WWW.PEDPRESA.COM.UA ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС: 40123

О Ф І Ц І Й Н Е В И Д А Н Н Я М І Н І СТ Е Р СТ В А О С В І Т И І Н АУ К И У К РА Ї Н И

# 22 (1341) 3 червня 2013 року

О Ф І Ц І Й Н Е В И Д А Н Н Я М І Н І СТ Е Р СТ В А О С В І Т И І Н АУ К И У К РА Ї Н И

# 29 (1348) 22 липня 2013 року

ПРяМА МОВАПереможниця відбіркового туру конкурсу «Вихователь року»

олена чічігіНа:У педагогіці є поняття контакт «очі в очі» – не потрібно соромитися опуститися на один рівень з дитиною. Всі заняття з вихованцями я проводжу, сидячи на килимі поруч з ними, щоб не дивилися на мене знизу вгору: це некоректно. Вважаю, це і є професіоналізм.

стоР.

5

ЗДОРОВА ФІЗКУЛЬТУРАБРОНЗА УНІВЕРСІАДИ ЕНЕРГІЯ З «ПОВІТРЯ»

стоР.

8

Із російської Казані українська збірна привезла 77 медалей, з яких 12 – золоті. На XXVII Всесвітній літній Універсіаді, в якій змагалися атлети зі 160 країн світу, наші студенти-спортсмени вибороли третє місце, розділивши його з китайською збірною

Нікола Тесла – геній свого часу чи прибулець з майбутнього? За майже 150 років людство так і не навчилося, за його теорією, передавати електрику на великі відстані бездротовим способом і використовувати енергію космосу. І чому після смерті Тесли зникли всі його записи, технічні й математичні розрахунки?

«Школи рухів» замість нормативів і балів. Підходи до викладання фізкультури в початкових класах змінюються. Аби діти полюбили цей урок, а не тікали від навантажень, вони займатимуться для задоволення і заради здоров’я, а не на оцінку

6 147

Он-лайн освіта змінює уявлення про спосіб отримання знань. І в найближчому майбутньому ВНЗ зможуть навчити всіх, хто цього забажає. Розумні жителі «глибинки» отримуватимуть таку саму освіту, як і діти мільйонерів

УНІВЕРСИТЕТ «НА ДИВАНІ»

2 «Освіта України»Головнеза тиждень

Соціальна політика

МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАОХОЧЕННЯ

Дошкілля

наДзвичайна Ситуація

ОТРУЄННЯ СТУДЕНТІВ У КАНЕВІ

ГромаДСьке обГоворення

КВАЛІФІКАЦІї ВИЩОЇ ОСВІТИ

міжнароДна олімпіаДа

УКРАЇНСЬКІ ФІЗИКИ ПОКАЗАЛИ КЛАС

знай наших

ОДЕСЬКА ГІМНАЗИСТКА – В ТРІйЦІ НАйКРАщИХ

каДровий потенціал

ФАХІВЦІ ВІйСЬКОВИХ ПРОФЕСІй

вСтупна кампанія

ДЕ ХОЧУТЬ НАВЧАТИСя НАЙБІЛЬШЕ?

ГорДіСть країни

СРІБЛО І БРОНЗА НА ОЛІМПІЙСЬКОМУ ФЕСТИВАЛІ

Упровадження «під-йомних» для моло-

дих фахівців, які пра-цюватимуть у селах, сприятиме не лише працевлаштуванню молоді, а й поліпшен-ню соціальної ситуації в маленьких населених пунктах. Відповідна норма передбачена законом «Про зайнятість», а порядок її виконання вже затверджений урядом. Про це по-відомила міністр соціальної політики України Наталія Королевська після засідання КМУ.

– Молоді фахівці, які одержали медичну чи педагогічну спеціальність і уклали тру-довий договір не менш як на три роки на роботу в селах, отримають одноразову ма-теріальну допомогу – десять мінімальних зарплат – нині це 11 140 грн. Такий підхід дасть змогу не лише стимулювати зайнятість молоді, я й поліпшити соціальну ситуа-цію в маленьких населених пунктах, – сказала вона.

Міністр соціальної політики також нагадала, що період стажування на підприємствах вноситиметься до трудової книжки.

Життєрадісні петриківські розписи стали на-ціональним символом України, який мож-

на побачити в дитячих садках, музеях, на ви-ставках.

Нещодавно заступник міністра освіти і на уки України Борис Жебровський підписав лист про надання грифу «Рекомендовано для використан-ня в дошкільних навчальних закладах» методич-ному посібнику з Петриківського розпису «Пе-триківський первоцвіт».

Він по-своєму знаковий для освітян Укра-їни. Нагадаємо, що в березні 2013 року було

проведено тиждень Петриківського розпису в Брюсселі (Королівство Бельгія), в травні – в Кувейті. Крім того, ведуться переговори з Китаєм та Японією. Ці ви-ставки є частиною цьогорічного масштабного міжнародного промо-туру щодо по-ширення Петриківського мистецтва за кордоном з ініціативи України для набут-тя Петриківським розписом статусу нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.

Що стало причиною масового отруєння студентів Київського національного універ-ситету імені Тараса Шевченка під час проходження практики в Канівському при-

родоохоронному заповіднику десятого липня 2013 року – з’ясує слідство. Для вивчен-ня всіх обставин на місце події прибули представники профкому В’ячеслав Шамрай, Вікторія Щербина, Оксана Березяк і Олександр Панарін.

Вони відвідали студентів в інфекційному відділенні Канівської центральної районної лікарні, які були госпіталізовані з однаковими симптомами. Лікарі підозрюють у них кишкову інфекцію. Всім надано повний курс лікування. Пацієнтів уже готують до ви-писки. За фактом отруєння студентів порушено кримінальну справу.

Міністерство освіти і науки повідомляє про оприлюднення 17 липня 2013 року

на офіційному веб-сайті в рубриці «Громад-ське обговорення» проекту Положення про кваліфікації (ступені) вищої освіти. Поло-ження визначає загальні вимоги до змісту, обсягу та рівня вищої освіти відповідно до кваліфікаційних рівнів Національної рам-ки кваліфікацій та встановлює вимоги до результатів навчання, яких має досягнути

особа для здобуття кваліфікацій вищої осві-ти. Розробка положення запропонована в рамках роботи щодо перегляду Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступене-ву освіту), затвердженого Постановою Ка-бінету Міністрів України від 20.01.1998 р. № 65, та вимог до державних стандартів вищої освіти. Зауваження та пропозиції до цього проекту просимо надсилати на елек-тронну адресу: a_garmash@mon.gov.ua.

На Міжнародній учнівській олімпіаді з фізики, яку прий-мав данський Копенгаген, Україну представляли п’ять

школярів-одинадцятикласників: учень Львівського фізико-математичного ліцею-інтернату при ЛНУ імені Івана Фран-ка Тарас Антощук, учні Херсонського фізико-технічного лі-цею при ХНТУ і ДНУ Володимир Білошицький та Артем

Олійник, учень Краматорської загальноосвітньої школи № 25 Олексій Лубинець і учень Українського фізико-математичного ліцею КНУ імені Тараса Шевченка Ігор Шолом. У змаганнях брали участь команди з 81 країни світу.

Володимир Білошицький виборов срібну медаль, інші – бронзові нагороди.Серед лідерів цього року – команди Китаю і Південної Кореї вибороли по п’ять

золотих медалей. Команди Сінгапуру та Росії завоювали по чотири золотих і одній срібній медалі. А найкращого результату на олімпіаді досягли члени команди Угор-щини.

Учениця 11 класу Оде-ської гімназії № 9 Вла-

дислава Ткаченко в складі української делегації вибо-рола третє місце у фіналі Міжнародного конкурсу на-укових та мистецьких ро-біт учнів GENIUS – 2013, який відбувся у місті Осве-го (штат Нью-Йорк, США). Цього року для участі у фі-

налі конкурсу GENIUS за-прошено 386 учасників з 58 країн світу.

Конкурс проводиться за дво ма напрямами: науковим і мистецьким. Одесь ка шко-лярка в фіналі пред ставила свій науковий проект на тему: «Розробка мукоадге-зивних лікарських плівок з іммобілізованим лізоцимом».

З ним Владислава здобула бронзову медаль та диплом учасника GENIUS – 2013.

Із 2011 року Україна є учасницею конкурсу. На-ціональний еколого-натура-лістичний центр учнівської молоді Міністерства освіти і науки України з 2011 року є організатором національного етапу в Україні.

Державна гімназія-інтер-нат «Кадетський кор-

пус» – єдиний в країні багатопрофільний загаль-ноосвітній навчальний за-клад інтернатного типу з посиленою військово-фі-зичною підготовкою. Схва-лені урядом зміни до Ука-зу Президента України від 25 жовтня 2007 року забез-печать формування в учнів не тільки первинних вій-ськових знань і навичок, а й поглиблене вивчення предметів хіміко-біологіч-ного, фізико-математично-го, гуманітарного циклів,

здобуття практичного досві-ду за інженерно-конструк-торськими спеціальностями військового спрямування.

Однак виконання по-ставлених завдань потребує відповідного кадрового за-безпечення військовослуж-бовцями. Указом Президен-та України буде внесено зміни до переліку посад, що можуть бути заміщені вій-ськовослужбовцями Зброй-них сил України, правоохо-ронних органів спеціального призначення в державних органах, установах й орга-нізаціях, через внесення до

цього Переліку «Кадетсько-го корпусу». Це забезпечить заклад фахівцями з військо-вих професій.

Коли номер готувався до друку, в ВНЗ України було зареєстровано 1 718 000

заяв від 566 400 абітурієнтів. До ВНЗ І – ІІ рівнів акредитації подано 288 000, а до ВНЗ ІІІ – ІV рівнів акредитації – 1 430 000 заяв. Отже, пропонуємо рейтинг університетів за кількістю поданих заяв від абітурієнтів. 1. Київський національний університет

імені Тараса Шевченка – 43 630 заяв.2. Львівський національний університет

імені Івана Франка – 36 232 заяви.3. Національний авіаційний універси-

тет – 35 216 заяв.4. Національний технічний університет

України «Київський політехнічний ін-ститут» – 33 757 заяв.

5. Національний університет «Львівська політехніка» – 30 034 заяви.

6. Національний педагогічний універси-тет імені М. П. Драгоманова – 29 185 заяв.

7. Дніпропетровський національний уні-верситет імені Олеся Гончара – 27 867 заяв.

8. Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна – 25 266 заяв.

9. Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана – 21 933 заяви.

10. Київський національний торговельно-економічний університет – 20 636 заяв.

На ХІІ Європейському юнацькому олім-пійському фестивалі в голландському

Утрехті скарбничка збірної України по-повнилася нагородами.

У метанні молота учениця 10 класу загальноосвітньої школи № 1 міста Ви-шневого (Київська область), чемпіонка України – 2013 серед юнаків і дівчат Вікторія Голда кинула снаряд на 62 ме-три 28 сантиметрів і стала срібною при-зеркою!

А учень Республіканського вищого учи-лища фізичної культури Максим Пасєвін фінішував третім на дистанції 2000 метрів з перешкодами.

– Звичайно, бронзова медаль – це до-бре, але я собою не дуже задоволений. Пла-нував показати кращий результат, – про-коментував свій виступ призер XII ЄЮОФ.

наука і техніка

СУЧАСНЕ ОБЛАДНАННЯ ДЛя ШКІЛ І ВНЗ

Житомирський державний університет імені Івана Франка та ПАТ «Електро-

вимірювач» уклали угоду про науково-тех-нічне співробітництво і підписали угоду на створення науково-технічної продукції та надання послуг науково-технічного харак-теру.

Сторони взяли на себе зобов’язання об’єднати зусилля з розробки, впроваджен-

ня в навчальні процеси вищих і середніх навчальних закладів України лабораторно-демонстраційного обладнання для лабора-торій та кабінетів фізики, хімії, біології, математики, вдосконалення методичного забезпечення навчального процесу; прово-дити науково-методичну та дослідно-кон-структорську роботу з розробки автома-тизованих робочих місць з використанням комп’ютерів для вивчення природничих наук у вищих та середніх навчальних за-кладах України.

Університет і підприємство домовили-ся створювати спільні науково-методич-ні лабораторії, центри, експерименталь-ні майданчики, а також проводити лекції, семінарські та лабораторні заняття для вчителів шкіл, студентів педагогічних на-вчальних закладів, учнів загальноосвітніх шкіл.

«ПЕТРИКІВКУ» – В ДИТСАДКИ

3№ 29, 22 липня 2013 року Головнеза тиждень

Головнеза тиждень

За матеріалами прес­служб облдержадміністрацій, навчальних закладів

НОВИНИ З ОБЛАСТЕй

крим

ДО АУДИТОРІЙ У ЖОВТНІ

Донеччина

ТАБІР ДЛЯ юНИХ ЛІНгВІСТІВ

запоріжжя

ДОПОМОгА ВІДПОЧИВАЛЬНИКАМ

ДніпропетровЩина

УКРАЇНCЬКО-ПОЛЬСЬКА ЕКСПЕДИЦІЯ

У Кримських ВНЗ новий навчальний рік роз-почнеться на місяць пізніше. Міністерство

освіти і науки підтримало ініціативу Голови Ради міністрів Криму Анатолія Могильова про пе-ренесення термінів навчання для студентів. За його словами, це дасть можливість молоді від-почити у вересні, коли ціни на курортах ниж-чі, ніж у «високий сезон». Це піде на користь

туристичній галузі півострова. Адже у вересні, за рахунок студентів, у Криму відпочи-ватиме більше людей. Щоправда, відтермінування початку навчального року не стосува-тиметься першокурсників.

літній лінгвістичний табір «Camp make – 2013» запрацював у Донецьку. До нього, за підтрим-

ки Корпусу миру США, приїхали учні 8 – 11 кла-сів – переможці та призери ІІ – ІV етапів Всеу-країнської учнівської олімпіади з англійської мови, які мешкають у Донецькій області. Загалом – 80 осіб. У таборі вони готуватимуться до участі в пред-метних олімпіадах, міжнародних турнірах і проек-тах. Діти опановуватимуть лінгвокраїнознавство, ораторське мистецтво тощо. Учні можуть обира-ти додаткові заняття з європейських мов, фото-графії, журналістики, спорту.

студенти-п’ятикурсники Запорізького ме-дуніверситету разом із рятувальниками

на місцевих пляжах провели профілактич-ну роботу з відпочивальниками. Адже, як з’ясувалося, небагато людей вміє надавати першу допомогу на відпочинку. Щоб навчи-ти відпочивальників азам цієї справи, ря-тувальники і запросили студентів-медиків. П’ятикурсники пояснювали людям, що вар-то робити, аби врятувати постраждалих на воді, при теплових і сонячних ударах, запа-мороченні. Студенти навчали відпочиваль-ників, як правильно робити непрямий ма-саж серця та штучну вентиляцію легенів.

Акція вдалася і ректорат ЗДМУ і керівни-цтво обласної ДСНС планують і надалі про-водити низку таких інформаційно-профілак-тичних заходів.

Завершилася перша українсько-польська археологічна експедиція Дніпропетров-

ського національного і Вроцлавського уні-верситетів, яка тривала упродовж тижня. Розкопки дали чимало цікавих знахідок, пов’язаних із побутом колишніх мешкан-ців Старих Кайдаків. Археологи знайшли за-лишки глиняної хати, піч, рештки глиняно-го посуду. Відкопали і кілька господарських сховищ, в яких лежали польські, пруські, ро-сійські монети. А ще чимало жіночих при-крас: каблучки, сережки, намисто. Знахід-ки датуються XVII – початком XX століть.

Усе, що вдалося знайти українським та поль-ським археологам, залишиться у Дніпропе-тровську. А ще, за результатами експедиції, буде випущено каталог із детальним описом кожної старовинної знахідки.

оДеЩина

ФЕСТИВАЛЬ ПЕДАГОГІЧНИХ ІДЕЙНайкращий педагогічний досвід, найсучас-

ніші освітні технології і творчі ідеї вчи-телі продемонстрували на ІV міжнародному психолого-педагогічного фестивалі «Пер-спектива» в Іллічівську. Захід тривав упро-довж тижня. А організували його громадська організація «Асоціація розвитку творчої осо-бистості «ВАРТО», Одеське педагогічне то-вариство, Генеральна Асоціація учителів Ру-мунії (AGIRo), Асоціація педагогів Молдови «Інноваційна школа» за підтримки Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН.

Тематика програми фестивалю була дуже різноманітною: організація нефор-мальної дошкільної та шкільної освіти, здоров’язбережувальні та часозбережу-вальні технології, сучасний продуктивний урок (заняття) в дитячих садках, техноло-гія модульного навчання, індивідуалізована

робота з обдарованими дітьми з тьютор-ським супроводом, мнемотехніка, медіаос-віта, артпедагогіка і багато іншого. На фес-тивалі провели більш як 100 майстер-класів, презентацій на тему сучасної освіти дітей та дорослих.

електронна база

ПІСЛяАПЕЛяЦІЙНИЙ ПЕРЕРАХУНОК

виЩа школа

АКАДЕМІЧНА МОБІЛЬНІСТЬ У ДІЇ

До уваГи вчителів

БЕЗПЕЧНА ІНФОРМАТИКА

національна проГрама

ШКІЛЬНІ АВТОБУСИ – ПОЛТАВЩИНІ

За матеріалами порталу pedpresa.com.ua, прес­служби мОн, урядового порталу, навчальних закладів

Результат ЗНО за підсумками засідання апеляційної комісії треба перерахува-ти в ЄДЕБО і повторно роздрукувати заяву. Відповідний лист керівникам ви-

щих навчальних закладів надіслало ДП «Інфоресурс».За інформацією державного підприємства, рішення про зміну кількості на-

рахованих за тести балів приймаються і до початку вступної кампанії, і під час неї, зокрема, під час подачі абітурієнтом заяви щодо участі в конкурсно-му відборі. Зміна кількості балів за результатами ЗНО відстежується в ЄДЕБО. Заяви відображаються в спеціальній вкладці «Потребують перерахунку». Також ДП «Інфоресурс» зазначає, що обов’язковий перерахунок змінених балів у заявах абітурієнтів здійсню-ється навчальними закладами в Єди-ній системі самостійно. Якщо тако-го перерахунку не відбудеться, дані абітурієнта не можна буде внести до списку рекомендованих до зарахуван-ня. Також необхідно повторно роздру-кувати заяви абітурієнтів зі змінени-ми балами.

Європейська комісія під-тримала заявку Сумсько-

го державного університе-ту на продовження участі в міжнародному грантово-му проекті в рамках про-грами ЄС Еразмус Мундус EMINENCE ІІ «Інтегра-ція сусідніх східноєвропей-ських регіонів через співро-бітництво у вищій освіті» на наступні три роки. З верес-ня планується перша хвиля академічної мобільності в рамках проекту. Зокрема, студентка, аспірант, кандидат технічних наук та два співробітники СумДУ розпочнуть навчання та стажування в університетах Поль-щі, Португалії, Італії, Швеції. Також планується прийняти студента з Португалії, який протягом наступного навчального року навчатиметься на факультеті еко-номіки і менеджменту.

Участь у проекті забезпечить збільшення кількості стипендій для студентів, ас-пірантів, докторантів та викладачів СумДУ на навчання та стажування в універ-ситетах країн Європейського Союзу, а також дасть змогу прийняти більше сту-дентів, аспірантів, докторантів та викладачів із закордонних ВНЗ.

Сумський державний університет розпочав реалізацію міжнародного гранто-вого проекту в рамках програми ЄС Еразмус Мундус EMINENCE з 2012 року.

На офіційному веб-сайті МОН розмі-щені Інструктивно-методичні матері-

али «Безпечне проведення навчальних занять у кабінетах інформатики та ін-формаційно-комунікаційних технологій (КІІКТ) загальноосвітніх навчальних за-кладів». Вони призначені для вчителів інформатики та ІКТ.

Зокрема, у матеріалах надається пе-релік нормативно-правових докумен-тів з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності, що регулюють питання навчання в КІІКТ; вказуються основні вимоги безпеки в кабінеті інформати-ки та інформаційно-комунікаційних тех-нологій навчання; визначається відпові-дальність і обов’язки завідувача КІІКТ, учителя інформатики, лаборанта щодо гарантування безпеки життєдіяльності учнів; зазначені умови проведення ін-структажів з питань безпеки життєдіяль-ності зі зразком Журналу реєстрації первинного, позапланового, цільового інструктажів з безпеки життєдіяльнос-ті учнів у кабінеті інформатики та ІКТ.

30 новеньких автобусів отримали 25 районів Полтавщини. За три роки

з державного бюджету область отрима-ла втричі більше шкільних автобусів,

ніж за попередні роки. Це свідчення того, яку особливу увагу приділяє уряд України умовам, в яких діти отримува-тимуть освіту.

У рамках реалізації обласної програми розвитку освітньої галу-зі торік за кошти обласного бю-джету закуплено 14 шкільних ав-тобусів майже на чотири мільйони гривень. Цього року передбача-ється придбати ще десять автобу-сів. До питання підвезення дітей до школи і додому з розумінням ставляться місцеві органи виконав-чої влади: за три роки за районні та спонсорські кошти придбано 17 шкільних автобусів.

4 «Освіта України»теМа

актуальна

Цьогорічні абітурієнти найбільше цікавляться фізикою, математикою та хімією. Такі висновки оприлюднили в Українському центрі оцінювання якості освіти, проаналізувавши показники реєстрації.

У 2013 році ЗНО проходили 322,5 ти-сячі абітурієнтів, які склали понад 1 мільйон 40 тисяч тестів. А 15 липня

на персональних сторінках учасників ЗНО з’явилися всі результати додаткової сесії. Про перебіг ЗНО 2013 року та його попе-редні підсумки розповіла директор Укра-їнського центру оцінювання якості освіти Ірина Зайцева.

