1. Міжнародні організації: сутність і типологія Міжнародна організація – об’єднання держав, установ, фізичних осіб, що спільно реалізують програму або мету на основі певних правил та процедур і діяльність яких виходить за національні кордони. Утворення МО є об’єктивним наслідком процесу розвитку світового суспільства. Серед чинників, що ведуть до їхнього виникнення, можна виокремити: міжнародний поділ праці, міжнародна економічна інтеграція, політичні стосунки між країнами, глобальні міжнародні відносини.Основними ознаками МО є:1. членство 3-х і більше;2. наявність установчого міжнародного договору;3. постійні органи і штаб-квартира;4. повага суверенітету членів-держав;5. невтручання у внутрішні справи;6. встановлення порядку прийняття рішень і їх юридичної сили.Критерії типізації  МО:                            1) Членство держав--  Міжнародні міждержавні організації (наприклад, НАТО)-- Міжнародні недержавні організації (Римський клуб, Міжнародна торговельна палата)-- Змішані (Міжнародна організація праці)2) Географічне охоплення-- глобальні (ООН).-- регіональні (АСЕАН)-- субрегіональні (Організація Чорноморського економічного)3) Компетенція-- Універсальні  (ООН); .-- Спеціальні (МВФ)4) Період функціонування-- тимчасові (якщо протягом 10 років не відбулося жодної пленарної сесії, організацію вважають такою, що припинила своє існування.)-- постійні5) Порядок вступу до організації-- відкриті (ООН)-- закриті (ЄС)

1

2. Історія виникнення та етапи розвитку М О Умовно можна виокремити п"ять основних стадій виникнення та розвитку міжнародних організацій:Епоха рабовласницьких держав. Ще в IV—VI ст. до н.е. у Стародавній Греції існувало два типи міжнародних інститутів - сіммахії та амфіктіонії. Сіммахії - - це союзи держав, які мали спільні військово-політичні цілі. Амфіктіонії були релігійно-політичними союзами племен та міст зі спільним святилищем, скарбницею, правилами ведення війн.Період феодальної роздробленості характеризується тим, що об'єднання постійно ворогуючих між собою держав формувалися передовсім під час виникнення загрози з боку сильнішого спільного ворога (наприклад, половці та монголо-татари для феодальної Русі). Водночас на світовій арені почали з'являтися торговельні союзи. Епоха великих географічних відкриттів, промислових революцій та формування світового ринку. характеризується появою цілої низки організацій, яким уже були притаманні риси сучасних міжнародних установ: наявність погоджених цілей, постійного органу, порядку роботи та ін. Стабільне зростання кількості міжнародних організацій з середини XIX ст. пов'язане з розвитком зв'язку, транспортної мережі, фінансів, міжнародної торгівлі. У цей час з'являються такі організації, як Дунайська комісія (1856 р.), Всесвітній поштовий союз (1874) та ін.Період між Першою та Другою світовими війнами ознаменований появою першої у світі міжнародної організації універсального типу з широкою компетенцією — Ліги Націй. Створена в 1919 р. з ініціативи американського президента Вільсона.Сучасний етап розвитку МО починається з 1945 року. Йому властиві такі риси:- збільшення впливу міжнародних організацій на міжнародне життя, зокрема економічне;- посилення ролі недержавних організацій у вирішенні світових проблем (через систему консультацій);- поява і вже понад 50-річне успішне функціонування універсальної організації глобального типу – Організації Об'єднаних Націй;- - формування  мережі   міжнародних  організацій  наднаціонального типу, які інституціонально забезпечують діяльність регіональних інтеграційних угруповань;- посилення позиції ООН завдяки створенню системи «спеціалізованих установ» у складі шістнадцяти міждержавних організацій;- розширення сфери діяльності міжнародних організацій;

2

3. Організація Об’єднаних НаційОрганіза3ція Об'є3днаних На3цій (ООН) була заснована 24 жовтня 1945 на конференції у Сан-Франциско на підставі Хартії Об'єднаних Націй. Декларованою метою діяльності організації стало підтримання і зміцнення миру і міжнародної безпеки та розвиток співробітництва між державами світу. Засновниками ООН були 51 держава, в т. ч. Україна. Стано на 2011 рік організація налічує 193 країни-учасниці. Членами ООН можуть бути всі миролюбні держави, які беруть на себе зобов'язання дотримуватися Статуту і, на думку ООН, можуть і прагнуть ці зобов'язання виконувати. Нових членів приймає Генеральна Асамблея за рекомендацією Ради Безпеки. Хартія ООН зобов'язує країни-члени регулярно сплачувати членські внески. Квоти внесків розраховуються відповідно до валового національного продукту і рівня доходів на душу населення країни-члена (США сплачують у регулярний бюджет ООН 25 % його суми, Японія — 11,38%). Маючи понад 70 інформаційних центрів на всіх континентах, ООН налічує 54 тис. службовців. Офіційними мовами організації є англійська, іспанська, китайська, російська, французька, арабська. Організація Об'єднаних Націй має шість головних органів: Генеральну Асамблею, Раду Безпеки, Економічну і Соціальну Раду, Раду з Опіки, Міжнародний Суд і Секретаріат. 

