Погляд №43 2012

Реклама

www.vidido.ua

Село Давидівка на Сторожинеччині називають рекордсменом, адже за площею воно як місто

Ще сто років тому в ма-льовничому селі господарю-вали пани. Саме тут наро-дився всесвітньо відомий співак, буковинський Карузо - Йозеф Шмідт та жив зна-ний письменник і компози-тор Сидір Воробкевич. Та-лантів у Давидівці вистачає і сьогодні. Є ткачихи, виши-вальниці і навіть монах-ек-зорцист, що виганяє бісів.

▶ 18

28 ЖОВТНЯ ОБИРАЄМО НОВУ ВЕРХОВНУ РАДУ ▶ 4

▶ 7

ГОДИНА:У ночі проти 28 жовтня переходимо на «зимовий» час

ЧЕТВЕР• 25 жовтня 2012 року • №43(646)•індекс 98703•ціна 2,50 грн.

▶ 9

У селі – п’ять церков і два костели

Найкращі медсестри працюють у Чернівцях та Хотині

Сьогодні в гостях у читачів «Погляду» Жанна Брунза та Яна Марчук, які минулого

тижня вибороли перше місце в конкурсі «Краща медична сестра області-2012»

● Усі церкви Давидівки цінні з погляду архітектури, і кожну з них зведено понад сто років тому. Фото автора

▶ 7

ГОДИНА:У ночі проти 28 жовтня переходимо н«зимовий» ча

2,50 грн.

працюють Хотині

«Погляду» , які минулого е в конкурсі ласті-2012»

ЧЕТВЕР• 25 жовтня 2012 року • №4

НННННННННННННННННННННННННННННННННайкращі му Черн

Сьогодні в гЖанна Брунза

тижня виборо«Краща мед

2 НОВИНИ 25 жовтня 2012 р., №43 (646) «Погляд»

Віталій Михайлішин домовився з заступником міністра екології про державне фінансуванняУ Чернівцях відкриють притулок для бездомних тварин та другий полігон побутових відходів

Василь ПЕТРАК ✉ [email protected]

Питання екологічної без-пеки сьогодні потребує якнайпильнішої ува-ги. Саме тому керівник міста намагається зна-йти шляхи вирішення

цих складних питань, залуча-ючи міністерства, аби Чернівці стали ще кращими та чистіши-ми. Днями на запрошення Віта-лія Михайлішина у місто при-був заступник міністра екології та природних ресурсів України Дмитро Мормуль.

Під час обговорення актуаль-них та важливих проблем було вирішено питання виділення коштів не лише на будівництво притулку для тварин, але й дру-гого полігона для побутових від-ходів.

Чернівецький притулок для тварин буде найкращим в Україні

Мало не щомісяця в Україні та Чернівцях влаштовують акції на захист безпритульних тва-рин. Водночас містом часто роз-гулюють зграї чималих псів, які навіть можуть напасти на лю-дей. На ці проблеми чиновники роками закривали очі.

Ситуація почала змінюва-тись лише після втручання Ві-талія Михайлішина. На сьогод-ні міською радою вже виділено 1 га землі та розроблено усю не-обхідну документацію для бу-дівництва притулку для тва-рин. Він буде зроблений за всі-ма стандартами ЄС. Вартість бу-дівництва – 11,5 млн. грн. Для міста це великі кошти. Тому Ві-талій Михайлішин запросив до Чернівців з робочим візитом заступника міністра екології та природних ресурсів України Дмитра Мормуля, аби залучити

кошти державного бюджету.– Дуже приємно, що увага до

нашого міста та регіону зага-лом є у міністерства. Пробле-ма з безпритульними тварина-ми – це проблема, яка є не лише у нашому місті, але це загально-державна проблема, – звернув-ся до заступника міністра Віта-лій Михайлішин. – Проте ми ро-зуміємо, як вирішити цю про-блему у Чернівцях. Ми виділи-ли земельну ділянку під будів-ництво притулку для бездомних тварин, площею один гектар. Є проектна документація під це будівництво. На сьогодні ко-шторис будівництва становить 11,5 мільйона гривень. У мене до вас прохання, аби долучи-ти державні кошти для будівни-цтва. Щоб ми розпочали роботи якомога швидше.

– Міністерство вже цього року запланувало виділити кошти на такі проекти. Ми фінансуємо такі проекти у Чернігівській об-ласті та на Волині. Я бачу, що у вас готова документація, бачив ваші звернення до нас і ми об-

говорювали ці питання у себе на комісії та прийняли рішен-ня про фінансування, – запев-нив заступник міністра еколо-гії та природних ресурсів Укра-їни Дмитро Мормуль. – Я споді-ваюсь, що ми разом наступно-го року відкриємо цей приту-лок. Це дуже важлива пробле-ма. Ви знаєте, що громадськість с т у р б о в а н а нею. Це бага-тогранне пи-тання.

Віталій Ми-хайлішин за-значив, що створення притулку – це лише перший крок до вирі-шення проблеми. Адже головне – це створити механізм, за яким люди зможуть забирати з при-тулку тварин додому.

– Що стосується наших гро-мадських організацій у місті, то вони дуже активні, готові спів-працювати, готові допомагати та брати учать у роботі та зна-ходити тваринам нових, добрих господарів, – наголосив керів-ник міста.

Місто отримає другий полігон для побутових відходів

Сьогодні надзвичайно важли-вою є проблема утилізації побу-тових відходів. Значно допоміг в цьому нещодавно збудований сміттєсортувальний завод, але з наявними потужностями він не може впоратись з усім. Саме тому

Чернівці потребують другого по-лігона для побутових відходів.

– Плануємо відкривати дру-гий полігон відходів. У нас пра-цює сортувальна лінія, ми вхо-димо в національний проект «Чисте місто» і звертаємось до вас по допомогу, тому що про-блема побутових та твердих від-ходів надзвичайно важлива і го-стра екологічна проблема в дер-жаві та місті, – звернувся до гос-тя Віталій Михайлішни.

Наразі міністерство вже ви-

ділило кошти для таких робіт у кількох областях України. За-ступник міністра екології та природних ресурсів України Дмитро Мормуль наголосив, що міністерство виділить кошти і для Чернівців.

– Це дуже важлива проблема і мені як заступнику міністра, який опікується цим напрям-ком, приємно чути, що так ба-гато робиться у місті, щоб вирі-шити питання відходів. Ми ви-рішили для себе, що наступний рік буде кардинальним на шля-ху до вирішення цієї пробле-ми. Міністерство зараз формує інформаційну базу, яка дасть можливість проаналізувати та профінансувати ті проекти, які зможуть кардинально поліп-шити ситуацію, – розповів пан Мормуль. – Ми виділяємо за-раз гроші Харкову на будівни-цтво полігона, Луганську, Запо-ріжжю, і я вважаю, що ми може-мо виділити кошти і у ваш регі-он. Як місту, так і області. Є пи-тання очисних споруд і будемо їх вирішувати крок за кроком.

● Заступник міністра екології Дмитро Мормуль (справа) пообіцяв Віталію Михайлішину, що місто отримає необхідні кошти. Фото прес-служби Чернівецької міської ради

НА ВИБОРЧИХ ДІЛЬНИЦЯХ

Скільки можна заробити під час голосуванняСпостерігачам та членам виборчих комісій обіцяють винагороду від 200 до 1000 гривень

Ольга СКЛЯРЧУК ✉ [email protected]

▪ Виборчі перегони – не лише «золотий час» для піар-компаній чи іміджмейкерів, а й можливість трохи підзаробити звичайним громадянам.

Коли період передвиборчої агітації добігає кінця і згортають

усі агітаційні намети, залиша-ється ще безпосередньо день го-лосування, протягом якого люди працюють у виборчих комісі-ях спостерігачами чи проводять опитування (екзит-поли).

Як розповів заступник голо-ви окружної виборчої комісії Ва-силь Рачинський, за добу робо-ти членам виборчих комісій за-платять близько 250 гривень. За законом, до виборчих комі-сій призначили людей, які не є суб’єктами виборчого процесу, тобто звичайних виборців.

Спостерігачі, які працювати-муть на дільницях, отримува-тимуть зарплату не з держав-ного бюджету, а безпосередньо від тих, хто їх найматиме, тоб-то – політичних партій, профе-сійних організацій тощо, – по-яснює юрист однієї з політичних партій Максим Станкевич.

У цьому разі про оплату пра-ці домовляються безпосередньо з кожною людиною. За різною інформацією, у Чернівецькій області політичні сили обіця-ють своїм спостерігачам від 200

до 800 гривень. Щоправда, є й такі, що стверджують ніби на-йматимуть спостерігачів на без-оплатній основі, які прагнуть лише чесних виборів. Утім, екс-перти виборчого процесу вва-жають такі заяви здебільшого провокативними.

Студентка Олена Остапенко розповіла, що за роботу у діль-ничній комісії їй пообіцяли не менше 1000 гривень.

- Я щось чула, що офіційно мають платити 200 чи 300 гри-вень, проте за таку суму не по-

годилась би на цю роботу, – каже дівчина. – Зрозуміло, що це також гроші, проте робота на виборах під час голосування дуже виснажлива і відповідаль-на, отже для мене мотивація тільки сума. Також мені пропо-нували проводити екзит-пол. За опитування громадян, які поки-дають виборчу дільницю, обіця-ють близько 200 гривень, що-правда, тут роботи значно мен-ше. Протягом восьми годин у день голосування потрібно за-повнити лише 30 анкет.

▶Віталій Михайлішин домовився про фінансування двох надзвичай-но важливих для міста проектів

3НОВИНИ25 жовтня 2012 р., №43 (646) www.poglyad.cv.ua

Реклама

---

-

-

-

-

-

-

--

-

--

-

-

--

-

----

-

-

-

КРЕДИТ—як не «попасти»?

Реклама

Потяг на Київ пустять через Молдову

Бо грошей на будівництво нової колії територією України немає

Олексій МИКОСЯНЧИК ✉ [email protected]

Уже багато років попу-лярний серед буковин-ців потяг Чернівці–Київ, що їде до столиці, оми-нає територію сусідньої Молдови та робить чи-

мале коло через Тернопіль. Саме через це, аби дістатись столиці, потрібно було провести у потя-зі майже 18 годин. Зрештою, не знайшовши нічого кращого, аби скоротити час у дорозі, влада ви-рішила просто зменшити кіль-кість зупинок, обминаючи клю-чові населені пункти.

Напередодні виборів ця тема знову ожила, оскільки Чернівці вимушено опинились в тран-спортній ізоляції. На потяги квит-ки придбати складно, їхати довго, а автобусами не вельми комфорт-но. Відтак цим питанням нібито зацікавились і вирішили повер-нути рух потяга через територію Молдови. Адже потяг через Мол-дову налічував 18 вагонів, а те-риторією Тернопільської області, де серйозні рельєфні перешкоди, курсують лише 12.

– Будівництво залізничної ко-лії, яка б не перетинала терито-рію Молдови, вартує приблизно мільярд гривень. Таких грошей в області немає, а на рівні держа-ви варто зважити на доцільність таких вкладень, перш ніж ви-ступати з подібними пропозиці-ями, – розповів голова обласної ради Михайло Гайничеру. – Крім того, нас з Молдовою пов’язують відповідні угоди, укладені ще до 1991 року. Наші країни є членами Організації співпраці залізниць. Це чи не єдина організація, яка збереглась після розпаду Радян-ського Союзу. Там є певні прави-ла, які дозволяють здійснювати залізничний рух без відповідних міжурядових угод.

За його словами, молдовська сторона уже погодилася на рух наших потягів своєю територією, проте проти цього виступає керів-ництво Тернопільської області, яке боїться залишитися без зручного залізничного сполучення з Києвом.

Але чи не найважливішим залишається врегулювання пи-тання паспортного та митно-го контролю для транзитних пасажирів. Адже колись, їдучи з Києва, доводилось два рази прокидатись, аби митники та прикордонники перевірили до-кументи. А тим людям, у кого закордонного паспорта немає, скористатись потягом взагалі не буде можливості.

– Зараз триває узгодження нормативно-правових доку-ментів між нашими держава-ми, яким чином пасажири бу-дуть проходити прикордонний контроль, – зауважив помічник начальника загону, начальник прес-служби Чернівецького при-кордонного загону Сергій Бровко.

Сьогодні в області курсує при-міський потяг Окниця–Чернівці, який кілька разів заїжджає на територію сусідньої Молдови і пасажири тричі проходять при-кордонно-митний контроль.

Послаблення мають лише мешканці прикордонних насе-лених пунктів, на них поширю-ється поняття «малого прикор-донного руху», якщо вони мають прописку, то перетинають кор-дон за внутрішніми паспортами. Решта повинна мати закордон-ний паспорт.

Думки відвідувачів сайта vidido.ua12345А який поїзд буде їздити до Тернополя?

333А більше вагонів, як 12 на цей поїзд і не треба. Зайдіть на сайт Укрзалізниці і побачите, скільки куплено білетів. Так що це все велика брехня, як і мільярд за 30 км колії!

ГоБлінМені до лампи, скільки це вартує. Я хочу знати, які вигоди будуть для звичайного україн-ця. Якщо це буде швидше та де-шевше, то хоч через Монголію.

0 10 20 30 40 50 60

Яким транспортом подорожуєте найчастіше?Маю власний автомобіль, їжджу ним - 22%

Потягом, бо він найдешевший - 39%

Автобусом – хоч і дорожче, проте швидше - 7%Можу дозволити собі переліт літаком - 1%

Різним – залежить від часу та обставин - 31%

! Не пускають на дільницю

Відповідно до чинного законодавства, ніхто не має права не пустити на дільницю. Потрапити туди може будь-хто. Інша річ – тривалість перебування у примі-

щенні для голосування. Дозволено лише стільки часу, скільки тре-ба, аби проголосувати. Як правило, це до години. Якщо перебуває-те там довше, вас з дільниці попросять.

4 25 жовтня 2012 р., №43 (646) «Погляд»ВИБОРИ

Без українського паспорта проголосувати не вийде, а помилку в бюлетені можна зробити тільки раз

1. Прийти на виборчу дільницю, за місцем реєстрації (номер дільниці та адресу вказано у запрошенні)

2. Підійти до столу реєстрації, пред’явити паспорт громадянина України і взяти бюлетень

3. Зайти до виборчої кабінки, уважно прочитати бюлетені і зробити вибір

4. Вкинути бюлетені до урни

Як обрати депутата 28 жовтня

Якщо голосувати заважає форс-мажор

! Забув вдома паспортЦе трапляється найчастіше. Раніше паспорт громадянина України можна було замінити іншим документом, що засвід-чує особу. Проте не на цих виборах.– Виборець не може отримати бюлетень без паспорта грома-дянина України. На цих виборах навіть закордонний паспорт не дає права отримати бюлетень на звичайній чи спеціальній виборчій дільниці, що знаходиться в межах України, – пояс-нює довготерміновий спостерігач ЧОГО «Комітет виборців України» Ігор Гаврада. – Закордонний паспорт чинний лише на дільницях за межами України. Посвідчення водія, пенсій-не посвідчення, студентський квиток або будь-яке інше посвідчення особи не дозволяє отримати бюлетень.

! Якщо вас внесено до списку виборців, що голосують вдома, а захотіли проголосувати на дільниці

Теоретично, будучи внесеним до списків виборців, які прояви-ли бажання голосувати вдома, можна зробити це і на дільниці. Це якщо раптом передумали. Проте бюлетень не видадуть, доки не повернуться ті члени комісії, які розносять бюлетені тим, хто голо-сує поза межами дільниці, й не підтвердять, що ви ще не голосу-вали. У такому разі можна просидіти на дільниці до її закриття.

! Зробив помилку у бюлетеніІ таке буває. Переплутав рядки і зробив відмітку не за того кандидата чи партію. Не треба панікувати, перекону-ють експерти КВУ, маєте ще один шанс.– Треба написати заяву з проханням видати інший вибор-чий бюлетень і звернутися з нею до члена виборчої комі-сії, який його видав, – каже І. Гаврада. – Неправильно за-повнений виборчий бюлетень негайно погашають як неви-користаний.Варто зауважити, що помилитися можете тільки один раз. Якщо помилитеся вдруге, то бюлетень більше не дадуть.

! Не знайшов себе у списку виборців

Таке, на жаль, не рідкість. Якщо у списку виборців у день вибо-рів ви свого прізвища не знайшли, то проголосувати не вийде. Однак є виняток. У день голосування будь-які зміни у список виборців вносять на підставі рішення місцевого суду. Однак 28 жовтня суди не працюватимуть, а рішення має бути ухвалено не пізні-ше ніж у п’ятницю. 26 жовтня. Дільнична комісія не має права своїм рі-шенням вносити зміни у список виборців.

Юлія ХОРОШУН ✉ [email protected]

Парламентські вибори-2012 відбудуться вже цієї неділі. Що саме треба робити, прийшов-ши цього дня на дільницю, знають, мабуть, усі. А ось як поводитися, якщо раптом стала-ся непередбачена ситуація і сумний збіг обставин став на заваді виконанню громадсько-го обов’язку – мало кому відомо. Ми вирішили змоделювати найбільш імовірні ситуації, які можуть трапитися з виборцем на дільниці, й розповісти, що робити тим, хто потрапив у халепу.

! Не встиг проголосувати через чергуОскільки вибори у нас від-буваються в неділю, час-то люди чекають до остан-нього і йдуть на дільницю надвечір. Звісно, через це виникає довжелезна чер-га аж надвір. Дільницю за-кривають о 20.00 і багато хто просто не встигає про-голосувати. Якщо з вами таке трапилося, не хви-люйтеся. Член виборчої ко-місії запрошує усіх вибор-ців, які не встигли прого-лосувати до закриття діль-ниці, зайти до приміщен-ня для голосування, та за-чиняє двері. Усі виборці, що на 20.00 знаходяться в приміщенні для голосуван-ня, можуть проголосувати.

! У бюлетені, який видали,вже є якісь позначкиУ такому разі треба негайно повідомити про це голову комісії, звернути на це увагу спостерігачів й вимагати чистий бюлетень. Написати заяву на ім’я голови комі-сії з проханням видати новий.

! Захворів і не зміг прийти на дільницю, щоб проголосуватиНе біда, з ким не буває. Проголосувати можна. Для цьо-го, каже заступник голови Чернівецького обласного осе-редку КВУ Ігор Бабюк, поштою або через інших осіб тре-ба подати до дільничної комісії власноручно написану заяву з проханням забезпечити голосування за межами дільниці. У заяві треба вказати адресу, за якою хочете голосувати. Її разом з довідкою медичної установи про стан здоров’я виборця треба принести на виборчу діль-ницю до восьмої вечора у п’ятницю, 26 жовтня.

В області буде кілька десятків спецдільниць

Їх розмістять у лікарнях, пологових будинках, слідчому ізоляторі та виправній колонії

Олексій МИКОСЯНЧИК ✉ [email protected]

▪ Окрім звичайних дільниць, на виборах до Верховної Ради в Україні та області зокре-ма працюватимуть так звані спецдільниці. Їх розмістили у лікарнях, пологових будин-ках, пансіонатах, слідчому ізоляторі та у виправній коло-нії. Загалом лише у Чернівцях таких дільниць буде 18. А вже зараз в окружні виборчі комі-сії прийшли бюлетені.

– Ми вже отримали виборчі бюлетені. Загалом у нашому окрузі діятимуть 18 спецділь-ниць, – розповів заступник го-лови ОВК №201 Василь Рачин-ський. – Усі вони працювати-муть згідно з законодавством з 8 до 20 години. Ті, хто на той час перебуватиме у СІЗО, отримає бюлетень лише по багатомандатному округу.

Тобто підслідні зможуть проголосувати за будь-яку партію, проте не зможуть го-лосувати за мажоритарно-го кандидата. Усі решта спец-дільниць зможуть віддати свої голоси як за партію, так і за конкретного кандидата.

У Сокирянській виправній колонії, де розміщено діль-ницю №3730337, ув’язнені зможуть обирати не лише партію, але й депутата-мажоритарника.

– Для спецдільниці Соки-рянської виправної колонії надійшло загалом 2520 бю-летенів – 1260 по багатоман-датному виборчому округу і стільки ж по одномандатно-му, – зауважила голова ОВК №204 Наталія Галіщук. – Та-кож люди зможуть проголосу-вати на інших спецдільницях у лікарнях округу.

Як повідомив нам заступ-ник начальника УМВС – на-чальник міліції громадської безпеки Ярослав Козак, зага-лом на території області від-крито 560 виборчих дільниць – 108 у 201 виборчому окрузі, 166 у 202, 131 у 203 та 155 діль-ниць у 204 окрузі, усі з них об-стежені і будуть належно охо-ронятись.

5ПЕРЕДВИБОРЧА АГІТАЦІЯ25 жовтня 2012 р., №43 (646) www.poglyad.cv.ua

Шановні мешканці міста! Дорогі мої чернівчани!

Звертаюсь сьогодні до вас – до вете-ранів, до молоді, пенсіонерів, науковців, комунальників, освітян, підприємців, працівників медичної галузі, промисло-вих підприємств, торгівлі – ВСІХ ТИХ, ХТО НЕБАЙДУЖИЙ ДО ДОЛІ РІДНО-ГО МІСТА І ЙОГО МАЙБУТНІХ ПОКО-ЛІНЬ.

У цей відповідальний час, напередодні дня голосування за кандидатів у депу-тати Верховної Ради, кожен з нас стає перед вибором – ЩО ОБИРАТИ? СТА-РЕ ЧИ НОВЕ? ЗАСТІЙ АБО РОЗВИТОК? РОЗПАЧ АБО НАДІЮ?

Останні місяці, які тривала виборча кампанія, я кожного дня відчував, як росте підтримка моїх дій з боку грома-ди міста. Я провів більш, ніж триста зу-стрічей в трудових колективах, під час дворових сходів, а також з батьківськи-ми комітетами навчальних закладів та громадськими організаціями. Особисто спілкувався з тисячами чернівчан. Нама-гався бути відкритим, а вчинки мої були максимально прозорими.

Я виніс на обговорення свою програ-му, своє бачення вирішення проблем Чернівців, і дуже дякую тим тисячам небайдужих мешканців міста, які взяли участь в її обговоренні. Це була диску-сія, під час якої лунали і критика, і кон-структивні пропозиції.

Таким чином Я ВВАЖАЮ МОЮ ДЕПУТАТСЬКУ ПРОГРАМУ НАШИМ СПІЛЬНИМ ПРОЕКТОМ. А ВСІХ ЧЕР-НІВЧАН – ЇЇ СПІВАВТОРАМИ.

