Виховні заходи

Оношенко Катерини

Василівни 1.Дії населення під час надзвичайних

ситуацій

2.Піротехнічнізасоби. Розвага чи

небезпека.

3.Від серця до серця

4.Вечори на хуторі…

5.Цінності моєї родини

6.Фотоматеріали

Департамент науки і освіти

Кіровоградської обласної адміністрації

Знам’янська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ст.

Тиждень знань з безпеки життєдіяльності на тему:

«Захист людини у надзвичайних ситуаціях та дня цивільного захисту»

Дії населення під час надзвичайних

ситуацій.

ІНТЕРАКТИВНА БЕСІДА.

Оношенко К. В.

вихователь,спеціаліст вищої кваліфікаційної

категорії.

м. Знам’янка

2014

Мета: Поглибити знання учнів щодо надзвичайних ситуацій, їх типів, причин

виникнення. Ознайомити з правилами поводження під час надзвичайних

ситуацій та способами захисту від надзвичайних ситуацій. Розвивати

логічне мислення, образну уяву

Виховувати дисциплінованість, відповідальність за свої дії, організованість.

Обладнання: таблиці «Надзвичайні ситуації» ілюстрації з теми ЦО

засоби захисту людини (протигаз, ватно-марлева

пов'язка респіратор);

слайди з теми «Цивільний захист».

Хід заходу.

1. Організація групи.

2. Повідомлення теми, мети, завдань виховного заходу;

актуалізація опорних знань.

Вихователь: Сьогодні у нас надзвичайна розмова. Хочу сьогодні

поговорити з вами про дуже важливі речі, обставини , в яких може

оказатись будь-хто і будь-коли, про те, що маємо знати, щоб важити в

складних життєвих умовах.

-Як ви розумієте поняття «надзвичайні ситуації»?

- Що таке «Цивільний захист »?

Учень: Ц З - державна система органів управління, сил і засобів, що

створюється для організації і забезпечення захисту населення від наслідків

надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та

військового характеру.

Повідомлення «Що таке цивільний захист» готують учні - помічники.

Вихователь: Один раз на рік в кожному навчальному закладі проводиться день

ЦЗ. Щоб бути завжди готовими та вміти правильно діяти. І ось сьогодні ми з

вами узагальнимо наші знання про існуючі надзвичайні ситуації; згадаємо

правила користування індивідуальними засобами захисту. - Які ви знаєте

індивідуальні засоби захисту? (Протигази, ватно-марлеві пов'язки, респіратори,

захисні костюми)

3. Створення проблемної ситуації.

(Лунає сирена).

Вихователь: Діти, що може означати цей сигнал?

Для звернення уваги населення в екстрених випадках (надзвичайних ситуаціях) для

передачі інформації включаються сирени, а також інші сигнальні засоби (гудки фабрик, заводів, кораблів, які тривають 5 хвилин. Цей сигнал означає: «Увага всім!»

- Що таке надзвичайна ситуація?

(Це порушення нормальних умов життєдіяльності людей, що призводить до людських

або матеріальних збитків).

- Які надзвичайні ситуації ви знаєте?

(Стихійні лиха, катастрофи, епідемії, пожежі,

аварії, озброєний напад, війна).

- Що таке стихійне лихо?

(Це катастрофічні процеси і явища природи, що

носять надзвичайний характер, призводять до порушення нормальної діяльності людини,

загибелі; пошкодженню та знищенню матеріальних цінностей).

- Які стихійні лиха ви знаєте?

(Землетрус, пожежа, підтоплення, ураган, зсуви, сніжні заноси, селеві потоки, обвали,

засуха).

- Які причини стихійного лиха?

(Дії сил природи або бездумна діяльність людей (наприклад: виробничі аварії).

Висновок: Тому щоб бути завжди готовими і правильно діяти в різних ситуаціях і

проводиться День ЦЗ.

- Які завдання ЦЗ в обороні України?

(Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій; оповіщення населення про загрозу і

виникнення надзвичайної ситуації; захист населення; організація і проведення рятувальних робіт в районах лиха; організація життєзабезпечення населення під час надзвичайних ситуацій; навчання населення діям в надзвичайних ситуаціях).

- Як дізнатися, яка надзвичайна ситуація сталася?

(Після отримання звукового сигналу необхідно увімкнути телевізор або радіоприймач р

і уважно прослухати інформацію про обстановку, що сталася, та вказівки штабу ЦЗ).

Висновок : прослухавши інформацію штаба ЦЗ треба діяти без паніки у строгому

порядку до рекомендацій штабу.

Рекомендації штаба ЦЗ (повідомлення готують та презентують учні).

Дії при землетрусі.

Якщо землетрус застав вас у будинку,

найкраще протягом 15-20 секунд вибігти на

відкриту місцевість. Не можна стояти поблизу

будівель, високих стін; не користуйтесь ліфтом.

Якщо неможливо вибігти на вулицю сховайтесь

під стіл, в шафу або відчиніть двері і станьте у

дверний отвір. Обличчя закрийте руками, щоб

не поранитися склом. Тримайтесь подалі від

вікон та скляних перегородок. Якщо підземні

поштовхи застали вас на вулиці - відійдіть далі від будівлі, ліній електропередач. Не

торкайтесь обірваного дроту - він може бути під напругою. В автобусі не треба

зчиняти паніку, бити вікна, рватися до дверей. Водій зупинить автобус і відкриє

двері.

Дії при повенях.

Якщо вода застала вас у полі, лісі, треба вийти на підвищені місця або вилізти на

дерево. Можна використати всі предмети, які зможуть триматися на воді (дошки,

уламки дерев). Якщо ви знаходитеся у домі, треба перенести необхідне майно на

вищі поверхи або в ті місця, які не затоплюються водою. Обов'язково вимкнути газ.

електрику, взяти документи,

теплі речі, їжу.

Дії при пожежі.

Палаючий будинок залишають

накрившись з головою мокрою ковдрою або верхнім

одягом. В задимлених приміщеннях треба рухатися поповзом або пригнувшись. Якщо пожежа застала вас в степу або в лісі, кордон вогню слід переходити проти вітру, прикривши обличчя та голову одягом.

Правила пожежної безпеки.

Забороняється:

- розводити багаття в лісах, заростях

очерету, поблизу хлібних полів;

- не можна палити сірники та кидати

їх, не загасивши в полі, лісі.

Правила поведінки вдома.

Обережно користуватися вогнем, нагрівальним, електричним, газовим приладдям, не забувати вимикати

після користування.

Сильнодіючі отруйні речовини

(СДОР).

СДОР - хімічні з'єднання, які

пагубно впливають на здоров'я

людей, тварин і навіть рослин. На

виробництві дуже часто застосовують хімічні речовини. Якщо неправильно їх

використовувати можна отруїтися. З'являється тошнота, блювота, слабкість,

головний біль, неприємні відчуття в

очах та гортані. Треба промити водою очі, ніс, ротову порожнину. Вийти на свіже

повітря та звернутися по допомогу до лікаря.

Закріплення знань.

Виховаптель:

-Як узнати, що сталася якась надзвичайна ситуація?

(Звучить звуковий сигнал, який триває 5 хвилин «Увага всім!»).

- Як цей сигнал може звучати в школі?

(Довгий дзвоник).

- Як дізнатися, яка надзвичайна ситуація сталася?

(Увімкнути телевізор або радіоприймач).

- Які засоби гасіння пожежі ви знаєте? Назви цих предметів ви прочитаєте на

картках під

час гри.

Гра «Відгадай слово»

1). Ошеаскивгни (вогнегасники).

2). Відра з доовю (водою).

3). Сокіп, ямлзе (пісок, земля).

Вихователь: Які засоби захисту ви знаєте?

1). Овсхщаи (сховища).

2). Індивідуальні засоби:

3). гапрозити (протигази).

4). еспіраторра (респіратори).

5) ватно-марлева в'язпоак

(пов'язка).

6). захисні юмкосит (костюми.)

5. Практична робота

Вихователь: Ми вже з вами вміємо користуватися протигазом, респіратором та

ватно-марлевою пов'язкою. Ще раз згадаємо, як одягаається протигаз, респіратор та ватно-марлева пов'язка.

Підготовлені учні демонструють класу, як правильно надівати індивідуальні

засоби захисту: протигаз, респіратор, ватно-марлеву пов’язку).

Гра «Хто швидше?» (Учні надівають ватно-марлеві пов'язки).

6. Підсумовуючи нашу сьогоднішню розмову, пропоную провести вікторину.

- Як ти дізнаєшся про те, що сталася надзвичайна ситуація?

а) по книзі;

б) по телевізору;

в) почувши сирену; г) з газети.

- У випадку надзвичайної ситуації ти будеш діяти згідно:

а) поради друзів;

б) вказівкам штабу ЦЗ;

в) нікого не буду слухати.

- У разі землетрусу ти:

а) будеш дивитися у вікно;

б) вийдеш на відкриту місцевість;

в) зайдеш у ліфт і спустишся вниз.

- У випадку пожежі ти:

а) залишиш приміщення;

б) сховаєшся у шафі.

- Які засоби захисту тобі відомі?

а) гарний одяг;

б) протигаз;

в) солодощі;

г) ватно-марлева пов'язка.

- Що необхідно взяти з собою у випадку

надзвичайної ситуації?

а) іграшки;

б) документи;

в) одяг;

г) цукерки і печиво.

Вихователь: Сьогодні в нашій країні непроста ситуація. В певних районах

Донбасу ідуть бойові дії. Дуже сподіваємось, що на нашій Кіровоградщині

такого лиха не трапиться. Проте, ви повинні знати: війна – це сукупність тих

надзвичайних ситуацій, про які ми щойно говорили. Тож пам’ятати правила

поведінки та ваші дії під час винекнення надзвичайних ситуацій певна

гарантія збереження життя.

Департамент освіти і науки

Кіровоградської обласної адміністрації

Знам’янська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат I-IІІступенів.

Піротехнічнізасоби.

Розвага чи небезпека. Бесіда за круглим

столом.

Оношенко К. В.,

вихователь,

спеціаліст

вищої категорії.

м. Знам’янка

2014

МЕТА: уточнювати та розширювати знання учнів про різновидності

піротехнічних засобів, можливу небезпеку, під час користування

ними. Скласти правила безпечного поводження з піротехнікою;

розвивати навички безпечного поводження з різними піротехнічними

засобами; виховувати пильність, обережність.

Обладнання: мультимедійна дошка, проектор, флеш носій,

Хід бесіди.

І.Вступне слово вихователя.

Шановні друзі! До настання Новорічних свят залишається все

менше часу. Всі ми намагаємось завчасно до них підготуватися:

придбати чи виготовити подарунки, купити ялинку, прикраси до неї,

запросити друзів на гостину. Та останнім часом стало модним

використання під час святкування Нового року яскравих вид розваг,

таких як запалювання петард, ракет та феєрверків. І це не дивно. Адже

з використанням піротехнічних засобів у небо злітають і вибухають

тисячі вогнів. Всі в захваті від такої краси.

