конеч-но, коммерческий банк, в основе которых лежит целая сеть фиктивных предприя-тий. Удивительно, как это у регулятора, например, не доходят руки до такой си-туации, когда в банке какой-то гражда-нин каждый день получает 15-20 мил-лионов долларов наличными. Такие вот подпольные миллионеры-корейки.

Когда мы стали изучать более деталь-но все эти вопросы, оказалось, что эти граждане вообще не существуют, то есть, эти люди вроде бы есть, и вроде бы их нет. Кто-то потерял паспорт, и по этому па-спорту обналичивают... То есть за эти го-ды, к большому сожалению, в стране сло-жилась система, которая обслуживает те-невую экономику.

Вот, казалось бы, Национальный банк и коммерческие банки – они обслуживают «светлую» экономику. Однако параллель-но этой сложившейся системе существу-ет другая система, которая обслуживает теневую экономику. И именно эта тене-вая экономика препятствует тому, чтобы у нас были нормальные пенсии, нормаль-ные заработные платы, нормальные пла-тежи в бюджет, чтобы могли реализовы-ваться большие, серьезные программы, в том числе, и развития инфраструктуры, то есть строительство аэропортов, дорог, развязок и так далее.

– По поводу малого бизнеса, о кото-ром мы сегодня говорили. Почему все-таки для него сохранен НДС ?

– Налог на добавленную стоимость со-хранен, потому что у нас ведь, будем гово-рить, не налог виноват, что он плохой или хороший, а виноваты те, кто его так реали-зует, кто так его администрирует. Это все равно, что ругать вот этот стакан, что он плохой. Не стакан плохой.

Налог на добавленную стоимость ра-ботает в европейских странах. Если мы говорим о европейской интеграции Укра-ины, пусть в будущем, но, тем не менее, ставим перед собой такую задачу, и го-ворим о гармонизации нашего законода-тельства с европейским, то налоговая си-стема, как раз и Налоговым кодексом в частности, приводится в соответствие с действующей системой в Европе.

Еще в марте отрицательное сальдо по налогу было 60 миллиардов гривен. Это то, что мы приняли. Это даже вдумать-ся трудно, что такое 60 миллиардов? Это, грубо говоря, больше трети расходов госу-дарственного бюджета.

Мы перед собой поставили задачу – до 31 декабря полностью расчистить эту проблему, чтобы ее не было. И вот уже сейчас, по состоянию на 1 сентября, мы сумели снизить вот это негативное саль-до до 10 миллиардов гривен. Уже на 1

октября мы ставим задачу выйти на три миллиарда. И к 31 декабря полностью пе-рейти на автоматическое возмещение на-лога на добавленную стоимость.

Конечно, это невероятно сложная за-дача, и она решается, и будет решена. И я хочу сказать, что программа реформ, о ко-торой мы часто говорим, и иногда звучат упреки, что никаких реформ в Украине не проводится... Это может говорить толь-ко тот, кто из-за угла пытается принизить значение той громадной работы, которая проводится и Президентом, и Правитель-ством. Потому что на самом деле рефор-мы начались с самого первого дня, я уже не говорю о Бюджетном кодексе, Налого-вом кодексе, реформе судебной системы и массе других законопроектов – где-то больших, где-то небольших.

– Планирует ли Правительство вме-шаться в ценообразование на подоволь-ственных рынках, и какие именно меро-приятия вы собираетесь проводить?

– Мы уже вмешиваемся в ценообра-зование, но не административным путем, когда мы командуем, заставляем кого-то. Нет. Мы вмешиваемся путем организа-ции непосредственных продаж, путем вы-пуска более дешевой продукции.

– Убираете посредников?– Я хочу сказать несколько слов вот о

чем. Совершенно правильно говорилось, что, несмотря на засуху, несмотря на то, что урожай немножко ниже, чем, скажем,

в прошлом году, однако он значительно выше, чем среднегодовой урожай по зер-ну. У нас был, например, критический 2003 год, когда мы собрали всего 20 мил-лионов тонн пшеницы и зерновых куль-тур, так? А сейчас у нас почти 39 милли-онов тонн, то есть это значительно пере-крывает наши потребности и в фуражном зерне, и в продовольственном зерне, и в посевном, и даже в переходящих запасах на следующий год, которые мы должны сделать на случай, если вдруг будет неу-рожай в следующем году.

Сейчас Правительство приняло ре-шение, выделило необходимый ресурс для того, чтобы, прежде всего, Аграрный фонд закупил 2 миллиона тонн зерна, что-бы в Государственный резерв были зало-жены необходимые запасы и зерна, и му-ки, и круп, и масла, и так далее. Вот сейчас такие закупки будут осуществляться. Мы, впервые за последние несколько лет зало-жим в наши государственные фонды до-статочно ресурсов, чтобы влиять на спе-кулятивное и ажиотажное настроение на рынке продовольственных товаров.

Второе. Я уже начал говорить о том, что создается система, и она будет соз-дана примерно в течение пары лет – это оптовые рынки, это система овощехра-нилищ. Кстати, о картофеле. По самым скромным подсчетам, мы произведем 18 миллионов тонн картофеля в этом году. Еще картофель не полностью собран, но, тем не менее, уже такие оценки у нас есть. Что такое 18 миллионов тонн? Наши про-довольственные потребности примерно 6 миллионов, на корм скота где-то пример-но 5-6 миллионов, и 6 еще остается. Куда оно остается? Оно сгнивает, к большому сожалению, пропадает.

Поэтому сейчас наша главная задача – овощехранилища, которые более-менее обеспечивают сохранность картофеля, за-

вести и сохранить. Вот возникали в Пра-вительстве дискуссии, когда по гречке на-чался ажиотаж... Самое простое решение – быстро завезти, например, 20-30 тысяч тонн этой гречки, закупить и завезти. Хо-рошо. Я попросил, чтобы мне полностью разложили баланс. Если бы мы ее закупи-ли, мы потратили бы деньги и непонятно куда бы девали ту гречку, которой у нас самих более чем достаточно.

Поэтому совершенно очевидно, что было принято правильное решение. Ажи-отаж сейчас схлынет, его не будет, уже сейчас ее не так-то покупают, и мы отказа-лись от закупки гречки за рубежом. Но мы можем точно также пойти по картофелю, например. Мы можем закупить 200-300 тысяч тонн картофеля, тогда наши произ-водители картофеля будут в очень серьез-ном убытке. Надо ли это делать?