Дуже тішуся, що, ДЯКУЮЧИ ВАШІЙ НЕБАЙДУЖОСТІ, багато проблем, які не вирішувалися через відсутність діа-логу між владою та громадою міста, ВДАЛОСЯ ВИРІШИТИ ВЖЕ НА ЦЬОМУ ЕТАПІ. З вашого дозволу я доповім про те, що вже вдалося зробити.

Запроваджено програму «Соціальний проїзний», завдяки якій пільгові категорії громадян можуть безоплатно користува-тись маршрутками, зекономивши таким чином понад 100 гривень щомісяця.

Добудовано та відкрито новий корпус дитячої міської клінічної лікарні із най-сучаснішим хірургічним обладнанням, а інші міські лікарні отримали сучасні рентген- та УЗД-апарати, біохімічні ана-лізатори, апарати штучного дихання.

У загальноосвітніх школах відремон-товано опалювальні системи, замінено зношені труби водогону й каналізації, старі вікна, відремонтовано дахи й фа-сади, закуплено нові комп'ютери.

Відремонтовано кілометри доріг на вулицях Південно-Кільцевій, 26 Бакин-ських комісарів, Вербовій, Лозівській, Селятинській, Р. Шухевича, Сторожи-нецькій, Маршала Рибалка, на Соборній площі. Тривають роботи на пров. Ентузі-астів, вул. О. Боярка, будують нові доро-ги, і ця робота не припиняється, допоки дозволяє погода.

Також проведено реконструкцію ко-телень, замінено котли у школах, ди-тячих садах, житлових будинках, об-лаштовуємо діючі котельні приладами обліку теплової енергії. Замінюють во-допровідні та теплові мережі.

Реалізується проект безбар'єрного пересування містом для людей з обме-женими фізичними можливостями.

Для дітей встановлено 42 дитячих майданчики, а для підлітків зводять спортивні майданчики та турніки.

Зрозуміло, що до цього списку не увійшли сотні звернень та клопотань людей, які звернулися до мене через мою приймальню, вуличні стенди, а та-кож особисто на вулицях міста. Сотні проблем було швидко вирішено. Це ще раз доводить – якщо влада відкрита до людей, а люди, своєю чергою, вірять, що їхні звернення будуть почуті, багато проблем можливо вирішувати в звичай-ному робочому порядку. Саме так пови-нна працювати влада, а громадяни за-вжди мають бути такими ж активними, як останні три місяці.

Але давайте всі разом не будемо за-спокоюватися, тому що в місті ще бага-то проблем, які ми разом повинні вирі-шити. Дозволю собі вказати на деякі з них.

У місті відсутні необхідні об’єкти соці-альної інфраструктури. Упродовж року ми отримаємо з державного бюджету кошти на побудову критого басейну, яким зможуть користуватись усі жителі міста, а також сучасного Палацу спорту.

Вкрай необхідне створення притулку домашніх тварин. Із Міністерством еко-логії вже узгоджено виділення необхід-них коштів. Також ми виграли перший етап конкурсу на отримання цільового гранту Євросоюзу.

Треба відновити у повному обсязі державну програму розвитку електро-транспорту та домогтись виділення ко-штів на повне оновлення парку тролей-бусів в Чернівцях.

Ми відмовились від «ямкового» ре-монту доріг. Сьогодні всі вулиці ре-монтують з використанням нових технологій та дотриманням сучасних стандартів. Загалом ремонту потребу-ють ще 527 кілометрів доріг.

Ми маємо домогтись створення і ви-конання державних цільових програм по оновленню комунальної інфраструк-тури, адже зношеність мереж у місті — понад 70%.

Ми маємо прослідкувати, щоб кошти на проведення каналізації до міських ра-йонів, зокрема Садгори й Роші, надійшли з державного бюджету в повному обсязі і були використані за призначенням.

Я ВКЛЮЧАЮ ВСІ ЦІ ПУНКТИ ДО СВОЄЇ ПРОГРАМИ, І БЕРУ НА СЕБЕ ОБОВ’ЯЗОК – ВСІ ЇХ ВИКОНАТИ ЗА СВОЮ ДЕПУТАТСЬКУ КАДЕНЦІЮ. Ще раз хочу підкреслити, що обрання де-путата-мажоритарника – є унікальним шансом для Чернівців та його мешкан-ців отримати свого представника та за-хисника на верхніх щаблях влади. Для Чернівців, як для дотаційного міста, це критично необхідно. Тому що коло-сальні інфраструктурні проблеми, які накопичувалися протягом останніх два-дцяти років, треба негайно вирішувати. І не тільки латати дірки, але йти вперед і розвиватися.

Таким чином мій план першочерго-вих дій у Верховній Раді виглядає так. ПО-ПЕРШЕ, Я ДОБ’ЮСЯ ПРИЗНАЧЕННЯ В ЧЕРНІВЦЯХ ВИБОРІВ МІСЬКОГО ГОЛОВИ. Я згоден з тією думкою, що в місті має бути міський голова, обра-ний на прямих всенародних виборах. І ТАК БУДЕ! ПО-ДРУГЕ, пріоритет в своїй роботі я віддаватиму п’ятьом го-ловним напрямкам, які я задекларував у власній передвиборчій програмі. ЦЕ – ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ МЕДИЦИНИ

ТА ОСВІТИ, ПІДТРИМКА МОЛОДІ ТА МОЛОДІЖНИХ ІНІЦІАТИВ, СОЦІ-АЛЬНИЙ ЗАХИСТ, РЕАЛІЗАЦІЯ КРИ-ТИЧНО НЕОБХІДНИХ ІНФРАСТРУК-ТУРНИХ ПРОЕКТІВ У ЧЕРНІВЦЯХ. Я вимагатиму, щоб вже у найближчі міся-ці, при складанні державного бюджету на 2013 рік, у ньому були закладені від-повідні статті на фінансування цих галу-зей у місті Чернівці.

ОБІЦЯЮ ВАМ, ЩО КИЇВСЬКІ ЧИ-НОВНИКИ ДУЖЕ ШВИДКО ПОЧНУТЬ ПЕРЕЙМАТИСЯ ПРОБЛЕМАМИ ЧЕР-НІВЦІВ, і відчують мою наполегливість так само, як сьогодні відчувають мою наполегливість і вимогливість чинов-ники в Чернівцях. До речі, тих людей, хто сподівається на те, що Михайлішин незабаром поїде з Чернівців – я твердо запевняю, що Я ЗАЛИШАЮСЯ В МІС-ТІ. Як депутат я маю повне право біль-шу частину свого часу працювати на рідному окрузі – в місті Чернівці. Отже місцевим чиновникам не буде коли розслабитися. А ми з вами, шановні чернівчани, ще більш наполегливо про-довжимо разом впорядковувати місто, розвивати його, доводячи до високих європейських стандартів.

Я маю багато планів і напрацювань, і щиро впевнений в тому, що ми разом по-бачимо нову еру в житті нашого улюбле-ного міста. І все це – на основі прямого та безпосереднього спілкування з черні-вецькою громадою.

Хочу відзначити, що найбільш успіш-ні цивілізаційні проекти – це ті, які ке-руються принципом «З УСЬОГО БРАТИ ДОБРИЙ ДОСВІД, А ПОГАНИЙ ДОСВІД - ВІДКИДАТИ». Я з повагою ставлюся до

своїх нинішніх опонентів, багато чого у них вчуся, і ті корисні для міста напрацю-вання, які в них були, обов’язково буду використовувати. А помилки ми врахує-мо для того, щоб у майбутньому ніколи їх не допустити.

Я ПОВАЖАЮ НЕ ЛИШЕ СВОЇХ ОПО-НЕНТІВ, АЛЕ Й ТИХ ЧЕРНІВЧАН, ЯКІ ЇХ ПІДТРИМУЮТЬ. Поважаю їхні дум-ки та погляди, і ще раз підтверджую, що ЧЕРНІВЦІ БУЛИ І БУДУТЬ ДЕМОКРА-ТИЧНИМ МІСТОМ. Ми можемо дискуту-вати іноді навіть жорстко, але демокра-тія – спільна цінність для всіх нас. Тому я впевнений, що ВИБОРИ В ЧЕРНІВЦЯХ ПРОЙДУТЬ ДЕМОКРАТИЧНО, і кожен мешканець міста зможе висловити свою позицію у бюлетені для голосування.

Ще раз звертаюся до вас, дорогі мої Чернівчани. ВІЗЬМІТЬ АКТИВНУ УЧАСТЬ У ВИБОРАХ. Прийдіть на ви-борчі дільниці. Проголосуйте. СКАЖІТЬ «ТАК» НОВОМУ. БО ДІЙСНО СТАРЕ МИНАЄ, А НОВЕ – НАРОДЖУЄТЬСЯ. ЦЕ ДАЄ НАДІЮ, ОПТИМІЗМ І НАСНА-ГУ НА ЗАВТРАШНІЙ ДЕНЬ. Бажаю вам гарного настрою, здоров’я, а також – до-бробуту вам і вашим родинам.

З повагою, Ваш Віталій Михайлішин

PS: Особливо дякую тим чернівчанам, які ще не зможуть взяти участь у голо-суванні – чернівецьким дітям. Кажу про це тому, що підтримка маленьких чер-нівчан, яку я відчув протягом останніх місяців, вразила моє серце. МОЯ ПРИ-СЯГА В ПЕРШУ ЧЕРГУ – ПЕРЕД НИМИ – ЧЕРНІВЕЦЬКИМИ ДІТЬМИ, НАШИМ МАЙБУТНІМ.

ПРИСЯГАЮ НА ВІРНІСТЬ ЧЕРНІВЦЯМ

6 ПРАВО 25 жовтня 2012 р., №43 (646) «Погляд»

Найбільше злодіям «подобаються» «Жигулі»Дешеві авто здебільшого краде молодь, аби розважитисьОлександр ЮХИМЕЦЬ

✉ [email protected]

З початку року зареєстро-вано 35 випадків викра-день автомобілів. За сло-вами старшого інспек-тора сектору розшуку управління ДАІ УМВС у

Чернівецькій області Юрія Мак-симюка, найпопулярнішими се-ред чернівецьких крадіїв є «Жи-гулі» – 18 вкрадених авто були виробництва Волзького автоза-воду.

- Крадії полюбляють старень-кі «Жигулі» – так звану «ко-пійку» (ВАЗ-2101) та «шістку» (ВАЗ-2106). Причиною такої популярності машин ще ра-дянського виробництва є їхня технічна доступність, – каже Ю. Максимюк. – Власники ста-реньких ВАЗів рідко встановлю-ють охоронні системи на них.

Найчастіше крадуть нетверезі підлітки

Саме відсутність охоронної системи приваблює автокраді-їв.

- Річ у тому, що середньо-статистичний крадій маши-ни – це нетве-резий підліток з неблагополуч-ної сім’ї. Зазвичай крадуть авто близько третьої-четвертої ран-ку, – розповідає Ю. Максимюк. – Саме в цей час закінчуються дискотеки, з яких і повертають-

ся додому молоді люди, які шу-кають собі пригод. Їм все одно, авто якої марки чи року випус-ку красти. Головне – заволодіти засобом пересування, на якому можна покататися містом.

Вкрадене авто – на брухтЗазвичай учасники таких

пригод залишають автомобіль після кількох подоланих кіломе-трів, або потрапивши в ДТП.

- Коли автовласник повідо-

мляє нас про зникнення власної машини, ми даємо орієнтуван-ня на вкрадене авто у служби таксі. Взагалі, співпраця з інши-ми структурами значно полег-шує пошук вкрадених авто, – каже старший інспектор. – Іно-ді нам телефонують з досить не-сподіваних місць. Наприклад, одного разу ми отримали інфор-мацію... з пункту прийому брух-ту. Зловмисники, вкравши авто-мобіль, хотіли продати його на брухт. Правда, чим вони керува-лися і на що сподівалися, нама-гаючись здійснити свій задум, крадії так і не змогли пояснити слідчим.

● Авто найчастіше крадуть, аби розважитись. Фото з архіву «Погляду»

▶Трапляються випадки, коли викрадений автомобіль намага-ються здати на металобрухт

Житло – найболючіша для мільйонів українців тема і для мене, до речі, також. Тому я вже не перший рік «пристрасно» від-стежую всі варіанти, які пропо-нує держава людям із середні-ми доходами. Ходила на «круглі столи», слухала експертів, вчи-тувалася в урядові трактати різ-них років, намагаючись віднай-ти в них хоча б натяк на реальне вирішення проблеми.

Квартирне питання зіпсувало їх

Колись Ющенко виступив зі своєю «грандіозною» ідеєю дати людям дешеве житло. Він пора-хував, цілком відповідна ціна за 1 квадратний метр житлової площі 600 доларів – це цілком реально (тоді це була майже у два рази менша ціна, ніж рин-кова). Але ця ідея не втілилася у життя, оскільки для її реаліза-ції не було зроблено з боку уря-ду практично нічого. Та й забу-довник не погоджувався підпи-суватися під такими розцінка-ми без конкретних державних асигнувань з бюджету, а їх, зви-чайно, не було. Тому гарна ідея

залишилася лише у думках «лю-блячого» президента.

Ситуація загострилася до краю наприкінці 2009 року, коли у зв’язку з обвалом еконо-міки будівництво будинків було повністю заморожено. Тоді по-страждали всі – забудовники і покупці виявилися у глибо-кій борговій ямі. Але при всьо-му цьому Тимошенко не припи-няла цинічно обіцяти квартири, незважаючи на те, що втягнула півкраїни до кредитної пастки і кинула українців напризволяще.

Сьогодні до вирішення на-сущної проблеми впритул пі-дійшов нинішній Президент В. Янукович, але як тільки гор-діїв вузол почав потихеньку розв’язуватися, так відразу усі псевдоексперти і політикани різних мастей винесли прези-дентській ініціативі хворобли-вий діагноз – піар-технології на-передодні виборів до парламен-ту. Очевидно, вони просто не розуміють, що діяти відкрито в інтересах людей реально і тому за кожної нагоди кричать про провал, обман і так далі – кожен судить в міру своїх можливос-

тей. Ось і зараз поповзли чут-ки про закриття програми «До-ступне житло». Але не встигнув-ши вдосталь насолодитися по-разкою «регіонів», як Б. Колес-ніков розвінчав всі чутки: «По-відомлення про закриття про-грами доступного житла не від-повідає дійсності. Єдина зміна у структурі реалізації – це те, що буде створено нове агентство у структурі Міністерства інфра-структури».

Під дахом свого будинкуПро програму «Доступне жит-

ло», очевидно, чули всі, оскіль-ки вона викликала фурор в українському суспільстві. За-вдяки їй у нас з’явилася реаль-на можливість придбати довго-очікувану квартиру, виплачую-чи лише 3% іпотечного кредиту, оскільки держава зобов’язалася компенсувати левову частку кредиту – 13%. Крім беззапере-чної вигоди цієї програми для тих, хто бажає поліпшити свої житлові умови, від неї виграють усі: забудовники, що мають ста-більний дохід, населення – до-даткові робочі місця, банки, що

здійснюють обіг капіталу, дер-жава, оскільки піднята з колін будівельна галузь – це додаткові доходи до бюджету, і звичайно ж, Президент разом з Партією регіонів, які вирішили, по суті, нерозв’язне завдання.

Останні нововведення до про-грами «Доступне житло» тішать ще більше. По-перше, у про-грамі повністю змінено фінан-сову схему – це буде винятко-во фінансовий лізинг. По-друге, квартири здаватимуть повніс-тю «під ключ»: «Всі квартири за фінлізингом будуть обробле-ні, основні кольори інтер’єрів будуть обговорювати із замов-никами... Всі квартири будуть мати кухонні блоки, холодиль-ники», – повідомив Б. Колесні-ков. По-третє, орієнтовна вар-тість житла складе 6 тисяч гри-вень за квадратний метр. Та-ким чином двокімнатна квар-тира може обійтися близько 300 тисяч гривень, з яких 15%, тобто 45 тисяч гривень треба буде сплатити відразу, і протя-гом 15 років квартира буде у ва-шій власності. При всьому цьо-му також передбачено механізм

виходу із лізингу з відповідною компенсацією.

За прогнозами міністра, бу-дівництво доступного житла за новою фінською технологі-єю почнуть у травні – червні, а введуть до експлуатації – жов-тні – листопаді. Колесніков під-креслив, що жодних довідок і додаткових документів не зна-добиться і кожен, хто має офі-ційний заробіток, що дозволяє виплачувати відсотки за креди-том, може стати учасником цієї програми.

Я мрію про власний будинок – великий, затишний і краси-вий у тихій сільській місцевості. Сподіваюся, з програмою «Влас-ний дім» все у мене вийде. Про-грама фінансується державним та обласними бюджетами спіль-но, а термін для молодих сімей до 30 років. При цьому держа-ва забезпечує 30% суми, а лю-дина доплачує 70%. Також за цією програмою передбачено, що процентну ставку можна буде повертати сільгосппродук-цією. Як на мене, це просто ди-вовижно!

Марія ВИСОКА

Доступне житло – реальність, а не міфДУМКИ

Хоча, згідно із санкцією статті, передбачено покарання від 5 до 10 років позбавлення волі

▪ У квітні колишнього дирек-тора кладовища затримали під час отримання 700 доларів ха-бара за виділення на кладови-щі місця для поховання роди-ча. Нагадаємо, що чиновник вимагав 1 тисячу євро і під час отримання частини цієї суми його затримали.

15 жовтня цього року Шев-ченківський районний суд Чернівців розглянув у відкри-тому судовому засіданні кри-мінальну справу по обвинува-ченню директора МКП «Спец-комбінат» у злочині, передба-ченому ч. 2 ст. 368 КК України – отримання хабара. Санкція за цією статтею передбачає від 5 до 10 років позбавлення волі.

Згідно з постановою райсуду, директора звільнили від кримі-нальної відповідальності з пе-редачею на поруки колективу Української спілки ветеранів Афганістану за умови, що про-тягом року він не порушувати-ме громадський порядок.

– Звичайно ж, прокура-тура в апеляційному поряд-ку оскаржила постанову суду,

– повідомив прокурор Чер-нівецької області Петро Ко-валь. – За результатами ново-го судового розгляду, чинов-ника визнано винним у ско-єнні цього злочину, і призна-чено покарання – штраф в до-хід держави розміром 17 ти-сяч гривень з позбавленням права обіймати керівні поса-ди в державних та комуналь-них підприємствах на строк два роки. Призначаючи пока-рання підсудному, суд враху-вав ступінь тяжкості вчинено-го ним злочину, що він повніс-тю визнав свою вину, своїми свідченнями сприяв його роз-криттю, розкаюється в ско-єному, є учасником бойових дій – виконував інтернаціо-нальний обов’язок в Афганіс-тані, де був поранений тощо.

Водночас правоохоронці піс-ля затримання чиновника при-пускали, що це може бути не перший такий епізод у кар’єрі чоловіка. Зокрема, заступник начальника управління Дер-жавної служби боротьби з еко-номічною злочинністю УМВС України в області Василь Пара-щук розповів, що це може бути не єдиний факт, який буде пред’явлено під час слідства.

▪ Заступницю директора од-ного з коледжів краю притяг-нули до відповідальності за отримання 1500 гривень за сприяння абітурієнту у пози-тивному складанні вступних іспитів.

Сторожинецький районний суд області визнав винним чи-новницю за ознаками коруп-ційного правопорушення, пе-редбаченого ч. 1 ст. 172-2 – по-

рушення обмежень щодо вико-ристання службового станови-ща КУпАП, повідомили у про-куратурі області.

Згідно з рішенням суду, вона має сплатити 1700 гри-вень штрафу. Окрім того, піс-ля набрання чинності рішен-ня суду заступника директо-ра буде звільнено із займаної посади.

Олексій МИКОСЯНЧИК

Заступника директора коледжу звільнили за хабар

ВОЛЯ ФЕМІДИ

За хабар директор кладовища відбувся штрафом

7НОВИНИ25 жовтня 2012 р., №43 (646) www.poglyad.cv.ua

Реклама

Віктор Ющенко відвідав Буковину ▪ Лідер партії «Наша Україна» Ві-

ктор Ющенко на зустрічі зі своїми політичними прихильниками та журналістами розповів про те, що основним параграфом політики економічного націоналізму має бути формування середнього кла-су, проведення систем реформ, пов’язаних із створенням умов для функціонування малого та серед-нього бізнесу.

Коментуючи політичну ситуацію

в державі, Віктор Андрійович сказав:– Я сумую від того, що у нас не

створено справді політичну систе-му і є мало політичних партій, які діють як політичні проекти. У нас дуже багато технологічних сил, які мають багатомільйонні (м’яко кажучи) ресурси, які знають тех-нології омани і які працюють як шулери зараз на політичному ринку. Мені це не подобається. Я не думаю, що нація повинна діли-

тися на фронти…Окрім того, колишній прези-

дент України відзначив, що зло-вживанню на виборах можна запобігти. Найбільше до чого сьо-годні не готові ні влада, ні неко-ректні кандидати – це до великого приходу виборців.

– Що вища явка на виборах, то менше фальсифікацій будь-якого роду може бути, – наголосив він.

Віра СОКІЛ

ЕКСПЕРИМЕНТИ

Черговий раз востаннє переводимо годинникОстаточно розібратися із часом цього разу завадили вибори

Надія КАРБУНАР ✉ [email protected]

У суботу вночі проти не-ділі, 28 жовтня, україн-ці переведуть стрілки на годину назад, змі-нивши таким чином «літній» час на «зи-

мовий». Подія досить тривіальна і навряд чи викликала б увагу громадськості, якби не наші доблесні за-конотворці. Депутати гендлюють часом уже кілька років. Спершу Верховна Рада слідом за Росією та Білорус-сю запровадила в країні «вічне літо», скасувавши «зимовий» час, однак науковці почали обу-рюватися. На думку вчених, більш природним для нашого організму є якраз «зимовий» час. Він збігається з астроно-мічним, а відтак саме за ним відбуваються усі процеси у при-роді. Депутати прислухалися до

голосу науки і «зимовий» час повернули.

Медики переконані, залиши-ти стрілки годинника у спокої – гарна ідея. От тільки б виста-чило депутатам розуму зупини-тися на «зимовому» часі.