Пропоную заповнити анкету, щоб потім її проаналізувати.

Питання для анкети:

-Чи доводилось вам тримати в руках петарди?

Так.

Ні.

-Чи несуть вони в собі загрозу

життю?

Так.

Ні.

- Чи подобаються бенгальські вогні?

Так.

Ні.

-Чи можна назвати звичайну хлопавку піротехнічним засобом?

Так.

Ні.

- Кому на вашу думку можна

користуватися ними?

Дорослим.

Дітям.

Всим.

-Де та як потрібно зберігати

піротехніку?

В шафі.

Під ліжком.

В підсобному приміщенні.

-Які правила вибору ?

Щоб була гарна зовні.

Щоб була яскрава.

Без дефектів.

-Де та коли можна пускати салюти, зривати петарди?

Будь-де.

У дворі.

Подалі від житла

-Чи маєте ви відповіді на всі ці питання?

Так.

Ні.

-Чи завжди це безпечно?

Так.

Ні.

Вихователь: Прошу підрахувати

отримані бали та визначитись, чи

достатні ваші знання про використання

піротехнічних засобів.

Перегляд презентації

«Піротехнічні засоби: розвага чи небезпека»

Пропоную сьогодні поговорити і спробувати вияснити, що таке

піротехнічні засоби: розвага чи небезпека?

Для цього прошу розділитися на дві групи та кожній скласти

асоціативний кущ , одна група вкаже позитив від цієї розваги, інша –

негатив.

(Учні працюють в групах за двома столами, презентують свої

роботи, доводять правильність своїх думок.)

Вихователь: Як правильно вибирати та використовувати

піротехнічні вироби?

Незалежно від того, в якій країні виготовлено піротехніку, вона не

може бути абсолютно безпечною. Тому, обов’язково треба навчитися

правильно з нею поводитися. Всі неприємні, а часто і нещасні випадки, які

трапляються з-за піротехнічних виробів - результат неправильного та

необережного поводження з ними, порушення елементарних вимог безпеки

або використання не за призначенням. Щоб з вами не трапилося лиха, візьміть

за правило серйозно та чітко дотримуватися інструкцій, якими повинні бути

забезпечені всі піротехнічні іграшки. Тільки тоді поводження з піротехнікою

буде в радість і не принесе шкоди.

Ви вирішили провести свято з феєрверком? З чого ж розпочати? Звичайно ж з

вибору та придбання піротехнічного виробу. Не намагайтеся самостійно

виготовити феєрверк у домашніх умовах. Це дуже небезпечне заняття, не

варте того ризику, на який ви наражаєтесь.

Не бажано покупати піротехнічні

вироби з рук, на базарі. Пам'ятайте, що

дешево не означає якісне, тим більше,

коли це стосується вашої небезпеки та

здоров'я.

Користуйтеся краще готовими

вироб

ами промислового виробництва.

У продажі їх немало. Торгівля гарантує

Вам продаж якісного товару, який

пройшов необхідні випробування та має

відповідний сертифікат якості (не

соромтеся запитати у продавця

сертифікат!). І все ж, купуючи

піротехнічні іграшки, будьте уважні та

прискіпливі, вибираючи їх. Всі вироби

повинні мати докладні інструкції, це більш важливо, якщо ви зустрічаєте

незнайомий виріб. Не отримавши інструкції або кваліфікованої консультації,

від покупки краще відмовитись.

Якщо ваше знайомство з піротехнікою тільки починається,

не поспішайте купувати великих та не дуже зрозумілих виробів - вони

можуть принести неприємні сюрпризи. Краще перейти до них, маючи досвід

поводження з піротехнікою. Вибираючи піротехнічні іграшки, зверніть

увагу на їх зовнішній вигляд.

Забороняється використовувати вироби, які

мають наявні дефекти: зіпсовані, підмочені

тріщинами та іншими пошкодженнями корпусу

або гніту.

Продаж піротехнічних засобів має певні обмеження (зокрема, за віком

покупця). Купувати піротехнічні вироби мають право виключно дорослі, діти

можуть користуватися ними тільки під наглядом батьків (дорослих).

Виконуючи підготовку феєрверку разом з

дорослими, ви тим самим навчитесь

необхідним правилам безпеки та

захиститесь від легковажних витівок з

піротехнікою.

Учень І.

Після придбання піротехнічного засобу, необхідно завчасно вибрати

місце для феєрверка. В ідеальному випадку, це повинен бути великий

відкритий майданчик - двір, сквер або поляна - вільні від дерев та будівель.

Необхідно уважно оглянути вибране місце: чи немає по сусідству (в

радіусі 50 метрів) пожежо небезпечних об'єктів, дитячих садочків з добовим

режимом роботи, лікарень, автомобільних стоянок, дерев'яних сараїв,

гаражів тощо. Якщо феєрверк проводиться за містом, поблизу не повинно

бути опалого листя та хвої, сухої трави або сіна, того, що може призвести до

загоряння від випадкових іскор.

Учень 2.

Потрібно заздалегідь обміркувати, де будуть знаходитися глядачі.

Їм необхідно забезпечити хороший огляд та безпеку, а для цього розташуйте

їх на відстані 20-25 метрів від пускового майданчика, обов'язково

з навітряної сторони, щоб вітер не зносив на глядачів дим та неспалені

частини виробів. Стоячи осторонь, не тільки безпечно, але і зручно

спостерігати за феєрверком: не потрібно високо закидати голову та шукати

очами ракету, що улетіла.

Необхідно пам'ятати, що

після 23.00, запускаючи феєрверки

та застосовуючи хлопавки, ви

можете увійти в конфлікт із

Законом, заподіявши незручності

для оточуючих людей. Від розміру

майданчика залежить, яку

піротехніку зможна застосовувати. Якщо місце задовольняє усім

переліченим вимогам, ви сміливо можете купувати будь-які вироби, які є у

продажу. Але, якщо ваш двір, наприклад малий та незручний, ви зможете

використовувати лише обмежений асортимент іграшок, в основному

наземної дії: петарди, хлопавки, вогняні дзиґи, колеса, але ні в якому разі не

запускати вироби, що летять догори (ракети, метелики тощо). Використання

їх поруч з житловими будинками та іншими будівлями категорично

заборонено: вони можуть потрапити у вікно або кватирку, залетіти на

горище або кришу та стати причиною пожежі. Краще відійти від будинку та

знайти більш придатне місце.

Учень3.

Не намагайтеся випробувати долю, запускаючи феєрверки у

вітряну погоду. За таких умов, «зірочки» мають властивості відхилятися у

сторону на значну відстань, а палаючі елементи можуть опинитися на

ближніх будівлях та деревах.

Використовуючи піротехнічні вироби, ви повинні пам'ятати, що

горючі речовини та порох, які входять до їх складу - дуже небезпечні.

При необережному поводженні з ними або неправильному зберіганні, вони

легко розгоряються, що призводить до пожежі.

Вихователь: Пропоную скласти правила використання піротехнічних

засобів.

не можна використовувати піротехніку дітям без присутності

дорослих

не можна носити піротехнічні іграшки у кишенях;

не можна спалювати їх у багатті;

не можна розбирати вироби та піддавати їх механіч

ним впливам;

не можна працювати з піротехнічними виробами у нетверезому

стані;

не палити, працюючи з піротехнікою;

зберігайте піротехнічні вироби у недоступному для дітей місці;

не допускайте відкритого вогню в приміщенні, де зберігаються

вироби;

зберігайте їх на значній відстані від нагрівальних приладів;

пам'ятайте, що піротехнічні вироби бояться вологи - це може

позначитись на їх роботі;

якщо піротехнічні вироби відсиріли, не сушить їх на батареях

опалення або печах;

не використовуйте піротехнічні вироби для бешкетування,

застосовуйте їх тільки за призначенням.

Вихователь: Зараз пропоную послухати поради працівника Знам’янського

відділення МЧС, Данильченка С. В.

Розпочинаючи роботу з будь-якими піротехнічними виробами лише в

присутності дорослих, уважно ознайомтеся з їх інструкціями та зверніть

особливу увагу на вказані для вас зони безпеки. Не нахиляйтеся над

спусковими приладами під час запуску висотних феєрверків. Запалювання

гнітів здійснювати на відстані витягнутих рук. Якщо перший запуск

піротехнічного виробу був невдалим (виріб відсирів, був пошкоджений, не

спрацював тощо) заборонено

під

ход

ити

до

ньо

го,

бра

ти

руками, повторювати спроби запуску.

При спрацюванні феєрверка

можуть виникнути різні фактори, які

несуть у себе потенційну небезпеку для оточуючих. Знання цих факторів

дозволить значно підвищити безпеку користувачів та оточуючих при

виникненні умов, що не передбачені в інструкціях:

полум'я або високотемпературний струмінь продуктів згоряння:

цей фактор характерний для фонтанів та феєрверків, що рухаються за рахунок

реактивної тяги: ракети тощо. Небезпека - у можливості спалаху

легкозаймистих речовин, що знаходяться поблизу з феєрверком

елементи виробів, що горять (піротехнічні таблетки, іскри,

шлаки): ця небезпека виникає при роботі "римських свічок", салютів та

інших виробів, ефект від яких досягається розкиданням на висоті

яскравихрізнокольорових зірочок. Час горіння зірочок підбирається

конструкторами таким чином, щоб вони встигли згоріти раніше, ніж

досягнуть поверхні землі. Тому, якщо, наприклад, розташувати "римську

свічку" або салют не вертикально, а під кутом, то зірочки можуть впасти на

землю. При спрацюванні висотних салютів інколи має місце падіння зірочок.

Звично це є наслідком або недоліком конструкції пускової мортири чи

зміною властивостей піротехнічного складу при тривалому або

неправильному зберіганні виробів . У неякісних бенгальських свічок інколи

відвалюються розжарені шлаки. В домашніх умовах це вкрай небезпечно.

