Молодь Черкащини №50 2010

ãàçåòà âèõîäèòü ç 1960 ðîêó

01.12.2010

¹50(5040)

47 КАНАЛІВ ТЕЛЕБАЧЕННЯ

влучний погляд на сучасне життя

ww

w.m

ch

.co

m.u

a

•Сумлінні позичальникиОбсяг проблемної кредитної заборгованості на Черкащині – найнижчий у державі

сторінка 2

•За крок до відкриттяБудівництво обласної дитячої лікарні – на завершальній стадії

сторінка 3

•Вчителі-безхатченкиСім’я педагогів із Ліплявого на Канівщині може опинитися на вулиці

сторінка 6

•Незабутнє святоЯк подарувати дітям казкову Новорічну ніч

сторінка 8

•Корсунські Ромео і Джульєтта«Ян і Наталка» - пам’ятник незгасному коханню

сторінка 9

•Обережно: мінеральна вода!Споживання мінералки як заманеться може спровокувати загострення хронічних хвороб

сторінка 13

Безкоштовно розмістимо

на сторінках газети усі

ваші вітання рідних, друзів,

коханих, колег з Новим

рокомНоворічна Увага! акція ПРИВІТАННЯ НАДСИЛАЙТЕ:

• поштою або занесіть до редакції(18002, м. Черкаси, б-р Шевченка, 266/1, к.108-111);

• електронною поштою ([email protected], [email protected]);

• SMS-повідомленням (т. 067-472-28-12).Новорічні привітання приймаються

до 26.12.10 р. і будуть опубліковані в середу 29.12.10 р.«Молодіжки»

від

Валерій Черняк:

«Ефективна влада – не та, що над

людьми, а та, що для людей»

стор. 5

2 1 грудня 2010

Молодь Черкащини №50

ГРОШІ• ГРОШІГРОШІ•

об’єктивнаші новини

фот

о з

архі

ву р

едак

ції

Стан збереження родю-чості черкаських ґрунтів викликає занепокоєн-ня. Це та багато інших питань були в епіцентрі наради «Про підсумки роботи агропромислово-го комплексу області та перспективи розвитку на наступний рік», що прохо-дила 24 листопадана Корсунщині.

За словами заступника го-лови Черкаської облдержад-міністрації з питань агропро-мислового комплексу Василя Корнієнка, за останні роки вміст рухомого фосфору у ґрунтах об-ласті зменшився на 15 відсотків, калію – на 16. Майже третина земельних площ області мають підвищену кислотність та потре-бують невідкладного вапнування. Василь Корнієнко назвав райо-ни, господарства яких найменше дбають про ґрунти (це Тальнівсь-кий, Христинівський, Смілянський та Драбівський).

Пріоритетним на наступний рік аграрії визначили розвиток ско-тарства та свинарства. Відтак уже наступного року в селі Тимошівці

Кам’янського району планується введення в експлуатацію свино-комплексу потужністю 15 тисяч голів. Інвестором цього проекту виступає австрійська компанія. Проводиться робота із запуску ще одного свинокомплексу на 25 тисяч свиней у Тубільцях Черкась-кого району. Вивчаються пропо-зиції щодо будівництва молочно-го комплексу на Тальнівщині.

Не випускають з поля зору аг-рарники і посівні плани на наступ-ний рік. Зокрема, вже на 2011 рік цукровими буряками в області за-плановано засіяти щонайменше 55 тисяч гектарів (це майже удвічі більше, ніж цьогоріч).

– Ці ті інші плани розробляють-

ся для того, щоб життєвий рівень сільського населення невпиннно підвищувався, – наголосив голо-ва облдержадміністрації Сергій Тулуб.

Курс на виконання поставле-них завдань повністю підтримав радник Президента України з питань агропромислового роз-витку Віктор Слаута, який також приїхав на нараду. Втім, він уза-галі задоволений роботою чер-каських аграрників.

– Черкащина займає в країні перші позиції. Постійні її конку-ренти – Полтавська й Київська області – дещо відстали, – відзна-чив він.

Євгенія ВЯТКІНА

Обдурених вкладників почують

Виправній колонії слід виправлятисяРевізори виявили фінансових пору-шень у Старобабанівській виправній колонії №92 на загальну суму понад 255 тис. гривень.

Фахівці Уманського контрольно-ревізійного відділу повідомляють, що значна частина пору-шень стосувалася неправильного нарахування заробітної плати. Працівники установи недоотри-мали більше 22 тис. грн. зарплати внаслідок не-нарахування індексації грошових доходів. А ось окремим працівникам, які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу, нарахо-вувались та виплачувалися незаконні надбавки, в результаті чого виправна колонія наднормово витратила майже 66 тис. гривень. Додайте до цього зайві нарахування на зарплату та перера-хування до державних цільових фондів.

Не дотримувались законодавства у колонії і під час здійснення капітального ремонту двох гуртожитків. Незважаючи на те, що приватний підприємець, який виконував ремонтні роботи, був платником єдиного податку, бухгалтерія закладу прийняла до оплати акти з урахуванням безпідставно включеного ПДВ у розмірі 20% вартості робіт, унаслідок чого виконані підрядні роботи завищили на 10 тис. гривень.

М.Ч.

ПИЛЬНІСТЬ•ПЕРСПЕКТИВИ•

Агропромисловий комплекс і рішень вимагає комплексних

• Оператор заправних станцій• Оператор котельні• Машиніст крана, автовишки• Управління краном-маніпулятором• Водій навантажувача• Перукар, візажист• Майстер манікюру, педикюру та інші

Дівчата від 13 роківКУРСИ ВІЗАЖИСТА (1 місяць)Після навчання видається документ держзразка

т.: 71-53-55, 71-53-60, 71-53-59вул. Орджонікідзе, 100 (поруч шк. № 15)

Черкаський навчально-курсовий комбінат

навчаємо РОБІТНИЧИМ ПРОФЕСІЯМ

за короткий термін

40 професій

Ліц

. АВ

№ 3

0153

8 ві

д 25

.01.

2007

р. в

ид. М

ОН

У

огол

ошен

ня

КРУ викрило «гріхи» «Облавтодору»Фінансових порушень на більш ніж 15 млн. грн. виявила ревізія фінансо-во-господарської діяльності ДП «Чер-каський облавтодор» та його структур-них підрозділів за 2,5 попередніх роки. Про це повідомляє прес-служба КРУ в Черкаській області.

Зокрема, внаслідок придбання матеріалів за цінами, що не відповідають умовам проведеної тендерної процедури, було завдано збитків на суму близько 740 тис. грн.

Ревізорами виявлено і порушення при наданні ДП «Черкаський облавтодор» в оренду нерухо-мого майна одному з товариств. Це призвело до втрати доходів на суму близько 430 тис. грн. До того ж установлено факти нераціонального витрачання фінансових ресурсів. Наприклад, через те, що підприємство придбало бітум у по-середників, а не у виробників, – у підприємства близько 5 млн. грн. зайвих витрат.

Матеріали ревізії передано до прокуратури Черкаської області.

М.Ч.

З ПЕРШИХ УСТ•

Люди йдуть на прийом до керівників облдержад-міністрації. Що ж їх турбує?

На це запитання відповідає заступник голови ОДА Михайло Пузяк:

– Іноді такі зустрічі додають настрою, але частіше – за-смучують. На кожен прийом до мене серед інших приходять і обдурені вкладники кредитних спілок. Вони хочуть одного: щоб їм повернули гроші. Тим часом в обласної влади немає повноважень це зробити. Ми не можемо вплинути, скажімо, на прокуратуру чи суд, як би хотілося людям. Утім, влада не може бути сліпою і глухою до запитів громадян. Тому ра-димося, шукаємо, як віднайти активи тих спілок. Адже одні махінатори повтікали, інші заарештовані, але грошей не віддали. От і глухий кут, у якому падають людські сльози.

– І виходу ніякого?– На мій погляд, усе-таки потрібно навести лад із пози-

ками, виданими кредитними спілками, та іншими їхніми активами. Питання можливо розглянути і на державному рівні. Насамперед слід визначити механізми прискорення повернення вкладів, передбачивши, наприклад, у бюджеті цільові кошти, щоб виплатити їх ошуканим. Але не безпо-воротно – їх таки мають повернути в бюджет ті, хто мав це зробити. Кажу так, бо життєвий досвід переконує: у добра і зла має бути межа, має бути міра.

Катерина ЗНАЙКО

Вклади черкащан до банківських ус-танов області за 10 місяців цього року зросли на 894 млн. грн. і на сьогодні становлять 4, 2 млрд. грн. 60 % з них – вклади у національній валюті. Такі дані, на думку начальника управлін-ня Національного банку України в Черкаській області Сергія Забудсь-кого (на знімку), дають всі підстави говорити про відновлення довіри до національної валюти та до банківсь-ких установ загалом.

Черкащани, які зважуються взяти кредит, зараз теж частіше обирають національну грошову одиницю, а не долари США, як було раніше.

– Зміни у розмірі проблемної кре-дитної заборгованості черкащан теж дають підстави говорити про позитивні зрушення в банківській сфері, – зазначає Сергій Забудський. – Обсяг проблемної заборгованос-ті становить 10 % від загального кредитного портфеля області, а це найнижчий показник по Україні.

Пан Забудський також повідомив, що відсоткові ставки на кредити потроху зменшуються, і таку тенденцію голо-вний банкір області прогнозує на весь наступний рік.

Олена БЕРЕСТЕНКО

Наші позичальники – найсумлінніші в Україні

Наступного року площі під посів цукрового буряку планують збільшити удвічі

рекл

ама


№50 Молодь Черкащининаші новиниЦИТАТИ•

Голова Черкаської обласної державної адміністрації Сергій Тулуб про:...заступників голови ОДА:

– Щодо особи одного із заступників ми виз-начилися і вже подали його кандидатуру на погодження до уряду. Маю на увазі начальни-ка управління у справах сім’ї, молоді та спор-ту облдержадміністрації Юрія Тимошенка. Він добре себе зарекомендував на цій посаді. Найближчими днями визначимося та подамо свої пропозиції й по іншій кандидатурі.

… програму:– Зараз уточнюється програма «Будуємо

нову Черкащину». Вже на початку грудня розглянемо її проект на засіданні колегії обл-держадміністрації. Потім винесемо програму на розгляд другої сесії облради.

… бюджет:– В основу формування бюджету 2011 року

плануємо закласти підвищення соціальних стандартів черкащан, а це й питання водо-постачання (особливо в Монастирищенсь-кому, Корсунь-Шевченківському районах), ремонту сільських доріг тощо.

… оцінку районам:– Нині фахівці облдержадміністрації пра-

цюють над розробкою додаткового критерію оцінки роботи районної влади. Цей критерій ураховуватиме насамперед соціальний аспект – тобто як вирішуються конкретні проблеми громадян. Висновки робитимемо за допомогою соціологічних опитувань.

… авто для ветеранів-інвалідів:

– Уже цього тижня більше 30 інвалідів отримають ключі від автомобілів. Крім того, хочемо залучити благодійників, щоб мати додаткові джерела для придбання машин ве-теранам, які вже давно перебувають на черзі.

… соціальні магазини:– На Черкащині буде створена мережа

соціальних магазинів. Особливий акцент – на обласний центр. Нині разом із міським головою та депутатами міськради готуємо спеціальну програму.

Записала Наталія ЗАЇКА

ПРИМХИ ПОГОДИ

Стихія позбавила електроенергіїМинулих вихідних вітер, мокрий сніг та хуртовини накоїли лиха в двадцяти семи селах Черкащини. Стихія вдарила по шес-ти районах. Знеструмлення сталося через пошкодження мереж електропередач та автоматичне спрацювання їхнього захисту.

У Драбівському районі від електропостачання було відключено шість трансформаторних підстанцій та три населені пункти, в Корсунь-Шенченківському — 25 під-станцій та чотири населені пункти, у Звенигородському — 12 підстанцій та два населені пункти. Своїм крилом стихія зачепила й Лисянський та Смілянський райони. Найбільше ж постраждала Канівщина, де внаслідок стихії було відімкнено 105 трансформаторних підстан-цій та 17 населених пунктів.

Як повідомив начальник обласного управління з питань надзвичайних ситуацій Олександр Криво-ручко, аварійні бригади Обленерго та рятувальники ще в суботу ліквідували наслідки стихії та відновили електропостачання у всіх населених пунктах.

У найближчі дні в області очікують ускладнення погодних умов, посилення вітру, дощу та мокрого снігу. На дорогах обіцяють ожеледицю. Налагоджено цілодо-бове чергування всіх служб, пов’язаних із можливими надзвичайними ситуаціями.

Владислав КИРЕЙ

•

Обласна дитяча лікарня:за крок до відкриття Введення обласної дитячої лікарні – на завершальній стадіїЩоб уже в березні відкрити цей медичний заклад, на об’єкті щоденно працює по три сотні робітників. Сьо-годні завершено майже всі зовнішні роботи. Минулого тижня у цьому на власні очі переконався голова Чер-каської обласної держав-ної адміністрації Сергій Тулуб.

– Коли я вперше побував на тери-торії лікарні, тут усе, окрім полікліні-ки, було в занедбаному стані. Й

працювало лише до тридцяти осіб. А сьогодні все оживає, – наголосив Сергій Тулуб.

Нині у вікнах лікарні встановлено склопакети, а до нового року при-міщення вже повністю опалювати-меться, й будівельники візьмуться за внутрішні роботи. За цей час заплановано освоїти 17,8 мільйона гривень. Зараз уточнюються терміни постачання медичного обладнання та меблів. На ці потреби необхідно ще близько 30 мільйонів гривень.

Сергій Тулуб запевнив, що вже

невдовзі стане відомо, хто обійме посаду головного лікаря. За слова-ми екс-керівника обласної лікарні, а нині голови облради Валерія Чер-няка, працювати до нового закла-ду прийде ціла когорта медичних працівників, але брак спеціалістів окремих напрямків усе ж відчувати-меться, зокрема, неонатологів.

Утім, хай там що, керманичі об-ласті переконані, що черкаська лі-карня буде однією з найкращих у державі.

Наталія ЗАЇКА

ЗА ВІКНОМ•

На Черкащину насувається зима!Діставати шапки та шуби реко-мендують синоптики черкаща-нам, прогнозуючи у найближчі дні похолодання та сніг.Особливо зимно буде 1 та 2 грудня, коли морози вночі сягатимуть -9...-14°, а вдень до -2...-7°, та ще й з помірним північним вітром. А від четверга в області засніжить. У Черкаському обласному центрі з гідро-метеорології пояснюють, що таку холод-ну погоду спричинив південний циклон з активними атмосферними фронтами, який нині переміщується північно-східни-ми районами Росії та центральною Украї-ною.

М. Ч.

ПРОГРЕС•

РЕКЛАМА

Обласна дитяча лікарня, листопад 2010 р.

Обласна дитяча лікарня, квітень 2010 р.

фот

о На

талі

ї ЗАЇ

КИ



РЕКЛАМА

СПІЛЬНИМИ ЗУСИЛЛЯМИ•

об’єктив

Міської ради нові розкладиМежі політичної відпові-дальності на всіх рівнях визначено у Черкасах. «Старий» новий мер Сергій Одарич нарешті отримав повні важелі впливу, адже, підписав-ши від імені депутатської групи «Партія вільних демократів» угоду про співпрацю з Партією регіонів, таки отримав довгоочікувану більшість у міській раді. Слідуючи прикладу правлячої пар-тії, яка намагається виб-удувати чітку вертикаль влади на місцях, Одарич зробив усе можливе, аби сформувати дієву біль-шість і таким чином узяв на себе та своїх колег відповідальність за жит-тєдіяльність обласного центру на найближчі п’ять років.

Представники опозиції, які після оголошення виборчих екзит-полів потирали руки у передчутті співпра-ці з «Вільними демократами», таким мезальянсом прогнозовано залиши-лись незадоволеними. Виступаючи з трибуни, голова фракції ВО «Бать-ківщина» Наталія Коваленко навіть

подякувала міському голові за те, що він нарешті припинив інтригу, офіцій-но оголосивши про своє рішення об’єднатися з регіоналами.

