30
Станіславська сільська бібліотека 2014 Це слово співуче – криниця, дзвінкої води холодок…

Криниці села станіславка

  • Upload
    bibl64

  • View
    246

  • Download
    3

Embed Size (px)

Citation preview

Page 1: Криниці села станіславка

Станіславська сільська бібліотека

2014

Це слово співуче – криниця, дзвінкої води холодок…

Page 2: Криниці села станіславка

Ми, учні 3 класу Станіславського навчально-виховного комплексу Котовського району Одеської області: Копіца Артур та Тодоров Іван, вирішили написати роботу про криниці нашого рідного села Станіславки.

Page 3: Криниці села станіславка

Криниці…Оспівані в народних піснях, вони символізують Батьківщину,рідну домівку,непорушну віру у безсмерття народу, джерело його високої духовності. Хай кожному нині насниться прозора, немов льодок , це слово співуче криниця-дзвінкої води холодок…

Page 4: Криниці села станіславка

Відповіді на всі ці запитання наша вчителька Копіца Ольга Іванівна запропонувала нам знайти самим, провівши дослідницько-пошукову роботу. Ідея нам сподобалася і ми на першому засіданні склали план нашої роботи, потім обговорили наш задум з батьками і отримавши згоду, з радістю приступили до роботи.

Page 5: Криниці села станіславка

Першою людиною до кого ми завітали – це була вчитель історії Созанська Валентина Вікторівна. Вона з радістю погодилась нам допомогти – показала карту Котовського району та розповіла історію заснування нашого села, адже перші криниці на селі були викопані першими поселенцями ще у далекому 1907 році.

Page 6: Криниці села станіславка

Потім ми склали анкету для опитувань жителів села про місцезнаходження та збір цікавих відомостей про місцеві криниці, а також відшукали на Інтернет-сайтах загальні відомості про українські криниці.

Цікаво було довідатись, що українські криниці споконвіку символізують достаток, невичерпну людську доброту, щирість. Криничну воду здавна вважають святою, як хліб, землю, вогонь.

Page 7: Криниці села станіславка

Наступним етапом нашого проекту була екскурсія до сільської бібліотеки де Христич Валентина Іванівна - завідуюча сільською бібліотекою, показала нам альбом «Криниці мого дитинства», а також допомогла нам у розповсюдженні анкет. Разом з тим, підказала адреси старожилів, які змогли б нам допомогти.

Page 8: Криниці села станіславка

На основі зібраної інформації ми склали маршрут нашої екскурсії.

Наше завдання було таке: дізнатися і записати коли і ким були викопані криниці, визначити глибину кожної криниці та з'ясувати з чого вона була виготовлена.

Page 9: Криниці села станіславка

Криниця вулиця Річна. Розташована вона в центрі села, вздовж місцевої річечки Тростянець.

Завітавши до обійстя Томчика Василя Сергійовича, дізнаємося, що криниця, яка знаходиться у їхньому дворі була викопана у 90-х роках місцевим жителем – Бузовським Павлом Івановичем. Також Василь Сергійович нам розповів де знаходиться найперша криниця на вулиці.

Page 10: Криниці села станіславка

Відшукавши цю криницю, бачимо, що у неї зовсім не було ні «коловороту», ні «журавля». А підійшовши ближче, розуміємо, що в цьому не було потреби, адже вода знаходилась в криниці на рівні із поверхнею землі і дістати її можна було просто так - зачерпнувши відром.

Page 11: Криниці села станіславка

Наступна вулиця, на вулиці Підгірна. Завітавши до Бузовської Клавдії Іванівни, дізнаємось, що найперша криниця на вулиці – це криниця біля самої річки при долині.

Це незвичайна криниця – «журавель».

Page 12: Криниці села станіславка

Клавдія Іванівна також розповіла, що в іншому кінці вулиці розташована іще одна найперша криниця, яка знаходилась біля колишнього ставу. У 60-70-ті роки біля цієї криниці було багато джерел, коло яких робили місцеві жителі копанки та мочили прядиво. І дійсно, глибина криниці становила – 0,5 метри.

Page 13: Криниці села станіславка

Наступна криниця де ми побували теж знаходилась на вулиці Підгірній.

Page 14: Криниці села станіславка

Заверуя Сергій Васильович розповідає, що криницю біля його будинку копали чоловіки всієї вулиці під керівництвом Бузовського Івана Яковича.

Page 15: Криниці села станіславка

Наступна криниця знаходиться на вулиця Комарівська. Рябчик Галина Никанорівна розповіла, що найпершою криницею на вулиці була теж криниця –«журавель», розташована при долині біля річечки. Глибина її – 3 метри. Викладена з каменю.

Page 16: Криниці села станіславка

Ткач Юлія Яківна та Цирфа Василь Євгенійович розповіли, що у 30-х роках на вулиці Комарівській, при дорозі, була викопана криниця глибиною 20 метрів, викладена з каменю. Копали криницю власними силами жителі вулиці.

Page 17: Криниці села станіславка

Наступна вулиця - Пересипська. Радзецька Марія Кирилівна розповіла про криниці які знаходяться на її вулиці.