Тому, краще випробувати свічки один раз у безпечних умовах, в якості яких

ви не упевнені. Однак, існують спеціальні види феєрверків, які розкидають

іскри й зірочки у поверхні землі в усі сторони. Ці феєрверки дозволяється

застосовувати тільки на воді. Видовище, яке вони створюють, надзвичайно

ефектно;

вироби чи його елементи, які рухаються за рахунок початкової

швидкості викидання або під дією реактивної сили: небезпека полягає у

травмуванні глядачів чи нанесення матеріального збитку при зіткненні з

виробом чи його елементами. Для забезпечення безпеки, запуск феєрверків,

ракет, куль тощо здійснюється вертикально догори поодалік від різних

будівель. Конструкція феєрверку не повинна мати гострих кінців і ребер,

повинна наділяться захисними ковпачками чи наконечниками. Корпуси

феєрверків від маленьких петард до самих великих куль виготовляють з

паперу чи застосовують пластмасові деталі, які легко руйнуються. Такі деталі

швидко втрачають швидкість і навіть, падаючи з великої висоти, не

зможуть нанести шкоди. Для великих ракет окрему небезпеку становить

падіння дерев'яної рейки-стабілізатора. Такі ракети дозволяється

застосовувати тільки на достатній відстані від глядачів;

склад продуктів згоряння: піротехнічні вироби є

багатокомпонентними сумішами, які можуть утворювати при згорянні

шкідливі (у великій кількості) для здоров'я речовини. У зв'язку з цим, їх

дозволяється застосовуватися тільки на відкритому повітрі;

звуковий тиск: дуже велика гучність при вибуху феєрверків може

визвати у багатьох глядачів відчуття дискомфорту чи травмувати слуховий

апарат. Із збільшенням відстані гучність швидко падає. За межами

небезпечної зони гучність звуку не повинна перевішувати дозволеної норми -

140 децибел. Обмеження з гучності актуальні для петард та інших розривних

зарядів. У безпосередній близькості від пускових мортир великого калібру

звуковий тиск може

травмувати незахищені барабанні

перетинки.

Вихователь: Дякуємо за вагомі поради.

Вважаю, що всі присутні їх почули та

зрозуміли. То ж маємо надіющо такі

бажані свята пройдуть і

Департамент освіти і науки Кіровоградської обласної

державної адміністрації

Знам’янська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів

ВЕЧОРИ НА ХУТОРІ

ПОБЛИЗУ… конкурсно-розважальна програма

Оношенко Катерина Василівна

вихователь, спеціаліст

кваліфікаційної категорії

Свириденко Наталія Миколаївна,

вихователь, спеціаліст вищої

кваліфікаційної категорії

м. Знам’янка

2014

Ведуча: Початок зими… Перший сніг, перший морозець. Грудень

наповнений радісним очікуванням та якоюсь таємничістю…

Наближується час чарування, а також час традиційних розваг молоді –

розваг сповнених чарами первозданної поезії нашого народу.

Пам’ятаєте? День минув… Зимова, ясна ніч настала. Глянули зірки.

Місяць велично виплив на небо посвітити добрим людям та всьому світові,

щоб усім було весело. Морозило дужче, як зранку: але зате так було тихо,

що рипіння морозу під чоботом чути було за півверсти. Ще ні одна юрба

парубків не з'являлась під вікнами хат; тільки місяць зазирав до них

крадькома, ніби викликаючи дівчат, що прибиралися та чепурилися, хутчій

вибігати на рипучий сніг. Аж ось з димаря одної хати клубами посунув

дим і пішов хмарою по небу, і разом з димом вилетіла відьма верхи на

мітлі.

Впізнали? Звичайно ж , «Вечори…» І хто сьогодні говорить, що

загубився задор та веселий дух нашого народу? Ні! І сьогодні ми вам це

доведемо!

Пісня Оксани.

Оксана:"І чого людям надумалось розславляти,

нібито я гарна?"

"Брешуть люди, я зовсім не гарна".

"Хіба чорні брови та очі мої такі гарні, що вже

подібних до них немає й на світі? Яка тут краса в

цьому кирпатенькому носі? і в щоках? і в губах? ніби гарні мої чорні коси?

Ух! їх можна злякатися увечері: вони, як довгі гадюки, переплелись та

обвились круг моєї голови. Я бачу тепер, що я зовсім не гарна. Ні, гарна я!

Ой, яка гарна! Диво!»

Пісня Вакули

Вакула: "Чарівна дівкаі вихваляється вона мало! З годину стоїть,

видивляючись у дзеркало, і не надивиться, та ще й хвалить себе вголос!"

Оксана: "Чого ти прийшов сюди? Хіба хочеться, щоб випровадила за

двері лопатою? Ви всі майстри під'їжджати до нас. Вмить пронюхаєте,

коли батьків нема дома. О! я знаю вас! Що, скриня моя готова?"

Вакула: "Буде готова, моє серденько, після свят буде готова. Коли б

ти знала, скільки попрацював я коло неї: дві ночі не виходив з кузні; зате в

жодної попівни не буде такої скрині. Не сердься ж на мене! Дозволь хоч

поговорити, хоч подивитись на тебе!"

"Сідай",

"Чарівна, люба Оксано, дозволь поцілувати тебе!"

"Чого тобі ще хочеться? Йому як мед, то й ложку! Геть від мене, геть

мене забруднив сажею

Вакула - в зал:

"Не любить вона мене, а я її так люблю, як ні один чоловік на світі не

любив і ніколи не любитиме".

«Оксана, виходь за мене!»

Оксана: «Ще чого!Ти ж всього-на-всього – коваль… А що ти ще

вмієш?»

Вакула: «Для тебе – все!!!»

Стукіт у двері. На порозі – дівчата та хлопці.

- Вакула! І ти тут?

Вакула: Не любить мене Оксана і заміж за мене не хоче. Каже,що я

нічого не вмію. А сама – що вміє?»

Хлопці: А ти доведи їй, а ми – допоможемо!

Оксана: Ну, що? Тоді – змагання?Дівчата, ви зі мною?

Шумлять

Вакула: Кажи. Що робити?

Оксана: А борщ зварите?

Вакула: "Вона глузує з мене. їй я такий же дорогий, як переіржавіла

підкова. Та коли так, то не діжде ж принаймні насміятися з мене. До матері

хіба що звернутися?»

Ведуча: Мати коваля Вакули мала не більше як сорок літ. Вона була

ні гарна, ні погана з себе. Важко й бути гарною в такі роки. Однак вона

вміла так причаровувати до себе найстатечніших козаків, що до неї

вчащали і голова, і дяк Йосип Никифорович (звісно, коли дячихи не було

дома), і козак Корній Чуб, і козак Касян Свербигуз. І, на похвалу їй слід

сказати, вона так уміло обходилася з ними, що жодному з них і на думку

не спадало, що в нього є суперник.

А ще казали по селі (і це не безпідставно), що була Солоха

справжнісінькою відьмою

.

Звучить українська пісня.

Солоха: А хто мене тут згадував?

Вакула: Мамо, каже Оксана. що не вміємо ми нічого з хлопцями

робити по господарству!

Солоха: Як це невмієш? Я ж тебе вчила? Пам’ятаєш, коли тогорічний

сніг шукали?

Вакула:А зваримо борщ і не гірший за ваш!

КОНКУРС І

З зав’язаними очима вибрати овочі потрібні

для борщу

(картопля,цибуля, морква, капустина,

яблука,апельсини…)

Ведуча: Раптом, з іншого боку, з'явилася цяточка, побільшала, почала

розтягатись і вже то була не цяточка… чорт підкрадався потихеньку до

місяця і вже простягнув був руку, щоб схопити його; та враз смикнув її

назад, ніби обпікшись, посмоктав пальці, подригав ногою й забіг з другого

боку, і знову відскочив та відсмикнув руку. Але ж, незважаючи на невдачі,

хитрий чорт не покинув своїх витівок. Підбігши, раптом схопив він обома

руками місяць, кривляючись та дмухаючи, перекидав його з руки в руку як

мужик, що дістав голими руками жарину для своєї люльки; нарешті

поквапно сховав до кишені, і, начебто нічого й не було, побіг далі.

Солоха: Е, стій, рогатий! Куди місяць поніс? Бачиш темно стало?

Чорт: О, добого вечора вам, дрожайшая Солохо! Цілую ваші ручки!

Так. Це ж, я для вас, дрожайшая Солоха!

Солоха: Вертай назад! Ми тут якраз сина мого одружити

намагаємося! Борщі варимо,змагаємося…

Чорт: Змагаєтеся? То я допоможу! Так голову заморочу – самі себе не

впізнаєте! Ну, хто спритніший?

Конкурс ІІ

з кульками(прив’язати до ноги, хто перший роздавить кульку і складе

прислів’я з окремих слів)

Прислів’я для конкуру з кульками:

Хто людей питає, той багатознає,

Людина без друзів – як пташка без крил,

Не той друг, хто медом маже, а той, хто

правду каже,

Яка хата – такий тин, якийбатько – такийсин,

Хочешїстикалачі – не сиди на печі,

Не знаючи броду, не лізьу воду,

Взявся за гуж – не кажи, що не дуж,

Новихдрузів май, а старих не забувай,

На чужому горіщастя не збудуєш,

Під лежачий камінь вода не тече.

Солоха: Ох, допоміг, рогатий! А місяць - поверни!(витягує з карману

люстерко)

Чорт: А що це у вас, дрожайшая Солоха? ейвон? Мері кей?оріфлейм?

Солоха: Та цур тебе? Ти бачиш, нечисть, слів нахапався…

Чорт: А що ж! А вони знають потрібні слова?

КОНКУРС ІІІ: «А чи знаєте ви?»

Дайте правильні відповіді на запитання

Завдання для хлопців:

1. При затягання нитки в голку, що повинно бути нерухомо: голка або

нитка? (Голка)

2. Що таке мелірування? (Фарбування окремих прядок волосся)

3. Чи кладуть дріжджі в пісочне тісто? (Ні)

4. Для чого жінці може знадобитися ацетон? (Для змивання лаку з

нігтів)

5. Чи потрібно змивати фарбу для волосся після їх фарбування? (Так)

6. Як називається невелика сумочка, в якій зберігаються предмети,

необхідні для макіяжу? (Косметичка)

Завдання для дівчат:

1. Інструмент називається «викрутка» чи «вкрутка»?

2. Що таке «киянка»?

3. З чого збирається вудка?

4. Що «гоняють» хокеїсти?

5. «Пенальті» - це звідки?

6. Яку рибу мріє піймати кожен рибалка?

Вакула: Та ну вас, мамо, разом з вашим

другом!

Солоха: А чим це тобі мій друг не до

вподоби?

Ведуча: Вакула, Оксано, адже у вас друзі - кращі!Давайте доведемо!

КОНКУРС ІV «Справжні друзі»

Беруть участь 4 пари. Обійняти друг друга так, щоб вільною була ліва

рука одного і права рука другого. А поті треба якнайшвидше:

1 парі – вирізати круг з паперу;

2 парі – зав’язати бант;

3 парі – замкнути стержень у кулькову ручку;

4 парі – розгорнути цукерку.

Солоха: От бачиш, рогатий, які друзі в

мого Вакули! І Оксана не може не покохати

такого парубка!

Чорт: Так, і кухарі, і господарі, і друзі

справжні! А ще б були швидкі та розумні…

Вакула: Що ти маєш на увазі?

Чорт: А ось що!

