Охорона природи ми називаємо dzialania zmierzajace до поводження,

wlasciwego використання а також відновлення zasobow і skladnikow природи,

а в szczegolnosci дико wystepujacych roslin і zwierzat а також природних

kompleksow і ekosystemow.

Рух охорони природи в Польщі zainicjowal викарбуваний ботанік професора

Мар'ян Raciborski (1863-1917), ktory wykladal на університеті у Львові, а

nastepnie в Кракові. Dzieki професора Raciborskiemu ведено роботи з області

природного zabytkoznawstwa, таке як: інвентаризація zabytkow природи і

zakladanie muzeow. Роботи цих характерного byly для званого періоду

реставраторським, trwajacego okolo 25 років (1900-1925 р.) в Європі і в

Польщі.

У нашому законодавстві мами один з перших юридичних aktow на swiecie,

dotyczacych охорони zwierzat. Є ним Постановляє Сейму Galicyjskiego з 1868

р. chroniaca сарни і swistaka. Постановляє та podjeta zostala по енергійній

вчених краківських акцій. Є то перший з області охорони природи

юридичний акт, ktory грунтований є на наукових мотивах. У статуті

Польського Товариства Tatrzanskiego є одне з найстарших postanowien на

swiecie - відносить sie воно до охорони osobliwosci природи.

Неоціненим скарбом для руху охорони природи були такі люди як Stanislaw

Staszic (1755-1826), велика postac періоду stanislawowskiego. Wybudowal у

Варшаві palac - так званий Palac Staszica, ktory sluzyl польській науці. Staszic -

священик, філософ, письменник і політик - byl тез природником. Його робота

під заголовком Про Ziemiorodztwie Karpatow містить постулати dotyczace

охорони рідкісних roslin і zwierzat, "щоб з najwieksza pilnoscia byly всіх цих

великого fenomena природи, що означає".

Іван Gwalbert Pawlikowski (1860-1939) не byl природником. Юрист,

економіст, полоніст, селянин - byl представником направлення і періоду,

ktory в історії охорони природи називає sie biocenotycznym. Характерне для

цього періоду сп акції, що піднімаються з метою творення національних

parkow і rezerwatow природи. J.G. Pawlikowski propagowal ідеї утворення

Tatrzanskiego Parku, Національного. У 1913 р. zorganizowal Секції Охорони

Tatr Польського Товариства Tatrzanskiego, першої в Польщі організації

spolecznej sluzacej ідеї охорони природи. Після повернення через Polske

niepodleglosci sluzyl ojczyznie pomoca при організації Panstwowej Rady

Охорони Природи а також при readagowaniu закону про охорону природи

(1934 р.). У 1913 р. ukazala sie дебати J.G.Pawlikowskiego під заголовком

Культура та природа. У справі збірки під заголовком Скарби природи (1932

р.) на першому місці вміщена є вислови J.G. Pawlikowskiego під заголовком

"Ogolny кидок ока на istote охорони природи, її значення, завдання і способи

реалізації".

Jozef Paczoski (1864-1942) ботаніки, професор Університету Poznanskiego,

репрезентує в русі охорони природи направлення biocenotyczny. Є tworca

соціології roslin; glowna його робота з цієї області носить масове tytul Zycie

roslin (1896 р.). У своїх роботах про lesie як spoleczenstwie roslinnym

біологічного przedstawial Paczoski підстави lesnictwa а також підстави

prawidlowej економіки запасами природи. Podkreslal takze, таке характерне у

період biocenotycznym мотиви spoleczno-gospodarcze в охороні природи.

Професор Szafer zainicjowal і dzialaniami своїх doprowadzil до утворення

багатьох національних parkow в Польщі, szczegolnie duzo radosci sprawilo

йому утворення Tatrzanskiego, а takze Bialowieskiego Parku Національного,

ktorego першим директором zostal професора J.Paczoski.

Wsrod численних робіт професора (понад 700) znajduja виданого sie

posmiertnie Спогаду природника (1973) а також збірка dzielo, ktore zaplanowal

і zainicjowal, під заголовком Охорона природного srodowiska czlowieka

(1973). У тій справі першого rozdzial під заголовком "Охорона природи

підстава поводження srodowiska czlowieka" napisal професора Szafer.

Професор Goetel багато разів reprezentowal Polske на miedzynarodowych

з'їздах і конференціях poswieconych охороні природи, напр. на першій

післявоєнній Miedzynarodowej Konferencji Охорони Природи в Швейцарії в

1947 р. wchodzil в sklad Виконкомівського Miedzynarodowej Євросоюзу

Охорони Природи і Її Zasobow, byl czlonkiem Комісії Національних згаданої

Parkow організації. Nalezal до грона ekspertow ООН, opracowujacych рапорт

людей науки і культури, dotyczacy проблематики охорони srodowiska, а

підготовлений на планована через ООН конференції в Стокгольмі.

Рух охорони природи mogl sie rozwijac швидко і preznie відразу по І війні

swiatowej, gdyz до wspolpracy з видатними dzialaczami przystapila величезне

число людей kochajacych przyrode, rozumiejacych niewlasciwosci в повідбитті

чечітки czlowieka щодо природи і тому pragnacych діючий wlaczyc sie до

роботи в цій області. До таких людей naleza lesnicy, ktorych підтримка для

ідеї і практична dzialalnosc дуже високо cenil професора Szafer. У Спогадах

природника сп piekne фрагменти, poswiecone lesnikowi inz. Jozefowi Kostyrce.

У період званим miedzywojennym powstaly або kontynuowaly своя dzialalnosc

організації zwiazane з рухом охорони природи, dzialajace до dzis. Сп, то:

Польське Товариство Tatrzanskie PTT, istniejace від 1883 р., а від 1950 р.

dzialajace у рамках PTTK, Польського Krajoznawcze Товариства PTK, нині

dzialajace як Польське Turystyczno-krajoznawcze Товариство PTTK а також

Ліга Охорони Природи LOP - istniejaca від 1928 р.

У 1947 р. odbyla sie Miedzynarodowa Konferencja Охорони Природи (Brunnen

в Szwjcarii), на ktora поїхали представники польської науки: професор

W.Szafer - ботанік, професор W.Goetel - геолог, професор J.Hryniewski -

архітектор, професор G.Ciolek - містобудівник. Sklad цієї делегації swiadczy

чітко, iz jechala вона з сучасна концепція охорони природи, gdyz uwazano, з

не вистачає juz охорона природи з причин і естетичної природи відчуття ані

застосування методів реставраторського періоду чи biocenotycznego.

Делегація нашої juz wowczas przedstawila на Конференції в нове Brunnen

ujecie охорони природи, uwzgledniajace wplywy на srodowisko duzego

приросту ludnosci у період післявоєнним, wyraznie zwiekszajacej sie

урбанізації і швидкого розвитку przemyslu, а takze mozliwosci науки і техніки

у виправленні шкоди, яке spowodowal czlowiek, ktory не zharmonizowal чару,

який представляє rozwijajaca sie preznie цивілізація з чаром, який панує в

природі, коли rzadza в її екосистемах одвічні природні права.

Сучасне podejscie до problemow охорони srodowiska bylo предметом rozwazan

на Zjezdzie Panstwowej Ради Охорони Природи, який odbyl sie в 1956 р. у

Варшаві. Професор Szafer mowil тоді про охорону природи ozywionej,

професор Goetel - про охорону природи nieozywionej, професор Lambor - про

охорону повітря, професор Stangenberg - про охорону wod, doc. Вегетаріанець

- про охорону lasow.

Dzialalnosc наших вчених а також towarzyszacych їх роботам численних

dzialaczy "дозорців" знаходить визнання і підтримку rzadu, organow

адміністрації panstwowej а також organow господарської адміністрації.

Доказом того є постановка в 1971 р. на VI Zjezdzie PZPR проблематики

охорони srodowiska в rzedzie problemow waznych в програмі розвитку країни.

А ось фрагмент uchwaly цього з'їзду: "Majac на увазі всебічного,

раціонального і динамічного rozwoj нашої країни в najblizszym dziesiecioleciu,

nalezy opracowac в ciagu 2-3 років концепції комплексної програми в сфері

охорони натурального srodowiska czlowieka, водної економіки, регулювання

Wisly а також будови мережі автобанів".

