12
Класифікація виборчих систем Виконав: Лукавецький Євгеній

класифікація виборчих систем

  • Upload
    shveda

  • View
    71

  • Download
    4

Embed Size (px)

Citation preview

Класифікація виборчих систем

Виконав: Лукавецький Євгеній

Визначення поняття

Виборча система — сукупність правил і законів, що забезпечують певний

тип організації влади, участь суспільства у формуванні державних,

представницьких, законодавчих, судових і виконавчих органів,

вираження волі тієї частини населення, яка за законодавством вважається

достатньою для визначення результатів виборів легітимними.

Розрізняють такі виборчі системи: мажоритарна, пропорційна, змішана.

Визначення найбільш поширених систем

Мажоритарна

Мажоритарна система (фр. majorite — більшість) — система визначення результатів виборів, завдяки якій депутатські мандати (один або кілька) отримують тільки ті кандидати, які отримали встановлену законом більшість голосів, а усі інші кандидати вважаються не обраними.

Пропорційна• Пропорційна система (лат. proportio —

співрозмірність) — система визначення результатів виборів, при якій депутатські мандати розподіляються між партіями пропорційно кількості поданих за них голосів виборців у багатомандатному окрузі. Тобто чим більший відсоток голосів отримала партія на виборах, тим більший відсоток депутатів вона буде мати у парламенті.

Мажоритарна система ділиться на такі:

• відносної більшості (обраним вважається депутат, який

отримав найбільшу кількість голосів виборців, що взяли

участь у голосуванні ( більшість країн світу);

• абсолютної більшості (обраним вважається депутат, за

якого проголосувало більше половини виборців, що

прийшли на вибори, тобто 50% + 1 голос. (Франція,

вибори Палати представників Австралії);

• мажоритарна система кваліфікованої більшості (обраним

вважається кандидат або список, який отримав певну

кваліфіковану більшість голосів виборців, яка є більшою

за абсолютну (2/3, ¾). Застосовується у Чилі, до 1993

року в Італії при виборах Сенату.

Переваги і недоліки типів мажоритарної

системи виборів

Відносна більшістьo Перевага мажоритарної системи у її демократизмі,

оскільки вона враховує інтереси більшості виборців.

o Недолік її у тому, що за цією системою можливе

повторне голосування або повторні вибори за умови,

якщо кандидат на отримав 50% + 1 голос. А

повторне голосування як правило призводить до

зменшення активності виборців.

Абсолютна більшістьo Перевага цієї системи у тому, що голосування

відбувається в один тур і законодавство невстановлює обов'язковий мінімум участі у ньомувиборців.

o Недолік її у тому, що вона не дає змоги враховуватиінтереси більшості виборців. Тут кандидат у народнідепутати може бути обраний і абсолютноюменшістю, а це вже суперечить основоположномупринципу демократії: в суспільстві проводитьсяполітика більшості, яка і враховує інтереси та потребименшості.

Мажоритарна система кваліфікованої

більшостіoПеревага цього типу мажоритарної системи полягає у йогоможливості якнайповніше виявити волю усіх виборців або їхкваліфікованої більшості.

oНедолік її у тому, що внаслідок низької активності виборців підчас голосування вона стає нерезультативною: вибори можуть невідбутись через низьку явку виборців на виборчі дільниці.

Пропорційна система ділиться на такі:

• з жорсткими списками (виборець голосує за партію у

цілому. У виборчому бюлетні вказуються тільки назви

партій, певна кількість перших кандидатів за партійним

списком (Іспанія, Ізраїль, Україна).

• з преференціями (надає можливість виборцю голосувати

не лише за конкретну партію, а й робити помітку

навпроти номеру того кандидата від цієї партії, якому він

віддає свій голос (Фінляндія, Бельгія, Нідерланди).

• з напівжорсткими списками (надає виборцеві можливість

за його бажанням проголосувати або за партійний список

загалом, або віддаючи перевагу (преференцію) комусь із

кандидатів у списку).

Переваги і недоліки типів пропорційної

системи виборів

Жорсткі спискиo Перевага: при голосуванні обирається, перш за все,

політична платформа партії, блоку, в якій накреслена

програма їх майбутньої діяльності; ця система за

формою її здійснення є найпростіша, а отже –

найдешевша.

o Недолік: у партійний список часто потрапляють

кандидати у депутати, сенатори, особи, невідомі у

суспільстві, некомпетентні, непопулярні у народі.

Преференціїo Перевага: система преференцій дає змогу розширити

сферу вибору самому виборцю, який має право

голосувати і за партійний список, і одночасно

конкретного кандидата у партійному списку.

o Недолік преференційної системи у тому, що у ній

проявляються елементи мажоритарності, тобто

виборець має можливість орієнтуватися на окремих

відомих політичних осіб, а не на інтереси партії і

провести у депутати найвигідніших йому кандидатів.

Пропорційна система з напівжорсткими

спискамиoПеревага сприяє розвиткові політичних партій, підвищує їх відпові-

дальність перед суспільством, а також дає шанс різним політичним силам у

чесній передвиборчій боротьбі здобути місця у представницькому органі

державної влади.

oНедолік її у тому, що робота парламенту, обраного за пропорційною

системою, так само як і сформованого ним уряду може бути вкрай

неефективною через надмірну розпорошеність представлених у ньому

політичних сил.

Визначення найбільш поширених систем

Змішана

Змішана система — виборча система, за якої частина мандатів

представницького органу (переважно половина) обирається за

мажоритарною виборчою системою, а інша частина - за пропорційною

виборчою системою. Такий тип виборчої системи діє в Україні,

Німеччині, Польщі, Литві, Росії.

Змішана система ділиться на такі:

Найпростішою схемою змішаною виборчої системи є лінійне

змішування: одна частина парламенту обирається за

мажоритарним, інша – за пропорційним принципом. Прикладом

може виступати Німеччина, де нижня палата парламенту –

Бундестаг – на 50 відсотків обирається за мажоритарною

системою відносної більшості, а ще на 50 відсотків – за

партійними списками. За таким самим принципом обирають

парламенти у Литві, Грузії, Словенії. Угорський парламент

третину місць відводить депутатам-“мажоритарникам”, решту –

депутатам-“списочникам”.

Іншим різновидом змішаної системи є структурне змішування:

парламент має дві палати, одна з яких обирається за

мажоритарним принципом, інша – за пропорційним. Типовими

прикладами застосування такої системи виборів є Австралія та

Польща.

Висновки

Яка ж з виборчих систем є кращою? Однозначної відповіді на це питання бути не

може. Справа в тому, що будь-яку виборчу систему, її недоліки і переваги, можна

оцінити лише у взаємодії з типом політичної системи, формою правління, характером

політичної культури громадян конкретної країни, природою діючих у ній політичних

партії, станом громадянського суспільства тощо. На кожному історичному етапі

виборча система може або сприяти демократичному розвитку країни, або гальмувати

його. Тому виборчі закони перестають відповідати своїм цілям мірою того, як

розвиваються інші інститути суспільства і держави. Не випадково в умовах великих

суспільних змін виборча система змінюється досить часто.