Торкаєнко С.М. Здоров’язберігаючі технології в роботі

дошкільного закладу С.Жовтневе 2012р.,

Решетилівського району, Полтавської області

Верстка і друк: Торкаєнко С.М.

Рецензент: Славко О.О., завідуюча Жовтневим ДЗН «Барвінок»

Торкаєнко Світлана Миколаївна

Здоров’язберігаючі технології в роботі дошкільного закладу ( з досвіду роботи )

Посібник складений на основі багаторічної роботи в

дитячому садку, містить методичний і практичний матеріал,

який допоможе вихователям дошкільних навчальних закладів

співпрацювати з родинами вихованців щодо формування основ

здоров’я дітей дошкільного віку як у дитячому садку, так і в

родині.

Матеріали відповідають Базовій програмі розвитку дитини

дошкільного віку « Я у Світі».

Вступ

У наш час проблеми здоров'я та розвитку дитини набули

особливої актуальності через стійку тенденцію погіршення здоров'я

дітей та підлітків.

Довготривале надмірне навантаження може травмувати організм

дитини, що ще не зміцнів, а потім призвести до негативних реакцій у

стані здоров'я дітей. Одним із основних завдань будь – якого

освітнього закладу, у тому числі дитячого садка, є така організація й

методика проведення всіх оздоровчих та освітньо – виховних заходів,

за якої не тільки буде збережений відмінний рівень розумової

працездатності, але й відбудеться її подальший розвиток без шкоди

для здоров'я дитини.

Дошкільний вік – це особливий період у житті кожної людини, коли

відбувається найбільш інтенсивний її розвиток, формування фізичних і

психічних якостей особистості, що закладають основу всього

майбутнього життя. Визначальний чинником, що впливає на розвиток

дітей, є соціальне середовище й умови, в яких вони виховуються з

раннього дитинства. І чим раніше дитина відчуває правильний

педагогічний вплив, тим успішніше буде засвоювати знання про власне

здоров'я.

Однією з головних причин дитячих хвороб є відсутність оздоровлю

вальної спрямованості навчально – виховного процесу взагалі та з

фізичного виховання зокрема. Тому найактуальнішою проблемою

дошкільних навчальних закладів є формування, збереження,

зміцнення, відновлення здоров’я дітей, коли засоби фізичного

виховання стають пріоритетними щодо розробки та використання

здоров’яформуючих і здоров’язбережувальних технологій.

Нова Базова програма розвитку дошкільників “Я у Світі”, Базовий

компонент дошкільної освіти визначає проблему здоров'я, як один із

найголовніших складників повноцінного розвитку дошкільників.

Впровадження здоровязберігаючих та здоровяформуючих новітніх

педтехнологій, загартовування, зміцнення здоров'я, повноцінний

розвиток малят – таким є основний зміст роботи дошкільного

навчального закладу.

Навчити дітей турбуватися про власне здоров'я – одне з

найважливіших завдань вихователя.

Робота з родиною – є невід’ємною складовою частиною

оздоровчої роботи.

Хто з батьків не хоче бачити свою дитину здоровою, фізично

та розумово розвиненою? Звісно, всі. Але одного бажання мало.

Треба вміти організувати здоровий спосіб життя малюка з

раннього дитинства.

Батьків та педагогів передусім турбує питання, як зміцнити

здоров'я дітей.

Розв’язання проблеми зниження загальної захворюваності

можливе за правильної організації виховної та оздоровчої

роботи, проведення невідкладних заходів з профілактики

відхилень у стані здоров'я дітей. Головне завдання персоналу

дошкільних закладів та батьків - сформувати у дітей розумне

ставлення до свого організму прищепити необхідні санітарно –

гігієнічні навички з раннього дитинства. Кожна дитина має

розуміти, як важливо з дитинства уникати факторів ризику для

здоров'я, обирати стиль поведінки , який не завдає шкоди

фізичному і психологічному стану.

Батьки повинні стати учасниками, помічниками всіх задумів і

починань педагогів. Вихованні мають проводити практичні

заняття з батьками щодо оволодіння нескладними масажами,

самомасажами, проводити цікаві лекції у формі порад щодо

харчування, профілактики захворювань тощо.

Отже, здоров'я дитини значною мірою залежить від нас,

дорослих, від того, як ми розвиваємо, виховуємо і навчаємо

дитину. Від нашого ставлення до власного способу життя і від

того, які цінності прищеплюємо дитині.

Оздоровчі технології в освітній процес

Базова програма розвитку дошкільників «Я у Світі» приділяє

особливу увагу впровадження в освітньо – виховний процес

здоров’язбережувальних технологій, що дають змогу проводити

оздоровлення в цікавих, різноманітних формах, забезпечують фізичне,

соціально – емоційне, духовне, інтелектуальне благополуччя малюків.

В умовах дитсадка вихователі можуть впроваджувати різноманітні

оздоровчі та профілактичні технології інноваційного та

здоров’язбережувального характеру. Важливо при цьому враховувати

індивідуальні особливості вихованців. Обов’язковим на заняттях є

регулювання фізичної, психічної, емоційної працездатності (протягом

дня, тижня, року), дотримання її періодів (впрацювання, оптимум,

спад); зняття втоми й уникнення перевтоми; уважне ставлення до

симптомів стомлення дітей. Щоб забезпечити оптимальну

працездатність вихованців, важливо на кожному періоді

використовувати певні оздоровчі технології.

