21
Луцька гімназія №21 імені Михайла Кравчука експедиція „Краса і біль Волині” секц ія „Скривджена земля” Цілющі соки Землі (Журавичинські джерела) 1

цілющі соки землі

Embed Size (px)

Citation preview

Page 1: цілющі соки землі

Луцька гімназія №21 імені Михайла Кравчука

експедиція „Краса і біль Волині” секція „Скривджена земля”

Цілющі соки Землі

(Журавичинські джерела)

Підготували: учениці 8-Г класу Мосійчук Оксана

Сокол Ангеліна

Керівник:

1

Page 2: цілющі соки землі

вчитель географії Можар Т. О.

Луцьк – 2009

Зміст

Вступ………………….………………………………………………………3

Розділ І Лікувальні властивості джерельної води…………………………………4

Розділ ІІ Про що мовчать джерела…………………………………………………5

Розділ ІІІ Біль волинської землі …………………………………………………...7

3.1. Сучасність «Журавки»……………………………………………….7

3.2. Де ви, інвестори?...............................................................…………...9

Висновки…….....………………………………………………….................10

Список використаної літератури…………………………….……………...12

Додатки……….………………………………………………………………13

2

Page 3: цілющі соки землі

Вступ

Джерело – природний вихід підземних вод на земну поверхню. Джерела

різняться між собою температурою, хімізмом, газовим складом, типом живлення

тощо. Джерела, води яких містять понад 1г розчинної солі на 1л води, а також

розчинені гази або будь – які рідкісні елементи, називаються мінеральними. Саме

вода мінеральних джерел може лікувати або попереджати багато хвороб, якщо її

вірно використовувати. На Україні мінеральні джерела поширені майже по всій

території, особливо в Закарпатті, Передкарпатті, на Донбасі, Лівобережжі, в Криму.

Є джерела і на волинській землі. І, мабуть, одними із найцінніших є джерела, що

б’ють поблизу села Журавичі Ківецівського району.

Журавичівські джерела - витоки невеличкої річки Рудки, правої притоки

Стиру, яка починається за Клубочином у Цуманських лісах. Лежать вони між

тростянецьким і городищенським пагорбами, де проходять водорозділи таких же

малих річок –Конопельки і Кормина. Тихо й непомітно несе Рутка свої води до

Колок, де потрапляє в обійми бурхливого Стиру. Здається, сама природа створила

їх, щоб захищати людей від біди і немочі. Забили лікувальними джерелами підземні

води, що сотні мільйонів років тому зберігались в глибоких надрах, вбираючи в

себе силу та енергію землі, щоб потім віддати її людям В нашій країні тисячі людей

потребують лікування й оздоровлення, не маючи коштів на заморські здравниці, та

ще й з року врік лікарі фіксують ріст числа інфарктів та інсультів (за статистикою

понад 69% людей в Україні помирає сам від цих хвороб), а про здоров'я дітей

боляче й говорити

Отож, метою даної роботи є дослідження джерел поблизу села Журавичі, які є

біллю і, водночас, багатство волинської землі., їх лікувальних властивостей а також

звернути увагу громадськості на використання джерельної води та відновлення

санаторію. Адже, унікальний санаторій-профілакторій, що базувався на джерелах і

мав світову славу, спустошений.

3

Page 4: цілющі соки землі

Під час вивчення даної теми було здійснено поїздку в село Журавичі до

знаменитих і забутих джерел, відбулися зустрічі із жителями даного села,

опрацьовано тематичну літературу.

Розділ І. Лікувальні властивості джерельної води

Село Журавичі розташоване на лінії глибинного геологічного розлому. За

даними сучасних досліджень, такі зони найбільш збагачені солями, газами та

різного роду корисними копалинами. Фізичні процеси, що відбувались в товщах

земних порід протягом геологічного розвитку, обумовили концентрацію підземних

мінеральних вод та їх вихід на поверхню в урочищі Журавичі.

«Такої води ви ніде не могли пити, -з гордістю розповідає нам Віталій

Бугайчук, житель села Журавичі. Унікальна мінеральна вода в поєднанні з

грязевими ваннами зцілює навіть тоді, коли медицина виявляється безсилою».