4. Генеральна Асамблея ( ГА) ООН Генеральна Асамблея є головним дорадчим органом Асамблеї Організації Об'єднаних Націй. Вона складається з усіх держав-членів ООН, Асамблея збирається на чергові щорічні сесії з участю президентів чи керівників держав-членів ООН. За два тижні від початку кожної сесії ООН, всі її члени мають можливість виступити перед Асамблеєю. Традиційно Генеральний секретар ООН робить першу заяву, після чого, вибраний на той період сесії, Голова Асамблеї розпочинає й веде Генеральну Асамблею ООН. Коли Генеральна Асамблея проводить голосування з важливих питань, затвердження рішення відбувається більшістю у дві третини з тих, хто присутні і беруть участь у голосуванні. До числа важливих питань, які розглядають на цій сесії відносяться: рекомендації з питань миру і безпеки, вибори членів органів, а також допуск, призупинення, і виключення з членів; та бюджетні питання. Кожна країна-член має один голос. Крім затвердження бюджетних питань, рішення, не є обов'язковими для членів ООН. Асамблея може робити рекомендації з будь-яких питань в

3

рамках ООН, за винятком питань миру і безпеки, які знаходяться на розгляді Ради Безпеки.5. Економічна і соціальна рада ООН (ЕКОСОР) — головний координуючий орган ООНу сфері економіки, соціальних відносин, екології, охорони здоров’я, культури, науки й освіти. Вона координує діяльність МВФ, Всесвітній банк, Світова організація торгівлі та інших міжнародних організаціях. ЕКОСОР має розгалужену організаційну систему. До її складу входять 9 функціональних комісій, 5 регіональних комісій, 6 постійних комітетів, підпорядковано їй 18 спеціалізованих закладів, програми, центри. ЕКОСОР підпорядковані також окремі програми, фонди й центри, деякими з них ЕКОСОР керує спільно з Генеральною Асамблеєю. Керівництво ЕКОСОР складається з 54 членів, при чому щороку з них переобирається третина (18 осіб), за три роки склад повністю оновлюється. Кожен член Ради має один голос, рішення приймаються простою більшістю голосів.ЕКОСОР проводить щорічно дві сесії тривалістю в один місяць: у Нью-Йорку і в Женеві. Як один із шести головних органів ООН ЕКОСОР має такі функції і повноваження: обговорює міжнародні економічні й соціальні проблеми глобального і міжгалузевого характеру і розробляє рекомендації щодо політики з цих проблем для країн-членів і для системи ООН; проводить дослідження, складає доповіді, розробляє рекомендації з міжнародних проблем в економічній і соціальній сферах Генеральній Асамблеї, членам Організації та зацікавленим спеціалізованим установам; заохочує держави до дотримання прав людини і основних свобод для всіх; скликає міжнародні конференції і розробляє для подання Генеральній Асамблеї проекти конвенцій з питань, що входять до її компетенції;

4

6. Секретаріат ООН  — адміністративний орган ООН, який обслуговує інші органи, виконує програми і втілює в життя політику, розроблену ними. Робота Секретаріату включає: керівництво операціями з підтримування миру; організацію міжнародних конференцій з проблем світового значення; підготовку оглядів світових економічних та соціальних тенденцій і проблем; здійснення досліджень; перекладання виступів, документів; забезпечення світових засобів масової інформації відомостями про діяльність ООН.Міжнародний персонал Секретаріату налічує 20 тис. співробітників з більш ніж 170 країн, що працюють як у центральних установах у Нью-Йорку, так і у відділеннях по всьому світові.Секретаріат очолює Генеральний секретар, якого призначає Генеральна Асамблея за рекомендацією Ради Безпеки. Він надає ГА щорічні доповіді про роботу ООН, а також звертає увагу РБ на гострі ситуації в світі, що можуть порушити мир. Генеральний секретар обирається строком на 5 років, після чого може бути переобраний ще на один строк. Основні функції Генерального секретар:- керівництво Секретаріатом- постійні контакти з державами – членами ООН- постійне спостереження за розвитком подій у світі- координація в системі ООН

5

7. ЮНІДО була заснована рішенням ГА ООН в 1967р.. Підпорядкована ЕКОСОР. Утворення ЮНІДО пов’язано з необхідністю сприяння країнам, що розвиваються, подолати труднощі на шляху їх індустріалізації. Головна мета ЮНІДО – координація зусиль ООН у сприянні промислового розвитку й співробітництва в цій галузі на глобальному, регіональному й національному рівнях. Організація об’єднує 173 членів, серед яких – Україна. Основними цілями ЮНІДО є:- індустріалізація країн, що розвиваються, подолання їх труднощів з ресурсами й інфраструктурою- надання технічної допомоги країнам, що розвиваються- сприяння в проведенні реформ країнам з перехідною економікою Важливого значення набула діяльність ЮНІДО, пов’язана з переданням передової промислової технології країнам, що розвиваються. Вищим органом ЮНІДО є Генеральна конференція, яка скликається один раз у чотири роки. Керівний постійно діючий робочий  орган — Рада з промислового розвитку у складі представників 45 держав, яка обирається на три роки Генеральною конференцією. Засідання цієї Ради проводяться один раз на рік. Допоміжним органом Ради є Постійний комітет, який скликається два рази на рік.Адміністрацію ЮНІДО очолює секретаріат на чолі з генеральним директором, який обирається за рекомендацією Ради Генеральною конференцією строком на чотири роки. Штаб-квартира секретаріату розташована у Відні (Австрія).

6

8. Програма розвитку Організації Об'єднаних Націй (ПРООН). Програма була створена рішенням Генеральної Асамблеї ООН в 1965 р., її діяльність фінансується з добровільних внесків держав, тому зберігається їхній контроль над фінансуванням операцій. Головна мета – надавати допомогу країнам, що розвиваються, для сприскорення їхнього економічного зростання. Це впливова міжнародна організація, що має численний апарат фахівців. Її штаб-квартира розташован у Нью-Йорку. У більш ніж 100 країнах світу вона має свої постійні представництва. Основні функції ПРООН:- розроблення проектів і програм розвитку- розподіл коштів на втілення проектів- технічна допомога- організація семінарів і навчальних фахівців за кордоном- мріяння здійснення реформГоловні сфери діяння ПРООН: боротьба зі злиденністю, розвиток управлінської діяльності, навколишнє середовище, раціональне використання природних ресурсі. Допомога ПРООН надається тільки урядам або через їхнє посередництво. Головними критеріями надання Допомоги по цій програмі виступають такі ключові показники, як чисельність населення й обсяг ВВП розраховуючи на душу населення країни-одержувача допомоги. Частка фінансування ПРООН становить від 50 до 100%, залежно від рівня розвитку країни.