Практика показує ефективність оздоровчих технологій

терапевтичного спрямування, а саме ігри з піском, ігрової та казко

терапії, сміхотерапії, кольоротерапії тощо. Терапія означає

«лікування». Але в умовах дитсадка впровадження таких технологій

передбачає профілактику різних захворювань, поліпшення

психоемоційного стану дошкільнят.

Навчальна діяльність дітей на заняттях потребує зосередження

їхньої уваги, активного мислення. Підгрунтя для цього створюють

центральна нервова, дихальна та серцево – судинна системи. Тому на

періоді «впрацювання» (на початку заняття) корисно запропонувати

дітям дихальні вправи та дидактичні ігри на розвиток дихання,

звуконаслідування явищ природи, голосів тварин, транспорту; дихання

правою ніздрею, що сприятиме вентиляції легенів, збагачення крові

киснем і, своєю чергою, активізуватиме центри кори головного мозку.

Для ліпшого мислення, пам’яті, уваги та роботи інших

фізіологічних систем організму дитини доцільним буде проведення

імітаційних, мімічних вправ та пальчикових ігор («Мандарин», «Дім з

воротами», «Пішли пальчики гулять»).

З метою мотивації дошкільнят до навчання та здорового способу

життя, піднесення емоційного настрою доречним буде читання віршів,

примовлянок, приказок, загадування загадок. Це забезпечує активну

фізичну, психічну та емоційну працездатність упродовж усього періоду

оптимуму.

На спаді працездатності (на 23-25 хв. Заняття – з дітьми

дошкільного віку; на 15 – 18 хв. – з дітьми молодшого дошкільного

віку), коли діти відчувають втому доцільними будуть різні види масажу:

класичний, механічний, точковий; фізкультурні хвилинки у вигляді

загально – розвивальних та ритмічних вправ, рухливих ігор. Для

профілактики втоми очей, розвитку гостроти зору, слуху та нюху можна

запропонувати маніпулятивні вправи, кольоротерапію (спостереження

за квітами в куточку природи, зосередження зору на зеленому,

блакитному, жовтому кольорах, м’яких іграшках, кольорових

пейзажах); аромотерапію (вдихання пахощів садових, польових і

лісових квітів, трав: конвалії, ромашки, шавлії, чебрецю, м’яти).

Щоб зняти емоційне та фізичне напруження в дітей після занять з

фізичної культури, трудової діяльності та врівноважити процеси

збудження та гальмування (психічна саморегуляція), доцільно

провести психогімнастику, релаксацію (вправи на розслаблення).

Залежно від характеру наступної діяльності дошкільника можна

запропонувати динамічну паузу (рухливу гру, спортивні вправи),

дидактичні, театралізовані та сюжетно – рольові ігри, створити умови

для самостійної діяльності малюків (за інтересами).

Розуміючи суть кожного виду здоров’я, закономірності його

формування важливо розпочати шлях до здоров’я дітей зі створення

відповідного здоров’язбережувального і

здоров’яформувальногосередовища, умов, які сприятимуть як

фізичному, так і психічному їх розвиткові, що є підґрунтям фізичного,

психологічного, духовного і соціального здоров’я.

Низку порад із самовиховання при оздоровленні дітей дає нам

В.Сухомлинський:

1. “Важливим джерелом здоров'я є оточуюча нас

природа: повітря, сонце, вода, літня спека і зимовий холод. Живи

та працюй серед природи”.

Потрібносформувати у дітейпоняття про те, що природу треба любити, не

шкодитиїй, природа – цеджерелоздоров'я.

2. “Постав собі за правило: щодня, прокинувшись від сну,

зроби зразу ж ранкову зарядку”.

3. “Примушуй себе кожного ранку робити холодне

обтирання”. Контрастне обливання рук по лікті

проводиться вранці після ранкової гімнастики та загартування

ступнів після сну. Для цього на дно посудини наливають воду

різної температури: + 18, + 37. Діти почергово занурюють руки

( ноги) у воду і тримають їх у воді певної температури 30 с. І так

чергують 4- 5 разів.

4. “Ні дня без фізичної праці. Хто працює з раннього

дитинства до глибокої старості, той до останніх днів життя

залишається повноцінною людиною”.

Неважка фізична праця дітям абсолютно не зашкодить:

прибирання своїх іграшок, миття посуду, посильна допомога на

присадибній ділянці – все це буде розвивати фізичні якості

дитини та почуття працелюбності.

5. “Нехай стануть вашими заповітами простота,

помірність та стриманість”.

Правильне харчування – половина успіху здорового способу

життя.

А ще потрібно мати бажання бути здоровим і зрозуміти те,

що найцінніше у світі – здоров'я.

Інноваційні технології для збереження фізичного здоров’я

дітей

Пальчикова гімнастика

Пальчикова гімнастика сприяє розвитку гнучкості пальців, кисті долоні,

розслабленню та відпочинку напружених м’язів рук, впливає на дозрівання

мовленнєвої функції дітей. На пальчиках і долоньках є !активні точки»,

масаж яких поліпшує самопочуття, покращує роботу мозку. Систематичні

заняття сприяють підтримці доброго тонусу. Цей масаж доречно робити на

заняттях з малювання, письма, фізичного виховання. Точковий масаж пальців

рук дає змогу впливати на покращення роботи всіх внутрішніх органів і

систем дитячого організму.

Для початку варто запропонувати вихованцям четвертого року життя низку

найпростіших вправ, завдань та ігор («Пальчики вітаються», «Слоненя»), а

старшим дошкільникам – складніші вправи («Зустріч друзів», «Відгадай, що

намальовано"). Ці вправи вимагають від дитини фантазії та усвідомленого

виконання рухів.