Згідно з результатами досліджень, що проводились спеціалістами Одеського

науково-дослідного інституту курортології, вода Журавичівсьокого родовища

відноситься до хлоридно-натрієвих з середньою мінералізацією(12-14 г/л),та

сірководневих з домішками родону і брому. Таке поєднання фізико-хімічних

особливостей робить мінеральну воду Журавичів унікальною, здатною боротись з

багатьма недугами, лікувати хвороби опорно-рухового апарату , радикуліти,

неврити, ревматизм, серцево-судинні захворювання і гіпертонію, шлункові,

урологічні і гінекологічні захворювання. Говорять, що цілюща джерельна вода,

якщо нею промити очі, навіть покращує зір.

Про лікувальні властивості цих джерел здавна передаються народні перекази.

С.Грябанка опублікував «Звіт про дослідження радіоактивності джерельних

вод на Волині, виконаних в 1935-1936 році». Це були підсумки більш як

десятирічної роботи. Висновок вченого вражав несподіваністю: серед усіх джерел

Карпат і тодішньої Польщі волинські джерела по радіоактивності заслуговують

найпильнішої уваги.

У виписці з висновку Одеського науково-дослідного інституту курортології

по комплексному дослідженню води з свердловин в селі Журавичі читаємо,

зокрема, що аналогом цієї води є вода свердловини №1 в місті Мінську, яка

4

Page 5: цілющі соки землі

застосовується для лікування в обласній лікарні, і свердловин на курорті Слов’янськ

Донецької області. Вода придатна для питтєвого лікування при хронічному гастриті

з недостатньою секреторною функцією шлунка і хронічних колітах.

Розділ ІІ. Про що мовчать джерела

Навіть до цього часу в селі пам’ятають, як воно було «за дідів» : «В наших

болотах і бусли чорні водились, і качки дикі. Журавлів море було. Стадами літали,

паслися собі і людей не боялись. В річці, правда, завше води повно було, а тепер її

будь-де вбрід перейдеш, влітку пересихає, взимку перемерзає. Ліс кругом стояв

такий, що з небом говорив…»

Чимало подібних розповідей, схожих на легенди, можна почути в Журавичах, бо з

любов’ю відносяться люди до землі, до своєї історії. За переказом, у часи

татарського лихоліття предки журавичан жили недалеко від сусіднього нині села

Мар’янівка. Місце, де тепер Журавичі, було острівцем, оточеним зі всіх боків

непрохідними болотами. На ньому гніздилися журавлі. Татари не давали спокою

нашим предкам, і вони змушені були переселитись на острівець. Так і осіли тут

поруч з гордими птахами, а вороги сюди дістатись не могли. З того часу і стали

називати поселення Журавичі.

Ще в 30-х роках минулого століття лікувальні властивості Журавичівської

води підтвердились дослідженнями науковців Варшавського геологічного

інституту. На той час земля в Журавичах належала польському пану, маєток якого

красувався у центрі села. Тут діяла лікарня, де місцева знать лікувалась водою і

грязями. Працював навіть бювет – солярій, де після водних процедур можна було

прийняти сонячні ванни. Це була дуже модна методика лікування і слава про

журавичівські води і грязі поширилася далеко. У селі казали, що навіть аеропорт

тут мали будувати, оскільки панам дошкуляло бездоріжжя.      І коли підприємливий

росіянин Кириленко викупив кілька гектарів землі, збудувавши тут елітний

санаторій, то через деякий час слава про чудодійну воду облетіла всю Західну

Європу, дійшовши аж до Америки.

Також розповідають старожили і про використання тутешніх джерел у

практичних цілях. Колись тут був пансіонат. Біля нього був розкішний парк, алеї

5

Page 6: цілющі соки землі

якого вели аж до ближнього соснового лісу. Лікували водою і торфогрязями, які

привозили з Шатого болота.

Побудував пансіонат власник маєтку на місці нинішнього лісництва. Тут був

одноповерховий будинок, де розташовувалось 48 кімнат на 4 ліжка кожна. Другий

будинок був одноповерховий в ньому було 10 кімнат, кухня. Ще одне приміщення

стояло над самою криничкою. Там розмішувались лікувальні ванни. Бажаючих

лікуватися було багато, а тому місць не вистачало. Дехто жив в селі. Квартири

замовляли ще взимку. Були такі, що ходили на милицях, або їздили на возиках, а

через 2-3 місяці почували себе добре.

