Науковий вісник Ужгородського університету

СЕРІЯ Біологія ВИПУСК 24 (2008)

Видається з 1994 року Журнал входить до переліку фахових видань Вищої атестаційної комісії України за спеціальністю “Біологія”

Ужгород, 2008

Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Біологія. — 2008. — Випуск 24. — с. 263

Scientific Bulletin of the Uzhgorod University. Series Biology. — 2008. — Issue 24. — p. 263

РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ

Академік НАН України доктор біологічних наук В. В. Моргун Член кореспондент НАН України доктор біологічних наук М. Я. Співак доктор біологічних наук В. І. Комендар доктор біологічних наук В. Ю. Мандрик доктор біологічних наук М. М. Марченко доктор біологічних наук В. І. Ніколайчук

доктор біологічних наук Й. Й. Сікура доктор біологічних наук В. П. Фекета кандидат біологічних наук Т. Т. Дудинський кандидат біологічних наук О. Б. Колесник кандидат біологічних наук Ф. Ф. Куртяк кандидат біологічних наук Ю. Ю. Петрус кандидат біологічних наук В. Г. Рошко кандидат біологічних наук В. О. Чумак

РЕДАКЦІЯ ЖУРНАЛУ Головний редактор: В. І. Ніколайчук Редактори: В.О. Чумак Відповідальний секретар: В. О. Чумак

АДРЕСИ РЕДАКЦІЇ Пошта: вул. А. Волошина, 32, Ужгород, 88000, Україна Електронна адреса: kafentom@univ.uzhgorod.ua Cайт: http://www.univ.uzhgorod.ua Правила для авторів та інша інформація розміщені на сайті. Верстка, редагування, макетування та художнє оформлення випуску: В.О. Чумак, Я.Гасинець Друкується за ухвалою Вченої ради університету (Протокол № 6 від 19 червня 2008 року) Свідоцтво про Державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації: серія КВ № 7972 від 9 жовтня 2003 р. © Біологічний факультет УжНУ, 2008

Sci. Bull. Uzhgorod Univ. (Ser. Biol.), 2008, Vol. 24 Наук. Вісник Ужгород. ун–ту. (Сер. Біол.), 2008, Вип. 24

3

Зміст

ЕКОЛОГІЯ

Стойко С.М. Збереження біологічного біорізноманіття та екологічного балансу і підтримання сталого розвитку в Карпатах

5-10

Загороднюк І. В. Різноманіття тварин та видове багатство гільдій

11-23

Різун В.Б., Чумак В.О. Континуально-циклічна концепція зоокомплексу клімаксової (пралісової) екосистеми

24-33

Солодкий В.Д. Запровадження норм сталого розвитку Буковини на основі принципів Карпатської конвенції

35-39

Пахомов О. Є., Похиленко А. П., Фали Л. І., Гірна А. Я. Різноманіття угруповань наґрунтових безхребетних лісових екосистем Присамар'я Дніпровського

40-47

Габчак Н. Інтегральний показник геоекологічної напруги як основа комплексного еколого-геоморфологічного районування Закарпатської області

48-51

Комаров О. С. Підстилкова мезофауна галофільних лісів ріки Дніпро в умовах лісостепу Полтавської області

52-58

Шумська Н.В. Різноманіття фітобіоти заплавних водойм міста Івано-Франківська

59-64

Канарський Ю. В., Воронцов Д. П., Геряк Ю. М. Оселище рідкісного виду метелика Oeneis jutta (Huebner, 1806): фітоценологічна характеристика біотопу й екологічні особливості виду

65-70

Колесніченко О.В.,.Григорюк І.П, Грисюк С.М. Стан антиоксидантної системи саджанців каштана їстівного (Castanea sativa Mill.) за різних екологічних умов

71-73

Костишин С.С., Перепелиця О.О., Малик І.В. Вплив географічних чинників на вміст флуоридів у ґрунтах і рослинах лучних біотопів Чернівецької області

74-77

Maрискевич O., Левик В., Шпаківська І., Бжежіньська M. Оксидоредуктазна активність ґрунтів техногенних ландшафтів сірчаних родовищ Передкарпаття

78-82

Самохвалова В.Л., Фатєєв А.І., Якушко В.І., Журавльова І.М. Спосіб індикації та оцінки екологічного стану забрудненої важкими металами системи ґрунт – рослина за біохімічними показниками

83-90

Симочко Л. Ю., Цикун Т.В., Симочко В. В. Показники оліготрофності та педотрофності грунту пралісів Широколужанського масиву Карпатського біосферного заповідника

91-95

Юсько Л.С., Чумак В.О., Снігур Г.О Попелиці – потенційні вектори вірусу шарки сливи в закарпатті.

