Джордж-Ноел-Го� рдон Ба́� йрон

Джордж-Ноел-Го� рдон Ба́� йрон,  22 січня 1788, Лондон — † 19 квітня 1824, Месолонгіон, Греція) — а́нглійський поет, який ста́в символом рома́нтизму і політичного лібера́лізму в

ЄвропіXIX століття.

• Ба́йрон походив зі ста́ровинного збіднілого а́ристокра́тичного роду. Дитинство поета́ минуло в Шотла́ндії, яка́ на́ все життя вра́зила́ його своєю рома́нтичною кра́сою. Тут був розта́шова́ний ста́ровинний на́півзруйнова́ний родовий за́мок Ба́йронів – Ньюстед, який ма́ти ма́йбутнього поета́ зда́ла́ в оренду, бо не ма́ла́ коштів утримува́ти його.

Ба́тько поета́ покинув сім’ю неза́ба́ром після на́родження сина́. І в особі ма́тері юний Джордж не зна́йшов друга́. Ба́йрон ріс за́мкнутим і похмурим. До того ж, його мора́льно пригнічува́ла́ ще й фізична́ ва́да́: він кульга́в.

На́йбільшу втіху Джордж зна́ходив у природі і книжка́х.

Та́м розум мій в полоні був книжок,Та́м серце чисте в щирості дитинній Спліта́ло мрій прина́дливих вінок.

• Та́к зга́дує він в а́втобіогра́фічному “Посла́нні до сестри Августи”(1816). Ба́йрону за́вжди бра́кува́ло щирих, довірливих людських вза́ємин. Хоча́ зма́лку поет за́зна́в ба́га́то неза́служених обра́з, він за́вжди готовий був ста́ти на́ за́хист чужої честі.

• У 1813-1816рр. Ба́йрон створив кілька́ “східних” поем, серед яких на́йкра́щі – “Гяур” і “Корса́р”. Ба́йрон пережив тра́гедію не лише у грома́дському, а́ й в особистому житті. Його шлюб з Анною Іза́беллою Мілбенк виявився невда́лим. Через рік після на́родження доньки дружина́ Ба́йрона́ за́лишила́ його. Її ба́тьки розпоча́ли процес розлучення. (Донька́ Ада́ і дружина́).

• Ба́йрон здобув освіту в Кембриджському університеті.• Його перша́ неповна́ збірка́ – “ Ча́си дозвілля” (1807) –

діста́ла́ нега́тивний відгук в одному з журна́лів. • Са́тирична́ поема́ «Англійські ба́рди і шотла́ндські

огляда́чі» (1809) покла́ла́ поча́ток теоретичній полеміці Ба́йрона́ з реа́кційним рома́нтизмом, якої він не припиняв протягом всього життя.

• Літера́турну сла́ву й світове визна́ння принесли Ба́йрону перші дві пісні «Па́ломництва́ Ча́йльда́ Га́рольда́» (1812),  на́писа́ні під вра́женням подорожі до Португа́лії, Іспа́нії, Алба́нії, Греції, Туреччини. 

•Повернувшись до Англії, Ба́йрон бере а́ктивну уча́сть у політичному житті кра́їни, виступа́є в па́ла́ті лордів проти за́кону про смертну ка́ру для луддитів  Своє обурення реа́кційною політикою уряду, ідею неминучості на́родної помсти Ба́йрон втілив у са́тиричній «Оді а́втора́м білля проти руйнівників верста́тів» (1812), а́ та́кож у вірша́х та́ епігра́ма́х 1812–1816. У ці ж роки Ба́йрон створює ліричні вірші, в яких тема́ коха́ння поєднується з волелюбними ідеями, а́ та́кож цикл та́к зва́них східних поем («Гяур», «Абідоська́ на́речена́», 1813, «Корса́р», «Ла́ра́», 1814, дещо пізніше — «Ма́зепа́», 1818,)

• Газети смакували епізоди особистого життя поета. Почалося його політичне цькування. Перед ним зачинилися двері світських салонів. Єдиною людиною, яка не зрадила Байрона була сестра його Августа. Навесні 1816р. Байрон змушений був залишити Англію, і йому вже не судилося повернутися на батьківщину. Почалися роки вигнання. Після піврічного перебування у Швейцарії Байрон з осені 1816р. мешкає в Італії, а наприкінці 1823р. Переїздить до Греції. У Швейцарії Байрон подружився з англійським поетом Персі Біші Шеллі, теж вигнанцем. Восени 1816р. Байрон і Шеллі переїздить до Італії. Там вони поповнюють ряди таємного патріотичного товариства. Байрон допомогав повстанцям, але через рік їх було розгромлено. Серед повстанців Байрон зустрів графиню Терезу Гвіччіолі й зазнав з нею щастя. Він оспівував своє щастя у віршах.

• Самотність, відчай, уражена гордість поета знайшли свій вияв у драматичній поемі “Манфред”. В Італії Байрон працював над “Дон Жуаном” – наймасштабнішим своїм твором, який він, проте, не встиг закінчити.

• Серед численних творів, написаних Байроном в Італії, нашу увагу привертає поема “Мазепа". Поема написана у формі розповіді старого Мазепи Карлу XII у лісі після втечі з-під Полтави. Це історія романтичного кохання юного Мазепи до дружини польського шляхтича. Чоловік якої , дізнавшись про це, прив'язав Мазепу до спини дикого коня і випустив на волю. Кінь був з України… 

• Оста́нні дні поета́ На́прикінці 1823р. Ба́йрон за́лишив Іта́лію і поїха́в до Греції. Оста́нні поезії Ба́йрона́ присвячені боротьбі греків за́ свободу і неза́лежність. На́весні 1824р. Ба́йрон підхопив лихома́нку в за́болоченій місцевості Міссолонгі і помер. Тіло поета́ відпра́вили до Англії. Всесвітньо відомого поета́ похова́ли біля його родового ма́єтку Ньюстед. На́ на́дгробній плиті у скромній церкві вибито на́пис про те, що поет поліг “при героїчній спробі повернути Греції її ста́рода́вню свободу і сла́ву”.

• Джордж Ба́йрон ша́нується у Греції як на́ціона́льний герой. Він вва́жа́ється за́чина́телем ма́сового руху філлелінізму, а́ день його смерті 19 квітня визна́но Міжна́родним днем соліда́рності філеллінів.