7

9. Р егіональн і економічн і комісі ї. Регіональні економічні комісії були створені згідно з резолюціями ЕКОСОР, яка координує їхню діяльність.Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК) була створена в 1947 р. як тимчасовий орган ООН з 5-річним строком повноважень для сприяння економічному відродженню післявоєнної Європи. Однак уже в 1951 р. ЄЕК отримала статус постійного органу ООН. У її складі функціонує ряд галузевих комітетів — з питань сільського господарства, хімії тощо — всього близько 15. В останні роки ЄЕК сконцентрувала свою діяльність головним чином у галузях екології, особливо в питаннях транскордонного характеру й ефективного використання енергії (програма "Енергетична ефективність у 2000 р.); транспорту (з позицій екології) і лісових ресурсів.Економічна і соціальна комісія для Азії і Тихого океану (ЕСКАТО) створена в 1947 р. як регіональний орган. Її членами в більшість країн регіону, включаючи США, Нідерланди, Велику Британію, Францію. Комісія провадить роботу в рамках програми дій із регіонального економічного і фінансового співробітництва в галузі передачі технології під інвестиційні проекти. Досягнуто певних результатів у рамках реалізації програми "Транспорт і зв'язок" і програми розвитку інфраструктури, які мають вкрай важливе значення для регіону, де проживає більше половини населення земної кулі.Економічна комісія для Латинської Америки і Карибського басейну (ЕКЛАК) створена в 1948 р. Вищий орган — сесія, а в період між сесіями — Комітет у складі представників усіх 40 країн-членів: країни Латинської Америки, США, Канада, Велика Британія, Франція, Нідерланди, Іспанія. У складі ЕКЛАК діють постійні органи: Комітет з економічного співробітництва країн Центральної Америки; Комітет із розвитку і співробітництва країн Карибського регіону; Комітет з торгівлі; Комітет урядових експертів. Основні напрями роботи ті ж, що й у перелічених вище комісій.Економічна комісія для Африки (ЕКА) створена в 1958 р. з метою сприяння африканським народам у вивченні й аналізі проблем розвитку Африканського континенту. ЕКА розробляє заходи щодо економічного розвитку цього регіону, надає консультативні послуги відповідно до запитів країн-членів. Комісія має чотири субрегіональні відділення: для Північної Африки; для Західної Африки; для Східної Африки; для Центральної Африки. Останніми роками ЕКА сприяє наданню консультативних технічних послуг у галузі боротьби з посухою, у створенні проектів з іригації, у підготовці кадрів.

8

10. Конференція ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД ).ЮНКТАД заснована в якості постійного органу Генеральної Асамблеї в 1964 р. Членом ЮНКТАД є 191 держава. Основна мета ЮНКТАД - заохочення міжнародної торгівлі з метою прискорення економічного розвитку, зокрема, торгівлі між країнами, а також між країнами, що мають різні соціальні і економічні системи. У завдання ЮНКТАД входить розробка принципів і політики, що стосуються міжнародної торгівлі і відповідних проблем економічного розвитку, а також координації політики урядів та міжнародних організацій в галузі торгівлі.Серед функцій ЮНКТАД - політичний аналіз; проведення обговорень на міжурядовому рівні, досягнення консенсусу та проведення переговорів; здійснення поточного контролю, виконання рішень та прийняття подальших заходів: технічне співробітництво.Переговори, проведені під егідою ЮНКТАД, призвели до багатьох позитивних результатів. Зокрема, у 1989 р. в рамках ЮНКТАД укладено Угоду про глобальну систему торгових преференцій для країн, що розвиваються. Під егідою ЮНКТАД розроблені й укладені міжнародні угоди про постачання сировинних товарів, у тому числі какао, цукру, натурального каучуку, джуту, тропічних порід деревини, олова, оливкової олії і пшениці. У 1989 р. в рамках ЮНКТАД заснованийЗагальний фонд для сировинних товарів, покликаний сприяти фінансуванню створення міжнародних товарних запасів.Вищим органом ЮНКТАД є сесія, яка скликається 1 раз на 4 роки. Виконавчим органом ЮНКТАД є Рада з торгівлі та розвитку, яка проводить засідання 2 рази на рік. У неї входить 138 держав. Генеральна Асамблея поклала на секретаріат ЮНКТАД відповідальність за забезпечення діяльності двох міжурядових органів: Комісії з міжнародних інвестицій та транснаціональним корпораціям та Комісії по науці і техніці в цілях розвитку.Місцеперебування секретаріату ЮНКТАД - Женева.

9

11. Комісія ООН по праву міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ) ЮНСІТРАЛ— допоміжний орган Генеральної Асамблеї ООН, створений у 1966 р. з метою сприяння розвитку права міжнародної торгівлі. У число завдань, доручених Генеральною Асамблеєю ЮНСІТРАЛ, входить: - координація роботи міжнародних організацій, що займаються питаннями права міжнародної торгівлі,- сприяння більш широкої участі держав в діючих міжнародних конвенціях,- розробка нових конвенцій та інших документів, що відносяться до права міжнародної торгівлі. До функцій ЮНСІТРАЛ відносяться також підготовка кадрів і надання допомоги в галузі права міжнародної торгівлі шляхом проведення симпозіумів, семінарів та консультацій на національному та регіональному рівнях. ЮНСІТРАЛ приділяє переважну увагу вивченню та підготовці спільних норм права в наступних областях: міжнародна купівля-продаж товарів, міжнародні платежі, включаючи юридичний керівництво з переказу коштів за допомогою ЕОМ, міжнародний торговий арбітраж та міжнародне законодавство у галузі морських перевезень, бартерної торгівлі та поставок.ЮНСІТРАЛ проводить щорічні сесії поперемінно в Нью-Йорку та Відні.Комісія заснувала 6 робочих груп для проведення підготовчої роботи по суті тем, передбачених програмою її роботи. До складу кожної робочої групи входять всі держави - члени ЮНСІТРАЛ. Кожна робоча група Комісії, як правило, проводить одну або дві сесії на рік залежно від даної теми; ці сесії також проводяться почергово в Нью-Йорку та Відні.