Робота над гнучкістю та зміцненням кистей рук рефлекторно впливає на

всі внутрішні органи. Так, регулярна гімнастика для великого пальця

поліпшує функціональну діяльність головного мозку, тонізує весь організм;

розминка вказівного пальця - зміцнює шлунок; середнього – кишківник;

безіменного – печінку; мізинця – серце.Вправи для пальчиків

- „ Пішли пальчики гулять ” Великі пальці „ їдуть” поволі.

- „ Братики наздоганяють ” Вказівні „ їдуть ” зигзагоподібно.

- „ Треті пальці пішки ” Пальці йдуть повільно вперед - назад по поверхні столу.

- „ А четверті – біжки ” Швидко - швидко біжать.

- „ П'ятий пальчик поскакав ” Мізинчики ритмічно скачуть вперед до кінця столу.

- „ Послизнувся і упав ” Швидко провести мізинчиками по столу до себе - і пальчики падають

вниз. - „ Разом рушили у путь, всі гарненько ідуть”.

Пальчики обох рук „ ідуть ” вперед - назад по столу. Пальчики ходять по столу від дитини і „ назад ”, коли іде один пальчик,

інші зажаті в кулачок.

Пальчикова гра „ Мандарин ”

Перед проведенням гри вихователь обговорює з малятами те, щокожен

радіє, коли з ним діляться друзі новинами, іграшками, ласощами. А самому

поділитися з товаришами і принести їм радість — також весело й приємно.

Дорослий читає віршовані рядки, а малята виконують рухливі дії кистю

відповідно до тексту.

Я чищу стиглий мандарин.

(Імітують чищення фрукта.)

Хоч на тарілці він один, (показують стуленими, трохи заокругленими

долонями „ тарілочку ”)

Та не біда: я розломлю (зображують розламування мандарина.)

І всім малятам розділю(рухи кистями вперед, до грудей.)

Пальчикова гімнастика „ Дім із воротами ”

Діти виконують рухливі дії відповідно до віршованого тексту.

Стоїть на околиці затишний дім,

(діти з'єднують перед собою кінчики пальців обох долонь.)

Та чомусь ворота закриті у нім.

(долоні ставлять одна до одної ребром униз, великі пальці підняті вгору.)

Імунна гімнастика

Імунна гімнастика проводиться для

зміцнення імунної системи

дошкільника, збільшується опірність

організму. Проводити такий вид

гімнастики в дошкільному закладі

краще після ранкової гімнастики,

перед іграми та заняттями, одразу ж

після денного сну, а вдома – перед і

після сну.

Дихальна гімнастика

Дихальна гімнастика пов’язана з кругообігом, обміном речовин та енергією в

організмі. Правильне дихання є чинником нормального функціонування

адаптивних механізмів, регуляції рівнів працездатності.

Дихальну гімнастику доцільно проводити на заняттях з фізкультури та під

час фізкультхвилинок. Виконуючи спеціальні дихальні вправи, діти дихають

лише носом. Після цих вправ виконують вправи на дренаж бронхів,

очищаючи від слизу та іншого паталогічного вмісту (прийом «вижимання» -

стискання грудної клітки в ділянці нижніх ребер).Для запобігання бронхітів

і призахворюваннях органів дихання

(дитина лежить на спині, руки вздовж тулуба).

1. Прогладжування: а) руки дорослого рухаються від ямки між

ключицями вздовж грудини до сонячного сплетіння й розходяться під

грудьми: права рука - вправо, ліва - вліво; б) руки рухаються від сонячного

сплетіння вздовж грудини до ямки між ключицями й розходяться до плечей.

Виконати 6 - 8 р.

2. Розтирання. Ребром долоні правої руки - біля горлової ямки, лівої - в

зоні сонячного сплетіння. Зустрічні уривчасті (розтиральні) рухи рук вздовж

грудини (ліва рука вгору, права вниз) виконувати 15 - 30 сек.

3. Розминання. Пучками трьох пальців виконати спіралеподібні рухи від

сонячного сплетіння вздовж грудини і до плечей. По кілька хвилин

розминається права, потім -ліва сторона.

4. Погладжування.

Комплекс вправ дихальної гімнастики для дітей,

схильних до простудних захворювань

1. Легкий біг навісці спочатку з однією затиснутою ніздрею (протягом 1-2 хвилин), потім - з другою. Перейти на ходьбу. Відпочити, стоячи протягом 1 -2 хвилин. Ця вправа стимулює глибоке дихання під час невеликого навантаження.

2. В. п. - лягти на спину. На 1 - 2 зігнути праву ногу в коліні, піднявши її рукою до живота, водночас затиснути ліву ніздрю - вдих через праву ніздрю. На 3 -4 повернутися у в. п. - видих. Виконати те саме з лівою ногою, затискаючи праву ніздрю. Повторити 8-10 разів.

3. В. п. - сісти на стілець, тримаючись руками за сидіння. На 1 - 2 підняти ноги до живота під кутом - 45 - вдих. На 3 - 4 затримати дихання, на 5 - 6 повернутися у в. п. - видих. Відпочити 1 -2 хвилини і повторити вправу ще 2 - 3 рази.

4. Стати прямо, руки покласти на живіт, відкрити широко рот і зробити 30 – 40 активних і коротких видихів. Має відбуватися швидке скорочення і розслаблення м’язів живота.