Наукові дослідження, dotyczace problemow охорони природи в Польщі,

zyskaly koordynatora, ktorym є istniejacy від 1971 р. Комітет "Czlowiek і

Srodowisko". Той комітет, що побажається через Президію Польської

Академії Наук, prowadzil роботи не тільки в країні, але wspolpracowal takze з

Виховальна Організація, Наукова і Культурна Єднальних (UNESCO)

Narodow, realizujac програма "Czlowiek і біосфера".

Практична Dzialalnosc в території координованої byla від 1971 р. через

panstwowy Польський орган Комітет Охорони Srodowiska, dzialajacy під

головуванням віце-прем'єра rzadu. Від 1972 р. istnialo в Польщі Міністерство

Місцевої Економіки і Охорони Srodowiska, przeksztalcone pozniej в

Міністерство Адміністрації, Місцевої Економіки і Охорони Srodowiska, а

nastepnie в Міністерство Адміністрації і Просторової Економіки.

У polsce ukazal sie в січні 1973 р. перший номер miesiecznika poswieconego

ksztaltowaniu і охороні srodowiska під заголовком "АУРА". Є цей перший

журнал в країні і одне з перших в Європі про такий характер.

Istniejace до 1980 р. юридичні акти не zapewnialy mozliwosci реалізації багато

необхідних dzialan. Ситуація цієї ulegla вигідній зміні, коли 31.01.1980 р.

Сейм uchwalil ustawe про охорону і ksztaltowaniu srodowiska. З метою

запевнення реалізації закону zostal Urzad Ochrony Srodowiska і Водної

Економіки, що побажається, zastapiony pozniej через Міністерство Охорони

Srodowiska і Натуральних Zasobow.

Реалізація zadan охорони і prawidlowego ksztaltowania srodowiska wymagala

роботи specjalistow з roznych областей наук: природних, технічних,

економічних, юридичних, артистичних і інших. Zrodzila sie мітинг

невідкладна потреба ksztalcenia кадрів з wyzszym і srednim wyksztalceniem

sozologicznym.

Wedlug професора Szafera "Historia охорони природи в Польщі є карта

гордості ogolnej нашої культури".

Область охорони природи і охорони srodowiska розвиває sie в Польщі як і

раніше і щораз efektywniej. Вимоги для uzytkownikow srodowiska і

законоположення з цим zwiazane juz в багатьох випадках spelniaja

європейські стандарти і swiatowe, а pozostale з них zostana, пристосоване до

цих wzorcow в najblizszych роках.

ІСТОРІЯ ЛІГИ ОХОРОНИ ПРИРОДИ

 

Традиція охорони природи в Польщі siega X століття, коли pojawialy sie перші декрети dotyczace оберігання niektorych gatunkow zwierzat і roslin, через nastepne сторіччя розуміння природи і podejscie до її охорони ewoluowalo. За czasow Великого Казимира zaczeto chronic надмірно винищувані ліси, натомість Сигизмунд III stanal в захисті zagrozonych wyginieciem Turow. Wladyslaw Jagiello wprowadzil zarzadzenia ograniczajace охоти а також zwrocil uwage на старих ochrone, статних debow і cisow. Статут Wislicki за Сигизмунда Starego objal в niektorych житлі охорона sokola і labedzia, poszerzyl rowniez ochrone бобра. Не дивлячись на цих wysilkow не udalo sie uratowac niektorych gatunkow як тури, tarpany чи zubry. Однак навіть у період Польський колишні rozbiorow люди broniacy вітчизняної природи, як Stanislaw Staszic, перший ktory dostrzegl koniecznosc охорони Tatr. У 1868 році у Львові Загальнодержавний Сейм uchwalil ustawe "wzgledem заборони lapania, wytepiania і продажі альпійських wlasciwych zwierzat Tatrom: swistaka і диких koz". По zakonczeniu І війни Swiatowej juz 17 грудня 1919 року у Варшаві гроно przyrodnikow і krajoznawcow wystapilo з висновком, nastepnie owczesny Міністр Wyznan Релігійних і Oswiecenia Publicznego Ksawery Prauss Тимчасової powolal Panstwowa Комісії Охорони Природи - консультативне cialo Міністра. Nastepnie в 1920 р., що побажається, Panstwowa Rade Охорони Природи, на ktorej лобі видатного польського stanal природник, wspanialy знавець Tatr, професор Wladyslaw Szafer. Він тез в 1923 р. powzial намір утворення в Польщі Ліги Охорони Природи, preznie dzialajaca, що надихнув, від 1909 р. Швейцарська Ліга Охорони Природи. У 1926 р. на 31 засіданні PROP професора Szafer przedstawil конкретний проект організації Ліги а також тексти відозви і декларації. Ліга miala byc zwiazkiem tudziez об'єднанням товариств, розкиданих по calym країні, zajmujacych sie охорона

природи або pragnacych wspierac ці акції. Товариства przystepujace до mialy Ліги від kazdego czlonka невеликої wplacac, kilkudziesieciogroszowa skladke. Як sie spodziewano так maly пожертвування, але одержуваний від великої ilosci людей, mial umozliwic зібрання фондів на те, щоб викупити rezerwatow. Відомим знаком zaplacenia skladki mial byc значок Ліги, вклеюваний до квитка czlonkowskiej. Під час VIII з'їзду PROP, 9 січня 1927 р. powzieto рішення у справі утворення Ліги і вибрано Оргкомітет, ktory mial далі poprowadzic sprawe. У sklad комітету увійшли: професор д-р Іван Gwalbert Pawlikowski, професор д-р Boleslaw Hryniewiecki, професор д-р Mieczyslaw Limanowski а також професор д-р Wladyslaw Szafer і професор д-р Walery Goetel. Przewodniczacym комітету zostal Олександр Janowski. У листопаді 1927 р. Janowski zlozyl в Комісаріаті Rzadu у Варшаві статут Ліги до легалізації. Перед першим з'їздом Ліги Охорони Природи, ktorego date встановлено на 9 січень 1928 р., rozeslano запрошення, декларації і powielony статут до 146 товариств, комюніке про zjezdzie до 360 журналів, а також афіші до підготовляй, інституції а також всіх czlonkow PROP. Підготовано тез значки Ліги в образі наліпок, ktore mialy sluzyc до вклейки до квитка, як dowod oplacenia 30 копійкової skladki. Автором значка byl Георгій Hryniewiecki, син професора Boleslawa Hryniewieckiego. Przygotowal він кілька projektow. Один з них алегорична przedstawial postac chroniaca obuwika, другий – осетра, третій – wyskakujacego з води lososia, четвертий – zubra. Вибрано останній малюнок і male значки „з zubrem” sluzyly потім Лізі через ряд років. На І zjezdzie 9 січня 1928 р. вибрано zarzad Ліги, в нього sklad увійшли: професор д-р Jozef Morozowicz – як przewodniczacy, професор д-р Boleslaw Hryniewiecki – як zastepca przewodniczacego, Stanislaw Malkowski – як секретар і Олександр Janikowski – як скарбник. У березні 1928 р. затверджено статут Ліги що юридична dalo podstawe до rozpoczecia dzialalnosci. У 1929 р. вибрано нове wladze Zarzadu Glownego Ліги Охорони Природи, функції голови доручено професорові д-р Boleslawowi Hryniewieckiemu. Powstaly rowniez два oddzialy: у Варшаві а також Познані, а також чотири кола: у Czestochowie, в Обпаленні, у Варшаві і Krzemiencu. Від самого poczatku свого існування Ліга Охорони Природи wlaczyla sie діючий до веденої, szczegolnie через Panstwowa Rade Охорони Природи, кампанії про охорону природи tatrzanskiej і powolania на цій області заповідного лісу.

 З хвилина вибуху II війни swiatowej dzialalnosc Ліги zostala брутально перервана. Її czolowi dzialacze були розкидані по calym swiecie, а багатьох з них zginelo на полях боротьби, в таборах або у везеннях, або тез внаслідок воєнних dzialan. Окупаційне Wladze zdawaly собі sprawe, з насадження ідеї охорони природи є сильно powiazane з культивуванням polskosci і тому uniemozliwily dzialalnosc в цей період.

