4
Користь соціальних мереж для бібліотек, або «Ви ще не на Фейсбуці?» Соціальні мережі набувають дедалі більшої популярності. За даними Бі-Бі-Сі із посиланням на результати дослідження компанії Нільсен, соціальними мережами і блоґами користуються 66,8% користувачів Інтернету 1 . Українська блоґосфера щорічно зростає на 40%. За даними Яндекса, всього в Україні 700 тисяч блоґів, 120 тисяч з яких є активними (рік тому було 75 тисяч). Це зростання є унікальним явищем, адже, наприклад, у російськомовному сегменті Інтернету цей показник знижується 2 . Цікаво те, що соціальні мережі дедалі більше приваблюють дорослих користувачів Інтернету: сегментом користувачів, який зростав найшвидше у 2008 р., була вікова група від 35 до 49 років 3 . Така ситуація обумовлює необхідність для всіх організацій та, зокрема, бібліотек пропонувати та рекламувати свої послуги за допомогою сервісів Веб 2.0, а особливо блоґів та соціальних мереж. Своїми аргументами на користь активного застосування соціальних мереж у роботі бібліотек 4 ділиться Ендрю Беркхардт, бібліотекар-координатор інноваційних технологій університету Чемплен, м. Берлінгтон, штат Вермонт, на блозі «Інформаційний тиранозавр» (http://andyburkhardt.com ): 1) Спілкування. Соціальні мережі – це ще один спосіб підтримувати контакт зі своїми читачами, особливо молоддю, яка активно використовує не тільки електронну пошту, але й сервіси миттєвого обміну повідомленнями (чат), Фейсбук та смс-повідомлення. 2) Відповідь на позитивні/негативні відгуки. Користувачі обговорюють бібліотеку – як під час особистих зустрічей, так і онлайн. Вони кажуть гарні і не дуже гарні речі. Отже, для надання найбільш ефективних послуг треба бути уважним і до похвал, і до зауважень читачів. Треба зважати на їхні коментарі й демонструвати зацікавленість і увагу до їхньої думки. Це можна зробити за допомогою сервісів Веб 2.0, дозволивши коментувати статті та оголошення на веб-сайті бібліотеки, а також створивши бібліотечний блоґ. 1 Социальные сети оказались популярнее электронной почты: http://www.lenta.ru/news/2009/03/10/network/ 2 Волнухин А. Яндекс: очень коротко про украинскую блогосферу и твиттер: http://slidesha.re/gmN3dh 3 Социальные сети оказались популярнее электронной почты: http://www.lenta.ru/news/2009/03/10/network/ 4 Burkhardt A. Four Reasons Libraries Should be on Social Media: http://bit.ly/f6aqjF Соціальна мережа це спільнота людей в Інтернеті зі схожими інтересами, які обмінюються повідомленнями, діляться інформацією та займаються спільною діяльністю. Зв'язок здійснюється за допомогою внутрішньої пошти або миттєвого обміну повідомленнями. Енциклопедія Британніка: http://www.britannica.com/EBchecked/t opic/1335211/social-network

соціальні мережі

Embed Size (px)

DESCRIPTION

 

Citation preview

Page 1: соціальні мережі

Користь соціальних мереж для бібліотек,

або «Ви ще не на Фейсбуці?»

Соціальні мережі набувають дедалі більшої популярності. За даними Бі-Бі-Сі із посиланням на результати дослідження компанії Нільсен, соціальними мережами і блоґами користуються 66,8% користувачів Інтернету1. Українська блоґосфера щорічно зростає на 40%. За даними Яндекса, всього в Україні 700 тисяч блоґів, 120 тисяч з яких є активними (рік тому було 75 тисяч). Це зростання є унікальним явищем, адже, наприклад, у російськомовному сегменті Інтернету цей показник знижується2. Цікаво те, що соціальні мережі дедалі більше приваблюють дорослих користувачів Інтернету: сегментом користувачів, який зростав найшвидше у 2008 р., була вікова група від 35 до 49 років3. Така ситуація обумовлює необхідність для всіх організацій та, зокрема, бібліотек пропонувати та рекламувати свої послуги за допомогою сервісів Веб 2.0, а особливо блоґів та соціальних мереж.