Цьогоріч на тестування з’явилося близь-ко 90 відсотків зареєстрованих. Цей показ-ник є таким, як і торік. Найбільша явка була на ЗНО з української мови і літе-ратури, математики, англійської мови. А найнижча – з іноземних мов (окрім ан-глійської) – німецької, французької, іс-панської, а також – зі світової літератури.

– Ми виконали свою обіцянку і вчас-но оприлюднили результати додаткової се-сії, – наголошує вона. – Незабаром їх отримають і ті, хто протягом минулого тижня подавав апеляції. Такі особи є й серед учасників додаткової сесії.

Ірина Павлівна запевняє, що 2013 року на апеляцію подано небагато робіт. І, по-рівняно з 2012 роком, можна відзначити суттєве зниження кількості апеляційних заяв. А таку заяву може подати абітурієнт, не задоволений своїми результатами. Всі заяви, які абітурієнти надіслали на адресу УЦОЯО поштою протягом чотирьох днів з моменту оголошення результатів, розгля-нули. Зазвичай для цього дають три дні, однак оскільки останнім днем оголошення

результатів виявився святковий – 28 черв-ня, День Конституції, – додали ще один.

– Ми зважали на те, що в святковий та передсвятковий день, можливо, в деяких віддалених містах не працювали пошто-ві відділення, – пояснила Ірина Зайцева.

Отже, до Українського центру оціню-вання якості освіти 2013 року надійшло 4060 апеляційних заяв з усіх предметів. У 2012 – понад 10,5 тисячі. За попередні-ми підсумками, на апеляцію подали 0,39 відсотка від загальної кількості учасників. Торік кількість апеляційних заяв стано-вила 0,92 відсотка. Порівнюючи ці показ-ники, можна сказати, що кількість апе-ляційних заяв зменшилася майже в два з половиною рази. Директор УЦОЯО вва-жає, що показники поліпшилися, бо абі-турієнти стали уважніше подавати заяви. І, звісно, завдяки вдосконаленню змісту тестових завдань.

– Цього року ми не виявили жодної фактичної помилки в тестах. Не було жод-ної скарги, жодного звернення, – наголо-сила Ірина Зайцева.

«поРоги» ЗНо, аБо хто поДаЄ апеляціЇ Керівник УЦОЯО каже, що з апеляцією для розгляду своїх результатів найчасті-ше звертаються кілька категорій учасни-ків ЗНО. Насамперед, це особи, які праг-нуть здолати певні «пороги»: 140 балів з профільної дисципліни або 170 балів для вступу до престижних вищих навчальних закладів. Також є найнижчий «поріг» – 124 бали – необхідний для вступу до ВНЗ.

Предмети, з яких найбільше подано апе-ляційних заяв – насамперед ті, в яких є завдання відкритого типу або бланк «Б». Найбільша кількість заяв – 1406 – з української мови і літератури, – переду-сім на перевірку завдання щодо власно-го висловлювання. Значна кількість звер-нень – щодо перевірки результатів тестів з іноземних мов, російської.

Наприклад, за результатами тестування з математики абітурієнти подали 623 апе-ляційні заяви. Після розгляду члени апе-ляційної комісії 594 заяви залишили без змін, – тобто результати підтвердили. У 28 випадках результати підвищили, а в од-ному – знизили.

– Фахова апеляційна комісія складаєть-ся з представників усіх ланок освіти, – наголошує Ірина Павлівна. – До її скла-ду обов’язково залучаються представники загальноосвітніх навчальних закладів, зо-крема з поглибленим вивченням предме-тів, вищих навчальних закладів, представ-ників від міністерства та від УЦОЯО, які здійснюють нагляд за проведенням тех-нічної перевірки.

Трапляються випадки, коли людина доводить, що вона, наприклад, неякісно оформила бланки і справді володіє мате-ріалом, тож може розраховувати на під-вищення результату.

Ще один важливий показник: зменши-лася кількість учасників ЗНО, які не на-брали 124 балів. Минулорічний показник цієї категорії учасників тестування з різ-них предметів становив десять відсотків, а цьогоріч – приблизно 9,5 відсотка. З ма-тематики цей показник є найнижчим – 7,4 відсотка. Для прикладу, з хімії – 10,1 відсотка, з географії – 9,7 відсотка, з фі-зики – 8,11відсотка.

«полюваННя» На НайКРаЩихЗа попередніми результатами, визначе-но шість осіб, які набрали по 200 балів з трьох предметів. Тобто виявили найви-щий результат. Вони із Запорізької облас-ті, міст Чернівців, Києва, Івано-Франків-ська, Ужгорода й Автономної Республіки Крим. Також 48 учасників ЗНО отрима-ли по 200 балів з двох предметів, а 686 – 200 балів з одного навчального предмета.

На них уже починають «полювати» ке-рівники ВНЗ, з ними хочуть зустрітися ке-рівники областей.

– Ми розуміємо такі бажання, – каже директор УЦОЯО, – але не можемо ска-зати імена цих осіб, виконуючи Закон України «Про захист персональних да-них». Єдине, що ми можемо зробити – це запропонувати звертатися до регіональ-них центрів.

«поРУшНиКи поРяДКУ» Не ЗаваДили вДалоМУ ФіНішУЦього року контроль за проходженням ЗНО посилили. Понад 70 відсотків пунк-тів тестування обладнали металодетекто-рами. Але застосовували їх лише за умо-ви стовідсоткового охоплення перевіркою всіх наявних пунктів тестування. Тож пе-ревірка не проводилася під час тестувань з наймасовіших предметів – української

мови та літератури, історії України і мате-матики. А технологічні перевірки проводи-лися там, де виникала необхідність і були підстави. І їх застосування виявилося аб-солютно виправданим – під час кожної з них був непоганий «врожай». Наприклад, в аудиторії у восьми з п’ятнадцяти осіб були вилучені мобільні телефони.

– Я впевнена, що складаючи ЗНО та вступаючи до ВНЗ, людина перевіряє свої знання і має проходити всі етапи тесту-вання чесно, – каже Ірина Зайцева. – Потрібно розраховувати на рівень своїх знань, а не на допоміжні засоби чи шпар-галки.

Загалом, 2013 року зафіксовано 533 ви-падки анулювання результатів у зв’язку з порушенням абітурієнтами вимог про-ведення ЗНО.

ЗНО у 2013 році відбулося вдало. Зо-крема, про це йшлося на розширеному засіданні Спілки ректорів ВНЗ під голо-вуванням віце-прем’єра Костянтина Гри-щенка і ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка Лео-ніда Губерського.

– Насамперед висловлюю подяку структурам, які плідно співпрацюють з нами, – управлінням освіти і науки об-ласних державних адміністрацій, Держав-ній інспекції навчальних закладів України, Міністерству освіти і науки України, де є абсолютне розуміння і сприяння нашій ро-боті, – сказала Ірина Зайцева.

Фахівці УЦОЯО працюють над підготов-кою звіту, де буде відображено рейтинг областей і навчальних закладів щодо по-казників успішності тестування. Він ста-не важливим матеріалом для прийняття управлінських й освітянських рішень.

Дарина Матат, «Освіта України»

під час вступної кампанії абі-турієнти та їх батьки вивча-ють інформацію про ВНЗ і на-

магаються обрати ті заклади, що, на їх думку, найбільше відповіда-ють поставленим вимогам, уподо-банням, уявленням про майбутню професію. І, звичайно, зважають на можливість працевлаштування за спеціальністю. Так виникає по-треба зіставити різні ВНЗ, якомо-га об’єктивніше оцінити їх досяг-нення і здобутки.

Тому багатьох громадян цікав-лять різні системи ранжування і рейтинги, звідки вони можуть отримати потрібну інформацію. Тому дуже вчасним є оприлюд-нення в ЗМІ Національної си-стеми рейтингового оцінювання вищих навчальних закладів. Без

перебільшення можна стверджу-вати, що Інститут інноваційних технологій і змісту освіти вперше в історії вітчизняної вищої шко-ли здійснив масштабну системну роботу щодо моніторингу якості вищої освіти і визначення оцінки діяльності окремих ВНЗ і груп на-вчальних закладів та системи осві-ти в цілому. Ця система оцінюван-ня ВНЗ дає змогу визначати якісні зміни в освіті при реалізації ви-мог Болонської декларації і Берлін-ських принципів ранжування ВНЗ.

Завдяки згаданому оцінюван-ню, кожен вищий навчальний за-клад має змогу оцінити свої здобут-ки, бачити власний рейтинг серед

одно профільних закладів освіти на ринку праці, визначити причини можливих недостатньо високих по-казників та поліпшити роботу. Без-умовно, можна навести приклади розв’язання таких проблем у бага-тьох навчальних закладах.

Аналогічний досвід є і в На-ціональному транспортному уні-верситеті. На підставі вивчення рейтингових показників у групі од-нопрофільних ВНЗ останніми рока-ми колектив НТУ здійснив істот-ні кроки для поліпшення окремих показників з міжнародної актив-ності, якості контингенту студен-тів і науково-педагогічного персо-налу, ресурсного забезпечення. В

результаті заклад став учасником багатьох міжнародних проектів, координатором проектів TEMPUS в Україні, отримав нагороду Єв-рокомісії «За управління великим партнерством». Кількість студен-тів-іноземців перевищила 600 осіб (з 14 країн), поліпшилась якість контингенту. Укладено близько 300 угод з профільними вітчизня-ними й зарубіжними компаніями, об’єднаннями і фірмами щодо спів-робітництва в галузі підготовки фа-хівців, їх працевлаштуванні, модер-нізації матеріально-технічної бази. Також підписано договори із за-рубіжними університетами-партне-рами щодо «подвійних» дипломів.

Ці та інші заходи сприяли під-вищенню конкурентоздатності університету на ринку праці та рейтингу серед вступників. На-приклад, нещодавно в інтернет-виданнях університет назвали третім серед п’яти найбільш ба-жаних ВНЗ столиці.

Рейтингові показники діяльнос-ті закладу доведено до відома ко-лективу університету і враховано при плануванні роботи структур-них підрозділів. Упровадження Національної системи рейтинго-вого оцінювання діяльності ВНЗ стимулює поліпшення роботи за-кладів і підвищення якості підго-товки випускників.

прес­служба національного транспортного університету

вСтупна кампанія

РЕйТИНг ВНЗ – ОРІЄНТИР ДЛя ЙОГО КОЛЕКТИВУ

Є Думка

МоЖливо, це БУДе таК, яК У ФРаНціЇМіністр освіти і науки Дмитро ТАБАЧНИК під час брифінгу в Кабінеті Міністрів України заявив про наміри посилити покарання за порушення правил ЗНО. За словами міністра, наступного року вико-ристовуватиметься досвід Франції, яка серед європейських країн про-водить тестування найдовше. – Ми на кілька років позбавлятимемо порушників можливості скла-дати ЗНО. Порадимося з педагогічною громадськістю – на рік чи на два, – заявив Дмитро Табачник. – я абсолютно погоджуюся з Дмитром Володимировичем. Вважаю, що людина, яка порушила умови проведення ЗНО, має обов’язково це усвідомити, а право проходити тестування отримати вже наступно-го року, – наголошує директор УЦОяО Ірина Зайцева. За її словами, вивчаючи міжнародний досвід, центр уже подав відповідні пропозиції. – Заходи, які впроваджуються в різних країнах, можуть виявитися більш дієвими, – зазначила Ірина Павлівна. – Можливо, це буде не так, як у Франції, де людина, яка порушила правила проведення тестування, позбавляється можливості проходити тестування протягом трьох років, але все-таки більш сурово. До речі, в тій же Франції зареєстровано законопроект, який пропонує збільшити цей термін до п’яти років. У жовтні ми плануємо завершити роботу над підготовкою порядку проведення ЗНО 2014 року. Цілком можливо, наступного року запропонована норма вже діятиме.

результати теСтування

ПОТРІБНО РОЗРАХОВУВАТИ НА РІВЕНЬ СВОЇХ ЗНАНЬ, А НЕ НА ДОПОМІЖНІ ЗАСОБИ ЧИ ШПАРГАЛКИ

ІРИНА ЗАйЦЕВА:

5№ 29, 22 липня 2013 року ПрЯМаМова

Мабуть, не випадково майбутня пере-можниця мріяла стати вихователем… із першого класу. Позаду лишилося

захоплення цирковою гімнастикою й вете-ринарією: коли одружився старший брат, у невістці-виховательці побачила справжньо-го професіонала. Була вражена майстерніс-тю, з якою вона легко й невимушено спіл-кувалася з дітьми.

– А діти – маленькі, захопливі, наїв-ні, довірливі. Коли вони окремо від сво-єї сім’ї, їх треба голубити й любити. По-ряд має бути людина, яка стане й мамою, і татом, і бабусею, й водночас – другом і вчителем. Тому вихователь, як на мене, – це набагато більше, ніж професія. Це – покликання.

Не НашКоДити ЗДоРов’ю– Чому вирішили працювати не просто вихователем, а й інструктором з лікуваль-ної фізкультури?

– У педагогічному училищі я отрима-ла подвійну спеціальність: вихователь – інструктор з фізкультури в дошкільному закладі. Мене приваблювала можливість не лише виховувати дітей, а й зміцнюва-ти їхнє здоров’я. Спробувала працювати з дітьми з ортопедичною патологією – і вступила до Донецького державного ін-ституту здоров’я, фізичного виховання і спорту, де отримала диплом спеціаліста з фізичної реабілітації. Здобула знання з медицини, тому не нашкоджу здоров’ю малюків.

– Скільки років працюєте у ДНЗ № 403?– Більш як 15. Тут є всі умови для

професійного й особистісного розвитку. Коли адміністрація підтримує мої ідеї, це надихає: не б’єшся, мов риба об лід, а знаходиш підтримку команди однодумців. Наш великий колектив налаштований на творчість і впровадження інновацій. Пе-дагоги мають можливість обирати ту ме-тодику чи систему, за якою хочуть пра-цювати. В кожного з вихователів 11-ти груп свій напрям. І коли батьки прихо-дять у дошкільний заклад, можуть оби-рати не просто педагога, а й систему, за якою виховують дітей у певній групі.

– За якою системою працюєте Ви?– Мені близька просотана гуманізмом

і любов’ю до дитини Вальдорфська педа-гогіка, суть якої – в «ненасильницько-му» вихованні. Вчений і філософ Рудольф Штайнер, який є автором концепції, казав: «Дитину потрібно любити, любов’ю вона виховується», – і я з ним цілком згод-на. У фізичному вихованні використовую елементи методики Миколи Єфименка – винахідника «горизонтального пластичного балету»: зокрема, «гімнастику пробуджен-ня» ми з дітьми робимо після денного сну… Крім того, працюю за програмами, які роз-робила самостійно.

погРайМо в «пластиліН»– Розкажіть про них докладніше, будь ласка.

– Вихованці моєї ортопедичної групи мають певні порушення опорно-рухово-го апарату – плоскостопість, порушен-ня постави, сколіоз. Для них я розро-била програми «Ортопедична абетка» й «Радість руху». Справа в тому, що занят-тя з лікувальної фізкультури не дають можливості належно розвинути фізич-ні якості – швидкість, спритність, гнуч-кість – відповідно до вимог чинної освіт-ньої програми. Якщо діти виконують лише лікувальні вправи, у них не формуються навички, які знадобляться вже в першо-му класі. Отож, коригуючи одне, не дода-ємо іншого. Тому в «Ортопедичній абетці» поєднано і лікувально-корекційний, і фіз-культурно-оздоровчий напрями: цим моя програма відрізняється від решти. До того ж наші заняття – завжди ігрові. Коли ді-тей лікують, з ними зазвичай не грають-ся. Тому маленьким відвідувачам медичних установ нецікаво виконувати приписи – відповідно, немає мотивації. А отже – й результату.

– Що пропонуєте натомість? – Сучасні дошколята багато часу про-

водять за комп’ютером, а коли виривають-ся «на волю», надмірно збуджуються: го-лосно кричать, бігають, мов скажені, їхні рухи – хаотичні… Батьки скаржаться, що не можуть справитися з цими гіперактив-

ними дітьми. Причина – нестача фізич-ного навантаження. У програмі «Розвиток рухливо-творчих здібностей дітей дошкіль-ного віку в системі фізичного виховання «Радість руху» я пропоную ігри творчого спрямування – для розвитку міміки об-личчя, дрібної моторики рук, пантоміміч-них можливостей тіла. Щоб діти вчилися керувати власним тілом, контролювати по-ведінку і водночас збагачуватися творчо.

У багатьох дошкільників м’язи облич-чя розвинуті недостатньо – щоб випра-вити це, граємо, наприклад, у «Театр». Діти затуляють руками обличчя, я про-мовляю: «Театр відчиняється – радість з’являється» – вони мають зобразити на-звану мною емоцію. Потім: театр зачиня-ється – і відчиняється знову, вже з ін-шою емоцією. З пантомімічних ігор дуже люблю «Пластилін». Прошу дітей уявити себе шматочками пластиліну. Вони сіда-ють навпочіпки, згинаються – стають ніби пластиліновими кульками. Поки грає музи-ка, вони рухаються, потім я називаю тва-рину чи предмет, які потрібно зобразити. Коли грали в «Космос» – мали стати сон-

цем, кометою, ракетою, місяцем. Навмисне пропоную поняття, які не кожен дорослий зможе показати!

воНа – «своя»– Показували такі ігри на практичному занятті під час конкурсу?

– На конкурсі проводила заняття «Фор-мування світогляду дитини через пізнання світу професій». Ми грали в школу юних пекарів. Напередодні заняття я мала змогу познайомитися з новими вихованцями: піді-йшла до них. Віталися ми, граючи в «Соне-чко» – я була сонечком, а вони промінця-ми. Ми тиснули одне одному руки. Думаю, їх підкорило те, що «тьотя вихователька» не була суворою, а прийшла в джинсах і майці, сіла просто на килим і почала з ними роз-мовляти. Такий підхід викликає довіру: о, це друг, вона сміється, простягає руку – отже, «своя». Вони мене запрошували: «Приходь-те завтра, ми Вас чекатимемо!».

– Що відбувалося наступного дня?– Перед початком заняття я прийшла

у формі пекаря і запропонувала своїм

новим знайомим пограти в школу юних пекарів. Вони також одягли фартушки, ковпаки. Заняття проводили, теж сидя-чи на підлозі: діти по колу, а я посере-дині – така форма організації називаєть-ся «акваріум». Переді мною лежав аркуш ватману, а кожен «юний пекар» отримав свою логічну карту (це елемент моєї ме-тодики). В центрі карт було зображення пекаря – діти мали відповідь на питан-ня про те, про кого йтиметься. Потім уже вони самі повинні були відповісти, в що одягнений пекар, якими інструментами користується, де працює. Даючи відпо-віді на запитання, отримували відповідні наклейки, які наліплювали на свої логіч-ні карти, а я схематично зображувала те саме на ватмані.

Щоб їм було легше і цікавіше, ми від-відували імпровізовані цехи: по периметру зали, де відбувалося заняття, були розстав-лені столики. В першому «цеху» вони мали обрати з-поміж інших інструменти, яки-ми користується саме пекар. Були в нас і «пекарня», і «зала дегустації», де куштува-ли бородинський, пшеничний, білий хліб, хліб з висівками і «голосували» за най-смачніший.

– А самі хліб «пекли»?– Ліпили з тіста колобки, булочки –

хто що хотів. Та спекти їх за 15 хвилин, звичайно, не встигли. Але я як щира госпо-диня пригостила їх великим смачним пиро-гом (який – спасибі їм! – спекли батьки моїх вихованців). Усі діти отримали посвід-чення юного пекаря. Під час заняття ми з ними поговорили про соціальну значу-щість професії – це і розвиток мислен-ня, мовлення, й елемент соціалізації дити-ни. В неї формується особисте ставлення до професії – а отже, і первісна мотива-ція: ким бути в майбутньому?

…В обласному турі конкурсу я перемо-гла з великим відривом, та найбільшою на-городою стали для мене слова вихованців, які почула по закінченні заняття: «Приходь-те до нас. Будьте нашою вихователькою!»

Дивитися «очі в очі»– Відкрийте секрет такого успіху.

– Секрету немає: дітей потрібно лю-бити і поважати. Інакше нічого не вийде: якщо будеш вивищуватися над дитиною, бо ти старший, вона навряд чи тобі до-вірятиме. Поважатиме? Так, але це буде повага з остраху. В педагогіці є поняття «контакт очі в очі» – не потрібно соро-митися опуститися на один рівень з ди-тиною. Всі заняття з вихованцями я про-воджу, сидячи на килимі поруч з ними, щоб не дивилися на мене знизу вгору: це некоректно. Вважаю, це і є професіона-лізм – не соромитися опуститися поряд з дітьми на коліна.

– А що є професіоналізмом у спілкуван-ні з батьками?

– Я вважаю, коли працюєш з дітьми, дуже важливо донести до батьків те, чим ми займаємося упродовж дня. Є багато ви-хователів, які чудово роблять свою спра-ву в групі, але батьки про це не знають… На групових батьківських зборах ми ви-рішуємо тільки організаційні моменти, а виховні обговорюємо індивідуально з ма-мою чи татом дитини. Всі батьки різні, по-різному бачать виховання – тому й підхід потрібен індивідуальний. Тоді ви-никатиме контакт.

Переконувати батьків намагаюся не словами, а тим, що вони самі бачать у групі, коли приходять забирати дитину. Той самий аркуш ватману зазвичай ві-шаю в коридорі, щоб батьки розуміли: відбулося заняття, діти отримали знання. Час від часу можу «закинути вудку»: «А чули про таке?» – і людська цікавість спонукає знайти відповідну інформацію. З батьками поводжуся дуже обережно – повчати їх не можна!