Коли воєнне dzialania на польських землях ustaly, spoleczenstwo, повз дошкульні втрати  przystapilo до відбудови всіх областей zycia, podjeto wowczas rowniez труд відтворення Ліги Охорони Природи. За ініціативою

професор Едварда Potegi і професора Szafera, в день 17 липня 1945 р. в Lodzi odbylo sie організаційне зібрання Zarzadu Glownego. Нове wladze Ліги вибрано в skladzie: голова – професор Едвард Potega, віцеголова – д-р Стефан Jarosz, секретар – Георгій Szczepanski, скарбник – inz. Stanislaw Pawlowski. Від 9 січня 1946 р. Ліга Охорони Природи byla znow pelnoprawnym об'єднанням. У roznych пунктах країни powstawaly oddzialy Ліги, а в istniejacych juz placowkach розвивають щораз wszechstronniejsza dzialalnosc. Багато osob wspolpracujacych з PROP staralo sie про нових zakladanie placowek Ліги, за їх ініціативою powstaly oddzialy у Варшаві, Любліні а також Гдині. У 1953 р. Zarzad Glowny Ліги перенесено до Варшави, там тез 10 грудня сформованого zostal. Головою zostal wowczas д-р Леонід Swiejkowski. У березні 1956 р. odbyl sie Загальний З'їзд Delegatow, szczegolna uwage poswiecono справі нового stautu, ktory roznil sie dosc значно від попереднього, ширше і dokladniej okreslal характер, цілі а також srodki dzialania Об'єднання. На першому місці stawial ksztaltowanie wlasciwego взаємин czlowieka до природи, те, щоб пробубоніти її umilowania, zwlaszcza wsrod mlodziezy. У цьому самому році забігають juz про випуск wlasnych журналів, ukazal sie перший номер Організаційного „Бюлетеня LOP” натомість від poczatku 1957 р. замість „Бюлетеня” zaczelo ukazywac sie журнал, в дуже скромному ще покриві, під назва Польська „Природа”. Duza wage przykladano rowniez до витратних через LOP folderow, plakatow і брошур. У 1963 р. опрацьовано програму dzialania LOP в szkolach, акцептований через Міністра Oswiaty. Juz в 1967 р. dorosli czlonkowie Ліги являли 8,5 % ogolnej числа czlonkow. Glowna ролі в mlodziezowym русі охорони природи odegralo учительство, prezny зростання числа шкільної коли byl nastepstwem spolecznej роботи багатьох tysiecy вчителів біології. У 1968 р. надано Лізі Охорони Природи статус Об'єднання Wyzszej Uzytecznosci, що bylo неспростовним доказом визнання через wladze panstwowe ідеї spolecznej охорони природи за wazny проблему в dzialalnosci spoleczno-gospodarczej країни, а takze схвалення існуючої до цих пір і przyszlej dzialalnosci Ліги Охорони Природи. У 1972 р. у Варшаві odbyl sie IX (XIX) Загальнодержавний З'їзд Ліги Охорони Природи, напередодні 45 річниці виникнення Об'єднання. Надано wowczas Лізі новий статут, odpowiadajacy тезам і постулатам wysunietym на IX (XIX) Zjezdzie, poszerzyl він істотна сфера dzialalnosci Ліги на усілякі області природного srodowiska а також upowaznil до pelnienia організаторської ролі в spolecznym русі на користь охорони природи. У 1975 р. dzialalo juz 49 wojewodzkich oddzialow LOP. Podjeto rowniez кроки zmierzajace до powolania гмін oddzialow, нових waznych ланок в dzialalnosci LOP, szczegolnie в сільському srodowisku.

Duza ролі в охороні природи і srodowiska в Польщі odegraly, опрацьовуване через Lige рапорти про стан природи і srodowiska а також висновки і постулати, zglaszane до wladz panstwowych. Перший "Рапорт про стан природного srodowiska в Польщі і zagrozeniu людського здоров'я" zostal, підготовлений через Rade Naukowa ZG LOP в 1981 році. На uwage zasluguja rowniez nastepujace dzialania і форми роботи з mlodzieza:

організація природних obozow

організація wojewodzkich sejmikow mlodych dzialaczy LOP організація у всіх wojewodztwach mlodziezowych науково-популярних

сесій проведення інвентаризації міської зелені нагромадження інформації а також wystepowanie з висновками про ви

об'їсте цінних природних obiektow юридична охорона організація przyrodniczo-krajoznawczych екскурсій організація wlasnych konkursow.

Крім того, Координація Dzialalnosci Mlodziezowej LOP istniejaca при Zarzadzie Glownym а також її еквівалентах в zarzadach wojewodzkich prowadzily:

акції porzadkowe в національних парочках, на територіях міської зелені а також в сільських парочках, роботи zwiazane з очисткою brzegow рік, potokow, звалищ smieci і т.д.

клубна dzialalnosc у рамках конкретних zainteresowan mlodziezy інвентаризації вуличних дерев через czlonkow Шкільної Коли LOP крейсування міських parkow і rezerwatow через Straz Ochrony Природи.

У роках osiemdziesiatych Президії Zarzadu Glownego wystapilo до Urzedu Rady Ministrow а також до Міністра Urzedu Охорони Srodowiska і Водної Економіки з висновками про przysylanie Лігу Охорони Природи projektow юридичних aktow а також dokumentow перед їх затвердженням – до висловлювання думки. Висновки Ліги zostaly przyjete. Ліга Охорони Природи otrzymala в цей sposob mozliwosc висловлення sie і zglaszania своєї уваги і пропозиції до всіх юридичних aktow dotyczacych охорони srodowiska. До Міністерства Охорони Srodowiska і Натуральних Zasobow направлено протест проти пропуску walorow захисних lasow при вирахуванні шкоди przemyslowych, postulujac, щоб відшкодування przemyslu за знищення в цих лісах wplynely на Фонд Охорони Srodowiska. У 1987 р. zostalo журнал, що звернувся, до Прем'єра з prosba про недопуск до імпорту odpadow przemyslowych із Західної Європи і wypelniania ними експлуатованих kopaln.  У 1988 р. направлено лист, відкритий до Сеймової Комісії Охорони Srodowiska і Натуральних Zasobow protestujac проти відновлення prob використання гірничодобувних виробок на імпортованих skladowiska odpadow. Представлено втрати, яке понесе польське srodowisko і здоров'я польського spoleczenstwa. Результатом byl акції протесту заборона імпорту odpadow до Польщі, obowiazujacy від 1 липня 1989 р. LOP wnioskowala rowniez і uzyskala spoleczne підтримка в nastepujacych справах: утворення відомства охорони srodowiska, powolanie Сеймової Комісії Охорони Srodowiska, розробка через Rzad засад eko політики panstwa, введення на всіх щаблях освіти odrebnego предмету "Охорона srodowiska", обіймання юридична охорона obszarow про видатні природні достоїнства, творення

національних parkow, rezerwatow природи, parkow krajobrazowych, obszarow береженого краєвиду, екологічних uzytkow і т.п., powolanie Банку Охорони Srodowiska і Національного Фонду Охорони Srodowiska. Всі ці висновки зреалізованого zostaly, що dalo нам багато задоволення, з wyjatkiem висновку dotyczacego освіти, ktory пробиває sie з dosyc duzym трудом. 

Сьогодні LOP wspolpracuje тез з численними загальнодержавними і miedzynarodowymi екологічними організаціями, як Miedzynarodowa Koalicja "Волонтери Природи" (CVA), Mlodziez і Srodowisko Європи (YEE), Європа Nostra а також Swiatowe Towarzystwo Охорони Zwierzat (WSPA). Є між іншим czlonkiem zalozycielem Swiatowej Unii Охорони Природи (IUCN). LOP веде rowniez Європейський Екологічний Центр, ktore є ініціатором і Європейської Зеленої realizatorem Карти (Європеан Green Card), ktora spotkala sie із значною зацікавленістю загальнодержавних інституцій і miedzynarodowych. У травні 1996 року Фонд Henry'ego Форда uhonorowala Проект EZK першим місцем в конкурсі Європейської Охорони Природи, а в червні 1996 року Міністерство Srodowiska przyznalo nagrode за проект "Зелена Карта" в категорії загальнодержавних освітньо-популяризаторських кампаній. LOP веде широка і znaczaca видавницької dzialalnosc, відома з багатьох цікавих публікацій ksiazkowych, тематичних діаграм, plakatow, календарів, zakladek, а szczegolnie miesiecznika "Польська Природа" з wkladka "Бюлетень Eko-edukacyjny".Ліга Охорони Природи за своє нагороджена zaslugi zostala krzyzem польська „діаспора Resituta”.

