3

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………….4

Розділ 1. Теоретичні основи розвитку гурськолижного туризму………….6

1.1 Поняття та види туризму…………………………………………………...6

1.2 Гірськолийжний туризм, як складова гірського туризму……………….12

1.3 Технологія розробки туру…………………………………………………15

Розділ 2. Аналіз та оцінка гірськолижного туризму в Україні…………..17

2.1 Дослідження можливостей розвитку гірськолижного туризму в

Україні……………………………………………………………………………17

2.2 Аналіз гірськолижних курортів України в розрізі регіонів……………..23

2.3 Оцінка конкурентоспроможності вітчизняних гірськолижних курорті..27

Розділ 3. Напрями підвищення ефективності діяльності гірськолижних

курортів………………………………………………………………………….31

3.1 Перспективи розвитку гірськолижного туризму в Україні……………..31

3.2 Розробка та обгрунтування Гірськолижного туру………………………36

Висновки………………………………………………………………………...45

Список використаних джерел………………………………………………...47

4

Вступ

Актуальність теми дослідження. Зимовий відпочинок у Карпатах - це,

в першу чергу, катання на лижах і санках. Першим приходить в голову при

цих словах курорт Буковель. Все таки Буковель - найпрестижніший,

масштабний, найзручніший і найвідоміший гірськолижний комплекс

Україна. Тут кожен лижник, знайде те, чого чекає для щоб провести свій

зимовий відпочинок у Карпатах.

Гірськолижні траси самої різної складності (сині, червоні, чорні),

комфортні крісельні підйомники, відмінний прокат гірськолижного

спорядження, безліч пунктів харчування і це тільки малий перелік того, що

вам запропонує Буковель. Але найголовніше - це незабутня атмосфера,

завдяки якій сюди хочеться повертатися знову і знову.

Насправді гірськолижний відпочинок в Карпатах - це не тільки

Буковель. На схилах українських Карпат розташований ряд інших

гірськолижний курортів і безліч карпатських готелів і санаторіїв. Кожна з

курортних зон також має свої переваги. Це і Драгобрат - самий високогірний

курорт в Карпатах, це і Подобовець, Пилипець - у Закарпатській області,

курорт Славське (Львівська область) та інші гірськолижні курорти, на яких

ви зможете підкорювати гірські схили. Відпочинок в Карпатах - це звичайно і

святкування Нового року. Тисячі, а то й десятки тисяч туристів окупують

карпатські курорти та карпатські бази відпочинку, щоб активно зустріти

Новий рік: покататися на лижах, сноубордах, санках, ковзанах, подихати

свіжим гірським повітрям і насолодитися приємним проведенням часу в

компанії друзів і близьких.

Метою дослідження є комплексне вивчення особливостей та

можливостей гірськолижних курортів України.

5

Відповідно до мети були поставлені наступні завдання:

надати характеристику туристичного комплексу Карпатського

регіона;

дослідити особливості гірськолижних курортів Карпатського

регіона;

дослідити сучасний стан та перспективи розвитку гірськолижного

туризму Карпатського регіону.

Об’єкт дослідження – гірськолижні курорти України.

Предметом дослідження є туристичні можливості гірськолижних

курортів України.

6

Розділ 1. Теоретичні основи розвитку гурськолижного туризму

1.1 Поняття та види туризму

Перш за все, для того щоб визначити першопричини появи нових місць

туристичного призначення, розглянемо який вплив завдає розвиток туризму

на населення і економіку окремо взятої країни, зважимо всі переваги і

недоліки туризму і на основі цієї інформації зробимо висновок щодо причин

появи нових туристичних місць.

Туризм як вид діяльності являє собою тимчасове переміщення людей

(туристів) з місць постійного проживання в місця відпочинку (або місця

туристичного призначення). У результаті туризм впливає на дві групи: це

туристи і місцеві жителі. Під час свого перебування в іншій країні туристи

спілкуються з місцевими жителями й у результаті цього спілкування

відбуваються якісні зміни в стилі життя місцевого співтовариства, підпадає

під вплив також система цінностей, поділ праці, відносини усередині родини,

відносини між індивідами, традиції і т.д. Поряд з цим, міняється спосіб

життя і самих туристів [12, с.51].

Чим більше розходження між туристами і місцевим співтовариством,

тим більше очевидні ці зміни. Найбільш істотний вплив на стиль життя

місцевих співтовариств і туристів роблять два фактори - це взаємини

місцевого співтовариства з туристами і навпаки, а також розвиток

туристичної інфраструктури.

Можна виділити сім сфер життя, що завдають свій вплив на туризм і на

який впливає туризм [12, 10]:

1. Якість життя - це ключова сфера і тим самим ціль усіх наших зусиль.

Вона означає здоров'я, безпеку, добробут як громадян країни, так і

7

гостей; роботу, якість житла, можливості для проведення дозвілля,

відпочинок недалеко від будинку, соціальні контакти, мистецтво і

культура, спорт, ігри, приватне життя.

2. Суспільство. Мається на увазі розвиток населення, що піддається

обчисленню, його склад і запити; щільність населення, віковий склад,

кількість працездатного населення, соціальна структура; можливість

для прийому й обслуговування гостей, соціально обумовлений туризм.

3. Освіта й інформація. Доступ до інформації через ЗМІ; шкільне

виховання, навчання і підвищення кваліфікації (у тому числі) у

туризмі; просвітня робота в напрямку здорового способу життя,

планування родини, усвідомлення себе як частини навколишнього

середовища, здійснення особистих планів; розширення обріїв;

"активна" толерантність.

4. Економіка. Загальні положення: виробництво і ріст промисловості,

сільського господарства, прикладних ремесел, сфери послуг.

5. Захист навколишнього середовища. Упровадження екологічних

методів і продуктів у промисловість і сільське господарство, вторинна

переробка і екологічні види енергії, гуманізація ринку праці, створення

екологічних замкнутих циклів, екологічно відповідальний туризм.

6. Навантаження на навколишнє середовище. Узагальнення всіх

необдуманих наслідків нашої діяльності: вихлопні гази, стічні води,

надлишкове тепло, шум, хижацьке відношення до природи, руйнування

ландшафтів, знищення лісів, розрив природних замкнутих циклів,

транспортний хаос, розпад міст, масовий туризм.

7. Політика. Здатність і можливості уряду; його авторитет і популярність,

авторитетність прийнятих рішень і далекоглядність, велика мета і

направляюча лінія, розсудливість, проникливість урядових програм,

8

ступінь кооперації між урядом і приватним підприємництвом та

туризмом.

Вплив на соціокультурне середовище виникає в результаті соціальних і

економічних розходжень між місцевими жителями і туристами, поза

залежністю від того, чи належать вони до однієї чи різних культур.

У зв'язку з загальними процесами модернізації унікальний культурний

характер регіону може бути втрачений частково чи цілком, якщо туризм не

забезпечить визначену підтримку для його збереження. Як позитивний

соціальний вплив, у цьому випадку розглядається збереження культурної

спадщини тієї чи іншої країни. Туризм допомагає утримувати музеї, театри,

пам'ятники природи і культурні установи. Культурна самосвідомість

місцевих жителів, що щодня спостерігають непідроблений інтерес до своєї

культури, зростає, і бажання прилучитися до її досягнень збільшується.

Відбувається культурне взаємне збагачення туристів і місцевих жителів.

Розвиток туризму, особливо в регіонах з поганою інфраструктурою,

приводить до розвитку цієї інфраструктури, поліпшуються дороги,

будуються нові житлові будинки, з'являються культурні і медичні установи.

У результаті місцеве населення користається вигодами від поліпшення

інфраструктури поряд з туристами [10, с.23].

Міжнародний туризм робить також позитивний вплив на міжнародну

політику. Він може розглядатися як одна із найголовніших головних

миротворчих сил. Число поїздок туристів з розвинутих країн у країни, що

розвиваються, і навпаки, зростає з кожним роком і допомагає встановленню

прямих контактів між людьми з різним образом і рівнем життя. Це сприяє

кращому розумінню між народами, з іншого боку, внутрішній туризм також

стимулює почуття національної гідності.

При правильному плануванні туризм може також впливати на

навколишнє середовище. На сьогоднішній день багато національних парків

9

розвивають туризм для того, щоб одержувати доходи на своє утримання. Це,

з одного боку, допомагає туристам побачити унікальні природні визначні

пам'ятки, з іншого боку, допомагає акумулювати фінансові засоби на їхнє

утримання.

Однак, як зазначають дослідники, негативні процеси впливу на культуру

можуть виникнути в результаті надмірної комерціалізації і втрати справжньої

самобутності в сфері традиційного мистецтва, ремесел і способу життя.

Проблеми, особливо в молодіжному середовищі, може породити так

називаний "демонстраційний ефект". Непорозуміння і конфлікти можуть

виникнути між місцевими жителями і туристами через розходження в мові,

звичаях, релігійних цінностях і характері поводження. Місцеві жителі цілком

обґрунтовано можуть критикувати усе, що зв'язано з туризмом, якщо в

результаті його розвитку вони втрачають доступ до своїх власних місць

відпочинку й об'єктам інфраструктури. Туризм може сприяти загостренню

таких соціальних проблем, як наркоманія, алкоголізм, злочинність і

проституція, однак він не є першопричиною цих лих.

