22
Звіт за результатами соціологічного опитування, Рівне, 2014

Утилізація небезпечних відходів

  • Upload
    ap0st0l

  • View
    418

  • Download
    4

Embed Size (px)

DESCRIPTION

Презентація соціологічного дослідження про ставлення жителів міста Рівне до утилізації небезпечних відходів: ртутовмісних ламп та елементів живлення.

Citation preview

Page 1: Утилізація небезпечних відходів

Звіт за результатами соціологічного

опитування, Рівне, 2014

Page 2: Утилізація небезпечних відходів

1. Соціологічне

дослідження

1) Термін – грудень2013-січень2014

2) Метод- вибіркового опитування

(анкетування), визначено і досліджено 30

домогосподарств м.Рівне

3) Похибка – 4%

4) Замовник – ГО «Рівненський центр

«Соціальне партнерство»

5) Виконавець – ІГСУ НУ «Острозька

академія»

Page 3: Утилізація небезпечних відходів

2. Результати дослідження

Які хімічні засоби ви використовуєте

у своєму побуті (можете вибрати

декілька варіантів)?

Page 4: Утилізація небезпечних відходів

2. Результати дослідження

Чи є, на Вашу думку, у складі

побутових відходів вашої сім’ї

небезпечні відходи?

Page 5: Утилізація небезпечних відходів

2. Результати дослідження

Що ви зазвичай робите із

відходами із миючих засобів

та побутової хімії?

Page 6: Утилізація небезпечних відходів

2. Результати дослідження

Чи вважаєте Ви, що побутові

відходи необхідно сортувати?

Page 7: Утилізація небезпечних відходів

2. Результати дослідження

Чи сортуєте ви побутові

відходи перед тим, як їх

викинути?

Page 8: Утилізація небезпечних відходів

2. Результати дослідження

Чи готові ви відділяти

небезпечні відходи і здавати

їх окремо для утилізації?

Page 9: Утилізація небезпечних відходів

2. Результати дослідження

Чи потрібно у місті налагодити

систему збору та безпечної

утилізації відпрацьованих

енергоощадних ламп, батарейок

та інших небезпечних побутових

відходів?

Page 10: Утилізація небезпечних відходів

2. Результати дослідження

Хто, на Вашу думку, має налагодити

систему збору та безпечної

утилізації відпрацьованих

енергоощадних ламп, батарейок та

інших небезпечних побутових

відходів?

Page 11: Утилізація небезпечних відходів

2. Результати дослідження

Чи готові Ви сплачувати за безпечну

утилізацію відпрацьованих

енергоощадних ламп, батарейок та

інших небезпечних побутових

відходів?

Page 12: Утилізація небезпечних відходів

3. Аналітичні висновки

Річні витрати рівнян на придбання

миючих засобів = 92 071 тис.грн

або

4 312 459 кг прального порошку

Page 13: Утилізація небезпечних відходів

3. Аналітичні висновки

Річні витрати рівнян на придбання

батарейок та акумуляторів

= 7 778 тис.грн

або

2 593 000 шт елементів живлення АА

Page 14: Утилізація небезпечних відходів

3. Аналітичні висновки

Річні витрати рівнян на придбання хімічних

засобів боротьби з мікроорганізмами, комахами,

рослинами, тваринами чи засобів захисту рослин

= 2 204 тис.грн

або

3 149 л високотоксичного препарату

Page 15: Утилізація небезпечних відходів

3. Аналітичні висновки

Річні витрати рівнян на придбання фарб,

чорнил, розчинників, клеїв, монтажних

пінок тощо

= 23 107 тис.грн

або

312 344 кг фарби

Page 16: Утилізація небезпечних відходів

3. Аналітичні висновки

Річні витрати рівнян на придбання

енергоощадних ламп

= 2 129 тис.грн

або

88 728 шт

Page 17: Утилізація небезпечних відходів

3. Аналітичні висновки

Рівняни викидають разом з

іншими відходами щорічно:

1) 3 881 213 кг прального

порошку (потенційна величина)

2) 2 074 400 шт електричних

зарядів живлення

3) 1 365 л високо-концентрованої

хімічної речовини (потенційна

величина)

4) 239 463,7 кг фарб, лаків, клеїв

тощо (потенційна величина)

5) 26 619 штук енергощадних

ртутовмісних ламп

Page 18: Утилізація небезпечних відходів

3. Аналітичні висновки

Отже, сплачувати за безпечну

утилізацію відпрацьованих

енергоощадних ламп, батарейок

та інших небезпечних побутових

відходів

вже готові 3% повнолітніх рівнян,

за певних умов готові платити

17%,

можливо, готові платити – 30

відсотків,

7% не визначилися,

не готові платити на безпечну

утилізацію - 43% повнолітніх

рівнян.

Page 19: Утилізація небезпечних відходів

3. Аналітичні висновки

На уточнююче запитання ( в тому

числі і до тих респондентів, які

відповіли, що не готові платити),

«а за яких умов Ви б погодились

оплачувати безпечну утилізацію

енергоощадних ламп, батарейок

та інших небезпечних побутових

відходів», відповіді респондентів

можна умовно розділити на такі

групи:

Не платитимуть ніколи – 16% (з

них - 13% «ні за яких умов, ми

достатньо платимо за вивіз

сміття» і 3% - «не має за що

платити, і так все дорого»

Page 20: Утилізація небезпечних відходів

3. Аналітичні висновки

Платитимуть за деяких умов

26% за умови доступності і

зручності - якщо пункти прийому

будуть в кожному районі – 3% та

встановлення та доступності

спеціальних корзин для сміття –

23%

23% за умови створення

відповідної інфраструктури (по

суті, продовження першої групи) -

створення спеціальних

підприємств з утилізації – 20%,

має бути система збирання таких

відходів – 3%

Page 21: Утилізація небезпечних відходів

3. Аналітичні висновки

Платитимуть за деяких умов (2)

10% за умови помірності плати - якщо плата буде

помірною – 7%, якби сума булла невеликою і я

бачила б результат – 3%

10% за умови включення вартості утилізації в ціну

товару - необхідно брати приклад з Німеччини, де

утилізація закладена в ціну виробу, а при

поверненні покупцю вертається кілька центів –

3%, має сплачувати виробник та входити в ціну

товару – 7%

9% за умови прозорості витрат і видимості

результату - маю бути впевнений, що гроші підуть

саме за призначенням –3%, я маю бути

впевнений, що точно вони будуть утилізовані –

3%, надання більше інформації про небезпеку для

життя від неправильної утилізації – 3%

6% за умови зростання доходів громадян (падіння

цін на продукти) - якщо б була зменшена ціна на

продукту – 3%, за умови збільшення заробітної

платні – 3%

Page 22: Утилізація небезпечних відходів

3. Аналітичні висновки

Отже, 100% опитаних респондентів

переконані, що необхідно у Рівному

налагодити систему збору та безпечної

утилізації відпрацьованих

енергоощадних ламп, батарейок та

інших небезпечних побутових відходів.

У той же час при відповіді на

запитання, хто, на думку городян, має

безпосередньо відповідати за

налагодження такої системи, то

найпопулярнішими стали відповіді

(43,43 і 40 % відповідно – міська влада,

підприємство, що здійснює вивіз сміття

та продавці таких товарів. По 7%

опитаних вважає, що відповідальність

за налагодження такої системи має

покладатися на ЖКП та виробників

продукції.