76

УДК [37.091.321:94(100) - interactive.ranok.com.uainteractive.ranok.com.ua/upload/file/G281036U (SMK) VI 7cl.pdf · Основні дати і події: 476—1492 рр.— історія

  • Upload
    others

  • View
    21

  • Download
    0

Embed Size (px)

Citation preview

УДК[37.091.321:94(100)′′05/...′′](075.3)ББК 74.266.3я72

Г51

О. В. Гісем, О. О. МартинюкГ51 Всесвітня історія. 7 клас : розробки уроків / О. В. Гісем,

О. О. Мартинюк. — X. : Вид-во «Ранок», 2015. — 288 с. — (Се-рія «Сучасний майстер-клас»).

ISBN 978–617–09–2539–8.Посібник складено згідно з навчальною програмою «Всесвітня історія.

7 клас» для загальноосвітніх навчальних закладів (за новим Державним стан-дартом базової і повної загальної середньої освіти). Видання містить розробкиуроків, зокрема узагальнення й тематичного контролю, а також практичні за-няття.

До посібника додається скретч-картка, що надає доступ до безкоштовногоелектронного додатка, розміщеного на сайті interactive.ranok.com.ua. Він міс-тить календарно-тематичний план, плани-конспекти нестандартних уроків,мультимедійні презентації до деяких уроків і відповіді до «Зошита для конт-ролюнавчальнихдосягненьучнів».

Длявчителів історіїтастудентів історичнихфакультетів.

УДК [37.091.321:94(100)′′05/...′′](075.3)ББК 74.266.3я72

© О.В.Гісем,О.О.Мартинюк,2015ISBN978–617–09–2539–8 © ТОВВидавництво«Ранок»,2015

Разом дбаємо про екологію та здоров’я

3

ПередмоваПропонованевиданнястворенезметоюнадатиметодичнуіпрак-

тичну допомогу вчителям, які викладають курс історії Середніх віків.Розробкиуроківскладенозгіднознавчальноюпрограмою«Всесвітняіс-торія.7клас»длязагальноосвітніхнавчальнихзакладів(зановимДер-жавнимстандартомбазової іповноїзагальноїсередньоїосвіти).

Розробки уроків містять змістовний систематизований матеріал,зразкинаочності(схемийтаблиці),дидактичніігри,різнорівневімате-ріалидляпроведенняпоточногойтематичногооцінюваннянавчальнихдосягненьучнів.

ПрограмакурсуісторіїСередніхвіківпередбачаєзасвоєннязнач-ного за обсягом матеріалу за досить обмежену кількість часу. Це обу-мовлюєнеобхідністьвирішеннявчителемскладногозавдання:якийма-теріал необхідно розглянути на уроці обов’язково, який — оглядово,а що доручити учням опрацювати самостійно. Автори пропонують свійваріантрозв’язанняцієїпроблеми.

Основною змістовою одиницею посібника обрано урок. У йогомежах наведений матеріал поділено на окремі модулі, які вчитель мо-же використовувати варіативно, залежно від конкретної ситуації влас-них педагогічних уподобань. Саме це обумовлює наявність у розробкахтаких змістових елементів, як «Додаткова інформація», «Цікаво зна-ти»,«Постатьв історії».

Чимало уваги автори приділили роботі з джерелами. Їх викорис-таннясприятимерозвиткумисленняучнів,формуватимеуявленняпро«обличчя» епохи, яку вони вивчають. Проте, організовуючи роботуз джерелами на уроці, необхідно пам’ятати про їхню самоцінність і заможливостіуникати їхзастосуваннялишеяк ілюстраціїдотексту.

Змістові модулі «Додаткова інформація» містять матеріал, якийвикористовуєтьсявчителемзапотребоюякдляпоглибленнязнаньучнівпро певні події та явища, так і для кращої інформованості самого ви-кладача.

Упосібникунаведеночималодидактичнихігор.Непідлягаєсум-ніву, що грі належить помітна роль у процесі навчання, вона збільшуєйого ефективність, активізує увагу учнів тощо. На уроці історіїдидактична гра — це цікава для її учасників навчальна діяльністьвумовнихситуаціях,спрямовананаформуваннязнань,уміньтанави-чок. Проте гра, як і будь-яка форма навчання, не може вважатися уні-версальною і єдиною. До використання гри на уроці потрібно ставити-ся зважено, чітко уявляти її мету. Гра може тривати цілий урок абобутиоднимізйоговзаємопов’язанихелементів.Перетворюватиурокнабезперервний ланцюжок ігор не варто. На думку авторів, це суттєво

4

послаблюєйогонавчальненавантаження,перетворюєгрунаелементар-нурозвагу.

Домашнєзавданнядоуроківавторинаводятьумінімальномува-ріанті,щоповиненконкретизуватисявчителем(завданнязаконтурноюкартою,робочимзошитом,повідомлення,виконанняписьмовогозавдан-нятощо).

Упосібникунаведенорозробкивсіхпрактичнихзанять,щоперед-бачені програмою. Автори запропонували своє бачення їх проведення,якевчительможескоригувативідповіднодоконкретноїситуації.

Узагальненняйтематичнийконтрольнавчальнихдосягненьучнівякзасібсистематизаціїнабутихзнаньтавизначенняїхніхкомпетенційза результатами опрацювання певного матеріалу є обов’язковим. Авто-ри пропонують різнорівневі запитання й завдання для проведення цихуроків.Протеконкретнаформаїхпроведенняможебути,звичайно,ви-значена лише самим учителем відповідно до того, що і як було викла-денопідчасрозглядутеми.

Для того щоб допомогти учням краще орієнтуватися й засвоюва-тинавчальнийматеріал,авторипропонуютьучителевіактивновикорис-товуватикласнудошку.Зокрема,доцільнодотримуватисяпевноїпостій-ноїсистемивзаписах.Корисно,якщовпродовжурокупередочимаучнівбудутьзаписанінадошцітема,плануроку,основніпоняття ідати,до-машнє завдання. Відповідно до цих складових розроблено конспектиокремихуроків.

Автори висловлюють надію, що пропонований посібник станеупригодіякучителю-початківцю,такідосвідченомуфахівцеві,спону-каючи його до творчої активності. Автори намагалися зробити посіб-ник зручним і корисним у повсякденній роботі вчителя. Вони будутьвдячні всім, хто висловить зауваження і пропозиції щодо його вдоско-налення.

5

Урок № 1

Тема. Цивілізаційна спадщина Стародавнього Світу.

Мета: пригадати і назвати основні події та характеристики історичного розвитку люд-ства у стародавню добу; розпочати відновлення навчальних умінь і навичок із предмета, набутих минулого року; виховувати шанобливе ставлення до мину-лого людства.

Тип уроку: повторення. Обладнання: підручник, карти з історії Стародавнього світу. Основні терміни і поняття: цивілізаційна спадщина, Стародавній світ.

Структура уроку I. організація навчальної діяльності II. Актуалізація опорних знань III. Повторення вивченого матеріалу

1. Життя людей за первісних часів.2. Основні події та характеристики цивілізаційної спадщини: 1) Стародавнього Сходу 2) Стародавньої Греції 3) Стародавнього Риму 4) Давніх слов’ян та їхніх сусідів

IV. Підсумки уроку V. Домашнє завдання

Хід уроку

I. Організація навчальнОї діяльнОСті

Учитель інформує учнів про початок вивчення нового предмета,привертає увагу до загальних питань організації навчальної діяльностійособливостейпершогоурокузкурсу.

II. актуалізація ОпОрних знань

; Бесіда за запитаннями1. Що таке історія?2. Як вивчають історію?3. Що такеСтародавнійсвіт?4. Які країнийрегіонивививчалив історіїСтародавньогосвіту?5. Як вирозумієтевислів«цивілізаційнаспадщина»?

6

III. пОвтОрення вивченОгО матеріалу

1. Життя людей за первісних часів

; Дидактична гра «Снігова куля»Правила гри.Кожнийучасникгрипочерзіназиваєфактиабоха-

рактеристики за даною проблемою. Причому наступний гравець повто-рюєпереліксвоїхпопередниківвідпочатку,апотімдодаєсвоє.Зрештоюутворюєтьсядовгийтематичнийланцюжок.Якщоучасникгриприпус-кається помилки або робить довгу паузу, він вибуває з гри. Перемож-цемстаєтой,хтостворитьнайдовшийланцюг.

Длябільшорганізованогопроведеннягрикращенезалучативеськлас, а обрати декілька учнів і викликати їх до дошки. Доцільно при-значити учня, який контролюватиме правильність ланцюжків, що на-зиваються.

Гра активізує навчальну діяльність учнів та їхні пізнавальні зді-бності.

2. основні події та характеристики цивілізаційної спадщини:

�� 1)СтародавньогоСходу

; Бесіда за запитаннямиа) Які країниналежатьдоСтародавньогоСходу?б) Якими єхронологічнімежі історіїСтародавньогоСходу?в) Якими були особливості виникнення й розвитку держав Ста-

родавньогоСходу?г) ЯкоюєкультурнаспадщинацивілізаціїСтародавньогоСходу?

�� 2)СтародавньоїГреції

І варіант

; Бесіда за запитаннямиа) Якими єхронологічнімежі історіїСтародавньоїГреції?б) Учомуісторичнезначеннягрецькоговаріантадержавностідля

цивілізаційноїспадщиниСтародавньогосвіту?в) У чому значення грецької культурної спадщини для історії

людства?

II варіант

; Дидактична гра «Хто останній — перемагає»Правила гри. Угріпочерзіберутьучастьпариучнів.Вониповин-

ніоднимреченням(характеристиціпевногоявища)розкритизмістпро-блеми.Одинпочинає, іншийпродовжуєіт.д.Виграєтой,чиєреченнябулоостаннім.

7

�� 3)СтародавньогоРиму

а) Якими єхронологічнімежі історіїСтародавньогоРиму?б) Щодаларимськаформадержавностідляцивілізаційноїспад-

щинилюдства?в) Якою булакультурнаспадщинаСтародавньогоРиму?

�� 4)Давніхслов’янта їхніхсусідів

а) Якими є хронологічні межі давньослов’янського періоду в іс-торіїслов’янськихнародів?

б) Якими є, на вашу думку, найвагоміші цивілізаційні здобуткицьогоперіоду?

IV. підСумки урОку

Учитель самостійно підбиває підсумки уроку або пропонує зро-бити це учням, виконавши завдання: спростуйте або підтвердьте кон-кретними фактами думку, що без цивілізаційної спадщини Стародав-нього світу був би неможливим подальший поступальний розвитоклюдства.

V. дОмашнє завдання

Підготуйте презентацію або повідомлення про цивілізаційну спадщину одного з розглянутих історико-культурних регіонів Стародавнього світу.

Урок № 2

Тема. Вступ. Мета: дати учням початкове уявлення про Середньовіччя як період всесвітньої істо-

рії та навчальний предмет; назвати хронологічні межі та періодизацію Серед-ніх віків; ознайомити з історичними джерелами з історії Середніх віків; пояс-нити зміст термінів і понять «Середні віки», «історичні джерела»; сприяти зацікавленості учнів новим навчальним предметом.

Тип уроку: вступний. Обладнання: підручник, атлас*. Основні терміни і поняття: Відродження, Середні віки, історичні джерела. Основні дати і події: 476—1492 рр.— історія Середніх віків.

* Тутідаліроботузатласомможнаорганізуватизатакимпосібником:ІсторіяСе-редніхвіків.7клас.Атлас/Упорядн.О.В.Гісем,О.О.Мартинюк.—X.:Вид-во«Ранок»,2015.

8

Структура уроку I. організація навчальної діяльності II. Вивчення нового матеріалу

1. Знайомство з новим навчальним предметом та підручником.2. Що таке історія Середніх віків? Хронологічні межі й періодизація історії Серед-

ньовіччя.3. Джерела вивчення історії Середньовіччя.

III. Закріплення нових знань IV. Підсумки уроку V. Домашнє завдання

Хід уроку

I. Організація навчальнОї діяльнОСті

Учительнагадуєучням,щокожнийперіодвсесвітньоїісторіїмаєсвої особливості і для того, щоб з’ясувати місце епохи Середньовіччявминуломулюдства,необхідновивчитиприкметнірисицьогоперіоду.Після цього знайомить семикласників із темою, завданнями і заплано-ванимиформамироботинауроці.

II. вивчення нОвОгО матеріалу

; Дидактична гра «Шість запитань»Використання дидактичної гри «Шість запитань» сприятиме ак-

тивізації навчальної діяльності учнів під час розгляду нового мате-ріалу.

Правила гри. Учитель доручає учням упродовж вивчення новогоматеріалускластийзаписатинаокремихаркушахшістьзапитань.Піс-ля завершення етапу вивчення нового матеріалу учні обмінюються ар-кушами та відповідають на запитання. Аркуші із запитаннями та від-повідямиучніздаютьучителеві.Формуоцінюваннярезультатівроботиучнів учитель визначає самостійно. Найкращі запитання і завданняможна прикріпити до стенду в кабінеті й використати на наступномууроціпідчасперевіркидомашньогозавдання.

1. Знайомство з новим навчальним предметом та підручником

; Розповідь учителяЕпохаСередньовіччятривалапонадтисячуроківідокоріннозмі-

нила життя людей. Вона увібрала в себе велике переселення і змішан-

9

ня народів, хрестові походи, піднесення й занепад великих імперій,бурхливийрозквітміст.Цейчаспородивжорстоківійнийперіодимир-ноїпраці,великихсвятихівогнищаінквізиції,визначнівинаходийпе-реслідуваннявільнодумців.

За десять століть склалося нове суспільство, повністю змінивсявигляд Європи та Азії, зародилася європейська християнська цивіліза-ція.СамезадобиСередньовіччявиниклинародитакраїни,якііснуютьі зараз. Навіть звичний для наших сучасників розподіл Європи на За-хідну іСхіднувідбувсявжетоді.

Навалаварварівзнищилаантичнийсвіт,йогогосподарствойкуль-туразанепали.Протекорінняєвропейськоїцивілізаціїзбереглося,дав-шижиттядляновогопіднесення.

Заступивши язичництво, постало християнство — сила, якаоб’єднувала Європу. Виник і перетворився на одну зі світових релігійіслам. Проте, на відміну від християнства, він не став єдиною релігі-єю Сходу, а існував поряд з індуїзмом, конфуціанством тощо. Томусхідні суспільства помітніше відрізнялися одне від одного, ніж євро-пейські.

У Середні віки виникли і зросли міста з їхніми ремеслами, тор-гівлею, соборами, університетами та особливим способом життя. Вонистали центрами формування нової європейської цивілізації, становлен-ня ірозвитокякоївививчатиметевнаступнихкласах.

Першніжрозпочатироботузпідручником,необхіднопознайоми-тися з його змістом та структурою. Матеріал підручника об’єднановшістьрозділів,кожнийзякихміститьвідтрьохдошестипараграфів,що,усвоючергу,поділяютьсянадекількапунктів.Утекстівипобачи-тевиділенісловаідати.Цеозначає,щонанихнеобхіднозвернутиосо-бливуувагу.

Підручникміститьдатиосновнихподій,визначенняпонятьітер-мінів, інформаціюпровидатних історичнихдіячів.

Після кожного параграфа наведено запитання і завдання. Звер-тайте увагу на умовні позначки поряд із ними. Вони допоможуть вамкращезрозуміти,що іякнеобхідновиконати.

Для того щоб вам було зручніше працювати з підручником, найогосторінкахрозміщеніпозначки.Розглянемо їхнєзначення.

Опрацювавши цей параграф, ви дізнаєтесь

Цярубрика,розташованапісляназвипараграфа,міститьстислийвикладосновнихнавчальнихзавдань.

«Документи розповідають»

Тутнаведенофрагментиісторичнихджерел,якіслідуважнопро-читатитавідповістиназапитання.

10

«Цікаві факти»

У цій рубриці ви знайдете чимало цікавих історичних фактів,пов’язанихзізмістомпараграфа.

«Постать в історії»

Під такою рубрикою вміщено інформацію про видатних історич-нихдіячівта їхнійвнесокв історію.

«Терміни та поняття»

Тутвизнайдететлумаченняновихпонять ітермінів.

Висновки

У цій рубриці наведені основні положення вивченого матеріалу.Підцієюрубрикоюрозміщеноцікавудодатковуінформацію,фраг-

ментидокументів,тестидлясамоконтролютощо.Усецевизнайдетенасайті«Електроннийосвітнійресурс»заадресою:interactive.ranok.com.ua

Запитання і завдання

Наведені тут запитання допоможуть вам перевірити, що визапам’ятализтекступараграфа,атакожосмислитипрочитане.

2. Що таке історія Середніх віків? Хронологічні межі й періодизація історії Середньовіччя

; Розповідь учителяІсторія людства нараховує багато тисяч століть. Безліч народів

з’являлосяізникалозачасіснуваннянашоїпланети.Заразлюдствовсебільшецікавитьсясвоїмминулим,намагаєтьсяоцінитийзрозуміти,чо-му воно було саме таким. Літописці давнини — історики — збираютьрізноманітнісвідченняпролюдськуісторію,систематизують,вивчають,аналізують і розкривають перед нами картини нашого минулого. ІзVст.дон.е.,колиГеродотнаписавпершуусвіті«Історію»,ідосього-денняцянаукарозвиваласяразомізлюдством.Сучасніісторикипотре-бують безлічі фактів і подій, щоб зрозуміти внутрішній світ людей тамотиви їхніх вчинків. Пропоную заглибитися в історію Середньовіччяіспробуватизрозумітиїїнепростояктисячолітнюепохувісторіїлюд-ства,аякжиття«людейучасі».

ЗагибельЗахідноїРимськоїімперіїсталатрагічнимфіналомісто-ріїСтародавньогосвітуіводночаспочаткомновогоетапувсесвітньоїіс-торії—історіїСередніхвіків.

Першими термін «Середні віки» стали використовувати в XV—XVI ст. італійські мислителі. Цією назвою вони характеризували ве-ликий історичний відрізок часу між двома «просвіченими» епоха-

11

ми — Античністю і Відродженням. Добу V—XV ст. вони вважаличасом дикунства і варварства до того часу, поки не стали відомимивтрачені й забуті досягнення середньовічної культури. Із часом тер-мін «Середні віки» поширився і закріпився за періодом європейськоїісторії від середини V до кінця XV ст., хоча й набув дещо іншогозначення.

; Робота з термінами і поняттями

Середні віки  — період історії від середини V до кінця XV ст.

(Учительпривертаєувагуучнівдосхеми).

МІСЦЕСЕРЕДНьОВІЧЧЯВІСТОРІЇЛюДСТВА

ІсторіяСтародавнього світу

ВідпоявилюдининаЗемлі до476р.

ІсторіяСередніхвіків 476—1492рр.

ІсторіяНовогочасу 1492—1914рр.

ІсторіяНовітньогочасу Від1914р.донашихднів

Середньовіччя як доба в історії Європи охоплює приблизно тися-чуроків і,якправило,поділяєтьсянатриперіоди:

�� Раннє Середньовіччя (кінецьV—Xст.)—зародженняістанов-лення західноєвропейської християнської середньовічної циві-лізації;

�� Розвинене Середньовіччя (XI — перша половина XIV ст.) — роз-квіт західноєвропейської християнської середньовічної цивілі-зації;

�� Пізнє Середньовіччя (другаполовинаXIV—кінецьXVст.)—завдалим висловом нідерландського історика XX ст. Йоганна Гей-зінга, це «осінь Середньовіччя», або епоха відцвітання середньо-вічноїкультури,щозавершує історіюСередніхвіків.

12

Навіщо ми вивчаємо епоху Середньовіччя? Вона ж давно ми-нула! Однак якщо придивитися уважніше, сучасність тісно пов’язанаіз Середньовіччям. У Середні віки була започаткована історія наро-дів і держав сучасної Європи, склалася та культурно-політична ідуховна спільність, яку називають «Заходом». Проте на Сході в Се-редні віки також відбувалися зміни, хоча й не такі кардинальні,як на Заході. Одна з них — виникнення арабо-мусульманської ци-вілізації.

У Середні віки склався сучасний відлік років, виникла писем-ність сучасних народів Європи: на основі латинського алфавіту —у Західній та Центральній Європі, на основі грецького — у Півден-ній та Східній. Більшість сучасних держав Європи та Азії з’явилисясаме в Середні віки. Тоді ж остаточно утвердилися такі світові релі-гії, як християнство, буддизм та іслам.

