Художня культура світу11 клас

Садово – паркове мистецтво

(Основні поняття, принципи, види, історія

розвитку)

КЗО “СЗШ № 119”

Парк – спеціальна природна чи штучна

обмежена територія , виділена переважноз метою рекреації, відпочинку.

В побуті слова "парк" та "сад" далеко не розійшлися .

Тому широко використовується словосполучення "садово-паркове мистецтво" .

Однак сад існує для постачання фруктів ,тоді як парк може мати садову ділянку, а може не мати її .

Садово –паркове мистецтво-це мистецтво створенняпарків, скверів, садів та інших озеленювальнихоб’єктів для задоволеннясоціально-функціональнихта естетичних потреб людини.

-На відміну від садово-паркового мистецтва сфера ландшафтного мистецтвазначно ширше, вона полягає в організації багатьохкомпонентів просторовогосередовища життєдіяльностілюдини.

Структурні компоненти створення парків

Природні

• Клімат

• Рельєф

• Вода

• Рослинність

Штучні

• Архітектурні споруди

• Інженерні споруди

• Скульптура

• Елементи

благоустрою

Принципи створення парківсформувалися протягом історичного розвитку мистецтва

Регулярний

( геометричний)

• Особливості: побудованийна симетрічній основі фігур(прямокутники, квадрати, ін.).

• Давній Єгипет, Давня Греція, Давній Рим, європейські сади та парки

Ландшафтний

(живописний)

• Особливості : має в своїйоснові принцип натураль-ності в природі, втілює ідеювічного оновлення природи.

Китай, Японія , Корея

Зараз широко використо-вується в Європі

Регулярні (геометричні) сади та парки

Регулярні (геометричні) сади та парки

Ландшафтні ( живописні )сади і парки

Ландшафтні ( живописні )сади і парки

Історія садово-паркового мистецтва

• Перші відомості про садово-паркове мистецтво датується 3000-2500 років до н.е.

• Особливе значення надавалося паркам при різнихспорудах: храмах, палацах, садибах.

• Планування садів в Давньому Єгипті було обов’язковорегулярного типу , оскільки це полегшувало зрошеннярослин.

• У Стародавній Греції в садах вперше з'являєтьсяскульптура та архітектурні споруди - колонада і вівтарідля різних церемоній.

• У давньоримських садах були використані складнігідротехнічні споруди - штучні водойми й фонтани.

• Регулярні сади в арабських країнах складалися здвох половин - квіткової (Гюлістан) і плодової(Бустан).

• На Піренейському півострові, завойованомуарабами, склався особливий тип невеликого саду в дворику при замку.

• Після відвоювання земель арабської Іспанії цей тип садів поширився католицькою Іспанією і пішов у середньовічну Європу.

• На відміну від європейських, сади в Японії, Китаї іКореї будувалися за принципом пейзажноїкомпозиції, що втілює ідею вічного оновлення природи.

Історія садово-паркового мистецтва

• Перші парки в Європі з'явилися в добу Середньовіччя. Вони створювалися багатими феодалами для того, щоб виділити певну територію для полювання і залишити її недоторканою для інших феодалів чи простолюду .

• Перша в історії концепція регулярного саду буларозроблена лише в епоху Відродження італійськимархітектором Джакомо Віньолем.

• Епоха розквіту паркового будівництва пов'язана зпануванням стилів бароко і класицизму особливо.

• В цей же час склалися і основні принципи паркового будівництва.

• У садах XVI ст. і регулярних парках XVII-XVIII ст. будовита дерева виділялися на тлі насаджень, підстрижениху вигляді рівних стінок - шпалер.

Історія садово-паркового мистецтва

Основні види парків

• терасові - з розташуванням ділянок на різнихрівнях, з драбинами і каскадами;

• регулярні «французькі» - збоскетом, алеями, портерами і водоймищамигеометрично правильних форм;

• пейзажні «англійські» - мальовничакомпозиція на зразок природного ландшафту, згалявинами;

• мініатюрні сади - у давньоримськихперистилю, іспано-мавританських дворах; японські сади - символічні композиції зводи, рослин і каміння.

Типологія парків

Громадські паркиНаціональні парки

(Заповідники)

Дайте відповіді на запитання