КОНКУРС V

Ведуча: А ми зараз всім доведемо, що наші хлопці та дівчата і

розумні, і гарні, і швидкі…

( за 90 секунд відгадати слово і скласти його з літер закріплених на

животі та спині учасників)

1 команда (е-о, н-є, г-в, а-р)

1. Ім’я персонажу, який співав «Я играю на гармошке...»(Гена)

2. По ній тече кров (вена)

3. На неї взувають чобіт (нога)

4. Це – він, а це - … (вона)

5. Він охороняє зайців, лисичок та ін.. в лісі (єгер)

6. Різнокольорова валюта (євро)

2 команда (к-н, і-а, с-ш, а-о)

1. Суха трава, їдло для тварин. (сіно)

2. Місце в кінотеатрі, де продають

квитки (каса)

3. Багаж, який несемо в руках (ноша)

4. Страва з вводи та крупи (каша)

5. Яка зачіска робить дівчину

гарною?(коса)

6. Шафа, заглиблена в стіні? (ніша)

Ведуча: Передсвяткові дні…Голосніше й голосніше лунали на

вулицях пісні та крики. Юрби народу побільшали ще тому, що чимало

прийшло з сусідніх сіл. Парубки жартували й казилися досхочу. І,

звичайно, лунали веселі українські пісні.

ПІСНЯ «Як у нас на Україні»

КОНКУРС VІ

Оксана: Хлопці! А калиту кусати будете?

Хлопці: А, будемо!

(Входить «пан Калитинський» з калитою і квачем)

— Я, пан Калитинський, прошу пана Коцюбинського калиту кусати!

(дві команди: верхи нарогачі їдуть і кусають калиту – яка команда

швидше з’їсть)

— Добрий вечір, пане Калитинський!

— Доброго здоров'я, пане

Коцюбинський!

— Куди ідете?

— Іду калиту кусати.

— А я буду по писку писати!

— А я вкушу!

— А я впишу!

(Коцюбинський намагається не сміятися і вкусити. Підходять інші.

Яка команда швидше з’їсть калиту).

КОНКУРС VІІ – ПРОДОВЖИ

ПРИСЛІВ’Я

1. Або пан ...(або пропав)

2.Слово не горобець…(вилетить не

спіймаєш)

3. Взявся за гуж ( не кажи, що не дуж)

4. Вовків боятися …(в ліс не ходити )

5.Голодній курці …(просо на думці )

6 Ждали, ждали (та й жданики поїли)

7.Дареному коневі …(в зуби не заглядають)

8.Хочеш їсти калачі, …(не сиди на печі

VIII КОНКУРС - ВЛУЧИ СНІЖКОЮ.

ІХ КОНКУРС : ЛАНЦЮЖОК.

Х КОНКУРС: ХТО ЗАЙВИЙ. (із скакалкою)

ХІ КОНКУРС: ПЕРЕДАЙ М’ЯЧ ( під музику, у кого залишився

м’яч – розповідає вірш.)

ХОРОВОД ( навколо ялинки)

Оксана: "Ой! Які ж ви веселі та

спритні!І ти, Вакула…

Вакула: "Ось тільки я тобі не приніс

черевики!ті самі, що носить цариця".

Оксана: "Ні! ні, мені не треба

черевиків!"

Оксана:"Я й без черевиків..."

Ведуча: Коваль підійшов ближче, взяв її за руку; красуня й очі

опустила.Ось так і закінчується ця пригода, яка відбулася… та яка різниця,

де вона відбувалася! Головне,що все закінчилося добре і всі залишилися

задоволені та при гарному настрої.Попереду – веселе та чарівне свято –

Новий рік!

Рік Новий - казковий час!

Хай здивує щастям Вас

рік добра і рік кохання.

Тож приймайте привітання:

Будьте добрі та здорові,

Побажаємо любові,

Світла й радощів багато,

Щоб життя було, як свято!

З Новим роком, добрі люди!

Сподіваюсь, з вами буде

Запашна, смачна хлібина,

Щастям сповнена година,

Сіль жадана на столі,

Лад і спокій на землі.

З Новим роком, добрі люди!

І нехай у вас не буде

Горя, смутку і біди.

Ну, а поруч щоб завжди

Крокувала доброта,

Найдорожча і свята.

А свята колядка на Різдво Христове

Хай додасть вам Віри, Надії й Любові.

Різдвяних свят приємних,

Щоб сміх звучав в оселях

Світились очі щастям, Всі дні були веселі!

Департамент освіти і науки

Кіровоградської обласної державної адміністрації

Знам’янська спеціальна загальноосвітня

школа-інтернат I-III ступенів.

Від серця до

серця

Свято української пісні.

ОношенкоК.В вихователь,

спеціаліст вищої

кваліфікаційної

категорії

м.Знам’янка

2014

Мета заходу: Поглибити знання учнів про пісні народні і

літературного походження . Віднайти історію створення пісні та її

авторів. Розширити знання учнів про українські пісні та її виконавців.

. Сприяти розвитку у підростаючого покоління здібностей сприймати

прекрасні скарби, створені художнім генієм українського народу,

прилучати юнацтво до світу краси; виховувати любов і повагу до

України ,відчуття прекрасного. Формувати вміння аналізувати явища культури, правильний

естетичний смак.

Виховувати любов і пошану до української пісні , рідної землі ,батьків,

Обладнання. Святково прибрана зала у стилі української

світлиці з витворами народного мистецтва, флешносій, мультимедійна

дошка.

Гасло заходу

Покажіть мені народ ,у якого було б більше

пісень. Наша Україна дзвенить піснями.

М.Гоголь

Хід свята

Вихователь:

Шановні друзі, гості нашого свята! Сьогодні ми зібралися з вами , щоб

поговорити про її величність – Пісню. Відомий югославський учений

А. Люкшич зазначав , що українська поезія найбагатша і

найкрасивіша у Європі .А якщо до такої поезії додати музику , то

народжується пісня ,яка дзвенить , зачаровує ,бентежить. Бо

українська пісня – це душа народу.

Ведуча 1:

І це дійсно так. Співаючи, ми плачемо і радіємо ,заспокоюємося і

нервуємо ,сподіваємося , нарешті, що нашій багатостраждальній

країні буде щастя .

З народного напившись джерела,

Як із Дніпра бере веселка воду,

О, рідна пісне, знову ти прийшла

До матері й до батька — до народу!

О, пісне! Від народу кров і плоть

Ти узяла, щоб лиш йому служити,

Тебе ніхто не може побороть,

Бо вільний дух твій правдою повитий.

Слов'янської пісні окраса,

Земля солов'їна Тараса,

Слов'янської пісні перлина,

Співуча моя Україна.

Впади ж їй на трепетні груди,

Вдихни її силу цілющу,

На пісню заждалися люди,

Гаї і діброва, і пущі.

Тополя бринітиме стиха.

Береза шумітиме пишна.

І дуб забасить.

Солов'їха cвітанок стрічатиме ніжно.

Озвуться бандурами ріки

І море у сурми заграє,

І люди підуть яснолиці

Оновленим краєм-розмаєм.

Ти бачиш, товаришу-брате,

Мого народу буяння?

Яке у нас серце багате

На пісню, на труд, на кохання!

Співайте, нащадки Тараса,

Прославте і дружбу, і згоду!

Вселюдської думи окраса —

Пісні українського роду.

Заспіваймо разом,

Заспіваймо щиро,

Щоб у нашій хаті

Було щастя з миром!

Вихователь:

Пісня... Хто не був зачарований нею! Це душа народу, це безмежне

поле, засіяне зерном історії і заквітчане людськими надіями, це любов

до Вітчизни і ненависть до її ворогів. Вона пахне весняними дощами,

синіми льонами, запашними чорнобривцями, материнськими

теплими долонями. Українська пісня — яке ж це диво! Невіддільна

від життя, як квіти біля чепурної хати, як зорі на небі.

Задушевна, милозвучна, проста, як усе геніальне, вона полонить серце

слухачів. Через усі поневіряння проносить вона свої чари, свою

нев'янучу молодість.

1-й ведучий. Сьогодні в цьому залі зібралися ті, кому не байдужа

українська пісня .

(Звернення до залу).

—Що для вас значить українська пісня?

Так, справді, українська пісня — це наше життя, наша наснага,

завдяки їй ми маємо можливість виховувати підростаюче покоління

на добрих українських традиціях.

Українська пісня живе з давніх часів, живе, переживаючи цілі

покоління. Добрі люди кажуть, що українець співає цілий рік і цілий

вік. Так нам від Бога дано, про що йдеться в легенді.

...Якось Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами.

Французи вибрали елегантність і красу, угорці – любов до

господарювання, німці – дисципліну і порядок, точність і

пунктуальність, діти Росії – владність, Польщі – здатність до

торгівлі. Італійці одержали хист до музики... Обдарувавши всіх,

Господь Бог підвівся з трону і раптом побачив у куточку дівчину.

Вона була одягнена

у вишивану сорочку, руса коса переплетена синьою стрічкою, а на

голові

багряний вінок з калини.

– Ти чого плачеш? – запитав Господь?

– Я – Україна, а плачу, бо стогне земля моя від пролитої крові, від

пожеж. Сини мої на чужині, на чужій роботі. Вороги знущаються

з удів та сиріт, у своїй хаті немає правди й волі.

– Чого ж ти не підійшла до мене раніше? Я всі таланти уже

роздав. Як же зарадити твоєму горю?

Дівчина вже хотіла йти, та Господь Бог, піднявши правицю,

зупинив її.

– Є у мене неоціненний скарб, який уславить тебе і твій народ на

увесь світ. Це – пісня. Узяла дівчина-Україна дарунок і міцно

притиснула до серця. Поклонилася низенько Всевишньому і з

ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ.

З того часу український народ знаходить собі втіху і в горі, і в

радощах у пісні.

Ведуча 2 Є скарби, які заховані в землі, а є такі, що розташовані на

поверхні і передаються з покоління в покоління. До таких скарбів

належить пам'ять роду, моральні і духовні цінності. Найдорожчий

серед них для українців – пісня!

Українська пісня… Вона є однією із святинь нашого народу, його

найціннішим духовним скарбом, гордістю і красою, геніальною

поетичною біографією. З давніх-давен уславилася Україна піснями,

які дбайливо, як найдорожча реліквія, передавалася від покоління до

покоління.

Ведуча 1

Сьогодні на нашому святі зібралися люди, які люблять, шанують і

бережуть українську пісню. Люди, у яких пісня живе в серцях, душах,

сім’ях, великих і малих родинах.

Отже, сьогодні у нас незвичайне свято, а свято української пісні! Ми

його назвали

Пісенний вернісаж

«ВІД СЕРЦЯ ДО СЕРЦЯ»

Від серця до серця, із роду до роду,

лине пісня українська, пісня нашого народу,

Від серця до серця з родини в родину

Народная пісня Вкраїною лине! «Про українську пісню»

Століттями складалися пісні –

Пісні народні – жартівливі і серйозні.

Вони єднали в мирі й на війні,

Звучали на весіллі і в поході.

Що ж сталося? Чому в наш час не так?

Невже нам жити важче, аніж предкам?

