12
ПІДГОТУВАЛА УЧЕНИЦЯ 11-В КЛАСУ ЧЕРКАСЬКОЇ СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ ШКОЛИ І-ІІІ СТУПЕНІВ №33 ІМ. ВАСИЛЯ СИМОНЕНКА БОНДАРЄВА АНТОНІНА Галілео Галілей

галілео галілей

Embed Size (px)

Citation preview

ПІДГОТУВАЛА УЧЕНИЦЯ11-В КЛАСУЧЕРКАСЬКОЇ СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ ШКОЛИ І - І І І СТУПЕНІВ №33ІМ. ВАСИЛЯ СИМОНЕНКАБОНДАРЄВА АНТОНІНА

Галілео Галілей

  Галілео ді Вінченцо Бонайуті де Галілей

Італійський мислитель епохи Відродження, засновник класичної механіки, фізик, астроном, математик, поет і літературний критик, один із засновників сучасного експериментально-теоретичного природознавства.

Галілей народився 15 лютого 1564 в місті Піза . У1572 році Вінченцо переїхав у Флоренцію.Про дитинство Галілея відомо небагато. З ранніх років хлопчика вабило до мистецтва; через усе життя він проніс любов до музики і малювання, якими володів досконало. По творах Галілея можна зробити також висновок про наявність у нього чудового літературного таланту. Початкову освіту Галілей отримав в розташованому неподалік монастирі Валломброза. Хлопчик дуже любив вчитися і став одним із кращих учнів у класі. Він зважував можливість стати священиком, але батько був проти.

м.Піза м.Флоренція

У 1581 він вступив до Пізанського університету, де вивчав медицину. Але, захопившись геометрією і механікою, залишив університет і повернувся до Флоренції, де чотири роки самостійно вивчав математику. З 1589 він став професором Пізанського університету. У 1592–1610 рр., після вимушеного від'їзду з Пізи, Галілей працював на кафедрі математики Падуанського університету, надалі — придворним філософом герцога Козімо II Медічі. З 1611 року Галілео належав до Академії деї Лінчеї.

Стара будівля Пізанського університету  Двір Падуанського університтету

Галілео Галілей був основоположником експериментально-математичного методу вивчення природи. Він залишив розгорнутий виклад цього методу і сформулював найважливіші принципи механічного світу. Його дослідження кардинально вплинули на розвиток наукової думки. Саме від нього бере початок фізика як наука. Найважливішим вкладом Галілео Галілея в науку була свідома й послідовна заміна пасивного спостереження активним експериментом. Результатами цих експериментів стали зроблені ученим наукові відкриття.

Галілею людство зобов'язане двома принципами механіки, що зіграли велику роль у розвитку не тільки механіки, але і усієї фізики. Сформулювавши принцип відносності руху для прямолінійного і рівномірного руху, закон вільного падіння тіл, механіку їхнього руху по похилій площині (1604 — 1609) і тіла, кинутого під кутом до горизонту, ідею про ізохронізм коливання маятника(1583), ідею інерції (1609), Галілей заклав основи механічної системи відліку, а другий принцип, пов'язаний з вільним падінням тіл, привів його до поняття інертної і важкої маси. 

Першим серйозним винаходом Галілея були гідростатичні ваги для швидкого визначення складу металевих сплавів (1586); визначив питому вагу повітря. Винайшов термоскоп, що є прообразом термометра. Створив перший телескоп. Висунув ідею застосування маятника в годиннику. Проводив фізичні дослідження присвячені також гідростатиці, міцності матеріалів.

Довідавшись про винайдену в Голландії підзорну трубу, Галілей у 1609 побудував свій перший телескоп з трикратним збільшенням, а трохи пізніше — зі збільшенням у 32 рази. З їхньою допомогою Галілей здійснив ряд важливих астрономічних відкриттів — гори і кратери на Місяці, розміри зірок та їхня колосальна віддаленість, плями на Сонці, 4 супутники Юпітера, фази Венери, кільця Сатурна, Чумацький Шлях як скупчення окремих зірок та ін.

Саме на цій сторінці Галілео вперше записав спостереження природних супутників Юпітера.

У 1610–1614 роках, змінюючи відстань між лінзами, він створив також мікроскоп. Завдяки Галілею лінзи й оптичні прилади стали могутнім знаряддям наукових досліджень. Оптичні дослідження Галілея присвячені також вченню про колір, питанням природи світла, фізичній оптиці. Галілею належить ідея скінченності швидкості поширення світла і постановка (1607) експерименту з її визначення.

Створення телескопа й астрономічні відкриття принесли Галілею широку популярність. Ці відкриття безумовно підсилювали позиції геліоцентричної системи Коперника в боротьбі зі схоластичним арістотелівсько-птолемеєвським трактуванням Всесвіту. Після публікаціїї у 1632 році «Діалогу про дві найголовніші системи світу — птолемеєву та коперникову» інквізиція викликала його до суду (1633), звинувативши в коперниканстві. Загрожуючи заборонити займатися науковою діяльністю, спалити неопубліковані праці, й застосовуючи катування, інквізиція змусила Галілея відмовитися від теорії Коперника.

Статуя Галілео перед Уффіці, Флоренція

Галілео Галілей помер 8 січня 1642 року, на 78-му році життя, в своєму ліжку. Папа Урбан заборонив ховати Галілея в сімейному склепі базиліки Санта-Кроче у Флоренції. Поховали його в Арчетрі без почестей, ставити пам'ятник Папа теж не дозволив.

У 1737 році прах Галілея, як він і просив, був перенесений в базиліку Санта Кроче.

Джерела інформації

http://uk.wikipedia.org/

http://www-history.mcs.st-andrews.ac.uk/PictDisplay/Galileo.html

http://holosua.com/news/galileo_galilej_i_vse_taki_zemlja_krutitsja/2010-11-11-9863