96-99

Федоненко О.В., Філіппова Є.В., Шарамок Т.С. Оцінка рівня забруднення Запорізького водосховища важкими металами за допомогою макрофітів

100-103

Долгова Л.Г., Зайцева І.О. Оцінка посухо- та зимостійкості деревних екзотів, інтродукованих у степову зону

104-109

МІКРОБІОЛОГІЯ

Богдан Ю.М., Буценко Л.М., Пасічник Л.А., Гвоздяк Р.І. Антимутагенна активність ліпополіцукриду Pseudomonas syringae PV. atrofaciens 9400

110-113

Вічко О.І, Щеглова Н.С, Червецова В.Г, Губрій З.В, Швед О.В, Новіков В.П. Дослідження мікробіоти «Тібетський грибок» для розробки фунціонального композиційного мікробного препарату

114-116

Смикун Н.В., Янченко В.О., Демченко А.М., Третяк О.П. Чутливість сульфатвідновлювальних та залізовідновлювальних бактерій до ацетамідних похідних 4-аміно-1,2,4-триазолу

117-120

Мороз О.М., Мурза І.Я., Кулачковський О.Р. Фізіологічні особливості та ультраструктура клітин сульфатвідновлювальних бактерій водойми кар’єру Роздільського сіркового родовища

121-130

Мороз О.М., Колісник Я.І., Подопригора О.І., Клим І.Р., Гудзь С.П., Борсукевич Б.М., Гнатуш С.О. Мікрофлора води озера “Яворівське”

131-138

ФІЗІОЛОГІЯ РОСЛИН

Вакерич М.М. Дослідження росту та розвитку вівса посівного (Avena sativa l.) сорту “Чернігівський 27” при передпосівній обробці насіння іонами Сu2+

139-143

Воробець Н.М. Селен в рослинах та грунті, його вплив на метаболізм рослин

144-148

Sci. Bull. Uzhgorod Univ. (Ser. Biol.), 2008, Vol. 24 Наук. Вісник Ужгород. ун–ту. (Сер. Біол.), 2008, Вип. 24

4

Груша В.В., Гудков І.М. Вплив сполук Zn і Mn на зниження надходження радіонуклідів 137Сs і 90Sr та продуктивність рослин

149-151

Вайда П.В. Функціонування метаболічних процесів у рослинах озимої пшениці різних екотипів У післястресовий період

152-159

ФІЗІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ І ТВАРИН

Нурметова І. К. Аналіз взаємозв’язків товщини шкірно-жирових складок з показниками тонусу артерій головного мозку у підлітків різних соматотипів

160-162

Фекета В.П., Сікура А.О., Орос С.В., Студеняк В.М., Ківежді К.Б., Маргітич О.М., Туряниця А.І. Ад'ювантні властивості гіалуронату натрію в дослідах імунізації тварин бактеріями роду Salmonella.

163-166

Бобровська О.А. Порівняльний аналіз взаємозвיязків між товщиною шкірно-жирових складок й параметрами центральної гемодинаміки у підлітків різних соматотипів.

167-174

ЕНТОМОЛОГІЯ

Котенко А. Г., Плющ И. Г., Ермоленко В. М., Павлусенко И. Н. Охраняемые насекомые в Киеве

175-177

Мателешко О. Ю. Жуки-сільваніди (Coleoptera, Silvanidae) Українських Карпат

178-180

Сухомлін К. Б., Зінченко О. П., Теплюк В. С. Про знаходження Stegopterna trigonia Lundström, 1911 (Diptera, Simuliidae) в межах Українського Полісся

181-184

Зінченко О. П., Сухомлін К. Б. Фауна і біологія сімуліїд антропогенних ландшафтів Західного Полісся

185-188

Фаринець С.І. Анотований список тахін - паразитів важливіших шкідників дубового лісу низовини Закарпаття

189-195

ЗООЛОГІЯ

Куртяк Ф. Ф. , Синявська І. О. Особливості морфології гадюки звичайної Vipera berus berus (Linnaeus, 1758) (Squamata, Serpentes, Viperidae) з теренів Закарпатської області

196-198

Жовнерчук О.В. Особливості видових угруповань тетраніхових кліщів (Trombidiformes, Tetranychoidea) в різних типах міських насаджень

199-204

Жалай Е.И., Межжерин С.В., Шубрат Ю.В.,Гарбар А.В. О видовом составе моллюсков рода Theodoxus (Gastrоpoda, Neritidae) бассейна нижнего Дуная: решение проблемы путем анализа аллозимов

205-208

БОТАНІКА

Волощук М.І. Геоботанічна характеристика угруповань Rhododendron myrtifolium Schott et Kotschy в Українських Карпатах

209-212

Гасинець Я.С. Особливості розвитку чоловічих репродуктивних структур у деяких видів роду Crataegus L.

