22

історія розвитку

  • Upload
    -2

  • View
    733

  • Download
    5

Embed Size (px)

Citation preview

Page 1: історія розвитку
Page 2: історія розвитку

Рахівниці

Саломінська дошка (VI-V ст. до н.е.) – Грецькі рахівниці.

Дошку посипали морським піском, а у ньому робили заглибини, на яких камінчиками позначали числа. Один рівчачок відповідає одиницям, інший – десяткам тощо.

Перша знахідка – Вестоницька кістка із зарубками - відноситься до 30 тис.років до н.е.

Page 3: історія розвитку

Китайська рахівниця суан-пан

Російські щоти

Японська рахівниця серобян

Page 4: історія розвитку

Перший у світі ескіз пристрою для рахування на основі коліс із десятьма зубцями належить Леонардо да Вінчі

Блез Паскаль (1623 - 1662)

Відомий французький математик, який розробив пристрій для обраховування – паскаліно - , що дозволяв додавати десяткові числа та містив багато шестерень.

Page 5: історія розвитку

Готфрід Вільгельм Лейбніц

(1642 - 1716)

У 1673 р. створив “арифметичний прилад” – пристрій для виконання арифметичних операцій, зокрема множення і ділення, для чого до зубчатих коліс було додано східчастий валик.

Page 6: історія розвитку

Чарльз Беббідж

(1791 - 1881)

Здійснив якісно новий крок у розвитку засобів обчислювальної техніки - перехід від ручного до автоматичного виконання обчислень за складеною програмою. Англійський вчений розробив проект Аналітичної машини – механічної універсальної цифрової обчислювальної машини з програмним керуванням.

Page 7: історія розвитку

Передбачувана швидкість обчислювання – додавання і віднімання – одна дія за 1 секунду, множення і ділення – одна дія за 1 хвилину.

Аналітична машина

Page 8: історія розвитку

“Будівничими” логічних машин, що дозволяли механізувати найпростіші логічні висновки, стали українські вчені.

Павло Дмитрович

Хрушов

Олександр Михайлович

Щукарев

Page 9: історія розвитку

Говард Айкен

(1900 - 1973)

Геніальну ідею Беббіджа здійснив американський учений, що створив у 1994 р. перший у США релейно -механічний комп’ютер.

Його основні блоки – арифметики і пам’яті – було виконано на зубчатих колесах.

Page 10: історія розвитку

Джон Атанасов (1903 – 1963)

У 1937 р. американський вчений почав розробляти спеціалізований комп’ютер, уперше у світі застосувавши електронні лампи ( 300 ламп ).

Page 11: історія розвитку
Page 12: історія розвитку

Коли і де з’явилися перші пристрої, що полегшували обчислювання?

Наведіть приклади таких пристроїв.

Page 13: історія розвитку

Хто і коли розробив проект Аналітичної машини?

У чому полягає відмінність цього пристрою від попередніх винаходів?

Page 14: історія розвитку

Який вплив мав винахід Аналітичної машини на подальший розвиток обчислювальної техніки?

Page 15: історія розвитку

Які засоби зберігання інформації використовували перші обчислювальні пристрої?

Page 16: історія розвитку

Хто з українських учених працював над створенням логічної машини в нашій країні?

Page 17: історія розвитку
Page 18: історія розвитку

1925

3618

4

3

72

148

7559

4964 623

7152 958378

9

6 47516

вихід

Щоб вийти з зали „Історія обчислювальної техніки”, ми з друзями повинні були виконати таке завдання. Підлогу кімнати біля дверей з написом „Вихід” було поділено на окремі плитки неправильної форми, на кожній з яких записано натуральне число.

Page 19: історія розвитку

Двері зали можна відчинити лише в тому випадку, коли ми пройшли б від початку маршруту до виходу із зали, побувавши послідовно лише на десяти плитках, сума чисел яких дорівнювала б 50. Починати подорож можна з будь-якої плитки лівого верхнього кута підлоги (з номерами від 1 до 5). Ходити по плитках можна лише по горизонталі та вертикалі, а переміщатися по діагоналі заборонено. Подумавши над цією проблемою 10 хвилин, ми знайшли правильний розв’язок і перейшли до наступної зали.

А ви б змогли виконати це завдання чи залишилися б в музейній залі назавжди?

Page 20: історія розвитку

1925

3618

4

3

72

148

7559

4964 623

7152 958378

9

6 47516

вихід

Page 21: історія розвитку

Між поверхами музею ми переміщувалися за допомогою ліфта, в якому одночасно могли перебувати лише три пасажири. Але ліфт у музеї має певні особливості, які ще не встигли відкоригувати : ним можна керувати лише з кабіни, причому він може переміщуватися лише між двома поверхами – першим та останнім. На першому поверсі музею були Петрик, Стасик, я та Дуська, а на останньому чекав Робот, який дуже поспішав на перший поверх. Ліфт починає рухатися лише тоді, коли у кабіні правильно введуть кількість поїздок, яка буде необхідна для подорожі всіх пасажирів між поверхами.

Page 22: історія розвитку

Як ви гадаєте, яке число я ввів, щоб ліфт доставив нас на останній поверх, а Робота – на перший? Коли ми їхали додому, спускаючись з останнього поверху музею на перший, задачу розв’язував Стасик. Робот у цей час був на першому поверсі. Як ви вважаєте, чи те саме число ввів Стасик у комп’ютер ліфта, що і я?