Новий зміст і структура навчального процесу вимагає певного переосмислення організації та методики проведення уроків.

Сучасна прогресивна дидактика у центр уваги ставить діяльність учня, яка складається з двох основних етапів: засвоєння знань і вмінь та їх застосування. Кінцевий результат навчально-пізнавальної діяльності учнів називають метою навчання. На основі правильно визначеної освітньої мети встановлюються тип уроку, його структура, а відповідно від цього залежать методи його проведення. Найбільш поширеною у педагогічній теорії й практиці є класифікація уроків за основною дидактичною метою занять. Мета уроку, на якому основна увага буде приділятися вивченню теоретичних питань, може формуватися так: “Засвоєння учнями понять про … “.

При визначенні мети уроку: “Формування вмінь і навичок … “ передбачається вироблення в учнів умінь та навичок виконання певної операції, розуміння певних понять.

До комбінованих відносяться такі уроки, на яких ставляться і реалізуються дві чи кілька рівноцінних дидактичних цілей; наприклад, засвоєння знань і застосування їх учнями, засвоєння знань та формування умінь і навичок. Подібних комбінацій може бути багато, але реалізація кожної цілі потребує певного часу. Оскільки одним з головних завдань навчання є саме формування знань, вмінь та навичок з кожного предмета зважаючи на вимогу нової програми для 12 річної школи про розподіл навчального часу на теоретичне навчання – 25% та практичних робіт – 75%, переважна кількість уроків за типом формування практичних умінь і навичок.

Особливо важливим для чіткої організації навчально-виховного процесу є правильне визначення структури й методики уроків різних типів. У поняття “ структура уроку “ як цілісного об’єкта вкладається три ознаки:

зміст (із яких елементів чи етапів складається урок); послідовність ( у якій послідовності ці елементи включаються в заняття ); зв’язок ( як вони взаємозалежні ).

Умовно етапи навчального процесу на уроці можна представити як: вступний, основну частину і заключний етап.

Етапи уроку

Вступний етап

Основна частина уроку

Заключний етап

Урокзасвоєння

нових знань

Вступний етап

Основна частина

Заключний етап

Актуалізація чуттєвого досвіду і опорних

знань учнів

Мотивація навчальної діяльності

учнів

Повідомлення теми, мети та завдань

уроку

Вивчення нового

матеріалу

Первинне закріплення ( осмислення та встановлення об’єктивних

зв’язків і залежностей

у новому матеріалі)

Підведення підсумків

уроку

Повідомлення домашнього

завдання

Етапиуроку

Вступний етап Заключний етап

Основна частина

Актуалізація знань, які лежать в

основі вміння

Мотивація навчальної

діяльності учнів

Повідомлення теми, мети т

а завдань уроку

Вступний інструктаж

Поточний інструктаж

Заключний інструктаж

Вступний інструктаж ( коментовані вчителем вправи-пояснювальні, ознайомлення зі змістом уміння, складом і послідовністю виконання дій)Поточний інструктаж ( тренувальні вправи по зразку – самостійна робота учнів на робочих місцях ) Заключний інструктаж ( короткий аналіз виконуваних робіт, типових помилок, мотивація оцінок)

Урок контролю

й корекції знань, умінь та навичок

Письмове опитування

( тестування) учнів

Виконання індивідуальних

практичних завдань

Виконання комплексних

творчих практичних

завдань

Вступний інструктаж, як елемент уроку є практичним прообразом

вивчення нового матеріалу на теоретичному уроці.. Деякі вчителі плутають

“вступний інструктаж” із інструктажем з техніки безпеки, перетворюючи цей

найважливіший елемент уроку на пригадування теоретичних відомостей, що

є суттєвим недоліком. Під час вступного інструктажу вчителем поєднуються

таки методи навчання як пояснення і показ. Не доцільно планувати великий

обсяг теоретичної інформації на вступному інструктажі, оскільки його

тривалість обмежена – 10-15 хвилин, а ефективність уроку знаходиться в

прямій залежності від кваліфікованого і методично правильного показу

вчителем трудових прийомів та операцій, якими мають оволодіти учні.