Багато традицій, законів, рис культури беруть свій початоку Середньовіччі. Ця епоха зберегла для нас частину спадщини старо-давніх часів і залишила нам багато здобутків. Дотепер у містах мож-на побачити діючі споруди Середньовіччя, у музеях — непереверше-ні витвори майстрів, а праці середньовічних авторів мають великупопулярність. Люди користуються тими речами, які були винайденів епоху Середньовіччя,— ґудзиками, окулярами, ножицями, механіч-ними годинниками, кінською збруєю тощо. І цей перелік можна про-довжувати. Вивчення минулого дає змогу краще зрозуміти сучасність,а іноді й винайти щось нове. Не дарма існує вислів: «Усе нове— цедобре забуте старе». Якщо історія Стародавнього світу вивчає циві-лізації, які розвивалися переважно в Середземноморському регіоні,то історія Середніх віків вивчає народи, які заселили Європу та Азію.Перед вами книга, яка розповідає про ці далекі події. Прочитайте її,пориньте у світ Середньовіччя і спробуйте скласти власне уявленняпро ту епоху.

3. Джерела вивчення історії Середньовіччя

; Колективна робота учнів з підручником

Опрацюйте відповідний матеріал параграфа і визначте, що такеісторичні джерела й на які види поділяються історичні джерела з істо-ріїСередньовіччя.

; Робота з термінами і поняттями

Історичні джерела — усе створене в процесі діяльності людини, що дозволяє вивчати ми-нуле людського суспільства й відображає його історичний розвиток.

13

ОСНОВНІІСТОРиЧНІДжЕРЕЛА,ЗАЯКиМиВиВЧАюТь ІСТОРІюСЕРЕДНІхВІКІВ

Речові

Історичніджерела

Будівлі,пам’яткиархітектури,

знаряддяпрацітапобуту,зброя, прикраситощо

Документи,зако-нодавчіакти,

свідченнябезпосе-редніхучасниківподій,релігійні

текститощо

Писемні

Давнізвичаї, житло,одяг,

традиції,харчу-вання,різноманітні

технології,фоль-клортощо

Етнографічні

(Результати роботи учнів учитель систематизує й уточнює за до-помогоюнаведеногоматеріалу.)

; Додаткова інформація

За час існування на Землі людство залишило багато «слідів»своєї діяльності. Історики старанно відшукують їх, вивчають і нама-гаються відтворити життя людей у минулому. Як ви вже знаєте, вче-ні називають ці «сліди» життєдіяльності людини історичними дже-релами.

Середньовіччя віддалене від наших часів меншим відрізком ча-су, ніж стародавня історія, тому джерел для вивчення середньовіч-ної епохи набагато більше. Важливе значення, зокрема, мають речо-ві джерела. До них належать залишки матеріальної культуриминулого, зокрема різноманітні будівлі, знаряддя праці, меблі, зброя,одяг тощо.

Також історію допомагають вивчати писемні джерела — літо-писи, документи, історичні твори-хроніки й інші писемні свідчення.Вони доповнюють те, про що можна дізнатися за речовими джерела-ми, і дають змогу якнайповніше відтворити картину життя середньо-вічної людини, її думки й погляди.

В історичних дослідженнях використовують також етнографіч-ні джерела. Етнографія — наука, що вивчає особливості життя, по-буту й господарства різних народів. Етнографічними джереламивважаються звичаї, традиції та фольклор, що збереглися до нашогочасу.

14

Лише поєднання інформації з усіх цих джерел дозволяє ство-рити повну картину життя середньовічної людини та її світу.

III. закріплення нОвих знань

I ВАріАнТ

; Бесіда за запитаннями1. На якіперіодиподіляєтьсявсесвітня історія?

2. ЩотакеСереднівіки?НазвітьхронологічнімежіСередньовіччя.

3. На якіперіодиподіляється історіяСередніхвіків?

4. Що таке історичнеджерело?

5. На підставіякихвидів історичнихджерелвивчається історіяСе-редньовіччя?

II ВАріАнТ

; Дидактична гра «Шість запитань»

Учитель перевіряє результати виконання завдань до гри «Шістьзапитань»,отриманихпередпочаткомрозглядуновогоматеріалу.

IV. підСумки урОку

; Заключне слово вчителяСьогодні на уроці ми лише приготувалися до захопливої подоро-

жішляхамиСередньовіччя.Ізнаступногоурокумипочнемодізнавати-сяпропоявуновихдержавтаїхніхправителів(мудрих,аінколинеду-же), хоробрих воїнів і працелюбних селян, ремісників і монахів. Мипоринемовсередньовічнийсвіт,де,яківжиттіокремоїлюдини,поєд-нано різні події — радісні й сумні, величні й трагічні, кумедні й без-глузді.

Підручникстанепутівникомідобримпорадником,щодопоможевамнезагубитисяувиріподій іскластивласнеуявленняпротідалекічаси.Протеневартозабувати,щобагатоцікавогозісторіїСередньовіч-чяможнадізнатисяздодатковоїлітературичиресурсівІнтернету.Проце варто пам’ятати всім допитливим і не обмежуватися лише матеріа-ломпідручника,аздобуватиновізнаннясамостійно.

15

V. дОмашнє завдання

1. опрацюйте пункт «Вступ» підручника*.

2. Знайдіть у довідковій літературі визначення наук, які допомагають істо-рикам вивчати минуле: археологія, хронологія, нумізматика, геральдика, сфрагістика, етноніміка і топоніміка. Випишіть їх у зошит. на прикладі од-ного або кількох параграфів підручника покажіть, як допоміжні історич-ні науки дозволяють авторові його написати.

* Тут і далі посилання зроблено на підручник: Гісем О. В. Всесвітня історія : під-ручник для 7 класу загальноосвіт. навч. закладів / О. В. Гісем, О. О. Марти-нюк.—X. :Вид-во«Ранок»,2015.

16

Розділ I. Перші середньовічні держави

Урок № 3

Тема. Народження Середньовічної Європи. Мета: ознайомити учнів із відмінностями між варварським і римським світами; по-

яснити, на якій спадщині відбувалося становлення Середньовічної Європи; роз-повісти, як утворилася і чому розпалася Франкська імперія; визначити роль Карла Великого у становленні Середньовічної Європи; пояснити зміст термінів і понять «варвари», «Велике переселення народів», «варварські королівства», «король», «граф», «звичаєве право», «Салічна правда», «алод», «майордом», «бенефіцій», «рицарство», «Меровінги», «Каролінги», «Каролінгське відроджен-ня», «Верденський договір»; формувати вміння визначати причинно-наслідко-ві зв’язки між окремими подіями; виховні завдання уроку реалізувати на під-ставі аналізу ролі окремої людини в історії.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу. Обладнання: підручник, карти «Велике переселення народів. Загибель Західної Римської ім-

перії», «Європа в VI ст.», «Франкське королівство. Імперія Карла Великого». Основні терміни і поняття: варвари, Велике переселення народів, варварські королівства, король,

граф, звичаєве право, Салічна правда, алод, майордом, бенефіцій, рицарство, Меровінги, Каролінги, Каролінгське відродження, Верденський договір.

Основні дати і події: IV—VII ст.— Велике переселення народів; V ст.— утворення варварських ко-ролівств; 732 р.— битва при Пуатьє; 742—814 рр.— правління Карла Вели-кого; 843 р.— Верденський поділ Франкської імперії.

Структура уроку I. організація навчальної діяльності II. Актуалізація опорних знань III. Вивчення нового матеріалу

1. Римський і варварський світи в середині I тисячоліття.2. Варварські королівства.3. Франкська держава Меровінгів.4. Каролінги. Франкська імперія.5. Загибель імперії Карла Великого. Утворення держав Середньовічної Європи.

IV. Закріплення нових знань V. Підсумки уроку VI. Домашнє завдання

17

Хід уроку

I. Організація навчальнОї діяльнОСті

Учительінформуєучнівпропочатокрозглядурозділу«Першісе-редньовічнідержави»,тривалістьвивчення,формийтермінипроведен-няурокуузагальненняйтематичногоконтролю.Післяцьогоповідомляєтемуйосновнізавданняуроку.

II. актуалізація ОпОрних знань

; Бесіда за запитаннями1. Якими були особливості життя племен варварів — сусідів Рим-

ської імперії?2. Спираючисьнакарту,розкажіть,якрозгорталосяВеликепересе-

леннянародів.3. Коли іяквідбувавсяподілРимської імперії?4. Що визнаєтепропершепадінняРиму?5. Із якимиподіямипов’язаневиникненняслова«вандалізм»?6. Коли іякзагинулаЗахіднаРимська імперія?

III. вивчення нОвОгО матеріалу

; Дидактична гра «Чиста дошка»(Дидактична гра «Чиста дошка» сприятиме активізації роботи

учнівпідчасрозглядуновогоматеріалу.)Правила гри. Учитель записує на дошці пронумеровані запитан-

ня за матеріалом нової теми. Вони можуть бути звичайної форми абомати вигляд схеми, малюнка, фрагмента картини тощо. Учитель попе-реджає учнів, що його розповідь буде містити відповіді на ці запитан-ня.Періодичновінбудезапитуватиучнів,чиготовівонивідповістинаяке-небудь із наведених запитань. Якщо учнів відповіли правильно, товоно стирається з дошки. Завдання гри полягає в тому, щоб наприкін-ціурокудошкабулачистою.

Гру можна організувати у формі змагання команд: переможцембуде той ряд, який відповість на більшу кількість запитань. Іншим ва-ріантомїїпроведенняможутьбутиписьмовівідповідіучнівузошитах.Підчасзакріпленняновогоматеріалувчительвизначає,хтозучніввід-повів на більшу кількість запитань, і відповідає на ті, які залишилисябезвідповідей.

18

1. римський і варварський світи в середині I тисячоліття

; Розповідь учителяНародженнюСередньовічноїЄвропипередувализанепадРимської

імперії(ізIIIст.),Великепереселеннянародів(IV—VIIст.),розселенняварварівнатериторіїЗахідноїРимськоїімперіїтаутвореннянимивар-варських королівств. Біля витоків Середньовічної Європи стояли двапротилежнійнесхожісвіти:античний(греко-римський),щовідпочат-кунашоїериактивнохристиянізувався, іварварський.

Складний і важкий шлях поєднання цих світів тривав декількастоліть (ізVдо IXст.).

На середину I тис. Римська імперія являла собою лише слабкутінь колишньої могутності. Через кризу і занепад, які розпочалисявIIIст.,державанездатнабулавитриматинавалуварварів.Припинен-нязавойовницькихвійнспричинилоскороченнякількостірабів,щоне-гативно позначилося на стані сільського господарства та ремесла. Щобякось компенсувати нестачу робочих рук, рабів та вільних селян сталиперетворюватинаколонів.

ПопризанепадРимськаімперіящезберігаласвоюпривабливістьдля завойовників: великі міста, багаті маєтки, доглянуті поля, вино-градники,сади,«вічні»римськідорогитощо.

Так сталося, що варварами в сприйнятті римлян стали, у першучергу, народи, які жили на просторах Європи: кельти, германці,слов’яни. Найбільший вплив на подальшу долю Західної Римської ім-періїсправилигерманці.

; Робота з термінами і поняттями

Велике переселення народів  — переміщення в IV—VII ст. германських, слов’янських, сарматських та інших племен на території Римської імперії.

Варвари  — зневажлива назва всіх іноземців, які не мали грецького і римського вихован-ня, не були причетними до їхньої культури, не знали їхньої мови.

; Робота з документомПРОПОВІДНиКСАЛьВІАНПРОВТЕЧУРиМЛЯН ДОВАРВАРІВ (VСТ.)

Бідні, знедолені вдови стогнуть, сироти без покровительства, ба-гато з них навіть знатного походження і освічені, тікають до варварів.Щобнезагинутипідвагоюдержавноготягаря,вонийдутьшукатиувар-варівримськоїлюдяності,бонеможутьбільшетерпітиварварськоїжор-стокостіримлян.

Запитання до документа1) Прощорозповідаєцейдокумент?2) Чимбулазумовленавтечаримськогонаселеннядоварварів?

19

Переважна частина германських племен у I—IV ст. розселилисяв прикордонних з імперією областях. Германці вирощували жито, яч-мінь, пшеницю, овес, розводили худобу, полювали та збирали по лісахі болотах ягоди, гриби тощо. Із болотних руд германці отримували за-лізо, ізякоговиготовлялизнаряддяпрацітазброю.

Сім’ї германців були великими. Під одним дахом жили декількадесятків найближчих родичів. Кілька сімей утворювали рід. Із родівскладалися племена, які в III—IV ст. почали об’єднуватися в могутніплемінні союзи.

СиСТЕМАВЛАДиУВАРВАРСьКихПЛЕМЕН

Сім’я

Народнізбори

Рід

Радастарійшин

Плем’я

Вождь

Племіннийсоюз

Дружина

Рим після декількох невдалих спроб підкорити світ варварів від-городивсявідньоголімесом —укріпленоюлінієюнакордонах,щоскла-далася з ровів, башт, воєнних таборів. Однак кордон не роз’єднав двасвіти, а скоріше поєднав їх. У прикордонних містах процвітала торгів-ля, усе більше германців ішли служити до римського війська, герман-ська знать переймала спосіб життя й звичаї римлян, відправляла своїхдітейнавчатисяантичноїмудрості.

ПротевIVст.розпочалисяподії,проякісучасникписавтак:«Гу-ни накинулися на аланів, алани — на готів, готи, що були вигнані зісвоєї батьківщини, відібрали в нас Іллірію. І це ще не кінець…» Світварварівприйшовурух,якийдіставназвуВелике переселення народів (IV—VII ст.). У Західну Римську імперію рушила сила-силенна варва-рів, зупинити яку було неможливо. Наслідком Великого переселеннянародівсталопадінняРиму(410р.),розоренняйоговандалами(455р.),загибельЗахідноїРимськоїімперії(476р.)істворенняварварськихко-ролівств.

2. Варварські королівства

; Розповідь учителяПершу варварську державу на території Західної Римської імпе-

рії—Тулузьке королівство —утвориливестготив418р.зазгодоюім-ператора Гонорія. Королівство фактично було самостійним, а його сто-лицеюсталомістоТулуза.

20

Приблизно в той самий час у Північній Африці виникло Ван-дальське королівство зі столицею на місці давнього Карфагена.

У басейні річки Рони в середині V ст. виникло Бургундське ко-ролівство зі столицею в Ліоні. Невелике за розмірами, воно мало зна-чний вплив на життя Західної Римської імперії.

Після усунення від влади римського імператора Ромула Авгус-тула виникло королівство Одоакра зі столицею в Равенні. Однак про-ти нового правителя змовилися імператор Східної Римської імперіїЗенон і молодий вождь остготів Теодоріх. У результаті цього остан-ній у 493 р. вдерся до Італії і, убивши Одоакра, проголосив себе«королем готів та італіків». Держава Теодоріха була найбільшим ізкоролівств, заснованих германцями на території Римської імперії.Проте після смерті імператора його держава припинила своє існу-вання.

Від середини V ст. розпочалося масове вторгнення на територіюколишньоїримськоїпровінціїБританіяпівнічно-західнихгерманськихплеменсаксів,англівіютів.Урезультатіанглосаксонськогозавоюван-ня на землях Британії утворилися сім королівств. Згодом завойовананими країна стала називатися Англією. У цей самий час у ПівнічнійГалліївиникалоФранкське королівство.Усіварварськікоролівстваіс-нувалинедовго:однірозпадалися,іншібулизавойовані.ЛишеФранк-ськекоролівствотривалийчасзберігалосвоюмогутність.Самевонові-діграло важливу роль у подальшому розвитку Європи.

; Робота з термінами і поняттями

Варварське королівство  — держави, створені варварськими народами на території За-хідної Римської імперії в V ст.

3. Франкська держава Меровінгів

; Колективна робота учнів з підручникомОпрацюйтевідповіднийматеріалпараграфайвизначтеособливос-

тіФранкськоїдержавиМеровінгів.(Результати роботи учнів учитель систематизує й уточнює за до-

помогоюнаведеногоматеріалу.)

; Додаткова інформація

ФРАНКСьКАДЕРжАВА МЕРОВІНГІВ

Назву«франки»(перекладаєтьсяяк«вільні»,«відважні»)почаливикористовувативідсерединиIIIст.щодогерманськихплемен,якіжи-

21

ливнижнійтасереднійтечіяхРейну.УVст.франкизахопилиПівніч-но-СхіднуГаллію.ОднимізнайвідомішихвождівфранківутойчасбувМеровей.Самевінзапочаткувавпершукоролівськудинастіюфранків—Меровінгів.НайславетнішимпредставникомцієїдинастіїставонукМе-ровея—корольХлодвіг (481—511).

У486р.хлодвігуклавсоюзізвождямиіншихплеменівирушиву римські володіння. Поблизу міста Суасон у вирішальній битві фран-кирозбилиримськівійська ізавоювалиПівнічнуГаллію,деутворило-сяФранкськекоролівство.

ПіслязавоюванняГалліїхлодвігзнищивбільшістьвождів,ізяки-ми разом воював проти римлян, і став королем — єдиним правителемдержави.

Усі питання хлодвіг вирішував самостійно або радився з довіре-нимиособами.Урозпорядженнікоролябулапостійнавійськовадружи-на,наутриманняякої,заримськимзвичаєм,почализбиратиподатки.Для збору податків і підтримання порядку в державі хлодвіг із близь-ких йому людей призначав правителів — графів. Найвищим суддеюуФранкськомукоролівствібувсамкороль.

СиСТЕМАУПРАВЛІННЯФРАНКАМиЗАхЛОДВІГА

Король

Королівськийдвір Дружина Графи Ополчення

жителі завойованої франками Північної Галлії були християна-ми.Длятогощобпосилитивладуйавторитетсередних,хлодвігразоміз дружиною в 496 р. прийняв християнство за західноримським зраз-ком.Завдякицьомухлодвігійогонаступникиздобулипідтримкузбо-ку християнського духівництва, що полегшило подальше підкоренняПівденної Галлії, а також сприяло зміцненню авторитету королівськоївладисередфранків.

До завоювання Галлії у франків не було писаних законів, а існу-валилишезвичаї,яківуснійформіпередавалисявідпоколіннядопо-коління. Такі правила поведінки називають звичаєвим правом. Записзаконів франків, зроблений за хлодвіга, є однією з найвизначнішихпам’ятокзвичаєвогоправауЄвропі.Віндіставназву«Салічна правда» (за назвою франкського племені, із якого походив хлодвіг,— салічніфранки)іставпершимзбірникомписанихзаконівуфранків.Наказавши

22

записатидавнізакони,хлодвігтимсамимпрагнувпідкреслити,щоко-рольсудивзадавнімизвичаямисвогонароду.

Після смерті хлодвіга Франкське королівство було поділенеміж чотирма його синами, які продовжили завоювання батька. Вод-ночас брати намагалися знищити один одного й загарбати чужіземлі.

Наприкінці VI ст. відбулися важливі зміни в системі землево-лодіння франків. Земельні ділянки, отримані франками після заво-ювання Галлії, стали їхньою приватною власністю — алодом, якийможна було вільно продати або заповісти. Поява приватної власнос-ті на землю свідчила про розпад давніх родових традицій і форму-вання основи нового суспільства.

У другій половині VII ст. Франкське королівство остаточно за-непало. Сучасники назвали цю добу «часом лінивих королів». Коро-лі з династії Меровінгів лишалися при владі, але насправді всі спра-ви вирішували королівські управителі — майордоми.

4. каролінги. Франкська імперія

; Розповідь учителяНаприкінціVIIст.єдиноїФранкськоїдержавифактичнонеісну-

вало,дотогожїйзагрожувалиновізавойовники—араби.Боротьбупро-ти арабів очолив майордом Карл Мартелл (715—741). Він розумів, щолишедобреозброєнийкіннотникможезупинитиарабів,основувійськаякихскладалалегкакіннота.Протеспорядженнявершникабулодужедорогим(дорівнюваловартості18—20корів),іпростийфранкськийво-їннемавзмогийогокупити.

Для придбання зброї і коней Карл почав відбирати землі в церк-вийпередаватиїхудовічневолодіннявоїнузаумовинесеннянимвій-ськової служби. Така форма володіння землею дістала назву бенефіцій (від латин. beneficium — благодіяння). Зі створенням важкої кіннотибуло започатковане середньовічне рицарство (від нім. Ritter — верш-ник,кіннийвоїн).

