«АгроПартнер. Украина» №39 (414) от 01.10.2012 г

Издательство «АгроПартнер®» • № 39 (414) • 1.10.12 г. • /0552/ 45�60�44, 42�47�42 /050/ 197�16�51 • www.agropartner.ks.ua 1

№39 (414) 1 октября 2012 г.

Издательство «АгроПартнер®» • № 39 (414) • 1.10.12 г. • /0552/ 45�60�44, 42�47�42 /050/ 197�16�51 • www.agropartner.ks.ua2

Позакореневе підживлення сільськогосподарських культур *

В умовах сьогоденнявартість мінеральних добривнадзвичайно висока, а відда�ча від них ще недостатня і по�вністю не виправдовує покла�дених надій та не відповідаєдоволі високим вимогам, якіставлять до добрив наші това�ровиробники. До того ж нинівідбулося штучне порушенняпаритету цін на добрива ісільськогосподарську продук�цію, що викликало з вище на�званих економічних причинсуттєве скорочення об’ємів їхвнесення й привело до фор�мування майже у всіх типахґрунтів від’ємного балансупоживних речовин і, як на�слідок цих негативних змін, –генетичний потенціал сучас�них сортів і гібридів сільсько�господарських культур реалі�зується не в повній мірі. Томуфермери, на жаль, ще не от�римують очікуваних заплано�ваних врожаїв сільськогоспо�дарських культур. Такестановище, що виникло нині внашому аграрному секторідовго тривати не зможе. По�трібно шукати з нього якийсьвихід. Тому виникла не�обхідність у проведенні науко�вих пошуків шляхів виходу ізтакого скрутного становища, вяке потрапило нині нашесільське господарство. Од�ним із напрямків вирішенняцієї проблеми є вибір із існу�ючих способів внесення доб�рив, найбільш ефективного іраціонального, який забезпе�чив би високий коефіцієнт ви�користання поживних речовинз туків сільськогосподарськи�ми рослинами і підвищив би їхпродуктивність.

Як відомо, практика викори�стання мінеральних добривтривалий час знала лише спо�соби внесення добрив в ґрунт:під основний його обробітокабо під передпосівну культи�вацію, при сівбі або під часпроведення прикореневогопідживлення, коли добрива за�роблювалися за допомогоюрізних знарядь у верхній шарґрунту, який в другій половиніліта, в більшості випадків, пере�сихав з утворенням глибокихтріщин, через які інтенсивновипаровується волога, а вне�сені мінеральні добрива за та�ких умов стають недоступнимидля рослин. В даному випадкудобрива вносяться за піврокуабо за декілька місяців до по�чатку інтенсивного поглинанняїх рослинами. В цих випадкахнеорганічні солі, які входять доїх складу неминуче контактуютьз ґрунтом. В ньому значна час�тина солей дисоціює на іони,вступає в реакції гідролізу, по�глинається ґрунтовими колої�дами і переходить у нерозчинніабо слабо розчинні форми,засвоюється ґрунтовоюмікрофлорою і до рослин дохо�дить лише невеликий відсотоквід початкової їх кількості, яка йвизначається коефіцієнтом ви�користання поживних речовинз добрив. Самий низький ко�ефіцієнт використання пожив�них речовин мають фосфорнідобрива. В них він не переви�щує 20% від внесеної кількостіфосфору. Інші 80% фосфоров�місних сполук переходять вслабо розчинні і в більшості ви�падків недоступні для кореніврослин форми. Аналогічна кар�тина характерна й для азотнихта калійних добрив, коефіцієн�ти використання поживних ре�човин у них дещо вищі ніж уфосфорних, але все ж таки щезалишаються недостатньо ви�сокими. Тільки зараз стає доб�ре зрозумілим, яким правимбув свого часу академік В. Р.Вільямс, стверджуючи, що завнесення добрив вище назва�ними способами удобрюєтьсяґрунт, а не рослини, хоча лишезаради забезпечення їм опти�

мального мінерального жив�лення використовуються і ство�рюються нові форми й видидобрив, які у великих обсягахвносяться в ґрунт в економічнорозвинених країнах світу.

Отже, з вище викладеногоможна зробити практичнийвисновок про те, що поєднан�ням осіннього внесення доб�рив з весняним і рядковим щеповністю не вирішують питан�ня про повне забезпеченнярослин поживними речовина�ми впродовж вегетаційногоперіоду, так, як у більшості ізних максимальна потреба впоживних речовинах виникаєне на перших етапах онтоге�незу, а трохи пізніше, колизначна частина добрив, вне�сених в рядки вже встигає по�глинутись ґрунтовими колої�дами, а верхні шари ґрунтусильно висихають. Добриваж, що знаходяться в глибшихшарах ґрунту на момент їхінтенсивного поглинання рос�линами вже встигли за трива�лий проміжок часу хімічнопрореагувати з його міне�ральними та органічними спо�луками й перейти в недоступ�ну для рослин форму. Крімтого, як в ідомо, поживніречовини потрібні росли�нам в певних поєднаннях іспіввідношеннях, які пост�ійно змінюються в процесі ро�сту та розвитку рослин. Томуза внесення добрив в ґрунт досівби неможливо повністю за�безпечити потреби рослин велементах живлення впро�довж всього їхнього вегетац�ійного періоду. В зв’язку зцим виникла необхідність вдодатковому внесенні доб�рив не тільки в ґрунт, а ще йіншим способом (по вегетую�чим рослинам), який бивідповідав таким вимогам:

• був би мало витратними;• забезпечував високий ко�

ефіцієнт використання пожив�них речовин з добрив;

• відносно простим і дос�тупним в технологічному ви�користанні.

Спочатку було запропоно�вано проводити прикореневепідживлення. Сутність при�кореневого підживленняполягає у внесенні добрив вміжряддя на певну глибину.Ефективними є кореневіпідживлення (метод Бузниць�кого), але технологічно йорганізаційно вони не завждиможливі в посівах зерновихколосових культур, оскількидисковими сошниками трав�муються рослини. Так можнапідживлювати лише просапнікультури культиваторами�рослинопідживлювачами і толише до змикання їх рядків.Слід також відмітити, що не�ефективне прикореневепідживлення при пересиханніверхнього шару ґрунту. Оск�ільки в такому випадку добри�ва внесені навіть у розчинено�му стані залишаються невикористаними рослинами.Це дуже часто спостерігаєть�ся в посушливі роки (ГТК?0,6), коли в ґрунті добривазнаходяться в нерозчиненомустані і їх солі майже зовсім недисоціюють на іони, а ґрунто�вий розчин набуває високогоосмотичного тиску, що в своючергу викликає плазмоліз ци�топлазми клітин і поживні ре�човини не засвоюються коре�невою системою. Тобто устресових ситуаціях, виклика�них нестачею вологи і посу�хою, засвоєння елементівживлення кореневою систе�мою є недостатнім і сповіль�нює темпи росту й розвиткурослин. Часто критичні періо�ди щодо дефіциту макро� імікроелементів настають уфазі виходу в трубку – колосі�ння, коли потреба в них длярослин досягає свого апогею

(рис. 5). Внаслідок інтенсив�ного, швидкого наростаннявегетативної маси, вичерпу�ються з ґрунту запаси легко�доступних елементів живлен�ня або рівень їх засвоєння невідповідає темпам росту і роз�витку рослин. Ось за такихкритичних умов дуже часто йвиникає потреба в проведенніпозакореневого піджив�лення. Особливо важливостає це тоді, коли на не�обхідність здійснення цьогоагрозаходу вказують ще й ре�зультати рослинної і ґрунтовоїдіагностик. Основним діаг�ностичним показником, відякого залежить необхідністьпроведення позакореневогопідживлення рослин, є вмістзагального азоту в листостеб�ловій масі в межах 2,8–3,0% впочаткові фази розвитку рос�лин. При таких діагностичнихпоказниках і вмісті в орномушарі ґрунту менше 20 мм про�дуктивної вологи доцільність впроведенні цього агрозаходуне викликає сумнівів. В пері�од же найбільшого розвиткулистків, коли потреба в по�живних речовинах стає макси�мальною, проводити піджив�лення рослин звичайнимспособом без механічного по�шкодження рослин стає вженеможливим. В зв’язку з цим,виникла необхідність в роз�робці такого способу піджив�лення вегетуючим рослин,який дозволяв би використо�вувати добрива у всіх тих ви�падках, коли їх внесення вґрунт стає малоефективним звище названих причин.