– Неодноразово звертався до Міністерства охорони здоров’я України з приводу необхідності відміни переходу на «літній» та «зимовий» час, адже економіч-на вигода від таких маніпуляцій мізерна, а шкода для людського здоров’я – величезна, – запевняє завідувач кафедри медичної біо-логії, генетики та фармацевтич-

ної біології БДМУ, доктор медич-них наук Василь Пішак.

За словами пана Пішака, до нового часу організму необ-хідно адаптовуватися близько місяця. Особливо гостро зміну відчувають діти та літні люди. Внутрішній час перестає узго-джуватися із зовнішнім, і від цього страждають серцево-су-

динна, центральна нервова сис-теми, відбуваються біохімічні зміни активних ферментів у ін-ших органах та системах.

Між тим, Кабінет Міністрів запропонував Верховній Раді скасувати перехід на «літній» час з 2013 року, однак відповід-ний законопроект депутати так і не розглянули – завадили ви-бори. Тож чи будемо переводи-ти стрілки годинника востаннє – наразі невідомо.

Графік проведення пробного ЗНО-2013Дата Предмет

23 березня

українська мова і література, біологія, фізика, російська мова, всесвітня історія, іноземна мова (на вибір): англійська, німецька, французька або іспанська

30 березня

математика, історія України, хімія, географія, світова література

ДЛЯ ВИПУСКНИКІВ

Пробне ЗНО-2013: дати тестуванняТепер один іспит абітурієнту вартуватиме 89 гривень

▪ Центр оцінювання якості освіти оприлюднив дати реє-страції та проведення пробного тестування 2013 року. Аби пере-вірити свою готовність до ЗНО, треба подати заяву, тобто заре-єструватися з 1 до 30 листопада 2012 року.

Досвід минулих років дово-дить, що пробне тестування має неабияку популярність серед абітурієнтів.

- Торік спробувала скласти пробне ЗНО, незважаючи на те, що вступатиму цьогоріч. Це хо-роша перевірка, в листопаді за-реєструюсь знову, – каже учени-ця 11 класу Марина Никифоряк

Торік скласти одне пробне тестування коштувало 84 грив-ні, цьогоріч вартість зросла до 89.

- Ціна мала зрости, адже все дорожчає, – пояснює дирек-тор Івано-Франківського регі-онального центру оцінювання якості освіти Богдан Томенчук. – Суттєвих змін у складанні пробного ЗНО-2013 не буде. Як і на основному тестуванні, так і на пробному абітурієнти

тепер зможуть складати світо-ву літературу. Крім того, то-рік спрацював експеримент з рейтинговою системою. Тому 2013 року після пробного ЗНО вступники також зможуть по-бачити свій рівень знань на фоні інших. Загалом, кількість охочих скласти пробне тесту-вання з кожним роком зростає, адже жоден репетитор не змо-же відтворити атмосферу, яка панує на ЗНО

▶Оскільки Росія стрілки годинника більше не пере-водить, то після переходу України на "зимовий" час різниця із сусідою станови-тиме 2 години

8 25 жовтня 2012 р., №43 (646) «Погляд»ФАКТИ

Хоч перевізники і відповідають за безпеку в автобусах, отримати компенсацію, якщо травмувався, буде вкрай важко

Ірина ВОРНІЧЕСА ✉ [email protected]

До редакції «Погляду» звернулася жінка, яка на власному досвіді пе-реконалася, як лег-ко травмуватися у гро-мадському транспорті.

Вона запевняє, що водій марш-рутки не помітив, як вдарив її дверима, після чого бідолашна ледь не випала з автобуса.

- Після робочого дня разом із приятелькою їхала додому на маршрутці №9, – розпові-дає чернівчанка Олена Хрипчук. – Не встигли зайти у салон, як водій почав рушати. Двері, які зачинялися, затиснули мене та-ким чином, що одна рука опи-нилася у салоні, а інша – над-ворі.

Я не знала, що робити, відтак почала галасувати. Метрів за 100-150 водій таки почув мене, зупинився і відчинив двері. Але я втратила рівновагу та ледь не випала з маршрутки. Не можу сказати, що отримала важкі травми, та руку сильно заби-ла і злякалася добряче. Уже на-прикінці маршруту підійшла до водія, аби розпитати, як так ви-йшло, що він не бачив, що лю-дина ще не зайшла до авто. Але його реакція була ще більш обурливою, аніж сам випадок: чоловік кричав, що не винен, адже не бачить далі, аніж на пів-тора метра назад, тому просив не псувати йому настрій.

Ситуація здалася дуже образ-ливою, адже водій навіть не ви-бачився. Та й як він може пере-возити пасажирів, якщо не ба-чить, що відбувається в межах його автобуса. Тож зателефону-вала перевізнику, але там будь-що пояснити також не захотіли, мовляв, не винні. Крапка! Адже значних ушкоджень не отрима-ла…

Подібні ситуації, як з’ясувалося, у місті трапляють-ся нерідко. Чернівчанин Вадим розповів кореспондентові «По-гляду», як став свідком ситуа-ції, коли через неуважність во-дія, який почав рушати, попере-

дньо не зачинивши двері марш-рутки, із салону випала вагітна жінка.

Зважаючи на те, що буковин-ці часто наражаються на небез-пеку у громадському транспор-ті, «Погляд» поцікавився, на що вони можуть розраховувати, якщо травмувалися в дорозі.

- Пасажири звертаються до нас зі скаргами на перевізників, – каже директор міського цен-тру пасажирських перевезень Ігор Кожуленко. – Якщо людина справді постраждала у місько-му транспорті та має необхідні докази-свідчення, обов’язково отримає відшкодування.

- Якщо людина травмувалася з вини водія, то саме він має ви-платити їй матеріальну компен-сацію, скажімо, відшкодувати витрати на медичні препарати та лікування, – пояснює юрист Андрій Жиркевич. – Якщо водій відмовиться платити добровіль-но – можна подавати до суду, і за наявності ґрунтовних аргумен-тів він зобов’яже своїм рішен-ням виплатити матеріальне від-шкодування потерпілому. Окрім того, можна претендувати і на відшкодування моральної шко-ди. Втім, таку компенсацію не треба плутати зі страховими ви-платами. Це зовсім різні речі.

А. Жиркевич додає, що отри-мати матеріальну компенсацію можна також у разі, якщо паса-жир або перевізник застрахо-вані. Хоча страхування від не-щасних випадків за законом є обов’язковим лише для між-міських перевезень, а не для міського громадського тран-спорту. Та пасажир обов’язково повинен мати квиток (у вар-тість якого включено плату за страховку).

Страховики все-таки пере-конують, що у більшості пе-ревізників, які працюють на міських марш-рутах, стра-ховий поліс, який убезпе-чує пасажирів, все-таки є.

- Без страхування відпові-дальності, перевізникам не-можливо працювати, тому вони не нехтують такими речами, – запевняє головний спеціаліст страхової компанії Олександр Бурлака. – Якщо трапилася ава-рія, або пасажир травмувався, він обов’язково отримає стра-хові виплати. Щоправда, лише у тому разі, коли у нього буде кви-ток.

Наявність квитка з одного боку, як виявляється, є чи не основною умовою для отриман-ня відшкодування. Якщо паса-жир не встиг придбати або від-мовився від нього, він фактич-но не має шансів на страхові виплати навіть у найжахливі-ших ситуаціях. З іншого – не усі квитки є свідченням того, що пасажир застрахований.

Навіщо тоді квиток?Логіка страховиків є абсо-

лютно зрозумілою, щоправ-да, пересічному буковинцю від цього не набагато легше. По-перше, на жодному з кви-точків міських маршруток, які ми переглянули, коли працю-вали над публікацією, не було

вказано відомостей про наяв-ність страховки. Окрім того, є чимало маршрутів, на яких взагалі не видають проїзні до-кументи. Приміром – всі авто-буси, які курсують до Калинів-ського ринку (маршрути № 30, 31, 32, 33). У приміських марш-рутках, які їздять з Чернівців до райцентрів та сіл області, квиток можна отримати лише наприкінці подорожі, та й то, лише якщо вмовиш водія його видати.

Перевізники пояснюють, що квиток є більше фінансовим до-кументом, аніж страховкою чи чимось іншим.

- Якщо пасажир хоче взяти квиток, він його й просить, – каже один з перевізників, який працює на 33 маршруті. – Втім, навіть якщо щось трапиться в дорозі, то водій все одно відпо-відає за життя та здоров’я тих, хто їде у салоні.

І. Кожуленко також запевняє, що незважаючи на різні нюан-си, всі перевізники мають стра-ховку цивільної відповідальнос-ті перед третіми особами, а від-повідно, і пасажири, які корис-туються їхніми послугами, – за-страховані.

- Без страхування цивільної відповідальності перевізнику просто не видадуть ліцензію на обслуговування пасажирів, – каже І. Кожуленко.

Незважаючи на різні тлума-чення водіїв, перевізників та страховиків, пасажир, який по-страждав у громадському тран-спорті, безумовно, має право на матеріальне і моральне відшко-дування. Інша справа, чи виста-чить у нього бажання і наполе-гливості, аби його добитися.

Про безпеку дбаємо самі

▶Хоча квиток є основним доку-ментом для отримання відшкоду-вання, є чимало маршрутів на яких не переймаються тим, аби їх видавати

1. Завжди беріть квиток. Він не лише є проїзним документом, а й свід-ченням того, що ви перебували у цьому транспортному засобі.

2. Якщо є претензії до умов перевезення, подайте у двох примірни-ках скаргу перевізнику. Один примірник з позначкою про отриман-

ня зберігайте у себе.

3. Подайте скаргу у двох примірниках до міського Центру пасажир-ських перевезень (вул. Вірменська, 17а, тел. 55-14-04). Один з по-

міткою про отримання зберігайте у себе.

4. Аби довести, що травмувалися саме у цій маршрутці, запишіть ПІБ і № телефону двох свідків, які можуть усе підтвердити.

5. Наостанок, зі всіма документами і свідками можна звернутися до суду.

▶Неписані правили поведінки пасажира

● Найчастіше пасажири травмуються у години пік, коли громадський транспорт переповнений. Фото С. Пуздряка

ВІДКРИТТЯ

Апарати штучної нирки є у ХотиніЗавдяки цьому процедура гемодіалізу для хворих трьох районів стала доступнішою


▪ Цього тижня у Хотині від-крили міжрайонне відділення гемодіалізу, котре обслугову-ватиме мешканців Хотинщи-ни, Сокирянщини та Кельме-неччини. На реконструкцію приміщення та купівлю трьох надсучасних німецьких апа-ратів штучної нирки було ви-ділено 980 тис. гривень суб-венції з державного бюджету.

Якщо нові апарати працю-ватимуть в одну зміну, то по-вністю забезпечуватимуть потреби трьох районів, коли ж у дві зміни, то центр гемоді-алізу зможе надавати допомо-гу і мешканцям всієї області.

Мешканка Хотинщини Оль-га Гикова розповідає, що хво-ріє вже майже 4 роки. Очища-ти кров їй необхідно тричі на тиждень. Аби здолати 60 кіло-метрів до Чернівців, доводи-лося вставати о пів на четвер-ту ранку, йти до траси, а по-тім ще труситися в автобусі. Добре, коли тепло, а взимку – мороз, завірюха. Сама про-цедура триває 4 години, тож додому пані Ольга потрапля-ла під вечір, сил робити бодай будь-що зовсім не залишало-ся. А до Хотина їхати лише шість кілометрів.

За словами завідувача від-ділення гемодіалізу Черні-вецької обласної клінічної лі-карні Ігоря Лупуляка, нині у області є 66 хворих на нирко-ву недостатність, котрим про-цедура очищення крові по-трібна двічі на тиждень, і усім їм доводилося приїздити для цього до Чернівців. Зараз же 12-14 хворих із найвіддалені-ших куточків області зможуть лікуватися у Хотині. Навчити лікарів працювати із новим обладнанням має сертифіко-ваний фахівець, котрий прой-шов стажування у Німеччині.

● На екрані апарата відобра-жатиметься інформація про те, як триває процес гемо-діалізу, тож лікарі зможуть слідкувати за процедурою у режимі он-лайн. Фото автора

25 жовтня 2012 р., №43 (646) www.poglyad.cv.ua ПОДІЇ 9

передвиборча агітація

Найкращі медсестри працюють у Чернівцях та Хотині

Перше місце в конкурсі «Краща медична сестра області-2012» присудили двом учасницям – Жанні Брунзі та Яні МарчукОльга ШУПЕНЯ


У палаці «Академічний» 17 жовтня відбувся конкурс медичних сестер, у якому змага-лися 12 учасниць. Лі-дери конкурсу «Краща

медична сестра області-2012» дали ексклюзивне інтерв’ю чи-тачам газети «Погляд».

Знайомтесь, Жанна Брунза – операційна медсестра поло-гового відділення Хотинської центральної районної лікарні. 21-річна представниця Хотина змагалася під номером п’ять. Досвід роботи – три з полови-ною роки. Яна Марчук – головна медсестра міської поліклініки №3. 24-річна чернівчанка успіш-но виступала під номером шість. Досвід роботи – шість років.

– Яке з конкурсних завдань видалося Вам найскладнішим? Чому?

Жанна: – Найскладнішим було практичне завдання. Дуже хвилювалася, щоб правиль-но заповнити систему, добре здійснити внутрішньовенне введення ліків тощо. Адже я працюю у акушер-гінекологіч-ному відділенні операційною медсестрою під час кесаревих розтинів. Тобто три з полови-ною роки я не виконую якихось там маніпуляцій, а суто подаю

інструменти під час операції, одягаю хірургів.

Яна: – Для мене складного ні-чого не було. Я звикла до пере-шкод, звикла, що треба спілку-ватися з людьми й підкорювати нові вершини. Єдине, нелегко було поєднувати і роботу, і під-готовку до конкурсних завдань.

– Сподівалися на перемогу?Жанна: – Надіялася, але не

була впевнена у тому, що точ-но переможу. Адже всі дівчата готувалися й, відповідно, гарно виступали.

Яна: – Чесно кажучи – ні, на-віть незважаючи на те, що мала хорошу групу підтримки. Тому що всі дівчата-конкурсантки сильні. Вони розумні, висо-кокваліфіковані, працюють у колективах… До речі, конку-

ренцію я не відчувала, бо між учасницями були теплі стосун-ки. Кожна добиралася на ре-петиції з дому, з районів. Усім було складно, але ми старали-ся одна одній допомогти, щось підказати.

– Скільки часу готувалися до конкурсу?

Жанна: – Я готувалася два тижні.

Яна: – Майже три тижні. Правда, мені ще допоміг досвід попередніх змагань. Адже 2008 року завоювала третє місце у конкурсі «Краща медична се-стра міста Чернівці», а 2009-го – посіла друге місце на місько-му конкурсі.

– Як близькі відреагували на Вашу неймовірну зайнятість у період підготовки до конкурсу?

Жанна: – Постійно була за-йнята. Навіть не злічити, скіль-ки разів їздила до Чернівців то на загальні репетиції, то на тан-ці, то в музичну школу. Щодо практичних занять – ними займалася вечорами вдома. Якщо відверто, то навіть не мала часу на спілкування із близькими. Але після оголоше-них результатів конкурсу усі за мене раділи, особливо мама. Вона не лише вболівала за мені, але й допомагала.

Яна: – Батьки мене підтри-мували. Я дуже їм вдячна за те, що завжди наставляють на пра-вильний шлях у цьому житті. Напевно, якби не вони, я б не стала медиком. Це батьки мені прищепили любов до медицини.

– Самі наважилися на участь

у цьому конкурсі чи може Вас начальство «попросило»?

Жанна: – Так, начальство взагалі-то. Мені запропонували участь в конкурсі – представ-ляти Хотинську центральну ра-йонну лікарню на обласному рівні й я погодилась.

Яна: – Це було не добровіль-но-примусово, а спільне рішен-ня цілого оргкомітету міста, тобто головних сестер міста, де на нараді висунули мою канди-датуру. У мене вагань не було стосовно участі, погодилася од-разу. Адже треба було підтри-мати їх. Гадаю, що кожен, хто працює у великому колективі, має допомагати одне одному. Необхідно також підтримувати добрі взаємини і мати людські риси, а не лише меркантильні.

●Жанна Брунза (зліва) із Хотина виступала під п’ятим номером, а чернівчанка Яна Марчук (справа) – під шостим. Фото С. Пуздряка

10 25 жовтня 2012 р., №43 (646) «Погляд»МІСТО

100-літня чернівчанка поділилася секретом довголіття

Каже, ніколи не скаржилась на свою долю і самовіддано працювала. Привітав ювілярку і Віталій Михайлішин

Юліана ПОЛОНСЬКА ✉ [email protected]

Двері оселі 100-річної чернівчанки Єлизавети Колосової цього поне-ділка були відкриті для всіх охочих. Привітати ювілярку зі святом зі-

йшлося чимало люду – сусіди, родичі, друзі. Завітав на імени-ни і Віталій Михайлішин. Він, за традицією, прийшов з квітами і подарунками, побажав жінці міцного здоров’я та довгих літ життя.

– Ми просто зобов’язані пам’ятати про таких поважних городян нашого міста і бути їм вдячні. Адже вони прожили довге і нелегке життя і багато зробили для того, щоб ми своє прожили краще, – зазначив В. Михайлішин.

Іменинниця розповідає, се-крет її довголіття, мабуть, у пра-ці. Все життя вона працювала,

займалась улюбленою справою і віддавалась їй цілком, тож зо-всім не залишалося часу на те, аби перейматися якимись про-блемами.

А їх на долю чернівчанки Єли-завети Колосової випало чима-ло. У житті було багато радісних подій, проте більше – сумних. У перші дні війни загинув чо-ловік, відтак змушена була рос-тити доньку самотужки у такий складний час. Потім втратила онука – він захворів і помер у 10 років. А п’ять років тому помер-ла донька й жінка залишилася сама.

Жахіття війни бачила на власні очі. Під час бойових дій допомагала фронту, збирала озброєння. Потім доля закину-ла Єлизавету на Алтай. Туди її евакуювали разом із сестрою та її родиною. Після війни при-їхала до Чернівців і відтоді тут і живе. Все життя працювала вчителькою початкових класів у ЗОШ№26. Завжди жила скром-но і чесно.

Племінник ювілярки Юрій Алексєєв розповідає, попри те, що життя її було складним, не пам’ятає, аби вона колись скар-жилася та нарікала на свою долю.

– Вона має дуже сильний ха-

рактер. Завжди була досить строгою, цілеспрямованою і вимогливою. Водночас вона сором’язлива і скромна, – роз-повідає про характер тітки пан Юрій.

Досьє «Погляду»Колосова Єлизавета Миколаївна – народилася 22 жовтня 1912 року в с. Жернівка Новгородської області (Росія). Закінчила педагогічний техні-кум у Вологді. 1939 року вийшла заміж. Понад 30 років працювала вчитель-кою. Учасник війни, ветеран праці. Нагороджена ювілейними медалями.

● Віталій Михайлішин привітав Єлизавету Колосову зі 100-річчям. Фото прес-служби міської ради

Реклама

11ГРОШІ25 жовтня 2012 р., №43 (646) www.poglyad.cv.ua

Аукціон відбудеться 09.11.2012 р. за адресою м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 2 об 15 годині. Останній день прийому заяв на участь в аукціоні – 05.11.2012 р. Продаж об’єктів здійснюється за грошові кошти.Питання землекористування покупці вирішують самостійно згідно з чинним

законодавством. Плата за реєстрацію заяви в розмірі 17 грн. вноситься на рахунок №37186002001630 в ГУДКСУ у Чернівецькій області, одержувач – департамент економіки міської ради (код 25082698, МФО 856135).Застава в розмірі 10% від початкової вартості продажу об’єкту вноситься на рахунок

№37322008000712 в ГУДКСУ у Чернівецькій області, одержувач – департамент

економіки міської ради (код 25082698, МФО 856135).Переможець аукціону, який відмовився від підписання протоколу аукціону або

укладання договору купівлі-продажу позбавляється права на подальшу участь в аукціонах з продажу об’єкта. В цьому випадку застава в розмірі 10 відсотків початкової ціни об’єкта аукціону покупцю не повертається.Ознайомитись з об’єктами приватизації можна в робочі дні за місцем їх розташування

при сприянні департаменту економіки Чернівецької міської ради.Іншу інформацію про аукціонний продаж можна отримати в департаменті

економіки Чернівецької міської ради за адресою: м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 3, кім.21, тел.55-26-10, 52-19-87.

ОРГАН ПРИВАТИЗАЦІЇ М.ЧЕРНІВЦІЗАПРОШУЄ ВЗЯТИ УЧАСТЬ У ПРИВАТИЗАЦІЙНОМУ АУКЦІОНІ З ПРОДАЖУ ТАКИХ ОБ’ЄКТІВ

№№ п/п Назва об'єкта Місцезнаходження об'єкта

приватизації (адреса) Відомості про об’єкт приватизаціїЗагальна

площа, кв.м

Початкова вартість про-дажу з ураху-ванням ПДВ, грн.

Сума застави,

грн.Умови продажу

1 Нежилі приміщення вул. Головна, 10-12 Підвал 240,0 250 167,60 25 016,76 -2 Нежилі приміщення вул. Мукачівська, 9 Підвал, І поверх 120,2 103 015,20 10 301,52 -3 Нежилі приміщення вул. Руська, 13-15 Підвал 138,6 121 844,40 12 184,44 -4 Нежилі приміщення вул. Переяславська, 34 Підвал 163,20 642 624,00 64 262,40 -

5 Нежила будівля завул. Б.Хмельницького, 11 Окремо стояча будівля, розташована на земельній ділянці орієнтовною площею 0,0769 га 356,00 364 088,40 36 408,84 -

6 Нежилі приміщення вул. Червоноармійська, 77-А Підвал 67,1 71 986,80 7 198,68 -7 Нежилі приміщення вул. Комарова, 9А/Б Підвал 35,2 40 455,60 4 045,56 -

8 Нежилі будівлі та споруди вул. Л.Кобилиці, 13 Окремо стоячі будівля та споруди, розташовані на земельній ділянці загальною площею 0,0656 га 365,1 601 830,00 60 183,0 -

9 Нежилі приміщення вул. Митрополита А. Шептицького, 29 Підвал, І поверх 208,60 884 515,20 88 451,52 -

Наступ на паперові гроші триває

Набрав чинності закон, який дозволяє НБУ обмежувати розрахунки готівкою


Про наміри помалу пере-вести країну на безго-тівкові розрахунки за-йшла мова ще рік тому. Автор ідеї – Національ-ний банк, аргументував

це тим, що у такий спосіб мож-на буде контролювати грошові потоки і заодно зекономити на емісії паперових грошей, яка обходиться дуже дорого. Тоді почали з ухвалення зако-ну, що зобов’язав встановити POS-термінали всіх підприєм-ців, які здійснюють свою діяль-ність у населених пунктах до 100 тисяч осіб. Згодом на без-готівковий розрахунок мали б перейти і сільські крамнички.