Rozwoj охорони природи в Польщі

Охорона природи є то dzialalnosc majaca на меті поводження та takze запевнення trwalosci

uzytkowania elementow і zasobow природи а також відповідно їх використання. Охороні природи

в sposob szczegolny podlegaja рідкісні сорти roslin і zwierzat а також особливі природні

комплекси.

У Польщі охорона природи zostala zapoczatkowana через одного з найвидатніших

польських botanikow, професор Мар'яна Raciborskiego (1863-1917). Byl він wykladowca на

університеті у Львові

і в Кракові. За ініціативою професора Raciborskiego rozpoczeto дослідження з області zabytkoznawstwa природи. Rozpoczeto rowniez реєстрації zabytkow природи а також відкривають природні музеї. Той період в охороні природи, в Польщі і в Європі званий реставраторським, trwal від 1900 року до 1925 року.

Р Е К Л А М А читай далі v

У польському праві juz в 1868 постановляє Сейму Galicyjskiego зроблено запису dotyczacego

охорони zwierzat. Byl, то один з перших того типу zapisow на swiecie. Постановляє obejmowala

охорона swistaka

і сарни. Сейм podjal ухвалі glownie з приводу ініціативи, ktora podjeli краківські вчені. Bylo,

то перший акт, ktorego підстава byly дослідження і думки naukowcow. Польське Товариство

Tatrzanskie в своєму розпорядку rowniez має один з найстарших zapisow на swiecie. Стосується

він охорони якого podlegaja osobliwosci природи.

Wsrod osob zasluzonych для охорони природи nalezy wymienic Stanislawa Staszica (1755-

1826), ktorego dzialalnosc у період stanislawowskim przyczynila sie до розвитку охорони природи і

польської науки.

За його ініціативою вибудовано palac у Варшаві, названий Palacem Staszica, призначений

byl glownie на потреби польських naukowcow. Staszic czlowiek дуже всебічний, того oprocz, з

духовним byl, філософом, письменником zajmowal sie rowniez природа. Byl автором dziela ". Про

Ziemiorodztwie Karpatow"

у ktorym wysuwal пропозиції охорони roslin і zwierzat zyjacych в Карпатах, Staszic pisal, "щоб

з najwieksza pilnoscia byly всіх цих великого fenomena природи, що означає".

Czlowiekiem rownie zasluzonym для польської природи byl Іван Gwalbert Pawlikowski (1860-

1939).

З wyksztalcenia юрист, економіст, полоніст з zamilowania природник. Dzialal у період, ktory в

охороні природи званий є biocenotycznym. У період цим powstala дуже duza число національних

parkow

і rezerwatow природи. Pawlikowski byl одним з людей, dazacych до утворення Tatrzanskiego

Parku, Національного. Byl zalozycielem в 1913 році Секції Охорони Tatr Польського Товариства

Tatrzanskiego, byla, то одна з перших організацій ktorej метою byla охорона природи. Pawlikowski,

bral rowniez udzial

у творенні Panstwowej Ради Охорони Природи, а takze uczestniczyl в готуванні в 1934 році

закону dotyczacej охорони природи. Pawlikowski byl автором дебатів "Культура та природа",

ktora ukazala sie

у 1913 році, napisal rowniez в 1932 році dzielo "Скарби природи", перший rozdzial

zatytulowal: "Ogolny кидок ока на istote охорони природи, її значення, завдання і способи

реалізації".

Інший представником періоду biocenotycznego в охороні природи є Jozef Paczoski (1864-

1942).

З wyksztalcenia ботаніки професор на Університеті Poznanskim, є tworca званої області

соціологія roslin. Є автором роботи з цієї області під заголовком масове "Zycie roslin" ktora

ukazala sie в 1896 році. Prowadzil численні дослідження в лісах, staly sie вони в pozniejszym

період підстава до створення засад wlasciwego використання і господарювання запасами

lesnymi. У своїх роботах Paczoski, zwracal uwage на чинники spoleczno - економіці в охороні

природи.

Багато національних parkow в Польщі не powstalaby, коли б не dzialalnosc професора Ст.

Szafera. То dzieki йому і його намаганням doszlo до утворення Tatrzanskiego Parku,

Національного, а takze Bialowieskiego Parku Національного. J.Paczoski pelnil функції першого

директора Bialowieskiego Parku Національного. Byl Ст. Szafer автором численних робіт (понад

700), ktorych тематика byla природа. Видане posmiertnie в 1973 році "Спогаду природника" а

також "Охорона природного srodowiska czlowieka" професор в роботі цієї pisal: "Охорона

природи підстава поводження srodowiska czlowieka".

Особа reprezentujaca Polske на численних конференціях і з'їздах miedzynarodowych,

poswieconych охороні природи, byl професор W. Goetel. У 1947 році в Швейцарії odbyla sie

Miedzynarodowej Konferencji Охорони Природи, професор W. Goetel reprezentowal на ній наша

країна. Byl czlonkiem Виконкомівського Miedzynarodowej Євросоюзу Охорони Природи і Її Zasobow

а також Національних Комісій Parkow. Активний Bral udzial в готуванні raportow ООН, dotyczacych

охорони природи і її zasobow.

Після І війні swiatowej динамічного nastapil rozwoj організації zajmujacych sie природа bylo,

то mozliwe dzieki wspolpracy дослідників, naukowcow з численними milosnikami природи. Zaczeto

dostrzegac проблеми wynikajace з niewlasciwego господарювання природними запасами. Waznym

елементом у виникненні ruchow охорони природи byla wspolpraca з lesnikami, використовувано їх

величезна знання

і doswiadczenie в області природи. Wspolprace з ними високо cenil професор Szafer, ktory в

"Спогадах природника" opisywal znajomosc і wspoldzialanie з lesnikiem inz. Jozefem Kostyrka.

У період miedzywojennym powstaly численні організації на користь охорони природи, а

istniejace wczesniej далі rozwijaly своєї dzialalnosc. У період цим powstaly межі іншими в 1883 році

- Польське Товариство Tatrzanskie(PTT), ktore в 1950 році prowadzilo dzialalnosc у рамках

Польське Товариство Turystyczno-krajoznawcze (PTTK), rowniez Польське Krajoznawcze (PTK)

Товариство dziala як PTTK, в 1928 році powstala Ліга Охорони Природи (LOP), Всі ці організації

istnieja до dzis.

У 1947 році в Brunnen в Швейцарії odbyla sie Miedzynarodowa Konferencja Охорони Природи.

Polske репрезентували ботанік - професор У Szafer, геолог - професор W.Goetel, архітектор -

професор J.Hryniewski, містобудівник - професор G.Ciolek. Так zroznicowany sklad польської

делегації командує, про дуже сучасний podejsciu у справах охорони природи. Uwazali вони, з

методу застосовуване у період реставраторським

і biocenotycznym сп niewystarczajace, би в wlasciwy sposob ochronic przyrode. На конференції

в Brunnen представники Польщі представили сучасна концепції охорони природи. Mowila вона

межі іншими про wplywie zwiekszajacej sie числа ludnosci на swiecie на натуральне srodowiska,

про rozwijajacym sie przemysle

і техніці, zwiekszonej урбанізаціївсі ці чинники powoduja зміни в природі і otaczajacym

srodowisku. Nalezy мітинг podjac dzialania zapobiegajace надмірному використанню zasobow

природи.

