17
1 Історія села Вербівці Виконав: Вчитель Вербовецької ЗОШ І- ІІст. Заставний М.І.

історія села вербівці. вчитель заставний м.і. вербовецька зош і іі ст

Embed Size (px)

Citation preview

Page 1: історія села вербівці. вчитель заставний м.і. вербовецька зош і іі ст

1

Історія села Вербівці

Виконав:

Вчитель Вербовецької ЗОШ І-ІІст.

Заставний М.І.

2015

Page 2: історія села вербівці. вчитель заставний м.і. вербовецька зош і іі ст

2

Зміст

Розділ 1. Історія села від часу заснування до сьогодення……………………….3

Розділ 2. Історія школи……………….. ……………….………….........................7

Список використаних джерел та літератури……………………………………...9

Додатки……………………………………………………………………………..10

Page 3: історія села вербівці. вчитель заставний м.і. вербовецька зош і іі ст

3

Розділ 1. Історія села від часу заснування до сьогодення

З давніх часів на обох берегах місцевої річки (р.Серет) росли велика

кількість верб – теоретично це стало основою для його назви. Вербі6вці — село

Теребовлянського району Тернопільської області. Центр сільради. Розташоване

на берегах річки Звиняч — притоки річки Серет, за 32 км від райцентру і 23 км

від найближчої залізничної станції Деренівка. Поблизу Вербівців виявлено

археологічні пам’ятки неоліту, трипільської культури та культури кулястих

амфор. Засноване близько 1557 року (перша згадка). Внаслідок поділу Польщі

1772 року відійшло до Австрійської імперії.

На початку XIX століття в селі було організовано двокласову школу, а

пізніше й чотирьохкласову. Особливо багато зробив для піднесення

культурного рівня села о. Саврій Петро. Згодом багато його посдідовників

загинули у лавах УСС та ОУН-УПА. Протягом 1937—1938 рр. селяни

Вербівець серйозно активізувалися, особливо молодь.У 1939—1991 рр. у складі

Радянського Союзу.

Є церква святого Миколая (1872; кам’яна), пам’ятник на честь скасування

панщини, на якому зберігся напис «Ісусе Христе Сину Божий помилуй нас»

(1848; відновлена 1995), пам’ятна таблиця з прізвищами односельців — січових

стрільців і вояків УГА, які загинули за волю України 1914—1920 (1936; в

приміщенні церкви). На цвинтарі є насипані могили – борцям за Волю УСС

(1942р. - насипана), вона була відновлена тільки в 1990 році.

На розвилці доріг Теребовля-Білобожниця на братській могилі

встановлено пам’ятний знак воїнам-односельцям, полеглим у німецько-

радянській війні (1988: пам’ятник — постать воїна на постаменті), «фігуру»

Матері Божої (1990). Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, бібліотека.

В селі є храм під патронатом святого Миколая. Її фундатором був граф

Окоцький. Коли він помер його було поховано недалеко від церкви. Навколо

Page 4: історія села вербівці. вчитель заставний м.і. вербовецька зош і іі ст

4

церкви росли липи та ясені – деякі збереглись до наших днів. Іноді вік цих

дерев сягав понад 200 років. При церкві існував церковний хор – який до 1939

року проводив дяк Володимир Головчук.

Як було зазначено вище – в часи Австрійського панування в краї і у

Вербівцях, зокрема , було засновано чотирьохкласну школу.

Село багате на церковні та культурні пам'ятки. В часи скасування

панщини в Австро-Угорщині а також послідуючих за ними реформ місцевою

громадою було встановлено великий хрест. Крім цього в селі було ще чотири

придорожні хрестиі одна капличка Матері Божої – її засновником був уже

вищезгаданий граф Охоцький.