А батьки й через роки моє ім’я та по батькові пам’ятають краще за своїх дітей. І не тільки пам’ятають – приводять у мою групу другу, а то й третю дитину. А коли зустрічаю когось із колишніх вихованців, запитую: «Хоча б щось пам’ятаєш про ди-тячий садочок?» – «Так, було весело!» Для мене це найголовніше – щоб виховання було сповнене радості, діти отримували від цього задоволення.

валентина сКалига, «Освіта України»

ОЛЕНА ЧІЧІгІНА: ВИХОВАТЕЛЬ – НЕ ПРОФЕСІя, А ПОКЛИКАННя

Переможниця відбіркового туру конкурсу «Вихователь року» на Донеччині прагне зробити виховання дошкільників сповненим радості

Бадьорий голос, веселий сміх. Перед нами – молода жінка з чарівною усмішкою. Молодий спеціаліст? Ні, молодим спеціалістом була 19 років тому, коли по закінченні педучилища почала працювати з дошкільниками: цілеспрямованій володарці червоного диплома дали можливість обирати, до якого закладу влаштовуватися. Виховуючи дітей з ортопедичною патологією, забажала отримати вищу освіту – і стала спеціалістом з фізичної реабілітації. Заняття з лікувальної фізкультури проводить в ігровій формі: інакше дітям нецікаво, тож і вражаючих результатів годі чекати. А з гіперактивністю може справитися за допомогою іншого свого «винаходу» – рухливо-творчих ігор, під час яких розвивають і м’язи, і фантазію. Тому виховний процес – і цікавий, і результативний водночас!

ЗаНяття З виховаНцяМи пРовоДЖУ, сиДячи поРУч З НиМи, ЩоБ Не Дивилися На МеНе ЗНиЗУ вгоРУ. вваЖаю, це і Є прОФесіОналіЗм – не сОрОмитися ОпУститися пОряд З дітьми на КОліна

6 «Освіта України»

літня Універсіада – 2013 ста-ла наймасштабнішою за всю її істо рію. До програми увійшло

27 видів спорту. Серед них 13 – обов’язкових: легка атлетика, баскет-бол, дзюдо, фехтування, футбол, спор-тивна і художня гімнастика, плавання, стрибки у воду, водне поло, настіль-ний теніс, теніс і волейбол. За про-позицією організаторів до програми введено рекордну кількість – чотир-надцять – додаткових видів спорту, зокрема стрільбу, веслування (ака-

демічне, на байдарках і каное), сам-бо, спортивну боротьбу, шахи, важку атлетику, хокей на траві, бадмін-тон і пляжний волейбол. Серед них п’ять – боротьба на поясах, регбі – 7, самбо, синхронне плавання та бокс – увійшли до програми вперше.

За дванадцять днів близько дванад-цяти тисяч спортсменів від 17 до 28 ро-ків – це студенти та випускники ви-шів із 160 країн світу, розігрували 351 комплект нагород. Українська коман-да стала другою за представництвом

на змаганнях. На Універсіаду було ві-дібрано 363 кращих спортсмени, які виборювали призові місця у 23 видах спорту. Всього в студентській збір-ній України представлено 102 вищих навчальних заклади. Найбільше деле-гатів – з Київського національного університету фізичного виховання та спорту України, Львівського держав-ного університету фізичної культури.

Наша збірна бере участь у літніх та зимових Усесвітніх студентських іграх з 1993 року. За результатами Універ-сіади – 2013 ми завершили змагання на шостому загальнокомандному місці (12 золотих, 29 срібних і 36 бронзових медалей). За кількістю нагород Україна розділила третю позицію з командою Китаю (77 медалей), поступившись Ро-сії та Японії. За результатами розігра-шу всіх 351 комплектів нагород на цих змаганнях, перше місце в командному заліку – в збірної Росії (155 золотих медалей), друге – в Китаю (26), тре-тє – в Японії (24).

Хороші результати українці показа-ли з традиційно сильних в країні ви-дів спорту: легка атлетика (чотири зо-лотих), бокс (дві золотих), спортивна стрільба (дві золотих медалі), гребля на каное, академічна гребля, фехту-вання та плавання – по одній найви-щій нагороді. «Срібло» до скарбнички збірної додали спортсмени, які змага-лися в легкій атлетиці та веслуванні (академічному, на байдарках і каное). І срібні, і бронзові медалі наші сту-денти здобули в боротьбі на поясах, боксі, фехтуванні, спортивній і ху-дожній гімнастиці, дзюдо, самбо, пла-ванні, спортивних боротьбі і стрільбі. За загальною кількістю медалей Укра-їна побила власний рекорд, коли 2007 року привезла з Бангкока 66 нагород.

Марія БЄляЄва, «Освіта України»

краЇниГордіСть

УКРАїНСЬКІ СТУДЕНТИ СТАЛИ ТРЕТІМИ НА УНІВЕРСІАДІ

Минулого тижня завершилася XXVII Всесвітня літня Універсіада, яка тривала з шостого по сімнадцяте липня в столиці республіки Татарстан Казані. Це – найважливіші змагання серед студентів-спортсменів. Фактично, це – друга спортивна подія в світі після Олімпіади. Цього року в літній Універсіаді взяло участь майже дванадцять тисяч атлетів із 160 країн світу. Збірна України в складі 363 осіб здобула 77 медалей. З них дванадцять – золоті. За кількістю золота ми стали шостими, а в загальному заліку здобули третє місце, розділивши його з Китаєм.

Слово чемпіонам

шаБлістКа ольга хаРлаН – ДвоРаЗова чеМпіоНКа УНівеРсіаДВипускниця Миколаївського національного університету кораблебу-дування імені Макарова (спеціальність «олімпійський професійний спорт») та представниця співтовариства «Спартак» після вдалих стар-тів на чемпіонаті Європи та етапах Кубка світу здобула чергову зо-лоту медаль і на Універсіаді – 2013. У фіналі Харлан з рахунком 15 : 9 обіграла олімпійську чемпіонку Лондона – 2012 Кім Джі Єн з Кореї та захистила титул чемпіонки Універсіади, який вона здобу-ла 2011 року в китайському Шеньчжені.– я займаюся фехтуванням 13 років, постійно беру участь у між-народних змаганнях, – поділилася вона з «Освітою України». – З дитинства займалася в юнацькій школі олімпійського резерву, куди привів мене мій хрещений, який є тренером. Цього року змагання були на високому рівні – навіть не очікувала такого прийому. Ставлення до спортсменів було як на Олімпіаді. Ми мешкали в селищі Уні-версіади, де в кожної країни був свій буди-нок. Вразило відкриття Універсіади та кра-сиві медалі, за які варто було боротися. Для учасників проводили екскурсії містом, дискотеки, створили лаунж-зони для відпо-чинку. Сподобалося, що в селищі був про-кат велосипедів і роликів. Викладаючись на всі сто відсотків, мені вдалося перемогти досить сильних су-перників, серед яких і російські спортс-менки, й олімпійська чемпіонка з Кореї. В нашому виді спорту необхідно роз-вивати і фізичні показники, і розумові здібності. Потрібно бути спритним, пе-редбачати дії суперника, тренувати не лише тіло, а й розум.

оліМпійсьКа чеМпіоНКа лоНДоНа – 2012 Наталя ДовгоДьКо пеРеМогла в аКаДеМічНоМУ веслУваННі

Студентка п’ятого курсу НТУУ «КПІ» (спеціальність «інженер-технолог») подарувала Україні першу

золоту медаль Універсіади – 2013. На відміну від минулорічного виступу в Великобританії, Довгодько покладалася лише на своє вміння, адже перемогла вона в одиночці. Два кіло-метри дистанції українка подолала за 6 хви-лин 16 цілих і 68 сотих секунди.

– Із 2001 року я почала займатися вес-луванням. Тренуюся на базі «Зеніт» та виступаю за Київ і Дніпропетровськ, – розповіла вона «Освіті Україні». – На Універсіаді, куди потрапила вперше, не очікувала побачити таких підготовле-них учасників і такий високий рівень організації. В селищі для спортсме-нів побудували багато корпусів. Ми мешкали в 11-поверховій будівлі. Всі

учасники дуже відкриті для спілкування.На змаганнях були серйозні суперники. У фінал вийшло шість осіб. Не сподівалася обійти спортсменку з Чехії, яка є чемпіонкою сві-ту серед молоді.Для занять веслуванням основними правилами є постійність і регу-лярність. Варто з розумом підходити до навантажень, а іноді – не зважати на втому. Тепер готуюся до наступних змагань: за кілька днів їду до Австрії на чемпіонат світу U-23, а пізніше – на дорос-лий чемпіонат світу в Кореї.

БоКсеР ДМитРо МитРоФаНов пРиНіс УКРаЇНі ЗолотУ МеДальМагістр Чернігівського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка підкорює нові горизонти. 2004 року він став сріб-ним призером чемпіонату Європи серед школярів, 2006-го – здо-був бронзу на молодіжному чемпіонаті світу, а в 2011-му – вибо-ров третє місце на чемпіонаті Європи. В півфіналі Універсіади наш боксер (вагова категорія до 75 кг) не дав жодних шансів монголь-ському спортсмену Шинебаяру Нармандаху, а у фіналі з рахунком 3 : 0 упевнено здолав узбека Азізбека Абдугофурова.– Моє заняття боксом розпочалося восени 2001 року, коли Руслан Саід відкрив сек-цію боксу в школі-інтернаті імені Коцю-бинського, – каже спортсмен. – Потім зі мною працювали й інші тренери.На Універсіаді змагання з боксу прово-дяться вперше. Можу відзначити її масш-таби та рівень. Зібралося багато спортс-менів, волонтерів, учасники жили в зручних номерах. Окремий спор-тивний комплекс був для бок-су та настільного тенісу.Усі мої суперники дали гар-ні бої. Найважчим для мене став другий поєдинок з ро-сійським боксером Артемом Чеботарьовим. Вважаю, пере-могти допоміг мій досвід, сила та витривалість. Уже восени поїду представляти Україну на чемпіонат світу з боксу в Алмати.

Cимволіка

Зі сНіЖНиМ БаРсоМ і тюльпаНоМУперше талісман Всесвітніх студентських ігор з’явився 1981 року. Відтоді він є обов’язковим символом кожної Універсіа-ди. Офіційним талісманом Всесвітньої літ-ньої Універсіади в Казані стало кошеня біло-го барса Юні з крилами. Ще з давніх часів барс у волзьких булгар був божеством ро-дючості та покровителем дітей. Згодом він став національним символом Татарстану і відображений на гербі республіки. На відміну від Олімпійських ігор, Всесвітні студентські ігри не мають постійного деві-зу. Слоган казанської Універсіади – «U are the World», що можна трактувати як «Ти – це світ» і «Універсіада – це цілий світ».

Універсіада – єдині спортивні змагання, в яких на честь переможця звучить не гімн країни, а давній студентський гімн «Гаудеамус». Це показує, що пе-реможець представляє не одну країну, а все студентство світу.

Шановні друзі! Прийміть сердечні вітання з нагоди успішного виступу на XXVII Всесвітній літній Універсіаді. Україна пишається вами. У безкомпромісній боротьбі ви продемонстрували спортивну майстерність, лідерські якості та наполегливість у досягненні високих результатів. Бажаю вам та вашим тренерам щастя, здоров’я, благополуччя і здійснення всіх мрій.

ВІТАННЯ ПРЕЗИДЕНТА ПЕРЕМОЖЦяМ

іСторія

оліМпіаДа Для стУДеНтівУніверсіада – міжнародні спортивні змагання серед студен-тів, що проводяться Міжнародною федерацією універси-тетського спорту (FISU). Назва «Універсіада» поєднує три поняття: університет, олімпіада та універсальність. Інакше Універсіаду називають Всесвітні студентські ігри та Все-світні університетські ігри. Щодва роки проводяться літні та зимові універсіади.Історія студентського спорту почалася 1905 року, коли в США відбулися перші міжнародні змагання серед сту-дентів. Перші студентські ігри під назвою «Універсіада» провели в Турині 1959 року. На ній у семи видах спор-ту (баскетбол, водне поло, волейбол, легка атлетика, те-ніс і фехтування) змагалися 1400 молодих спортсменів із 43 країн світу.Усесвітня Універсіада протягом багатьох років є головним сту-дентським змаганням. За масштабністю та значущістю вона поступається лише Олімпійським іграм. Близько 60 відсо-тків учасників Усесвітніх Універсіад виступають на Олімпіаді.

З міжнародних змагань у Казані вони привезли 77 медалей

3 : 0 упевнено здолав узбека Азізбека Абдугофурова.– Моє заняття боксом розпочалося восени 2001 року, коли Руслан Саід відкрив сек-цію боксу в школі-інтернаті імені Коцю-бинського, – каже спортсмен. – Потім зі мною працювали й інші тренери.На Універсіаді змагання з боксу прово-дяться вперше. Можу відзначити її масш-таби та рівень. Зібралося багато спортс-менів, волонтерів, учасники жили в зручних номерах. Окремий спор-тивний комплекс був для бок-су та настільного тенісу.Усі мої суперники дали гар-ні бої. Найважчим для мене став другий поєдинок з ро-сійським боксером Артемом Чеботарьовим. Вважаю, пере-могти допоміг мій досвід, сила та витривалість. Уже восени поїду представляти Україну на чемпіонат світу з боксу в Алмати.

7№ 29, 22 липня 2013 рокупривіт

Фізкульт-

З минулого навчального року в почат-ковій школі введено нову програму з фізичної культури. Навчальний

матеріал розподіляється за «школами», до яких входять вправи, об’єднані не за видами спорту, а за способами ру-хової діяльності.

Основу «Школи культури рухів» ста-новить гімнастика: впиратися, висіти, сидіти, робити стройові вправи з еле-ментами акробатики. В «школі пере-сувань» навчають правильно ходити, зокрема на п’ятках чи носках, танцю-

вально крокувати, бігати і долати пе-решкоди. А ще – вправно кататися на лижах, ковзанах і плавати. Це в разі, якщо навчальний заклад має відповід-ну базу.

У «Школі м’яча» діти виконують різ-номанітні вправи із ним: тримають, під-кидають, ловлять. Отже, школярі опа-новують основні навички спортивних ігор: волейболу, гандболу, баскетболу, футболу. «Школа стрибків» красномов-но говорить сама за себе. Дітлахів на-вчають стрибати в довжину та висоту, із скакалкою та в упорі.

«Школа активного відпочинку» –це рухливі й народні ігри, а також – осно-ви туризму. Отримані вміння і навички знадобляться дітям під час активного відпочинку. Вправи в «школі розвитку фізичних здібностей» учитель може до-бирати самостійно, розробляти власні комплекси. «Школа постави» передба-чає вправи на координацію рухів, умін-ня керувати власним тілом: знаходити рівновагу й тримати баланс.

Під час усіх цих занять школярам початкових класів викладають і теорію. Зокрема, розповідають про особисту гі-гієну, загартування, як самостійно ви-конувати фізичні вправи. А також –про історію олімпійського руху.

У початковій школі діти займаються фізкультурою щонайменше три годи-ни на тиждень. А по закінченні кожної «школи» вчитель має орієнтовні навчаль-ні завдання й вимоги. Поняття «норма» характеризує належний («безпечний») рівень фізичного здоров’я. Тобто показ-ники дитини можуть бути в «нормі», ви-

щими або нижчими. Вчитель фізкультури перевіряє можливості дітей у швидкості, витривалості, гнучкості, силі. Однак ре-зультат не оцінюють у балах, лише слова-ми. І він є орієнтиром для вчителів і бать-ків, як далі фізично розвивати дитину.

РівеНь ЗДоРов’я поКаЖе МотиваційНа шКалаНині робоча група Міністерства освіти і науки розробляє методичні рекомендації з упровадження мотиваційної шкали оці-нювання на уроках фізкультури для учнів перших – четвертих класів. В Україні

вже є певні системи оцінки, розроблені вітчизняними фахівцями, тож потрібно обрати оптимальну. Таку, яка, з одного боку, дасть батькам і учням розуміння ситуації, що варто поліпшувати. А з ін-шого – не буде занадто складною, щоб скористався нею і вчитель фізкультури, і батьки могли самостійно визначити рі-вень фізичної підготовки дитини.

Така система оцінювання має по-єднувати антропометричні дані (вага та зріст), можливості серцево-судин-ної системи (проба Руф’є, що вимі-рює пульс дитини до навантаження і після), вправи на силові якості, швид-кість і витривалість. Власне, робоча гру-па працює над переліком цих показни-ків: як вони мають співвідноситися, в яких одиницях вимірюватися, на якому етапі вводитися. Планується, що кожен учитель початкової школи отримає такі рекомендації вже у другому семестрі наступного навчального року.

Є термін «безпечний рівень фізич-ної підготовки», коли всі показники – у визначеній нормі. А якщо в дитини рівень нижчий, то треба замислитися, з чим це пов’язано. Наприклад, учень харчуєть ся неправильно і тому наби-рає вагу. Тож до занять фізичної куль-тури має долучитися не лише вчитель, а й шкільна медсестра. Вона й батьків повідомить, і рекомендації дасть. Така система допоможе постійно тримати руку на «пульсі» фізичного розвитку і здоров’я дитини.

Марія БЄляЄва, «Освіта України»

ФІЗКУЛЬТУРА ДЛЯ ЗДОРОВ’Я

Щоб дитина полюбила здоровий спосіб життя і фізкультуру, підходи до викладання цього предмета в навчальних закладах змінюються. Відтепер з першого класу учні опановують окремі «школи» рухів, які знадобляться їм у майбутньому. Замість звичайних оцінок визначатимуть рівень фізичної підготовленості і здоров’я малюків, аби батьки мали змогу вчасно виправити ситуацію.

Усі європейські країни визнають важли-вість фізичного виховання: цей предмет є

обов’язковим у початковій і неповній середній школі. Однак воно не обмежується набуттям пев-них навичок. На заняттях зосереджуються на таких принципах і поняттях, як «правила гри», чесна гра і повага, взаємодія. Близько половини європейських систем освіти мають національ-ні стратегії щодо сприяння розвиткові фізичної освіти і фізичній активності, а дві третини – присвячені цьому масштабні ініціативи. В центрі стратегій в Австрії, Румунії, Словенії, Великобри-танії перебувають здоровий учень і його розви-ток. А, наприклад, у Латвії та Хорватії важливи-ми вважають спортивні споруди та обладнання для занять. Ісландія акцентує увагу на відпові-дальності щодо живих істот і навколишнього се-редовища, а Данія вважає, що фізичне виховання має навчити дітей відповідати за власне життя і сприяти соціальній інтеграції. В Чехії, Естонії та Угорщині зазначають, що фізкультура заохочує з дитинства переглядати і брати участь у спор-тивних заходах.

Серед обов’язкових фізичних навантажень в освітніх програмах найбільш поширеними є ігри, як правило, з м’ячем. А також – гімнас-тика, легка атлетика і танці. Є й певні націо-нальні особливості. В північних країнах учнів навчають орієнтування і використання карт. У Чехії, Німеччині й Норвегії вивчають правила для пішоходів і велосипедистів. У Греції, Чехії і Польщі ознайомлюють з олімпійськими ідеала-ми і символами. Міністерство освіти Латвії під-тримало проект введення в початковій школі на різних предметах активних та динамічних пе-рерв на дві – п’ять хвилин, щоб запобігти роз-виткові сколіозу в дітей. У початковій школі у 2011 – 2012 навчальному році середній час для занять фізкультурою в Європі становив 50 – 80 годин: від 37 годин в Ірландії до 108 – у Фран-ції. В половині країн обов’язкове фізичне вихо-вання для початкової освіти становить близько дев’яти – десяти відсотків від загального на-вчального часу. В Угорщині, Словенії, Хорватії ця частка досягає п’ятнадцяти відсотків, а в Ір-ландії – лише чотирьох.

У більшості країн досягнення учнів у фізично-му вихованні оцінюється як і будь-який інший предмет. Оцінки не ставлять на Мальті, в Нор-вегії та Ірландії.

Оцінювання може бути творчим (formative) як опис в усній чи письмовій формі, що визначає результати навчання й досягнення учнів за да-ний період, а також подальше вдосконалення. На Кіпрі для такої оцінки використовують кри-терії прогресу за певний період часу (50 відсо-тків), активної участі на уроках фізкультури (30 відсотків) та ставлення учнів до фізичного вихо-вання і вправ (20 відсотків). В Іспанії у молод-ших класах оцінюють набуття здорових звичок, використання знань, здатність долати труднощі, розвиток фізичних навичок, роботу в команді та участь у спортивних заходах.

На відміну від творчої, підсумкова (summative) оцінка, як правило, виражається в балах (від од-ного до десяти або від «А» до «E») і ставиться за проходження певних завдань або тестів протягом заданого періоду часу. Така система оцінювання у вигляді виконання коротких фітнес-тестів діє в Греції. Підсумкова оцінка використовується час-тіше. В початковій та неповній середній освіті вона запроваджена в Болгарії, Німеччині, Фран-ції, Австрії, Хорватії. В деяких країнах у почат-ковій школі використовується творче оцінюван-ня, а підсумкове – вже в середній.

