Індекси цитування як інструмент оцінки ефективності наукової діяльності: переваги та недоліки

Індекси цитування як інструмент оцінки ефективності наукової

діяльності: переваги та недоліки

Макаренко Г. В., спеціаліст Наукової бібліотеки ЧДІЕУ

Продуктивність наукової діяльностіПродуктивність наукової діяльностіПродуктивність наукової діяльностіПродуктивність наукової діяльності

Як вимірюється?

Використання кількісних показників - індексів цитування

наукових публікацій

Наукометричні методи: “за” чи “проти”Наукометричні методи: “за” чи “проти”Наукометричні методи: “за” чи “проти”Наукометричні методи: “за” чи “проти”

Наукометрія - один з

напрямів наукознавства, що

використовує математичні

методи для вивчення

процесу розвитку науки.

Індекс цитуванняІндекс цитуванняІндекс цитуванняІндекс цитування

Індекс цитування – виник як засіб бібліотечного пошуку,

метод відстеження посилань на популярні статті.

У 1955 р. Юджин Гарфілд запропонував використовувати результати відстеження цитувань з метою аналізу інтелектуальної динаміки та ідентифікації найваж-ливіших робіт.

Індекс цитуванняІндекс цитуванняІндекс цитуванняІндекс цитування

Класичний індекс цитування -

прийнятий в науковому світі показник “значущості” робіт вченого, являє собою сумарну кількість посилань на публіка-ції вченого у реферованих наукових виданнях.

Індекс ХіршаІндекс ХіршаІндекс ХіршаІндекс Хірша

Індекс Хірша (h - індекс, критерій Хірша) – наукометричний показник, запропонований у 2005 р. американським фізиком Хорхе Хіршем як альтернатива класичному індексу цитування. Індекс Хірша є кількісною характеристикою продуктивності вченого, що базується на кількості його публікацій та кількості цитувань цих публікацій.


Вчений має індекс h,

якщо h з його N статей цитуються як мінімум h разів кожна, у той час як решта (N – h) статей цитуються менше, ніж h разів кожна.

h-індекс 10 означає, що вчений опублікував не менше 10 робіт, кожна з яких була процитована 10 і більше разів.


http://scholar.google.com.ua/

http://quadsearch.csd.auth.gr

Переваги індексу ХіршаПереваги індексу ХіршаПереваги індексу ХіршаПереваги індексу Хірша

кореляція між індексом цитування та іншими формами визнання вченого;

здатний відобразити загальну картину стану науки;

доступний завдяки інтернет-сервісам;

дозволяє “відсіяти” т.з. “випадкових співавторів”;

враховує співвідношення “кількість-якість”.

Недоліки індексу ХіршаНедоліки індексу ХіршаНедоліки індексу ХіршаНедоліки індексу Хірша

недооцінка значущості вченого через його коротку кар’єру;

залежність показника від галузі знань;

як “поділити” індекс, якщо автор публікації не один?

не розрізняє цитування від самоцитування, створюючи можливість маніпулювання показником.

Імпакт-факторІмпакт-факторІмпакт-факторІмпакт-фактор

Класичний імпакт-фактор (IF або ІФ) – показник цитованості наукових журналів, що визначає їх інформаційну цінність.

З 1960 р. - Інститут наукової інформації (Institute for Scientific Information – ISI, США).

Публікується у “Journal Citation Report” (JCR).

Період розрахунку – 3 роки.

ІF 2012 = А / В,

A – кількість цитувань протягом 2012 року статей, опублікованих у 2010-2011 роках;

В – кількість статей, опублікованих у 2010-2011 роках.

Імпакт-факторІмпакт-факторІмпакт-факторІмпакт-фактор

КОМУ і ДЛЯ ЧОГО потрібен?

бібліотекам – визначитись, які періодичні видання передплачувати;

авторам наукових статей – обирати, у яких журналах публікуватися;

редакторам журналів та видавцям – для оцінки рівня журналу, визначення перспек-тиви його розвитку, відстеження популяр-ності.