Дихальна гімнастика

На березі моря

Ось ми опинилися на березі моря . Як тут тепло і гарно. Під ногами так

багато камінців. Давайте розімнемо свої ніжки, походимо по них.

(Стоячи на місці, перекочування з п’ятки на носок).

1. Яке свіже морське повітря, як легко дихати (Підняти плечі вгору - вдихнути через ніс; опустити плечі вниз - видих через рот)

2. Як багато чайок кружляє над морем. Вони високо піднімаються до сонечка і опускаються вниз (Піднятися на носки, руки вгору – вдихнути через ніс; руки опустити вниз, присісти. Видихнути через рот. 5 разів)

3. А теплі хвильки набігають на берег, обмивають ніжки (Рухи руками через сторони до грудей - вдихнути через ніс; рухи руками від грудей вперед - видих із звуком Пфу -у -у. 5 разів)

4. Яка гарна вода, хочеться зачерпнути її і обмитися ( Присісти, зачерпнути водичку руками, піднятися, руки вгору, вилити водичку на голову, вдихнути через ніс; присісти, видихнути через рот із звуком с - с- с.

5. Із моря налетів теплий ласкавий вітерець і легенько зашумів. (Рукивгору - вдихнути через ніс; нахил вліво - вправо - видихнути із звуком ш - ш -ш.)

6. Доніс вітерець із моря звуки у- у - у. Та це ж великий білий корабель пливе до нашого берега і сповіщає нам про своє прибуття. (Вдихнути через ніс, піднести руку до рота і вдихнути зі звуком У-у –у)

Звукова гімнастика

Звукова гімнастика – звуконаслідування явищ природи, голосів тварин,

транспорту тощо сприяє зміцненню м’язів живота, грудної клітки,

покращенню перистальтики шлунка, кровообігу, серцево-судинній

діяльності. Подовження певного звука визначеної протяжності впливає на

окремий внутрішній орган шляхом створення вібрації та за діяння в роботу

м’язів брючної полості.

Кольоротерапія

Людину все життя оточують кольори. Часто вони впливають на

наш настрій, самопочуття. Діти дуже чутливі до кольорів. Ще в утробі

матері немовля позитивно сприймає червоно – рожеве оточення, в

якому перебуває. А споглядання кольорів веселки сприяє вбиранню

енергії Сонця, гармонізації почу3ттів та думок

«Діти дуже люблять колір, - писав Ю.Тюмін.- Він дуже добре

впливає на них, і тому колір можна використовувати у створенні умов

життя дітей і тієї атмосфери, якою ми хочемо їх оточити».

Простір, в якому перебуває дитина, не тільки впливає на її настрій,

але й на фізичний розвиток: допомагає орієнтуватися в тих чи інших

обставинах, виховує самостійність у своїх діях.

Ставлення до кольорів проявляється в малюнках малят.

Дослідження В.Мухіної показали, що діти найчастіше обирають

кольори з характеристикою «яскравий»,»світлий», «чистий». До

похмурих, холодних темних відтінків дошкільнята вдаються тоді, коли

дорослі пропонують їм намалювати щось неприємне. «Чорне – брудне

– негарне», - кажуть вони.

Яскраві кольори радують , приваблюють дошкільнят. Вони не дратують, а

навпаки, заспокоюють їх, дають можливість почуватися комфортно. Здавна

відомо, що колір може навіть лікувати. На цьому явищі базується такий

оздоровчий напрямок, як кольоротерапія.

Кольоротерапія (використовується для профілактики нервового напруження,

організаційних та корекційних методів). Кожен колір здійснює свій вплив на

людину: зелений – заспокоює, червоний – мобілізує, рожевий – концентрує

увагу, фіолетовий – знижує тонус, синій – дає почуття тривоги, коричневий,

чорний – втомлює, жовтий – дає почуття розрядки.

У практичній роботі з дошкільнятами умовно можна виділити три рівні

використання кольоротерапії:

1. Організаційні можливості кольору (система освітлення та колірне

оформлення приміщення групи);

2. Педагогічні можливості кольору (розвиток, виховання, навчання);

3. Реабілітаційні можливості кольору (оздоровлення, лікування,

психологічний колорит).

З дошкільниками можна проводити таку роботу з кольоротерапії:

1. Вправи на релаксацію («Зелений ліс», «Зоряне дихання»).

2. Графічні вправи «Хвилинки – кольоринки» з метою заспокоєння дітей.

Протягом 4-5 хв. Діти роблять кольоровими олівцями довільні

малюнки. Це можуть бути просто лінії, круги, сніжинки, квіти. Такі

вправи заспокоюють дитину, дають їй змогу відпочити, отримати

позитивні емоції.

3. Міні – заняття з кольоротерапії.

Дидактична гра для старшого дошкільного віку «Теремок»

Мета: знайомити дітей з кольорами веселки та їх відтінками. Сприяти

розвитку мовлення, пам’яті, уваги.

Матеріал: кольорові краплинки (основні кольори та відтінки), теремок.

Хід гри

Вихователь розповідає дітям казку.

Жили – були фарби. Гарні, чудові, яскраві. Давайте їх назвемо:

червона, оранжева, жовта, зелена, блакитна, синя, фіолетова. Але не

було у фарб свого будиночка. От і блукали вони по світу, іноді навіть

губилися. Одного разу пішла червона фарба гуляти, бачить, стоїть

теремок. Нікого в ньому немає. Зраділа червона фарба: «Яким гарним

теремок! Буду тут жити!»

Іде оранжева фарба. Побачила теремок та й каже: «Хто в теремочку

живе?»

