1

Державна установа Державна установа Науково-дослідний інститут соціально-трудових відносинНауково-дослідний інститут соціально-трудових відносин

Міністерства соціальної політики України Міністерства соціальної політики України

Безперервне професійне навчання та участь у ньому роботодавців, державних та

місцевих органів влади, профспілок та громадських організацій

Мельник С.В.

Луганськ – Дніпропетровськ – 2013

2

І ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ *

1.1. Визначення терміну

•безперервна освіта;

•освіта дорослих;

•продовжена освіта;

• подальша освіта;

•відповідальна освіта;

•перманентна освіта;

•освіта протягом життя;

•навчання протягом життя тощо.

Безперервна освіта – це частина соціальної практики та засвоєння людиною нового життєвого, соціального, професійного досвіду на протязі, у т.ч. трудового, життя людини

*Презентація підготовлена на базі матеріалів ЄС, Аналітичної записки Національного інституту стратегічних

досліджень “Освіта протягом життя: світовий досвід і українська практика”. Переклад – Ланчинська К.А.

3

1.2. Класифікація безперервної освіти

За змістом •навчання грамотності в широкому сенсі, в т.ч. працеохоронної, комп'ютерної , соціальної і т.і.н.

•професійне навчання (підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації);

•загальнокультурна додаткова освіта, не пов'язана із трудовою діяльністю.

За типами навчання •формальна;

•неформальна;

•спонтанна (інформальна).

За основними 8 компетенціями•спілкування рідною мовою;

•спілкування іноземними мовами;

•знання математики та загальні знання у сфері науки і техніки;

•навички роботи з цифровими носіями;

•навчання заради здобуття знань;

•соціальні та громадські навички;

•ініціативність та практичність;

•обізнаність та самовираження у сфері культури (Європейські еталонні рамки основних компетенцій для навчання протягом усього життя, Брюссель, 18.12.2006р.)

4

1.3. Історичний екскурс • 1972 рік - ЮНЕСКО ввела поняття навчання впродовж життя як глобальну перспективу розвитку суспільств;

• 1973 рік – ОЕСР опубліковано перший звіт з цього питання; • 1973-1995рр. – формування моделей безперервної освіти у багатьох країнах світу;• 1995 рік – Єврокомісія опублікувала документ “Викладання і навчання : На шляху до суспільства, що навчається”;

• 1996 рік – ОЕСР прийнято рішення про те, що навчання протягом життя, починаючи з ХХІ сторіччя повинно бути доступне всім мешканцям країн-членів;

• 2000 рік – Єврокомісія прийняла відповідний меморандум;• 2003 рік – Європейська стратегія зайнятості визначила принципи політики розвитку навчання протягом життя;

• 2006 рік – Рада Європи затвердила навчання протягом усього життя як один із основних принципів європейської соціальної моделі;

• 2006 рік – Європарламентом та Радою Європи прийнято ключову Рекомендацію (2006/962/ЄС від 18.12.2006р.) “Про основні компетенції для навчання протягом усього життя”.

5

2. ЦИФРОВА ІНФОРМАЦІЯ 2.1. Довідково

•щорічно обновляється близько 5,0% теоретичних і 20,0% професійних знань;

•у 2007 році в ЄС навчанням протягом життя було охоплено 9,7% населення у віці від 25 до 64 років;

•відсоток усіх підприємств, що забезпечили навчання своїм працівникам, коливався від 21,0% у Греції до 90,0 у Великій Британії (середній по ЄС – 60,0%);

•у Франції, починаючи з 1985 року, введена реєстрація компетентностей. Законом 1992 року визнано неформальне навчання, за якого особи із певним досвідом роботи за певною кваліфікацією звільняються від складання іспиту з кваліфікації. З 2002 року неформальна освіта стала системою формальної освіти під егідою процедур та стандартів французької ПТТ;

•у Німеччині створена система Народних інститутів, де навчаються дорослі у віці від 35 до 60 років.