У 1956 році у Варшаві на Zjezdzie Panstwowej Ради Охорони Природи, темою glownym byla

сучасна концепція охорони природи. Нинішній на конференції професор Szafer, powiedzial про

охорону природи ozywionej. Тематика охорони природи nieozywionej zajmowal sie професор

Goetel. Mowiono rowniez про охорону повітря (професор Lambor), вода (професор Stangenberg),

lasow (doc. Вегетаріанець).

Dzialajace в нашій країні організації на користь охорони природи і люди zajmujacy sie ця

проблематика, науковці, lesnicy та інші. Znajduja підтримка wsrod представників wladz і інших

organow адміністрації panstwowej. Przykladowo в 1971 році проблематика охорони природи

zostala podjeta через owczesne wladze, що doprowadzilo до ухвалення закону majacej за завдання

ochrone натурального srodowiska. У законі ми читаємо: "Majac на увазі всебічного, раціонального

і динамічного rozwoj нашої країни

у najblizszym dziesiecioleciu, nalezy opracowac в ciagu 2-3 років концепції комплексної

програми в сфері охорони натурального srodowiska czlowieka, водної економіки, регулювання

Wisly а також будови мережі автобанів".

У 1971 році zostal утворений Комітет "Czlowiek і Srodowisko", ktorego завданням bylo

координація наукових badan з області охорони природи. Комітет powstal і ініціативи Президії

Польської Академії Наук. До zadan комітету nalezala не тільки координація badan але rowniez

wspolpraca

з іншими організаціями того типу між іншим з Виховальна Організація, Наукова і

Культурна Єднальних Narodow (UNESCO). Комітет uczestniczyl в реалізації програми UNESCO

"Czlowiek і біосфера". Дослідження, ведені в території byly, координоване від 1971 року через

Польський Комітет Охорони Srodowiska podlegajacy під віце-прем'єра rzadu. У 1972 році powstalo

в Польщі Міністерство Місцевої Економіки

і Охорони Srodowiska, ktore zostalo przeksztalcone pozniej в Міністерство Адміністрації,

Місцевої Економіки і Охорони Srodowiska а потім в Міністерство Адміністрації і Просторової

Економіки.

Першим журналом в країні poswieconym питанням охорони і ksztaltowania природи, є sie

ukazujacy від січня 1973 року miesiecznik "Аура". Є то один з перших того типи журналів

у Європі.

До 1980 року закону і юридичні uniemozliwialy акти реалізації багатьох zadan dotyczacych

охорони природи. Ситуація значно sie poprawila, коли rzad 31.01.1980 року ustanowil нове право

dotyczace охорони натурального srodowiska а також його господарювання. Urzad Охорони

Srodowiska і Водної Економіки, що Побажається, ktorego завданням bylo запевнення calkowitej

реалізації складених postulatow в законі. Urzad цього zostal pozniej przeksztalcony в Міністерство

Охорони Srodowiska і Натуральних Zasobow. Щоб wlasciwie зреалізованого zostaly всі завдання

dotyczace охорони природи потрібної byla wspolpraca багатьох specjalistow з області природних

наук, юридичних, економічних, технічних

і інших.

Охорона природи в Польщі є областей, ktora розвиває sie нині щораз intensywniej. Ciagle

powstaja нові організації і програми majace на меті полицевого jakosci otaczajacego нас

srodowiska. Після przystapieniu до Європейського союзу польське право і приписи dotyczace

srodowiska, мушача byc, пристосоване до європейських standardow і swiatowych.

Odnosnie історії охорони природи в Польщі професор W. Szafer powiedzial, "Історія охорони

природи в Польщі є карта гордості ogolnej нашої культури".

I. ІСТОРІЯ ОХОРОНИ ПРИРОДИ1.Czlowiek змінює przyrode.Від початку dziejow czlowiek oddzialywal на otaczajaca його przyrode. Сильним Szczegolniesrodkiem oddzialywania на srodowisko сталь sie у rekach czlowieka кам'яної епохи ogien. Wedrujace громади mysliwcow wypalaly ліс і буш для wyploszenia дичини. Osiadle абоczesciowo osiadle громади rolnikow wypalaly ліси під вправні поля або пасовища длярощених zwierzat. Zwiekszanie sie числа людських громад, як і зростання їх liczebnosci potegowaly винищення lasow. Деградація грунту на odlesionych територіях і її ерозіяzmuszaly czlowieka до пошуку нових obszarow. Odlesianie zas завжди спричиняє zmiane клімату. Сьогодні проти важко uwierzyc, ейnajwieksze пустельні області Азії, Африки, обох Ameryk чи Австралії pokrywaly niegdysпрекрасно puszcze, dopoki не pojawil sie гребель czlowiek. Slady великих цивілізацій, ktorerozwijaly sie niegdys на цих територіях ми знаходимо у rytach naskalnych або під піскомpustyn. Втручання czlowieka у zwierzat swiat від poczatku dziejow byla у pelni swiadoma. Udomowieniu jakiegos zwierzecia towarzyszylo звичайно винищення його стад yjacych наwolnosci. Zwierzeta дряпає ne tepiono як konkurentow. Rozwoj людської цивілізації, то rownie rozwoj методів обробітку землі, opozniajacych деградації грунтів. Dzis ju селянин не мусить що декілька років porzucac wyjalowionego поля і szukacнових terenow під uprawe. Однак зростання заселеності земної кулі вимагає stalego powiekszaniaarealu, призначеного під uprawe. Відбуває sie, то за рахунок лісу – najdoskonalszego вмістилища retencyjnego води і регулятора клімату. Наслідки цього процесу ми спостерігаємо в е р бнашій країні. Ще кількасот років тому, коли значні області Польського pokrywaly прекрасноpuszcze, byla вона країною obfitujacym у wode. Dzis дефіцит тієї ей воду відчуває cala нашаекономіка, країна gwaltownie stepowieje, pojawily sie grozne kleski паводку. Генезис ідеї охорони природи wia ей історична sie przeszloscia czlowieka. Охоронаприроди обумовлена byla ronorodnoscia людських motywow dzialan, напр. ... господарських, естетичних, культурних і оздоровчих. Підстави наукових zaloen ідеїохорони природи sformulowal у 1913 року польський вчений J. G. Pawlikowski у дебатампід tytulem „ Культура та природа ”. Німецький природник A. Humboldt wprowadzil у 1819 року ви поїсте „ пам'ятник природи ” у віднесенню до стариків і pote nych дерев. У розвитку охорони природи wyroniono три направлення:- реставраторське направлення - направлення biocenotyczny - планувальне направлення. Реставраторське направлення ograniczyl sie до охорони поодиноких tworow природинапр. старих дерев, narzutowych glazow, рідкісних посад roslin або zwierzat на даномуобласті. Направлення