До початку сесії у кулуарах обго-ворювали лише одну кандидатуру на посаду секретаря міськради – регіо-нала Віктора Горкуна. Незважаючи на те, що першу сесію міської ради шостого скликання було проведе-но у новому депутатському складі, третина міських обранців уже встиг-ла спробувати себе у ролі депутата в попередні роки. Горкуна по праву можна зараховувати у цьому сенсі до старожилів та депутатів зі стажем, адже цього року мандат він отримав уже вчетверте.

За кандидатуру Горкуна не голосу-вали представники «Батьківщини» та «Фронту змін». Останні мотивували своє рішення тим, що Віктор Горкун

начебто відомий їм передусім за ра-хунок своїх антисоціальних рішень (зокрема, голосуванням про переда-чу у приватні руки КП «Черкаситеп-локомуненерго» та проти надання соціального житла ветеранам війни). Новообраний секретар Горкун по-обіцяв працювати на благо громади та зробити усе можливе, аби міськра-да працювала ефективно. Відмовити-ся від принципу політичного поділу колег-депутатів закликав і Сергій Одарич, який вважає, що «черкаські дахи та каналізацію не хвилює полі-тична приналежність».

На ефективну та злагоджену робо-ту новообраного депутатського кор-пусу сподівається й голова Черкась-кої ОДА Сергій Тулуб, який прийшов особисто привітати міського голову та депутатів з новою каденцією. Від нещодавніх непорозумінь між двома

керівниками – міським та обласним – не залишилося й сліду. Замість тра-диційної критики цього разу Одарич отримав від Тулуба привітання, а та-кож букет троянд та міцне потискання руки.

Окрім офіційного оголошення но-вого складу міського депутатського корпусу, було обрано і представ-ників міськвиконкому. Першим за-ступником мера став регіонал Віктор Беззубенко, який опікуватиметься здебільшого бюджетними питаннями та розвитком інвестиційного клімату. Міськвиконком отримав відразу трьох нових заступників міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради: Олексія Гужву, Олексія Леоно-ва та Любов Майбороду. Всі вони – представники команди Одарича, а пані Майборода ще й депутат облас-ної ради. Вона відтепер відповідатиме за гуманітарний розвиток міста, зок-рема – освіту та медицину. Досі цим займався Микола Шкарабура, який тиждень тому написав заяву на звіль-нення за власним бажанням.

Керуючим справами виконкому Черкаської міської ради став Мико-ла Кудрявцев, який, фактично ще не встиг завершити свою попередню роботу (кандидата-мажоритарника по округу №18 через судову тяганину досі офіційно не оголошено). А Куд-рявцев, як відомо, очолював Міську виборчу комісію. Відтепер Кудрявцев

відповідатиме за документообіг місь-квиконкому, поліпшення умов роботи чиновників та функціонування місь-кради в цілому. Олексію Гужві дові-рили питання, пов’язані з містобуду-ванням та архітектурою, а Олексію Леонову традиційно – комуналку.

Зважаючи на укомплектованість міськвиконкому відповідно до пода-них пропозицій Одарича, він кадро-вими перестановками (а отже, й полі-тичною «кашею», яку сам заварив) у цілому задоволений.

P.S. Угоду про співпрацю в міській раді підписало 35 депутатів – регіо-нали, вільні демократи та один пред-ставник партії «Удар». Левова частка пунктів угоди передбачає вирішення комунальних проблем: упорядку-вання торгівлі на території міста, за-вершення довгобудів, встановлення нових світлофорів, підтримки ОСББ, затвердження генерального плану забудови Черкас, проведення капі-тального ремонту вулиць та об’їзних доріг, будівництва сміттєпереробно-го заводу, створення хоспісу.

У планах народних обранців також організація спортивно-розважальних заходів – проведення фестивалів, відновлення футбольного клубу, ре-конструкція Центрального стадіону, будівництво Льодового палацу та повернення у комунальну власність спорткомплексу «Фотоприладу».


ЗА РОБОТУ•

Розійшлися по комісіяхМинулої п’ятниці депутати Черкаської обласної ради зібралися на продовження першого сесійного засідання. Головним питанням порядку денного стало обрання постійних комісій.

Депутати буквально за годину визначилися, якими питаннями кожен з них прагне займатися протягом наступних років. Наймасовішою виявилася комісія з питань планування бюджету і фінансів, до складу якої ввійшло 14 новообраних депутатів. Її очолив Володи-мир Багрійчук. Другою за чисельністю стала комісія з питань приватизації, власності, підприємництва, ін-вестицій та захисту прав споживачів (голова – Оксана Криницька). Загалом в облраді функціонуватиме оди-надцять постійних комісій.

Комісії, очоленій пані Криницькою, та комісії з пи-тань правової політики, законності і правопорядку відразу після сесії довелося взятися за роботу – вони опрацьовуватимуть пропозиції черкаських підприєм-ців щодо Податкового кодексу. Приводом для цього стало звернення до депутатського корпусу голови Черкаської міської профспілки «Солідарність» Ольги Ракової. Вона застерегла, що цей кодекс може знищити малий та середній бізнес, особливо у райо-нах та невеликих містах.

– Ситуація зараз революційна, народ волає. Якщо кодекс не ветують, то в країні розпочнеться збір під-

писів за відставку Уряду, – пригрозила Ольга Ракова.Не проігнорувати звернення Ракової депутатів поп-

росив голова облдержадміністрації Сергій Тулуб. А прийняття Податкового кодексу він назвав резонанс-ною, але неоднозначною подією.

– Адже сьогодні не можна мати єдиний підхід до тих підприємців, які працюють у Києві та, скажімо, у Жаш-кові, – вважає Сергій Тулуб. – Але Податковий кодекс – це необхідний крок до підвищення конкурентоздат-

ності економіки країни, до наведення порядку в під-приємництві. Також це крок до того, щоб усі суб’єкти підприємницької діяльності платили податки. Якщо всі уникатимуть оподаткування, то хто ж наповнюватиме державний бюджет?

Тому вже зараз депутати почали опрацьовувати про-позиції від черкаських підприємців. Потім обіцяють пе-редати їх до Верховної Ради.


фот

о Ол

ени

БЕРЕ

СТЕН

КО

фот

о На

талі

ї ЗАЇ

КИ

Депутати вирішили, що в облрадіфункціонуватимуть одинадцять комісій

Сергій Одарич: з трибуни – для всіх,в кулуарах – для своїх


№50 Молодь Черкащинивільна думка

БРЕЙН-РИНГ•У лівому куті

Валерій ЧЕРНЯК, 1952 р.н.,

Вінницький медичний інститут ім. М.І.Пирогова,

голова Черкаської обласної ради, заслужений лікар України,

кандидат медичних наук

У правому кутіЛеонід ТУМЕНКО, журналіст

– Валерію Петровичу, вибачте вже за банальність, але все ж таки вітає-мо вас з обранням на відповідальну посаду.

– Приймаю. Та насамперед скориста-юся можливістю і від себе та обласної ради привітаю всіх, хто причетний до місцевого самоврядування, із професій-ним святом. Будуть міцними органи са-моорганізації громад – то й життя кож-ного громадянина буде поліпшуватися.

– Ви здобули. А чи не втратили потенційні пацієнти висококласного лікаря, а обласна лікарня – талано-витого керівника?

– Ніхто нічого не втратив. Справжній лікар обов’язково має підготувати собі надійну зміну. Наведу цікавий приклад. Свого часу завідувача урологічного відділення обласної лікарні Степана Назаренка покликали працювати у найпрестижнішу лікарню України, що у Феофанії. Але якщо самому потрібна була допомога, то він оперуватися при-їздив у Черкаси до свого учня Миколи Яценка. Я ж із гордістю називаю імена тих, хто успішно замінив мене, це – Ва-дим Шевченко, Ігор Валовий, Олесь Іванов, Сергій Фесенко. Ці фахівці опе-рують уже краще за мене. Є кому замі-нити мене і на посаді головного лікаря. Так що сумувати нічого.

– Наш відомий земляк Олександр Ткаченко відразу, як його обрали Го-ловою Верховної Ради України, без-апеляційно заявив: я не перша осо-ба, але й зовсім не друга. А як скаже Валерій Черняк?

– Я – людина команди. Все своє сві-доме життя завжди був готовий до спів-праці, умів слухати.

– А якщо до останнього слова до-дати наприкінці частку «-ся»?

– Ні в якому разі. Слухатися – зовсім інше значення. Хоча, зачекайте, хто із батьків або вчителів не хоче мати слух-няних дітей чи учнів? Слухняний – це той, хто розуміє, що від нього потрібно.

– Вибачте, образити і не збирався.– Отже, людина команди чудово ро-

зуміє саму суть команди, її мету, шляхи втілення цієї мети у життя.

– І звісно ж, команда має поважати командира.

– А він нині на це заслуговує. Сергій Борисович Тулуб з першого дня своєї ро-боти на посаді голови обласної держав-ної адміністрації показав себе керівни-ком, для якого слово і діло – єдині.

– Дещо про свої спостереження. На сто днів керівництва Сергія Ту-

луба ви тримали слово на колегії ну зовсім не як головний лікар обласної лікарні. Тоді подумалося, що поса-да начальника управління охорони здоров’я та медицини катастроф уже у вашій кишені. Аж чую – ні. Але й на-далі на будь-якому заході об’єктиви фото- та телекамер фіксували вас поруч із першою особою. Гадалося, не до дощу це...

– Ви спостережливий. Повторюю – я людина команди. І завдання цієї коман-ди стало моїм не сьогодні й не вчора. А слухати, радитися – ці риси у моєму ха-рактері ще з юності. Чи не тому вже піс-ля двох років роботи тодішній головний лікар обласної лікарні Петро Холодій залишав мене виконувачем обов’язків заступника головного лікаря. Згодом Анатолій Фесун уже офіційно призна-чив мене заступником головного ліка-ря, після нього я очолив колектив лі-карні. Працював і головою профкому. За тридцять років роботи осягнув роль консиліуму та консенсусу.

– Посада і робота – нові. Як збирає-тесь планувати діяльність обласної ради?

– Обласна рада – орган колективний. Кожна фракція має право пропонувати свій порядок денний. Наша робота не повинна виходити за межі Конституції, законів, указів, регламенту обласної ради зрештою.

– От про регламент вас і запитаю: чи не настав час його змінити?

– Так! Але не настільки, щоб пішли гуляти розмови, що Черняк змінив рег-ламент під себе. А взагалі все у цьому світі вдосконалюється, і регламент не виняток.

– У попередньому скликанні депу-тат Володимир Лук’янець закликав колег «розібратися» із дачею ко-лишнього першого секретаря обко-му Компартії Олександра Андреєва. Свого часу навколо цього об’єкта поширювалося безліч пліток.

– І тоді, і зараз двома руками підтри-мую пропозицію Володимира Лукича – із комунальною власністю обласної ради треба-таки розібратися і навести в цій сфері належний порядок.

– Чи не натякаєте на вільний роз-продаж?

– Слово «вільний» вживаєте, щоб на-тякнути на зловживання? Як кажуть в Одесі – не дочекаєтесь.

– Але річ у тім, що попередні об-ласні ради зуміли запропонувати і вигідно продати.

– Ми, слов’яни, швидко звикаємо до злигоднів, але все-таки швидше – до розкошів: до автомобіля, вілли, крісла, столу, за якими воссідаємо. Але над кожним із нас є належний контроль.

– І досить часто крісло та стіл трансформуються у прозаїчне... ко-рито.

– Не буду вам заперечувати. Саме за це люди, м’яко кажучи, не любили владу. Вони пережили не одну владу, яка одно намагалася стати над ними, забуваючи, що ефективна влада – не та, що над людьми, а та, що для людей. На моє глибоке переконання, нинішня стає, та вже й стала, такою. В Україні вибудовується чітка вертикаль влади. З Києва, скажімо, і до Білозір’я.

– Але ж ради не вписуються у ту вертикаль. Досі вони існували пара-лельно. А як відомо, паралельні лінії ніколи не перетинаються.

– Це в геометрії. А в житті не завжди треба дотримуватися постулатів. Ще вчора український народ, а з ним й інші народи подивовувалися, як влада двох рівнів не те що не перетиналася, а гриз-лася. До чого дійшло, краще не згаду-вати. Та й хто згадає, тому око виймуть. Виборці чекають, що обласна державна адміністрація та обласна рада запра-цюють на спільний результат. І нинішня команда так і діє. Ось першого грудня відбудеться засідання колегії обласної державної адміністрації, на якій буде затверджено програму «Розбудуємо нову Черкащину» на 2011-2015 роки. А третього грудня сесія обласної ради буде її приймати.

– Тобто «освятите» цю програму. Але до вас було прийнято стільки програм, що їх список і запам’ятати важко, а тим паче виконати! Добри-ми намірами дорога до пекла вис-телена, а паперовими програмами – добробут людей.

– Тепер ви не будьте безапеляційним. Програма «Будуємо нову Черкащину» не писалася у кабінетах, в яких «тепло, світло, і мухи не кусають». Обласна ор-ганізація Партії регіонів звернулася до громад кожного населеного пункту з проханням назвати те, що треба зроби-ти у них сьогодні, завтра, післязавтра.

– І вже завтра запитають: що зро-били?

– І нинішній команді буде що відповіс-ти. Бо порожні слова – не її стиль.

– Хай ще раз гикнеться Володи-мирові Лук’янцю. Це він криком кри-чав, щоб депутатам обласної ради

не виділялися кошти, якими вони бу-дуть возвеличувати (зараз про таке кажуть «піарити») своє добре ім’я. Адже роздаватимуть не свої гривні, а з бюджету, тобто наші.

– Ще на першому засіданні президії обласної ради п’ятого скликання такою була і моя пропозиція. Але деякі депу-тати, як ви кажете, «криком кричали» залишити ці кошти у розпорядженні депутатів. Ви праві, цими грішми треба людям допомагати, але не від імені кон-кретного депутата. Наша рада шукати-ме правильний механізм.

– Ще повернуся до майна. Сво-го часу міський голова Христинівки Микола Наконечний бідкався, що обласна рада ніяк не хоче випуска-ти з рук територію і сам паливний склад. Навіщо? Адже користі більше від цього об’єкта саме громаді цього районного центру.

– Не будемо точково розглядати цю проблему. В обласній комунальній власності 145 об’єктів. І настав час при-скіпливо до них придивитися. Для цьо-го створимо спеціальну комісію.

– На практиці часто так складаєть-ся, що для того, щоб загубити спра-ву, створюють комісію.

– Обіцяю, що цього разу так не буде.– Всі плани не озвучуйте. Будь лас-

ка, деякі.– Давно перезріла реформа охорони

здоров’я.– Про неї аргументовано говорила

перший заступник глави Адміністра-ції Президента Ірина Акімова.

– І все правильно. Навіщо розпоро-шувати державні кошти на утриман-ня не ефективних закладів охорони здоров’я? Чи не краще звернути увагу на закупівлю новітнього обладнання, підбір кращих кадрів у перспективних закладах? Так само треба подбати і про реформування освіти. Тільки де-ржавницький підхід, тільки справи на користь людям – такий мій підхід.

– Дозвольте комплімент – скла-дається враження, що ви не тиждень на цій посаді, а все життя.

– Дякую, але це не поза. За посадою – тридцять років у медицині, у різних іпостасях. І завжди я був готовий до компромісу, вмів слухати.

– Над вами портрет Тараса Шев-ченка. Від попередників?

– Хай і мене український Пророк на-дихає на добрі справи. Будемо чужому вчитися, свого не забувати, працювати для людей.

фот

о Ро

ман

а КИ

РЕЯ

фот

о Ро

ман

а КИ

РЕЯ

51 грудня 2010

№50 Молодь Черкащини

У правому кутіЛеонід ТУМЕНКОЛеонід ТУМЕНКОЛеонід Т , журналіст

вільна думка

БРЕЙН-РИНГБРЕЙН-РИНГ•

Валерій

Вінницький медичний інститут ім. М.І.Пирогова,

голова Черкаської обласної ради, заслужений лікар України,

кандидат медичних наук

«Я готовийдо компромісу,вмію слухати»



огол

ошен

ня

рекл

ама

ситуація

Управління Національного банку Українив Черкаській області

Прес-службаЗ метою реалізації конституційного права громадян на звернен-

ня, в Управлінні Національного банку України в Черкаській облас-ті (далі – Управління), яке знаходиться за адресою : м.Черкаси, вул. Дашковича, 23, регулярно проводиться особистий прийом громадян керівництвом Управління.

