. .Т ГШЕВЧЕН – КО

ВИДАТНИЙХУДОЖНИК

Якщо б він покинув свої вірші, то був би ще більшим живописцем, ніж поетом.

І. Сошенко

2

Дитинство Тарас Григорович Шевченко народився 9 березня 1814 року в селі Моринці Звенигородського повіту Київської губернії. Згодом Шевченки переїхали до Кирилівки. Пізніше, 1843 року, Шевченко намалював свою хату.

Влітку 1823 року померла Тарасова мати – ще досить молодою, 40-річною. Навесні 1825 року захворів та помер батько Тараса, і хлопцеві довелося перебиратися до дяківської хати-школи за школяра-попихача, тобто школяра, який відробляв свою науку, наймитуючи у вчителя. У 1828 році успадкував Моринці, Кирилівку та сусідні села Павло Енгельгардт, офіцер, ад’ютант віленського генерал-губернатора. Тараса взяли за кухарчука в панську пекарню, а потім – за козачка в панські покої. У березні 1829 року кріпацький обоз вирушив через Київ до родового маєтку на Смоленщині, а звідти – до Вільна, місця служби пана, куди прибув у вересні. У списку дворових, складеним управителем вільшанського маєтку проти прізвища Шевченка стояло: «Годен на комнатного живописца». В лютому 1831 року Павло Енгельгардт прибув до Петербурга.

3

Портрет В.А. Жуковського

Карл Брюллов

Важливою подією в житті молодого кріпака стало знайомство з художником Іваном Сошенком і з українським письменником Євгеном Гребінкою, котрі перейнялися сумним становищем юнака. На початку 1837 року Сошенко представив Шевченка секретарю Академії мистецтв Василю Григоровичу, познайомив його з учнем уславленого художника Карла Брюллова Аполлоном Мокрицьким, який дуже клопотався перед своїм метром за обдарованого кріпака, зацікавив Брюллова Шевченковими віршами, і той заповзявся визволити талановитого юнака. Він залучив до цієї справи російського поета Василя Жуковського, художника Олексія Венеціанова. Брюллов написав портрет Жуковського, щоб зібрати гроші на викуп Шевченка.

Венеціанов домігся від Енгельгардта згоди відпустити Шевченка, хоч і за нечувано високу ціну – дві тисячі п’ятсот карбованців. Потрібна сума була сплачена Енгельгардту 22 квітня 1838 року. 25 квітня Василь Жуковський вручив Шевченку відпускну.

4

У травні 1838 року, завдяки клопотанню Карла Брюллова , Шевченко вступає до Академії мистецтв вільним учнем до класу Брюллова. Навчання в Академії загалом тривало шість років. Шевченка ж було прийнято одразу до четвертого класу – гіпсових фігур. Він захоплено й наполегливо вивчає анатомію та фізіологію, малюнок, мистецтвознавчі та історичні праці, читав твори художньої літератури.

У 1839 році Шевченко здобув срібну медаль за малюнок з натури, наступного – другу за картину з натури «Хлопчик-жебрак, що дає хліб собаці» (1840), ще через рік – третю за картину «Циганка-ворожка».

Циганка-ворожка. 1841

5

Марія. Ілюстрація до поеми О.С. Пушкіна “Полтава”.

Акварель, бронза, папір, 1840

У ті роки він малював портрети на замовлення, ілюстрував ряд видань, створив картину «Катерина»(1842) та серію з шести гравюр-офортів «Живописная Украина»(1844) – на основі малюнків, частина з яких виконана з натури під час першої подорожі в Україну, успішно експонував картини на виставках. На цей час Шевченко був уже сформований митець, який перейняв майстерність від свого великого вчителя Карла Брюллова, особливо в мистецтві колористики, а також завдяки знайомству зі світовими шедеврами живопису в Ермітажі та приватних зібраннях. Проте Шевченко уже випрацював власний стиль і тематику – національну й демократичну.

6

Полотно “Катерина” написане на сюжет однойменної власної поеми, створеної чотирма роками раніше. Картина відображає епізод розставання селянської дівчини Катерини з офіцером, що спокусив її і покинув. Зміст драматичний, та художник з великим тактом розкриває цей драматизм, не переступаючи ту грань, за якою краса втрачає свою велич. Далечінь степу така манлива, а небо над ним таке безмежно синє, а сонце півдня таке гаряче, і боса селянка в красивому дівочому вбранні виступає з грацією, гідною подиву та захоплення. Катерина ступає так, як Марія в “Сікстинській мадонні” Рафаеля, - багатозначна аналогія! Художник не засуджує падіння героїні, для нього залишається незаперечною її висока людська гідність, духовна краса і святість почуттів.