; Робота з термінами і поняттями

Бенефіцій — земельний наділ, який король або інший великий феодал надавав у довічне користування васалові на умовах несення військової чи адміністративної служби.

Спираючисьнакінневійсько,КарлМартеллрозбиварабів732 р.в битві під Пуатьє. Ця битва мала вирішальне значення для долі євро-пейськоїхристиянськоїцивілізаціїСередньовіччя—булозупиненона-ступарабо-мусульманськогосвітунаЄвропу.

23

Наступником Карла Мартелла став його син Піпін Короткий (741—768),якийспочаткутакожмавтитулмайордома.

Усунувши від влади останнього короля з династії Меровінгів,у 751 р. Піпін Короткий став королем. Щоб підкреслити священнийхарактер своєї влади, він здійснив обряд помазання на царство.

; Цікаво знати

Про обряд помазання на царство згадувалося в книгах СтарогоЗаповіту. Під час цього обряду вищі священнослужителі змазувалимиром (особливою священною олією) чоло, руки і спину короля. Прицьому, як вважалося, на монарха переходила дарована Богом вищаблагодать, і він перебував під божим захистом. Згодом обряд пома-зання на царство запозичили у франків інші європейські володарі.

Піпін Короткий передав свою владу сину Карлу, якого згодомназвуть Великим. Так була заснована нова династія, що дістала на-зву Піпінідів, або Каролінгів.

Карла Великого (742—814) вважають не тільки найвидатнішимпредставником династії Каролінгів, а й найвідомішим монархомусього Середньовіччя. Це й недивно. Король франків та «імператорЗаходу» швидко об’єднав у межах створеної ним імперії більшу час-тину Західної Європи. Він поклав край добі «темних віків», що па-нувала після загибелі Західної Римської імперії.

У той час із півночі й північного сходу державу Карла Вели-кого оточували землі германських племен, передусім саксів; на пів-дні була Іспанія, захоплена арабами-мусульманами; на сході жилиавари та слов’яни.

Ставши королем, Карл Великий у 773—774 рр. остаточно зни-щив Лангобардське королівство і приєднав його землі до своєї дер-жави. Найтривалішими і найважчими були війни проти саксів, щовелися протягом 772—804 рр. У 788 р. Карл захопив Баварське гер-цогство. Він воював проти слов’янських народів, а згодом уклав ізними союз проти аварів і розпочав війну з Аварським каганатом—державою, утвореною кочовиками-аварами в Паннонії (тепер терито-рія Угорщини). Ця війна тривала протягом 788—803 рр. Воїни Кар-ла Великого розгромили аварів, й Аварський каганат зник із картиЄвропи.

Унаслідок завоювань Карла Великого під його владою опини-лася значна територія, що за розмірами нагадувала колишню Захід-ну Римську імперію. Серед оточення Карла виникла ідея проголоси-ти його імператором на зразок давніх римлян. 25 грудня 800 р.папа Лев III під час урочистого різдвяного молебню увінчав уклін-ного короля Карла великого імперською короною й оголосив його

24

римським імператором. У 812 р. Візантія визнала Карла імперато-ром Заходу.

Попри війни король удосконалював систему управління держа-вою, піклувався про розвиток культури. Недарма цей час ученізгодом назвали «Каролінгським відродженням». То був період роз-витку освіти, відродження інтересу до праць давніх римських і грець-ких мислителів, майже забутих за попередніх століть.

Держава Карла Великого була поділена на окремі округи —графства. Призначені королем графи збирали податки, здійснювалисудочинство, очолювали місцеве ополчення.

Майже всі дрібні вільні власники землі перетворилися на за-лежних селян, оскільки не могли самі витримати тягар військовоїслужби і придбати необхідне спорядження. Тому Карл набирав довійська лише власників чотирьох наділів. Іншим селянам доводило-ся або на спільні кошти відправляти до війська одного кіннотника,або шукати захисників, які могли б звільнити їх від служби. Захис-никами селян ставали великі світські або церковні землевласники.Залежні селяни звільнялися від військової служби і втрачали давніправа: їхнім суддею і господарем ставав захисник.

5. Загибель імперії карла Великого. Утворення держав Середньовічної Європи

; Колективна робота учнів з підручникомОпрацюйте відповідний матеріал параграфа і визначте причини

загибелі імперіїКарлаВеликого.(Результати роботи учнів учитель систематизує й уточнює за до-

помогоюнаведеногоматеріалу.)

; Додаткова інформаціяКарл Великий помер 814 p. та був похований в Аахені, де жив

останні роки. Після смерті короля створена ним імперія проіснуваланедовго.Причинирозпадуполягалиусамомухарактерідержави,ство-реної Карлом Великим.

Він силою об’єднав народи, різні за рівнем розвитку і культу-рою, у яких спільною була лише християнська віра. Господарство ма-ло натуральний характер: усі необхідні речі та продукти вироблялисяне для продажу, а для власного споживання. Відсутність торговель-них зв’язків спричинила ізоляцію окремих областей держави КарлаВеликого.

Графи,якіуправлялиземлями,прагнулизакріпитиїхзасобою,щоб передавати в спадщину нащадкам. Навіть власники дрібних бе-

25

нефіціїв вважали їх своєю власністю. Графства, а також великі тадрібні землеволодіння перетворювалися на центри політичного і гос-подарськогожиття.Оскількитакихволодіньбулобагато,аміцноїсис-теми управління у Франкській імперії не існувало, то вона почалашвидко розпадатися. За онуків Карла Великого— Лотаря, ЛюдовикаНімецького і Карла Лисого — протистояння загострилося.

У 843 р. на з’їзді у Вердені онуки імператора уклали угоду проподіл імперії на три частини. Імператорський титул зберігався за Ло-тарем, але ніяких особливих прав щодо братів, які стали самостійни-ми королями, він не мав. Верденський поділ імперії онуками КарлаВеликого започаткував три майбутні західноєвропейські держави —Німеччину, Італію і Францію.

IV. закріплення нОвих знань

I ВАріАнТ

; Бесіда за запитаннями1. ЯкідванесхожісвітистоялибілявитоківСередньовічноїЄвропи?2. Що такелімес?3. Якуназвумалапершаварварськадержава,утворенанатериторії

ЗахідноїРимської імперії?4. Назвіть першукоролівськудинастіюфранків.5. Що таке«Салічнаправда»?6. хтоуправлявФранкськоюдержавоюу«добулінивихкоролів»?7. Що такебенефіцій?8. Коли відбуласябитваприПуатьє?9. Що таке«Каролінгськевідродження»?

II ВАріАнТ

; Дидактична гра «Чиста дошка»Учитель перевіряє результати виконання завдань до гри «Чиста

дошка», запропонованої учням перед початком розгляду нового мате-ріалу.

V. підСумки урОку

; Заключне слово вчителяПодії, які було розглянуто на уроці, мали важливе значення

для історії Європи. За відносно невеликий історичний період суттє-во змінилася її політична карта. На місці неозорих володінь Риму

26

виникли нові держави, що започаткували в Європі добу Середньо-віччя.

Засновника Франкської імперії Карла Великого вважають най-знаменитішим монархом Середньовіччя. Він фактично поклав крайдобі «темних віків» і об’єднав більшу частину Західної Європи в ім-перію. Вважається, що становлення нової Європи і західноєвропей-ської середньовічної цивілізації відбулося саме за часів Карла Ве-ликого.

VI. дОмашнє завдання

1. опрацюйте § 1 підручника.

2. За додатковими джерелами складіть історичний портрет карла Вели-кого.

Урок № 4

Тема. Візантійська імперія. Мета: ознайомити учнів з особливостями виникнення, розвитку й загибелі Візантій-

ської імперії; пояснити зміст термінів і понять «василевс», «синкліт», «Звід гро-мадянського права», «грецький вогонь», «іконоборство», «фреска», «мозаїка», «ікона»; формувати вміння на підставі ознайомлення з окремими фактами ви-значати, які риси історичного явища вони характеризують; сприяти розвитку естетичного виховання учнів на прикладах візантійського мистецтва (архітек-тура, фрески, мозаїка, іконопис).

Тип уроку: комбінований. Обладнання: підручник, атлас, карти «Візантія за Юстиніана», «Візантія і слов’яни в VII—

IX ст.». Основні терміни і поняття: василевс, синкліт, Звід громадянського права, грецький вогонь, іко-

ноборство, фреска, мозаїка, ікона. Основні дати і події: 395 р.— поділ Римської імперії на Західну і Східну; 532 р.— повстання «Ні-

ка» в Константинополі; 726—843 рр.— боротьба між іконоборцями та іконо-шанувальниками; 1204 р.— утворення Латинської Романії; 1261 р.— віднов-лення Візантійської імперії; 1453 р.— загибель Візантійської імперії.

27

Структура уроку

I. організація навчальної діяльності II. Перевірка домашнього завдання III. Актуалізація опорних знань IV. Вивчення нового матеріалу

1. Народження Візантії.2. Візантія за Юстиніана I Великого.3. Візантія та араби. Правління Льва III Ісавра. Іконоборство.4. Правління Македонської династії. Епоха Комнінів.5. Катастрофа 1204 р. Відродження і загибель Візантії.6. Побут і культура Візантії.

V. Закріплення нових знань VI. Підсумки уроку VII. Домашнє завдання

Хід уроку

I. Організація навчальнОї діяльнОСті

Учительоголошуєучнямтемуйосновнізавданняуроку.

II. перевірка дОмашньОгО завдання

; Бесіда за запитаннями1. Пояснітьтвердження.Узавершальнийперіод існуванняРимської

імперіївідбувавсяпроцесварваризаціїРимуіроманізаціїварварів.2. Як, коли і чому на теренах Західної Римської імперії виникли

варварськікоролівства?Покажіть їхнакарті.3. РозкажітьпророзвитокФранкськоїдержавизаправлінняМеро-

вінгів.4. Охарактеризуйте розвитокФранкської імперії.5. Представте класу підготовлений вами проект за темою «Історич-

нийпортретКарлаВеликого».6. Як відбувсярозпадФранкської імперії?Учомуйогопричини?

III. актуалізація ОпОрних знань

; Бесіда за запитаннями1. хто,коли іякзаснувавКонстантинополь?2. Коли іяквиниклаСхіднаРимська імперія?3. Коли іякфранкизупинилипросуванняарабів?

28

IV. вивчення нОвОгО матеріалу

; Дидактична гра «Три речення»(Дидактичнагра«Триречення»сприятимеактивізаціїсприйнят-

тяучняминовогоматеріалу.)Правила гри. Після розгляду матеріалу учні повинні передати

зміст кожного з пунктів плану уроку трьома простими реченнями. Пе-реможцемстаєучень,розповідьякогонайточнішевідображатимезмістрозглянутогоматеріалу.

1. народження Візантії

; Розповідь учителяВізантійськуімперіюісторикиназивають«золотиммістком»між

СтародавньоюісторієютаНовимчасом.У«темнівіки»РанньогоСеред-ньовіччявізантійцізбереглидосягненняантичноїкультурита,поєднав-шиїхз ідеаламихристиянства,передалисусіднімнародам.

На місці давньої грецької колонії Візантія римський імператорКонстантин I Великий у 330 р. заснував нову столицю Римської імпе-рії — місто Константинополь. За назвою «Візантія» історики згодомі назвали Східну Римську імперію. Проте самі візантійці іменували се-беромеями(римлянами),асвоюдержаву—ромейською.

Часом появи Східної Римської імперії, або Візантії, вважають395 р., коли імператор Феодосій Великий поділив імперію між своїмисинами. Під час варварських завоювань хитрі константинопольські ім-ператоризмогливрятуватисвоїволодінняйспрямувативарварівназем-ліЗахідноїРимськоїімперії.УтойчасколиЗахіднаЄвропалежалавру-їнах,Візантійська імперіязміцнюваласяйрозквітала.

НаселенняВізантіїстановилигреки,сирійці,євреї,єгиптяни,ві-рмени,грузинитаіншінароди.НайбільшимимістамибулиКонстанти-нополь,Александрія,Антіохіяізнаселеннямпо200—300тис.жителів.Столицяімперії—Константинополь—буларозташовананаберезіпро-токи Босфор, де перетиналися найважливіші торговельні шляхи: мор-ський — із Чорного моря до Середземного та суходільний — із Європидо Азії. Візантія вела торгівлю з Китаєм, Іраном, Індією, країнами За-хідноїтаСхідноїЄвропи.

ЗасвоїмдержавнимустроємВізантіябуламонархією.Усяповно-тавладиналежалавасилевсу(грецьканазваімператора),якийбув«ниж-чим від Бога і наступним після Бога». християнська церква підтриму-валавладуімператора,вважалайогозахисникомцерквийвимагалавідпідданихвіддаватийомубогорівнушану.Однакважливоюособливістюбуло те, що священною вважалася лише посада імператора, а не йогоособа. Імператор не успадковував престолу, а обирався армією, синклі-

29

том (грецька назва Сенату) і народом. Водночас влада імператора булаабсолютною та необмеженою. Він був понад законом, розпоряджавсяжиттямімайномсвоїхпідданих.Імператорправивкраїноюзадопомо-гою великої кількості чиновників, а також синкліту, що був дорадчиморганомпри імператорі.Вінбув іглавоюдержави, івищимзаконодав-цем,ікерівникомуряду,івищимсуддеюіголовнокомандувачемармії.

2. Візантія за Юстиніана I Великого

; Розповідь учителяЗачасівправлінняЮстиніана I(527—565рр.)Візантійськаімпе-

рія досягла вершини своєї могутності. юстиніан мав добру освіту, бувпрацелюбним,рішучим,наполегливиміталановитимкерівником.Про-те в ньому ніби співіснували дві особистості. З одного боку, юстиніандозволявбудь-якійлюдинівисловитивласнудумкуініколинепоказу-вавсвогонезадоволеннязовні,алеводночас,засвідченнямисучасників,бувхитриміпідступним,умілоприховувавгнів.

ЗарозумомівдачеююстиніанувідповідалайогодружинаФеодо-ра. У 527 р. юстиніан і Феодора були проголошені імператором та ім-ператрицеюВізантійської імперії.

За наказом юстиніана I в 528—534 рр. було укладено збірку за-конів «Звід громадського права», де поєдналися давні правові нормиРиму й духовні цінності християнства. «Звід…» проголошував рівністьусіх громадян перед законом. хоча рабство не скасовувалося, але забо-ронялося вбивати рабів і вони отримували змогу звільнитися. Закониюстиніана зрівнювали в правах чоловіка та жінку, забороняли розлу-чення,засудженехристиянськоюцерквою.У«Зводі…»проголошувала-ся ідея необмеженої та абсолютної влади імператора. Було закріпленоправо недоторканності приватної власності. «Звід…» став основою длярозроблення законів більшості країн Західної Європи у XII—XIV ст.

Перетворення, розпочаті юстиніаном, потребували значних ко-штів.Зростанняподатків,хабарництвочиновниківу532р.викликаливКонстантинополіповстання,якедісталоназву«Ніка» (черезгаслопо-встанців «Ніка!» — «Перемога!»). Тривало воно вісім днів. Імператорпідкупив ватажків повстання і за допомогою загонів варварів-найман-цівпридушивзаколот,убившиблизько35тис.людей.

Розправившись із повстанцями, юстиніан узявся за здійсненняголовноїметисвогожиття—відновленняРимськоїімперіївколишніхкордонах.

У 534 р. візантійська армія на чолі з видатним полководцем Ве-лизаріємрозгромилавандалів ізахопилаПівнічнуАфрику.ДаліарміяВелизарія, оволодівши островом Сицилія, вдерлася до Італії, у 536 р.без бою вступила до Риму, а за три роки візантійці захопили столицю

30

варварівРавенну.Здавалося,щоюстиніанужемайжедосягзаповітноїмети,алетутВізантіязазналанападузбокуслов’яніперсів.Імператорвідкликав Велизарія і відправив його з армією на захист східних кор-донів.Полководецьупорався ізцимзавданням.Дозавоюванняземельна Заході юстиніан повернувся лише 552 р., і хоча не зміг відновитимежіРимськоїімперіїчасівімператораКонстантина,протезбільшивте-риторіюсвоєїдержавимайжевдвічі.

За часів правління імператора юстиніана I Візантійська імперіяперетворилася на центр християнської цивілізації серед варварськогосвіту.

3. Візантія та араби. Правління Льва III ісавра. іконоборство

; Колективна робота учнів з підручникомОпрацюйте відповідний матеріал параграфа і дайте відповіді на

запитання.1) УчомуполягалозначенняборотьбиВізантійськоїімперіїзараба-

ми?2) Чимбулазумовленаборотьбапротишанувальниківіконічимво-

назавершилася?(Результати роботи учнів учитель систематизує й уточнює за до-

помогоюнаведеногоматеріалу.)

; Додаткова інформаціяУ першій половині VII ст. біля кордонів Візантії з’явився новий

ворог—араби.Підпрапором«священноївійнивім’яАллаха»вонироз-почалистрімкезавоюваннясхіднихвізантійськихпровінцій.Протягом636—642 рр. Візантія втратила Сирію, Палестину, Верхню Месопота-мію,ащечерезпівстоліття—ПівнічнуАфрику.Порівняноздобоююс-тиніанаIтериторія імперіїзменшиласявтричі.

Незабаромарабипоклаликрайпануваннювізантійцівінаморях,створившимогутнійфлотівідібравшиунихостровиКрит,Сициліютатериторії на узбережжі Балканського півострова. Починаючи з 672 р.арабикількаразівнамагалисязахопитиКонстантинополь,однаквізан-тійці відбивали їх від стін міста, а арабський флот знищували «грець-ким вогнем».

; Цікаво знати«Грецький вогонь» — таємну зброю Візантійської імперії — ви-

найшов сирійський архітектор і хімік Каллікон. Це була палаюча су-міш,якупідтискомвикидализіспеціальнихпомпабоналиваливмуш-лійкидализкатапультнаворожікораблі.Складцієїсумішінастількиретельно приховувався, що й досі всі її складники невідомі. Вірогідно,

31

«грецькийвогонь»містивсмолу,сірку,селітру,нафту.Наслідкивико-ристання«грецькоговогню»булижахливими.Палаючарідинаперетво-рювала все на попіл, її неможливо було загасити й урятуватися від неїплавом:сумішгоріланаводі.Упродовжстолітьволодінняцієюзброєюзабезпечувалоперемогивізантійцям,особливонаморі.

У717р.арабивтретєрозпочалиштурмКонстантинополя.Завдя-кирішучимдіямвізантійськоговійськаначолізімператоромЛьвом III Ісавром (717—741) ворога вдалося зупинити й відкинути від міста. Із1800 кораблів в арабів залишилося лише п’ять, із 200 тис. воїнів уря-тувалосялише30тисяч.

Перемога Льва III Ісавра над арабами зупинила просування ара-бівназемліВізантійськоїімперіїтаврятувалахристиянськуЄвропувідмусульманськоїнавали.

Боротьба проти арабів спонукала Льва III Ісавра реорганізувативізантійськуармію.

Імператорвирішивстворитикінневійсько.Однакозброєннякіннот-никакоштувалодорого.Тодівізантійціскористалисядосвідомарабів:во-нироздавализемліізселянами,щоїхобробляли,воїнам,якізаприбутоквідцихземельмогликупуватиконейтаозброєння.Протездійсненняцієїідеївимагаловільнихземельдлярозподілу.Великимиземельнимиділян-камиволоділацерква.Можливістьотриматиїхз’явиласявімператоразав-дякирухуіконоборців,приводомдоякогосталисуперечкиміжприхиль-никамийпротивникамившануванняікон,хрестівісвятихмощей.

; Робота з термінами і поняттями

Іконоборство  — релігійно-політичний рух, спрямований проти вшанування ікон.Противникившануванняіконстверджували,щопоклонінняіко-

нам є ідолопоклонством, оскільки це поклоніння речам, а не Богу, алеприхильники вшанування ікон були іншої думки: вони вважали, щовцихсвятихпредметахприсутняБожасила.

ЛевIIIскориставсяізцихсуперечок:у726р.вінвидавуказпрозаборонупоклонінняіконам,розпочавшивідбиратиземлівмонастирів.Ділянкивідібранихмонастирськихземельнадавалисявоїнам-кіннотни-кам.НаселенняВізантіїрозділилося:військовазнатьпідтримувала ім-ператора,абільшістьпростогонародуйдухівництвазасуджувалайого.Боротьбаміжприхильникамитапротивникамишануванняіконтрива-ла понад століття. Нарешті в 843 р. шанувальники ікон перемогли:культіконбуловідновлено,аіконоборцівзасудженоцерквою.Уційбо-ротьбі загинула велика кількість шедеврів візантійського мистецтва.