І такий спосіб невдовзі буврозроблений науковою спільно�тою і отримав широке роз�повсюдження у виробничихумовах. Він отримав назву по�закореневе підживлення.Сутність такого підживленняполягає в обприскуваннілистків і стебел рослин розчи�нами поживних речовинвідповідного складу і концен�трації. Теоретичні основи цьо�го способу внесення добривбули закладені ще в сиву дав�нину. Можливість поглинанняі засвоєння рослинами роз�чинів мінеральних речовин че�рез листки, як відомо, булавстановлена ще на початку ХIХстоліття. Вперше відомий ан�глійський вчений Гемфрі Девів 1802 році показав мож�ливість поглинання листкамиводного розчину азотнокис�лого амонію. Німецькі вченіКох і Мейер в 1873 році зма�зували листки проростків ози�мої пшениці розчином вугле�кислого амонію і спостерігалипозитивну реакцію рослин:зростання їх сухої маси ізбільшення вмісту в ній вало�вого азоту. В 1871 роцінімецький вчений Рейншприйшов до висновку, що рос�лини своїм листям можуть по�глинати разом з дощовою во�дою калійні і фосфорні солі.Систематичні досліди з поза�кореневого підживлення рос�лин розчинами солей провів в1878 році французький вче�ний Ж. Бусенго, який зробиввисновок, що листки можутьвводити в організм рослинпоживні речовини так, як і їхкорені. Після проведенихдослідів Ж. Бусенго вже ні вкого не залишилось сумнівів утому, що рослини здатні по�глинати воду і розчинені в нійсолі не тільки кореневою сис�темою, а ще й своєю листко�вою поверхнею. Німецькомувченому Л. Гільтнеру (1912)належить пріоритет в поста�новці дослідів з позакорене�вим підживленням рослин впольових умовах. Термін по�закореневе підживленнярослин був запропонованийросійським вченим І. Я. Шеве�рєвим у 1903 році. В Росії

перші досліди з позакорене�вим підживленням рослинбули проведені в лабораторіїакадеміка Д. М. Прянішніковайого учнями М. К. Домонтови�чем і П.О. Железновим в 1928році, а їх результати були опуб�ліковані в 1930 році. І з тих часіввивчення і удосконалення цьо�го способу внесення добрив неприпиняється і продовжуєтьсянадалі в умовах сьогодення.

Першим етапом позакоре�невого підживлення є погли�нання листками розчинів по�живних речовин. Природно,що і першим питанням, якевиникало у дослідника, булопитання про те, як же прохо�дить процес поглинання лис�тками поживних речовин і відчого залежить інтенсивністьйого проходження. Так, як ціпитання і до нашого часу невтратили своєї актуальності,виникає необхідність в ко�роткій їх інтерпретації.

Відомо, що основною умо�вою проникнення іонів черезбіологічні мембрани є безпо�середній контакт з ними. Самже процес проникнення по�живних речовин з водних роз�чинів через листки в рослин�ний організм дуже складний.Нині вже досконало вивченойого механізм. Фізіологіятранспортування катіонів і ан�іонів через біологічні мембра�ни клітин наземних органіврослин та їх первинний мета�болізм – порівняно молода га�лузь фізіології рослин, яказавдяки сучасним інструмен�тальним методам досліджень(електронномікроскопічному,радіоактивних ізотопів і ди�ференційованого центрифу�гування) постійно веде по�шук стосовно вивченняцього важливого питання.

Дослідженнями вітчизнянихі зарубіжних вчених встанов�лено, що на шляху надходжен�ня поживних речовин в кліти�ну надземних органів рослиніснує декілька структурнихбар’єрів. Серед них перший –восковий наліт і клітинна обо�лонка, або пектоцелюлознамембрана, другий – зовнішняцитоплазматична мембрана,третій – сама цитоплазматич�на маса, четвертий – вакуо�лярна мембрана (тонопласт).Особливо важко подолатиіонам перший бар‘єр привходженні їх із зовнішньогосередовища в симпласт і вкінці – на виході з симплас�ту в провідні судини черезендодерму і перицикл.

Фізіологічний механізм про�никнення катіонів і аніонів черезбіологічні мембрани в цитоп�лазму клітин листків доситьскладний. Над його вивченнявпродовж багатьох років пра�цювало декілька поколіньвчених в галузі біохімії і фізіо�логії рослин. Наведені фактисвідчать про те, що проблематеорії позакореневого живлен�ня та практичного використан�ня цього способу удобреннябула вивчена в лабораторіяхвчених і рекомендована вироб�ництву не відразу, а має ще йглибоку ретроспективу. Протеі в сучасний період розширен�ня біологічного різноманіттясортів та гібридів сільськогос�подарських рослин з появоюширокого асортименту новихвидів мінеральних добрив і біо�логічно активних препаратів, атакож зростання вимог до рівняекологічної безпеки та економ�ного використання енергоре�сурсів ще повністю не все з‘я�совано, а це питання набуваєнезаперечної актуальності, щой зумовило доцільність прове�дення наших спеціальних дос�ліджень в даному напрямку.

Вивчення цього питанняпроводилось в лабораторіїродючості ґрунтів Інститутусільського господарства сте�

пової зони розпочинаючи з70�х років ХХ століття і про�довжується зараз. Тому в ційстатті постараємося короткозупинитись на розгляді отри�маних результатів та провес�ти їх аналіз. На ефективністьпозакореневого підживленнявпливає велика кількість фак�торів серед яких головними є:

• склад солей або хелатнихсполук;

• вид іона;• концентрація поживного

розчину;• рН розчину;• розмір крапель;• вік рослин;• тривалість контакту по�

живного розчину з поглиналь�ною поверхнею листків;

• погодні умови.Перш за все, потрібно вста�

новити дефіцит, яких пожив�них елементів характернийдля даних ґрунтів і при якихдіагностичних показниках ви�никає необхідність в прове�денні цього агрозаходу. Вкожному типі і навіть підтипіґрунту спостерігається дефі�цит не для однакових пожив�них елементів. Кожен ґрунтмає свої специфічні особли�вості. Так, в чорноземах зви�чайних малогумусних важко�суглинкових степової зониУкраїни в мінімумі серед мак�роелементів знаходяться азоті фосфор, а серед мікроеле�ментів цинк, мідь та молібден.Тому, в першу чергу, потрібнозабезпечити потребу рослинв цих елементах живлення. Ціелементи живлення бажановикористовувати з урахуван�ням вмісту їх рухомих форм вґрунті та валових форм в рос�линному організмі. Часто не�стача декількох грамів одногоз необхідних мікроелементівможе обмежити засвоєнняінших елементів живлення ізупинити подальше зростан�ня врожайності навіть на висо�ких фонах NPK. Необхідність впроведенні позакореневогопідживлення рослин сполука�ми азоту та фосфору по веге�туючим рослинам виникає втому випадку коли вміст вґрунті мінеральних форм азо�ту та рухомих форм фосфоруне перевищує 8–10 мг на 100г ґрунту, а в рослинах зерновихкультур низьким вважається(%) вміст на суху речовину вфазі розвитку 4–5 листків азо�ту – 2,5–3,0, фосфору – 0,4–0,6, калію – 2,4–2,9.

Серед азотних добрив най�кращим для позакореневогопідживлення є карбамід (се�човина), який не спричиняєтаких опіків, які виникають наповерхні листків при обприс�куванні їх водними розчинамиаміачної селітри, а також невикликає розвиток корозії наповерхні металевих деталейоприскувачів. Це пов’язано зтим, що водні розчини карба�міду мають нейтральну реак�цію і в цьому добриві відсутнійвільний аміак. Недисоційовані(органічні) молекули карбамі�ду проникають в клітини рос�лин в 10–20 разів швидше, ніжкатіони та аніони мінеральнихсолей. Висока швидкість про�никнення карбаміду в цитоп�лазму клітин пояснюється на�явністю в ньому найбільшдоступної форми азоту – амі�дної, яка швидко, майже беззатримок легко проходить че�рез біологічні мембрани. Од�нак, карбамід поряд з пози�тивними властивостями має йсвої вади. Так, процес йогорозчинення в воді є ендо�термічною реакцією, якасупроводжується знижен�ням температури розчину.Наприклад, розчинення 20 кгсечовини в 100 літрах водизнижує температуру розчинуна 9°С. В даному випадку зни�ження температури розчин

може стати причиною виник�нення термічного стресу урослин. Тому робочий розчинне повинен бути холоднішимвід температури повітря більшеніж на 10–12°С, оскільки вели�кий перепад температур можестати причиною виникнення«термічного стресу».