- Я – червона фарба. А ти хто?

- Я – оранжева. Давай жити разом.

Стали вони жити вдвох.

(Так поселилися в теремок всі фарби).

Біжить зайчик. Побачив фарби, та й каже: «А давайте, я вас

своїм діткам подарую». Зраділи фарби й погодилися. Приніс зайчик

фарби додому та й подарував зайченятам. Кожен отримав фарбу

улюбленого кольору. А які у вас улюблені кольори?

Дидактична гра «Кольорові асоціації»

Мета: сприяти розвитку мовлення, уваги, асоціативного мислення,

вчити дитину асоціювати предмет з певним кольором і навпаки,

називати кілька предметів заданого кольору.

Матеріал: кольорові картки.

Хід гри

Картки розкладаються по колу, діти вибирають картку, називають

колір і відповідну кольорові асоціацію: синій, як море, небо, волошки;

зелений, як трава,листок, огірок; червоний, як помідор, калина, мак.

Дитина, яка правильно назвала колір та асоціацію, кладе картку

біля себе. Переможцем обирають того, хто набере найбільше карток.

2 варіант

Діти називають відразу кілька предметів певного кольору.

Наприклад: сніг, молоко, вата, морозиво, зуби, борошно, цукор – білого

кольору.

Казкотерапія

Діти дуже люблять казки. У казковій формі легше побачити та

зрозуміти свої вади й проблеми. Казковому персонажеві простіше

придумати вихід зі складної ситуації, адже в казці все можливо! До

того ж , як відомо, казки завжди добре закінчуються.

Мета казко терапії – допомогти людині побачити не так реальний

світ, як те враження, яке він на них справляє, тобто свій внутрішній

стан. Щоб описати його, вони шукають у реальному світі аналогії і,

оперуючи ними, створюють образи, що відповідають їхнім почуттям.

Тривале психологічне напруження, викликане страхом, призводить

до дисбалансу в організму дитини, а це, у свою чергу, викликає різні

розлади, і як наслідок, серйозні хвороби.

Три – чотирирічні діти люблять робити героями своїх казок

іграшки, маленьких чоловічків, звірят, чотири – шестирічні

використовують образи фей, принцес, у дітей 6 – 7 років герої схожі на

них. Кожне заняття казкотерапіїю має закінчуватися обговоренням:

«Чого навчила казка?».

Як працювати з казкою

Малювання за мотивами казки. Кожна дитина обирає і малює

фрагмент казки, який хоче зобразити, героя, який найбільше

сподобався.

Обговорення поведінки і мотивів дій персонажа з дітьми,

виявлення страхів у дитини.

Програвання епізодів казки. Між дітьми розподіляють ролі

(персонажів звірят і персонажів страхів) з урахуванням

емоційного стану дітей та попередніх малюнків. Якщо дитина

боїться й відмовляється, примушувати непотрібно, хай буде

глядачем.

Використання казки як притчі. У цьому випадку казка має

стати медаллю поведінки.

Закріплення ефекту казки відбувається тоді, коли батьки

розпитують дітей , яку казку чули, хто з персонажів

сподобався й чому.

Як створити терапевтичну казку

1. Обираємо героя, близького дитині за статтю, віком, характером.

2. Описуємо життя героя у казковій країні так, щоб дитина знайшла

схожість зі своїм життям.

3. Вводимо героя в проблемну ситуацію, відповідну до реальної,

яку переживає дитина.

4. Пошук героєм шляхів розв’язання проблеми супроводжуємо

коментарями, з показом ситуації з різних точок зору.

5. Робимо висновок, долучаючи до цього дитину.

Значення мудрої, доброї казки у вихованні дітей важко

переоцінити, адже це не лише скарбничка мудрості, а й

невичерпне джерело розвитку емоційної сфери і творчого

потенціалу дитини.

Сміхотерапія

Сміхотерапія (використання спеціально дібраних художніх творів – веселих казок,

віршів, забавлянок, жартівливих пісень, ігрових вправ і завдань, елементів пантоміми із

звуко- та рухонаслідуванням для забезпечення адекватної адаптації дитини до

передбачуваних і не передбачуваних життєвих ситуацій);

У народі кажуть : «Сміх – це здоровя»

Справді, він допомагає зняти стрес, підняти настрій, сприяє

виділенню потрібних гормонів в організм, задіюємязи обличчя та тіла

людини.

Наука про сміх – гіотологія – стверджує, що сміх позитивно

впливає на фізичний розвиток дітей. Дві тисячі років тому Гіппократ в

одному з творів акцентував увагу на користі сміху, розглядаючи його,

як лікувальний засіб, Лев Толстой зазначав, що сміх породжує

бадьорість. Сьогодні сміхотерапія практикується в усьому світі.

Сміх буває різним: веселим і отруйним, радісним і сумним,

розумним і недоречним, іронічним і щирим, цинічним і сором’язливим. І

не кожен сміх позитивно впливає на наше здоровя.

Сміх як важливий спосіб дихання, за якого вдих подовжується, а

видих – скорочується, дає легеням можливість повністю звільнитися

від повітря. Він також знижує частоту ритму серця, нормалізує

артеріальний тиск, сприяє виробленню необхідних гормонів радості.

Реакція імунної системи на сміх прямо протилежна реакції на стрес.