КАТЕРИНА. 1842

7

Під час перебування в Україні Шевченко написав цілий ряд живописних портретів української дворянської інтелігенції. До них належить і “Портрет Маєвської”. Про модель, крім прізвища, нічого не відомо. Портрету властивий типовий для творчості Шевченка камерний характер. Художник байдужий до соціального стану моделі, для нього цінність людини насамперед полягає в її природній духовній красі. Портрет безумовно подібний, але авторові цього замало, - завдяки емоційному забарвленню і поетизації образу він створює свою концепцію людини. Саме тому всі портретні твори Шевченка, при всій різноманітності моделей, невловимо схожі між собою.“Портрет Маєвської” майстерно закомпонований в овальний формат, ніякі аксесуари не відволікають увагу від обличчя. Воно ліпиться енергійними ударами пензля, малюнок всього абрису, гарних очей, тонкого носа, усміхнених вуст відзначається впевненістю і вишуканістю. Реалістично змальовуючи молоду жінку, Шевченко шукає і знаходить в ній риси ідеального.Завдяки високому людському ідеалу, з якого виходив митець в ставленні до своїх героїв, у його творчості і дворянка Маєвська, і селянка Катерина – мов рідні сестри, хоча в житті вони перебувають на різних соціальних полюсах суспільства.

Портрет Маєвської. 1843Полотно, олія

8

На пасіці. 1843 Кожне з небагатьох жанрових полотен

Тараса Шевченка побудоване на особистих життєвих враженнях з побуту українського народу і вражає оригінальністю задуму та сміливістю художніх завдань, що їх митець ставить перед собою. Ці риси властиві і полотну “На пасіці”. Під старенькою повіткою селянин лаштує бджолині вулики. До нього прийшло двоє дівчаток. Старша, мов доросла, уквітчала голову вінком, одягла не по зросту, мабуть, материну спідницю і щось говорить батькові. Мала мовчки тримається за сестру, а в лівій руці (зворушлива деталь!) тримає дві цибулини. Батько покинув роботу, обернувся до дітей і з робленою суворістю слухає. Довкола типовий пейзаж з ненав'язливо потрактованими деталями побуту. Художник обрав складний живописний мотив, інтуїтивно випередивши майбутні пошуки французьких імпресіоністів. Під повіткою залягла прозора тінь, персонажі й архітектурні деталі вимальовуються силуетом на тлі залитого сонячним промінням краєвиду. Це надає живописному ладові полотна яскравої виразності, а композиції – монументальності.

9

Селянська родина. Полотно, олія, 1843

“Селянська родина” – це не уривок із життя конкретної сільської родини, а узагальнення образу родини, її внутрішня сутність.Не маючи своєї родини, Шевченко вбачав у ній вершину людських взаємин, теплоту й захист.

10

Автопортрет (папір, туш), нарисований в Яготині 23 —26 вересня 1843 і подарований Варварі Рєпіній разом з рукописом поеми «Тризна», зображує Шевченка за роботою. Тут виразно передано уважне сприйняття молодим художником навколишнього життя. Портрет виконано вільним, упевненим штрихом, близьким до манери рисування голкою на міді.

Період “трьох літ”

Повернувшись у лютому 1844 року до Петербурга, Шевченко розпочав навчання в рисувальних класах Академії мистецтв, працював над гравюрами для альбому «Живописна Україна». У квітні вийшли шість офортів: «У Києві», «Видубицький монастир», «Судна рада», «Старости», «Казка», «Дари в Чигирині 1649 року». У такий спосіб художник почав здійснювати давно задуманий намір представити світові Україну в її найгарніших краєвидах, народних звичаях, найвизначніших моментах історії.Навесні 1845 року сталася важлива подія у Шевченковому житті: завершився термін навчання Шевченка в Академії мистецтв. Рада Академії надала йому звання некласного художника. Можна було залишити Петербург і виїхати в Україну.

