«Комплексний підхід до лікування жінок з дифузними формами фіброаденоматозу»

Зайчук В.В., Сидорчук О.І., Мотузюк І.М., Гривкова Л.В., Дроздов В.M., Савчук С.A.,

Штефура В.В., Щепотін І.Б.

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця

Національний інститут ракуКиївська міська онкологічна лікарня

Київ 2008

Фіброзно-кістозний фіброаденоматоз

• (дисплазія молочних залоз) визначається як фіброзно-кістозна хвороба, яка характеризується широким спектром проліферативних та регресивних змін тканини молочної залози з ненормальним співвідношенням епітеліального і сполучнотканинного компонентів

Не зважаючи на доброякісний характер, часом ФКФ є етапом розвитку злоякісного процесу!

Патологія ендокринної системи та внутрішніх органів, що призводить до виникнення фіброаденоматозу та збільшує ризик виникнення раку молочної залози

Тому лікування хворих на дифузні форми фіброаденоматоза загалом включає:

•Вітамінотерапію•Антиоксидантну терапію•Седативну терапію•Корекцію гормонального статуса•Корекцію супутньої патології•Імунотерапію•Терапію адаптогенами

За останні роки в медицині спостерігається збільшення зацікавленості у використанні природних лікувальних факторів, що особливо помітно по збільшенню застосування фітопрепаратів. За останні 20 років частка рослинних препаратів у лікарському арсеналі зросла до 50% та продовжує збільшуватись.

Ми досліджували доцільність використання в комплексному лікуванні хворих на дифузні форми ФКФ вітчизняного фітопрепарату «Вітокан» виробництва ВАТ «Луганський хімфармзавод» м. Луганськ за ТУУ 1696813116.001-2000 (гігієнічий сертифікат МОЗ України №5.08.07/5841 від 28.12.2000).

* Сировина збирається у заповідних місцях України або вирощується у заздалегідь створених умовах

«Вітокан» – мультикомпонентний фітопрепарат до складу якого входять екстракти з 21 рослини, що мають цілий спектр біологічного впливу.

Загальна характеристика пацієнток, яких досліджували:

Форма ФКФАбсолютна

кількість пацієнток

Відносна кількість (%)

ФКФ з переважанням кістозного компоненту

357 26%

ФКФ з переважанням залозистого компоненту

234 17%

ФКФ з переважанням фіброзного компоненту

187 13,6%

Змішана форма ФКФ 596 43,4%

Всього 1374 100%

Критеріями включення в дослідження були:

Критеріями виключення були:

Всі пацієнтки були рандомізовані на основну 754 (55%) та контрольну 620 (45%) групи.

• наявність больового синдрому;• та/або відчуття дискомфорту в молочних залозах;• набряк молочних залоз • та можливість регулярного огляду жінок

• хворі зі склерозуючим аденозом молочної залози;• вогнищевими формами фіброаденоматозу;• вираженою патологією статевої сфери, печінки

та ендокринних залоз

Обстеження включало фізикальні методи та сонографію молочних залоз кожні 3 місяці, у жінок віком понад 35 років виконувалось мамографічне дослідження один раз на рік. Кратність спостереження становила 3 місяці.

Суб’єктивні відчуття визначались методом анкетування:

Анкета-запитання щодо визначення інтенсивності прояву суб’єктивних проявів ФКФ:

1.Наявність болючості в молочних залозах.2.Тривалість болю (години, дні, тижні, постійно).3.Інтенсивність болю ( в балах по шкалі від 1 до 10).4.Відчуття дискомфорту в молочних залозах (в балах по шкалі від 1 до 10).5.Болючість при пальпації молочних залоз (в балах по шкалі від 1 до 10).6.Відчуття нагрубання молочних залоз (в балах по шкалі від 1 до 10).7.Пригнічення психоемоційного стану (в балах по шкалі від 1 до 10).

Приклад шкали:

1 105

У хворих основної групи використовували фітопрепарат «Вітокан» способом, що рекомендується інструкцією - по 30 крапель тричі на день за 15 хвилин до вживання їжі, запиваючи теплою водою, протягом 3-4 місяців. Вітамінотерапія проводилась препаратом «Оліговіт».

Хворі контрольної групи одержували лікування полівітаміном «Оліговіт» та мікстуру «Кваттера» за загальновідомою схемою.