Показ супроводжується поясненням і обґрунтуванням кожної дії. Під час

вступного інструктажу використовуються інструкційні карти, з допомогою

яких аналізується порядок виконання вправ. Вступний інструктаж

завершується закріпленням і перевіркою засвоєння учнями навчального

матеріалу. Але опитування має практичне спрямування. Учням пропонується,

наприклад, відтворити показані прийоми, провести певні розрахунки,

повторити технічні вимоги до якості роботи. До роботи учні приступають

лише після того, як вчитель впевнився, що більшість учнів зможуть досить

успішно почати ії.

Формування в учнів навичок і умінь здійснюється шляхом поточного

інструктування.

Поточний інструктаж проводиться вчителем переважно

індивідуально у формі цільових обходів робочих місць учнів.

Обходи проводяться з метою перевірки організації робочого

місця, правильності виконання трудових прийомів, які є

початковим етапом практичного навчання

(вироблення правильної робочої пози, уміння тримати

інструмент, координувати рухи ) та трудових операцій, які

передбачають знання про можливі способи дій і послідовність їх

здійснення. Вчителю слід звертати увагу також на вміння учнів

користуватися технічною документацією, інструментами,

дотримуватися техніки безпеки тощо. Практика підтверджує

необхідність для частини учнів індивідуального інструктажу.

Якщо однакових помилок припускається значна частина учнів,

вчителеві слід провести додаткові роз’яснення. Отже, під час

поточного інструктування в діяльності вчителя переважає бесіда

або показ, а в діяльності учнів – самостійна робота. Якщо зміст

вступного інструктажу визначається темою уроку, то зміст

поточного співвідноситься з індивідуальними особливостями

учнів.

Заключний інструктаж –це активна бесіда, основним змістом якої є аналіз.

Вчитель аналізує як пройшов урок, яких навчальних результатів досягли

учні, відзначає помилки, порушення трудової дисципліни, що мали місце.

Особливу увагу слід приділити аналізу виконання учнями техніки безпеки.

Метою заключного інструктажу є організація учнів на закріплення

досягнутих успіхів і подолання допущених недоліків в наступній роботі.

Виставлені учням оцінки вчитель обов’язково аргументує.

Процес трудової підготовки учнів складається з двох відносно-самостійних

частин: теоретичного та практичного навчання.

Мета теоретичного – сформувати в учнів систему знань в обсязі,

необхідному для свідомого оволодіння трудовими операціями.

Мета практичного навчання - сформувати відповідні вміння і навички.

Проміжне положення у навчальному процесі займають лабораторно-

практичні роботи, лабораторні досліди. Особливість такого навчання в тому,

що воно ні є продуктивним, тут ставляться переважно пізнавальні задачі.

Власний інтелектуальний і практичний досвід учнів творчо застосовується,

якщо вони самостійно виконують лабораторно-практичні роботи на

спеціальних уроках комплексного застосування знань, умінь та

навичок. Лабораторно-практичні роботи являються частково-дослідницьким

методом навчання, оскільки поряд з оволодінням практичними навичками

дають змогу учням закріпити теоретичні знання, містять елементи

дослідження, систематизації, аналізу. Вчитель керує процесом виконання

ЛПР шляхом інструктування, основною метою якого є створення для учнів

умов, що сприяють кращому виконанню завдань.

Інструктування поділяється на вступне, поточне і заключне, а за способом подачі інформації – на усне і письмове. Характерна вимога до уроків цього типу – попереднє озброєння учнів необхідними уміннями та навичками, в тому числі і вміннями самоконтролю. Урок комплексного застосування знань, умінь та навичок також має зайняти своє почесне місце під час розробки учнями індивідуальних творчих проектів.Оцінювання якості трудової підготовки здійснюється у двох аспектах: рівень володіння теоретичними знаннями та якість практичних умінь і навичок учнів. Тому і структура уроку контролю й корекції знань, умінь та навичок повинна мати комплексний характер. А саме: письмове опитування ( тестування ) учнів, виконання індивідуальних практичних завдань або комплексних творчих практичних завдань , що залежить від рівня практичної підготовки учнів. Цей тип уроку можна також застосовувати при захисті індивідуальних творчих проектів учнів у 7-8 класах. Проте, враховуючи невеликий обсяг часу на вивчення предмета у 5, 6, 9 класах, а також специфіку трудового навчання, яка передбачає поточне оцінювання учнів на кожному уроці, години на тематичне оцінювання можуть не виділятися.Аналіз змісту нових програм свідчить, що в шкільній практиці повноцінне право матимуть різні типи уроків трудового навчання. Щоб забезпечити цілісність навчально-виховного процесу, необхідно здійснювати творчий пошук їх найоптимальніших моделей.

