Підготувала

Учениця 11 класу

Федотова Єлизавета

"Бульдозерна виставка" - одна з найбільш відомихпублічних акцій неофіційного мистецтва в СРСР; виставкакартин на відкритому повітрі, організована московськимихудожниками - авангардистами 15 вересня 1974 на околицістолиці в Бєляєва.Була жорстоко придушена властями іззалученням великої кількості міліції, а також за участюполивальних машин і бульдозерів, від чого і одержала свою назву.

Художники, творчість яких виходила за рамки естетичної

програми соціалістичного реалізму і не визнані владою в

якості соцреалістів часто ставали об'єктом переслідування з

боку влади. Довгі роки "неофіційними" художникам було

заборонено виставлятися, і в їх середовищі було прийнято

рішення (, що треба провести загальну експозицію, "тому що

всі скучили по виставках, тому що неофіційним художникам

не дають виставлятися".

Так відбулася виставка 22 січня 1967, яка через дві годинибула закрита працівниками КДБ і московського міськкомупартії.

Московський союз художників виніс рішення, що без його схвалення не дозволяється організовувати виставки в Москві. Всі спроби організовувати виставки кінчалисяодним і тим же: одну виставку в Інституті міжнароднихвідносин закрили через 45 хвилин, іншу, Олега карбованцяв Будинку архітектора - через 15 хвилин. Виставка ЕдуардаЗюзіна в кафе "Аеліта" протрималася цілих три години, і цебув рекорд.

В кінці кінців Оскар Рабін в 1969 році запропонувавзробити виставку на відкритому повітрі. Але тодіхудожники відмовилися від цієї ідеї (вони потихенькупродавали свої картини західним дипломатам, деякимрадянським громадянам, мали невеликий прибуток, і тому не хотіли наражатися на неприємності).

Але в 1974 році почалися прямі атаки на неофіційниххудожників з боку каральних органів, КДБ і МВС, і тодіхудожники все ж зважилися влаштувати виставку на відкритому повітрі. Олександр Глезер з Оскаром Рабіназайнялися організацією цієї виставки. Група художників, що не входили в офіційні радянські мистецькі спілки та організації, домовилася показати свої роботи всімбажаючим на узліссі Бітцевського лісопарку в Бєляєва.

Виставка була розбита на місці, що належить лісопаркуБєляєва. Присутні включали приблизно 20 художників і групу спостерігачів, яка складалася з родичів і друзівхудожників, а також достатня кількість журналістівзахідних інформаційних агентств і дипломатів. Картинибули розвішені на імпровізованих стійках, виготовлених з дерев'яного сміття.

Хоча організатори поїхали на місце на метро (машину легше зупинити по дорозі), тим не менше на виході з ньогоїх звинуватили в "крадіжці годинника" - було очевидно, щоїх хочуть затримати будь-яку ціну.

Але хвилин через 20 прийшов капітан міліції і сказав, щосталася помилка. Коли ж вони підійшли до пустиря, то побачили там машини з саджанцями і якихось одягнених в робочу форму людей, які стали кричати, що, мовляв, прийшли хулігани, які заважають їм садити дерева. Причому говорили, що у них суботник, хоча було неділя.

За даними різних учасників виставки, на місці до них приєдналася ще одна група живописців, які прийшлипідтримати своїх товаришів. Хтось із них прийшов не з порожніми руками: Л. Бажанов, С. Болдирєв С. Бордачов, Е.Зеленін, Р. Заневська, і деякі інші, чиї імена і чисельність встановити не представляється можливим.

Незважаючи на невеликий розмах події, воно вельми серйозно було сприйнято владою. Приблизно через півгодини після початку виставки до місця її проведеннябула направлена група, що включає три бульдозера, водомети, самоскиди і близько сотніміліціонерів у штатському, які стали тіснити художників і присутніх глядачів; частина картин була конфіскована.

Нападники ламали картини, били і заарештовувалихудожників, глядачів та іноземних журналістів. Очевидцізгадують, як Оскар Рабін, що повис на ковшібульдозера, був фактично протягнути через всю виставку. Художників відвозили у відділок, де заявляли: "Стрілятивас треба! Тільки патронів шкода ...".

Після цього події, що викликав гучний резонанс в зарубіжній пресі, радянські власті змушені булипоступитися і офіційно дозволили проведення подібноївиставки на відкритому повітрі в Ізмайлово двоматижнями пізніше, 29 вересня 1974 року. Нова виставкапредставляла роботи вже не 20, а більше ніж 40 художників, тривала 4 години і привернула за різнимиданими близько півтори тисячі осіб.

Учасник виставки - відомий графік Борис Жутовскій -зазначав, що якість картин на вернісажі в Ізмайлово булонезрівнянно нижче, ніж на першій розгромленої виставці в Бєляєва, через те, що там були виставлені тільки кращіроботи, багато з яких були знищені.

Згодом, переважно в зарубіжних ЗМІ, 4:00 в Ізмайловочасто згадували як "півдня свободи". Виставка в Ізмайловов свою чергу дала дорогу для інших виставокнонконформістів, які мали важливе значення в історіїросійського сучасного мистецтва.

"Бульдозерна виставка" стала помітною подієюнеофіційною художнього життя після розігнаної особистоМ. С. Хрущовим виставки в Манежі 1962 на честь 30-річчя МОСХа.

20-річчя бульдозерної виставки було відзначено в 1994 ретроспективної експозицією її учасників в картиннійгалереї "Бєляєво" (організатор експозиції ОлександрГлезер).