Портрет П. Куліша

11У Києві. Із серії “Живописная Украина”. Гравюра. 1844

12Судня рада. Із серії “Живописная Украина”. Гравюра. 1844

13

Дари в Чигирині. 1649 рік. Із серії “Живописная Украина”. Гравюра. 1844

14Старости. Із серії “Живописная Украина”. Гравюра. 1844

15Видубецький монастир. Із серії “Живописная Украина”. Гравюра. 1844

16Казка. Із серії “Живописная Украина”. Гравюра. 1844

17

Повінь. Акварель на папері,1845

18

На подвір'ї. Акварель на папері,1845

19

Дім Котляревського в Полтаві. Акварель на папері,1845

20Вознесенський собор у Переяславі. Акварель на папері,1845

21

Портрет Й.Рудзинського. Полотно, олія. 1845

22

Римо-католицький храм у Києві. Акварель на папері,1846

23

Церква Богдана в Суботові. Акварель на папері,1845

24Комора у Потоках. Акварель на папері,1845

25

У Василівці. Акварель на папері,1845

26

Андруші. Сепія, папір,1845

27Близ Седнева. Акварель, олівець, папір,1846

28

Вид на Чигирин з Суботівського шляху. Акварель на папері,1845

29У Седневі. Сепія, папір. 1846

30

Чумаки близ курганів. Олівець, акварель, папір. 1846

31

Портрет І. Лизогуба. Полотно, олія. 1846-1847

32Почаївська Лавра,південний вид. Акварель, папір. 1846

33

Аскольдова могила у Києві. Сепія, акварель, папір. 1846

34

Портрет Є.В. Кейкуатової. Полотно,

олія. 1847

Портрет княгині Кейкуатової, написаний у 1847 році, дослідники називали вершиною портретного живопису Шевченка й одночасно його “лебединою піснею”, адже заслання змусило художника відмовитись від роботи олією. Зображення молодої української красуні передає внутрішній рух і комфортність, красу внутрішню та духовну.

35

Аральська описова експедиція Навесні 1847 року Т.Г. Шевченка арештовують і засилають

безстроково рядовим до першого Окремого Оренбурзького корпусу “под строжайший надзор и с запрещением писать и рисовать”.

11 травня 1848 року розпочалася Аральська описова експедиція для дослідження берегів Аральського моря. Шевченка взяли в роту супроводу, але негласно – художником для “знімання видів Аралу”. Попри труднощі походу, плавання, побуту, Шевченко почувався в експедиції, яка закінчилася в листопаді 1849 року, незрівнянно вільніше, аніж в Орській фортеці. Під час двох літніх плавань і зимівлі 1848-1849 років у фортах Раїм та Кос-Арал він дуже багато малював і віршував. Цьому сприяла вільна атмосфера спільної праці команди фахівців, досвідчених мандрівників, географів, моряків. Шевченко в цей період створив 200 малюнків та начерків, а також як художник виробив свій особливий, витончений реалістичний стиль.

36

1848-1849 рокиПерший автопортрет (папір, олія), порушивши царську заборону писати і малювати, він намалював між 23 червням і 11 грудням 1847 році в Орській фортеці, як тільки туди прибув. Це портрет поета в солдатському мундирі і кашкеті-безкозирці. Тяжкі муки вже наклали відбиток на обличчя Шевченка, на якому вражають широко розкриті, сповнені скорботи очі.

З автопортретів, виконаних під час перебування в Аральській експедиції (1848—1849), до нас дійшов лише один (папір, сепія), що його художник незабаром подарував А. Венгжиновському в Оренбурзі. Тарас Шевченко зобразив себе у вбранні, яке носив в експедиції, — звичайному цивільному пальті і світлому кашкеті з великим козирком, на обличчі — сліди втоми від нелегких мандрів.

37

Крутий берег Аралу. Акварель, папір. 1848-1849

38Вогонь у степу. Акварель,папір. 1848

39Форт Кара-Бутак. Акварель, папір

40Форт Кара-Бутак. Сепія, папір

41

Табір експедиції на острові Барса-Келмез. Акварель, папір

42

Могила Дустана. Акварель,папір.

43

Форт Кос-Арал узимку. Сепія, папір

44

Укріплення Іргиз-Кала. Акварель, папір.

45

Укріплення Раїм. Вид з річки Сирдар'ї. Акварель, папір.

46

Береги острова Святого Миколая. Акварель, папір.

47

Мис Бай-Кубек. Акварель, папір.

48

Табір казахів на Кос-Аралі. Акварель, папір.

49

Пагорби на берегах острова Святого Миколая. Акварель, папір.

50Шхуни поблизу укріплення Кос-Арал. Акварель, папір.

51

Місячна ніч у Кос-Аралі. Акварель. папір

52

Казах-вершник. Акварель, папір

53

Перебуваючи на засланні, Шевченко малює казахів, їхніх

дітей, їхній побут. Казахи вважають Шевченка своїм

першим художником.