Навіть саме промовляння «хі-хі-хі», «хо-хо-хо», «ха-ха-ха» дає

клітинам імунної системи команду атакувати чужорідні для них тіла –

віруси, злоякісні клітини. Сміх рівнозначний прогулянці по лісу чи

кисневому коктейлю. Позитивна дія сміху невичерпна. Сміх знімає

напруження з 80 груп мязів, задіює практично всі мязи обличчя, при

цому підвищується їхній тонус, а це поліпшує зовнішній вигляд.

Щоб діти росли здоровими, веселими, слід впроваджувати в

освітній процес хвилинки – смішинки, розваги, гуморини, що

викликають позитивні емоції. Доречним буде використання

сміхотерапії під час проведення фізкультхвилинок, фізкультпауз чи на

перервах між заняттями.

Дядькопобачив на своїйгрушісусідського хлопчика: «Ага! Впіймавсь! Тищо тут робиш?» «Я нічого не роблю, дядечку, я лишечіпляютігрушки, щовітерпозбивав».

Михайликівбатькопринісізриболовлі щуку. Рибина часто й широко роззявляла рота. «Мамо, мамо, - покликав хлопчик,-поклади щуку спати, бо вона вжепозіхає».

Щосьгодинник, кажетато, раптомзупинився. Треба в чистку віддавати, мабутьзапилився. – Звідкивзятись тому пилу, -мовилаГалинка,- Я годинник з милом мила, там нема й пилинки!

«Приховала» (Оленка з мамою) -Подивись на себе, Оленко, ти вся у грязюці! Я так і знала, щоупадеш у

калюжубілянашогобудинку! Бачиш, яка тиу мене, мама, знала, а мене нічого не сказала…

«Тату, а ти не сердишся»(хлопчик з татом): - Тату, а чомупадаєдощ? - А менізвідки знати? - Тату, а мотоцикл їстьцукерки? - Я його не пригощав. - Тату, а чому у коня коси на плечах? - Піди до коня й запитай. - Тату, тату, а ти несердишся, що я тебе все запитую й запитую? - Тані, дитиномоя, чимбільшепитатимеш, тимбільшезнатимеш.

- 1.- Де це ти порвав штани?

- Знов собак ганяв?

- - Ні, це гналися вони.

- Я від них тікав.

-

- 2. «Сиди спокійно, – каже мама,-

- І перестань молоть ногами».

- Малий запитує тривожно:

- - А язиком молоти можна?

-

- 3. Запитала в татуся

- Донька-щебетуха:

- - Чи слон хоботом скубе

- Слоненя за вуха?

- - А навіщо це слону?

- Так робить погано

- - Жаль, такі великі вуха

- Пропадають марно.

-

- 4. Дід каже до онуки:

- - Ходи-но, вимий руки

- А та йому: Ой-ні!

- Знову зробляться брудні.

Ігри з піском

Пісок і вода – найулюбленіші матеріали для ігор і занять дітей. Перші

контакти малюків один із одним відбуваються в пісочниці. Перші

іграшки, які батьки купують своїй дитині – це відерце, совок та

формочки. Малюків дуже приваблює можливість активно й по різному

взаємодіяти з піском: копати, пересипати, будувати. Ігри з піском і

водою підводять дитину до опредмечування думки, реалізації її в

матеріалі.

Пісок ніби «поглинає» негативну психічну енергію, взаємодія з ним

очищає енергетику людини, стабілізує її емоційний стан.

Спрямування піскової терапії

1. Пісок заземлює негативну психічну енергію, відбувається

гармонізація психоемоційного стану дитини. Заняття та ігри

піднімають настрій у дітей, викликають емоції радості,

спонукають до діяльності. Діти стають більш впевненими,

здатними долати життєві труднощі.

2. У дітей розвивається тактильно – кінетична чутливість і дрібна

моторика рук.

3. Картини з піску дають можливість творчої зміни форми, сюжету,

події, взаємин. Ігри дозволяють реально відчути політ фантазії і

дитячу радість відкриття.

4. Пісочниця – середовище для спілкування дитини з самим собою

та символами реального світу. Граючись з піском і фігурками діти

наближають до себе свій внутрішній світ, щоб уважніше

розглядати його, зрозуміти свої бажання, побачити, як краще

вийти зі складної ситуації.

5. Діти одержують досвід розв’язання конфлікту чи ситуації, який

потім переносять у реальність. Ігри – заняття та ігри – казки

сприяють формуванню в дітей навичок хорошої поведінки,

навичок спілкування та розвитку емоційного світу дошкільнят. У

дітей формуються нові стосунки з однолітками та із самим собою.

Завдяки іграм у піску, діти стають добрими, чуйними, уважними.

В них формуються почуття делікатності, ввічливості, люб’язності,

товариськості.

6. Інтенсивніше та гармонійніше відбувається розвиток

пізнавальних процесів.

Гра на піску з фігурками особливо корисна в роботі з такими дітьми, які

не виявляють бажання виразити свої переживання. Діти із заниженою

самооцінкою, підвищеною тривожністю і сором’язливістю зазвичай

охоче обирають фігурки й перемикають на низ свою увагу. Діти з

нестійкою увагою є досить експресивними; гра дає їм багаті

кінестетичні відчуття. Агресивні діти легко обирають персонажів, що

символізують «агресора» і його «жертву». Діти, які зазнали психічної

травми вважають таку гру корисною для себе: вона допомагає їм

заново пережити драматичну подію і, можливо, позбутися пов’язаних із

нею переживань. Успішним може бути застосування цієї техніки з

дітьми, які переживають стрес у результаті втраті близьких або

розлуки з ними.