10

12. Проекти реформування системи ООНООН як найбільш відомий і сталий інститут глобального управління не відповідає багатьом викликам сучасності, і тому підлягає реформуванню.Результатом ґрунтовного і всебічного вивчення пропозицій щодо перебудови ООН була доповідь Генерального Секретаря Кофі Аннана від 14 липня 1997 р. під назвою «Поновлення Організації Об'єднаних Націй: програма реформи». Доповідь охоплює три типи заходів реформування: Перший тип —це заходи з реформування структури й системи управління Секретаріату. Другий тип — заходи з удосконалення структури і функціонування міжурядових органів ООН. Третій тип — це фундаментальні пропозиції щодо нових підходів до розробки політики, пріоритетів і стратегії ООН.Основними елементами нової структури керівництва і управління є запровадження посади першого заступника Генсекретаря, створення Групи старших керівників, перебудова роботи Секретаріату в межах секторальних груп, які включали б усі департаменти, фонди і програми ООН, створення Групи стратегічного планування. Пропонується розширити повноваження Виконавчих комітетів, зокрема, в тому, щоб сприяти зміцненню узгодженості дій численних структур Секретаріату, зменшенню адміністративних витрат, сприяти спільному стратегічному плануванню і прийняттю рішень.Для зміцнення фінансової спроможності Організації Програма реформ передбачала створення Оборотного кредитного фонду з капіталом до 1 млрд дол. за рахунок добровільних внесків та інших джерел.У плані сприяння стабільному розвитку передбачено об'єднання відповідних фондів і програм Організації в Групу з питань розвитку, а також створення нового Управління з фінансового розвитку.Серед проблем реформування ООН визначне місце пра-вомірно посідає підвищення ефективності миротворчої діяльності. Вважається, що найбільш ефективним засобом стримання агресії або припинення конфлікту є створювані на разовій основі коаліції держав. Але для забезпечення легітимності таких міжнародних дій необхідний мандат Ради Безпеки.Корінна проблема реформування Ради Безпеки ООН полягає в суперечності між правомірним розширенням членського складу цього органу і загрозою втрати його ефективності. Цілком очевидно, що збільшення кількості постійних членів розширило б можливості застосування права вето і створило б додаткові труднощі на шляху до оперативного ухвалення рішень. Позбавлення ж права вето було б дискримінацією відносно нових постійних членів.

11

13. Рада Безпеки   ООН , згідно зі Статутом, несе головну відповідальність за підтримання міжнародного миру і безпеки. Робота РБ ООН організується на безперервній основі.Члени Ради: п'ять постійних членів — Великобританія, Китай, Росія, США,Франція — і десять членів, які оби-раються ГА на два роки за географічною ознакою. П'ять з десяти членів переобираються щороку.Кожен член Ради має один голос. Для прийняття рішень з питань діяльності ООН потрібно дев'ять голосів, включаючи голоси всіх п'яти постійних членів Ради. Це і є так зване правило одностайності великих держав, або право вето. Всі п'ять постійних членів вдавалися в різні часи до права вето. Якщо постійний член не підтримує рішення, але не хоче блокувати його прийняття, він не голосує проти, а утримується при голосуванні. Держава-член, що систематично порушує викладені у Статуті принципи, може бути виключена Асамблеєю з ООН за рекомендацією Ради.На відміну від інших органів ООН, тільки Рада Безпеки має право приймати рішення, обов'язкові для виконання всіма членами ООН.Рада Безпеки проводить свої засідання у Нью-Йорку, коли в цьому виникає необхідність.Україна була непостійним членом Ради Безпеки ООН у 1948–1949, 1984–1985, 2000–2001 роках.

14. Рада з Опіки — один із шести головних органів ООН, на який покладено завдання спостереження за управлінням підопічними територіями (територіями, що були колоніями). Головна мета системи полягала у сприянні покращенню положення населення підопічних територій та їх прогресивному розвиткові в напрямку до самоврядування або незалежності. Рада уповноважена вимагати і розглядати звіти держав, що управляють цими територіями відносно політичного, економічного, соціального прогресу підопічних територій, розглядати (консультуючись з місцевою владою) петиції з підопічних територій і направляти туди спеціальні місії. Остання з 11 таких територій, над якими була встановлена опіка, — Палаї (група островів у Мікронезії), отримала незалежність у листопаді 1994 р. і наступного місяця стала країною — членом ООН. З цього часу Рада з Опіки формально припинила своє існування. Змінивши свої правила процедури, вона буде тепер проводити засідання тоді і там, коли і де того вимагатимуть обставини - Рада погодилася збиратися у необхідних випадках за своїм рішенням, рішенням голови Ради, на прохання більшості своїх членів або Генеральної Асамблеї чи Ради Безпеки.

12

15. Міжнародний суд — головний судовий орган ООН, до юрисдикції якого входять усі питання, що передаються йому державами, і всі питання, передбачені Статутом ООН і чинними договорами і конвенціями. Цей орган складається з 15 суддів, яких окремо обирають Генеральна Асамблея і Рада Безпеки на дев'ять років. Судді обираються за рівнем кваліфікації, а не за національною ознакою. Проте не може бути обрано двоє суддів з однієї країни. Суд міститься у місті Гаага. Країни-члени можуть передавати на розгляд Міжнародного Суду справи про прикордонні суперечки, право на рибну ловлю, право на корисні копалини та інші спірні питання. Генеральна Асамблея або Рада Безпеки можуть консультуватися з Міжнародним Судом з будь-якого питання. Сторонами в справах, що розглядаються Судом, можуть бути тільки держави. Суд уповноважений розглядати правові спори між державами, що пов'язані з порушенням міжнародних договорів і зобов'язань або виникають при їх тлумаченні; ухвалювати обов'язкові до виконання рішення за всіма спорами, які передаються державами на його розгляд; давати консультативні, що не мають обов'язкової сили вироку з правових питань на прохання Генеральної Асамблеї ООН, Ради Безпеки і інших органів ООН з дозволу ГА ООН.