Чому ж пісні сьогодні в селах не звучать

Про козаків, про чорнобривці, чорну редьку?

Згадаємо ж давайте у цю мить.

Що українці – це народ співучий –

Ніщо не може нашу пісню зупинить,

Наповним піснею наш край квітучий!

Ведучий 2. Торкаючись народної пісні, ми входимо в безмежний світ

мрій, сподівань, прагнень людини, поринаємо у нелегку історію

України, у традиції, обряди наших предків.

Ведучий 2. Коли людина вперше в житті стикається з піснею? Та ,

звичайно, ще на руках у матері, слухаючи колискову.

Ведуча 1.

Співала мені над колискою мати,

Та ні, не могла мою долю вгадати.

В однім лиш помилки вона не зробила, —

Що буду багата , що матиму крила.

Хіба я не сильна , хіба не багата —

У милій Вкраїні я пташка крилата.

Бринить колискова, дзвенить колискова —

То тиха й задумлива мамина мова.

(Звучить колискова пісня)

Вихователь:

Материнське серце здатне перейматися болем дитини на відстані,

журитися долею своїх дітей усе життя. Якби могла, сонечко

прихилила б. Діти, кажіть своїм батькам ласкаві слова щоднини та

щогодини. У народі кажуть: «Болить у дитини пальчик, а в матері —

серце».

Ведучий 1.

Мамо, мамо! Горлиця, як ти, сива, Проліта крізь літа,

Давнім спомином щаслива.

Чуєш, мамо? Більшого немає дива,

За пісні, що ти дала, як папороть цвіла.

(Звучить пісня «Черешня»)

Вихователь:

Нелегка доля у нашої пісні. У всі часи пісня була частиною

людського життя.

Царський уряд забороняв кобзарям співати. Боролися з кобзарями і в

XXст. За наказом Сталіна у Харкові зібрали всіх українських кобзарів.

Сліпим музикантам казали, що вони мають взяти участь у першому в

Україні з’їзді кобзарів. А потім вивезли їх за місто і там розстріляли.

Так нищили душу нашого народу.

. Виходять учні : На українських костюмах дівчаток написи:

«Українська пісня, «Родинно-побутова пісня», «Соціально-

побутова пісня», «Епічна пісня», «Родинно-обрядова, пісня»,

«Календарно-обрядова пісня», «Коломийки».

Вихователь:

Українська пісня. Однією з найважливіших й найбагатших частин

художньої культури українського народу є його усна словесна

творчість. Скільки прекрасних перлин, багатих, цікавих за змістом,

яскравих за мистецькою формою має вона! Та найбільшою окрасою є

народні ліричні пісні.

(Звучить лірична мелодія, на фоні якої — розповідь дітей про

пісню.)

«Родинно-побутова пісня».

У родинно-побутових піснях відтворено всі важливі вияви сімейного

життя. Різновидами родинно-побутових пісень є колискові,

танцювальні, жартівливі. Особливо численні пісні про кохання.

Вітер віє на долину,

Колише билину.

Рід до роду листи пише

Та й на Україну.

«Соціально-побутова пісня».

Соціально-побутові пісні відтворюють життя в усіх його виявах,

зокрема стосунки між людьми різних прошарків суспільства. Сюди

належать пісні козацькі, про кріпацтво, чумацькі, рекрутські,

солдатські, бурлацькі, стрілецькі:

Гей, ви, хлопці, добрі молодці!

Гей, не журіться, —

Посідлайте коні воронії,

Гей, гей, садовіться.

«Епічна пісня».

До епічних пісень належать думи, історичні пісні, пісні-хроніки,

балади:

Ой, та зажурилися стрільці січовії,

Як Збруч-річку переходили.

Що стільки народу

Впало за свободу,

Встояти не було сили.

«Родинно-обрядова пісня».

У родинно-обрядових піснях оспівується добробут молодої родини,

стосунки між батьками та дітьми:

На заручини-вечір

Соловейко щебече,

А зозуленька кує,

Нехай матінка чує,

З ким дочку заручає.

«Календарно-обрядова пісня».

Календарно-обрядові пісні — найдавніші серед народних пісень.

Вони виникли ще у первісному суспільстві. Більшість обрядових

пісень пов'язані з працею людей коло землі:

Щедрик, щедрик, щедрівочка,

Прилетіла ластівочка.

Стала собі щебетати,

Господаря викликати:

Вийди, вийди, господарю,

Подивися на кошару,

Там овечки покотились,

А ягнички народились.

В тебе товар весь хороший,

Будеш мати мірку грошей.

«Коломийки».

Про походження слова «коломийка» є різні думки. Одні вчені

вважають, що воно пішло від назви міста Коломия, де коломийки

нібито вперше почали складатися. Інші виводять його від слова

«коло», бо під час танцю учасники рухаються по колу, а коломийки

виникли як приспівки до танцю:

Коломийки заспівати, коломийки грати,

Але ж бо то коломийки добре танцювати.

Коротенькі та прості за будовою коломийки відтворювали різні події з

життя людей. Цей вид пісень поширений в західних областях України.

(Пісня-танок «Коломийка»)

Ведучий 2.

Радійте, співайте пісні голосні,

Квітками заквітчуйте чола ясні,

Ридайте та смійтесь в сльозах...

Ведучий 1.

Хотіла б я піснею стати

У цю хвилину ясну,

Щоб вільно по світу літати,

Щоб вітер розносив луну,

Щоб геть аж під яснії зорі

Полинути словом дзвінким,

Упасти на хвилі прозорі,

Буяти над морем хибким...

Лунали б тоді мої мрії

І щастя моє таємне,

Ясніше, ніж зорі яснії,

Гучніше, ніж море гучне.

Вихователь:

На жаль, ми мало замислюємось над тим, що спонукало поета

написати рядки вірша ,чи композитора покласти їх на ноти, чи це були

довгі роздуми, чи спалах думки, емоцій, переживань. До вашої уваги

хочу запропонувати інформаційні блискавки, на мій погляд, дуже

цікаві.

Коли поет Микола Сингаївський, будучі в Парижі зі

студентами, був здивований коли побачив на клумбі , у самому серці

Франції такі рідні, такі знайомі йому квіти – “Чорнобривці”. Вони

нагадали йому про хату на житомирщині і маму, яка сидить в квітучих

чорнобривцях. Одразу по приїзду додому сама пособі й народилася ця

пісня. За словами автора , пісня мала понад 10 варіантів . Музику до

слів написав композитор Володимир Верменич . Першим виконавцем

у 1960 році став Костянтин Огнєвий . Серед інших виконавців можемо

назвати Дмитра Гнатюка , Еріку,Віктора Павліка ,Віталія

Козловського , Таїсію Повалій.

Звучить пісня: «Чорнобривці» сл. М. Сингаївського муз. В.

Верменича, у виконанні учениці 10 класу .

Ведучий 2

Пісню, про яку зараз піде мова, багато хто й досі вважає

народною. Вірші поета Миколая Юрійчука майже рік лежали у столі

сільського буковинського композитора Василя Михайлюка. Вірші

Михайлюку подобалися, та музика все якось не народжувалася.

Тільки через рік з’явилася пісня “Черемшина”. ЇЇ прем’єра відбулася

1965 року, на концерті з нагоди приєднання Буковини. Саме там

вперше її почув відомий український артист Дмитро Гнатюк. Який і

прославив “Черемшину” на всю Україну. А у 1997 році перший

український космонавт Леонід Кадинюк взяв запис “Черемшини” із

собою на орбіту , там вона надихала його на працю і дарувала надію

на повернення додому. Цю пісню у різні часи виконували Софія

Ротару ,Квітка Цісик , Таїсія Повалій.

Сьогодні ця пісня прозвучить у виконанні учня нашої школи.

Вихователь:

Кожна пісня – це поетичний і музичний шедевр, що виховував цілі

покоління, формував естетичний смак. На піснях ми вчимося, на

піснях світ пізнє нас.

Талановиті українські композитори та поети писали про Україну і для

України. Серед них – Ігор Поклад, Ігор Шамо, Олександр Білаш,

Платон Майборода, Володимир Івасюк, Ігор Білозір, Микола

Мозговий.

Українські поети Михайло Ткач, Дмитро Павличко, Андрій Малишко,

Юрій Рибчинський.

(Звертається увага учнів на портрети композиторів та поетів.)

Ведучий 1:

В українській пісенній скарбниці залишилися голоси Дмитра Гнатюка,

Назарія Яремчука, Василя Зінкевича, Ніни Матвієнко

(На екрані демонструються фотографії співаків. Останньою

залишається Ніна Матвієнко)

Вихователь:

Нікого не залишає байдужим золотий голос України, її душа – Ніна

Матвієнко. Здається цій тендітний жінці Бог дав голос, який нікого не

залишає байдужим, якщо хтось почув її хоча б раз.

Ведучий 2:

Співачка, з 1985 року народна артистка України. Народилася в селі

Неділище Житомирського області. Була солісткою українського

народного хору ім. Т.Вірьовки. останнім часом виступає у складі

вокального тріо «Золоті ключі». В 1988 році отримала державну

премію ім. Т.Шевченка, має звання Герой України від 26 січня 2006

року.

У репертуарі співачки багато народних пісень, серед них ліричні,

обрядові, пісні – балади.

Ведучий 1:

Скільки їх цих мелодійних самоцвітів? Науковці доводять – 300 тисяч.

В ЮНЕСКО зібрана фонотека народних пісень країн усього світу.

Україна знаходиться на першому місці. В її фонді зберігається 15,5

тисяч народних мелодій.

Ведучий 2:

Доля українського народу має багато трагічних переплетінь. Його

сини та дочки в силу обставин були змушені покинути рідну землю.

Але пам’яттю, яка пов’язує їх з батьківщиною є пісня.

Ведучий 1:

Врешті народ співає пісні, щоб не забути мову, свою родину, своє

коріння.

Квітка Цісик.

Ведучий 2:

Її голос розквіт далеко від батьківщини. Вона, донька українських

емігрантів і народилася в Квінті Нью-Йорк. Любов до української

пісні прийшла від серця. Дати концерти на Україні, як вона мріяла їй

не судилось. В 1998 році вона померла в віці 45 років.

Квітка встигла випустити два диска «Пісні з України» ,до якого

ввійшла славнозвісна пісня «Два кольори».

Вихователь:

1964 рік. Київ .З’їзд комсомолу України. Серед обраних нудьгують

композитор Олександр Білаш та поет Дмитро Павличко. Попереду

сидить жінка із накинутою на плечі хусткою : на чорному тлі червоні

троянди ,що аж вбирають очі .”Бачиш оту жіночку – спитав

Павличка.- Дивись яка хустка – червоне та чорне! “ На що Дмитро

Васильович відповів :”Червоне – то любов , а чорне – то журба.”Так

народилася головна пісня творчого тандему «Два кольори». Першим

професійним виконавцем був Анатолій Мокренко.