Водночас розробили зако-нопроект, відповідно до якого урядовці збиралися встанови-ти ліміт на купівлю дорогих товарів за готівку. Якими саме сумами обмежать українців, головний регулятор поки що не вирішив, проте попередньо відомо, що це буде сума від 20 тисяч гривень. Тиждень тому, 18 жовтня, закон набув чин-ності. Тож «Погляд» вирішив поцікавитися, чим насправді обернеться ця цілеспрямована тотальна пластифікація.

За інновації від Нацбанку заплатять пересічні українці

З часу набуття чинності за-кону Національний банк фак-тично візьме під контроль вну-трішній ринок обслуговування

карток глобальних гравців – компаній «Visa» і «MasterCard».

– Нині у нас монополізм на ринку – це платіжні системи «Visa» і «Mastercard» – вони контролюють 98 відсотків на-шого ринку. Це проблема для країни і це – ситуація, яку треба терміново змінити, – коментує директор департаменту інфор-маційних технологій і платіжних систем НБУ Наталія Синявська. НБУ планує створити націо-нальну платіжну систему, зали-шивши міжнародним компані-ям розрахунки із закордонними агентами. У «Візі» попередили: створення такої системи – спра-ва недешева. Заплатити за неї доведеться, швидше за все, бан-кам. А ті, як завше, перекладуть витрати на своїх клієнтів.

Від переходу на «пластик» програють підприємці…

Відповідно до нового зако-ну, нагадаємо, термінали для безготівкового розрахунку ма-ють встановити у всіх торго-вих точках. Та якщо у великих містах розрахунки картками практикують вже давно і бага-тьом підприємцям таки вигідно їх встановлювати, то власників дрібних магазинчиків у селах ця інновація «вдарить» по ки-шені.

– У моїй крамниці POS-термінал не потрібен. Я живу у невеликому селищі, ма-газин мій хоч і не на околиці, однак покупців не так багато. Купують, як водиться, дрібниці й на мізерні суми. Мало того, таких, хто має пластикові пла-тіжні картки, можна у селищі на пальцях перелічити. А платити за обслуговування терміналу лише заради кількох покупців – занадто дорого, – каже влас-ниця продовольчої крамниці у смт Глибока Марія К. (прізвище змінено на прохання підпри-ємця). – Але через новий закон

придбати таке обладнання все одно доведеться, інакше штра-фуватимуть.

– Бізнес фактично зобов’язали встановити POS-термінали, проте забезпечити себе цими пристроями підприємці мають самі. Це можливо вигідно ве-ликим гіпермаркетам, однак дрібним крамничкам купити чи навіть просто користувати-ся таким терміналом – значні витрати, – каже голова Асоціа-ції виробників Буковини Неля Малько. – Власне, банкам також не надто вигідно обслуговувати невеличкі торгові точки. Відтак примусове встановлення термі-налів для безготівкового розра-хунку для підприємців зараз є справжньою проблемою.

І хоча оплату установки апа-рата, який в середньому коштує близько 300 доларів, банки за-звичай беруть на себе, торгові підприємства мають платити комісію за обслуговування без-готівкових операцій.

…а виграють – банкіриНезважаючи на те, що інно-

вація від урядовців схожа, рад-ше, на просування інтересів комерційних банків, у Націо-нальному банку України запев-няють, від скорочення розра-хунків паперовими грошима виграє економіка держави, а отже і всі українці.

За словами представниці НБУ Наталії Синявської, готів-кові розрахунки є дуже обтяж-ливими для економіки.

– Коли готівка потрапляє в руки громадянина або до тор-гової точки, вона переходить у власність юридичної або іншої фізичної особи. Для того щоб вона повернулась, необхідно провести інкасацію, переве-зення цих коштів, зарахування знову цих коштів на рахунок. Тому готівка – це недешеве за-доволення, – підсумувала Н. Си-нявська.

Безготівкові розрахунки мають як плюси, так і мінусиЄвген Житарюк, кредитно-інвестиційний радник компанії «Фінанс плюс»

Плюси: ● це справді зручно стосовно

керування нашими більшими і великими сумами, і безпечніше;

● електронні розрахунки в ціло-му мають набагато більше можли-востей для використання в житті, ніж зняття готівки з банкомата;

● можливо такий контроль справді допоможе ловити справ-жніх корупціонерів;

● конкуруючі банківські струк-тури почнуть боротися за клієнтів, знижуючи тарифні відсотки за розрахунково-касові операції.

Мінуси: ● залежно від встановленого

ліміту на готівковий розрахунок, нововведення може стати про-блемою для середнього, малого бізнесу та продавців;

● ризик для власників банків-ських рахунків та карток отрима-ти непрозорі або високі відсотки за своїми операціями;

● з одного боку – це наближає нас до європейських стандартів фінансової системи, з іншого – чужий для нас як людей, які не звикли працювати під контролем.

Як мені сплатити за проїзд

за допомогою карти?

12 ЛЮДИ 25 жовтня 2012 р., №43 (646) «Погляд»

Чернівецька лялькарка Наталія Ткачук каже, часто її витвори схожі на майбутніх господарів


Здавна ляльку вва-жали таким собі оберегом, тож її мала кожна дитина. Наші предки вва-

жали, що вона обе-рігає та вдихає силу життя в ди-тину. Майже в кожній україн-ській хаті були власні тради-ції та звичаї виготовлен-ня ляльок. Здебільшого традиційним лялькам не ро-били обличчя, задля того, щоб ди-тина могла сформува-ти в своїй уяві власний образ своєї подружки та ангела охоронця.

Талісманом, який приносить удачу, вва-жають і ляльки, які робить чернівець-ка майстриня Ната-лія Ткачук. Вона пояс-нює це тим, що за ро-боту береться тільки з гарним настроєм, а самі ляльки часто вихо-дять схожими на тих, для кого вона їх робить.

Як випадок став справою, без якої себе не уявляє

З пані Наталією ми познайо-милися на мистецькому узво-зі. Нашу увагу привернула ятка із незвичайними ляльками, які були схожі на казкових фей у чу-дернацьких сукенках та з див-ними предметами у руках. Див-лячись на них, склалося вра-ження, що лялькарською спра-вою жінка займається ледь не все своє життя. Проте майстри-ня пояснила, насправді вона ме-дик і працює у дитячій клінічній лікарні, а, власне, ляльки ро-бить лише близько двох років.

– Почалося все з випадку. У свого молодшого сина виявила талант до малювання. Він був ще зовсім маленьким. Йому так подобалась ця справа, що малював все, що бачив і де ба-чив. Коли, зрештою, почав ре-алізовувати свої мистецькі ідеї на шпалерах, вирішила запи-сати його у якийсь художній гурток. Керівник цього гуртка Алла Леонідівна – чудова жін-ка. Її підхід до виховання дітей полягає і у залученні до твор-чого процесу їхніх батьків. Тож вона наполягала, щоб і я спро-бувала чимось таким зайняти-ся, – розповідає жінка. – Зре-штою, її наполегливість пе-ремогла і я почала з декупа-жу – це давня техніка декору-вання різних поверхонь. Звіс-

но, перша робота вийшла тро-хи кострубатою. Проте не по-кинула цього і далі відточува-ла свою майстерність.

Коли черговий раз шукала в Інтернеті якісь свіжі ідеї, на-трапила на сторінку, де розпо-відали про виготовлення ля-льок із тканини. Також там було кілька зображень із вже готовими ляльками. Вони мені так сподобалися, що вирішила обов’язково спробувати зроби-ти таку саму й собі.

Відтоді це стало моїм улюбле-ним заняттям.

«Ніколи не знаю, якою вийде лялька»

Перші ляльки вийшли не іде-альними, проте саме тому вони стали улюбленими і я їх зали-шила собі. Одна із моїх перших іграшок – заєць. Коли він вже був готовий і залишалося тіль-ки намалювати очі, з пензля крапнула фарба й заєць вий-шов з родимкою. Мій син поба-чив це й сказав, що заєць дещо схожий на нього. Звісно, зали-шила цю іграшку собі, як же після цього можна було її від-дати.

Загалом, коли починаю шити ляльку, ніколи не знаю, якою вона вийде. Тобто це суцільна імпровізація. Образ народжу-

ється в процесі виготовлення. Дуже часто мої ляльки вихо-дять схожими на їхніх майбут-ніх господарів. Якось робила двох лялечок-сплюшок для сво-єї подруги. Це мали бути такі собі ляльки в піжамах і чепчи-ках з подушечками, набити-ми лавандою, в руках. Так ось вони мали просто разючу схо-жість з подругою та її чолові-ком. Власне, напевно тому моїх

ляльок вважають таки-ми собі талісманами.

Кажуть, вони вдачу приносять.

А ще, переко-нана майстри-ня, її вироби заряджені по-зитивом і пе-редають цю енергетику своїм гос-подарям, адже до р о б о -ти вона береть-ся тіль-

ки тоді, коли має на-

тхнення і гар-ний настрій. Тому сум-них ляльок в неї немає, всі вони веселі й замрі-яні, одне слово, ніби з казки.

Симпатичним людям свої вироби просто дарує

Наталія Ткачук каже, ніколи не ро-бить ляльок людям, які їй не сподобали-ся. Адже, запевняє, у такому разі виріб не вийде.

– Буває, телефо-нують і замовля-ють ляльку зі слова-ми «мені треба якусь особливу і дорогу річ

у подарунок моїм крутим зна-йомим». Після цих слів знайду будь-який привід, аби відмови-тись від роботи. Адже шукати натхнення у цьому разі – мар-но, – каже Наталія. – Натомість, симпатичним мені людям ля-льок часто дарую.

Ляльку Тільду, саме так нази-вається ця тех-ніка виготов-лення, розпо-відає Наталія, вигадала одна шведська ді-вчинка. Проте коли робить свої ляльки, то вносить у цю техніку щось своє, наприклад, крій.

– Замовляють іноді дуже ори-гінальні персонажі. Наприклад, один товариш попросив зроби-ти для нього ляльку-гітариста рок-гурту «Кісс». А ще замовили ляльку-іспанку. Її хотіли повез-ти у подарунок до Іспанії. Взага-лі я помітила, що найбільш час-то ляльок замовляють за кордон – туди, де є наша діаспора. Воче-видь, мої ляльки допомагають їм пережити тугу за домівкою.

Ляльок просочує кавою, аби гарно пахли і мали кращий вигляд

На те, аби виготовити одну ляльку, майстрині потрібно що-найменше два-три дні. Це до-

сить трудомісткий і копіткий процес. Виготовляю їх винятко-во з натуральних матеріалів, а тому ними цілком безпечно мо-жуть гратися навіть діти.

– Спочатку шию саму ляльку. Тканину, з якої її зроблено, ви-мочую у розчинній каві. Це ро-блю для того, аби вона набу-ла приємного бежевого відтін-ку, адже чисто біла лялька, вва-жаю, виглядає дещо нудно. А ще кава залишає приємний аро-мат, який потім поєднується із запахом лаванди, у якій збері-гаю свої вироби, – розповідає пані Наталія. – Одяг для своїх ляльок шию сама, вишивку на ньому – також.

Майструє жінка вдома. Каже, коли триває процес, у кімнаті творчий безлад. Проте родина її захоплення цілковито підтри-мує і розуміє, навіть допомагає.

– Молодший син часто гене-рує ідеї та малює ескізи май-бутніх виробів, допомагає під-бирати клаптики тканини для нарядів тощо. Часто сидить поряд зі мною і спостерігає за моєю роботою. Чоловік (а він працює в одній із страхо-вих компаній міста) набиває ляльки синтепоном і коли бе-ремо участь у виставках чи яр-марках, допомагає реалізову-вати вироби. Навіть кішка не залишається осторонь твор-чого процесу, вона постійно сидить чи лежить поряд і спо-стерігає.

Окрім інтер’єрних ляльок, якими, до речі, також можуть безпечно гратися діти, пані На-талія робить звичайні іграшки – плюшевих ведмедиків, зайчи-ків тощо. До кожної майстриня чіпляє маленьку жартівливу за-писочку для майбутніх господа-рів з порадами стосовно догляду та поводження.

«Вийду на пенсію – відкрию магазин і школу при ньому»

Зараз Наталія поринає в улюблену справу лише у віль-ний час, іноді вдається знайти хвильку у перервах між робо-тою в лікарні. Проте, мріє жін-ка, коли вийде на пенсію, змо-же увесь час витрачати на це за-няття.

– Маю багато ідей, проте на

їхню реалізацію поки що бракує часу. Хочу відкрити такий собі салон-магазин авторської ляль-ки і школу при ньому, буду на-вчати всіх охочих цього мисте-цтва. Можливо, колись навіть свою виставку організую.

Постійно експериментую, на-магаюся опанувати різні техні-ки. Нещодавно спробувала ро-бити іграшки з повсті, але мені вони не надто подобаються.

Все нове спершу випробо-вую на собі, так би мовити. Не так давно меблі в себе вдома оздобила технікою декупаж. Меблі були чорного кольору, я перефарбувала їх у білий і зро-била золотаву аплікацію. Ви-йшло гарно. Однак, зауважу, на це пішло багато часу та зу-силь.

Ляльки стають оберегами ▶Ідеї для подарунків

ецька рка

я Ткачук асто її и схожі бутніх арів

Нail.ru

а ляльку вва-и таким собі егом, тож

ала кожнана. Наші ки вва-на обе-вдихаєв ди-

же враїн-ули

ди-аї

н-к. го имро-иччя,щоб ди-сформува-

ві власний подружки

оронця.м, який

удачу, вва-льки, які ернівець-

иня Ната-Вона пояс- що за ро-ься тільки

настроєм, а часто вихо-

ми на тих, для робить.

ється в процесі виготоДуже часто мої лялькдять схожими на їхніх ніх господарів. Якось двох лялечок-сплюшок дєї подруги. Це мали бусобі ляльки в піжамах іках з подушечками, ми лавандою, в руках. вони мали просто разюжість з подругою та її ком. Власне, напевно то

ляльок вважаютми собі талісм

Кажуть, вонприносять

А ще, нана мня, її заряджзитивредаенесвопоартбся

киколи

тхнення ний настрій. Тоних ляльок в невсі вони веселі яні, одне словоказки.

Симпатичнилюдям свої вироби просдарує

Наталія каже, ніколи бить ляльок які їй не спося. Адже, запетакому разі ввийде.

– Буває,

▶Ляльки Наталії Ткачук зроблено із натуральних матеріалів, а тому вони цілком безпечні

● Наталія Ткачук каже, що кожна лялька для неї особлива. Фото автора

Ляльки-сплюшки можна дарувати подружжю.

Така фея прикрасить кімнату дівчинки.

А ці зайці гармонійно впи-шуться у будь-який інтер’єр.

Ось таке ведмежа – гарна іграшка навіть для наймен-ших діток.

До дня закоханих подаруйте кавово-коричні сердечка.

13АКЦІЯ «ПОГЛЯДУ»25 жовтня 2012 р., №43 (646) www.poglyad.cv.ua

Буковинська земля славиться великою кількістю талантів. Вихідців із нашого краю знають не лише в Україні, а й далеко за її межами. Віднині наше видання започатковує нову рубрику «Талановиті діти Буковини». Про юні таланти, які є в Чернівецькій області, ми розповідатимемо на сторінках «Погляду». Може про чернівецьких

обдарованих дітей знають більше, адже в них є кращі можливості розвивати свої здібності у різноманітних гуртках, секціях, студіях. Про їхніх однолітків із сіл області знають дуже мало. То ж ми вирішили віднайти таких дітей в районах. У пошуках юних талантів «Погляд» завітав на Кіцманщину у смт Лужани.

Талановиті діти Буковини

У Лужанах гарно співають та добре бігають

Без одинадцятикласниці Оксани Небеснюк (на фото) у школі не про-водять жодного свята. Дівчина дуже творча, артистична, має здібності до гуманітарних наук. Так характеризує

школярку директор школи Наталія Си-доренко.

Талановита ведуча, актриса, гумо-рист отримала гран-прі в обласному конкурсі читців «Буковинські пересміш-ники», перше місце в районі на конкур-сі «Буковинська зірочка». Оксанка нео-дноразово ставала переможцем район-ного конкурсу читців імені Т. Шевченка та вокального – імені В. Івасюка.

Акторської майстерності дівчина навчалася у театрі «Гердан», та через підготовку до зовнішнього оцінювання, тимчасово припинила там діяльність.

Дуже багато допомагають дівчинці розвивати свої здібності батьки.

- У школі мене підтримала та за-вжди допомагає педагог-організатор

Людмила Степанівна Друца, - роз-повідає Оксана.

Однак в майбутньому мама Оксани хоче, щоб її донька стала лікарем. Та зупинятися

на цьому школярка не планує. Адже є багато різних кастингів,

де можна показати свій талант.

Отримала гран-прі в обласному конкурсі читців

Лужанська школа найспортивніша в Кіцманському районі. Її вихованці кра-ще бігають, грають в футбол тощо. Зо-крема шкільна команда - чемпіон райо-ну з футбол. А брати Палійчуки – чем-піони області з з бігу на 200 та 400 м.

- Професійно займаюсь легкою ат-летикою та футболом, став чемпіоном області з бігу на 200 та 400 м, - роз-повідає Михайло Палійчук. - Сім ро-ків граю в футбол. Аби досягти таких результатів, займаюся п’ять разів на тиждень по 2-2,5 години. Тренуюсь у Вадима Романюка (тренер при Кіц-манській ДЮСШ).

Через постійні тренування на на-вчання у хлопця залишається дуже мало часу. То ж коли не довчив пред-мет, вчителі кажуть, «краще вчися, аніж бігай».

Своє майбутнє Михайло зі спортом не пов’язує. Каже, що спорт - це його хобі. Хлопець бачить себе диплома-том, адже кар’єра спортсмена швидко закінчується. Після закінчення школи планує вступити до університету.

Михайло поглиблено вивчає істо-рію. В навчанні допомагає мама Окса-на Михайлівна. Оскільки вона викла-дає в університеті, хоче, аби її сини теж стали науковцями.

У спорті – ми конкуренти- Хоча ми із братом Михайлом близ-

нюки, за характером різні, - ділить-ся Дмитро Палійчук. - Він більше ціка-виться наукою, а мені до душі спорт, військова підготовка. У майбутньому

бачу себе десь у спецслужбах.Хлопці тренуються разом в одного

тренера. Дмитро приділяє більше ува-ги спорту, аніж Михайло.

- У спорті ми з братом – конкурен-ти, - каже Дмитро. - Але ніколи не бі-жимо в одному забігу. Тренери по-бачили, що ми не можемо змагатися один з одним, бо коли я бачу, що Ми-хайло мене переганяє, або навпаки,

в одного з нас відразу зникає запал бігти скоріше. Відповідно, отримуємо гірші результати.

Дуже добре грати з Михайлом в одній команді, скажімо, баскетбол чи футбол, адже розуміємо один одного без слів.

Домашнє завдання хлопці роблять разом. Так економимо час для трену-вання.

Брати Палійчуки – чемпіони області з бігу на 200 та 400 м

Ученицю 11 класу Любов Руд-ницьку (на фото) у школі назива-ють юним науковцем. Вона є пере-можцем обласної олімпіади з еко-логії та учасницею всеукраїнської олімпіади.

Після районної олімпіади із біоло-гії у 8 класі, дівчина з головою по-ринула в науку. Взялася поглиблено вивчати біологію, зацікавилась еко-логією.

- Любов до цього предмета при-щепила вчителька біології Марія Юріївна, - розповідає Люба. - Вона вміє зацікавити дітей своїм пред-метом, подати його так, аби все було зрозуміло.

Торік школярка написала нау-кову роботу про екологічний стан старої школи (приміщення не були придатними для навчання).

- Мою роботу визнали кращою на обласному рівні, після цього по-їхала на всеукраїнську олімпіаду, - каже Люба.

Окрім екологічного напрямку, одинадцятикласниця вивчає укра-їнську мову та літературу. Перема-гала з цих предметів на районних олімпіадах.

Школярка займається танцями та декламує вірші. П’ять років за-ймалася у студії «Сузір’я». Відтак студія, де займалась Люба, розпа-лась, тепер продовжує навчання у тренера Лілії Герматюк.

Своє майбутнє школярка хоче пов’язати із медициною. Планує поступити в медичний універси-тет.

Учасниця всеукраїнської олімпіади з екології

▶Лужанська школа має понад півтора-столітню історію

Перша згадка про школу датова-на 1859 роком.2001 року школу назвали іме-нем Василя Орлецького. Це вихі-дець із Лужан, борець за незалеж-ну Україну. Свого часу працював ректором Українського правничо-го університету у Мюнхені.Колишні вихованці Лужанської школи нині кандидати фізико-математичних, економічних наук, лікарі. Багато випускників працюють викладачами, вчите-лями, юристами, економістами, інженерами.– Лужанська школа виховала чемпіонів України, – каже дирек-тор Лужанської ЗНЗ I-III ступенів Наталія Сидоренко. – Марина Ца-рик – чемпіон України з легкої ат-летики, а Сергій Бучацький – чем-піон Україні з тенісу.Упродовж п’яти років наша шко-ла – перша в районі за спортив-ними досягненнями.Лужанські учні постійно вибо-рюють другі-треті місця в районі на олімпіадах.

Голос юної зірочки із Лу-жан Богдани Пілат (на фото) знають не тільки у селі (ді-вчинка виступає на кожно-му сільському святі). Журі відзначило талант Богда-ни на вокальному район-ному конкурсі «Буковин-ська зірочка». Та сама спі-вачка про свої успіхи гово-рить скромно.

– Мої успіхи як спі-вачки, незначні, – ді-литься дівчинка. – Ви-ступала на різних за-ходах у складі студії «Водограй», брала участь у вокаль-них конкурсах імені В. Іва-сюка, «Пісен-не джерело» ( С т о р о -ж и н е ц ь ) , « Ю ж н и й експрес» тощо.

Любов до му-зики дівчинці прищепила старша сестричка. Вона приходила після занять зі школи та співала ан-глійською (!).