Туризм може викликати серйозні диспропорції в економіці і зайнятості,

якщо концентрація туристських об'єктів спостерігається лише в окремих

місцях, і відбувається відтік працівників із інших галузей економіки

(наприклад, сільського господарства) у сферу туризму.

Надмірна залежність від туризму в окремо узятому регіоні може

призвести до спаду в інших галузях і загальному розбалансуванні економіки.

Безконтрольний розвиток туризму може викликати перенаселення і

позбавити місцевих жителів елементарних зручностей.

Дуже сильний негативний вплив туризм, насамперед може робити на

навколишнє середовище. Дуже часто саме туристи винні в забрудненні

навколишнього середовища і руйнуванні дикої природи.

10

Однак усі вище перераховані негативні впливи можна уникнути за

допомогою розумного планування і відповідальним веденням справи [12,

с.28].

Таким чином, можна зробити висновок, що туризм має як позитивні, так і

негативні впливи на розвиток окремого регіону, держави. Аналіз літератури

дозволяє визначити ключові поняття дослідження: рекреаційна зона;

рекреаційні зони туристичного призначення. Рекреаційна зона це - місце яке

використовується для відновлення здоров'я і працездатності шляхом

відпочинку поза житлом на лоні природи; рекреаційна зона туристичного

призначення це - місце для відновлення здоров'я і працездатності шляхом

відпочинку під час туристичної подорожі, яка пов'язана з відвідуванням

цікавих для оглядання місць, у тому числі національних парків,

архітектурних і історичних пам'яток, гірськолижних курортів тощо.

Визначимо шляхи появи нових рекреаційних зон туристичного

призначення. Шляхів появи нових рекреаційних зон туристичного

призначення є декілька, і вони напряму залежать від виду туризму на якому

спеціалізується країна чи окремий регіон. Розглянемо більш докладніше які

існують види туризму на сьогодення.

Основною зміною, що відбувається в туризмі можна назвати перехід

туризму від масового (твердого) до так називаного екотуризму (м'якого). У

таблиці 1.1 представлені порівняльні характеристики "твердого" і "м'якого"

туризму.

Порівняльні характеристики двох видів туризмуТаблиця 1.1

„Твердий" туризм „М'який" туризмАгресивні дії М'які діїОрієнтування на сектор Орієнтування на нішуШвидкий процес розвитку Повільний процес розвиткуЗадоволення індивідуальних інтересів Задоволення громадських інтересівЗростання кількості Зростання якостіКороткостроковий прибуток Довгостроковий прибуток

11

За статистичними показниками турпакети, характерні для масового

туризму останніх років, починають виходити з моди. Вони були розраховані

на масового споживача, як правило, містили в собі відпочинок на пляжах як

основне заняття.

12

1.2 Гірськолижний туризм, як складова гірського туризму

Лижний туризм в Україні має вже більш ніж сторічну історію. Саме в

ті часи сягають перші лижні подорожі по Карпатах. Організаційно він зміг

сформуватися у 50-ті роки ХХ століття - коли з'явилися перші осередки

(секції) лижного туризму в містах України. Найбільшого свого розвитку і

масовості в Україні лижний туризм досягнув на початку 90-х років ХХ

століття, коли у спортивні лижні походи щорічно ходило кілька тисяч

чоловік, а комісії з лижного туризму існували практично при всіх обласних

федераціях туризму. У порівнянні з радянським періодом свого розвитку

лижний туризм в Україні на сучасному етапі знаходиться у стані занепаду.

Якщо за радянських часів кількість туристів-лижників в Україні можна було

оцінити кількома тисячами і культивувався він у 15-17 регіонах нашої

країни, то зараз ним займаються 100-200 чоловік і представництво регіонів

становить 8-10 територій. Зараз лижний туристсько-спортивний загал

України можна оцінити у 200-300 чоловік, що є надзвичайно низьким

показником і говорить про кризу в цьому виді туризму [14, с.72].

Спортивний туризм на сучасному етапі розвивається у двох напрямках:

маршрутний туризм (проходження маршрутів туристсько- спортивних

походів) та змагальний туризм (підготовка та участь в змаганнях із техніки

спортивного туризму). В історії розвитку спортивного туризму в Україні ці

два напрямки завжди були нероздільні. Але якщо походи були основною

формою туристсько-спортивної діяльності і давно запроваджені у спортивну

класифікацію (уперше у 1949 році), то туристські змагання і зльоти носили

характер допоміжний, другорядний. Нерідко вони використовувалися для

перевірки готовності туристських груп для виходу на категорійні маршрути.

13

В маршрутному туризмі до середини 90-х років основна кількість

лижних категорійних походів здійснювалася за межами України. Основні

райони таких походів - Кольський п-ів, Приполярний та Полярний Урал,

Саяни, Хамар-Дабан та інші. Зараз за інформацією ЦМКК максимальні

повноваження з лижного туризму мають лише Одеська ОМКК, Запорізька

ОМКК та МКК м. Києва. Такі ж повноваження має Харківська ОМКК, однак

Харківська федерація спортивного туризму не увійшла до складу ФСТУ

(справедливим є твердження, що Харків був і зараз залишився визнаним

центром лижного туризму в Україні - щорічно тут випускається кілька

лижних "п'ятірок"). І ситуація тут мабуть покращуватися у найближчі роки

не буде.

Поступово ми втрачаємо висококваліфіковані кадри керівників

складних лижних походів. І хоча собівартість походів у найближчі до нас

"п'ятірочні" райони - Кольський п-ів та Приполярний Урал - коливається в

межах 150-200 у.о., кількість груп, що подорожують цими районами, є

незначною.

З огляду на ці обставини, на нашу думку, слід звернути серьйозну

увагу на наш лижний район - Українські Карпати. В останьому радянському

"Переліку класифікованих туристських спортивних маршрутів на 1989-1992

роки" приведені лише 2 маршрути ІІ та ІІІ категорії складності. Карпати

завжди вважалися "не серьйозним" з точки зору лижного туризму регіоном,

придатним лише для походів І-ІІ категорії складності. Однак вже в "Переліку

класифікованих туристських спортивних маршрутів України" з'явився як

експериментальний маршрут ІУ категорії складності, який проходить по

Горганах, Свидовцю та Чорногорі. За моєю інформацією цей маршрут ще ні

ким не пройдено і ще значний час буде чекати своїх підкорювачів. Власний

досвід карпатських походів автора (лижні походи по Горганах та в районі

Чорногори), досвід волинських туристів-лижників, досвід альпіністів, що

14

здійснюють зимові сходження на вершини Чорногори свідчать про те, що

такий маршрут під силу лише дуже досвідченим групам з невисокою

ймовірністю його повного проходження. Причини: складні погодні умови

взимку в Карпатах (від відлиги до штормових вітрів на хребтах), висока

лавинна небезпека, необхідність володіння альпіністською технікою (рух в

"кошках", будівництво снігових стінок, організація ночівель на відкритій

місцевості) та інші. Тому мабуть слід змінити відношення до Карпат. На

нашу думку, в Українських Карпатах можна здійснювати лижні туристські

походи V к.с. І таких маршрутів тут кілька. Перспективними регіонами для

таких маршрутів крім вищеназваних є Мармароський масив, Чивчини,

Полонинський хребет (Руна, Боржава, Красна), Гринява та інші [14, с.73-74].

15

1.3 Технологія розробки туру

Розробка туру включає такі етапи: вибір пунктів маршруту, ієрархізація

цих пунктів, вибір пунктів початку та закінчення маршруту, після чого

провадиться розробка схеми маршруту та його оптимізація. Розробка схеми

маршруту та його програмне забезпечення є нерозривно пов'язаними

паралельними процесами. Розрахунок вартості туру грунтується на

проведених організаційно-технічних заходах з пошуку партнерів та

укладених з ними угод.

Етапи І. Вибір пунктів маршруту. Критерієм відбору є атрактивність

об'єктів показу для задоволення мети подорожі, можливість забезпечити

різноманітність програми перебування в даному населеному пункті, його

транспортна доступність та забезпеченість послугами гостинності.

Етап ІІ. Ієрархізація пунктів маршруту провадиться за вказаними вище

критеріями, при цьому основна увага повинна бути звернута на клас

гостинності та транспортну доступність обраних пунктів маршруту. Метою

даного етапу є виділення диференціація пунктів маршруту відповідно до

мети подорожі з виділенням пунктів дислокації з тривалим програмним

забезпеченням та екскурсійних пунктів.

Етапи ІІІ. Вибір початкового та кінцевого пунктів маршруту

здійснюється за показником транспортної доступності, тобто зв'язності з

місцем постійного проживання потенційних туристів (зоною дії

туроператора), взаємозамінності видів транспорту, типу транспортних

засобів.

Етап IV. РОЗРОБКА СХЕМИ МАРШРУТУ. Схема маршруту залежить

від обраної форми. Маршрут -це напрямок переміщення туриста. За схемою

маршрути можуть бути лінійні, кільцеві, радіальні та комбіновані, (мал. 5).

16

Вибір пунктів по маршруту узгоджується з програмою відповідно до виду

туризму, терміну та класу обслуговування.

17

Розділ 2. Аналіз та оцінка гірськолижного туризму в Україні

2.1 Дослідження можливостей розвитку гірськолижного туризму в

Україні

Карпати - це старинний гірський масив Європи, самобутній культурний

регіон. Відпочивати в Карпатах можна цілий рік.