За матеріалами Eurodice report Європейської комісії «Фізична освіта та спорт у школах Європи», березень, 2013

за корДоном

ШКОЛИ ЄВРОПИ: 50 – 80 ГОДИН ПРОТяГОМ РОКУ

Не оцінювати, а мотивувати

до занять спортом

компетентно

ДитиНа Не повиННа ЗайМатися ЗаРаДи оціНКиПро новий підхід до занять фізкультурою в школі «Освіті Укра-їни» розповів начальник відділу нормативного забезпе-чення та організаційної роботи Міністерства освіти і науки Сергій ДЯТЛЕНКО.– Фізкультура потрібна дітям для здоров’я – ось головний де-віз реформування цього навчального предмета в школі. Адже він не повинен завершуватися після отримання атестата про закінчення 11-го класу, коли випускник переступить поріг шко-ли. З часом люди починають платити за заняття в спортзалі, але… до того багато хто уникає занять фізичної культури під час навчання! Такі стереотипи потрібно зламати, а для цього

треба одійти від примусовості занять. Ми хочемо прищепити думку, що фізична культура – це здоров’я, щастя, радість. У США та країнах Європи більшість людей свідомо займається фізичною культурою впродовж усього життя. Роблять це задля здоров’я і гарного самопочуття. В нас таких людей набагато менше. Змінити світогляд дорослого дуже складно, молоді – теж не просто. Тож потрібно роз-починати з найменших. Для цього ми намагаємося поліпшити уроки фізичної культури в шко-лі. Вони мають давати задоволення, спонукати до занять спортом.У повсякденному житті рідко бігаємо стометрівки, хіба що за автобусом або стрибаємо в до-вжину чи в висоту. Але радіємо від пішохідної туристичної прогулянки з наметом, гри у во-лейбол на пляжі. Тому ми повинні, насамперед, давати дітям навички, які вони використовува-тимуть повсякчас. І робити це потрібно ще в початковій школі. Згідно з Державним стандартом освіти змінилася навчальна програма. А наступним кроком ста-ло скасування оцінювання з предмета «фізкультура» в початковій школі. Дитина не повинна працювати заради оцінки. Оцінювати треба здоров’я дитини, рівень її фізичної підготовленості. Звісно, фізична культура передбачає не лише опановування корисних навичок. Тут важлива сама дія, заняття. Сьогодні нашим дітям бракує рухової активності. Лікарі радять займатися принай-мні 10 – 12 годин на тиждень. У школі на уроках фізкультури забезпечується лише частина цього рухового режиму. Тому дітлахам варто займатися спортом і в позаурочний час, у секці-ях або вдома з батьками.

У початКових Класах Діти опаНовУють «шКоли» – впРави, оБ’ЄДНаНі Не За виДаМи споРтУ, а За спОсОбами рУхОвОї діяльнОсті

8 «Освіта України»освіта

он-лайн

перші такі курси днями «за-пущені» і в Україні. Команда викладачів і студентів Київ-

ського національного університе-ту імені Тараса Шевченка оголо-сила запис на безкоштовні курси з бренд-менеджменту.

У стУДіЇ – чотиРи тисячі слУхачівОбразно кажучи, нині в «студії» (трьох кімнатах Інституту жур-налістики КНУ) – вже чотири з половиною тисячі слухачів. Саме стільки осіб висловили бажання навчитися «робити» власний біз-нес чи поліпшити свої знання в цій сфері.

– Он-лайн революція в осві-ті приходить і в нашу країну, – розповідає «Освіті України» ав-тор концепції і менеджер проекту «Університет он-лайн» Іван При-маченко. Слухачами можуть бути тисячі людей. Курси безкоштовні і будь-яка людина, незалежно від майнового статусу, місця прожи-вання чи стану здоров’я може на них записатися.

Проект «Бренд-менеджмент» команда розробляла півроку.

– Ми звернулися до керівни-цтва КНУ з ідеєю відкрити «Універ-ситет он-лайн», – каже Іван При-маченко. – І воно нас підтримало. Директор навчально-дослідницько-го центру інформаційних техноло-гій Олексій Бичков допоміг у тех-нічних питаннях. Саме на сервері цього центру й розміщено сайт проекту. Швидко знайшли силь-ного викладача-економіста Андрія Длігача, який погодився безкоштов-но прочитати курс. Півроку робо-ти – і проект готовий. Заняття роз-починаються 16 вересня.

Курс складається з дев’яти бло-ків. У кожному – лекція, авто-матизовані тести, обговорення, відкриті завдання. Без жодної ре-клами команда виклала курс на сторінці КНУ.

ДоРослі «сіДають За паРти»– Ми розраховували, що до середини вересня зареєстру-ються три з половиною тисячі чоловік, – зізнається Іван При-маченко. – Але за два тижні заре-єструвалися чотири з половиною! Ці результати нас приголомшили. За попередньою оцінкою полови-на списку – дорослі люди, які працюють, мають свій бізнес чи хочуть його почати. Для них важ-ливо знати, як «працюють» брен-ди. Їм це цікаво!

Перший проект – експери-ментальний. Формат спеціально продуманий так, щоб учасники мали змогу пройти курси само-стійно.

– Викладач відповідатиме на за-питання, – розповідає автор про-екту. – Але ці запитання, як пра-вило, типові. Викладачеві достатньо відповісти один раз і цю відповідь усі прочитають. Працюватиме спе-ціальний форум, на якому студен-ти зможуть дискутувати й спіл-куватися. До речі, деякі завдання курсу якраз і передбачають участь у відкритій дискусії. Крім того, ко-жен слухач матиме свій «профіль», який входитиме у внутрішню ме-режу. Це робить навчання соціаль-ним, а не ізольованим.

Слухачі перших курсів сертифі-кати не одержать.

– Ми повинні бути впевне-ні, що це саме та людина і що вона отримала знання, – каже Іван Примаченко. – Проаналізу-ємо результати і слухачі наступ-них он-лайн курсів, сподіваюся, уже отримуватимуть сертифікати. Наші безкоштовні масові курси – справді перші. Деякі ВНЗ пропону-ють своїм студентам різні курси, але для сторонніх вони – платні. Та й кількість слухачів дуже обме-жена – десятки, максимум кілька сотень людей.

хто хоче «Рости»?«Історія» он-лайн освіти тіль-ки починається. Але найактив-ніші вже встигли закінчити ті чи інші курси в університетах світу й указують це в своїх ре-зюме. Наприклад, випускниця Київського національного уні-верситету імені Тараса Шевчен-ка Марія Іванченко прослухала он-лайн курс щодо побудови ко-манд в одному з європейських вишів. Наслідок: її взяли в одну з російських компаній, яка від-криває філіал у Києві.

– Роботодавці вже починають сприймати інформацію про закін-чення он-лайн курсу як додатко-вий аргумент, – каже Іван Прима-ченко. – Він означає, що людина хоче й може рости. Для будь-якого підприємства це дуже важливо.

Не менш важливо, щоб знан-ня були практичними, «приклад-ними». В сучасному світі вони швидко «старіють», тому навча-тися доводиться все життя.

– Усі наші курси матимуть практичну спрямованість, – роз-повідає автор проекту. – В цьо-му – перевага! Світовий досвід доводить, що курси, які дають практичні знання й навички, більш визнані компаніями, ніж звичайні «віртуальні» лекції з теорії.

РоЗУМНих люДей Не БУваЄ ЗаБагато!Як і до кожного починання, за-питань до он-лайн освіти – дуже багато. Наприклад, деякі експерти побоюються, що вже в найближчому майбутньому з’явиться надлишок фахівців з дипломами.

– Розумних людей ніколи не буває забагато, – відповідає на за-питання Іван Примаченко. – Ри-нок це регулює. В економіках світу завжди є дефіцит певних спеціаль-ностей. У нашій країні, наприклад, бракує кадрів з комп’ютерних наук, інженерів. Це гальмує еко-номіку!

Щоб нові форми освіти «при-жилися» в Україні, потрібні змі-ни і в законодавчому полі.

– Перші кроки для визнання он-лайн освіти вже зроблено, – розповідає «Освіті України» Олек-сій Бичков. Міністр Дмитро Та-бачник зазначив, що необхідно оновити єдину нормативно-пра-вову базу, чітко виписати єди-ні критерії і технічно захистити можливість перевірки знань. Мі-ністерство освіти і науки закінчило величезну роботу – ухвалило по-ложення про дистанційне навчан-ня. Основні аспекти дистанційно-го (зокрема, й он-лайн) навчання прописані в ньому на світовому рівні. Наприклад, там є поняття асинхронного (кожен слухає тоді, коли йому зручно) он-лайн курсу. Це хороший фундамент для роз-витку он-лайн освіти. Крім того, закон України «Про професійний розвиток працівників» у загальних рисах описує процедуру визнання результатів неформального профе-сійного навчання. Але щоб масо-ві он-лайн курси давали користь людям й економіці країни, потріб-на ще ціла низка законів і указів.

пеРспеКтиви Для «глиБиНКи»Найосновніше те, що он-лайн кур-си відкривають шлях до освіти ді-тям із незаможних родин.

– В Україні є група університе-тів, які надають дуже хорошу осві-ту. В найближчому майбутньому

ці ВНЗ зможуть навчити всіх, хто цього бажає, – переконаний Іван Примаченко. – І коштуватиме це набагато дешевше, ніж нині. Якщо ти розумний – матимеш такі самі шанси на освіту, як і діти міль-йонерів.

Це відкриває великі перспекти-ви для молоді з «глибинки».

У сіМ РаЗів ДешевшеПоки що масові он-лайн курси – лише зручна й доступна фор-ма здобуття знань чи підвищення кваліфікації. Але ця форма освіти стрімко розвивається. Вже завтра випускник школи може запитати: якщо за невеликі кошти (і, образ-но кажучи, не встаючи з дивана) можна отримати диплом кращого університету, то навіщо вступати до менш престижного? Чи не ста-не це загрозою для українських вишів у регіонах?

– Щоб витримати конкурен-цію, вітчизняні ВНЗ повинні ді-яти дуже швидко! – каже Іван Примаченко. – Бо конкурувати доведеться з найкращими закла-дами світу. До речі, навіть провід-ні американські, європейські виші занепокоєні швидким розвитком он-лайн освіти. Наведу приклад: у США є дуже сильний техноло-гічний інститут Джорджії. Кіль-ка місяців тому він запропонував першу в світі магістерську програ-

му з комп’ютерних наук на осно-ві он-лайн курсів. У рамках цієї програми вони планують одночас-но надавати освіту десяти тисячам людей. За рахунок он-лайн фор-мату ця магістратура коштувати-ме в сім разів менше, ніж зви-чайна. А диплом – такий самий! А що таке десять тисяч магістрів на рік? Це більше, ніж випуска-ють усі американські університе-ти (із цієї спеціальності). Звичай-но, інститут Джорджії розраховує не тільки на американський ри-нок, а й на міжнародний. Але все одно – він забирає значну части-ну студентів інших вишів.

сМаК освітНіх «гіБРиДів»Звичайно, не всі знання можна передати «віртуально». В бага-тьох спеціальностях індивідуаль-ний підхід і робота в наукових лабораторіях – обов’язкові. Як бути технічним вишам? Відмови-тися від нових форми і методів в освіті?

– Аж ніяк! – перекона-ний Іван Примаченко. – Масо-ві он-лайн курси – лише одна з форм освіти. Сьогодні відпра-цьовують формат змішаних або, як їх називають, «гібридних» кур-сів. Наприклад, Массачусетський технологічний інститут (один з найкращих політехнічних універ-ситетів у світі) пропонує різним університетам США он-лайн курс схемотехніки. Ці лекції дуже схо-жі в усіх вишах. Ось американ-ці й вирішили, що не потрібно повторювати одне й те саме. Це принципова можливість поліп-шити рівень навчання в країні! Освіта тільки виграє, якщо лек-ції читатимуть он-лайн найкращі професори, а викладачі працюва-тимуть безпосередньо зі студен-тами.

яКість, яКа пеРеРостаЄ в КільКістьНедостатність бюджетного фі-нансування – проблема не лише українська. Вона є в університе-

тах багатьох країн. Але «плакати-ся» на відсутність коштів у світі не прийнято. Поважають тих, хто намагається розв’язати пробле-му. В Каліфорнії (США), напри-клад, недостатність фінансування призвела до зменшення кількос-ті «бюджетних місць». У резуль-таті виникла величезна віртуаль-на «черга» тих, хто хоче здобути освіту.

– Он-лайн освіта вже допома-гає розв’язати цю проблему, – каже Іван Примаченко. – До речі, її якість дуже висока. В уні-верситеті Сан-Хосе (Каліфорнія) нині триває експеримент. Студен-ти здобувають знання і за «змі-шаним» курсом, і за звичайним. Успішність «змішаного» навчання в першому семестрі зросла на 35 відсотків. Це фантастичний ре-зультат! У Сан-Хосе заявили, що якщо другий семестр експеримен-ту буде таким самим успішним, з вересня вони відмовляться від звичайного курсу і переходять до «змішаного» формату.

МільяРД стУДеНтів У «віРтУалі»Експерти стверджують: он-лайн освіта поширюється швидше за будь-яку іншу технологію в історії людства. А коли розрізнені курси переростуть у повноцінну освіту? І як швидко планує впроваджува-ти таку форму освіти Київський національний університет?

– З моменту експерименту в Стенфордському університеті, який запропонував перші масові он-лайн курси минуло лише два роки, – розповідає Іван Прима-ченко. – У 2011 році виш запус-тив одразу троє таких курсів, які зібрали 160 тисяч слухачів зі 190 країн світу. Нині 20 з 25 провід-них університетів світу створю-ють масові он-лайн курси. В на-ступні десять років вони планують залучити мільярд студентів!

Нині експериментальні проек-ти переростають у «ланцюжки» пов’язаних курсів. Нещодавно го-лова проекту EdX Ананд Агарвал повідомив, що питання про отри-мання дипломів в он-лайн осві-ті буде вирішене протягом року.

Київський національний теж не стоятиме осторонь. Уже най-ближчим часом будуть розро-блені курси з права, політології, комп’ютерних наук. Підстави для оптимізму щодо «освітньої рево-люції» в Україні є. Найосновні-ша – люди розуміють важливість освіти й прагнуть отримати нові знання.

УНІВЕРСИТЕТ «НА ДИВАНІ»

Он-лайн освіта поступово змінює світ, а з ним і Україну

Фахівці підрахували: щоб забезпечити потреби людства в освіті, потрібно чи не щомісяця відкривати новий університет. Альтернативою класичним формам і методам навчання є масові відкриті он-лайн курси.

У наЙблиЖчОмУ маЙбУтньОмУ внЗ ЗмОЖУть навчити всіх, хтО цьОгО ЗабаЖаЄ. яКЩО ти рОЗУмниЙ, матимеШ таКі самі Шанси на наЙКраЩУ ОсвітУ,яК і діти мільЙОнерів

Іван Примаченко

9№ 29, 22 липня 2013 року

ректора Державного вищого навчального закладу «Приазовський державний технічний університет».

У конкурсі можуть брати участь громадяни Укра-їни, які вільно володіють українською мовою, мають учене звання професора, науковий сту-пінь доктора або кандидата наук і стаж нау-ково-педагогічної діяльності не менше ніж де-сять років.Особи, які бажають взяти участь у конкурсі, ма-ють подати до Міністерства такі документи: за яву, особовий листок з обліку кадрів з фотографією, автобіографію, згоду на збір та обробку персо-нальних даних, копії документів про вищу освіту, наукові ступені і вчені звання, паспорта та трудо-вої книжки, завірених у встановленому порядку, список друкованих праць і винаходів.

Строк подання документів – один місяць з дня опублікування оголошення.Документи надсилати на адресу:

01135, місто Київ-135, проспект Перемоги, 10,

Міністерство освіти і науки України.Телефони для довідок: 481-47-92, 481-32-35.

МіНістеРство освіти і НаУКи УКРаЇНи оголошУЄ КоНКУРс

На ЗайНяття посаДи:Ц

ілко

м о

фіц

ійно

М ісця для «дистанційки» вчена рада вишу виділила із заочної форми навчан-

ня. Але цьому передувала вели-чезна підготовча робота і фахів-ців Міністерства освіти і науки, і викладачів КНЕУ.

– В Україні дистанційна осві-та регулюється окремим листом Міністерства освіти і науки, – пояснює проректор з науко-во-педагогічної роботи КНЕУ Олексій Олексюк. – Є перелік тимчасових критеріїв щодо вве-дення педагогічного експеримен-ту з використанням дистанцій-них технологій.

Щоб отримати дозвіл на екс-перимент, університет пройшов спеціальну процедуру перевір-ки. Викладачі сподіваються, що ухвалення нового закону про освіту спростить розвиток «дис-танційки» й відкриє нові мож-ливості.

ДиплоМ ЗаочНиКа – «ДіагНоЗ» яКості? – Університети просто змуше-ні використовувати дистанційні технології, вважає Олексій Олек-сюк. – Адже не секрет, що рі-вень підготовки «заочників» знизився. Деякі студенти сприй-мають «заочку» як легкий спосіб отримання диплома. Це непра-вильно. Керівництво міністер-ства вважає, що люди, які на-вчаються за вільним графіком, повинні отримувати більш якіс-ну освіту.

Крім того, дипломи випускни-ків стаціонарної і заочної форм на ринку праці котируються по-різному. Щоб не втратити ре-номе вишу і зберегти сенс на-вчання протягом життя, заочну освіту треба модернізувати. Ми змушені впроваджувати нові тех-нології.

Олексій Олексюк вважає, що майбутнє – саме за дистанцій-ними технологіями.

– Вони допоможуть підготу-вати більше спеціалістів за ко-ротший час. Економіка держави потребує нових фахівців! Крім того, світ прискорюється. Доки студент «дійде» до п’ятого курсу, частина інформації втратить ак-туальність. Його треба підтрима-ти, надати доступ до безкоштов-них ресурсів.

«… але апаРатУРа – пРи НьоМУ»Про нову форму навчання де-хто з абітурієнтів дізнається вже в приймальній комісії. Дивують-ся: мовляв, що це таке? Часу на рекламу університет не мав. Але роботу «дистанційки» викладачі продумали «до дрібниць».

– На початку вересня прове-демо установчу сесію, – каже Олексій Іванович. – Студен-ти отримають доступ до ресур-сів університету. І буде видно, хто й скільки разів «заходив» в електронну систему, до яких ма-теріалів звертався. Електронна статистика покаже результати тестів, тренувань тощо.

яКісНо й ДостУпНо Навчання на «дистанційці» ко-штуватиме дешевше, ніж на за-очній формі навчання.

– Ми сподівалися, що така форма роботи мінімізує наван-таження на викладача, – каже Олексій Іванович. – Але поки що це навантаження навіть зрос-тає. Для якісної дистанційної освіти все одно потрібен кон-такт. Викладач протягом року спілкуватиметься зі студентами в режимі он-лайн, даватиме за-вдання, відповідатиме на запи-тання, консультуватиме.

А є й «плюси». Можна запи-сати лекцію відомого професора, а безпосередньо зі студентами працюватимуть його асистенти. Це зекономить і час професора, і кошти університету.

Не тільКи ЗаДоволеННя, а й ЗНаННяДистанційна освіта, яку пропо-нує КНЕУ, це аж ніяк не он-лайн курси, котрі швидко набирають популярності в світі.

– Я часто бачу студентів, які із задоволенням пройшли корот-кий тренінг чи курс, – каже Олексій Іванович. – Але які зна-ння в них залишаться через мі-сяць?

«Відкрита освіта» в світі – це, насамперед, популяризація уні-верситетів. В електронних біблі-отеках є тисячі лекцій провідних ВНЗ, але завдання цих курсів – «просунути» виш. Мовляв, ди-віться, слухайте, який у нас уні-верситет і приходьте навчатися. Отримати сертифікат он-лайн курсів може кожен. Але це – не академічно визнаний диплом!

Основна проблема таких кур-сів – ідентифікація слухача перед комп’ютером. У світі цю проблему намагалися розв’язати по-різному: за допомогою відеозв’язку, елек-тронного підпису, «сканування» голосу тощо. Але однозначної від-повіді щодо надійності немає.

До речі, в Україні дистанційна освіта поки що – окрема форма навчання. А в світі це техноло-гія, яка підтримує всі його фор-ми. І в денній, і в заочній освіті студент використовує дистанцій-ні технології. Вони змінили фор-мат класичних програм, зроби-ли навчання більш інтенсивним і зручним.

До речі, в США система ди-станційної освіти має різні форми. Наприклад, об’єднання універси-тетів з різних штатів практику-ють спільні лекції он-лайн. Лек-цію з «кампуса» біля Детройта транслюють у Флориду й Техас. Її слухають три аудиторії! У ре-жимі відеозв’язку студенти запи-

тують і викладач відповідає. Така собі очно-дистанційна форма.

«МісточоК» МіЖ освітаМи– Ми готові популяризувати наші ідеї, – каже Олексій Іва-нович. – Але як один з кра-щих економічних університетів України прагнемо орієнтувати-ся на більш складні технології й системну інтеграцію. Наш уні-верситет готує фахівців управ-лінських технологій. Образно кажучи, створюємо «свідомість бізнесу». Для цього потрібно за-лучати бізнес усередину освіт-нього процесу.

Наприклад, хочемо створи-ти відкритий майданчик бізнес-

освіти, бо на ринку є багато кур-сів підвищення кваліфікації. Як правило, це курси не академіч-ні, «неформальні». І ми сподіва-ємося за допомогою нового ре-сурсу зробити «місточок» між формальною і неформальною освітою.

пРостягНУти РУКУ випУсКНиКовіДеякі ВНЗ після вручення ди-плома випускникам вважають свою місію виконаною. Але в світі люди навчаються все жит-тя – підвищують кваліфікацію, здобувають нові знання і прак-тичні навички.

