12
3 Михайло ТИВОДАР

Історія села Бедевля

  • Upload
    andrij

  • View
    521

  • Download
    17

Embed Size (px)

Citation preview

Page 1: Історія села Бедевля

3

Михайло ТИВОДАР  

Page 2: Історія села Бедевля

4

ББК 83.3(4УКР-4ЗАК) Т 39

Михайло Петрович Тиводар – відомий український історик,

педагог вищої школи, громадський діяч. Народився 7 лютого 1936 р. в с. Бедевля Тячівського району. Закінчив історичний факультет УжДУ (1958) та аспірантуру при Інституті мистецт-вознавства, фольклору і етнографії ім. М. Т. Рильського АН УРСР (1965). У 1994 р. захистив докторську дисертацію на те-му: «Традиційне скотарство Українських Карпат другої поло-вини ХІХ – першої половини ХХ ст.». Працював учителем істо-рії Дубівської СШ Тячівського району, а з 1966 р. – в Ужгород-ському університеті: викладачем (1966-1968), старшим викла-дачем (1968) та доцентом (1968-1976) кафедри загальної істо-рії; доцентом кафедри УРСР, історіографії та джерелознавства (1976-1988); доцентом (1988-1994), професором (1994-2001, 2004-дотепер), завідувачем кафедри історії стародавнього сві-ту і середніх віків (2001-2004).

М. П. Тиводар автор праць: «Гуцульщина: Історико-етногра-фічне дослідження» (Київ, 1987; у співавт.), «Історія Ужгорода» (Ужгород, 1993; у співавт.), «Традиційне скотарство Українсь-ких Карпат другої половини ХІХ – першої половини ХХ ст.: Іс-торико-етнологічне дослідження» (Ужгород, 1994), «Закарпат-тя: народознавчі роздуми» (Ужгород, 1995), «Етнологія: На-вчальний посібник для студентів історичного факультету» (Уж-город, 1998; 2-ге вид. – Львів, 2004; 3-тє вид. – Ужгород, 2010), «Етнографія Закарпаття» (Ужгород, 2011) та чисельних публі-кацій в періодичних виданнях.

Пропонована праця у науковому доробку вченого – особ-лива, бо йдеться в ній про найрідніше, про малу Батьківщину, про той рай, оспіваний Шевченком, який для кожного справж-нього сина своєї землі залишається серединою світу, осердям, якого тримаєшся і пам’яттю, й душею на крутих серпантинах долі, на підступних життєвих вибоїнах та суспільних перехре-стях і в скруті, і в гаразді.

ISBN 978-966-176-104-8

© Михайло Тиводар, 2013 © Видавництво «Ґражда», 2013

Page 3: Історія села Бедевля

5

Загальний вигляд села 

Вигляд на церкву св. Михаїла 

Page 4: Історія села Бедевля

17

ВIд автора Кожна людина вростає в природно-географічне, істо-

ричне і культурно-побутове середовище того населеного пункту, де розташоване її родинне вогнище, домівка, село чи місто, рідний край, в якому сформувалась її свідомість, світовідчуття і світосприймання. Цим засвідчується зв’я-зок людини з селом чи містом, де вона народилась і вихо-валась, які сприймаються як «рідне село» чи «рідне місто», «рідний край», «рідна земля».

Родинне гніздо, родинний всесвіт (хата, садиба, село чи місто, сім’я чи родина), що зберігають генетичну між-поколінну спорідненість людини з її пращурами – це мала Батьківщина кожної людини. У народній традиції вона сприймається як свій, добрий, світлий, радісний світ і протиставляється чужому, незрозумілому, темному, а час-то, і злому світу інших населених пунктів, країв та країн. Тому бедевлянці про народжених і вихованих в селі лю-дей, котрі не підтримують зв’язків з односельцями і рід-нею, котрі забули свій родовід і своїх пращурів говорять: «Носить його нечиста сила світом», «блудить світом», бо жити на чужині, між чужими людьми – незатишно.

«Історія села Бедевля» охоплює минуле нашого села з найдавніших часів до наших днів. Вона виконана на ос-нові археологічних, писемних і архівних джерел та ряді публікацій. Сподіваюсь, що «Історія села Бедевля» допомо-же мешканцям села не лише краще пізнати свою малу Батьківщину і уточнити свій родовід, а й зрозуміти й усві-домити свою роль і місце в процесах сучасного українсь-кого націєтворення, в розбудові нашої великої Батьківщи-ни – незалежної України.