Сучасний урок — це далеко не одноманітна та єдина структурно-змістова схема. Тому кож ний конкретний учитель визначає для себе ті форми роботи, які для нього найбільш прийнятні, відповідають тій парадигмі, якій він віддає перевагу в роботі.

Саме урок — це місце, де відбуваються основні процеси навчання, виховання й розвитку особистості.

Урок — це логічно закінчений, цілісний, обмежений визначеними рамками відрізок навчально-ви ховного процесу. Водночас — це дзеркало загальної педагогічної культури вчителя, мірило його інтелектуального скарбу, показник його кругозору, ерудиції.

За попередні роки багато педагогічних цінностей змінилося. З'явилися не тільки нові цілі, але й нові засоби навчання. Головне, що сьогодні урок розглядається не тільки як діяльність учителя, іншими словами, як форма навчання, а й як діяльність учня, інакше кажучи, уміння.

У методичній літературі визначаються чотири блоки вимог до сучасного уроку:

загально педагогічні вимоги;дидактичні вимоги;психологічні вимоги;гігієнічні вимоги.

гігієнічні вимоги

психологічні вимоги

дидактичні вимоги

Загально педагогічні вимоги

Загальнопедагогічні вимогиЗагальнопедагогічні вимоги

пріоритет особистості учня в організації освітнього процесу

урахування вікових та індивідуальних особливостей учнів

орієнтація на процес навчання

пізнавальна самостійність учнів

створення емоційно-актуаль ного фону навчання

тривимірне навчання

педагогічний такт і культура мови

чітке визначення освітніх, виховних і розвиваючих завдань уроку

Вимоги

доуроку

Дидактичні вимоги

раціональне використання кожної хвилини уроку

раціональна єдність словесних, наукових і практичних методів навчання

використання активних методів навчаннязв'язок із раніше вивченим досвідом,

набутим учнем

формування вмінь учнів самостійно здобувати знання й застосовувати їх на практиці

індивідуалізація, диференціація та інтенсифікація навчального процесу

урахування принципів диференціації та індивідуалізації

створення умов для успішного навчання учнів

використання сценарних варіантів уроку, які є носіями інформації

вибір форм організації, що забезпечує максимальну самостійність у навчанні учнів

чітке формулювання освітніх задач в цілому і його складових елементів, їхній зв'язок із

розвиваючими та виховними задачамиорганізоване закінчення уроку

реалізація на уроці всіх дидактичних принципів

здійснення між предметних зв'язків

урахування психологічнихособливостей кожного учня

нормальний психологічний

стан і гарний настрій учителя й учнів

вимогливість і доброзичливість

учителя й учнів

педагогічна етика і психологічний такт

провітрювання

відповідність шкільних меблів вимогам

нормативів

чергування видів навчальної роботи

попередження перевантаження, стомлюваності школярів

дотримання певного температурного режиму

нормативність освітлення класного приміщення

Організація уроку є одним із основних аспектів.

Мета організації полягає в забезпеченні успішної реалізації змісту та

завдань навчання, умов для ефективної взаємодії учителя та учнів у

навчально-виховному процесі.

Організація педагогічної діяльності вчителя на уроці Організація педагогічної діяльності вчителя на уроці

передбачає: передбачає:

• постановку доцільної та раціо нальної мети та завдань навчання;

• мотивацію спільної діяльності учнів та вчителя;

• планування, нормування, діагностування, прогнозування,

стимулювання, контроль і корекцію процесу навчання та його

результативності;

• використання раціональної та ефективної технології навчання.

Учені та практики вирізняють два аспекти організації:

упорядкованість та спрямованість.

Упорядкованість визначається кількісно як величина організованості

системи, тобто її певний стан.

Спрямованість характеризує відповідність чи невідповідність

організації умовам оточуючого середовища.

З точки зору забезпечення впорядкованості уроку, організація

передбачає:

раціональність його структури в цілому і структурних компонентів

зокрема;

педагогічної діяльності вчителя, навчально-пізнавальної діяльності

учнів, відносин між ними;

матеріально-технічне оснащення уроку, раціональне використання

часу на уроці.