213-217

Попович Г.Б. Особливості насінного розмноження Аlchemilla deylii Plocek.

218-220

Примак І.Д., Примак О.І. Історія розвитку і становлення примітивних систем землеробства в Україні

221-226

Тіханков І.О. Деякі аспекти регуляція росту і морфогенезу трав’янистих рослин

227-233

Москалюк Б.І., Комендар В.І. Високогірні види роду Gentiana L. в Українських Карпатах та наукові основи їх охорони

234-243

Шиша Е., Сикура И., Кучук Н. Сохранение in vitro биоразнообразия видов рода Allium L.

244-254

Фельбаба-Клушина Л.М. Різноманіття та ценотична структура трав’яних боліт Закарпатської низовини

255-258

Ніколайчук В.І., Григорюк І.П., Вайда П.В. Рецензія на збірник «Регулятори росту на основі природної сировини та їх застосування в рослинництві» (Яворська В.К., Драговоз І.В., Крючкова Л.О., Курчій Б.О. та ін. – К.: Логос, (2006. – 176 с.)

259-260

Ніколайчук В.І., Комендар В.І., Мандрик В.Ю., Григорюк І.П., Якубенко Б.Є. Професор Івана Михайловича Григора: Життєвий і творчий шлях

261-263

КОРОТКІ ПОВІДОМЛЕННЯ

Мателешко О. Ю., Мателешко Ю. І. Нове спостереження скопи (Pandion haliaetus (Linnaeus, 1758) на Закарпатті.

180

Sci. Bull. Uzhgorod Univ. (Ser. Biol.), 2008, Vol. 24 Наук. Вісник Ужгород. ун–ту. (Сер. Біол.), 2008, Вип. 24

196

Науковий вісник Ужгородського університету Серія Біологія, Випуск 24, 2008: 196-198 © Куртяк Ф. Ф., Синявська І. О., 2008

ЗООЛОГІЯ

УДК [598.1] (234.421.1)

ОСОБЛИВОСТІ МОРФОЛОГІЇ ГАДЮКИ ЗВИЧАЙНОЇ VIPERA BERUS BERUS (LINNAEUS, 1758) (SQUAMATA, SERPENTES, VIPERIDAE) З ТЕРЕНІВ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ф. Ф. Куртяк, І. О. Синявська

Особливості морфології гадюки звичайної Vipera berus berus (Linnaeus, 1758) (Squamata, Serpentes, Viperidae) з теренів Закарпатської області. — Ф. Ф. Куртяк, І. О. Синявська — Проаналізовано особливості забарвлення та морфологіії V. berus berus з теренів Закарпаття. Показано, що за окремими ознаками гадюки з території дослі-дження відрізняються від номінативного виду та особин з теренів інших областей України. Ключові слова: гадюка звичайна, морфологія, Закарпаття. Адреса: Ужгородський національний університет, біологічний факультет, вул. А. Волошина, 32, м. Ужгород, 88000, Україна; е-mail: kurtyak@bk.ru

Morphology of Vipera berus berus (Linnaeus, 1758) (Squamata, Serpentes, Viperidae) of the Transcarpathian region. — F. F. Kurtyak, I. O. Sinyavska — The features of colouring and morphology are studied V. berus berus from territory of Transcarpathian region. Rotined, that after some parameters investigational vipers differentiate from described in literature. Key words: Vipera berus , morphology, Transcarpathian region. Address: Uzhhorod National University, Biological Department, 32, A. Voloshyna Str., Uzhhorod, 88000, Ukraine; е-mail: kurtyak@bk.ru

Вступ

Гадюка звичайна — єдиний представник родини гадюкових (Viperidae), що зустрічається на тери-торії Закарпатської області. Наразі є окремі відо-мості, що стосуються екології [9, 15], варіації за-барвлення та морфологічних параметрів гадюки звичайної на теренах України загалом, та Україн-ських Карпат, зокрема [1, 2, 4, 7, 8, 11, 12, 14, 15], однак, до цього часу не має єдиної думки стосовно статусу окремих морф, а також відсутній порівня-льний аналіз морфологічних параметрів їх. Саме тому, метою роботи є дослідження різноманіття кольорових форм гадюки звичайної з теренів Зака-рпаття та морфологічної мінливості гадюки з ви-користанням, окрім загальноприйнятих ознак, окремих, запропонованих нами (відношення дов-жини лобного щитка до його ширини та кількість дрібних щитків навколо ока).