Page 18: Криниці села станіславка

До 2000 року на вулиці Молодіжній та сусідній вулиці Шкільній не було жодної криниці. Люди користуються артезіанською водою. Ковальчук Марія Володимирівна розповідає, що приблизно у 1989 році люди на вулиці Шкільній намагалися відшукати воду. Навіть викопали криницю, але води в ній не було.

Page 19: Криниці села станіславка

І лише у 2000 році родина Сліпенчуків та родина Їжаків сумісно викопали на вулиці Молодіжній, 24 криницю з бетонних чанів, глибина якої сягає 17 метрів. Але, нажаль, у велику посуху води в криниці стає дуже мало.

Page 20: Криниці села станіславка

Наступним завданням нашого проекту було дізнатися, як у різні періоди часу копали криниці в нашому селі. Для цього ми завітали до Бузовського Павла Івановича. Його батько, Бузовський Іван Якович, у 80-х роках був відомим умільцем. Це вміння перейшло у спадок до сина.

Page 21: Криниці села станіславка

Наше село розташоване у великій балці вздовж невеличкої річечки Тростянець яка існує з давніх-давен. На картах вона вказана без назви, але ми її називаємо лагідно – Тростянець.

Page 22: Криниці села станіславка

Приїхавши до Станіславки, переселенці почали оселятися біля річечки, адже для будівництва хат та ведення господарства потрібна була вода, а при долині вода була майже на поверхні. Отже, паралельно із будуванням хат копали криниці, адже недаремно у народі кажуть: « Де вода – там і життя». Перші криниці з «журавлями» та «коловоротами» були викладені камінням, за яким селяни їздили кіньми і волами на Молдавію у сусідні села.

Page 23: Криниці села станіславка

В цей час в селі шукали місце для криниці двома лозинами. В кожну руку паралельно ставили вільно по лозині і ходили з ними по селі, де лозини схрещувались там і копали криницю. Копали криниці вручну. Дійшовши до води, копали ще трохи глибше. Якщо вода прибувала дуже швидко, то на дно клали дубові колоди, а потім на них викладали по колу каміння без жодного розчину.

Page 24: Криниці села станіславка

Пізніше у 70-х роках в селі масово почали будувати хати. Мабуть не було на той час такої родини, в якій не було б будівництва. А для цього потрібна була вода. Заселялися нові вулиці, будувалися будинки, копалися криниці. Цікаво було те, що чим далі від річки, тим глибші були криниці.

Page 25: Криниці села станіславка

У 80-х роках та пізніше воду почали шукали з допомогою алюмінієвих прутиків, які вставляли вільно в котушки від ниток і теж ходили з ними по місцевості. Де прутики схрестились – там була вода. Відомий майстер Бузовський Іван, власноруч змайстрував пристрій “щуп” , яким попередньо бурили невеличкий отвір у землі. За допомогою цього приладу визначали з точністю наявність води та глибину майбутньої криниці.

Page 26: Криниці села станіславка

В цей час криниці почали робити не з каміння, а з бетонних кілець та азбестових труб. Бетонні кільця виготовляли вручну. Саму криницю копали інколи теж вручну, але ґрунт на поверхню підіймали за допомогою металевої корби з тросом. Інколи для криниці із азбестових труб, яка була набагато меншого діаметру, шахту бурили за допомогою великого бура.

Page 27: Криниці села станіславка

В наш час в селі копанням криниць і виготовленням бетонних кілець займається родина Пастуха Василя.

Дійсно, копання криниць, справа не легка і, нажаль, ризикована тому, що траплялися обвали. При копанні однієї із криниць у 1980 році Пасічник Іван Максимович трагічно загинув, а Бузовський Іван Якович був важко травмований.

Page 28: Криниці села станіславка

Опрацювавши дані анкет, ми дізнались, що учень нашої школи Прокопов Владислав нещодавно писав дослідницьку роботу про обряди в нашому селі і він розповів нам цікаву історію, пов’язану з криницями.

Влітку, в перший понеділок після Трійці в селі виконували обряд «Калачики» - поминання померлих нехрещених дітей.

В західній частині села Перемозі виконували обряд так. Зранку чоловіки збиралися біля центральної криниці на вулиці і чистили її. Це була нелегка праця. А жінки в цей час пекли калачики, коржики, пиріжки і в другій половині дня збиралися з дітьми біля криниці. Накривали «земляний стіл» і відбувалось частування та поминання душ покійних дітей.

Page 29: Криниці села станіславка

Іншу цікаву історію розповіла нам Созанська Валентина Вікторівна. Як ми уже зазначили, перші поселенці оселялися біля річки коло долини. А у 30-роках в результаті розливу берегів річки та затоплення осель, люди масово дуже швидко почали переселятися на вулицю Пересипську - ніби «пересипалися». Звідси і пішла назва вулиці – Пересипська. А першу криницю на вулиці викопав вручну Мельник Арсеній.

Page 30: Криниці села станіславка

І на завершення можна відмітити, що криниці – це дійсно чисте джерело пам’яті про наших предків. Цей оберіг об’єднує різні покоління, адже криниці викопували діди й батьки, а п’ють з них і бережуть пам'ять родоводу ми - їхні діти та онуки. Хай кожному нині насниться прзора, немов льодок, це слово співуче- криниця, дзвінкої води холодок…