Поряд з позитивними фізи�ко�хімічними характеристика�ми, які були щойно переліченівище, сечовина відіграє рольще й фізіологічно активної ре�човини. Оскільки її аміднаформа азоту здатна проника�ти майже без затримок в тка�нини листка цілою молекулоюй там безпосередньо вступа�ти без ніяких хімічних змін вцикл подальший азотистихперетворень і таким чиномпосилювати розкладаннябілків та сприяти більш повно�му відтоку і переміщенню азо�тистих речовин із вегетатив�них органів в генеративні.Також, сечовина, як органічнаречовина швидше, ніж неор�ганічні азотні солі вступає втканинах у взаємодію з інши�ми речовинами і інтенсивновикористовується рослиною вбіохімічних процесах. Росли�ни засвоюють її не тільки післяпопереднього розкладання зутворенням аміаку під дієюферменту уреази, але й припрямому включені в цикл пе�ретворення азотистих речо�вин, пов’язаний з їх взаємо�дією з диамінокислотами.Хочу звернути увагу товарови�робників, ще на такий важли�вий факт: процес засвоєннясечовини рослинами, навідміну від катіонів та аніонівпроходить в їх клітинах всьоголише дві стадії (1. сечовина >аргінін > 2. речовина клітини).Амонійні ж й нітратні формиазоту, навпаки, перш ніж вонибудуть використані рослина�ми в синтетичних процесах,проходять цілий ряд хімічнихперетворень, яких в випадкувикористання для позакоре�невого підживлення сечовини(карбаміду) можна уникнути.Але самою важливою перева�гою сечовини перед іншимиазотними добривами в випадкувикористання в рекомендова�них концентраціях для позако�реневого підживлення вегетую�чим рослин, є її нездатністьвикликати опіки (некрози), якідуже часто на поверхнілистків можуть виникнути привикористанні інших азотнихдобрив в таких випадках:

• висока концентрація ро�бочого розчину;

• нерівномірність внесеннярозчину на поверхню листків;

• низька відносна вологістьповітря, нижча за 30%;

• обприскування прово�диться вдень за сонячної по�годи при високій температуріповітря;

• нанесення розчину прово�диться крупними краплями;

• після висихання нанесе�ного на листки розчину на їхповерхні утворюється сольо�вий наліт, який розчиняючисьпри випадінні роси проникаєвсередину клітини вже призначно більших концентраці�ях, завдяки чому виникає опік.

Виконаними нами дослід�женнями встановлено опти�мальні концентрації водногорозчину карбаміду для озимихта ярих зернових колосовихкультур при яких на листкахцих рослин не виникає опіків,які наведені в (табл.1). Слідвідмітити, що за високої кон�центрації розчин карбамідутак само, як і розчини амі�ачної селітри може виклика�ти опіки. Тут також доречновідмітити, що молоді росли�ни зернових колосовихкультур більш стійкі до ви�соких концентрацій воднихрозчинів солей й краще ви�


користовують мінеральніформи азоту ніж більш зрілі.

В тому випадку, коли росли�ни мають високий дефіцитазоту й виникає необхідність взбільшенні концентрації вод�ного розчину карбаміду повідношенню до зазначеного в(табл.1) на 5 відсотків, тоді доскладу даного робочого роз�чину необхідно вводити ще йдодатковий компонент – суль�фат магнію з розрахунку 3 кгMgSO

4 на кожні 100 л розчи�

ну. Внесення одночасно з кар�бамідом сірчанокислого маг�нію у 3% концентраціїзменшує небезпеку виник�нення опіків від карбаміду та

забезпечує ефективніше ви�користання азоту, оскількимагній входить до складу хло�рофілу, а сірка до сірковміс�них амінокислот, які відігра�ють важливу роль в біохімічнихпроцесах. Слід також відміти�ти, що до визначення концен�трації робочого розчину по�трібно підходити творчо. Так,якщо опадів мало, сонячнапогода і низька вологість по�вітря, концентрації розчинів,які зазначені в (табл. 1) бажа�но зменшити на три відсотки.

Виробнича практика пере�конливо показала, що немож�лива високоефективна діяазоту на ріст урожайності зер�нових культур без достатньо�го їх забезпечення сіркою.Особливо великий дефіцитсірки виникає на тих полях депопередником був озимийріпак, який сильно зменшує вґрунті вміст сірки. Співвідно�шення сірки до азоту повинностановити 1:10 (на одну час�тину сірки повинно припада�ти до десяти частин азоту).Також слід відмітити, щоудобрення карбамідом мож�на проводити практично привсіх обприскуваннях фунгіци�дами, інсектицидами та стра�ховими гербіцидами, якщонемає особливих застере�жень щодо цих пестицидів.

Перше позакореневепідживлення є регенеративне.Адже воно інтенсифікує про�цес кущення шляхом підви�щення густоти стеблостою,збільшує кількість члениківколосового стрижня. Другепідживлення – продуктивне –оскільки воно найбільш впли�ває на врожай зерна, томуйого проводять на початку ви�ходу рослин у трубку. Воносприяє кращому росту боко�вих стебел, які за таких умовза продуктивністю наближа�ються до головного стебла.Це підживлення найсильнішевпливає на продуктивність ко�лоса, його озерненість, а отже– і на підвищення врожайностізернових колосових культур.Третє підживлення (якісне)його проводять в період відпочатку фази колосіння до на�ливу зерна. Воно збільшуєтривалість активної діяльностіверхніх листків і особливопрапорцевого, підвищуєінтенсивність фотосинтезу,завдяки йому зростає маса1000 зерен. З усіх вище заз�начених фаз розвитку зерно�вих колосових культур найб�ільшу ефективність відпозакореневого підживленняможна отримати у фазі вихо�ду в трубку, коли часто в умо�вах степової зони України спо�стерігається нестача вологи,що обмежує засвоєння еле�ментів живлення з ґрунту. Втаких умовах листкове піджив�лення забезпечує значнийефект. У суху погоду цей агро�

захід доцільний у фазі коло�сіння для кращого випов�нення зерна і підвищення вньому вмісту білку.

В посівах кукурудзи та со�няшнику при проведенні поза�кореневого підживлення дофази розвитку 10–12 листківконцентрація водного розчи�ну карбаміду не повинна пере�вищувати 8 відсотків. За більшвисоких концентрацій воднихрозчинів карбаміду в ці фазирозвитку на поверхні листківнеминуче будуть виникати оп�іки. В пізніші фази розвиткуцих рослин, коли їх листкистають грубішими, вони вжездатні витримувати навіть

20% концентра�цію карбаміду.

Н а у к о в и йдосвід і вироб�нича практикап е р е к о н л и в опоказують, щоколи в робочомурозчині для про�ведення позако�р е н е в о г о

підживлення представленілише одні азотні добрива,підживлювальні ними рослинизнижують свою толерантністьдо збудників хвороб. В зв’яз�ку з цим в складі баковоїсуміші поряд з азотом карба�міду повинен бути присутнімще і фосфор. А тому виниклопитання: у вигляді якої фосфо�ровмісної сполуки найбільшдоцільніше використовуватифосфор? Виконаними наши�ми дослідженнями було вста�новлено, що серед існуючогоасортименту фосфоровміс�них речовин найбільшу ефек�тивність при проведення по�закореневого підживленняпроявляє монофосфат калію(дигідрофосфат калію)КН

2РО

4. Монофосфат калію є

одним із самих висококонцен�трованих і майже безбаласт�них добрив, яке містить всвоєму складі 52% Р

2О

5 і 34%

К2О. Воно має високу роз�

чинність. Так, в одному літріводи при кімнатній темпера�турі розчиняється 226 гКН