Поэтому я и сейчас обращаюсь с экра-нов ко всем — и к производителям, преж-де всего, и КРУ понять ситуацию, и по-мочь нашим людям. Прежде всего, не по-вышать необоснованно цены, а продавать продукцию по реальным ценам, которые покрывают затраты и создают необходи-мый задел для выращивания урожая сле-дующего года.

Мы максимально будем содейство-вать развитию нашего аграрного комплек-са. Сейчас на повестке дня у Правитель-ства стоит такой вопрос. Понятно, почему, скажем, мы каждый год испытываем труд-

ности с молочными продуктами. У нас до критического уровня упало производство и поголовье крупного рогатого скота, и, соответственно, производство молока — у нас уже всего 5 миллионов голов крупного рогатого скота.

– А сколько ферм разрушено!– Да. Но у нас громадное количество

скота находится на частных подворьях. И вот теленок, предположим, появился на свет, его взяли, забили, повезли на мясо. Как создать стимул, чтобы его не на мясо повезли, а вырастили хотя бы 2-3 года, а потом и сохранили в виде коровы?

Я думаю, что мы введем систему, при которой каждый хозяин такого теленка или коровы получит субсидию, и будет ее получать до тех пор, пока этот теленок не станет коровой и не будет производить мо-локо. Конечно, эффекта мы достигнем не сразу. Ясно, что нужно 3-5 лет, в течение которых произойдет подъем стада, увели-чение количества голов крупного рогато-го скота, и, наконец, появится превышение предложения над спросом на нашем рынке. Но мы этого достигнем, обязательно.

Поэтому, когда говорят: «А что у вас? Вы работаете полгода. А где ваши ре-зультаты?» Потерпите немного, резуль-таты будут, если, естественно, будут при-ниматься правильные, разумные реше-ния, направленные на развитие собствен-ной экономики, а не на то, что появились деньги, заняли – купили за рубежом.

Теперь о займе. В чем особенность на-шей сегодняшней ситуации? Как вы знае-те, за два последние года предыдущее Пра-вительство умудрилось столько поназани-мать, что втянуло Украину в очень серьез-ные, причем в основном краткосрочные долги. Долги дорогие, их надо возвращать. Каким образом их возвращать?

Мы приняли такую тактику, чтобы мы могли краткосрочные заимствования за-

мещать долгосрочными, более дешевыми. Поэтому тот займ, который осуществило Правительство на прошлой неделе, он был не просто рекордным займом, но он был показателем доверия к нашей стране, по-тому что удалось… Вот, скажем, предложи-ли свои ценные бумаги. В 2008 году пре-дыдущее правительство предложило свои бумаги — их никто не купил. Они точно так же вышли на финансовый рынок, од-нако инвесторы не поверили тому Прави-тельству, не стали их покупать.

В чем разница сейчас? Мы предло-жили, выбрали момент, конечно. И на 2 миллиарда, которые мы хотели занять, мы получили 6,5 миллиарда предложе-ния. То есть инвесторы доверяют Пра-вительству, и ведь это долгосрочный за-йм, десятилетний. За десять лет мы под-нимем экономику, и отдать этот займ бу-дет не так трудно. Трудно отдавать долги, когда экономика находится либо в кри-зисе, либо выкарабкивается из кризиса, как сейчас. Совсем другое дело отдавать займ, когда экономика развивается. Тог-да тебе доверяют, и встанет вопрос, впол-не возможно, и не отдавать, а перекреди-товать, например, и т.д.

То есть сейчас мы рассчитываем на то, что те деньги, которые мы заняли, — во-первых, мы рассчитаемся с горящими долгами, во-вторых, мы значительный ресурс направим на инвестиционные программы. Вы заметили, что в течение нашей беседы мы часто говорили о том, что мы там заложим в Государственный резерв... Я могу также рассказать, что мы построим, что мы сделаем. Почему я так смело говорю? Да потому, что уже сейчас финансовая ситуация в стране стабиль-на, надежна, у нас есть ресурсы. Я гово-рю о налоговой реформе, например, гово-рю, что мы потеряем доходы, но мы этого не боимся, потому что у нас есть ресурсы. Вот на эту уверенность работает, в том числе, и этот займ. Он создает нам «по-душку безопасности», он создает нам ре-сурс. Мы не делаем ненужных трат. Мог-ли бы гречку закупить, но не закупили. Если потребуется, мы ее закупим столь-ко, сколько для нас необходимо. Потому что у нас создан сейчас серьезный и хоро-ший запас надежности.

– По поводу гречки. В России, у на-ших соседей, перекупщиками занялись уже правоохранительные органы, Генпро-куратура РФ, Федеральное агентство, Федеральная антимонопольная служ-ба. Антимонопольный комитет Украины молчит, Генпрокуратура Украины молчит. Будут ли у нас подобные меры?

– Вы знаете, что я вспоминаю за эти полгода? Простые они для нас были или сложные? Я уже сказал о проблеме дол-гов. Правительство с самого начала стол-кнулось с тем, что у нас были очень вы-сокие цены на газ, были бесконечные за-долженности, которые надо было гасить. Но потом пришла стихия, наводнение – справились. Без всяких чрезвычайных сессий Верховной Рады. Засуха, пожаро-опасные ситуации – прошли и через это. Тоже без ажиотажа.

Нужны ли они, чрезвычайные меры борьбы с так называемыми перекупщика-ми? Да нет. Эти меры не дадут долговре-менного эффекта, они, наоборот, спрово-цируют панические настроения. Нам надо создавать систему, при которой, прежде всего, люди верили бы в надежность вла-сти. Это придет. Обязательно.

А самое главное – система продоволь-ственного рынка должна исключить воз-можность появления ажиотажных скач-ков. Например, возьмем продовольствен-ный рынок в Германии. Там нет таких резких ажиотажных скачков. Все демпфи-руется необходимыми запасами, ресурса-ми, законодательством.

Поэтому никакой необходимости про-куратуру, Налоговую инспекцию к чему-то привлекать в данной ситуации я не ви-жу. Я вижу задачу в другом – насытить рынок товаром, который у нас есть.