Своїми аргументами на користь активного застосування соціальних мереж у роботі бібліотек4 ділиться Ендрю Беркхардт, бібліотекар-координатор інноваційних технологій університету Чемплен, м. Берлінгтон, штат Вермонт, на блозі «Інформаційний тиранозавр» (http://andyburkhardt.com):

1) Спілкування. Соціальні мережі – це ще один спосіб підтримувати контакт зі своїми читачами, особливо молоддю, яка активно використовує не тільки електронну пошту, але й сервіси миттєвого обміну повідомленнями (чат), Фейсбук та смс-повідомлення. 2) Відповідь на позитивні/негативні відгуки. Користувачі обговорюють бібліотеку – як під час особистих зустрічей, так і онлайн. Вони кажуть гарні і не дуже гарні речі. Отже, для надання найбільш ефективних послуг треба бути уважним і до похвал, і до зауважень читачів. Треба зважати на їхні коментарі й демонструвати зацікавленість і увагу до їхньої думки. Це можна зробити за допомогою сервісів Веб 2.0, дозволивши коментувати статті та оголошення на веб-сайті бібліотеки, а також створивши бібліотечний блоґ.

1 Социальные сети оказались популярнее электронной почты:

http://www.lenta.ru/news/2009/03/10/network/ 2 Волнухин А. Яндекс: очень коротко про украинскую блогосферу и твиттер: http://slidesha.re/gmN3dh

3 Социальные сети оказались популярнее электронной почты:

http://www.lenta.ru/news/2009/03/10/network/ 4 Burkhardt A. Four Reasons Libraries Should be on Social Media: http://bit.ly/f6aqjF

Соціальна мережа – це спільнота людей

в Інтернеті зі схожими інтересами, які

обмінюються повідомленнями, діляться

інформацією та займаються спільною

діяльністю. Зв'язок здійснюється за

допомогою внутрішньої пошти або

миттєвого обміну повідомленнями.

Енциклопедія Британніка:

http://www.britannica.com/EBchecked/t

opic/1335211/social-network

Page 2: соціальні мережі

3) Маркетинг/реклама. На додаток до звичних способів рекламування бібліотеки, як-то флаєри (листівки), книжкові закладки, оголошення у засобах масової інформації та прес-релізи, можна використовувати соціальні мережі! Адже вони – це ще один спосіб поширення інформації. Мільйони людей користуються соціальними мережами, а отже існує дуже висока вірогідність того, що серед них можуть бути ваші читачі. Відповідно, якщо ви уникатимете соціальних мереж, багато людей можуть випасти з вашого поля зору. 4) Краще розуміння користувачів. Бібліотекарі думають, що знають своїх користувачів, але це знання часто може бути поверховим. Завдяки простому спілкуванню у соціальних мережах можна дізнатися більше про людей, а отже, отримати змогу надавати їм кращі послуги.

Чи переконливо звучать для вас ці аргументи?

Тим, хто ще вагається, пропонуємо ознайомитися з міркуваннями Емілі Класпер5, ІТ-фахівця системи публічних бібліотек штату Нью-Йорк, яка активно впроваджує соціальні мережі в роботу свого закладу, при цьому досить часто стикаючись із певними викликами.

1) Які цікаві проекти, пов’язані з соціальними медіа, ви реалізували для забезпечення співпраці та поширення інформації серед працівників на організаційному рівні?

