-1-

Де ті витоки? Де ті начала?

Як шкільна тут з’явилась сім'я?

Із дитинством навік пов’язала

Благодатнівська школа моя …

З.І. Гіленко

Перша школа побудована в селі Благодатне в 1878 році, знаходилася вона на

місці колишньої пекарні (на березі річки Кринка). Тут вона існувала до 1902 року.

У цьому ж 1902 році було збудовано так звану Красну школу.

-2-

Саме про цю школу згадує її випускник 1896 року Білостоцький Іван

Степанович:«Навчання було розподільним: хлопчики навчалися в Красній школі,

а дівчатка – в Зарічно – Миколаївській. Для хлопців була відкрита двокласна

школа, в якій навчалися 5 років, а для дівчат – однокласна (три роки навчання). В

школі навчались діти з села та з навколишніх хуторів і сіл. Учнів у класах було

небагато. Першокласниками були діти 9 – 14 років. У більшості з них не було книг

та зошитів. Більшість мешканців села були бідними, в сім'ях панував голод. Це

змушувало учнів кидати школу, йти на заробітки, а наступного року приходити і

знову починати перший клас. Окрім вчителів ще були піп і дяк, вони навчали

учнів церковних пісень і «Закону Божому». До дітей часто застосовували тілесні

покарання.»

Після перемоги Жовтневої революції освіта стала доступною для всіх дітей.

В 20-х роках були відкриті школи на Зарічанці, на хуторах: Ново – Петрівці,

Малій Шишівці, Сіячах. З 1924 року школа стає семирічною. В школі навчалися

не тільки діти, а й дорослі ( у вечірній час).

В центрі села, на місці сучасної школи, стояла церква Вознесіння

Христового. У 30-х роках її зруйнували, а з червоної цегли, з якої було

зроблено церкву, збудували 4 школи у районі. Замість церкви з’явилася школа.

Вже в 1936 році вона стала десятирічкою. Це значить був відкритий 8-й клас.

Перший випуск нараховував 22 учні. Це відбувалося в 1938 – 39 роках.

________________________________________________

*Красна школа – місце, де до 1966 року знаходилася амбулаторія села, згодом –

інтернат школи.

-3-

22 червня 1941 року німецько – фашистські загарбники вторглися на

територію нашої Батьківщини. Лихо не заставило себе чекати довго. Вже в жовтні

1941 року було окуповане село. На два роки навчання у школі було перервано.

Гітлерівці встановили свої порядки. Нову школу, яка проіснувала три роки,

фашисти перетворили на казарму. Повикидали парти, карти, знищили хімічні та

фізичні кабінети, а всі папери було спалено посеред шкільного подвір’я. В

шкільних коридорах було чути тупіт чобіт німецьких солдат. Німці приганяли до

порогу колишніх школярів і примушували їх чистити їм чоботи, підмітати

подвір’я, мити підлогу, за що діти отримували

ще й стусанів. В цей важкий час кожен учень думав про те, як допомогти фронту,

щоб швидше переступити поріг рідної школи. Школярі підтримували зв'язок з

підпільниками, допомагали матерям виходжувати поранених радянських солдат,

переховуючи від окупантів …

23 серпня 1943 року, коли Благодатне звільнили з окупації, знову були

відчинені двері рідної школи. А війна продовжувалася … Для перемоги наш народ

не жалів нічого. Школярі підключились до збору коштів на побудову танкової

колони. Було зібрано 47 тисяч 243 крб. Про це свідчить урядова телеграма:

ТЕЛЕГРАММА

Высшая правительственная.

Амвросиевка Сталинской области Благодатненская школа

Директору школы тов. Грищенко

копия председателю исполкома тов. Козакову

Прошу передать учителям, комсомольцам, пионерам,

учащимся Благодатненской СШ, собравшим 47 243 руб.

на строительство танковой колонны «Освобожденный

Донбасс», мой братский привет и благодарность Красной Армии.

И. Сталин

На фронтах Великої Вітчизняної війни було багато випускників школи, які

проявили себе справжніми патріотами своєї Вітчизни. Серед них багато вчителів:

Апришко Дмитро Артемович, Порубай Григорій Степанович, Удовиченко Василь

Григорович, Котляров Григорій Петрович, Пузько Іван Андрійович, Бродяний

Трохим Петрович, Шиганов Михайло Миколайович, Лайтер Петро Савич,

Магонов Петро Тихонович …

Після війни школа продовжує свою роботу. В 1956 році з метою

поглиблення наукових знань учнів, удосконалення трудового виховання, надбання

практичного досвіду в галузі землеробства та рослинництва було засновано

навчально – дослідну ділянку. Місцем заснування її стала північно- східна

околиця села площею 1,3 га. Ділянку учні обсадили декоративними деревами, а

на внутрішній площі був сад, різноманітні кущі, вирощували овочі.

-4-

Директор школи Порубай Г.С. разом з учнями на навчально – дослідній ділянці

Влітку з 1964 року школярі проводили свій літній час в таборі праці і

відпочинку. На допомогу виробничій бригаді прийшов новенький трактор.

Учитель Пузько І.А. на новенькому сталевому коні разом зі своїм вихованцем

-5-

Своєму сталевому помічнику вчителі та учні взялися будувати гаражі.

1966 рік. Будівництвом гаражів керує завгосп школи Зарайський І.Г.(на фото зліва)

Багато зусиль було докладено, щоб облаштувати шкільне подвір’я: зробили

добудови, зацементували доріжки, а перед школою посадили дерева.