Самими популярними гірськолижними курортами являються Славське,

Буковель, Драгобрат, Красія. Є схили любого рівня важкості, крім чорних.

Гірськолижний сезон в Карпатах триває з грудня до березня.

Літом в Карпати їдуть відпочивати туристи, які віддають перевагу

зеленому туризму - це їзда верхи на конях, купання в гірських річках і т.п.,

або екстримальний туризм - походи пішки в гори і на велосипедах, поїздки на

джипах, парапланеризм (активний відпочинок в Карпатах).

Також Карпати являються ідеальним місцем для відпочинку, лікування

та оздоровлення, завдяки наявності багатьох мінеральних джерел. Найбільш

відомі оздоровчі курорти Карпат -Свалява, Поляна, Синяк [1].

Гірські лижі зимою і екологічний відпочинок влітку - Карпати

всесезонні. Найчистіше повітря, сусідство мінеральних джерел і заповідних

зон, нові гірськолижні курорти і інфраструктура для комфортного

відпочинку, все говорить про те, що Карпати - це майбутнє українського

туризму. Для поціновувачів активного відпочинку Карпати - рідний дім.

Посудіть самі: велика кількість видів екстримального спорту, що тут

практикується поряд з економними тарифами і дно-ландшафтным покровом.

Практично всі великі карпатські річки придатні для сплавів, але при

цьому вони не високого ступеня складності / небезпеки. Гори не дуже високі,

сейсмостійкі, дуже добре заселені. Снігові області великі, доступні п'ять

18

місяців у році. Лижних баз у Карпатах багато, і навіть звичайні санаторії

часто розташовані так, що можна кататися на лижах та сноуборді. Екологія

на вищому рівні, так що займаючись спортом заради здоров'я або просто

відпочиваючи, не ризикуєш отримати «в нагороду» зворотній ефект. Якщо ви

вирішили відпочити в Карпатах, а також відкрити для себе світ спортивного

туризму, активні види відпочинку, доступні в Карпатах, такі як альпіністські

сходження (в основному, в районі гори Говерли, оскільки там зосереджені всі

двухтисячникі Українських Карпат, і місця для альпінізму дуже розроблені);

сплави з перешкодами (практично всі великі річки - Прут, Черемош, Стрий і

т.п.); гірськолижний спорт, сноубордизм (більшість високогірних баз та

санаторіїв, п'ять місяців у році, починаючи з листопада); походи (гірські,

пішки по горах або велосипедні по передгір'ях - велике розмаїття

туристичного життя, що зовсім не дивно при такому доречному ландшафті);

полювання (ліси, заповідники і заказники до ваших послуг); риболовля ( «той

не знає риболовлі, хто вважає її спокійним видом спорту») і, нарешті,

парапланеризм [2, c.16]

Закарпаття знаходиться на кордоні між Карпатськими горами і

Середнедунайською низовиною, в самому серці Європи. Загальна площа

краю складає 12800 кв. км. На Закарпатті 13 районів, 10 міст, 28 городішек,

561 сільське поселення. Містами обласного підпорядкування є Ужгород,

Берегово, Мукачево, Хуст, а містами районного підпорядкування - Свалява,

Іршава, Тячево, Виноградово, Рахів, Чоп.

В природно-географічному відношенні край ділиться на два

географічних райони - гірський (Карпатські гори) і рівнинний (Закарпатська

низовина). Велику частину території займають гори, а найвищою точкою

Закарпаття є вершина Говерли, в гірському масиві Чорногора, що

підіймається на 2061 м. А ось найнижча точка (101 м над рівнем моря)

розташована у протилежному кінці регіону - в районі села Руські Геївці

19

Ужгородського району . Значну роль у формуванні рельєфу відіграє річка

Тиса (вона починається злиттям Білої і Чорної Тиси, загальна довжина її, в

межах Закарпаття, становить 223 км, впадає Тиса поблизу сербської столиці

Белград в річку Дунай). Басейн Тиси становлять всі ріки краю. Гідросистема

Закарпаття відділена від прикарпатських річок Вододільні хребтом. Досить

значною є загальна кількість річок, струмків, струмки Закарпаття - 9.429,

серед яких 9.77 - малі потоки до 10 км, 152 річки, що мають довжину понад

10 км (Ріка, Теребля, Шопурка, Тересва, Іршавка, Синявки, Тячівець,

Середня Ріка, Косівська, Богдан, Лазещина, Турбат, Озерянка, Бертянка,

Брустурянка, Репінка, Лужанка, Мокрянка, Апшіца, Велика Уголька,

Васкова, Тур'я, Жденівка, Візниця, Стара, Сірне, Чаронда, Цигане, Виля,

Турічка, Ломованя, Піня, Вича , Свинка, Коропець, Сухар, Улічка, Ярок,

Боронява, Вільшанка, Яблуниця, Вільхівчик, Вербовець, Квасний, Чеховець,

Бабічка, Гнилий, Воловець, Мошки і т.д.), і 4 річки, довжина яких перевищує

100 км (Уж , Латориця, Боржава, Тиса) [3, c.17].

На відміну від безлічі швидких гірських річок, загальна кількість тихих

озер Закарпаття невелика - 137, причому серед них лише 32 водойми -

постійні озера. Найбільше озеро Закарпаття - Синевир, яке утворилося 10 тис.

років тому на висоті 989 метрів. Його площа - 7 га, найбільша глибина - 27 м,

а температура води - від + 12 до + 18 градусів. В озері водиться райдужна,

річкова і озерна форель. Закарпатські озера поділяються на кілька типів,

серед яких льодовиково-карові озера: Апшінец, Марічейка, Несамовита,

Бребенескул, Брескул, Ворожеска, Герашаське, Драгобратське Озерце,

Нижнє, Верхнє, Мала Гропа; запрудні озера: Солоне, Тереблянські озера,

Синевир; антропогенні озера : Чорні озера, Солотвинські озера; вулканічні

озера: Липчанське, Ворочівське, Синє. На Закарпатті біля 2000 видів вищих

рослин, серед яких, нажаль, 44 види - на грані вимирання. Ліса краю

займають площу біля 500000 га (що складає 45% території Закарпаття). Серед

20

лісових порід найбільш представлені букові - 58%, піхтовие - 31%, дубові -

7%, є також березові, Вільхова, грабові, Тисовий, соснові, ясеневие, кленові.

Здебільшого вони ростуть у горах на бурих гірсько-лісових і гірських

Лужний-буроземніх грунтах, які на низовину змінюються дерново-підзолисті

і буроземно-підзолистих. На Закарпатті мешкає 80 видів ссавців, 280 - птахів,

10 - плазунів, 16 - земноводних, 60 - риб, 100 - молюсків. У Карпатах

водиться три чверті усіх ссавців України. Особливо поширені на Закарпатті:

кріт, лисиця, вовк, єнотоподібних собака, бурий ведмідь, борсук, куниця,

ласка, горностай, тхір, норка, видри, лісовий кіт, рись, заєць, білка, ондатра,

дикий кабан, козуля, карпатський олень. Серед птахів Закарпаття слід

назвати глухаря, тетерева, Рябчиков, фазана, сіру куріпки, перепела,

горлицю, голуба, лисуха, Коростельов, чайку, дятел, сова, лелека, Дрозд,

вальдшнеп, Бекас. У нас живуть такі водоплавні птахи, як чомга, лебідь,

дикий гусь, кряква, казарка, дика качка, чірок, чапля, бугай. Клімат

Закарпаття визначається тим, що область знаходиться в самому серці Європи.

Високі гори захищають край від холодних північних вітрів, а вологий

помірно-континентальний клімат сприяє тому, що літо тут - тепле, а зима -

м'яка. Власне, той, хто приїздить у наш край з півночі, знаходить тут теплий

південь, а люди з півдня - прохолодний північ. Туристи зі східних країн

шукають особливості заходу, а західні туристи - характерні східні риси.

Максимальна температура (влітку) - + 40 ° С, мінімальна (взимку) - - 32 ° С.

Опади складають: мінімум - 642 мм (м. Берегово), максимум - 1411 мм (смт.

Усть-Чорна, Тячівський р-н). Самий довгий закарпатський день - 22 червня,

найкоротший день - 22 грудня, а середня тривалість дня - 8,5 год (взимку) і

15.5 ч. (влітку). Максимальна швидкість вітру у нашій місцевості - 40 м / с.

[4, c.10]

21

Цілюще повітря, наповнений ароматами лісу, лікувальна мінеральна

вода із джерел Карпатських гір роблять Закарпаття чудовим місцем для

відпочинку, оздоровлення та лікування.

Сама древня стоянка людини, виявлена тут, відноситься до раннього

палеоліту. У VII столітті до нової ери на Замковій горі в районі Ужгорода

вже було укріплене поселення, а в VII-IX вв.город Ужгород був відомий як

центр східнослов'янського племені білих хорватів. У X-XI ст. ці землі

входили до складу Київської Русі. Білі хорвати активно брали участь у

походах київських князів на Візантію, захищали давню Русь від набігів

кочових племен. У XII-XIV ст. виникли й інші укріплені "гради" - феодальні

міста - фортеці Мукачево, Берегово, Хуст, Севлюш (нинішній Виноградів).