Організація педагогічної діяльності

вчителя та навчально-пізнавальної

діяльності учнів

Використання часу на уроці

Організація навчально-матеріального

забезпечення та технічного оснащення уроку

Організація навчального

матеріалу

Структура уроку

організацію перевірки домашнього завдання

постановку проміжних цілей і завдань

навчання

забезпечення оптимального

дозування витрат часу на кожний

структурний компонент уроку

оптимальне забезпечення видів навчально-пізнавальної

діяльності учнів

організацію спільної діяльності вчителя та учнів

навчально-методичного забезпечення уроку

організацію змісту навчального матеріалу

перевірка домашнього завдання

актуалізація опорних навчальних досягнень учнів

вивчення нового матеріалу

контроль та корекція навчально-пізнавальної

діяльності учнів та її результативність

підбиття підсумків уроку

повідомлення домашнього завдання

Стосунки між педагогом і учнем встановлюються як суб'єктно-

суб'єктні. За цих умов учень виступає як активна діяльнісна одиниця

навчально-виховного процесу в якості суб'єкта і замовника знань, тобто

як індивід, якому притаманні індивідуальні особливості (темперамент,

пам'ять, мислення, уява, потреби, соціальна орієнтація), інтереси та

запити.

Система параметрів, що характеризує організацію закріплення,

систематизації та узагальнення знань учнів: постановка та реалізація цілей і завдань закріплення, систематизації,

узагальнення знань учнів; виділення у змісті навчального матеріалу основного, істотного, що

підлягає закріпленню, систематизації та узагальненню; навчально-матеріальне забезпечення (наочність, роздатковий

дидактичний матеріал, ТЗН, реактиви тощо); забезпечення оптимальної працездатності учнів (зміна видів

діяльності, психологічна розрядка, фізкультхвилинки, музична пауза); забезпечення раціональної організації зворотного зв'язку; організація контролю та корекції знань учнів у процесі їхнього

закріплення, систематизації й узагальнення; взаємозв'язок закріплених, систематизованих та узагальнених знань

учнів із домашнім завданням.

Психологічна складова урокуПсихологічна складова уроку базується на таких тезах:•урок проводиться не заради самого уроку, а заради того, щоб

впливати на особистість учня (формувати інтелектуальні, моральні та інші якості особистості);

;*центральний компонент будь-якого уроку — організація пізнавальної діяльності

учнів, депровідними пізнавальними проце сами є мислення та уява;*успіх навчання залежить не тільки від зовнішніх факторів (зміст, методика,

майстерністьучителя тощо), але й від внутріш ніх умов, тобто індивідуально-пси хологічних особливостей учнів.

урок проводиться не заради самого уроку, а заради того, щоб впливати на особистість учня (формувати інтелектуальні,

моральні та інші якості особистості);

зміни в структурі особистості відбуваються лише в тому випадку, коли учень діє за внутрішнім покликанням, а

звідси — висновок, що вчителеві необхідно стимулювати пізнавальну активність та інтереси учня; виховуюче навчання не можна

зводити до виховних моментів уроку; усі вони мусять бутивиховуючими за своєю суттю

зміни в структурі особистості відбуваються лише в тому випадку, коли учень діє за внутрішнім покликанням, а звідси — висновок, що вчителеві необхідно стимулювати пізнавальну активність та інтереси учня; виховуюче навчання не можна зводити до виховних моментів уроку; усі вони мусять бути виховуючими за своєю суттю.

виділення у змісті навчального матеріалу

основного, істотного, що підлягає

закріпленню, систематизації та узагальненню

навчально-матеріальне забезпечення (наочність,

роздатковий дидактичний матеріал, ТЗН, реактив)

забезпечення оптимальної працездатності учнів (зміна

видів діяльності, психологічна розрядка, фізкультхвилинки,

музична пауза);

забезпечення раціональної організації

зворотного зв'язку

організація контролю та корекції знань учнів у

процесі їхнього закріплення, систематизації й узагальнення

взаємозв'язок закріплених, систематизованих

та узагальнених знань учнів із домашнім завданням

постановка та реалізація цілей і завдань закріплення, систематизації, узагальнення

знань учнів

Організація діяльностіОрганізація діяльності учнів-помічників учителя учнів-помічників учителя (лаборанта, демонстратора,(лаборанта, демонстратора,

консультанта)консультанта)

Обладнання Обладнання уроку (наявністьуроку (наявність

на робочих місцях на робочих місцях учителяучителя

та учнів підручників, іншоїта учнів підручників, іншої навчально-методичної навчально-методичної літератури, навчальноголітератури, навчального