В России другая ситуация. У них ко-лоссальный неурожай. Такого неурожая, по-моему, за последние годы в России не было, не фиксировалось. Там действи-тельно очень большой дефицит, они были вынуждены пойти на запрещение вывоза зерна. Случилась такая проблема. Кстати, к нам за зерном обратилась Грузия, Ар-мения. Мы будем рассматривать этот во-прос и, безусловно, поможем нашим дру-жественным государствам. А у нас таких проблем нет, и нет необходимости ни в ка-ких чрезвычайных мерах.

Фото Назара Копатько

6 30 сентября 2010ВРЕМЯ РЕГИОНОВ No20 (75) 7ВРЕМЯ РЕГИОНОВ No20 (75)30 сентября 2010НА МЕСТАХ

ПОЗИЦИЯ

– Які найбільш нагальні проблеми в області були на той час, коли ви стали гу-бернатором? Що вже вирішено?

– Перш за все, уквітні ми проаналізу-вали ситуацію, яка склалася в області, за основними технічними, соціальними та фінансовими показниками. Необхідно бу-ло побачити цілісну картину стану справ. І ця картина була не надто оптимістичною – за загальнодержавним рейтингом Чер-кащина була на 17-му місці за підсумками першого кварталу.

На той час йшли весняні польові ро-боти, було багато поточних проблем че-рез погані погодні умови. Довелося пере-сівати тисячі гектарів площ під інші, стій-кіші культури. Навесні робота була дуже напружена…

Що ж до «хронічних» проблем регіо-ну, то, перш за все, вразили поганий стан доріг, величезна заборгованість по ви-платі заробітної платні, низький її роз-мір. У першому кварталі року вона ста-новила 1300 гривень – це був 24-й показ-ник по Україні.

На сьогодні ми маємо середню зарплат-ню уже 1800 гривень, і, відповідно, підня-лись у цьому рейтингу на 15-те місце.

Досягти таких результатів вдалося за-вдяки боротьбі з тіньовими схемами ухи-ляння від оподаткування, які були на більшості підприємств. Людям платили заробітну платню в конвертах. Склалася ситуація, коли роздрібний товарообіг зро-став, а платня залишалася низькою і три-малася на одному рівні. На сьогодні по об-ласті вже більше 9 тисяч оформлених ви-падків викриття таких злочинів.

Скоротилась і заборгованість з випла-ти заробітної платні. Станом на 1 квітня заборгованість становила 29,9 мільйона гривень, на 1 серпня 2010 року – це вже 23,5 мільйона.

Крім зазначених досягнень, на сьогод-ні Черкащина стала лідером зі збору зер-нових, зафіксовано позитивну динаміку у розвитку промислового виробництва.

– Які завершені проекти ви можете занести до свого активу? І які регіональ-ні проекти у вас є на перспективу?

– Черкаська область унікальна за кількістю історико-культурних та соці-ально значущих об’єктів. Проте на сьо-годні стан більшості з них визнано не-задовільним, і мінімальні надходження не задовольняють навіть першочергових потреб для їх функціонування. Тому бу-ло прийнято вольове рішення зосереди-ти кошти обласного бюджету на кількох найважливіших об’єктах.

Один із них – школа у Драбові. Її будів-ництво тривало 18 років, ми її добудували за 2,5 місяця. Першого вересня школа поча-ла працювати. Досягти цього було не легко, довелося зосередити на об’єкті кошти об-ласного бюджету, працювати цілодобово.

Друге питання, на якому зосереди-ли увагу, – обласна дитяча лікарня. Цей об’єкт вже більше двадцяти років буду-ється. Черкащина – єдина область, яка не має такого медичного закладу. Тому ми почали над цим працювати, виділили кошти з обласного бюджету (5 мільйо-нів гривень), звернулися за допомогою до Президента України, до Уряду. На сьо-годні з державного бюджету на цей об’єкт виділено 23 мільйони.

Ця справа під моїм особистим контро-лем. Лікарню буде побудовано в першому кварталі наступного року. Вже виділено кошти на придбання сучасного медичного

обладнання. Це буде одна з найкращих та найсучасніших лікарень в Україні.

– Уряд допомагає тільки в питанні будів-ництва лікарні, чи є ще проекти, на які виді-ляються кошти з державного бюджету?

– Сьогодні є необхідність газифіку-вати віддалені села Черкащини. Це пер-ше питання, по якому ми співпрацює-мо з Урядом. За інформацією Головно-го управління економіки облдержадмі-ністрації, газифікація населених пунктів області становить 58,4%. Загалом на Чер-кащині газифіковано 499 міст, сіл та се-лищ, на найближчий час заплановано по-дати газопостачання ще до 288 населених пунктів. Щодо найближчих перспектив – до кінця 2010 року планується завер-шити будівництво підвідного газопрово-ду від АГРЛС села Надлак Кіровоградсь-кої області до села Єлизаветівка Катери-нопільського району (рівень готовності 99%), підвідний газопровід до селища Ви-ноград Лисянського району (99%), підвід-ний газопровід до с. Михайлівка Канівсь-кого району (95% готовності).

Інші важливі питання, в яких ми спів-працюємо з Урядом, – освітлення сільсь-ких доріг, розгалуження системи пунктів

швидкої медичної допомоги в області. Щодо останнього, то найближчим часом з`явиться ще 15 таких пунктів у селах об-ласті. Тобто відстань між закладами буде не 60 кілометрів, як зараз, а 11.

Кошти на ці проекти надходять з різ-них джерел, у тому числі й з державно-го бюджету. Це спільна робота з Урядом. Враховуючи те, що необхідне медичне об-ладнання вже було нами придбане, цей проект можна назвати таким, що вийшов на прикінцевий етап реалізації.

Ще один проект, дуже актуальний для області — «кошик продуктів харчування першої необхідності». До кошика увійш-ли борошно, хліб, м’ясо, масло, молоко. Мета проекту – допомогти незахищеним верствам населення недорого придбати найнеобхідніші продукти харчування. Їх реалізовуватимуть у спецвідділах звичай-них магазинів. Перші такі відділи вже від-крито у Черкасах, кількох містах області. Ціни «в кошику» нижчі в середньому на 5–30%, ніж у звичайних відділах. Подібна

мережа створюється і в аптеках Черкащи-ни. Там ліки будуть продаватися на 20% дешевше, ніж у середньому по ринку. Та-кі заклади зараз створюються при район-них лікарнях.