Перший публічний виступ Богдани відбувся на День молоді у Лужанах.

«Після цього виступу загоріла-ся сценою. Батьки разом із бабусею привели мене у студію «Водограй» (вона працювала при музичній шко-лі), де почала займатися вокалом», – розповідає юна співачка.

Бабуся Богданки, Ярослава Де-нисівна Пілат – головний спонсор і продюсер. Адже після смерті дідуся,

вона вирішила присвятити своє життя внукам. Богданку записа-ла до музичної школи. Дуже ба-гато допомагають дівчинці ре-алізувати свій талант батьки.

Вокальну студію Богдан-ці довелося покинути, бо

навантаження були такі, (часто виступали з кон-цертами по селах), що після виступів дівчин-ка непритомніла. Адже,

окрім співу, активно за-ймалась спортом (за-

йняла 1 місце в ра-йоні з легкої атле-тики та 3-тє в об-ласті).

– Бувало, що приходила зі

школи, ки-дала одну

с у м -ку, бра-ла іншу

та бігла на тренування, –

пригадує Богданка.Нині дівчинка продо-

вжує навчання у музичній школі: грає на фотепіано та займається вокалом. Дуже подобається їй робота із вчи-телем вокалу Юрієм Васильовичем Чернеєм.

Юна співачка нетерпляче чекає коли їй виповниться 14 років, аби пої-хати на музичний конкурс «Х-Фактор» або «Україна має талант». «Хочу ви-пробувати свої сили, показати всім, що справді вмію співати.

Хотілося б бути схожою на нашу землячку Ані Лорак, підкорити «Єв-робачення», – мріє Богданка.

Перемогла у районному вокальному конкурсі «Буковинська зірочка»

Сторінку підготувала Ольга МАКСИМЮК

Якщо у вашій школі навчаються талановиті діти, які мають неординарні здібності, повідомте нам і ми розкажемо про них на сторінках «Погляду». Пишіть нам на адресу проспект Незалежності, 96, 6-й поверх або у соціальні мережі: vk.com/vidido_ua, facebook.com/vididoua, odnoklassniki.ru/poglyad.cv.ua чи зателефонуйте за номером (0372)-52-20-80.

● Брати Палійчуки Дмитро та Михайло (на фото в центрі та крайній справа) – чемпіони області з бігу. Фото Г. Мазурашу

шукає таланти у селі

« »

ники», сі «Букдноразного кота вока

Актнавчалпідгототимчас

Дужрозвив

- У вжди

Л

Аде

ної зірочки із Лу-и Пілат (на фото)тільки у селі (ді-

ступає на кожно-ому святі). Журі

талант Богда-альному район-урсі «Буковин-а». Та сама спі-

свої успіхи гово-но.спіхи як спі-начні, – ді-инка. – Ви-різних за-аді студії

», брала вокаль-урсахІва-ен-о»

о му-

вона вирішила присвятжиття внукам. Богданкла до музичної школи.гато допомагають дівалізувати свій талант

Вокальну студіюці довелося поки

навантаження б(часто виступалцертами по сепісля виступівка непритомніл

окрім співу, акймалась спо

йняла 1 мйоні з летики та ласті).

– Бприх

шкода

татрен

пригадує

14 ДУМКИ 25 жовтня 2012 р., №43 (646) «Погляд»

16 жовтня 2012 року прем’єр-міністр України М. Азаров оголосив, що в Укра-їні встановлено веб-камери на всіх 34 тисячах вибор-чих дільниць. Вони дозво-лять будь-якій людині як в Україні, так і в кожному ку-точку світу, спостерігати за ходом голосування, а також оперативно виявляти пору-шення і реагувати на них правоохоронним органам і спостерігачам.

Що нового принесли вибори?

Вибори зазвичай розпа-люють ситуацію в Україні. Цього року такого не відбу-лося. Все проходить спокій-но. Час від часу з’являються новини про протистоян-ня мажоритарних кандида-тів в окремих округах, але це – зворотний бік спроби парламентаріїв «наблизи-ти» народного депутата до народу, зобов’язати його відповідати перед конкрет-ними виборцями, конкрет-ним округом. До того ж сварки між представника-ми різних партій – не нови-на. Навіть сварки між пред-

ставниками так званої опо-зиції вже не дивують. Піс-ля скандалів між колишні-ми ідеологічними союзни-ками Тимошенко і Ющен-ком, навіть найбільші свар-ки між Кличком, Яценюком та іншими опозиціонерами не видаються цікавими.

Влада, навпаки, показа-ла приклад позитивного проведення передвибор-чої агітації. Партія регіо-нів, хоч як намагалися жур-налісти, не була викрита у внутрішніх протиріччях. Тримаються єдиним фрон-том. С. Тігіпко, виступаю-чи у прес-центрі Партії ре-гіонів, заявив: «Партія ре-гіонів працює дуже потуж-но. У неї абсолютно всім партіям варто повчитися. Одна з основних проблем опозиції – нездатність ор-ганізуватися, навіть про-сто налагодити комуніка-цію між людьми».

З першої хвилини з’їзду партії і до цього момен-ту не було жодного сканда-лу, жодної публічної «роз-борки» між «регіоналами» (які можна було спогляда-ти у таборі опозиції). Навіть

непримиренні ідеологічні противники Партії регіонів це визнали. Згуртована ко-манда, ефективне управлін-ня, і напевно, найкраща по-літика виходу з економічної кризи в Європі – все це ста-ло запорукою і надійним фундаментом феномена Партії регіонів – населення підтримує партію, яка пере-буває при владі.

Оцінка міжнародних спостерігачів

На цих виборах в Укра-їну запрошено рекорд-ну кількість міжнарод-них спостерігачів – 5 ти-сяч. Вони представляти-муть різноманітні органі-зації і різні країни і, зви-чайно ж, не варто розра-ховувати, що всі вони зі-йдуться у своїх думках. Але все ж наразі найавто-ритетніші з організацій, які зазвичай спостеріга-ють за виборами, згодні, що на цьому етапі вибори проходять в умовах свобо-ди слова та агітації. Крім того, вони не бачать при-чин партії влади фальсифі-кувати вибори. Представ-

ник Американського ін-ституту в Україні Джеймс Джатрас сказав, що пози-ції Партії регіонів настіль-ки сильні, що у неї не буде необхідності вдаватися до підробки результатів пар-ламентських виборів. На цьому сходяться і соціоло-ги: перше місце в рейтин-гах – у Партії регіонів.

Окремі зарубіжні струк-тури дозволяли собі оці-нювати вибори ще до того, як вони пройшли. Це свід-чить про непрофесіона-лізм і упередженість. У цих структурах були проведе-ні внутрішні зміни, і люди, які дозволили собі таке, цілком можливо, будуть відкликані з України, щоб уникнути в майбутньому ситуацій, коли чиїсь оці-ночні судження кидають тінь на компетентність усі-єї делегації спостерігачів.

Одними з найактивні-ших ініціаторів негативних оцінок виборів (які ще не пройшли, варто відзначи-ти) є опозиція. І це зрозумі-ло: за 5 років нічого не до-сягли, обіцяють лише змі-ни, але не кажуть, які саме

– здається, ні перебування при владі, ні опозиційність їх так нічому і не навчили. І тепер, опинившись у ситу-ації програшу, вони паніч-но намагаються вичавити максимум зі своїх міжна-родних контактів і викли-кати недовіру у представ-ників західних країн, як вони спробували це зроби-ти напередодні ЄВРО-2012, кинувши всі зусилля не на підтримку позитивного іміджу України, а на його руйнування.

У той же час керівник фракції Партії регіонів у парламенті Олександр Єфремов нещодавно зая-вив, що партія винесла ба-гато уроків з перебування як при владі, так і в опози-ції, і що вони йдуть вико-нувати свої зобов’язання. Тому що це – єдиний шлях до серця народу.

Погляд у майбутнєВибори – яскравий, але

нетривалий період полі-тичного життя країни. Ак-тивність партій буде по-ступово знижуватися, а за-лишаться – економічна і

соціальна політика, куль-турний розвиток. Вже за-раз Партія регіонів скла-дає план подальших змін і перетворень. Їхнє завдан-ня – підтримати вогонь до-віри населення, виправда-ти його повною мірою.

А відеокамери, які за-важають опозиції, як у ві-домому прислів’ї гово-риться, як яйця, викона-ють свою місію і не дозво-лять їм зі злості від власно-го програшу зірвати вибо-ри. Веб-камери залишать-ся у школах, судах, міліції, громадських місцях для за-безпечення безпеки грома-дян після виборів. Політи-ки з інших країн, спочатку «купившись» на аргумен-ти опозиції, погодилися, що веб-камери – справді необ-хідний інструмент забезпе-чення чесності та прозорос-ті виборів в Україні. Саме ці технічні пристрої дозволять нам з вами стежити в режи-мі он-лайн за тим, що від-буватиметься на виборчих дільницях і, звичайно, ви-конати і самим свій грома-дянський обов’язок.

Марія ВИСОКА

Кульмінація виборчого процесу-2012

На запитання читачів «Погляду» відповідає Дмитро Пономаренко, (на фото) директор Західного управління «МТС Україна»

- Доброго дня! Зараз наша родина змушена економити практично на всьому – ціни ростуть, як на дріжджах. Хвилююсь, чи не буде дорожчати і мо-більний зв’язок?

Олена Снятко, м. Болехів- Пані Олено, не тур-

буйтесь: ми чудово зна-ємо про ситуацію з ціна-ми, тому робимо все, щоб надавати людям доступ-ний зв’язок, який по ки-шені кожному. Зокрема, чернівчанам можу пора-дити «Супер МТС без пла-ти за з’єднання і попо-внень 0-35 Новий». В цьо-му тарифі кількість без-коштовних хвилин в ме-режі збільшилась до 3000 – цього більш ніж достат-ньо для спілкування.

Цей тариф допоможе, з одного боку, не витрачати зайвого на зв’язок, а з ін-шого – не «урізати» свої по-треби й говорити стільки, скільки ви звикли. Якщо ж підключити до цього та-рифу всю родину й друзів, економія буде ще більшою.

- Цього року син пішов до першого класу. І, звичай-но ж, почав просити мобіль-ний. Який телефон і тариф порадите, на яку суму роз-раховувати? Хотілося б, аби не дуже обтяжливо було для сімейного бюджету.

Олена, м. Чернівці

- Купувати дорогий те-лефон першокласнику не варто. Найкращий варіант – бюджетний апарат з під-тримкою основних функ-цій (дзвінки, SMS-ки). За-раз простий, але якісний телефон можна купити за 150 – 200 грн. Та й у дитини буде менше спокуси відво-лікатися від уроків на до-даткові сервіси та ігри.

Для школярів ми маємо спеціальний тариф – «Су-пер МТС Команда». Раджу вам його. По-перше, це можливість постійно бути на зв’язку з сином, по-друге, тариф економний, серед-ні витрати складатимуть 17 гривень на місяць. Це вдві-чі дешевше, аніж «дорослі» тарифи. За цю суму ви ма-тимете зв’язок з дитиною, навіть якщо на її рахунку закінчаться гроші. Послу-га називається «Моя сім’я» – дитина зможе безкоштовно дзвонити на номери бать-ків, навіть якщо вони або-ненти інших операторів. Крім того, у тарифі є дуже важлива послуга «Дитина під наглядом», що дозволяє батькам бачити, де саме пе-ребуває дитина. А послуга «Витрати під контролем» допомагає дистанційно контролювати витрати. На-решті, в «Команді» заблоко-вані всі небезпечні для ди-тини сервіси, на кшталт ко-ротких номерів, «дорослих» сайтів, тощо.

- Порадьте, будь ласка, кращий тариф МТС для мобільного Інтернету. Дя-кую!

Ярослав, м. Чернівці

Нещодавно ми почали продавати Інтернет за ко-пійку. Це не жарт, навіть послуга так називається – «Інтернет за копійку», і 1 мегабайт справді обійдеть-ся в 1 копійку. При цьому вам не доведеться плати-ти жодних додаткових сум. Це вигідно, особливо якщо хочете користуватися мо-більним Інтернетом часто. Замовити інтернет за ко-пійку дуже просто: наби-раєте *101*87#, натискаєте кнопку виклику й за 15 гри-вень отримуєте 1500 мега-байтів. Такої кількості ме-габайтів вистачить, щоб, наприклад, закачати в те-лефон понад 200 пісень.

- Пане Дмитре, мій чоло-

вік на заробітках за кордо-ном. Їздити до нього доро-го, тому спілкуємось по те-лефону. Але це недешево. Я не абонент МТС, не знаю, які ціни на дзвінки за кор-дон у вас. Такі ж високі? Чи не плануєте їх знизити?

Марія, м. КіцманьЕксперти оцінюють, що

від 25% до 40% працездат-них українців сьогодні, працюють за кордоном. Це немало. А найбільше трудових мігрантів виїз-дять на роботу за кордон із Західної України. Про-блема контактів з рідни-ми дуже актуальна, й ми не можемо її ігнорувати.

Ми проаналізували тра-фік міжнародних дзвін-ків, побачили, що найбіль-

ше наші абоненти телефо-нують до Італії, Росії, Че-хії та Польщі. І для родичів тих, хто працює у цих кра-їнах, розробили спеціальну послугу «Доступний закор-дон». Тарифи на закордон-ні дзвінки дійсно унікаль-ні: 15 копійок за хвилину на стаціонарні телефони та 75 копійок – на мобільні.

Середня тривалість дзвінка за кордон стано-вить 3-4 хвилини. Я не знаю, пані Маріє, скіль-ки ви витрачаєте зараз на розмови с чоловіком, але з послугою «Доступний за-кордон» Ви могли б теле-фонувати чоловікові що-дня по 3-4 хвилини, а ваш рахунок на місяць складав би всього 15-20 гривень. До речі, ми готуємо при-ємний сюрприз і для тих, хто виїздить за кордон – скоро будуть суттєво зни-жені ціни на роумінг.

- Зараз багато гово-рять про те, що мобільний зв’язок дорожчає. Дехто з операторів потихеньку вже підкручує ціни. Чи зби-раєтеся підвищувати тари-фи й ви?

Світлана Голун, Чернівецька область

- Пані Світлано, на відмі-ну від інших, ми знижуємо тарифи. А з вересня почали навіть доплачувати за дзвін-ки. Як я вже говорив, неза-баром ми знизимо ціни й на роумінг – це стане доречним напередодні зимового се-зону відпусток. Взагалі або-ненти МТС сьогодні «най-говіркіші» – кожен у серед-ньому розмовляє понад 600

хвилин на місяць (для по-рівняння: абоненти інших операторів говорять значно менше – від 200 до 500 хви-лин на місяць). Це дуже до-бра ознака – ціна настільки низька, що фактично не є обмеженням для спілкуван-ня. От абоненти МТС й роз-мовляють досхочу.

- Зараз пропонують так звані пакети послуг. Що це за пакети і в чому тут виго-да для абонента?

Можна купити собі базо-вий тариф з певною кіль-кістю хвилин чи Інтерне-ту. Якщо ж цих послуг не вистачає, можна замовити собі додатковий пакет: чи то хвилин, чи SMS, чи мега-байтів. Сьогодні оператори досить активно продають пакети послуг. Найбільш вигідні пакети для тих, хто активно й багато корис-тується послугами зв’язку. Але я б порадив людям бути уважними і все добре ра-хувати. Наприклад, зва-жати на абонентську пла-ту, яка у деяких операторів може бути досить високою і «з’їсть» економію від низь-кої вартості послуг оптом. Поки що більшість україн-ців обирають низькі ціни, а не пакети послуг. Тому ціни у наших найпопулярніших тарифах, зокрема «Україн-ському», такі низькі. У нас так само є й пакети додат-кових хвилин, SMS та мега-байтів, але на відміну від ін-ших операторів, які роблять акцент на пакетах, нашим пріоритетом залишати-муться низькі ціни. Адже це є важливим для людей.

Українці обирають низькі ціни, а не пакети послуг

ЗДОРОВ’Я 1525 жовтня 2012 р., №43 (646) www.poglyad.cv.ua

Якщо малюка потягнуло на глину

Першими проявами анемії у дітей є незвичні смакові уподобання


Малюки зазвичай все тягнуть до рота, і перш ніж батьки встигають поміти-ти, можуть скушту-вати на прогулянці

і камінчик, і папірець, і навіть недопалок. Не найкраща їжа, та все ж приводу для хвилювань немає, так діти пізнають світ. Проте коли малюк їсть землю чи глину, гризе крейду – це вже тривожний дзвіночок. Адже по-дібні смакові вподобання – один із симптомів анемії.

Коли кисень нікому транспортувати

Анемія – патологічний стан, що характеризується знижен-ням кількості гемоглобіну (білку крові, який відповідає за тран-спорт кисню від легенів до всіх тканин організму) та еритроци-тів (червоних кров’яних тілець) в одиниці об’єму крові і призво-дить до порушення постачання тканин киснем (гіпоксії).

– Для нормальної роботи цен-тральної нервової системи і всіх

внутрішніх органів потрібен ки-сень, а коли дитина перебуває у стані гіпоксії через анемію, це позначається не лише на її само-почутті, а й на розумовому роз-витку, – пояснює гематолог об-ласної дитячої клінічної лікарні Галина Манойленко.

Існує кілька різновидів дано-го захворювання, зокрема ане-мії, що розвиваються внаслідок крововтрати (постгеморагічні), через підвищене руйнування еритроцитів (гемолітичні), че-рез порушення кровотворення (гіпопластичні і апластичні). У дітей же найчастіше зустріча-ються дефіцитні анемії, зумов-лені нестачею мікроелементів (наприклад, заліза), білку, ві-тамінів. У більшості випадків відзначається недостатнє над-ходження в організм заліза (за-лізодефіцитні анемії), які у дітей раннього віку складають 80%. Пік розвитку залізодефіцитних анемій спостерігається у дітей від 6 місяців до 2 років та у пу-бертатному віці.

Певне значення в розвитку дефіцитних анемій має і недо-статність вітамінів групи В, С, Е та фолієвої кислоти (вітаміноде-фіцитні анемії).

Дитина автоматично опиня-ється у групі ризику, якщо вона недоношена або народилася від багатоплідної вагітності, коли у мами була анемія під час вагіт-ності або ж ускладнений перебіг

другої половини вагітності. Ри-зикують захворіти також діти з бактеріозом кишківника, харчо-вою алергією, ті, які знаходять-ся на штучному вигодовуванні, ростуть із випередженням за-гальноприйнятих стандартів фі-зичного розвитку, пояснює пані Манойленко.

Бліда шкіра – тривожний симптом

Розвивається дефіцитна анемія в основному через не-правильне харчування, коли в організм із їжею надходить не-достатньо заліза та інших мікро-елементів і вітамінів або ж через хвороби шлунко-в о - к и ш к о в о г о тракту порушене їх всмоктування. Виявити анемію нескладно, для цього достатньо зробити загальний аналіз крові. Проте часто батьки та й лікарі не бачать підстав для такого до-слідження. Потрібно ретельно, навіть при профілактичному

огляді дитини, збирати анамнез життя для своєчасного виявлен-ня ризику розвитку анемії.

Перший аналіз крові на рівень гемоглобіну здоровому малю-ку до 3 років згідно наказу МОЗ України № 149 від 20.03.2008р. рекомендують робити у 9 місяців.

– Перші прояви анемії – це блідість шкірних покривів і слизових оболонок, зниження апетиту, надмірна дратівливість або ж сонливість. У дитини спо-творюється смак, вона часто намагається з’їсти щось зовсім неїстівне – серветку, землю, глину, крейду, лід із холодиль-ника. По-іншому сприймаються

й запахи, наприклад, починає подобатися, як пахне бензин, – розповідає Галина Манойленко. – Коли ж хвороба вже задавне-на, спостерігаються деякі тро-

фічні зміни, шкіра стає сухою, волосся – ламким і тьмяним, а нігті сплющуються.

Важкі форми анемії лікують 6 місяців

Хворим на анемію признача-ють збалансоване харчування та прийом препаратів заліза, ві-таміни С, В1,В6, Е, фолієву кис-лоту. Терапія залізом проводять до нормалізації рівня гемогло-біну з подальшим зменшенням дози на 50%. Дітям старшого віку підтримуючу дозу заліза дають 3-6 місяців, дівчатам пу-бертатного віку – протягом року переривчасто (кожний місяць після місячних). При важкій анемії лікування триває 6 міся-ців ( спершу у стаціонарі, потім – у поліклініці), а у недоноше-них дітей – 2 роки для поповне-ння запасів заліза в організмі.

Після нормалізації показни-ків крові загальний аналіз крові проводиться 1 раз на рік про-тягом першого року, потім що-квартально протягом наступних 3 років.

Малюкам необхідно своєчасно вводити прикормГалина Манойленко, гематолог обласної дитячої клінічної лікарніЗапобігти анемії досить просто, потрібне лише збалан-соване харчування, здоровий сон і правильний режим дня.Батькам немовлят варто слідкувати за своєчасним введенням прикорму в раціон малюка. До шести місяців дитина не потребує нічого, окрім материнсько-го молока, проте поступово у меню повинні з’явитися

м’ясо (краще червоне, у ньому більше заліза, наприклад, телятина), греча-на та вівсяна крупи, фруктові та овочеві пюре, риба, печінка, тверді сорти сиру, відвари шипшини, сухофруктів.Трапляються випадки, коли замість грудного молока мама годує дити-ну коров’ячим. Засвоєння заліза із грудного молока складає 50 %, а з коров’ячого лише 10%, тож таке харчування призводить до розвитку важких форм анемії, наголошує пані Манойленко. Проте і виключати коров’яче молоко із раціону малюка не слід, до двох років йому буде до-статньо склянки на день (краще не давати пити, а використовувати для приготування каш).При відсутності молока у матері рекомендовано вигодовування адаптова-ними молочними сумішами, збагаченими залізом.

● Меню малюка повинно бути різноманітним – щодня йому потрібні крупи, м’ясо, фруктові та ово-чеві пюре, відвари із сухофруктів. Фото з архіву «Погляду»

▶Нижня межа норми гемогло-біну у малюків – 110 г/л, у дітей старшого віку – 120 г/л.

Згідно рекомендацій ВООЗ від 1982 р.