biocenotyczny rozwinal sie у другої половлі dziewietnastego століття і триває до dzis. Glownym його метою є творення бережених obszarow:- rezerwatow природи, - національних parkow - parkow krajobrazowych - obszarow береженого краєвиду - rezerwatow біосфери. --------------------------------------------------------------------------------Page 2 Не тільки охорона природиале охорона і ksztaltowanie srodowiska staly необхідного sieумовою подальшого існування czlowieka. Czlowiek у своїх dzialaniach мусить dbac про пошана природиzapewnic zdolnosc генетичного виживання organizmow на Землі ochrone диких gatunkow і udomowionych а також дасть yc до утримання srodowiska нарівні wystarczajacym для випріває ycia цих organizmow. Цьому доцільні sluy SwiatowaКарта Природи (1982)ktora основного okresla obowiazki і засади повідбиття чечітки ka dego czlowieka а також panstwa по відношенню до природного srodowiska у лицю його ciaglego zagroenia. За офіціальний документ zawierajacy zbior програмних директив на користьохорони природи визнає sie „ Swiatowa Стратегії Охорони Природи ”. Ви поїсте охорони урозумінню стратегії означає zarzadzanie через czlowieka біосфера у sposob umoliwiajacy osiagniecie duych korzysci з uytkowania ywych zasobow природи при одночасномугарантуванню trwalosci цих zasobow для przyszlych pokolen. Стратегія керована є до narodow calego земної земної кулі. У Польщі проблеми охорони і ksztaltowania srodowiska підтримує і допомагає rozwiazac наукова інституція – Panstwowa Rada Охорони Природи( PROP) з місцеперебування у Варшаві а також spolecznaорганізація Ліга Охорони Природи ( LOP) zaloona у 1928 року. Підстава до dzialan навимови охорони srodowiska сп rownie юридичні акти: „ Закон про Охорону і Ksztaltowaniu Srodowiska ” і „Закон про Охорону Природи”. Poczatki охорони природних obiektow siegaja zamierzchlych czasow. З другого tysiaclecia перед наша ера сп положення про охорону lasow про Китай, а від майже трьох tysiecy років едикти krola Asioki у Індії. Перші об'єкти, ktore mona uznac за бережені області у сьогоднішньому розумінні powstaly у XIX кришці. У 1805 року у Данії „ що побажається до ycia ” перший заповідний лісприроди. У 1864 року objeto охорона ліси sekwojowe у Yosemite у Каліфорнії, а вполовлі XIX століття ліси у Yellowstone, де у 1872 року першого powstal на swiecie парк національний. У Європі першими національними парочками byly: Suisse у Швейцарії ( 1914 ) іAbisko, Sarek у Швеції (1909 ). Wa nosc аспекту охорони природний wartosciowych obszarow spowodowalaутворення у 1948 року Miedzynarodowej Unii Охорони Природи ( International union фориConserwation ofNature-IUCN ). IUCN zaproponowala вісім категорій obszarowбережених, з чого szesc zostalo, визнаних через Організації Єднальних Narodow як офіціальні категорії національних parkow і бережених obszarow. Категоріями бережених obszarow wedlug IUCN сп:„ І - заповідні ліси scisle ( Scientic reserve / Strict Nature Reserve ) uytkowane glownie до наукових і моніторингових ( категорія І А ) celow, як reprezentatywne екосистема абоtwor природи nieoywionej, установлюване badz у мети

поводження у неушкодженому стані абозміненим натуральних slabo ekosystemow ( категорія І B ) II – національні ( National Park ) парочки, що установляються у мети охорони calych ekosystemow ізапевнення terenow до відпочинку, але take у освітніх і наукових цілях III – пам'ятники природи ( Natural Monument / Natural Landamark ) установлюване у мети охорони поодиноких природних явищ, take obiektow про значення krajobrazowym культурним і естетичним IV – області діючої охорони гатунку і житла ( Managed Nature Reserve / WildlifeSanctuary ) установлюване у мети діючої охорони видатних biotopow, житла poszczegolnych gatunkow, ktore не przetrwac moglyby без захисних zabiegow --------------------------------------------------------------------------------Page 3 V – області береженого краєвиду ( Protected Landscapes ), що установляються у мети дії традиційного краєвиду і запевнення рекреаційних terenow VI – області діючої охорони природних ( Resource Reserve ) zasobow, ktorych glownym завданням є охорона біологічної ronorodnosci, створення warunkow до введення засад trwalego і zrownowa onego uytkowania їх zasobow природи у мети заспокоєння господарських потреб VII – області традиційного житла людських spolecznosci ( Natural Biotioc Area /Anthropological Reserve ), у obrebie ktorych людського spolecznosci moga yc згідно зсвоя традиція і звичаями у гармонії з природа, без негативного wplywu wspolczesnejтехніка VIII – зони спеціального uytkowania натуральних zasobow ( Multiple – Use ManagementArea / Managed Resource Area ), де планує sie створення warunkow до згідний ззасадами trwalego і zrownowa onego розвитку використання натуральних zasobow ( напр. водних zasobow, деревини ), їх uytkowania до celow рекреації, pasterstwa і землеробства між іншим через істотних ochrone до їх розвитку натуральних walorow.”2.Охорона природи у Польщі.Охорона srodowiska у Польщі є багатовікові традиції. Найстарше zarzadzanie усправі охорони zwierzat походить з czasow Boleslawa Chrobrego, ktory zabronil polowacна рідкісне ju тоді бобри. Іншим zwierzeciem, над ktorym у тих часах розточено szczegolna opieke, byl турів. Ksia mazowieccy eta не давали нікому zezwolen на вбиванняцих zwierzat а від часу перших Jagiellonow istniala навіть спеціальна stra, ktorejзавданням bylo стеження і підгодовування цього wymierajacego гатунку. У 1523 р. у СтатутіЛитовським, Сигизмунд І oglosil ochrone ubra, тур, бобра, sokola, і labedzia. Від початку wiekow ми спостерігаємо намагання majace на меті не тільки ochrone ginacych gatunkow, але take ochrone srodowiska: lasow і wod. Перше zarzadzenie у цій справівидали Великий Казимир у 1347 р., а nastepnie Wladyslaw Jagiello у 1420 роках і 1423, zakazujac вирізування cisow і wywoenia з Польщі цього дерева. Від 1328 р. istnialy заборони uywania wlokow на Заливці Wislanym, видане черезмісцеве wladze, а в 1578 р. Стефан Batory oglosil декрет zabraniajacy uywania до lowienia риб не тільки wlokow, але take bosakow і мережі про дуже malych очки. Введено rownie захисний час для риб odbywajacych tarlo. Так мітинг zarzadzen усправі охорони srodowiska поступово przybywalo, а кристалізація wlasciwej ідеїnastapilo у XIX у., коли

rozpoczely послідовного sie dzialania, ktore cechowala troskaпро запобігання знищенню певних gatunkow roslin і zwierzat, про поводження pomnikowприроди – pieknych наскальних форм, jaskin, старих дерев і т.п. У цьому часі вертано rownie uwage на знищення dzialalnoscia czlowieka, що спричиняються у природі і starano sie ratowac zagroone гатунки. Ті глоси, поодиноке poczatkowo, byly smiale як на owczesne часи. У 1860 р. Wladyslaw Taczanowski, славетний вчений, орнітолог, doceniajac у pelni potrzebe охорони дряпає nikow pisal, ей де wiecej zwierzat дряпає nych, wiecej є take птастваwszelakiego. Поодиноке proby охорони природи zostaly uwienczone ухваленням у 1868 р. через Galicyjski Сейм закону про охорону рідкісних dwoch gatunkow zwierzat tatrzanskich:swistaka і сарни. Byla, то перша на swiecie закон, Польська ktora szczyci sie до dzis. Їїwspoltworca byl видатний зоолог, перший krolewski професор lesnictwa – Максиміліан Sila-Nowicki. Межі І і II війна swiatowa рух охорони природи не ograniczal sie ju лише до dzialania про характер, чисто консервативний, але у miare розвитку природних наук --------------------------------------------------------------------------------Page 4 poszerzal значно krag zainteresowan. Obejmowaly вони ochrone не тільки poszczegolnych gatunkow, але take calych biocenoz у obrebie okreslonych srodowisk. Товариство Tatrzanskie, istniejace від 1873 р., на ламах свого видавництва „ Pamietnik TowarzystwaTatrzanskiego ” nawolywalo до охорони знищуваних lasow tatrzanskich, ktore wowczasstanowily приватної wlasnosc. У 1919 р. Міністр Wyznan Релігійних і Oswiecenia Publicznego Тимчасової powolalPanstwowa Комісії Охорони Природиktora у 1925 р. zostala rozporzadzeniem Ради Ministrow, перейменована на Panstwowa Rade Охорони Природи. Робота її kierowal удовоєнному періоді і післявоєнному професорові Wladyslaw Szafer. У najodleglejszych районах країни Рада miala своїх delegatow і korespondentow, а в університетських містах Комітети Охорони Природи. До zadan PROP між іншим nale alo:- інвентаризація zabytkow природи у країни - розробка projektow утворення національних parkow і rezerwatow. Zajeto sie справами:- охорони roslin і zwierzat - розробкою законодавства з області охорони природи, - введенням цих zagadnien до шкільних programow - утриманням stalych kontaktow з wladzami і ronymi товариствамиприродними. Panstwowa Rada Охорони Природи skupila milosnikow природилюдей культури і науки. До czolowych її dzialaczy nale eli: M.Raciborski, І. G. Pawlikowski, B.Dyakowski M.Siedlecki У. Szafer, A. Wodziczko У. Goetel, М. Limanowski, B. Hryniewiecki, Ст. Sokolowski та інші. Були то нестомлені dzialacze, ktorzy далечіні підстави до розвитку охорони srodowiska, zarowno у науці, як і щоденним yciu. Їм це zawdzieczamy проведенняdokladnej інвентаризації zabytkow природиzaloenie основного регістра pomnikowприроди zarowno oywionej, як і nieoywionej, а take творення parkow і rezerwatowприроди. A. Wodziczko виданням своєї роботи Охорона природи нова galezia знання ( 1933 )zapoczatkowal wyodrebnienie охорони природи як нової galezi знання і odrebnejнаукової дисципліни а