– Нещодавно ви ініціювали створен-ня комісій зі співробітництва з підприєм-цями Черкащини. Що спонукало на та-кі кроки?

– Справа в тому, що сьогодні необхід-но докладати зусиль для розвитку бізне-су, особливо малого і середнього. Це дасть змогу відкрити нові робочі місця, створи-ти конкурентні умови і, відповідно, нову конкурентну економіку. Сьогодні більш ніж 60 тисяч мешканців області займають-ся малим та середнім підприємництвом.

Звісно, це є одним із засобів напо-внення бюджету області й держави. Тому ми поставили на меті створення підпри-ємцям належних умов для роботи як у мі-сті, так і по області. У цьому питанні, досі існує ряд проблем, які довгий час не вирі-шувалися. Тому, щоб скоротити шлях до їх вирішення, ми в кожному районі ство-рюємо спеціальну комісію. Щомісяця представники громадських організацій підприємців будуть сідати за стіл з пред-

ставниками місцевої влади і вирішувати-муть нагальні проблеми, які є на сьогод-нішній день в їх діяльності. Це потужний механізм боротьби з корупцією. Зараз підприємцям доводиться ходити кабіне-тами і за вирішення своїх проблем спла-чувати хабарі. Коли ж керівники району будуть спілкуватися з цими підприємця-ми особисто, корупційних діянь стане на-багато менше.

Корупція – чи не найважча пробле-ма Черкащини. Боротьба з нею – один з найголовніших напрямків роботи нашої адміністрації, адже корумпоавність вла-ди – це бідність черкащан. А з тим рівнем зловживань, які є зараз у області, вести мову про покращення життя мешканців області неможливо.

На сьогодні розслідувано й передано до суду 23 справи. Багато з них – спра-ви по області. Наприклад, затримано з хабарем (більше ста тисяч доларів) про-курора одного з районів, затримано голо-ву сільської ради. На жаль, таких прикла-

дів багато.– Черкащина – область дотаційна.

Чи бачите ви її недотаційною в майбут-ньому?

– Бачу. Хоча найближчим часом – ні, бо для цього треба здійснити багато пере-творень, зокрема, і в законодавчому по-лі. Перш за все, на нових принципах по-винен бути побудований державний бюд-жет, бюджет розвитку. Потрібно вирішити багато питань пов’язаних з податковим за-конодавством.

Багато роботи необхідно провести й на місцях. Перш за все – розглянути можливості виробництв, які є сьогодні на Черкащині, і «підняти» заводи, які мож-ливо. Це дозволить створити нові робочі місця. Важливим чинником для майбут-нього розвитку регіону є сільське госпо-дарство, агропромисловий комплекс. За-раз наш фермер вирощує зернові з одні-єю метою – якомога дорожче продати їх за кордон. Необхідно створити нові умо-ви, коли б фермеру було вигідно продава-ти свою продукцію в межах області, для потреб тваринництва.

На жаль, у традиційних для Черкащи-ни галузях господарства ситуація на сьо-годні складається не найкращим чином. Колись в області вирощували 4 мільйони тонн цукрового буряку, працювало 24 цу-крових заводи. «Помаранчева» влада по-ловину цих заводів «вирізала», знищила і відправила на металобрухт. На початок року працювали лише два заводи, сьогод-ні працює шість. Наступного року в наших планах довести кількість працюючих заво-дів до десяти, і посіяти цукровий буряк на площі вдвічі більшій, ніж минулого року.

– На чому ви хотіли б зосередити увагу в сьогоднішньому розвитку обла-сті? Можливо є якісь проблеми, які за-слуговують на окрему згадку?

– Ми постійно говоримо про пробле-ми, тому зосередити увагу хочеться на по-зитивних, гарних речах. Сьогодні після реставрації працює музей Тараса Григо-ровича Шевченка в Каневі. Його рестав-рація тривала сім років. Було дуже бага-то гучних заяв про патріотизм та необхід-ність якнайшвидшого відновлення робо-ти музею. Але «помаранчева» влада лише розказувала про свій патріотизм, у той час як насправді ніхто нічого не робив. Біль-ше того: з музею навіть викрали багато експонатів, які були там до реконструк-ції. Зокрема, зникла частина експозиції, книжки, документи.

Зараз це все відновлюється, музей працює, йде розбудова міста. Канів має стати туристичним центром для всього світу, місцем поклоніння Кобзарю…

– Як просувається підготовка до міс-цевих виборів у області? Чи буде Партія регіонів висувати свою кандидатуру на виборах мера Черкас?

– Підготовка йде цілком позитив-но. Ми створили в обласній раді і у всіх районних радах провладну більшість, яка працює на розвиток регіону. Крім того, у нас за цей час зросла чисельність членів Партії регіонів майже на 20%. Сьогодні ми серед партійних організацій Партії ре-гіонів на 11-му місці в Україні, з чисельні-стю більше 32 тисяч членів партії.

Сьогодні багато представників Партії регіонів у нашій області посідають керів-ні посади у владі. І, що найголовніше, пра-цюють ефективно.

Було оновлено керівний склад деяких партійних організацій, проведено конфе-ренції. Сьогодні до керівництва прийш-ли досвідченні, потужні, поважні люди. Ми маємо матеріальну базу, маємо офіси, партійні засоби масової інформації. На 15% виросла кількість первинних партій-них організацій. Йде активна підготов-ка до місцевих виборів, створено штаби, у яких є відпрацьована стратегія прове-дення виборів.

Звичайно, партія, яка має велику чи-сельність своїх представників безпо-середньо в Черкасах, не може не брати участь у виборах міського голови. Свій кандидат у нас буде. На конференції міс-цевої партійної організації, яка відбу-деться найближчими днями, цього кан-дидата буде названо.