Page 5: Історія села Бедевля

18

РоздIл 1. НАЗВА І ЛАНДШАФТ СЕЛА БЕДЕВЛЯ

1.1. Походження назви села

Народна традиція назву с. Бедевля пов’язує з прізви-щем Бедей. Насправді назва села походить від імені його засновника Bede (Beda). У 1213 р. у Варадинській хроніці згаданий «Bede varnagy» – комендант замку Беде, в 1214 р. – «dux exercitus Bede» – досвічений провідник Беде [1]. Дав-нє слов’янське захисне особисте ім’я Беда (Біда) наші пра-щури надавали дітям, щоб вони не знали в житті біди (ли-ха, нещастя). Нині ім’я Біда українцями не використову-ється, але колись воно було достатньо поширеним. Від іме-ні Біда (Беда) походять такі прізвища в Закарпатті, як Бе-дей, Бедек, Бедьо, Бедя, Бідан та ін. З іменем Bede (Beda) – Біда, Беда пов’язана також назва одного з найдавніших сіл правобережної Верхньої Тиси – Бедевлі, яке було засноване ще в ХІІІ ст. [2]. Відомий угорський мовознавець Л. Деже на-вів докази того, що Бедевля існувала вже в ХІІІ ст. [3; 4].

Історичні назви села Бедевля підтверджують, що воно отримало свою назву від імені Беде (Беда). Так, у 1336 р. село називали Bedewhaza (хата Беда), у 1405 р. – Bedhaza (хата Беда), у 1423 р. – Bedew (Бедевля) [5], а потім назви мінялись знову на Bedewhaza чи Bedö  (Бедев).  Назва  села складається з двох слів – Bede házo. Перша частина назви се-ла фіксує ім’я засновника села Bede (Беда), а друга – házo засвідчує, що це було малодвірне поселення чи в ньому був один маєток, одна житлова споруда (хата). Угорці до всіх малодвірних поселень з однією чи кількома житлови-ми спорудами додавали слово «házo» – хата: Bustyháza (Буш-тино), Királyháza (Королево), Tekeháza (Теково), Ardányháza (Арданово) і т. д. Це означає, що в часи заснування Бедом села в ньому була лише одна чи кілька житлових споруд, тобто село було однодвірним чи малодвірним.

Page 6: Історія села Бедевля

563

ЗМІСТ Від автора Розділ 2. Назва і ландшафт села Бедевля

1.1. Походження назви села 1.2. Ландшафт та назви урочищ села

Розділ 2. Сторінки історії села досоветської доби

2.1. Село Бедевля до 1920 р. 2.2. У складі Чехословаччини

(жовтень 1919 – березень 1939 рр.) 2.3. Роки угорської окупації

(березень 1939 – жовтень 1944 рр.) Розділ 3. Бедевля в часи совєтської влади та роки незалежності

3.1. Визволення Закарпаття і становлення репресивного комуністичного режиму

3.2. Бедевлянська сільська організація ОУН «Перемога» 3.3. Село Бедевля в колгоспно-радгоспні часи

3.3.1. Колгоспно-радгоспне господарювання (1950–2003 рр.) 3.3.2. Участь мешканців і уродженців с. Бедевля в боротьбі за незалежність України (1985-1991 рр.)

3.4. Соціально-економічна характеристика села 1992–2012 років

Розділ 4. Бедевлянські родини

4.1. Бедевлянські немеші («нямеші») 4.2. Родини бедевлянських

«податкових» селян та католиків 4.3. Родини мешканців с. Бедевля, котрі в 1839 р.

церковну службу відбували при каплиці 4.4. Прізвища родин,

котрі через одруження стали мешканцями села 4.5. Сім’ї, які переселилися до Бедевлі 4.6. Бедевлянські цигани 4.7. Бедевлянські юдеї (євреї) 4.8. Бедевлянські родини 1921, 1936 і 2001 рр.

Розділ 5. Сімейно-шлюбні відносини

Page 7: Історія села Бедевля

564

Розділ 6. Церковно-релігійне життя в бедевлі

6.1. Релігійне життя 6.2. Бедевлянські монастирі

Розділ 7. Школа та освіта Розділ 8. Спорт Розділ 9. Персоналії

9.1. Маркуш Василь Васильович, 9.2. Маркуш Іван Іванович 9.3. Тиводар Михайло Петрович 9.4. Плиска Олександр Іванович 9.5. Вайнагій Іван Васильович 9.6. Бедей Михайло Іванович 9.7. Маханець Іван Андрійович 9.8. Маркуш Василь Михайлович 9.9. Маркуш Марія Андріївна 9.10. Тиводар Маріанна Іванівна

Додатки

1. о. Г. Кинах, ЧСВВ.

Відвідання марамороських монастирів 1749 р. 2. Список мешканців с. Бедевля. 1863 3. Список мешканців с. Бедевля. 1864 4. Протокол всенародних зборів у Хусті

про ухвалу возз’єднатися з Україною 5. Заява православної общини

у спарві метричних книг с. Бдевля, 1930 6. Заява окружного гетьмана

у спарві метричних книг с. Бдевля, 1930 7. Заява архимандрита Боголіпа

у спарві метричних книг с. Бдевля, 1930 8. Лист Епархіального управляння православної Мукачівсько-

Пряшівської епархії архімандриту Боголіпу, 1935 р.

9. Донесення вульховецького намісника про масовий перехід населення до Радянського Союзу від 30 липня 1940 p.

10. Список мешканців села Бедевля, котрі в 1940-1941 рр. втекли до Совєтського Союзу

Page 8: Історія села Бедевля

565

11. Список учасників Другої світової війни, які загинули у складі угорської армії під час бойових дій

12. Список учасників Другої світової війни у складі Червоної Армії і Чехословацького армійського корпусу, які померли після закінчення війни

13. Список живих учасників Другої світової війни у складі Червоної Армії і Чехословацького армійського корпусу на 1 січня 2013 р.