Головною метою діяльності бібліотек є організація та управління інформацією і надання доступу до неї користувачам. Отже, ми вважаємо, що cоціальні мережі є дуже логічним ресурсом у цьому контексті. Ми дедалі більше переконуємося в тому, що інструменти соціальних мереж допомагають доносити інформацію до громад у дуже зручний спосіб, а також рекламувати діяльність бібліотеки.

У силу своїх професійних обов’язків я маю проводити тренінги та забезпечувати спілкування між 48 бібліотеками. Отже, я бачу додаткову перевагу у використанні соціальних мереж, адже таким чином я забезпечую працівників наших філій додатковою інформацією, яку вони потребують для надання кращих послуг своїм громадам. Наша бібліотека нещодавно розробила портал для всіх філій нашої системи, де вони можуть обмінюватися інформацією за допомогою низки компонентів соціальних мереж.

Наприклад, нещодавно ми налагодили систему повідомлень сервісу Твіттер, додавши цей компонент до онлайн-каталогу співробітників. Ця система виявилася дуже ефективною для налагоджування зв’язку між центральною бібліотекою та філіями. До того ж, вона дуже гнучко пристосовується до потреб кожної окремої бібліотеки і навіть кожного окремого працівника.

2) Які цікаві приклади використання соціальних мереж іншими бібліотечними

закладами ви можете згадати? Мене вражає кількість бібліотек, які використовують соціальні мережі для підтримання

зв’язку зі своїми громадами у спосіб, який збагачує власне бібліотечні ресурси. Наприклад, низка бібліотек публікує старовинні фотографії за допомогою сервісів Вікі, Flickr та блоґів, а потім просить представників громади допомогти впізнати людей, місця та події, зображені на цих фотографіях. Подібні проекти допомагають налагодити співпрацю між бібліотекою та громадою і, водночас, допомагають покращити інформаційні ресурси, які пропонує бібліотечний заклад.

Також надзвичайно приємно бачити, як багато бібліотек працюють з читачами на умовах самих читачів. Бібліотеки надають відповіді користувачам за допомогою сервісів миттєвого обміну повідомленнями, Твіттера, смс-повідомлень, електронної пошти – та у будь-який інший спосіб, зручний і звичний для людей. Це не означає, що бібліотеки, які надають такі послуги, ігнорують потреби читачів, менш знайомих з інформаційними технологіями. Вони просто розширяють спектр своїх послуг для задоволення інформаційних потреб якомога більшої кількості представників громади. Я бачу в цьому тільки перевагу.

5 Palmer K. Using Social Media in a Major Library System: http://bit.ly/f7o8bl

Page 3: соціальні мережі

3) З якими викликами можуть стикатися бібліотекарі, що прагнуть впровадити

соціальні мережі до своєї роботи – роботи закладів, які вже тривалий час намагаються гармонізувати використання традиційних зас обів зв’язку та новітніх інформаційних технологій?

Звісно, одними з головних перешкод є брак фінансування та нестача робочого часу, який працівники можуть присвятити цим послугам, адже час – це основна інвестиція у такий вид діяльності. Але найбільша перешкода, на мій погляд, полягає у різному рівні володіння інформаційними технологіями. Я бачу велику прірву між бібліотекарями, які використовують соціальні мережі та подібні технології, і тими, які цього не роблять. Для мене досить звично отримати дзвінок від бібліотекаря-ентузіаста, який хоче обговорити свої ідеї щодо нового способу використання соціальних медіа, і наступний дзвінок від іншого геть розгубленого працівника, який «заплутався» у соціальних тенетах. Така ситуація викликає багато суперечок у нашій професії і є чималим викликом, з яким багато з нас стикається щодня.

Водночас, на мою думку, ця інформаційна нерівність також відображається у наших громадах. У нас є користувачі, які розуміють та використовують соціальні мережі і хочуть більшого, але ми також маємо відповідати вимогам тих, хто гадки не має, про що йдеться. Я вважаю, що це переростає у питання грамотності. Бібліотеки завжди були пов’язані з питаннями грамотності – не тільки у сенсі надання книг, але також експертної допомоги щодо використання цих ресурсів. Тепер, окрім книг, ми надаємо користувачам доступ до соціальних мереж і також навчаємо їх ефективно використовувати ці ресурси. Але цього досить важко досягти, враховуючи те, що ми самі не повністю опанували ці технології.