Василь ВАСИЛЬКО

Сергій ТУЛУБ: Для всього світу Канів має стати місцем поклоніння Кобзареві

Одне з авторитетних українських видань у рейтингу призначених півро-ку тому губернаторів віддало топ-ме-неджерові Черкаської області третє місце. На момент, коли Сергій Тулуб прийшов на нову посаду, область за-ймала останні місця за всіма еконо-мічними показниками. За шість міся-ців майже всі соціально-економічні показники Черкащини піднялись до середніх місць по Україні. Голова Черкаської ОДА Сергій Тулуб розповів «Времени регионов», як Черкащина зростатиме надалі, адже всі переду-мови для цього є

Фото Василия Давыденко

6 30 сентября 2010ВРЕМЯ РЕГИОНОВ No20 (75) 7ВРЕМЯ РЕГИОНОВ No20 (75)30 сентября 2010 НА МЕСТАХ

ПОЗИЦИЯ

— Василю Михайловичу, вам, як представнику нової влади – Партії регі-онів, напевно, довелося пройти непро-стий етап у області, де цю владу не зов-сім сприймають. Що ви як губернатор за-пропонували львів’янам для того, щоб це ставлення стало толерантнішим?

— Найбільша складність цього регіону полягає у розбалансованості влади й нама-ганнях окремих політиків будь-якому го-сподарському питанню давати політичну оцінку. Але я вже з перших кроків запро-понував абсолютно відвертий діалог з усі-ма – як з громадськими лідерами, так і з по-літичними силами. Звичайно, не всі зрозу-міли та сприйняли цю пропозицію, багато політиків залишаються на своєму, як мені здається, дещо примітивному рівні веден-ня політичних дискусій, і взагалі політич-ної діяльності. Можливо, вони є заручника-ми моментів, які раніше були проголошені, чи вчинків, які були зроблені. Але мені зда-ється, що ті, хто цей діалог підтримали, на-разі бачать достатньо переваг, бо без цього неможлива взаємна повага до тієї чи іншої позиції. Мені здається, що нам просто бра-кує спілкування й взаєморозуміння.

— Але за останні півроку обласна ра-да встигла тричі виголосити вам недовіру як голові ОДА. Оці голосування – це ли-ше симптом виборів, чи вони можуть ма-ти якісь серйозніші наслідки?

— Можу сказати таке: певна частина де-путатів облради хотіла би, щоб у Львівській області нічого не мінялося та йшло за звич-ними правилами й домовленостями всере-дині місцевого політикуму. Вони навіть ви-окремили для себе тезу, що на Львівщині закони діють якось по-інакшому, не так, як всюди. Тобто з огляду на оці домовленості всі якось працювали і намагаються працю-вати так і надалі. І зрушення подібних по-зицій, наведення порядку, звісно, призво-дило до певної протидії.

— Тобто ви хочете сказати, що це пов’язано швидше з бізнес-інтересами, аніж з політикою?

— Звичайно, і це також. Але мені зда-ється, що навіть спроба наведення порядку абсолютно адекватно та позитивно сприй-мається населенням. Ну і політика, звіс-но, присутня, тому що майже кожен з ни-нішніх депутатів бачить себе і в майбутній облраді. А, з їхньої точки зору, найлегший шлях до виборця – позиціонування як за-пеклого противника до будь-якого пред-ставника центральної влади, і, відповідно, уникнення неприємних запитань з приво-ду результатів депутатської діяльності.

— З чим Партія регіонів йде на місцеві вибори на Львівщині? На що ви розрахо-вуєте, які у вас підходи до формування команди, яка буде презентувати тут ПР?

— Якщо у двох словах, то це патріотич-ний прагматизм, наведення порядку в бюд-жетній сфері, створення дійсно сприятли-вого інвестиційного клімату, нових робочих місць. І, відповідно, залучення до виборчих списків людей, які є чи безперечними авто-ритетами, чи абсолютно спокійно сприйма-ються спільнотою і політикумом Львівсь-кої області. Наше завдання – показати, що і Партія регіонів має тут достатньо як при-хильників, так і можливостей для залучен-ня до своїх лав шанованих людей.

— На які результати розраховує Пар-тія регіонів? І кого ви бачите політичними союзниками в майбутній обласній раді?

— Хотілося б відійти від питання ство-рення коаліції в обласній раді. Я розу-мію, що багато політиків і політичних сил, можливо, ще не готові до формалі-зації своїх відносин з Партією регіонів, бо бояться за свої рейтинги. Але на засадах співпраці й конструктивних дій для роз-витку області, мені здається, ми союзни-ків знайдемо значно більше. І саме на цих питаннях буде сконцентрована наша ро-бота, спрямована на більшу прагматику.

А щодо результату, на який ми розра-ховуємо, то я не хотів би забігати наперед. Чому? Тому що ми, в будь-якому випад-ку, є заручниками загальнонаціональної виборчої кампанії, всього того, що відбу-вається в Києві. І наші результати бага-то в чому залежатимуть від того, наскіль-ки швидко й оперативно ми зможемо реа-гувати на події в Києві, наскільки активно вестимемо роз’яснювальну роботу щодо ініціатив з інших регіонів. Адже те, що аб-солютно адекватно сприймається, напри-клад, на сході України, в деяких випадках тут сприйматиметься вороже. Зрозуміло, що нам потрібно активно вести публічну роботу. Є складність і в тому, що люди, які прагнуть конструктиву, не звикли до пу-блічності, на відміну від політиків-попу-лістів. І це проблема, з якою нам теж дове-деться працювати.

— Львів є одним із українських міст, яке прийматиме чемпіонат Європи з

футболу 2012 року. Про які досягнен-ня в підготовці міста й області до Євро-2012 за минулі півроку року можна го-ворити, адже Львів у цьому плані відста-вав від інших міст?

— Я приїхав сюди, коли певні зрушен-ня вже почалися. Але навіть незважаю-чи на це, сумніви були у багатьох. Пер-ші візити європейських консультантів до Львова були надзвичайно скептичними. На стадіоні були тільки якісь палі, які зов-сім не нагадували навіть контури стадіо-ну. Проблема затримки будівництва аеро-порту переросла у змагання – закриють львівський аеропорт чи ні. При цьому ніх-то не акцентував увагу на тому, що ця про-блема виникла тільки через порушення темпів будівництва аеропорту. Тобто, як-би раніше все йшло за визначеними термі-нами, то питання закриття аеропорту вза-галі б не стояло. Взагалі ж навіть у таких речах знаходилася площина для певної політизації питання, певних спекуляцій.