Матеріали та методика Загалом опрацьовано 13 особин гадюки звичайної (4 самці, 9 самок) із п'яти адміністративних райо-нів Закарпатської області (Свалявський, Міжгірсь-кий, Рахівський, Перечинський), та матеріали з фондових колекцій Зоологічного музею УжНУ (Свалявський та Рахівський райони).

Для морфологічних промірів гадюк нами вико-ристовувався стандартний набір показників: L. - максимальна довжина тіла; L.сd. - довжина хвоста; Sq. - кількість лусок навколо середини тіла (без хвоста не рахуючи черевних); Ventr. - кількість че-

ревних щитків; А. - анальний щиток, відмічається суцільний (1) або розділений (1\1); Sсd. - число пар або суцільних підхвостових щитків; Lаb. - кіль-кість верхньогубних щитків на одній стороні голо-ви (l. - з лівої сторони голови, р. - з правої.); L.frnt. - довжина лобного щитка; Lt.frnt. - ширина лобно-го щитка; S.or. - кількість дрібних щитків навколо ока, не рахуючи підорбітального, окремо для сам-ців і самок. Виміри щитків на голові проводились штангенциркулем з похибкою вимірювання 0,1 мм та лінійкою. Аналіз кольорової мінливості гадюки проводився згідно стандартних методик обробки герпетологічного матеріалу [1, 10, 14].

Отримані результати порівнювалися нами з да-ними щодо морфології гадюки звичайної з теренів України [1, 12, 14] та Закарпаття [11, 15].

Обробка даних проводилася з використанням методів описової статистики у пакеті програм Sta-tistica 6.0 використовуючи процедуру Basic Statistic.

Результати та обговорення

Аналіз кольорових форм гадюки

Аналізуючи кольорову мінливість гадюки звичай-ної (рис. 1) відмітимо, що нами виявлені екземп-ляри сірого кольору з типовим зигзагоподібним малюнком на спині; темно-сірі із чорним черевом; чорні з ледь помітними бурими смугами, кінчик хвосту знизу жовтий частина горла і черева мають рожеві плями.

Sci. Bull. Uzhgorod Univ. (Ser. Biol.), 2008, Vol. 24 Наук. Вісник Ужгород. ун–ту. (Сер. Біол.), 2008, Вип. 24

197

30,77

23,08

7,697,697,697,69

15,38

0

10

20

30

40

1 2 3 4 5 6 7кольорова варіація

%

Рис. 1. Кількісне співвідношення різних кольорових ва-ріацій у забарвленні гадюки звичайної

Примітка: 1 - чорний, зигзагоподібний малюнок на спині, кінчик хво-ста світлий, черево чорне без плям; 2 - сірий, зигзагоподі-бний малюнок на спині, черево світле, кінчик хвоста сві-тлий; 3 - чорний , без малюнка на спині, черево світло-сіре, кінчик хвоста світлий; 4 - темно-сірий, спина одно-тонна, черево чорне, кінчик хвоста світлий; 5 - чорний, спина без малюнку, верхньогубні щитки жовті, черево і хвіст чорні; 6 - чорна, без малюнка на спині, кінчик хвос-та чорний, верхньогубні щитки мають світлі плями; 7 - чорна з ледь помітними бурими смугами кінчик хвоста знизу жовтий , на череві рожеві плями.

Чорні з помітною зигзагоподібною смугою; повніс-тю чорні без смуги на спині без плям; кінчик хвоста чорний на верхньогубних щитках є світлі плями.