Однак уже в XI столітті Угорщина, скориставшись міжусобними чвари в

Давній Русі, захопила більшість закарпатських земель. З XVII століття

Закарпаття потрапило під владу Австрії (з 1867 року - Аство-Угорщина).

Настала епоха жорстокого гноблення корінного населення. Майже десять

століть перебував цей багатий край під іноземних ігом. На Закарпатті чимало

історичних парків-пам'яток. У Міжгір'я, Іршава, Стужіце, Плав'і до

сьогоднішнього дня ростуть вікові дуби, а в Ужгороді - пятісотлетній платан

і трехсотлетній ясен. Закарпаття сьогодні один з найбільш цікавих куточків

України, де можна чудово відпочити, ознайомитися з самобутньою історією і

культурою [5, c.27].

Українська алергологічная лікарня - унікальна і найбільша в світі

лікарня такого типу. Лікування тут здійснюється на основі мікроклімату

соляних шахт і карстових печер Солотвинського солерудника. Ефективність

лікування становить 80-86% серед дорослих та 90-95% серед дітей. Поблизу

знаходиться солене озеро Кунігунда - аналог знаменитого ізраїльського

Мертвого моря. Цілюще повітря, наповнений ароматами лісу, лікувальна

мінеральна вода із джерел Карпатських гір, чудові побутові умови

22

проживання, досвідчені лікарі, оснащені лікувально-процедурні кабінети,

висока культура обслуговування в наших санаторіях гарантують Вам

повноцінний відпочинок і востановление Вашого здоров'я, що родить хворим

бадьорість та радість життя.

23

2.2 Аналіз гірськолижних курортів України в розрізі регіонів

Єдине місце в Україні і СНД, де зустрічаються природні зарості нарциса

вузьколиста. Подібні зарості, але меншої площі, залишилися в небагатьох

місцях - Альпах, Румунії, деяких Балканських країнах. Масове цвітіння

рослин в квітні-травні залишає у побачили це прекрасне видовище незабутні

враження [6, c.207].

Земля Карпат неповторна: всього 12,8 тисяч кіллометров території, а

належить їй чотири п'ятих всієї території долин, гір і передгір'їв, завжди

неповторні пейзажі - то стрімкі потоки Тиси, що несе води до Дунаю, то з

норовістимі річками Латориця, Боржава, Уж, Теребля та Тересва, то з

екзотіческімі озерами, з них найбільш привабливе Синевірське високогірне

озеро, назване в народі "Морським оком".

Карпати ... Якщо розглянути висоту цих гір, то між європейськими

вони займають друге місце, але чудовою красою рідкісного змісту не

поступаються ні одним у Європі [7].

Закарпаття - все це разом сприяє розвитку оздоровчо-лікувального

туризму, гірськолижного відпочинку та спорту, пішохідних видів туризму

різної категорії складності та напрямків: екологічного, сільського.

Синевир - найбільше і одне з найкрасивіших гірських озер Карпат.

Його ще називають "Морським оком", "Перлиною Карпат". І дійсно, якщо

дивитися з висоти пташиного польоту, то погляду відкривається мальовнича

картина - яскраво синя водяна гладь у зеленій гущавині лісів, з маленьким

острівцем посередині. Озеро оточене віковими букамі і ялиця. Стволи

товщиною в кілька обхват. Вода в озері настільки чиста, що можна бачити

дно. Здалеку вода здається яскраво блакитний. Повітря тут, як ніде, свіжий і

легкий, наповнений ароматом хвої. Здається, що його зовсім немає, дихається

24

вільно і легко. Озеро - найбільше в Карпатах за площею. Знаходиться на

висоті 989 метрів над рівнем моря. Середня глибина озера - 10-12 метрів,

максимальна - 24 метри. Озеро утворилося в післяльодовикового період. У

народі існує легенда, яка свідчить, що в давні часи у одного графа була дочка

синь. Одного разу вона зустріла пастуха Вира. Вони почали таємно

зустрічатися і полюбили один одного. Однак граф не дозволив дочки

зустрічатися з Віром. Він наказав своїм слугам вбити пастуха. Вони скинули

його з високої скелі на камені. Синь, дізнавшись про це, довго плакала. З її

сліз і утворилося озеро. Ну не може наш народ без легенд. З тих пір

називається озеро Синевір. Зараз на березі озера встановлені, вирізані з

дерева, фігури Сини і Вира. Сюди приїжджають святкувати весілля з

багатьох куточків Карпат. Кажуть, що якщо люди познайомилися і полюбили

один одного на озері, то їх чекає міцна любов [8, c.209].

Гірськолижний відпочинок в Карпатах – це чудова можливість

отримати великий заряд позитивних емоцій і гарно провести час на свіжому

зимовому повітрі. В Карпатах для вас працює велика кількість чудових

гірськолижних схилів з великою кількістю підйомників. На засніжених

схилах ви можете відвідати кафе, ресторани і маленькі магазинчики з

сувенірами в яких ви зможете придбати собі на пам’ять.

Окрім звичайного катання на лижах та сноубордах бази відпочинку

запропонують вам багато різноманітних послуг та розваг, такі як катання на

снігоходах, фінська сауна, більярд, дартс, полювання, санки тощо. На

засніжених схилах Українських Карпат ви знайдете унікальні можливості для

фрірайда, незабутня цілина та спуски на будь-який смак.

Для проживання на гірськолижних курортах України ви знайдете як

великі готельні комплекси так і затишні приватні оселі. Вибір місця

проживання достатньо широкий. Якщо ви маєте машину то від’їхавши від

25

курорту на кілька кілометрів ви зможете знайти житло дешевше ніж біля

самих гірськолижних схилів, але не менш комфортне.

Якщо ви не взяли з собою лижі або сноуборд то не розчаровуйтесь, це

не завадить вам відпочити в Карпатах зимою з комфортом, для вас завжди

підберуть необхідне вам гірськолижне спорядження у пунктах прокату, які

працюють на кожному гірськолижному курорті [9, c.190].

З огляду на невпинне зростання популярності й моди на гірськолижний

спорт, а також беручи до уваги виняткові особливості (наявні унікальні

природні ресурси і значну освоєність), розвиток гірськолижного туризму в

Карпатському регіоні надзвичайно перспективний та економічно доцільний.

Безперечно також, що активний розвиток цього виду туризму в Карпатах

сприятиме й підвищенню міжнародного авторитету Української держави.

Речі, здавалося б, очевидні та зрозумілі. Проте, незважаючи на

природну привабливість, легку транспортну доступність, умовно помірні

ціни, відсутність мовного бар’єра та інші принади «зелених легенів Європи»,

більшість українців, залюблених у гірськолижний спорт, все ж таки віддають

перевагу подорожам за кордон — до сусідніх Словаччини, Польщі та більш

віддалених Туреччини й Австрії. На природне запитання, чому ж вони не

обирають Українські Карпати, наші співвітчизники, а також сусіди-росіяни

резонно відповідають: замало інформації про курорти та реклами їх,

нерозвинена інфраструктура, низький рівень сервісу, зумовлений майже

повною відсутністю конкуренції. Та й, зрештою, елементарна інерція

подорожей за кордон, укорінена в думці «там краще», яка, своєю чергою,

ґрунтується на масовій рекламі вітчизняних туроператорів [10, c.71].

Зауважимо однак, що останні роки позначені-таки певними кроками в

розвитку карпатського туризму. Відновлюються наявні бази та готелі,

розбудовуються нові туристичні комплекси тощо. Проте дякувати за ці

малопомітні на загальнодержавному тлі зміни місцеве населення має

26

передовсім своїм підприємливим землякам, і аж ніяк не київським або ж

регіонального розливу владним структурам.

Тож чому карпатські гірськолижні курорти розвиваються, як мокре

горить, хоч у потенційних інвесторів (і не лише вітчизняних) руки сверблять

вкладати кошти в гірськолижні центри Українських Карпат?

27

2.3 Оцінка конкурентоспроможності вітчизняних гірськолижних

курортів

Однією з головних проблем є незрозуміла й нестабільна ситуація

навколо системи оподаткування. Про це писано-переписано, говорено-

переговорено, проте віз із місця не зрушив. Попри численні й регулярні

обіцянки та запевнення чиновного київського люду [11, c.9].

Ще один камінь спотикання — те, що у структур, які забезпечують

побут туристів, належний стан гірськолижних спусків та ін., немає одного

господаря. Їх, цих маленьких власників-«гетьманів», сила-силенна: лісгоспи,

відомства, комунальні заклади тощо. Комерційні структури беруть гроші за

послуги, але не відомо, як сплачують податки. А, наприклад, сільська рада

Славського мусить позичати значні кошти на побудову сучасного водогону,

яким згодом користуватимуться всі охочі.

Аналогічну проблему мали наші західні сусіди словаки. Розв’язали ж

вони її шляхом створення акціонерних товариств, де кожна із зацікавлених у

розвитку курорту сторін мала свою частку. Причому інвестиції окупились

доволі швидко (протягом трьох-чотирьох років). Навіть послуги дорогих

вертолітних бригад, які займаються евакуацією гірськолижників,

виправдовують себе за рахунок погашення страховки. І хоча навряд чи

найближчим часом до нас повалять туристи з Європи, проте повернути в

Карпати росіян, які раніше становили чверть від загальної кількості

відпочивальників у цьому регіоні, цілком реально.