2РО

4. Однак швидкість над�

ходження фосфору і калію че�рез біологічну мембранулистків відносно невисока.Збільшити інтенсивність про�никнення катіонів калію і аніо�ну дигідрофосфату каліюможна за допомогою диме�тилсульфоксиду. В Україні ви�готовляється вітчизнянийпрепарат «Антистрес» в якомумістяться монофосфат каліюразом з диметилсульфокси�дом і іншими корисними длярослин компонентами, таки�ми як гліцерин, гумат калію,спиртова витяжка з грибів ек�дофіту та ін. Тому для позако�реневого підживлення бажанобуло б використовувати бако�ву суміш до складу якої вхо�дить водний розчин препара�ту «Антистрес» дозою 1,7 кг/гаі карбаміду в концентрації, якаповинна бути диференційова�ною залежно від фази розвит�ку в якій перебувають росли�ни під час проведення їхпозакореневого підживлення.Що ж дає рослинам такий тан�дем, який складається з двохвидів добрив (карбаміду і мо�нофосфату калію)? За рахунокмонофосфату калію в рослиніприскорюється синтез орган�ічних карбонових кислот дояких легко приєднуються амі�ногрупи карбаміду з утворен�ням амінокислот, які в подаль�шому використовуються насинтез білку і рослина починаєінтенсивно рости. Крім того,фосфор монофосфату каліюзменшує негативну дію над�лишкового азотного удобрен�ня, оптимізує використанняазоту, підвищує ефективністьвикористаного для позакоре�невого підживлення карбамі�ду. До того ж фосфор підви�щує стійкість рослин добільшості грибкових захворю�

вань, у першу чергу до борош�нистої рости й навіть до коре�невих гнилей. Поряд з цим урослин зростає стійкість сте�бел до вилягання. А калій мо�нофосфату калію буде пози�тивно впливати на гідратаціюколоїдів цитоплазми, що до�помагає краще утримувативоду та сприяє її раціонально�му використанню й підвищуєпосухостійкість рослин. Висо�кий вміст калію у клітинномусоку збільшує тургор клітин тазахищає рослини від в’янення.

Поряд з азотом, фосфором,калієм, магнієм та сіркою вскладі бакової суміші, яка ви�користовується для позакоре�невого підживлення рослин,використовуються ще й мікро�елементи, які вводяться доскладу суміші у вигляді мікро�добрив в хелатній формі. Тутдоречно відмітити, що мікро�елементи не можуть бути за�мінені іншими поживними ре�човинами. Найбільшу віддачувід внесених мікродобривможна отримати лише в томувипадку, коли їх використову�вати на ґрунтах з низьким і ча�стково середнім їх вмістом вґрунтовому розчині. Ця за�лежність буде різною в залеж�ності від того на якому агро�фоні вирощуються зерновіколосові культури (низькомучи високому). Тому наводимонеобхідні дані в (табл. 2), щодадуть можливість фермеру,який має в своєму розпоряд�женні агрохімічні дані провміст в ґрунті рухомих форммікроелементів, визначитисьз доцільністю введення доскладу бакової суміші, яка ви�користовується для позакоре�невого підживлення зерновихкультур, тих чи інших мікро�добрив в хелатній формі. Вданому випадку за агро�

хімічними картограмами виз�начають наявність в ґрунті ру�хомих форм мікроелементів.Порівнюють їх вміст з даними(табл. 2) і визначаютьдоцільність використання тихчи інших мікродобрив.

Тривале проведення дослі�джень з вивчення агрохімічно�го складу ґрунту дає нам мож�ливість відмітити, що у межахнавіть одного типу ґрунту ва�ріювання вмісту мікроеле�ментів буває досить значним,а тому для одержання об�’єктивної інформації щодовмісту мікроелементів у окре�мих господарствах необхіднопроводити обстеження кож�ного поля. Ці дані щодо вмістурухомих форм мікроелементівв ґрунтах надають можливістьоцінити рівень забезпеченостіґрунтів рухомими формамимікроелементів для вирощу�вання зернових культур іприйняти аргументованерішення про доцільність вико�ристання для позакореневогопідживлення рослин лишетого мікродобрива, в якому вдостатній кількості знаходить�ся мікроелемент. Нині асорти�мент мікродобрив досить ши�рокий. В нього входятьмікродобрива, які можуть за�довольнити потреби навітьсамого вимогливого спожива�ча. Так, дуже добре себе заре�комендували і широко вико�ристовуються на полях уфермерів такі мікродобрива,як Реаком, Інтермаг, Рексолін,Вуксал, Басфоліар, Нутрівант,Акварин, Брексил, Мікрокат,Фоліксер, Лан та ін. В нашійлабораторії всі ці мікродобри�ва пройшли всебічну пере�

вірку ефективності в посівахзернових культур. Всі вониза ефективністю близькі міжсобою, а от за ціною різни�ця між ними суттєва. Тому йбільшість товаровиробниківвіддають перевагу вітчизня�ним мікродобривам, вартістьмікроелементів у яких, най�частіше нижча за мікродоб�рива зарубіжних фірм.

На інтенсивність засвоєннякатіонів та аніонів з водногорозчину солей при проведенніпозакореневого підживленнярослин впливає рН. Викона�ними дослідженнями встанов�лено цікавий і важливий факт:катіони краще засвоюютьсяпри лужній реакції розчину (рН8,3) ніж при кислій, а аніони,навпаки, при кислій реакціїводного середовища. Така жзалежність існує і при корене�вому живленні рослин.

При позакореневому піджив�ленні має незаперечні перева�ги дрібнокапельне нанесеннярідини на поверхню листка(рис.1) в порівнянні з крупнока�пельним (рис.2). В першому ви�падку дрібні каплі охоплюютьбільшу площу листкової по�верхні рослин, а в другому ви�падку при крупнокапельномунанесенні розчинів вони зви�сають, стікають, а після виси�хання утворюють кристали со�лей, які можуть викликатиомертвіння тканин листка.

Зазвичай позакореневепідживлення проводять підчас внесення страхових герб�іцидів, фунгіциді та інсекти�цидів. З цією метою готуютьбакову суміш у яку поряд звище названими компонента�ми, вводять ще й ці пестици�ди. З метою підвищенняефективності компонентів ба�кової суміші про які щойнойшла мова, до неї добавляють

ще й поверхнево активні речо�вини і прилипачі. Це прово�дять для того, щоб краплірівномірно розподілились поповерхні листка. А для цьогопотрібно знизити поверхне�вий натяг рідини, що збільшуєрівень дисперсності краплинпри обприскуванні і дозволяєкраплям змочувати більшу по�верхню листків. Таким чиномзабезпечується зменшеннястікання робочого розчину злистка на грунт під час прове�дення обприскування. Це до�сягається введенням до скла�ду бакової суміші поверхневоактивних речовин (ПАР), якізнижують поверхневий натягрідини і тим самим полегшу�ють її розтікання по поверхнілистка, внаслідок чого зни�жується міжфазний натяг намежі рідина і поверхня лист�ка. ПАР концентруються піддією молекулярних сил (ад�сорбуються) біля поверхнірозподілу фаз і знижуютьповерхневу енергію, а цесприяє проникненню компо�нентів бакової суміші черезбіологічні мембрани.

Також до складу баковоїсуміші добавляють ще й клеючіречовини (нью�філм�17, аль�фалип, Syperam та ін.), абоплівкоутворюючий біорегуля�тор росту рослин Марс ЕL, якіпом‘якшують воскову кутикулу,формують на поверхні листкаводостійку еластичну плівку,попереджують винекнення не�бажаного «концентраційногошоку», який іноді створюєтьсяу верхніх тканинах листка післяобробітку їх робочим розчи�ном. Таким чином покращуютьзмочування наземних частин

рослин та підсилюють прили�пання робочого розчину доб�рив до поверхні листка, щосприяє швидкому та більш по�вному проникненню їх діючихречовин в рослину. Особливовеликого значення це має підчас сухої погоди, коли по�гіршується змочування рослинробочим розчином. Крім того,використання ПАР разом з кле�ючими речовинами забезпечуєвідмінну стійкість до змиваннядощем й сильною росою нане�сених на поверхню листка роз�чинів та сприяє зростанню їхстійкості до впливу на них ульт�рафіолетових променів, що по�довжує тривалість корисної діїна рослини цього агрозаходу.

Важливе значення мають істроки проведення позакоре�невого підживлення рослин.Його потрібно проводити вперіоди, коли рослини загар�товуються і готуються до не�сприятливих погодних умовабо коли в рослинах прохо�дить енергійний ріст і до нихелементи живлення надхо�дять найінтенсивніше. Відо�мо, що для сільськогоспо�дарських культур характерненерівномірне споживанняазоту, фосфору, калію таінших елементів живлення.Так, під час розвитку листярослина більше потребує азо�ту, а для забезпечення фор�мування репродуктивнихорганів – фосфору і калію.Азот і фосфор найінтенсивні�ше надходять до рослин у пе�ріод від фази весняного ку�щення до колосіння. До фазиколосіння рослини озимоїпшениці споживають 70–82%азоту і 75–80% фосфору.Калій найінтенсивніше надхо�дить у перший період веге�тації і до фази колосіння дося�гає 90% загальної кількості.