Посадові особи Дні та години прийому

Начальник Управління Національного банку Перший та третій понеділокУкраїни в Черкаській області – кожного місяця з 15 до 17Забудський Сергій Анатолійович години

Заступник начальника Управління Другий та четвертийНаціонального банку України в Черкаській понеділок кожного місяця зобласті – 15 до 17 годиниШкарбан Людмила Юріївна

Графік особистого прийомугромадян керівництвом Управління

Запис на особистий прийом проводиться за телефонами:

36-04-00 та 36-04-01.

Упродовж 2010 року (станом на 18.11.2010) особисто до начальни-ка Управління та його заступників звернулося 34 громадянина.

Крім цього, з початку року надійшло 251 письмове звер-нення громадян.

Одночасно повідомляємо, що в Управлінні в робочий час з 9:00 до 18:00 функціонують

телефонна лінія «довіри» та «гаряча» лінія.За номером телефонної лінії «довіри» 33-99-38 можна от-

римати відповіді на запитання вкладників і кредиторів банків (фізичних осіб) щодо банківської діяльності.

За номером телефонної «гарячої» лінії 33-99-46 надають-ся консультації щодо роботи пунктів обміну іноземної валюти та операційних кас з питань проведення валютно-обмінних операцій.

Тим часом, коли в області тривають жваві розмови про забезпечення сільсь-ких учителів житлом, на Канівщині двоє педагогів із чималими освітніми заслу-гами, ризикують опинитися на вулиці. Їм ніде жити!..

Вже 32 роки у Ліплявсь-кому навчально-виховному комплексі, що в Канівському

районі, працює родина вчителів. Ще 1978 року Володимир та Лідія Лупини (на знімках) приїхали до Ліпляви

навчати дітей: тоді В о л о д и -мира Фе-доровича призначи-ли викла-

дачем фізики, а Лідію Григорівну – викладачем алгебри та геометрії. Відтоді вони випустили у світ вже не одне покоління школярів, й отримали за це не одну подяку. Обоє мають вищу категорію викладання та є «Відмінниками освіти України». Та коли мова зайшла про квадратні метри, – про за-слуги цих педагогів наче забули.

– Колись поряд зі школою планувалося будів-ництво восьмиквартирного будинку для вчителів. І нам пообіцяли в ньому квартиру, – розповідають вчителі. – А поки запропонували пожити у кімна-тах навчального корпусу №2, зведеному за кілька метрів від школи (належав районному відділу ос-віти). В одному крилі цього корпусу були кабінети для початкових класів, а в другому – жили вчителі. Класи та житлові приміщення мали різні виходи.

Проте, як часто буває – довгоочікуване зведення восьмиквартирного житла і по цей день не розпоча-лося. Тому Лупини безжурно мешкали собі у виді-лених кімнатах, вкладали в них гроші, роблячи ре-монти. Та останні чотири роки життя вчительської родини скидається на справжній курс виживання.

– 2006 року буквально на початку опалювально-го сезону від нашого житла відрізали опалення, яке йшло від шкільної котельні. Нам пояснили, що сис-

тема потребує ремонту, а коштів на це немає, – каже Володимир Лу-пина. – А підвести газ своїм коштом ми не могли, адже у нас не-має прав на це жит-ло, воно не є нашою власністю.

Рятували педаго-гів електрообігріва-чі та «буржуйка».

– Було таке, що серед зими у хаті вода замерзала! – бідкається Лідія Григорівна.

До того ж торік родина педагогів стикнулася зі ще одною бідою – їй відключили і водопостачання. А потім узагалі «порадили» переселитися, оскіль-ки в їхньому приміщенні планується відкриття ди-тячого садочка, який поки що працює при школі.

– Ми не проти переїхати з цього житла, – запев-няють педагоги. – Але ж нікуди. Як би ми не на-магалися, але в нас не вистачить власних грошей, щоб придбати будинок самостійно.

У селі зробили жест доброї волі й запропону-вали вчителям начебто альтернативне житло. Та Лідія і Володимир Лупини просто вжахнулися, коли побачили цей будинок.

– Ми змирилися б з тим, що це дуже маленька хата, але ні в які рамки не лізе, що вона в аварій-ному стані, жити там геть неможливо! – обурюєть-ся подружжя Лупин.

Непридатний для помешкання й інший запропо-нований варіант. Минулого тижня до сім’ї «юридич-них безхатченків» приходила ціла комісія у складі сільського голови, представників профспілки та райдержадміністрації. Педагогам порадили пере-їхати до приміщення в центрі села. Біда ж у тому, що то будівля старої школи, яку не експлуатують з 1978 року, і міститься вона через стіну з місцевою церквою.

Починаючи з 2006 року, Лупини неодноразо-во зверталися до різних установ та інстанцій. Їм обіцяли допомогти, але віз і нині там.


ДОВЧИТЕЛЮВАЛИСЯ•

Із педагогічними знаннями,але без хати

тема потребує ремонту, а коштів на це немає, – каже Володимир Лу-пина. – А підвести газ своїм коштом ми не могли, адже у нас не-має прав на це жит-ло, воно не є нашою

Який вихід?Питання сім’ї Лупин тримає на контролі голова облас-ного комітету профспілки працівників освіти і на-уки України Ольга Жалдак. Її дивує канівська історія:

– Нині в області, навпаки, намагаються всіляко забез-печити сільських учителів житлом. Ось нещодавно в Золотоніському районі придбали хати для педагогів. А ситуація із Лупинами – просто якийсь нонсенс.

За словами Ольги Жалдак, вирішити цю проблему можна було б у два способи: або ж залишити вчителів у їхньому освітньому помешканні й дозволити їм його приватизувати та провести до приміщення газ; або ж придбати для них придатну для життя хату. Але така в селі коштує 15-20 тисяч доларів. Виділяти подібні кош-ти з районного бюджету поки що ніхто не збирається. Тому заслуженим педагогом і пропонують старі та нікому непотрібні хатини. Відтак ціна вчительського житла – суто в грошах.

фот

о Ро

ман

а КИ

РЕЯ

фот

о Ро

ман

а КИ

РЕЯ

фот

о на

дані

гер

оям

и пу

блік

ації

На отакі «апартаменти» пропонують вчителям поміняти

їхнє звичне житло

Сім’я Лупин не проти переїхати з нажитого й обігрітого

каміном місця



Двоє підлітків змусили попотіти дебелих даішниківПогоню з міліцейськими мигалками й си-ренами, кілька аварійних ситуацій – таку картину, схожу на сцену з бойовика, спос-терігали нещодавно жителі району Хімсе-лище в Черкасах. Машина ДАІ на повній швидкості наздоганяла білі «жигулі». За кермом білої «п’ятірки» сиділо двоє… 16-річних юнаків.

Як пояснили в УДАІ УМВС України в Черкаській області, напередодні до міліції надійшла заява про

викрадення автомобіля ВАЗ-2105 білого кольору. Тому інспектори й розпочали відпрацювання всіх схожих автівок – зупиняли «жигулі» й перевіряли у водіїв документи. Та минулого тижня викрадачі самі себе виказали – не зупинилися на вимогу інспекторів і мерщій кинулися навтьоки. На щастя, вони погано орієнтувалися в місті й заїхали у глухий кут. Яке ж було здивування стражів порядку, коли викрадачами виявилися 16-річні підлітки (один із них школяр, дру-гий – студент одного з черкаських училищ).

Неповнолітній водій зізнався, що їм просто зама-нулося покататися. Планували тільки поїздити міс-том, а щоб ввести в оману міліціонерів, на викра-дені «жигулі» завбачливо начепили номери з чужого

«шевроле». За такі «пригоди» хлопців, напевне, буде притягнуто до кримінальної відповідальності.


ситуація

ПОКАТАЛИСЯ•

Люди, втомлені нестерпни-ми умовами проживання, та власник будівлі, якому наб-ридла судова тяганина, ніяк не можуть дійти згоди. Меш-канці гуртожитку стверджу-ють – їх хочуть виселити, щоб натомість облаштувати розва-жальний центр. У свою чергу власник переконує – людей не чіпатимуть. Треба тільки, щоб ті дали згоду на реконс-трукцію будівлі, аби створити на кількох поверхах соціальне житло.

За дорученням голови Черкаської облдержадміністрації Сергія Тулуба минулого тижня комісія ОДА та пред-ставники громадських організацій про-вели виїзне засідання, на якому вста-новили, що у будівлі вирізана система опалення, а приміщення – у вкрай занед-баному стані.

Людей продали разоміз будинком?

Більш ніж півсотні помешканців живе у згаданому гуртожитку, не знаючи на-певне, що буде з ними завтра. Лариса Стасенко (на знімку) заселилась у зло-

щасний гуртожиток ще 1995 року. А її чоловік – у далекому 1987-му.

Аби отримати кімнату, він пропрацював на чер-

каському «машбуді» більше 15 років.

– Я теж пра-цювала три роки на заводі, потім попала під скорочен-ня, – прига-дує Лариса С т а с е н к о . – Коли зава-гітніла, вже втрьох осе-лилися тут же. Нам на-

дали житло як для малосімей-

них. Спочатку все було добре.

Але в останні роки просто жах – нам не-

наче навмисне почали створювати нестерпні умо-

ви проживання. Хтось із жильців не витримав і пішов, як було куди. Я ж виховувалась в інтернаті, батьківської хати не маю, відповідно й переселитися нікуди. Ми вимагаємо нормального жит-ла, яке належало б нам за законом. 2006 року нас продали разом із будинком. Це стало зрозуміло, коли прийшли якісь не-відомі й почали відрізати нам воду. На кухню увірвалося кілька осіб, ніяких на-лежних документів не показали. Хотіли навіть відрізати воду у санвузлі, але я з сусідами виштовхали їх за двері. Відтоді ми користуємось тільки тими комуніка-ціями, які нам не встигли відключити. За-раз опалення відрізане, водопостачання на кухні – теж. Ми з сином змушені носи-ти воду з найближчої колонки чи з туале-ту. Взимку обігріваємося електрокаміна-ми. Діти почали пропускати школу, часто хворіють. Новий власник не звертає ува-ги на наші скарги. У грудні 2007-го, коли проводили засідання кредиторів, йому нагадали, що в гуртожитку мешкають люди, яких потрібно буде забезпечити житловою площею. Але нам не запро-понували ні житла, ні грошей на нього. Ми переконані, що ні про яке соціальне житло не йдеться, швидше – про обла-штування розважального центру.

Вся надія – на ФемідуВ історії з гуртожитком більше запи-

тань, аніж відповідей. Кожну претензію, висунуту мешканцями, спростовує влас-ник будинку, директор ТОВ «Прайм-буд» Сергій Капля, вважаючи право-мірним тільки рішення суду:

– Якщо суд визнає акт купівлі-прода-жу недійсним, ми повернемо гуртожиток у власність «Темпу» та будемо вимагати повернення коштів згідно із законом. Пе-ребої з електропостачанням та водою у мешканців – через несплату за послуги. ТОВ «Прайм-буд» викупило цей буди-нок у ВАТ «Темп» з метою проведення реконструкції будівлі і облаштування в ній соціального житла. Взагалі, цей бу-динок був передбачений для одиноких працівників, для тимчасового проживан-ня. Холостяки тим часом переженилися і вже займають не по одній кімнаті, як при заселенні, а по три. Тому й не згодні зі мною, бо на одне прізвище я готовий виділити одну квартиру, а не три. Відтак чекаємо вердикту суду.

Сергій Капля навіть дотримується но-вої теорії: буцімто частина збурювачів, які зараз піднімають шум довкола цього питання, не мають ніякого стосунку до заводу, колись самовільно захопивши житлові площі.

Отож крапку в історії з гуртожитком має поставити Феміда. Втім, його меш-канці, вже стомившись від блукання владними коридорами та прокуратурою, у справедливість судових рішень не вірять.


До теми.

Головний спеціаліст відді-лу експлуатації Управлін-ня житлово-комунального господарства Черкаської ОДА Ольга Калюжна розповідає, що на сьогодні в області 57 гурто-житків. 47 із них – в обласно-му центрі. Мешканці багатьох таких будинків мають проблеми: власник невідомий, питання врегулювання прав мешканців зависло, перебої з електро- і теплопостачанням. А найкритич-ніша ситуація – з гуртожитком по Горького, 4 у Черкасах. Уп-равління ЖКГ разом із керів-ництвом області шукає можливі шляхи вирішення проблеми. Поки що – безрезультатно.

Проблемнийгуртожитокна Горького, 4

Поки влада шукає вихід із ситуації, мешканці гуртожитку продовжуютьу судах воювати із власником будівлі

РЕКЛАМА

ТБ “Черкаська універсальна товарна бір-жа» проводить аукціон (біржові торги) з продажу майна банкрута ВАТ «Комплекс», який відбудеться 16.12.2010 р. о 10.00 за адресою: м. Черкаси, вул. О. Дашкевича, 4. Власник майна – ВАТ «Комплекс».Майно виставлене на аукціон (біржові торги): прості іменні акції загальною кіль-кістю 3 480 249 штук, що складають 18,91 % статутного фонду ЗАТ «Завод пакуваль-них машин «УпМАШ» номінальною вартістю акцій 3 480 249 гривень. Вартість продажу складає 17 545,00 грн., без ПДВ. Прийом заявок на участь в аукціоні (біржо-вих торгах) закінчується 13.12.2010 р.

Довідки тел.: 65-36-71,56-97-22, 8-067-218-34-48.ог

олош

ення

фот

о Ол

ени

БЕРЕ

СТЕН

КО

Хто і за яких обставин обрізав труби в гуртожитку,

з’ясує вже, мабуть, суд

Догралися до криміналу


Молодь Черкащини №50 новорічний настрійНА ЗАМІТКУ•

81 грудня 2010

Молодь Черкащини №50 новорічний настрійНА ЗАМІТКУНА ЗАМІТКУ•

Як улаштувати дитинінезабутнє свято на Новий рік

Насамперед згадайте, що діти люблять пода-рунки. Але ще більше – чарівництво, казку, сюрп-ризи! А Новий рік, зрозуміло, – найчарівніше свя-то на світі. Тому, які б подарунки ви не купили, не обмежуйтеся просто банальним їх врученням.

Як подарувати подарунокКупіть кілька подарунків. Один – тради-

ційно сховайте під ялинкою. Дрібні презен-тики покладіть малюкові в кишеньку куртки,

у чобіт чи шафку з його одягом. Можна сховати щось не гостре і не шоколадне під подушку. Тоді протягом кількох днів ваші син чи донька будуть знаходити сюрпризи в різних місцях і нахвалюва-ти спритного Діда Мороза.

Кожен подарунок упакуйте в блискучий папір, розкладіть сюрпризи в різні куточ-ки квартири і влаштуйте маляті «пригоду

з пошуком скарбів». Можете навіть намалювати карту чи до кожного подарунка причепити підказ-ку – куди йти і де ще шукати.

Для дітей молодшого віку підійде прості-ша гра – зв’яжіть усі згортки стрічкою чи блискучою мішурою – малеча знаходити-

ме сюрпризи один за одним!Якщо дітей на святі багато, влаштуйте

конкурси з призами для всіх. Наприклад, за-горніть маленькі подаруночки в блискучий

папір, натягніть довгу мотузку через усю кімнату, повісьте на неї подарунки на ниточках. Тепер по черзі зав’язуйте дітям очі хусткою, і нехай вони самі наосліп зрізають свої подарунки.

Вдалий і не банальний варіант – ско-ристатися послугами фірми, яка організує для вашої малечі незабутнє новорічне свя-

то, спогади про яке залишаться у дітей надовго.Непогано було б замовити святковий

торт. Такий сюрприз, без сумніву, викличе у дітей масу позитивних емоцій і вражень.

Не варто приводити дитину у великий магазин, примушуючи: вибирай, що хочеш, я тобі все куп-лю. По-перше, ніякого чародійства і сюрпризу так не вийде. По-друге, у дитини розбіжаться очі, вона захоче і те, й інше. І вибере поспіхом не ту річ, про яку мріяла весь рік. Зрештою, залишиться розча-рованою. Краще заздалегідь послухати, про що мріє малюк, і потайки придбати подарунки.