Коли почалась війна, то всі пороз’їжджались, а будівлі стояли, ще до 1948

року…

Про подальшу долю санаторію, що до 1939р. здобув славу світової здравниці,

журавичани згадують з сумом: під час Другої світової війни його зруйнували

фашисти, в повоєнні роки на цій території була збудована колгоспна свиноферма.

Усе це сповнив Д.Телішевського бажанням відновити ревматологічний

санаторій на Волині, що й було зроблено у 1982році. Щоправда, він на називався

профілакторієм працівників лісового господарства. Д. Телішевський сам страждав

від ревматизму і у той час на запрошення чехословацьких лісників зміг поїхати на

лікування у міжнародний ревматологічний санаторій у П’єщане, що в Словаччині.

Хотілося вивчити структуру цього лікувального центру, ознайомитись з його

роботою, щоб застосувати побачене в дома. Ревматизм він вилікував, а от

використати європейський досвід у нашому профілакторії не вдалося, бо на початку

1986 року його відправили на пенсію.

Через деякий час силами волинських лісівників та профспілок санаторій

ненадовго відновив свою роботу: спочатку грязелікувальний корпус, пізніше —

спальний на 50 місць. Офіційне відкриття санаторію Колківського держлісгоспу

обласного управління лісового господарства в Журавичах відбулося у 1987 році.

З 1987-ого по 1995 рік тут було оздоровлено понад дві тисячі працівників лісового

господарства і об’єднання “Волиньдерев”, яке теж брало дольову участь у

спорудженні санаторію. Решту путівок розповсюджували серед усіх бажаючих. А

6

Page 7: цілющі соки землі

путівки були доступними за ціною, і користувалися попитом. Пізніше, за браком

коштів, санаторій повністю припинив своє існування.

Розділ ІІІ. Біль волинської землі.

Розпочалося наше знайомство з «островом білих журавлів», коли ми вийшли з

маршрутного автобуса, що прямував по трасі Луцьк –Маневичі на зупинці

Журавичі. За роздоріжжям паслись коні, а колись безкрайні болота, після

осушення, залишились лише невеличкими темними плямками, в яких вода

з’являлась хіба що після доброго дощу; і ранок видався досить холодним та

похмурим, зовсім не схожим на осінній, і тільки хмари у високому небі як і раніше,

нагадували журавлів…

3.1. Сучасність «Журавки»

Боляче бачити хворих, які не можуть обходитись без палиці, милиць.

Захворювання опорно-рухового апарату турбують і молодих, і літніх людей.

Можливо, ускладнює ситуацію і Чорнобиль. Багатьом таким хворим пішло б на

користь лікування у ревматологічному санаторії у с. Журавичі Ківерцівського

району. Однак, зараз на місці колишнього санаторію – пустка, приміщення стоять

порожнім, хоча лікувальні властивості місцевих джерел відомі були людям ще за

Польщі.

«Болота тут не пересихали, - діляться спогадами місцеві старожили, - на

дорозі дерев’яні жерди клали, щоб проїхати. А он, де коні пасуться, не прохідна

трясовина вгиналась. Багато змінилось на нашому віку. Колись на болотах

журавлини повно росло, журавлі дуже смакували нею. Тепер, після осушення ягода

звелася. Все осушили кругом. Воно й ніби не погано…Тільки журавлів не стало…»

Впливає осушення боліт і на зниження цілющих властивостей торфу який

використовується для грязелікування. Та й грязей з закриттям санаторію вже ніхто

не добуває. Так що проблеми ці потрібно вирішувати, а інакше чудодійна

«Журавка», як лагідно називають тут мінеральну воду, залишиться лише у легендах,

як і ті журавлі…

7

Page 8: цілющі соки землі

 З іржавої труби безперервно тече тоненька цівочка води. На смак вона досить

солона. Сторож, який охороняє будівлі недіючого санаторію, каже, що влітку до

калюжі з цілющою водою злітаються бджоли з усієї округи, всяка живність сюди

тягнеться, корів від рівчака не відігнати. Виходить, відчуває все живе помічну дію

журавичівських природних ліків. Чому ж людям таке лікування стало

недоступним?.