В міру старіння рослин зни�жується надходження еле�ментів живлення і внаслідокекзоосмосу вони можутьнавіть виділятися з рослин узовнішнє середовище. Безу�мовно, що в такий період їхонтогенезу проведення поза�кореневих підживлень вже недасть бажаних результатів.Від сівби до весняного віднов�лення вегетації озимою пше�ницею засвоюється лише 8%загальної кількості азоту.Отже в осінній період немаєпотреби створювати високийрівень азотного живлення.Надлишок азоту восени при�зводить до зменшення зимос�тійкості рослин, переростанняїх вегетативної маси, виляган�ня і значного ураження посівівшкідниками і хворобами. Затаких умов формуютьсясхильні до вилягання рослини,що дають меншу продук�тивність і мають низьку якістьзерна. Тому в осінній періодпозакореневе підживлення по�трібно проводити препаратом«Антистрес» дозою 1,7 кг/га доскладу якого входить моно�фосфат калію (рис. 3–4).

Це дасть можливість добреадаптуватися рослинам донесприятливих погодних умовзимового періоду, накопившиу вузлі кущення водорозчиннівуглеводи. В зв‘язку з цим да�ний агрозахід перед входжен�ням рослин у зиму повиненстати обов‘язковим в посівахозимих культур і особливо вагроценозах озимого ячменю,який відзначається середінших озимих зернових куль�тур (озиме жито, тритикале,озима пшениця) самою ниж�чою морозостійкістю

Весняний період в озимоїпшениці дуже відповідальний,оскільки до початку колосіннярослини поглинають 2/3 всьо�го необхідного їм азоту, а вфазу цвітіння – майже припи�няють його споживання. Післяпочатку формування зернапотреба озимої пшениці вазоті знову зростає і за пері�од формування і наливу зер�

на рослина використовує 25–40% необхідного їй азоту(Рис. 5). З (рис. 5) чітко вид�но, що поглинання поживнихречовин впродовж онтогенезупроходить нерівномірно. У ве�гетаційному періоді виділя�ються фази розвитку в які по�глинання речовин проходить знайбільшою інтенсивністю іперіоди з повільним погли�нанням. Основна кількістьазоту й фосфору поглинають�ся рослинами в міжфазнийперіод кущення – початок ко�лосіння. Виробинича практи�ка показує, що позакореневепіджилення дає найбільшийефект тільки тоді, коли йогопроводять у цей міжфазнийперіод в який рослини інтен�сивно ростуть й розвивають�ся, тобто під час якого еле�менти живлення засвоюютьсяу великих кількостях, а коре�нева система не завжди всти�гає й здатна поглинати їх у по�вному обсязі до потреби. Взв’язку з цим кожен агрономповинен вміти точно визначи�ти настання цих фаз розвитку,провести всесторонню рос�линну та грунтову діагностикий своєчасно провести данийагрозахід. В цьому йому допо�може розібратись схема наякій зображено особливостіпоглинання поживних речо�вин рослинами озимої пше�ниці впродовж онтогенезу(рис. 5). Своєчасне проведен�ня цього агрозаходу в почат�кові фази розвитку баковоюсумішшшю до складу якої вхо�дить водний розчин карбамі�ду, «Антистресу» й мікродоб�рива Реаком відразу даєзмогу рослинам інтенсивнорости й розвиватись. В цьомуможна пересвідчитись, якщопорівняти між собою конт�рольний варіант розміщенийліворуч і ділянку варіанта наякій були виконані вище зга�дані агрозаходи (рис. 6).

На другій ділянці рослиникраще розкущилися, маютьтемнозелене забарвлення,добре розгалуджену кореневусистему. У веснянний періодпозакореневе підживленняпроводиться водними розчи�нами карбаміду в концентра�ціях відповідно до фаз розвит�ку рослин наведених в(табл.1). Дослідженнями ви�конаними в нашому інститутівстановлено, що у випадкувикористання тільки однихмакродобрив рослини зерно�вих культур, особливо на фо�нах з підвищеним мінераль�ним живленням, починаютьвідчувати сильну потребу вмікроелементах, які доцільновносити розчинами карбамі�ду. Використовувати для по�закореневого підживленняпотрібно лише ті мікроеле�менти, які знаходяться вмінімумі в конкретному грунті.

Вчасно проведені і в опти�мальних дозах та співвідношен�нях внесені макро� і мікроеле�менти під час проведенняпозакореневих підживлень ство�рять сприятливі умови для рос�ту і розвитку рослин в подальшіфази їх онтогенезу (рис.7). Підчас проведення позакореневихпідживлень потрібно також вра�ховувати й біологічні особливостісільськогосподарських культур.

В зв‘язку з цим розглянемоособливості проведення поза�кореневого підживлення ос�новних сільськгосподарськихкультур, які широко представ�ленні на полях наших фермерів.

Перше позакореневе піджив�лення ярого ячменю потрібнопроводити в фазі кущення. Вонозабезпечує приріст протеїну ізбільшує кількість зерен в ко�лосі. Перше підживлення по�трібно проводити 15% воднимирозчином карбаміду в суміші зАнтистресом 1,7 кг/га разом зприлипачем (альфалип 200мг/га) та інсектицидом (Лорд 50 гр/га), фунгіцидом Тюдор (0,5 л/га)й гербіцидом (меркурій 15гр/


га). Друге підживлення викону�ють у фазі колосіння. Воносприяє приросту лізину в зерніі росту маси 1000 зерен. Йоговиконують шляхом внесення10% водного розчину карбам�іду разом з мікродобривами,такими, як Реаком, НутрівантПлюс, Інтермаг або інші.

Нашими дослідженнямибуло встановлено, що рос�лини кукурудзи на початко�вих фазах розвитку засвою�ють лише 3–5% азоту.Інтенсивніше азот починає

надходити в рослини розпо�чинаючи з фази 6–8 листків.Так, якщо до фази розвитку6–8 листків засвоюєтьсялише 3% азоту, то від цієїфази до фази викидання во�лоті і засихання квітковихстовпчиків на качанах (во�лосся) нею засвоюєтьсяблизько 85% загальноїкількості азоту. Орінтовноцей період розпочинається здругої декади червня. Ос�тання кількість азоту надхо�

дить до рослини в фази мо�лочної та воскової стиглості.Критичний період засвоєнняазоту – фаза цвітіння. Фос�фор засвоюється кукуруд�зою в меншій кількості, ніжазот чи калій. Але цей еле�мент живлення знаходитьсяв мінімумі в більшості грунтіві дуже потрібний рослинамк у к у р у д з и у д в о х ф а з а хрозвитку. Гостру потребу уфосфорі кукурудза має упочатковій фазі росту за�безпечуючи інтенсивний по�чатковий ріст рослин. Другафаза, коли найбільш по�трібний фосфор, наступаєпід час формування генера�тивних органів. Важливовраховувати, що нестачафосфору в ранні фази ростунеможливо компенсувати

внесенням його у пізнішістроки. За нестачі фосфорулистки кукурудзи набуваютьфіолетово�вишневого коль�ору, затримуються фазицвітіння і достигання (рис.8). Також слід відмітити, щофосфор погано надходитьдо рослин навіть у випадку

високого його вмісту вгрунті, коли грунт ще не про�грівся, що ми часто спостері�гаємо на полях в ранні веснина посівах кукурудзи де сівбувиконали в ранні строки.

Серед макроелементівстримує розвиток кукурудзище й нестача сірки. За її дефі�циту зменшується ефек�тивність азоту. Недобір одно�го кілограму діючої речовиницього елементу унеможлив�лює використання майже 10 кгкарбаміду. Серед мікроеле�ментів основним для рослинкукурудзи є цинк. Вона дужечутлива до нестачі цинку, якийбере активну участь в проце�сах обміну речовин. Ознакою

нестачі цинку є жовті смуги якіз‘являються з обох боків міжжилками, а також жовтий абобілий колір всієї поверхні мо�лодого листя. Компенсуватинестачу вище названих еле�ментів живлення можна за до�помогою листкового піджив�лення. Перше підживленняцієї культури потрібно прово�дити в фазі розвитку 6–8листків 6% водним розчиномкарбаміду разом з Антистре�сом 1,7 кг/га, а друге піджив�лення провести в фазі розвит�ку 10–12 листків 8% розчиномкарбаміду разом з 5 л розчи�ну Реакому�кукурудза і 5%розчином сульфату амонію.Соняшник за рівнем винесен�ня з грунту азоту й фосфорупереважає всі сільськогоспо�дарські культури, а за вине�

сенням калію йому взагалінемає рівних. Азот рівномірнозасвоюється рослинами со�няшнику впродовж всієї веге�тації. Розпочинаючи з фази 3–4 пар листочків і до фазицвітіння ним поглинається70–80% азоту. Соняшник �калієфільна культура. На

формування 1 т насіння івідповідної кількості вегета�тивних органів він виносить згрунту 100–150 кг калію.Фосфор поглинається рос�линою від сходів до цвітіння.

