“Я вибирала Долю собі

сама ” : життєвий і творчий

шлях Ліни Василівни

Костенко

«Шістдесятник»Була однією з перших і найпримітніших у плеяді молодих українських поетів, що виступили на межі 1950—1960-х

років. Період так званих «шістдесятників» створив новітні стилі в українській літературі, змусив творити щось нове, атипове, щось авангардне, але, як і завше, безжальне та

максимально критичне щодо влади та тодішнього режиму.

Народилась 19 березня 1930 року в містечку Ржищеві на Київщині в

родині вчителів.

ШКОЛА, В ЯКІЙ ПРАЦЮВАЛИ БАТЬКИ ЛІНИ КОСТЕНКО

У 1936 році родина перебралась із Ржищева до Києва, де майбутня

поетеса закінчила середню школу.

Лі́на Косте́нко - українська письменниця, поетеса.

Після закінчення середньої школи навчалася в Київському педагогічному інституті, а згодом — у

Московському літературному інституті імені О. М. Горького, який закінчила в 1956 році

ЛІТЕРАТУРНИЙ ІНСТИТУТ, 1954 РІК.ГРУПА СЛУХАЧІВ СЕМІНАРУ М. СВЄТЛОВА. СТОЯТЬ (ЗЛІВА НАПРАВО): ЄЖИ-ЯН ПАХЛЬОВСЬКИЙ(перший чоловік Л.Костенко), ЛІНА КОСТЕНКО

ФОТО З КНИГИ В. БРЮХОВЕЦЬКОГО «ЛІНА КОСТЕНКО», 1982 р. «ДНІПРО»

ЖОВТЕНЬ 1963 РОКУ. У КОНФЕРЕНЦ-ЗАЛІ СПІЛКИ ПИСЬМЕННИКІВ УКРАЇНИ (зліва на право): МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ, ІВАН ДЗЮБА, ІВАН ДРАЧ, ІВАН СВІТЛИЧНИЙ, ЛІНА КОСТЕНКО, ЄВГЕН СВЕРСТЮК

1973р. — потрапила до «чорних списків», складених секретарем ЦК КПУ з ідеології В.Маланчуком. Лише 1977 року, після відходу В. Маланчука, вийшла збірка

віршів «Над берегами вічної ріки», а 1979-го, за спеціальною постановою Президії СПУ, — історичний ро-ман у віршах «Маруся Чурай», що пролежав без руху 6 років. За нього поетеса 1987 року була удостоєна Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка.Перу Л. Костенко також належать збірки поезій «Неповторність» (1980) і «Сад нетану-чих скульптур» (1987), збірка віршів для дітей «Бузиновий цар» (1987).

Життя людського строки стислі.Немає часу на поразку.

Ліна Костенко

… Долі самі набивались мені.І тільки одна відвернулась.

Я глянула їй в обличчя смутне,Душею покликала очі.

- Ти все одно не візьмеш мене..

- А може, візьму?

- Ти собі затям… За мене треба платити життям, а я принесу тобі горе.

-То хто ж ти така? Як твоє ім'я? Чи варта такої плати?

- Поезія – рідна сестра моя.Правда людська – наша мати.

І я її прийняла, як закон.І диво велике сталось:Минула ніч. І скінчився сон.А Доля мені зосталась.

Я вибрала долю собі сама.І що зі мною не станеться – у мене жодних претензій немаДо Долі – моєї обраниці.

«Я вибрала Долю собі сама»

«Моя свобода завжди при мені» «Поезія – це завжди неповторність»

«Поети – це біографи народу»

Життєве і творче кредо Ліни Костенко

ЛІНА ВАСИЛІВНА У ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ ЗОНІ

Фото з архіву Оксани Пахльовської, кінець 90 – х рр.