До речі, нове і вже популярне рішення: замовити подарунки, скориставшись пос-лугами інтернет-магазину. Так вам не до-

ведеться навіть виходити з дому і витрачати купу часу на їх пошуки.

Чудеса і чарівництвоЗапросіть Діда Мороза і Снігуроньку.

Запропонуйте дитині до приходу поважних гостей вивчити пісеньку, віршик, переодяг-

ніть її в новорічний костюм. Вона буде з радістю і хвилюванням готуватися до зустрічі. Купити таке вбрання вам не по кишені? Тоді замовте його на-прокат у відповідній фірмі.

Напишіть разом із дитиною лист Дідові Морозу. Якщо чадо тільки вчиться писати, для нього це буде чудовим стимулом опану-вати нові букви. Покладіть лист у конверт і

так само разом опустіть у поштову скриньку. Потім (уже наодинці) напишіть для малечі відповідь Діда Мороза – великими розбірливими літерами – і покладіть у вашу поштову скриньку. Малюк зможе прочитати лист самостійно і буде в захваті!

На балконі на снігу (якщо випав) можна великими черевиками зробити сліди і за-лишити якийсь подарунок. Покажіть сліди

дитині і скажіть, що вночі приходив Дід Мо-роз!

Дитина дуже чекає Діда Мороза, а запро-сити його у вас не вийшло? Нехай тато вийде на-чебто в магазин, переодягнеться в Діда Мороза і повернеться в оселю до маляти. Коли «Дідусь Мороз» піде, відразу прийде тато і у захваті роз-повість, як він щойно стикнувся з Дідом Морозом

у ліфті! До речі, костюм Діда Мороза і Сні-гурки – теж не проблема взяти напрокат.

Святкові новорічні ранки у дитсадку чи школі – теж неабияка подія для дитини. І взяти участь у святі, вбраним у своє новорічне вбрання казкового героя – це реально, завдяки фірмам з великим асортиментом костюмів напрокат.

Що подарувати малюковіМаляті до року дуже подобається все

яскраве, музичне, співуче, мерехтливе. Воно буде щасливе, якщо ви подаруєте

йому килимок із дзеркалами, кнопками, іграш-ками, різними поверхнями. По ньому можна пов-зати, натискати на іграшки, що пищать, торкати пальчиками м’які, пухнасті чи шарудливі поверх-ні, розглядати себе в дзеркало.

Гарним подарунком стане велике ігрове дере-во, на яке потрібно щось вішати, чи валіза з фі-гурками різних форм, знову ж із кнопками, ме-лодіями і мерехтливими ліхтариками.

Дітям від року до трьох сподобаються іграшки для ванни – фігурки, які можна приклеювати до плитки, крейда, якою мож-

на малювати на ванні (не хвилюйтеся, вона легко змивається водою), кораблики, пирскавки тощо. З такими іграшками маля буде охоче проводити багато часу у ванні.

Зрадіє дитина і м’яким іграшкам. Але пам’ятайте, що в цьому віці діти люблять усе гриз-ти і жувати, так що всі подарунки повинні легко пратися і не містити дрібних деталей, які малюк може проковтнути.

Подаруйте дитині конструктор із великих пласт-масових чи дерев’яних деталей і побудуйте разом будиночок.

Чудовим подарунком стане кінь-гойдалка, ма-шинка, на якій можна пересуватися, перебираю-чи ногами по підлозі.

У 3-5 років Щастям для дівчинки стане лялька. По-

даруйте дочці пупса, якого можна купати, переодягати, вкладати спати.

Хлопчику можна подарувати велику парковку з машинками чи щось пов’язане з піратами, ли-царями.

Гарним доповненням до свята стануть карна-вальні костюми: принцес та інших “красунь” – для дівчаток, і піратів, суперменів – для хлопчиків.

Дошкільнята зазвичай просять у Діда Мо-роза чи у батьків те, про що давно мріють. Так що слухайте підказки. Але якщо вам

нічого не “замовили”, подаруйте, наприклад, хлопчику настільний футбол чи хокей. Дівчинці – набір для перукаря чи дитячу кухню. Крім того, будь-яка дитина радітиме цікавому набору для малювання, блискучому пластиліну з формочка-ми та іншим подарункам для творчості. Гарним подарунком буде і книга з яскравими ілюстрація-ми пізнавального чи розважального змісту.

До речі, не забувайте, що на вулиці зима, і діти зрадіють снігокатам, санкам, ковзанам, лижам та іншим швидкісним засобам для катання зі сніж-них гір.

Кілька ідей для батьків, як зробити Новорічну ніч казковою і якими подарунками порадувати дітей – від майже немовлят до школярів

прочитати лист самостійно і буде в захваті!

реклама32-25-85

РЕКЛАМА



Корсунський пам’ятник українськимКорсунський пам’ятник українськимКорсунський пам’ятник українськимКорсунський пам’ятник українськимКорсунський пам’ятник українським

Ян і Наталка – слідами легенди

Пам’ятник вигідно вирізняється на за-гальному тлі світових монументальних посвят коханню. По-перше, відтворює улюблену й типову українську леген-ду про двох вірних закоханих: багатого хлопця і бідну дівчину. Сам пам’ятник майстерно виконаний у реалістичній манері й тонко передає почуття героїв. Розмір скульптур не набагато більший за людський зріст, вони не висяться на постаменті над перехожими, і тому цей пам’ятник люблять і за певну демокра-тичність, а ще – за дуже вдале розташу-вання, біля гори Янталки. Довкола Яна і Наталки завжди людно. Цей пам’ятник просто обожнюють закохані. У руках Наталки часто поломеніють весільні бу-кети, у ба-

сейні поряд виблискують монетки – на щастя. І молодята приїздять з різних районів.

Пам’ятник Яну і Наталці виконав ві-домий скульптор, заслужений діяч мистецтв України В’ячеслав Клоков, який також виготовив у Путивлі відомий бронзовий пам’ятник княгині Ярославні, дружині князя Ігоря. У 80-их роках мину-лого століття відбувалася реконструкція заповідного парку в Корсуні-Шевчен-ківському. Тоді ж на початку центральної алеї, на острові з чарівною горою Янтал-кою, і з’явилися «Ян і Наталка», прикра-сивши один із найбільших в Україні 100-гектарний парк. А в 2009 році здійснено задум автора композиції, і Ян з Натал-кою вдивляються у воду, яка подається в басейн. Перед ними виграє фонтан.

– Вони палко кохали одне одного, і тому наклали на себе руки, – так коротко окреслив суть легенди про Яна і Наталку один школярик.

А легенда розповідає, що у давні часи хлопець Ян, багатий польський шляхтич

(за іншою версією – конюший кня-гині), покохав бідну дівчину Натал-ку (покоївку з палацу). Але їм не судилося поєднати долі. Тож, під-нявшись на гранітну гору, вони кинулися в бурхливу Рось. А че-рез багато років постали у бронзі біля скелі, обійнявшись навічно. Матеріальну нерівність між ними виказує вбрання: Ян має гарне взуття і дорогий одяг, Наталка стоїть боса… Ян прийшов на по-

бачення повідомити, що його від-силають з Корсуня. Йде світанок, обох закоханих вже розшукують.

За мить вони вирішать назавж-ди залишитися удвох і загинути. А над ними здіймається і сама скеля Янталка: Ян і Наталка-Талка…

Гора ЯнталкаТакої географічної назви, мабуть,

більше ніде й не почуєте. А от легенди про вірне, але нещасливе кохання шлях-тича і бідної дівчини, як запевняють істо-рики, існували майже в кожному маєтку. В Корсуні вона могла виникнути, скажі-мо, наприкінці ХVІІІ ст., коли польський князь Станіслав Понятовський, племін-ник короля і претендент на престол, при-дбав маєток, а кращі європейські фахівці створили тут «корсунське диво» – палац і парк. Садиба Понятовського була однією з найкращих у Речі Посполитій. Довгий час острів із чарівною скелею, вкритий виноградниками, називався Дені, Деніс – на честь грецького бога Діонісія. Старі винні погреби у скелі тепер схожі на за-гадкову печеру.

Пізніше маєток за кошти казни вику-пив російський цар Павло і подарував князю Лопухіну, закохавшись у його доньку-красуню Анну. У ХІХ ст. і до 1918 року ХХ ст. тут панувала династія князів Лопухіних та Лопухіних–Демидових.

Згодом (до війни) біля Янталки був ра-дянський курорт: у колишньому княжому палаці працював будинок відпочинку залізничників, на Рось приїздило багато дачників.

Здається, що саме повітря навколо неї дихає історією та легендами. Непо-далік на одному з крутих берегів стояло прикордонне укріплення Київської Русі, поставлене Ярославом Мудрим у 1032 році. Не так далеко від гори було знайде-но два трипільські поселення. Від часів козаччини у Корсуні лишилися підземні хідники. Деякими ходами, кажуть, мож-на було виводити до річки коней.

А як не згадати про Тараса Шевченка, який приїздив у Корсунь до родича, тоді ще помічника управителя маєтку Варфо-ломія Шевченка, і вимальовував кожен

куточок парку! (На жаль, від тих малюнків і записів опального Кобзаря майже нічого не лишилося: вони були спалені на березі Росі). І як не згадати, що тут Шевченко востаннє закохався і мріяв одружитися з корсунською дівчиною Харитею…

Під старим деревом на Янталці шу-качі фіалок і скарбів досі тішать себе дивними оповідками про козацькі чи польські багатства. Скільки ще загадок береже ця земля? А скільки надій на серйозний туристичний бізнес, який би збагатив місто і водночас не зашкодив екології, особливо стану річки, яка й так потерпає!

Сучасність пам’ятокВзагалі, казковий палац, парк і не-

повторна природа цієї місцевості – це справжня перлина Центральної України, якою треба пишатися і берегти, як най-більшу коштовність. Граніти часів льо-довикового періоду і шумки-водограї на-гадують скелі Карпат, гладенькі валуни – ніби краєвиди Прибалтики. А туристи називають цю місцевість «маленькою Швейцарією».

І гора Янталка, і пам’ятник Яну і Натал-ці біля неї прекрасні о будь-якій порі року. Навесні сюди приходять насолодитися бузковими пахощами, відчути приплив натхнення і спокою. А влітку – поринути у кришталики шумків під горою. Зараз настав час задуми і світлого суму, який навіває осінній парк. Утім, гора Янталка у незвично теплому листопаді зазеленіла!

…Інколи скептики заявляють, що кор-сунська легенда про Яна і Наталку ви-никла вже в наш час. Вперше вона була опублікована в місцевій пресі всього близько 30 років тому. Ні для кого також не секрет, що біля пам’ятника закоха-ним, по інший бік головної алеї, стоїть легка символічна альтанка – данина ще одній версії виникнення назви скелі, на якій свого часу красувалася панська альтанка.

Та хай там що – а серед людей не зни-кає бажання вірити у прекрасне. І, без-перечно, гарна легенда мала своїх про-тотипів. Вона увіковічена в пам’ятнику і давно живе своїм життям, нагадуючи про вірність закоханих сердець і швид-коплинність життя.

Анна САВРАНСЬКА

Відомі у світі пам’ятники закоханим

вання, біля гори Янталки. Довкола Яна і Наталки завжди людно. Цей пам’ятник просто обожнюють закохані. У руках Наталки часто поломеніють весільні бу-кети, у ба-

задум автора композиції, і Ян з Натал-кою вдивляються у воду, яка подається в басейн. Перед ними виграє фонтан.

– Вони палко кохали одне одного, і тому наклали на себе руки, – так коротко окреслив суть легенди про Яна і Наталку один школярик.

А легенда розповідає, що у давні часи хлопець Ян, багатий польський шляхтич

(за іншою версією – конюший кня-гині), покохав бідну дівчину Натал-ку (покоївку з палацу). Але їм не судилося поєднати долі. Тож, під-нявшись на гранітну гору, вони кинулися в бурхливу Рось. А че-рез багато років постали у бронзі біля скелі, обійнявшись навічно. Матеріальну нерівність між ними виказує вбрання: Ян має гарне взуття і дорогий одяг, Наталка стоїть боса… Ян прийшов на по-

бачення повідомити, що його від-силають з Корсуня. Йде світанок, обох закоханих вже розшукують.

За мить вони вирішать назавж-ди залишитися удвох і загинути. А над ними здіймається і сама скеля Янталка: Ян і Наталка-Талка…

виноградниками, називався Дені, Деніс – на честь грецького бога Діонісія. Старі винні погреби у скелі тепер схожі на за-гадкову печеру.

Пізніше маєток за кошти казни вику-пив російський цар Павло і подарував князю Лопухіну, закохавшись у його доньку-красуню Анну. У ХІХ ст. і до 1918 року ХХ ст. тут панувала династія князів Лопухіних та Лопухіних–Демидових.

Згодом (до війни) біля Янталки був ра-дянський курорт: у колишньому княжому палаці працював будинок відпочинку залізничників, на Рось приїздило багато дачників.

Здається, що саме повітря навколо неї дихає історією та легендами. Непо-далік на одному з крутих берегів стояло прикордонне укріплення Київської Русі, поставлене Ярославом Мудрим у 1032 році. Не так далеко від гори було знайде-но два трипільські поселення. Від часів козаччини у Корсуні лишилися підземні хідники. Деякими ходами, кажуть, мож-на було виводити до річки коней.

А як не згадати про Тараса Шевченка, який приїздив у Корсунь до родича, тоді ще помічника управителя маєтку Варфо-ломія Шевченка, і вимальовував кожен

Відомі у світі пам’ятники закоханимВідомі у світі пам’ятники закоханимВідомі у світі пам’ятники закоханим

Корсунський пам’ятник українськимКорсунський пам’ятник українськимКорсунський пам’ятник українськимКорсунський пам’ятник українськимКорсунський пам’ятник українськимКорсунський пам’ятник українськимкуточок парку! (На жаль, від тих малюнків і записів опального Кобзаря майже нічого

Ромео і Джульєтті

Радісний пам’ятник поці-лунку, Україна. У 2002 році в Харкові було відкрито пам’ятник поцілунку, спроектований тоді ще маловідомим студентом Дмитром Іванченком. Постаті закоханих ніби летять у повітрі назустріч одна одній, з’єднуючись у поцілунку.

Пітерські «Ромео і Джульєтта», Росія. Цей пам’ятник скульптора Мат-вія Вайнмана, встановлений у Санкт-Петербурзі у 2007 році, присвячений

закоханим, що зустрілися на побачен-ні. Тут зберігають легенду про юних

Карла і Емілі, яким батьки не дозволяли одружитися.

Пам’ятник Джульєтті, Італія. В італійській Вероні кожен турист відвідує

старовинне подвір’я міста, де встановлено пам’ятник Джульєтті – героїні середньовічних

новел та трагедії Вільяма Шекспіра. Кажуть, що дотик

до скульптури, вже відполірованої місцями до блиску, приносить щастя в коханні.

«Побачення під парасолькою», Естонія. До речі, дуже симпатичний пам’ятник палко закоханим, які обійма-ються під парасолькою, вже давно прикрашає площу в м. Тарту.

«Розбиті серця» – пам’ятник вірності, Казахстан. У м. Тараз у 2007 році встановле-но пам’ятник Болату і Айнур, студентам, які разом навчалися в Англії. Вони покохали одне одного, і рідні вже готувалися до весілля. Але сталася тра-гедія: літак авіарейсу Баку – Актау, на

якому закохані летіли на канікули в гості до батьків, зазнав катастрофи.

У світовій мережі Інтернет, увівши в пошуковику «Пам’ятники закоханим», ви знайдете безліч цікавих пам’яток закоханим пінгвінам і орлам, котам, соба-кам і навіть закоханим ліхтарям! Так-так, у центрі Києва торік художник-коваль Володимир Білоконь установив оригінальний пам’ятник незгасимому коханню двох ліхтарів. Але, на жаль, немає в Мережі нічого про українських Ромео і Джульєтту. А це ж корсунські «Ян і Наталка» – пам’ятник сильнішому за саму смерть коханню, встановлений у Корсуні–Шевченківському.