Спочатку фосфор нагро�маджується в стеблі та лист�

ках, а пізніше переміщуєтьсядо кошика і в кінцевому ре�зультаті – до сім’янки. На по�чатку росту соняшник потре�бує небагато елементівживлення, але засвоєння їхвипереджає темпи приростусухої речовини. За першиймісяць вегетації соняшник ви�користовує 15% азоту, 10 –

фосфору і 10% калію. За на�ступні півтора місяці, коли вжеформується кошик і до кінцяцвітіння, соняшник інтенсивнопоглинає елементи живленняй засвоює 80% азоту, 70% –фосфору і лише 50% калію.Решта калію надходить у рос�лину від фази наливання на�сіння до початку достигання.

Після завершення форму�вання кошиків засвоєнняелементів живлення соняш�

ником зменшується. Середмікроелементів соняшникдуже чутливий до нестачібору. Особливо сильновідчувається в ньому потре�ба під час посухи. Позако�реневе підживлення бажанопровести в фазі розвитку 4–5 пар листків препаратом

Антистрес 1,7 кг/га і другепідживлення виконати вкритичну фазу розвитку 6�8пар листків сумішшю Анти�стрес 1,7 кг/га + карбамід зрозрахунку 6 кг на 100 лрідини + хелат бору 1 л/га.

Позакореневе підживлен�

ня проводять з допомогоюавіації або штанговими об�прискувачами такими, якімпортні Імператор 3100,MILLER CONDOR, MillerNITRO 4000, APACHE,CHALLENGER, BARGAM,KUHN, DAMMANN Classic тавітчизняного виробництварозпочинаючи від ОН�400 і

іншими значно більш велико�об‘ємними обприскувачами.

Наприкінці я хочу наго�лосити, що позакореневепідживлення є лише допомі�жний спосіб застосуваннядобрив, а не основний. Нимможна лише скоригувати не�стачу елементів живлення, ане повністю її ліквідувати.

Висновок. Основним азот�ним добривом, яке повинновикористовуватись під час

проведення позакореневогопідживлення є карбамід. Взв’язку з тим, що більшістьгрунтів України в природномустані містять доступні формифосфору в недостатній дляоптимального живлення рос�лин кількості, а майже всімсільськогосподарським рос�

линам на початку їх онтогене�зу потрібен цей макроеле�мент, в склад бакової сумішіпотрібно поряд з карбамідомвводити й монофосфат калію,

який добре засвоюється вскладі препарату Антистрес.Мікроелементи потрібновносити у вигляді мікродобривв хелатній формі з урахуваннямбіологічних особливостейсільськогосподарських рослин.

Було б однак, помилковимрекомендувати повністю за�мінити традиційні способивнесення добрив ґрунт, про�веденням лише одних поза�кореневих підживлень. Неможна також розглядати по�

закореневе підживленнялише як спосіб виправленнядефектів основного удоб�рення, не дивлячись не те,що в літературі такі думки щей сьогодні мають місце. Пра�вильна науково� обґрунтова�на система удобрення поля�гає в розумному поєднанні

осіннього внесення добрив зраціональним їх внесенням врядки під час сівби і прове�денні позакореневих піджив�лень під час вегетації.

Сергій Крамарьов,головний науковий

співробітник,доктор сільськогоспо�

дарських наукРосійської Федерації;

доктор сільськогоспо�дарських наук України

Інститут сільськогогосподарства степової

зони НААН України



Минимальные затраты, высокий урожай *

В наше непростое экономи�ческое время, когда все доро�жает, для каждого фермера исельхозпроизводителя стоит изгода в год одна задача: как приминимальных затратах полу�чить хороший урожай. Для ре�шения этой задачи ЧП «Агро�Защита» обращает вниманиена новую серию комплексногоудобрения «Добрый Хозяин»,которое на протяжении двух летпомогло в Херсонской,Одесской, Луганской, Нико�лаевской и других областяхфермерским хозяйствам со�кратить расходы на закупкуселитры и карбамида, а так�же на стимуляторы и средствазащиты растений, и при этомповысить урожайность.

«Добрый Хозяин» – это жид�кое супер�удобрение, компо�зиция растворимых органичес�ких веществ со строгорассчитанным набором макро�и микроэлементов, гуминовыхкислот, регулятора роста и раз�вития, обладающее инсекто�фунгицидными и репеллентны�ми свойствами, предназначенодля внекорневой подкормкизерновых, овощных, бахчевых,садовых, ягодных культур и ви�нограда путем опрыскивания, идля защиты этих культур отгрибковых болезней и вредите�лей. Главной задачей удоб�рения является активизацияфотосинтеза, водообменамежду клетками растений, что�бы улучшить степень адсорб�ции питательных веществ; раз�витие мощной корневойсистемы, увеличение ее на60%, а биомассы на 40%. Уси�ление иммунной системы, под�тягивания слабых побегов куровню сильных, обеспечитьдружное созревание. Удобре�ния «Добрый Хозяин» являют�ся системными удобрениями.Попадая в сокодвижение расте�

ний через листовую пластину,оно способствует усилению иоблегчению передачи пита�тельных веществ и воды в клет�ки растений. Полученное приэтом дополнительное развитиекорневой системы способ�ствует быстрейшему перево�ду питательных веществ почвыв более доступную форму. Кор�невое питание при этом уве�личивается в 15 раз.

Нанесенный на растения ввиде внекорневой подкормки,«Добрый Хозяин» эффектив�но нивелирует (без участиякорней) дефицит элементовпитания, снимая стресс наближайшее время. В составудобрения входит криопро�тектор и его влияние на физи�ологические процессы, в ито�ге, приводит к тому, чторастение приобретает спо�собность нормально разви�ваться при температуре на 4–6°С ниже, чем это свойственноконкретному сорту или куль�туре. Также удобрение не яв�ляется солью и в итоге во�допотребление растений наединицу массы уменьшаетсяот 25% до 70% а нитраты впродукции отсутствуют.

Удобрение «Добрый хо�зяин» имеет три вида.

1. «Добрый Хозяин (длясемян)» – этот препаратпредназначен для обработкисемян перед посадкой. Егоцель: ускорить прораста�ние, развить мощную корне�вую систему, активироватьфотосинтез в растениях, ус�транить грибковые болезнии вредителей.

В состав препарата входятбактерии PSEUDOMONASAUREOFACIENS, обладаю�щие инсектофунгициднымисвойствами. Это позволяетустранить такие проблемыкак: плесневение семян, го�

ловня, септориоз, аскохитоз.После обработки «Добрым

Хозяином» ожидается сле�дующий эффект: почти вдвоеусиливается корневая системарастения, всходы получаютсядружными, растения почти вдва раза сильнее развиты.

2. «Добрый Хозяин №1» –это удобрение с повышеннымсодержанием азота, обладаю�щее одновременно фунгицид�ными свойствами и предназ�начено для внекорневойподкормки сельскохозяй�ственных культур на начальнойстадии развития. В составудобрения входят спорыгриба trichoderma lignorum,что позволяет значительноснизить поражение сельхоз�культур грибковыми болезня�ми. Происходит это за счеттого, что впитываясь через ли�стья в сокодвижение расте�ний, триходерма способству�ет повышению активностиклеточного сока, и, заполняяпространство между молеку�лами, не дает места проникно�вению грибковым спорам, чтов итоге на 83% защищает куль�туры от грибковых болезней.Кроме того, при опрыскива�нии, попадая на само расте�ние или землю, антагонисти�ческие свойства триходермыпроявляются двояко: во�пер�вых, гриб размножаясь проду�цирует антибиотики, которыеуничтожают возбудителей за�болеваний растений, во вто�рых, используя чужие грибни�цы как питательную среду,уничтожают грибы�патогены.