13

16. ОЕСР - міжнародна організація, що об'єднує 34 країн світу, більшість з яких є країнами з високим доходом громадян та високим ІРЛП і розглядаються як розвинені. Договір про ОЕСР був підписаний з метою координації економічної політики країн-членів ОЕСР і погодженням програми допомоги країнам, що розвиваються. Від самого початку існування цієї організації її діяльність спрямовується на зміцнення й підвищення ефективності економік держав-членів, покращення соціально-економічних умов та ситуації з зайнятістю, забезпечення економічного зростання як індустріально розвинутих країн, так і тих, що розвиваються.Організація об'єднує 34 найбільш економічно розвинених країн світу — більшість держав Європейського Союзу, США, Австралія, Корея, Японія та інші. Штаб-квартира розміщена у Парижі. Україна розпочала співпрацю з ОЕСР у 1997 р. ОЕСР — це товариство «багатих» країн: її країни-члени виробляють 2/3 світових матеріальних цінностей та послуг.ОЕСР надає урядам країн-членів рекомендації по вивченню, розробці та покращанню соціально-економічної політики. Вони включають в себе позитивний досвід, намагаються знайти шляхи вирішення спільних проблем, скоординувати внутрішню та міжнародну політику. На відміну від Світового Банку та МВФ, ОЕСР не надає фінансування. Організація є місцем вивчення та дискусій і здійснює пошуки та аналіз, які допомагають урядам визначити стратегію виходу на формальні угоди між країнами-членами і які будуть реалізовуватися національними інституціями чи в інших міжнародних домовленостях. 

14

17.Міжнародні організації загальної компетенції та їх діяльність в галузі економічного спів-ва(див.Рада Європи, Співдру3жність націй, ОБСЕ і т.п.).Рада Європи є міжурядовою організацією широкого профілю. Її членами є 47 країн Європи. Основними сферами діяльності Ради Європи є:· права людини; · засоби масової інформації; · співробітництво в правовій області; · соціальні та економічні питання; · охорона здоров’я, освіта, культура, спорт і регіональне управління; · зовнішнє середовище. Керівним органом Ради є Комітет міністрів, що складається з міністрів іноземних справ країн-членів, а дорадчим – Парламентська асамблея. Рада Європи виробляє конвенції з питань міждержавного правового співробітництва, які набувають обов’язкову силу для ратифікуючих їх держав. Один з найбільших успіхів Ради це Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка слугує основою для Європейського суду з прав людини. Штаб-квартира Ради Європи знаходиться у Страсбурзі. Співдружність націй – добровільне об'єднання 54 незалежних держав, історично пов'язаних з Великобританією (колишні колонії та домініони). Главою співдружності визнається монарх Великобританії. Співдружність сприяє соціально-економічному розвитку країн-учасниць, проводить наукові, культурні та екологічні програми. Діяльність Співдружності здійснюється через постійний Секретаріат Співдружності, на чолі якого стоїть Генеральний секретар та через зустрічі глав урядів держав-членів, що відбуваються кожних два роки. Організація з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) створена у 1975р. як форум для ведення діалогу і налагодження співробітництва між країнами-учасницями. Членами ОБСЄ є 56 країн. На форумах ОБСЄ збираються разом всі європейські країни, а також США і Канада, які мають спільні норми в області прав людини, основних свобод, демократії та законності. Організація націлена на запобігання виникненню конфліктів у регіоні, врегулювання кризових ситуацій, ліквідацію наслідків конфліктів.Ліга арабських держав об'єднує 22 близькосхідні та північноафриканські країни. Створена в Каїрі 1945 р. Провідна мета - залучення тісніших відносин між державами-членами і координація взаємодії між ними, задля захисту своєї незалежності і суверенітету, і вирішення загальних питань й інтересів арабських країн. Всі члени Ліги арабських держав також є членами Організації Ісламська конференція. Метою останньої є посилення мусульманської солідарності. Вона об'єднує 57 мусульманських держав, включаючи Азербайджан, Казахстан, Киргизію, Таджикистан; і Північне співробітництво, яке організує взаємодію Данії, Норвегії, Швеції, Фінляндії та Ісландії. Керівні органи ОІК: зустріч королів, глав держав і урядів (саміт), конференція міністрів закордонних справ, генеральний секретаріат і допоміжні органи.

15

18.Міжнародне агентство з атомної енергії ( МАГАТЕ ). МАГАТЕ є провідним світовим міжнародним урядовим форумом науково-технічної співпраці в області мирного використання ядерної технології. Заснована 1957 р. Цього ж року Генеральна Асамблея ухвалила угоду щодо відносин між МАГАТЕ і ООН. Налічує 151 членів.Згідно з Статутом двома основними цілями діяльності МАГАТЕ є контроль за мирним використанням атомної енергії і забезпечення того, що допомогу МАГАТЕ не буде використано у військових цілях.МАГАТЕ встановлює стандарти ядерної безпеки і захисту довкілля, надає країнам-членам технічну допомогу, а також заохочує обмін науковою і технічною інформацією щодо ядерної енергії. МАГАТЕ надає поради і практичну допомогу урядам різних країн щодо здійснення програм використання атомної енергії. Головна ціль цих програм — сприяти передачі навичок і знань для того, щоб країни могли здійснювати атомні програми ефективніше і безпечніше. Керівними органами МАГАТЕ є Генеральна конференція, Рада керівників, Секретаріат.Генеральна конференція — найвищий орган агентства. Складається з представників всіх країн, що входять в організацію, обирає Раду керівників і контролює роботу секретаріату, обирає генерального директора. Скликається один раз на рік.Рада керівників складається з 35 розпорядних директорів, є виконавчим органом агентства. Він правомочний ухвалювати рішення, обов'язкові для виконання всіма країнами-членами. Збирається п'ять разів на рік.Секретаріат — адміністративний орган, має в своєму складі відділ ядерної енергії і безпеки. На Секретаріат, який очолює Генеральний директор, покладається обов'язок здійснення програми МАГАТЕ після її затвердження Радою і Генеральною конференцією. Генеральний директор обирається строком на 4 роки.Штаб-квартира МАГАТЕ розташована у Відні. Крім того, МАГАТЕ має регіональні відділення в Торонто, Женеві, Нью-Йорку і Токіо.

19.Міжнародна енергетична агенція — МЕА.