Рух іконоборців дав можливість Льву III Ісавру створити візан-тійськукінноту,щоперетвориласянаокремусуспільнуверствуназра-зокзахідноєвропейськихрицарів.

32

4. Правління Македонської династії. Епоха комнінів

; Розповідь учителяДоба правління імператорів Македонської династії стала часом

розквітуВізантії.Константинопольперетворивсянанайбільшийнатойчас торговельний центр, а візантійські купці підпорядкували собі всюторгівлюміжЗаходоміСходом.Самезавдякиторгівлідоскарбниціім-ператоранадходиливеличезніприбутки.

Засновником Македонської династії став імператор Василій I(867—886).

НаприкінціIXст.Візантіярозгорнулаактивнудіяльністьізхрис-тиянізаціїсусідніхварварськихнародів.Посланціконстантинопольсько-го патріарха вирушали нести світло християнської віри до сербів, бол-гар і у Великоморавську державу. Проповідники Кирило і Мефодійстворили слов’янську абетку й переклали Біблію слов’янською мовою,щостворилоумовидляпоширенняхристиянствасередслов’ян.

; Цікаво знатиМайбутній імператор Василій I народився в селянській родині.

Під час одного з болгарських набігів потрапив у полон і тривалийчас жив серед своїх поневолювачів. Після повернення до Візантії Ва-силій улаштувався працювати конюхом в імператорських стайнях.Завдяки красі, розуму, силі та іншим здібностям він зробив чудовукар’єру: із конюха виріс до співправителя імператора Михаїла III.Імператор швидко став відчувати небезпеку з боку свого співправи-теля і наказав його вбити. Проте Василій виявився спритнішим: убивМихаїла III і сам став імператором. Щоб не втратити владу, він уста-новив порядок, за яким престол могли успадкувати лише члени прав-лячої династії. Завдяки цьому наступники Василія I правили Візан-тією до 1081 р.

Від другої половини IX ст. Візантія розпочала тривалі війни заповернення втрачених територій. Найбільших успіхів у цьому досягімператор Василій II Болгаробійця (976—1025).

ПравлінняВасиліяIIрозпочалосязатяжкихчасів.Наземліім-періїпочалисянабігиболгар.ЦарБолгаріїСамуїл,скориставшисьтри-валими візантійськими заколотами знаті проти імператора, захопивСхіднуБолгаріюічастинуСербії.Лишев1014р.віндомігсявирішаль-ної перемоги над болгарами.

Безперервні війни, які вела Візантія на початку XI ст., висна-жили її. У середині країни між знаттю та імператором розгорнуласяборотьбазапрестол.Покитривалаборотьбазавладу,арміяслабшала,а імперія знову опинилася в оточенні ворогів. На Балкани з Причор-номорських степів вдерлися орди печенігів і болгар. Нормандці захо-

33

пили останні володіння візантійців в Італії. Однак найнебезпечніши-ми ворогами були турки-сельджуки, які наступали на східні кордониімперії.

; Цікаво знатиТурки-сельджукиналежалидотюркськихнародів,давнябатьків-

щинаякихрозташовуваласявнизовинірічкиСирдар’ї,поблизуАраль-ського моря. Звідси одне з тюркських племен на чолі з вождем Сель-джуком перекочувало на захід. Поступово турки-сельджуки підкорилиінші тюркські й турецькі племена та захопили більшу частину Перед-ньоїАзії,Ірак,Іран,СереднюАзію.НавітьправительАрабськогохалі-фату, багдадський халіф, був змушений підкоритися туркам і визнатиїхньоговождяТоргул-бекасултаномі«царемСходуіЗаходу».Відпід-коренихіранцівтуркиприйнялиісламйутворилиновувеликумусуль-манськудержаву—Сельджуцькийсултанат.

У1068р.візантійськийімператорРоманIVрозпочаввійнупро-ти турків, які спустошували землі імперії. Війна точилася з перемін-ним успіхом. Навесні 1071 р. біля вірменського міста Манцикерта ві-зантійська армія зазнала цілковитої поразки. Імператор і всівоєначальники потрапили в полон. Султан Альп-Арслан («хоробрийЛев») відпустив імператора лише після його згоди виплачувати сель-джукамвеличезнуданину.

Звістка про поразку під Манцикертом приголомшила візантій-ців—переможенийімператорвтративпрестол,адоговірізсельджука-мибулорозірвано.

Турки, не отримавши обіцяного, рушили завойовувати візантій-ські володіння в Малій Азії. На захоплених землях вони утворилидержаву Румський султанат, або Рум (Рим), — так завойовники нази-вали Візантію. Тепер зі своїх володінь вони могли бачити палац Кон-стантинополя,щорозкинувсянапротилежномубоцізатоки.

ЗагрозанеминучоїзагибеліВізантіївикликалановухвилюбороть-бизаімператорськийпрестол.Нарештіу1081р.довладиприйшовдо-свідчений воєначальник Олексій Комнін (1081—1118), який заснувавновудинастію Комнінів (1081—1204 рр.),яканацілестоліттяповерну-лаВізантіїколишніславуймогутність.Спираючисьнасвоїхприбічни-ків, він придушив бунтівну константинопольську знать, конфіскував їїмайно інабравнаймануармію.

ЗапідтримкиновоїарміїОлексійрозпочаввійнупротиворогівім-перії. Спершу він прогнав від східних кордонів турків, а потім рушивпроти норманів. Після чотирирічної війни, в 1085 р., Олексій перемігнорманів і примусив їх залишити Балканський півострів. Шляхом ди-пломатії він упорався із загрозою з боку печенігів. Завдяки щедрим

34

дарам імператор зробив своїми союзниками інших кочовиків — полов-ців, за допомогою яких і розбив печенігів. Після цих перемог у Візан-тійській імперіїнаставспокій.

За часів правління сина Олексія Іоанна I Комніна (1118—1143 рр.) Візантіярозпочалаборотьбузісвоїмторговельнимконкурен-том—Венецією.Занаказомімператоравсіхвенеціанськихкупцівбу-ло кинуто до в’язниць і відібрано їхні торговельні привілеї. Мабуть,ніхтосередвізантійцівтодінемігуявити,доякихнаслідківпризведецяподіявмайбутньому.Покиімперіявеланаполегливуборотьбу,по-ряд із її східними кордонами знову посилився Румський султанат.У 1076 р. імператор Мануїл I розпочав грандіозний похід проти тур-ків,однакубитвібілямістаМіріокефалазазнавнищівноїпоразки.Ві-зантія втратила свої володіння в Малій Азії. Останнє століття славиВізантіїминуло: імперіянавсіхсвоїхкордонахперейшладооборони.

5. катастрофа 1204 р. Відродження і загибель Візантії

; Розповідь учителяПо смерті Мануїла I Візантія остаточно занепала. Розпочалася

жорстока й кривава боротьба за владу, останній імператор із династіїКомнінівАндронік I (1183—1185рр.)закривавивсвоїрукивбивствомпопередника,14-річногоОлексія II (1180—1183рр.),установивукра-їні справжній терор та був убитий розлюченим натовпом під час по-встаннявКонстантинополі.НовимімператоромставІсакАнгел(1185—1195 рр.). Проте імперія розпадалася на очах. Угорці оволоділиДалмацією, нормани знову вторглися на Балкани, болгари звільнили-ся від влади візантійців і відродили свою державність, серби здобулинезалежність.

ОднакІсакАнгелзамістьтого,щобпіклуватисяпродержаву,ви-трачав значні кошти на будівництво величних споруд та інші особистіпотреби.Скориставшисьневдоволеннямнароду,братосліпивімперато-ра й захопив трон, ставши Олексієм III (1195—1204 рр.). Проте син Іс-аказмігутектидоІталії,дезвернувсядорицарів,щоготувалисядоЧет-вертого хрестового походу, із проханням допомогти йому повернутибатьків трон. Уперше за весь час існування «місто Константина» булозахопленейпограбованеворогом.

ЗемліВізантії,захопленіхрестоносцями,назвалиЛатинськоюРо-манією (Романією називали в Західній Європі Візантію) і поділили наЛатинську імперію(абовласнеРоманію)зістолицеювКонстантинопо-лі та залежні від неї держави хрестоносців на Балканах, володіння Ве-неції,ГенуїтаОрденуіоаннітів.16травня1204р.всоборіСвятоїСофіїкоронувався перший імператор Романії, один із вождів хрестоносців,фландрськийграфБолдуїн.

35

Назавойованихземляхлатинянивстановилизахідноєвропейськіпорядкизафранцузькимзразком.

Латинянинезмоглипідкоритивсівізантійськіпровінції—візан-тійці чинили відчайдушний опір. У непідкорених землях виникли тригрецькідержави,щовважалисянаступницямиімперії—Нікейськаім-перія,ЕпірськецарствоіТрапезундськаімперія.Цідержавирозгорну-либоротьбузавідновленняВізантії.Поступовопровіднарольубороть-бі проти латинян перейшла до Нікейської імперії. Новим імператоромбулообранопредставниказнатногородуФеодораЛаскаріса,якийпочавборотьбузавідродженняВізантії.

Вирішальних успіхів у боротьбі за відновлення Візантії досяг ні-кейський імператор Іоанн III Ласкаріс (1222—1254 рр.). На третьомуроці свого правління Іоанн III розбив війська хрестоносців. Потім вінпоступово об’єднував під своєю владою більшість колишніх візантій-ськихземель.

; Цікаво знатиЗа часів правління Іоанна III імперія досягла розквіту, який

нагадував її жителям давні часи. Розвивалися сільське господарство,ремесла. Для сприяння розвитку ремесел Іоанн заборонив своїм під-даним носити одяг з іноземних тканин і наказав користуватися ли-ше тим, що зроблено візантійськими майстрами.

Візантійську імперію було відновлено за нікейського імперато-ра Михаїла VIII Палеолога (1259—1282 рр.), засновника останньоїдинастії візантійських імператорів.

Латиняни на той час зазнали від візантійців багатьох відчут-них ударів, але ще утримували Константинополь. Щоб оволодіти міс-том, імператор Михаїл VIII наказав поставити у фортецях поряд ізмістом гарнізони, які постійно здійснювали вилазки проти латинян.Одного разу загін нікейського імператора, що рухався повз Констан-тинополь, вирішив у черговий раз налякати противників.

Сталося так, що всі сили хрестоносців були в морському похо-ді проти нікейців і в місті залишався лише імператор із невеликимзагоном. Нікейці легко оволоділи стінами, відкрили ворота містаі впустили інших. Так несподівано візантійці захопили Константино-поль. Коли хрестоносці повернулися, то спробували дістатися до міс-та, але зазнали поразки й були змушені на кораблях повертатися доЗахідної Європи. Так Латинська Романія припинила існування.

15 серпня 1261 р. Михаїл VIII Палеолог став першим імпе-ратором відновленої Візантійської імперії. Проте влада візантій-ських імператорів поширювалася лише на частину Балканськогопівострова, невелику територію Малої Азії та кілька островів в Егей-ському морі.

36

Відродженійімперіївідразупочалазагрожуватинованебезпека—турки-османи,ізякимивонавпоратисянезмогла.29травня1453р.ти-сячолітня імперія впала. Деякі історики говорять про цю дату як прокінецьепохиСередньовіччя.

6. Побут і культура Візантії

; Колективна робота учнів з підручникомОпрацюйте відповідний матеріал параграфа і визначте особливо-

стіпобутувізантійцівтаздобутки їхньоїкультури.(Результати роботи учнів учитель систематизує й уточнює за до-

помогоюнаведеногоматеріалу.Завідсутностідостатньоїкількостічасуможнадоручитивиконатицезавданнявдома.)

; Додаткова інформаціяЗанепадкультури,щовідбувавсянаЗаходіпісляварварськоїна-

вали, не торкнувся Візантійської імперії. життя візантійців за Серед-ньовіччярозвивалосяназразокжиттядавніхримлян.

ПобутБудинки візантійців були обставлені, залежно від прибутків гос-

подаря,різноманітнимимеблями.Простівізантійцісиділинастільцяхза столами, а відпочивали у високих кріслах — римський звичай вжи-вати їжу лежачи зник. Одяг ховали у скрині. У будинках знаті меблібулиприкрашенірізьбленням,оздобленікоштовнимкамінняміслоно-воюкісткою.Ліжкайпідлогивкривалисякилимамиізвіринимишку-рами.Убільшостібудинківзнатібулизаскленівікна,вониопалювали-ся жаровнями з вугіллям й освітлювалися масляними світильниками.Бідняки тіснилися в убогих комірках, де з меблів міг бути лише одиннапханийочеретомматрац.

Їли візантійці зазвичай двічі на день. У будинках знаті влашто-вувалися великі бенкети, де гостей пригощали рідкісними стравами.Длябільшостіпростихвізантійцівзвичноюїжеюбуливаренариба,бо-би,хліб,сир,різноманітніовочітафрукти.

За одягом візантійця можна було визначити, до якої суспільноїверствивінналежить.Знатьносилаодяг,виготовленийізлляних,вов-няних, шовкових тканин, прикрашений орнаментом. На бенкети звер-хуодягалидовгийплащ—хламіду.Звичнимодягомпростихвізантій-ців був хітон — сорочка з грубої тканини, штани, чобітки і короткийплащ.Заможніжінкийчоловікиносилибагатоювелірнихприкрас:ка-блучок,браслетів,застібокнаплащахтощо.

Важливе місце в побуті візантійців посідала християнська церк-ва. Усі найважливіші події життя людей були пов’язані з церковнимиобрядами — хрещенням, вінчанням, похороном. У містах було багато

37

храмів.Кількаразівнаденьвізантійцімолилися:ранковайвечірнямо-литвибулиобов’язковими.ОсобливопоклонялисяБогородиці,уважаю-чи її захисницеюгрішників,ближчоюдолюдей,ніжхристос.

КультураЗабагатовіковийперіодсвогоіснуванняВізантіястворилапотуж-

ну ісвоєріднукультуру,щоввібралавсебедавньоримськітрадиції.Відпочаткуйдокінцяіснуванняімперіївізантійськесуспільство

дуже поважало й цінувало знання. Уміння читати й рахувати було по-ширенесередбільшостінаселенняВізантії.Потягдоздобуттязнаньсти-мулювалапостійнапотребадержавивосвіченихлюдях,необхіднихдляпоповнення складу державних урядовців. Освічена людина у Візантіїмала можливість обійняти високу посаду, що відкривало шлях до вла-дийбагатства.

Візантія набагато перевищувала країни Західної Європи за кіль-кістю освічених людей завдяки розвиненій мережі шкіл, що були якбезкоштовними — церковні, монастирські, міські, де могли навчатисядіти бідняків, так і платними — приватні, для дітей візантійської зна-ті. Школа мала два ступені: початковий і середній. У початковій шко-лі вивчали три головні цикли наук — «тривіум»: граматику, діалекти-ку та риторику. Середній ступінь передбачав «квадріум», до якоговходили чотири головні предмети: арифметика, геометрія, астрономіятамузика.Крімцихголовнихнаук,урізнихшколахдодаткововивча-лисяетика,право,політика,філософськінауки.

Великідосягненнябулизробленівізантійцямиврозвиткунауко-вихзнань.УченийЛевМатематик,одиніззасновниківалгебри(вінпер-шийпочаввикористовуватилітерніпозначення),винайшовуIXст.світ-ловий телеграф для передання повідомлень на відстані. За допомогоюцьоговинаходувстолицідізнавалисяпровторгненняарабівнасхіднихкордонах імперії.

; Цікаво знатиІмператор Константин Багрянородний (913—959) вирішив зібра-

тивсізнання,накопиченілюдствомвідпочаткусвого існування.Сотнівчених за його наказом розпочали цю грандіозну працю. Вони написа-либлизько50своєрідних«енциклопедій»таокремихтрактатівзастро-номії, медицини, історії, географії, військового мистецтва, дипломатіїтаіншихнаук.Самімператортакожнаписавкількатворівдоцьогозі-браннянауковихзнаньлюдства.Донашогочасузбереглисяпраціімпе-ратора«Профеми»,«Проуправлінняімперією»і«Процеремонії імпе-раторськогодвору».

Візантія мала надзвичайно високий для свого часу рівень роз-витку будівельної техніки. Ви вже знаєте про храм Святої Софії

38

в Константинополі, побудований у VI ст. за наказом імператора юсти-ніанаІ. Спорудити його було можливо за умови досконалого володіннябудівельною справою: умінням виготовляти міцну цеглу, якісний вап-няний розчин, укладати цеглу, створювати монументальні бані тощо.

З архітектурою був тісно пов’язаний живопис. Візантійські май-стриприкрашалистінихрамівфресками —розписомводянимифарба-мисироїштукатуркитамозаїками —зображеннями,викладенимиріз-нокольоровими камінцями або шматочками смальти (різнокольоровогоскла). Визначними зразками мистецтва візантійської мозаїки були зо-браження в храмі Святої Софії в Константинополі, зображення імпера-тора юстиніана та імператриці Феодори в церкві Сан-Вітале в Равен-ні. Високого рівня розвитку досягло мистецтво ікони — живописнихзображень христа, Богоматері та різних біблійних сюжетів надерев’яних дошках.

V. закріплення нОвих знань

I ВАріАнТ

; Дидактична гра «Три речення»Перевірка й обговорення результатів виконання учнями завдань

додидактичноїгри«Триречення».

II ВАріАнТ

; Бесіда за запитаннями1. Яку подіювважаютьчасомпоявиВізантії?2. Заправлінняякогоімператорабулоукладено«Звідгромадянсько-

гоправа»?3. Коли білякордонівВізантіївпершез’явилисяараби?4. хтобувзасновникомдинастіїКомнінів?5. Чому 1204р.ставдляВізантіїкатастрофою?6. Коли загинулаВізантійська імперія?

VI. підСумки урОку

Учитель нагадує учням провідні ідеї матеріалу, розглянутого науроці,абопропонує їмзробитицесамостійно.

VII. дОмашнє завдання

1. опрацюйте § 2 підручника.

2. Складіть історичний портрет Юстиніана I, Льва III ісавра або олексія I ком-ніна (за вибором).

39

Урок № 5

Тема. Арабський халіфат. Мета: розкрити особливості природи й населення Аравійського півострова, виникнен-

ня ісламу та його ролі в об’єднанні арабів; з’ясувати, завдяки чому арабам вда-лося підкорити великі території в Азії, Африці і Європі; пояснити, як відбувався розвиток арабського халіфату за Омейядів та Аббасидів; пояснити зміст термінів і понять «іслам», «мусульмани», «Коран», «хіджра», «халіф», «Арабський халіфат», «Омейяди та Аббасиди», «східна деспотія», «емір»; розвивати вміння здобувати нові знання, поєднуючи інформацію з розповіді учителя, підручника та історич-ної карти; виховувати в учнів повагу до загальнолюдських ідеалів, які потрібно наслідувати незалежно від релігійних переконань.

Тип уроку: комбінований. Обладнання: підручник, атлас, карти «Арабські завоювання у VI—IX ст. Утворення халіфа-

ту», «Розпад Арабського халіфату». Основні терміни і поняття: іслам, мусульмани, Коран, хіджра, Арабський халіфат, Омейяди та Аб-

басиди, східна деспотія, емір. Основні дати і події: 622 р.— хіджра, початок мусульманського літочислення; 661—750 рр.—

халіфат Омейядів; 750—1258 рр.— халіфат Аббасидів.

Структура уроку

I. організація навчальної діяльності II. Мотивація навчальної діяльності III. Перевірка домашнього завдання IV. Актуалізація опорних знань V. Вивчення нового матеріалу

1. Аравійський півострів та його населення.2. Виникнення ісламу та об’єднання арабів.3. Завоювання арабів за перших халіфів. Арабський халіфат за Омейядів та Абба-

сидів.4. Суспільний лад. Культура халіфату.

VI. Закріплення нових знань VII. Підсумки уроку VIII. Домашнє завдання

Хід уроку

I. Організація навчальнОї діяльнОСті

Учитель знайомить учнів із темою та основними завданнямиуроку.

40

II. мОтивація навчальнОї діяльнОСті

У своєму вступному слові вчитель звертає увагу учнів, що при-близно через століття після падіння Західної Римської імперії в араб-ському місті Мекка народився Мухаммед, засновник ісламу — релігії,якусьогоднісповідуєкожнийвосьмийжительнашоїпланети.Ісламставосновою формування арабо-мусульманської цивілізації, яка збагатилалюдство досягненнями, що не втратили свого значення і дотепер. Сьо-годнінауроціучніматимутьможливістьознайомитисяізнезвичайнимідещозагадковимдляєвропейцівсвітомСходу.