Але саме з голосу Дмитра Гнатюка пісня полетіла по всій Україні і

далеко за її межі.

Звучить запис пісні в її виконанні «Два кольори».

Вихователь : Дівчатка,скажіть ,будь ласка , а які пісні є вашими

улюбленими? А що ви можете розповісти про пісню”Червона рута” ?

Ведучий 1:

В далекі 70-ті роки в ефір ввірвалася мелодійна українська пісня

«Червона Рута» – композитора, основоположника української естради

Володимира Івасюка – автора ста пісень, п’ятдесяти трьох

інструментальних творів. Її підхопила відразу вся країна й понеслась

вона у далекій світовий простір і до цього часу залишається візитною

карткою України.

Ведучий 2:

У 2009 році Указом Президента України Володимиру Івасюку

присвоєно звання Героя України «посмертно». А пісні його з новою

силою залунали в виконанні Назарія Яремчука, Василя Зінкевича,

Софії Ротару.

Вихователь: Тож у нас є нагода почути ці пісні у виконанні

ансамблю. Звучить папурі з народних та літературних пісень . І

першою звучить пісня «Червона Рута».

Ведучий1: Провідне місце в українській пісенній творчості належить

жартівливій пісні. В ній переливаються всі барви й відтінки народного

гумору.

Найдавніші записи українських народних жартівливих пісень

датуються кінцем XVI ст. Спостережливі й дотепні творці народного

гумору підгледіли всі тіньові боки повсякденного життя, освітлили їх

сміхом, що розливається в піснях то легким жартом, то глузуванням,

то злою іронією, але завжди в них відчувається кодекс

доброзичливості.Серед героїв українських народних пісень

найчастіше молодь: парубки й дівчата.

Пропоную до вашої уваги конкурс :

дівчата та хлопці по черзі будуть називати жартівливі пісні, які

знають чи згадають. А ми порахуємо та визначимо, хто ж більше

назве.

«По дорозі жук, жук», «А мій милий вареничків хоче». «Як служив

же я у пана», « «Вчителька», «Піду втоплюся у річці глибокій», «А я

все дивлюся», «Із сиром пироги», «Била мене мати», «Ой під

вишнею, під черешнею», «Чорні очка, чорні очка ,як терен»,

«Заспіваймо пісню веселеньку», «Маршрутка».

Ведучий 1. А зараз невеличка вікторина «Як ми знаємо українську

пісню». Зал ділиться на дві команди.

1. Назвіть пісні, у яких оспівується калина.

(«Зацвіла в долині ,червона калина», «Ойу лузі червона калина

похилилася», « Не ламай калину біля хати», «Білим цвітом красує

калина»,

«При долині, кущ калини», «Про ту калину за вікном», «Про калину,

пісня лине».

2. Які ви знаєте козацькі пісні?

«Засвистали, козаченьки», «Запорозький марш», «Вставайте, козаки»,

«Їхав,їхав козак містом», «Козацькому роду, нема переводу»,

«Розпрягайте, хлопці, коней», «Ой на горі, та й женці жнуть»,

«Козакуйте, козаки», «Козацький марш», «Козацька пісня», «Гей, ви,

козаченьки».

3. Назвіть українські пісні, що починаються словом «Ой».

«Ой на горі два дубки», «Ой у вишневому саду», «Ой у лузі

червонакалина», «Ой хмелю ж мій, хмелю», «Ой чий то кінь стоїть»,

«Ой у гаю при Дунаю», «Ой там, на горі, ой там на крутій», «Ой чиє

то жито, чиї то покоси», «Ой мороз, мороз», «Ой чи рідна мати», «Ой

хмариться, туманиться»,

Ведучий 2. З якої це пісні? (Зачитується куплет, учні відгадують

пісню).

1) Ой дівчино, відчини, Своє, моє серденько звесели.

(«Ішов козак потайком»)

2) Постій, постій козаче, твоя дівчина плаче, Як ти мене покидаєш,

тільки подумай.

(«Їхав козак за Дунай»)

3) Запряжу я козу в віз, Та й поїду по рогіз.

(«Од Києва до Лубен»)

4) Ой не спав, не спав, та й не буду спати, Дай же мені, дівчино,

повечеряти.

(«Ой гиля, гиля»)

5) Вітер дуба хитає, Козак дівку питає.

(«Два дубки»)

6 )А я молода дівчина, Та й горя зазнала.

Вечероньки не доїла, Нічки не доспала.

(«Цвіте терен»)

7) Яка я моторна, гарна, чорнобрива.

Як побачиш, аж заплачеш, Що я вередлива.

(«По дорозі жук»)

8) Коса моя розплетена: її подруга розплела.

А на очах бринить сльоза, бо з милим розлучилась я.

(«Ой у вишневому саду»)

9) Куплю тобі хатку і ще сіножатку,

І ставок, і млинок, і вишневенький садок.

(«Ой під вишнею»)

(Проводиться конкурс «Продовж пісню». Перша команда заспівує,

друга — продовжує).

Ведучий 1. Хто з російських письменників сказав: «Повірите, чи ні,

а українську пісню я люблю понад усе»? (Лев

Толстой.)

Ведучий 2

Кому з дагестанських поетів належать слова:

Я постою у края бездны

И вдруг пойму сломясь в тоске,

Что все на свете только песня

На украинском языке. (Расул Гамзатов )

Ведучий 1.

Хто з українських поетів сказав такі слова:

А пісня – це душа. З усіх потреб потреба.

Лиш пісня в серці ширить межі неба.

На крилах сонце сяйво їй лиша –

Чим глибша пісня, тим ясніш душа (І. Драч )

Вихователь:Наші учні полюбляють українські жартівлива пісні. Одну

зних підготували для вас. Послухайте.

(Звучить інсценована пісня «Ой ,під вишнею, під черешнею»)

Талановитий наш український народ. Він не лише сам складає пісні, а

й з легкістю перекладає на українську мову ті пісні інших народів, що

припали йому до душі. Одну зтаких пісень пропоную вам послухати.

(Виконується пісня «Смуглянка» у виконанні сучасних співаків.

Лунає пісня українська

і степ безмежний ожива,

Промінням сонячним на квітах

Чарівна бавиться весна.

Цвітуть кущі, дерева, трави,

Під музу стелиться земля

Стежками в'ється і співає

Духмяним подихом тепла.

Стоїть замріяна калина

І коси стелить у вікно,

Старий Дніпро набрався сили

і дзвін по хвилях понесло.

Зачарувалася долина.

Бджолиним гулом загула,

і полетіли наче діти

До материнського крила.

Лунає пісня українська,

У кожну хату шле тепло,

Як своїм дітям добра мати

Дарує спокій і любов.

Вихователь: А скажіть но мені, хто із сучасних українських співаків

вам найбільше подобається? (Учні називають своїх улюблених

співаків)

Які пісні у їх виконанні вам полюбилися?

Пропоную послухати деякі зних.

(Звучать пісні у виконанні Н. Бучинської, К Бужинської, В.

Козловського, А. Лорак, та інші).

Хочу вам повідомити, що нам, учням 10 класу, полюбилися українські

пісні не лише окремих виконавців. Зараз вини розкажуть, пісні яких

гуртів приваблюють своєю мелодійністю, сучасним стилем

виконання, тематикою.

(Розповідь учнів про своїх улюбленців. Звучать пісні у виконанні

гурту «Океан Ельзи», «Тік», «Скрябін», «Тріода», «Лісапетний

батальйон» )

Хочеться вірити, що народ, який піднімається з колін історії, встане на

повний зріст, розправить свої крила і залунає наша українська пісня і

попливе її дзвін далеко, далеко над землею.

Ведучий 2:

О пісне,засвіти нам наші душі,

Перед тобою всі ми безборонні…

Ми вічні учні. Мудрості навчи,

Як світ оцей від бід оборонити.

О мамо – пісне ,ми назавжди діти,

Втішай – бо наші болі і плачі.

Ведуча 2

Плине час. Народжуються і вмирають люди, гине у вогні часу

матеріальна культура. Але вічними і незнищенними залишаються

духовні цінності, серед яких – пісня.

Ведуча 1

Сучасні українці не втрачають любові до народної пісні, вона живе в

кожному домі. Пісня згуртовує людей, очищає їхні душі, робить

життя більш осмисленим, радісним і красивим.

Наша дума, наша пісня

Не вмре, не загине.

От де, люди, наша слава,

Слава України!

Департамент освіти і науки

Кіровоградської обласної державної адміністрації

Знам’янська спеціальна загальноосвітня

школа-інтернат I-III ступенів.

Оношенко К.В.,

вихователь,

спеціаліст вищої

кваліфікаційної категорії

м.Знам’янка

2014

Мета. Розширювати та уточнювати знання учнів про найважливіші

моральні цінності української родини; дати можливість учням

познайомити присутніх з традиціями та реліквіями своєї сім’ї, визначити

зміст моральних вомог, що регулюють міжособистісні стосунки між

рідними, допомогти учням зрозуміти, в чому цінність родини для кожної

людини. Учити уникати конфліктів з рідними, контролювати свої думки

та вчинки. Виховувати шанобливе ставлення до батьків, своїх пращурів,

до звичаїв, традицій українського народу.

Обладнання: родовідні дерева учнів, малюнки «Моя родина», «Герб

моєї родини», виставка предметів – оберегів, рушники, скатертина,

проектор, екран, ноутбук, флншносій, цитати видатних людей,

«Діти відрізняються від своїх батьків менше, ніж

час , в якому вони живуть».

«Виховання – це завжди трішки спектакль».

«Сім’я – перше джерело, з якого починається

велика ріка почуттів і переконань».

«Від родини йде життя людини»,

«Без сім’ї немає щастя на землі»

«До свого роду, хоч через воду»

«Шануй батька й неньку, то буде тобі скрізь

гладенько.»

«Із сім’ї починається держава.»

«Без батьків і дітей немає роду.»

ВЕДУЧА: Доброго дня, шановна родино! Так, я не помилилася. Саме

родино. Бо, гадаю, сьогоднішня зустріч єднає нас у велику родину.

Щасливі ми, що народилися і живемо на чудовій , багатій землі, у

славній Україні. Тут корінь всього українського, що сягає сивої давнини.

1 УЧЕНЬ:

Ми, українці, нація прадавня,

На цій Землі — багато тисяч літ.

Культурою й традиціями славна,

І багатющий в нас духовний світ.

В нас звичаї свої, неписані закони,

По них пізнає українця вся земля.

Своє світосприймання й заборони,

Як і свої ліси, річки й поля...

Свої казки, легенди і повір’я,

Дотепні жарти і слова ясні,

Своя хатина біла і подвір’я,

І неповторні, трепетні пісні.

2 УЧЕНЬ:

Усе, що є в нас, в праці здобували,

Пройшли дорогу в світі нелегку.

Та завжди хлібом друзів зустрічали

На вишитому шовком рушнику.