Хоча зараз уже зрозуміло, що така ува-га до Львова дійсно сприяє розвитку ін-фраструктури Львова, економічного ві-дродження Львівської області та Західної України в цілому, і на цій базі відбуваєть-ся налагодження конструктивного діалогу, йдуть об’єднавчі суспільно-політичні про-цеси. Це відбувається не в останню чер-гу ще й тому, що підготовка до чемпіона-ту Європи показує рівень уваги керівницт-ва держави й галузевих відомств та уста-нов до Львова. За ці півроку у Львові було проведено більше різноманітних заходів

– «круглих столів», конференцій, виїзних засідань, колегій, ніж будь-де по Україні. Проведення таких засідань – це одночас-но й вирішення якихось поточних проблем регіону, своєрідний поштовх. Звичайно, є результати, яких поки що не видно, але на-разі багато питань, маленьких «вузликів» за цей час розв’язано…

— Які проблеми на Львівщині у плані підготовки до Євро-2012?

— Наразі ми маємо ми маємо хороший поштовх у будівництві доріг комунально-го підпорядкування. Але маємо затримку, пов’язану з фінансуванням від «Укравто-дору» для будівництва доріг загальнодер-жавного значення. У першу чергу йдеть-ся про транзитні дороги, які пов’язують Україну та Польщу.

Стосовно мовної підготовки, то у Львові з цим усе-таки легше, ніж в інших містах. Львів – студентське місто, тож тут турист завжди може натрапити на сту-

дента, який володіє іноземними мовами. Загальнодержавна проблема – це рівень мовної підготовки чиновників і обслуго-вуючого персоналу.

Готельна інфраструктура головним чином зосереджена у Львові, а потріб-но думати й про території навколо Льво-ва, реалізувати центри, які були б ціка-вими. Ми акцентуємо увагу й на тому, що п’ятизіркових готелів, експоцентрів, місць для проведення бізнесових конфе-ренцій у Львові поки що немає. Але вони обов’язково з’являться!

Добре, що ми зараз маємо стимул для розбудови спортивної інфраструктури та інших об’єктів до зимової Олімпіади-2022. Тому що, як би скептично до цього хтось не ставився, йдеться про довгостро-ковий національний проект. Якщо ще мі-сяць тому це були просто якісь наради, то зараз робота переходить на стадію напра-цювання певної концепції, щоб уже зараз можна було закладати плани на наступ-ний рік щодо будівництва певних об’єктів проекту-2022. Є доручення Президента, доручення Віце-прем’єра Бориса Колесні-кова, і ми працюємо. Думаю, було б добре, якби ми вже з наступного року збільши-ли фінансування по лінії Держлісгоспу – йдеться про лісові дороги, збереження лі-сів тощо. Це суттєво покращить соціаль-но-економічну ситуацію в гірських райо-нах й закладе добрі підвалини для того, щоб цей проект відбувся.

— Чи можна говорити про те, що за-кладено підвалини для того, щоб на

Львівщину прийшли серйозні інвестори? Йдеться про зрозумілі правила гри й по-літичну стабільність…

— Скажу так: тут була навіть така си-туація, що деякі політичні сили займа-лися відвертим політичним рекетом що-до того чи іншого бізнесу, стосовно спри-яння чи не сприяння йому. І досить часто, прикриваючись на національному чи ре-гіональному рівні патріотичними гасла-ми, представники політичних сил шкоди-ли появі й розвитку того чи іншого, осо-бливо іноземного, бізнесу. Я спілкував-ся з багатьма підприємцями і чув від них, що представники деяких політичних сил фактично стояли їм на заваді.

Тому наразі завданням влади є стабілі-зація ситуації для того, щоб бізнесу дійсно нічого не заважало, щоб жодна політична сила, жоден політик були не в змозі шко-дити бізнесу.

— Які найбільш перспективні напрям-ки для припливу інвестицій на Львівщи-ну? Адже скільки говорилося, що Львів і Львівщина – туристична Мекка, але цим системно ніхто не займався…

— Так, цей напрямок розвивався абсо-лютно хаотично. З огляду на це ми зараз робимо все для того, щоб систематизувати всі пропозиції, які існували, щоб зрозумі-ти, де і що потрібно відкривати й будувати, щоб кошти дійсно вкладались у розвиток інфраструктури, а не йшли незрозуміло куди. З огляду на велику кількість істори-ко-культурних пам’яток, інших чинників, географічного розташування у Львівській області, туризм, безперечно, залишається одним із пріоритетних напрямків.

Стосовно промисловості. Слід розу-міти, що багато підприємств були просто зруйновані через неефективність керів-ництва – особливо в той період, коли ке-рівників почали обирати з огляду на полі-тичну складову, а не фаховість. На жаль, ці підприємства ми втратили. Але є під-приємства, перед якими стоїть проблема нових ринків збуту чи відновлення цих ринків. І в цьому плані дійсно є над чим працювати й допомагати.

Третій напрям, який поки що розви-вається без підтримки влади – це сектор новітніх технологій. Правда, наразі я не хотів би забігати наперед і казати, що це дійсно буде той напрям, за рахунок яко-го розвиток Львівщини здобуде суттєвий поштовх. Чому? Тому що ми усвідомлю-ємо, що перебуваємо в конкурентному се-редовищі, й потрібно створювати умови, щоб при чіткому виокремленні перспек-тиви цього сектору жорстка конкуренція не зламала всі напрацювання. У цих пи-таннях має бути чітка державна політи-ка. Як бачимо, останні ініціативи Уряду цьому сприяють: це і стипендії для кра-щих студентів і кращих молодих науков-ців цього напряму, які були б зацікавлені працювати в Україні, у Львові, а не виїж-джати за кордон.

— А чи є у вас довгостроковий страте-гічний план розвитку Львівщини, з ком-плексним вирішенням нагальних проблем?

— Звичайно. З огляду на увагу та ви-окремлення Львова як одного з трьох ло-гістичних і економічних центрів розвитку держави, нам трохи легше, ніж іншим ре-гіонам. Це є суттєвою перевагою, і всі прі-оритети лежать, власне, в цій площині. Тобто, по-перше, це концентрація на тому, яким буде аеропорт міста Львова і в якому режимі він працюватиме в майбутньому – не тільки під час Євро-2012, а й після чем-піонату. Це надзвичайно важливе питан-ня з точки зору міжнародних перельотів, транспортного сполучення з Україною, вантажних перевезень. По-друге, це ство-рення нових митних переходів на кордоні з Євросоюзом.