Варто також звернути увагу, що наступний урок відбуватиметь-ся у формі практичного заняття, на якому учні проаналізують впливна історію перших середньовічних імперій, однією з яких є Арабськийхаліфат.

III. перевірка дОмашньОгО завдання

I ВАріАнТ

; Дидактична гра «Хто більше»Правила гри. Гравці повинні навести якомога більше відомих їм

фактівзапроблемою,визначеноювчителем.Можнаоб’єднатиучнівуде-кількакомандабозалучитидогрипарами.Переможцямистаютьті,чийперелік, складений за певний час, є найдовшим. Гру можна проводитив усній або письмовій формі. Вона сприяє активізації процесу перевір-кидомашньогозавдання.

іI ВАріАнТ

; Бесіда за запитаннями1. Як виниклаВізантійська імперія?2. Чим уславивсяюстиніан IВеликий?3. Як відбуваласяборотьбаВізантіїзарабами?4. Чи існує зв’язок між боротьбою з арабами й іконоборством? По-

яснітьсвоюдумку.5. Що визнаєтепроправлінняМакедонськоїдинастії?6. Чому період правління династії Комнінів історики називали

«останнімстоліттямслави»Візантії?7. Розкажіть прокатастрофу1204р. івідродженняВізантії.8. Чи було падіння Візантійської імперії закономірним явищем?

Чому?

41

III ВАріАнТ

Виступи учнів з описом історичних портретів юстиніана I Вели-кого,ЛьваIII ІсавратаОлексія IКомніна.

IV. актуалізація ОпОрних знань

; Бесіда за запитаннями1. Якими були основи віровчення та основні моральні принципи

християнства?2. Як франки івізантійціборолися ізвторгненнямиарабів?3. Які рисибулипритаманнісхіднимдеспотіям?

V. вивчення нОвОгО матеріалу

; Дидактична гра «Шість запитань»Дидактична гра «Шість запитань» сприятиме активізації сприй-

няття учнями матеріалу уроку. Умови гри наведено в розробці уро-ку№2.

1. Аравійський півострів та його населення

; Розповідь учителяБільша частина величезного Аравійського півострова— це пус-

телі й степи. Аравія поділяється на кілька різних за природнимиумовами областей. На південному заході півострова простягнувсяЄмен із родючими землями та багатою тропічною рослинністю. На-селення півострова здавна займалося рільництвом і садівництвом. Се-редина півострова — Неджд — величезне посушливе плоскогір’я, деможливе лише кочове скотарство. Річок тут немає, тільки сухі рус-ла, що інколи заповнюються дощовими потоками. життєдайну водулюдям дають виключно криниці. Довга смуга вздовж Червоного мо-ря — Хіджаз — придатна хіба що для рільництва в окремих оазах.Безмежні простори, особливо на околицях плоскогір’я, залишаютьсянезаселеними.

У зв’язку з природними умовами Аравійського півострова біль-шістьарабівбуликочовими—бедуїнами(«жителямипустелі»).

Вони розводили кіз, овець і верблюдів. життя бедуїна неможли-воуявитибезверблюда.Цятварина—постійнийсупутникізасібісну-ваннякочовихарабів.

Бедуїнижилиплеменами,якіподілялисянародийсім’ї.Унихіснувала знать — шейхи і саїди, які мали великі отари, рабів та

42

отримувалибільшучасткуздобичіпідчасвійн.Усічлениодногопле-мені вважали себе родичами. Більшість арабів поклонялася різнимплемінним богам: єдиної релігії в них не існувало. Найшанованіши-ми були бог війни та родючості Астар, богиня місяця Сін, богиня-ма-ти Лат.

Через хіджаз, уздовж Червоного моря, пролягав старовиннийторговельний шлях із Середземномор’я до Африки та Індії, на якомуз’явилисявеликіторговельніцентри,щозгодомперетворилисянаміс-та — Мекку, Ясриб та інші.

НаприкінціVIст.арабськесуспільствоохопилакриза.Кількістьнаселення півострова збільшилася, бракувало землі. Торгівля занепа-лачерезнападиіранців,якіпрагнули,щобторговельнішляхипроля-гали узбережжям Перської затоки і збагачували їхню країну. Погір-шення умов життя підштовхувало арабів до думки про необхідністьоб’єднання, щоб разом вести боротьбу за краще існування, але на за-ваді цьому стояли різні племінні вірування.

2. Виникнення ісламу та об’єднання арабів

; Розповідь учителяОб’єднанню арабів сприяла поява нової релігії — ісламу (у пере-

кладі з арабської — «покірність»). Людей, які сповідують іслам, нази-вають мусульманами. Засновником цієї релігії став Мухаммед (570—632).Це ім’яозначає«натхненний»,«пророк».

Мухаммед стверджував, що основні положення нової віри йомупереданіБогом.

Учні й послідовники записували його слова, а після смерті Му-хаммеда всі ці записи було зібрано в одну книгу — Коран (у перекладізарабської—«читання»).

; Постать в історіїМешканецьМеккиМухаммедпоходивізбідноїродини.Ушість

років він залишився сиротою і став пастухом. Згодом Мухаммед ула-штувався вести торговельні справи багатої вдови хадіджи й почавмандрувати з купецькими караванами. Незабаром він одружився ізвдовою і розбагатів. Через деякий час Мухаммед став казати, що чуєголосБога,якийнаказуєйомузалишититоргівлюіпроповідуватино-ву релігію. Мухаммед стверджував, що він— знаряддя Боже, наступ-ник пророків Авраама, Мойсея та Ісуса. Згодом навколо Мухаммедапочали збиратися прихильники. Проте не всім жителям Мекки спо-добалися заклики Мухаммеда віддавати своє майно бідним і звільня-ти рабів, тому він був змушений перебратися до міста Ясриба — су-перника Мекки. Ясриб, жителі якого в 622 р. прийняли Мухаммеда,

43

почалиназиватиМединою—містомпророка.Цепереселення—хідж-ра — в ісламі вважається початком нової ери в мусульманському лі-точисленні.

УченняМухаммедашвидкопоширювалося,і630р.вінперемож-цем повернувся до Мекки. У 632 р. Мухаммед помер. Його могилав Медині, як і Кааба, є найбільшою святинею мусульман.

; Робота з термінами і поняттями

Іслам  — одна зі світових релігій; поширена в країнах Сходу, Азії, Африки.

Коран  — священна книга мусульман.Основною релігійною вимогою Мухаммеда до арабів була відмо-

ва від поклоніння різним племінним богам і визнання існування єди-ного бога — Аллаха. «Немає бога, крім Аллаха, і Мухаммед — про-рок його» — головна релігійна формула ісламу. Для того щоб бутимусульманином, потрібно було визнати та виконувати п’ять основнихположень:

1) віритив існуванняєдиногобога—Аллаха;2) п’ятьразівнаденьвиконуватиобов’язковумолитву;3) раз на рік дотримуватися обов’язкового посту — рамазану — від

світанкудозаходусонця;4) витрачатип’ятучастинуприбуткунамилостиню,щобзвільнити-

сявідгріхів;5) один раз за життя здійснити паломництво (відвідання святих

місць)доМеккийМедини.Мухаммед виклав і «заповіт священної війни». Він виділив іуде-

їв і християн як людей, котрі володіють писанням (Святим Письмом),із якими треба вести шляхетні суперечки, а язичників закликав зни-щувати.

НапочаткусвогопроповідництваМухаммедзасуджувавбагатіїв,але згодом відмовився від цього. У Корані зазначено, що нерівність се-редлюдейустановленаБогомімусульманиннеповинензаздрититому,хтобагатшийзанього.

ПіслявигнаннязМеккиМухаммедпочаввиступатизаоб’єднаннявсіх арабів у єдину громаду мусульман. Між Мединою і Меккоюрозгорнулася війна. Більшість простих жителів підтримувала пророка,тому знать була змушена підкоритися Мухаммеду і впустити його доміста. У 630 р., після повернення пророка до Мекки, більшість араб-ськихплеменвизналивладуМухаммеда іприйняли іслам.

ТакпідпрапоромісламуМухаммедоб’єднаварабськіплемена.НачассмертіМухаммедапідйоговладоюбулабільшачастинаплемен,щонаселялиАравію.

44

; Цікаво знатиГоловнесвятилищеКаабарозташованевцентрімечетіаль-Xарам.

Це кубічна кам’яна споруда заввишки у п’ятиповерховий будинок. Заарабськимипереказами,Каабупобудував«праотецьєвреїв»АвраамдлясвогосинаІзмаїла,якогоарабивважалисвоїмродоначальником.Унійзберігається «чорний камінь», подарований Богом Адамові — першійлюдиніназемлі.

3. Завоювання арабів за перших халіфів. Арабський халіфат за омейядів та Аббасидів

; Колективна робота учнів з підручникомОпрацюйте відповідний матеріал параграфа і виконайте завдан-

ня.Покажітьнакарті:

1) яквідбувалисязавоюванняарабівзапершиххаліфів;2) територіюАрабськогохаліфатузаОмейядівтаАббасидів.

(Результатроботиучнівучительсистематизуєйуточнюєзадопо-могоюнаведеногоматеріалу.)

; Додаткова інформаціяПісля смерті пророка між його давніми прихильниками і медин-

ськоюзнаттюпочалисясуперечкипроспадкоємність.Аджепитаннябу-ло не тільки в тому, хто стане релігійним вождем, а й у тому, хто очо-лить створену ним державу. Урешті було вирішено, що державоюуправлятимуть халіфи — «заступники пророка». Надалі кожен прави-тель арабів називав себе саме так. Перші чотири халіфи, які правилив632—661рр.,булиблизькимиродичамиМухаммеда.

; Робота з термінами та поняттями

Халіф  — наступник Мухаммеда, титул правителя і водночас духовного глави мусульман.

халіфи закликали народ рушати в похід за поширення ісламу,обіцяючи кожному винагороду як за життя, так і після смерті. Розпо-чаласядобаарабськихзавоювань.Найзначнішізагарбаннябулоздійсне-нозаправліннядругогохаліфа—Омара(634—644рр.).Арабивідвою-вали у Візантії Сирію, Палестину, Єгипет і Лівію, а в Ірану — значнучастинуйогозахіднихземельаждоЗакавказзя.

Воєнним успіхам арабів сприяли переваги у військовій тактиці.Вони створили першокласну легку кінноту, що стрімкими атаками на-водилажахнапіхотупротивникаінеменшуспішноатакувалаважкихкіннотників ворога. Її поява стала можливою завдяки винайденню ки-тайцями стремен. Саме спершись на них, арабські вершники вбиваливорогів шаблями. Значну роль відігравало й те, що завоювання арабів

45

мали форму «священної війни в ім’я Аллаха». Кожен загиблий на ційвійні,якказалихаліфи,опинявсявраюйотримуваввічнеблаженство.Воєнні успіхи надихали на нові походи. У завойованих країнах арабинасамперед захоплювали майно багатіїв, тому більшість поневоленихубачаливнихвизволителів.Арабидавалирелігійнусвободунаселеннюзавойованихкраїн,алеводночасрізнимипільгамизаохочувалиперехідмісцевих жителів у мусульманську віру. Внаслідок завоювань виниклавеличезнадержава—Арабський халіфат.

Уже за перших халіфів в Арабському халіфаті розгорнулася бо-ротьбазавладу.Вонаособливопосилиласязастарогойбезвольноготре-тьогохаліфа—Османа (644—656рр.)ічетвертогохаліфа—Алі (656—661рр.).Їхобохубилизмовники.ПісляцьогопрестолзахопивнамісникСиріїМуавія зродуОмейя.ВінставзасновникомновоїдинастіїОмейя-дів.Такрозпочавсяновийперіодв історіїАрабськогохаліфату.

Муавія відмовився жити в Мецці чи Медині та залишився в Да-маску,щоперетворивсянастолицюхаліфату.ДамаськийхаліфатОмей-ядів проіснував близько 90 років (661—750 рр.). За цей час араби зна-чно розширили свої володіння. До кінця VII ст. арабські завойовникипідкорили частину Вірменії, Південний Азербайджан, частину Північ-ноїАфрики.До711р.вонизахопиливсіафриканськіволодінняВізан-тіїназахідвідЄгипту(сучасніЛівія,Алжир,Туніс,Марокко)ідалиїмарабськуназвуМагриб —«Захід».

У 711 р. араби розпочали завоювання Іспанії, де жили вестготи.ПолководецьДжебельаль-ТарікізвійськомрозгромиввестготівідужешвидкопідкоривмайжевсюІспанію.

Араби спробували підкорити і Франкське королівство, проте за-знали поразки під Пуатьє. На сході арабські полководці оволоділи хі-вою, Бухарою, Самаркандом, завоювали Афганістан і північно-західнучастинуІндіїдорічкиІнд.АрабитричіздійснювалипоходинаКонстан-тинополь, у 717—718 рр. протягом року тримали його в облозі, однакпідкорититак інезмогли.

УнаслідокзавоюванькордонихаліфатуОмейядівпростяглисявідАтлантичного океану на Заході до Китаю та Індії на Сході. За своїмирозмірамиАрабськийхаліфатперевищувавРимськуімперіюзачасівїїрозквітуабодержавуАлександраМакедонського.

У750р.Омейядівскинулаіранськатаіракськазнать,невдоволе-назасиллямсирійсько-арабськихможновладців.халіфомставАбул-Аб-бас Кривавий, занаказомякогобулознищеновсіхОмейядів.Вінзасну-вав нову династію Аббасидів, що правила в 750—1055 рр. Столицюхаліфату було перенесено до Багдада в Іраку. Багдадський період істо-ріїхаліфатуназивали«золотимвікомАббасидів»,часомнебаченоїроз-кошіхаліфів.

46

Столиця Аббасидів вражала сучасників своїми розмірами, чис-ленними палацами, парками халіфа та його наближених. На вели-чезних ринках Багдада можна було зустріти купців із найвіддалені-ших країн світу — візантійців, китайців, індійців, малайців. Тутпродавали шовкові тканини з Китаю, екзотичні пахощі з Індії, ху-тра з далеких слов’янських країн. Купці й мореплавці розповідалипро дивовижні далекі землі. Недивно, що і ті часи, і сам багдадськийхаліф Гарун аль-Рашид стали прототипами героїв казок «Тисяча і од-на ніч».

4. Суспільний лад. культура халіфату

; Розповідь учителяЗа перших чотирьох халіфів державою керувала вища релігійна

особа,якуобирализдрузівіродичівМухаммеда.Післяприходудовла-ди Омейядів посада халіфа стала спадковою. халіфат перетворився натеократичнумонархію,щонабулариссхідної деспотії —формидержав-ногоустрою,заякоїмонархмаєнеобмеженузаконодавчуйсудовувла-ду, ні перед ким не відповідає за свої вчинки і яка тримається на на-сильствійтерорі.

Арабський халіфат був державою, заснованою внаслідок завою-вань різних народів. Утримувати їх у покорі можна було лише силою.Дляцьогохаліфиствориливеличезнупостійнуармію—до160тис.во-їнів,адлявласногозахисту—палацовугвардію.

Величезна кількість чиновників стежила за сплатою податків доскарбниці халіфа. Існували три основні види податків: харадж — зе-мельнийподаток;джизія —подушне,щосплачувалинемусульмани;зя-кят —десятина,щонадходилаврозпорядженняхаліфа.

СудочинствоздійснювалосянаосновіКорану іСунни —книгидо-повненьдоКорану.

; Цікаво знатиПротеневсіарабивважалиСуннусвященноюкнигою,рівноюза

значеннямКорану.ЗачасівОмейядівмусульманськийсвітрозколовсянасуннітів,яківизнавалиСуннуіпідтримувалихаліфа,ташиїтів,якіне визнавали Сунни і не підтримували Омейядів.

Яківсіпопередніімперії,створеніврезультатізавоювань,Араб-ськийхаліфатзанепавірозпався.ПричинрозпадуАрабськогохаліфа-тубулодекілька.По-перше,халіфатсилоюоб’єднавнароди,якімалирізнуісторіютакультуру.Відтоді,яквониопинилисяпідвладоюара-бів,їхняборотьбазанезалежністьнеприпинялася.По-друге,владаха-ліфів,щожиливрозкоші,ауправліннядержавоюдоручалисвоїмна-

47

ближеним, дедалі більше слабшала. Еміри (намісники халіфів), якіуправлялинамісцях,намагалисязробитисвоїволодінняівладуспад-ковими, щоб бути незалежними від халіфа.

Усецепризвелодотого,щовідкінцяVIIIдопочаткуXIст.ха-ліфи втратили більшість своїх володінь. У 1055 р. Багдад завоювалитурки-сельджуки і халіфат припинив своє існування.

Доба Арабського халіфату збагатила світ визначними культур-нимидосягненнями.хочамийназиваємоцюкультуруарабською,цене зовсім правильно, оскільки вона увібрала в себе культури народів,підкорених арабами.

Арабипроявилирідкіснуздатністьзасвоюватизнанняітрадиціїпідкоренихнародів.Більшетого,вонизмоглипоєднатикультурнідо-сягнення різних країн в одне ціле на основі ісламу та арабської мови.Арабська мова стала офіційною: нею складали документи, вели пере-говори і правили молитви. Крім того, вона стала мовою науки і куль-тури всього мусульманського Сходу.

Найвагоміший внесок зробили араби в розвиток природничих,точних наук, філософії та медицини. Вони вивчали й перекладалиарабською мовою праці Арістотеля, Гіпократа, Евкліда, Птолемея.У Багдаді, Кордові, Каїрі існували вищі школи, у яких поряд із Ко-раном вивчали світські науки. Ці вищі школи стали зразками длямайбутніх західноєвропейських університетів. У Каїрі, Кордові та ін-ших містах існували величезні бібліотеки, що налічували сотні ти-сяч книг. Швидкому поширенню книг сприяло те, що у VIII ст. ара-би запозичили з Китаю мистецтво виготовлення паперу. У Багдаді,Дамаску, Самарканді діяли великі обсерваторії. Арабські астрономивідкрили багато зірок і склали карти зоряного неба, визначилиокружність Землі.

Арабські математики створили алгебру; саме вони стали широ-ко використовувати цифри, що були винайдені в Індії, але відомі намяк арабські.

Араби першими стали робити вівісекцію — розтини живих тва-рин із метою дослідження функцій частин організму і причин захво-рювань. У галузі медицини особливо уславився Ібн Сіна (980—1037рр.),відомийуЄвропіпідім’ямАвіценна.Усвоїйголовнійпраці«Ка-нонмедичноїнауки»вінвикориставдосвідантичних,індійськихісе-редньоазійськихлікарів.Цяпрацяпротягомбагатьохстолітьбулана-стільною книгою лікарів Сходу і Заходу.

Арабські мандрівники Ібн Фадлан, Аль-Масуді, Ібн Русте таінші першими відвідали країни, що не були навіть відомі у Єв-ропі. Залишили вони й унікальні описи життя східних слов’яну IX—X ст.

48

Арабським мандрівникам був відомий значно більший світ, ніжєвропейцям.Дляморськихмандрівокарабистворилизручнийінадій-ний корабель — дау, точні карти і навігаційні прилади.

Нарешті, для всіх часів і народів неперевершеною пам’яткоюарабської літератури залишається збірка «Тисяча і одна ніч», що уві-брала в себе казки різних народів арабо-мусульманського світу.

Швидкорозвивалисярізноманітніжанрипоезії.Однимізнайві-доміших поетів був Фірдоусі, який створив величезний епос «Шахна-ме» («Книга царів»), де описував діяння персидських шахів.

Розквіт Арабського халіфату відзначився грандіозним будівни-цтвом. Зводилися величні мечеті, палаци халіфів, мавзолеї-гробниці,фортеці.

Арабивмілиорганізуватисвійпобут.Поєднавшитрадиціїанти-чності,Візантії,Персії,вониствориливитонченусхіднурозкіш—най-тонші тканини, кераміку, скло, прикраси, зброю. Великих успіхіварабська культура досягла в прикрашанні палаців і вирощуванні са-дів. Уміли араби організувати й дозвілля: полювання й застілля, ша-хи й нарди, музика й танці. Арабам належить винайдення такого по-пулярного тепер музичного інструмента, як гітара.