16

Міжнародне енергетичне агентство є автономним органом у структурі ОЕСР. У цей час членами МЕА є 26 країн, включаючи ЄС. Ряд країн, включаючи Польщу й Корею, вивчають можливість вступу в МЕА. На відміну від АЯЕ, Міжнародна енергетична агенція поширює увагу на всі види енергетики, а не тільки на атомну. Штаб-квартира МЕА перебуває в Парижі. Створене в 1974 р. Агентство є форумом, на якому обговорюються енергетичні проблеми. На першому етапі основна мета МЕА була сформульована так - створення системи колективної енергетичної безпеки промислово розвинених країн-членів ОЕСР в умовах енергетичної кризи 1973-74 р., викликаного діями арабських нафтовидобувних країн і посиленням ролі ОПЕК на міжнародному нафтовому ринку. Основний принцип системи зводився до того, що у випадку виникнення сильних перебоїв з поставками нафти країни-члени МЕА будуть перерозподіляти між собою наявні запаси нафти. Країни – члени МЕА вирішили також координувати й інші аспекти енергетичної політики. Основні цілі й завдання МЕА сформульовані в Міжнародній енергетичній програмі, у Програмі довгострокового співробітництва, а також у документі «Загальні цілі»: удосконалення світової структури попиту та пропозиції в області

енергетики шляхом сприяння розробці альтернативних джерел енергії й підвищення ефективності її використання;

зміцнення й удосконалювання системи боротьби з перебоями в постачанні енергією;

обробка поточної інформації, що стосується стану міжнародного нафтового ринку й джерел енергії;

сприяння сполученню екологічної й енергетичної політики; розгляд енергетичних проблем у глобальному контексті через

співробітництво із країнами, що не входять в Агентство, і з міжнародними організаціями.

Організаційно-функціональна структура МЕА:♦ Керівна рада; ♦ Постійні групи й спеціальні комітети; ♦ Секретаріат.Керівна рада складається з високих посадових осіб країн-членів, які є відповідальними за національну енергетику; часто це міністри енергетики. Це вищий орган МЕА, який вирішує кардинальні питания енергетичної політики. Постійні групи й спеціальні комітети є оперативними органами; вони спеціалізуються на певних напрямах діяльності МЕА: співробітництво країн-членів у проведенні спільної енергетичної політики; енергетика, дослідження й технологи; надзвичайні ситуації; ринки нафти; зв’язки з державами-нечленами.Секретаріат виконує повсякденну роботу. Він очолюється виконавчим директором, мае штат експертів з питань енергетики.20.Агенція з ядерної енергії

17

Агентство з ядерної енергії (АЯЕ) також діє в рамках ОЕСР. Засноване в 1958 р. Основними напрямками діяльності агентства є координація політики країн-членів АЯЕ в області ядерної енергетики і здійснення програм з безпеки реакторів і розвитку ядерної енергетики. На долю членів АЯЕ доводиться 80% світового виробництва ядерної енергетики. На відміну від МАГАТЕ, АЯЕ контролює увагу саме на раціональному використанні атомної енергії в мирних цілях; до її функцій не входить контроль за військовим використанням ядерної сировини й матеріалів.Головна мета АЯЕ - сприяння співробітництву країн ОЕСР у використанні ядерної енергії. Висхідною ідеєю при цьому є погляд на атомні електростанції як на ефективне й економічно безпечне джерело енергії. Цілями Агенції є:♦ координація й регулювання політики використання атомної енергії в країнах-членах;♦ аналіз положения атомної енергетики в світовій енерге-тичній системі;♦ сприяння обміну науково-технічною інформацією в галузі атомної енергетики;♦ організація міжнародних досліджень і наукових програм.Членами АЯЕ є всі члени ОЕСР (за винятком Нової Зеландії). Функціональна структура Агенції складається з трьох блоків: ♦ Рада ОЕСР; ♦ Виконавчий комітет з ядерної енергії (складається з представників країн-членів); ♦ Постійні Комітети.Основними напрямами діяльності АЯЕ є: дослідження тенденцій у розвитку атомної енергії; безпека функціонування обладнання АЕС; захист від радіації; утилізація ядерних за-лишків; правові аспекта експлуатації ядерних установ; роз-робка інформаційних програм у галузі атомної енергетики для держав-нечленів.Постійні комітети АЯЕ є допоміжними органами. Вони розробляють програми для Виконавчого комітету, спеціалізуючись по таких напрямах: розвиток ядерної енергії й палив-ний цикл; регулювання діяльності в галузі ядерної енергії; безпека ядерного обладнання; захист від радіації й охорона здоров’я.АЯЕ організує семінари, симпозіуми, конференції з проблем мирного використання атомної енергії. В її рамках діє Банк даних з питань атомної енергетики. АЯЕ організує регулярні науково-технічні публікації.

21.Продовольча й сільськогосподарська організація (ФАО).

18

Один з найстаріших спеціалізованих закладів ООН, була заснована ще в 1945 р. Головна мета ФАО — ліквідація голоду й покращення харчування. Досягнення мети вбачається через підвищення продуктивності сільського господарства, рибальства й лісництва та через справедливий розподіл продовольства. Допомога ФАО спрямована переважно на країни, що розвиваються; саме їм надається основана маса технологічної документації, консультації з прогресивних методів виробництва в агропромисловому комплексі. Джерелами формування коштів для реалізації програм є: внески держав-членів; трастові фонди членів; ПРООН; внески Світового банку.Організаційна структура ФАО складається з таких органів:1. Конференція.2. Рада ФАО.3. Секретаріат, Генеральний директор.4. Регіональні відділи.Конференція — вищий орган ФАО. Вона складається з представників держав-членів. Конференція визначає програму діяльності організацій, затверджує бюджет, розглядає найактуальніші проблеми в галузі продовольства й сільського господарства.Рада ФАО є виконавчим органом. Керівництво Радою здійснюють представники 49 держав-членів. Основна робота Ради виконується через комітети. Серед них: три головних (з програм; з фінансів; із законодавства та права) і п'ять спеціалізованих (сільськогосподарська продукція; сільське господарство; рибальство; лісництво; світова продовольча безпека).Секретаріат здійснює повсякденну оперативну роботу. До її складу входять сім департаментів, що відають основними напрямками діяльності ФАО: сільського господарства; рибальства; лісництва розвитку; економічної й соціальної політики; загальних питань й інформації; управління й фінансів. Секретаріат очолюється Генеральним директором, який обирається Конференцією; він є офіційним представником ФАО на міжнародних форумах.Регіональні відділи для надання прктичної допомоги на місцях.