Вже через 3 місяці спостереження у пацієнток, які приймали «Вітокан» відмічено позитивний клінічний ефект у більшості (543 (72%)) хворих, який характеризувався повним зникненням масталгії та болючості при пальпації, тоді як в контрольній групі цей показник досяг лише 202 (33%).

Використання вибраної схеми дозволило вірогідно зменшити інтенсивність болю в молочних залозах у пацієнток основної групи порівняно з групою контролю, як через 3 місяці (від 5,3±0,2 балів до 1,3±0,2 балів в основній порівняно з від 5,4±0,3 балів до 3,3±0,3 балів в контрольній групі), так і наприкінці курсу лікування (до 1,1±0,1 балів в основній та до 3,1±0,3 балів в контрольній групах).

Так само, вірогідно зменшилось відчуття дискомфорту в молочних залозах в досліджуваній групі відносно групи контролю відповідно з 8,1±0,01 балів до 3,6±0,1 балів в основній проти практично незмінного показника з 8±0,02 балів до 7±0,5 балів в контрольній групах).

Зміна інших суб'єктивних показників, хоч і була дещо кращою в основній групі, проте різниця в динаміці згаданих показників суттєво не відрізнялась по групам спостереження.

До лікування

Через 3 місяці

Через 6 місяців

Через 12 місяців

Інтенсивність болю*

Основна група 5,3±0,2 1,3±0,2** 1,1±0,1** 1,1±0,1**

Контрольна група 5,4±0,3 3,3±0,3** 3,3±0,2** 3,1±0,3**

Відчуття дискомфорту в молочних залозах*

Основна група 8,1±0,01 4,1±0,1** 3,5±0,3** 3,6±0,1**

Контрольна група 8±0,02 6,9±0,3** 7,1±0,4** 7±0,5**

Відчуття нагрубання молочних залоз*

Основна група 5,9±0,3 4,1±0,5 4,1±0,5 4,3±0,6

Контрольна група 5,9±0,4 4,8±0,7 4,7±0,7 5,1±0,9

Пригнічення психоемоцій-ного стану*

Основна група 6,2±0,5 2,5±0,6 2,3±0,4** 4,1±0,3

Контрольна група 5,9±0,4 3,3±0,8 5,7±0,3** 5,2±0,7

* середнє значення в балах (по умовній шкалі від 1 до 10) ** р≤0,05

Бали зменшення суб’єктивних відчуттів у пацієнток груп спостереження:

Суб’єктивне погіршення відмічало 4(0,5%) основної та 18(2,9%) пацієнток контрольної групи.

Пальпаторно у 132(17,5%) основної та у 77(12,4%) пацієнток контрольної груп відмічалось зменшення зернистості, щільності, тяжистості та напруженості тканин залози.

За даними сонографічних обстежень запропонована схема лікування виявила свою ефективність у 611(81%) пацієнток основної та 198(31,9%) контрольної груп.

Крім того, ефект від проведеного лікування був тривалішим, також у основній групі, порівняно з контролем.

Через 3 місяці

Через 6 місяців

Через 12 місяців

Зменшення кістозного компоненту (по розміру і кількості утворень)

Основна група 281(37%) 313(41,5%) 340(45%)

Контрольна група 111(17,9%) 135(21,8%) 137(22%)

Зниження ехогенності залози

Основна група 344(45,6%) 351(46,6%) 345(45,7%)

Контрольна група 81(13%) 78(12,6%) 69(11,1%)

Зниження інтенсивності інтерстиціального набряку

Основна група 257(34,1%) 301(39,9%) 321(42,6%)

Контрольна група 83(13,4%) 80(12,9%) 79(12,7%)

Всього у хворих*:

Основна група 504(66,8%) 581(77%) 611(81%)

Контрольна група 212(34,2%) 233(37,6%) 198(31,9%)

* у багатьох пацієнток відмічено покращання по декільком параметрам.

Динаміка сонографічних даних у групах спостереження:

Висновки:

вітчизняний фітопрепарат «Вітокан» справляє досить значну біологічну дію у пацієнток з дифузними формами фіброзно-кістозного фіброаденоматозу, що виявляється у вірогідному зменшення больового синдрому та виявляється при об'єктивному обстеженні. Ефект від його використання тривалий та не супроводжується виникненням ускладнень. Тому вказаний препарат може бути рекомендований для використанні у комплексному лікуванні хворих на дифузні форми фіброзно-кістоного фіброаденоматозу.