Мутації голосу

• Під впливом статевого дозрівання у голосовому апараті дітей виникають певні зміни. Відбувається зміна голосу – мутація, тобто перехід дитячого голосу в дорослий. У цей період відбувається швидке зростання гортані. Гортань дівчаток збільшується в середньому на половину. А гортань хлопчиків зростає на 2/3, різко витягується вперед, через що щитовидний хрящ виступає вперед, голосові складки також відповідно подовжуються і потовщуються, а сама гортань приймає більш низьке положення. Інтенсивне зростання гортані супроводжується посиленим припливом крові до тканин, що зростають, і запальними змінами в них. Збільшується просвіт трахеї і бронхів, глибина і висота твердого піднебіння (у хлопчиків), розвивається рухливість м’якого піднебіння, змінюється форма ротової та носової порожнини, збільшується об’єм цих порожнин.

• З цих причин голос хлопчиків починає звучати на октаву нижче. З першої-другої октави він переміщається в малу.

• Наслідком нерівномірного зростання організму є дискоординація між роботою органів дихання та гортані. У хлопчиків ця дискоординація більш виражена.

• Мутація відбувається по-різному, залежно від рівня розвинутості психіки, а також від загального стану здоров’я дитини та кліматичних умов. У дітей, які живуть у середній смузі України , статеве дозрівання охоплює приблизно вік від 14 до 17 років, у підлітків південних районів воно протікає раніше. До того ж дитячий організм, ослаблений постійними захворюваннями, перебудовується пізніше. У тих самих кліматичних умовах, залежно від індивідуальних особливостей організму (від стану здоров’я психіки й наслідків генетичного розвитку), мутація може бути ранньою (з 11 років) чи спізнілою (після 17 років). У не співаючих підлітків процес мутації голосу відбувається довше та гостріше.

У мутаційному періоді умовно розрізняють три стадії розвитку:

передмутаційну, власне мутаційну і постмутаційну.• Ознаками передмутаційної

стадії є:

• “втрата” верхніх крайніх нот у хлопчиків;

• окремі нові низькі ноти в малій октаві;

• незручності і покахикування, захриплість, сипатість при співі, розмові;

• псування тембру, грубість голосу, втрата легкості та дзвінкості;

• інтонація стає хисткою;• голосова стомленість

підвищується.

• В середній, власне мутаційній стадії, всі явища прогресують:

• захриплість, сипатість голосу посилюється;

• значно коротшає діапазон;• різко падає сила звуку;• голос швидко втомлюється;• хлопчики мають можливість

співати та говорити двома голосами: дитячим і більш низьким, близьким за звучанням до чоловічого голосу, але поки ще не можуть плавно переходити від одного до іншого.

• У дівчат мутаційні процеси менш бурхливі, ніж у хлопців. Але все ж вони є і потрібують такої ж уваги як і голоси хлопців. На стадії гострої мутації голоси дівчат стають грубими, набувають різних “тріскучих” призвуків. Відзначається різка стертість тембру і падіння сили звуку.

• На цій стадії при ларингоскопії можна бачити значні зміни в гортані: сильне почервоніння слизової оболонки гортані та голосових складок, набряк у зоні черпаловидних хрящів (задня стінка гортані), запалення голосових складок (м’язів). Останні виявляються рожевими, покритими рясним слизом, іноді набряклими у стані незмикання, особливо в задньому відділі, де видно трикутну щілину. В цей період помітний стрибок у зростанні гортані і голосових складок, але резонаторні порожнини помітно відстають від них. Формування резонаторних порожнин закінчується пізніше мутації.

• Для третьої, постмутаційної стадії, характерне:

• поступове збільшення діапазону і сили голосу;• темброве збагачення голосу;• спадає сипатість, хрипота;• у дівчат залежно від типу голосу (сопрано, альт) відбувається

розширення діапазону вгору або вниз;• у хлопчиків виявляються більш-менш чіткі типологічні ознаки дорослого

голосу.