По-третє, це можливість розміщення тут виробництв, які з точки зору еконо-мічної прагматики європейському бізне-су було б цікаво розташовувати неподалік кордону Євросоюзу. Йдеться про вироб-ництва, пов’язані зі складальницькими операціями, оскільки багато виробничих підприємств у Європі скорочуються. Для нас же це – справжня політика формуван-ня робочих місць і вирішення проблеми зайнятості. Адже, незважаючи на більш-менш оптимістичні показники, ми маємо високий показник прихованого безробіт-тя, великі проблеми із приховуванням ре-альної заробітної плати.

Марта КАТИЧ

Львівщина – непростий для партії влади регіон: електоральні симпатії там схиляються не на її користь. Але голова Львівської ОДА Василь Горбаль вважає, що конкретними справами й пошуками діалогу з усіма політични-ми силами ситуацію можна змінити на краще. Про перспективи розвитку Львівщини, політичну ситуацію, перші досягнення нової влади він розповів «Времени регионов»

Василь ГОРБАЛЬ: Гасло нашої команди – патріотичний прагматизм

8 30 сентября 2010ВРЕМЯ РЕГИОНОВ No20 (75)

Всеукраинская газета «Время Регионов»Свидетельство о гусударственной регистрации КВ No 14074-3045 Р

Тираж 5 000

01021, г. Киев, ул. Липская, 10тел./факс: (044) 594 74 25

Главный редактор Оксана КОЗАКНад номером работали: Анна Ребрий, Александр Ромасюк,Галина Студенникова, Андрей Явецкий, Ирина Евтушенко,

Игорь Петрущенков, Назар Копатько

Ответственность за достоверность информации несут авторы публикаций.Редакция может не разделять позицию авторов.

Газета отпечатана в ЗАО «Сегодня Мультимедиа»

Заказ No 06001

АКТУАЛЬНО

САМОУПРАВЛЕНИЕ

Принцип широкой финансовой и административной независимо-

сти самоуправления неизменно присут-ствует в программе демократических ре-форм Партии регионов, однако только сейчас появился реальный шанс вопло-тить его в жизнь.

С приходом к власти, Партия регио-нов сразу же пошла на расширение фи-нансовых прав регионов и самоуправле-ния. 8 июля 2010 года в Украине был при-нят Бюджетный кодекс, который суще-ственно расширяет права и возможности местных бюджетов и значительно повы-шает удельный вес расходов на развитие регионов. Новый кодекс увеличивает ре-сурс местных бюджетов на сумму около 17 млрд гривен.

Но финансовой самостоятельности для проведения реформ местного само-управления не достаточно. За большей финансовой самостоятельностью должна придти самостоятельность организаци-онная. Сегодня назрела необходимость в проведении административно-территори-альной реформы.

Партия регионов готовит законода-тельную базу реформ. Принятие Бюджет-ного, а в ближайшем будущем и Налого-вого кодекса – первые важнейшие шаги в этом направлении. По итогам слушаний «Стратегия реформирования местного са-моуправления в Украине» будет разраба-тываться законодательная база для более четкого разделения функций государства, региона, города, района, поселка и села. Полномочия местных советов также бу-дут расширены.

Конструктивное взаимодействие цен-тральных и местных органов исполни-тельной власти с органами местного са-моуправления является важным факто-ром динамичного развития нашей страны. Партия регионов обеспечит реализацию своих предвыборных обещаний в сфере региональной политики. А задача по раз-витию самоуправления, обеспечению но-вого уровня качества жизни граждан – уровня образования, здравоохранения, коммунального обслуживания – в цен-тре внимания Президента Украины Вик-тора Януковича.

Как утверждает глава Государственно-го фонда содействия местному самоуправ-лению Сергей Маликов, очевидно, что создание сильных громад и регионов, обе-спечение их благосостояния невозможно без разработки, реализации и постоянно-го мониторинга со стороны Гаранта Кон-ституции комплексной государственной стратегии развития местного самоуправ-ления. Поэтому 24 июня 2010 Президент Украины создал в качестве своего вспомо-гательного органа Государственный фонд содействия местному самоуправлению в Украине. Президент также отметил, что одной из главных задач является проведе-ние открытых дискуссий, обсуждение но-вых идей для выработки конкретных ме-ханизмов развития территорий. Именно поэтому 20 сентября этого года в Донец-ке по инициативе Фонда была проведена XV Всеукраинские муниципальные слу-шания «Стратегия реформирования мест-ного самоуправления в Украине».

«Собрав специалистов из всех реги-онов, привлекая к работе международ-ных экспертов и авторитетнейшую евро-пейскую международную институцию – Совет Европы, мы провели активный об-мен идеями и наработками по вопросам реформирования местного самоуправле-ния, основным направлениям разработки соответствующей программы действий и этапов ее реализации с учетом приорите-тов, определенных Президентом Украи-ны. Наша цель – создание такой системы административно-территориальных еди-ниц, которая способна выполнять возло-женные на нее функции, реализацию за-дач Программы экономических реформ на 2010–2014 годы «Обеспеченное об-щество, конкурентоспособная экономи-ка, эффективное государство», – отметил Сергей Маликов.

По его словам, существующие про-блемы невозможно решить одновремен-но. Для нормирования большого количе-ства законодательных актов, регулирую-щих вопросы местного самоуправления, приведения их в соответствие с общепри-знанными нормами международного пра-ва, вполне возможно, нужно рассмотреть вопрос разработки Муниципального ко-декса, который должен определять основ-ные дефиниции в этой сфере и обеспечи-вать защиту прав граждан на самоуправ-ление. Необходимы также основательное совершенствование систем управления, коренное изменение менталитета граж-дан, эффективное внедрение инструмен-тов партисипативной (исходящей из не-обходимости широкого участия граждан в разработке правовых норм) демократии.