3. «Добрый Хозяин №2» –это удобрение с повышеннымсодержанием калия и фосфора,необходимых растениям на вто�ром этапе развития, и обладаю�щее инсектофунгицидными ирепеллентными свойствами. Всостав этого удобрения вхо�

дят бактерии PSEUDOMONASAUREOFACIENS, способные за�щищать сельскохозяйственныекультуры от грибковых болезнейи вредителей. Происходит этоза счет того, что бактерии, попа�дая на растения, уничтожаютгрибковые споры или грибы�па�тогены, используя их, как пита�тельную среду. В тоже время,при контактном действии с раз�личными вредителями, бакте�рии, проникая в пищевари�тельную систему вредителей(путем поедания теми листьевили соков), блокируют их пище�варительную функцию, в резуль�тате чего те перестают питатьсяи через время погибают.

Кроме этого, бактерияPSEUDOMONAS способнафиксировать азот атмосферы,что позволяет растению полу�чить дополнительную азотос�тимуляцию, при этом проис�ходит не рост самого растения,а увеличивается скорость со�зревания плодов или налитиеколоса, слабые побеги под�тягиваются к уровню сильных.Удобрения «Добрый Хозяин»можно совмещать в баковыхсмесях с любыми другими пре�паратами, особенно хорошо вбаковых смесях с биопре�паратами Гуапсин, Трихофит,Актофит, Битоксибацелин. Кпримеру; «Добрый Хозяин» 1,5л + Гуапсин 3 л на 1га оказываеттакое же действие, как и вне�сение 200 кг селитры.

Получить более подроб�ную консультацию можно

в главном офисепо тел./факсу:

(048) 777�81�32;Раб. (048) 705�48�10,

(048) 705�48�11,(048) 728�04�53;

Моб.: (067) 484�03�72;Или на нашем сайте

WWW. AGRO�ZAHIST.COM


ЧАСТНЫЕ ОБЪЯВЛЕНИЯ• ЗАКУПАЕМ сою, люпин, МАСЛИЧНЫЕ КУЛЬТУРЫ.

ПРОДАЕМ масло, жмых. Т.: (0562) 38�55�40, (050)922�42�34.

• Реализуем ЕМКОСТИ Б/У биметаллические, нержа�веющие, эмалированные, металлические. Пищевые; тех�нические; для сыпучих; для жидких удобрений, КАС. 10 ...25, 50, 75 ... 100 куб. м. Тел.: (095) 829�44�15.

• ООО Агрофирма «Нива» реализует: Комбайн Дон 1500с жаткой, подборщик (есть кукурузная); Жатка кукурузнаяКМД�6 на Дон�15 ОС; Культиватор КНК�3; Борона диск.УДР�4,5; Сеялка УПС�8; Культиватор КРН�5,6; Трактор МТЗ892, 2005 г., двигатель Д245; Жатка на свал ЖВН�6; Опрыс�киватель ОП�2000 (итал. оборудов.); Сцепка борон СГ�21;Барабан молотильный на Дон�1500; Сеялка овощная СОН�4,2; Комбайн CASE 2188 c жатками, в комплекте кукурузнаяжатка, лифтера на подсолнечник. Тел.: (050) 575�81�78.

• Продам семена эспарцета. Сорт «Песчаный 1251»Цена 5000 грн./т. Тел.: (067) 612�05�81.

• Продам комбайн Фортшрит�517, 1982 г.в., двигательЯМЗ�236, 2 жатки, измельчитель; Трактор МТЗ�80, 1988 г.в.;3�х постовой сварочный трансформатор; Автомашина ЗИЛ�431410, 1990 г.в.; Перегной, остаток 80 000 тн, овёс 15 тн,просо 8 тн. Цены договорные, Тел.: (066) 308�06�41

• Продам культиватор КПЕ 3,8, опрыскиватель ОВП�630, разбрасыватель удобрений РМУ�05. Тел.:0958375182 – Михаил.

Гідромлин8кормоприготувач ГМК8500: економія кормів більше 50%*

Гідромлин�кормоприготувачГМК�500 – унікальний кормо�приготувач, розроблений запринципом технологічногопроцесу кавітаційного нагріва�ча. ГМК призначений для при�готування напіврідкого, кисе�леподібного, концентрованогокорму з води і зерна в співвідно�шенні 3:1 (зерно будь�яке: відпшона до кукурудзи) для всіх с/г тварин. Подрібнення відбу�вається в вихровому потоціводи по шляху від бункера доцентрифуг з одночасним само�нагріванням корму до 30оС (безбудь�яких нагрівачів).

ГМК�500 при потужності 5,5кВт виробляє більше 500 літрівна годину корму і дозволяє відго�довувати до 250 голів свиней абоВРХ з економічним ефектом 90�100 тонн зернових. Агрегат даєможливість за 10�15 хвилин при�готувати і малу кількість кормудля десятка свиней і ВРХ, томупридатний як для особистих, такі фермерських господарств.

Переваги: швидка окупністьГМК. Можливість вводити в кор�ми добавки (вітаміни, сіль, крей�да, мінерали). Моментальне по�їдання корму: ВРХ поїдає соломуприсмачену киселеподібнимкормом без залишку. Завдякитому, що корм потрапляє в шлу�

нок с/г тварин теплим, вони невитрачають енергію свого орган�ізму для нагріву корму до темпе�ратури тіла. Тому засвоюваністьцього корму 95%, що дає добрувгодованість поголів’я. Термінвідгодівля свиней до 110�130 кгскорочується до 6 місяців. Наприріст 1 кг живої ваги витра�чається до 3,6 кг рідкого корму упідсобному господарстві – целічені хвилини на приготуваннякорму. Малогабаритність ГМКдозволяє уникнути захаращеннякормоцеху, обслуговується вінрядовим працівником. Цедовговічний і надійний агре�гат, що дозволяє переробитибільше 100 тонн зернових беззаміни головної робочої пари– статора і ротора. Відсутні�стю рідкого гною забезпе�чується чистота приміщенні.

Як такого розмелення корму впотоці води відбувається дужемала частка, в початковий мо�мент зерна перерізаються на ча�стини взаємними отворами. Адалі відбувається наступне: ГМК– це насос, падіння тиску – до 4атм.; від завихрення води відбу�вається процес само нагрівурідини (кавітація). Тому, з пони�женням тиску і підвищеннямтемператури, частки зерна спу�чуються (вибухають), розклада�

ючись на легкозасвоюванийкрохмаль і глюкозу. Лопаткамина роторі перемішуються докашкоподібного стану. Це схожена поп корн, який спучується нагарячій сковороді, збільшуючисьв об’ємі в десятки разів. У ГМКзерно спучується в потоці води.

І ще один нюанс: кожнезернятко покрито „невиди�мим” пруіновим нальотом(природні дріжджі). Видно цейналіт на темних ягодах слив,винограду. Так, в ГМК ці при�родні дріжджі вступають вокисну реакцію з повітрям приперемішуванні насосом, відбу�вається початкова стадія бро�діння – гомогенізація. Гомоге�нізований (дріжджований)корм, який є найактивнішимдля засвоєння кишечником,навіть виліковує захворюванняшлунково�кишкового тракту.

Вищесказаний економічнийефект цього корму 50% зерно�вих – це правда. Приклад: до�бова доза сухого корму на 100кг поросяти становить 4,2 кгзернових. Рідкого – 3,6 кг (аболітрів) – вже видима різниця,а ще співвідношення 3:1, то вкормі 3,6 кг – зерна тільки до1,5 кг. Але корм дуже активнозасвоюється – до 95%, томужуйним тваринам потрібно

норму знижувати вдвічі.З особистого досвіду роботу

ГМК більше 4 років встановле�но: економія кормів становитьбільше 50% зернових. Ліченіхвилини на годування десятківтварин. Корм придатний навітьдля птиці. Це – за голландськимметодом відгодівлі тваринрідким кормом. Мало хто знає,що поросяті вагою в 100 кг надобу потрібно примусово двамінерали: сіль і крейду (біла гли�на), по 40 г. А для ВРХ вагою 500кг – по 100�120 г солі і крейди.Ось тоді буде вгодованість ВРХ,надої і жирність молока. Ніякийсольовий лизунець такоїкількості не забезпечує. Томусіль і крейду потрібно додаватипрямо в воду при приготуваннікорму. Також добрим кормом єсолома м’яких сортів (ярих) яксама багата на клітковину. АлеВРХ її погано їсть черезвідсутність кольору і запаху.Тому солом’яна січка, присма�чена цим кормом, поїдаєтьсямоментально і без залишку.