14. Список євреїв с. Бедевля, які загинули в фашистських концтаборах чи пропали безвісти

15. Постанови про пред’явлення звинувачень у справі ОУНівського підпілля в с. Бедевля «Перемога»

16. Список обвиняемых привлеченных к следствию по делу № 1319

17. Присяга 18. Припис про виклик

у Тячівський райвідділ міліції Чонки В. Ю. 19. Розпорядження про звільнення з табору МВС

і переведення на утримання в засланні на поселенні Вайнагія В.В.

20. Розпорядження про розгляд скарги матері Вайнагія В.В.

21. Постанова Військової прокуратури ПрикВО за підсумками розгляду скарги Вайнагій А. М.

22. Висновок Прокуратури Закарпатської області про відсутність складу злочину та реабілітацію засуджених за справою №1432

23. Довідка про реабілітацію Тиводара Івана Васильовича

24. Ми і ГКЧП 25. Протокол № 1 зборів уповноважених членів

КСП «Бедевлянське» 26. Біографія Фабріція Миколи Михайловича 27. Спогади Бонка Андрія Андрійовича,

1926 р. н, уродженця с. Руське Поле про Чонку Івана Васильовича

28. Спогади Маркуш Василя Миколайовича, репресованого совєтськими властями

29. Спогади Бедей Василя Васильовича, репресованого совєтськими властями

30. Спогади Маханця Юрія Степановича, репресованого совєтськими властями

31. Список голів Бедевлянської сільської ради 32. Список прізвищ бедевлянських родин, сімей і оди-

наків 1914-2000 рр за даними перепису 2001 р.

Page 9: Історія села Бедевля

566

33. Список нових прізвищ бедевлянських сімей за даними перепису 2001 р.

34. Список нових прізвищ бедевлянських сімей загальноукраїнського походження за даними перепису 2001 р.

35. Список нових прізвищ бедевлянських сімей російського походження за даними перепису 2001 р.

36. Список прізвищ одинаків с. Бедевлі за даними перепису 2001 р.

37. Родословна Бедевлянських Тиводарів

Page 10: Історія села Бедевля

567

Книга побачила світ завдяки щедрій спонсорській підтримці

мешканців села Бедевля, яким сільська рада, автор і видавці складають щиру подяку.

А це:

БАБИЧ Володимир Михайлович (вул. Гончара, 22),

ДЬОРДЯЙ Віталій Іванович (вул. Ярослава Мудрого, 1),

КОСТЕВИЧ Василь Петрович (вул. Річна, 13),

ПАЛІНКАШ Олег Михайлович (вул. Теплична, 5),

ПОП Микола Миколайович (вул. Ровінь, 21),

ПОПОВИЧ Василь Васильович (вул. Волошина, 52),

РІШКО Василь Васильович (вул. Волошина, 69),

РІШКО Іван Михайлович (вул. Івана Мазепи, 22).

ТИВОДАР Богдан Романович (вул. Миру, 19),

ТИВОДАР Іван Михайлович (вул. Січовицька, 2),

ТИВОДАР Микола Іванович (вул. Волошина, 144),

ТИВОДАР Михайло Васильович (вул. Волошина, 51),

ШЕЛЕВЕР Володимир Васильович (вул. Теплична, 7),

Page 11: Історія села Бедевля

568

Наукове видання. Краєзнавче видання

Михайло Петрович

ТИВОДАР

Художньо-технічна редакція Івана Ребрика та Володимира Сливканича

Виробничий супровід Світлани Ялч і Тетяни Бігун Коректура Галини Тамаровської

Друк Тараса Пильника та Володимира Яремчука

Підписано до друку 07.06.2013. Формат 60х84/16. Bookman Old Style.

Офс. друк. Обл.-вид. арк. 26,0. Замовлення № 9. Наклад 300 прим.

МПП «Ґражда» Свідоцтво про державну реєстрацію видавців, виготівників

і розповсюджувачів видавничої продукції. Серія 3т № 22 від 1 вересня 2005 року

88000, м. Ужгород, вул. Орлина, 1, т./факс (0312) 61-51-81 E-mail: [email protected]

Page 12: Історія села Бедевля

569

Тиводар Михайло Петрович Т 39 Історія села Бедевля. – Ужгород: Ґражда, 2013. – 564 с.: іл.

ISBN 978-966-176-104-8

Пропонована праця у науковому доробку відомого україн-ського вченого Михайла Тиводара – особлива, бо йдеться в ній про найрідніше, про малу Батьківщину, про той рай, оспіва-ний Шевченком, який для кожного справжнього сина своєї землі залишається серединою світу, осердям, якого тримаєш-ся і пам’яттю, й душею на крутих серпантинах долі, на під-ступних життєвих вибоїнах та суспільних перехрестях і в скруті, і в гаразді.

ББК 83.3(4УКР-4ЗАК)