Сутність поняття «наступність» в педагогіці та психології.

Наступність між ланками освіти: реалії та перспективи

«Усе, що має зв'язок,

має вивчатися у зв’язку,

усе наступне має спиратися на попереднє».

Я.А.Коменський:

Подготовила: Лукьяненко Ю. В., социальный педагог гимназии №47

• Наступність – протікаючий певним чином процес, заснований на переході одного в інше (Тлумачний словник)

• Наступність – внутрішний органічний зв’язок загального, фізичного та духовного розвитку на межі одного вікового переходу та іншого, внутрішня підготовка до переходу від одного ступеню формування особистості до іншого. (За Лєушиною М.М.)

• Наступність в освіті – зв'язок, що не уривається між різними етапами і стадіями в історичному розвитку освітньої теорії і практики, що базується на збереженні і послідовному збагаченні загальних традицій та приватного позитивного досвіду, на їх постійному якісному оновленні з урахуванням тих змін, що відбуваються в житті суспільства і нового змісту освітніх потребю (Огарев Е.И. Непрерывное образование: основные понятия и термины (Тезаурус). - СПб: ГНУ ИОВ РАО, 2005. – 148)

педагогічний принцип (О. Андріянчик, С. Годник, Ю. Кустов, О. Мороз, В. Черкасов та ін.)агальнопедагогічна закономірність (Н. Олейник, Д. Ситдікова та ін.)дидактичний принцип (С. Годник, Ю. Кустов, О. Кухта, О. Киверялг, М. Махмутов, З. Михайлов та ін.)

Наступність - безперервний процес виховання та навчання дитини, що має загальні та специфічні цілі для кожного вікового періоду. Це проблема фізичного і психічного комфорту дитини, її морально-психологічного комфорту, формування відчуття захищеності і впевненості у власних силах.

• цільовий

• змістовний

• технологічний

• психологічний

• управлінський

• структурно-організаційний.

• забезпечується узгодженням цілей виховання, навчання та розвитку на рівні дитячого саду, початкової, середньої та старшої школи, тобто підпорядкуванням усього освітньо-виховного процесу загальній ідеї становлення особистості дитини, розвитку її загальноінтелектуальних умінь, креативності, ініціативності, допитливості, самосвідомості,

самооцінки, тощо.

Цільова наступність вікові періоди:

• Перший ступінь навчання - 1-4-ті класи. На ньому відбувається глибоке усвідомлення причин необхідності вчитись. Інтенсивно в цьому віці розвивається визначення мотивів і цілей у навчанні. Молодший школяр учиться розуміти та приймати цілі, які ставить учитель, утримувати їх і виконувати спочатку дії за інструкцією, а потім співвідносити ці цілі зі своїми можливостями

• Другий ступінь навчання - 5-6-ті класи. Відбувається оволодіння способами самостійного переходу від одного виду дій до іншого. Розвивається вміння знаходити та співставляти кілька способів розв'язання однієї задачі, вибирати нестандартні способи рішення.

• 7-9-ті класи. Розвиваються процеси визначення цілей навчання. Підлітку доступна постановка цілей як у навчальній роботі, так і в позаурочних видах діяльності.

• Третій ступінь навчання - 10-11-ті класи. Виявляється прагнення до самоосвіти, виходу за межі шкільної програми. Відбувається народження нових мотивів професійного та життєвого самовизначення. На цьому етапі навчання учні опановують контрольно-оцінні дії до початку роботи й у формі прогнозуючої самооцінки планують самоконтроль своєї навчальної роботи.

Цільова наступність вікові періоди:

• Змістовна наступність забезпечується створенням зв'язаних навчальних планів і програм, їхнім узгодженням з окремими провідними освітніми галузями з урахуванням провідної діяльності та росту компетентності вихованців.

• Технологічна наступність забезпечується відбором загальних засобів навчання, виробленням загальних підходів до організації освітньо-виховного процесу,

завдяки чому навчання дошкільників

здійснюється на основі специфічних

для цього віку видів діяльності.

• опора на опрацьований матеріал;• розвиток наявних компетентностей; • установлення різноманітних зв'язків;• повторення навчального матеріалу на більш високому

рівні, тобто взаємодія старих і нових компетентностей;• розкриття основних ідей курсу, пропедевтика;• перспективність у вивченні навчального матеріалу при переході від одного ступеня навчання до подальшого.

• виділення основних етапів формування особистості, її якостей і видів діяльності;• установлення початкового й верхнього рівнів формованої якості або виду діяльності;• виявлення суперечностей між майбутніми перспективами розвитку особистості та її

справжнім станом у процесі вивчення конкретної дисципліни; • виділення основних структурних елементів курсу, розділу, теми, визначення для

засвоєння фактів, понять, закономірностей, актуалізація у свідомості учнів базисних понять і способів дій, що склались раніше, вибір оптимального поєднання методів, форм і засобів навчання, на основі яких здійснюватиметься «перехід» учнів від результатного до наміченого рівня, установлення зв'язку між поняттями,

що вивчаються, та попередніми знаннями й уміннями; • сформовані поняття «включати в дію», ширше використовувати у процесі формування нових понять розв'язання практичних завдань.

• підсилення соціальної ролі проблеми наступності у кваліфікаційній підготовці вчителів шляхом розкриття сутності та практичного значення наступності як принципу освіти, регулятора в організації навчального процесу на різних етапах педагогічної діяльності;

• утілення теоретичних розробок і педагогічних досягнень у практику, урахування надбань педагогічного досвіду вчителів

із проблеми наступності у формуванні основних положень наукових досліджень;• проектування й організація змістового та процесуального компонентів педагогічної діяльності на основі гуманістичного підходу до організації навчального процесу;

• підсилення мотиваційної сторони навчальної діяльності, яка є основою активізації пізнавальної сфери дитини, розвитку творчості ініціативи та інтересу до здобування знань;

• забезпечення цілісності неперервно-дискретного характеру системи освіти шляхом вирішення протиріч, які виникають у процесі навчання на суміжних ступенях освіти;

• розроблення засобів освітньо-педагогічного управління на суміжних ступенях освіти;• проведення діагностико-корекційної роботи із запобігання труднощам у навчальному

процесі на суміжних ступенях освіти; створення навчального середовища, яке би сприяло самореалізації та самоствердженню кожної дитини, формуванню системності знань, усвідомленому оволодінню досвідом операціональної діяльності, становленню стійких пізнавальних інтересів.

Автор шаблона -Ранько Елена Алексеевна, учитель начальных классов , МАОУ лицей №21 г. Иваново

http://fotki.yandex.ru/users/platona1981/view/563348?page=1

•Ю. Соловйов, О. Чернишов. Наступність між ланками освіти: реалії та перспективи http://osvita.ua/school/manage/general/1307/•В. Кожевніков Наступність етапів освіти http://osvita.ua/news/667/•О. Вашуленко Дидактичне забезпечення наступності http://osvita.ua/school/school_today/674/•http://www.rusnauka.com/26_OINXXI_2009/Pedagogica/52266.doc.htm•http://intkonf.org/simonovich-o-m-zabezpechennya-nastupnosti-v-navchanni-ditey/•І. Юсуфзянова. Наступність між дошкільною, початковою та середньою освітою http://osvita.ua/school/theory/1930/•http://festival.1september.ru/articles/574369/•http://festival.1september.ru/articles/508256/•http://www.school11.tomsk.ru/ghbv/proffff/preee/ средняя и старшая школы