Плюси Плюси IFIFПлюси Плюси IFIF

широке охоплення наукової періодики;

результати публічні і легкодоступні;

простота в розумінні і використанні;

стимулює журнали до дотримання високого рівня професійності через жорстку систему рецензування.

Мінуси Мінуси IFIFМінуси Мінуси IFIF

кількість цитувань не вимірює якості;

часове “вікно” при підрахунку замале;

різна частота публікації у різних галузях знань призводить до суттєвої різниці IF;

існують механізми штучного завищення IF.

Міжнародний чи національний?Міжнародний чи національний?Міжнародний чи національний?Міжнародний чи національний?

- міжнародна реферативна база даних та наукометрична платформа, створена у 2004 р. видавничою корпорацією Elsevier, Нідерланди.

понад 47 000 000 записів;

19, 5 тис. наукових видань з 5000 видавництв;

хронологічне охоплення бази – з 1823 р.;

хронологічне охоплення наукометричного апарату – з 1996 р.

Міжнародний чи національний?Міжнародний чи національний?Міжнародний чи національний?Міжнародний чи національний?

Web of Science - міжнародна реферативно-бібліографічна база даних наукового цитування (власник – медіакорпорація Thomson Reuters Corporation, США).

більше ніж 15 000 наукових періодичних видань;

50 000 000 записів;

800 000 000 цитувань;

Українська наука в Українська наука в ScopusScopusУкраїнська наука в Українська наука в ScopusScopus

2009 р. - Scopus в Україні: підписання низки домовленостей між Elsevier та НАН України.

Мета: збільшення номенклатури українських видань, що індексуються у Scopus, до показника 100-200 журналів.

2012 р. - Україна займає 33 місце серед 270 країн світу за загальним індексом цитування. Кількість українських журналів у Scopus – 37. (станом на квітень 2012 р.)

Українська наука в Українська наука в ScopusScopusУкраїнська наука в Українська наука в ScopusScopus

Розподіл індексованих у Scopus видань за географічним охопленням

47%2%5%

9%

33%

Західна Європа

Північна Америка

Азійсько-Тихоокеанський регіон

Східна Європа

Австралія та Океанія,Африка та ПівденнаАмерика

Причини низької цитованості Причини низької цитованості вітчизняних вченихвітчизняних вчених

Причини низької цитованості Причини низької цитованості вітчизняних вченихвітчизняних вчених

мовний бар’єр;

якість журналів;

транслітерація;

особливості наукового

розвитку.

Англомовні публікації

Наукові публікації, що формуються державною мовою

Передумови створення національного індексу Передумови створення національного індексу цитуванняцитування

Передумови створення національного індексу Передумови створення національного індексу цитуванняцитування

Наявність національного індексу наукового цитування свідчить про рівень розвитку наукової культури нації та її інформаційно-технологічні можливості.

Міжнародні системи цитування

2005 р. – РІНЦ

(Російський індекс наукового цитування)

Створення національних індексів цитування

Країни, де діє національний індекс наукового цитування:

Китай, Тайвань, Японія, Іспанія, Сербія, Іран, Росія, Турція

Підтримка національного індексу цитуванняПідтримка національного індексу цитування потребуєпотребує::

створення великих за обсягом та дорогих баз даних;

включення національних баз даних у світовий науковий процес.

Національний індекс цитуванняНаціональний індекс цитуванняНаціональний індекс цитуванняНаціональний індекс цитування

Національний індекс цитуванняНаціональний індекс цитуванняНаціональний індекс цитуванняНаціональний індекс цитування

Використання індексів як інструменту оцінки Використання індексів як інструменту оцінки ефективності наукової діяльностіефективності наукової діяльності


На даний час не існує одного або навіть декількох кількісних параметрів, спираючись на які можна було б впевнено та всеохоплююче вибудувати ієрархію та рейтинги учасників науко-вого процесу.

“…Це важливо, але це лише інструмент! Інструмент, який не можна перетворювати на мету, а тим більше – на самоціль.”

Роберт К. Мертон



Documents

Індекси цитування як інструмент оцінки ефективності наукової діяльності: переваги та недоліки