Пальчики, долоньки, кулачки – друзі ви мої й помічники Під час проведення цих ігор починаю знайомити дітей з піском. Для цього використовую ігри

для розвитку тактильно – кін естетичної чутливості і дрібної моторики рук: «Пальчики, долоньки, кулачки – друзі ви мої й помічники».

Тактильна форма відчуттів – це відчуття, які ми отримуємо через шкіру: гаряче – холодне; сухе – мокре тощо. Тактильно – кін естетичні відчуття тісно пов’язані з розумовими операціями, з їх допомогою пізнається світ.

На рівній поверхні піску по черзі (діти й дорослий) роблять відбитки кисті рук внутрішньою й зовнішньою стороною. Пропоную затримати руки на піску, злегка притиснувши їх, і прислухатися до своїх відчуттів.

Дорослий починає гру, розповідаючи про свої відчуття: «Мені приємно. Я відчуваю прохолоду піску. Коли я рухаю руками, то мої пальчики й долоні відчувають піщинку. А що відчуваєш ти?» Діти розповідають про свої відчуття:

Далі вихователь пропонує дітям: «походити» долоньками по піску, залишаючи свої «сліди»; «поїздити» долоньками і ребром, виконуючи зигзагоподібні та колові рухи; склавши пальці, відобразити загадкові сліди птахів, звірів, тварин, яких не існує

(фантазуємо); створити відбитками долонь, кулачків різноманітні малюнки (квіти, дерева, травичка,

сонечко, дощ); здувати пісок із долонь, квіточок. Для порівняння відчуттів пропонується дітям виконати такі самі вправи в повітрі, на столі. Далі завдання ускладнюється. Прості вправи в піску мають величезне значення для розвитку психіки дитини: взаємодія з піском стабілізує емоційний стан дітей; поряд із розвитком тактильно – кін естетичної чутливості й дрібної моторики діти

навчаються прислухатися до себе і проговорювати свої відчуття; у дітей розвивається довільна увага, пам'ять, мовлення; дитина навчається розуміти себе й інших; закладається база для подальшого формування навичок позитивної комунікації. Граючись із піском, діти краще розуміють свої бажання, реально бачать вихід зі складної

ситуації, творчо змінюють негативну ситуацію чи стан. Через гру – казку чи гру – заняття в дітей формуються навички культури спілкування: вміння без крику і сварок миритися між собою; ввічливо звертатися з проханням; поступатися й чекати; коли треба, ділитися тим, що потрібно самому; спокійно розмовляти, не порушуючи гри недоречним втручанням. Граючись у піску, діти не створюють навколо себе зайвого галасу, безладдя, зважають на думку

товаришів, у них формуються почуття: делікатності, ввічливості, люб’язності, скромності, товариськості. Діти з задоволенням підтримують спілкування з дорослими.

У замкнених дітей зникає підозрілість та недовіра до оточуючих, поліпшується настрій. Вони з задоволенням взаємодіють із однолітками, реагують на зміни.

Сором’язливі діти вчаться спілкуватися з однолітками та дорослими, активно діють у різних ситуаціях, самостійно та разом із товаришами вирішують завдання.

Агресивні діти уникають конфліктів, поступаються, діляться з товаришами, набувають навичок культури спілкування. В них хороший настрій. Позитивні емоції переважають у усіх видах діяльності в усіх дітей.

Вправа з піску « Долоньки, пальчики й кулачки»

Мета:зниження нервового напруження. Розвиток тактильно-кінестетичної чутливості й дрібної

моторики пальців рук. Психолог показує, а діти виконують вправу на рівній поверхні піску (по троє дітей одночасно):

«долоньки» - відбитки обох долонь на піску;

«пальчики» - відбитки всіх пальців рук одночасно «долоня в куполі»;

«кулачки» - відбитки кулачків. Повторити вправу 6 разів. Обговорення - Чим вам сподобалася вправа? - Що відчували ваші пальчики, долоньки, кулачки? - Який був у вас настрій? Чому?

Вправи в піску «Ходимо – їздимо»

Мета:зняття емоційного напруження в дітей. Розвиток позитивних емоцій, тактильно-кінестетичної чутливості. Формування навичок культури поведінки. З допомогою пальців, долоньок та кулачків діти виконують вправи (по 3 дітей одночасно):

Проведіть одним пальчиком по піску;

Тепер двома пальчиками; Давайте «помаршируємо» кулачками; Проїдемо на лижах (двома пальцями); Їдемо на санчатах (долоньками). Потім пропонуємо проїхати назустріч один одному, але щоб не перетнутися, поступаючись

«Спритний лижник». Обговорення - Що ви відчули, коли ходили пальчиками по піску? - Чим подобається марширувати? - Який пісок на дотик? - Хто був найспритнішим і найввічливішим лижником? - Чому потрібно поступитися іншим?

Вправи на піску «Квіти – пелюстки, дерева – листочки»

Мета: зняття емоційного напруження, розвиток тактильно-кінестетичної чутливості в дітей. o Вихователь показує дітям картки з зображенням пелюсток квітів різної форми та

різноманітні листочки з дерев. o За допомогою долонь, пальців та кулачків створює зображення квітів на вологому піску. o Пропонує дітям створити різноманітні квіти. o Потім на піску вихователь і діти створюють зображення листя різних дерев. o Діти самостійно відтворюють у піску дерево (стовбур, крону) і прикрашають листям. Обговорення - З допомогою чого ви створювали квіти та дерево? - Який був пісок? - Що ви відчували? - Який був у вас настрій?