Фот

о Ан

ни С

АВРА

НСЬК

ОЇ

мандри

10 1 грудня 2010


Із досьє підприємства Публічне акціонерне товариство «Ватутінський комбінат вогнетривів» — одне з найбільших в Україні підприємств з видобутку й переробки вторинних каолінів на шамот. З нього виго-товляються неформовані вогнетриви та інші вироби, які переважно застосовуються у чорній і кольоровій металургії, машинобудуванні та енергетиці. Загальний обсяг вогнетривів, вироблених торік в Україні, становить понад 361 тис. тонн, у тому числі кальцинованого каоліну (шамоту) 115,4 тонни, з яких 39 тис. тонн вироблено Ватутінським комбінатом вогнетривів. За 10 місяців нинішнього року тут вироблено його вже більше 100 тисяч тонн.

Історія підприємства веде свій відлік від 1961 року, коли розпочалося будівництво кар’єру з видобутку вторинного каоліну. Щедра природа подарувала Черкащині величезні родовища цієї копалини, одне з яких — Мур-зинське. Воно розробляється протягом кількох десятиліть. Окрім них, є ще кілька розвіданих родовищ, але їх використання планується у далекому майбутньому. За світовим рівнем якості каолін, що добувається у нашій області, — один із найкращих і майже не поступається китайському. Цінність глини визначається вміс-том оксиду алюмінію. Цей показник безпосе-редньо впливає на якість шамоту і, відповідно, вогнетривкої цегли. Таких каолінових родовищ, що мають промислове значення, у світі небага-то. Крім України і Китаю, вони є у США і Фран-ції. У зоні економічної зацікавленості комбінату залишаються запаси близько мільярда тонн вторинних каолінів, придатних для виробництва алюмосилікатних вогнетривів.

До складу комбінату входять кар’єр, виробнича потужність якого становить 600 тисяч тонн ка-оліну на рік, шамотовипалювальний цех потуж-ністю 320 тисяч тонн і автотранспортний цех. Шамот обпалюється в двох обертових печах.

1996 року комбінат приватизований. На сьо-годні 89 відсотками акцій володіє французька компанія IMERYS — одна з найбільших у світі з видобутку та переробки мінералів. На під-приємстві впроваджена система менеджменту якості відповідно до міжнародних стандартів ІСО 9001:2008, здійснюється низка заходів для поліпшення охорони навколишнього природно-го середовища.

Голова правління комбінату Воло-димир Віняр (на знімку), можна сказа-ти, новачок на підприємстві, адже пра-цює тут лише два роки. Однак саме з його приходом у колектив пов’язують рішучі зміни, які сталися тут останнім часом. Одні називають це революцією, інші — докорінною реконструкцією. І ті, й інші, очевидно, мають рацію. Хоч Володимир Васильович до цього й не працював на подібних підприємствах, однак відмінно володіє головним пред-метом — організацією виробництва. Його оновлення та модернізація ус-таткування стали головною точкою докладання сил колективу. Завдяки солідним інвестиціям французьких партнерів (у модернізацію підприємс-тва тільки за останні два роки вкладе-но 14 мільйонів гривень) виробництво вже майже повністю автоматизоване, технологічним процесом тепер уп-равляють за допомогою спеціальних комп’ютерних програм, а операторам залишаються лише контрольні функ-ції. Тільки на капітальний ремонт пер-шої печі витратили близько мільйона гривень. Це значно поліпшило якість кінцевого продукту. До того ж тепер значна частина процесу випалювання здійснюється не повністю природним газом, як раніше, а зі значною добав-кою альтернативного палива — соняшниковим лушпинням, що дає змогу заощаджувати до 40 відсотків природного газу й значно здешевлювати собівартість продукції. За-стосовується нова технологія підготовки каоліну до випалю-вання, що дає змогу вироб-ляти шамот на рівні світових стандартів; збільшується ви-пуск фракційного шамоту. По-чали випускати шамот підвищеної якості, чого досягли шляхом засто-сування спеціальних домішок. Відтак вміст оксиду алюмінію підвищиться до 45-50 відсотків. Усі ці перетворен-ня, наголошує керівник підприємства, були б неможливими без ініціатив-них, досвідчених працівників, яких на підприємстві багато. Це, зокрема, головний механік Василь Христюк, начальник шамотовипалювально-го цеху Сергій Матвійчук, головний енергетик Анатолій Ляхов.

Зрозуміло, нерентабельне застарі-ле підприємство не влаштовувало ні вітчизняних, ні іноземних акціонерів. Довелося, розповідає Володимир Ва-сильович, оптимізувати персональний склад цехів, скоротивши чимало пра-цівників. Лишилися кращі, ті, хто бажає

рости, підвищувати свій професійний рівень, удосконалювати виробництво. Це не порожні слова. Система нав-чання, запроваджена тут, передбачає саме щоденне зростання, адже лекції, які читають провідні науковці, досвід-чені практики, заняття з організації виробництва, технологій, як визнають самі робітники, дають багато. До того ж таке спілкування — завжди двосто-роннє.

— Система управління якістю, яку впровадили на підприємстві, — роз-повідає начальник відділу управ-ління якістю Павліна Мацульська, — допомогла виховати цілу плеяду відповідальних працівників. Цього до-сягли, зрозуміло, не за один день. Розроблені технологічні інструкції та низка методик відбору і паспортизації сировини й готової продукції, схема контролю якості продукції та вхідної сировини, які кожний рік перегляда-ються і актуалізуються, — стали осно-вою роботи кожного члена колективу. Удосконалюємо й лабораторний кон-троль. Випробувальна лабораторія укомплектована сучасним устаткуван-

ням для вимірю-вання і контролю якості

продукції і атестована на технічну ком-петентність органом з атестації Мінп-ромполітики України.

Ще одна важлива деталь: вироб-ництво шамоту здійснюється за обов’язкової умови збереження навко-лишнього середовища. Вся екологіч-на політика комбінату спрямована на оздоровлення довкілля, план заходів, розроблений з цією метою, неухиль-но виконують. Тільки нинішнього року в реконструкцію фільтрів очищення повітря вкладено півтора мільйона гривень. Ще мільйон пішов на встанов-лення додаткової системи очищення води. Торік рекультивували 31 гектар земель, які були у користуванні ком-

бінату, тепер вони повністю придатні для ведення сільськогосподарських робіт. Ще сім гектарів планують повер-нути аграрникам нинішнього року. На розгляді питання будівництва за кошти комбінату другої нитки водогону для жителів міста, яке планують розпочати наступного року.

Робітникам комбінату працюється комфортно. Борючись за високу куль-туру виробництва, розвиток підпри-ємства, тут не забувають про кожного трудівника. Маючи непогані заробітки (середня зарплата на підприємстві близько трьох тисяч гривень), праців-ники користуються медкомплексом, де до їхніх послуг — зал лікувальної фізкультури, кабінети гідромасажу, фіто- й ароматерапії, стоматологічний та гінекологічний. Щороку 120 сімей працівників комбінату відпочивають на базі «Вогнетривник», яка розміщена на чорноморському узбережжі. Члени товариства садоводів «Сонячне» (а це 1200 працівників та пенсіонерів комбі-нату) вдячні своєму підприємству за вагому підтримку.

…Нині продукція комбінату постав-ляється більш як 40 компаніям у 16 країн Європи. Комбінат періодично за-являє про себе на міжнародній вистав-ці CERAMITEC у Мюнхені. За високу якість продукції ПАТ «Ватутінський комбінат вогнетривів» нагороджено Інтернаціональною діамантовою Зір-кою якості (Мексика), Золотою аркою Європи (Іспанія), дипломом «Вища проба» та дипломом переможця кон-курсу «100 кращих товарів України» на вітчизняному державному рівні. Однак найвищі досягнення колективу — ще попереду, адже каолінові родо-вища Ватутіного не мають аналогів в Україні. Унікальна за своїм хімічним складом і якістю продукція комбінату користується дедалі більшим попитом. Окрім вогнетривів для металургійних комбінатів, продукція з Ватутіного зна-ходить широке застосування і в інших галузях, зокрема в будівництві. При-міром, з метакаоліну, який тут вироб-ляють, виготовляють високостійкий та водовідштовхувальний бетон для будівельників.

Назва «каолін» походить від назви місцевості в Китаї – КАО ЛІНЬ (бук-вально перекладається як «висока гора»), де вперше почали добувати білі глини. Висока гора — назва певною мірою символічна. Взявши собі за орієнтир високу планку якості, ватутін-ці упевнено йдуть до мети, долаючи на цьому шляху всі перешкоди. І в цьому їхня перемога й завтрашній день.

Владислав КИРЕЙ

чали випускати шамот підвищеної якості, чого досягли шляхом засто- ням для вимірю-

1 грудня 2010Молодь Черкащини №50 під знаком якості

«ВИСОКА ГОРА»ВАТУТІНСЬКИХ ВОГНЕТРИВНИКІВ

фот

о М

арин

и КО

РОЛ

ЬОВО

Ї

фот

о М

арин

и КО

РОЛ

ЬОВО

Ї

фот

о М

арин

и КО

РОЛ

ЬОВО

Ї

11 1 грудня 2010

№50 Молодь Черкащиничеркаси-спорт

Сто

рін

ку

під

готу

ва

в О

лег

КУ

КС

А

Волейбол. Чоловіки. Суперліга станом на 29 листопада

М Команда I В П СП О

1 Локомотив 12 9 3 30:9 28 2 Кримсода 12 8 4 26:16 243 ІмпексагроСпорт 12 8 4 27:18 244 Локо-Експрес 12 7 5 24:21 215 Будівельник 12 6 6 24:20 20 6 Юракадемія 12 7 5 24:22 197 Фаворит 12 3 9 10:30 88 Буревісник 12 0 12 4:36 1

6 тур (27 – 28 листопада)Локомотив – Локо-Експрес 3:0, 2:3Кримсода – Юракадемія 2:3, 3:1Імпексагро – Будівельник 3:1, 3:2Фаворит – Буревісник 3:0, 3:1

Баскетбол. Чоловіки. Вища лігастаном на 29 листопада

7 тур (27 – 28 листопада)Черкаські Мавпи – Пульсар 100:62, 86:51Вінницькі Зубри – Волиньбаскет 86:81, 75:90Стріба – Тернопіль 100:64, 93:66

ГРУПА БМ Команда I В П О

1 Черкаські Мавпи 12 11 1 232 Волиньбаскет 12 10 2 22 3 Вінницькі Зубри 12 8 4 204 Спортліцей 12 5 7 175 Пульсар 12 5 7 176 Стріба 12 3 9 157 Тернопіль 12 0 12 12

Волейбол. Жінки. Суперліга станом на 29 листопада

6 тур (27 – 28 листопада)Галичанка – Волинь (4-5 грудня)Джінестра – Хімік 1:3, 1:3Круг – Сєверодончанка 1:3, 0:3Керкінітіда – Орбіта 3:0, 3:1

М Команда I В П СП О

1 Хімік 12 10 2 34:15 30 2 Галичанка 10 8 2 27:14 22 3 Сєверодончанка 12 7 5 25:20 214 Круг 12 7 5 24:21 205 Волинь 10 6 4 22:17 18 6 Джінестра 12 8 4 22:21 187 Керкінітіда 12 2 10 14:31 88 Орбіта 12 0 12 7:36 1

Баскетбол. Чоловіки. Перша ліга

2 тур (27 – 28 листопада)Інваспорт – Черкаські Мавпи-2 64:71, 72:66

ЗНАЙОМСТВО ЗБЛИЗЬКА

Хортинг – новий вид спорту в Черкасах

•

Черкаські волейбольні клуби зіграли чергові поєдинки чемпіонату України. І якщо чолові-кам з «ІмпексагроСпорту» рідні стіни допомог-ли, то жінки з «Круга» програли обидва поє-динки.

Підопічні Юрія Мельничука здобули п’ять очок із шести можливих у матчах із чернівецьким «Будівельником-Буко-виною» – 3:1 і 3:2. Першого дня господарі відчутно про-грали стартову партію, втім, у наступних трьох домінували на майданчику, не дозволивши супернику подолати 20-оч-кову позначку. Особливо слід відзначити гру Олександра Жуматія, який забив майже усе і був справжнім лідером команди. Початок другого матчу не віщував черкащанам ніяких проблем. Вони легко виграли дві партії, але потім, очевидно, вирішили, що справу зроблено, і дещо заспо-коїлися. Гості цим скористалися, вигравши у напруженій

боротьбі третій сет, а в четвертому перемогли із солід-ним відривом. Та все ж гравці «ІмпексагроСпорту» зуміли зібратися і виграли п’яту партію (15:12).

Наступні поєдинки чемпіонату України черкаська коман-да проведе 18-19 грудня у Харкові з «Юракадемією». А 3-5 грудня у Черкасах відбудеться III етап Кубка України. За два місця у фіналі змагатимуться «ІмпекагроСпорт», «Ло-комотив», «Будівельник-Буковина» та «Буревісник».

А ось волейболістки «Круга» у матчах із «Сєверодончан-кою» не змогли набрати жодного очка – 1:3 і 0:3. Госпо-дарки дуже невдало діяли на прийомі, особливо в цьому плані «відзначилася» ліберо Олександра Коляда. Та й інші волейболістки «Круга» діяли не набагато краще. Тож по-разки «Круга» можна вважати закономірними.

В останньому турі I кола 11-12 грудня черкащанки у Юж-ному зіграють із лідером чемпіонату «Хіміком».

БАСКЕТБОЛ. ВИЩА ЛІГА

Лідерина проміжному фінішіВ останньому турі I кола чемпіонату України «Черкаські Мавпи» доволі легко розібралися на своєму майданчику з рівненським «Пуль-саром», здобувши дві переконливі перемоги – 100:62 і 86:51.Господарі відразу взялися до справи і в середині стартової чверті повели – 18:4. Снайперські здібності сповна продемонс-трував Михайло Насеннік. Свої 17 очок він набрав завдяки май-же ідеальній реалізації дальніх кидків – 5 із 6-ти. Після цього господарі дещо заспокоїлись, і перша половина гри завершила-ся з досить прийнятним для рівненців рахунком – 47:38 на ко-ристь «Мавп». Ключовим епізодом матчу став початок третього періоду, в якому черкащани знову, як і на початку, ввімкнули великі швидкості, здійснивши ривок – 10:0. Після такого спурту суперника гості так і не оговталися. В ці хвилини кошик «Пуль-сару» найбільше бомбардували Панасюк та Абдрахманов, які в підсумку набрали відповідно 18 та 16 очок.

Не мали проблем підопічні Володимира Холопова і в другому матчі. Нестримним був форвард «Мавп» Сергій Мякінін, який влучно атакував із середньої дистанції, а в підсумку набрав 21 очко і став найрезультативнішим гравцем матчу. На один пункт менше до свого активу записав Максим Пархоменко.

У цьому турі другої поразки в чемпіонаті зазнав луцький «Волиньбаскет», тож на проміжному фініші черкаська команда одноосібно очолила турнірну таблицю групи «Б».

Друге коло «Черкаські Мавпи» розпочнуть 11-12 грудня домашніми поєдинками з аутсайдером групи БК «Тернопіль».

•

фот

о Ро

ман

а КИ

РЕЯ

ВОЛЕЙБОЛ. ЧЕМПІОНАТ УКРАЇНИ•

Зіграли по-різному

Розмаїття напрямків бойових мистецтв, пред-ставлених у Черкасах, збагатилося новим видом – хортингом. Тренування проводитимуться на базі Школи бойо-вих мистецтвім. В. Синєбрюхова.

Колискою виникнення цього спорту став острів Хортиця, тому поход-ження назви зро-зуміле. Більше року, як хор-тинг офіцій-но визна-ний в Україні видом спорту. Він включає гімнастичні комп-лекси і правильні фізичні наван-таження (залежно від віку, ваги і росту). Незважаючи на «молодий вік», уже діють клуби хортингу в Іспанії, Англії, Литві, Росії, США, Німеччині – загалом у більш ніж

20 країнах світу.Хортинг – це версія

боїв без правил у вигляді двораундового комп-

лексу. Перший раунд – у шортах і рука-

вичках 12 унцій, дозволені удари в голову (ок-рім потилиці), по корпусу,

всі удари ногами

(крім паху і суглобів), з кидками із ко-

роткого партеру на продовженні атаки зі стійки. Другий раунд – без рукавичок (за-боронені удари руками в голову), можуть вийняти капу. Діє жорстка і реальна бойова система само-оборони і, відповідно, нападу.