– За допомогою дистанцій-них форм навчання ми хоче-мо підтримувати наших випуск-ників, – продовжує Олексій Олексюк. – Щоб вони зверта-лися саме до нас за додатковими знаннями й отримували сертифі-кати. Плануємо збудувати «кому-нікаційну платформу». Не про-сто дати можливість проходити курси, а саме створити підтрим-ку. За цю ідею і фахівці Мініс-терства освіти і науки, і викла-дачі, й наші випускники. Це ціла система: і база практики, і друга вища освіта, і підвищення ква-ліфікації. Мережа освіти інколи нагадує «мозаїку», в якій кожен «шматочок» живе своїм життям. А потрібно налагодити бізнес-зв’язок, «ланцюжок знань» від роботи до школи.

Звичайного лектора школі за-просити навряд чи по «кишені». Уявіть: за допомогою дистанцій-них технологій доктор матема-тичних наук «заходить» у школу і читає курс. І це – величезна перевага для дітей.

Шпальти підготувала світлана галата, «Освіта України»

освітаон-лайн

Елементи дистанційної освіти більш як десять років

використовують у Київському національному університеті

імені Вадима Гетьмана. Нині ВНЗ розпочинає педагогічний

експеримент: набирає студентів на дистанційну

форму навчання. Це дуже зручно для тих, хто вже

працює: кожен зможе навчатися з власноруч вибраною «швидкістю

й траєкторією».

«Ми всі навчалися за підручника-ми, написаними фахівцями Київ-ського національного університе-

ту будівництва і архітектури», – сказали члени Міжнародної асоціації будівельних вищих навчальних закладів країн СНД під час зустрічі в КНУБА.

Фахівці будівельної справи зібралися, щоб домовитися про співпрацю між К НУБА та Федеральним автономним освітнім за-кладом додаткової професійної освіти «Дер-жавною академією підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів для будівництва й житлово-комунального комплексу». Рек-тор російської академії Олександр Волков пояснив: «Містобудівний кодекс РФ чітко визначає правила будівництва на терито-рії країни. Щоб отримати дозвіл на роботу, працівники мають пройти спеціальні кур-си з підвищення кваліфікації й атестації».

Їхати на навчання до сусідньої країни не треба. Українські студенти зможуть на-

вчатися вдома, – за програмами, якими користуються в російському будівельному комплексі.

Підвищення кваліфікації фахівців відбу-ватиметься в Інституті післядипломної осві-ти КНУБА з використання сучасних ди-станційних форм навчання.

– Така співпраця дасть змогу нашим фахівцям працювати в Росії й Білору-сі легально, – пояснює «Освіті Украї-ни» ректор КНУБА Петро Куліков. – Це перший проект з використання дистан-ційної освіти. Готуватимемо всі спеці-альності – від маляра до промислово-го альпініста. В майбутньому плануємо використовувати можливості «дистанцій-ки» і в Україні.

Досвідом співпраці поділився і керівник-практик Юрій Примак. Він відповідає за білоруський «напрям». Юрій Дмитрович розповів про роботу на базі Білоруського національного технічного університету. По-

пит на дистанційну форму навчання у Бі-лорусі – просто шалений. Лише в БНТУ 24 тисячі слухачів отримують післядиплом-ну освіту.

– Фахівці з Білорусі працюють на най-більших будівельних майданчиках РФ, – розповів Юрій Примак. – Для слухачів дистанційних курсів важливо не тільки отримати сертифікат, а й знання! Адже будинок стоятиме 100 – 150 років. Якість і безпека – найосновніше.

Заступник директора Департаменту вищої освіти Міністерства освіти і нау-ки Микола Фоменко також переконаний, що дистанційні форми навчання відкри-вають перед студентами величезні пер-спективи.

– Максимальна доступність освітніх ре-сурсів стане стандартом діяльності світо-вих і, в найближчому майбутньому, укра-їнських вишів, – переконаний Микола Миколайович.

ДеяКі стУДеНти спРийМають «ЗаочКУ» яК легКий спосіБ отРиМаННя ДиплоМа. це НепРавильНо! КерівництвО міністерства Освіти і наУКи пОчинаЄ мОдерніЗацію ціЄї ФОрми навчання

шалений попит

ПЕРЕПІДгОТУюТЬ І МАЛЯРА, І ПРОМИСЛОВОГО АЛЬПІНІСТА

«ДИСТАНЦІйКА»: ПЕДАГОГІЧНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ

Після підвищення кваліфікації он-лайн наші фахівці зможуть працювати в Російській Федерації

10 «Освіта України»успіХу

іСторіЇ

Збереження традицій, повага до історії своєї альма-матер, копітка робота колективу над підвищенням конкурентоспроможності її випускників, створення навчально-тренажерної бази і застосування новітніх технологій навчання – ось запорука успіху будь-якого навчального закладу. Лише за п’ять років Херсонський морський коледж перетворився на ВНЗ ІV рівня акредитації – Херсонську державну морську академію.

«Освіта України»

ЛІДЕР МОРСЬКОЇ ОСВІТИХерсонська державна морська академія – перша в рейтингу морських навчальних закладів України

За результатами рейтинго-вого оцінювання діяльності вищих навчальних закладів

України, проведеного Інститутом інноваційних технологій і зміс-ту освіти, Херсонська державна морська академія посіла перше місце серед морських навчаль-них закладів України. Про шля-хи до успіху першого в Україні морського навчального закладу ми спілкувалися з ректором Хер-сонської державної морської ака-демії, професором Ходаковським Володимиром Федоровичем.

– Які особливості вашої політи-ки в організації підготовки мор-ських фахівців?

– Досягнення високої якості освіти є головною метою будь-якого вищого навчального за-кладу. З урахуванням сучасних вимог морської індустрії щодо фахової підготовки моряків, за-безпечення конкурентної спро-можності на національному та міжнародному ринках праці, пи-тання вдосконалення якості про-фесійної підготовки фахівців для морської галузі є невід’ємною складовою менеджменту в орга-нізації якісного навчання, ство-рення для цього власної навчаль-но-тренажерної бази.

Важливим у цій роботі став Указ Президента України від 25.06.2013 р. №344/2013, яким схва-лено Націо нальну стратегію розви-тку освіти в Україні до 2021 року.

В академії основні завдання цієї Стратегії вже реалізуються протягом останніх років. Завдан-ня Президента України знайшли відображення в Програмі розвит-ку академії до 2017 року. Розроб-ка Концепції системи підготов-ки конкурентоздатних фахівців морської галузі, вдосконален-ня системи підготовки науково-педагогічних кадрів, соціаліза-ція курсантів, студентів і учнів, розвиток взаємодії адміністрації з органами студентського само-врядування, створення сучасної матеріально-технічної бази, залу-чення роботодавців до співпраці з вищим навчальним закладом – нині це пріоритетні напрями ро-боти колективу академії.

– Національною стратегією роз-витку освіти передбачено опти-мізацію мережі професійно-

технічних, вищих навчальних закладів і закладів післядиплом-ної освіти. Як ці зміни вплинуть на структуру академії?

– Над цим питанням керів-ництво академії працює з часу створення закладу. За сприян-ням Міністерства освіти і науки України, через об’єднання бага-тьох профільних навчальних за-кладів Херсона в навчальному закладі вирішено питання ступе-невої підготовки та неперервної освіти майбутніх моряків.

До складу нашої академії вхо-дять Морський коледж і Про-фесійно-морський ліцей – як структурні підрозділи без права юридичної особи. Вони функці-онують як навчальний заклад з єдиною матеріально-технічною базою, принципами та методи-кою організації навчально-вихов-ного процесу.

Завдяки такій структурі та системі навчання академія готує морських фахівців за освітньо-кваліфікаційними рівнями від ква-ліфікованого робітника, молодшо-го спеціаліста, бакалавра – до спеціаліста і магістра.

– Практика показує, що якість фахівця технічної спрямованос-ті потребує практичної й тре-нажерної підготовки. Для цього морський навчальний заклад по-винен мати сучасну навчально-лабораторну і тренажерну базу. Який стан справ у вашій ака-демії?

– Завдячуючи підтримці Мініс-терства освіти і науки України, іноземним інвесторам, нині ака-демія вже має найсучаснішу на-вчально-тренажерну базу. Важли-во, що всі лабораторії і тренажери є власністю академії, а отже –України. Кожен курсант нашого навчального закладу і його струк-турних підрозділів має можливість отримати необхідні в морі навич-ки безпосередньо на базі свого на-вчального закладу.

Звичайно, самотужки створити в академії таку тренажерну базу майже неможливо. Надійним на-шим партнером стала одна з най-більших крюїнгових компаній сві-ту Marlow Navigation. Саме з її участю і розвивається наша на-вчально-тренажерна база. Компа-нія подарувала академії сучасний рятувальний катер Бриг, устано-вила на водній станції єдиний в Україні навчальний тренажер «Шлюпка вільного падіння», спри-

яла залученню коштів на ство-рення унікальних лабораторій з порятунку на воді, з роботи з ве-ликоваговими вантажами, бороть-би з пожежами і кріплення кон-тейнерів.

Виправданим є укладення 2011 року угоди про співпрацю між Міністерством освіти і нау-ки України, компанією «Marlow Navigation», Херсонською облдер-жадміністрацією і Херсонською державною морською академією з питань поліпшення якості мор-ської освіти в Україні. Нині є пер-ші результати: створено чотири інтернет-кабінети дистанційного

навчання, відкрито власну дру-карню і видавництво, введено в дію спеціалізовану лабораторію електроприводу й електротехніки.

Згідно з вимогами Манільської міжнародної конференції 2010 року, спрямованими на підви-щення якості підготовки морських фахівців, на базі академії прово-диться робота з упровадження в навчальний процес тренажера ЕКДІС «Капітанський місток», ла-бораторії високої напруги для під-готовки електромеханіків.

– Які перспективи міжнародної співпраці?

– Залучення роботодавців, на-самперед іноземних, до участі в розробці навчальних програм, ор-ганізації проходження курсанта-ми практики, розв’язання питання надання першого робочого місця, забезпечення гарантії кар’єрного зростання під постійною увагою керівництва академії.

Ми плідно співпрацюємо з ком-панією Marlow Navigation, німець-ким державним інвестиційним фондом DEG, іншими компаніями й навчальними закладами світу щодо поліпшення якості підготовки мор-ських фахівців. Серед них – Бре-менський університет прикладних наук, Академія шведського клубу, Міжнародний морський трена-жерний трест, індійська компанія з виробництва тренажерів Applied Research International, ірландська компанія-виробник тренажерів з безпеки SEFtec.

Важливою складовою коорди-нації інтересів академії та іно-

земних партнерів є створен-ня спільної з компанією Marlow Navigation навчально-методич-ної лабораторії на базі сучасно-го судна WARNOW JUPITER. Ця лабораторія допомагає колективу академії відпрацьовувати безпо-середньо з роботодавцями зміс-тову частину теоретичної і тре-нажерної підготовки курсантів академії до виробничої діяльнос-ті на судні.

– Який статус має академія у на-ціональній і міжнародній мор-ській спільноті?

– Ставлення морської спільно-ти до академії, на мій погляд, по-зитивне.

Свідченням цьому є участь іно-земних компаній і інших структур у розвиткові навчально-тренажер-ної бази та практичній підготовці курсантів.

Що вищий статус – то біль-ше відповідальності. У 2011 році Херсонська державна морська академія отримала Сертифікат і Знак відповідності вимогам між-народного стандарту ДСТУ ISO 9001:2009 у регістрі судноплав-ства України. На Міжнародній виставці «Освіта та кар’єра – 2012» академію нагороджено Зо-лотою медаллю в номінації «Роз-

виток матеріально-технічної бази навчального закладу». Цього року ми отримали Гран-прі в номіна-ції «Профорієнтаційна робота се-ред молоді».

Зупинятися на досягнутому наш колектив не збирається. В Херсонській державній морській академії розроблено Концепцію системи професійної підготов-ки конкурентоспроможних фа-хівців морської галузі й затвер-джено програму її реалізації до 2020 року.

григорій петРеНКо, спеціально для «Освіти України»

всі НеоБхіДНі Для РоБоти в МоРі НавичКи КОЖен КУрсант ОтримУЄ на баЗі навчальнОгО ЗаКладУ

11№ 29, 22 липня 2013 рокувЛасність

інтелектуальна

Школу, яка відбувалася з восьмого по дев’ятнадцяте липня, організувала Державна служба інтелектуальної власності України спільно з Академією Всесвітньої організації інтелектуальної власності в рамках програми професійного розвитку спеціалістів сфери ІВ. Заняття традиційно відбулись у Національному університеті «Одеська юридична академія».

Слово учаСникам

Олександр СІКАйЛО, студент Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка, факультет міжнародного права:– Цікавлюся сферою ІВ давно. Тема моєї дипломної роботи – «Правове регулю-вання трансферу технологій у Євросоюзі та Україні». Наразі перейшов на шостий курс і надалі планую поглиблювати знан-ня, вдосконалювати вміння їх практич-но застосовувати. Постійно беру участь у заходах, які організовують Державна служба інтелектуальної власності України та Державне підприємство «Український інститут промислової власності», – се-мінарах, конференціях, зустрічах тощо. Хочу свою майбутню професійну діяль-ність пов’язати з роботою в юридичній фірмі й займатися питаннями ІВ.

Володимир СЕНЧУК, начальник відділу формальної експертизи заявок на знаки для товарів і послуг ДП «Український інститут промислової власності»: – Під час навчання планував поглибити знання з актуальних тем у галузі ІВ: ціка-во дізнатися з перших вуст від представ-ників ВОІВ про сучасні тенденції розвитку ІВ, про міжнародний захист торговель-них марок, а також про ліцензування й трансфер технологій, сферу авторських і суміжних прав тощо. Запам’ятався ви-ступ викладача ВОІВ Бо Халгріна, який багато розповідав про досвід роботи в консалтинговій компанії у Швеції. Цей викладач протягом багатьох років пра-цював експертом Шведського патентного відомства, і його досвід вражає.

СТАТИ ПРОФЕСІОНАЛОМ

Уже п’ятий рік поспіль у липні Міжнародна літня школа з інтелектуальної власності збирає в Україні студентів і викладачів з різних країн

05.13.05 – комп’ютерні системи та компоненти; 08.00.04 – економіка та управління підприємства-

ми (за видами економічної діяльності); 12.00.01 – теорія та історія держави і права; істо-

рія політичних і правових учень; 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансо-

ве право; інформаційне право; 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія; 23.00.04 – політичні проблеми міжнародних систем

та глобального розвитку;24.00.03 – фізична реабілітаціята запрошує до захисту дисертацій у спеціалізованій вченій раді Д.26.139.01 для здобуття наукового сту-пеня доктора (кандидата) наук за спеціальностями:12.00.01 – теорія та історія держави і права; істо-

рія політичних і правових учень;12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансо-

ве право; інформаційне право;12.00.09 – кримінальний процес і криміналістика; судова

експертиза; оперативно-розшукова діяльність.

До аспірантури приймаються особи, які мають вищу освіту і кваліфікацію спеціаліста або магістра. Вступ-ники подають: заяву; особовий листок; копії дипло-ма і додатка до нього; паспорта; трудової книжки (за наявності), для аспірантів з відривом від вироб-ництва – оригінал трудової книжки; список опубліко-ваних праць та винаходів чи реферат з обраної нау-кової спеціальності; медичну довідку (форма 286-У); 4 фото (6 х 4 см); посвідчення про складання кан-дидатських іспитів (за наявності). Паспорт та диплом подаються вступником особисто. Вступники складають вступні іспити зі спеціальності, філософії та іноземної мови.

Документи приймаються з 26 серпня до 26 вересня 2013 року за адресою:

04071, м. Київ, вул. Хорива, буд. 1 г, кім.31Довідки за телефонами: (044) 425-29-38,

(044) 428-74-12 (внутр. 147), факс: (044) 428-73-14, 067-230-06-98.

Е-mail: aspirantura@vmurol.com.ua.

ректора Донецького національного університету економіки і торгівлі імені

Михайла Туган-Барановського.У конкурсі можуть брати участь громадяни України, які вільно во-лодіють українською мовою, мають вчене звання професора, на-уковий ступінь доктора або кандидата наук і стаж науково-педа-гогічної діяльності не менше ніж десять років.Особи, які бажають взяти участь у конкурсі, мають подати до Мі-ністерства такі документи: заяву, особовий листок з обліку кадрів з фотографією, автобіографію, згоду на збір та обробку персо-нальних даних, копії документів про вищу освіту, наукові ступені і вчені звання, паспорта та трудової книжки, завірених у встанов-леному порядку, список друкованих праць і винаходів.

Строк подання документів – один місяць з дня опублікування оголошення.

Документи надсилати на адресу: 01135, місто Київ-135, проспект Перемоги, 10,

Міністерство освіти і науки України.Телефони для довідок: 481-47-92, 481-32-35.

віДКРитий МіЖНаРоДНий УНівеРситет РоЗвитКУ люДиНи «УКРаЇНа» оголошУЄ КоНКУРсНий НаБіР На 2013 – 2014 Н/Р. До аспіРаНтУРи

З віДРивоМ та БеЗ віДРивУ віД виРоБНицтва За спеціальНостяМи:

МіНістеРство освіти і НаУКи УКРаЇНи оголошУЄ КоНКУРс На ЗайНяття посаДи:

Рекл

ама

Ціл

ком

оф

іцій

но

До проведення навчання ВОІВ завжди залучає тренерів над-звичайно високого рівня –

справжніх майстрів своєї справи. Зокрема, в Одесі цього року учас-ники спілкувалися не лише з укра-їнськими колегами, а й з відоми-ми і добре знаними в міжнародних колах експертами з України, Ізра-їлю, Швеції.

Аудиторія учасників була пред-ставлена і студентами вишів, і мо-лодими спеціалістами. В цьому своєрідність програми – бути корисною й для тих, хто почи-нає освоювати ази, і для тих, хто вже має певний практичний до-свід на ниві ІВ.

УКРаЇНсьКа шКола – оДНа З НайУспішНішихЛітня школа з ІВ стала вже що-річною традицією і є одним з важливих пунктів співпраці Дер-жавної служби та ВОІВ у підго-товці фахівців галузі ІВ. – Ми розпочали роботу над но-вим спільним проектом – він пов’язаний з розробкою Націо-нальної стратегії розвитку сфе-ри ІВ в Україні, – розповів сту-дентам перший заступник голови Держслужби ІВ Олексій Янов. Цьогоріч заплановано реалізу-вати спільний проект між Дер-жавною службою та патентними службами Данії й Іспанії.

Радник Академії ВОІВ Рауф Бдуі повідомив, що ВОІВ прово-

дить десять Літніх шкіл на рік, вісім з яких працюють за за-гальною програмою, що охоплює всі напрями сфери ІВ. До таких шкіл належить і українська. Дві інші мають окремі поглиблені на-вчальні програми: одна – з ав-торського права, інша – з транс-феру технологій. З його слів, в Україні працює одна з найуспіш-ніших, тому ВОІВ має намір по-глибити співпрацю з Держав-ною службою щодо організації навчання.

ДосвіД Фахівців пРацюЄ На МайБУтНЄ Учасники Літньої школи із за-взяттям розпочали активне на-вчання. В перші дні в Літній школі з ІВ для студентів викла-дали досвідчені експерти Всес-

вітньої організації інтелектуаль-ної власності. Вони відзначили велику кількість студентів і ви-сокий рівень організації навчан-ня в Україні.

Цікаві лекції підготував кон-сультант ВОІВ з питань ІВ, у ми-нулому – експерт патентного ві-домства Швеції Бо Халгрін. Він має великий досвід викладання в таких школах, а українську відві-дав уперше. Бо Халгрін поділив-ся власними думками про Літню школу.

– Приємно вражений і проду-маністю організації, і допомогою, яка надається викладачам – за що окрема подяка представни-кам державної системи правової охорони ІВ України, – і неспо-дівано великою для літньої пори кількістю учасників. Державній системі правової охорони інте-лектуальної власності України я побажав би постійно підтримува-ти тісний зв’язок з ВОІВ, брати участь у всіх її заходах, аби бути обізнаним зі світовими тенденці-

ями у сфері ІВ. Важливо також весь час обмінюватися досвідом з відомствами інших країн. Під-твердженням ефективності тако-го підходу до розвитку сфери ІВ є помітне зростання за останні роки рівня якості захисту й охорони прав на ІВ у Китаї. Для кожної держави розвиток економіки – це одне з визначальних завдань. А нині в цьому процесі чи не клю-чову роль відіграє інтелектуальна власність. Вважаю, дуже корисно було б організовувати якнайшир-шу освітню кампанію, спрямовану на вирішення питань ІВ для ши-роких громадських кіл і бізнесу.

аКтивНе НавчаННя – еФеКтивНий РеЗУльтатПід час другого тижня навчан-ня для студентів Міжнародної

літньої школи з інтелектуаль-ної власності продовжують про-водити майстер-класи досвідче-ні українські викладачі. Юрист компанії «Бейкер і Маккензі» Олексій Столяренко розповів аудиторії про захист промисло-вих зразків, приділив значну ува-гу поясненню особливостей цих об’єктів, здійснивши їх порів-няльний аналіз. Окреме заняття викладач присвятив географіч-ним назвам. Він навів конкретні приклади з практики, розглянув зі студентами нюанси викорис-тання виробниками окремих назв товарів, багато уваги при-ділив розбору реальних ситуа-цій, пов’язаних з використанням об’єктів промислової власності.

Викладач Літньої школи, на-уковий співробітник Національ-ної академії правових наук Укра-їни Ілля Новосельцев розповів про захист комерційної таємниці. Ви-падки, які стали об’єктом диску-сії на занятті, були здебільшого загальновідомими. Тож учасники

навчального процесу відзначили-ся надзвичайною активністю, а на адресу лектора надійшло чимало запитань.