Бо ж хлібові ціну народ наш добре знає,

Пройшов крізь голод, смерть і забуття.

Та доброту і щирість в серці має,

З теплом в душі й любов’ю йде в життя.

Народ цінує землю цю єдину,

В якій коріння наше з правіків.

Вітчизну любить і свою родину,

Бо тут народжений й життя прожив.

3 УЧЕНЬ:

Й сама земля дала нам рідне слово,

Робочі руки й щирі почуття.

Й дитинну душу світлу, пелюсткову,

І мрії, що ведуть у майбуття.

Ми на своїй землі віки й тисячоліття,

Тут славний рід, родина і сім’я.

Коріння у землі, а в небо — пишне віття.

У світі — українці нам ім’я.

Іде в майбутнє рідна Україна,

У світле і високе майбуття.

І наш народ — одна свята родина,

А кожен з нас в родині цій дитя.

(Звучить пісня «Родина» у виконанні Н. Яремчука )

ВИХОВАТЕЛЬ: Шановні гості, дорогі батьки: мами і тата, бабусі й дідусі,

тітоньки і дядечки, добрі друзі, дорогі діти, уся наша шкільна родино!

Вітаємо щиро вас усіх на нашому родинному святі. А зібралися ми

сьогодні не випадково. Адже жити нам у цьому учнівському колективі ще

довгі й довгі роки. А щоб життя було цікавим і захоплюючим, творчим і

багатим, усім треба жити у дружбі й мирі, адже тільки у такій співпраці

усім буде цікаво, комфортно і затишно. Отже, починаємо нашу розмову.

ВИХОВАТЕЛЬ: Почнемо з того, що наш український народ — це дуже

давня нація і живе він на цій святій землі уже багато тисяч років. А тому у

людей виробилися за багато тисячоліть певні звички, традиції, писані й

неписані закони, за якими відразу можна впізнати українця серед сотень

інших націй і народностей. Тож ці риси характеру і поведінки стали

національною ознакою. А скажіть, будь ласка, які національні ознаки

українців ви знаєте? Що характерно для українців? (Відповіді дітей.)

УЧЕНИЦЯ. Так, це працелюбність, любов до праці, бажання вчитися, все

мати і все вміти. І хоч одна людина всього вміти і всього зробити не може,

та в гурті, в колективі — це можливо. Ось, наприклад, українці завжди

любили землю, бо вона в нас родюча, що не посієш, те вродить. То як

можна таку землю не любити? Тому працювали на землі, обробляли,

вчилися сіяти, збирати. Стали землеробами та ще й дуже вправними.

УЧЕНЬ. А ще українці свободолюбний народ. Понад усе наші люди

люблять волю, щоб їхній праці і життю ніхто не заважав. Бо сам народ

миролюбний, цінує мир і спокій, ніколи не завойовував чужих земель, хоча

сам страждав від набігів різних войовничих народів і змушений був

проганяти ворогів зі своєї землі.

УЧЕНИЦЯ. Наш народ — добрий, гостинний і щедрий. Тому завжди

зустрічає друзів із хлібом-сіллю, підносить його на вишитому рушникові.

Адже рушник — наш оберіг. Це вже стало нашою давньою традицією,

звичаєм. Українці своїм обов’язком вважають нагодувати людину, яка

зайшла до хати, дати напитися перехожому. Так повелося з давніх часів і

дійшло до нас. Це говорить про високу культуру нашого народу.

УЧЕНЬ. Наш народ дуже майстерний. Він уміє багато чого робити, може

здивувати людей витворами мистецтва. Адже чого тільки наші люди не

вміють робити! А все тому, що з сивої давнини українці любили вчитися і

були грамотними завжди. У кожній родині цінувалися знання, кожен

прагнув знати якомога більше. Було обов’язковим, щоб діти вміли читати й

писати. Люди добре знали, що дитину вчити треба змалку, бо: «Чого Івась

не навчиться, того Іван знати не буде». Наші люди гончарі, можуть плести

з лози меблі, ковалі... А жінки і вишивають, і плетуть, і прядуть, і вяжуть.

Українку по вишивках і чарівних рушниках-оберегах упізнають в усьому

світі. Українська жінка і сорочку синові вишиє на щастя, і рушника на

долю. Тому рушник і став синам та донькам оберегом, бо це — сама

материнська любов і щира молитва, що оберігають її дітей від біди в

далеких дорогах.

УЧЕНИЦЯ. Українці дуже поважають і цінують свою сім’ю, свою родину,

народні звичаї та традиції. Із давніх часів повелося в українців так, що

вони дуже поважають матір та батька, які дали їм життя. Навіть прислів’я

таке є: «Хто матір зневажає, того бог карає». А в свою чергу матір та

батько повинні привчати своїх дітей ще змалку до звичаїв, традицій та

обрядів. Бо навіть є таке народне повір’я, що від тих батьків, які не

дотримуються звичаїв, родяться діти, що стають вовкулаками. А вовкулака

— це завжди понурий, незадоволений чоловік, який у день Святого Юрія

перекидається на вовка і бігає по лісі з іншими звірами. Лише на день

Святого Миколая він знову перетворюється на людину. Вовкулака, коли

він у людській подобі, ніколи не ходить до церкви, з людьми не вітається і

людських звичаїв не знає...

І тур : Сім’я основа народу.

ВИХОВАТЕЛЬ: Серед усіх геніальних винаходів людства одне з

найважливіших місць займає сім’я, родина.

УЧЕНЬ: .Сім’я – святиня людського духу, благородних людських почутів:

кохання, любові, вірності, піклування. Сім’я – це невсипуща

хранительниця національних звичаїв і традицій, пам’яті предків. Людина є

смертною. Але рід, родина, народ – безсмертні.

УЧЕНИЦЯ: .Адже не випадково в народі кажуть, що у світі існує багато

нерозгаданих таємниць, і одна, найбільша серед них, – любов до батьків і

дітей

УЧЕНЬ: . Бо всі ми обвиті стежками доріг,

Які простяглися без краю.

Початок дороги – це отчий поріг,

Кінець її – хто ж цього знає?

ВИХОВАТЕЛЬ: Сім’я – це група людей, що складається з чоловіка, жінки,

дітей та інших близьких родичів, які живуть разом (під спільним дахом).

Тобто ви живете у своїй сім’ї, серед близьких і дорогих людей.

Ваша сім’я – це ваша маленька батьківщина, в якій ви живете. Ніжно

любіть її, бо вона – частинка українського народу.

Кожна сім’я складається з: матері, батька, дітей (тобто, в декого з вас є ще

братики і сестрички).

Ідеальна сім’я створюється на основі кохання двох людей протилежної

статі. Подружня пара-це вісь сім’ї.

Чоловіка у шлюбній парі найчастіше називають батьком.

Діти ж звертаються до батька ласкавими словами: тато, батечко, татусь,

татунечко та інші.

Від слова батько походить слово Батьківщина (вітчизна), а також

батьківщина – спадщина від батьків.

Звучить пісня «Українська родина –зернятко народу».

«Від родини йде життя людини», «Без сім’ї немає щастя на землі»-

говорять в Україні.

УЧЕНИЦЯ: Родина, родинний дім – це ті стіни, які оберігають нас в

мороз і холод від негоди, дають захист у літню спеку, затишок для душі,

можливість почути слова підтримки. Від народження кожен з нас

перебуває в оточенні своєї родини, яка турбується про вас, допомагає вам

в усьому. Людина сильна тоді, коли вона не самотня, коли її є кому

підтримати, коли у неї є сім’я. Бо сім’я, це наша опора, це той причал, до

якого пристаєш, ховаючись від лиха і негоди, де знаходиш спокій і

затишок.

УЧЕНЬ: . — Запитати хочу я, що то є таке сім’я?

Ти секретів не держи! Що таке сім’я, скажи!

— Сім осіб! Сім власних Я! Це і є одна сім’я!

Це батьки і діти їх, якщо дім єднає всіх.

— Як живуть разом усі і бабусі, й дідусі?

А коли нема дітей, що тоді? Нема сімей?

— І дідусі, й бабусі до сім’ї належать всі,

Коли разом всі живуть. Їх тоді сім’єю звуть.

— Ну, а що таке рідня? Я запитую щодня.

Розібрать не можу я, де родина, де сім’я?

— То ж запам’ятай, дружок, що рідня — це той зв’язок,

Що від предків наших йде і по крові рід веде.

— Дядечки й тітки усі, двоюрідні дідусі,

Їх жінки й чоловіки ще й племінники меткі.

— Рід історію веде, з глибини віків іде.

Родовід свій ти вивчай, древо роду пам’ятай!

ВИХОВАТЕЛЬ: Що таке родина? На віщо вона потрібна? Які асоціації

виникають у вас,коли ви чуєте це слово? (Учні висловлюють свої думки,

складають асоціативний кущ).

« Родина», « рід» - які слова святі!

Вони потрібні кожному в житті,

Бо всі ми з вами – гілочки

На дереві, що вже стоїть віки.

Це дерево - наш славний родовід,

Це батько, мати, прадід твій і дід,

Батьки і діти, діти і батьки,

Нерозділиме і одвічне коло,

Ми засіваємо житейське поле,

І не на день минувший - на віки.

ІІ тур : Рідну мову нащадкам передам.

ВИХОВАТЕЛЬ: Однією з найважливіших цінностей української родини

завжди була, є і залишиться рідна мова. Мова – одне з чудес, за

допомогою якого люди передають найтонші відтінки думок і почуттів.

Вона віддзеркалює душу народу, його історію. Збагнути таємницю мови,

прочитати історію слів, а звідси предметів та явищ може тільки той, хто

знає мову. А щоб знати мову, вправно користуватись дзвінким і гучним

рідним словом треба цікавитись ним, вмвчати і аналізувати кожне слово.

Глибоке знання рідної мови, досконале володіння нею – одна з важливих

ознак високої культури і освідченості. Словом можна створити красу душі,

а можна і спотворити її.

УЧЕНЬ: Як довго ждали ми своєї волі слова.

І ось вонп співа, бринить.

Бринить, співає наша мова,

Чарує, тішить і п’янить.

Як довго ждали ми…

Уклін чолом народу,

Що рідну мову нам зберіг.

Зберіг в таку страшну негоду,

Коли він сам стоять не міг.

Мова – найголовніша цінність, організатор духовного життя, єдності,

розвитку народу. Там, де її загрожує смерть, настає хворобливий розклад

нації: де гине мова, там помирає нород.

УЧЕНИЦЯ: Ти зрікся мови рідної. Тобі

Твоя земля родити перестане.

Зелена гілка на вербі

Від твого дотику зів’яне.