Представництво Всеукраїнсь-кої федерації хортингу в Черкась-кій області очолила президент Школи бойових мистецтв ім. В.В. Синєбрюхова та клубу «Ронін», неодноразовий чемпіон Кубка світу, Європи та Чемпіонату Ук-раїни, співробітник Академії по-жежної безпеки ім. Героїв Чор-нобиля, старший лейтенант СЦЗ Аза Шульга.

– Унікальність хортингу в тому, що, окрім фізичного розвитку, покращується загальний психо-логічний стан, – розповіла Аза Шульга. – Людина стає впев-нена у собі, оскільки розуміє, що завжди може захиститися. Спортсмени, які займаються хортингом, мають високий рі-вень підготовки і можуть досяг-ти значних висот у спортивній кар’єрі в будь-якому іншому на-прямку бойових мистецтв. Почи-нати заняття хортингом можна зі шкільного віку.

спорту в ЧеркасахРозмаїття напрямків бойових мистецтв, пред-ставлених у Черкасах, збагатилося новим видом – хортингом. Тренування проводитимуться на базі Школи бойо-вих мистецтвім. В. Синєбрюхова.

Колискою виникнення цього спорту став острів Хортиця, тому поход-ження назви зро-зуміле. Більше року, як хор-тинг офіцій-но визна-ний в Україні видом спорту. Він включає гімнастичні комп-

20 країнах світу.Хортинг – це версія

боїв без правил у вигляді двораундового комп-

лексу. Перший раунд – у шортах і рука-

вичках 12 унцій, дозволені удари в голову (ок-рім потилиці), по корпусу,

всі удари ногами

(крім паху і суглобів), з кидками із ко-

роткого партеру

РЕКЛАМА

Цього разу волейболістки «Круга» атакували не так влучно, як у попередніх

матчах із Керкінідою

12 1 грудня 2010

Молодь Черкащини №50 під знаком якості

– Розкажіть, у чому ексклюзив-ність саме черкаського батона «Нива»?

– Такі батони виготовляли ще з ра-дянських часів. За класичною рецепту-рою печуть їх і сьогодні хлібокомбінати по всій Україні. Як на мене, секрет по-пулярності біленького батона – у вда-лому співвідношенні ціна – якість. До того ж, наше підприємство з моменту створення взяло шлях на модерніза-цію виробничих потужностей. Дуже ус-пішно показала себе придбана в 2005 році лінія виробництва батонів компанії «Gostol-Gopan» (Словенія). До речі, ми були першими в державі, хто зважився встановити недешеве, але європейсь-кого рівня обладнання. Тож спробува-ли на цій лінії виготовляти і наш батон. Спочатку в колективі були побоюван-ня, адже велика різниця між нашими стандартами зерна та європейськими (українське зерно не нижчої якості, ніж, скажімо, європейське, просто перевіря-ють його за різними показниками). Та результати експерименту перевершили наші сподівання – завдяки інтенсивно-му замішуванню та іншим характерис-тикам лінії батон вийшов на славу.

– А як новацію сприйняли пра-цівники і споживачі, адже побутує думка, що секрети випікання хліба відомі вже давно, й щось нове може навіть зашкодити?

– Спочатку серед працівників були й такі думки, але мені здається, що це просто був об’єктивний страх перед будь-чим новим. А вже невдовзі всі пе-реконалися в користі модернізації, най-більше – споживач. Новий батон заво-ював прихильність не лише черкащан, а й жителів багатьох інших областей. Наведу кілька цифр: у перші тижні піс-ля встановлення нової лінії ми випікали лише 8 тисяч батонів на добу, хоча об-ладнання дозволяло й 43 тисячі. Сьо-годні ж на повну потужність працюють уже дві такі лінії, а третю запустимо вже незабаром. Щодо смакових влас-тивостей, то тут належне слід віддати нашим працівникам, які й на новому обладнанні зберегли смак того батона, який уже здавна припав до вподоби споживачам. Ба навіть більше – покра-щили його! Хотілося б відзначити вклад у цю справу багатьох працівників, але найбільше – провідного інженера-тех-

нолога Хлібозаводу №3 Людмили Гончар.

– Відомо, що випекти якісний хліб можна лише з якісного борошна. Але ж сучасна хімічна наука дає змогу, завдяки додаванню деяких компо-нентів, зробити хліб і пухкішим, і білішим, і на смак кращим?..

– Але не кориснішим! Тому ми й не користуємося розпушувачами, підсилю-вачами смаку чи ще якимись хімічними домішками. Використовуємо лише на-туральну сировину, причому ретельно

її перевіряємо, навіть на вміст генетич-но модифікованих організмів. Що ж до борошна, беремо його зазвичай у чер-каських виробників, іноді у вінницьких і полтавських. Спостерігається цікава ситуація – попри збільшення попиту на хлібобулочні вироби з борошна вищого гатунку, не спадає попит і на сірий хліб – з борошна другого гатунку (і така тен-денція, до речі, тільки в нашому регіоні). А взагалі, виробники борошна зараз воліють виготовляти тільки найякісні-ше, а з другим сортом – проблема.

– А як щодо ціни на хліб? Чи дає змогу розвиватися підприємству обмеження рентабельності на рівні п’яти відсотків?

– Мушу сказати, що здорожчання борошна, газу, запчастин та інших складових вартості хліба, не може не позначитися й на ціні продукту номер один. На мою думку, слід також підняти заробітну платню працівникам галузі (лише на нашому підприємстві близь-ко тисячі працівників). Споконвіку про-

фесія пекаря була в суспільстві шано-ваною, а сьогодні, на жаль, молодь не дуже охоче йде навчатися цій справі.

– Чи дошкуляють ВАТ «Черка-сихліб» конкуренти?

– Не маємо з ними жодного клопоту – зі справжніми, які дбають про якість хліба. Але є й такі, що виготовляють «продукцію» мало не в гаражі, при-чому стараються робити щось схоже на асортимент нашого підприємства – «плетінку» чи булку «Дніпровську» – зловживаючи тим, що до цих назв і

смаку покупці вже звикли. До таких «виробників» не завадило б застосу-вати всю суворість державного конт-ролю за якістю. Хочу сказати, що для колег ми завжди відкриті – й екскурсію підприємством проведемо, і техніку покажемо – адже дбаємо не лише про прибуток, а й про розвиток усієї галузі. Конкуренція має бути цивілізованою.

– Які завдання сьогодні стоять пе-ред колективом підприємства?

– Серед таких зараз впровадження системи якості «HASP». Це й нас дис-циплінуватиме, і дасть змогу спожи-вачеві дізнатися про рівень якості про-дукції. До речі, асортимент продукції має незабаром розширитися, в тому числі – і за рахунок овального за фор-мою хліба – за відгуками споживачів, та й за світовим досвідом, він зручні-ший за круглі різновиди. Нам важливо зберегти те особливе тепло хліба, що з’являється тільки тоді, коли до його на-родження підходять з душею.

Спілкувався Роман КИРЕЙ

Особливий смакчеркаського батона

Відкрите акціонерне товариство «Черкаський хлібокомбінат» визнано переможцем Всеукраїнсь-кого конкурсу якості продукції «100 кращих товарів України» 2010 року на регіональному рівні та лауреатом Всеукраїнського конкурсу на державному рівні. Нагородження переможців, лауреатів та фіналістів цього престижного конкурсу відбулося 9-10 листопада 2010 року в Києві. Черкаські пекарі презентували на конкурсі батон «Нива».Про те, як колектив ВАТ «Черкасихліб» долає шлях до визнання, наша розмова з головою прав-ління цього підприємства Оленою Володимирівною Татариновою.

Секрети батонів «Нива»Батони «Нива» ввійшли до сотні кращих товарів України в номінації «продовольчі товари», тому що в їхню рецептуру входить тільки натуральна сировина: борошно пшеничне вищого ґатунку, олія соняшникова, цукор, сіль кухонна, дріжд-жі. Ці смачні булочні вироби мають довгасто-овальну форму, з чіткими косими надрізами. Поверхня їх глянсувата, верхня скоринка ніжна, тонка, м’яка на дотик. М’якушка – добре про-печена, еластична, з розвинутою пористістю. Завдяки своєму приємному смаку, ідеальному зовнішньому вигляду, зручній та яскравій упаковці батони «Нива» смакують споживачам не лише в Черкаському регіоні, а й за його межами. Саме за цей вид продукції експерти конкурсу нарахували найвищу кількість балів, а колектив підприємства отримав Диплом ла-уреата конкурсу «100 кращих товарів України» 2010 року та пам’ятну статуетку.

Подана на конкурс 2010 р. продукція оцінюва-лась за 15 основними критеріями і 9 додаткови-ми. Це, зокрема, її якість, конкурентоспромож-ність та рівень стабільності якісних показників, рівень споживчих властивостей та ін.

Вже другий рік поспіль “Черкаський хлібоком-бінат” бере участь у Всеукраїнському конкурсі якості продукції “100 кращих товарів України”, і це стає доброю традицією. Залучаючись до змагань такого високого рівня, колектив заводу підтверд-жує вміння працювати єдиною командою та вирі-шувати найскладніші і найважливіші завдання.

Для довідки«Черкаський хлібокомбінат» позиціонується на ринку як виробник широкого асортименту хлібобулочних та кондитерських виробів, виготовлених виключно з натуральної сиро-вини.

Підприємство існує з 1932 року. За цей пе-ріод напрацьовано неабиякий досвід.

Сьогодні ВАТ «Черкасихліб» посідає почесне третє місце в Україні за обсягами виробниц-тва та лідирує у впровадженні нових техноло-гічних ліній і процесів.

Підприємство виробляє понад 270 най-менувань хлібобулочної та кондитерської продукції: хліб, булочні та здобні вироби, кондитерські вироби, сухарі, соломка та всілякі бублики. Розмаїто представлена кондитерська група: печиво в асортименті, пряники в асортименті, кекси в упаковці, біс-квіти – з курагою, родзинками, какао, асорті та ін. Вся продукція за характеристиками й маркуванням відповідає вимогам нормативної документації. На підприємстві впроваджуєть-ся система управління безпечністю харчових продуктів відповідно до вимог стандарту ДСТУ 4161-2003.

Продукція підприємства реалізується через власну торгівельну мережу «Формула Сма-ку», яка налічує 25 торгівельних павільйонів у місті Черкаси та 7 по області. За останній рік ринок збуту продукції значно розширився: хлібом та хлібобулочними виробами охоплені Черкаська, Київська, Полтавська, Дніпропет-ровська та Чернігівська області, а конди-терськими – майже всі області України.

фот

о М

арин

и КО

РОЛ

ЬОВО

Ї

Зліва направо: голова правління Олена Татаринова; маркетолог Андрій Демчен-ко; менеджер з продажу Ірина Крамар; начальник відділу маркетингу Наталія Шульга; головний технолог Світлана Шевченко

13 1 грудня 2010


ЩО ДО ЧОГО•

Лікар ЧЕПУРНИЙ Юрій Миколайович

УРОЛОГАНОНІМНОКваліфікована діагностика і лікування

захворювань сечостатевої системиПоліклініка першої міської лікарні каб. 511 до 17.00

т. 45-13-04, 097 444-88-11Ліц. АВ №511958 МОЗ Укр. від 19.02.10 р.

НЕВРОПАТОЛОГДанько Руслан Володимирович

Кандидат медичних наук

Ліц

. МО

ЗУ

АВ

№11

6339

від

19.

04.0

6

Лікування гострого болючого синдрому

Головний більЗахворювання хребтаУЗД (доплерографія)

судин голови та шиї

м.Черкаси, вул.Менделєєва, 11т. (0472) 32-98-30, 050 352-36-67Черкаський пансіонат ветеранів

не хворіємо

До вибору мінеральної води слід підходити не менш відповідально, аніж до вибору будь-якого продукту харчування. Мінеральна вода справ-ді має лікувальний ефект, але лише за умови, що її вживають правиль-но. Не нашкодь – головне правило, якого слід дотримуватись, вибираю-чи воду.

Мінеральні води поділяють на дві групи – сто-лові та лікувальні. Інформація на етикетці – один з орієнтирів при купівлі мінералки. На етикетці має бути вказано – до якої групи належить вода та який рівень її мінералізації. Якщо мінералі-зація води більша за 500 міліграмів на літр, то вона вже вважається лікувальною, і перед її вживанням обов’язково слід порадитися з ліка-рем. На цьому наголошують і черкаські медики, які здавна застосовують мінеральні води у ме-дичній практиці.

Кожному – своя вода– Мінеральну воду (пе-

реважно хлоридну) ми за-стосовуємо при лікуванні гастритів, коли у пацієнта понижена секреторна фун-кція шлунка, – розповідає «Молодіжці» лікар з 50-річ-ним стажем, гастроенте-ролог Черкаської місь-кої поліклініки №5 Марія Прокопова (на знімку). – У період загострення хвороби вдаємося до медичних препаратів, а в період її «затихання» – доліковуємо пацієнта мінералкою. Рекомендуємо вживати воду за 15-20 хвилин до початку прийому їжі. При підви-щеній кислотності шлункового соку, виразковій хворобі, антральному гастриті, функціональній шлунковій диспепсії лікарі застосовують гідро-карбонатні води. Це «Березівська», «Лужансь-ка», «Поляна Квасова», «Боржомі», «Свалява». Гідрокарбонатні води слід пити за годину до або через годину-півтори після трапезування.

Гідрокарбонатну воду призначаємо на другому етапі лікування.

Ні – самолікуванню– Інколи, звернувшись до нас, пацієнт уже

орієнтується, яку воду слід обрати при його за-хворюваннях, – розповідає лікар-гастроенте-ролог П’ятої міської поліклініки Анна Боєва. – Проте, не всі знають, що є перелік хвороб шлунково-кишкового тракту, при яких навіть столову мінеральну воду вживати не бажано. Категоричне ні – при відкритій виразці шлунка або виразці дванадцятипалої кишки, адже вжи-вання мінералки може призвести до розширення порожнини шлунка. Ми ніколи не призначаємо газовану воду при захворюваннях кишківника. Також при кровотечах, бо вживання води може спровокувати загострення хвороби. Сильногазо-вана мінералка при виразці шлунка здатна на-віть призвести до його розриву. Мінеральна вода діє на організм людини як ліки, а тому її потрібно пити виключно за призначенням лікаря, і ні в яко-му разі не займатися самолікуванням.

Усьому свій часКупуючи воду в магазині, варто звертати ува-

гу на її натуральність, термін придатності, вироб-ника. Марія Прокопова схильна більше довіряти мінеральним водам у скляних пляшках, надто ж тим, що придбані в аптеках. Найякіснішими тра-диційно вважають мінеральні води, що є про-дуктом західноукраїнських країв та Кавказу.

Лікувальна мінеральна вода має значно біль-ший вміст мінералів, тому термін її вживання здебільшого обмежений – не більше місяця. Бо вона починає втрачати свої властивості вже че-рез добу. Тобто краще випивати куплену міне-ралку того ж дня, щоб вона не «видихувалась» і не втрачала лікувальні властивості. Солі не роз-падаються, але ж гази – виходять.

Столові води мають меншу кількість активних речовин, і тому їх можна вживати в більшій кіль-кості, ніж лікувальні. Ці води рекомендовані як додаток до харчування.


НА ЧАСІ•

Завтра зима: виживаємо в холодиСім правил, що допоможуть “бодрячком” пережити морозну зиму.

• Головне в холоди – не втрачати бадьорості духу

Коли ваше самопочуття різко погіршується (слідом за похолоданням на вулиці), цьому є два пояснення – або настала раптова зима, або ви елементарно занедужали, й імла за вікном тут ні до чого.

Та в будь-якому разі вміння пережити холодну пору і при цьому не замерзнути й не занедужати, завжди вам знадобиться.