Технічні стандарти облаштування схилів на гірськолижних курортах

України абсолютно не відповідають сучасним вимогам. У 2003—2004 рр. у

країні існувала лише одна система генерації штучного снігу. Ратраків

(машини для вирівнювання та ущільнення снігових схилів) — лише декілька.

28

Підйомники старі. Навіть якщо йдеться про недавно змонтовані витяги, то

придбане за кордоном обладнання має вік не менше 20 років [12, c.308].

Особливе занепокоєння викликає безпека канатних доріг. Багато

туристів отримують травми, практично всі відвідувачі гірськолижних центрів

стають свідками аварій. За неофіційними даними, в минулому сезоні на

одному з вітчизняних гірськолижних курортів трапилась аварія на канатній

дорозі, яка забрала життя чотирьох осіб. На думку експертів, діючі системи

безпеки, передбачені виробником, вийшли з ладу практично на всіх

підйомниках і просто відключені. Якщо технічний контроль за станом

канатних доріг і передбачений, то він здійснюється формально. Такий стан

справ пояснюється тим, що сервісне обслуговування технічного обладнання

не виділене в окрему галузь і перебуває у віданні гірськолижних центрів.

Аби «велосипед» не вигадувати, знову звернімо погляд на інших.

Цікавий і, вочевидь, корисний відповідний досвід наших західних сусідів —

Польщі та Словаччини, а також зачорноморської Туреччини.

Польсько-Словацькі Татри — приклад двосторонньої моделі розвитку

гірськолижного туризму. Так, у Польщі (зокрема курорт Закопане) йому дала

поштовх продумана державна політика, яка була зорієнтована на зовнішній

попит. Держава надала колосальну підтримку малому і середньому бізнесу,

вручивши їм розбудову матеріальної та спеціалізованої транспортної

інфраструктури. Словаччина, чиї традиції розвитку гірськолижного туризму

сягають ще часів соцтабору, втратила свої позиції з розпадом країни і, не

маючи централізованої підтримки держави, орієнтується у своєму розвитку

на приватну ініціативу, віддавши готелі та підйомники до рук акціонерним

товариствам. Гірськолижний туризм розвивається тут значно повільнішими

темпами, ніж у сусідній Польщі, хоча країна має більший природно-

ресурсний потенціал.

29

Яскравий приклад активної підтримки розвитку туризму державою —

Туреччина. Турецька модель — приклад ринкової орієнтації, де, з одного

боку, внутрішній попит дав поштовх розбудові гірськолижних центрів

місцевого значення, а з іншого — зростання зовнішнього попиту на

відповідний вид туризму стало каталізатором створення нових

альтернативних гірськолижних курортів, орієнтованих на міжнародний

ринок. Усі готелі в гірськолижних центрах побудовані за кошти приватних

підприємців. При цьому з часу побудови нового готелю держава звільняє

господарів від податків на термін від п’яти років і надає значну підтримку в

рекламі вітчизняного турпродукту на міжнародному ринку [13, c.61].

Експерти зазначають: вихід України на світовий ринок з

конкурентоспроможним «гірськолижним» продуктом значною мірою

визначатиметься перспективністю політики соціально-економічної

реконструкції регіону. Практична реалізація такої грамотної політики

забезпечила б необхідні соціально та екологічно орієнтовані зміни у всіх

галузях господарства вітчизняного Карпатського регіону.

Серед міжнародних програм особливе місце посідає Карпатська

конвенція 2003 р., основна мета якої — бути інструментом сприяння

стійкому розвитку регіону шляхом узгодження місцевого розвитку з

природоохоронними інтересами. Зокрема через стабільний розвиток туризму.

Реалізація відповідних програм також сприятиме, на думку фахівців,

покращанню «туристичного» інвестиційного клімату в Карпатському регіоні,

а це — використання кредитних ліній та залучення кредитів, грантів

міжнародних фінансових організацій; використання міжнародних програм

для малого та середнього бізнесу.

Прикро тільки, що на ці проблеми й перспективи (зрозумілі не лише

фахівцям, а й нашим підприємливим співвітчизникам, які прагнуть вкладати

власні кошти і працювати прозоро, створюючи принагідно й нові робочі

30

місця) аж ніяк не наважаться звернути увагу мешканці кабінетів на

печерських пагорбах. Власне, сказати, що можновладців ця тема не хвилює,

не можна. Проте їхні кроки в зазначеній царині викликають аж ніяк не

захоплення. Ми ж, як і всі в цій країні, кому вона дорога і хто хоче бачити її

громадян заможними та щасливими, чекаємо на появу бодай повідомлень про

розробку відповідних загальнонаціональних та регіональних програм

розвитку вітчизняної тургалузі. Як і про участь у їх створенні вітчизняних та

закордонних фахівців. А також про серйозність їхнього економічного

обґрунтування і здатність створити обіцяні й належно оплачувані (себто так,

як в омріяній Європі) робочі місця [14, c.50].

31

Розділ 3. Напрями підвищення ефективності діяльності гірськолижних

курортів

3.1 Перспективи розвитку гірськолижного туризму в Україні

З огляду на невпинне зростання популярності й моди на гірськолижний

спорт, а також беручи до уваги виняткові особливості (наявні унікальні

природні ресурси і значну освоєність), розвиток гірськолижного туризму в

Карпатському регіоні надзвичайно перспективний та економічно доцільний.

Безперечно також, що активний розвиток цього виду туризму в Карпатах

сприятиме й підвищенню міжнародного авторитету Української держави.

Незважаючи на природну привабливість, легку транспортну

доступність, умовно помірні ціни, відсутність мовного бар'єра та інші

принади «зелених легенів Європи», більшість українців, залюблених у

гірськолижний спорт, все ж таки віддають перевагу подорожам за кордон —

до сусідніх Словаччини, Польщі та більш віддалених Туреччини й Австрії.

На природне запитання, чому ж вони не обирають Українські Карпати, наші

співвітчизники, а також сусіди-росіяни резонно відповідають: замало

інформації про курорти та реклами їх, нерозвинена інфраструктура, низький

рівень сервісу, зумовлений майже повною відсутністю конкуренції. Та й,

зрештою, елементарна інерція подорожей за кордон, укорінена в думці «там

краще», яка, своєю чергою, ґрунтується на масовій рекламі вітчизняних

туроператорів.

Зауважимо однак, що останні роки позначені-таки певними кроками в

розвитку карпатського туризму. Відновлюються наявні бази та готелі,

розбудовуються нові туристичні комплекси тощо. Проте дякувати за ці

малопомітні на загальнодержавному тлі зміни місцеве населення має

32

передовсім своїм підприємливим землякам, і аж ніяк не київським або ж

регіонального розливу владним структурам.

Тож чому карпатські гірськолижні курорти розвиваються не так

швидко, як хотілося б, хоч потенційні інвестори (і не лише вітчизняних)

вкладають кошти в гірськолижні центри Українських Карпат?

Однією з головних проблем є незрозуміла й нестабільна ситуація

навколо системи оподаткування. Попри численні й регулярні обіцянки та

запевнення вітчизняних чиновників. Ще один камінь спотикання — те, що у

структур, які забезпечують побут туристів, належний стан гірськолижних

спусків та ін., немає одного господаря. Їх, цих маленьких власників, досить

багато: лісгоспи, відомства, комунальні заклади тощо. Комерційні структури

беруть гроші за послуги, але не відомо, як сплачують податки. А, наприклад,

сільська рада Славського мусить позичати значні кошти на побудову

сучасного водогону, яким згодом користуватимуться всі охочі [4].

Аналогічну проблему мали наші західні сусіди словаки. Розв'язали ж

вони її шляхом створення акціонерних товариств, де кожна із зацікавлених у

розвитку курорту сторін мала свою частку. Причому інвестиції окупились

доволі швидко (протягом трьох-чотирьох років). Навіть послуги дорогих

вертолітних бригад, які займаються евакуацією гірськолижників,

виправдовують себе за рахунок погашення страховки. І хоча навряд чи

найближчим часом до нас повалять туристи з Європи, проте повернути в

Карпати росіян, які раніше становили чверть від загальної кількості

відпочивальників у цьому регіоні, цілком реально.

Технічні стандарти облаштування схилів на гірськолижних курортах

України абсолютно не відповідають сучасним вимогам. У 2003—2004 рр. у

країні існувала лише одна система генерації штучного снігу. Ратраків

(машини для вирівнювання та ущільнення снігових схилів) — лише декілька.

33

Підйомники старі. Навіть якщо йдеться про недавно змонтовані витяги, то

придбане за кордоном обладнання має вік не менше 20 років [4].

Особливе занепокоєння викликає безпека канатних доріг. Багато

туристів отримують травми, практично всі відвідувачі гірськолижних

центрів стають свідками аварій. За неофіційними даними, в минулому сезоні

на одному з вітчизняних гірськолижних курортів трапилась аварія на

канатній дорозі, яка забрала життя чотирьох осіб. На думку експертів, діючі

системи безпеки, передбачені виробником, вийшли з ладу практично на всіх

(!) підйомниках і просто відключені. Якщо технічний контроль за станом

канатних доріг і передбачений, то він здійснюється формально. Такий стан

справ пояснюється тим, що сервісне обслуговування технічного обладнання

не виділене в окрему галузь і перебуває у віданні гірськолижних центрів.