також propagowal введення наукових засад економіки природа. У. Goetel kontynuujac цих mysl у 1965 р. zaproponowal надання науці про охорону природи іїї zasobow назви sozologii ( sozo – по-грецьки chronic, ratowac ). У miare uplywu часу ущораз wiekszym ступені вертано uwage на невигідні наслідки економіки wyniszczajacejнатуральні запаси природи і koniecznosc раціонального господарювання ними. У 1934 р. ukazala sie закон про охорону природи ( Dz.U.R.P.Nr 31 poz. 274 ). Опрацьовано проекти:- утворення перших у Польщі національних parkow - rezerwatow природи, - визнано за численні пам'ятники osobliwosci природи. Dzieki wspolpracy адміністрації lesnej забезпечено практична ochrone цих obszarow. Видано zarzadzenie chroniace rosliny і zwierzeta, rozwinieto сікти urzedowych, наукових іspolecznych placowek охорони природи. У воєнному періоді dzialalnosc у сфері охорони srodowiska zostala у значнимступені загальмована. Зараз по визволенню у 1945 р., dzialacze охорони природи podjeliроботи у нових умовах. Проведені реформи господарського spoleczno- wplynely наpoglebienie у spoleczenstwie переконання, ей природа нашої країни є велика wartosciaнаціональна, а її охорона – загальним obowiazkiem. 7 квітня 1949 р. ( Dz.U. nr 25 poz. 180 ) Сейм ПРЛ нової uchwalil ustawe про охоронуприроди. Byla вона wowczas найбільш сучасний закон на swiecie. Zwrocono у їй--------------------------------------------------------------------------------Page 5 uwage не тільки на ochrone tworow природиале take на раціональна gospodarke їїзапасами. Розширення tresci pojecia охорони природи на питання охорони zasobow природи упускатиме ці ustawe від закону з 1934 р. Охорона objeto:- гатунки roslin і zwierzat - елементи краєвиду. Закон цієї zapoczatkowala trwajacy до dzis gleboki процес przewartosciowania уswiadomosci spolecznej багато давніх pojec dotyczacych ставлення до otaczajacej природи. Wprowadzila нової rownie організації охорони природиprzekazujac тих calosc zagadnien Міністерству Lesnictwa і Przemyslu Drzewnego. Dua ролі у розвитку охорони природи odegrala Ліга Охорони Природиktora powstalaу результату uchwaly podjetej через VIII З'їзд Panstwowej Ради Охорони Природи у 1927 р. Zaspokoilo, то potrzebe існування окремої організації spolecznej, що побажається до популяризації wsrod spoleczenstwa celow і zadan охорони природи. Organizowala вона од хвилини виникнення dzialalnosc spoleczna на користь охорони природи і її zasobow. У 1968 р. Ліга Охорони Природи zostala, визнана через Rade Ministrow за Об'єднання WyszejВ ytecznosci, що bylo виразом позитивної оцінки її існуючої до цих пір dzialalnosci. Ліга Охорони Природи є czlonkiem Miedzynarodowej Unii Охорони Природи і ЇїZasobow, є rownieсвого представника в Східноєвропейському КомітетіВиховання, bedacym органом Євросоюзу. Wsrod najwa niejszych одержаних dzieki osiagniec об'єднанню у Польщі Народноївигідних warunkow для розвитку охорони srodowiska на szczegolne podkresleniezasluguje творення національних parkow і rezerwatow природиparkow krajobrazowych ізон береженого краєвиду. Видано багато юридичних aktow на цю тему. До najwa niejszych nale y закон про охорону

srodowiska з дня 31 січня 1980 р., ktoraврегульовано багато wa nych problemow. Польща веде wspolprace miedzynarodowa у сфері охорони srodowiska, а zwlaszczaproblemow dotyczacych утримання на відповідному рівні jakosci srodowiska уприкордонних районах. Про ранг, наданий проблемам охорони srodowiska swiadczy факт ей в 1985 р. Міністерство, що побажається Охорони Srodowiska і Натуральних Zasobow.

1617r. - Видано документ підданого zezwalajacy polowac на сарн (у Tatrach) всього лише з метою zlozenia дані naleznej wladcy.1630r. - Wiadomosc про "куріння і спустошення lasow" в Tatrach.1627r. - З рак klusownika padla остання корова туру

1765r. - Польська Комісія Krolewska остерігає urzedowo перед szkodliwoscia вигулу овець в лісах tatrzanskich і до marnotrastwem дерев

1856r. - Wystapienia Andreasa Kornhubera у справі охорони zapamietale tepionych сарн, swistakow, cietrzewi і видр (у Tatrach) на засіданні Wegierskiego Towarzystwa Lesnego в Kierzamrku.1865r. - Janota wlasnym вартістю видали broszure: Зауваження Zakopianow і всіх Podhalan би не tepili swistakow і koz1865r. - (styczen) Максиміліан Nowicki przedstawil на засіданні Товариства Zoologiczno-botanicznego у Відні potrzebe охорони сарн і swistakow.1866r. - (6 pazdziernika) в повітовому urzedzie в Новому Торзі zaprzysiezono dwoch straznikow (озброєних) сарн в Tatrach: Jedrzeja Wale і Macieja Sieczke1868r. - (5 pazdziernik) Загальнодержавний Сейм для Галичини uchwalil у Львові юридичний акт dotyczacy охорони swistaka і сарни в Tatrach. "Закон wzgledem заборони lapania, wytepienie і продажі альпійських zwierzat, wlasciwych Tatrom, swistaka і диких koz." Byla, то одна з перших на swiecie закон про високоякісну охорону zwierzat.1869r. - (19 липня) імператор Франциск Jozef І podpisal powyzsza ustawe (з 5 pazdziernika 1968 року)1869r. - (21 серпня) zaczela obowiazywac powyzsza закон.1873r. - Виникає Товариства Tatrzanskie1880r. - Товариство Tatrzanskie zapsialo до свого статуту potrzebe охорони roslin halskich (альпійських): zagrozonych кедрів, рідко cisa, що зустрічається, едельвейсів і чужих Tatrom rozanecznikow1878r. - Джинові останнього niedzwiedz в Пущі Bialowieskiej1884r. - Gustaw Lettner на зібранні lesnikow в Przemyslu przedstawil "Проект рятунку lasow tatrzanskich, а szczegolnie Zakopianskich від grozacego їм знищення".1885r. - в "Pamietniku Towarzystwa Tatrzanskiego" опубліковано "Проект рятунку lasow tatrzanskich, а zakopianskich szczegolnie від grozacego їм знищення" (як вказано вище)1886r. - Виникнення першого заповідного лісу природи1887r. - Виникає Товариство Охорони Польських Tatr1888r. - Перший заклик про утворення Tatrzanskiego PN авторства священика Boguslawa Krolikowskiego під заголовком Польські "Tatry пам'ятником пам'ятником для Міцкевича".1889r. - Wladyslaw Zamoyski wlasnym nakledem sil і kosztow купує так званий хороша tatrzanskie, що деградує, і веде засадження лісом1890r. - Rozpoczeto акції висіювання кедра в Tatrach (при участі turystow)1895r. - liczebnosc сарн в calych Tatrach wzrosla до близько 1000 шт.