приладдя),приладдя), роздаткового дидактичногороздаткового дидактичного

матеріалу, матеріалу, інструктивних карток тощоінструктивних карток тощо

Оснащення уроку необхідною Оснащення уроку необхідною та достатньою наочністю, та достатньою наочністю,

ТЗН, аудіовізуальними засобами,ТЗН, аудіовізуальними засобами, комп'ютерамикомп'ютерами

Організація педагогічної діяльності вчителя та навчально-пізнавальної діяльності учнів передбачає

наявність поурочного плану, класного журналу, учнівських зошитів, підручника, словників, довідкової літератури, навчальних посібників, комплектів роздаткового дидактичного матеріалу;

відповідність змісту педагогічної діяльності вчителя поставленим цілям та завданням уроку;

раціональна постановка педагогом цілей та завдань діяльності, сприйняття й осмислення їх учнями, спрямування навчальної діяльності та досягнення мети;

мотивація наступної спільної діяльності вчителя та учнів на уроці; планування, нормування, конструювання, прогнозування діяльності

вчителя та учнів на уроці; озброєння учнів раціональними способами навчально-пізнавальної

діяльності; контроль, самоконтроль, взаємоконтроль та корекція діяльності

вчителя й учнів, її результативність; наявність навчальних матеріалів різного рівня складності, завдяки

яким учень має можливість обрати свій рівень; обладнання робочих місць учителя та учнів відповідно до

стандартних гігієнічних вимог і вимог ергономіки (зручності та швидкодії у використанні);

раціональний розподіл та використання часу на окремі види діяльності вчителя та учнів на уроці.

Організація педагогічної діяльності вчителя та навчально-пізнавальної діяльності учнів передбачає

наявність поурочного плану, класного журналу, учнівських зошитів, підручника, словників, довідкової літератури, навчальних посібників, комплектів роздаткового дидактичного матеріалу;

відповідність змісту педагогічної діяльності вчителя поставленим цілям та завданням уроку;

раціональна постановка педагогом цілей та завдань діяльності, сприйняття й осмислення їх учнями, спрямування навчальної діяльності та досягнення мети;

мотивація наступної спільної діяльності вчителя та учнів на уроці; планування, нормування, конструювання, прогнозування діяльності

вчителя та учнів на уроці; озброєння учнів раціональними способами навчально-пізнавальної

діяльності; контроль, самоконтроль, взаємоконтроль та корекція діяльності

вчителя й учнів, її результативність; наявність навчальних матеріалів різного рівня складності, завдяки

яким учень має можливість обрати свій рівень; обладнання робочих місць учителя та учнів відповідно до

стандартних гігієнічних вимог і вимог ергономіки (зручності та швидкодії у використанні);

раціональний розподіл та використання часу на окремі види діяльності вчителя та учнів на уроці.

Раціональність витрати часу на уроках

своєчасний початок уроку

оптимальність витрат часу на взаємне привітання, перевірку відсутніх учнів, огляд санітарного стану класу та

зовнішнього вигляду учнів

витрати часу на «входження» до навчального процесу

чітке дозування та корекція витрат часу на окремі етапи уроку

витрати часу на окремі види педагогічної діяльності вчителя (організаційну, навчальну, стимулюючу, контролюючу);

витрати часу на окремі види навчально-пізнавальної діяльності учнів (організацію, планування, нормування,

творчу самостійну діяльність, практичну діяльність тощо)

своєчасне завершення уроку, забезпечення організованого відпочинку учнів на перерві, провітрювання

класного приміщення

1.Тематичний принцип підготовки і проведення уроків: постановки дидактичних, розвиваючих і виховних цілей до всієї

теми; виділення опорних знань, умінь і навичок; структурування навчального матеріалу з метою використання його

для реалізації розвиваючих цілей.

2.Диференціація навчально-виховного процесу: поділ класу на динамічні групи за рівнем розвитку учнів; диференційована допомога учням під час сприймання нових знань,

при формуванні практичних умінь і навичок; ускладнення або послаблення змісту навчального матеріалу

(організація навчання в зоні найближчого розумового розвитку); перерозподіл часу на засвоєння матеріалу в залежності від рівня

розвитку учнів групи; диференціація домашніх завдань, контрольних робіт.