; Цікаво знатиЗначне поширення в арабів мали лазні, що були не тільки міс-

цями, де милися, а і своєрідними клубами, де зустрічалися друзі. Застолом араби запровадили переміну страв, миття рук, користуваннязубочистками.

Арабська культура мала великий вплив на Західну Європу. За-хопленаарабамиІспаніясталаджерелом,звідкивєвропейськікраїнипоширювалися наукові знання. Європейці-християни приїздили вчи-тисядоКордови,якувониназивали«світлоюкрасоюсвіту,юнимдив-ним містом, сяючим у блиску своїх багатств». Звідси вони привозилидо Європи перекладені арабською мовою праці вчених давнини. У єв-ропейських монастирях існували центри перекладу праць з арабськоїмовилатиною.Так,завдякиарабамСередньовічнаЄвропадізнаваласяпро наукові досягнення різних часів і народів.

VI. закріплення нОвих знань

I ВАріАнТ

; Дидактична гра «Шість запитань»

Перевірка й обговорення результатів виконання учнями завданьдодидактичноїгри«Шістьзапитань».

49

II ВАріАнТ

; Бесіда за запитаннями1. Які природніобластівиділяютьнаАравійськомупівострові?2. Як перекладаєтьсяслово«іслам»?3. Що вважається початком нової ери в мусульманському літочис-

ленні?4. Який халіфздійснивнайзначнішізавоювання?5. Що арабиназивали«Магрибом»?6. На основі чого здійснювалося судочинство в Арабському халі-

фаті?7. Чим уславився вчений Ібн Сіна, відомий у Європі як Авіценна?8. Якийвідомийіпопулярнийнинімузичнийінструментвинайшли

араби?9. Чим уславивсяФірдоусі?

VII. підСумки урОку

Завершуючи розгляд матеріалу уроку, вчитель може запропону-вати учням ознайомитися з хасидами (висловлюваннями й настанова-ми) пророка Мухаммеда й поміркувати над тим, які загальнолюдськіідеаливонимістять.

1. Той,когомолитванестримуєвідпоганихсправ,далековідійшоввідБога.

2. Задоволення відневеликого—невичерпнебагатство.3. Рай —підстопамиматерів.4. Сором —одвіри.5. Сухість очей—ознакажорстокогосерця.6. Аби статибрехуном,достатньоповторювативсете,щопочув.7. Аби статиневігласом,достатньоказативсе,щознаєш.8. Добре спитати—половиназнання.9. Шукай знання навіть у Корані: прагнення до знань — обов’язок

кожногомусульманина імусульманки.10. Чорнильниця вченогодорожчаБогузакроввоїна.11. Роздуми однієїгодиникращіза70роківмолитви.12. Учитель іучень—друзівдобрійсправі.

VIII. дОмашнє завдання

1. опрацюйте § 3 підручника.

2. Порівняйте іслам і християнство. Визначте спільні та відмінні риси.

3. За матеріалом історії шостого класу визначте вплив імперії Стародавньо-го світу на тогочасну історію.

50

Урок № 6

Тема. Практичне заняття «Вплив перших середньовічних імперій на європейську історію».

Мета: з’ясувати прояви впливу перших середньовічних імперій на європейську істо-рію; закріпити теоретичні знання учнів, здобуті впродовж вивчення теми; роз-вивати аналітичні здібності учнів; виховний аспект уроку реалізується на під-ставі осмислення семикласниками процесів формування європейської історії в епоху Середньовіччя; спонукати учнів до подальшого поглиблення своїх знань.

Тип уроку: застосування набутих знань. Обладнання: підручник, атлас, матеріали, підготовлені до практичного заняття.

Структура уроку

I. організація навчальної діяльності II. Перевірка домашнього завдання III. Актуалізація опорних знань IV. Проведення практичного заняття V. Закріплення нових знань VI. Підсумки уроку VII. Домашнє завдання

Хід уроку

I. Організація навчальнОї діяльнОСті

Учительоголошуєучнямтемупрактичногозаняття,інформуєпрозапланованіформироботи.

II. ПеРевіРка домашнього завдання

I ВАріАнТ

; Дидактична гра «Чи знаєте ви…»Правила гри.Учнідаютькоротківідповідіна6—12запитань(за-

лежновідобсягуматеріалу),якідиктуєвчитель.Груможнапроводитиз окремими учнями, групою учнів або з усім класом. В усній формі во-навиконуватимерольсвоєрідної інтелектуальноїгімнастики,авпись-мовій(учнівідповідаютьнааркушах,якіперевіряютьсязазразком)—дозволитьшвидкоперевіритизнаннявсьогокласу.

51

1. Ким була більшість населення Аравійського півострова за спосо-бомжиття?

2. Назвіть п’ять основних положень, яких повинен дотримуватисямусульманин.

3. Які територіїзавоювалиарабизапершиххаліфів?4. Яке містосталостолицеюАрабськогохаліфатузаАббасидів?5. Які три основні види податків існували в Арабському халі-

фаті?6. У розвитокякихнаукарабизробилинайвагомішийвнесок?

II ВАріАнТ

; Бесіда за запитаннями1. Охарактеризуйте природні умови й населення Аравійського пів-

острова.2. Визначте причинипояви ісламутайогоосновніположення.3. Охарактеризуйте завоюванняарабівзапершиххаліфів.4. Чим уславилисяОмейядитаАббасиди?5. Якими були особливості суспільного ладу Арабського халі-

фату?6. Охарактеризуйте здобуткийдосягненняарабськоїкультури.7. Порівняйте іслам і християнство. Що в цих двох віровченнях

спільного,ащовідмінного?

III. актуалізація ОпОрних знань

; Бесіда за запитаннями

1. Що таке імперія?2. Які імперіїСтародавньогосвітувамвідомі?3. Яким був вплив імперій Стародавнього світу на тогочасну іс-

торію?

IV. прОведення практичнОгО заняття

; Робота в групах

Учитель об’єднує учнів у три групи, кожна з яких працює надзавданням із подальшим представленням результатів своєї роботикласу.

Завдання першої групи1. Розгляньте карту«ІмперіяКарлаВеликого»йвизначте:

1) які регіонибулиохоплені їївпливом;

52

2) які регіони були перетином її інтересів (впливу) з іншими ім-періями.

2. Як впливало існування імперій на розвиток релігій? Яку рольвідігравав релігійний чинник у їх конфліктах з іншими імпе-ріями?

Завдання другої групи

1. Розгляньте карту«Візантійська імперія»йвизначте:1) які регіонибулиохоплені їївпливом;2) які регіони були перетином її інтересів (впливу) з іншими ім-

періями.2. Які культурні досягнення можна вважати символами Візантій-

ської імперії, імперіїКарлаВеликогойАрабськогохаліфату?

Завдання третьої групи

1. Розгляньтекарту«Виникненняісламу.Арабськийхаліфат»йви-значте:а) які регіонибулиохопленійоговпливом;б) які регіони були перетином його інтересів (впливу) з іншими

імперіями.2. Як вплинулитривеликі імперіїСередньовіччянарозвиток:

а) державотворення;б) суспільнихвідносин?

V. закріплення нОвих знань

; Метод «Мозковий штурм»Учитель пропонує учням колективно сформулювати й записати

увиглядіплануосновніпроявивпливупершихсередньовічнихімперійнаєвропейську історію.

VI. підСумки урОку

Учительпропонуєучнямпочерзівисловитисвоюдумкущодото-го,чоговонинавчилися іпрощодізналисянауроці.

VII. дОмашнє завдання

Підготуйтеся до уроку узагальнення й тематичного контролю за розділом «Перші середньовічні держави».

53

Урок № 7

Тема. Узагальнення і тематичний контроль за розділом «Перші середньовічні дер жави».

Мета: здійснити узагальнення й тематичний контроль умінь і навичок, набутих учня-ми впродовж вивчення розділу; удосконалювати наявні вміння й навички; ви-ховувати шанобливе ставлення до минулого людства.

Тип уроку: узагальнення і оцінювання знань. Обладнання: підручник, атлас, завдання для перевірки навчальних досягнень учнів.

Структура уроку I. організація навчальної діяльності II. Узагальнення й оцінювання знань III. Підсумки уроку IV. Домашнє завдання

Хід уроку

I. Організація навчальнОї діяльнОСті

Учитель оголошує учням тему й основні завдання уроку, інфор-муєпрозапланованіформироботи.

II. Узагальнення й оцінювання знань

; Поясніть значення термінів і понятьСередні віки, Велике переселення народів, варварське королів-

ство,король,граф,«Салічнаправда»,майордом,бенефіцій,«Каролінг-ськевідродження»,Верденськийдоговір,внутрішняколонізація,васи-левс, синкліт, «Звід громадянського права», грецький вогонь,іконоборство, іслам, мусульманин, хіджра, Омейяди та Аббасиди, ха-ліф,емір,східнадеспотія.

; Дидактична гра «Віднови втрачене»Правила гри. Учитель пропонує учням заповнити пропуски в ре-

ченнях. Гру можна проводити з усім класом або з окремими учнями,вуснійабописьмовійформі.

і ВАріАнТ1. Середньовіччя в історії Європи — це період, що тривав від сере-

дини…ст.докінцяXVст. (V ст.)

54

2. НакордонахРимської імперіїнапередодніВеликогопереселеннянародівжилитривеликігрупиварварськихплемен:германці,…іслов’яни. (Кельти)

3. 481 р. всіх франків об’єднав вождь на ім’я … з роду Меровея.(Хлодвіг)

4. Після переселення Мухаммеда в Ясриб місто стало називатися«Містомпророка»абопросто«Містом»,арабськоюмовою….(Ме-дина)

5. СоборСвятоїСофіївКонстантинополібулозбудованозаправлін-нявізантійського імператора…. (Юстиніана I)

6. РухіконоборцівуВізантіїрозпочавсязаправлінняімператора….(Лева III Ісавра)

7. КарлМартеллочолювавфранкськевійсько,яке732р.убитвіпідмістом…розгромилоарабськукінноту. (Пуатьє)

8. 25грудня…р.всоборіСв.ПетравРиміПапаЛевIIIпроголосивКарлаВеликого імператором. (800 р.)

іі ВАріАнТ

1. Початком Середньовіччя вважається … р., коли припинила існу-ванняЗахіднаРимська імперія. (476 р.)

2. ВідпереселенняМухаммедавЯсриб,щовідбулосяв…р.,ведеть-сямусульманськеліточислення. (622 р.)

3. Після смерті Мухаммеда першим халіфом було обрано … . (Абу Бакра)

4. Імператора у Візантії грецькою мовою називали …. (Василевсом)5. НовукоролівськудинастіюКаролінгівзапочаткував….(Піпін Ко-

роткий)6. За Верденським договором територію, яку називають західно-

франкським королівством, отримав у володіння …. (Карл Лисий)7. Найбільшиминебезпекамидлясередньовічноїєвропейськоїлюди-

нибулиголод,…тахвороби. (Війни)8. Внаслідок внутрішньої колонізації «Європа лісів» поступово пе-

ретвориласяна«Європу…». (Полів)

; Складіть історичні портрети одного з діячів СередньовіччяПлан

1. Походження,фактибіографії.2. Діяльність.3. Особистіякостітарисихарактеру.4. Вашеставленнядодіяча.

Перелік імен:хлодвіг,КарлМартелл,КарлВеликий,юстиніанIВеликий,ЛевIII Ісавр,ОлексійIКомнін,Мухаммед.

55

; Робота з картою1. ПокажітьтериторіїВарварськихкоролівствуVIст.2. ЯкітериторіїбулоприєднанодоФранкськогокоролівствазаправ-

лінняхлодвіга?3. ЯкемістобулостолицеюімперіїКарлаВеликого?4. ЯкітериторіїзавоювавКарлВеликий?5. Назвіть території, на які поширювалася влада візантійського ім-

ператораюстиніана IВеликогонакінецьйогоправління.6. ПорівняйтетериторіюВізантійськоїімперіїупершійтадругійпо-

ловиніXIст.Назвітьтериторії,втраченівізантійцями.7. Які держави були створені хрестоносцями на території Візантії

післяЧетвертогохрестовогопоходу?8. Якігрецькідержавиутворилисяпіслякатастрофи1204р.?9. Які території увійшли до Арабського халіфату внаслідок завою-

ваньпершиххаліфів?10. ЯкітериторіїбулизавойованізаправлінняхаліфівдинастіїОмей-

ядів?11. Назвітьнайбільшіцентримусульманськоїкультури.

; Запитання і завдання1. Визначте причини, зміст і наслідки Великого переселення наро-

дів.2. Наведітьприклади:

1) досягнень франкської,візантійськоїтаарабськоїкультур;2) взаємовпливу імперій ікультур;3) взаємодії людини іприродивСереднівіки.

3. Охарактеризуйте значення ісламу для арабської й світової куль-турита історії.

4. Висловіть свою думку щодо внеску Франкської та Візантійськоїімперій,Арабськогохаліфатуусвітовудуховнуспадщину.

III. підСумки урОку

; Заключне слово вчителя

Під час вивчення цього розділу ви познайомилися з новим на-вчальним предметом. Упродовж наступних уроків на вас чекає чималоцікавихвідомостейпрожиттялюдствавперіодСередньовіччя.

IV. дОмашнє завдання

Повторіть матеріал про варварське й римське суспільство на час завер-шення періоду історії Стародавнього світу.

56

Розділ II. Середньовічний світ західної Європи

Урок № 8

Тема. Людина в Середньовіччі. Мета: розповісти про те, як складалися відносини між людиною і природою у Серед-

ні віки в Європі; пояснити особливості народонаселення Середньовічної Євро-пи; охарактеризувати розгортання внутрішньої колонізації в Середньовічній Єв-ропі; пояснити зміст термінів і понять «міграція», «колонізація», «внутрішня та зовнішня колонізація»; розвивати вміння поєднувати інформацію з розповіді вчителя та підручника для здобуття нових знань; виховувати інтерес до істо-ричного минулого людства.

Тип уроку: комбінований. Обладнання: підручник, атлас, карта «Економічний розвиток Європи у Середньовіччі». Основні терміни і поняття: міграції, колонізація, внутрішня та зовнішня колонізація. Основні дати і події: XI—XIII ст.— активний період внутрішньої європейської колонізації; 1316 р.—

великий голод у Європі, припинення процесу колонізації.

Структура уроку I. організація навчальної діяльності II. Перевірка домашнього завдання III. Актуалізація опорних знань IV. Вивчення нового матеріалу

1. Взаємодія людини і природи в Ранньому Середньовіччі.2. Населення. Міграції. Небезпеки середньовічної людини.3. Внутрішня колонізація. Криза XIV—XV ст.

V. Закріплення нових знань VI. Підсумки уроку VII. Домашнє завдання

Хід уроку

I. Організація навчальнОї діяльнОСті

Учительоголошуєучнямтемуйосновнізавданняуроку.

II. перевірка дОмашньОгО завдання

; Дидактична гра «По одному реченню»Правила гри. Учням необхідно, відповідаючи одним реченням,

розкритизмістзапропонованоговчителемпитання.Угріберутьучасть

57

декількапаручнів,яківиступаютьпочерзі.Переможцемстаєтапара,розповідь якої є найбільш змістовною. Гра сприяє активізації процесуперевіркидомашньогозавдання.

III. актуалізація ОпОрних знань

; Бесіда за запитаннями1. Якою булавзаємодіялюдини іприродиуСтародавньомусвіті?2. Що такеколонізація?3. Назвіть приклади і прояви колонізації з історії Стародавнього

світу.4. Якими були головні небезпеки для людини Стародавнього світу?

IV. вивчення нОвОгО матеріалу

1. Взаємодія людини і природи в ранньому Середньовіччі

Учитель інформує учнів про початок вивчення нового розділу —«СередньовічнийсвітЗахідноїЄвропи»,повідомляєпрокількістьгодин,відведенихнайоговивчення,формийтермінипроведенняпрактичнихзанять, уроку узагальнення й тематичного контролю. Після цього зна-йомить ізтемоюурокутайогоосновнимизавданнями.

; Випереджальне завданняВизначте, що змінилося для людини-європейця у Середньовіччі

порівнянозпопереднімперіодом.

; Розповідь учителяУРанньомуСередньовіччі(V—Xст.)більшучастинуЄвропивкри-

вали ліси. Ліс у ті часи був основним джерелом життя і доходів. Тамвипасалихудобу,відгодовувалижолудямисвиней.Завдякицьомуселя-нин отримував на зиму гарантований запас м’ясної їжі. У лісі заготов-ляли дрова для опалення й виготовляли деревне вугілля — важливийкомпонент для виробництва залізних знарядь праці та зброї. Ліс забез-печував ібудівельнимиматеріалами.

Улісізбиралисмолистіречовинидлявиготовленнясмолоскипів.Туттакожзаготовляликорудуба,безякоїнеможливобулобвичинятишкуритварин.Попілспаленихкущівпідліскувикористовувалидлявід-білюванняабофарбуваннятканин.Крімтого,улісійнагалявинахзби-ралилікарськірослини—єдинілікувальнізасобивтойчас.Лісбувта-кожмісцемполювання.

Водночас ліс для середньовічної людини являв собою небезпеку.Він був горизонтом, кордоном між володіннями сеньйорів. Із лісуз’являлися голодні вовки, розбійники і завойовники. Недивно, що

58

в казках і легендах тих часів ліс і його мешканці були обов’язковимиперсонажами.

Середлісіврозташувалисяневеликіпоселення,доякихприлягаликлаптикиземлі.Нанихвирощувалигородину,бобовітазерновікультури.

; Робота з документом

ІЗКАПІТУЛЯРІЯВІЛІСА(ПОЧАТОКIXСТ.)

Нехай належно слідкують за нашими лісами і гаями; і там, де ємісцедлярозчистки,хайнашіекономицезроблять,іхайвонистежатьза тим, щоб поля не захоплювали ліси; і повинні бути такі ліси, де неможна багато рубати дерев або завдавати їм іншої шкоди, і хай вонислідкують за дичиною в лісі; і хай також візьмуться за яструбів і шу-лік для нашого полювання; і хай збирають оплату, яка нам належитьзаце.Іхайекономи,якщовонипасутьсвинейулісі,хайуправителічиїхні люди, хай вони перші заплатять десятину так, аби дати прикладіншим,щобпотімй іншітакожзаплатили.

Запитання до документа1) Якінастановидаєсеньйорсвоїмуправителям?2) Яксеньйорставитьсядолісу?3) Чимможнапояснититакейогоставлення?

2. населення. Міграції. небезпеки середньовічної людини

; Розповідь учителяУ Середні віки Європу населяли романізовані народи колишньої

Римської імперії: греки, кельти, германці, слов’яни, фракійці, балти,угро-фіни.Ученівважають,щопіслярозпадуРимськоїімперіїкількістьнаселенняуЄвропізначноскоротилася.

Найбільшими небезпеками Середніх віків були голод, хвороби(епідемії) та війни. Постійна загроза голоду — характерна риса сере-дньовічного суспільства. Недостатній рівень розвитку техніки призво-дивдонизькихврожаїв.Становищезалежнихселянбулодужетяжким.СередньовічнаЄвропапостійноперебуваланамежіголоду.

Ті,хтонегинуввідголоду,страждаливідхвороб.Поганехарчу-вання, неякісні продукти, відсутність уявлень про гігієну, відсутністьелементарної медичної допомоги робили середньовічну людину надзви-чайновразливоюдорізнихзахворювань—туберкульозу,малярії,про-кази,холери,дизентерії,тифу.

Безпорадні та зневірені люди вбачали в них Божу кару і зверта-лисяподопомогудосвятих.Уважалося,щопаломництвоідотикдоїх-ніхмощейлікуєхвороби.

Не менш катастрофічні наслідки мали війни. Вони знищувалийбезтогомізернізапасипродовольства,доводилидожебрацтвалюдей,послаблюючиїхнюздатністьпротистоятихворобамйепідеміям.

59

Усі небезпеки середньовічної людини призводили до того, що се-реднятривалістьжиттястановила22—32роки.

Середньовічнесуспільствопостійноперебуваловрусі.Щожзму-шувало цих людей вирушати у довгий і небезпечний шлях? Існувалокількапричин.

Середньовічне суспільство було досить бідним. Як правило, усемайно звичайного європейця вміщувалося в невелику торбинку, і томув пошуках кращої долі людина готова була йти в далекі країни. До то-го ж уся земля належала сеньйорам, а селянин лише працював на ній.