4) Якою, на вашу думку, буде подальша роль соціальних мереж у роботі бібліотек?

Гадаю, що соціальні мережі стануть невід’ємною частиною бібліотек. Я вважаю це партнерство настільки природним, що мене зовсім не здивує, якщо соціальні мережі, врешті-решт, стануть основним способом зв’язку між представниками громади та інформацією, до якої ми надаємо доступ.

Уже існує велика онлайн-громада бібліотекарів, які регулярно використовують соціальні мережі для спілкування одне з одним, отже це гарний інструмент для подальшого розвитку професії. Щодо зв’язків із громадськістю, я думаю, що ми маємо більш активно підтримувати створення контенту спільно з нашими користувачами. Ми повинні не тільки надавати комп’ютери та програмне забезпечення читачам, але й навчати їх знаходити інформацію, спілкуватися та співпрацювати, а також використовувати ці ресурси у ефективний та безпечний спосіб.

5) І останнє питання – просто заради цікавості – яка ваша улюблена соціальна мережа для професійних та особистих цілей?

Наразі це Твіттер. Коли я вперше зареєструвалась у ній у 2007 р., вона мені не дуже сподобалася, і незабаром я припинила нею користуватися. Але зараз я стала справжньою «твіттероманкою». Я думаю, зміна мого ставлення полягає в тому, що зараз я сприймаю Твіттер як інструмент, корисний для професійних завдань, а не просто як сервіс обміну повідомленнями з друзями (хоча я продовжую використовувати його і з цією метою також). Тепер я майже виключно користуюся цією мережею для обміну думками з колегами. Вона слугує відкритим форумом для «мозкового штурму»: я отримую нові ідеї щодо тренінгів, способів використання соціальних мереж та навіть відповіді на невеличкі запитання, що час від часу виникають у мене протягом дня. Окрім того, це чудовий спосіб зібрати своїх колег на чашку кави!

Page 4: соціальні мережі

Додаткові корисні веб-ресурси для ентузіастів соціальних медіа

Dropbox.com – сервіс для зберігання, обміну та спільної роботи над документами в режимі онлайн

Delicious.com – сервіс зберігання, публікації та упорядкування закладок в Інтернеті

FeedDemon.com – програма для читання RSS-стрічок

SlideShare.net – ресурс для зберігання та розповсюдження документів у програмах PowerPoint, Word та Adobe PDF

Hootsuite.com – безкоштовний веб-клієнт Твіттера, що дозволяє переглядати та оновлювати сторінки більше 40 соціальних мереж.

А які ще причини для використання соціальних мереж у бібліотеках можна назвати? Чи є у вас історії успіху, пов’язані з їх застосуванням у вашій роботі? Будь ласка, залишайте свої коментарі на сторінках програми «Бібліоміст» у соціальних мережах (Bibliomist): Фейсбук (закладка «Дискусії») http://www.facebook.com/topic.php?topic=255&uid=146551795385774#!/topic.php?uid=146551795385774&topic=255 Вконтакте (секція «Обговорення») http://vkontakte.ru/topic-20332203_23933616 Однокласники (секція «Теми») http://bit.ly/dIf6eh Твіттер http://twitter.com ключове слово для пошуку (хештег) - #bibliotekamedia

Твіттер – сайт, що являє собою

систему мікроблоґів, і дозволяє

надсилати короткі текстові

повідомлення (до 140 символів)

www.twitter.com

Фейсбук – популярна соціальна

мережа, заснована у 2004 р. Число

користувачів в Україні - 877 500 осіб.

www.facebook.com