Українські січові стрільці (УСС) були єдиною українською національною

військовою формацією в складі австро-угорської армії, сформованою з

добровольців, які відгукнулися на заклик Головної української ради 6 серпня

1914 р. перебували під проводом Української бойової управи (УБУ). Протягом

двох тижнів відгукнулося 28 тис. добровольців, але на збір УСС у Стрию

наприкінці серпня — на початку вересня 1914 р. прибуло тільки 10 тис., бо

деякі повіти Галичини були вже захоплені російською армією. З них

австрійська влада вибрала тільки 2,5 тис. стрільців (на такий вибір вплинули й

перешкоди з боку поляків), яких було поділено на 10 сотень по 250 бійців, що

згодом вирушили на вистрій до Закарпаття.

Унікальну добровольчу військову формацію, що в майбутньому назавжди

була пов'язана з назвою «Українські Січові Стрільці», було засновано в серпні

1914 року, з початком Великої Війни. Формувався Український Легіон на

підставі Імператорського патенту 1851 року, згідно якого кожен дворянин

габсбургської монархії мав можливість створити добровільну військову

формацію, озброїти та спорядити її, особисто очолити та надати для війська

суверена.

Page 5: історія села вербівці. вчитель заставний м.і. вербовецька зош і іі ст

5

Українці складали переважно незаможне сільсько-господарське

населення Східної Галичини Австрійської імперії, тому вони не змогли, на

відміну від поляків, створити потужне з'єднання, придбати найсучаснішу

зброю, між іншим й гармати. Але їх завзятий дух, неабиякі хоробрість та

відданість, готовність до самопожертви спіткали прихільність наслідника

престолу ерцгерцога Карла й він особисто прилучився до того, щоб українська

частина з чисто добровольчої формації перетворилася на підрозділ на засадах

регулярного війська.

Датою створення Легіону Українських Січових Стрільців є 6 серпня 1914

року, коли Головна Українська Рада та Українська Боєва Управа проголосили

маніфест, в якому закликали гуртуватися під знаменами Українських Січових

Стрільців для створення добровільного військового підрозділу — Легіону. Він,

як і всі інши добровольчі військові формації (наприклад — Легіони Польські,

Тірольський Штандшютц тощо) увійшов до складу австрійського ландштурму

й відповідно підпорядковувався австрійському Міністерству оборони.

В 1913 році до лав УСС вступили чотири студенти – Зиновій Саврій,

Осип Родзоняк та Іван Проник. Детальніше про них буде сказано в наступному

розділі.

Зневага та знущання над українським народом викликало обурення у

свідомої частини села. Організатором у селі Вербівці ОУН був Книш Петро.

Першими членами ОУН були його брат Іван, Антошків Іван, Антошків Йосип,

підперигора Микола, Василик Іван, Бойчук Дмитро (наймолодший член

організації), Гащин Павло, Василик Дмитро, Василик Степан, Дзюба Йосип.

Антошків Йосип був станичним.

Переслідувань від польської жандармерії зазнало товариство «Просвіта»

та молодіжно - спортивна організація «Луг», які займалися вихованням

української молоді в національно - патріотичному дусі.

Page 6: історія села вербівці. вчитель заставний м.і. вербовецька зош і іі ст

6

Весною 1941 року були заарештовані усі вербовецькі студенти, що

навчались по різних вузах: Книш Нестор Григорович, Василик Іван Васильович

та Василик Дмитро Васильович.

Були звинувачені у співпраці з підпільниками та арештовані Дригуш Іван

Григорович та його рідний брат Дмитро, а також двоюрідний брат Дригуш

Степан Миколайович.

Page 7: історія села вербівці. вчитель заставний м.і. вербовецька зош і іі ст

7

Розділ 2. Історія школи

В середині XIX століття в селі була стара докласова школа, яка

знаходилась в західній частині села, де проживали поляки. Дітям українців

потрібно було добиратися до школи близько 4 км. В кінці XIX століття стару

школу продали євреєві Шмілкові.

По середині села збудували нову чотири класову школу, в якій і зараз

знаходиться адміністративний корпус школи. До збудованої школи мали доступ

всі діти села. В побудові школи багато допомогли війт села Іван Василик,

Михайло Василик, Григорій Родзоняк, Степан Бойчук, Дмитро Глухан, Василь

Гащин.