• Пийте на здоров’я

Тільки без цукру і по можливості без кофеїну – ці два компоненти не надто дружать з імунною систе-мою. Ідеальний варіант – трав’яний чи зелений чаї. Шість-вісім склянок на день – і особистий лічильник енергії стрімко поповзе вгору. Взимку рідина особ-ливо потрібна організму: вологості в повітрі менше, і квас за рогом не продають.

• Вимикайте світло

Енергії стає менше – сил немає – депресія плете свою павутину. Вихід один – довго і результативно спати. Краще робити це в темній кімнаті: так тіло по-максимуму виробляє гормон мелатонін, який дає імунній системі нові сили для боротьби. А ще – елек-трика зекономиться.

• Не бійтеся часнику

Говорячи про здоров’я взимку, не можна не згадати про часник. Сірчані сполуки, які містяться в ньому, підвищують активність Т-лімфоцитів і макрофагів – клітин імунної системи, які відповідають за бороть-бу із застудою, обмороженням і енерговампіризмом. А запах можна перебити лимонним соком. Чи, якщо ви такі вибагливі, спеціальним спреєм.

• Мийте руки

Оскільки вірус грипу передається не стільки стате-вим, скільки контактним шляхом, просто потиснути руку зараженому колезі досить, щоб тиждень про-валятися в ліжку. Перед тим як торкатися немитими руками обличчя, носа чи очей, сходіть у ванну і як слід вимийте руки з милом. Але не перестарайтеся: одна річ – елементарна гігієна, зовсім інша – хво-робливий фанатизм.

• «Оцинкуйте» себе

Це саме те, що потрібно ослабленому боротьбою з холодами організму. Якщо не знаєте, де знайти цинк, запасіться пісною яловичиною, печінкою, сочевицею і гарбузом. Готуйте все це в будь-яких поєднаннях і їжте. Цинк – незамінна річ проти засту-ди. А разом із вітаміном С і розчином ехінацеї – то й узагалі зброя масового ураження для вірусів.

• Від туги – на повітря

У холоди ви більше піддаєтеся сезонній депресії. Щоб якось нейтралізувати шкоду від неї, нама-гайтеся хоча б раз на день ненадовго виходити на повітря. В ідеалі – одержувати денну порцію осін-нього чи вже зимового сонця. Без нього вам буде зовсім тужливо.

• Рухайтеся більше

Недостатня фізична активність – от у чому корінь усіх бід. У нерухомому стані організм слабне наба-гато швидше. Не йдеться про обтирання снігом, але зарядка з гантелями, віджимання від підлоги і під-тягування на домашньому турніку – цілком реальні варіанти. Та й на ранкову пробіжку можна змусити себе вийти, якщо одягтися за сезоном.

НА ЗАМІТКУ

Коли краще займатися лікуванням і звертатисядо лікаря?

Грудень2010 року

Сприятливі дні: 2, 3, 6, 10, 12, 13, 16, 17, 20, 30, 31.

Несприятливі дні: 1, 7, 18.

•

ЩО ДО ЧОГОЩО ДО ЧОГО•

не хворіємо

П’ють «Боржомі» не лише мажори...Споживання мінеральної води не за призначенням може спровокувати загострення хронічних недуг

ЦІКАВО ЗНАТИ•

Чайники вбивають нервові клітини?Швидкий сучасний темп життя завдає людині шкоди,

саме тому багатьом із нас знайоме відчуття депресії. Цікаво, що незадовільне самопочуття підсилюють і домашні «подразники» – мікрохвильова піч, чайни-ки-«свистуни», холодильники, будильники...– Шуми неабияк впливають на психіку людини, – відзначає прак-тичний психолог Ольга Овчаренко, аспірантка кафедри прак-тичної психології ЧНУ ім. Б.Хмельницького. – А надто ж, якщо вони повторюються день у день. Особливо страждає психіка лю-дини, й так через складний графік роботи і постійне недосипання дещо подразнена. Монотонне гудіння холодильника, різкий звук будильника, шум від мікрохвильової печі здатні навіть поглибити депресію, зробити людину більш агресивною.

Хоча, як додає психолог, багато залежить і від темпераменту. Скажімо, різкий підйом уранці здатен псувати життя флегматику, чого не скажеш про холерика чи сангвініка.


фот

о Ол

ени

БЕРЕ

СТЕН

КО

РЕКЛАМА

14 1 грудня 2010


Проти лому – немає прийому?У цій історії замість лому фігурує шма-

ток труби. За твердженням підсудного Віктора Б. цей предмет він знайшов на смітнику по вул. Чайковського у Черка-сах, неподалік бару «2000». У вироку Соснівського районного суду записано так: «Шляхом привласнення знайденого придбав металеву трубу, з обмотаним чорною ізоляційною стрічкою руків’ям, обмежувачем та прив’язаною до неї мо-тузкою, та забрав із собою і носив при собі з метою самозахисту». Сталося це 14 лютого 2010 року. А 1 березня біля цього ж смітника був зупинений праців-никами міліції.

Доносився, догрався. Бо експерт зро-бив висновок: «Предмет є неклинковою холодною зброєю ударно-роздроблю-вальної дії».

А якщо так – то два роки позбавлення волі з іспитовим терміном рік.

Запам’ятали той смітник? То гайда!

Стріли скіфські, медаль Третього рейху – в чистому полі під ЧернишамиСергій – громадянин Російської Феде-

рації, зареєстрований і фактично мешкає в Одинцово під Москвою. Тимчасово про-живає в Черкасах. Він колекціонує і шукає старовинні речі і має солідну колекцію.

А на Першотравень із сім’єю завітав у гості в Смілу. 6-7 травня 2010 року виї-хав до села Черниші Канівського району, біля якого на одному з полів за допомо-гою металодетектора знайшов 17 нако-нечників стріл скіфських племен VII-IV ст. до нашої ери; 23 ґудзики від старовинно-го одягу різних періодів; 15 фрагментів древніх прикрас; 11 ремінних пряжок різ-них періодів; 4 фрагменти старовинних застібок (фібул) від одягу; 4 фрагменти перснів періоду XI-XIII ст. нашої ери; 6 монет Речі Посполитої XVII ст. нашої ери («солід», «грош», «полугрош»); 7 монет Російської імперії («подушка», «одна копьйка», «две копьйки»); 1 бронзову медаль III Рейху «За військові заслу-ги»; 3 п’яльця (ваги) до ткацьких стан-ків часів Черняхівської культури II-IV ст. нашої ери; 5 фрагментів старовинного керамічного посуду різних періодів; 1 серп-ніж часів скіфської культури VII-IV ст. до нашої ери; 1 вислу печать часів Київської Русі Х ст. нашої ери; 1 леміш Черняхівської культури II-IV ст. нашої ери; старовинні скам’янілі рештки амоні-ту; 20 предметів культури різних періодів – загалом 120 предметів, які поклав на зберігання у власний автомобіль.

У подальшому, бажаючи поповнити знайденими предметами власну колекцію і знаючи, що вони є культурними та істо-ричними цінностями та для їх вивезення з України необхідний дозвіл спеціально уповноваженого органу державної вла-ди України, не маючи такого дозволу, Сергій (порушивши Закон України «Про вивезення, ввезення та повернення куль-турних цінностей» від 21 вересня 1999 року) вирішив незаконно перемістити ці предмети через митний кордон України з прихованням від митного контролю. Тоб-

то без декларації, у рукавах та потайних кишенях. Але митники виявилися пиль-ними: знайшли недозволене в рукавах та ширінці.

Тепер справа за судом. За раритетні речі, які належать державі Україна, ділка вироком Соснівського районного суду ош-трафовано на 3 тисячі гривень. А предмети контрабанди конфісковано у дохід держа-ви.

Характерна деталь: після набуття ви-роком законної сили заставу в сумі 30 тисяч гривень повернуто заставодавцю С. До речі, мистецтвознавча експертиза обійшлася засудженому в 5491 гривню.

Хто ще хоче незаконно перетнути мит-ний кордон України? Не варто.

Любитель жіночих нічних сорочокОлександр 1974 року народження. 18

вересня 2003 року Смілянський міськ-районний суд застосував щодо нього примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом. 16 квіт-ня 2004 року цей же суд скасував свій вердикт. Зате через п’ять років засудив злочинця Олександра до п’яти років поз-бавлення волі.

25 серпня 2010 року Придніпровський районний суд судив нашого героя за справи минулих літ.

А діла справді серйозні. Зламав замок вхідних дверей, проник у квартиру С. і таємно викрав 12 жіночих шерстяних хусток і ще з десяток інших та рушник. Прихопив і жіночу нічну сорочку. Було це в Черкасах 24 грудня 2004 року.

А 15, 22, 29 березня 2005 року у Смілі він залазив у чуже житло і крав.

Не будемо втомлювати переліком адрес і дат – їх зо два десятки. А крав він усе, що під злодійські руки потрапляло. І горілку, і коньяк «Жан-Жак» та «Марсель», біле вино «Мускат», золоті вироби, цигарки, колекцію паперових грошей та монет ми-нулих років. Список дуже об’ємний.

Перелік статей, за якими звинувачува-ли злочинця – теж чималий. А за сукуп-ністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, судом відміряно чотири роки несвободи. Та ще додано невідбуту частину покарання. От разом і вийшло – сім років позбавлення волі з конфіскацією чверті належного під-судному майна. Суд задовольнив також

цивільні позови. Набігло 16 тисяч гри-вень.

Усе справедливо. Але чомусь гризе думка: чи не «взяв» на себе «глухарі» чи «висяки». Але до чого тут сумніви? Сів чоловік заслужено, сидів – хай і далі си-дить.

«Roberto Cavalli» - це вам не «Шипр»Яка із жінок не хоче пахнути парфу-

мами. Бажано французькими чи хоча б італійськими, приміром «Roberto Cavalli». Ірині не було відомо, що знаний у світі дизайнер полюбляє дуже шикарне життя – має навіть гвинтокрил. Запах названої марки – жіночний і приємний, з нотками сицилійського бергомоту, кориці, бамбу-кового листя.

Саме такий і уподобала підсудна. З по-лиці вітрини «відділу «Декор» магазину

«Шарм» у Черкасах вона таємно, умис-но, з корисливих мотивів викрала чуже майно – просто поцупила. Це трапилося пізнього вечора 5 червня цьогоріч. Ши-карні, витончені парфуми коштували 719 гривень.

Удалося раз – потягнуло вдруге. 12 чер-вня «під шафе» сміливиця знову зайшла до «Шарму». І в тому ж «декорі», з тієї ж полиці вітрини таємно взяла такий же флакончик. Але вже була зупинена пра-цівником охорони магазину.

За два «фанфурики» Придніпровський районний суд призначив Ірині покарання у вигляді одного року позбавлення волі з іспитовим терміном на рік.

Чи не потягне на запах сицилійського бергамоту втретє? Не радимо!

І ножем у живітСвітлана й Анатолій – дружина і чо-

ловік. Той березневий вечір не віщував нічого поганого. Навіть те, що Світлана прийшла п’яненькою, не стурбувало Ана-толія. Дама всілася у кріслі, а джентльмен схилився над нею. Сварка спалахнула раптово. І чоловік дав ляпасів дружині. Захищаючись від його рук, вона знена-цька схопила зі столу кухонного ножа і штрикнула необережно в живіт благовір-ного.

І добре шпигонула! Ніж зачепив і ки-шечник, і жовчний міхур – категорія тяж-ких тілесних ушкоджень.

Згодом миле подружжя примирилося. І попросило припинити кримінальне «пе-реслідування» Світлани.

Прокурор і суддя погодилися на такий варіант.

Сваримося? Не хапаймося тільки за ножа!

Багнет-раритетна березі ДніпраЧому нас тягне на берег Дніпра? Щоб

скупатися, подихати чистим повітрям, просто походити. А дід Євген, гуляючи біля другого причалу, знайшов зовсім ви-падково багнет до гвинтівки конструкції Мосіна зразка 1891 року.

Оце так раритет! – вигукнемо. Але Кримінальний кодекс України кваліфікує знахідку як холодну зброю колючої дії. Суду байдуже, що багнет знайдено во-сени 2008-го, а 2010-го на вулиці Можай-ського в Черкасах діда Євгена зупинили міліціонери і вилучили холодну зброю.

Носився з нею, попався з нею – відпові-дай. І май 510 гривень штрафу!

Отака ціна багнета-раритету.

Реклама 3

2-25-8

4слухається справа

рекл

ама

Збереження вашого майна – справа Державної служби охорони

м. Черкаси, вул. Хоменка, 3/1Управління ДСО при УМВС України в Черкаській області:

тел./факс 63-28-11, 63-34-50, 63-24-97, 63-26-10http://dso.cherkassy.net

Спеціальний підрозділ міліції охорони “Титан” тел.: 45-82-40, 37-97-90, 73-80-63

Наша мета – висока якість послугпри максимальній доступності

Довірте нам охорону вашого майна – і ми подаруємо вам спокій і упевненість.

Замовити охоронні послуги, отримати інформацію про діяльність підрозділів Державної служби охорони або надати свої пропозиції щодо поліпшення роботи ДСО ви можете за адресами:

Управління ДСО при УМВС України в Черкаській області:Управління ДСО при УМВС України в Черкаській області:

Державної служби охорониДержавної служби охорониДержавної служби охорониДержавної служби охорони

м. Чигирин, вул. Гру-шевського, 23а, 2-77-36

м. Сміла, вул. Потор-жинського, 6, 4-32-48

м. Городище, вул. Лені-на, 77, 2-40-14, 2-26-21

м. Шпола, вул. Ост-ровського, 19в, 5-32-86

м. Умань, вул. Жовтне-ва, 3, 3-58-54

м. Золотоноша, вул. Сі-чова, 1, 5-51-12

м. Звенигородка, вул. Чапаєва, 36а, 2-26-48

м. Ватутіне, пров. Крас-ний, 3, 2-26-48

м. Канів, вул. Леніна, 22, 3-30-98

м. К.-Шевченківський,

вул. Коцюбинського, 3, 2-42-22

м. Кам’янка, вул. Кіро-ва,1, 6-19-04

м. Тальне, вул. Ж.Революції, 15, 3-07-19

м. Катеринопіль, вул.Лікарняна, 24, 2-35-35

м. Жашків, вул. Божен-ка, 3, 6-20-55

рекл

ама

ви.

Сто

рін

ку

під

готу

ва

в Л

ео

нід

ТУ

МЕ

НК

О

15 1 грудня 2010

№50 Молодь Черкащини1 грудня 2010

о’єктивПАМ’ЯТЬ

Забирали родинними гніздами•

СТЕЖКАМИ ІСТОРІЇ•

Все почалося з простої історії. Сергій Степанович, повертаючись 1937 року із екзаменаційної сесії у Харківському вчи-тельському інституті, зайшов у сільський магазин. Тут він зустрів своїх колег-педаго-гів. Розговорилися. Що бачив у Харкові, що чув. Розповідаючи про харківські новини, пригадав і анекдот, якій чув у колі студен-тів. Вирішив розповісти його своїм коле-гам. На тому і розійшлися.

Віддзвенів вересневий перший дзвінок. Про той анек-дот усі забули. Та й згадувати ніхто не наважувався, адже він стосувався вождя народів Й.В.Сталіна. Час був тривожний. Дедалі частіше у сутінках на притихлих вулицях Богуславця з’являлася «емка» з райвідділу НКВС. А вранці, пошепки від хати до хати, передавали-ся звістки – забрали Івана, Петра… Забирали цілими родинними гніздами. Спочатку забрали Андрія Федо-товича Носенка, за ним Дмитра Семеновича Носенка, потім Йосипа, Петра, Тимофія. Підібрали гніздо Собків – Григорія, Івана, Петра…

Дійшла черга і до Тулубів. Коли заарештували у лип-ні 43-річного колгоспного рахівника Дем’яна Карпови-ча Тулуба, родина та однофамільці з тривогою чека-ли – хто наступний. А вже через кілька днів згадали і анекдот про вождя. Вчителя Сергія Тулуба забрали з уроків відразу після Покрови – 16 жовтня. За ним за-арештували колгоспного конюха Петра Тулуба. Кілька тижнів тримали у невідомості в КПЗ Золотоніського райвідділу. Зрештою, дійшла і до нього черга. Слідчий К. відразу взявся за основне:

– Розповідав анекдот про нашого батька, генія і вчи-теля, вождя всіх народів?