«Крайне важно, чтобы политики в цен-тре и на местах занимались насущными проблемами рядовых граждан, оправдыва-ли их ожидания, вносили конструктивные предложения, направленные на дальней-шее социально-экономическое развитие государства. Проведение мероприятий, по-добных этим слушаниям, должно обеспе-

чить переход представителей самоуправ-ления и граждан от чувства подчиненно-сти и управляемости к пониманию себя ак-тивными участниками и движущей силой местных процессов. Обмен информацией, лучшими практиками, собственными на-работками и инновациями, в том числе от-носительно применения современных ев-ропейских принципов и стандартов, долж-но стать катализатором общего развития нашей страны как европейского государ-ства», – отмечает Сергей Маликов.

По его словам, курс на европейскую интеграцию признан наряду с развитием местного самоуправления одним из глав-ных приоритетов государственной поли-тики Украины.

«Хочу отдельно остановиться на

том, что сегодня является общеприня-тым в Европе в сфере местной и регио-нальной демократии. Безусловно, глав-ным международно-правовым докумен-том в этом плане является Европейская хартия местного самоуправления. Она определяет принципы правовой, орга-низационной и материально-финансо-вой деятельности органов самоуправле-ния, и является своеобразным образцом для формирования законодательных по-ложений в этой сфере. 15 июля 1997г. Верховная Рада Украины ратифицирова-ла Европейскую хартию без оговорок. И согласно статье 9 Конституции Украины этот европейский документ стал частью национального законодательства Украи-ны, а все его положения в полном объеме имеют обязательную силу на всей терри-тории государства. Актуальность вопро-сов имплементации положений Европей-ской хартии местного самоуправления в национальное законодательство состоит еще и в том, что это является нашим обя-зательством перед Советом Европы. Без его выполнения невозможно не только эффективное евроинтеграционное дви-жение, но и членство в этом достопоч-тенном институте. Кстати, уже в следую-щем году органам власти Украины при-дется отчитываться по этим вопросам перед мониторинговой группой Конгрес-са местных и региональных властей Со-вета Европы», – подчеркнул глава Гос-фонда содействия местному самоуправ-лению. Он также напомнил, что с мая по ноябрь 2011 годаУкраина впервые в сво-ей истории будет председательствовать в Совете Европы. А это не только большая честь, но и ответственность на междуна-родном уровне.

Строя сегодня новое государство для граждан, последовательно реализуя прио-ритеты Президента Украины Виктора Яну-ковича и признавая себя европейской стра-ной, наше государство, безусловно, должно учесть опыт наших европейских коллег и в

полном объеме выполнить свои обязатель-ства перед Советом Европы в сфере мест-ного самоуправления. Кстати, именно это постоянно подчеркивали участники XV Всеукраинских муниципальных слуша-ний, состоявшихся в Донецке.

«Надлежащая имплементация поло-жений Европейской хартии местного са-моуправления становится неотъемлемой составляющей реформаторского процес-са в области местного самоуправления и региональной политики. Создание соот-ветствующего адаптированного право-вого базиса местного самоуправления в Украине потребует от Верховной Рады Украины, Кабинета министров Украи-ны, профильных министерств и ведомств, органов местного самоуправления и про-

фильных организаций не только высокого профессионализма, но и серьезного взаи-модействия, тесной и слаженной работы», – говорит Сергей Маликов.

«Своими идеями и делами мы должны продвигать Украину вперед, укреплять самоуправление и сообща строить Евро-пу без разделительных линий – это об-щее мнение, которое поддерживалось на слушаниях в Донецке. В настоящее вре-мя создаются основательные институци-ональные предпосылки для этого, и суще-ствует значительная политическая воля», – отметил он.

И действительно, Президент Украи-ны неоднократно подчеркивал, что сдела-ет все для того, чтобы органы самоуправ-ления стали фундаментом народовла-стия, помощником в решении повседнев-ных проблем. В программе Президента «Украина для людей» указано: «местное самоуправление должно стать надежным и прочным фундаментом народовластия. Принципиально важно расширение пол-номочий местных советов, максимальное устранение бюрократического аппарата от решения вопросов развития террито-риальных громад».

«Главная цель указанных трансфор-маций – обеспечить самодостаточность институтов местных органов власти. А основные приоритеты состоят в децентра-лизации власти, устранении чрезмерной концентрации и дублирования властных полномочий, развитии местного самоу-правления, реформировании территори-альной организации власти.

Среди комплекса задач, стоящих пе-ред нами, первоочередной является по-строение эффективной системы террито-риального устройства Украины, которая обеспечит образование экономически со-стоятельных административно-террито-риальных единиц различного уровня, со-блюдение принципа повсеместности мест-ного самоуправления и четкое разграниче-ние территорий громад. Нам необходимо новое видение функционального назна-чения и статуса местных органов испол-нительной власти и органов местного са-моуправления. А главная цель нашей со-вместной деятельности – это обеспечение благополучия городов и регионов, благосо-стояние каждого гражданина Украины», – резюмировал председатель Государствен-ного фонда содействия местному самоу-правлению в Украине Сергей Маликов.

Анна СЕРОВА

СИЛЬНЫЕ РЕГИОНЫ НОВОЙ СТРАНЫЗаявив о курсе на евроинтеграцию,

Украина обязалась развивать и евро-пейскую модель демократии, подра-зумевающую широкие права и возмож-ности для местного самоуправления. Важнейшая задача для нашего государ-ства на этом этапе – приведение оте-чественной юридической базы мест-ного самоуправления в соответствие с нормами, действующими в Европей-ском Союзе. Этот болезненный вопрос развития местного самоуправления за все годы независимости Украины под-нимался неоднократно, однако сегодня остается на том же уровне

Что необходимо для проведения реформы местного самоуправления:

• административно-территориальное деление страны и вве-дение системы регионального самоуправления;

• разграничение полномочий органов местного самоуправле-ния, и местных органов исполнительной власти;• обеспечение органов местного самоуправления необходи-мыми ресурсами для выполнения ими своих полномочий;• совершенствование системы судебной защиты местного са-моуправления и упорядочение вопросов относительно кон-фликтных ситуаций между местными выборными представи-телями и представителями органов государственной исполни-тельной власти;• решение вопроса о предоставлении областным и районным советам, а также городам Киеву и Севастополю, собственных административных органов (исполкомов);• укрепление правового статуса городского головы;• обеспечение доступа местных и региональных представите-лей к средствам массовой информации.

Памятный знак в честь обретенияКиевом Магдебургского права