     Зарослі травою доріжки, потьмянілі дерев’яні альтанки, порожні корпуси. Зовні

нічого тут не розграбовано, не знищено, однак, скільки може простояти дім

пусткою? Всередині приміщень лютує грибок, давно вийшла з ладу каналізація,

відключена електроенергія. У будинку для лікарів сподівалися застати головного

лікаря санаторію, але з’ясувалося, що вона вже давно поїхала до Італії на заробітки.

Жити ж якось треба. А ось сім’я колишнього масажиста оздоровниці Віталія

Бугайчука і зараз тут мешкає. Якби не троє охоронців, від будівель давно б

лишилися ріжки та ніжки. Однак їхній вірності знищеному профілакторію-

санаторію можна хіба подивуватися.

8

Page 9: цілющі соки землі

3.2. Де ви, інвестори?..

На основі бальнеологічної експертизи дано офіційне заключення про

доцільність відкриття на базі Журавичівського родовища санаторно-курортного

закладу. Приїжджало і «начальство» з Ківерець, Луцька, Києва, і з-за кордону люди

— з Польщі, із США, дивилися, що можна зробити. Уже й обіцяли кілька разів, що

розпочнуть ремонт. А нічого не міняється. У 2002 році, коли йшлося про суму,

необхідну для відновлення оздоровниці, називали цифру — 850 тисяч гривень,

тепер мова йде про п’ять мільйонів. А в умовах сьогоднішньої економічної ситуації,

і значно більшої суми.Одна з польських фірм готова вкласти свої інвестиції у

реконструкцію, щоправда, за умови відокремлення санаторію від господарської

діяльності ДП “Колківський лісгосп”. Тому ведеться робота по створенню окремої

юридичної особи — підприємства “Санаторій “Журавичі”.

     Виходить, історія може повторитися: оздоровниця знову матиме польського

господаря. Наші фірмачі й олігархи чомусь зацікавлення оздоровчим об’єктом не

виявляють.

     — На мою думку, найкращим виходом було б, аби фінансово-спроможні

волинські підприємства на умовах дольової участі відродили санаторій. Тоді б

волиняни, які на цих підприємствах працюють, мали б змогу оздоровлюватися,—

висловлював свою точку зору депутат обласної ради Дмитро Дремух.

     Звичайно, важко бути впевненим, що у разі переходу санаторію до рук

зарубіжних інвесторів, ціни на путівки залишаться доступними для простого люду.

Але, як кажуть у Журавичах, нехай хоч хтось лікується, якщо у нас до оздоровниці

руки не доходять.

Зараз опіку над ним взяли об’єднання «Волиньліс» та обласне управління

охорони здоров’я. Однак потрібно зазначити, що Журавичі – наша спільна

проблема. А тому, щоб її вирішити, необхідна згуртованість урядовців, народних

депутатів, державних діячів і громадських організацій, підприємців і просто людей,

9

Page 10: цілющі соки землі

небайдужих до майбутнього своїх дітей, своєї землі, і тоді легенди про живу воду

Журавичів стануть дійсністю.Одне слово, чимало фактів, як кажуть, за те, що

журавичівські джерела мають цінні лікувальні властивості, а тому доцільно тут

збудували санаторій.

Висновки

Про Журавичі незабаром може заговорити вся Європа. Сюди, за півсотні

кілометрів від Луцька, їхатимуть тисячі тих, хто ще не втратив надії на одужання.

Їхатимуть за умови, якщо вдасться відновити санаторій. Він працював, правда,

трохи більш як десятиліття, і «помер» на рубежі двадцятого і двадцять першого

століть. А ще раніше, до цілющого Журавичівського джерела поспішало навіть

панство із Варшави та Кракова. Адже така мінеральна вода є хіба у Карлових Варах

у Чехії та у Грузії. За даними Державного управління екології та природних

ресурсів у Волинській області, вода Журавичівського родовища – хлоридно–

натрієва, з підвищеною мінералізацією, з домішками брому, йоду та радону.

Кришталева – прозора, солонкувата на смак, вона й досі тихо струмує, не

«лякаючись» найлютіших морозів і людської байдужості.