Гра – вправа в піску «Сліди»

Мета: розвивати тактильно-кінестетичну чутливість і дрібну моторику рук, психічні якості дитини, позитивні емоції. Виховувати доброзичливість та добрі стосунки, бажання гратися в піску.

Вихователь. Кожна тварина, людина чи птах залишає сліди, якщо йде гладенькою поверхнею вологого піску чи снігу. Сьогодні ми будемо залишати сліди від рук на поверхні вологого піску у Пісковій Країні Чудес.

Я розрівнюю поверхню піску й роблю її гладенькою. Я кладу свої руки на пісочок і притискаю їх. Мені дуже приємно відчувати прохолоду піску й кожну піщинку. Я знову розрівнюю поверхню пісочку. Мені подобається це робити. Я відчуваю, як пісочок слухається моїх рук і лягає рівненько. Давайте залишимо відбитки наших долонь на піску. Зробіть так, як це роблю я.

(Діти притискають долоні до піску й залишають сліди. Потім розповідають про свої відчуття: пісок теплий, прохолодний, колючий, вологий, м'який, приємний).

Вихователь. Погляньте, які гарні відбитки долоньок у кожного з вас. Ви задоволені? Що відчули? Розрівняйте поверхню піску, зробіть її гладенькою. Чи слухається пісочок ваших рук? Що відчуваєте, коли пісочок сиплеться між пальчиками ваших долоньок? А зараз поверніть руки долоньками догори і зробіть ще один відбиток зовнішньою стороною рук так, як це роблю я. Затримайте руки на піску і прислухайтеся до своїх відчуттів. Яку різницю ви відчули?

Можливі відповіді дітей: - Пісочок став тепліший. - Мені краще було притискати, коли долоньки були повернуті вниз. - Так пісочок більш шорсткуватий, я відчуваю кожну піщинку. Вихователь. На якому пісочку відбитки краще видно: на сухому чи на вологому й чому? Можливі відповіді дітей: - На вологому, сухий пісок розсипається. - На вологому відбитки чіткі, виразні. - Сухий пісок тепліший, але на вологому відбитки кращі. - Сухий пісок сліди засипає сам, він ніби живий. - Мені подобається й сухий і вологий пісочок, він приємний. Звучить весела музика. Вихователь. Коли люди вітаються чи прощаються, вони подають один одному руки, потискуючи

їх, і одержують від цього приємні відчуття. Давайте й ми зараз на прощання притиснемо долоньки до піску й залишимо на ньому відбитки обох долоньок.

Обговорення - Чи отримали ви від гри приємні відчуття?

- Скажіть, чи приємно було вам гратися у пісочниці? - Чому у вас піднявся настрій, коли зазвучала приємна музика? - Кому здалося, що піщинки ніби живі? - Чи хотіли б ви продовжити ігри з піском?

Гра в піску «Скарб»

Мета: вчити дітей прислухатися до себе й розповідати про свої відчуття. Розвивати тактильно-кінестетичну чутливість і дрібну моторику рук у дітей. Виховувати витримку.

Хід заняття

хователь. У пісочку заховані іграшки-скарби. Вам необхідно їх знайти. Обстежити пальчиками пісок, не виймаючи іграшок, назвати їх.

Руки у пісок заховайте, Пальчиками скарб свій відшукайте. Ви про скарб нам розкажіть, І детально опишіть… Вихователь. Описуючи свої скарби, необхідно довести, чому ви думаєте, що це саме та іграшка,

яку ви назвали? Як ви про це здогадалися? Хто з вас, діти доведе, Про який скарб мова йде? Діти відшукають предмет, описують його, не виймаючи з піску, а лише тактильно обстежуючи,

доводять свою відповідь. Потім виймають іграшку-скарб із піску й переконуються самі та переконують оточуючих у правильності відповіді. Виграє той, хто не помилився і правильно довів свою відповідь.

Обговорення - Що ви відчули, як знайшли скарб? - Які були відчуття, коли ви пальчиками обстежували іграшку? - Чи задоволені ви собою? - Чи співпали ваші відчуття з результатом? - Хто помилився й чому? - Хто з вас здогадався, які «скарби» знайшли ваші товариші? - Як це вам вдалося?

- Чи сподобалася вам гра?

Ігрова терапія

Ігрова - це вплив на всі сфери розвитку дитини засобами гри. Мета такої терапії – не

змінювати й переробляти дитину, не вчити її якихось спеціальних поведінкових навичок,

а дати можливість дитині бути собою. Це засіб обміну інформацією, педагог відповідає за

те, щоб бути на одному рівні з дитиною й спілкуватися з нею за допомогою тих засобів,

які є зручними саме дитині. Гра є для дитини тим самим, що мова є для дорослого.

Рекомендована для використання література:

1. Конституція України.

2. Закон України “Про освіту”.

3. Закон України “Про охорону дитинства”.

4. Наказ МОН України “Про систему організації фізкультурно

– оздоровчої та спортивної роботи дошкільних, загально – освітніх

навчальних закладів”.

5. Базова програма розвитку дошкільника “Я у Світі”.

6. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні.

7. Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в

Україні.

8. Організація оздоровчої роботи в ДНЗ. Харків. Видавнича

група “Основа”. 2008.

9. Ж. Дошкільний навчальний заклад. №7 2008.

10. ж. Дошкільний навчальний заклад № 2 2008.

11. Ж.Бібліотечка вихователя дитячого садка. № 1 2002

12. г. Дитячий садок . №15, 21 – 24, 27 2008.