19

22.Всесвітня продовольча програма (ВПП) є організаційним елементом системи ООН.Вона була заснована в 1962 р. як центральна міжнародна організація по розподілу продовольчої допомоги. В своїй діяльності ВПП співробітничає з ФАО та ПРООН.Головна мета Програми — надання продовольчої допомоги країнам, які мають низький економічний рівень розвитку або потерпали від стихійного лиха. Цій меті підпорядкована координація надзвичайної допомоги продовольством, яка здійснюється органами й організаціями ООН.Надходження продовольства й грошових коштів до ВПП здійснюється через країн-донорів. ВПП намагається подолати голод та нестачу продовольчої бази. Головними цілями ВПП, згідно з основного призначення діяльності організації є: Врятувати життя людей в надзвичайних ситуаціях; Поліпшити якість продовольчого забезпечення та рівня життя найбільш вразливої частини населення в найбільш критичні моменти їх життя; Допомога щодо створення активів та сприяння тому, щоб люди повірили у власні сили. Головним чином це забезпечується за допомогою програм інтенсивної зайнятості робочої сили.Структура ВПП :■ Комітет з політики й програм продовольчої допомоги;■ Секретаріат.Комітет — керівний орган ВПП. До нього входять представники 42 держав-членів ООН, з них 27 — з країн, що розвиваються, 15 — з розвинутих країн. Половину членів Комітету обирає ЕКОСОР, другу половину — ФАО. Комітет розробляє загальні напрямки діяльності ВПП, визначає регіони й країни, які потребують продовольчої допомоги, розробляє відповідні програми допомоги. Він щороку звітує про діяльність ВПП перед ЕКОСОР і Радою ФАО. Комітет також затверджує бюджети ВПП.Секретаріат здійснює оперативну роботу, він реалізує програми, розроблені Комітетом. Очолює Секретаріат Виконавчий директор, який є офіційним представником ВПП на міжнародних форумах.Фінансування ВПП здійснюється в основному за рахунок країн-донорів, які надають або грошові кошти, або продовольчі товари..

20

23.Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку (МФСР) є спеціалізованим органом системи ООН, заснований в 1977 році.Головна мета МФСР — сприяння розвитку сільського господарства в країнах, що розвиваються, для подолання голоду й злиденності.Функції МФСР:— надання позик і кредитів на пільгових умовах для здійснення проектів і програм по удосконаленню виробництва продовольства в країнах-членах;— фінансування розвитку сільських районів і населених пунктів;— надання фінансової допомоги дрібним фермерам і безземельним селянам в країнах, що розвиваються.Фонд фінансує проекти й програми, які розробляються для країн, що розвиваються, й спрямовані на прискорення розвитку сільського господарства, вирішення продовольчої проблеми. Організаційна структура МФСР:— Рада керуючих;— Виконавча рада;— Президент.Рада керуючих — вищий орган. Вона складається з представників всіх країн-учасниць. Рада вирішує кардинальні питання діяльності Фонду, визначає його стратегію.Виконавча рада — оперативний орган. До її складу входить 18 членів Фонду, по б із кожної категорії. Виконавча рада здійснює поточну роботу, затверджує позики й субсидії для фінансування проектів.Президент здійснює загальне керівництво Фондом.

24. Всесвітня продовольча рада (ВПР). Вищим органом ООН з проблем продовольства та суміжних з ними питань є Всесвітня продовольча рада (ВПР), яку було створено у грудні 1974 р. відповідно до рішень Всесвітньої продовольчої конференції, що відбулась у Римі того ж року.Всесвітня продовольча рада вивчає актуальні питання продовольчої ситуації у світі та опрацьовує відповідні рекомендації. За її участю створено Міжнародний надзвичайний продовольчий резерв (1980 р.), діяльність якого спрямована на вирішення продовольчих проблем.На сесіях ВПР, що відбулись у Китаї (1987 р.), Кіпрі (1988 р.) та Єгипті (1989 р.), було сформульовано пропозиції, які передбачали зупинення тенденції до загострення у світі голоду. Рада сприяла розробці концепції національних продовольчих стратегій та створенню механізму продовольчих кредитів у межах МВФ. Всесвітня продовольча рада

21

зробила великий внесок у створення в 1980 р. Міжнародного надзвичайного продовольчого резерву.25.Міжнародна рада по зерну (International Grains Council - IGC) - є міжурядовою організацією, яка з 1949 року адмініструє питання світової торгівлі зерновими та продовольчої допомоги. Україна є членом ради як країна-експортер. Регулярно публікує прогнози світового виробництва, баланси попиту та пропозиції зернових, а також експортні ціни на зернові, ставки фрахту та ін. Є організатором щорічної конференції IGC Grains Conference.Вона проводить дві чергові сесії на рік, зазвичай в червні і грудні. У її функції входить спостереження за здійсненням GTC; обговорення поточних та перспективних світових подій на ринку зерна, а також спостереження за змінами в національній зерновий політиці та їх вплив на ринку. Виконавчий комітет IGC складається максимум з 14 членів - 6 і 8 експортерів і імпортерів. Він збирається двічі на рік в період між черговими сесіями Ради для прийняття необхідних рішень, особливо в адміністративних і фінансових питань.ЧЛЕНСТВО (станом на липень 2011 року):Алжир, Аргентина, Австралія, Канада, Куба, Єгипет, ЄС, Індія, Іран та ін.Секретаріат, зі штатом з 17, очолює виконавчий директор, який призначається Радою.

26. Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО) (з англ. International Civil Aviation Organizacion, ICAO) — заснована відповідно до Чиказької конвенції про цивільну авіацію 1944 року, є спеціалізованою установою ООН, що займається організацією і координацією міжнародного співробітництва держав у всіх аспектах діяльності цивільної авіації. Учасниками ІКАО є біля 190 держав, у тому числі на основі правонаступництва й Україна. СРСР вступив в ІКАО 10 листопада 1970 року.ІКАО досліджує проблеми організації міжнародної цивільної авіації, повітряних трас, створення аеропортів і аеронавігаційних засобів, розробляє міжнародні стандарти для конструювання й експлуатації повітряних суден, правила з використання устаткування, засобів зв'язку і контролю над польотами; сприяє уніфікації митних, імміграційних і санітарних правил і т.д. У рамках ІКАО розробляються проекти міжнародних конвенційСтатутною метою ІKАО є забезпечення безпечного, упорядкованого розвитку міжнародної цивільної авіації у всьому світі і інші аспекти

22

організації та координації міжнародного співробітництва з усіх питань цивільної авіації, у тому числі міжнародних перевезень.

27. Всесвітній Поштовий Союз.Штаб-квартира: Берн, Швейцарія. Всесвітній Поштовий Союз (ВПС) є спеціалізованою установою ООН. Членом організації є 191 країна світу. Метою його діяльності є організація та поліпшення поштової служби в усьому світі та забезпечення міжнародного співробітництва в цій сфері. Головними принципами діяльності Союзу є такі:*Формування єдиної поштової території.*Уніфікація поштовах тарифів та одиниць ваги.*Гарантія свободи транзиту.*Врегулювання спорів шляхом арбітражу.*Встановлення центральної установи, Міжнародного Бюро, утримання якої фінансується всіма країнами-членами.*Періодичні збори Конгресу.*Сприяння розвитку міжнародних поштових послуг та поштова технічна допомога країнам-членам ВПС.ВПС об’єднує країни-члени в єдину поштову територію з фіксованими міжнародними поштовими тарифами. Кожен його член погоджується передавати пошту інших країн найкращими з доступних засобів. Україна є також членом Всесвітнього Поштового Союзу.

23

28. Міжнародна морська організація (англ. International Maritime Organization, IMO) - міжнародна міжурядова організація, є спеціалізованою установою ООН. Діяльність ІМО спрямована на скасування дискримінаційних дій, що зачіпають міжнародне торговельне судноплавство, а також прийняття норм (стандартів) по забезпеченню безпеки на морі і запобіганню забрудненню з суден довкілля, в першу чергу, морського.ІМО утворена 6 березня 1948 року в Женеві з прийняттям Конвенції про Міжурядову морську консультативну організацію . На 9-ій сесії Асамблеї цієї організації її назву було змінено. Нова назва - Міжнародна Морська Організація (ІМО) діє з 22 травня 1982 року .За станом на листопад 2009 року членами ІМО є 168 держав.Штаб-квартира розташована в Лондоні, штат близько 300 чоловік.Основні функції ІМО:*ІМО діє як спеціалізована установа Організації Об'єднаних Націй;*є консультативною і дорадчою організацією;*несе відповідальність за організацію забезпечення безпеки на морі і захисту довкілля, а також *вирішення юридичних питань, пов'язаних з міжнародним судноплавством;*сприяє полегшенню взаємодії урядів держав з технічних питань для досягнення найвищих *стандартів в області безпеки на море і запобігання забрудненню;*приймає і удосконалює обов'язкові до виконання і рекомендаційні міжнародні конвенції, кодекси, резолюції, протоколи, циркуляри і рекомендації.

24

29. Міжнародна організація праці (МОП)  — спеціалізована установа ООН, що була заснована у 1919 році урядами різних країн для підтримки міжнародного співробітництва у справі забезпечення миру в усьому світі й зменшення соціальної несправедливості за рахунок поліпшення умов праці. У 20 столітті першочерговими завданнями діяльності МОП є підтримка демократії і соціального діалогу, боротьба з бідністю і безробіттям, заборона дитячої праці.4 стратег ічні цілі МОП -розвиток і реалізація норм і принципів у сфері праці-створення ширших можливостей для жінок і чоловіківщодо забеспечення достойної зайнятості-розширення охоплення й підвищення ефективності соціального захисту для всіх- зміцнення тристоронньої структури й підтримка соціального діалогуДо МОП входять 183 країни-члени. Штаб квартира-в Женеві.Особливість МОП- представництво кожної країни-члена складається з трьох соціальних верств:від урядовців, підприємців та трудівників.

30. Організа3ція Об'є3днаних На3цій з пита3нь осві3ти, нау3ки і культу3ри , скорочено ЮНЕСКО — міжнародна організація, спеціалізована установа ООН, яка при співпраці своїх членів-держав у галузі освіти, науки, культури сприяє ліквідації неписьменності, підготовці національних кадрів, розвиткові національної культури, охороні пам'яток культури тощо.До неї входить 192 держави-члени. Штаб-квартира в Парижі.Функції ЮНЕСКО:-Программа ліквідації неписьменності-Програма технічної допомоги-Програма «Наука, технологія і суспільство»-Програма»Людина і біосфера»-Загальна програма інформації-Міжнародна програма розвитку комунікацій-Програма перекладів ЮНЕСКООсновні сфери діяльності: виховання; наука, культура, комунікації,соціальні науки й розвиток, мир і права людини.

25

31. Самостійний науково-дослідний центр – ЦЕРНЄвропейська організація ядерних досліджень.Утворена в 1954р. Ця організація тісно повязана з розвитком атомної енергетики. До складу організації входять 20 країн Зах. І Центр. Європи.Головна мета- співробітництво європейських країн у галузі ядерних досліджень.Цілі ЦЕРН:-Відмова від будь-якої діяльності в цілях ядерних озброєнь-Створення й експлуатація міжнародних лабораторій для дослідження часток високих енергій.-Публікації й забеспечення доступу до результатів експериментальних і торговельних праць.ЦЕРН організує семінари, курси лекцій, готує фахівців у галузі ядерної фізики.

26