А якщо врахувати, що, крім цілющої води і лікувальних грязей, Журавичі –

це ще й прекрасна зона відпочинку з чистим, здоровим повітрям соснового лісу, де

можна насолоджуватись мальовничими пейзажами і дихати на повні груди, то

переоцінити бальнеологічно-рекреаційний потенціал цієї території неможливо.

Дуже прикро, що унікальні природні можливості ми по – належному не

використовуємо. Як свідчать дані Одеського інституту курортології, вода з

журавицьких джерел добре впливає на ефективність лікування. Було б великим

гріхом перед Богом і нашим народом не використовувати чудодійну силу

журавицьких джерел і грязей для оздоровлення наших людей.

Своєрідність походження Журавичівського підземних вод (водоносний

горизонт залягає на глибині близько 1км і приурочений до відкладів, вік яких –

понад 590млн. років), його особливі властивості та мінеральний склад дають право

стверджувати про унікальність даного явища, яке повинно зайняти своє місце в

Природоохоронному фонді Волині як гідрогеологічна пам’ятка природи.

10

Page 11: цілющі соки землі

Та люди, як і раніше, приходять до джерел з бідонами, банками, пляшками,

набирають воду і, як можуть, лікуються самостійно. А саме головне – вірять, що

санаторій колись - таки знову запрацює: «Місце тут унікальне. Але для чого

витрачати гроші, яких і так бракує на закордонні курорти, якщо все є тут, в

Журавичах!» . Відродження санаторію –це не лише оздоровлення нації, а й

вирішення багатьох соціальних питань: створення нових робочих місць, приплив

спеціалістів, налагодження культурно –побутової сфери, розвиток такого

потрібного сьогодні і перспективного напряму як «зелений туризм». Ріст

благоустрою життя в селі неодмінно вплине на покращення екологічної ситуації.

Адже люди в Журавичах не байдужі і з жалем згадують ті часи, коли з приходом

меліорації почала змінюватись природа.

Наша подорож завершувалась, і ми збирались повертатись додому. Залишалось

набрати «мінералки», адже навмисне для цього везли з собою величезну пляшку.

Безперервною цівкою струменіла вода, тікаючи в нікуди. Вона мала б зцілити сотні

тисяч тих, над ким занесла дамоклів меч смерті. Мовчазно волали будівлі, де ще

збереглися таблички про кабінети їхніх власників. Попри все, руїна тут ще не

запанувала. Однак за специфічних українських реалів тенденції невмолимо -

фатальні.

Вода поступово наповнювала посудину, а очі мимоволі затримували погляд

на кришталево прозорому струмені. І на якусь хвилю здалося, що це не вода, а

солонувато-гіркі сльози стікають по обличчю Землі, яка тихим джерельним

дзюрчанням промовляла до нас: «Люди! Я даю вам живу воду! Беріть,

користуйтесь, зцілюйтесь». Та люди не чують… Не беруть…. Не можуть! А може,

не хочуть? І стікають цілющі соки Землі в нікуди…

11

Page 12: цілющі соки землі

Список використаної літератури

1. Атлас Волинської області. – М.: ГУГК, 1991.

2. Вербич В. Село, що стане притягальним центром для Європи. //Сімя і дім. –

2007.-21 березн.

3. Знайомтесь – Волинь.// Краєзнавство. Географія. Туризм, - 2000, №20.

4. Калуш С.М., Сушик Л.Б., Пушкар Н.С., Кость В.М., Синя Н.М.,Маркова Р.А.,

Шинкарук І.В.,Юрчук О.М. Волинська область: населення, господарство,

охорона довкілля. – Луцьк, 2008.

5. Лазарук В. На поліських джерелах. Чи буде в Журавичах санаторій?

//Радянська Волинь.-1982.-6 лют.

6. Природно-заповідний фонд Волинської області. – Луцьк: Ініціал, 1999.

7. Телішевський Д. Хто відродить санаторій в Журавичах?//Волинь.-2005.-18

червн.

8. Юшковець П. Санаторій у Журавичах.// Радянська Волинь.-1989.-18 берез.

9. www. volyn. com. ua

12

Page 13: цілющі соки землі

Додатки

13

Page 14: цілющі соки землі

14