39
Інформатика та інформація Історія розвитку обчислювальної техніки

розвиток інформатики

  • Upload
    -

  • View
    65

  • Download
    1

Embed Size (px)

Citation preview

Page 1: розвиток інформатики

Інформатика та інформація

Історія розвитку обчислювальної техніки

Page 2: розвиток інформатики
Page 3: розвиток інформатики

Інформатика – це сукупність наук, пов’язаних з отриманням, оброблянням, подаванням та зберіганням інформації.

Інформація – це відомості про оточуючий нас світ та процеси, що в ньому відбуваються.

Інформація передбачає існування матеріального носія інформації, джерела, передавача, приймача та каналу зв’язку між передавачем та приймачем інформації.

Page 4: розвиток інформатики
Page 5: розвиток інформатики

Повнота : якщо вас повідомлять, що буде контрольна, але не зазначать, з якої теми та з якого предмету, то інформація буде неповною.

Достовірність : якщо вам скажуть, що контрольна буде завтра, а насправді вона буде післязавтра, то інформація буде недостовірною.

Корисність : якщо ви дізнаєтеся, що контрольна буде з певної теми математики, то отримана інформація буде для вас корисною.

Своєчасність : якщо ви дізнаєтеся про контрольну вже після її проведення, то отримана інформація буде несвоєчасною.

Зрозумілість : якщо інформацію про контрольну передати азбукою Морзе, яку ви не знаєте, то така інформація буде для вас незрозумілою.

Page 6: розвиток інформатики
Page 7: розвиток інформатики

Що таке інформатика?

Page 8: розвиток інформатики

Що таке інформація? Які умови існування інформації?

Page 9: розвиток інформатики

За допомогою яких органів чуття ми отримуємо інформацію?

Page 10: розвиток інформатики

Які дії можна виконувати з інформацією?

Page 11: розвиток інформатики

Наведіть приклади ситуацій, у яких ви є передавачем або приймачем інформації.

Яку роль – передавача чи приймача – на цьому уроці вам доводилося найчастіше виконувати ?

Що було матеріальним носієм інформації в наведеному прикладі?

Page 12: розвиток інформатики

Наведіть різні приклади обробляння та подавання інформації.

Page 13: розвиток інформатики

Які властивості має інформація?

Page 14: розвиток інформатики
Page 15: розвиток інформатики

З якими галузями знань пов’язана інформатика?

Спробуйте вашу відповідь зобразити у вигляді схеми у зошиті.

Page 16: розвиток інформатики

Наведіть приклади передавання інформації:

• від людини до людини,

•від людини до комп’ютера,

•від комп’ютера до людини.

Визначте, які властивості в даному випадку має інформація.

Page 17: розвиток інформатики

Оцініть власну швидкість передавання інформації у розмові та її зберігання, коли ви конспектуєте урок.

Результати роботи запишіть у зошит та порівняйте їх із результатами товариша.

Page 18: розвиток інформатики
Page 19: розвиток інформатики

Рахівниці

Саломінська дошка (VI-V ст. до н.е.) – Грецькі рахівниці.

Дошку посипали морським піском, а у ньому робили заглибини, на яких камінчиками позначали числа. Один рівчачок відповідає одиницям, інший – десяткам тощо.

Перша знахідка – Вестоницька кістка із зарубками - відноситься до 30 тис.років до н.е.

Page 20: розвиток інформатики

Китайська рахівниця суан-пан

Російські щоти

Японська рахівниця серобян

Page 21: розвиток інформатики

Перший у світі ескіз пристрою для рахування на основі коліс із десятьма зубцями належить Леонардо да Вінчі

Блез Паскаль (1623 - 1662)

Відомий французький математик, який розробив пристрій для обраховування – паскаліно - , що дозволяв додавати десяткові числа та містив багато шестерень.

Page 22: розвиток інформатики

Готфрід Вільгельм Лейбніц

(1642 - 1716)

У 1673 р. створив “арифметичний прилад” – пристрій для виконання арифметичних операцій, зокрема множення і ділення, для чого до зубчатих коліс було додано східчастий валик.