6

2.2. Відсоток населення окремих країн Європи, що продовжує навчання у віці 25-64 роки Країни

Загалом Чоловіки Жінки

2003 2007   2003 2007   2003 2007

1 2 3 4 5 6 7

ЄС 8,5 9,7   7,9 8,8   9,1 10,6

Європейський регіон 6,5 8,4   6,4 8,0   6,6 8,8

Бельгія 7,0 7,2   7,0 7,0   6,9 7,4

Болгарія 1,3 1,3   1,1 1,4   1,4 1,3

Чехія 5,1 5,7   4,8 5,5   5,4 5,9

Данія 24,2 29,2   21,0 24,2   27,4 34,2

Німеччина 6,0 7,8   6,4 8,0   5,6 7,6

Естонія 6,7 7,0   5,0 4,6   8,2 9,3

Ірландія 5,9 7,6   5,1 6,2   6,8 9,0

Греція 2,6 2,1   2,6 2,2   2,7 2,1

Іспанія 4,7 10,4   4,3 9,3   5,1 11,5

Франція 7,1 7,4   7,0 7,0   7,2 7,9

Італія 4,5 6,2   4,2 5,9   4,8 6,6

Кіпр 7,9 8,4   7,1 8,1   8,5 8,6

Латвія 7,8 7,1   5,4 4,6   10,0 9,3

Литва 3,8 5,3   2,8 3,6   4,7 6,8

7

Продовження 2.2

1 2 3 4 5 6 7

Люксембург 6,5 7,0   6,8 6,5   6,1 7,4

Угорщина 4,5 3,6   4,0 3,0   4,9 4,1

Мальта 4,2 6,0   4,7 6,4   3,6 5,7

Нідерланди 16,4 16,6   16,1 16,1   16,8 17,0

Австрія 8,6 12,8   8,6 11,6   8,6 14,0

Польща 4,4 5,1   3,9 4,7   4,9 5,5

Португалія 3,2 4,4   3,0 4,4   3,4 4,5

Румунія 1,1 1,3   1,1 1,2   1,2 1,4

Словенія 13,3 14,8   12,0 13,5   14,7 16,1

Словаччина 3,7 3,9   3,5 3,4   3,9 4,3

Фінляндія 22,4 23,4   18,6 19,4   26,2 27,5

Швеція 31,8 32,0   28,4 26,0   35,4 38,3

Велика Британія 27,2 26,6   22,7 22,0   30,9 31,2

Хорватія 1,8 2,9   1,8 3,1   1,9 2,8

Туреччина 1,2 1,5   1,7 1,8   0,7 1,2

Ісландія 29,5 27,9   25,0 22,4   34,1 33,7

Норвегія 17,1 18,0   16,2 17,1   18,0 18,9

Швейцарія 24,7 22,5   25,3 21,7   24,0 23,4

8

2.3. Безперервне навчання у ЄС

  КраїниПідприємства

з БН (% від усіх підприємств)

Працівники, що задіяні в програмах

БН (%)

Вартість БН (% загальної вартості

робочої сили)

Витрачений працівниками час

на БН (години)

1 2 3 4 5 6

 А ЄС 60 33 1,6 9

1. Бельгія 63 40 1,6 12

2. Болгарія 29 15 1,1 4

3. Чехія 72 59 1,9 14

4. Данія 85 35 2,7 10

5. Німеччина 69 30 1,3 9

6. Естонія 67 24 1,6 7

7. Греція 21 14 0,6 3

8. Іспанія 47 33 1,2 9

9. Франція 74 46 2,3 13

10 Італія 32 29 1,3 7

11 Кіпр 51 30 1,3 7

12 Латвія 36 11 0,8 3

13 Литва 46 15 1,2 5

14 Люксембург 72 49 2,0 16

9

Продовження 2.3.

1 2 3 4 5 6

15 Угорщина 49 16 2,6 6

16 Мальта 46 32 1,8 11

17 Нідерланди 75 34 2,0 12

18 Австрія 81 33 1,4 9

19 Польща 35 21 1,3 6

20 Португалія 44 28 1,1 7

21 Румунія 40 17 1,1 5

22 Словенія 72 50 2,0 14

23 Словаччина 60 38 1,8 12

24 Фінляндія 77 39 1,5 10

25 Швеція 78 46 2,1 15

26 Велика Британія 90 33 1,3 7

27 Норвегія 86 29 1,3 9

10

3. БЕЗПЕРЕРВНА ОСВІТА В УКРАЇНИ На сьогодні вона тільки започатковується

Групи організацій, що надають освітні послуги

•інститути підвищення кваліфікації та інститути післядипломної освіти;

•вечерні школи;

•центри зайнятості;

•громадські та релігійні організації.

Заходи, необхідні для формування в Україні безперервної освіти

•пільгове стимулювання роботодавців щодо фінансування неформальної освіти;

•законодавче визнання неформальної та інформальної освіти на рівні формальної освіти. Закріплення цих функцій, окрім іншого, за ТПП;

•формування корпоративних, громадських та тристоронніх (соціально-партнерських ) навчальних закладів. Передавання їм визначених надлишкових освітніх ресурсів;

•державне сприяння створенню центрів дистанційного навчання;

•створення єдиного механізму оцінки професійних кваліфікацій.

11

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!