гРа За цивіліЗоваНиМи пРавилаМиПоспілкуватися зі студентами Міжнародної літньої школи з інтелектуальної власності заві-тав віце-прем’єр-міністр Укра-їни Костянтин Грищенко. Він відзначив успіхи в роботі Дер-жавної служби інтелектуальної власності України, зокрема ефек-тивність боротьби з контрафак-тною продукцією та піратством. З його слів, за перший квартал цього року інспектори Державної служби виявили більше поруш-ників, ніж за весь минулий рік. Державна служба також активно

співпрацює щодо цього з пред-ставниками посольства США та найбільшими правовласниками. Так, нині почався процес лега-лізації програмного забезпечення в органах держаної влади, зокре-ма завдяки співпраці з компані-єю Майкрософт.

– Цивілізовані правила корис-тування інтелектуальною власніс-тю є не просто частиною наших міжнародних зобов’язань, а й за-порукою ефективного розвитку національної економіки, – зазна-чив віце-прем’єр.

Що ж стосується освіти зага-лом, то віце-прем’єр-міністр та-кож переконаний у гострій не-обхідності введення в навчальних програмах ВНЗ окремого курсу, присвяченого питанням правової охорони та захисту інтелектуаль-ної власності.

ЗРоБити УспішНУ ставКУ Міжнародну літню школу відві-дав представник Усесвітньої орга-нізації інтелектуальної власності

(ВОІВ) Міхаль Свантнер – ди-ректор Департаменту співробіт-ництва з країнами з перехідною економікою та розвинутими кра-їнами.

Під час своїх презентацій пан Міхаль висвітлював для студен-тів актуальні теми сьогодення: «Політика університетів і дослід-ницьких інститутів щодо об’єктів права ІВ: створення, захист, упро-вадження», «Національні стратегії у сфері ІВ».

У перерві між лекціями експерт поділився власними враженнями від Літньої школи та поглядами на майбутнє сфери ІВ.

– Є країни, які свого часу зробили ставку на ІВ, – їх еко-номіка нині розвивається дово-лі успішно, – сказав він. Та й не лише економіка: швидко зба-гачується новими досягненнями галузь культури, набирає обертів науково-дослідницька діяльність. Серед таких держав можна на-звати Сінгапур. Також є чимало країн, зокрема в регіонах Цен-тральної та Східної Європи, де ІВ цінується належним чином. Але є проблема з упроваджен-ням інновацій у практичне жит-тя. Наприклад, трапляється так, що законодавство розроблене на рівні міжнародних стандартів, а ось справ, які розглядаються в суді, – одиниці.

МайБУтНі НоватоРи Мають ЗНати…– Яким уявляється Вам майбутнє Літніх шкіл, зокрема в Україні?

– Вони допомагають молоді визначитися з подальшим напря-мом руху в професійному руслі. І можуть стати для студентів своє-рідним фундаментом, привернув-ши їх до роботи в галузі ІВ, – вважає Міхаль Свантнер. – Така наша основна мета. Тому в май-бутньому співпраця ВОІВ в орга-нізації Літніх шкіл з різними дер-жавами тільки посилюватиметься. Ще одна проблема – викладання в університетах курсу ІВ. Найчас-тіше цей курс є на юридичних факультетах, але студенти й ін-ших напрямів підготовки також украй потребують знань з цієї галузі. Вишам необхідно зверну-ти на це увагу. Студенти – май-бутні новатори, винахідники, ав-тори обов’язково повинні знати, як бути далі зі своїми творчими здобутками.

Після завершення навчання всі учасники школи отримали дипло-ми ВОІВ, а Міхаль Свантнер по-бажав слухачам успіхів та висло-вив упевненість, що кожен з них отримає максимум користі від на-вчання, набуде нових знань і ста-не професіоналом у сфері ІВ.

За матеріалами прес­служби державної служби інтелектуальної власності

12 «Освіта України»теоріЯі практика

таке «щастя» є майже в кожно-му класі середньостатистич-ної «робітничо-селянської»

школи. В «крутих» ліцеях і гімна-зіях, особливо платних, з цим про-стіше – там усе-таки трохи інший контингент. Якщо й трапляються прикрі інциденти, їх легше «роз-рулити», а невгодних учнів – по-збутися. Аби не псували загальної ідилічної картини.

А що робити вчителям зви-чайної школи? Як реагувати на зухвалу поведінку, хамство, ма-тюки, непристойні жести, нав-мисне зривання уроку? Як три-мати себе в руках, якщо хочеться взяти малого (або великого) пас-кудника за шкірку і тицьнути не-нависною пикою прямо в стіл? Особисто я саме так і вчинила б. Тому і не працюю в школі. А ви, вочевидь, працюєте, якщо читає-те це видання. Так ось. Якщо об-личчя поганця вам уже стало не-нависним, якщо при одній лише згадці про нього (них) у вас псу-ється настрій і щоранку ви збира-єтесь на роботу як на каторгу – краще ідіть звідти просто відразу. Від гріха подалі. Бо рано чи піз-но це все одно станеться – ви або підете самі, доведені до відчаю «майбутніми рецидивістами», або вас звільнять за рукоприкладство. Воно вам треба? Якщо ж, навпа-ки, ви цінуєте своє місце роботи і любите цю професію, але через брак досвіду і знань не розуміє-те, як поводитись у складних си-туаціях – сподіваємося, ця стат-тя вам пригодиться.

погаНцяМи Не НаРоДЖУютьсяДитина не буває некерованою з народження, – стверджують психологи. Це механізм, який укорінюється на основі чогось. Як правило, це коли немає взає-морозуміння в родині. А іншими словами – нестача уваги бать-ків. Причому вона може бути абсолютно різної «етимології». Некеровані важкі підлітки мо-жуть виростати як у маргіналь-них або неблагополучних роди-нах, так і в цілком, на перший погляд, нормальних батьків. Ко-мусь бракує часу на спілкування з дитиною через горілку та інші сумнівні розваги, комусь – через втому після важкої зміни на тлі низької загальнолюдської культу-ри, хтось пише дисертацію або займається бізнесом з ранку до ночі. А комусь просто байдуже. Чадо нагодоване і вдягнене, а ви-хованням нехай займається шко-ла. При цьому батьки не розумі-ють: дитина не чекатиме, поки в них з’явиться час і натхнення. Її розвиток не зупиняється ні на хвилину, незалежно від присут-ності дорослих. І бажано в цьо-му процесі брати участь – щоб не було потім неприємних неспо-діванок. Це як ніби ви зі своєю дитиною грали на фортепіано в чотири руки, та відволіклись, ві-дійшли надовго. А повернувшись, із жахом побачили щось відда-

лено схоже на вашого сина чи доньку, яке замість сьомої сере-нади Шуберта лабає «Мурку». А всі ваші серенади з сюїтами йому тепер до лампочки.

Коли дитина підростає і всту-пає в «клятий пубертат» з його гострими кутами фізіологічного й психологічного характеру, виліза-ють назовні прищі та комплекси, і майже всі діти в цьому віці – не подарунки. Це нормально і з часом минеться. Але якщо до цих загальних «принад» вибухонебез-печного перехідного віку додаєть-ся ще недолюбленість, недоспіл-кованість, недочутість, відсутність розуміння і надійного «тилу» (міс-ця, де можна не лише з’їсти таріл-ку супу, а й розслабитись та від-чути себе в безпеці) – тобто все, що об’єднується поняттям «духо-вне сирітство» замість хорошо-го хлопчика чи золотої дівчинки отримуємо «поганців», «покидь-ків», «мерзотників» і ледь не без п’яти хвилин злочинців. А вони просто борються за виживання,

як робили це сироти-безпритуль-ні в 20-х роках минулого століт-тя. Тільки трохи в інший спосіб. Тим – хотілося хліба. А цим – уваги. Місця під сонцем. Будь-якою ціною.

аКцеНтУвати На Участі– Некеровані діти – це ті, кого не почули вчасно, – каже консуль-тант Київського центру томало-гії психолог Галина Рустамова. – Вони можуть погано навчатися і не брати участі у шкільному житті, але в них усе одно є свої інтере-си, є таланти, яких ніхто не розгле-дів. Свої проблеми, до яких нікому немає діла. І насамперед – бать-кам. Ними не цікавляться. З різних причин вони не вписані в соціум. А якщо дитина не задіяна – все одно вона якимось чином привер-татиме до себе увагу. Звідси – і зухвала поведінка, і неслухняність, небажання дотримуватись загаль-ноприйнятих правил. Так дитина заявляє про себе і ніби каже: «Я – ось тут, я є».

Психолог вважає: приділяти увагу такій дитині потрібно, але не за рахунок усього класу. А пер-ше і найголовніше завдання вчите-ля – провести урок так, щоб він був цікавим і для важкого підлітка. Акцентувати треба на участі. На-приклад: добре, ти не читав цього твору (або цього параграфа). Але ж ти почув, про що ми говоримо. Нам цікава твоя думка щодо цьо-го. Як би ти вчинив у цій ситуа-ції? Хай каже що завгодно, але по темі. Основне – щоб він був вве-дений у процес. Якщо це точні на-уки, до яких у дитини, скажімо, не-має хисту – можна запропонувати зробити те, що йому легше. Мож-на навіть трохи підказати рішен-ня. Тобто діти в будь-якому разі

мають бути «підтягнуті» під урок. А вчителі часто замість того, щоб тримати увагу на предметі – ба-нально піддаються на провокації та з’ясовують стосунки з кла-сом або окремим учнем. Ви-ходить нерозуміння з одного боку. І спротив – з іншо-го. А треба лише поліпшити якість викладання, зробити його цікавішим. Адже маю-чи бажання і вміння, будь-яку людину можна захопи-ти і зацікавити.

ДитятКо БУваЄ КУсючиМ…Легко сказати, – зітхне хтось із читачів. Трапляють-ся непробивні суб’єкти, яких зацікавити не можна ні-чим – хоч лезгінку пе-ред ними станцюй. Так, бувають і важкі випад-ки, коли не все зале-жить від викладача, яким би чудовим він не був. Закінчуються вони

подекуди дуже негарно. В одній із соцмереж прочитала не-щодавно розповідь молодого вчи-теля: «Викладаю у школі історію у старшокласників. Предмет свій знаю і люблю, з класом контакт є, учні мене поважають. Але є се-ред них один, про яких кажуть: в сім’ї не без виродка. Минулого тижня писали самостійну роботу. А він розвалився за партою і ска-зав, що робити нічого не буде, бо він мав на увазі і мене, і мою іс-торію, і все інше. Попросив його вийти з класу. Він мене послав. Взяв його за вухо, а той – мене вдарив. Я його скрутив, виволік з класу і надавав ляпасів. Тепер мені заборонили викладати і, най-імовірніше, звільнять».

– У кожній школі є психо-лог, – коментує цю ситуацію Галина Рустамова. – Тут тре-ба обов’язково знайти причи-ну. Найчастіше вона – в сім’ї, де давно є якісь викривлення. Бо хлопець в один момент та-ким не став. Щоб дитина роз-валилась на уроці і мала тебе на увазі, з нею тривалий час мало щось відбуватися. Поси-лання вчителя матюком можна перевести так: набридли своїми вказівками, не чіпайте мене. А коли людина каже по суті «не чіпайте мене», це означає: чіпай-те мене! Мені не вистачає ува-ги. Тільки не тої, що ви даєте, а тієї, якої я хочу. В такому разі важливою є співпраця з бать-ками. Вибирають одного з най-більш адекватних і намагаються донести, що треба щось зміни-ти. Даються певні рекомендації. Якщо контакт із батьками є – можлива співпраця на результат. Якщо батьки не розуміють – на-віть важко щось порадити. Окрім

того, щоб наполягати, аби дитина займалася в якійсь індивідуаль-ній групі. Реабілітація все одно має відбутися. Треба вирішува-ти колегіально – чи є можли-вість підтягнути таку дитину. Я проти різних спецзакладів. Тре-ба це робити в школі. Але без батьків це неможливо. Принай-мні дуже важко. Бо першопри-чина – саме в них. Зазвичай це невизнана дитина. Найчасті-

ше – бита вдома без пояснень. І не лише фізично. Психологіч-не биття ще гірше.

воНи – Не ЗлочиНціРятувати таких дітей від наслідків батьківського виховання – досить складна справа. Та і хто цим за-йматиметься? Вдома вони зайві, на уроках – заважають. Найгірше – вони не вірять, що комусь потріб-ні. І, на жаль, це недалеко від істи-ни. На «дикому» заході такі діти

ходять до груп реабілітації, де можуть виговоритися і відчува-

ють, що їх розуміють і чують. У нас такого немає.

– Було б дуже до-бре, – продовжує Га-лина Рустамова, – якби з цими дітьми займав-ся якийсь тренований чо-ловік – скажімо, колиш-

ній спортсмен, котрий міг би ходити з ними в похо-

ди, займатися екстремальни-ми видами спорту, бо виши-

вати і складати пазли вони вже не будуть. У них зовсім по-іншому має виходити енергія. Треба, щоб агресивність трансформувалась у щось інше. І щоб десь вони були

визнані. Щоб було місце, де вони – найкращі. При шко-

лах теж можна створюва-ти такі групи. Але це має якось фінансуватися. А те, що в наших силах – про-сто тут і тепер… у будь-якому разі це підхід. За-стосовуючи покарання, ми нічого не виграємо. Думаю, такій дитині тре-ба доручити щось важли-ве. Так, їй складно довіряти. Бо вона робить вигляд, що їй нічого не потрібно. І ви зі своєю довірою – також. Насправді людина так пово-диться тільки від крайньої потреби. Необхідно про-сто її побачити. Коли вона отримає те, чого їй бра-кує (треба лише розпізна-ти, чого саме) – матиме-мо зовсім іншу поведінку.

Їм ніщо людське не чуже. Це не злочинці. Скажімо, часто такі діти талановиті в комп’ютерній справі. То чому б не довірити їм написати якусь програму для школи? Вони робитимуть це із задоволенням, бо почуватимуться затребувани-ми. І цей статус захочеться збе-регти. Але необхідно, щоб хтось цим займався. Хтось небайдужий.

Наталія КУлиК, «Освіта України»

НЕКЕРОВАНІ ДІТИСвоєю поведінкою вони можуть вивести з рівноваги навіть янгола, не те що пересічного викладача

Кожному вчителеві знайоме це стихійне лихо. Уникнути його неможливо. Боротися – марно. Приборкати – можна, але далеко не в кожного це вийде. Бо для цього треба бути не тільки викладачем, а й педагогом – нехай і не з великої літери, а зі звичайної. Нехай і не від Бога (насправді він не надто щедрий на такі подарунки), але хоча б із таким-сяким покликанням. І розумінням того, що відбувається.

воНи пРосто БоРються За виЖиваННя, яК рОбили це сирОти­беЗпритУльні У 20­х рОКах минУлОгО стОліття. тільКи в іНший спосіБ

пораДа пСихолоГа

віН БоРеться З ваМи За Місце На тУМБочціщо робити викладачеві, якщо він зіткнувся з хамством у класі? Як відповідати на «чорну риторику» учня – каверзні або навіть непристойні запитання, якими він хоче збити вчителя з пантелику або принизити? Як правильно реагувати на «тролінг»?– Ні в якому разі не акцентувати на цьому увагу, не застрягати і не зупиняти-ся, – відповідає Галина Рустамова. – Можна сказати: ми обов’язково знайдемо час і поговоримо на цю тему. І все, ідіть далі! Щоб не зірвати урок і потім не дрижали руки, насамперед треба бачити, що відбувається, не давати цьому оцінку і приймати це як факт. Зрозумійте: якщо підліток на уроці тягне на себе увагу образою, нехтуванням, каверзними питаннями – він особисто до вас ні-чого не має. Він з вами бореться за місце на тумбочці. Хоче показати, що він теж тут важливий. Тобто конкретна порада методики поведінки – не приймати його випади, якими вони не були б, особисто на себе, не дратуватися. Розумі-ти, що вас це насправді не стосується. Тоді і захищатися не доведеться. А це означає, що ви будете вільними в спілкуванні. А якщо він не заспокоїться і про-

довжуватиме – що ж, всі ми живі люди. Скільки можна тер-піти ці образи? І, до речі, ні-чого страшного не станеться, якщо вчитель заплаче і вийде з класу. Тому що діти на цьо-му теж учаться. І обов’язково знайдуться серед учнів ті, які самі його осадять. А одноклас-ники для таких дітей важли-віші, ніж учитель, адже вони саме на цьому рівні борють-ся за увагу.

13№ 29, 22 липня 2013 рокуБо здоровиЙ

розуМнИй,

під час навчального року ваше чадо знаходиться майже під постійним наглядом батьків

і педагогів, і мікроби не мають ніякого шансу. Ще жодна дити-на не відвертілась зранку від чи-щення зубів, ні один збитошник не сів за обідній стіл, не вимив-ши руки після суворого нагадуван-ня. А коли настає благодатна пора канікул, батьки якось утрачають пильність (їм самим хочеться пе-репочити від цього виснажливого виховного процесу!). Та й спробуй упильнуй малого відчайдуха, який вирвався на канікулярну волю!

аБо Запхав До Рота Щось БРУДНе, аБо ЗаліЗ в БаюРУ– Що стосується захворювань че-рез порушення особистої гігієни, найчастіше під час канікул діти по-трапляють до лікаря з харчовими отруєннями або гнійничковими за-хворюваннями шкіри. А це озна-чає, що ваше дитя або запхало до рота щось брудне, або залізло в якусь баюру, – так майже поетич-но розпочинає педіатр Леся Будз.

Лікар каже: розладів шлунково-кишкового тракту через порушен-ня санітарії і гігієни в дітей по Укра-їні насправді більше, аніж про це пишеться в пресі. Просто не кожен інцидент випливає «на люди» – та й ідеться не лише про масові харчо-ві отруєння, як ми звикли. Достат-ньо малому відпочивальникові тих-цем наїстися ягід просто з дерева («А що, їх дощ вимив» – це така позиція кожної третьої дитини) чи полінуватися елементарно помити руки перед прийомом їжі – все, розлад шлунка тут як тут. Часто він проявляється не надто виражено, і батьки навіть не везуть дитину до лікарні. Ну, схопив до рота жме-ню немитих черешень, ну, отри-мав за це ляпця, трохи поблював, мама відпоїла ромашковим чаєм – все, знову в канікулярному строю.

поДвійНа УвагаПедіатр стверджує: батькам тре-ба вміти розрізняти харчове отру-єння і звичайний розлад шлунко-во-кишкової системи. – А в чому різниця, – запитаєте ви. – Адже ж і там, і там задіяний інфекцій-ний агент. Пояснимо. В першому випадку причиною є недотриман-ня кулінарного режиму. Скажімо так, це теж санітарія, але глобаль-на, і провина лежить на дорослих, які не зуміли налагодити правиль-не приготування і зберігання про-дуктів у літню пору. В іншому разі

причиною порушень стає баналь-не недотримання школярем пра-вил санітарії та гігієни. А ось про-яви – схожі: нудота, блювання, загальна слабкість, запаморочення голови, підвищення температури тіла. Що робити? Йти до лікаря! Ніякого самостійного призначен-ня антибіотиків чи протизапаль-них засобів, ніяких мікстур «за су-

сідчиним рецептом». І на майбутнє зазубріть собі цей урок: навіть най-менша брудна ягідка зможе викли-кати бурхливу реакцію організму. До речі, наголошує лікар, майте на увазі, що після виборсування дити-ни із цих всіх неприємностей ви з подвійною увагою повинні сте-жити за тим, аби вона мила руки перед їжею, після відвідування ту-алету та повернення з вулиці. А овочі-фрукти для неї мають бути очищені з подвійною ретельністю.

– Навіть після того, як на-стає одужання, ще не означає, що остання бактерія залишила дитячий організм. При наймен-шому порушенні гігієни хворо-ба може спалахнути з подвійною силою, – каже лікар. – Майте на увазі, що літній погодний ре-жим лише сприяє «вибухові» ін-фекції – за рахунок оптимальної температури та вологості.

«сКаФаНДР», та Не КосМоНавтаДруга група хворобливих станів через порушення санітарії та гігіє-ни більш широка – і за провока-тивним моментом, і за проявами. Йдеться про зовнішній контакт з чимось брудним і всіяним мікро-бами.

Лікар стверджує: дитячий епі-дерміс (поверхневий шар шкіри) і слизові оболонки не тільки над-тонкі, якщо порівняти із дорос-лими, а ще й мають недоскона-лу будову. Це означає, що шкіра ще не здатна повною мірою ви-конувати свою основну роль – роль «скафандра» для організму, що має почесне завдання захи-щати від проникнення в ткани-ни хвороботворного агента. Влітку цей «скафандр» відчуває на собі ще більші навантаження, оскільки дитина гарцює в мінімумі одягу і по суті відкрита всім агресивним агентам – насамперед, інфекцій-

ним. Під час канікул діти можуть бути в місцях великого скупчення народу – в річці, в морі, на пля-жі. Коли відпочиваєш під лагід-ним сонечком – якось забуваєш про гігієну. І тим не менше! Ва-лятися в пісочку – це добре, але пильно стежте, аби дитина не сі-дала на нього голими сідничками. Для більшої наочності – уявіть,

що перед цим по піску пробігся якийсь блохастий пес або ж си-дів і чухався дорослий з купою болячок. Педіатр риторично запи-тує: воно вам треба? Звісно, ніхто не наполягає, аби вашого школяра закували в панцир і так випуска-ли межи люди – проте зайві за-стороги ще нікому не завадили.

Окрема тема – відкриті водой-ми. Вода, яку так полюбляють діти, з друга може перетворити-ся на ворога.

– Мікроорганізми взагалі лю-блять водне середовище – тому навіть після п’ятихвилинного пе-ребування в забрудненій воді ди-тина за якийсь час буде всіяна гноячками, – каже Леся Будз.