Ти зрікся мови рідної. Нема

Тепер у тебе роду, ні народу

ВИХОВАТЕЛЬ: Тільки за допомогою мови можна чомусь навчити, про

щось розповісти,розкрити багатства світу, красу людських взаємин. Тільки

за допомогою мови можна краще порозумітися, висловити своє бачення,

переконання. Українці — світлі душею люди, мов діти. Вони вміють

бачити і творити красу. Тому серед них так багато поетів, співаків,

художників, казкарів... А скільки є в нашого народу казок, повір’їв, легенд,

дум, колядок, щедрівок, гаївок, оповідів, прислів’їв та приказок — на всі

випадки життя! От, наприклад: «Із щастя та горя скувалася доля», «До

свого роду — хоч через воду», «Чоловік у домі — голова, а жінка —

душа». Давайте згадаємо прислів’я та приказки про родину.

Рід великий, а пообідать ніде.

Обідала не обідала, аби рід одвідала.

Як до такого роду, то краще з моста в воду.

Близька рідня — на одному сонці онучі сушили.

Ми родичі: ваші собаки їли, а наші на ваших через тин гавкали.

Ваша Катерина нашій Орині двоюрідна Одарка.

Його мати моїй матері двоюрідна Параска.

Василь бабі сестра у перших.

Такий родич, як чорт козі дядько.

До свого роду — хоч через воду.

Всяка пташка своє гніздо знає.

Од господаря повинно пахнути вітром, а од господині димом.

На красивого чоловіка дивитись гарно, а з розумним жити легко.

ІІІ тур : Пісня – душа родини.

ВИХОВАТЕЛЬ: Одна зцінностей української родини – це пісня.

Під спів неньчиної пісні виростали поети і композитори, хлібороби і

сміливі воїни, філософи і мудреці, просто добрі люди. “Якби не мамина

пісня, - казав один древній історик, - наше життя було б набагато

біднішим.”

Зараз розповідь про те, які пісні полюбляли співати в ваших сім’ях.

( Учні розповідають про те, з якими піснями вони зростали).

Українських сумних та веселих пісень не перелічити — це все світла,

добра і щира душа мого народу. Тож і ми давайте заспіваємо гарну

українську народну пісню, бо що ж то за свято без пісні!

( У виконанні учнів звучить жартівлива пісня «Ой під вишнею, під

черешнею».

ІV Тур. Працьовитість.

ВИХОВАТЕЛЬ:

Працьовитість – одна зважливих цінностей кожної родини. Споконвіку

український народ цінував тих, хто умів та любив працювати. Він був

переконаний у тому, що праця возвеличує людину. Отже, працьовитість-

це важлива риса кожної людини, цінність кожної сім’ї.

(Розповідь учнів про те, чого досягли їх батьки своєю працею, як праця

згуртовує їхню родину).

ВИХОВАТЕЛЬ: Проаналізуйте наведені приказки та прислів’я про

працю, в яких випадках батьки приміняютьїх у спілкуванні .

Очам страшно, а руки роблять.

Тоді відпочинемо, як помремо,

Добрий початок – половина діла.

Робить, як мокре горить.

Береться, наче не своїми руками.

Ледача шкапа скрізь припинки має.

Дурному синові й батьківське багатство не поможе.

Де хата не метина, там дівка не плетина.

V Тур. Доброзичливість та гостинність.

ВИХОВАТЕЛЬ: Здавна славиться український народ своєю гостинністю

та доброзичливістю. Це готовність і бажання робити кому–небудь добро,

приносити користь, зичити людям добра, співчувати, дбати, піклуватися

про інших. Про одну зтаких родин я хочу вам розповісти. Допоможе мені в

цьому Оленка Іванова.

( Розповідь про прийомну родину Зіміної Л.Г.)

Звучить пісня «Зеленеє жито, зелене» у виконанні О. Білозір.

VІ Тур. Родинні обереги.

ВИХОВАТЕЛЬ: Сім’я починається у кожного з нас від народження. З роду в рід споконвіку бережно зберігаються, передавались і передаються

в кожній родині цінні ( в моральному значенні цього слова ) речі. Це

стародавні рушники, речі домашнього вжитку, хустки, прикраси, фото,

листи, медалі. Їх називають реліквіями, оберегами.

Немало важливу роль у сімейному архіві займають листи, листівки. Та чи

вміємо ми приберегти звичайнісінькі листи від рідних? Нерідко

доводиться бачити, коли на звалищах смітників валяються аркуші з

дрібним рукописом найдорожчих людей. Неповага до листів повною

мірою характеризує загальну культуру людини. Не вічні ж наші батьки,

прийде час, коли пам’ять про них залишиться лише в речових спогадах –

листах, фотографіях, інших пам’ятках.

Розкажіть про свої домашні обереги, які складають цінність для вашої сімї.

Виставка «Старовинні речі, які зберігаються в моїй сім’ї»

Звучить «Пісня про рушник» А. Малишка.

ВИХОВАТЕЛЬ: Та, напевне, найбільшу цінність у сімейному архіві

займає одна річ. І дізнатися нам про неї допоможе улюблений актор і

співак ваших батьків: Михайло Боярський.

( Звучить пісня «Старий альбом).

- А чи ведуться у ваших сім’ях альбоми – літописи?

-Які саме фотографії містяться в цих альбомах, які записи занесено?

- А чи потрібно підписувати фотографії?

У моїй сім’ї теж є альбом – літопис. Я виготовила його разом із мамою для

своєї бабусі на її 70 – річчя. Для бабусі це був найцінніший подарунок,

адже ми зібрали у ньому історію її родини: починаючи від батьків,

закінчуючи правнуками.

(Демонстрація власного альбому та коментар до окремих фотографій).

Але ще більшою святістю, ще більшою повагою, ознакою любові буде

вивішений портрет бабусі чи дідуся, батька чи матері. Бо це не просто

традиції, це пам’ять про тих, хто творив історію, з кого треба брати

приклад. Але, на жаль, не в багатьох сучасних родинах знайдеш на

стіні батьківські фотокартки. Зате скільки співаків, футболістів… А

прибраний вишитим рушником портрет батька чи матері чомусь

вважається ознакою старомодності.

- А що ви можете сказати з цього приводу?

- У кого з вас вдома можна побачити портрет рідної людини у вишитому

рушнику?

- Як би ви оформили одну із стін свого будинку портретами, щоб це було

і гарно і почесно?

- Пам’ятайте, що у вашому альбомі мають знайти місце фотографії

ваших батьків і членів сім’ї, дорогих вашому серцю людей.

- А зараз прошу поділитися своїми розповідями про сімейний альбом.

(Знайомство зсімейним альбомом Сашка Шевченка).

VІІІ Тур. Родинні свята.

ВИХОВАТЕЛЬ: Напевно, не знайдеться такої родини, де б не

збиралися за сімейним столом .

- Коли найчастіше це відбувається?

- А які свята стали традиційними у вашій сім’ї?

- Які свята у ваших сім’ях найулюбленіші?

- Кого з рідних запрошуєте на родинні свята?

- На які свята збирається вся ваша родина?

- Що даруєте один одному на свята?

(Розповіді учнів про родинні свята.)

(Звучить пісня «У веселому селі, на святковому столі»

VІІ Тур. Взаємоповага, шанобливість, культура спілкування

– основа сімї.

ВИХОВАТЕЛЬ: Одна з найважливіших цінностей сімї – повага між її

членами, особливе шанобливе ставлення до старших – батьків, дідусів і

бабусь, братів і сестер, батьківських порогів, до рідні. Про свою сімю,

відносини поміж всіма рідними розповість нам Карина Ліб.

(Презентація фото у супровіді розповіді ).

За кожною особою в родовідному дереві стояли цікаві історії реальні

подіЇ.

О.С.Пушкін писав: «Пишатися славою своїх предків не лише можна, а й

треба: неповага донеї є ганебна легковажність»

(Розповіді про видатних людей свого роду, про цікаві сторінки з життя

своїх пращурів.)

Вашій увазі пропонуються творчі роботи учнів про свою сім’ю.

-Чим особливі ваші батьки?

-За що ви їх любите?

Продовжіть речення: «Мої батьки найкращі, тому що…»

Гра «Уявний мікрофон».

Коротко, одним реченням висловіть свою думку:

Якою ви б хотіли бачити свю родину?

Із своєї родини мені хотілося б узяти в майбутню сім’ю…

Далеко від домівки я буду згадувати…

ВИХОВАТЕЛЬ: А зараз проведемо тест «Народна педагогіка».

Чи правильно пронумеровані прислів’я і принципи народної педагогіки?

1. «Гни дерево, поки молоде, дитину, поки росте»

(природовідповідність).

2. «Чесна праця – наше багатство» (виховання дітей).

3. «Малі діти – малий клопіт, великі діти – великий клопіт»

(врахування вікових особливостей).

4. «Добре роби, то й добре буде усім» (гуманізм).

5. «Не родись вродливим, а родись щасливим» ( прагнення до щастя).

6. «Розум – скарб людини» (раціоналізм).

ВИХОВАТЕЛЬ: В кожній родині складаються свої правила

співжиття. Назвіть ті, які на вашу думку є найважливішими.

(Учні висловлюють свої міркування)

Не обманювати;

Уміти прощати;

Поважати інших;;

Виявляти чуйність і співчуття;

Бути толерантним, терпимо ставитись до поглядів інших;

Уміти контролювати свої бажання та вчинки;

Бути відданим своїй родині, не зраджувати її;

Бути гідним своєї родини;

Бути вірним і надійним;

ВИХОВАТЕЛЬ: Ну от ми і склали кодекс честі сім’ї. Чи складно його

дотримуватись? Та зовсім не складно, але відносини стануть теплими

щирими, добрими.

Із букви-краплинки та звуку-сльозинки народиться одного дня на світ

святе слово «мама» мовлене устами янголятка, і осяє хатину, як дар Божий,

тільки не дано нам запам’ятати цю мить, як не згадати того дня, коли над

нашою колискою вперше нахилялася мати. Це – мить, і це – вічність, бо

мама завжди з нами, вона живе в нас і в наших дітях та внуках, в усьому

нашому роді і береже нас та благословляє на добро - добра й вічна

Берегиня роду людського. Жінка – мати, дружина, берегиня сімейного

вогнища. Вона завжди створювала затишок і лад у сім’ї.

Мама, матуся, ненька – скільки спогадів і тепла таїть це магічне слово. І

справді, час рікою пливе, але вороття назад немає. І скільки не було б нам:

5, 20 чи 50 – завжди потрібна мати, її ласка, її погляд. І чим більша ваша

любов до матері, тим світліше і радісніше життя. Вона навчає нас перших

кроків, проводжає в перший класс, настановляє на шлях істенний,

молиться повсякчас за нас .Та, на жаль, ми не часто прислухаємось до

материнської молитви.

(Звучить пісня «Материнська молитва» у виконанні Тетяни

Піскарьової)

Українська родина, душі берегиня,

Мов квітучий розмай, материнське тепло.

Українська родина, народу святиня,

Не міліє нехай це живе джерело.

ФОТОМАТЕРІАЛИ