Казахи в юрті

Хлопчик-казах, що розпалює піч

Хлопчик-казах, що задрімав біля печі

54

Період 1851-1857 років.• Творче життя Шевченка було

перервано арештом 23 квітня 1850 року внаслідок доносу про заборону писати й малювати. Відтак його було відправлено під найсуворіший нагляд до Орської фортеці. 5 вересня прийшло розпорядження перевести Шевченка до батальйону в Новопетровське укріплення над Каспійським морем, на півострові Мангишлак, строго стежачи, щоб він не смів писати й малювати.

• У квітні 1853 року до укріплення прибув новий, більш лояльний комендант – майор Іраклій Усков із дружиною та сином Дмитриком. І Шевченко, який дуже любив дітей, потягся до цієї родини.

Портрет І. Ускова. Олівець, білило.

Портрет А.Ускової. Сепія, папір.

55

Тюркські могили у Каратау. Акварель, папір. 1851-1857

56

Акмиш-Тау. Акварель, папір.1851

57

Вид на гори Каратау з долини Апазір. Акварель, папір. 1851.

58Вид на Новопетровське укріплення з моря. Акварель, папір, 1856-1857

Чиркала-Тау. Акварель, папір,1851-1857

59

Садок біля укріплення Новопетровське. Акварель, папір, 1854

60

Серія “Притча про блудного сина”. Туш, папір. 1856-1857.

У повітці

У шинку

У кайданах

61

Серія “Притча про блудного сина”. Туш, папір. 1856-1857.

Програш

Серед грабіжників

Прохід крізь стрій

62

Серія “Притча про блудного сина”. Туш, папір. 1856-1857.

На цвинтаріУ в'язниці

63

Казахські діти-жебраки

Казахські діти-жебраки біля вікна

Катя, казахська дівчинка

64

Автопортрет у темному костюмі. 1860

• Після смерті Миколи І Шевченкові офіційно дозволили приїхати до столиці 5 березня 1858 року. Він знову побував на Україні.

• Академія мистецтв відзначила наполегливе заняття Шевченка гравюрою, обравши його на зборах 4 вересня 1860 року академіком. Тарас Григорович вважав, що мистецтво гравюри має високе призначення – нести красу духовність у широкі суспільні кола.

65

Гравюри Шевченка

Портрет Ф. Бруні. 1860

Портрет Ф. Толстого.1860 Портрет П. Клодта. 1861

66

Українські дівчата 1858

Сама собі в своїй господі, 1859

67

Приятелі, 1859

Вірсавія, 1860

68

Дуб. 1860

Святе сімейство. 1858

69

Притча про робітників на винограднику. 1858

70

Найкращі портрети художник створив наприкінці свого життя. Вони приваблюють невимушеною манерою

виконання, глибокою психологічною проникливістю.

Портрет М. Щепкіна. Олівець, 1858

Портрет Л. Полусмак.Олівець, 1860

Портрет А. Олдріджа. Олівець, 1858

71

Він увійшов у світ мистецтва художником. Завдяки своєму художньому таланту він отримав свободу від кріпосної залежності. Але навіть коли до Тараса прийшла велика поетична слава, його земляк і перший наставник з живопису в Петербурзі Іван Сошенко переконливо стверджував: “Якщо б він покинув свої вірші, то був би ще більшим живописцем, ніж поетом ”. Шевченко – художник самостійний і глибоко національний. Його твори часто порівнюють з роботами Альбрехта Дюрера, Рембрандта, Ореста Кіпренського, з японською гравюрою. Шевченко – один з найвидатніших майстрів ХІХ століття.

Автопортрет. Полотно, олія, 1861

72

Син селянина-кріпака, Шевченко став не лише художником, академіком Санкт-

Петербурзької академії мистецтв, але й особистістю-універсалом. Його живопис і

графіка – витончений світ, який мало скидається на життя, прожите Шевченком

(із сорока семи років якого лише тринадцять припадає на життя вільного

громадянина). Проте це світ суто Шевченківський, який ввібрав суть його життя, відзначеного присутністю Долі і

пройнятого прагненням до Краси.

Висновок

73

Список використаних джерел

1. Українська література: Підруч. для 9 кл. загальноосв. навч. закл./ М.П.Ткачук, М.М.Сулима, В.Л.Смілянська, В.І.Сулима. – К.: Освіта, 2009,-- 416с.

2. Давидюк О.М. Шевченко – відомий і маловідомий. //Мистецтво в школі, 2009, №12

3. Український живопис. Сто вибраних творів. Альбом. – К.: Мистецтво, 1985.

4. Українська література для школярів. – http://ukrlit.com.ua

5. Касіян В.І. мистецтво Тараса Шевченка. – К.: Знання, 1963Дякуємо за увагу