Цікавий і, вочевидь, корисний відповідний досвід наших західних

сусідів — Польщі та Словаччини, а також зачорноморської Туреччини.

Польсько-Словацькі Татри — приклад двосторонньої моделі розвитку

гірськолижного туризму. Так, у Польщі (зокрема курорт Закопане) йому дала

поштовх продумана державна політика, яка була зорієнтована на зовнішній

попит. Держава надала колосальну підтримку малому і середньому бізнесу,

вручивши їм розбудову матеріальної та спеціалізованої транспортної

інфраструктури. Словаччина, чиї традиції розвитку гірськолижного туризму

сягають ще часів соцтабору, втратила свої позиції з розпадом країни і, не

маючи централізованої підтримки держави, орієнтується у своєму розвитку

на приватну ініціативу, віддавши готелі та підйомники до рук акціонерним

товариствам. Гірськолижний туризм розвивається тут значно повільнішими

темпами, ніж у сусідній Польщі, хоча країна має більший природно-

ресурсний потенціал [4, 8].

Яскравий приклад активної підтримки розвитку туризму державою —

Туреччина. Турецька модель — приклад ринкової орієнтації, де, з одного

34

боку, внутрішній попит дав поштовх розбудові гірськолижних центрів

місцевого значення, а з іншого — зростання зовнішнього попиту на

відповідний вид туризму стало каталізатором створення нових

альтернативних гірськолижних курортів, орієнтованих на міжнародний

ринок. Усі готелі в гірськолижних центрах побудовані за кошти приватних

підприємців. При цьому з часу побудови нового готелю держава звільняє

господарів від податків на термін від п'яти років і надає значну підтримку в

рекламі вітчизняного турпродукту на міжнародному ринку.

Експерти зазначають: вихід України на світовий ринок з

конкурентоспроможним «гірськолижним» продуктом значною мірою

визначатиметься перспективністю політики соціально-економічної

реконструкції регіону. Практична реалізація такої грамотної політики

забезпечила б необхідні соціально та екологічно орієнтовані зміни у всіх

галузях господарства вітчизняного Карпатського регіону.

Серед міжнародних програм особливе місце посідає Карпатська

конвенція 2003 р., основна мета якої — бути інструментом сприяння

стійкому розвитку регіону шляхом узгодження місцевого розвитку з

природоохоронними інтересами. Зокрема через стабільний розвиток туризму.

Реалізація відповідних програм також сприятиме, на думку фахівців,

покращанню «туристичного» інвестиційного клімату в Карпатському регіоні,

а це — використання кредитних ліній та залучення кредитів, грантів

міжнародних фінансових організацій; використання міжнародних програм

для малого та середнього бізнесу.

Прикро тільки, що на ці проблеми й перспективи (зрозумілі не лише

фахівцям, а й нашим підприємливим співвітчизникам, які прагнуть вкладати

власні кошти і працювати прозоро, створюючи принагідно й нові робочі

місця) аж ніяк не наважаться звернути увагу урядовці. Власне, сказати, що

можновладців ця тема не хвилює, не можна. Проте їхні кроки в зазначеній

35

царині викликають аж ніяк не захоплення. Необхідна розробка відповідних

загальнонаціональних та регіональних програм розвитку вітчизняної

тургалузі. Як і участь у їх створенні вітчизняних та закордонних фахівців.

36

3.2 Розробка та обгрунтування Гірськолижного туру

Зима, літо, осінь, весна – всі ці пори року по своєму прекрасні, але

напевне найкраще оцінити красоту можливо тільки після того як відвідаєш

курорти Карпат. І зимою, і літом курорти Карпат однаково мальовничі та

красиві. Зимою найвідомішими є такі курорти Карпат: Буковель, Драгобрат,

Славськ. Кожний із цих курортів має свою особливість: Буковель –

найбільший гірськолижний курорт Карпат, Драгобрат – найвищий, Славськ –

найбюджетніший курорт. Про літо говорити можна довго, адже зелений

сільський туризм уже починає набирати оберти і у нашій країні, тому

курортом можна вважати ледь не кожне друге селище в Карпатах, не

говорячи про такі містечкаа як Яремче, Східниця та багато інших [15, c.91].

У 30 км від Яремче й у 100 км від Івано-Франківська, на висоті 900 м

над рівнем моря, у селі Паляниця Івано-Франківської області знаходиться

гірськолижний курорт Буковель.

Гори, що ніби обступили Буковель з усіх сторін, закривають його від

холодних зимових вітрів, що створює комфортні умови для відпочинку.

Лижні траси проходять на спеціально підготовлених схилах із трав’яною

основою. Всі траси Буковеля обладнані сніговими гарматами та захищені від

прямого сонячного проміння, завдяки чому сніг утримується значно довше,

ніж в інших місцях. Траси готують для катання спеціальною

снігонапилюючою та сніготрамбувальною технікою - ратраками. Загальна

протяжність усіх трас на Буковелі сягає приблизно 45 км, існують траси і для

вечірнього катання [16, c.309].

Комфортабельні коттеджі, яких Буковель налічує уже більше 50-ти, які

в свою чергу можуть прийняти до 700 туристів. Також навкруги Буковеля у

таких селищах як: Паляниця, Татарів, Яблуниця розсипано безліч приватних

садиб та коттеджів, які з радістю приймуть туристів. Продовжуються роботи

по розвитку туристичного комплексу Буковель.

37

Стан погоди і сніжного покриття на трасах Буковеля можна побачити в

режимі on-line за допомогою веб-камер, установлених на схилах. Перепад

висот – 488 м, довжина трас – 45 км. (95% трас зі снігорегулюючим

устаткуванням). Усі траси доглянуті і повязані між собою, сама довга траса –

4500 м. Кількість підйомників - 16 канатних доріг (п’ять 2-крісельних, девять

4-крісельних, два 3-крісельний) і 5 мультиліфтів.

Для проживання на курорті Буковель побудовані дво- і тримісні

однокімнатні номери з усіма зручностями (санвузол, супутникове

телебачення, міні-бар, телефон) в дерев’яних двоповерхових котеджах (по 4

номери в котеджі, окремий вихід). До послуг відпочиваючих: бар, ресторан

на 110 місць, де для Вас приготують вишукані страви національної та

європейської кухні, колиба, кафе, дитячий майданчик, сауна, більярд,

дискотека, телефон, автостоянка, транспорт на замовлення [17, c.170].

На території Буковеля працює прокат гірськолижного спорядження

провідних фірм-виробників Salomon та Rossignol. Досвідчені інструктори

проводять групові та індивідуальні заняття з катання на лижах. Наразі

відбувається швидке зростання кількості приватних садиб, які створюють

належний рівень сервісу для прийому туристів у власних помешканнях. Як

правило, у садибах пропонують до 8 місць, однак частина з них розрахована

на прийом від 10 до 40 осіб одночасно. У регіоні місцевою владою

вживаються відповідні заходи, щодо вирішення проблем перевезення

туристів. В даний час усі населені пункти мають безперебійне транспортне

сполучення автобусами і мініавтобусами з Яремче. А також можливість

доїзду до Івано-Франківська, Коломиї, Рахова. На території гірськолижного

курорту Буковель функціонують три сувенірних ринки, на яких туристи

мають можливість придбати вироби місцевих майстрів, краще пізнати

мистецтво Гуцульщини [18, c.160].

7 км від міста Сколе розташованй гірськолижний курорт Тисовець.

Відпочинок в Тисовці - це довгі серпантинові дороги, які ведуть вгору все

38

вище і вище. Одним з головних достоїнств бази Тисовець, розташованої

серед могутніх пустинних гір, вважається дивне, прозоре і цілюще повітря.

Сніг випадає в кінці листопаду і лежить до кінця квітня. Прямо від

житлових корпусів, які у Тисовці розміщені двома масивами( біля самої бази

і на вершині хребта) до гірськолижної траси була протягнута канатна дорога

завдовжки 1,5 км, крім того, схил обладнаний лижебуксирами по 800 м

кожний. Також відразу напроти бази знаходиться широкий пологий спуск з

лижебуксиром для початківців (600м), обладнаний підйомником крюка і

нічним освітленням, тут же - траса для могула. На вершині цього спуску

розміщуються приватні садиби. Крім цього Тисовець пропонує три лижні

трампліни заввишки 90 м 70 м, 40 м і траси для бігових лиж. Відпочинок в

Тисовці полягає не тільки в катанні на гірських лижах (для цього є два

пункти прокату спорядження). Це ще і повноцінне дозвілля - сауна, більярд,

кафе, диско-бар, заняття іншими видами спорту (є обладнані спортивний і

тренажерний зали). Єдине чого немає в Тисовці - це продуктових магазинів.

Проте більшість продуктів харчування Ви зможете купити в їдальні, барі або

на горі, але це вийде, звичайно ж, дорожче. Тому всім необхідним

запасайтеся по дорозі до цієї чудової бази відпочинку [19, с.102].

Тисовець подарує Вам безліч прекрасних хвилин здорового

відпочинку, недаремно Австрійські спортсмени назвали Тисовець

„перлиною” Карпат, а Швейцарці, захоплюючись, говорили: “здається, що

цей райський куточок був перенесений з наших Альп!” На нашому сайті ви

можите підшукати для себе частинку цієї красоти, земельну ділянку на

території ткрбази, і насолоджуватися усім тим, що може запропонувати

Тисовець [20, с.90ї].

