НОВІ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ

МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТІВ

ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ В БЮДЖЕТНІЙ

СФЕРІ

І. Запатріна,

д.е.н., проф.,

Голова Правління Українського центру ППП

Переваги залучення приватного бізнесу до

підвищення енергоефективності будівель

бюджетної сфери

Фактори

Залучення

бюджетних/кредитних

коштів

Публічно-приватне

партнерство

Головна мета Своєчасне здійснення заходів

з термомодернізації будівлі

Зменшити витрати на

енергоспоживання у

визначений термін за рахунок

комплексного підходу до

оптимізації енергоспоживання

Значення ощадності для

виконавця проекту

Другорядне Головна мета діяльності

Інвестиційний ризик

З боку Замовника З боку Виконавця

Ознаки публічно-приватного партнерства

довгостроковий контракт між публічною владою та приватним

бізнесом, заснований на закупівлі послуг

наявність публічного інтересу

розподіл ризиків між партнерами

фокус на результати проекту

залежність оплати за договором ППП від характеристики послуг

(якість, обсяг, надійність тощо)

залучення коштів приватного партнера

ППП з підвищення енергоефективності

будівель бюджетної сфери:

Основна увага інвестицій у енергоефективність спрямована на зменшення споживання енергії у фізичних показниках; у багатьох випадках такі інвестиції передбачають використання відновлювальних джерел енергії

Надаються послуги із збереження енергії; ризики досягнення економії передаються приватному сектору через відповідні фінансові механізми, які гарантують рівень енергозбереження

Там, де це можливо енергоефективність має бути елементом системного рішення надання послуг з утримання будівлі/групи будівель, які не лише зменшують вартість енергії, але й досягають економії від утримання та управління будівлею, зокрема прибирання та іншого обслуговування

Guidance on Energy Efficiency in Public Buildings – European PPP Expertise Center

Типи енергоефективних ППП (ЕРС

контрактів): 1) Контракти, у яких компанії ЕСКО пропонує фінансування та

забезпечує гарантії збереження енергії, тобто несе одночасно ризик фінансування та ризик збереження енергії

2) Контракти, відповідно до яких ЕСКО бере на себе ризик збереження енергії, а споживач несе відповідальність за фінансування

3) «First out contracts», в яких передбачено, що вся вартість збереженої енергії використовується для оплати інтересу та амортизації боргів компанії ЕСКО до їх повного відшкодування

4) «Chauffage contract», відповідно до яких компанія ЕСКО отримує плату за здійснення енергосервісних послуг в межах отриманої нею економії за оплату енергії та комунальних послуг; при цьому власник будівлі протягом терміну дії контракту перераховує компанії ЕСКО визначену договором суму (дисконтовану на певний % вартість оплати енергії)

• Guidance on Energy Efficiency in Public Buildings – European PPP Expertise Center

Законодавство, що регулює діяльність щодо

контрактів ЕКСО для будівель бюджетної

сфери

Закони:

№ 327-VIII від 09.04.2015 «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації»;

№ 328-VIII від 09.04.2015 «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації)».

Підзаконні акти:

Примірний енергосервісний договір

Методологія визначення базового річного рівня споживання паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг

Механізми реалізації проектів підвищення

енергоефективності будівель бюджетної сфери

в Україні:

7

ЕСКО Бюджетна

будівля

ОМС

ЕСКО

Бюджетна

будівля

ОМС

ЕЕ +КП

Оплата за енергосервіс

Оплата за енергосервіс

ЕЕ +КП

Інші альтернативні механізми, які можуть бути

застосовані в Україні для підвищення

енергоефективності будівель бюджетної

сфери:

Передача будівель бюджетної сфери у концесію/укладення

«контракту життєвого циклу» (орієнтовно на 15 років)

Зобов’язання приватного партнера – комплексна

термомодернізація та утримання будівлі (управління

енергоспоживанням, поточні ремонти, інші послуги з

обслуговування будівлі)

Відсутність концесійних платежів за проектами

Зобов’язання публічного партнера – “плата за доступність”

(дотації, компенсації) за умов досягнення визначених договором

параметрів комфортності приміщень та рівня економії

енергоресурсів (як правило - 54 – 56 %)

Перші кроки щодо створення можливостей реалізації

проектів підвищення енергоефективності будівель

бюджетної сфери на основі класичних ППП

(в рамках договорів державно-приватного

партнерства):

Мінекономрозвитку розроблено проект Закону України "Про внесення змін до

Бюджетного кодексу України" (щодо забезпечення можливості взяття довгострокових бюджетних зобов’язань у рамках державно-приватного партнерства).

Відповідно до цього законопроекту «довгострокове зобов’язання у рамках державно-приватного партнерства – зобов’язання державного партнера за договором, укладеним у рамках державно-приватного партнерства згідно з Законом України "Про державно-приватне партнерство" щодо існуючих, зокрема, відтворюваних об’єктів, функціонування яких забезпечується у межах завдань і функцій відповідних органів державної влади та місцевого самоврядування, здійснити платежі протягом поточного та/або майбутніх бюджетних періодів приватному партнеру відповідно до умов, передбачених таким договором».

Для повноцінного запровадження механізму

використання «класичних ДПП» для підвищення

енергоефективних характеристик будівель

бюджетної сфери в Україні необхідно:

розроблення та законодавче закріплення нової моделі публічно-

приватного партнерства, заснованої на «платі за доступність»

або (як проміжний етап)

врегулювання питання звільнення від концесійної плати окремих

типів проектів та умов і порядку надання компенсацій концесіонеру

Дякую за увагу

www.ukrppp.com

www.appp.com

http://see.org.ua