Учитель Котляров Г.П. з вихованцями розбивають квітники біля школи

-6-

Учні впорядковують шкільне подвір’я напередодні 1Травня

Такий вигляд мала наша школа в 60-і роки

Працьовитість благодатнівських школярів просто вражає. Вони встигали

всюди: чистили кукурудзу на колгоспному току, вирощували шовкопрядів,

збирали овочі та ще й були неодноразово першими в районі у збиранні макулатури

та металобрухту.

-7-

Учні школи з вчителем Жук О.Й. чистять кукурудзу на колгоспному току

Вчитель Скубченко Н.Г. та школярі збирають кокони шовкопрядів

1978рік.Випускники школи разом з вчителями Свістільником М.І., Магоновим П.Т. та

Слупіцьким В.П. упорядковують шкільний двір

-8-

Піонери дружини ім. І. М.

Кожедуба беруть участь у

збиранні макулатури(80-і роки)

5-та трудова чверть-це не тільки робота на ланах колгоспу ім.М.Калініна, а ще й цікаве

дозвілля . «Свято Нептуна» та катання на гойдалках у таборі праці і відпочинку(1986рік)

Безліч цікавих і корисних справ було на рахунку школярів, але навчання

було головним. Багато наших випускників закінчили ВУЗи і стали гарними

спеціалістами. Деякі з них повернулися в рідне село. Серед них був і нинішній

директор школи Бродяний Іван Іванович, який став керувати школою з 1988 року.

Свято Останнього дзвоника. Директор школи Бродяний І.І. вручає подарунки кращим учням

-9-

Колектив Благодатнівської загальноосвітньої школи великий,

творчий, згуртований. У 2006 - 2007 н.році в школі працює 38 вчителів. З них 33

мають вищу освіту, 5-середню спеціальну. Про професійні якості педагогічного

колективу говорять наступні цифри: вчителів-методистів 10, мають вищу

категорію - 19, старших вчителів – 6, 1 категорію -5, 2 категорію – 3, спеціаліст –

6. 8 вчителів працюють у школі понад 30 років, 15- понад 20років, 12 – понад 11,

до 10 років – 3.

Педагогічний колектив працює над вихованням творчої особистості учня,

здатного на активну участь у навчальному процесі, з розвинутим творчим началом

-10-

і прагненням знати і збагачувати культурні надбання нашого народу в дусі кращих

національних традицій. Задачу школи можна зобразити так:

духовності моральні якості творчість

культура учень національна

поведінки гордість

патріотизм любов до спорту працелюбність

Зараз Благодатнівська школа має дві будівлі. В одній з них навчаються учні

початкових класів, у другій – середнього та старшого шкільного віку. Велика

увага приділяється трудовому вихованню. Школярі продовжують працювати на

дослідній ділянці, де для шкільної їдальні вирощують картоплю, моркву, столовий

буряк.

У селі школа є культурним центром. І це насправді так. Досить легко знайти

вул. Миру, 41, це вона – наша рідненька. Тут затишно й спокійно, як вдома.

Заходиш на подвір’я, і тебе радо зустрічає липова алея з одного боку, а з іншого -

акуратно підбілений фруктовий сад. Зразу видно - є господар. Подвір’я чисте,

буяють квіти на клумбах, а калина шепоче: «Заходьте, вам тут раді». Радо ходять

до школи учні, яких на сьогодні 386. Всі можуть знайти собі заняття до душі.

Після уроків поспішають хто в майстерню, хто в теплицю, вчаться як треба

опікуватися рослинами, танцюють, співають, пошуківці пізнають історію свого

краю, інші малюють, займаються спортом … Та хіба все перелічиш. Головне, що

все це для них – для дітей. Адже вони - наше майбутнє.

Кожна школа славиться не числом, а славою своїх учнів. Благодатнівська

школа гордиться своїми випускниками, що стали вченими, лікарями, агрономами.

Це Малов В’ячеслав Васильович, який закінчив Харківський медичний інститут.

Працював на кафедрі професійних захворювань в Кривому Розі. В 1970 році

захистив дисертацію. Став професором медичних наук. Василянський Микола

Павлович закінчив ДПІ, а в 1977 році став кандидатом технічних наук,

замісником директора Макіївського науково – дослідного інституту. Маншилін

Є.І. – кандидат технічних наук. Бокань І.К. – генерал Радянської Армії.

Гончаренко В.А. – автор наукових статей. Ткаченко В.В. – кандидат технічних

наук, заступник директора компанії «Мотор - Січ».Бродяний В.І. – полковник

російської армії. Грищенко В.І. – кандидат медичних наук. Патріарх УПЦКП

Філарет Денисенко М.А.

-11-

Колишні випускники школи: Бродяний В.І., Василянський М.П., Грищенко В.І..

Список цей можна продовжувати. Бо

потенціал у школи величезний. Можливо,

майбутньою славою нашої школи стануть

випускники останніх років. З 1991 року з

золотою медаллю школу закінчили 38

учнів, срібло мають 32 учні. Головне, що

вчителям вдається виховувати у своїх

вихованцях людяність. Тож, є майбутнє в

нашої школи.

Патріарх УПЦКП Філарет

Я знаю: Благодатнівській школі бути!

Я знаю: благодатнівським учням цвісти!

Бо в цьому храмі науки такі прекрасні є вчителі!

Учитель історії Благодатнівської загальноосвітньої школи 1-3 ступенів Малик Г.В..