“1980: після заборони видання збірки “Неповторність” мама оголошує голодовку – це вже друга. Перша була після вирубаних строф із першої після 16 років мовчання публікації у 1976 р. Наш тато каже: “Ліно, у тебе ж діти!” Мама відповідає: “Діти мене простять”. (із спогадів дочки Оксани Пахльовської)

Ліна Костенко та шанувальники її творчості(Київ, 2008 рік)

Презентація історичного роману Ліни Костенко “Берестечко”

Наукова конференція, м.Київ, 2010 рік

2010 року вийшов перший роман Л.Костенко — «Записки українського самашедшого». Роман

викликав великий ажіотаж і тимчасову його нестачу в книгарнях.

У січня 2011 року Ліна вирушила у тур-презентацію свого першого роману. Презентації відбулися в Києві, Рівному та

Харкові, усюди були аншлаги, не всі бажаючі потрапити змогли це зробити через те, що вже не було місця у залах.

Презентація збірки “Гіацинтове сонце”

На вірші Ліни Костенко створено 35 пісень

“Ця дівчина не просто так

Маруся. Це – голос наш.

Це – пісня. Це – душа.”

Ліна Василівна Костенко• Українська письменниця-

шістдесятниця, поетеса. Лауреат Шевченківської премії (1987), Премії Антоновичів (1989), премії Петрарки (1994).

• Почесний професор Києво-Могилянської академії, почесний доктор Львівського та Чернівецького університетів.

Відмовилась від звання Героя України.

1. Ліна Костенко – активна учасниця літературного процесу ___________________________________

2. Перша поетична збірка Л. Костенко називалась __________________________________________3. Книга, за яку Л. Костенко присуджено премію «Поет світу» ім. Ф. Петрарки у 1995 _________________________________________ 4. Твори, за які Л. Костенко отримала Державну премію України ім. Т. Шевченка:__________________________________________5. Поетичні збірки Л. Костенко називаються:__________________________________________6. У якому році поетеса стала першим лауреатом Міжнародної літературно-мистецької премії ім. О. Теліги?__________________________________________7. Як називається перший прозовий роман Л. Костенко, що вийшов 2010 р.? __________________________________________8. Коли святкувався останній ювілей Ліни Костенко?__________________________________________9. Скільки років тривало “мовчання” поетеси Ліни Костенко? __________________________________10. Рефлексія: напишіть есе “Найбільше мене вразило почуте про Ліну Костенко…”

Сім'яЧоловіки:

Єжи-Ян Пахльовський, польський письменник, однокурсник Л.Костенко під час навчання у Мос-ковському літера-турному інституті імені О. М. Горького Цвіркунов Василь Васильович, керівник Київської кіностудії імені Довженка у 1960-х рр.

Діти: Пахльовська Оксана Єжи-Янівна, культуролог;Цвіркунов Василь Васильович-молодший (народився 28 .05. 1969 року), програміст

Нове століття• Поема «Берестечко» з

ілюстраціями Георгія Якутовича, видана видавництвом «Либідь» 2010 року, мала загальний тираж 14 тис. примірників, а збірка «Гіацинтове сонце», впорядкована Ольгою Богомолець, розійшлася тиражем

5 тис. прим.; на додруковування

додаткового тиражу, за словами директора видавництва Олени Бойко, упорядниця згоди не дала.

• 2011 року у у видавництві «Либідь» запланована до видання монографія про Ліну Костенко

«Є поети для епох» авторства Івана Дзюби. Книжка вийшла до ювілею автора — (26 липня 2011 року І.Дзюбі виповниться 80)

“Крила”А й правда.Крилатим грунту не треба.Землі немає.То буде небо.Немає поля.То буде воля.Немає пари.То будуть хмари.В цьому, напевно, правда пташина...А як же людина?А що ж людина?Живе на землі.Сама не літає.А крила має.А крила має!

Вони, ті крила,Не з пуху-пір'я,А з правди.Чесності і довір'я.У кого – з вічногоПоривання.У кого — з вірностіУ коханні.У кого — з щиростіДо роботи.У кого - з щедростіНа турботи.У кого — з пісні,Або з надії,Або з поезії,Або з мрії.Людина нібито не літає...А крила має.А крила має!

Дякуємо за увагу!