Успіхів у тваринництві!Звертайтесь

до виробника:(06165) 37�525096�491�19�48095�093�88�27

Автоматизированный учет дляэффективного управления агробизнесомУспех сельскохозяйственного предприятия во многом

зависит от учета деятельности. Показывая, выполняет липлан ферма (или единица техники), эффективен ли опре�деленный вид деятельности в конкретном районе, позво�ляет принимать оперативные и эффективные управлен�ческие решения. Получать такую информацию можно спомощью современных информационных систем для аг�рохолдингов, которые позволяют анализировать деятель�ность по сельхозкультуре, полю, ферме, механизатору,единице техники или животному. Об актуальных вопросахучета и управления сельскохозяйственных предприятий наоснове системы «1С:Предприятие 8» расскажут участни�ки конференции «Эффективное управление агробизне�сом», которая пройдет в Киеве 5 октября 2012 года.

Участники конференции – компании ABBYY Украина, Ин�Агро,«1С» (Россия) и Матрица – расскажут о том, как современныеинформационные технологии помогают эффективно управлятьпредприятием, представят целостную картину ситуации в дан�ной отрасли и выскажутся по актуальным проблемам.

Гости конференции, представители ведущих украинских ком�паний АПК и компаний, занимающихся разработкой программ�ного обеспечения, а также автоматизацией предприятий в сель�скохозяйственном секторе, смогут посетить три секции:

• «Семинары» – доклады по актуальным вопросам учета и уп�равления сельскохозяйственных предприятий;

• «Вернисаж» – демонстрация компаний�участников и медиа�партнеров конференции;

• «Практические занятия» – демонстрация и обучение совре�менных возможностей по ведению учета и отчетности сельс�кохозяйственных предприятии.

Медиа�партнером мероприятия выступил журнал«Нива». Больше информации о конференции «Эффек�тивное управление агробизнесом» можно получить насайте www.1c.abbyy.ua или по телефону (044) 490 9999. Место проведения: отель «Казацкий» (г. Киев, Пло�щадь Независимости, ул. Михайловская 1/3).


Прорыв в зерноочистке *Уважаемый читатель, не

терпится поделиться радост�ной новостью: производи�тельность всей зерноочищаю�щей техники, купленной впрошлые годы, покупаемойсегодня и той, которая будеткуплена завтра, можно суще�ственно повысить. С этого ме�ста, как говорят, подробнее.

Работая на машинах типаБСХ, СМ, «Петкус» и др., я всевремя раздражался тем, чтов паспорте производителястоят цифры, которые напрактике никому не удает�ся получить, а при очисткетаких семян как подсол�нечник, вообще, произво�дительность меньше заяв�ленной в паспорте в разы!

Отчего, вообще, зависитпроизводительность очистки врешетных машинах. Рассмот�рим четыре основных условия.

1. Площадь рассева, точ�нее, площадь сита, за исклю�чением мертвых зон, то естьзон, в которых очистка не про�исходит в силу способа очис�тки и конструктивных особен�ностей крепления сита (рис.1).

2. Величиной суммарнойплощади отверстий, отне�сенной к общей площадисита (в %). Живое сечение.

К сожалению, этот показательне учитывает площадь мертвыхзон, которая может сильно от�личаться у разных машин.

3. Эффективность очис�тки сит в процессе рассевана них зерна.

Для клинообразных семян(подсолнечник и т.п.) этот по�казатель очень важный. По�скольку отверстие сита быст�ро закрывается застрявшей внем зерновкой, и до удаления,отверстие не «работает». Этоособенно заметно на машинахтипа БИС, БСХ и подобных,где сито движется по круговойтраектории, т.е. отсутствуютколебания в вертикальном на�

правлении, что не позволяетситу частично самоочищаться.

4. Возможность регули�ровать режимы колебаниясита с целью изменения ча�стоты, амплитуды и векторанаправления. Такая регули�ровка позволяет подобратьоптимальный режим очисткидля каждой культуры.

К сожалению, такого набо�ра регулировок нет ни в од�ной машине, кроме тех, кото�рые выпускаются нами. Вмашинах типа БИС, БСХ идругих с круговым движени�

ем сит вообще такие регули�ровки отсутствуют.

Исходя из вышеизложен�ного, универсальным ре�шением повысить про�и з в о д и т е л ь н о с т ьзерноочищающих машинразличного варианта ис�полнения – это повыситьпрозрачность сит, т.е. увели�чить F (%) за счет увеличениясуммарной площади отвер�стий ( f

отв). Основное узкое

место, сдерживающее произ�водительность очищающихмашин – это удаление мелко�го сора на подсевных ситах,по той причине, что сита с от�верстиями малого размераимеют малую суммарную пло�щадь f

отв, а значит и малое

живое сечение. Дело в том, чтосама форма круглого отвер�стия на ситах традиционногоисполнения, даже при малойвеличине перемычки междуотверстиями не позволяетобеспечить максимально воз�можное живое сечения из�за«звездочек» остающихсямежду отверстиями.

Совсем другое дело от�верстие шестигранной фор�мы. Именно такие сита мноюбыли запатентованы (Украинс�кий патент № 38580 Сито Фа�деева, Российский патент №81910 Сито Фадеева). Идею яподсмотрел у пчелы, котораязадолго до изобретателей, та�ких как я, и любых других, вооб�ще, задолго до появления чело�века на Земле гениальнорешила задачу – создав складдля меда с минимальным рас�ходом строительного материа�

ла (воска), максимальной проч�ностью и максимальным объе�мом. Именно пчелиная сота от�вечает такой триединой задаче.

Сито Фадеева по лицен�зионному договору началовыпускать ООО «Агро�Дари�на» (г.Харьков). По понятнымпричинам, решено было начать

производство сит с характер�ным размером для отбора мел�кого сора, поскольку именноподсевные сита сдерживаютпроизводительность всех зер�ноочищающих машин. Сегод�ня выпускаются сита следую�щих размеров (рис.2).

Приведенные сравнения по�казывают, что повышение эф�фективности работы машин,если только рассматриватьэффективность рассева приувеличении живого сеченияподсевных сит, составляет100% и более. Одним словом,старые машиныс новыми сита�ми начнут рабо�тать по новому.

Несколько словотносительно ра�боты старых ма�шин. Так сложи�лось, что на всехмашинах типа«Петкус», «Кимб�рия», «Schmidt�Seeger», «БСХ»,«БИС», «СМ» идругих, просев�ные (сортировоч�ные) и подсевныесита устанавли�ваются в общемкузове и зерно наних движется водном направле�нии (рис.3).

Это приводит кп е р е г р у з к еп о д с е в н о г осита, что не позволяет пол�

ностью очиститьзерно от мелко�го сора, ибо ве�роятность егоп р о д в и ж е н и ячерез слой зер�на во второй по�ловине сита походу зерна неболее 70%, что иприводит к нед о о ч и с т к е(рис.3) или сни�жению произво�дительности.

Мы делаемочищающие ма�шины, в кото�рых зерно пос�ледовательнодвижется напросевных иподсевных си�тах (рис.4). Этос у щ е с т в е н н оповышает каче�

ство очистки и при требуе�мом качестве позволяетувеличить производитель�

ность. А если при этом уд�воить живое сечение под�севного сита, то можно ожи�

дать хорошего результата ипо качеству очистки и попроизводительности.

Ну, скажет читатель, ачто делать тем, кто не мо�жет купить твою хваленуюмашину, да и к старой ужепривык, как�то работает.Не беда. Замена традици�онных сит на сита Фадеева,возможна на все машинызаводов «Воронежсель�

маш», «Вибросепаратор»,«Петкус», «Хорольский ме�ханический завод», «Мель�

инвест», «Карловский механи�ческий завод», «Луч» и другие.

Одним словом, старые ма�шины с новыми ситами нач�нут работать по�новому.

Два слова об экономичес�кой эффективности заменыстарых сит на сита Фадеева.

Экономический эффектпри использовании ситФадеева.

Допустим, что после уста�новки сит Фадеева произво�дительность зерноочисти�тельной машины подняласьна 70%, это добавляет за ме�сяц 70% месячной нормы.

Итого экономия средствза месяц при увеличениипроизводительности зер�ноочистительной машинына 70% после установкисит Фадеева составляет8642,0*70%=6050,0 грн.

И это только в результа�те замены одного сита.

ООО СП «Агро�Дарина»Тел: 057�704�00�13,

067�573�17�83www.agro�darina.com

E�mail:mail@agro�darina.com

ООО«Спецэлеватормельмаш»

Тел: 057�373�80�60,050�157�57�40

www.agro.imperija.comE�mail:

[email protected]

Documents

«АгроПартнер. Украина» №39 (414) от 01.10.2012 г