3. Об'єктивність оцінювання знань.4. Використання методів і при йомів інформаційно-пошукового

типу засвоєння знань.5. Лекційно-практична форма занять у старших класах.

1. Знання об'єктивних законів психології навчання та принципів

дидактики (науковості, систематичності та послідовності навчання, наочності та доступності, свідомості та активності, міцності та ґрунтовності знань, індивідуального підходу в навчанні.2. Високий рівень науковості, тобто відповідність змісту уроку

сучасним досягненням науки і процесу навчання — останнім досягненням педагогіки, психо логії навчання.3. Систематичний і цілеспрямований контроль за якістю знань

учнів, за оцінюванням знань учнів, вироблення навичок та вмінь.4. Чітка дидактична цілеспрямованість. Учні повинні знати як

головну мету уроку, так і конкретну мету кожного завдання, що виконується.5. На основі сформованих знань, умінь та навичок учнів учити їх

використовувати раціональні способи пізнавальної та практичної діяльності, форму вати у школярів культуру праці, вміння вчитися (самостійна робота з підручником, книгою, довідковою літературою, складання простого і розгорнутого плану, тези, конспект, доповідь, працювати за інструкцією, самоконтроль).6. Чітка структура уроку, що визначається змістом навчання,

дидактичною метою, рівнем підготовленості учнів, засобами та методами навчання, вимогами гігієни розумової праці та псих логії навчання.

7.Педагогічна доцільність добору різноманітних засобів і прийомів навчання для уроку в цілому і для кожного його етапу, що забезпечує активну пізнавальну діяльність учнів; відповідність методів навчання дидактичній меті, віковим особливостям учнів і рівню їхньої теоретичної та практичної підготовленості. Широке застосування проблемного, дослідниць кого методів навчання.8. Нестандартні форми проведення уроку і заходи, які сприяють їхньому впровадженню.9. Здійснення між предметних зв'язків.10. Урахування принципів диференціації та індивідуалізації.11. Дотримання вимог гігієни розумової праці учнів і шкільної гігієни. Попередження перевантаження, стомлюваності школярів.12. Створення оптимального психологічного режиму на уроці (атмосфера доброзичливості, взаєморозуміння, довіри, всебічного заохочення пізнавальних зусиль учнів).13. Дотримання технологічних вимог (робоче місце вчителя та учня, мобілізуючий початок уроку, раціональне використання класної дошки, наочності, технічних засобів навчання, чітке дозування навчальної праці на кожному етапі уроку з урахуванням індивідуальних можливостей учнів).14. Культура вчителя, широкий діапазон його знань, інтелектуальний рівень.15. Результативність уроку (ступінь досягнення мети, якість знань та рівень сформованості умінь і навичок, позитивні зміни в розвитку і вихованні учнів).

Організація навчального матеріалуОрганізація навчального матеріалу

підібрати (розробити) навчальний матеріал, що відповідає темі, меті та завданням уроку

підібрати (розробити) навчальний матеріал, що відповідає темі, меті та завданням уроку

здійснити логіко-структурний аналіз змісту теми, з'ясувавши її дидактичні та методичні особливості

здійснити логіко-структурний аналіз змісту теми, з'ясувавши її дидактичні та методичні особливості

ранжирувати та структурувати навчальний матеріал для уроку в цілому і на кожний його етап

ранжирувати та структурувати навчальний матеріал для уроку в цілому і на кожний його етап

виділити у змісті навчального матеріалу основне, істотне, що підлягатиме обов'язковому засвоєнню

виділити у змісті навчального матеріалу основне, істотне, що підлягатиме обов'язковому засвоєнню

визначити у змісті дидактичного матеріалу описувальну, пояснювальну інструктивну інформацію

визначити у змісті дидактичного матеріалу описувальну, пояснювальну інструктивну інформацію

унормувати навчальний матеріал для уроку в цілому та кожного його структурного компонента за змістом, обсягом, часом

унормувати навчальний матеріал для уроку в цілому та кожного його структурного компонента за змістом, обсягом, часом

здійснення між предметних зв'язківздійснення між предметних зв'язків

урахування принципів диференціації та індивідуалізаціїурахування принципів диференціації та індивідуалізації

визначення змісту та обсягу домашнього завдання, який є відповідним темі уроку

визначення змісту та обсягу домашнього завдання, який є відповідним темі уроку