16 СПОЖИВАЧ 28 січня, №4 (503) «Погляд»16 СПОЖИВАЧ 25 жовтня 2012 р., №43 (646) «Погляд»

Як обрати термобілизну для прогулянки чи походуОльга СКЛЯРЧУК


Попри те, що надворі прохолодна осіння по-года, нам іноді все ще хочеться більше літа та пригод. Побачити ліс у жовтому листі чи засні-

жені гори може бути ще захо-плююче, утім готуватися до по-ходу прохолодної пори року по-трібно значно ретельніше.

Аби ваша прогулянка не за-вершилася зіпсованим настро-єм чи застудою, варто відпові-дально поставитися до вибору одягу та спорядження, коли ви-рушаєте у мандрівку.

Вигадувати народні методи захисту від холоду та вологи, на зразок поліетиленових па-кетів на ноги, вже не доведеть-ся, адже у туристичних мага-зинах є широкий вибір екіпіру-вання для будь-який випадків. Щоправда, вартість його зму-шує поставитися до вибору ро-зумно.

Термобілизна, або як зберегти тепло

Для багатьох термобілиз-на – це дещо специфічне, при-значене тільки для спортсменів чи екстремальних туристів. На-справді ж, та-кий одяг може бути актуаль-ним для усіх, хто полюбляє тривалі зимо-ві прогулянки та просто проживає у країнах із холодним кліматом.

Одяг з приставкою «тер-мо» виготовляють зі спеціаль-них тканин, що мають особли-ві властивості. Завдяки своїй структурі він здатен зберігати тепло, а також виводити вологу.

Як розповів продавець-

консультант магазину туристич-ного спорядження Олексій Світ-лик, термобілизну часто купу-ють і для повсякденного вико-ристання.

- Торік зима була досить хо-лодною і люди активно купува-ли термоштани, щоб просто хо-дити у них по місту, одягали під звичайні джинси. Це величезна допомога також для тих, хто пра-цює на ринках і змушений ходи-ти на роботу в мороз і спеку.

Термоодяг допоможе почува-тися комфортно у будь-якій си-туації. Є речі різної товщини та матеріалів, деякі призначені для того, щоб вбирати вологу, інші – утримувати тепло, а бува-ють і змішаного типу. Головне, обирати термобілизну потрібно грамотно.

Як обрати термобілизну?Перш ніж вирушати до крам-

ниці, доведеться визначитися – для чого вам потрібна термобі-лизна, адже, на жаль, придбати комплект «на всі випадки жит-тя» неможливо.

- Щоб правильно обрати термобілизну, потрібно оці-нити навантаження, – пояс-нює продавець. – Якщо ви по-вільно ходити і багато сидите на місці, а температура навко-лишнього середовища дуже

низька, краще обрати щіль-ні тканини з високим вміс-том натуральних волокон, які добре зберігатимуть тепло. Якщо ж фізичне навантажен-ня високе, потрібний так зва-ний гібридний варіант – тер-мобілизна, що водночас виво-дить вологу і зберігає тепло. У разі якщо ж ви активно рухає-тесь у теплу чи спекотну пого-ду – підійде легкий синтетич-ний варіант без функції те-плозбереження.

- Довго вагався, чи вар-то мені мати термобілизну, – розповідає мисливець Сер-гій Володимирович, – я ходжу на полювання взимку, часом іду по снігу десятки кіломе-трів. Коли постійно перебу-ваю у русі – тепло, а якщо ро-блю привал – замерзаю. Фут-болка іноді волога від поту, а це створює дискомфорт. Ви-рішив спробувати термобі-лизну, але бажаного резуль-тату, про який мені розпо-відали, не відчув. Придбав джемпер із натуральних ма-теріалів. Він швидко наби-рав вологу і вона залишала-ся у тканині. Потім мені по-яснили, що я обрав варіант, що не відповідав призначен-ню. Гадаю, що купуючи комп-лект термобілизни, необхід-но обрати і відповідний верх-ній одяг. Якщо навіть одяг ви-водить вологу від тіла, курт-ка також має мати певний те-плообмін, інакше результату ніякого не буде.

Синтетика – не завжди погано

Термобілизну виготовля-ють з різноманітних матеріа-лів. Зазвичай використовують

шерсть, бавовну, поліестр, полі-пропілен, а також їхні поєднан-ня. Хоча натуральні тканини роблять одяг зручним та при-ємним на дотик, синтетичні на-справді є більш функціональни-ми.

До прикладу, бавовна до-бре вбирає вологу, проте утри-мує її у контакті з тілом, через що тканина прилипає і зали-шається відчуття мокрого одя-гу. Синтетичні тканини мають пори, через які одяг «дихає», тобто волога одразу випарову-ється. Щоправда, у поліестру та поліпропілену також чима-ло недоліків, тому виробни-ки почали виготовляти їх з по-дібних до бавовни мікроволо-кон, щоб зробити найбільш оптимальне поєднання.

Щоб завжди було тепло

● Непридатний до зимової прогулянки одяг може зіпсувати увесь відпочинок. Фото з архіву «Погляду»

▶Обирати термоодяг потрібно відповідно до його призначення – тихих прогулянок чи зимових видів спорту

НА ЗАМІТКУ

▶Як доглядати за термобілизною

У жодному разі не можна кип’ятити, прасувати, сушити на батареї, у су-шильній машині чи над вогнем. Матеріал, нагрітий до 60 градусів, втра-чає свої властивості.Прати термобілизну можна з милом або порошком при температурі не вищій за 40 градусів.Якщо прати у пральній машині, потрібно обирати «лагідний» режим і додавати ополіскувач з антистатиком. Після прання ретельно прополо-щіть водою одяг, проте не викручуйте, а просто розвісьте сушити.

Якщо ви зібралися у серйозний ту-ристичний похід, мова йтиме не лише про комфорт, а й про безпе-ку вашого життя та здоров’я. Но-вачкам радять починати з похо-дів теплої пори року, або ж виру-шати у супроводі досвідчених ін-структорів.- Якщо ви надумали іти в гори взимку, до цього потрібно добре підготуватися, – розповідає ін-структор з туризму Валентин Стець. – У групі обов’язково має бути кілька людей з відповідним досвідом. Окрім фізичної форми та певних знань, дуже важливу роль відіграє спорядження. Якщо люди ідуть у похід не підготовленими, є ризик обмороження та інші небез-пеки. Варто врахувати, що у горах може бути сніг і навесні, і восени, тож з літніми наметами та спаль-никами в жодному разі іти не мож-на. Можна продумати маршрут, аби зупинитися в якійсь хатині чи колибі, а по горах лише прогуляти-ся без рюкзаків.Якщо ж вирішили ночувати у на-

меті, навіть восени температура комфорту вашого спального мішка має бути хоча б – 50, взимку – не менше ніж – 150.

Кілька порад щодо одягуЧоботиОдин з основних елементів екіпіру-вання. Чоботи мають бути високи-ми і теплими, з грубою підошвою, а також водовідштовхувальним по-криттям. Також можна одягнути спеціальні гамаші, які запобігають проникненню снігу всередину.ШкарпеткиМожна обрати спеціальні термо-шкарпетки, або ж узяти кілька пар різних видів – наприклад, спочат-ку тонкі і прості (приємні до тіла), зверху – грубі, шерстяні, а на них ще одні тонкі синтетичні, щоб до-бре зафіксувати теплу шкарпетку.Головний убірГолова обов’язково має бути у теплі, тому шапку потрібно брати теплу і зручну. Існують також спеціаль-ні маски для обличчя. Якщо низькі температури та сильний вітрер, вони

рятують від обмороження обличчя.Стануть у пригоді також темні оку-ляри, що захистять очі від впливу ультрафіолету. Хоча ми звикли, що цей аксесуар здебільшого літній, насправді, сніжної пори наванта-ження на очі значно більше.ТермобілизнаВзимку фахівці наполегливо ра-дять все ж таки мати для похо-ду термобілизну – штани та гольф. Звісно, можна одягти під штани і звичайні тонкі кальсони та кофту, проте вони не забезпечать необхід-ного захисту та комфорту.Верхній одягЗверху термобілизни можна одяг-нути легкі штани, які захищають від вітру та відштовхують сніг, а також теплий светр та куртку. В жодному разі не ідіть у джинсах – це непрактично і незручно.РукавиціЗахистити руки від морозу дуже важливо. Зовнішня тканина рука-виць обов’язкво має запобігати на-липанню снігу. Плетені та шерстяні не підходять.

СПОРЯДЖЕННЯ

Збираючись у далекий похід

▶Скільки коштує термоодяг

Маска 150-250 грн.

Рукавиці 50-250 грн.

Футболка 200-700 грн.

Шкарпетки 40-200 грн.

Шорти 150-300 грн.

Штани 180-700 грн.

17ЗДОРОВ’Я28 січня, №4 (503) www.poglyad.cv.ua 17СУСПІЛЬСТВО25 жовтня 2012 р., №43 (646) www.poglyad.cv.ua

Мешканці міста скаржаться, що живуть, як на базаріІрина ВОРНІЧЕСА


Базари, звичайно, дуже зручні для мешканців, тому ніколи не втра-чали популярності, та особливу атмосфе-ру, якою просякнуто

все життя ринку, не може не торкатися і звичайних людей, що живуть поруч. Бруд, смо-рід, нечистоти, купа людей, машин та підозрілих персона-жів – не зовсім повний перелік того, з чим щодня стикаються чернівчани, які мешкають біля міських ринків, або бодай про-сто проходять повз. До при-кладу, люди, які живуть поруч з ринком «Центральний» (що на вул. Червоноармійській), скаржаться, що продавці вже давно перейшли офіційні межі ринків та торгують просто по-під вікнами їхніх квартир. На-віть жартують, що торговці найближчим часом торгувати-муть у їхніх дворах та кварти-рах.

– Проблема не лише в тому, що люди виносять продукцію на продаж за межі ринку, а в тому, що навіть коли ринок припиняє

роботу, все одно його відчуває-мо, – каже чернівчанка Світла-на Мохрова. – Пройти вулицями Д. Загула чи Бахрушина майже неможливо, у першій половині дня вони переповнені людьми та автомобілями: для покупців там парковка, а торговці взяли моду продавати свій крам пря-мо з машин. Через це навколо торгу завжди брудно, а сморід зіпсованих продуктових залиш-ків ніби в’ївся в асфальт та став зовсім звичним.

Ходити страшно, адже через велике скупчення народу наші вулиці приваблюють циганок-ворожок, волоцюг та осіб напід-питку.

Загалом, ринок не припиняє свого життя майже ніколи, на-віть якщо офіційно працює до 17-18 години.

Схожі проблеми і в інших ринків, скажімо, на Комарова та Ентузіастів. Люди нарікають, що базари заважають не так ес-тетичним виглядом, як генде-

ликами, які, очевидно, працю-ють доки є клієнти. Тетяна Вер-шиніна, яка мешкає на вул. Іва-сюка (акурат між ринками « Го л о в н и й » та «Буковин-ський»), каже, що спокійно пройти цими вулицями нереально.

- Іноді страшно ходити на ро-боту, адже якась особа напід-питку обов’язково має приче-

питися, – каже Тетяна. – Окрім того, вони часто «влаштовують» туалети у під’їздах житлових бу-динків.

- Територію самого торгу прибирають його працівники, а прилеглі вулиці – комуналь-ники. Тому все залежить від їх-ньої добросовісності, – пояс-нює начальник відділу ринків та дрібнороздрібної торгівлі де-партаменту економіки міськра-ди Олексій Хоміцький. – А ось місця, де люди торгують, мали б прибирати особливо ретель-но: окрім іншого, все мити та дезінфікувати. Волоцюг та же-браків мають «відганяти» пра-воохоронці, які співпрацюють з ринками.

Як бути людям, яким «пощас-тило» із таким сусідством, ніхто порадити не може. Адже звер-нення до адміністрації ринків нічого вже десятиліттями не ви-рішує.

Деякі чернівчани, з якими вдалося поспілкуватися під час підготовки матеріалу, зізналися,

що вже звиклися зі своєю долею та шкодують, що замість шарму старого міста змушені вдихати не найкращі його запахи.

Для маленьких хворих на цю недугу влаштували акцію, під час якої вчили боротися з труднощами


▪ Нині на Буковині на цукро-вий діабет хворіють 135 дітей, у тому числі 9 – на діабет 2 типу (хоч зазвичай ця форма вражає літніх людей), каже обласний позаштатний дитячий ендокри-нолог Тамара Крецу, причому щороку їхнє число зростає на 18-20 осіб. Є діти, котрі захворі-ли до 5 років, і навіть до 4 міся-ців. Причин цього явища бага-то, велике значення має спад-ковість, стреси, неправильний режим харчування, екологічні фактори.

До Всесвітнього дня боротьби з діабетом, котрий відзначають 14 листопада, у Чернівцях орга-нізували зустріч для дітей, хво-рих на цукровий діабет, та їх-ніх батьків. Учасники акції мо-гли поспілкуватися між собою,

довідатися, які є досягнення у лікуванні діабету, подивитися концерт.

- Хворі на діабет – повноцін-ні члени суспільства, котрі про-сто змушені ретельніше стави-тися до свого харчування, і дуже важливо, аби і вони, і оточення це розуміли, – розповідає голова обласної громадської організації «Діабетик Бу-ковини» Петро Іваськов.

Щодня діти, хворі на діа-бет, стикають-ся із цілою ку-пою труднощів, адже багатьом із них необхідно п’ять разів на день вводити інсулін, їсти у певні години, причому лише дозволені продукти. Не можна куштувати торт, котрий прине-сла однокласниця, бо у неї день народження, не можна чипсів і солодкої води. Однокласники ж часто дражнять наркомана-ми. Батьки розповідають – їхні діти – маленькі герої, котрі із розумінням ставляться до чис-

ленних «можна» і «не можна».– Онучці Насті зараз 6 років,

захворіла рік тому, – розповідає бабуся хворої на цукровий діа-бет дівчинки Галина Борисівна. – Вона багато пила, часто біга-ла в туалет, різко почала худну-ти. Лікарі діагностували важку форму діабету 1 типу. П’ять ра-зів на день їй необхідно вводити

інсулін. Коли Настя ще ходила у садочок, робити їй укол прибі-гала зі школи старша сестрич-ка, медсестра не хотіла брати на себе відповідальності. За-раз онучка вже пішла у перший клас, і сестра й надалі за нею на-глядає.

Окрім ліків, Насті потрібна ще й спеціальна дієта. Не мож-на нічого жирного, смаженого, солодкого. Необхідно постійно контролювати кількість спожи-тих вуглеводів, аби рівень цу-кру у крові не перевищив нор-му. За словами Галини Бори-сівни, онучка ставиться до сво-єї хвороби не по-дитячому від-повідально і нічого заборонено-го не їсть.

– Не зациклюватися на пи-танні їжі і взагалі відволікти-ся від недуги дуже допомагає творчість, – каже психолог, ко-тра працює із хворими на діа-бет, Зоя Хорошавіна-Арсеній. – Намагаюся кожній дитині до-

помогти розкрити її талант. І постійно кажу своїм малень-ким підопічним і їхнім бать-кам, що не можна жаліти себе, не можна бути менш вимогли-вим до себе, бо, мовляв, я хво-рий. Діабетикам усе під силу, так само, як і іншим членам суспільства.

На жаль, кількість хворих на діабет у світі і в Україні не-ухильно збільшується. Як роз-повіла завідувач кафедри клі-нічної імунології, алергології та ендокринології БДМУ Наталія Пашковська, нині у світі офі-ційно зареєстровано близько третини мільярда хворих, а до 2030 року їхнє число зросте у

півтора раза. В Україні сьогод-ні на обліку перебуває більше одного мільйона 300 тисяч хво-рих, але головна проблема по-лягає у тому, що, за даними епі-деміологічних досліджень, ре-альний показник є принаймні утричі вищий через недіагнос-тування.

– Така ж ситуація спостеріга-ється і у нашій області, нині у нас є понад 30 тисяч хворих на цукровий діабет, однак реаль-на цифра десь у 2-3 рази вища. Особливо за рахунок невиявле-них випадків захворювання діа-бету 2 типу, котрий на початках перебігає безсимптомно, – каже пані Пашковська.

Як живеться біля ринку

● Торгівля на вул. Червоноармійській вже давно «вийшла» далеко за межі ринку. Фото автора

● Маленька Настя (у центрі) захворіла на діабет рік тому. Фото автора

КОЛИ ВИБОРУ НЕМАЄ

Дітей-діабетиків у школі дражнять наркоманами

ДОВІДКА

Цукровий діабет – група ендокринних захворювань, що розвивають-ся внаслідок абсолютної чи відносної недостатності гормона інсуліну, через що виникає стійке підвищення рівня глюкози в крові – гіпергліке-мія. Захворювання характеризується хронічним перебігом і порушен-ням усіх видів обміну речовин: вуглеводного, жирового, білкового, міне-рального і водно-сольового.Діабет 1 типу характеризується недостатнім виробництвом інсуліну ен-докринними клітинами підшлункової залози. Для діабету 2 типу харак-терним є порушення взаємодії інсуліну з клітинами тканин організму.

▶На діабет 1 типу хворіють, зви-чайно, діти і молодь, частка таких хворих становить 10%, решта – хворі на цукровий діабет 2 типу

▶Адміністрація ринку відповідає за порядок лише на території самого базару, навіть якщо люди торгують на прилеглих вулицях

18 РЕГІОН 25 жовтня 2012 р., №43 (646) «Погляд»

Про проблеми і здобутки Давидівки

Сільський голова с. Давидівка Станіслав Войцицький- Наше село розбите на своєрідні райони: центр, банилів-ська дорога, Старий та Новий Зруб. В селі багато дітей шкільного віку. Діють три школи: одна велика – І-ІІІ ступенів, друга – І-ІІ ст. та початкова. Та наразі добудо-вують ще одну триповерхову велику школу. Не вистачає дитячого садочка, адже є тільки один і той переповнений.

Переважна кількість населення – українці, та є ще румуни та поляки.Колись у селі був потужний спиртозавод панички Григорчихи, гнали з картоплі спирт. Навіть пам’ятаю, коли приходили радянські війська, вони ховали діжки зі спиртом в лісі.Наші селяни зазвичай займаються сільським господарством. 300 га землі, які люди отримали як паї, здають товариству, яке вирощує зернові. За один пай селяни отримують 300 кг пшениці. Також займаються фер-мерством. Найбільші проблеми місцевих – це погані дороги (майже всі шутровані) та бракує робочих місць.

Ірина БЄЛОВА ✉ [email protected]

Більшість з нас чули про село Давидівка, або Давидени (як колись його називали) завдяки оздоровчому пансіона-ту «Вербиченька», куди

з’їжджаються діти з усієї Буко-вини. Колись у будівлях табору жила місцева багачка – паничка Григорчиха. Крім того, саме на цих мальовничих землях наро-дився всесвітньо відомий спі-вак, соліст Берлінської опери – Йозеф Шмідт. Саме у Давидівці деякий час жив знаний україн-ський письменник і композитор Сидір Воробкевич.

За легендою, назва села похо-дить від імені першого його по-селенця – вівчаря Давида. Пер-ша знайдена згадка датується XVIII століттям.

Те, що село – рекордсмен, зрозуміло відразу. За розмірами воно не поступається деяким райцентрам, хоча жителів тут не так вже й багато – близько 3300 осіб. Річ у тім, що Давидів-

ка дуже розкидана.- В один бік – 14 кілометрів,

інший – майже 12. Площа села і справді велика, – каже сільський голова Давидівки Станіслав Вой-цицький. – Колись тут жили пани – румунський багатій Зота та паничка Григорчиха. Зали-шився невеличкий скромний будиночок та залишки пансько-го саду.

Особлива Давидівка ще й тим, що тут є аж сім релігійних будівель: п’ять церков і два кос-тели. Більшість з них – перлини дерев’яної архітектури. Най-старша – церква Святих Архан-гелів Михаїла і Гавриїла, височіє біля цвинтаря, попри головну дорогу. Вона побудована 1786 року, це церква хатнього типу, схожа на ту, що стоїть у Музеї народної архітектури і побуту. Поруч є столітня і дуже гарна велика церква. Увагу привер-тає той факт, що в селі аж ві-сім цвинтарів. Причиною такої кількості, скоріш за все, є те, що раніше людей ховали біля цер-ков, яких аж сім. Також через те, що село велике, людям незвич-но було везти на поховання аж в сусідні хутори, тож облаштову-вали свої кладовища.

Цікаво, що незважаючи на те, що з багатьох буковинських сіл молодь масово переїжджає до міста або ж за кордон, у Давидів-ці такого явища немає.

25-річна мешканка села Те-тяна Пашишняк пояснює, що переважно молодь, особливо хлопці живуть за рахунок се-зонних робіт: влітку їдуть в Мо-скву. А так – роботи немає. Від-

починок теж обмежений. Хоча в селі є три клуби, та молодь їх не відвідує, зазвичай гуляють там лишень на свята. Перевагу надають місцевому приватному бару. А представників молодого покоління досить багато, адже чимало давидівських сімей – ба-гатодітні.

Втім, незважаючи ні на що, у селі дружньо співіснують укра-

їнці, румуни і поляки. Є досить велика циганська громада, яка живе на одному з хуторів. Та міжрасових конфліктів немає.

Крім того, в Давидівці є ам-булаторія, ФАП, діють три лісо-пильні, деревообробний цех. Відпочивати в місцевому комп-лексі відпочинку, що серед лісу на озерах, приїжджають звіду-сіль.

У селі – п’ять церков і два костели

За день Арестія Сумарюк може виткати від 3 до 5 метрів доріжки В одному з наймальовничіших та віддалених куточків села є невеличка садиба 64-річної Арестії Сумарюк (на фото). Жінка зізнається, що досить часто у неї по сусід-ству оселяються туристи та шукають здобичі грибники. Саме така чиста природа надихає все життя творити.– Мій дерев’яний ткацький верстат зробив ще дід. Не-зважаючи на те, що йому приблизно 150 років, працює він і досі безвідмовно, дерево ціле, не гниє і не кри-шиться, – хвалиться пані Арестія. – Звичайно, ткала і бабуся, і мати, яка й навчила мене. Дітьми, коли ненька йшла з дому, ми гралися з верстатом. Зараз за день можу виткати від трьох до п’яти метрів доріжки. Узори найрізноманітніші. Полюбляю ткати доріжки та килими із закарпатськими мотивами, місцеві – простіші.Зараз такі вироби часто замовляють. Ціни не високі. Наприклад, метр доріжки з ниток майстрині вартує лише 30 гривень. Килим – близько 300.Вміють ткати всі доньки Арестії, і навіть онук Сашко. Взагалі жінку можна сміливо назвати матір’ю-героїнею, адже у неї семеро дітей і аж 22 онуків.На думку жінки, найбільша біда для місцевих, те, що молоді роботи не мають.