Першим директором школи був поляк Ян Макарович, а потім директором

стала його сестра Анна Ковальська. Крім них у школі ще був учитель - Василь

Коваль, за походженням українець.

До 1939 року була чотирьох класова церковно - приходська школа. В

школі навчалось більшість дітей, викладання проводилось виключно на

польській мові і тільки 2 години на тиждень відводилось на українську мову.

До 1944 року вона стала семирічною, тут навчалося 300 дітей. В школі вивчали

катехізм.

Велику роль у вихованні у передвоєнний період відіграли священики:

о.Воронович, о.Гамула Михайло, який заснував читальню «Скала», Василик та

інші.

В селі була читальня «Просвіти» і громадський шпихлір, яким завідував

гурток « Сільського Господаря». Засновником і першим головою читальні був

церковний маляр Андрій Ковальський, який подарував частину свого городу

під будівництво читального будинку. Пізніше було докуплено ще частину

площі від А.Ковальського і перебудовано читальний будинок на більший.

Page 8: історія села вербівці. вчитель заставний м.і. вербовецька зош і іі ст

8

Заслуженими членами читальні «Просвіти» були: отець П.Саврій,

Михайло Василик, Григорій Родзоняк, Іван Козачок, Степан Бойчак, Сидір

Книш, Іван Данилишин.

При читальні був аматорський гурток під керівництвом маляра Ці

тульського Василя, який студіював у мистецькій школі відомого артиста —

маляра Олекси Новаківського у Львові.

З 1950 року - восьмирічною. У 1960 році з'явилися паралельні класи. 

У 1980 - х роках кількість школярів зменшилась, а з 1982 року учні

початкових класів навчаються у класах - комплектах.

У 1988 - 1989 роках був добудований ще один корпус для початкових

класів.

У 1991 році в школі налічують 110 учнів та 15 вчителів. Кількість дітей за

період 1991 - 2008 рр. різко зменшується. На даний час кількість учнів

збільшеється. На перше вересня 2013 - 2014 навчального року в школі

налічується 52 учні, з них 9 першокласників. Працює 17 вчителів, 3 -

сумісники.

Page 9: історія села вербівці. вчитель заставний м.і. вербовецька зош і іі ст

9

Список використаних джерел та літератури

1. Смалига М., Кушнерик Г., Ковальчук М., Михайлюк Д. Історія міст і сіл

Теребовлянщини. — Тернопіль: Збруч, 1997. — 541 с.

2. Герста І. Теребовля: Шлях через віки: Іст.-краєзнав. нарис. - Львів: Каменяр,

1997. - 127 с.

3. Городиський Л., Зінчишин І. Мандрівка по Теребовлі і Теребовлянщині:

Історичний нарис-путівник - Львів: Каменяр, 1998. - 294 с.

4. Крип’яксвич І.П. Історія України. - Львів: Світ, 1990. -212 с.

5. Інформація із записів очевидців.

Page 10: історія села вербівці. вчитель заставний м.і. вербовецька зош і іі ст

10

Додатки

Пам'ятник Т.Г.Шевченку в селі Вербівцях Теребовлянського району

Тернопільської області

Page 11: історія села вербівці. вчитель заставний м.і. вербовецька зош і іі ст

11

с. Вербівці. Костел (XVIIIст.)

Page 12: історія села вербівці. вчитель заставний м.і. вербовецька зош і іі ст

12

Хор села Вербівці початку ХХ століття

Головний коридор Центрального корпусу школи

Page 13: історія села вербівці. вчитель заставний м.і. вербовецька зош і іі ст

13

Гімн школи

Школо рідна! Слово рідне!

Ти початок всіх начал.

Стежка нам твоя привітна -

Шлях у всесвіт і причал.

Живемо у твоїх стінах,

Ділим радість і печаль.

Вчителів батьківське слово

Чуєм не завжди, на жаль.

Рідна школо! Наша ненько!

Слово добре у пітьмі!

Засвітила ти, рідненька,

Наші душі по житті.

Присягаєм тобі, рідна,

Крізь життя твій стяг нести.

Та пишатимемось завжди,

Що в житті в нас була ти.