Трохи краща справа з морською водою – її сольове наповнення ни-щить мікоорганізми. А ось озерна чи ставкова (тобто стояча) вода, зі слів педіатра, тут програє. Басей-ни! Це потенційний осередок не-чисті. Звісно, персонал готелів тієї самої туристичної Туреччини чи Єгипту стежить за станом басей-нів, чистить їх, міняє й обробляє в них воду. Але ці всі процедури від-буваються аж ніяк не щогодини. А часового проміжку, який дорівнює 60 хвилинам, достатньо, аби в не-охайному готелі бактерії розмно-жились до кількості, здатної ви-кликати хворобу. Ми ні в якому разі не пропонуємо, аби на від-починку ви не пускали дитину до басейну – однак після нього має бути обов’язковий душ з дитячим милом чи дитячим гелем.

ЗахвоРюваНь Багато, гігіЄНа – оДНаНу, а тепер, коли ми вас так до-бре налякали, з’ясовуючи, «хто винен», пора перейти до триві-ального «а що ж робити?».

По суті гігієнічні дитячі норма-тиви є єдиними і якось не визна-

чаються – на канікулах ваш син чи донька чи ні. Просто є окре-мі нюанси.

Те, що зуби ваш нащадок має чистити двічі на день – аксіома. Але було би непогано, якби піс-ля купання у відкритих водоймах ваш школярик не тільки приймав душ, а і чистив зуби – купав-ся ж він не із закритим ротом!

Якщо вперся і не хоче «цієї ка-торги» (понаднормового чищення зубів) – її можна замінити бодай на полоскання рота водою (в іде-алі – слабким розчином солі чи соди). Нагадуємо, що слизові обо-лонки (а надто рота) в дітей ще не-досконалі і дуже проникливі для мікроорганізмів.

Душ! У літній період він осо-бливо має бути актуальним у спис-ку гігієнічних процедур для вашо-го школяра. Ви повинні привчити свого сина чи доньку, аби вони прий мали цю водну процедуру не лише ввечері перед сном, а й додатково протягом дня, якщо на вулиці неймовірна спека. Не-зважаючи на неї, дитина бігає, стрибає – і внаслідок цього впрі-ває. Крім того, при високій зо-внішній температурі інтенсивні-ше може виділятися шкірний жир. Він змішується з потом. У цій на-туральній мішанині затримують-ся частинки пилу – ось ідеальне середовище для розвитку мікро-організмів. Крім того, під таким шаром шкіра має здатність огру-бівати і набагато гірше виконує захисні функції. Чи варто нагаду-вати і про чистоту волосся. Гребі-нець в дитини теж має бути пер-сональним!

Розуміємо, що ми живемо в ХХІ сторіччі – але не у всіх сільських

помешканнях є душ. Тому за та-ких умов під час проходження водних процедур зливайте дити-ні – аби миття не відбувалося в якійсь балії. Навчіть свого шко-ляра, як правильно митися: спо-чатку треба один – два рази на-милити руки, добре пошарувавши міжпальцеві проміжки та нігтьо-ві ложа, а вже потім чистими ру-ками мити обличчя, очі, шию та вуха. Дитина має навчитися само-стійно мити обличчя, вуха, верх-ню частину грудей і руки до лік-тів уже з чотирирічного віку. А з п’яти – семи років – обтира-тися до пояса. Величезне засте-реження! Рушник у вашого чада має бути особистим – а не тато-вим чи маминим.

– Навчіть свого школяра осо-бливо ретельно стежити за чисто-тою ніг, – нагадує педіатр. Їхня шкіра влаштована так, що впрі-ває більше, ніж в інших ділян-ках тіла, а тому швидше накопи-чує бруд. Улітку миття ніг перед сном і після найменшого забруд-нення – це залізобетонна аксіо-ма. Дуже часто на прийом до лі-каря перелякані батьки приводять дитину із збільшеними лімфовуз-лами в паховій ділянці. Насправ-ді загрози для життя і здоров’я немає – в багатьох випадках збільшення пахових лімфовузлів трапляється через подряпини на брудних ступнях. Привчіть дити-ну стежити за чистотою шкарпе-ток, а також виділіть їй рушник спеціально для ніг.

– Улітку нігті ростуть трош-ки швидше, аніж в іншу пору року, – застерігає Леся Юріїв-на. – В цей час дитина, зрозу-міло, не носить рукавичок, і під нігтями особливо інтенсивно на-копичується бруд і яйця глистів (яких достатньо на шерсті собак, з котрими діти так люблять бави-тися влітку). Тому мінімум раз на тиждень нігті на дитячих руках (а також на ногах) треба підкорочу-вати, а під час кожного миття ре-тельно вичищати.

Літньої пори в кишені вашо-го школяра обов’язково має бути упаковка вологих чи бодай сухих серветок. Носовички з тканини якось відійшли вже в минуле – та й навіщо вони, якщо краще

скористатися разовими? Такий постійний запас повинен бути в кишеньці на випадок, якщо дити-на забруднила руки, ноги чи об-личчя. Навчіть її також витирати руки після того, як вона проїха-лася в громадському транспорті і поторкала всі поручні.

Ну, і про злощасні черешні. На-очно покажіть своєму школяреві картинки, які ілюструють мікро-світ на немитих овочах і фруктах, спрощено розкажіть про шлунко-во-кишкові інфекції, про те, як не-добре корчитися вдома від болю у животі, коли інші діти так ве-село граються на вулиці. Зрозу-міло, що поки добіжиш із ринку додому, аби вимити куплену чере-шеньку – а вона підступно так і проситься в рот, це випробуван-ня ще те для хлопчиків і дівчаток. Проте споживання немитих ово-чів і фруктів має бути абсолют-ним табу для дитини.

оксана КовтоНюК, «Освіта України»

До теми

гігіЄНа Для ляльКиА ось кілька простих правил, як успішно прищепити школяреві правила дотриман-ня санітарії та особистої гігієни.1. Насамперед. самі дотримуйтесь за-вжди правил гігієни – цим ви покаже-те приклад. 2. Систематично контролюйте якість ви-конання культурно-гігієнічних завдань. 3. Зрозуміло, що миття рук – це не виконання домашнього завдання, аби його стимулювати якимись заохочення-ми (10 гивень на кишенькові витрати, зайва цукерка тощо), однак ви може-те використати мотивацію, аби прище-пити корисні звички змалку. Чому ні? Тим більше, коли справа стосується таки важливих речей, як дитяче здоров’я.4. Розвивайте у дітей самостійність при догляді за тілом. «я сам» – це одна з найкращих мотивацій виконання яко-гось завдання – в тому числі і дотри-мання особистої гігієни. 5. Знання про гігієну краще прищеплю-ються, якщо вони подані в ігровій фор-мі. Наприклад, пограйтесь у гру: ваша дитина – це «мама» або «тато», а ляль-ка – її «дитя», якому «тато» має при-щепити гігієнічні навики.

КУПАТИСЬ ІЗ ЗАКРИТИМ РОТОМ Улітку дотримання

правил санітарії та особистої гігієни має бути особливо

ретельним

У кожному матеріалі, присвяченому літньому відпочинку дітей, ми радіємо разом з ними. Немає нічого кращого, ніж усвідомлювати, що ваш «малюк» (навіть якщо йому вже 15, і він виріс під стелю), знесилившись від 9-місячного шкільного марафону, нарешті дорвався до канікул. Річка, лужок-моріжок, ролики-велосипеди, стиглі черешні та біготня наввипередки з улюбленим кудлатим собакою… Повна воля! Але вона – не в замкнутому стерильному просторі, і ми можемо озвучити цей щасливий ряд – річка, лужок, черешні, собака – вже з іншою інтонацією. Поговорімо сьогодні про дотримання правил гігієни та санітарії, що стосуються дітей у канікулярний, а отже, повний свободи, період.

ДитиНа МаЄ Навчитися саМостійНо Мити оБличчя, вУха, веРхНю частиНУ гРУДей і РУКи До ліКтів УЖе З чотиРиРічНого віКУ. а З п’яти – семи рОКів – Обтиратися дО пОяса

14 «Освіта України»Чудернацьканаука

тесла, після аналогічних виступів у Лон-доні і Парижі, продемонстрував на са-мому собі можливість пропускати через

тіло без небезпечних наслідків електричний струм напругою 200 тисяч вольт при часто-ті 1 мільйон періодів.

ФілаДельФійсьКа сеНсаціяВважали, що електричний струм – це щось, що циркулює в замкнутому ланцюгу. Було дивним з’ясувати, що струм може переті-кати навіть тоді, коли ланцюг розімкнуто, ба, навіть іноді легше, ніж у замкнутному. Тоді ж геніальний учений поділився своїми думками щодо такого явища, як резонанс і стверджував, що він може бути використа-ний якнайрізноманітніше і навіть з неочіку-ваними ефектами.

«Я маю на увазі передачу сигналів, по-відомлень, енергії на будь-якій відстані без застосування дротів. З кожним днем я все більше переконуюсь у можливості практич-ної реалізації цієї ідеї». Як у воду дивився. Принаймні, щодо радіо, мобільного й теле-візійного зв’язку – ми користуємося деяки-ми з цих благ багато десятиліть, деякими – лише кілька, але перед генієм Тесли всі без винятку науковці готові скидати капелюха.

З його передбачень нам залишилося до-сягти «лише» бездротової передачі електро-енергії на великі відстані. Що це дасть?

Уявіть: на вашому столі ноутбук, мобіль-ний і решта гаджетів існують без павучої плутанини з’єднань і дротів. При цьому не-потрібно «підгодовувати» їх через заряд-ні пристрої. Достатньо зайти в кімнату чи офіс – і вони вже заряджаються. Зручно? Поза сумнівом.

А тоді Теслі хоч і повірили, та якось… не-надовго. Мультимільйонер Морган виділив ученому мільйон доларів (немислиму на той час суму) для побудови лабораторії в Ко-лорадо Спрінгс. Тесла ні багато ні мало – заповзявся потужними машинами збудити електростатичний стан Землі і таким чином передавати і сигнали зв’язку, й енергію. По-тужні блискавки, що лупили в сферу над будовою лабораторії, і зрештою спалили її, не внесли сумніви в душу винахідника, але злі язики, заздрість та інтриги конкурентів змогли те, чого не змогла заподіяти стихія. Все-таки йому вдалося довести, що потенці-ал нашої планети неперервно коливається.

«Нас Не МаЄ ляКати ДУМКа пРо віДстаНі…»Тодішній науковий світ не зважив на від-криття Ніколи і не сприйняв масштабів його ідеї. Тесла все ж не покинув мрії перевіри-ти свою гіпотезу і навіть знайти їй практич-не застосування.

Він відкрив так звані стоячі хвилі, заклав основи робототехніки, автоматики, телеме-ханіки. Здавалося, природа від Ніколи Тес-ли не могла приховати жодної із своїх таєм-ниць. Проте він не взяв до уваги могутність енергії іншого походження – людської об-меженості й підступності. Тесла не вважав за потрібне щось доводити дурням і, зре-штою, зазнав поразки.

Тільки-но почав будувати грандіозну ма-шину для втілення своєї ідеї, як світ спіткала війна. Цим одразу ж скористалися, держав-них чиновників почали лякати, що винахід використають задля шпигування, і майже за-вершена знаменита башта Тесли була зрів-няна із землею. Мало того, всі досліджен-ня в цьому напрямі припинили, незважаючи на заступництво Моргана – знайшлися і на нього важелі тиску. Є версії, що до тієї ін-триги доклався «заклятий друг» Едісон, але факт залишається фактом: донині ніхто не робить спроб повторити той експеримент. Точніше, довести до кінця.

Та заборонити думати так само немож-ливо, як і заборонити дихати. Відтоді в різ-них куточках планети час від часу окремі вчені або навіть групи вчених повертають-ся до ідей Тесли.

Якщо завдання безконтактної передачі ін-формації в основному вирішене, з передачею

енергії було не так просто. Бо проблема ви-добутку енергії є для людства нагальною. А яке майже невичерпне джерело енергії ми маємо? Та просто над головою. Це наша рід-на зірка – Сонце. Та йдеться не про соняч-ні батареї. Для серйозного видобування енер-гії таким способом потрібні величезні площі під обладнання. І не в кожній точці плане-ти сонце достатньо світить протягом року. А зміна дня і ночі – взагалі проблема.

Справжнього задоволення енергетичного голоду можна було б досягти, якби переда-вати сонячну енергію на Землю безпосеред-ньо із космосу. Та тут з’являються поки що непереборні перепони.

Уже десять років, як NASA розробила ра-діокеровану модель літака, пропелер на со-нячних батареях, які живить прожектор. Проте лише кілька ват потужності прожек-тора із кількох кіловат, що він дає, йде на діло. Решта – в простір.

патеНти і ЗасеКРечеНі виНахоДиЩе 1968 року американець Пітер Глейзер за-патентував місячний відбивач-далекомір, за-лишений на супутнику Землі експедицією «Аполлона-11». Він опублікував свою ідею в журналі «Science» і запатентував. Здавалося б, завезіть такі прилади на Місяць – і ка-чайте енергію сонця на здоров’я. Але вина-хідник постарів, не дочекався реалізації па-тенту, строк дії якого давно скінчився.

А 2009 року американська корпорація Solaren підписала кон тракт з каліфорній-ською енергетичною компанією про поста-чання 200 мегават електроенергії з космосу з початку 2016 року! Та над проектом пра-цюють лише… десять осіб. А треба побудува-ти електростанцію на геостаціонарній орбіті.

Того ж року шістнадцять японських ком-паній (і Mitsubishi також) підписали угоду про створення до 2030 року космічної елек-тростанції потужністю 1 ГВт.

Та в тих грандіозних планах є одна пере-пона. Мається на увазі космічний ліфт, що передаватиме енергію на Землю. Його прото-тип повинен отримувати лазерним променем енергію потужністю близько кіловата і пере-правляти її звисаючим з гвинтокрила кіло-метровим тросом з ККД лише… 20 відсотків.

Уже навіть є міжнародні змагання косміч-них ліфтів під егідою Spaceward Foundation і NASA. І приз переможцеві – 900 000 доларів!

Але… Знов але. В космічній енергетиці наукові й інженерні проблеми виявилися більш серйозними, ніж гадалося. І все ще нерозв’язане питання доставки енергії на Землю. Є пропозиції робити це за допомо-гою електромагнітних хвиль. Але при цьому втрати – потрійні, і для більшості електро-магнітних хвиль земна атмосфера непрозора.

Фізики почали шукати вихід. І здавалося, знайшли – спрямована передача великих потоків енергії на значні відстані можлива за допомогою лазерного променя або пучка радіохвиль високої частоти (СВЧ).

Та обидва способи мають серйозні недолі-ки. Лазер дуже небезпечний. Уявляєте, якщо «дорогою» він натрапить на авіалайнер? Але й пройшовши десятки тисяч кілометрів, про-

мінь лазера може розширитися на кілька со-тень метрів. Якщо літак і не впаде від та-кої зустрічі, то пасажирів можна засліпити. А для перелітних птахів це вже смертельна небезпека. І що станеться, якщо той промінь взагалі піде «не туди»? А таке цілком мож-ливе – метеорит влучить у станцію абощо. Та й ККД досить низький, бо треба ж пе-ретворювати лазерне світло на електрику. В тих же японців є перетворювачі сонячного світла на лазерне випромінення із пристой-ним ККД – 42 відсотки. Але поки що не-має сумісного з тією апаратурою приймача.

А так хотілося б передавати сонячну енер-гію й на космічні кораблі!

Місяць яК ДЖеРело?Щодо способу за допомогою СВЧ. Ці хви-лі майже не поглинаються атмосферою, не відбиваються іоносферою і добре перетво-рюються на електрику через так звану рек-тену. Але напівпровідникові діоди Шотткі, що в ній застосовуються, дуже дорогі й не-стійкі. До того ж, щоб за її допомогою пе-редати з геостаціонарної орбіти п’ять гіга-ват електроенергії, знадобиться побудувати передавач у космосі діаметром один кіло-метр! А на Землі – приймач десять кіло-метрів упоперек.

Здавалося, вихід знайшла група науковців з Фізичного інституту імені Лебедєва (ФІАН, Росія) під керівництвом ученого Гургена Ас-каряна. Експериментатори використовува-ли металевий стрижень у вакуумі, поблизу якого створювали плазму. В результаті опу-блікували невеличку замітку в академічно-

му періодичному виданні «Письма в журнал экспериментальной и теоретической физи-ки» у 1979 році – і все.

Хоч Аскарян отримав у 1988 році Ленін-ську премію, докторську дисертацію захис-тив лише в 64 роки – «за сукупністю ро-біт», будучи фізиком зі світовим ім’ям. Він помер удома, в 69 років, сидячи на стосі кни-жок, використовуючи інший стос як пись-мовий стіл, за роботою. Між тим, той факт, що вчений отримує таку визначну нагоро-ду, а окрім «простого повідомлення» на цю тему, в інформаційному просторі більше ні-чого не з’явилося, може означати лиш одне: подальший розвиток теми був просто засе-кречений, оскільки на неї «наклали лапу» військові відомства. Адже він планував з ко-легами застосувати свій метод, щоб із Зем-лі СВЧ-каналом заряджати акумулятори су-путників, використовуючи для цього наземні станції стеження.

Узагалі ідея за максимумом використову-вати енергію Сонця не нова. До неї ще в 50-х роках минулого століття впритул підібрався знаменитий фантаст і «науковий пророк» Артур Кларк (багатьом відома його «про-гнозна шкала наукових досягнень людства»). Так ось, він тоді пропонував розташовувати «збирачі енергії» в космосі, якнайближче до Сонця, а енергію передавати на Землю. Сьо-годні є десятки серйозних, із математичними розрахунками та комп’ютерними моделями проектів. І більшість з них, до речі, зорієн-тована на найближчий наш космічний су-путник – Місяць.

Японська будівельна корпорація Шімідзу запропонувала «оперезати» Місяць стріч-кою фотоеле ктричних панелей довжи-ною 11 тисяч і шириною 400 кілометрів, що збиратиме енергію сонячних променів та передаватиме на Землю за допомогою СВЧ-променя. Пропонується для побудо-ви такої стрічки використовувати… місяч-ний ґрунт, у якому містяться необхідні хі-мічні елементи.

А ще можна пригадати і зовсім фантас-тичну гіпотезу, яка виникла після того, як американці рапто во згорнули програму з ви-вчення Місяця: мовляв, там знайдено залиш-ки гігантських конструкцій, які свідчать, що нібито якісь розумні істоти задовго до нас розпочали будівництво сонячних батарей, за допомогою яких збиралися забезпечити зем-ну цивілізацію (а може, неземну?) майже безкоштовною електроенергією…

Щодо самого Тесли, відомо: після його смерті зовсім зникли ВСІ (!) записи, тех-нічні і математичні розрахунки. А пізніше, коли стали теоретично можливими мандрів-ки в часі, з’явилася й гіпотеза про те, що нібито Ніколоа Тесла – людина з майбут-нього, яка випадково «провалилася» у наш часовий вимір. Бо чому ніхто не може по-вторити його досліди?

А пошуки «космічної енергетичної халя-ви» тривають…

ольга КовалеНКо, «Освіта України»

Ідея бездротової передачі електроенергії на відстань хвилює людство з часу її винаходу

Тріумф Ніколи Тесли у Філадельфії 24 лютого 1893 року, на лекції, став хрестоматійним. Тоді було висловлено стільки креативних ідей майбутнього розвитку електротехніки, що й донині більшість із них не реалізовані, а є предметом наукових досліджень по всьому світові.

КаФеДРа БіологіЇ споРтУдоцента 0,5 ст. (кандидат наук) – 1 місце;

КаФеДРа воДНих виДів споРтУдоцента 0,5 ст. – цикл «плавання» – 1 місце;старшого викладача 0,5 ст. цикл «пла­вання» – 1 місце;

КаФеДРа споРтивНих ігоРзавідувача (доктор наук з фізичного виховання і спорту) – 1 місце;професора (доктор наук або канди­дат наук) – 1 місце;викладача – спеціалізація «волей­бол» – 1 місце;КаФеДРа пРоФесійНого, НеоліМпій-сьКого та аДаптативНого споРтУстаршого викладача – 1 місце;викладача – 1 місце;

КаФеДРа ЗДоРов’я, ФітНесУ та РеКРеаціЇ

старшого викладача 0,75 ст. – 1 місце;старшого викладача 0,25 ст. – 1 місце;

викладача 0,5 ст. – 1 місце;КаФеДРа КіНеЗіологіЇ

старшого викладача 0,25 ст. дисцип­ліна «біомеханіка» (кандидат наук) – 1 місце;викладача – 1 місце;

КаФеДРа істоРіЇ споРтивНого та оліМпійсьКого РУхУ

професора (професор, доктор наук) – 1 місце;доцента (доктор наук або кандидат наук, доцент) – 1 місце;

КаФеДРа споРтивНих ЄДиНо-БоРств та силових виДів споРтУвикладача 0,25 ст. – цикл «бороть­ба» – 1 місце;

КаФеДРа споРтивНих виДів гіМНастиКи і таНців

викладача 0,75 ст. – цикл «спортив­ні танці» – 2 місця;

КаФеДРа теоРіЇ і МетоДиКи ФіЗичНого виховаННя

старшого викладача – 1 місце;

КаФеДРа ФіЗичНоЇ РеаБілітаціЇпрофесора (доктор наук з фізичного виховання і спорту) – 1 місце;доцента 0,5 ст. (кандидат педагогіч­них наук) – 1 місце;

КаФеДРа УКРаЇНсьКоЇ та іНоЗеМНих Мов

старшого викладача – дисципліна «англійська мова» – 1 місце;викладача – дисципліна «англійська мова» – 1 місце;

КаФеДРа МеНеДЖМеНтУ і еКоНоМіКи

старшого викладача 0,25 ст. (кан­дидат наук) дисципліна «державне управління сферою фізичної культу­ри і спорту» – 1 місце;викладача 0,25 ст. дисципліна «менеджмент персоналу» – 1 місце;

КаФеДРа ФілосоФіЇ, істоРіЇ та соціологіЇ

професора 0,5 ст. (професор, доктор філософських наук) – 1 місце.