Інша верства населення — рицарі, щоб отримати землю, такожготові були вирушати в будь-який похід. У далеку дорогу людей штов-хало християнство — вони йшли до місць паломництва, щоб спокуту-ватисвоїгріхи.Дотогожлюдирятувалисявтечеювідепідемійхвороб,голоду,війнй іншихнегараздів.

ЛишезпочаткомXIVст.європейціпоступовостають«домуваль-никами».

; Робота з термінами і поняттями

Міграції — переселення народів з місць постійного проживання на нові землі.

3. Внутрішня колонізація. криза XIV—XV ст.

; Колективна робота учнів з підручникомОпрацюйте відповідний матеріал параграфа і дайте відповіді на

запитання.1) Щотакевнутрішня ізовнішняколонізація?2) КоливідбувавсяперіодактивноїколонізаціїуСередньовічнійЄв-

ропі?3) Якіпозитивнінаслідкималавнутрішняколонізація?4) Якимибулинаслідкиголоду1316р.дляЄвропи?

(Результати роботи учнів учитель систематизує й уточнює за до-помогоюнаведеногоматеріалу.)

; Додаткова інформаціяНаприкінці XI ст. населення Середньовічної Європи стало відчу-

вати, що йому вже «тісно» у цій частині світу. Це примушувало євро-пейців розпочати освоєння нових земель — колонізацію. Часом актив-ноїєвропейськоїколонізаціїставперіодXI—XIIIстоліть.

Насправді вільних земель у Європі на той час вистачало, однакпотрібнобулобагатопрацюватидлятого,щобвонидаваливрожаїтаго-дували людей. Нові землі селяни освоювали з великими труднощами.Вонивирубувалиліси,осушувалиболотайперетворювалиїхнародючіполя.Цейпроцесбувдужеважким,виснажливимітривалим.

60

Сеньйори підтримували зусилля селян, адже розуміли: освоєнняновихземельдастьбільшепродуктівхарчування.Заохочуючиселяндообробіткуцілиннихземель,феодализвільнялиїхнапевнийчасвідспла-типодатків.

УбільшостірайонівЄвропистализастосовуватитрипілля.У цей час також почали використовувати органічні добрива. За-

провадженізмінидалиможливістьдещозбільшитиврожайність.

; Робота з термінами і поняттями

Зовнішня колонізація  — захоплення нових земель силою зброї за межами поширеної в Західній Європі християнської цивілізації.

Внутрішня колонізація  — освоєння селянами вільних земель у Європі.

; Цікаво знатиСвою землю селянин ділив на три частини. Перша частина з осе-

нізасіваласяозимимикультурами.Друга—навесніяровими.Третя—відпочивала, тобто перебувала під паром. Наступного року перше полезалишалипідпаром,другезасівалиозимими,атретє—яровимикуль-турами.Крімтого,селянизастосовувалисівозміну—наодномуполінесіялидекількароківпоспільоднуйтусамукультуру.

Внутрішня колонізація мала позитивні наслідки. Так, кількістьнаселенняЄвропиподвоїлася.Вдалосяподолатипостійнузагрозуголо-ду.Змінивсяраціонхарчування:тепервживализерновітагороднікуль-тури. Завдяки наполегливій людській праці за кілька століть «Європалісів» поступово перетворилася на «Європу полів». На початку XIV ст.процесрозвиткуЄвропиуповільнився,аз1316р.,колиставсявеликийголод, взагалі припинився. Економіку Європи охопила глибока криза,якувдалосяподолатилишечерезстороків.

V. закріплення нОвих знань

I ВАріАнТ

; Випереджальне завданняПеревірка результатів виконання учнями випереджального зав-

дання,отриманогонапочаткууроку.

II ВАріАнТ

; Бесіда за запитаннями1. ЩоявляласобоюбільшачастинаповерхніЄвропиуРанньомуСе-

редньовіччі?2. ЯквплинуврозпадРимськоїімперіїнакількістьнаселенняуЄв-

ропі?

61

3. Назвіть тринайбільшінебезпекидлясередньовічноїлюдини.4. Якою була середня тривалість життя європейця у Середні віки?5. Що такеміграція?6. Що такеколонізація?

VI. підСумки урОку

I ВАріАнТУчительпідбиваєпідсумкиуроку,акцентуючиувагуучнівнайо-

гоголовнійметі.

II ВАріАнТ

; Дидактична гра «Асоціації»За наявності часу підбити підсумки уроку допоможе дидактична

гра «Асоціації»,завдякиякійучительскладеуявленняпроте,щоучнівивчилинауроці.

Правила гри.Учительназиваєтерміни,поняття,іменатощо.Учніповиннівказати,ізчимвониїхасоціюють.Якщоєпотреба,учительмо-же запропонувати учневі пояснити, чому виникла саме така асоціація.Під час гри вчитель корегує помічені недоліки в засвоєнні матеріалу.

VII. дОмашнє завдання

1. опрацюйте § 4 підручника.

2. Підготуйте есе (твір-роздум) за темою «наслідки впливу людини на при-роду в Середньовіччі та сьогодні».

Урок № 9

Тема. Середньовічне європейське суспільство. Мета: скласти уявлення учнів про структуру середньовічного європейського суспіль-

ства, показати його складові; охарактеризувати три стани середньовічного су-спільства; формувати в учнів уміння аналізувати й узагальнювати історичний матеріал; пояснити зміст термінів і понять «васал», «сеньйор», «феодальна дра-бина», «ієрархія», «феод», «феодал», «феодалізм», «стани», «єпископ», «монах», «хрестові походи», «хрестоносці», «васалітет», «замок», «донжон», «девіз», «по-винності», «оброк», «панщина», «віллан», «сеньйорія», «громада»; сприяти ви-хованню учнів в дусі толерантного ставлення до людей рідного походження.

62

Тип уроку: вивчення нового матеріалу. Обладнання: підручник, атлас, карти «Європа Х—ХIII ст.», ілюстрація (схема замку). Основні терміни і поняття: васал, сеньйор, феодальна драбина, ієрархія, феод, феодал, феода-

лізм, стани, єпископ, монах, хрестові походи, хрестоносці, васалітет, замок, дон-жон, девіз, повинності, оброк, панщина, віллан, сеньйорія, громада.

Основні дати і події: 847 р.— західнофранкський король Карл Лисий зобов’язав кожну вільну лю-дину обрати собі сеньйора.

Структура уроку

I. організація навчальної діяльності II. Актуалізація опорних знань III. Вивчення нового матеріалу

1. Феодалізм. Три стани середньовічного суспільства у Європі.2. Духівництво.3. Феодали. Замки.4. Селяни і сеньйорія. Господарство селянина.5. Селянська община. Шлюб і сім’я селянина. Світ селянина.

IV. Закріплення нових знань V. Підсумки уроку VI. Домашнє завдання

Хід уроку

I. Організація навчальнОї діяльнОСті

II. актуалізація ОпОрних знань

I ВАріАнТ

; Бесіда за запитаннями1. Яким було суспільство варварів на кінець історії Стародавнього

світу?2. Яким було римське суспільство на кінець історії Стародавнього

світу?

іI ВАріАнТ

; Бесіда за запитаннями1. Якою була взаємодія людини і природи в Ранньому Середньо-

віччі?2. Охарактеризуйте життянаселенняСередньовічноїЄвропи.3. Що таке внутрішня колонізація? Яким був її вплив на Європу?

63

іII ВАріАнТОбговоренняпідготовленихучнямидоурокуесе«Наслідкивпли-

вулюдининаприродууСередньовіччітасьогодні».

III. вивчення нОвОгО матеріалу

; Випереджальне завданняПісля розгляду нового матеріалу: висловіть свою думку щодо то-

го, чи можна вважати соціальний устрій у середньовічній Західній Єв-ропісправедливим.Чому?

1. Феодалізм. Три стани середньовічного суспільства у Європі

; Розповідь учителяНаприкінціVII—напочаткуVIIIст.завершилосяоб’єднанняба-

гатихізнатнихлюдейварварськогоіримськогосуспільств.Вонипере-творилися на могутній прошарок землевласників, серед яких було чи-малопредставниківверхівкицеркви,атакожбагатихчленівгерманськихродів. Саме ці великі землевласники і стали основою для формуванняпанівногопрошаркусуспільства,наякийспираласякоролівськавлада.

Найбільш яскраво це проявилося на землях колишньої імперіїКарлаВеликогоуЗахідному Франкському королівстві (майбутнійФран-ції,як їїпочалиназиватизX—XIст.).

СтолицеюновоїдержависталомістоПариж,розташованенарічціСена. Влада останніх Каролінгів утрималася тут найдовше — до кінцяXст.Протевонапоступовослабшала,ікоролівтрачаликонтрольнадсво-їмиволодіннями.Прискорилацейпроцесзовнішнянебезпека.ВідкінцяVIII ст. на країни Європи стали нападати нормани, які на кораблях пе-ретиналимореіграбувалиприбережнікраїни,наганяючижахнамісце-вих жителів. До цього додалися спустошливі набіги арабів та угорців.

Представники місцевої влади зобов’язували великих землевлас-ників протистояти цим нападам. Водночас дрібні землевласники самісталишукатипорятункувіднабігівіпереходитипідзахистсильнихпо-кровителів.Такихлюдейназиваливасалами.Занаданнязахистувониприсягали на вірність своєму покровителю — сеньйору (від латин.senior —старший)ізобов’язувалисяслужитийому,прибуваючиозбро-єнимивбудь-якийчас.

Щобматиусвоємурозпорядженнізагінважкоозброєнихвершни-ків (рицарів), землевласник міг частину своєї землі роздати воїнам заслужбу, які, у свою чергу, якщо дозволяв розмір володіння, могли пе-редатийогозаслужбусвоїмвасалам.Такимчиномскладалисявідноси-ниміжсеньйорамиівасалами.Історикиназиваютьтакийпорядок«фео-дальною драбиною», або«феодальноюієрархією».

64

; Робота з термінами і поняттями

Васал — особа, яка отримала від сеньйора у володіння феод за несення служби.

Ієрархія — система суворого підпорядкування нижчих сходинок влади вищим.Коли напади норманів почастішали, Карл II Лисий у 847 р. зо-

бов’язав «кожну вільну людину обрати собі сеньйора». Права сеньйоранад своїми васалами прирівнювалися до влади короля над своїми підда-ними. А ще через 30 років було визнано спадковість бенефіціїв і граф-ських титулів. Тепер бенефіції перетворилися на спадкові володіння —феоди. Слово «феод», від якого походять слова «феодал», «феодалізм»,означаєземельне володіння,надане(подароване)господарем,сеньйором,своємувасалові(підвладнійлюдині),якийзацемавслужитигосподаре-ві. Володіння феодом, подібно до бенефіція, вимагало служби, переваж-новійськової.Володарівфеодівсталиназиватифеодалами.

Коженфеодалмаввеликувладу,останніжКаролінгибулибезси-лими: вони не мали ані авторитету серед феодалів, ані війська для бо-ротьбипротизовнішніхворогів.Почалиутворюватисяграфства,щона-гадували маленькі королівства. Настав час феодальної роздробленості.Корольужебувлише«першимсередрівних».Поступовотакийладпо-ширивсянавсікраїниЗахідної,ЦентральноїічастиниСхідноїЄвропи.

Протягом X—XIII ст. у Західній Європі остаточно сформувалисяосновністанисередньовічногосуспільства.Кожназцихсоціальнихгрупмаласвоїправа,обов’язки,погляди,спосібжиття.

Найбільшого поширення набула теорія про поділ суспільства натристани:«тих,хтомолиться»(священикиімонахи),«тих,хтовоює»(рицарі)і«тих,хтопрацює»(селяни,ремісникитаін.).Соціальнийста-тусуспадковувавсявідбатькадосина.

Коженстанмавсвоїобов’язкиібувнеобхіднимдляінших.Вонине могли існувати один без одного. Так, духівництво піклувалося продуші, рицарі захищали країну, а селяни всіх годували. Існуюча систе-ма поділу суспільства і відносини між станами не витримали випробу-ваннячасом.

Насправді кожна з трьох верств суспільства поділялася на більшдрібнігрупи,якітакожмалисвоїправа,привілеїтаобов’язки.ІзпоявоюмісттазростаннямїхньоїролівжиттіСередньовічноїЄврописистемавід-носин між соціальними групами ще більше ускладнилася. Значною мі-роюнаподілсуспільстванасоціальніверствипочаливпливатиземельніволодінняігроші.Усі,хтомавбагатстваістатусусуспільстві,сталина-лежати до аристократії. Так з’являється сільська і міська аристократія.

; Робота з термінами і поняттями

Феод  — спадкове земельне володіння, яке сеньйор дарував васалові як плату за службу.

65

Стани — великі групи людей, які відрізняються своїми спадковими правами та обов’язками, місцем у суспільстві.

; Робота з документом

ЄПиСКОПАДАЛьБЕРТЛАНСьКиЙПРОТРиСТАНи (XIСТ.)

Першийстан—воїни,захисникицерквиінароду,усіхбезвинят-ку,яксильних,так і слабких…Другийстан—селяни;цінещаснілю-димаютьщосьлишеціноюважкоїпраці.Усім—грошима,одягом,хар-чами—забезпечуютьвонивесьсвіт.жоднавільналюдинанезмоглабпрожити без селян… Селянин годує господаря, який стверджує, що цевін годує селянина… Так, дім Божий (суспільство) поділяється на тричастини:однімоляться,іншівоюють,щеякісьпрацюють.Три…части-ни не потерпають від своєї відокремленості: послуги, надані однієюзних,створюютьумовидляпрацідвохінших;відповіднокожначасти-на піклується про ціле. Так, цей троїстий союз залишається єдиним,завдякичомупануєзакон,алюдинасолоджуютьсямиром.

Запитання до документа1) ЧимєпископАдальбертпояснювавтакийподілсуспільства?2) Щобулопокладеновосновуцьогоподілу?3) Що,надумкуєпископа,забезпечувалоєдністьсуспільства?4) Чимтакаструктурасуспільствавідрізняєтьсявідримськоїчигер-

манської?

2. Духівництво

; Робота з термінами і поняттями

Єпископ  — духовний глава адміністративно-територіальної церковної одиниці — єпархії.

Монах  — член релігійної громади, який дав обітницю вести аскетичне життя.

; Розповідь учителяНа першому місці серед трьох станів суспільства стояли ченці та

священики. Їхнім головним завданням було піклуватися про спасінняхристиянських душ. Це заняття в уявленні людей того часу було важ-ливішимзабудь-якіземнісправи.

Середньовічнесуспільствопротягомстолітьзалишалосябідним,лю-дичастоголодували.Проте,нерахуючисьізвитратами,силоюічасом,єв-ропейцібудуваливеличезнісобориічисленніцеркви,віддавалидухівниц-тву десятину — десяту частину врожаю та інших прибутків. Бажаючиврятуватисвоїдуші,багатітабіднідарувалицерквісвоємайноіземель-ні володіння. Перший стан був єдиним, який поповнювався вихідцямизрізнихстанівсуспільства.Майжевсівідомівченіймислителі,якізна-чна частина поетів, художників, музикантів, належали до духівництва.

66

Умістахікраїнах,відлученихвідцеркви,зачинялисяхрами,за-боронялося здійснювати християнські обряди — хрещення, вінчання,похорон тощо. До таких країн церква згодом почала організовуватизбройніекспедиції—хрестовіпоходи.

; Цікаво знатиДля боротьби проти своїх ворогів церква використовувала відлу-

чення та інтердикт. Для середньовічної людини відлучення від церквибулострашноюкарою.Фактичноцеозначаловтратувсіхправчленасу-спільства. Людина не мала можливості брати участь у християнськихобрядах,обійматибудь-якіпосади,ніхтонемавправаїйдопомагати,їїмоглинавітьубити.Якщоцерквавважала,щовнепокорівиннінетіль-ки окремі люди, вона могла відлучити цілі села, міста або навіть краї-ни.Такевідлученняназивалося інтердиктом.

; Робота з термінами і поняттями

Хрестові походи  — війни європейських феодалів, підтримані католицькою церквою під гаслом визволення від мусульман християнських святинь у Палестині.

Хрестоносці — учасники хрестових походів. Зазвичай нашивали на одяг зображення хрес-та як знак своїх добрих намірів.Церквабулавеличезноюполітичною,економічноюідуховноюси-

лою.Спираючисьнаце,римськіпапивX—XIIIст.розпочалиборотьбузаоб’єднаннявсьогохристиянськогосвітупідсвоїмверховенством.По-ступово церква стала найбільшим землевласником у Європі, а життяверхівки церкви нічим не відрізнялося від життя світських феодалів.Духівництво вже не обмежувалося у своїй діяльності лише церковноюслужбою та молитвами. Його представники здійснювали правосуддя,бралиучастьвуправліннідержавою,виконувалифеодальніфункції,на-вчали в школах та університетах, фінансували королівські заходи то-що.Длябагатьохмолитвасталалишедругоряднимзаняттям.

3. Феодали. Замки

; Колективна робота учнів з підручникомОпрацюйте відповідний матеріал підручника, розгляньте схему

замку івиконайтезавдання.1) Визначтеособливостістановищафеодалівякпанівноїверствиза-

хідноєвропейськогосередньовічногосуспільства.2) Заілюстрацієюопишітьособливостіоблаштуваннязамкусередньо-

вічногофеодала.(Результати роботи учнів учитель систематизує й уточнює за до-

помогоюнаведеногоматеріалу.)

67

; Додаткова інформація

Усіхвеликихземлевласників,якіжилизавдякипрацізалежнихселян,називалифеодалами.Вонистановили2—5%населення,посіда-ючипанівнестановищевсуспільстві.Міжфеодаламисклаласясистемавідносин,якаотрималаназвувасалітет.Міжсеньйоромівасаломісну-валасвоєріднауснаугода:васалзобов’язувавсявідданослужитигоспо-дарю, а той, у свою чергу, обіцяв васалові підтримку і захист. Цей до-говірукладавсяприсвідках івважавсянепорушним.

Як уже зазначалося, система васалітету (залежності) нагадуваладрабинучипіраміду,вершиноюякоїбувкороль.Прямимивасаламико-ролянайчастішебулигерцоги,васаламигерцогів—маркізи,васаламимаркізів—графи,далібарониірицарі.Упоходахрицарівзазвичайсу-проводжувализброєносці-юнакизрицарськихсімей,якіщенездобулицього звання. хоча вважалося, що король є сеньйором для всіх, протеу Франції існувало правило: «Васал мого васала — не мій васал». Тоб-токорольнеповиненбуввтручатисяувідносиниміжгерцогамиімар-кізамита іншими.

; Робота з джерелом(Учитель демонструє ілюстрацію із зображенням замку Беау-

маріс.)Замок Беаумаріс, біля Англессі, у Великій Британії, височів не-

далековідморя,щодозволялозаповнюватизахиснийрівморськоюво-дою. Другий ряд стін захищав, коли ворогу вже вдалося подолати пер-шеукріплення.

Розгляньте ілюстрацію і опишіть особливості замку Беаумаріс.

; Робота з термінами і поняттями

Васалітет — система взаємин між феодалами; особиста залежність одних феодалів від ін-ших.

У IX—XI ст. напади арабів, угорців, норманів привели до появивЄвропіновоговидуобороннихспоруд—замків.Замокбуводночасноіфортецею, іпомешканнямфеодала.

Замкибудувалисяпереважнонапагорбі,якийвисочівнадмісце-вістю.Оточенийровомізводою,високимистінамиівежами,замокбувдоситьнадійнимсховищем.Надусімабудівлямизамкувисочілаголов-навежа—донжон.Вонабулапризначенаякдляповсякденногожиттяфеодала, так і для оборони. Її підвали пристосовували для зберіганняприпасів. Також там часто викопували криницю або влаштовувалив’язниці. На верхніх поверхах розміщувалися зали, де мешкав феодалзісвоєюродиноютаслугами.Важливимелементомвежібувпотаємний

68

хід, що дозволяв господареві в разі необхідності втекти в безпечне міс-це.Самавежамоглаоборонятисясамостійнонавітьтоді,колиіншіукрі-пленнязамкузахоплювавворог.

Разом із замками у Європі з’явилися і важкоозброєні професійнівоїни — рицарі. Рицар був не просто вершником, а самостійною бойо-воюодиницею.Спершувінбуводягненийукольчугу—сорочкузіскрі-пленихміжсобоюметалевихкілець.Згодомїїзміниликованілати,щозахищали рицаря з ніг до голови. Крім того, воїн прикривався в боющитом,наякомубулозображеногерб—розпізнавальнийзнакйогоро-ду і девіз — стислий вислів, що пояснював зміст герба. Озброєння ри-царя складалося з довгого важкого списа і меча (рідше бойової сокириабопалиці).Бойовийкіньвершникатежспоряджавсяобладунками.От-же,рицарнаконістававсвоєрідноюрухомоюфортецею.