– Визнаю, розповідав. Але без злого умислу. Навіть засуджував авторів цього анекдоту.

– За цей анекдот тебе треба до «стінки» поставити! – прошипів слідчий. – А тепер зізнавайся у всьому, кур-кульський сине.

– Я ніколи не був ні куркулем, ні підкуркульником.– Не ти, так батько твій був!Насправді до революції його батько був бідним селя-

нином. Лише після громадянської війни одержав наділ. Став середняком. Коли розпочалася колективізація, одним із перших вступив до колгоспу. Працював пасіч-ником, городником і садівником. Помер у 32-му.

– Тільки щиросердне зізнання провини врятує тебе від вищої міри покарання, – наполягав слідчий. – Ти був ворогом радянської влади, ним і залишився.

– А мотив? – Тут запитання ставлю я! – одрізав слідчий. – Радянська влада, – продовжував своє Сергій Сте-

панович, – відкрила мені шлях до освіти. Я – син бід-няка, закінчив педтехнікум. Навчаюся в учительському інституті…

– Ти – син гетьманця! – І він показав Степану папі-рець з печаткою. – Тут чорним по білому написано, що твій батько був на з’їзді хліборобів у Києві, який обрав 29 квітня 1918 року гетьманом Павла Скоропадського.

Зізнавайся, що ти, як син прихильника гетьмана, зай-мався контрреволюційною діяльністю, антирадянською агітацією.

– Не займався. – Не хочеш добровільно? Примусимо іншим чином.Слідчий узяв олівець з червоним осердям і замашно

вивів два слова: «На конвеєр». На мить замислився. «Великий» чи просто конвеєр? Звичайний конвеєр – це коли після тортур людина сама може дійти до камери, а «з великого» її вже тягнуть напівмертву. В цю хвилину до кабінету зайшов начальник Золотоніської міжрайон-ної оперслідгрупи С.

– Що, міцний горішок? – Та ні, зізнався, що розповідав анекдот про Сталі-

на. – Думаю, і цього досить, щоб винести справедливий

суворий вирок. Допитай свідків і завершуй справу…Даремно опісля Сергій Степанович намагався пере-

конати слідчих, що він переказав те, що чув у Харкові, навіть з осудом змісту. А тут ще надійшли позитивні характеристики зі школи. Про його активну громадську діяльність повідомляла і сільська рада. А свідки-коле-ги, крім анекдоту, який він розповів лише раз, нічого не могли повідомити про контрреволюційну діяльність Тулуба.

Слідство затягнулося. І лише в березні звинувачу-вальний висновок був направлений до Полтавського обласного суду. Засідання спецколегії розпочалося о другій годині 13 березня 1938 року. Через неявку на засідання основних свідків розгляд справи було пере-несено. Судове засідання за участю прокурора Куден-ка і оборонця Гінбурського відбулося лише на початку квітня. Попри об’єктивні свідчення і позитивні характе-ристики з місця роботи, спецколегія винесла вирок – 5 літ в’язниці з поразкою у правах на 5 років.

У касаційній скарзі до Верховного Суду УРСР засуд-жений Тулуб Сергій Степанович писав: «…Я зізнаюсь, що дійсно розповів анекдот наклепницького, контрре-волюційного характеру. Але це я зробив не з метою його поширення, а для того, щоб показати, як контрре-волюційні елементи вигадують різні похабні анекдоти, намагаючись дискредитувати наших вождів… В обви-нувачувальному висновку вказано, що нібито я є вихід-цем з ворожої антирадянської сім’ї, що застосовував антиреволюційні методи виховання молоді. Насправді в судовому засіданні було встановлено, що мій батько був до революції бідняком і лише після революції і при радвладі одержав наділ землі… Документами точно встановлено, що я брав активну участь у громадсько-політичній діяльності села, читав доповіді, лекції. Про мою сумлінну роботу свідчить і той факт, що саме за громадську роботу я був премійований путівкою в бу-динок відпочинку… Прошу врахувати суд і те, що при мені проживає без матері малолітня дитина. Прошу пом’якшити мій вирок. 16.04.1938 року. Підпис».

Але Верховний суд був невблаганний: вирок спецко-легії у цій справі затвердити, а касаційну скаргу Тулуба залишити без реагування.

І все ж, незважаючи на відмову касаційного звернен-

ня, Сергію Степановичу Тулубу пощастило. Адже за подібну «контрреволюційну» діяльність його односель-цям Носенкам, Собкам, Груші, Івженку та іншим, спра-ву на яких розглядала судова трійка при Київському уп-равлінні НКВС у тому ж березні-квітні, було винесено постанову – розстріляти.

Реабілітований Сергій Степанович Тулуб був 29 груд-ня 1989 року пленумом Верховного Суду СРСР.

Саме так «пощастило» і Дем’яну Карповичу Тулубу, колгоспному рахівнику, який був засуджений спецколе-гією Київського облсуду за ст. 54-10 КК УРСР до семи років позбавлення волі із поразкою у правах на чотири роки. Реабілітований 23 жовтня 1992 року Генпрокура-турою України.

А ось колгоспного конюха Петра Олексійовича Тулу-ба змололо нещадною репресивною машиною. Його спочатку заарештували 25 листопада 1936 року, але 21 січня 1937 року відпустили додому. Через 10 місяців заарештували повторно і засудили «трійкою» при КОУ НКВС УРСР до розстрілу.

Тетяна КАЛИНОВСЬКА,Петро ЖУК

Тулуб Сергій Степанович 1905 р.н.

Село Богуславець Золотоніського району, українець, неповна вища освіта, розлучений, безпартійний, вчитель математики Богуславської школи.

Заарештований 16 жовтня 1937 року за ст. 54-10 КК УРСР.

Виїзна спецколегія Полтавського облсуду 2 квітня 1938 року винесла вирок – 5 років позбавлення волі з поразкою у правах на 5 літ.

Реабілітований 29 грудня 1989 року пленумом Верховного Суду СРСР.

Повернення Зінаїди ТулубДві збірки поетеси-однофамілиці губернатора презентували у Черкасах

Минулого тижня в облас-ному центрі у приміщен-ні Черкаського націо-нального університету ім. Б. Хмельницького

пройшли наукові читан-ня, присвячені 120-річ-чю з дня народження поетеси з черкаським корінням Зінаїди Тулуб.

Родовід відомої української ро-маністки, репресованої свого часу радянською владою, бере початок на Черкащині. Дід Зі-наїди Павлівни був членом Ки-рило-Мефодіївського товарис-тва, батько – поетом, а дядько – фольклористом та літерату-рознавцем. Тулуби родом із Зо-лотоніщини, але про їхнє життя відомо не так багато. Тож і цим фактом можна пояснити інте-рес сучасних дослідників до ро-дини Тулубів. А також тим, що учені Черкаського національ-ного університету готуються до Шевченкових ювілеїв, а оскіль-

ки родина Тулубів була тісно пов’язана з життям і творчістю великого Кобзаря, то наукові читання відбулися у контексті заходів, приурочених до Шев-ченківських свят.

Над випуском двох поетичних збірок Зінаїди Тулуб працюва-ли не лише черкаські вчені, а й дослідники з усієї України. Упо-рядником видання став київсь-кий журналіст Борис Клименко, а проспонсорував випуск кни-жок голова Черкаської ОДА Сергій Тулуб, який є земляком та однофамільцем згаданої ро-дини.

– На сьогодні ще тринадцять осіб із прізвищем Тулуб живе на Золотоніщині, тож у плані дослідження родових стосунків ученим ще є над чим працюва-ти. Так само, є ряд неопубліко-ваних праць Зінаїди Тулуб, над виданням яких теж слід попра-цювати, – сказав один з органі-заторів заходу, професор Во-лодимир Поліщук.

Участь у наукових читаннях взяли науковці та дослідники з Черкас, Києва, Херсона, Кам’янця-Подільського, Запоріжжя, Олек -сандрії та Брацлава.


фот

о з

архі

ву

Науковці планують досліджувати творчість Зінаїди Тулуб і надалі

фот

о із

сай

ту Ч

ерка

сько

ї ОД

А

16 1 грудня 2010


рекл

ама

на дивані

наша передплатане закінчується ніколи

Триває сезон передплати на газету «Молодь Черкащини» на 2010 рік. Газета на 16 сторінках формат А3 з телепрограмою на 16 сторінках (А3)

Передплату на 2010 рік можна оформити

у будь-якому поштовому відділенні Черкаської

області до 20 числа кожного місяця.

ihдекс 61072

1 місяць – 6,80 грнВАРТІСТЬ

ціни вказані без вартості приймання передплати «Укрпоштою»

ПП «Видавництво «Прессбол-2008» 18002, м. Черкаси, бул. Шевченка, 266/1, к.108-111. [email protected],[email protected] (рекламний відділ)32-25-85 (журналісти), 32-25-84 (реклама).

«Видавничо-поліграфічний комплекс редакції газети «Вісті...»

м. Бровари, вул. Красовського, 16.

Газета віддрукована в друкарні

Видавець:Адреса редакції:

Газета виходить щосереди. Верстка та оформлення є інтелектуальною власністю редакції.

Передрук та використання матеріалів газети «Молодь Черкащини» без згоди редакції заборонені.

Редакція не несе відповідальності за достовірність та зміст рекламної інформації.

Редакція має право друкувати матеріали, не поділяючи точку зору автора.Матеріали в рубриках «Наша марка» і «Знак якості» та з позначкою

– публікуються на правах реклами. Рукописи та фотоматеріали рецензуванню і поверненню не підлягають.

Листування з читачами ведеться тільки на сторінках газети.

Віктор Яременко Роман КирейОлег Кукса

Головний редактор:Заступник редактора:

Відповідальний секретар:

ЧС №661 ПРРеєстраційне свідоцтво:

e-mail:

тел./факс:

Замовлення № 027-50

ihдекс 49444

1 місяць – 5,60 грн

Увага! Тепер газету можна передплатити за двома індексами:

16 сторінок + 16 сторінок ТБ 16 сторінок + 8 сторінок ТБ

Дві кішки завмерли перед кліткою з папугами:

- Я беру червону! - каже одна.

- Чому це? - запитує друга.- Ну, просто зелена ще не-

достигла, я думаю...

Скаржиться один їжачок іншому:

- Я таки буду розлучатися!- Чому це раптом?..- Колюча вона занадто. Я

не можу вже зносити її постійні «підколки».

- Тату, а правда, що алкоголь розкріпачуює людину, робить її мову більш живою і цікавою?

- Ну, взагалі-то так, синку.- Тоді наллєш мені завтра

грамів 150-200 горілочки перед іспитами?

- Ну, Сьомо, що сказав графолог після вивчення твого почерку?

- Сказав, що я таки злий і агресивний.

- Ну, а ти?- А що я? Дав йому по пиці

за брехню!

- Коли йдеш на при-йом до стоматолога?

- Ой, я не знаю, як він приймає!

- Судячи з його вигляду, він приймає щовечора грамів по двісті...

Не хотілося б тебе засмучувати, але більше зайнятися нічим.

- Жоро, послухай, з якого приводу ти одягнув мій плащ?!

- Ой, Сьомо, я тебе благаю: тобі що, сподобалося б, якби промок твій новий костюм?!

Приходить у міліцію мужик, заявляє:

- Дружина у мене пропала!Черговий:- І давно?- Ну, кілька тижнів тому.- А чому ти тільки зараз

прийшов?- Та так... Погудів трохи з

приятелями з радості...

- Кохана, тут сорок три тисячі, візьми собі, скільки треба, але щоб залишилося трид-цять вісім...

Пінгвін і зебра при-йшли у фотоательє.

- Будемо робити кольорову фотографію? - запитує фотограф.

- Ні, досить чорно-білої.

- Мамо, а дружба між хлопцем і дівчиною можлива?

- Можлива, якщо він своло-та, як твій батько...

Зґвалтування тривало дві хвилини. Далі - вже за взаємною згодою.

- Товаришу полков-ник, розкриття злочину – це питання двох-трьох днів: злочинець залишив свої пальчики!

- Де?- На циркулярній пилці.

- Підкажіть, будь лас-ка, як найшвидше дістати-ся до міста?

- А ви пішки чи на машині?- На машині.- Так, безумовно, швидше

за все.

- Ти ж знаєш, що мене не можна лякати!

- Чому?- Тому що я боюся!

Одеса. Привоз. У м‛ясному ряду на при-лавку два цінники “Ноги свинячі” з різними цінами.

Покупець:- А чому на ноги ціни різні?- Так це - ноги, а то - руки.

Якщо наша людина матюкається, це зовсім не означає, що її щось не влаштовує.

- Тату, почитай мені на ніч казку, - просить хлопчик батька-депутата.

- Мені зараз ніколи, синку, доповідь готую. Але ти замість неї можеш про-читати мою податкову декларацію.

Телефонна розмова.Вона:- Ти дуже зайнятий?Він:- Ну, не знаю... Дружина і

двоє дітей - це дуже?

- Ви кохаєте свою дружину?

- Звичайно! Чим вона гірша за інших?

Йде першокласник перший раз у школу повз дитячий садок. За огоро-жею на веранді граються дошкільнята. Підійшов до них, подивився, зітхнув:

- Охоче б приєднався, але освіта не дозволяє.

- Хто до стоматолога останній?

- Якщо не злякаюся, то будете за мною!

У квітковому магазині:- Дівчино, мені, будь ласка,

дві троянди.- Молодий чоловіче, у вас

горе?- Ні, у мене дві коханки.

- Тату, дай десять копійок.

- Навіщо тобі?- А щоб тобі було соромно,

що в дитини тільки десять копійок.

У консерваторії на екзамені з вокалу абітурієнтка запитує викладача:

- Вибачте, але я хочу знати правду: мій голос нікуди не годиться?

- Ні, чому ж! Він може згодитися, наприклад, на пожежі чи пограбуванні.

Судовий процес у справі про розкрадання казенних двох мільйонів франків.

Починається засідання - підсудний сидить один, без адвоката.

Суддя:- Підсудний, ви чому без

адвоката? Ви що, самі себе захищати будете?

- Ваша честь, як тільки мій адвокат переконався, що це не я привласнив ці два мільйони...

рекл

ама

ДОШКА ОГОЛОШЕНЬПОТРІБНІ ОХОРОННИКИ, вахта

– тиждень через тиждень, вік 21-55 років, з/п.: 70-80 грн./доба. ОХОРОННИКИ, вік 21-45 років, г/р.: 1/2, з/п.: 90-100 грн./доба.

38-24-45, 50-27-95, 067-396-14-72.

Продам прибор комбинирован-ный, измерительный Ц-4353 (тестер в металлическом футляре). Цена 90 грн. 45-90-87.

Іноземній компанії потрібні консультанти і дисконт-менед-жери. Гнучкий графік роботи. Гідний дохід. 093-908-72-02

Продаю тюнер-радиоприемник “BEOMA-STER 901”. С А.С. – “SHARP”. Производство Герма-ния. Цена 350 грн. 45-90-87

Досвідчений викладач англій-ської мови пропонує репети-торство для дітей та дорослих, підготовку до зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО).

72-21-85

Приватні оголошення некомерційного характеру та оголошення про пошук вакантних місць або наявність вільних вакансій публікуються БЕЗКОШТОВНО.

Всі інші оголошення – ПЛАТНІ (до 15 слів – 10 грн.): • юридичних осіб • надання послуг • про втрату доку-ментів • про недійсність статутних документів • банкрутство • розпродаж майна в зв’язку з банкрутством .

оголошення приймаються за адресою редакції

оголошенняКупон

(не більше 15 слів)

телефон/адреса:

дані для редакції (в газеті не

друкуються)

ПІБадресател.:дата/підпис

За

гал

ьн

ий

ти

ра

ж 1

16

00

(«

Мо

ло

дь Ч

ер

ка

щи

ни

», «

Свй

ча

с +

ТВ

пр

огр

ам

а»

).

Від

по

від

ал

ьн

ість

за

до

сто

вір

ніс

ть ін

фо

рм

ац

ії н

есе

ре

кл

ам

од

аве

ць.

Ого

ло

ше

нн

я п

ри

йм

аю

ться л

иш

е н

а к

упо

на

х н

аш

ої га

зети

.

Documents

Молодь Черкащини №50 2010