НаціоНальНий УНівеРситет ФіЗичНого виховаННя і споРтУ УКРаЇНи оголошУЄ КоНКУРс На ЗаМіЩеННя ваКаНтНих посаД:

Рекл

ама

Термін подання заяв – місяць з дня опублікування.Документи – заяву, особовий листок з обліку кадрів з фотографією, автобіографію, копії документів

про повну вищу освіту, науковий ступінь та вчене звання, список друкованих праць і винаходів, завірені у встановленому порядку. (Викладачі університету для участі в конкурсі подають заяву на ім’я ректора та оновлений список наукових праць). Житловою площею університет не забезпечує.

Документи надсилати на адресу: 03680, м. Київ, вул.. Фізкультури, 1, корпус 1, поверх 3, кабінет № 317 (канцелярія), кабінет № 321 (відділ кадрів). Телефон для довідок: 287-63-38.

МРІЯ ТЕСЛИ – ЕНЕРГІя «З ПОВІТРя»?

15№ 29, 22 липня 2013 року цікавіЛюди

пв місце літер.

пв місце літер.

пв місце літер.

пв місце літер.

ДоставНа КаРтКа – ДоРУчеННя

ДоставНа КаРтКа – ДоРУчеННя

ДоставНа КаРтКа – ДоРУчеННя

ДоставНа КаРтКа – ДоРУчеННя

на

на

на

на

газету

газету

газету

газету

журнал

журнал

журнал

журнал

спецвипуск газети «освіта України»

«освіта України»

«інформаційний збірник та коментарі Міністерства освіти і науки України»

«всесвітня література в школах України»

найменування видання

найменування видання

найменування видання

найменування видання

вартість передплата кількість комплектівпереадре­

сування

вартість передплата кількість комплектівпереадре­

сування

вартість передплата кількість комплектівпереадре­

сування

вартість передплата кількість комплектівпереадре­

сування

на 2013 рік по місяцях

на 2013 рік по місяцях

на 2013 рік по місяцях

на 2013 рік по місяцях

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

поштовий індекс ___________________________

код вулиці

поштовий індекс ___________________________

код вулиці

поштовий індекс ___________________________

код вулиці

поштовий індекс ___________________________

код вулиці

буд. корп. кв.

буд. корп. кв.

буд. корп. кв.

буд. корп. кв.

місто __________________________________село __________________________________область _________________________________район __________________________________вулиця __________________________________

місто __________________________________село __________________________________область _________________________________район __________________________________вулиця __________________________________

місто __________________________________село __________________________________область _________________________________район __________________________________вулиця __________________________________

місто __________________________________село __________________________________область _________________________________район __________________________________вулиця __________________________________

прізвище, ініціали

прізвище, ініціали

прізвище, ініціали

прізвище, ініціали

68836

40123

68832

68829

державний комітет зв’язку та інформації України ф.сп­1

державний комітет зв’язку та інформації України ф.сп­1

державний комітет зв’язку та інформації України ф.сп­1

державний комітет зв’язку та інформації України ф.сп­1

визначними рисами вдачі Бюїссона можна назвати цілеспрямованість і безкомпромісність. Чому? Роз-

глянемо його біографію докладніше.

і Де той НаполеоН? Народився майбутній борець за мир 1841 року в Парижі в сім’ї протестантів. Для Франції дев’ятнадцятого століття це вже неабищо. Батько його, П’єр Бюїс-сон, був суддею Сент-Етьєнського три-буналу. Мати, Адель Орелі д’Єбокур, су-дячи з прізвища – з аристократичної родини. Втім, уся родина жила за ра-хунок батькової служби, бо коли П’єр помирає 1857 року, шістнадцятирічний хлопець змушений давати уроки як ре-петитор, щоб забезпечити куснем хлі-ба молодших братів і матір. Йому в цій справі згодилася наука, здобута перед тим у коледжі Аржентан і ліцеї Сент-Етьєна. Але незважаючи ні на що, на-вчання він не покинув.

Згодом юнак вступає до ліцею Кон-дорсе, а потім вивчає філософію в самій Сорбонні. Проте дух свободи в альма– матер припав до снаги юнакові, адже після успішного складання державного випускного іспиту для вчителів він від-мовляється скласти присягу тодішньо-му імператору Франції Наполеону ІІІ. Бо Фердинанд вважав його диктатором (агов, нинішні чиновники, як вам така принциповість?). Це означало, що две-рі державної служби перед ним зачи-нилися. Ба, довелося молодому спеціа-лістові сховатися в сусідній Швейцарії, бо півтораста років тому навіть у Фран-ції жартувати з монархією було шкід-ливо для здоров’я.

І мусив талановитий юнак виклада-ти чотири роки в Невшательській ака-демії. Та це пішло тільки на користь, бо вже за рік вигнання якраз у Же-неві Бюїссон бере участь у першому Конгресі миру і свободи. Там він зна-йомиться із Фредеріком Пассі і Джу-зеппе Гарібальді. Три таких розуми, об’єднавшись, і створили Лігу миру і свободи. А було йому лише 36! В по-дальші три роки Фердинанд друкує статті про світ й освіту, де, зокрема, пропонує замінити організовану релі-гію вільним кодексом особистої моралі. Автор публікації був переконаний, що шлях до миру лежить через зміну люд-ських відносин вихованням, а церк-ва з державою мають бути роз’єднані.

Тим часом Франція встигла пово-ювати з Німеччиною і програти ту кампанію, внаслідок чого Наполеон ІІІ зрікся престолу. Відбулася зміна деко-рацій у владі, до якої прийшов новий уряд. Бюїссон повертається до рідного Парижа, де одразу заходився органі-зовувати сирітський притулок.

НеЗлаМНий ФеРДиНаНДНовий міністр освіти пропонує мо-лодому викладачеві посаду інспек-тора початкової освіти Парижа. Та безкомпромісність Бюїссона вияви-ла себе і тут. Він вимагає покласти край пануванню католицької церкви у французьких школах. Клерикали і святоші в Національній асамблеї (себ-то парламенті) підняли крик до небес. На що Фердинанд подає прохання про відставку. Однак далеко не всі в то-гочасному французькому суспільстві були так залякані кліром, бо вже за десять років вільнодумний викладач надбав стільки прихильників, що його призначають директором департамен-ту початкової освіти. І пробув на тій посаді аж сімнадцять років!

За цей період він встигає не лише протиснути національні закони про обов’язкову безоплатну єдину освіту для всіх французів. Фердинанд Бюїс-сон одинадцять років праці – з 1878 до 1887 – віддає створенню чотиритом-ного «Словника педагогіки і початкової освіти». До того ще й видає педагогіч-ний журнал, сприяє створенню Педа-гогічного музею. Але державне крісло,

зрештою, йому набридло, і Бюїссон по-вертається до Сорбонни як професор педагогіки. З його ініціативи було ор-ганізовано дві вищі нормальні школи (Френе!) і введений курс педагогіки на гуманітарних факультетах. Але й там, під прихистком академічних емпіреїв, Фердинанд не заспокоюється. Очевид-но, що у цієї людини було загострене почуття справедливості.

Бо коли на всю країну прогриміла знаменита справа Дрейфуса, універ-ситетський професор не зміг не втру-титися. Офіцера Альфреда Дрейфуса звинуватили в зраді. Мало того, що докази ґрунтувалися на наклепі, ще й розгорнулася антисемітська кампа-нія, бо нещасний капітан був євреєм

за походженням. Бюїссон так втру-тився, що не лише відвів звинувачен-ня Дрейфуса в чужому злочині, а й «попутно» створив Лігу прав людини. Її метою було викриття несправедли-вості в будь-якому вигляді. В резуль-таті 1902 року Фердинанда Бюїссона обирають до палати депутатів від пар-тії радикальних соціалістів.

попеРеДНиКи ооН Згодом, уже під час Першої світової війни, він приєднується до Вудро Віль-сона у пропозиції створити Лігу націй. І за три роки, роздратований умовами Версальського договору, продовжував

ратувати за Лігу, вбачаючи в ній ін-струмент для захисту миру.

При цьому Бюїссон був твердо пе-реконаний, що освітою можна доби-тися від народів дотримання миру. І доклав чимало зусиль для досягнення взаєморозуміння між народами Фран-ції і Німеччини: запросив німецьких пацифістів до Парижа, і сам поїхав до Німеччини. Націоналістам і з того, і з іншого боку це було дуже не до снаги, проте французькі і бельгійські війська залишили Рур і домовленості були переглянуті.

За ці зусилля Бюїссон удостоєний Нобелівської премії миру разом із нім-цем Людвігом Квідде 1927 року – «За діяльність, спрямовану на відновлення

розуміння між французьким і ні-мецьким народами».

Бюїссон висловлював своє гаря-че бажання, щоб у той час, коли дипломати добиваються перемо-вин між урядами, педагоги праг-нули «робити вплив не на керів-ників, а на самі народи».

Він був упевнений, що вихо-вання має стати засобом зміни ставлення людей до війни і миру. Вже будучи Нобелівським лауре-атом, почав розвивати міжнарод-ні зв’язки між професійними асо-ціаціями вчителів. А свою премію віддав пацифістським організаці-ям. У 83 роки Бюїссону присвою-ють звання офіцерського ступеня французького ордену Почесного легіону. Вищих почестей у Фран-ції неможливо досягти. А за сім ро-ків він помирає від серцевого напа-ду в своєму будинку під Парижем.

Мабуть, легіонерами все-таки не стають, а народжуються.

ольга КовалеНКо, «Освіта України»

«МИР – ЧЕРЕЗ ВИХОВАННя»Ця думка була ключовою для всієї діяльності французького педагога-реформатора Фердинанда Бюїссона

БюЇссоН хотів, ЩоБ поКи ДиплоМати ДБали пРо пеРеМовиНи МіЖ УРяДаМи, педагОги прагнУли «впливати не на КерівниКів, а на самі нарОди»

– аспірантури (денна форма навчання);– структурованих докторських (Ph.D.) програм;– докторантури.Переліки спеціальностей, програм та необхідних документів розміщені на сайті www.gradschool.ukma.kiev.ua.

Прийом документів здійснюватиметься з 19 серпня по 11 вересня 2013 р. за адресою: Київ, вул. Сковороди, 14

(м. «Контрактова площа»), корпус 8 НаУКМА, кімн. 2.Документи подаються в картонній папці з двома пластиковими файлами. Бланки заяв-анкет та особових листків доступні в Інтернеті за адресою www.gradschool.ukma.kiev.ua, а також у відділі докторантури та аспірантури НаУКМА.Для вступу на Ph.D. програми НаУКМА вступники заповнюють (обов’язково) відповідну анкету на сайті Докторської школи НаУКМА (www.gradschool.ukma.kiev.ua), до якої додають електронну вер-сію дослідницької пропозиції.Документи подаються вступником особисто.

Вступні іспити до аспірантури та на докторські Ph.D. – програми зі спеціальності, української мови та англійської мови вступники складають з 25 вересня по 16 жовтня 2013 р. Зарахування – з 1 листопада 2013 р.

За додатковою інформацією звертайтесь: тел. (044) 463-69-74, е-mail: zov@ukma.kiev.ua.

НаціоНальНий УНівеРситет «КиЄво-МогиляНсьКа аКаДеМія» оголошУЄ пРо НаБіР На піДготовКУ НаУКових та НаУКово-

пеДагогічНих КаДРів виЩоЇ КваліФіКаціЇ У 2013 р. За пРогРаМаМи:

Рекл

ама

Знаменитий педагог і громадський діяч прожив дуже довге життя. 90 років – це ж мало не століття! Справді, йому довелося пережити і побачити чимало – від монархій до революцій, від воєн до демократій.

16 «Освіта України»

Для краСи

серед усіх сучасних способів боротьби із

зубним карієсом, ймо-вірно, найпростішим і доступним кожному є пиття чаю. При цьо-му треба пам’ятати, що тільки чорний чай рятує зуби від карієсу. Такий висновок зробили фахів-ці з Країни Вранішньо-го Сонця.

Треба сказати, що ра-ніше таких властивостей чорного чаю, споживан-ня якого в усьому світі становить більш як вісімдесят відсотків, не розглядали. Вчені в ході проведених до-сліджень установили, що в чорному чаї є особливі речовини, які можуть руйнува-ти хвороботворні мікроорганізми. Саме вони і є причиною розвитку карієсу й за-хворювань ясен.

«Чайні» речовини повністю руйнують мікроби, пригнічують активність їх розмно-ження і скорочують здатність мікробів виділяти кислоту, що руйнує зубну емаль. Окрім того, чорний чай впливає на утворення особливого ферменту, який відпові-дає за перетворення цукру на клейкі речовини, що утримує хвороботворні мікро-би на емалі зуба. Чорний чай впливає на бактерії таким чином, що вони втрачають здатність контактувати між собою.

звідусіЛьновИнИ

Завідуючі відділами –

Дмитро ШУЛІКІН, Оксана КОВТОНЮК,

Ольга КОВАЛЕНКО

Оглядач –

Дарина МАТАТ

Журналісти –

Світлана ГАЛАТА, Марія БЄЛЯЄВА, Валентина СКАЛИГАЛітературні редактори – Оксана ЖОВАНИК, Олена ЄСІПОВАФоторедактор – Андрій ШМАТОВ

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.

Рукописи не повертаємо.

Листування з читачами – тільки на сторінках газети.

При використанні наших публікаційпосилання на газету «Освіта України» обов’язкове.

Відповідальність за достовірність опублікованої інформації несуть автори та рекламодавці.

Адреса редакції: 03680, м. Київ, вул. Довженка, 3.Тел.: (044) 456-3739, 456-3702 (приймальня), факс: (044) 456-3743.e-mail: osvita@pedpresa.com.uawww.pedpresa.com.ua

Газету надруковано в друкарні ТОВ «Фірма «Антологія»м. Київ, вул. Маршала Гречка, 13, тел. (044) 422-57-85Друк офсетний. Зам. № 356-7-13 від 20 липня 2013 року

Реєстраційне свідоцтво: КВ № 2770 від 27.08.1997 р.

Директор видавництва «Педагогічна преса» – Олексій ОСЬКІНГоловний редактор – Ірина КОРОБКОПерший заступник головного редактора – Марія КОРЮНЕНКОЗаступник головного редактора – Максим КОРОДЕНКОВідповідальний секретар – Світлана КУШПІЙВерстальник – Віталій СІГНАТУЛІН

Газета

Передплатний індекс: 40123

виходить щопонеділка

Наклад у липні: 31 304 примірників

Засновники:Міністерство освіти і науки України, Національна Академія педагогічних наук України, Профспілка працівників освіти і науки, ДІВП Видавництво «Педагогічна преса»

Видавець:# 29 (1348) 22 липня 2013 року

О Ф І Ц І Й Н Е В И Д А Н Н Я М І Н І СТ Е Р СТ В А О С В І Т И І Н АУ К И У К РА Ї Н И

Рекламний відділ: тел. (044) 456-3702. e-mail: pedpressa@ukr.net

З ЛИПНЯ 2013 р. ЖУРНАЛЗ МАЙЖЕ 40-РІЧНОЮ ІСТОРІЄЮ

ВИХОДИТИМЕ ПІД НАЗВОЮ:

«ВСЕСВІТНЯ ЛІТЕРАТУРАв школах України»

ЩОМІСЯЧНИЙ НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЖУРНАЛ

Видається з 1976 року. До 1993 року – «Русский язык и литература в средних учебных заведениях Украины», з 1993 року до 1996 року – «Відродження», з 1996 до 2011 – «Всесвітня література в середніх навчаль-них закладах України».Свідоцтво про державну реєстрацію КВ № 20008 – 9808Р від 25.06.2013 р.

ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС 68829

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИДержавне інформаційно-виробниче

підприємство видавництво «ПЕДАГОГІЧНА ПРЕСА»

Схвалено вченою радою Інституту іноземноїфілології Національного педагогічного університетуімені М. П. Драгоманова

Головний редактор: Тамара ГРЕВЦЕВА

Редакційна колегія:

Катерина БИКОВА, Людмила ВОЗНЮК,Євгенія ВОЛОЩУК, Володимир ГЛАДИШЕВ,Євдокія ГОЛОБОРОДЬКО, Володимир ГОНЧАРОВ,Тамара ДЕНИСОВА, Микола ЖУЛИНСЬКИЙ,Олена ІСАЄВА, Жанна КЛИМЕНКО,Юрій КОВБАСЕНКО, Жанна КОШКІНА,Юрій КУЗНЕЦОВ, Лідія МАЦЕВКО-БЕКЕРСЬКА,Леся МІРОШНИЧЕНКО, Дмитро НАЛИВАЙКО,Ольга НІКОЛЕНКО, Ніна ОЗЕРОВА,Олександр ПРОНКЕВИЧ, Світлана САФАРЯН,Ольга СУХОМЛИНСЬКА,Катерина ТАРАНІК-ТКАЧУК, Борис ШАЛАГІНОВ,Людмила ШЕВЧЕНКО,Неоніла ШИНКАРУК, Фелікс ШТЕЙНБУК

Методична рада:

Рита ЄРОШЕНКО, Лідія ЗІНЕВИЧ,Людмила КОВАЛЬОВА, Лариса МЕЛЬНИКОВА, Олександр ПЕРВАК,Ірина РАДА, Ольга СУТУЛА,Ірина ТРИГУБ, Тетяна ЧЕРЕДНИК,Марина ЧУБАРОВА, Валентина ЮРЧАК

© «Всесвітня література в школах України», 2013 © «Педагогічна преса», 2013

З ЛИПНЯ 2013 р. ЖУРНАЛЗ МАЙЖЕ 40-РІЧНОЮ ІСТОРІЄЮ

ВИХОДИТИМЕ ПІД НАЗВОЮ:

«ВСЕСВІТНЯ ЛІТЕРАТАТА УРАв школах України»

ОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЖУРНАЛ

До 1993 року – «Русский язык учебных заведениях Украины», року – «Відродження», з 1996

література в середніх навчаль-

реєстрацію КВ № 20008 –

ТНИЙ ІНДЕКС 68829

ОСВІТИ І НАУКИАУКИА УКРАЇНИінформаційно-виробниче

підприємство видавництво«ПЕДАГОГІЧНА ПРЕСА»

радою Інституту іноземноїНаціонального педагогічного університету

Драгоманова

тор: Тамара ГРЕВЦЕВА

Редакційна колегія:

Людмила ВОЗНЮК,Володимир ГЛАДИШЕВ,ГЛАДИШЕВ,Г

Володимир ГОНЧАРОВ,ЖУЛИНСЬКИЙ,УЛИНСЬКИЙ,У

КЛИМЕНКО,КОШКІНА,

МАЦЕВКО-БЕКЕРСЬКА,Дмитро НАЛИВАЙКО,

ОЗЕРОВА,Світлана САФАРЯН,

Борис ШАЛАГІНОВ,

Фелікс ШТЕЙНБУК

Методична рада:

ЗІНЕВИЧ,

Олександр ПЕРВАК,ЛА,

ЧЕРЕДНИК,Валентина

к

ЛА,ЧЕРЕДНИК,

Валентина ЮРЧАК

колах України», 2013

УВАГА!

НОВИЙ

ПЕРЕДПЛАТНИЙ

ІНДЕКС

68829

ПЕРЕДПЛАТА НА МІСЯЦЬ

18 ГРН 93 КОП.

У нашому журналі: рішення колегії, накази, типові навчальні плани, рекомендації та коментарі з питань вищої, професійної, середньої,

початкової та позашкільної освіти

Єдине офіційне видання МОН України

ПЕРЕДПЛАТА НА МІСЯЦЬ42 ГРН 50 КОП.

ВИХОДИТЬ ТРИЧІ НА МІСЯЦЬ

УВАГА! НОВИЙПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС 68832

ВИДАЄТЬСЯ З 1920 РОКУ

не СховаЄшСя!

виявляється, Wi-Fi – не лише зруч-ний спосіб поширення інтернет-

з’єднання, а й ідеальне приладдя для стеження. Таку систему на його основі розробила Діна Катабі з Массачусетського тех-нологічного університету.

Незвичайна розробка отримала назву Wi-Vi. Система здатна одночасно відстежувати пересування трьох осіб. Wi-Vi фіксує рухи людей, аналізуючи зміни сигналу, що від-буваються під час переміщення тіла. Для цього застосовуються дві антени і приймач. Спеціальна комп’ютерна програма відсіває сигнали від статичних перепон, і місцеполо-ження тіла, що рухається.

Розробники стверджують, що їхня технологія проста і дешева. Вона може застосову-ватися рятівниками, щоб діставати з-під уламків людей. Також система стане в пригоді поліцейським, щоб відстежувати точне місце злочинців у приміщенні перед його штур-мом. Іще Wi-Vi може знайти застосування у сфері управління домашньою електроні-кою, а також у контролерах для відеоігор.

АМЕРИКАНКА ПРИДУМАЛА, яК ЗА ДОПОМОгОю WI-FIМОЖНА ДИВИТИСЯ КРІЗЬ СТІНИ

ЧОРНИЙ ЧАЙ ЗНИщИТЬ КАРІЄС