Славу непереможного воїна можна було здобути на війні або підчасрицарськихтурнірів—військовихзмаганьусилітавправності. Їхвлаштовували королі або знатні феодали. На турніри з’їжджалися якті,хтобажавузятивнихучасть,такіті,хтохотівпобачитивидовище.

Щоб стати рицарем, потрібно було пройти спеціальну процедурупосвячення. Посвячений у рицарі складав присягу на вірність,зобов’язувавсязахищативдів,сиріт ітих,хтослужитьБогові.

; Робота з документом

РЕЛІГІЙНиЙОБРЯДПОСВЯЧЕННЯВРиЦАРІ (XIСТ.)

Спершу єпископ благословляє прапор [рицаря]. Молитва: «Божевічнийівсемогутній…Освятинебеснимблагословеннямцейпрапор,го-товийдобою,щобвінбувсильнимуборотьбіпротиневірнихтабунтів-нихнародів,іщобзатвогозаступництвавіннаводивжахнаворогівлю-духристиянського…»

З’єднані рицарем спис і прапор єпископ освячує святою водою.Далівінблагословляємеч:«Дозвольблагословитицеймечнапоясіра-ба твого, щоб він міг охороняти і захищати церкву, удів, сиріт і всіхтих, хто служить Богові, проти жорстокості ворога, і щоб він наводивжахнавсіхтих,хтовиступивпротинього…»

Запитання до документа1) хтооголошувавсяголовнимворогомрицаря іцеркви?2) Ізякоюметоюцерквапроводилаобрядпосвяченняврицарі?

4. Селяни і сеньйорія. Господарство селянина

; Розповідь учителяСелянство було найчисленнішою верствою середньовічного су-

спільства. Селяни перебували за межами «феодальної драбини», вонибулиневасалами,апідданими.

69

життя в Середньовічній Європі було сповнене небезпеки, і селя-ниновідоводилосяшукатизахистувмогутньогосеньйора.Вобмінсень-йорприсвоювавправоназемлюселянинаіпримушувавйоговідбуватиповинності: відробляти панщину чи сплачувати оброк. Панщиною на-зивалисявсідармовіроботиселянугосподарствісеньйора.

Селяниоброблялипанськіполя,будувалиілагодилийогобудинок,комориімости,чистилиставки,ловилирибутощо.Оброк —частинапро-дуктів селянського господарства (зерно, худоба, птиця тощо), яку селя-нинбувзобов’язанийсплачуватисвоємусеньйору.Оброкмігбутиівгро-шовійформі.Крімтого,сеньйорсудивселянинасвоїмсудом.Селяниннемавправапереселятисядоіншоїмісцевостібездозволутощо.

Якщоселянинсправновиконувавповинності,сеньйорнемігвід-мовити йому в користуванні земельною ділянкою, на якій працювалийогопращури.Дещобільшеправмалиособистовільніселяни—вілла-ни (відлатин.villa —вілла,маєток).Вони,якправило,сплачувалили-ше оброк. Такий селянин навіть міг продати свій земельний наділ, аленовий господар однаково сплачував сеньйору оброк. Усі права, що мавсеньйор щодо селян, складають загальне поняття сеньйорія. Сеньйо-рія —цеіземля,якуселяниотримувалиуволодіннявідсеньйора,іса-мізалежніселяни,івладасеньйоранадними,іповинностіселянинанакористьсеньйора.Сеньйоріяєважливоюознакоюсередньовічногоєвро-пейськогосуспільства.

; Робота з термінами і поняттямиПовинності  — обов’язкові примусові роботи селян на свого феодала  — оброк, панщина тощо.Оброк  — плата залежних селян феодалам; була продуктовою або грошовою.Панщина — обов’язкові роботи селянина на землі феодала.

; Робота з документом

ІЗ«ПОЕМиПРОВЕРСОНСьКихВІЛЛАНІВ» ЕСТУЛЕГОЗА(XIIСТ.)

Першапрацявроці—доІвановогодня(24липня).Віллани(віль-ні селяни.— Авт.)повиннікоситилуки,згрібати і збиратисіновкопи-цііскладатиїхустіг…,апотімвезтинабарськийдвір,колискажуть…

Однак настає серпень, і з ним нова робота… Вони пов’язані пан-щиною,іпронеїнеслідзабувати.Вілланиповинніжатихліб,збиратиі зв’язувати його в снопи, складати скиртами посеред поля і відвозитинегайно до амбару. Цю службу вони несуть із дитинства, як несли їїпредки.Такпрацюютьвонинасеньйора…

Потімвонизновуповиннівідробитипанщину.Коливонирозора-лиземлю,тойдутьзазерномдоамбару,сіють іборонують…

70

ДоРіздвапотрібноздатикурей…НаВеликденьзновупанщина…Післяцьогопотрібно їхативкузнюпідкуватиконей…Запитання до документа

1) Прощорозповідаєтьсявцьомууривку?2) Проякіповинностіселянзгадуєтьсявдокументі?

Господарство селянина за своїм характером було натуральним,тобтовсенеобхіднедляжиттявироблялосянамісці:відпродуктівхар-чування до ремісничих виробів. Тільки за деякими товарами, зокремазасіллючизалізом,доводилосявирушатидомісць,девонивиробляли-ся,ітамобмінюватиїхнапродуктисвоєїпраці.Грошівселянбулирід-кістю. Проте з часом усе змінювалося. У XV ст. відбувалося руйнуван-ня натурального і становлення товарного господарства, коли те, щобуловиробленоабовирощено,йшлопереважнонапродаж.

5. Селянська община. Шлюб і сім’я селянина. Світ селянина

; Розповідь учителяжити поодинці в ті часи було складно, тому селяни в Середньо-

вічній Європі об’єднувалися в общини. Так легше було вести господар-ство, обстоювати свої інтереси перед сеньйором, зберігати побутовійкультурнітрадиції.

Община вирішувала спільні господарські справи. Щоб усі члениобщини мали однакові умови для ведення господарства, ниву розбива-ли на ділянки з різною якістю ґрунту і кожному виділялися смужкиземлі на різних ділянках. Із цих смужок і складався наділ селянина.Періодичновідбувавсяперерозподілділянок.Ліси,пасовища,сіножаті,річки,озерабуливспільномукористуваннівсієїобщини.

Общинадопомагалабідним,вдовам,сиротам,захищалатих,ко-гообразиличужинці.Такожобщинаобираласвогостаросту,будувалацеркви, утримувала священиків, доглядала за дорогами, мостами, по-рядкомнасвоїхземлях.Сільськісвятавбільшостівипадківулаштову-валисязарахунокобщини.Увесіллях,похоронахбралиучастьусічле-ниобщини.

Найстрашнішим покаранням було вигнання з общини. Таку лю-дину позбавляли всіх прав і підтримки. В общину об’єднувалися меш-канціодногоабодекількохсіл.Спочаткуселабулиневеликимиіскла-далися з 10—15 дворів. Кожне село мало своїх ремісників, насампередковалів і мірошників. Були свої майстри з гончарства, ткацтва тощо.

; Робота з термінами і поняттямиОбщина  — об’єднання людей, які спільно володіють знаряддями праці та іншим майном. Особливістю цього об’єднання є часткове чи повне самоврядування.

71

Селянинрідковиїжджавзамежісвогосела.Томуйогоуявленняпро світ часто поширювалися лише на відстань кількох днів переходувідрідноїоколиці.

Новини в селі обмежувалися місцевими подіями. Подекуди про-їжджікупці,паломники,бурлакирозповідалипрочудеса,якіначебтобачиливіншихкраях.Зусьогоселаписьменними,крімсвященика,бу-ли декілька людей. Особливої потреби в ній не відчувалося, до того жБібліябуланаписаналатиною,якунерозуміли.Усежиттяселяниназа-лежало від урожаю, приплоду худоби, а тому все оберталося навколоцього, навіть християнські свята. Нерозуміння багатьох природнихявищпосилюваловіруселянинавусілякихдухів,добрихізлих.Інодіселянивдавалисядомагіїсподіваючись,щоцевбережеїхвідпосухи,не-врожаю,хворобитощо.

Не менше за злих відьом у Західній Європі боялися вовкулаків(угерманськихнародівїхназивали«вервольфами»—людинововками).Для захисту від нечисті селяни також користувалися чаклунствамийрізнимиоберегами.ОднимізнайпоширенішихоберегівуЄвропійдо-сізалишаєтьсяпідкова,прикріпленанадвходомубудинок.

Усіляканечистьчастозгадуєтьсявказках—одномузнайпоши-реніших видів народної творчості (фольклорі). Крім казок, серед селянбули поширені пісні (святкові, обрядові, трудові, героїчні), перекази,розповіді,приказкитощо.Урозповідяхпрозвірівпростежуютьсярисилюдськоїповедінки.

Улюбленими героями селянських розповідей, казок були бідня-ки—справедливітадобрі;веселідурні—жакПростак,ТелепеньГанс,ВеликийДурень;благороднірозбійники—РобінГудтощо.

IV. закріплення нОвих знань

I ВАріАнТОбговорення результатів виконання випереджального завдання,

отриманогоучнямипередпочаткомрозглядуновогоматеріалу.

II ВАріАнТУчительперевіряєзасвоєнняучнямиосновнихтермінівіпонять,

розглянутихнауроці.

V. підСумки урОку

; Заключне слово вчителяУ Середні віки в Західній Європі склалася своєрідна структура

суспільстваз«тих,щомоляться»,«тих,щовоюють»і«тих,щопрацю-

72

ють». Кожен стан, у свою чергу, поділявся на групи, які відрізнялисяправами,привілегіямийобов’язками.

VI. дОмашнє завдання

1. опрацюйте § 4 підручника.

2. До практичного заняття підготуйте презентації (повідомлення) за однією із тем: «рицарські традиції», «рицарські турніри», «Замки», «Життя селян», «Протилежність світів селянина і сеньйора».

Урок № 10

Тема. Практичне заняття «Замок. Рицарські традиції. Життя селян».

Мета: визначити особливості життя феодалів і селян як представників основних верств середньовічного європейського суспільства; закріпити теоретичні знан-ня учнів, набуті впродовж вивчення навчального матеріалу; розвивати вмін-ня працювати у малих учнівських групах; сприяти формуванню толерантного ставлення до думок інших і вміння шукати з ними порозуміння.

Тип уроку: застосування набутих знань. Обладнання: підручник, атлас, матеріали, підготовлені до практичного заняття.

Структура уроку

I. організація навчальної діяльності II. Актуалізація опорних знань III. Проведення практичного заняття IV. Закріплення нових знань V. Підсумки уроку VI. Домашнє завдання

Хід уроку

I. Організація навчальнОї діяльнОСті

Учительоголошуєучнямтемупрактичногозаняття,інформуєпрозапланованіформироботи.

73

II. актуалізація ОпОрних знань

; Бесіда за запитаннями1. Які рицарськітрадиціївамвідомі?2. Що такерицарськийтурнір?3. Із якоюметоюфеодалибудувализамкиуСередньовіччі?4. Як жилиселяни?

III. прОведення практичнОгО заняття

; Робота в групахУчительоб’єднуєучнівуп’ятьгрупвідповіднодотематикипові-

домлень,підготовленихнимидозаняття(див.домашнєзавданняуроку№…). Учасники груп обговорюють свої повідомлення, порівнюють ре-зультати і формулюють висновки. Представник групи озвучує загальнівисновкизарозглянутимпитанням.

; Додаткова інформація

ГЕРОЇЧНиЙЕПОС

Героїчнийепос(розповідіпрогероїв)присвяченийвождямікоро-лям Раннього Середньовіччя, відомим битвам, казковим героям. Рані-шеціпереказипоширювалисязвустувуста,азXст. їхстализапису-вати.НайвідомішимигероямибулирицаріЗигфрід,Роланд,Сід,корольАртур,безстрашнийБеовульф.

Про благородного Зигфріда, прекрасну Кримхільду, про герман-цівіїхнюборотьбузгунамирозповідає«Пісняпронібелунгів».Зигфрідволодів казковими багатствами — золотим скарбом нібелунгів — під-земнихкарликів.ВінпокохавКримхільдуіодруживсязнею.Алейогоскарбинедавалиспокоюкоролю,якийнаказуєвбитиЗигфріда.Відда-на дружина прагне помститися. Вона запрошує короля і його свиту набанкет і тут вбиває його Зигфрідовим мечем, але і сама гине від рукиодногозвасалівкороля.

ОднимізулюбленихгероївСередньовіччябувкорольАртур—хо-робрийборецьпротиангло-саксонськихзавойовниківБританії.Йогооб-раззмальованийудесяткахроманів.Рицарі«круглогостолу»,чарівниймечЕкскалібур,дружинаДжинерва,чарівникМерлінсталиневід’ємнимичастинамиобразу.

Скандинавський герой конунг Беовульф усе життя боровся зістрашнимичудовиськами.Вінзагинув,убившиостанньогодракона.

Найбільшвідомимипоемамисталифранцузька«ПісняпроРолан-да»та іспанська«ПісняпромогоСіда».

«ПісняпроРоланда»розповідаєпрочасиКарлаВеликого,пробо-ротьбузарабами.ВідважнийвоїнРоланд,прикриваючивідступ,ціною

74

свогожиттяврятувавжиттясеньйору.БлагороднийРоландставвзірцемвірностітачестідлябагатьохпоколіньсередньовічнихрицарів.

«Пісня про мого Сіда» розповідає про події Реконкісти в Іспанії,де відважний рицар Сід знищує двох мусульманських правителів і ве-ликукількістьїхніхвоїнів.Сідуславивсясміливістю,великодушністю,любов’юдобатьківщини івідданістюкоролю.

РиЦАРСьКАКУЛьТУРА

Рицарство,подібнодоіншихверствфеодальногосуспільства,ство-рило власну культуру, яка остаточно сформувалась у XIII ст. Це буласкладнасистемаритуалів,звичаїв,манер,дворянськоїввічливості(кур-туазності), різноманітних світських, придворних, збройних (турніри)розваг. Крім того, вона залишила після себе рицарську поезію про лю-бов,романи,якізначноюміроюдоповнилигероїчнийепос.

У рицарських романах домінували дві основні теми: куртуазналюбов і рицарська вірність. Ці теми є основними й у відомих віршова-них романах Кретьєна де Труа, написаних у 1160—1190 рр. Перша те-маширшерозкритав«Ланселоті»,друга—в«Персевалі».«Персеваль»започаткувавциклроманівпропошуки«СвятогоГрааля»—чаші,якоюкористувавсяхристоснатайнійвечеріівякуЙосипізАримафеїзібравкров із христової рани, завданої римським воїном. Але найбільш відо-мимрицарськимроманомєрозповідьпровисокулюбовітрагічнусмертьТрістаната Ізольди.

Трістан був відданим васалом короля Марка, відважним воїном,мисливцем,поетом,музикантом,добрим,щедримрицарем,знавбагатомов. Король Марк вирішив одружитися із заморської красунею Ізоль-дою і відрядив по неї свого вірного васала. На зворотному шляху Тріс-тан та Ізольда випадково випили напій кохання і покохали одне одно-го. Король хотів їх стратити, але Трістан вирішив піти у вигнання, депізнішебувсмертельнопоранений.Останнімйогобажаннямбулопоба-читиІзольду,томувінвідправивзанеюкорабель.Сигналомтого,щонакораблі буде Ізольда, мали стати білі вітрила. Проте коли корабельзІзольдоюповертався,змінитивітрилазабули.Побачившице,Трістанпомер від горя, не дочекавшись зустрічі. Ізольда, зійшовши на берег,побачилатілоТрістана ітакожпомерла.

У рицарських романах відбилася споконвічна мрія людини провисоку івідданулюбов,дляякоїнемаєперепон івідстані.

Важливоюскладовоюрицарськоїкультурибулакуртуазна(рицар-ська)поезія,притаманналишеперіодуСередніхвіківвідXIдоXIIIст.Свогонайбільшогорозквітукуртуазнапоезіядосяглаутворчостітруба-дурів. Трубадурами називали світських поетів, які походили з різнихпрошарківсуспільства,головноютемоюїхніхтворівбулакуртуазналю-бов.Трубадуриз’явилисянапівдніФранціївПровансі,девпершевЄв-

75

ропісформуваласялітературнамова.Поезіятрубадурівобов’язковобу-ла пісенною. Її виконували під акомпанемент музичних інструментівсамітрубадуриабонайнятімандрівніспівці-жонглери.Намвідомімай-же всі автори поезії трубадурів. Серед них були навіть жінки, зокремаЕлеонора Аквітанська. Наприкінці XIII ст. з підкоренням Провансуфранцузькими королями і за підтримки католицької церкви багатакультурарегіонубулазнищена.

Порядізпоезієютрубадурівунімецькихземляхрозвиваласявлас-на традиція любовної поезії — мінезанг, що в перекладі означає «лю-бовна пісня». Мінезингери, спираючись на народні пісні, поряд з оспі-вуванням високої любові велику увагу приділяють опису природи,особливо навесні. Найвидатнішим мінезингером вважається Вальтер фон дер Фогельвейде.

Основою рицарської культури був кодекс рицарської поведінки,щоґрунтувавсяначесті.Згіднозцимнеписанимзібраннямморальнихправил, рицар мав бути безмежно відданим Богові, вірно служити сво-єму сеньйору, як і прекрасній дамі, опікуватися слабшими, жінками,священиками і знедоленими, незмінно дотримувався всіх обов’язківіклятв.

Проте реальне життя відрізнялося від ідеалу. До неблагород-них і простолюдинів рицарі ставилися зневажливо. Щоправда, своїхселян вони ображали менше, оскільки ті їх годували. В інших кра-їнах і за межами Європи, особливо щодо нехристиян, рицарі чини-ли свавілля. Зустріч із рицарем на дорозі простій людині не віщу-вала нічого доброго.

Неоднозначним було ставлення до жінки. З одного боку, її іде-алізували як божественне єство, а з другого,— за «помилку» Єви донеї часто ставилися зневажливо. хоча в Середні віки жінки часто бу-ли правителями або своєю поведінкою впливали на долю цілих коро-лівств.

Запитання1. Назвіть головнихгероївсередньовічногоепосу.2. Щотакегероїчнийепос?Назвітьголовнихгероївепічнихтворів.3. хтотакітрубадури імінезингери?4. Яким темамбулаприсвяченарицарськалітература?5. Як пов’язаніміжсобоюгероїчнийепос ірицарськіромани?

IV. закріплення нОвих знань

; Метод «Мозковий штурм»Учитель пропонує учням колективно сформулювати і записати

у дві колонки основні риси життя феодалів і селян Середньовічної Єв-ропи.

76

V. підСумки урОку

Учитель пропонує учням по черзі висловити думку про те, чоговонинавчилися іпрощодізналисянауроці.

VI. дОмашнє завдання

Повторіть матеріал про виникнення християнства, особливості християн-ського віровчення і церкви.

Урок № 11

Тема. Християнська церква в V—XI ст. Мета: ознайомити з уявленнями людини про Бога у Середні віки, розповісти про хрис-

тиянську церкву в Ранньому Середньовіччі і християнізацію Європи; розкрити особливості розколу єдиної християнської церкви на західну (католицьку) і схід-ну (православну); пояснити зміст термінів і понять «аскетизм», «папа рим-ський», «патріарх», «Символ віри», «біле духівництво», «чорне духівництво», «монастир», «реформи», «схизма», «католицька і православна церква», «Клю-нійський рух», «індульгенції»; формувати вміння аналізувати історичні явища та події; виховувати повагу до різних релігійних уявлень.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу. Обладнання: підручник, атлас, карта «Європа V—XI ст.». Основні терміни і поняття: аскетизм, папа римський, патріарх, Символ віри, біле духівництво,

чорне духівництво, монастир, реформи, схизма, католицька і православна церква, Клюнійський рух, індульгенції.

Основні дати і події: 1054 р.— розкол християнської церкви; 1073—1085 рр.— церковні рефор-ми Папи Григорія VII.

Структура уроку

I. організація навчальної діяльності II. Актуалізація опорних знань III. Вивчення нового матеріалу

1. Середньовічна людина і Бог.2. Християнська церква в IV—VI ст.3. Християнізація Європи.4. Клюнійський рух. Схизма 1054 р.