Серед самців траплялись як чорні так сірі осо-бини, які, однак, становили меншість (25%). Біль-ша частина мала зигзагоподібний малюнок на спині (75%). Більшість самок були чорного кольо-ру (55,5%), частина особин сірого (22,2%), і зовсім невелика кількість темно-сірого (11,1%). Статево-го диморфізму за кольоровими варіаціями у гадю-ки звичайної з теренів Закарпаття не виявлено. Ві-дмітимо, що як серед самців так і самок трапля-лись чорні гадюки. На території Східної України та частини Росії зу-стрічається гадюка Нікольського Vipera nikolskii Vedmederya, Grubant et Rubaeva, 1986 для якої ха-рактерне чорне забарвлення тіла, верхньогубні щитки деколи білі, кінчик хвоста жовтий [5]. Але поряд з тим є знахідки меланістів і серед особин гадюки звичайної [12].

Існує думка, що чорні гадюки на території За-карпаття зустрічаються у букових лісах та більш-менш затінених місцевостях [12]. Раніше чорні особини були описані деякими дослідниками як форма Vipera berus morpha prester Linnaeus, 1758, але на сьогодні більшість схиляється до того, що чорне забарвлення є однією з форм індивідуальної мінливості [12, 13]. Підтвердженням цього можна сказати, що обстежені нами чорні особини не від-різняються за діагностичними ознаками (кількість черевних підхвостових щитків, розміщення ніздрі

посередині носового щитка) від гадюк сірого або чорного кольору з малюнком на спині. Таким чи-ном, всі без винятку досліджувані особини за зов-нішньоморфологічними ознаками належать до но-мінативної форми Vipera berus berus, Mehely, 1920.

Серед досліджуваних особин зустрічалися такі у яких верхньогубні щитки забарвлені у жовтий колір (7,69%), не характерно для гадюки звичайної загалом [1, 12, 14, 15], однак, окремими авторами, виявлені подібні екземпляри серед меланістів [2].

Мінливість морфологічних ознак

Аналізуючи морфологічну мінливість гадюки зви-чайної з теренів Закарпаття (табл. 1, 2) можемо ві-дмітити, що більшість використаних показників за абсолютним значенням не суперечать літератур-ним даним. Встановлено, що самці мають меншу довжину тіла і хвоста ніж самки. Стосовно кілько-сті черевних і підхвостових щитків статевого ди-морфізму не спостерігається.

Незалежно від статі тварини було проаналізо-вано такі ознаки як кількість лусок навколо тіла та кількість верхньогубних щитків. Так, у окремих особин кількість лусок навколо тіла складала 18, 21 (згідно літературних даних Sq. - 19, 20, 22, 23). Кількість верхньогубних щитків варіює від 7 до 9, а у відповідності до літературних даних цей пока-зник становить 8-10 [1, 12, 14, 15].

При аналізі застосовано і такі показники, що раніше не використовувались для дослідження морфології гадюки звичайної на території Закар-паття. Це кількість дрібних щитків навколо ока, не рахуючи підорбітального, окремо для самців і са-мок - S.or. і відношення довжини лобного щитка до його ширини - L.frnt./Lt.frnt.

Таблиця 1. Аналіз морфологічних ознак у самців і са-мок гадюки звичайної

Ознака Самці Mean±S.D min-max

Самки Mean±S.D min-max

L. (мм) 256,70±91,50 165-348

354,22±56,02 308-460

L.cd. (мм) 35,86±16,71 19,6-53

52,13±7,33 39-60

Scd. 33,33±2,52 31-36

32,38±1,92 30-36

Ventr. 145,67±5,13; 140-150

142,00±6,19 130-150

L./L.cd. 7,42±0,93 6,57-8,42

6,81±0,89 6,27-8,60

S.or. 10,25±0,50 10-11

10,14±0,37 10-11

L.frnt.\ Lt.frnt. 1,40±0,26 1,25-1,81

1,35±0,20 1,21-1,8

Таблиця 2. Кількість верхньогубних щитків та лусок навколо тіла у гадюки звичайної

Ознака М±m Міn-Max Lab. (l) 8,36±0,67 7-9 Lab. (p) 8,27±0,65 7-9 Sq. 20,27±1,10 18-21

Збірник наукових праць

НАУКОВИЙ ВІСНИК УЖГОРОДСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Серія: Біологія

Випуск 24 (2008)

(наукове видання)

Підписано до друку: 19.06.2008. Формат 60x84/8. Папір: офсетний. Друк: офсетний. Гарнітура: Таймс. Умовних друкарських аркушів: 30,7. Наклад 300 прим.

Надруковано з готових форм у Видавництві УжНУ «Говерла». м. Ужгород, вул. Капітульна, 18, тел.: 3-32-48

Свідоцтво про внесення до державного реєстру видавців, виготівників і

розповсюджувачів видавничої продукції – Серія 3m № 32