1919r. - Вбито останнього zubra в Пущі Bialowieskiej1919r. - (17 грудня) рішення Міністра Wyznan Релігійних і Oswiecienia Publicznego Ksawerego Praussa побажається є Тимчасова Panstwowa Комісія Охорони Природи

1920r. - TPKOP (дивися wyzej) є перейменована на Panstwowa Rade Охорони Природи1921r. - Утворення заповідного лісу в Пущі Bialowieskiej1923r. - Опубліковано materialy з конференції "Tatry як заповідний ліс" (Ст. Sokolowski).1925r. - Powolanie Panstwowej Ради Охорони Природи1928r. - Виникає Ліга Охорони Природи

1932r. - Powolanie Bialowieskiego PN1932r. - Powolanie Pieninskiego PN1932r. - (30 грудня) Скарб Panstwa викупляє перші землі під утворення tatzranskiego Заповідного Лісу. 1933r. - Powolanie Babiogorskiego PN

1933r. - Powolanie Wielkopolskiego PN1934r. - (10 березня) Перший закон про охорону природи, dala між іншим юридичні підстави до творення національних parkow.1935r. - (1 серпня) Рушає будова черги на Kasprowy Wierch1936r. - (13 серпня) В zwiazku з podjeciem рішення про будову канатної черги на Kasprowy Wierch до відставки подає sie cala owczesna Panswowa Rada Охорони Природи разом з професором Wl. Szaferem1936r. - Без згоди Panstwowej ради Охорони Природи і Комісії Організації Заповідного Лісу rozpoczeto на вершині budowe kasprowego Wierchu метеорологічної обсерваторії.1938r. - (styczen) Введений в дію є санки wyciag з Павільйону Gasienicowej на Kasprowy Wierch (нині, від 2000r. wyciag чотиримісного krzeselkowy)1939r. - (26 червня) Міністр Землеробства і Аграрних Реформ видали zarzadzenie "Про визнання Nadlesnictwa Jaworzyna і Закопане в krakowsko-slaskim okregu lasow Panstwowych за захисні ліси і про утворення організаційної одиниці szczegolnej під назва парк Природи в tatrach".

1946r. - Перше rozporzadzenie про високоякісну охорону roslin1947r. - Закон про охорону риб і rakow

1950r. - Powolanie Swietokrzyskiego PN1950r. - Падає останній niedzwiedz в Пущі Bialowieskiej по невдалій wczesniejszej reintrodukcji1952r. - Два перші zubry, випущений в Bialowiezy на wolnosc1954r. - (30 wrzesnia) powolanie Tatrzanskiego Parku Національного1956r. - Pierwze zarzadzenie про високоякісну охорону zwierzat1956r. - Powolanie Ojcowskiego PN1957r. - Розпочинає dzialalnosc spoleczna Straz Ochrony Природи (pozniej rozwiazana через Сейм)1959r. - Powolanie Kampinowskiego PN1959r. - Powolanie Karkonoskiego PN

1960r. - Powolanie Wolinskiego PN1967r. - Powolanie Slowinskiego PN1968r. - Число zubrow przekroczyla 1000

1970r. - Виникнення польського комітету "Czlowiek і Біосфера"1973r. - Powolanie Bieszczedzkiego PN1974r. - Powolanie Roztoczanskiego PN1974r. - Випуск на перших wolnosc bobrow1975r. - Вовк є вписаний на liste zwierzat lownych з визначеним захисним періодом (перша юридична охорона вовка)

1981r. - Зареєстровано Польський Екологічний Клуб (dzialajacy від 1980r.)1981r. - Powolanie Gorczanskiego PN1983r. - Sformulowano концепції "Зелених Польського Pluc"1983r. - Виникнення Lubuskiego Клубу Przyrodnikow (актуально Клуб Przyrodnikow)1986r. - (26 квітня) катастрофа в Чорнобилі1986r. - Zalozenie Polnocnopodlsakiegotowarzystwa Охорони Ptakow1988r. - (10-11 грудня) У Великопольському powstala Ostrowie Федерація Зелених1989r. - (12 січня) Перше засідання Комісії Охорони Srodowiska і Натуральних Zasobow Громадянського Комітету при Przewodniczacym NSZZ "Solidarnosc" Lechu Walesie1989r. - Powolanie Wigierskiego PN1989r. - Забруднення Національного Фонду Охорони Srodowiska1989r. - (11 березня) Перша Зустріч Проекологічних Груп у Варшаві

1990r. - Zalozenie Polskiego Товариства Przyjaciol Природи "про Природа"1990r. - Powolanie Drawienskiego Pn.s1990r. - Powolanie Poleskiego PN.1991r. - Zalozenie Ogolnopolskiego Товариства Охорони Ptakow.1991r. - Zalozenie Komitetu Охорони Orlow.1992r. - Powolanie Krajowego Центру Екологічної Освіти у рамках Національного Фонду Охорони Srodowiska.1993r. - Zalozenie Polskiego Товариства Охорони Природи "Саламандра".1993r. - Powolanie Biebrzanskiego PN.1993r. - Powolanie PN Gor Stolowych.1993r. - Рішення Swiatowego Координаційного Комітету UNESCO утворено Miedzynarodowy Rezerwat Біосфери Tatr1994r. - Zalozenie Zachodniopomorskiego Орнітологічного Товариства.1994r. - Zalozenie Mazowieckiego Товариства Охорони Фауни.1994r. - Zalozenie Ogolnopolskiego Товариства Охорони Нетопирів.1995r. - Вовк objety високоякісна охорона в 46 wojewodztwach.

1996r. - Powolanie Narwinskiego PN.2002r. - (4 липня) блокада канатної черги на Kasprowy Wierch. Акція "Tatry не obronia sie саме".

ZRODLA:

Петро Glinski, Польські Зелені, Видавництво Ifis ПАН, Варшава 1996. Стефан Maciejewski, Саго про ginacych і врятованих, Видавницький Флігель ПАРОЛЬ sp. z.o.o.,krakow 1995. Знання і Zycie 9, 1998. Tatry 3 (9), 4 (10) Tatry 1 (wyd. спец.), 2006

Історія охорони srodowiska в Польщі

Охорона природи має в Польщі dlugie традиції. Перші рішення zwiazane з nia pochodza з X століття за панування Boleslawa Chrobrego і dotycza охорони bobrow. У наступних кришках zaczeto chronic надмірно знищувані ліси, а за czasow Сигизмунда Starego бережено takze zwierzeta. Tuz по zakonczeniu І війни swiatowej zostala Panstwowa Tymczasowa, що побажається, Комісія Охорони Природи przeksztalcona pozniej в Panstwowa Rade Охорони Природи, а в 1928 році powstala Ліга Охорони Природи. Перші бережені області zostaly, що установляється в кінці XIX століття, а в половлі XX століття утворені перші національні парочки.

10 березня 1934 року, zostala ухвалений закон про охорону природи, а нині obowiazujaca є закон про охорону природи з дня 16 квітня 2004 року (Dz.U. nr 92, poz. 880). По zakonczeniu І війни swiatowej в Польщі bylo 39 rezerwatow природи (1469 га поверхні). Як результат dzialan Panstwowej Rady Охорони Природи до 1939 року доведено до утворення 211 rezerwatow (43 512 га поверхні). На podkreslenie zasluguje факт величезного приросту поверхні objetych охорона. У 1980 р. Wynosily вони 1079900 га, натомість в 1998 р. laczna поверхня всіх форм охорони природи obejmowala в нашій країні 9718000 га, що stanowilo 31,1 % ogolnej поверхні Польщі.

У період miedzywojennym утворено Заповідний Ліс в Bialowiezy, а takze бережені природні території між іншим в Апеннінах, в Gorach Swietokrzyskich а також в Tatrach. Бережено численні гатунки roslin, zwierzat, а takze обіймають охорона численні пам'ятники природи.

Після II війни swiatowej rozwinela sie rowniez і екологія. У Польщі її метою є утримання на береженій області натуральних природних procesow і stabilnosci ekosystemow, поводження біологічної roznorodnosci, привертання до стану wlasciwego zasobow і skladnikow природи а також ksztaltowanie wlasciwych позицій czlowieka по відношенню до природи, а takze форми охорони srodowiska.

Закон про охорону природи з дня 16 квітня 2004 року ustanowila nastepujace форми охорони природи: національні парочки, заповідні ліси природи, парочки krajobrazowe, області береженого краєвиду, області Природа 2000, пам'ятники природи, посади dokumentacyjne, екологічне uzytki, zespoly przyrodniczo-krajobrazowe, високоякісна ochrone roslin, zwierzat і grzybow.