Page 23: розвиток інформатики

Чарльз Беббідж

(1791 - 1881)

Здійснив якісно новий крок у розвитку засобів обчислювальної техніки - перехід від ручного до автоматичного виконання обчислень за складеною програмою. Англійський вчений розробив проект Аналітичної машини – механічної універсальної цифрової обчислювальної машини з програмним керуванням.

Page 24: розвиток інформатики

Передбачувана швидкість обчислювання – додавання і віднімання – одна дія за 1 секунду, множення і ділення – одна дія за 1 хвилину.

Аналітична машина

Page 25: розвиток інформатики

“Будівничими” логічних машин, що дозволяли механізувати найпростіші логічні висновки, стали українські вчені.

Павло Дмитрович

Хрушов

Олександр Михайлович

Щукарев

Page 26: розвиток інформатики

Говард Айкен

(1900 - 1973)

Геніальну ідею Беббіджа здійснив американський учений, що створив у 1994 р. перший у США релейно -механічний комп’ютер.

Його основні блоки – арифметики і пам’яті – було виконано на зубчатих колесах.

Page 27: розвиток інформатики

Джон Атанасов (1903 – 1963)

У 1937 р. американський вчений почав розробляти спеціалізований комп’ютер, уперше у світі застосувавши електронні лампи ( 300 ламп ).

Page 28: розвиток інформатики
Page 29: розвиток інформатики

Коли і де з’явилися перші пристрої, що полегшували обчислювання?

Наведіть приклади таких пристроїв.

Page 30: розвиток інформатики

Хто і коли розробив проект Аналітичної машини?

У чому полягає відмінність цього пристрою від попередніх винаходів?

Page 31: розвиток інформатики

Який вплив мав винахід Аналітичної машини на подальший розвиток обчислювальної техніки?

Page 32: розвиток інформатики

Які засоби зберігання інформації використовували перші обчислювальні пристрої?

Page 33: розвиток інформатики

Хто з українських учених працював над створенням логічної машини в нашій країні?

Page 34: розвиток інформатики
Page 35: розвиток інформатики

1925

3618

4

3

72

148

75

5949

64 6237

152 958378

9

6 47516

вих ід

Щоб вийти з зали „Історія обчислювальної техніки”, ми з друзями повинні були виконати таке завдання. Підлогу кімнати біля дверей з написом „Вихід” було поділено на окремі плитки неправильної форми, на кожній з яких записано натуральне число.

Page 36: розвиток інформатики

Двері зали можна відчинити лише в тому випадку, коли ми пройшли б від початку маршруту до виходу із зали, побувавши послідовно лише на десяти плитках, сума чисел яких дорівнювала б 50. Починати подорож можна з будь-якої плитки лівого верхнього кута підлоги (з номерами від 1 до 5). Ходити по плитках можна лише по горизонталі та вертикалі, а переміщатися по діагоналі заборонено. Подумавши над цією проблемою 10 хвилин, ми знайшли правильний розв’язок і перейшли до наступної зали.

А ви б змогли виконати це завдання чи залишилися б в музейній залі назавжди?

Page 37: розвиток інформатики

1925

3618

4

3

72

148

75

5949

64 6237

152 958378

9

6 47516

вих ід

Page 38: розвиток інформатики

Між поверхами музею ми переміщувалися за допомогою ліфта, в якому одночасно могли перебувати лише три пасажири. Але ліфт у музеї має певні особливості, які ще не встигли відкоригувати : ним можна керувати лише з кабіни, причому він може переміщуватися лише між двома поверхами – першим та останнім. На першому поверсі музею були Петрик, Стасик, я та Дуська, а на останньому чекав Робот, який дуже поспішав на перший поверх. Ліфт починає рухатися лише тоді, коли у кабіні правильно введуть кількість поїздок, яка буде необхідна для подорожі всіх пасажирів між поверхами.

Page 39: розвиток інформатики

Як ви гадаєте, яке число я ввів, щоб ліфт доставив нас на останній поверх, а Робота – на перший? Коли ми їхали додому, спускаючись з останнього поверху музею на перший, задачу розв’язував Стасик. Робот у цей час був на першому поверсі. Як ви вважаєте, чи те саме число ввів Стасик у комп’ютер ліфта, що і я?