Олена Бакрев володіє оригінальним мистецтвомНе може не привернути увагу яскрава садиба Олени Бакрев (на фото). Відразу видно – тут живе творча людина. В цей двір місцеві вчителі ведуть дітей на екс-курсії. Усі кімнати пані Олени прикраше-ні вишитими полотнами та подушками.- У мене вишивала мати, сестри дуже вправні майстрині. Ось і я дивилася і навчилась. Всі малюнки вигадую сама – спочатку малюю, потім по них вишиваю, – розповідає Олена Ба-крев. – Готові роботи ніколи не про-

давала, тільки дарувала. Всім рідним на весілля подарувала і знайомим.Техніка вишивання, яку майстриня називає штопанням, виглядає дуже гарно – картинка виходить опуклою, ніби об’ємною і насиченою. Поверхня виходить ворсистою. Роблять такі шедеври за допомогою спеціальної коротенької голки, зробленої вручну з грубої ветеринарної, яку використо-вують для систем. Крізь усю довжину голки пронизують нитку.

● Найстарша церква у селі побудована ще 1786 року. Фото автора

86-річна Марія Бружа пам’ятає, як жилося за панівЗа своє довге життя уро-дженка с. Давидівка Марія Бружа (на фото) бачила чи-мало. А найголовніше – вона добре пам’ятає, яким колись було село. Сім’я її походила з поважного роду. Тітка в Чер-нівцях інтелігенткою була, а вони в селі бідніше жили.- Коли ще була дитиною, наші селяни працювали на панів, дуже важко було. Ми, діти, вночі в’язали овес у

снопи, кожен мав свою норму. Та рятувало те, що друж-но жили і працювали, – згадує пані Марія. – Тоді дуже файно було. Дівчина до данцю (танцю, – авт.) не йшла, як її хлопець не кликав. А він просив у батьків, щоб вони всі разом пішли. Ось так дівчина з хлопцем і її батьками

вирушали. Додому проводжати її хлопець не мав права, вона поверталася з батьками. До данцю її запрошував лише той, з ким прийшла. Та був у дівчат один танець, коли вони могли запросити хлопця, який подобається. Тоді той, з ким прийшла під звуки маршу, міг взяти за руку, дати копняка і вигнати дівчину. І ні батьки, ні хто інший не міг нічого зробити. Потім ця дівчина повер-нутися на данці не могла, навіть іншим разом, доки її сім’я офіційно не прийде до хлопця просити вибачення з горілкою. От така дисципліна.За словами Марії Бружі, за її молодості ніколи дівчина чи хлопець не могли образити одне одного.Крім спогадів, зберігся колоритний діалект цієї селянки. Знає вона безліч давніх пісень, маланок на українській, польській і румунській мовах. З її піснями навіть ви-гравали на масштабних фестивалях народних пісень. Учасники приходили і спеціально записували голос Марії Сергіївни.

ОДНОСЕЛЬЧАН ЗНАЮТЬ І ПОВАЖАЮТЬ ЗА ЇХНІ СПРАВИ

◀ 1 Продовження

25 жовтня 2012 р., №43 (646) www.poglyad.cv.ua 19ПОРАДНИК

● Продавець на Калинівському ринку Олександр продає капусту, завезену з Херсона. Фото автора

Червонокачанна капуста. Від-різняється червоно-фіолетовим забарвленням листя і високим вмістом корисних речовин. З неї виходять смачні салати і гарніри, втім господині не рекомендують її варити.

Брюссельська капуста. Тугі ка-чанчики цієї капусти (до 5 см в ді-аметрі) мають солодкуватий смак та містять багато калію і мало кліт-ковини. Добра для супів і гарнірів. Отриманий з неї бульйон за пожив-ністю не поступається курячому, а холестерину не містить зовсім.

Броколі. Зовні схожа на цвітну капусту, але не утворює тугого ка-чана, а являє собою суцвіття, що ще не розпустилися, зеленого або фіолетового кольору, за смаком схожа на спаржу (тому її часто називають спаржевої капустою).

Китайська капуста. Має бліде листя та м’ясисті черешки. Її спожи-вають у дієтичному харчуванні хворі на гіпертонію, атеросклероз, ожирін-ня, при поганій роботі кишечнику.

Савойська капуста. Має гофро-ване тонке листя й утворює пухкий качан. Якщо свіжа, має хороший смак і містить вдвічі білка, вітамінів більше, ніж у білокачанній. Придат-на для салатів, супів, смаження, під-ходить для дієтичного харчування. Втім, абсолютно не підходить для тривалого зберігання і квашення.

Цвітна капуста. Містить комп-лекс всіх біологічно активних ре-човин, легко засвоюється організ-мом. Її їдять сирою або після не-тривалого бланшування, але най-частіше відварюють і підсмажу-ють в сухарях.

Кольрабі. Відрізняється потов-щенням нижньої частини стебла, яке і є їстівним. Забарвлення пло-ду може бути і світло-зеленим, і фіолетовим, а м’якуш – білий та соковитий. Корисна для гіпертоні-ків, людей з проблемами травлен-ня та нервовими розладами.

Черешкова капуста (пак-чої). Має білі м’ясисті черешки, які го-тують і їдять, як спаржу.

На ринках зріс попит на капусту пізніх сортів, адже розпочався сезон заготовки на зиму

Ірина ВОРНІЧЕСА ✉ [email protected]

З давніх-давен і досі капус-ту вважають якщо не па-нацеєю від багатьох хво-роб, то принаймні дуже корисним овочем. Осо-блива комбінація віта-

мінів та поживних речовин, які містяться у капусті, має корисну дію і якщо вживати, і якщо про-сто прикладати до хворого міс-ця. У капусті містяться різні ві-таміни: С (цей вітамін зберіга-ється в ній практично в такій же кількості, в якому він міститься в цитрусових), А, групи вітамі-нів В, К, Р, РР, тартронова, фолі-єва, пантотенова кислоти; каро-тин, мінеральні речовини – ка-лій, залізо, фосфор, кальцій, на-трій, магній тощо, клітковина і ще багато корисних речовин.

Білокачанну вважали магічним овочем

Їсти капусту почали ще у кам’яному віці, а коли упевни-лися у цінності цього овочу, мешканці Стародавнього Риму та Греції стали активно куль-тивувати його. Втім, слов’яни, незважаючи на те, що капус-та потрапила до них трохи піз-ніше, також швидко навчили-ся готувати її. Українці надава-ли капусті та стравам з неї міс-

тичного значення та вважали їх обрядовими. До прикладу, го-лубці, які у багатьох регіонах й досі обов’язково готують на по-минки та Святвечір, вважали стравою, яка поєднує світ мерт-вих та живих. Страви із капусти українці споживали цілий рік: квашену, сиру, тушковану, сма-жену, тож рецептів приготуван-ня капусти збереглося чимало.

- Без капусти раціон буковин-ця уявити важко. Для своєї роди-ни я готую її щонайменше двічі на тиждень: це і голубці, і туш-кована капуста, і салати, і зви-чайно борщі з нею, – каже гос-подиня Ірина Гергеджиу. – За-галом на родину з чотирьох осіб йде близько 2 кілограмів на тиж-день. А восе-ни обов’язково квашу капусту, адже це дуже корисно, тож у сезон доводиться витратитися. Щоправда, не так вже й багато: на 10 кілограмів квашеної капусти цьогоріч ви-тратила 50 гривень. Звичайно, капуста дещо дорожча, аніж то-рік, але поки що ціна прийнятна. Аби зекономити, поїхали з чоло-віком на ринок та купили за гур-товими цінами, інакше й справді довелося б переплатити.

Попри чутки, капусти буде вдосталь

Насправді, попри те, що укра-їнці активно споживають капус-ту, майже щороку виникає дея-кий дефіцит цього овочу в пері-од заготовки на зиму.

Фермер Василь Лановий по-яснює, що виростити капусту не так вже й просто, адже овочі

повинні не просто зав’язатися, а й достигнути, а це триває до-сить довго та й погода має спри-яти урожаю.

До того ж вартість білокачан-ної залежить здебільшого від сезону. До прикладу, найдорож-чою є молода капуста, яку про-дають в кінці весни – на початку літа: вартість кілограма остан-німи роками сягала 10 гривень. З часом овочі дешевшають і вже восени, у сезон капуста вартує копійки, а після нового року ціну можуть знову підвищити.

В. Лановий пояснює, що дуже важливо зберегти капусту, адже більша частина непроданого врожаю псується через непра-вильні умови зберігання.

- Рання капуста дорога че-рез те, що витрати на утриман-ня теплиць досить високі, а піз-ня – через те, що багато овочів до того часу псуються.

Сьогодні на чернівецьких ринках за кіло капусти просять від 2 до 4 гривень.

- Капуста й справді трохи по-дорожчала. Річ у тім, що цього-річ був поганий врожай. Через постійну зміну дощів зі спекою овоч зіпсувався, або ж навіть не зав’язався, – пояснює прода-вець ринку «Центральний» Ва-лерій. – Щоправда, складається враження, що капуста не вроди-ла тільки на Буковині, адже ово-чі з інших областей, які заво-зять до нас, продають набагато дешевше. Мешканка Сторожи-неччини Ірина Христюк каже, що минулого тижня на місцево-му ринку масово купували ка-пусту з Івано-Франківщини, яку продавали по 2 гривні за кіло, а це наполовину дешевше, аніж у місцевих торговців. Отож тор-гівля привізною городиною була дуже жвавою.

У Мінагрополітики погоджу-ються, що врожай цього року і справді дещо нижчий, на це вплинуло надто спекотне літо. Щоправда, жодних підстав для підвищення цін на неї немає. Загалом, цьогоріч сподіваються зібрати майже 1,8 млн. тонн ка-пусти, а цього має бути достат-ньо для власних потреб

Капусти вистачить для всіх

КОРИСТЬ ВІД ВЖИВАННЯ КАПУСТИ

Капуста має багато лікувальних властивостей. У першу чергу вона до-помагає травленню. Капустяний сік сприяє лікуванню і зменшує біль при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, гастритах, за-хворюваннях печінки. Свіжа капуста відмінно очищує кишечник і шлу-нок від накопичених шлаків, сприяє нормалізації кишкової мікрофлори, поліпшує травлення, усуває запори. Але якщо підвищена кислотність в шлунку, капустяний сік заборонено пити.Свіжа капуста і свіжовичавлений капустяний сік зменшують ризик ра-кових захворювань, особливо раку прямої кишки.Вона також має протизапальну дію і усуває больові відчуття, тому в народ-ній медицині сире капустяне листя прикладають до виразок, ран, молочних залоз (при маститах), гнійників. Тривале (кілька тижнів) нічне обгортання суглобів при артриті, ревматизмі, подагрі допоможе позбутися болю.

▶Квасити капусту рекомендують на 5-6 день після молодого місяця

Що потрібно:КапустаМорква (100 гра-мів на кожен кі-лограм капусти)Сіль нейодова-на (на 10 кіло капусти близько 200 грамів)ЦукорСпеції (різні види перцю горо-шком, лавровий лист, гвоздика) за смаком

1. Обираємо капусту. Качани по-винні бути великі та білі, пло-

ди з зеленим листям можуть гір-чити.

2.Добре миємо та шинкує-мо на крупній тертці капус-

ту та моркву, додаємо сіль, цукор та спеції та пересипаємо капус-ту у велику ємність (відро або ка-струлю).

3. Перемішуємо суміш. Мож-на трохи пом’яти капусту, аби

вона почала пускати сік, але кра-

ще не переборщити з цим.

4. Ставимо капус-ту під гніт: у три-

літрову банку нали-ваємо води та стави-мо зверху на капусту.

5. Опісля капус-ту відправляємо

у тепле місце десь на тиждень. Довгою дерев’яною па-личкою щодня протикаємо капус-ту, аби з неї могли виходити гази. Якщо цього не зробити, страва матиме неприємний запах та гір-кий смак.

6. Коли капуста сквасилася, роз-кладаємо її у банки, закриває-

мо кришками та ставимо у холод-не місце.

7. Не можна квасити капусту на повний місяць, адже вважа-

ють, що вона виходить несмачною і швидко зіпсується. Натомість, солінням краще займатися коли молодий місяць.

ЗРОБИ САМ

Як заквасити капустуо:

-

ще нз ц

літрваєммо з

васити капусту

Яка буває капуста

ро

Буковинський каратист Євген Мотовилін переміг на Міжнародному турнірі

▪ Майстер спорту міжнародно-го класу чернівчанин Євген Мо-товилін (на фото) повернувся додому з Міжнародного турніру «SLOVAKIA OPEN», який відбув-ся у місті Банська-Бистриця. Каратист виступав там у складі національної збірної України і виборов дві медалі: золоту – за командну перемогу і бронзову – в індивідуальному заліку.

У турнірі взяли участь спортсмени з понад десяти європейських країн. Виступ національної збірної став од-кровенням для багатьох іно-земних спеціалістів. Євген Мотовилін провів хороші по-єдинки, чим допоміг вибо-роти "золото" в командному куміте. В індивідуальному за-ліку (+84кг) він поступився

в поєдинку за вихід в фінал білорусу Грачову по хантей (1/1-основний час) і став брон-зовим призером.

Участь національної збір-ної України у словацькому турнірі стала етапом підго-товки команди до чемпіона-ту світу. Після турніру збірна пройшла тренувальні збори у Львові.

ПЕРША ЛІГА

Нарешті усміхнулася перемога

«Буковина» розгромила алчевську «Сталь» - 3:0

Після втрати очок у шес-ти матчах поспіль чер-нівецька «Буковина» грала у рідних стінах із лідером змагань – ко-мандою «Сталь» (Ал-

чевськ). Звісно, вболівальники «Буковини» сподівалися, що цього разу команда, яка пре-тендує на лідерство, у Чернів-цях очок не здобуде.

Щодо гри, то футболісти «Буковини» мали нагоду від-значитися на 21 хвилині матчу. Євген Сантрапинських викону-вав штрафний з 20 метрів. На жаль, «пострілу» Євгена трохи забракло влучності. Через дві хвилини небезпечно пробивав по «рамці» суперника Антон Савін. Досвідчений голкіпер «Сталі» Андрій Комарицький перевів шкіряну кулю на куто-вий. А згодом Андрій Донець (26 хвилина) після подачі ку-тового завдав влучного уда-ру головою. На жаль, у цьому ігровому епізоді Андрій зазнав травми у зіткненні з капітаном «Сталі» Нгахою Пунгуе Колін-сом та у другому таймі на поле не вийшов. Під завісу першого

й бі

гу «Буковини» в рахунку мав Євген Сантрапинських. І цього разу нашому футболістові не вдалося завдати влучного уда-ру.

А вже у дебюті другого тайму буковинці відзначилися вдру-ге. Автором результативного удару став Андрій Ятленко (47 хвилина), який замінив трав-мованого Андрія Донця. Через 20 хвилин воротам «Буковини» загрожував Олександр Аки-менко, який вийшов на заміну. Богдан Когут зумів ліквідувати загрозу.

За 5 хвилин до завершення основного часу другого тайму небезпечно пробивав зі штраф-ного Різван Аблітаров. Андрій Комарицький перевів м’яча на кутовий. А вже у доданий арбітром час Степан Маковій-чук, який отримав передачу від Олександра Вечтомова, втретє засмутив голкіпера «Сталі». Підсумок гри – 3:0 на користь «Буковини».

27 жовтня чернівецька «Бу-ковина» гратиме на виїзді з ко-лективом «Титан» (Армянськ).

Склад «Буковини»: Когут, Донець (Ятленко,

46), Вечтомов, Аблітаров, Ци-колія, Сантрапинських, Яки-менко (Маковійчук, 65), Керчу (Бровченко, 85), Найко, Савін, Платон (Шупік, 78). Запасні: Тукач, Колесник, Ушаков. Голо-

й

25 жовтня 2012 р., №43 (646) «Погляд»20 СПОРТ

М КОМАНДА І В Н П Р/М О

1 "Севастополь" Севастополь 16 9 5 2 32 - 11 32

2 "Сталь" Алчевськ 16 10 2 4 23 - 11 32

3 "Олександрія" Олександрія 16 8 6 2 19 - 12 30

4 "Зірка" Кіровоград 16 8 5 3 22 - 10 29

5 "Полтава" Полтава 16 7 4 5 22 - 15 25

6 "Авангард" Краматорськ 16 7 4 5 17 - 13 25

7 "Нафтовик-Укрнафта" Охтирка 16 6 6 4 14 - 13 24

8 "Геліос" Харків 16 5 8 3 12 - 5 23

9 "Миколаїв" Миколаїв 16 7 4 5 15 - 18 22

10 "Буковина" Чернівці 16 5 6 5 16 - 16 21

11 "Суми" Суми 16 5 5 6 11 - 18 20

12 "Олімпік" Донецьк 16 5 4 7 11 - 15 19

13 "Оболонь" Київ 15 4 6 5 14 - 16 18

14 "Кримтеплиця" Молодіжне 16 5 3 8 15 - 20 18

15 "Титан" Армянськ 16 4 4 8 13 - 19 16

16 "Арсенал" Біла Церква 16 4 3 9 10 - 19 15

17 "Одеса" Одеса 16 3 2 11 9 - 29 11

18 "Динамо-2" Київ 15 2 1 12 13 - 28 7

▶Турнiрна таблиця

ПІСЛЯМАТЧЕВІ КОМЕНТАРІ

Вадим Заяць, головний тренер ФСК «Буковина»Нам приємно обіграти лідера з рахунком 3:0. Тим більше, що «Сталь» тренує мій кумир Анатолій Волобуєв. Зрозуміло, що є прагнення наблизитися до його успіхів.

Щодо гри, то сьогодні нас вистачило на два тайма. Я не можу сказати про те, що хлопці не хотіли перемогти в Сумах чи у матчі з «Геліосом». Сьогодні ж ми забили

ті голи, які повинні були забити. А гра пішла у те русло, у яке ми її направляли.На жаль, у нас травмувався Андрій Донець. Не виклю-чаю, що у нього струс мозку. Нам що гірше, то кращі наші результати. Це вже стає законом для «Букови-ни». Будемо збирати команду. Я обіцяв, що ми будемо битися на полі. Сьогодні так воно і було.

Анатолій Волобуєв, головний тренер ФК «Сталь»Програли - 0:3... Вітаю «Буковину» з перемогою. У чернівецької команди був важкий період. Ми теж переживали подібне… «Буковина» здобула заслу-

жену перемогу. Не думаю, що після такого коротко-го проміжку між матчами якась команда могла би чинити гідний опір. Важко було відновитися. Після гри з «Сумами» у нас була 91 година. За цей час нам

треба було відпочити, доїхати... Можна сказати, що потренувалися лише тут напередодні гри. У футболі дрібниць не буває. Ви ж знаєте про те, що наша і Ваша команда їздять автобусами, потягами, ходять пішки... Ми ж не літаємо. Зрештою, це одна з причин поразки. Ми також попереджали про те, що гравці «Буковини» добре реалізовують стандарти. А нам зі стандартів і забили.

Андрій Донець, захисник ФСК «Буковина»Я пішов на випередження та вдарив по м’ячу. Воротар чи хтось із за-хисникі потрапили мені у голову. Як наслідок, опинився у маленькому но-

кауті. І все ж, результативний удар цього вартує. Вже після вимушеної заміни я дуже переживав,

бо наша команда прагнула подолати смугу невдач. У останніх матчах нам не вистачало везіння. Ми хотіли виграти цю гру. Тим більше, що «Сталь» пе-ребуває на першій сходинці. Нам вдалося здобути перемогу. Треба і у наступних матчах порадувати наших уболівальників.

Степан Маковійчукнападник ФСК «Буковина»Я не забивав впродовж року. Тому радію від того, що вдалося відзначитися у матчі з лідером. Цей гол я присвячую своїй

родині, яка переживає за мене. Сьогодні на полі була команда. Це і стало запорукою успіху. Приємно, що подарували свято вболівальникам.

СПО

● У грі один із кращих гравців матчу Антон Савін (зліва). Фото Романа Ковальчука

21СПОРТ25 жовтня 2012 р., №43 (646) www.poglyad.cv.ua

Над темою працював Олег ШВИДКИЙ

МІСЬКИЙ ФУТБОЛ

Чемпіоном Чернівців став «Форвард-Дрім-Тім»

Завершився відкритий чем-піонат Чернівців (сезон-2012). У чемпіонаті взяли участь 12 команд. Переможцем зма-гань стала команда «Форвард-Дрім-Тім». У останньому турі змагань цей колектив переміг «Бульвар» - 2:1 та здобув чем-піонське звання. Другу схо-динку посів ФК «Чагор-Моло-дія», а третю – ФК «Ленківці».

Зазначимо, що у лавах учас-ників чемпіонату Чернівців ви-ступало багато відомих буко-винських футболістів. Зокрема, кольори команди «Форвард-Дрім-Тім» виступали екс-гравці чернівецької «Буковини» Ігор Мігалатюк і Микола Будзан. У інших командах також грали колишні футболісти головної футбольної дружини краю – Олександр Дележа, Олександр Іванов (ФК «Чагор-Молодія»), Сергій Гамаль, Олександр Ткачук («Садгора – Регіони»),

Павло Решетник, Петро Кли-мус, Богдан Скибінський («Ав-топлаза»). У лавах «Автопла-зи» також виступав чемпіон Всесвітньої Універсіади Юрій Кисилиця. А ось у складі ФК «БДМУ-Освіта» грали такі па-тріархи крайового футболу, як Іван Гакман і Віктор Мглинець.

«Стабільну гру продемон-стрував переможець чемпі-онату – колектив «Форвард-Дрім-Тім». А ось командам «Садгора-Регіони» та «Авто-плаза», які грали у фіналі Куб-ка Чернівців, стати призером не вдалося. Непогану гру в окремих поєдинках також по-казали команди «Молоді ре-гіони» та «Шторм-ПАБ-34». Приємно також те, що інтри-га у чемпіонаті зберігалася до останнього туру», - зазначив голова Чернівецької міської федерації футболу Сергій За-дорожняк.

ВЕЛОСПОРТ

Буковина приймала «Меморіал Івана Бандурського»

Найбільш «врожайними» Всеукраїнські змагання з вело-спорту «Меморіал Івана Бан-дурського-2012» виявилися для Євгена Калинюка, який серед юнаків виграв усі три дисци-пліни – дві на шосе і одну в ман-тенбайку.