Славськ – це найбюджетніший гірськолижний курорт в Карпатах. На

його території площею 69 кв. км мешкає 4.2 тис. населення, розташовано 37

туристичних баз та баз відпочинку. Взимку Славськ – це просто рай для

лижників.

39

Славськ – один із самих популярних гірськолижних курортів

українських Карпат. Природне розташування хребтів Бескид і Горганів

навколо Славська, створило унікальний мікроклімат, що забезпечує постійну

безвітряну погоду з великою кількістю сніжних опадів узимку і стабільним

утриманням снігу майже до квітня місяця. Улітку відкриваються прекрасні

ландшафти з вічнозеленими хвойними лісами на склонах гір, які є запорукою

проведення повноцінного відпочинку й оздоровлення. У Славську

прокладено кілька гірськолижних трас європейського значення. На них

функціонують один крісельний і 15 бугельных підйомників, що піднімають

протягом години більше 7-ми тисяч лижників. Довжина крісельного

підйомника на горі Тростян складає 2750 м. Бугельні підйомники,

розташовані на цій горі, мають довжина від 600 до 1200 м. Розмаїтість

рельєфу і рівня складності трас дозволяють добре відпочити як починаючим

аматорам, так і досвідченим спортсменам [21, c.120].

Найкращі і найцікавіші траси у Славську - на горі Тростян. З цієї гори

кататися можна майже в будь-яку сторону - схили там розділяють на

західний, північний, центральний і східний. Траси є будь-якого рівня

складності, крім чорних (суперскладних). На центральному схилі прокладена

спортивна траса, тому допуск туди часто буває обмежений. А внизу

західного схилу розташована так називана "Велика долина чайників" -

прекрасне місце для навчання початківців. Біля підйомника є камера схову,

де можна залишити речі. А прямо біля трас знаходяться виносні бари, де

можна поїсти, випити чаю , кави або гарячого вина. Отже, курорт Славськ

вартує відвідати взимку у ролі лижника абота сноубордиста, або влітку в ролі

простого туриста [22, c.15].

Драгобрат - найвищий гірськолижний курорт Українських Карпат.

Полонина розташована на висотах 1300-1700 метрів над рівнем моря, на

відстані 7 км від селища Ясиня, на стику хвойних лісів і альпійської зони, на

відрогах Свидовецького масиву, біля підніжжя гір Стіг (1701 м) і Близниці

(1882 м). Звідси відкриваються чудові краєвиди на найвищий масив

40

Українських Карпат — Чорногору, проглядаються вершини гір Говерла (2061

м), Петрос (2020 м). В іншу сторону видно найвищі хребти Ґорґан —

Добошанка (1754 м), Синяк (1662 м) та інші. Протягом останніх 30 років

відсутність снігу, навіть теплими малосніжними зимами, на курорті

Драгобрат не спостерігалася.

Відпочинок на Драгобраті - це сучасний готель (74 місця) і два котеджі

(по 29 місць) прямо на схилі, поруч з якими знаходяться два ресторани,

фінська сауна, відкрите кафе "Курятня" і інші установи, які допоможуть Вам

відпочити на Європейському рівні. В ресторані Вам на вибір запропонують

різноманітні національні і Європейські блюда. А увечері, за келихом

гарячого вина відвідувачі можуть отримати весь спектр задоволення: від

співу на караоке до більярда. Також слід зазначити, що до ваших послуг,

можливо, "найвища дискотека" в Україні. Але все це тільки доповнення до

головного [23, c.209].

Сніг на Драгобраті є навіть тоді, коли на інших гірськолижних

курортах про нього вже давно забули. Все це разом з більш ніж десятьма

кілометрами міжнародно визнаних гірськолижних трас і робить його

унікальним місцем для любителів активного відпочинку. На Драгобраті буде

цікаво лижнику з будь-яким рівнем кваліфікації, є трасы всіх рівнів

складності - починаючи від учбових і закінчуючи екстремальними трасами

для професіоналів.

Курорт постійно розвивається. У найближчих планах інвесторів -

будівля отельно-рекреаційного комплексу на 100-150 місць, розвиток мережі

сервісного обслуговування, спорудження підвісної канатно-крісельної чи

кабінної дороги. Ну і звичайно, гірськолижний курорт Драгобрат - рай для

сноубордиста - цілина і багато снігу, а кількість трас обмежується тільки

Вашими бажаннями. Ну і звичайно, як і повинно бути на Європейському

курорті, прокат різноманітного гірськолижного спорядження і сноубордів,

освітлені траси, досвідчені і комунікабельні інструктори, які допоможуть

Вам отримати за час відпочинку максимум задоволення [24, c.401].

41

Село Яблуниця Яремчанського району Івано-Франківської області

відомий гірськолижний курорт. В межах села знаходиться один з головних

перевалів Українських Карпат – Яблунецький (921 м н.р.м.). Найвищими

вершинами, які оточують с. Яблуниця є: г. Діл (1045 м н.р.м.), г. Горішків

(1039,6 м н.р.м.), г. Довгий Грунь (971,1 м н.р.м.), г. Перехрестя (1091,5 м

н.р.м), г. Щербанів Верх (1069,9 м н.р.м.). Вигідне географічне положення,

надзвичайна краса природи, зручні гірські схили приваблюють сюди туристів

не лише з усіх куточків України, а й закордону. Зручність розташування

селища Яблуниця, з'єднання автотрасою з Івано-Франківськом і Ужгородом,

налагоджене автобусне з'єднання з Яремче і Івано-Франківськом, хороші для

катання схили - все це, і не тільки, стало причиною широкої популярності

гірськолижного курорту Яблуниця серед любителів лиж і сноуборда [25,

c.55].

В Яблуниці були розміщено 10 бугельных підйомників завдовжки від

100 до 1000 м з трасами різного рівня складності і легким під'їздом до них, з

яких 8 знаходяться в самому селі і два безпосередньо на Яблуницькому

перевалі, біля ресторану "Беркут". Біля підйомників знаходяться місця, де

можна перекусити, пункти прокату спорядження, а також тут легко можна

знайти досвідчених інструкторів. Влітку з села Яблуниця починаються

популярні маршрути на гори Петрос, Говерла, Магура, Хом'як, звідки

відкриваються чудові панорами найвищих Карпатських хребтів. Також Ви

можете здійснити автобусні екскурсії по Гуцульщині, в яких дізнаєтеся про

побут і народну творчість краю [26, c.31].

Селище Орявчик Сколівського району Львівської області – чудове

місце для відпочинку і зимою і влітку – розташоване на відстані 15 км від

Сколе та 130 км від Львова. Для шанувальників гірських лиж в Орявчику

знаходиться підйомник довжиною 1000 м та мультиліфт завдовжки 300 м від

туристичного комплексу "Дзвинів". Інший туристичний комплекс Орявчик

має власний 400-метровий бугельний підйомник та прокат усього

42

необхідного спорядження. На відстані кількох кілометрів від Орявчика

розташований туристичний комплекс Тисовець. Тут знаходиться 1000 –

метровий крісельний підйомник, який доставляє лижників до вершини

сусідньої гори, з якої починаються траси до двох бугельних підйомників

довжиною 800 м кожний. Є також траса для фрістайла та кілька трамплінів.

Для тих, хто полюбляє зелений туризм, курорт Орявчик запропонує

чудові краєвиди, свіже повітря, походи в гори, купання в гірській річці,

рибалку, а також цікаві екскурсії. У селищі знаходяться чудові пам’ятники

архітектури, такі як дерев’яна церква і дзвіниця 18 ст., а також Богоявленська

церква 1865 р. Це усе робить гірськолижний курорт Орявчик унікальним

комплексом відпочинку, який включає у себе усе необхідне як для активного,

так і пасивного віддиху протягом цілого року. На сьогоднішній день у

Орявчику стрімко розвивається туристична інфраструктура: будуються нові

готелі, все більше приватних садиб створюють умови для відпочинку

туристів, розширюється спектр надання туристичних послуг. На нашому

сайті ви також зможете підібрати для себе земельну діылянку цього

мальвничого місця в Карпатах і дійсно відчути всю красу курортк Орявчик.

По легенді назва селища Ворохта є схожою ще з ХVII ст., коли в ньому

поселився утікач з царської армії – солдат Ворохта. Селяни полюбили його за

мудрість, і після його смерті назвали своє селище в його честь. А вже з кінця

ХIХ ст. Гірськолижний курорт Ворохта розвивається як спортивно–

туристичний центр. У 30-х роках тут будують декілька пансіонатів для

багатих туристів, а в 1957 відкривають гірськолижну школу [27, c.79].

Гірськолижний курорт Ворохта є центром підготовки українських

спортсменів по стрибках з трампліну, біатлону, лижних гонок. Але окрім

цього, відпочинок у Ворохті корисний своїм цілющим повітрям, яке дарує

людям бадьорість і здоров'я, а також приваблює таких простих, але

непосидючих людей, як ми з вами. Сьогодні ж Ворохта є одним з основних

центрів туризму Івано-Франківської області, як влітку, так і зимою.