По дві перемоги до свого активу записали ще один чер-нівчанин Денис Громко та но-восельчанка Олена Попович. Переможцями у різних номіна-ціях стали:

Гонка з роздільним стартом (10 км): чоловіки - Дмитро Гунда (Чернівці, «Колосок», ШВСМ, Ілля Руссу), жінки - Оле-на Попович (Новоселиця, «Ко-лос», ШВСМ, Іван та Ілля Єфте-ньєви), юніори - Денис Громко (Ілля Руссу, Анатолій і Олек-сандр Мельник), юнаки - Єв-ген Калинюк (Чернівці, ДЮСШ «Колосок», Анатолій Мельник, Олександр Мельник), молодші юнаки - Роман Нехоца (Ново-селиця, «Колос», ШВСМ, Іван та Ілля Єфтеньєви), ветерани (до 50 р.) - Сергій Воробйов,

ветерани (+50 р.) - Святослав Ковальчук,

Групова гонка (60 км): чо-ловіки - Денис Громко (Чер-нівці, «Колосок», ШВСМ, Ілля Руссу), юнаки (60 км) - Євген Калинюк (Чернівці, ДЮСШ «Колосок», Анатолій Мельник, Олександр Мельник), молодші юнаки (30 км) - Леонід Райлен (Чернівці, ДЮСШ «Колосок», Анатолій Мельник, Олександр Мельник), жінки (30 км) - Оле-на Попович (Новоселиця, «Ко-лос», ШВСМ, Іван та Ілля Єф-теньєви), ветерани (до 50 р.) - Сергій Воробйов (Чернівці), ветерани (+50 р.) - Святослав Ковальчук (Чернівці),

Крос-кантрі : чоловіки - Де-нис Громко (Чернівці, «Колос», ШВСМ, Ілля Руссу), юнаки - Єв-ген Калинюк (Чернівці, ДЮСШ «Колосок», Анатолій Мельник, Олександр Мельник), молодші юнаки - Павло Лукан (Чернів-ці, ДЮСШ «Колосок», Анатолій Мельник, Олександр Мель-ник), аматори - Віталій Про-цюк (Чернівці).

№ Команда Ігор Пер. Ніч. Пор. Р/М Очки

1 "Глибока" 15 13 1 1 38-15 40

2 "Маяк" 15 11 2 2 45-14 35

3 "Банилів" 15 10 2 3 43-16 32

4 "Ротор" 15 7 2 6 34-28 23

5 "Підгіря" 15 7 1 7 26-23 22

6 "Черемош" 15 5 1 9 17-34 16

7 "Буковина - 2" 15 2 6 7 21-33 12

8 "Колос" 16 2 3 11 19-39 9

9 "Путила" 15 0 4 11 17-56 4

Турнірне становище команд

● Вілліан з усіх сил намагався показати себе. Фото AFP

«Шахтар» виграв у «Челсі»

Донеччани вдома переграли володаря Кубка чемпіонів – 2:1

Розпочиналося для «Шах-таря» все напрочуд вда-ло. Вже на третій хвили-ні донеччани повели в рахунку. Стрімку атаку господарів влучним уда-

ром завершив Тейшейра. Такий сценарій, як здалося, став не-сподіванкою не лише для лон-донців, а й для донеччан. Якось занадто швидко і несподівано все вийшло.

«Шахтар» після забитого м’яча зробив ставку на контргру. Проте це зовсім не значить, що господа-рі віддали ініціативу. Загалом за першим таймом «гірники» спра-вили ліпше враження за свого опонента. Бажання, наснаги, сил, а головне – майстерності – до-неччанам вистачило, аби перева-жати за грою лідера чемпіонату Англії. Щоправда, не полишало відчуття, що «Челсі» ще не сказав свого останнього слова.

Будь-яка помилка опонента мала стати шансом для «Шах-таря». Саме за такою формулою «гірники» забили другий м’яч. Обрізка Азара в центрі поля, пе-

рехоплення Фернандіньо, швид-ка контратака і разючий удар того таки Фернандіньо.

Свою майстерність продемон-стрував і П’ятов, коли ліквідував вихід сам на сам із Азаром. Але й голкіпер «Шахтаря» виявився безсилим після удару Оскара – 2:1. Вперше в матчі гостям вда-лася стрімка атака, коли вони переграли за всіма показника-ми донецьку оборону.

«Шахтар» цією перемогою задекларував свої претензії на вихід із надскладної групи. «Гір-никам» для цього досить буде набрати чотири очки. Здається, що це їм до снаги.

ОБЛАСНИЙ ФУТБОЛ

«Глибока» здобула чемпіонське званняУ 17 турі першості Чернівецької області ФК «Глибока» приймав колектив «Буко-вина-2». У разі перемоги підопічні Юрія Крафта за тур до завершення змагань здобували чемпіонське звання. У лавах господарів виступають екс-гравець чернівецької «Буковини», одеського «Чор-номорця» Ігор Мігалатюк та Олександр Маковійчук. Саме Олександр на 50 хвилині зустрічі влучним ударом із одинадцяти-метрової позначки приніс перемогу та чемпіонський титул ФК «Глибока».

ВЕТЕРАНСЬКИЙ ФУТБОЛ

Титуловані динамівці відвідали БуковинуВетерани «Динамо» зіграли зі збірними чотирьох районів області

▪ Одразу зазначимо, що за день до приїзду в Чернівецьку область «динамівці» протидія-ли на «Арені Львів» ветеранам львівських «Карпат». А ось у нас титуловані футболісти зіграли товариські матчі у Хотині та Кельменцях.

Спочатку динамівські фут-больні ветерани вийшли на поле хотинського стадіону. Столичним гостям по одному тайму протидіяли збірні Застав-нівського (складена з гравців команди «Дністер», Кострижів-ка) та Хотинського районів. В

основний час матчу командам відзначитися не вдалося. Хоча нагоди «розписатися» у воротах буковинців мали Едуард Цих-мейструк, Олександр Призетко, Олег Саленко. У серії післямат-чевих пенальті кращими ста-ли наші краяни – 6:5. У лавах «Динамо» пенальті реалізували Едуард Цихмейструк, Олександр Призетко, Олег Саленко, Свя-тослав Сирота та екс-гравець чернівецької «Буковини» Віктор Хлус.

У Кельменцях динамівський колектив зіграв по тайму про-ти збірних Сокирянського та Кельменецького районів. Пред-ставники Сокирянського райо-

ну програли киянам – 0:1. Після удару Едуарда Цихмейструка шкіряна куля влучила у попе-реччину воріт буковинців, од-нак першим на добиванні був Олег Саленко. А ось команда з Кельменецького району стала кращою за титулованих гостей – 1:0 (відзначився Ян Бойко). Як наслідок, динамівцям знову до-велося взяти участь у футболь-ній лотереї. І знову післяматчеві пенальті краще виконали буко-винці – 4:3. Серед футболістів «Динамо» вдало пенальті вико-нали Олександр Призетко, Олег Саленко та Едуард Цихмей-струк.

Зазначимо, що матч у Хотині

відвідало близько 2500 прихиль-ників футболу, а у Кельменцях – понад 3000.

Склад ветеранської команди «Динамо» (Київ) : Святослав Си-рота, Володимир Безсонов, Сер-

гій Кузнєцов, Олександр Вен-глинський, Андрій Оксимець, Сергій Нагорняк, Владислав Ва-щук, Едуард Цихмейструк, Сер-гій Закарлюка, Олег Саленко, Олександр Призетко, Віктор Ле-оненко, Віктор Хлус, Олег Хлус.

● У Кельменцях побував кращий бомбардир чемпіонату світу-94 Олег Саленко. Фото nordbess-news.cv.ua

22 25 жовтня 2012 р., №43 (646) «Погляд»КУЛЬТУРА

Карпа радить читати її твори в оригіналіПисьменниця та співачка розповіла про особливості своїх текстів, відпустку та ставлення до системи

Віталія КОЗМЕНКО ✉ [email protected]

Ім’я Ірени Карпи у багатьох асоціюється з українською сучасною літературою. І недарма. 2006 року Іре-ну назвали наймоднішою письменницею в Україні,

такою вона залишається й досі. Її текстам притаманні епатаж, відвертість та екстравагантність. Презентації й творчі вечори Іре-ни Карпи завжди відвідує багато людей. Можливо тому, що вона одна з не багатьох, хто не соро-миться називати речі своїми іме-нами.

До творчості письменниці можна ставитися по-різному, але байдужими її тексти не залиша-ють нікого. Вона авторка семи книг, одна з яких дитяча. Про нову книгу, універсальність та переклади співачка розповіла в ексклюзивному інтерв’ю для чи-тачів газети «Погляд».

- Нещодавно світ побачила Ваша нова книга. Розкажіть про неї.

- Книга називається "З роси, води і калабані". Вона розрахо-вана на наймолодшого читача, тому щедро ілюстрована і там багато смішних історій.

- До написання дитячих текстів підштовхнули власні доньки?

- Ні. Я і так писала дитячі істо-рії. Але, так би мовити, вони до цього спонукали. До речі, доньки (Кора і Кая, - авт.) також добре сприймають і мої пісні.

- Ви пишете колонки для Інтер-нет-ресурсів, статті для жіночих журналів, видаєте книги для до-рослих і дітей. Ви - універсальна письменниця?

- У мене двоє дітей й переби-рати харчами, коли йдеться про те, щоб щось написати - не можу. Звичайно ж, не пишу «заказуху». Бо навіть, коли пишу в жіночий журнал, це все одно мій текст. І в мене є свій перекладач, який це все перекладає на російську. Я

завжди ставлю примітку, що це переклад з української, для мене це принципово. Коли вмієш ро-бити щось одне, то тобі якось не тяжко робити це в різних жанрах. І що більше, то краще. Звичайно, мені найприємніше писати книжки, але мені також подобається писати для якоїсь політичної газети, бо все можна писати зі «стьобом».

- Стосовно перекладів, у Ваших текстах багато жаргонів, ненор-мативної лексики й діалектиз-мів. Чи передається це все під час перекладу?

- Легко перекладати А. Кур-кова, у нього цінний сюжет. А в мене найбільша цінність таки у мові, тому мої тексти пере-кладати важко. Мій російський переклад – це біда. Тому всім російськомовним друзям і зна-йомим, які хочуть купити книгу російською, кажу: «Ні, ні, люди, постарайтеся і прочитайте укра-їнською».

- Раніше, ходили чутки, що одну зі своїх книг Ви списали у російської письменниці.

- Я ніколи нічого ні в кого не списувала. Тільки математику в школі.

- Для того щоб писати, натхнен-ня Вам потрібне?

- З часом, коли приходить про-фесіоналізм, можна примусити себе щось робити. Наприклад, у мене є чернетки, де я постійно щось нотую. Щось напишу в яко-мусь нападі натхнення, а потім перечитую й розумію, що воно якесь кособоке, але там є емоція. Книгу «Піца Гамалаї» створюва-ла, базуючись на своїх дорожніх записах. А колись книгу «Фройд би плакав» навіть не перечитува-ла перед тим, як відіслати видав-цю. Тепер почала більш відпові-дально до цього ставитися.

- Над чим наразі працюєте?- Книги чергуються: дуже ди-

тячі й дуже дорослі. Ось тепер готую чуттєву книгу, де буде дві паралельні історії. Одна про іспан-ських тусовщиків, а інша про життя середньовічного вченого, який стверджував, що кохання – це хвороба, яку треба лікувати, й мандрував тими ж землями Каталонії, що й молоді люди.

- Колись Ви співали в гурті «Фактично самі», відтак відбу-лася реорганізація й гурт почав

називатися Вашим прізвищем «Qarpa». Чия це була ідея?

- Назвати гурт моїм прізвищем була ідея нашої менеджерки. Те-пер, якби довелося перейменову-вати гурт, ясно, що я б його так не назвала.

Паспорт як сувенір- Кумедні історії, напевно, тра-

пляються з Вами часто?- Насправді постійно. Часто бу-

ває так, що те, що здається пога-ним, виявляється дуже хорошим.

Багато є цікавих історій. Одна із них - ламається машина і ти му-сиш потратити купу грошей, а потім з’ясовується, що це спри-чинилося до позитивних ситуа-цій: якась зворушлива німецька бабця хоче допомогти й до себе прийняти.

- Читала, що влітку відпочива-ли у Грузії. Які враження?

- У Грузії дуже класно. Дуже люблю гори Кавказу, грузин-ську кухню, хоча вона там трохи

важка. Подобається тамтешній менталітет. Дуже радісне став-лення до українців. Я насправді дуже хотіла би там жити. Якби ж то Україна могла стати такою, як Грузія: з командою професіо-налів, зовсім молодих міністрів і дієвим парламентом.

- Бачила у соцмережі фотогра-фію Вашого грузинського пас-порта. Це був сувенір?

- Коли виклала фото сувенір-ного грузинського паспорта – це просто таки "зірвало" "Фейсбук" і з’ясувалося, що я не одна, бага-то українців теж хочуть жити в Грузії.

- Пишете і розмовляєте укра-їнською, а як ставитеся до мов-ного закону, який ухвалили на-передодні виборів?

- Дуже апатично. Бо мова є, а те, що купка можновладців прийняли якийсь там закон, це нічого не міняє. Бо ми не пере-стаємо нею говорити, писати й співати. Мова існує, коли нею користуються, і не залежить від чиновників.

Ірена Карпа зізнається, що її російський переклад - це біда

ДУМКИ ВГОЛОС

Як ставитеся до творчості епатажної Ірени Карпи?

Ігор, менеджерДавно читав книги Ірени Карпи "50 хвилин трави" та "Фройд би плакав". Тоді подобалося, зараз виріс з того. Втім, хочу прочитати книгу "Піца Гімалаї", тоді може зміню своє враження про авторку.

Ірина, менеджерКниги Ірени Карпи одноразові для читання, бо не мають глибокого змісту. Та вона у своїх висловлюваннях досить крута, адже без жодної цензури, пафосу і порівнянь роз-повідає свої історії.

Сергій, продавецьЯ більший прихильник музичної творчості Ірени. Часто слухаю композиції гурту "Qarpa", а ось книги І. Карпи ще не читав. Правда, недавно придбав її "Добло і зло", тому незабаром оціню її як і письменницю.

Лілія, викладачІрена Карпа чимось подібна до Марселя Пруста або Франца Кафки. Хоча для неї це занадто великий комп-лімент. Ірена Карпа гарно "йде", коли тобі 15-18 років. Це саме та аудиторія, для якої ця авторка працює. Після народження дітей вона суттєво подорослішала.

Ігор, аспірантСприймати літературу Ірени Карпи можна по-різному. Проте точно не можна розділяти Карпу - письменницю, Карпу - лідера гурту "Qarpa" та Карпу - особистість. Взагалі назвати це літературою тяжко. Та й сама Ірена ніколи не заперечувала те, що вона не претендує на зван-ня письменника, і ніколи не зважала на різку критику своїх творів. Якщо сприймати її книги як додаток до образу скандаль-ної Карпи - виходить досить непогано.

Євген, фотографТекстів Ірени Карпи не читав, бо вважаю, що літерату-ра - це один з останніх бар'єрів культурного мовлення. Відповідно, матюки в ній - це неприпустимо.

25 жовтня 2012 р., №43 (646) «Погляд»

атися Вашим прізвищем a». Чия це була ідея?звати гурт моїм прізвищем дея нашої менеджерки. Те-кби довелося перейменову-гурт, ясно, що я б його так вала.

порт як сувенірумедні історії, напевно, тра-

ься з Вами часто?справді постійно. Часто бу-к, що те, що здається пога-

виявляється дуже хорошим.

● Ірена Карпа разом із Іваном Малковичем на площі Філармонії у Чернівцях читають дитячі вірші. Фото автора

2325 жовтня 2012 р., №43 (646) www.poglyad.cv.ua

Зареєстровано управлінням з питань інформаційної політики та преси ОДА Свідоцтво ЧЦ № 268 від 17.03.2004 р.Газета виходить раз на тиждень: четвер.

Засновник: Рада засновників.Головний редактор Сергій Ключук.Редактор Володимир Бобер. Адреса редакції: 58029, м. Чернівці, проспект Незалежності, 96, 6-й поверхE-mail: [email protected]Телефони:

з питань передплати: 57-03-17, реклама: 520-111. Редактор: 522-311,Журналісти: 522-080Редакція не завжди поділяє позицію авто-рів публікацій.Відповідають за достовірність

фактів автори.Спілкування з читачами тільки на сторін-ках газети.Матеріали з позначкою опубліковані «на правах реклами». Газету надруковано у друкарні ПП Ключук С. М.м. Чернівці, вул. Заводська, 37в

Підписано до друку 24.10.2012 р. Замовлення № 68 Наклад* 16450

Відповідальна за випуск Ольга ШУПЕНЯ*Тираж складено за попереднім замовленням реалізаторів газети та

за інформацією Агенції передплати і кур’єрської доставки

▶Четвер 25.10Вночі +6°С, вдень +8°Схмарно

▶П’ятниця 26.10Вночі +4°С, вдень +10°Схмарно

▶Субота 27.10Вночі 0°С, вдень +3°Сдощ

▶Неділя 28.10Вночі 0°С, вдень +7°Сдощ

▶Понеділок 29.10Вночі -1°С, вдень +4°Схмарно

▶Вівторок 30.10Вночі 0°С, вдень +3°Сдощ

▶Середа 31.10Вночі +1°С, вдень +3°Сдощ

27.10 – з 5.00 до 9.0030.10 – з 7.00 до 9.0031.10 – з 13.00 до 15.00

▶Магнітні бурі

ПОГОДАВід суботи очікують сніг та слабку хуртовину

25 жовтня очікується мінлива хмарність, без істотних опадів. Вітер північно-західний 5-10 м/с. Температура повітря вно-чі +4+9°, в горах +1+6°. Ден-на температура становитиме 11-16° тепла.26 жовтня територія області пе-ребуватиме під впливом холодно-го атмосферного фронту. Відмі-чатиметься хмарна погода, вдень невеликий дощ. Вітер південно-східний з переходом на північно-західний силою 7-12 м/с, вдень місцями пориви 15-20 м/с. Тем-пература повітря вночі +5+10°, в горах +1+6°. Денна температура становитиме +8+13°.27 жовтня відмічатиметься хмарна погода, помірні та силь-ні опади у вигляді мокрого снігу та снігу, налипання мокрого сні-гу, слабка хуртовина. Вітер схід-ний 7-12 м/с, місцями пориви 15-20 м/с. Температура повітря протягом доби 0-5° тепла.28 жовтня фронт перемістить-ся на схід. Вночі утримаєть-ся хмарна погода, сніг, мокрий сніг. Температура повітря вночі очікується від 1° морозу до 4° тепла, вдень – 0-5°вище нуля.

Чернівецький обласний центр гідрометеорології

Хризантеми можна пересаджувати під час цвітіння, а трояндам потрібен захист від вітру

Віталія КОЗМЕНКО ✉ [email protected]

Восени жовтогарячи-ми, червоними та зе-леними кольорами ра-дує око не лише листя на деревах, а й осінні квіти.

Кущики хризантем, чорно-бривців, айстри, жоржини та інші квіти цвітуть до пізньої осені й не бояться погоди, коли на термометрі +10.

Тож, осінні квіти у горщи-ках можна сміливо купувати і зараз й прикрашати власний балкон чи клумбу.

На ринках невеличкий ку-щик хризантем можна придба-ти від десяти гривень за штуку. Більші коштують й до півсотні.

Головна перевага цих квітів, за словами квіткарки Ната-лії Куцько, в тому, що їх мож-на пересаджувати, коли зама-неться.

- Кущики хризантеми мож-на пересаджувати під час цві-тіння, – каже квіткарка. – Вони не бо-яться вологи, але якщо тем-пература пові-тря падає до нуля, їх краще за-нести в дім.

Чорнобривці більш стійкі до осінньої погоди, тому заноси-ти в дім їх не варто. До того ж вони мають стійкий специфіч-ний запах, який не всім подо-бається. Коли чорнобривці від-цвітуть, необхідно зібрати з них насіння, щоб мати що по-сіяти наступного року.

- Поки на вулиці до +10 гра-

дусів на балконі можна три-мати й цикламени, – розпові-дає Н. Куцько. – Але важливо, щоб дощі не заливали горщик

з цими квітами, бо надмірної вологості вони не люблять.

Чимало декоративних тро-янд у горщиках можна побачи-ти на балконах чернівецьких господинь. Вони можуть цвіс-ти до пізньої осені, найкраще місце для троянд – засклений балкон, який при гарній пого-ді можна відкривати. Оскільки ці квіти бояться вітру й замо-розків.

- Щоб троянди перезиму-вали у горщиках на вулиці, їх треба обрізати й прикрити су-хим листям, – каже флорист Надія Пронь. – Викласти його треба товстим шаром й при-класти зверху невеличкими камінцями, створивши таким чином для кореня чи цибули-ни «ковдру».

Восени також варто подба-ти про весняні квіти й висади-ти тюльпани, гладіолуси низь-корослих сортів, гіацинти. Їхні цибулини також можна при-крити листям. А щоб мати пер-ші тюльпани до восьмого бе-резня, цибулини слід посадити наприкінці жовтня.

Принаймні так робить квіт-карка Наталія Ропчан, яка має власні теплиці.

– Укінці жовтня садимо ци-булину тюльпана у ящики з землею, – стверджує п. Ната-лія, – й накриваємо осіннім листям. Наприкінці січня – за-носимо скриньки у теплиці. Спочатку там мусить бути тем-пература +8- +10, згодом під-німаємо до +15- +16. Якщо все правильно зробити, то на по-чатку березня починають роз-пускатися пуп’янки тюльпанів.

На ринку продається бага-то різновидів цибулин тюль-панів. Вони багаторічні квіти й якщо вчасно садити, вико-пувати цибулини й слідкува-ти, щоб квіти різних сортів під час цвітіння не запилювалися одні від одних, то цибулини бу-дуть розпускатися і квітнути не один рік.

Доглядаємо осінні квіти на балконі

● Наприкінці жовтня у горщики можна висадити цибулини весняних квітів. Фото з архіву «Погляду»

R

▶Цибулини квітів, які залишають-ся у землі на зиму, варто прикри-вати осіннім листям

24 РЕКЛАМА 25 жовтня 2012 р., №43 (646) «Погляд»

бетическая стопадиа-

подолог

Рекрут

-

Documents

Погляд №43 2012