43

Відпочинок у Ворохті – це краса диких гір, що чарує уяву,

прямовисні річки з гучними водопадами і розкинуті в горах селища. Для

любителів лижного спорту тут є декілька підйомників. Біля бази "Авангард"

– бугель 300-метровий і кріслелко 2-ох кілометрове. На р. Маківка – 250-

метровий підйомник бугеля. Під час зимового сезону встановлюють ще два

100–метрові підйомники [28, c.20].

У 15 км. від смт.Ворохта знаходиться найвища гора України Говерла

(2061 м). У смт. Ворохті є канатна дорога з кріселками завдовжки 2 км. По

цій дорозі всього за 19 хвилин можна піднятися на одну з гір, звідки

відкривається мальовничий краєвид на гори Говерла (2061 м) і Петрос (2020

м). У Ворохті можливе катання на гірських лижах, але тільки для

початківців. Гори на курорті невисокі, схили пологі, дерев мало. Ворохта

цікава тільки трамплінами з штучним покриттям (катання не залежить від

наявності снігу). Отже, запрошуємо відвідати цей мальвничий курорт як

взимку, так і влітку [29, c.25].

Перше село Міжгірського району по трасі з Воловця, Подобовець (472

жителя) славиться як гірсько-лижний курорт. Село розташовано за 12 км від

залізничної станції Воловець. Працюють два бугельних підйомники

довжиною 500 м. та буксувальний ВЛ-1000 довжиною 1300 м. Подобовець

відрізняється довгими та крутими лижними трасами. Від великого

підйомника можна дійти полонинами до вершини Великий Верх (1598 м).

В Подобовці збереглася дерев’яна двозрубна Миколаївська церква з

дзвіницею (кінець XVII ст., 1785). Дах храму виконано в стилі бароко. На

жаль, зараз старовинна церква пріє під бляшаним покриттям та чомусь

вимальована в канарково-жовтий колір. Біля храму - старий хрест з

розписами на євангельські сюжети (1903) [30, c.190].

Неподалік Подобовця шумить популярний серед туристів водоспад

Шипіт. Хоча туристи туристами, а молодим та не дуже неформалам з

України та сусідніх країн Шипіт відомий ще з 1993 р. як місце літніх таборів

44

та літнього музичного фестивалю. Водоспад став навіть місцем дії роману

супер-популярного юного письменника Любка Дереша «Трохи пітьми».

Пилипець - село високогірне. Воно розташоване на висоті 700-750 м

н.р.м. Через село течуть річка Плошанка, потоки Пилипчик та Студений.

Пилипець вперше згадується в письмових джерелах в 1463 році, але тоді він

мав назву Верпелепець. За легендою, назва походить від засновника

Пилипця, вівчаря Пилипа з наголосом на першому складі.

Сьогодні це відомий гірсько-лижний курорт. Траси різного рівня

складності обладнані на сусідніх горах Гимба і Ряпушка. Пилипець має три

бугельні витяги. Траса «Затишок» обладнана витягом ВЛ-600, довжина

спуску 700 м, перепад висот 150 м, ширина — 100-200 м. На гору Гимба

(1497 м) у Верхньому Пилипці ведуть витяги «Боржавські полонини» (1500

м, перепад висот між станціями 402 м) та «Магура» (900м.) [27, c.80].

45

Висновки

Відповідно до мети були поставлені наступні завдання:

надати характеристику туристичного комплексу Карпатського

регіона;

Лижний туризм в Україні має вже більш ніж сторічну історію.

Саме в ті часи сягають перші лижні подорожі по Карпатах.

Організаційно він зміг сформуватися у 50-ті роки ХХ століття – коли

з’явилися перші осередки (секції) лижного туризму в містах України.

Найбільшого свого розвитку і масовості в Україні лижний туризм

досягнув на початку 90-х років ХХ століття, коли у спортивні лижні походи

щорічно ходило кілька тисяч чоловік, а комісії з лижного туризму існували

практично при всіх обласних федераціях туризму.

дослідити особливості гірськолижних курортів Карпатського

регіона;

В України, на сьогодні, функціонують чотири основні гірськолижні

курорти, це – Буковель, Яблуниця, Славсько та Драгобарт.

Гори розташовані на території 4 областей України: Львівської,

Закарпатської, Івано-Франківської і Чернівецький.

Регіон також умовно поділяється на 2 частині - Прикарпаття і

Закарпаття. Прикарпаття - це Івано-Франківська і Чернівецька області,

Закарпаття - Закарпатська область. Частина Львівської області також

розташована на території гір (південна частина).

дослідити сучасний стан та перспективи розвитку гірськолижного

туризму Карпатського регіону.

Експерти зазначають: вихід України на світовий ринок з

конкурентоспроможним «гірськолижним» продуктом значною мірою

визначатиметься перспективністю політики соціально-економічної

реконструкції регіону.

46

Практична реалізація такої грамотної політики забезпечила б необхідні

соціально та екологічно орієнтовані зміни у всіх галузях господарства

вітчизняного Карпатського регіону.

Але існує безліч невирішених питань.

47

Список використаних джерел

1. Азар В. Туризм - еще один феномен XX века // Туризм: практика,

проблемы, перспективы, №5, 2003, с.15-17

2. Гаспарян А.А. Розвиток гірського туризму в Україні. //Бізнес,

2005, №5.

3. Гонгало П.Ф. Проблеми відтворення ресурсного комплексу

України. // Економіка і Екологія, 2004, №15

4. Горобець Н.П. Нові технології в галузі туризму // Економіка і

інформатизація, №7, 2004, с. 27-28.

5. Дурович А. П. Маркетинг в туризме., Минск., Новое знание,

2003; с.205-217

6. Заїкина О.О Внесок туристичної галузі в подолання економічної

кризи, К: 2005.

7. Иванов В.М, Красильников В.П. Менеджмент в туризме.- М.:

Финансы и статистика, 2002.- 345с.

8. Качанівський В.С. Концепція розвитку туризму в Україні. – Л.:

Брама, 2005. – 317с.

9. Квартальнов В.А. Туризм: теория и практика., Москва., Финансы и

статистика, 2004; 157с.

10. Любіцева О. О. Ринок туристичних послуг ( геопросторові

аспекти). 2-е вид., перероб. та д оп . - К: Альтерпрес , 2003. - 436 с.

11. Мальська М.П., Худо В.В., Цибух В.І. Основи туристичного

бізнесу: Навч . посібник. - К: Центр навчальної літератури, 2004. - 272 с.

12. Туризм у XXI столітті: глобальні тенденції і регіональні

особливості: Матер . ІІ-ої Міжнар . наук, практ . конф . (10 -11 жовтня, 2005

р.) / Редкол .: Цибух В.І. (голова) та ін. - К: Знання України, 2006. - 560 с.

13. Пархоменко Е.Е. Туризм: Навч. Посібник. – К. 2007.

48

14. Тхоровьский С.А. Туризм в Карпатському регіоні: 2004 – 201 с.

15. Туризм в Україні.- Ужгород: ІВА, 2008.- 320с.

16. Андропов О.М. Стан рекреаційного комплексу України //

Економіка і Екологія, 2005, № 24.

17. Туризм в Україні: Збірник нормативно-правових актів у п’яти

томах. Т.4.- Ужгород: ІВА, 2000.- 348с.

18. Котлер Филип, Боуэн Джон, Мейкенз Джеймс. Маркетинг.

Гостеприимство и туризм.- М: ЮНИТИ, 1998.- 787с.

19. Конох Анатолій Петрович, Товстопятко Федір Федорович,

Некрасов Сергій Андрійович Туризм.- Запоріжжя: ЗНУ, 2005.- 132с.

20. Конох, Анатолій Петрович Екологічний туризм: Навч. посіб. для

студ. фак. фізичн. вихован./ А.П.Конох, Ф.Ф.Товстопятко, С.А.Некрасов.-

Запоріжжя: ЗНУ, 2005.- 68с.

21. Головашенко, Ольга Вячеславівна Туризм, як форма соціальної

активності людини: соціально-філософський аналіз:- Запоріжжя: ЗДУ, 2002.-

184с.

22. 1. Барановський В. А. Екологічний атлас України. - К.: Гео-графіка,

2000. - 40 с.

23. Гнатів О.К. Проблеми розвитку вітчизняного туризму // Економіка

України, №5, 2005, с.23-25.

24. Бейдик О. О. Рекреаційно-туристські ресурси України: методологія

та методика аналізу, термінологія, районування. - К.: Київ, ун-т, 2001. - 395 с.

25. Борейко В. История заповедного дела в Украине. - К., 2005. - 181 с.

26. Генсирук А. С, Нижник М. С, Возняк Р. Р. Рекреационное

использование лесов. - К.: Урожай, 2007.

27. Зіновчук Т.С. Вплив екологічних факторів на туризм //

Екологічний вісник, №9, 2003, с.7-10.

28. Гетьман В. І. Основні завдання і проблеми розвитку еко-туризму в

національних природних парках і біосферних заповідниках України / Гори і

49

люди (у контексті сталого розвитку): Матеріали міжнар. конф. 14-18 жовтня.

- Рахів, 2002. - С. 304-313.

29. Гетьман В. І. Платні рекреаційні послуги установ природно-

заповідного фонду України: законодавчі норми та економічні можливості //

УГЖ. - 2002. - № 1. - С 58-64.

30. Гетьман В. І. Туризм і збереження довкілля в Україні // Географія та

основи економіки в школі. - 2000. - №3. - С 48-52.